--PAGE_BREAK--
Як свідчать дані таблиці 1, найбільшу питому вагу в структурі товарної продукції господарства в середньому за 2007 – 2009 рр. Займає продукція тваринництва. Менша частка припадає на реалізацію продукції рослинництва. Питома вага іншої продукції займає значно меншу частку, з цим пов’язане надання господарством робіт і послуг на сторону. Виходячи з того, що питома вага від реалізації основного виду товарної продукції в середньому більше 50%, можна стверджувати, що підприємство є вузькоспеціалізованим і за аналізований період спостерігається зменшення виручки від реалізації на 23,9 %. Причиною цього є скорочення об’єму реалізації внаслідок зменшення валового виробництва. спостерігається процес поглиблення спеціалізації в господарстві, що може призвести до значного економічного підйому.
Про забезпеченість господарства виробничими фондами дізнаємось з таблиці 2.1.2.
Таблиця 2.1.2
Забезпеченість господарства основними виробничими фондами та ефективності їх використання
Показники
2007 р.
2008 р.
2009 р.
2009 р. у% до2007 р.
Вартість основних виробничих фондів сільськогосподарського призначення, тис. грн.
8007
4211
4055
4008
Фондозабезпеченість, тис. грн.
1243
912
868
70
Фондоозброєність, тис. грн.
35
25
28
79
Коефіцієнт фондовіддачі
0,08
0,26
0,19
238
Коефіцієнт фондоємкості
12,5
3,8
5,3
42,4
Виходячи з даної таблиці, можна відмітити, що за період з 2007 р. по 2009 р. показники фондозабезпеченості і фондоозброєності значно зменшилися на 30 та 21 % відповідно. Причиною цього стало скорочення вартості основних виробничих фондів сільськогосподарського призначення на 51 %. Як наслідок, спостерігається значні зростання коефіцієнта фондовіддачі на 138 % при одночасному скороченні коефіцієнта фондоємкості на 57,6 %, що свідчить про ефективність використання основних фондів в господарстві.
Важливим показником в характеристиці природно – економічних умов господарства є забезпеченість трудовими ресурсами, для аналізу якої можна застосувати приведені нижче дані.
Таблиця 2.1.3
Трудові ресурси та ефективність їх використання
Показники
2007 р.
2008 р.
2009 р.
2009 р. у % до 2007 р.
Середньорічна чисельність працівників, всього
224
197
147
65,6
В рослинництві
85
61
74
87,1
В тваринництві
139
86
73
52,5
Вироблено валові продукції на 1 працівника, грн.
6911
1269
5346
77,4
Розрахунки таблиці дозволяють констатувати; що середньорічна чисельність працівників зменшилась на 77 чоловік, або 34,4 %. Причиною цього є проведення реформування та створення нової форми господарювання – АО. Поряд з цим спостерігається значне скорочення валової продукції на одного працівника у 2008 році та таке ж зростання у 2009 році, але в порівнянні з 2007 роком вироблено валової продукції на 22,6 %.
Про розмір і структуру землекористування можна судити з таблиці 2.1.4
За даними таблиці видно, що загальна земельна площа, закріплена за господарством, зменшилась в 2009р. порівняно з 2007р. на 491 га. Це відбулося за рахунок реорганізації господарства та розпалювання його земель в наслідок відокремлення паїв робітників.
Таблиця 2.1.4.
Склад і структура земельного фонду
Види ґрунтів
Площа, га
Структура, %
Відхилення (+,-) 2009р. від 2007р.
2007
2008
2009
2007
2008
2009
Загальна площа
4624
4630
4133
100
100
100
— 491
Сільгоспугіддя
3888
3882
3689
84,1
83,7
89,3
— 200
з них — рілля
2784
2317
2706
71,6
59,7
73,4
— 78
— сіножаті
639
1110
632
16,4
28,6
17,1
— 07
— пасовища
453
455
351
11,7
11,7
9,5
— 102
— інші
12
-
0,3
-
-
— 12
Площа лісу
471
518
421
10,2
11,2
10,2
— 50
Ставки і водойма
33
50
23
0,7
1,1
0,5
-10
Загальний розмір сільгоспугідь скоротився на 200 га як наслідок зменшення площ ріллі, сіножатів і пасовищ на 78; 7 і 102 гавідповідно. Поряд з цим в господарстві за аналізуємий період відбулася передача площ лісу, водоймищ сільській раді, розмір яких складав 50 і 10 гавідповідно.
В 2009р. паювання земель повністю проведено, всі члени мають земельні частки, розмір яких складає 0,9 га. Кожний робітник має державний акт на право власності на землю. Майже всі віддали свої паї в оренду господарству та отримують доходи – продукцію сільськогосподарського виробництва.
Аналіз цих даних свідчить про інтенсивне використання загальних ресурсів підприємства. В господарстві приділяється увага на забезпечення збереження земель, хоча за останній рік вона повністю скоротилася: так в 2007 р. наявність зрошуваних земель становила 12 газ повною їх відсутністю в 2009 р.
2.2 Аналіз обсягу виробництва продукції
Аналіз роботи галузі тваринництва проводять за певний час – рік, півріччя, квартал, місяць, а за окремими показниками – щоденно, за п’ять днів, декаду. Валова продукція тваринництва в натуральному вимірі включає продукцію, яка одержана при вирощуванні худоби і птиці і продукції, від господарського використання тварин (молоко, яйця, вовна, мед та ін).
З кожного виду продукції тваринництва виконання завдання аналізують у натуральних одиницях. З цією метою фактичний обсяг виробництва порівнюють з плановим, з рівнем за ряд попередніх років.
Після аналізу підсумків роботи господарства в цілому, перевіряють виконання завдання і динаміку виробництва продукції в розрізі кожної підгалузі.
Таблиця 2.2.1
Виробництво молока (ц)
Продукція
Базовий період
Звітний період
Відхилення від
У відсотках до
на початок
на кінець
базового періоду
2008 р
базового періоду
2008 р
Молоко
4058
7335
5814
+ 1756
— 1521
143,3
79,3
В цілому по господарству виробництво молока в 2009 році в порівнянні з базовим роком зросло на 43,3 %, але порівняно з 2008 роком скоротилося на 20,1 %.
З метою загальної оцінки виконання виробничої програми всі види продукції визначають у грошовому виразі. Це дає змогу порівняти їх між собою та в цілому по галузі. Для цього всю валову продукцію перераховують за порівняними цінами 2006 року. Зіставляючи фактичний обсяг продукції у порівняному вигляді з показниками за попередні періоди, виявляють рівень приросту волової продукції, оцінюють виконання плану виробництва як за окремими видами продукції, так і по господарству в цілому.
Таблиця 2.2.2
Виробництво продукції тваринництва (тис. грн.)
Продукція
Базовий період
Звітний період
Відхилення від
У відсотках до
на початок
на кінець
базового періоду
2008 р
базового періоду
2008 р
Молоко
136
250
174
+ 38
— 76
127,9
69,6
Як бачимо, виробництво молока в 2009 році в порівнянні з 2007 роком зросло на 27,9 %, але значно знизилось (на 31,4 %) в порівнянні з 2008 роком.
Процес виробництва у тваринництві відбувається безперервно, вплив кліматичних умов значно менший, ніж у рослинництві. Для кожного підприємства не байдуже, за рахунок яких факторів збільшується виробництво продукції. Тому при аналізі визначають рівень як позитивного, так і негативного впливу кожного фактора на обсяг виробництва продукції.
Таблиця 2.2.3
Вплив факторів на обсяг виробництва продукції тваринництва
Продукція
Середньорічне поголів’я
Продуктивність 1 голови, кг
Обсяг виробництва продукції, ц
Відхилення, ц
2007
2008
2009
2007
2008
2009
2007
2008
2009
усього
В тому числі за рахунок
поголів’я
продуктивності
Молоко
200
200
200
20,29
36,7
29,1
4058
7335
5814
+ 1756
-
+
Дані таблиці свідчать, що порівняно з 2007 роком виробництво молока зросло на 1756 ц за рахунок підвищення продуктивності праці, тобто за рахунок підвищення надою на одну фуражну корову на 10 кгваловий надій молока збільшився на 8,81 ц.
2.3 Аналіз собівартості виробництва продукції (молока)
Важливим показником, який характеризує роботу сільськогосподарського підприємства є собівартість продукції. Від її рівня залежить фінансові результати діяльності, темпи розширеного відтворення, фінансовий стан підприємства.
Показники собівартості 1 ц продукції наведені у таблиці 2.3.1
Таблиця 2.3.1
Рівень витрат на 1 ц молока тис. грн
Продукція
Базовий період 2007 р
Минулий період 2008 р
Звітний період 2009 р
Відхилення звітного періоду від
план
факт
базового
минулого
завдання
Молоко,
33,42
35,99
34,00
29,85
— 3,57
— 6,14
— 4,15
продолжение
--PAGE_BREAK--
У звітному році собівартість 1 ц молока порівняно з базовим періодом знизилась на 3,57 грн. або 10,68 %. Основними причинами цих бажаних тенденцій є: постійне зменшення цін на корма, зменшення амортизаційних відрахувань, зниження вартості послуг, підвищення темпів зростання обсягу валового виробництва продукції тваринництва порівняно зі зниженням витрат.
Собівартість продукції тваринництва формується під впливом багатьох факторів. Основними з них є продуктивність худоби та обсяг витрат на її утримання. На продуктивність, насамперед, впливають рівень годування і умови утримання тварин, порідний склад, вік та інші фактори, а на обсяг витрат — рівень механізації трудомістких процесів у тваринництві, продуктивності і оплати праці робітників, їхня кваліфікація, собівартість кормів та ін. Чим вища продуктивність худоби, менші витрати на їх утримання, тим нижча за інших рівних умов собівартість одиниці продукції.
Після цього слід виявити, за рахунок яких калькуляційних статей зросла собівартість 1 ц продукції, особливо це стосується. Якщо визначимо відхилення за кожною статтею в розрахунку на 1 ц продукції, то не важко їх розрахувати і на весь обсяг валової продукції звітного року (табл. 2.3.2).
Таблиця 2.3.2
Склад і структура собівартості молока
Статті
Базовий рік
Звітний рік
Відхилення в+,-
1 ц, грн
питома вага, %
1 ц, грн
питома вага, %
грн
структурі
Витрати на оплату праці
8,22
24,6
8,27
27,7
+ 0,05
+3,1
Відрахування на соціальні заходи
3,78
11,3
3,79
12,7
+ 0,01
+1,4
Корма
14,10
42,2
12,42
41,6
— 1,68
-0,6
Засоби захисту тварин
0,43
1,3
0,08
0,3
— 0,35
-1,0
Роботи та послуги
1,14
3,4
0,93
3,1
— 0,21
-0,3
Витрати на утримання основного стада
2,14
6,4
1,94
6,5
— 0,20
+0,1
Інші витрати
0,84
2,5
0,51
1,7
— 0,33
-0,8
Витрати на управління та обслуговування
2,77
8,3
1,91
6,4
— 0,86
-1,9
Разом
33,42
100
29,85
100
— 3,57
Собівартість 1 ц молока порівняно з базовим роком знизилася на 3,57 грн. Фактичні витрати виявилися вищими за статтями: «Витрати на оплату праці» на 1,0%, «Відрахування на соціальні заходи» на незначну суму. За іншими статтями досягнута незначна економія витрат за виключенням статті “Корма”, де економія склала 12 %. У структурі собівартості відзначаються зрушення у бік підвищення прямих трудових витрат на 4,5% та витрат на утримання основних засобів на 0,1%.
Однак у процесі аналізу собівартості слід враховувати якість продукції. Якщо жирність молока згідно з завданням повинна була становити 3.65%. а фактично дорівнювала — 3,60%, то собівартість 1 ц молока за цієї умови складе 30,27 грн. [(988,24: 3265) х 100, де 3265 кг— це надій молока на 1 корову при плановій жирності, а 988, 24 — витрати на утримання однієї фуражної корови], що на 0,42 грн. більше від фактичної собівартості. Це результат погіршення якості молока.
Матеріали аналізу в цілому свідчать, що для підприємства характерна тенденція до зниження собівартості молока, що вказує на здійснення ефективного контролю за витрачанням коштів.
3. Основні напрямки підвищення економічної ефективності виробництва продукції (молока)
3.1 Резерви збільшення виробництва продукції
Резервами збільшення виробництва продукції тваринництва є підвищення продуктивності і збільшення поголів’я худоби.
Кожен з цих резервів залежить від певної групи факторів. Рівень продуктивності від:
забезпеченості кормами;
забезпеченості приміщеннями;
забезпеченості кваліфікованими кадрами;
породності тварин;
умов утримання та годування тощо.
До резервів збільшення виробництва молока відносять ліквідацію яловості корів. Втрати продукції за рахунок яловості маточного поголів’я
Таблиця 3.1.1
Методика визначення резервів збільшення виробництва продукції тваринництва за рахунок ліквідації яловості корів
Показники
Кількість ялових корів
Продуктивність голови, кг
Втрати продукції
корів
молодняку народження поточного року
молока на одну корову, кг
на все поголів’я
молока
Дільниця №1
3
3300
170
1485
44,6
Дільниця № 2
4
3320
173
1494
59,8
Разом
7
104,4
Сума резерву, тис.грн
3,2
Значним резервом збільшення виробництва молока є підвищення продуктивності худоби.
Таблиця 3.1.2
Методика визначення резервів збільшення виробництва продукції за рахунок підвищення продуктивності худоби
Показники
Молоко
Середньорічна продуктивність, кг:
передової дільниці господарства
3380
3310
Резерв приросту продуктивності на одну голову, кг
70
Середньорічне поголів’я тварин, голів
68
Резерв приросту продукції на все поголів’я, ц
47,6
Сума резерву, тис. грн
1,4
Якщо господарство досягне рівня продуктивності тварин кращої дільниці, то матиме змогу одержати додатково 47,6 ц молока на загальну суму 1,4 тис. грн..
Головним напрямом збільшення валового виробництва продукції є інтенсивний шлях розвитку тваринництва.
Збільшувати продуктивність та валову продукцію можна за рахунок покращання породності і класності тварин. Особливо продуктивні якості тварин проявляються при їх міжпорідному схрещуванні. Так, господарство планувало у 2009 році мати 25 голів помісних корів, але фактично було 22 голови.
За умови виконання завдання з покращання порідного складу тварин господарство могло б додатково одержати 5,6 ц молока (таблиця 3.1.3).
Таблиця 3.1.3
Методика визначення резервів збільшення виробництва продукції за рахунок покращання порідного складу тварин
Показники
Корови (молоко)
Покращання поголів’я, голів:
завдання
25
фактично
22
відхилення
— 3
Середньорічна продуктивність однієї голови, кг
3310
Міжпорідні втрати продуктивності (% від базової породи)
5,6
Резерв збільшення виробництва, ц
5,6
Сума резерву, тис. грн
0,2
Досить суттєво на обсяг виробництва продукції впливає і класність худоби. Підприємство може мати чистопорідні або помісні лінії тварин і в той же час вони не будуть відповідати певним вимогам за класністю. Між класові різниці в продуктивності складають: між елітою і першим класом тварин – 6-8 %, першим (стандартним), другим і третім класами – в середньому 8-10 % (таблиця 3.1.4.).
Таблиця 3.1.4
Методика визначення резервів збільшення виробництва продукції за рахунок покращання класного складу тварин
Показники
Корови(молоко)
Поголів’я, класність якого нижча за стандартну, голів
31
Середньорічна продуктивність однієї голови, кг
3310
Міжкласові втрати продуктивності %
8,0
Резерв збільшення виробництва, ц
82,1
Сума резерву, тис. грн
2,5
В результаті недостатньої селекційної роботи між класові втрати валової продукції молока склали 82,1.
Збільшення продуктивності корів та виробництва молока залежить від тривалості сервіс – періоду та сухостійного періоду. Біологічно зумовлений сервіс – період складає 21 день, а сухостійний – 60-65 днів. Однак він може відхилятися під впливом різних причин:
рівня продуктивності;
порідного складу;
годування;
утримання та догляду;
кваліфікації кадрів та ін.
Для визначення втрат продукції за рахунок подовження сервіс – періоду необхідно денну продуктивність певної групи тварин брати на рівні продуктивності ялового маточного поголів’я. Тоді резерв збільшення виробництва продукції за рахунок скорочення тривалості сервіс – періоду корів визначають як добуток кількості днів, на які перевищений середній сервіс – період по групі корів та їх денного надою, який приймають на рівні середнього надою молока від ялових корів (таблиця 3.1.5.).
Таблиця 3.1.5
Методика визначення резервів збільшення виробництва молока за рахунок скорочення тривалості сервіс – періоду
Групи корів по сервісному періоду, днів
Поголів’я, голів
Перевищення середнього сервісного періоду, дні
Денний надій молока на корову, кг
Резерв збільшення виробництва продукції
загальний
середній
ц
грн
До 30
27,0
31
31-40
35,5
56
41-50
45,5
76
39
4,8
1,9
57,8
51-60
55,5
23
50
4,4
2,2
67,0
61 і більше
70,0
14
62
5,5
103,5
Разом у середньому
39,0
200
151
4,9
7,5
228,3
Перевищення середнього сервіс – періоду по господарству допущено щодо 16,2 % поголів’я корів. У результаті втрати молочної продукції склали 7,5 ц на суму 228,3 грн.
Методика визначення резервів збільшення виробництва молока за рахунок скорочення тривалості сухостійного періоду корів до біологічно обґрунтованого терміну відповідає вище приведеній, але при цьому слід враховувати денну продуктивність на рівні середньої лактації корів (таблиця 3.1.6.).
Таблиця 3.1.6
Методика визначення резервів збільшення виробництва молока за рахунок скорочення тривалості сухостійного періоду
Групи корів по сухостійному періоду, днів
Поголів’я голів
Перевищення середнього сервісного періоду, дні
Денний надій молока на корову, кг
Резерв збільшення виробництва продукції
загальний
середній
ц
грн
До 30
28,0
31
31-40
40,5
56
41-50
60,5
76
6
8
0,5
15,2
51-60
80,5
23
62
10
6,2
188,7
61 і більше
95,0
14
70
12
8,4
255,7
Разом у середньому
60,0
200
138
10
15,1
459,6
Перевищення середнього по господарству сухостійного періоду допущено щодо 23,5 % поголів’я корів. Втрата молочної продукції складає 15,1 ц на суму 459,6 грн. продолжение
--PAGE_BREAK--