Гражданство

Граждане и подданные. В конституционном праве зарубежных стран употребляются два термина гражданство и подданство. Первый характеризует принадлежность лица к определенному государству, его устойчивую правовую связь со своим государством, которая порождает, с одной стороны, определенные права и обязанности лица по отношению к государству например, право на равный доступ к государственной службе и обязанность платить налоги, а с другой права и обязанности государства по отношению к гражданину например, право соответствующих

государственных органов разрешать или не разрешать массовые уличные политические демонстрации, обязанность защищать право личной собственности. Гражданство предполагает двухсторонние связи, двухсторонние права и обязанности и личности, и государства. Термин подданство применяется в монархиях. Он отражает личную связь человека с монархом подданный его величества. В развитых странах это различие на деле носит лишь словесный характер основы правового положения личности

в монархии Великобритании мало чем отличаются от ситуации в республике Франции. К тому же в последние десятилетия в европейских монархиях, в Японии и некоторых других странах оба термина употребляются как равнозначные, а вместо подданства все чаще используется термин гражданство. В ряде государств первый термин вообще исключен из широкого употребления и применяется лишь при особых церемониях. В развивающихся странах, в государствах

Арабского Востока, в Африке указанное различие имеет существенное значение подданный обязан быть лично верным монарху, население воспитывается в соответствующих традициях, нередко нарушение верности может быть сурово наказано. Большинство населения в странах мира составляют граждане. В некоторых странах Европы Бельгия, Швейцария, в меньшей степени Германия проживает значительное количество иностранцев, составляющих существенную часть рабочей силы,

занятой на тяжелой, грязной, низкооплачиваемой работе. В нефтедобывающих странах Арабского Востока Катар, Кувейт, Саудовская Аравия и др. законтрактованные на несколько лет работники нефтепромыслов преимущественно из стран Азии составляют нередко более половины численности населения страны в ОАЭ в начале 90-х годов их численность достигала 80.

Эти работники живут, как правило, в специальных местах поселения, всякая политическая деятельность и даже экономические забастовки им запрещены. Граждане государства также бывают неодинаковы по своему положению. Различаются урожденные в данной стране и натурализованные граждане, т.е. принятые в гражданство в соответствии с установленной законом процедурой, В ряде стран натурализованные граждане не могут быть избраны президентами например, в

США, урожденных в данной стране граждан нельзя из нее выслать, лишив гражданства, тогда как натурализованных можно, В отдельных странах например, в Бирме существует понятие ассоциированный гражданин. Это лица, относящиеся к некоторым национальностям, которые считаются некоренными, Ассоциированные граждане должны сделать письменное заявление о лояльности государству, В мусульманских государствах существует также, как уже отмечалось, различие в правовом положении граждан-

мужчин и граждан-женщин. После заключения Маастрихтского договора 1992 г преобразовавшего Европейское сообщество в Европейский союз, все граждане государств-членов являются гражданами Европейского союза, сохраняя национальное гражданство. Они уже давно избирают Европейский парламент, могут теперь участвовать в выборах муниципальных органов государств-членов по месту жительства, обращаться с петициями к

Европар-ламенту и его омбудсману по правам человека. Однако их правовое положение в разных государствах неодинаково, они в основном регулируется внутренним законодательством. Способы приобретения и утраты гражданства. Существуют два основных способа приобретения гражданства по рождению филиация от латинского слова филиус сын и натурализация прием в гражданство уполномоченными на то органами государства обычно это делается

от имени главы государства президента, монарха. В свою очередь приобретение гражданства по рождению имеет два основания. право крови и право почвы. Первое означает приобретение ребенком гражданства родителей независимо от места его рождения. Проблема возникает лишь тогда, когда родители ребенка имеют разное гражданство например, мать итальянская гражданка, отец гражданин Франции, Этот вопрос в большинстве стран решается только на основание письменного соглашения родителей

о выборе гражданства ребенка. Дс. этого он может оставаться лицом без гражданства или что чаще может приобрести гражданство по месту рождения. Принцип права почвы применяется к узкому кругу лиц, преимущественно к тем. гражданство родителей которых или родители которых неизвестны, а зачастую к родившимся на территории данной страны детям граждан другого государства если только родители не находились в данной стране по службе например, дипломаты. В большинстве стран законодательство предусматривает оба основания приобретения

гражданства по рождению и праве крови, и право почвы. Натурализация возможна по закону усыновление, в некоторых случаях вступление в брак, но обычно она осуществляется по заявлению. Заявление подается лицом в компетентные органы того государства, гражданство которого оно желает приобрести. В ряде случаев необходима также подача заявления в органы государства той страны, из гражданства которой лицо желает выйти.

Оба эти заявления обычно подаются в местные органы министерства внутренних дел или юстиции, но чаще всего они должны быть написаны на имя главы государства иногда вопрос об изменении гражданства решает министр внутренних дел. Прием в гражданство возможен при соблюдении ряда условий до этого необходимо несколько лет жить в стране, гражданство которой лицо желает получить в Венгрии 3 года, в Алжире 7 лет, в Республике Чад 15 знать язык этой страны довольно сложный экзамен

предусмотрен законодательством Латвии и Эстонии, принятым в 90-х годах в Латвии, например, помимо знания в совершенстве латышского языка, нужно хорошо знать историю страны с начала XX в а также иметь предков, живших в Латвии с этого же времени быть психически здоровым и не иметь некоторых болезней например. СПИДа не быть зарегистрированным в частности, в документах Интерпола в качестве террориста не принадлежать к партиям, выступающим за насильственное изменение конституционного

строя и т.д. В отдельных арабских странах Кувейт. ОАЭ, Саудовская Аравия и др. в гражданство могут быть приняты только мусульмане, лица же других вероисповеданий, в том числе супруги, должны для приема в гражданство изменить свою религию. Законодательство о гражданстве отдельных стран Тропической Африки требует, чтобы натурализующийся укоренился в общине, соблюдал те обычаи, которыми руководствуются

окружающие. Вступление в брак, как правило, не влечет автоматического предоставления гражданства, хотя и облегчает его получение. Лишь в немногих странах например, в Саудовской Аравии гражданство автоматически предоставляется женщине, вступившей в брак с саудовским гражданином, но при условии, что она мусульманка или принимает ислам. Предоставление права убежища лицам, преследуемым по политическим мотивам, за их научную, общественную,

культурную деятельность, также не влечет автоматического предоставления гражданства. Наряду с рассмотренными существуют и другие, менее распространенные способы приобретения гражданства. К их числу относятся q oптация выбор гражданства той или иной страны в связи с переходом части территории от одного государства к другому или провозглашением части территории прежнего государства новым независимым государством, когда лицо может оставить прежнее гражданство или выбрать новое, как это было, например,

в Алжире после достижения им независимости в течение трех лет после 1962 г. q трансферт переход территории сопровождается изменением гражданства без права выбора, что бывает редко, но имело место в некоторых государствах после второй мировой воины q регистрация она предполагает упрощенный порядок приобретения гражданства, если родители данного лица были или являются гражданами страны q восстановление гражданства для бывших граждан данного государства. Эти способы также представляют собой индивидуальные например,

оптация или коллективные трансферт разновидности натурализации. Гражданство детей при изменении гражданства родителей изменяется э зависимости от возраста детей. Обычно дети до 14-летнего возраста в некоторых странах до 12 лет. в США и других странах установлен еще более низкий возраст автоматически следуют за родителями. приобретая без дополнительных формальностей новое гражданство.

Сложности возникают, если гражданство меняет один из родителей. В таком случае гражданство малолетнего ребенка сохраняется или изменяется по письменному соглашению родителей. При изменении гражданства детей в возрасте 12 14 18 лет иногда до 21 годаобычнс спрашивают об их согласии в присутствии представителя судебного ведомства, нотариуса, иного представителя государственных органов а также педагога. Дети старше 18 лет в некоторых странах старше 20 21 года изменяют свое гражданство

на общих основаниях, хотя еслг они делают это вместе с родителями, то процедура несколько упрощается. Утрата гражданства. Возможны два способа утраты гражданства выход из гражданства и лишение гражданства. Выход из гражданстве осуществляется по инициативе лица, которое подает заявление об этом Как отмечалось, заявление обычно подается в местный орган министер ства внутренних дел, но разрешение дает глава государства. Лишение гражданства осуществляется уполномоченными на то органами госу дарства

вопреки желанию лица. В ряде стран разрешается лишать гражданства только натурализованных граждан за преступления, указанные в законе, но иногда в течение лишь определенного срока после натурнли зации например, шести лет в Австрии. В отдельных странах заког предусматривает возможность лишения гражданства и урожденны граждан, но только за действия в пользу иностранного государства, которые причинили ущерб государству гражданина, или за умышленное уклонение от военной службы.

В странах Латинской Америки лишение гражданства в отношении как натурализованных, так и урожденных граждан используется в качестве дополнительного наказания, назнача емого судом за некоторые преступления шпионаж и др Новейшие конституции многих стран запрещают лишать гражданства. Утрата гражданства происходит также в результате рассмотренных выше оптации, трансферта и др в некоторых из этих процедур есть элементы добровольности, в других принудительности.

Высылка граждан из страны, ранее практиковавшаяся в некоторых государствах тоталитарного социализма, в большинстве стран запрещена. В отношении иностранцев она может быть осуществлена, но только по постановлению суда Румыния. В Мексике любого иностранца может выслать орган исполнительной власти. Экстрадиция выдача лица от одного государства другому для следствия и суда возможна в соответствии с международным договором или без него, но не допускается выдача лиц, обвиняемых в политических преступлениях.

Обычно не выдаются собственные граждане за преступления против другого государства или его граждан таких лиц судит свой суд. Громадянство Основою правового положення особи як в державному, так в мжнародному прав являться громадянство. Майже в кожнй кран основною частиною його населення виступа особлива категоря фзичних осб - громадяни дано держави. Правовий статус громадянина стотно вдрзняться вд статуса нших осб, як проживають в кран. Вн зберга сво особливост в тому випадку, коли громадянин т чи ншо держави

постйно або тимчасово прожива на територ ншо держави. Громадянина з державою здну стйкий правовий звязок, який проявляться в суворо визначених в законодавств кожно держави взамних прав та обовязкв. Громадяни мають визначен права й несуть обовязки по вдношенню до сво держави, а держава забезпечу захист х прав та нтересв як на свой територ, так за межами. Держава надля свох громадян бльш високим рвнем прав, анж ноземцв, в тому числ, визначеною правоздатнстю

участ в управлнн державою безпосередньо або через представницьку систему. Володння громадянством являться передумовою повного поширення на дану особу всх прав та свобод, як визнаютиься законом, захист особи державою не лише на територ держави, але й за межами. В наш час вс вдносини, повязан з громадянством, регламентуються, згдно з статтею 3 закону Украни Про громадянство Украни вд 8 жовтня 1991 року,

Конституцю Украни, цим законом та прийнятими вдповдно до них законодавчими актами Украни. Регламентування питань громадянства державами здйснються як внутршнм, так мжнародним правом. Хоча т нш норми представляють собою комплекс права, але в лише свой сукупност вони дають повну уяву про загальну спрямовансть узаконено вол правлячого класу вдповдно держави при урегулюванн питань населення. Громадянство сказано в преамбул закону Украни Про громадянство

Украни визнача постйний полтико-правовий звязок особи Укрансько держави, що знаходить вияв у х взамних правах обовязках. Громадянство - це належнсть особи до дано держави, внаслдок яко на особу поширюються суверенн права держави забезпечуться захист прав законних нтересв як всередин крани, так за межами. Громадянство виступа як свордний загальний, тривалий, стйкий звязок, необмежений територально-просторовими

сферами Украни, як гарант необхдна умова забезпечення особ активно виршально участ в управлнн справами суспльства держави. нститут Укранського громадянства складають норми, як регламентують вдносини, що снують мж Укранською державою та особами незалежно вд мсця х проживання в Укран чи за межами. Законодавство про укранське громадянство складаться з прийнятого на основ Конституц Украни закону Про громадянство Украни вд 8 жовтня 1991 року.

Громадянство базуться на загальних полтико- правових та специфчних принципах, як уособлюють сутнсть громадянства, його найважливш структурн функцоноальн характеристики. Головн з них - принцип народного суверентету, демократизму, гуманзму, нтернацоналзму, принципи невизнання подвйного громадянства, невидач укранських громадян ноземнй держав, дност укранського громадянства, поднання визнання укранського громадянства по праву кров праву грунту, дност громадянства членв см,

невизнання автоматично втрати укранського громадянства, дозволяючи порядок виходу з Укранського громадянства, збекреження громадянства при укладенн та розрванн шлюбу, збереження громадянства Украни, як проживають за кордоном. В Укран органом, який прийма ршення з питань громадянства, президент Украни, а регулювання громадянства в Укран належить до виключно компетенц Верховно Ради Украни ст. 3 частина 2. Якщо мжнародним договором

Украни встановлен нш правила, нж т, що мстяться в закон Про громадянство Украни, застосовуються правила мжнародного договору ст. 4. Громадян, однак, не мона розглядати лише як сукупнсть осб, як проживають на територ держави, тому що за цю ознакою утворються населення крани - категоря демографчна, а не правова. Не можна називати громадянами всх осб, на яких поширються влада держави, тому що вона обовязкова в

рвнй мр для ноземних громадян, для осб без громадянства, як проживають на територ. Часто аналогчн норми закрплюються в текстах основних законв. Наприклад, в пункт 1 ст. 15 Конституц Португал записано ноземц та апатриди, як знаходяться або проживають на територ Португал, користуються правами та несуть обовязки, вдповдн правам та обовязкам португальського громадянина. Громадянином держави особа являться не в силу проживання на його територ, а внаслдок снування

мж особою та державою особливих звязкв, як складають змст громадянства. Останн заснован на юридичному оформленн вдносин громадянства. Воно вдображаться, по-перше, в х загальному правовому нормуванн по-друге, в ндивдуальному юридичному оформленн громадянства кожно дано особи. Загальне правове нормування заключаться в тому, що держава в закон встановлю пдвалини по яким та чи нша особа визнаться громадянином держави, пдвалини набуття

та припинення громадянства, порядок виршення цих питань. У вдношенн кожно людини громадянство оформляться документами, як пдтверджують його громадянство. Такими документами в Укран являються паспорт громадянина Украни, для вйськовослужбовцв - вйськова книжка, а для осб до 16 рокв - свдотство про народження ст.5 ч.1. Держава рестру також так акти громадянського стану, як народження та смерть свого громадянина.

Стйкий характер вдносин громадянина заключаться в х постйному характер, який трива вд народження до смерт громадянина, у встановленн особливого порядку х припинення, який не допуска розривання громадянином в односторонньому порядку. Характер вдносин мж державою та його громадянином - ключовий фактор демократ любого типу. Для вченних захдно науки конституцйного права визначенняправового статусу громадянина нколи не було простою задачею. Починая з Арстотеля теоретики проводять чтке розмеження мж громадянином та

субктами. Громадяни розглядаються в якост активних участникв полтичного суспльства субкти - категоря, яка в рзн пероди включала так групи як раби, закрпаченн, ноземц являються по свой сутност пасивними обктами обктами полтичного суспльства. Але поступово ця рзниця була знищена. Вже в середин XIX столття Дж. Кент писав, що стосовно корнного населення поняття субкт и громадянин в рвнй мр взамозамнн. В англйському прав нколи не було рзниц мж двома цими поняттями, а було лише розмеження

мж громадянином та ноземцем. В конституцйнй держав нститут громадянства, який замняв ранше пдданство, став одним з виявлень принципу рвноправя всх членв суспльства. Головне мсце серед норм, як регулюють громадянство, займають норми Конституц. Але обм характер конституцйного регулювання громадянства рзн. Одн норми вдносяться безпосередньо до громадянства, складаючи його принципи, нш - загальний характер

мають виршальне значення при урегулюванн як громадянства, так нших вдносин. Юридичн норми, як регулюють вдносини громадянства, подляються на слдуюч групи норми Конституц принцип дност громадянства, принцип рвного громадянства, захист громадянина за кордоном, розпорядження обовязкового регудлювання порядку визнання, набуття, втрату громадянства в закон та н. закони про громадянство, як регулюють на основ Конституц порядок визнання, набуття та втрати громадянства пдзаконн акти, як

регулюють процесуальн питання визнання, набуття, втрату громадянства та нш питання, як повязан з громадянством. За кордоном охорону прав та законних нтересв громадян здйснюють дипломатичн та консульськ служби. На Укран в закон Про громадянство Украни цей принцип також д. Згдно з статтею 8 цього ж закону Дипломатичн представництва консульськ установи Украни, посадов особи зобовязан вживати заходв до забезпечення громадянам республки можливост користуватися

в повному обсяз правами, надами м законодавством крани перебування, мжнародними договорами, учасниками яких Украна держава перебування, та мжнародними звичаями, в установленому закондавством порядку захищати х нтереси, що охороняються законом, а при необхдност - вживати заходв для поновлення порушених прав громадян Украни. Знаходячись пд виключною юрисдикцю сво держави, громадянин не може бути висланим з крани, не може бути виданий ноземнй держав ст. 9. Бльшсть держав виходять з визнання виключност громадянства.

Так, п.3 ст.10 Конституц Казахстана наголошу За громадянином держави не визнаться громадянство ншо держави. Вдмовляючись вд нституту подвйного громадянства, законодавець встановлю, що особа, яка являться громадянином дано держави, не може одночасно громадянином ноземно держави ст.10. Але забезпечення винятковост залежить не лише вд одн держави. В результат колз норм, як регулюють питання громадянства в рзних кранах, може виникнути ситуаця, коли

одна та ж особа визнаться громадянином двох або бльше держав. Щоб по можливост уникнути подбних випадкв, держава заключа угоди, як дозволяють зменшити до мнмуму число осб з подвйним громадянством. Так, Конституця Росйсько Федерац, не вдкидаючи в принцип нститут подвйного громадянства, допуска, що останн можуть встановлюватися у вдповдност з федеральним законом або мжнародним договором п.1 ст.62.

При цьому наявнсть у громадянина Росйсько Федерац громадянства ноземно держави, з одн сторони не зменшу його прав та свобод, з ншо - не звльня його вд обовязкв, як випливають з росйського громадянства, якщо нше не передбачено федеральним законом або мжнародним договором п.2 ст.62. В статт 112 Конституц спан закрплено, що берамериканських кранах, як мають з спаню особлив звязки, спанц можуть натуралзоватися без втрати свого громадянства за народженням, тобто легалзуться подвйне громадянство

цло категор спанцв навть при вдсутност двостороннх договорв. Стаття 12 Закона про громадянство Украни встановлю, що громадянство набуваться в результат його признання за народженням в результат прийняття в громадянство в порядку його регстрац через поновлення в громадянств Украни шляхом вибору оптаця за ншими пдставами, передбачен цим законом. Складнсть усуненнясуперечностей полтичних класових нтересв держав, як належать до рзних соцально-економчних

систем, являться причиною того, що по питанням громадянства укладено мало унверсальних мжнародних дговорв. Держави в основному регламентують питання громадянства на основ регональних угод, укладен державами, як належать до одн соцально-економчно системи. Договори в област громадянства можна подлити на дв основних групи договори про усунення подвйного громадянства договори про усунення осб без громадянства Першою багатосторонньою конвенцю по питаннях громадянства була

Конвенця про статус натуралзованих осб, вдновлюючих сво постйне проживання в держав походження, яка була прийнята в Рио-де-Жанейро в 1906 роц. Учасниками конвенц являлись 11 американських держав, включаючи США. Вона встановлю правило про те, що повернення натуралзовано особи в державу колишнього громадянства ма нослдок втрати натуралац рентеграцю в первиннй держав. Переважна бльшсть людей набувають громадянство за народженням.

Але поряд з цим снують нш способи його набуття прийняття в громадянство, поновлення в ньому, вибр громадянства. Дуже рдко громадянство набуваться в результат заключення або розторгнення браку або на нших основах Вс питання набуття чи втрати громадянства, у вдповдност з принципом державного суверентету, регулюються державою на х розсуд. Але це все ж не встановлю, що вони можуть довльно встановлювати порядок набуття громадянства, не рахуючись з загальновизнаними принципами мжнародного права та мжнародними звичаями.

Основним найбльш поширеним засобом набуття громадянства флаця, або набуття громадянства за народженням. Згдно загальновизнаних принципв мжнародного нрава, кожна дитина ма право на громадянство. Згдно сучасним нормам мжнародного права, дитина н при яких умовах не повинна залишатись апатридом особою без громадянства. Флаця може здйснюватись на основ двух провдних принципв права кров та права грунту. В галуз набуття громадянства за народженням не сну н загальновизнаних норм мжнародного права, н однаково

практики держав. Тому в силу колзй законодавства рзних держав саме в цй галуз виника найбльша кльксть випадкв бпатризму. Скривджуючими нтереси нших держав видами флац являться розширене застосування нацональна ознака, як, наприклад, в Гтлервськй Герман та ФРГ право грунту по вдношенню до дтей офцйних представникв ноземних держав, як розвиваються на територ дано держави права кров донескнченного числа поколнь дтей, як народились у громадян певно держави, постйно проживаючих за кордоном загубивших реальний звязок

з батьквщиною. Цей недолк притаманний багатьом правовим системам. На вдмну вд права кров народжкення вд громадянина дано держави принцип права грунту означа, що громадянство в данй держав надаться будь-якй особ, яка народилася на його територ незалежно вд громадянства батькв. В наш час щзаконодавство деяких кран передбача змшану систему набуття громадянства, при якй переважне значення права кров спвставляться з вдомим впливом права грунту.

Вибр або переважання того чи ншого з вказаних принципв обумовлений головним чином полтикою держави в галуз демограф. Якщо держава зацкавлена в швидкому зростанн населення, вона може ввести обидва принципа. Законодавство про громадянство ряду держав ма сво особливост. В США, наприклад, ще починаючи з закону про громадянство 1855 року, встановлювався звязок мж громадянством США та проживанням в США. Дитина, яка народилася поза межами

США та х зовншнми володннями, автоматично набува американського громадянства, якщо обо з батькв являються громадянами США, щоб хоча один з них жив на протяз деякого часу до народження дитини на територ США або у х зовношнх володннях. Якщо ж один з батькв являться американським громадянином, а нший - ноземцем, то в якост умови визнання дитини, яка народилася за межами США, громадянином США за народженням закон вимага, щоб той з батькв, який являться громадянином

США, до народження дитини проживав в США або в одному з його володнь не менше, нж 10 рокв при обовязковй умов, що хоча б половина цього сроку вн прожив його псля досягнення 14- рчного вку. В останньому випадку дитина набува американське громадянство, але зберга його лише псля виконання додатково вимоги, яка висуваться вже безпосередньо до нього самого, а саме прожити в США не менше 5 рокв у вц вд 14 до 28 рокв. Другим найбльш поширеним видом набуття громадянства являться

укорнення, або набуття громадянства в порядку натуралзац. Це надання органом влади громадянства особ, яке просить про це згдно з законом Украни Про громадянство Украни ст.12 п.3. Особи, як набули громадянства шляхом натуралзац, користуються тими ж правами несуть т ж обовязки, що нш громадяни але в деяких кранах обмежуються х полтичн права. Воно здйснються на основ вльного волевиявлення зацкавлено особи , як правило, тягне за собою втрату

громадянства, яке на даний момент у ц особи, набуте за народженням. Мова йде про особи, як або вже являються громадянами ноземних держав, або ж не мають громадянства, або являються особами з невизначеним громадянством. Але, все ж таки, одного волевиявлення зацкавлено особи недостатньо для набуття громадянства. Ця особа повинна вдповдати умовам, встановленн для натуралзац.

Критерями дйсност натуралзац являться вручення органами, як клопочуться, справжнх документв подання правдивих вдомостей. Набуття громадянства за законом Украни Про громадянство Украни ст.21 п.2 внаслдок подання завдомо неправдивих вдомостей або фальшивих документв являться правовою основою вдмни або визнання тако натуралзац недйсною. Нердко в якост умов натуралзац держава вимага певний термн проживання в кран, володння мовою, наявнсть

засобв снування та нше. нод коло прав натуралзованих громадян менше, анж у тих, як народилися з цим правом. Наприклад, згдно роздлу 1 ст. 2 Конституц США Президентом може бути обраний лише той громадянин США, який набув цих прав при народженн, а для обрання до складу палат Конгресу встановлений 7-9-рчний ценз громадянства, тобто конгресменом або сенатором може бути вибрана особа, яка перебува в громадянств

США не менше вказаного строку. Критерм добровльност натуралзац являться волевиявлення з сторони натуралзумо особи. Волевиявлення виражаться або в подач заяви про натуралзацю за свою волею, або мовчазна згода при територальних змнах. З точки зору загальноприйнятих норм мжнародного права протиправним вважаться односторонн д держави, направленн на навязування свого громадянства, наприклад в результат анекс чужо територ. Натуралзаця ма дв основних рзновидност ндивдуальна натуралзаця натуралзаця в силу правопримства

держав ндивдуальну натуралзацю можна подлити, в свою чергу, на натуралзацю, засновану на особистому вибор, натуралзацю в силу закону. В залежност вд того, який орган уповноважений виршувати питання про громадянство, розрзняють систему законодавчу систему адмстративну в першому випадку натуралзаця здйснються шляхом прийняття закона, а в другому - ршенням адмнстративного органу. Натуралзацю в силу закона представля собою юридичний наслдок вступу до шлюбу ноземця з громадянином

дано держави, а також усиновлення, опка, встановлення батьквства та нше. У всх державах законодавство передбача визначен передумови натуралзац. Звичайно вимагаться досягнення повнолття, письмова заява, знання мови крани, ценз осдлост певний мнмум проживання в кран. В Бразил за Конституцю 1988 року вимагаться безперервне проживання в кран на протяз одного року для громадян португаломовних кран, 30 рокв - для решти ст.12.

Одню з умов натуралзац у всх кранах являться лояльнсть по вдношенню до даного режиму. Особам, як сколи проти нього злочин, громадянство не надоться. За дючим законодавством Куби вимагаться дотримання слдуючих умов бльш чи менш тривалий термн проживання в кран, чтко виражена вдмова вд ноземного громадянства та бажання прийняти громадянство Куби. В ншому випадку особа може набути подвйного громадянства, що не дозволяться

Конституцю Куби п.а ст.30. снують 2 види ндивдуально натуралзац натуралзаця, яка не поширються на чоловкв та дтей та ндивдуальна натуралзаця, яка поширються на х малолтнх дтей, але не на чоловкв. В окремих кранах законодавство, крм звичайно натуралзац, передбачаться набуття громадянства шляхом регстрац. Але це не самостйний спосб набуття громадянства, а лише вид полегшено натуралзац. Набуття громадянства шляхом регстрац мжнародним правом не регламентуються.

Безумовне право ноземця повнолтнього на натуралзацю н в мжнародному, н в державному прав не закрплено. ндивд не ма права на громадянство яко-небудь конкретно держави. Порядок натуралзац ноземцв носить характер дозволу та регламентуться внутршнми нормами права. Натуралзацю в силу закону являться такий вид натуралзац, яка не заснована на особистому вибор особи. Натуралзаця в силу закону може бути також правовим наслдком усиновлення, встановлення опкуна, визнання

батьквства, вступ на вйськову або державну службу в певних державах. Натуралзаця в силу правопримства держав виникла в результат перетворення бувших колонй в нов суверенн держави. Громадянство в такому випадку виника безпосередньо в результат виникнення нового субкту мжнародного права. Визначальною дю особи в даному випадку являться те, що вона залишаться на територ нового субкту мжнародного права не заявля про свй намр вийти з новостворено держави.

Така натуралзаця автоматично вдбуваться в момент виникнення ново держави, а не псля прийняття цю державою вдповдного законодавчого акту. В окремих випадках правопримництво як основа набуття громадянства отримала закрплення у внутршньо-державному план. Поновлення у громадянств можливе для особи, яка мала громадянство дано держави, але потм з якихось причин втратила його. Вд натуралзац поновлення у громадянств вдрзняться спрощеним порядлком виршення питань.

Вибр громадянства - оптаця - ма мсце у випадках, коли якась територя переходить вд олн держави до ншо. Мешканцям тако територ надоться право вибирати громадянство т яи ншо держави, тобто зберегти те громадянство, яке було чи набути нове. Надання громадянства Украни здйснються незалежно вд расово чи нацонально приналежност, стат, освти. Воно виключа дискримнацю будь-якого типу, але в закон Украни Про громадянство Украни ст. 17 сну деклька умов прийняття до громадянства

Украни вдмова вд ноземного громадянства як вже згадувалося ранше, в Укран сну дине громадянство за ст. 10 цього закону за громадянином Украни не визнаться належнсть до громадянства ноземно держави постйне проживання на територ Украни протягом останнх 5 рокв . Це правило не поширються на осб, як прибули до Украни на постйне проживання виявили бажання стати громадянами

Украни за умов, якщо вони народилися чи довели, що хоча б один з х батькв, дд чи баба народилися на територ, не перебувають у громадянств нших держав володння укранською мовою в обсяз, достатньому для сплкування наявнсть законних джерел снування визнання та виконання Конституц Украни. Головною постйно дючою умовою поповнення корпуса громадян набуття громадянства за народженням. Ця основа виплива з поднання двох принципв набуття громадянства право кров, тобто з урахуванням

громадянства батькв, право грунту тобто в залежност вд мсця народження. Дитина, батьки яко на момент народження перебували в громадянств Украни, громадянином Украни незалежно вд мсця народження за ст.13 Закону Украни Про громадянство Украни. У випадку, якщо один з батькв дитини на момент народження перебував у громадянств Украни, а нший був особою без громадянства чи невдомим, то дитина набува громадянство

Украни незалежно вд мсця народження за ст.14 ч.3 Закону Украни Про громадянство Украни. При рзному громадянств батькв, якщо лише один з них перебував у громадянств Украни, питання про громадянство дитини незалежно вд мсця народження дитини виршуться письмовою згодою батькв за ст.14 ч.2 Закону Украни Про громадянство Украни. Принцип права грунту застосовуться до громадянства дтей, як народились на територ

Украни, батьки яких невдом. Дитина, яка знаходиться на територ Украни батьки яко невдом, громадянином Украни за ст.16 Закону Украни Про громадянство Украни. Цей же принцип розповсюджуться на дтей, як народилисьна територ Украни вд батькв без громадянства за ст.15 Закону Украни Про громадянство Украни. Конституця та закон про громадянство встановлю перш за все ц загальн основи,

як визщначають суттв риси вдносин громадянства. Серед них потрбно видлити слдуюч. 1.Громадянство являться диним, але в закон Про громадянство Украни за ст. 1 На пдстав мждержавних договорв допускаться подвйне громадянство. Цей принцип являться найважлившим закрплються в Конституц Украни ст. 4. Значення ц норми поляга не тльки у встоновленн диного укранського громадянства, але у

визначенн умов приналежност громадян Украни до громадян республки. дине громадянство в держав являться неохдною умовою його суверенного статусу, збереження цлсност. 2.громадянство украни являться рвним незщалежно вд набуття громадянства. Законодвство не встановлю няких особливостей та вдмнностей в правовому статус осб, як набули громадянства Украни за рзними пдставами за народженням, через прийняття до громадянства, через поновлення у громадств

Украни та нше. 3.Громадянство Украни ма вдкритий та рвноправний характер. Це виражаться, по-перше, в закрпленй законом норм про те, що в Укран кожна людина ма право на громадянство. В ст. 15 закону встановлено, що дитина, яка народилася на територ Украни вд особи без громадянства, громадянином Украни. Вльний характер громадянина Украни виражаться, по-друге, в тому, що

Конституця ст.25 ч.1 закон ст.20 ч.1 закрплюють право громадянина Украни змнювати громадянство. Нхто не може бути позбавлений цього права. Притаманний громадянству стйкий характер звязкв особи держави не означа насильницького та вимушеного утримання людини в громадянств. Це б зачпляло його свободу. 4.Конституця Украни ст.25 закрплю, що громадяни Украни не можуть бути позбавленн свого громадянства.

Позбавлення - це розторгнення громадянських звзкв по нцатив держави, в одностороньому порядку, яке не передбача в якост умови погодження громадян. 5.Укранське законодавство виходить з принципу збереження громадянства Украни особам, як проживають за межами Украни за ст.7 Закону Украни Про громадянство Украни. Такого роду норма виплива з природнх прав людей вибирати мсце проживання, вльно визджати за меж

Украни без перешкод повертатися. 6.Громадянство Украни базуться на вдмов автоматично його вдмови при укладанн або розрванн шлюбу громадянином Украни з особою, яка перебува в нозенмому громадянств, а також при змн громадянства одним з подружжя за ст. 6 Закону Украни Про громадянство Украни. Цей принцип вдобража сутнсть громадянства як ндивдуального, персонального звязку особи з державою, недопустимсть автоматичного припинення громадянства без волевиявлення особи

дотримання встановленого порядку. Крм того, подбна норма виходить з визнання шлюбу рвноправним союзом, не допускаючи безумовного слдування жнки чоловка громадянству чоловка жнки. 7.Принцип захисту та заступництво громадян Украни, як перебувають за кордоном закрплений в Конституц Украни ст.25 в Закон про громадянство ст. 8. В Закон закрплено, що державн органи Украни, дипломатичн представництва та консульськ установи

Украни зобовязан вживати заходв щодо забезпечення громадянам Украни можливост користуватися в повному обсяз правами, як встановлен законодавством держави перебування. Конституця Украни також встановлю, що громадянин Украни не може бути висланий за меж Украни або виданий ншй держав ст. 9 Закону про громадянство. 8.Закон Украни про громадянство ввв такий нститут як заслужене громадянство ст.17

Закону Украни Про громадянство Украни. Заслужене громадянство може бути надано особ, яка не являться громадянином Украни, але ма визначн заслуги перед Укранською державою. Заслужене громадянство надоться Президентом Украни. Неспвпадання принципв набуття припинення громадянства в рзних кранах породжу такий стан, як бпартизм або особа залишаться взагал без громадянства. Правове положення осб без громадянства в багатьох випадках

збгаться з правовим положенням ноземних громадян. Але певн меж в х правовому статус, так як для особи без громадянства нема необхдност розглядати сво вдношення до ншо держави. Особами без громадянства являються т, як не можуть довести свою приналежнсть до громадянства будь-яко держави. Наприклад, згдно австрйського закону, дитина старше 6 мсяцв, яка була знайдена на територ Австр, буде вважатися особою без громадянства. Особою без громадянства може бути особа, яка по свой

вол припинила сво громадянство. Бпартизм подвйне громадянство - одночасне перебування особи в громадянств двох або бльше держав. Це практика, до яко бльшсть держав вдносяться негативно. Але не дивлячись на це, в кранах третього свту бпартизм - явище досить поширене, що повязане з широкою мграцю населення, а також з росходженням законодавств рзних держав у питаннях про порядок набуття втрати громадянства. Наприклад, дитина, яка народилася на мексиканськй торитор вд батькв-австрйцв, буде мексиканським

громадянином за Конституцю Мексики австрйським громадянином за австрйським законом. Подвйне громадянство в деяких випадках створю для осб з подвйним громадянством певн складненнями, якщо кожна з держав вимага вд нього виконання громадянських обовязкв. Держави негативно вдносяться до такого стану укладають договори про запобгання випадкв подвйного громадянства, зобовязуючи при цьому осб, як мають громадянство обох кран договору, вибирати одне громадянство тим

самим припинити нше громадянство. У всякому випадку, держава не визна за своми громадянами няких прав, як випливають з ннаявност у нього ншого громадянства. Бльше того, так громадяни пддаються нод певним обмеженням в правах. Наприклад, згдно абз.3 ст.16 Конституц Румун публчн функц висок посади можуть займатися лише особами, як мають лише румунське громадянство мсце проживання в кран.

Найбльш поширеним демократичним засобом усунення випадкв подвйного громадянства, яке створю юридичну невизначеннсть яка порушу тим самим оптимальний режим правового регулювання статусу ндивда внутршньодержавним правом являться оптаця, яка означа вибр громадянства особи, що ма бльш, анж одне громадянство. Втрата громадянства, тобто втрата правового звязку особи з даною державою, можлива за слдуючими пдставами внаслдок виходу з громадянства за волевиявленням особи експобраця, вимушене позбавлення громадянства

особи державою, яке було набуте за народженням денацоналзаця, або вимушене позбавлення громадянства натуралзованих осб денатуралзаця. Громадянство може бути також припинене на основ мжнародного договору або ж за нших пдстав, передбачених вдповдним законом. Громадянство Украни може бути припинене за рзщними пдставами. Головними вихд з громадянства, вдмна ршення при прийняття до громадянства, вибр громадянства оптаця.

Вихд з громадянства Украни - головна пдстава припинення громадянства. Закон передбача дв форми виходу з громадянства Украни за клопотанням громадянина Украни в порядку регстрац. В першому випадку ршення про вихд з громадянства прийматься Президентом Украни, а в другому - припинення громадянстварегструться вдповдними органами внутршнх справ. В такому спрощеному порядку заявити про намр вийти з громадянства

Украни може особа, у яко хоча б один з батькв, чоловк чи дитина мають нше громадянство, або якщо особа вихала на постйне мсце проживання в ншу державу у встановленому законом порядку нема няких перешкод, передбачених законом. Основою для вдклонення клопотання являться наявнсть у громадянина Украни невиконаних обовзкв перед державою або майнов зобовязання перед фзичними чи юридичними особами ст.20 Закону Украни Про громадянство Украни. Вихд з громадянства також не допускаться, якщо особу, яка

порушила клопотання про вихд, притягнуто до кримнально вдповдальност як обвинуваченого або щодо не вирок суду, який набрав законо сили пдляга виконанню ст.20 Закону Украни Про громадянство Украни. Основою припинення громадянства Украни також вдмна ршення про прийняття до громадянства Украни ст.21 Закону Украни Про громадянство Украни.

Пдставою для цього являться набуття громадянства Украни внаслдок подання завдомо неправдивих вдомостей або фальшивих документв. Позбавлення громадянства носить персональний характер санкцю держави по вдношенню до особи, яка допустила протиправну поведнку. Але така мра застосовуться лише до натуралзованих громадян, лише порвняно невеликого термну псля натуралзац. Так згдно Основного Закону ФРН абз.1 ст.16 нмецке громадянство не може бути вдбраним.

Втрата громадянства може наступити лише на основ закону, а проти вол особи - лише у тому випадку, якщо воно тим самим не ста особою без громадянства. В абз.2 ст.2 Конституц спан встановлються, що один спанець за походженням не буде позбавлений сво нацональност натуралзован, виходячи з цього, можуть бути позбавлен. Австрйський закон, який допуска побавлення громадянства натуралзованих громадян, забороня це по закнченню 6 рокв псля натуралзац абз.3 параграф 34.

Вихд з громадянства може вдбутися за бажанням само особи. В закон про громадянство Ново Зеланд 1977 року закрплена слдуюча норма Громадянин Ново Зеланд, який досяг 18-рчного вку набув повну правоздатнсть, а также визнаться законом ншо крани, може в будь-який час подати заяву про вдмову вд свого громадянства Ново Зеланд у встановленому порядку ст.15. Аналогчн положення мстяться в законах про громадянство бльшост

сучасних держав. Визначення в Закон громадянства як звязку людини з державою виражаться в сукупност х взамних прав , обовязкв та вдповдальност, як заснован на визнанн та поваги основних прав та свобод. За Конституцю Украни ст.22 права свободи громадянина людини не вичерпними. Громадянство явля собою постйний правовий звязок особи держави, який заключаться у регламентац взамних прав обовязкв. Причому праву громадянина кореспонду вдповдний обовязок держави навпаки.

Перелк фундаментальних прав та основних обовзкв мститься у основоположеному закон держави- Конституц. Обм правового статусу громадянина важливим для визначення рвня впорядкованост суспльних вдносин, оскльки повага права кожного члена суспльства запорукою побудови демократично правово держави. Основн права та обовязки можна класифкувати таким чином по-перше, можна видлити дв загальних групи - негативн позитивн. Негативн, як полягають в тому, що особи не зацкавлен у втручанн держави щодо здйснення

цих прав свобод. Це фундаментальн свободи, як в свою чергу подляються на право на особисту недоторкансть Це право, включаючи право на життя, явля собою основу практично всоьго правового статусу людини, тому що без тако передумови нш права та свободи втрачають сенс. Одну з найбльш чтких формулювань цього блоку питань ми можемо знайти в Конституц Украни ст.29 Кожна людина ма право на свободу та особисту недоторканнсть, а також в ст.27

Конституц Украни Кожна людина ма невдмне право на життя. В цй статт вказано ще, що людина не може бути свавльно позбавлена життя що життя людини повинна захищати держава. право на свободу приватного життя До цього ж права можна додати право на недоторканнсть житла, тамницю кореспонденц, право на захист приватного способу життя. Це виявлення особисто свободи отримують в демократичних державах конституцйн гарант.

В авторитарних умовах, а особливо в полтичних режимах влада намагаться контролювати особисте життя людей для того, щоб використовувати нформацю для посилення панування над ними. На Укран ц принципи регулюються ст.30, 31, 32 Конституц Украни. В них зазначаться, що кожному громадянину Украни гарантуться недоторканнсть житла , що нхто не зазнавати втручання в його особисте життя, крм, звичайно, випадкв, передбачених

Конституцю Украни. право на свободу пересування Це також важливе виявлення особисто свободи. Сучасна людина, якй завжди потрбно кудись вихати , можливо, навть життво необхдним, повинна мати можливсть пересуватись по кран оселятися там, де й надаються бльш сприятлив умови для розвитку його особистост. Право на свободу пересування закрпленн в ст.33 Конституц Украни. Як ранше уже згадувалось, в умовах тоталтарних, а також авторитарних режимах, влада прагне обмежити

навть таку свободу, вказуючи людин, де селитись, а також контролюючи пересування людини. громадськ та полтичн права та свободи свобода слова та думки, релг, освти, друку Сюди можна вднести свободу думки та слова. Свобода думки - це, перш за все, свобода вд якого-небуть деологчного контролю, коли людина сама виршу, що й думати як й думати, у що врити у що неврити, яких духовних цнностей притримуватись. Так принципи визначен в ст.34, 35

Конституц Украни. Встановлено, що жодна релгя не може бути визнана державою як обовязкова. свобода обднань, партй По загальному правилу у демократичних кранах обднання утворюються вльно, хоча зустрчаються деяк виключення ст.36 Конституц Украни. Так, обднання не повин переслдувати цль збагачення, тому що статус такого роду обднань регулються не конституцйним, а цивльним, торговельним правом.Крм того, деяк категор обднань забороняються в звзку з полтичними мотивами ст.37

Конституц Украни. свобода збрань Свобода збрань - це необмежена можливсть в закритих примщеннях. Хоча це не обовязкова яксть збрання. Законодавство Украни передбача, що громадяни можуть збиратися мирно, без збро проводити збори, про проведення яких потрбно завчасно сповстити органам виконавчо влади чи органам мсцевого самоврядуванняст. 39 Конституц Украни. свобода пдпримництва За ст.42

Конституц Украни. право на працю За ст.43 Конституц Украни. ще багато нших прав та свобод, як регламентуються Конституцю Украни. У процес розбудови незалежно укрансько державност виника проблема з створенням, змною снуючого, удоскононаленням системи законодавства. Регулювання та регламентаця найважливших нститутв вдносин вдповдно до потреб сучасного укранського суспльства першочерговим завданням вдповдних державних

нститутв. Виршення питань навколо нституту громалянства у необхдному для нас напрямку одним з найважливших фундаментв, на якому базуться стабльнсть та безпека внутршнього життя укранського народу. У цьому вдношенн важко переоцнити значення закону Украни Про громадянство Украни вд 8 жовтня 1991 року, який вднайшов бльшсть нацональних шляхв, способв та методв втлення нституту громадянства у систему нших правових нститутв, враховуючи специфку та особливост

правового регулювання сьогодення в цлому. Одню з найважливших частин нституту громадянства визначення вс сукупност громадянських прав та обовязкв, що складають змст данного нституту. Таким чином, укранський законодавець, надавши змст проблематиц зовншньо-визначено, чтко-врегульовано форми помтно полегшив розвинув процес нарощення розширення законодавчо бази нашо держави на основ мжнародного досвду у цьому питанн та врахування нацональних особливостей, що визначним етапом у створенн демократичного

правового, орнтованого на громадянське суспльство. Список використано лтератури 1. Козлова Е. И Кутафин О. Е Конституцонное право России. Юристъ, Москва, 1995. 2. Ковалер А. И. и др. Сравнительное конституционное право . издательская фирма Манускрипт, Москва, 1996. 3. Права людини. Мжнародн договори

Укранисплка юриств Украни, Кив Юрнформ, 1992. 4. Коментар до Конституц Украни. Кив, 1996. 5. Ольховський Б Конституцйн права, свободи та обовязки громадян Украни Конспект лекц, Харкв, 1994. 6. Молдован В. В Мелащенко В. Ф. Конституцйне право. Опорн конспекти, Словник-довдник Кив Юманда, 1996. 7. Конституционное государственное право.

Справочник. Юристъ, Москва, 1995. 8. Боярс Ю. Р. Вопросы гражданства в международном правеМосква Международные отношения, 1986. 9. Баглай М. В Габричидзе Б. Н. Конституционное право Росийской Федерации Москва, 1996. 10. Страшун Б. А. Конституционное государственное право зарубежных стран. В 4-х томах. Том 1. БЕК, Москва, 1993.