1933г. Трагедия голода на Украине (1933: Трагедія голоду)

Укрзалзниця Днпропетровський Державний Технчний Унверситет Залзничного Транспорту РЕФЕРАТ по предмету сторя Украни 1933 Трагедя голоду Виконала Роменська Шифр 00-ЕП-224 Днпропетровськ 2001 рк ЗМСТ ВСТУП 3 В ЛЕНН ПРО СОЦАЛСТИЧНУ ПЕРЕБУДОВУ СЕЛА 5 ВДСТУП ВIД ЛЕННСЬКО ЕКОНОМЧНО ПОЛТИКИ 12 ТРИ РОКИ ПРОДРОЗКЛАДКИ 19

КОМСЯ МОЛОТОВА В Д 29 НАСЛДКИ ГОЛОДУ 35 ВИСНОВОК 41 ЛТЕРАТУРА 42 ВСТУП Понад пвстолття трагедя 1933 року перебувала поза увагою сторикв. Настав час звернутися до ц ранше заборонено теми. Правда про голод, якою б вона не була страхтливою, потрбна не лише тим, хто пережив його, а й молодому поколнню. Про голод 1933 року у свт знали давно. Лтература на цю тему в захдних кранах налчу сотн назв.

До пввково рчниц конгрес США утворив Комсю по голоду на Укран , яка провела задокументувала опитування багатьох очевидцв. Переконливо вдповд на питання про першопричини голоду американська комся не да. Перелчуються рзн фактори дезорганзаця виробництва, непосильн для селян хлбозаготвл, надмрний хлбний експорт, небажання колгоспникв працювати в громадському господарств, конфскаця властями продовольчих

запасв у вдповдь на цей саботаж. Проте неясно, якою мрою кожний з них вплинув на економчну катастрофу, яка сталася 1932 року викликала голод з мльйонними жертвами. Власне кажучи, голод навть не розглядаться на Заход як результат економчних прорахункв. Комся конгресу США тяж до ррацонального уявлення про органзований голод-геноцид, спрямований свом встрям проти укранського народу як етносу. Таке уявлення вдповда надзавданню , поставленому конгресменами полегшити

американськй громадськост краще розумння радянсько системи шляхом викриття рол Рад в органзац голоду . Тут явно простежуться спроба закрпити у свдомост американцв образ мпер зла . Клька вступних зауважень. Винесен роздуми про голод 1933-го грунтуються на фактичному матерал, який взято з архвних джерел укранського походження. Наведен тут положення не безспрн. У реферат часто цмтуватимуться документи головно дйово особи в трагед 1933 року -

Й. В. Стална, проте тльки т, як вн особисто сам бажав побачити опублкованими. останн зауваження аби зрозумти, що трагедя голоду була результатом тодшнього полтичного курсу, наслдком пдмни леннзму сталнзмом у перетвореннях у сльському господарств, треба вдкинути стереотипн уявлення про економчну полтику проаналзувати , починаючи з перших рокв Радянсько влади. В ЛЕНН ПРО СОЦАЛСТИЧНУ ПЕРЕБУДОВУ СЕЛА К. Маркс Ф. Енгельс були переконан товарне виробництво ринок, як обслуговували

вс експлуататорськ формац досягли розквту в умовах буржуазного ладу, з соцалзмом несумсн. Звдси випливав висновок псля Пролетарсько революц товарообмн поступиться мсцем продуктообмну, а грошовий облк - облку суспльно прац безпосередньо в робочому час. Зримо яскравий опис вдносин усуспльненого господарства з дрбним селянським виробництвом, що не пдлягало усуспльненню, дав В Ленн у брошур До селянсько бдноти травень 1903р.

Коли робтничий клас переможе всю буржуазю, тод вн вднме землю у великих хазяв, тод вн органзу на великих економях товариське господарство, щоб землю обробляли робтники разом, спльно, обираючи вльно доврених людей у розпорядники, маючи всяк машини для полегшення роботи, працюючи позмнно не бльше восьми а то й шести годин на день кожний. Тод й дрбний селянин, який захоче ще по-старому сам господарювати, господарюватиме не на ринок, не на продаж першому стрчному, а на товариства робтникв дрбний селянин постачатиме товариству

робтникв хлб, мясо, овоч, а робтники будуть без грошей давати йому машини, худобу, добрива, одяг все, що йому потрбно . В аграрнй програм парт бльшовикв, на основ яко було написано цю популярну брошуру, соцалстична перспектива для села повязувалася з утворенням на баз експропрйовано помщицько власност великих державних господарств пд кервництвом Рад депутатв вд сльських робтникв. Економчн звязки мж сльськими радянськими господарствами та промисловстю мали здйснюватись у нетоварнй

форм, шляхом продуктообмну. Та величезна бльшсть селян бажала зрвняльного подлу земель. тому наприкнц серпня 1917р. В Ленн висловився за те, щоб партя пшла на поступки дрбнобуржуазному селу задовольнила його вимогу про оголошення державних, помщицьких, селянських та нших земель всенародним надбанням, х безвдплатне вдчуження перехд у користування всх трудящих на зрвняльнй основ. По сут, партя бльшовикв брала на озброння есервську аграрну програму.

Соцалзаця земл була узаконена Декретом про землю. Здйснюван за Декретом про землю аграрн перетворення були сторично прогресивн. Передачею земл в безоплатне користування забороною купл-продажу Радянська влада захищала трудящих селян вд визискування. Безземельне малоземельне селянство Украни одержало близько 15млн. десятин земл,

600тис. коней, 800тис. голв велико рогато худоби. Склалася нова соцально-класова структура села. Кльксть бдняцьких господарств зменшилася з 58 перед революцю до 33 у 1923р. Питома вага середнього селянства збльшилася, вдповдно, з З0 до 63. Частка куркульських господарств скоротилася з 12 до 3. В Ленн так коментував результати аграрно революц Селянство стало далеко бльш середнм, нж ранше, суперечност

згладились, земля подлена в користування далеко бльш зрвняльне, куркуль пдрзаний в значнй частин експропрйований - у Рос бльше, нж на Укран, в Сибру менше . Аграрн перетворення перших рокв Радянсько влади привели до того, що за нових умов класов позиц всього селянства почав уособлювати середняк. Середняцькими стали майже половина бдняцьких господарств три чверт куркульських. Куркульський клас, який почав формуватися ще в дореволюцйному сел, перетворився на прошарок всередин

селянства. Соцалстичне будвництво у перш роки Радянсько влади здйснювалося на воснно-комунстичних засадах. Система вонного комунзму передбачала продуктообмн мж мстом селом при заборон торгвл, нацоналзацю вс промисловост, включаючи дрбну, встановлення практики замовлень-нарядв на державних пдпримствах при максимальнй централзац управлння промисловстю главкзм, поступове згортання грошового обгу. Однак вже в умовах переходу до мирного будвництва було прийнято ряд вонно-комунстичних декретв, спрямованих

на дальше згортання сфери грошового обгу. Радянський уряд прагнув налагодити державну органзацю розподлу продуктв замсть приватно торгвл, тобто державну заготвлю доставку хлба в мста, промислових продуктв на село . Положення про витснення торгвл планомрно органзованим розподлом у рамках споживчо-виробничих комун увйшло до пдготовленого Ленним начерку проекту ново партйно програми. В умовах розрухи у промисловост обмн мж мстом селом набув форми продовольчо розкладки, коли вс товарн

лишки забирали у селян майже безкоштовно. Селянськ маси реагували на продрозкладку скороченням обсягу вироблювано продукц. тод, щоб запобгти цьому, VIII ззд Рад у грудн 1920р. висловився за встановлення кожному селянському господарству обовязкових завдань по засву. Цей крок нколи не реалзований був таким же логчним продовженням продрозкладки, як заборона торгвл. Пануюч у парт вонно-комунстичн уявлення про соцалстичне майбутн села знайшли вдображення у програм

РКПб, яку прийняв у березн 1919р. VIII партйний ззд. Написаний Ленним аграрний пункт програми називав так найважливш заходи по органзац великого землеробства влаштування державних економй - радянських господарств, а також сприяння селянам в органзац колективних господарств - сльськогосподарських комун, громад артлей товариств для громадського обробтку земл. Коли переважна бльшсть помщицьких маткв була подлена мж селянами, в органзац колгоспв

Ленн побачив дино можливий шлях переходу вд землеробства дрбного, товарного до землеробства великого, нетоварного - комунстичного. Псля виходу з вйни партя не збиралася вдмовлятися вд вонно-комунстичних методв. Схвалений VIII зздом Рад план ГОЕЛРО мав виконуватися перш за все за рахунок розкладки з селянських господарств. Сподваючись на те, що продрозкладка 192021 року дасть до 300 млн. пудв хлба, В Ленн на цьому ззд зауважив Без такого фонду неможливо вдбудувати промисловсть крани, неможливо думати

про вдродження транспорту, неможливо навть пдходити до великих завдань електрифкац Рос . Життя показало, однак, що селяни не мирилися з прод-розкладкою, забороною торгвл, директивним плануванням посвних площ. Все це йшло врозрз з х життвими нтересами. Як тльки вйна закнчилася, селянське невдоволення набуло гострих форм. Стягнення продрозкладки проходило з величезними труднощами.

У хлбовиробничих районах виник поширився полтичний бандитизм. Зростання продовольчих труднощв поглибило господарську розруху. Продрозкладка, як вдзначав В Ленн, стала основною причиною глибоко економчно полтично кризи, на яку ми наткнулися весною 1921 року . Прийняте у березн 1921р. ршення Х ззду РКПб про замну розкладки продподатком було одностайно пдтримане партю.

Разом з тим дозвл на реалзацю селянами лишкв продукц, що випливав з цього ршення, викликав сумнви. Ршення про замну продрозкладки податком було принциповим кроком на шляху впровадження економчно полтики, яка суперечила марксистськй теор, але вдповдала реальностям життя. Ленiн почина розумiти, що потрiбен новий фактор у соцалстичнй перспектив для села - коопераця. У робот Про продовольчий податок , написанй 21 счня 1921р

Володимир ллч зауважу, що коопераця, як форма торгвл, вигднша кориснша, нж приватна торгвля, тому що вона полегшу обднання, органзацю мльйонв населення, а ця обставина, а свою чергу, ггантський плюс з точки зору дальшого переходу вд державного капталзму до соцалзму. Сама ж коопераця дрбних товаровиробникв вважалася формою державного капталзму поза торгвлею вона снувати не могла. Магстральним напрямом у вдносинах мж мстом селом вважався не розвиток торгвл, а безгрошовий

продуктообмн на позаринковй основ. Мислився, як пзнше згадував голова Раднаркому, якийсь безпосереднй перехд без торгвл, крок до соцалстичного продуктообмну . У промов Володимира ллча на Всеросйськй продовольчй нарад 16 червня 1921р. вперше зявляться термн нова економчна полтика . Уперше тут припускаться можливсть торгвл не тльки в мсцевому оборот. Уперше перед бльшовиками ставиться завдання вчитися торговельнй справ, щоб мати можливсть контролювати

ринок. Нарешт, уперше луна заклик налагодити грошовий обг. Програмною також доповдь про нову економчну полтику на VIII Московськй губпартконференц 29 жовтня. У нй Ленн визнав, що товарообмнн операц перетворилися у звичайну купвлю-продажу, торгвлю, а ринок зорганзувався у межах вс крани. Виходячи з цього, вн закликав господарникв пристосуватися до ринку.

Йшлося, насамперед, про змцнення грошового обгу, органзацю державно торгвл, переведення нацоналзовано промисловост на комерцйний, або господарський розрахунок. Однак поворот до торгвл ринку, як ранше, вважали вдступом вд можливого за нших обставин безпосереднього, без використання товарно-грошових вдносин, будвництва соцалзму. Через клька тижнв, у листопад 1921р. Ленн дйшов висновку про принципову неможливсть безпосереднього

соцалстичного будвництва у дрбноселянськй кран. В нтересах змцнення союзу двох класв трудящих, отже в нтересах побудови соцалзму, треба було встановити еконемчний обмн мж мстом селом иа ринковй основ. Вонно-комунстична доктрина з негативним ставленням до ндивдуально власност, торгвл грошей суперечила природ селянства. Поки вона ототожнювалася з соцалзмом, перспективи соцалстичного будвництва на сел здавалися невизначеними. Треба селянськ маси перевести до будвництва, для них цлком чужого, яке вони

не розумють якому не можуть врити говорив Ленн на Московськй губпартконференц в листопад 1920р. Соцальний склад комун, що створювалися у колишнх помщицьких матках, часто був неселянським, а в малочисельних артлях переважали наймити й бдняки. Псля аграрно революц село стало бльш дрбнобуржуазним. Здавалося неймоврним, щоб середн селянство у свой мас добровльно вдмовилося вд щойно набуто власност обдналося в колективн господарства. Еволюця традицйних для марксиств поглядв на торгвлю ринок, яка вдбулася

за перший рк непу, створила нову ситуацю у питанн про соцалстичн перспективи села. Замсть колгоспу, для якого властивим було вдчуження безпосереднього виробника од земл та нших засобв виробництва, у центр по-соцалстичному органзованого сльського господарства ставав кооператив дрбних товаровиробникв. Коопераця цлком вдповдала селянськй природ, а тому робила перехд до соцалзму простим, легким доступним для селянина. Коли В Ленн через тяжку хворобу залишив державн справи, вн поспшив викласти

парт сво нов погляди на кооперативну форму власност при соцалзм. Продиктована на початку счня 1923р. стаття Про кооперацю починалася з найважлившо тези у неп Радянська влада зробила поступку селянину як торговцю саме з цього виплива зворотно тому, що думають ггантське значення кооперац. Саме в кооперац, заявив ллч, знайдено мру поднання приватного нтересу з нтересами держави, мру пдпорядкування приватного нтересу загальним нтересам, яка ранше була каменем

спотикання для багатьох багатьох соцалств. Звдси випливав висновок першорядного значення в умовах диктатури пролетарату просте зростання кооперац тотожн зростанню соцалзму. А лад цивлзованих кооператорв уточнював ллч при суспльнй власност на засоби виробництва, при класовй перемоз пролетарату над буржуазю - це лад соцалзму . Жодно рзниц мж кооперативною загальнонародною формами власност у держав диктатури пролетарату вн не

бачив. дея про сумснсть товарно-грошових вдносин з соцалзмом вагомим внеском Ленна у марксистське вчення. ВДСТУП ВIД ЛЕННСЬКО ЕКОНОМЧНО ПОЛТИКИ Впроваджена В Ленним нова економчна полтика явище складне. В основ замна продрозкладки податком, дозвл вльного продажу селянами товарних лишкв, допущення в економку приватного капталу. Тривалсть цих заходв визначалася часом снування багатоукладного господарства.

Проте в неп була ще одна важлива грань запровадження вартсних, товарно-грошових вдносин безпосередньо в економку соцалстичного сектора, вдмова вд военно-комунстично модел соцалзму, яка склалася в роки громадянсько вйни. У цьому розумнн тривалсть непу не може лмтуватися рамками перехдного пероду вд капталзму до соцалзму. Хоч Ленн не встиг теоретично обгрунтувати новий погляд на соцалзм, у практичнй дяльност Радянського уряду з 1921р. було взято курс на вдмову вд вонно-комунстичних методв управлння пдпримствами,

на замну х методами економчними, госпрозрахунковими. Однак в практичнй сфер Ленн не встиг реалзувати вс задуми. Зокрема, залишилася на папер думка про те, що госпрозрахунков трести цлком вдповдають за беззбитковсть свох пдпримств, а збанкрутоввн пдпримства пдлягають закриттю. Ця дея основоположною в сучаснй економчнй реформ.

В документ червневого 1987р. Пленуму ЦК КПРС вона сформульована таким чином держава не вдповда по зобовязанням пдпримств. Нереалзований залишився законопроект про внесення в бюджет процентних вдрахувань з основних оборотних капталв госпрозрахункових треств. При Ленн, у жовтн 1922р Раднарком двч розглядав його, щоразу виносячи позитивний висновок. За розпорядженням Володимира ллча 10 квтня 1923р.

Раднарком за поданням Каменева затвердив цей документ. Однак законопроект про процентн вдрахування з трествських капталв не знайшов у ньому мсця, що означало вдмову вд самофнансування треств повного госпрозрахунку. Замсть плати за ресурси в бюджет почали вдраховувати промисловий податок, потм податок з обороту, тобто платеж, як не мали прямого звязку з результатами внутрпромислового господарювання.

В них через вдхилення цн од вартост акумулювалися нагромадження нших галузей. Отже, з 1923р. оформилася залежнсть майбутнього розгортання промисловост ндустралзац вд бюджету. Цей принциповий вдступ вд леннсько економчно полтики вдбувся непомтно як для сучасникв, так для сторикв. В обрисах соцалзму, що будувався, знову стали помтн вонно-комунстичн риси. Яскравим прикладом зростаючого в народному господарств впливу адмнстративного начала служить зовн непомтна

трансформаця леннського плану кооперування населення. Лозунг колективзац сльського господарства залишився актуальним. Вдбувався поступовий процес одержавлення кооперативних обднань систем. Оскльки промисловсть посадили на бюджет, треба було вишукувати нов джерела бюджетних доходв. Ще восени 1923р. вдновили горлчану монополю. В Ленн, як вдомо, був противником продажу спиртних напов.

Намагаючись пояснити продаж горлки, Сталн вказав на таку причину Здобути необхдн оборотн кошти для розвитку нашо ндустр . При цьому вн додавав, що горлчана монополя, яка дала у 1927р. понад 500млн. Крб. доходу, тимчасовим заходом. Проте у 1930р. завдяки продажу спиртних напов бюджет одержав 2,6млрд а в 1934 - 6,8млрд. крб. Якщо промисловсть стала залежною вд бюджету, то сам бюджет попав у залежнсть

вд горлки. У травн 1922р. В Ленн запросив на посаду заступника наркома фнансв вдомого йому з часв пдплля здбного господарника М. К. Владимирова, який працював наркомом продовольства Украни. Перед ним ставилося конкретне завдання - зупинити нфляцю здйснити грошову реформу. Працвники Наркомфну справилися з дуже важким завданням. У жовтн 1922р. в обгу зявилися забезпечен золотом банквськ блети 10-карбованцево вартост, як через

червоний колр купюри стали зватися червнцями. У 1924р. знецнений держзнак вилучили з обгу, грошова реформа завершилася, перш парт червнцв зявилися на зарубжних валютних ринках. Та конвертована валюта виявилася незручною для командно-адмнстративно системи управлння. У 1926-1928рр. було здйснено заходи, щоб перетворити червоний карбованець у внутршню валюту i це дало можливсть покривати фнансов прориви найпростшим шляхом - за рахунок паперово-грошово емс.

Проте н горлчана монополя, н емся не могли бути головним джерелом доходв бюджету. Ця роль завжди належала сльському господарству. Випробували й вдповдний механзм вилучення селянських коштв. Селянство сплачу держав не тльки звичайн податки, прям посередн, але воно ще переплачу на порвняно високих цнах на товари промисловост - це, по-перше, бльш або менш недоодержу на цнах на сльськогосподарськ продукти - це, по-друге. З приводу розриву в цнах, або, як тод казали, розхилу ножиць цн , у колективному

кервництв парт розгорлися дискус. Л. Д. Троцький, Л. Б. Каменв . Г. Зиновв вважали, що з селян треба брати багато, аби забезпечити максимальн темпи розгортання промисловост надндустралзаця . Й. В. Сталн стояв за помрний розхил ножиць . нш члени колективного кервництва, що склалося у 1923 роц М Бухарн, О. 1. Риков М. П. Томський схилялися до введення вдновлювальних цн, як цлковито повертали селянам витрати на виробництво

хлба. У кнцевому пдсумку група Бухарна пдтримала центристську позицю Стална. Та селяни не давали на це згоди взимку 1927-1928 рокв практично припинили пдвезення хлба на ринки. У кран спалахнула хлбозаготвельна криза. Вихавши у счн 1928 р. на хлбозаготвл до Сибру, Сталн у сер виступв перед партйними працвниками розгорнув програму з трьох пунктв - зажадати вд куркулв негайно здач всх надлишкв хлба за державними цнами, а на випадок вдмови - застосувати надзвичайн

заходи конфскувати надлишки - у найближч 3-4 роки провести часткову колективзацю сльського господарства - услд за частковою провести суцльну колективзацю сльського господарства. Колгоспи були потрбн Сталну, щоб подолати хлбозаготвельну кризу одержати вд села додатков кошти на ндустралзацю. Надзвичайн заходи були придатн лише для вилучення готово продукц. З х допомогою неможливо було змусити селян-одноосбникв постйно виробляти товарний хлб.

Ревзю курсу XV ззду ВКПб в соцалстичному будвництв Сталн по-всякому камуфлював. Замисливши в лютому 1928р. скасування непу, примусове обднання селян у колективн господарства накладання продрозкладки на колгоспи, Сталн на словах усе це заперечував Розмови про те, що ми нбито скасовумо неп, запроваджумо продрозкладку, розкуркулювання т. д контрреволюцйним базканням .

Надал знову став уживатися тльки термн розкуркулення . У 1922р. В. I. Ленн пропонував задуматися над тим, як кооперувати, як обмежувати куркулв, не припиняючи зростання продуктивних сил . Отже, куркул не виключалися з числа учасникв кооперативного руху. На XVI конференц ВКПб при обговоренн доповд М Калнна про шляхи пднесення сльського господарства несподвано виникла дискуся про мсце куркуля в колективзованому сел.

Секретар ЦК КПбУ П. П. Любченко вважав, що куркул можуть працювати в колгосп. нш висловлювалися за збереження куркульських господарств в урзаному вигляд за межами колгоспних масивв. А в постанов ЦК ВКПб вд 5 счня 1930р. Про темп колективзац заходи допомоги держави колгоспному будвництву ставилося завдання лквдувати куркуля як клас . При цьому куркульськими вважалися вс найзаможнш в даному населеному пункт господарства безвдносно до того, чи мали вони експлуататорськ ознаки.

А нердко перед селянином-середняком поставала й нша дилема або вступати до колгоспу, або виступати противником колгоспу тому бути розкуркуленим. 1928 рiк - Рк великого перелому характеризуться не тльки переходом до суцльно колективзац селянських господарств при розкуркуленн х заможного прошарку, а й швидким згортанням ринку, наростанням в економц розподльчих, вонно-комунстичних рис. У мстах вдбувся перехд до нормовано торгвл.

Призначен для села промтовари теж були вилучен з вльного продажу й увйшли до фонду отоварювання заготвель на контрактацйнй основ. Контрактацйний договр з державою втратив характер добровльност. Вдповдно до постанови ЦК ВКПб вд 26 серпня 1929р. Про основн пдсумки чергов завдання в галуз контрактац зернових посвв вн став розглядатись як засб органзац планового продуктообмну мж мстом селом . Як полтик

Сталн володв магю слв . Непопулярн надзвичайн заходи вн завжди повязував тльки з куркульськими господарствами. Лозунг лквдац куркульства як класу давав змогу цною висилки сотень тисяч селянських смей, оголошених куркульськими, змусити тих, хто залишився, вступати до колгоспв. Здобувши абсолютний контроль над партю державою, Сталн негайно перейшов до авантюристично лвацько полтики стрибка в ндустралзац. Утруднень у фнансуванн каптального будвництва бльше не снувало, хоч через вдсутнсть

справжнього госпрозрахунку промисловсть самостйно заробляла порвняно небагато. З бюджету важка ндустря крани одержала в 192829р. 512млн. крб у 192930-1395млн у 1931-5737 в 1932р 9078млн. крб а всього за пятирчку - 16622 млн. Крб. при власних коштах 3371 млн. крб. Сльськогосподарське походження мали не лише вилучення з прибуткв села у форм податкв та ножиць цн , а й значна частина надходжень вд горлчано монопол та емс.

Суцльна колективзаця села здйснювалася в мя прискорення промислового будвництва. Промисловсть фнансувалася пд план. Плановий прирст продукц було встановлено на 192930р. в розмр 32, на 1931 - 45, на 1932р 36. Саме такий вигляд мав у цифрах сталнський стрибок . Насправд, середньорчний прирст промислово продукц у 192933р.р. складав 15,7. Треба взяти до уваги на вартсн показники, як визначалися в незмнних цнах 192728р дуже вплинула нфляця

у першй пятирчц нтенсивно оновлювалася продукця, а нов види включалися в статистичну звтнсть у поточних, пдвищених цнах. Виходить, що забезпечення високих темпв ндустралзац не потребувало таких жертв. Директиви ззду розроблений на х основ перший пятирчний план становили цлком реальну надйну альтернативу сталнському стрибку . 1928р. Сталн ще не мг вдкинути ршення XV ззду парт про часткову колективзацю на добровльнй основ.

Псля того, як опр групи Бухарна було зламано, перегляду цього ршення нщо не перешкоджало. Механзм стрибка , складовий елемент якого становила суцльна колективзаця, було запущено. Село вступило в нову смугу розвитку, де кожний крок - невдомий. Найбльш труднощ виникли при опрацюванн внутршньо органзац селянського колективного господарства його непростих взамовдносин з оточуючим свтом. з трьох форм колгоспу селяни-середняки надавали перевагу товариствам

спльного обробтку земл, де усуспльнювалися тльки основн земельн угддя, а з галузей сльськогосподарсько прац -рльництво. Напередодн суцльно колективзац питома вага тсозв на Укран дорвнювала 74,5, артлей 22,6, а комун, де рвень усуспльнення засобв виробництва пдходив до максимуму лише 2,9. ЦК ВКПб у постанов вд 5 счня 1930р. Про темп колективзац заходи допомоги держави колгоспному будвництву висунув завдання здйснити суцльну колективзацю в артльнй форм з перспективою дальшого зростання

рвня усуспльнення. Ще навесн 1928р. допускалося, що колгоспники можуть вльно розпоряджатися результатами сво прац зробити вибр мж субсидями та можливстю продати хлб на ринку. У рк великого перелому торгвлю хлбом на ринку було заборонено. Обмолочений хлб просто з колгоспних токв почали вивозити на зсипн пункти та елеватори. ТРИ РОКИ ПРОДРОЗКЛАДКИ Рк великого перелому характеризувався остаточним вдступом до полтики вонного

комунзму. Початок форсовано колективзац збгся з фактичною забороною торгвл введенням практики планових завдань щодо здавання держав хлба та нших сльськогосподарських продуктв з розкладкою плану по кожному селу, колективному або ндивдуальному господарству. Проте розкладка виявилася ефективною тльки наступного року, коли кльксть колгоспв зросла, а невиконання плану стало каратися розкуркуленням. З лта 1930р. поширилася практика твердих завдань щодо здач всх

лишкв . Поставки товарно продукц держав оголошувалися для колгоспв першою заповддю. Цна була заниженою, а через нфляцю незабаром стала взагал символчною. Що ж до обсягв, то тут панувала невизначенсть. Держава не вступала у податков вдносини з колгоспами, за яких наперед визначалася частка продукц, що пдлягала передач хлбозаготвельним органам. За винятком насннвого, продовольчого фуражного фондв хлб мав надходити лише держав.

Повернення до непопулярного вонного комунзму термнологчне маскувалося. Методи вонно-комунстичного штурму було названо новим етапом непу . Поняття продрозкладка замнювалося поширеним термном план . Перша колгоспна весна 1930р. була обцяючою. Украна одержала непоганий урожай. Напередодн жнив зробили орнтовний пдрахунок 1 355млн. пудв.

На 23,5млн. чоловк сльського населення треба було утворити продовольчий фонд з розрахунку по 16 пудв на людину - 376млн. пудв. Посвний, фуражний страховий фонди складали 515млн. пудв, резервний - 35млн. Виходячи з цих нескладних пдрахункв, хлбозаготвельний план визначився в 430млн. пудв. Потм його збльшили до 440млн 472млн нарешт, до 490млн. пудв. До 1 червня 1931р. заготвл з урожаю 1930р. дйшли до 477млн. пудв проти 310млн. за попереднй сезон.

Було здано по 4,7 центнера з гектара - рекордний показник товарност за вс роки Радянсько влади. Створювалися уявлення, що колгоспне село здатне забезпечити стрибок ндустралзац. У звтнй доповд. ЦК ВКПб XVI ззду парт Сталн заявив, що зернову проблему ми вже розвязумо в основному з успхом . Селян результати першого року суцльно колективзац привели в шоковий стан. Ринок зникав. Грош втрачали свою купвельну спроможнсть.

Фонд отоварення заготвель був мзерний, а заробтки в громадському господарств - злиденними. Щоб прогодуватися, треба було розраховувати в основному на присадибну длянку. Проте кльксть колгоспв зростала. Псля березня 1930р. адмнстративний тиск на одноосбникв став вважатися перегином. Це не означа, що колективзаця втратила примусовий характер. Господарювати ндивдуально ставало дедал важче одноосбникв розкуркулювали, обкладали твердим завданням

та високими податками, тод як колгоспники одержували податков пльги. До кнця 1932р. на Укран колективзували майже 70 селянських господарств з охопленням понад 80 посвних площ. Не менш високого рвня колективзац досягнули в нших зернових районах. Колективзаця супроводжувалася експропрацю заможного прошарку селянства руйнуванням розвинуто системи сльськогосподарсько кооперац. Продрозкладка вела до швидкого розростання кризових явищ.

Найстотншим проявом кризи, яка охопила молодий колгоспний лад, була цлковита незацкавленсть селян у розвитку громадського господарства, хн пряме небажання працювати. За завданням ЦК КПбУ на початку 1933р. обстежили 340 колгоспв рзних районв Украни. Зясувалося 19 працездатних колгоспникв за рк не заробили жодного трудодня, а З0 одержали вд 1 до 50 трудоднв. Одна з причин таких показникв була проблема управлння.

У дрбнотоварному виробництв тако проблеми взагал не снувало. А в колективзованих районах сльське господарство втрачало еластичнсть, властиву дрбному виробництву. Економчн результати колгоспв радгоспв прямо залежали вд якост кервництва, планування, органзац виробництва, облку оплати прац. До початку суцльно колективзац в колгоспах панувала поденщина . нод доходи розподлялися по дцям або клькост робтникв у см. У 1932 роц переважна бльшсть колгоспв перейшла до органзац прац за

трудоднями, як давали змогу враховувати не тльки кльксн, а й яксн результати роботи. Проте в самому порядку нарахування х снувало багато недолкв. Один з найсерйознших - дискримнаця прац польових працвникв, викликана насамперед бюрократизацю управлнсько сфери через вдсутнсть справд демократичних норм у примрному Статут сльськогосподарсько артл. За першу половину 1932р. в колгосп м,

Ворошилова с. Кримка Одесько област на польових працвникв припало тльки 800 трудоднв з 2700, а в колгосп м. XVI партззду с. Дерюгн Брд то ж област - 4 тисяч з 13300. Бльшсть трудоднв заробив управлнський та обслуговуючий персонал. У 1930 1931 роках у колгоспах створювалися тимчасов бригади - на перод сльськогосподарсько кампан. Непостйний склад бригад незакрпленсть робочо худоби, реманенту, земельних длянок тягли за собою знеосблення

зрвнялвку. У постанов ЦК ВКПб вд 4 лютого 1932р. Про чергов заходи по органзацйно-господарському змцненню колгоспв було визначено, що в основу органзац прац треба покласти постйну виробничу бригаду з незмнним складом працюючих, за якою б закрплювалися земельн длянки засоби прац. Ц рекомендац не виконувалися. Бюрократичн методи кервництва колгоспами були неминуч за умов розкладки вдриву безпосереднх виробникв вд засобв виробництва.

Вони сильно позначалися на результатах господарювання. Одержуючи з районв посвн плани, колгоспники опинялися в становищ агрикультурних хижакв тому, що були змушен виконувати неспроможн вказвки, що йдуть не вд життя, а вд паперу. Партйний вплив на стан справ у колгоспах вдчувався слабо. З кльксного та яксного боку, а також за свою органзацйною структурою партйн органзац не стояли на належнй

висот. Нечисленнсть сльсько парторганзац специфка складу переважали члени парт, як займали кервн посади, а також агрономи, лкар, вчител та нш спецалсти перешкоджали переходу вд територального до виробничого принципу в побудов. А життя вимагало розвязати питання про органзацю партйного осередку безпосередньо в колгосп. Щоправда, кльксть сльських членв парт швидко зростала. Так, селян, прийнятих до лав КПбУ, збльшилося з 4 тисяч у 1929р. до 39,6 тисяч у 1932-му.

Проте сльськ осередки не виросли кльксно адекватно прийому. По-перше, серед них процент виключених з парт пд час чистки 1929-1930рр. складав 16,2 по виробничих осередках мста - 8,8. По-друге, полтичний рвень нового поповнення був низький. До того ж масовий прийом погршив пропорц мж членами кандидатами парт. На початок 1932р. сльська партйна органзаця Украни на дв третини складалася з кандидатв.

У лютому 1931р. ЦК парт прийняв Положення про осередок ВКПб у колгоспах . Вдповдно до нього сльськ осередки в районах суцльно колективзац обовязково мали бути перетворен на колгоспн. Однак приблизно з 30 тисяч самостйн осередки мали тльки 4767 колгоспв. Не маючи можливост спиратися на сльськ осередки при розвязанн питань виробничого характеру, районн комтети парт дяли через уповноважених, котр вижджали на села проводити чергову кампаню.

У доколгоспному сел такий метод роботи себе виправдав, але в нових умовах вн став явно неефективним. Вдрив безпосереднх виробникв вд засобв виробництва вдсував на заднй план вковий досвд селянського господарювання, а методи колективно органзац прац не могли бути засвон без допомоги ззовн, з боку робтничого класу. Життя показало найкраща органзацйна форма участ робтникв у налагодженн колективних методв господарювання на сел - державн машинно-тракторн станц. Можна сказати, що

МТС являли собою нтегральним елемент колгоспного ладу, без якого колективне господарювання на сел снувати не могло, х мережа швидко розвивалася. Активно впливати на органзацйно-господарське змцнення колгоспв МТС ще не могли. У першй пятирчц розвязувалися питання, повязан з формуванням трудових колективв, одержанням, розмщенням освонням технки, налагодженням виробничих звязкв з колгоспами. На вдмну вд нших районв крани на становищ в сльському господарств

Украни дуже позначилася чехарда з адмнстративно-територальним подлом. XVI ззд парт виршив спростити систему управлння за рахунок лквдац окружно ланки. Проте на Укран областей тод не снувало. Замсть того, щоб утворити х шляхом укрупнення округв, ршення ззду тут виконали буквально. В результат виникла дволанкова система управлння центр-район. З вересня 1930р. територю УРСР розподлили на 503 адмнстративн одиниц, якими керували безпосередньо

з Харкова Молдавську АРСР, 18 мст центрального пдпорядкування 484 сльськ райони. Управляти такою клькстю районв а одного центру було неможливо. 3 лютого по жовтень 1932р. в республц вдбувався непростий процес органзац областей. Апарат обласних органзацй тльки формувався ситуацю на мсцях не володв, тод коли обтяжлив для центру прям звязки з сотнями районв фактично припинилися.

При аналз причин дезорганзац колгоспного виробництва не можна вдкидати неготовност основно маси колгоспникв до колективно прац. все ж безуспшнсть спроб реалзувати в масовому масштаб заходи щодо органзацйно-господарського змцнення колгоспв, як добре себе зарекомендували в передових артлях, пояснювалася, насамперед, не особливостями селянсько психолог, а руйнвним впливом продрозкладки. З одного боку, селяни не могли почувати себе господарями у власному колгосп, тому що вироблена колективною

працею продукця не ставала власнстю колективу. З ншого боку, вони знали, що колгоспи утворен шляхом обднання хнх власних засобв виробництва. Колзя розвязувалася просто колгоспники починали забирати продукцю, вироблену в громадському господарств, до оприбуткування вивозу. Так д квалфкувалися як краджка. За свдченням М. М, Хатавича, у 1932р. краджками займалися вд 85 до 90 колгоспникв.

Крали, щоб забезпечити себе продуктами харчування або щось заробити продажею. На ринку, який снував практично нелегально, цни на продукцю сльського господарства до кнця першо пятирчки зросли в 30 разв. Зрозумло, що для колгоспв, колгоспникв та одноосбникв не снувало питання, чи здати вироблену продукцю держав за цнами, що майже не змнилися з 1927-1928рр чи зробити спробу реалзувати на ринку. Замсть того, щоб покнчити з виробничими вдносинами, як змушували колгоспникв красти власну

продукцю, Сталн та його найближче оточення обрали шлях репресй. Хоч давно вже було оголошено про лквдацю куркульства як класу, Молотов знову заговорив про загрозу з боку куркуля, який нбито органзовував на сел розкрадання хлба та ншого колгоспного добра, аби шкодити громадському господарству колгоспв, виконанню ними державних завдань. 22 серпня 1932 р. ВЦВК РНК СРСР прийняли постанову

Про боротьбу з спекуляцю . Руйнвний вплив продрозкладки на продуктивн сили сльського господарства повною мрою виявився 1931р коли в колгоспи обдналася бльшсть сльського населення Украни. Однак дезорганзаця деградаця громадського виробництва колгоспв не позначилася на поставках держав х стягували залзною рукою. Зате рвень життя колгоспникв, який залежав вд залишкового принципу оплати прац поставки держав - перша заповдь, катастрофчне знижувався.

Уже в перш мсяц 1932р. в багатьох сльських районах вичерпалися запаси продовольства, насамперед хлба. Над колгоспниками зависла загроза голоду. Справд, в сльському господарств Украни спостергався катастрофчний стан. Посвна кампаня затяглася до кнця червня все ж недосяли понад 2млн. гектарв, вдведен пд чорний пар площ перетворилися на розсадник бурянв. Через те, що просапних культур не обробляли, частина посвв загинула.

На площах, що халишилися, урожай був невисокий, незважаючи на задовльн погодн умови. Ряд районв, особливо в пвденнй степовй смуз, залишили в 1932р. на полях до половини врожаю не збраним, не вивезеним або втраченим пд час обмолоту. На Третй конференц КПбУ доповдач промовц вказували на те, що в ход хлбозаготвель 1931р. на кервн кадри районв сл здйснювався величезний адмнстративний тиск - аж до зняття з поств, виключення з парт, вддач пд суд за невиконання

плану. А сам плани були нестабльн. Нердко з колгоспв, як перевиконали сво зобовязання, вивозився насннвий фонд для виконання зустрчних планв. Основна вада заготвель в резолюц конференц характеризувалася чтко План хлбозаготвель розверстано на райони колгоспи проводили його не органзованим порядком, а за принципом зрвнялвки, проводили механчно, незважаючи на стан кожного окремого району, кожного окремого колгоспу . У присутност трьох членв Полтбюро ЦК ВКПб - Л. М.

Кагановича, С. В. Косора, В. М. Молотова, а також двох кандидатв у члени Полтбюро - Г Петровського В. Я. Чубаря на Третй конференц КПбУ було пддано принциповй критиц докорнний недолк полтики хлбозаготвель-розкладку. Та на вдмну вд 1929р коли Сталн визнав факт лвацьких перекручень у ход колективзац тимчасово вдступив, у 1932р. вн продовжував, не рахуючись з будь-якими аргументами, вдстоювати економчно хибну полтичне

небезпечну систему продрозкладки. диним для 1932 року нововведенням у взамостосунках мж мстом селом був дозвл торгвл для колгоспв, колгоспникв та одноосбникв за цнами вльного ринку. Отже, зроблена з вонно-комунстичних позицй спроба налагодити плановий продуктообмн мж мстом селом була офцйно визнана неспроможною. Але торгвля хлбом дозволялася тльки псля виконання заготвельного плану, з 15 счня 1933р. Сталн слпо врив у двсть обовязкових постанов, незалежно вд того, чи вдповдають вони

реальним нтересам вдносинам. Вн думав, що проблему жнив 1932р. можна розвязати прийняттям закону, в якому були б передбачен заходи проти виявлених ранше хиб. У постанов РНК СРСР ЦК ВКПб вд 5 липня 1932р. Про збиральну кампаню 1932р. висувалася вимога запроваджувати скиртування свочасно скошений заскиртований хлб мг тривалий час збергатися в пол. З метою заохочення колгоспникв дозволялося вже при обмолот видавати аванси в рахунок натурально частини

доходв у обсяз 10-15 фактично обмолоченого хлба. Проте в селянськй практиц робота за десятий снп нколи не вважалася вигдною, а на додаткову видачу хлба взимку вже нхто не розраховував. Усе ж 1932р. було заскиртовано бльше скошеного хлба, нж у попередн роки. Втрати вд обсипання зменшилися. Зате тривале збергання хлба в пол викликало масове розмноження гризунв. Вдповдно до постанови РНК СРСР ЦК ВКПб вд 6 липня 1932р. план хлбозаготвель по селянському сектору

Украни з врожаю 1932р. встановили зменшений - 356млн. пудв. Потм цей план трич скорочували, вдповдно до реального становища в сльському господарств. На 1 листопада остаточн зобовязання Украни становили 267млн. пудв. Пробн обмолоти свдчили на колгоспних ланах визрва в цлому непоганий урожай - в середньому 7,2 центнера з гектара проти 8,3 центнера у 1931р. 10,2 центнера у 1930-му.

Неврожайним був рк тльки в деяких пвденних районах республки. У 1930 р. селянський сектор здав держав 393млн а в 1931-395млн. пудв хлба. На такому фон план у 267млн. пудв здавався здйсненним. Та не слд забувати, що колгоспне виробництво розхитувалося продрозкладкою третй рк. Це знаходило конкретне виявлення в дедал зростаючих втратах продукц.

Узагальнен дан про втрати за 1931р. у масштаб республки було названо на Третй конференц КПбУ. Як вважали П. П. Любченко Г Петровський, втрати хлба пд час жнив за найбльш скромними пдрахунками , додавав Петровський у дапазон 100-150 млн пудв. С. В. Косор називав цифру 120-150 млн. О. Г. Шлхтер - 150млн М. О. Скрипник - близько 200млн. пудв. Не претендуючи на точнсть, ц цифри дають уявлення про

масштаби втрат до половини рчного продовольчого фонду сльського населення. У 1932 роц втрати врожаю позначилися вже не тльки на життвому рвн колгоспникв, а й на хлбозаготвлях. До 1 листопада вд селянського сектора Украни надйшло лише 136млн. пудв хлба. Мляво вдбувалися заготвл в нших регонах крани. Централзован ресурси хлба та нших видв продовольства швидко танули. Це викликало скорочення без того низьких норм видач продуктв за картками для робтникв

та службовцв. Рзко зменшився хлбний експорт, що призвело до майже десятикратного збльшення дефциту зовншньоторговельного балансу порвняно з 1929р. Зростання короткостроково заборгованост обумовило появу на захдних валютних ринках чорно брж радянських векселв. Прострочення платежв загрожувала непередбаченими наслдками, з поточних рахункв нод доводилося розплачуватися валютою, одержаною вд продажу нацональних художнх цнностей. Саме тод з головних музев крани назавжди пшли за кордон сотн творв великих художникв, у тому числ

Рембрандта Тцана. КОМСЯ МОЛОТОВА В Д Пдходимо до критичного пункту трагед 1933р. Чи був голод лише наслдком розрухи, наслдком, можливо, непередбачуваним для авторв економчно полтики, яка призвела до дезорганзац деградац сльськогосподарського виробництва Чи поглиблювався вн конкретними практичними дями на державному рвг Доводиться ствердно вдповдати як на перше, так на друге питання. безлч фактв, як незаперечно доводять

злочинний характер дяльност надзвичайних комсй, надсланих Сталним у листопад 1932 р. до Харкова, Ростова-на-Дону Саратова з завданням взяти хлб за будь-яку цну. Надзвичайну комсю на Укран очолив Молотов. Щоб виконати заготвельний план, комся повинна була взяти з селянського сектора 131 млн. пудв хлба. За три мсяц заготвель, з листопада 1932р. по счень 1933р. вона змогла вилучити тльки 89,5

млн. пудв. У наступн три мсяц лютий-квтень 1933 року в республку повернулося у вигляд насннво, фуражно продовольчо позичок 34,3 млн. пудв. Отже, фактично вилучили взимку 55,2 млн. пудв. Якщо розкласти цей хлб на 25 млн. сльських жителв, що проживали в республц на початок 1933р то на кожного припаде трохи бльше двох пудв. Спвставимо ту цифру з пврчним, до нового урожаю, продовольчим фондом сльського населення за дючими тод нормами по всм пудв на кожного, тобто 200 млн. пудв,

3 цього виплива, що припинення заготвель у жовтн 1932р. не вдвернуло б голоду. Зрозумло й те, що хлбозаготвл за умов, коли на сел гостро не вистачало хлба до нового врожаю, були найстрахтлившим злочином Стална та його найближчих спвробтникв у партйно-державному кервництв. Поста непросте запитання надзвичайна комся керувала, а дяли безпосередн виконавц - сотн й тисяч партйних, радянських, господарських працвникв. Ц люди не могли не бачити на власн оч трагзму ситуац, що складалася.

Чи були вони тльки гвинтиками бездушно державно машини Так, декотр робили карру, працювали не за страх, а за совсть. Проте бльше було таких, хто в мру свох сил, вдкрито чи приховано саботував вказвки з центру. Для порайонно розкладки хлбозаготвельних планв вимагалися дан про посвн площ врожайнсть. Вдповдний документ пдписувався першими особами кервно районно ланки секретарем райпарткому, головою

райвиконкому, головою районно контрольно комс, начальником райземвддлу начальником райвддлу ДПУ. Ця свордна кругова порука мала на мет перешкодити подач занижених даних. все ж районн працвники мали мужнсть колективно взувати фальсифкован дан, щоб послабити тягар продрозкладки. У 1931р. псля переврки районних вдомостей хлбозаготвельн плани стотно збльшилися в 153 районах тод на Укран снувало близько 400 районв. Для 1932р. так узагальнююч дан невдом однак, свдчення

Стална про те, що саботаж хлбозаготвель набув повсюдного характеру. На счневому 1933р. обднаному Пленум ЦК ЦКК ВКПб вн з убивчою роню говорив Наш сльськ комунсти, принаймн бльшсть з них стали боятися того, що селяни не догадаються придержати хлб для вивозу його потм на ринок по лн колгоспно торгвл , чого доброго, взьмуть та й здадуть увесь свй хлб на елеватори . Немало кервникв пд власну вдповдальнсть припиняли вивозити хлб, тому що це були

не товарн, а продовольч запаси. Заяви мсцевих кервникв на адресу надзвичайно комс про вдсутнсть резервв залишалися безрезультатними. Щоб придушити опр вивозу хлба з голодуючо мсцевост, надзвичайна комся широко застосовувала репрес. У листопад 1932 р. при Наркомат юстиц УРСР в областях утворили спецальн групи, цлодобово повязан з хлбозаготвельними органами. Комся Молотова не приймала власних постанов, а дяла вд мен партйно-державного кервництва республки.

Дяльнсть розпочалася з прийняттям постанов ЦК КПбУ вд 18 листопада РНК УРСР вд 20 листопада 1932р майже дентичних за змстом пд однаковою назвою - Про заходи по посиленню хлбозаготвель . Постановами передбачалося, що в артлях, де пд час жнив допускали авансування колгоспникв понад встановлену норму 15 вд фактичного обмолоту, мають органзувати повернення незаконно розданого хлба. Вводилася практика натуральних штрафв мясом, картоплею та ншими продовольчими

продуктами - на випадок вдсутност запасв зерна колгоспникв та одноосбникв - боржникв по хлбозаготвлях. Ключовим серед репресивних заходв був дозвл райвиконкомам перераховувати в хлбозаготвлю вс створен в колгоспах натуральн фонди - насннвий, продовольчий фуражний. Цей пункт мав застереження вдносно вилучення насннвих фондв тльки з санкц облвиконкомв у кожному окремому випадку. Подальш под показали, що його внесли до тексту постанови з нцативи кервникв республки.

На додаток до цього застереження, якого могли не зрозумти надто старанн мсцев працвники, Полтбюро ЦК КПбУ 29 листопада прийняло постанову, розслану обкомам райкомам у форм нструктивного листа за пдписом С. В. Косора. В ньому зазначалося Просто механчно вивозити вс фонди в хлбозаготвлю зовсм неправильним неприпустимим. Особливо це неправильно стосовно до насннвого фонду. Вилучення колгоспних фондв та х переврка повинн здйснюватися не огульно, не повсюдно

Вивз хоча б частини посвного матералу повинен допускатися тльки в особливо виняткових випадках з дозволу обкомв парт . Останньо декади грудня на Украну прихав Каганович - обстежити хд хлбозаготвель. Вн повдомив, що ЦК ВКПб скасував постанову ЦК КПбУ вд 18 листопада про невивз насннвих фондв як ршення, що послаблю наш позиц в боротьб за хлб . ЦК КПбУ змушений був вдкликати нструктивний лист вд 29 листопада.

Патологчна жорстоксть, виявлена в ход хлбозаготвель на Укран Молотовим Кагановичем, пдхльостувалася безпосередньо Сталним. Села, як мали особливо велику заборговансть по хлбозаготвлях, заносилися на чорну дошку . Статут чорно дошки означав фактичну блокаду селяни позбавлялися права на визд, якщо в сел не було продовольчих запасв, люди гинули голодною смертю. Пд виглядом перешкодити незаконнй торгвл хлбом на ринку, комся

Молотова перевела на блокадне становище всю Украну. Лише з 15 грудня 1932р. було дозволено продавати гас, срники та нш промтовари у селах, за винятком 82 районв пяти областей, як найбльше заборгували по хлбозаготвлях. Якою мрою голод був повязаний з експортом хлба немало людей, як вважають експорт причиною його. Однак тут бльш складн причинно-наслдков звязки. В основ х - продрозкладка.

Вилучення максимально клькост колгоспного хлба методами продрозкладки на перших порах докорнно полпшило непросту ситуацю в зовншнй торгвл. Якраз у цей час почалася свтова криза, що з особливою силою вдарило по радянськй зовншнй торгвл. Цни на сировину, що вивозилася, впали значно нижче, нж цни на устаткування, що ввозилося. Отже, треба було експортувати значно бльше сировини, щоб одержати ту саму валютну виручку. Продрозкладка спочатку дала можливсть збльшити експорт зернових.

Воднораз продрозкладка, викликаючи прогресуючий паралч сльськогосподарського виробництва, рзко зменшила, в кнцевому пдсумку, експортн ресурси. У 1932 р. було вивезено 107,9 млн пудв, у 1933-му 105,3 млн пудв хлба2. При цьому в 1932 р. вивозили хлб переважно в першй половин року, а в 1933 у другй, коли визрв новий урожай. Не пдляга, проте, сумнву, що за наявност запасв зерна в другй половин 1932 р. в першй половин 1933-го Сталн продовжив би експорт. Адже в невеликих клькостях зерно експортних кондицй заготовляли

вивозили. Методи заготвель, як регулярно, протягом трьох мсяцв, практикувала молотовська комся на всй територ Украни, ранше зустрчалися тльки як окрем випадки. Навть за умов жорстких заготвель 1930-1931рр. так методи розглядалися як лвацьк перегини тягли за собою виключення з парт. Хлбозаготвл продовжувалися навть у першй декад лютого 1933 року, коли селяни почали гинути вд голоду. Практично на всй територ Украни в сльськй мсцевост тод вже не снувало скльки-небудь

великих запасв продовольства. Розбравшись в обстановц, П. П. Постишев спромгся переконати Стална в необхдност припинити вилучення хлба. Йому вдалося також вирвати у Стална згоду залишити в областях заготовлене псля 1 лютого зерно для харчування голодуючих вд 9 тисяч пудв у Внницькй област до 150 тисяч у Харквськй, а всього 330 тисяч пудв. Вилучення насннвого фонду в рахунок виконання хлбозаготвельного

плану створило нову проблему. Треба було готуватися до свби, а Донецька область мала тльки 21 вд потрбно клькост насння, Одеська 14, Днпропетровська 10. У пвнчних областях становище з посвним матералом було дещо кращим. Аняко над на державну допомогу не снувало. Ще 23 вересня 1932р. Сталн провв постанову РНК СРСР ЦК ВКПб, текст яко заслугову бути наведеним повнстю.

Ряд мсцевих органзацй звергаються в РНК ЦК за насннвою позичкою для радгоспв колгоспв. Оскльки урожай цього року е задовльним, а урядом встановлено для колгоспв зменшений план державних хлбозаготвель, який повинен бути виконаний повнстю, РНК ЦК постановляють 1. Вдхилити вс пропозиц про видачу насннво позички. 2. Попередити, що в поточному роц н радгоспам, н колгоспам наснпозичка не буде видаватися н для озимого,

н для ярового посву . Наведену постанову можна вважати ункальною в тому розумнн, що в нй нема жодного позитивного твердження. По сут, форма партйно-урядово постанови була використана для простого попередження про недоцльнсть будь-яких прохань видати позичку. Прагнучи знайти вихд з глухого кута, Постишев 4 лютого у виступ на партйному актив Харквщини заявив, що збирати насння доведеться методами хлбозаготвель. У Запоржж М. М. Хатавич закликав партйний актив переконати селян, як мали деяк запаси

зерна, передати х у позичку свому колгоспу. Повна безвихдь ситуац змусила на Днпропетровщин звернутися до абсолютно неморального заходу - нагороди за донос. Кожний, хто вказував, де сусд хова зерно, одержував вд 10 до 15 виявленого як премю. 17 лютого цей досвд поширився на всю республку у форм спецально урядово постанови. Насннва проблема вдйшла на другий план псля того, як

Постишев добився прийняття 25 лютого постанови РНК СРСР ЦК ВКПб про видлення Укран позички в розмр 20 млн. пудв зерна. Фактично, телеграфний дозвл на використання розмщених у республц державних запасв хлба для харчування голодуючих у розмр 3 млн. пудв надйшов 19 лютого. Всього до кнця квтня республка одержала 22,9 млн. пудв насннво позички, 6,3 млн. пудв фуражно позички,

4,7 млн. пудв продовольчо позички 400 тисяч пудв продовольчо допомоги. НАСЛДКИ ГОЛОДУ Отже, централзована продовольча допомога Укран становила 5,1 млн. пудв хлба. Ця мзерна кльксть практично не вплинула на трагчну ситуацю. Треба було бити тривогу, моблзувати на допомогу громадськсть всередин крани за кордоном. Досвд по-державному органзовано боротьби з голодом снував

Радянський уряд пд кервництвом В Ленна у 1921р. зробив усе, щоб врятувати життя багатьом мльйонам селян Поволжя пвденних районв крани. Проте гласнсть у боротьб з голодом означала визнання факту економчно катастрофи, якою завершився сталнський експеримент з форсуванням темпв ндустралзац. Сталн обрав нший шлях - шлях боягузливого злочинного замовчування становища в сльськй мсцевост. У счн 1933р коли справжнй голод тльки насувався ще був час для дй, вн заявив з трибуни обднаного

Пленуму ЦК ЦКК ВКПб Ми безперечно добились того, що матеральне становище робтникв селян полпшуться у нас рк у рк. В цьому можуть сумнватися хба тльки заклят вороги. Радянсько влади . Генсек дав директиву ставитися до голоду як до неснуючого явища. Наприклад, у документах Наркомзему УРСР с немало фактв про безпритульних дтей, бездоглядн посви, доприселенцв так на канцелярит звалися новопоселенц у селах, жител яких вимерли або розсялися.

Термнологчного табу додержувалися навть у секретнй документац партйних органв будь-якого рвня. Конкретн заходи, безпосередньо повязан з голодом, тут проходили через закрит течки . Звичайно, нхто не побоювався просочування вдомо всм нформац. У табу був нший смисл тема не пдлягала обговоренню на партйних зборах чи пленумах партйних комтетв. Про те, що на сел вдбуваться щось страхтливе, знали вс.

Бженц заповнювали мста вмирали сотнями просто на вулицях. нформаця про голод проникала й за кордон. Намагаючись врятувати вд голодно смерт дтей, селяни везли х до мст залишали в установах, лкарнях, просто на вулицях. Десятки тисяч пдкидькв створювали серйозну проблему. Висловивши обурення черговою куркульською провокацю , П. П. Постишев на засданн Полтбюро ЦК КПбУ запропонував якнайшвидше розвязати цю проблему.

Нас не повинно дивувати те, що найвпливовша в республц особа у черговий раз використала антикуркульську фразеологю, яка в даному раз виглядала особливо аморально. Постишев в нтересах справи використовував термнологчн правила гри , навязуван Сталним партйному апарату всьому суспльству. Якщо оцнювати Павла Петровича Постишева не за його виступами, а за практичною дяльнстю з лютого 1933р коли вн прихав

на Украну, то можна з певнстю сказати у неймоврно тяжкй ситуац вн робив усе, щоб врятувати якомога бльше людей. особливо - дтей. Нхто не зробив для дтей 30-х рокв бльше, нж Постишев. З убогих республканських резервв випрошених у Г. Е. Якра армйських запасв вн створив продовольчий фонд дитячо допомоги, до якого увйшло 700 тонн борошна, 170 тонн цукру, 100 тисяч банок консервв, 500 пудв ол, деяк нш продукти.

За два тижн, до березня 1933 року, було розгорнуто харчувальн пункти на 60 тисяч дтей. Надал, працюючи до 1937р. на Укран, П. П. Постишев потурбувався про створення мереж установ Наркомосу для дтей, як залишилися сиротами. З його нцативи в кран знову загорлися новорчн ялинки, до дтей повернулися безсмертн твори Андерсена, Гауфа, Перро вс нш казки, ранше оголошен деологчно чужим жанром, у парках зявилися гротеки, в будинках - форпости,

в позамськй мсцевост - понерськ табори. 19 счня 1933р. РНК СРСР ЦК ВКПб прийняли постанову Про обовязкову поставку зерна держав колгоспами та одноосбними господарствами , яка створювала на сел нову ситуацю. Згдно з цим документом запроваджувався погектарний принцип хлбозаготвель, зникла невизначенсть зрвняльнсть попередньо контрактацйно системи. Хлбозаготвельний план встановлювався не довльно, з наступною його

розкладкою по районах, колгоспах селянських дворах, а в певному процент до снуючих посвних площ. Отже, колгоспи колгоспники вже напередодн посвно кампан могли знати, яка частина врожаю залишиться в них. Утворення наперед визначених податкових вдносин мж державою сльським господарством пробуджувало зацкавленсть у розширенн посвних площ, вдкривало шлях до подолання безгосподарност. Ситуаця в сльському господарств потребувала особливих методв кервництва.

Було створено полтичн вддли МТС радгоспв - надзвичайн партйно-державн органи влади. Щоб подолати кризу в сльському господарств, вони провели стотну роботу щодо органзацйного змцнення колгоспв, посилення матерально зацкавленост в результатах прац, утворення в колгоспах партйних осередкв, кандидатських або партйно-комсомольських груп. За порвняно короткий перод хньо дяльност в листопад 1934 р. полтвддли МТС перетворилися на звичайн партйн органи обдналися з районними комтетами парт у сльському

господарств справд стався позитивний злам. сторики ще не вивчали в деталях, як вдбувалася весняна посвна кампаня 1933р. Адже треба було моблзувати на роботи в громадському господарств знесилених вд голоду колгоспникв, змусити х поврити, що зловсна трирчна продрозкладка вже вдйшла в минуле, налагодити органзацю прац, змнити трудову дисциплну, надати максимально можливу технчиу допомогу. Одразу псля призду П. П. Постишев висунув гасло Мсто на допомогу селу .

Було утворено партйно-урядовий комтет по свб пд головуванням С. В. Косора, МТС радгоспи республки одержали 15 тисяч тракторв, 2400 комбайнв, 3 тисяч автомашин. Партйн органзац моблзували на посвну збиральну кампан понад 300 тисяч мських жителв. Усвдомлюючи, що сльське господарство потребу допомоги, комунсти вдгукнулисяна заклик парт. Зокрема, Чернгвська обласна партйна органзаця, в якй налчувалося 20,7 тисяч чоловк, провела у 1933р.

три моблзац вдрядила на тимчасову або постйну роботу в село понад дв тисяч комунств, тобто кожного десятого. В цлому по республц за пвроку, починаючи з травня 1933р в МТС колгоспи вихали бльше як 15 тисяч членв парт, з них - 12,5 тисяч на тимчасову роботу. Непростою в моральному вдношенн виявилася проблема охорони вд голодуючих достигаючого врожаю. В архвах багато судових справ по звинуваченню тих, хто хотв знайти ствне на колгоспних

полях, а також тих, хто намагався захистити голодуючих вд сталнського закону про охорону колгоспного майна. В судах в прес людей, котр з голоду споживали колоски у молочно-восковй стад стиглост, називали куркульськими перукарями . Лавина голодних смертей наростала з мсяця в мсяць аж до початку лта. Така нформаця ретельно приховувалася вд народу. На XVII ззд ВКПб у счн 1934р. Сталн, говорячи про успхи мжзздвського пероду з пдкресленим натиском вдзначив,

у контекст з цифрами про зростання нацонального доходу промислово продукц зростання населення Радянського Союзу з 160,5 мльйона чоловк в кнц 1930 року до 168 мльйонв в кнц 1933 року . Включення до традицйного перелку успхв нового елемента - даних про зростання населення - мало на мет покласти край рзного роду чуткам у кран за кордоном про величезн втрати людей вд голоду. Наведена Сталним цифра була сумою двох вдомих величин клькост населення на початок 1933р. рчного природного

приросту, який тод коливався в межах 2,6-2,8 млн чоловк. Пдписавши фальшивий вексель, генсек не чекав нчого втшного вд чергового перепису населення. Перепис клька разв вдкладався. Цлком очевидними причини заборони абортв у червн 1936 року заборона дяла до листопада 1955 року. Навть дивно, що цей захд не спав на думку Сталну ранше. Заборона абортв у перш роки стотно вплинула на зростання народжуваност, але до останньо

призначено дати перепису залишилося обмаль часу. Перепис вдбувся в счн 1937р. викликав полтичний скандал. Псля того, як демографи пдрахували попередн пдсумки клькост населення, х звинуватили в недооблку. Демографчна наука перестала снувати. Науково-дослдн установи вдповдного профлю були закрит, а демографи, як зберегли сво життя псля 1937р перетворилися на звичайних статистикв. Матерали перепису знищили, статистика народонаселення стала секретною.

Пдсумков дан повторного перепису, який провели в счн 1939р зявилися у форм двох коротких газетних публкацй. Дан перепису 1937р як викликали в Стална таку реакцю, дос залишалися загадкою. У першй радянськй публкац про цю блу пляму , яка зявилася наприкнц 1987р. в журнал Огонек 51, конкретна цифра клькост населення не названа. Автор ц публкац М. Тольц стверджу лише, що перепис показав меншу кльксть населення, нж було в кран

на початок 1933р. 165,7 млн чоловк. У захдних джерелах кнця 30-х рокв повдомляться, що пд час перепису було зарестровано лише 145 млн. чоловк. В останнх публкацях наводиться нша цифра - 158 млн. Як тепер зясувалося, коротка довдка з попереднми результатами перепису 1937р. збереглася в архвному фонд Верховно Ради СРСР. Перш вибори до Верховно Ради вдбулися в грудн 1937 року. Комся по проведенню виборв звернулася в

Центральне управлння народногосподарського облку Держплану СРСР з проханням надати свжу нформацю про кльксть населення по республках, краях областях. До комс встигли надйти незабаром вони були вилучен з обгу попередн пдсумки перепису, як свдчать на початок 1937 року в республц проживало 30157,6 тисяч чоловк - на 1743,8 тисяч менше, нж у счн 1933р. Загальна кльксть населення крани становила 168529,2 тисяч чоловк.

Саме цю цифру Сталн називав на XVII ззд парт як кльксть иаселення на кнець 1933р. Найбльше вд голоду постраждала Украна. Щоб вирахувати орнтовну цифру втрат, необхдно мати дан про природний прирст за 1933-1936рр. У нас звтн дан лише за 1935р 420 тисяч, а також наближен до звтних - за 1936р 543 тисяч перш три квартали звт, останнй квартал - очкуваний результат. Для реконструкц гпотетичного природного приросту за 1933 рк якого насправд не було та ймоврного приросту

за 1934р скористамося опублкованими у 1927р. прогнозними оцнками укранського демографа А. П. Хоменка. Скорегувавши х за рвнем реальних даних 1935р одержимо природний прирст для 1933р. -415 тисяч для 1934р 418 тисяч чоловк. Додаючи загальну цифру природного приросту за 1933-1936рр. 1787 тисяч до фактичного дефциту вдносно початку 1933р на який вказу перепис 1937р. 1744 тисяч, одержумо демографчн втрати в розмр 3531 тисяча чоловк.

Зрозумло, вказана цифра не може бути точною клькстю померлих вд голоду. Треба взяти до уваги мграцйн процеси. Проте вплив мграц на кльксть населення в принцип невеликий, оскльки в розрахунок береться не абсолютна величина, яка досягала в окрем роки сотень тисяч чоловк, а лише позитивне чи негативне сальдо мграцйного балансу. Мж 1933 1937 роками починав виявлятися нове джерело дефциту - репрес. За даними перепису 1937р кльксть осб у колонях таборах

НКВС становила по кран в цлому 1956 тисяч. Це означа, що примусово виселен з Украни ще до масових репресй 1937-1938рр сотн тисяч чоловк. Дефцит населення, розрахований вдповдно до наведено методики, за даними перепису 1939р. визначаться в 4253 тисяч чоловк. Ця цифра включа значно бльшу кльксть втрат вд репресованого виселення. Отже, фактор голоду 1933р. в демографчних втратах, розрахованих за переписом 1939р виступа менш визначено.

ВИСНОВОК Голод 1933р. був наслдком спроби здйснювати соцалстичне будвництво вонно-комунстичними методами. Розумючи, що серед частини партйних працвникв збереглася ностальгя по систем методах вонного комунзму, В Ленн попереджав Така полтика була б дурстю самогубством т парт, яка спробувала б . Дурстю, бо ця полтика економчно неможлива самогубством, бо парт, як пробують подбну полтику, зазнають неминуче краху . Здавалося, Сталн т кервники парт, як пдтримали його, змогли подолати економчну неможливсть

полтичну небезпеку курсу на суцльну колективзацю шляхом придушення противникв вонно-комунстичних методв у парт в селянських масах, опр щодо використання всх форм державного примусу, протиставлення рзних за майновим станом прошаркв селянства пд лозунгом загострення класово боротьби в мру просування до соцалзму. Проте примусова колективзаця накладена на колгоспи продрозкладка призвели до глибоко деградац сльського виробництва, яка так дорого, так боляче невдшкодовно обйшлася кран й народов.

ЛТЕРАТУРА 1. История социалистической экономики в СССР М 1976. 2. Ленн В Повне збрання творв. 3. Сталн Й. В. Твори. 4. Рубач М. А. Класове розшарування селянства Украни напередодн пролетарсько соцалстично революц. Науков записки нституту стор археолог АН УРСР , 1943. 5.

История Украинской ССР. К 1984. 6. Кульчицкий С. В. Внутренние ресурсы социалистической индустриализации СССР. К 1979. 7. КПРС в резолюцях. К 1980. 8. История КПСС. 9. Комунстична партя Украни в резолюцях ршеннях з здв, конференцй пленумв ЦК. К 1976. 10. ЦДАЖР УРСР. 11. Commission on the Ukraine famine.

Executive summary first draft. March, 30, 1988. 12. The Foreign Office and the Famine. New York, 1988. 13. Souvarine B. Stalin A Critical Survey of Bolshevism. New York, 1939.