--PAGE_BREAK--4. ОЦІНКА РІВНЯ ЯКОСТІ ВИРОБУ
4.1 Вихідні положення
Оцінка рівня якості приладу проводиться з метою порівняльного аналізу визначення найбільш ефективного в технічному відношенні варіанта інженерного рішення. Така оцінка проводиться на стадіях створення нової і модернізації діючої техніки, при впровадженні її в виробництво, в процесі проведення функціонально вартісного аналізу тощо.
Для оцінки рівня якості виробу використовується коефіцієнт технічного рівня (), який розраховується для кожного варіанту інженерного рішення:
(1)
де – коефіцієнт вагомості -го параметра якості -го варіанта в сукупності прийнятих для розгляду параметрів якості;
– оцінка -го параметра якості -го варіанта виробу;
– кількість параметрів виробу.
При наявності кількісної характеристики виробу коефіцієнт технічного рівня можна визначити за формулою:
, (2)
де – відносний (одиничний) -й показник якості.
4.2 Обґрунтування системи параметрів виробу і визначення відносних показників якості
На основі даних про зміст основних функцій, які повинен реалізовувати виріб, вимог замовника, а також умов, які характеризують експлуатацію виробу, визначають основні параметри виробу, які будуть використані для розрахунку коефіцієнта технічного рівня виробу.
Відносні показники якості по будь-якому параметру , якщо вони находяться в лінійній залежності від якості, визначаються за формулами:
(3)
Або
(4)
де РНі, РБі – числові значення -го параметру відповідно нового і базового виробів. Формула (3) використовується при розрахунку відносних показників якості, коли збільшення величини параметра веде до покращення якості виробу і формула (4) – коли зі збільшенням величини параметра якість виробу погіршується.
Порівняльна характеристика параметрів нового і базового виробів наведена в табл.3.
Таблиця 3 Характеристика параметрів нового і базового виробів
Параметр
Умовне позначення
Абсолютне значення параметру
Показн.
якості
новий
базовий
1. Напруга живлення ΔU=UП1-UП2
В
9
9
2,2
22
15
2. Потужність виходу
Вт
9
6
1,5
3. Діапазон робочих частот Δf=fН-fВ
Гц
40
20
1,0
кГц
20
20
4. Навантаження на виході ΔR=R1-R2
Ом
R1
4
4
3,5
R2
60
20
Тип мікросхеми
5. вага
6. об’єм
гр
см3
V
TA7235P
7
2
ВА5304
5
1,6
0,7
0,8
7. Кількість навісних елементів
шт
14
16
0,9
продолжение
--PAGE_BREAK--4.3
Визначення коефіцієнтів вагомості параметрів
Вагомість кожного параметра в загальній кількості розглянених при оцінці параметрів визначається методом попарного порівняння. Оцінку проводить експертна комісія, кількість членів якої повинна дорівнювати непарному числу (не менше 7 чол.). Експерти повинні бути фахівцями у даній предметній галузі. Після детального обговорення та аналізу кожний експерт оцінює ступінь важливості параметрів шляхом присвоєння їм рангів Результати експертного рангування даються в табл. 4.
Обчислимо суму рангів кожного показника:
де -ранг і-го параметра, визначений j-м експертом; N –число експертів.
Обчислюємо середню суму рангів (Т):
де n –кількість оцінюваних параметрів; — загальна сума рангів, що дорівнює:
Далі визначаємо відхилення суми рангів кожного параметру (Ri) від середньої суми рангів (Т):
Сума всіх повинна = 0.
Таблиця 4 Результати рангування параметрів
№ параметра
Ранг параметра за оцінкою експерта
Сума рангів
Ri
Відхилення
1
2
3
4
5
6
7
1
1
2
1
1
1
2
2
10
-18
324
2
3
3
4
4
4
3
4
25
-3
9
3
4
4
3
3
3
5
3
25
-3
9
4
5
5
5
5
5
4
5
34
6
36
5
6
6
7
7
7
6
7
46
18
324
6
7
7
6
6
6
7
6
45
17
289
7
2
1
2
2
2
1
1
11
-17
289
Сума
1280
Обчислюємо та загальну суму квадратів відхилень:
Визначаємо коефіцієнт узгодженості:
Визначена розрахункова величина W порівнюється з нормативною Wн (якщо WWн, визначені данні заслуговують на довір’я і придатні до використання ).
Для електровимірювальних і радіотехнічних виробів Wн=0,77 [1].
Порівнявши WWн – робимо висновок — розрахунки зроблені вірно.
Використовуючи отримані від кожного експерта результати рангування параметрів проводиться попарне порівняння всіх параметрів. Результати порівняння заносяться до таблиці 5.
Таблиця 5 Попарне порівняння параметрів
Найменування показників
Експерти
Сумарна оцінка
Числове значення коефіцієнта важливості
1
2
3
4
5
6
7
1 і 2
>
>
>
>
>
>
>
>
1,5
1 і 3
>
>
>
>
>
>
>
>
1,5
1 і 4
>
>
>
>
>
>
>
>
1,5
1 і 5
>
>
>
>
>
>
>
>
1,5
1 і 6
>
>
>
>
>
>
>
>
1,5
1 і 7
>
>
>
>
>
1,5
2 і 3
>
>
>
0,5
2 і 4
>
>
>
>
>
>
>
>
1,5
2 і 5
>
>
>
>
>
>
>
>
1,5
2 і 6
>
>
>
>
>
>
>
>
1,5
2 і 7
0,5
3 і 4
>
>
>
>
>
>
>
1,5
3 і 5
>
>
>
>
>
>
>
>
1,5
3 і 6
>
>
>
>
>
>
>
>
1,5
3 і 7
0,5
4 і 5
>
>
>
>
>
>
>
>
1,5
4 і 6
>
>
>
>
>
>
>
>
1,5
4 і 7
0,5
5 і 6
>
>
>
0,5
5 і 7
0,5
6 і 7
0,5
продолжение
--PAGE_BREAK--
В даний час найбільш широко використовуються наступні значення коефіцієнтів переваги () [1]:
де – параметри, які порівнюються між собою.
На основі числових даних (таблиці 5) складають квадратну матрицю — розрахунок вагомості параметрів (таблиця 6)
Таблиця 6 Розрахунок вагомості параметрів
Параметри
Параметри Перша ітерація
Друга ітерація
1
2
3
4
5
6
7
1
1,0
1,5
1,5
1,5
1,5
1,5
1,5
10
0,204082
68,5
0,21746
2
0,5
1,0
0,5
1,5
1,5
1,5
0,5
7
0,142857
43
0,136508
3
0,5
1,5
1,0
1,5
1,5
1,5
0,5
8
0,163265
50,5
0,160317
4
0,5
0,5
0,5
1,0
1,5
1,5
0,5
6
0,122449
36,5
0,115873
5
0,5
0,5
0,5
0,5
1,0
0,5
0,5
4
0,081633
26,5
0,084127
6
0,5
0,5
0,5
0,5
1,5
1,0
0,5
5
0,102041
31
0,098413
7
0,5
1,5
1,5
1,5
1,5
1,5
1,0
9
0,183673
59
0,187302
Разом
49
1
315
1
Розрахунок вагомості (пріоритетності) кожного параметра проводиться за наступними формулами:
,
де – вагомість -го параметра за результатами оцінок всіх експертів; визначається як сума значень коефіцієнтів переваги () даних усіма експертами по -му параметру.
Результати розрахунків заносяться в таблицю 6.
Відносні оцінки вагомості () розраховуються декілька раз, доки наступне значення буде незначно відхилятися від попереднього (менше 5%). На другій ітерації значення коефіцієнта вагомості () розраховується так:
,
де визначається .
Відносна оцінка, яка отримана на останній ітерації розрахунків, приймається за коефіцієнт вагомості () -го параметру.
За отриманими значеннями і визначаємо коефіцієнт технічного рівня:
продолжение
--PAGE_BREAK--
5. РОЗРАХУНОК СОБІВАРТОСТІ ВИРОБУ
Розрахунок собівартості виробу, що проектується, передбачає складання калькуляції відповідно до встановленого в галузі переліку статей витрат.
5.1
Калькуляція собівартості
Калькуляція собівартості складається згідно з «Типовим положенням з планування, обліку і калькулювання собівартості (робіт, послуг) у промисловості. В даній роботі будуть враховані статті калькуляції, які найчастіше використовуються на підприємствах приладобудівних галузей виробництва.
Ціни взяті за прайс листом фірми СЄА (www.sea.com.ua) на 25.11.2007 р.
5.1.1 Сировина та матеріали
Витрати на придбання матеріалів обчислюються на підставі норм їх витрачання і цін з урахуванням транспортно-заготівельних витрат.
де — норма витрат i-го матеріалу на одиницю продукції, грн.; — ціна одиниці і-го матеріалу, грн.; — коефіцієнт, який враховує транспортно-заготівельні витрати.
Розрахунки зводяться у табл. 7.
Таблиця 7 Витрати на матеріали
Матеріал
Стандарт або марка
Одиниця виміру
Норма витрат на виріб
Ціна одиниці, грн.
Сума, грн.
1. Припій
ПОС-61
кг
0,0005
33,00
0,017
2. Флюс
кг
0,001
15,00
0,015
Невраховані матеріали, 15 %
0,11
Транспортно-заготівельні витрати, 10 %
0,07
Всього
0,23
Отже, витрати на матеріали складають 0,23 грн.
5.1.2 Покупні комплектуючі виробі, напівфабрикати, роботи і послуги виробничого характеру сторонніх підприємств та організацій
Розрахунки по витратам на покупні вироби та напівфабрикати зводяться у таблицю 8.
Таблиця 8 Витрати на покупні вироби та напівфабрикати
Вироби, напівфабрикати
Стандарт або марка
Кількість, од.
Ціна за одиницю, грн.
Сума, грн.
1. Друкована плата
-
1
1,5
1,5
2. Мікросхема
TA7235P
2
1,6
3,2
3. Конденсатор
100 мкФ 16 В (CONIS EA-7) 5*11
1000 мкФ 10 В (CONIS EA-7)10*16,5
47 мкФ 16 В (CONIS EA-7) 6,3*11
0,1 мкФ 63В (PHILIPS RSM-035) 5*11
2
2
2
2
0,35
0,48
0,24
0,55
0,7
0,96
0,48
1,1
4. Резистори
С2-23-0,5 150Ом ( 10%)
С2-23-0,5 36 кОм ( 10%)
2
2
0,42
0,45
0,84
0,9
Разом
9,68
Транспортно-заготівельні витрати Ктр=1.1
0,8
Всього
10,48
продолжение
--PAGE_BREAK--