Принцип наочності в молодшій школі

Принцип наочності диктується як особливостями психології дітей молодшого шкільного віку, так і всім комплексом навчально – виховних завдань на уроках. Ефективність її застосування забезпечує активізацію різних органів чуття. Тому вона має бути настільки різноманітною, щоб на основі слухових, здорових і моторних відчуттів викликати в учнів яскраві враження.

Тому моїм життєвим кредом і планом дій як класовода стали слова В. Короленка „Учень – це факел, який потрібно запалити”. Використання наочних посібників у початковій школі як за кількістю так і за формою різне. Практика показує, що класовод не повинен задовольнитися тим, що вихованець лише пасивно слухає його ефективність навчання в такому разі буде мінімальною.

Засвоєння нових знань та вмінь має спиратися на активну діяльність самого учня. Так, працюючи з дітьми 6-річного віку, вчителі повинні чітко знати, що відмінною рисою шестирічної дитини є активна пізнавальна діяльність. У цьому віці у дітей наочно – дійове мислення і дитина знаходить відповіді на запитання „Чому?” і „Як?” тільки в результаті виконання відповідних практичних дій з предметами. Тому головним в процесі навчання дітей даного віку

є практичний метод навчання. Цей метод дає можливість повніше і глибше зрозуміти учнями матеріал в процесі багаторазового повторення практичних дій. Тому вчителеві треба вміло поєднувати наочність з індивідуальним дидактичним матеріалом. Практика довела, що пояснення вчителя при використанні навіть найрізноманітнішого наочного матеріалу не дасть позитивного результату, якщо все, що робиться біля дошки,

кожен учень не проробить на своєму робочому місці. З цієї метою я разом з батьками виготовила індивідуальні наочні посібники. Це і „віяло” з нумераційним рядом чисел, набір лічильного матеріалу, набір геометричного матеріалу, набір фішок для звукового аналізу слів. Наочність допомагає вчителеві перевіряти і закріплювати вивчений матеріал та пояснювати новий матеріал, створюючи на уроці атмосферу захопленості

і емоційного піднесення. Учитель вводить наочність в ході занять таким чином, щоб у складний момент допомогти школярам краще збагнути і запам’ятати певне правило чи положення, усвідомити його практичну потребу чи закономірність. Період опанування грамоти один з найважливіших і найвідповідальніших у житті дитини, у розвитку її мислення та мовлення, пізнанні та осягненні навколишнього світу, загалом у формуванні особистості кожного учня.

У шестиліток переважають емоції, образне уявлення та сприйняття речей. Скажімо, для них велику роль в опануванні слова відіграє графічне зображення речень. Класовод пропонує і діти охоче позначають початок речення вертикальною рискою, а кожне слово – окремою горизонтальною лінією. В кінці речення ставимо крапку, і тільки тоді можна розпочинати нове речення. Школярі звертають увагу на те, що кількість ліній у реченні

точно відповідає кількості слів. Наприклад : Настала весела весна. | . Опановуючи навички звукового аналізу слів, учні ділять слова на склади, будують відповідні моделі. Перед цим вихованці ознайомилися з голосними та приголосними звуками, твердими та м’якими приголосними, пробували самостійно абстрагувати звуки, базуючись на їх класифікації. А починали з простого позначення звука „віконцем“ у рамці - скільки звуків у слові,

стільки й „віконець”. Тримаючи рамку з чотирма „віконцями”, звертаюся до учнів: - Дітки, послухайте слово „сова”. Промовте його самі і послухайте перший звук. Школярі протяжно вимовляють звук (с), далі швидко веду указкою по решті „віконець” і запитую : - Який перший звук ? А тепер послухаємо другий (затримую указку на другому „віконці”). Учні повторюють слово „сова”, протяжно вимовляючи звук (о).

Так діти слухають усі чотири звуки у слові, щоразу вимовляючи його цілком. У підсумку визначаємо, що звуків у слові „сова “ – 4. Для зіставлення кількості букв та звуків знову можна використовувати рамки з певною кількістю „віконець”. Наступний етап – графічне зображення голосних та приголосних звуків. Перший з них зображений на картці – квадратику з магнітом на зворотному боці чорним кружечком.

У дитини він асоціюється з вільним струменем видихуваного повітря через рот. Одна рисочка у квадратику символізуватиме перепону на шляху того струменя, а дві рисочки – сильну, ніби подвійну перешкоду, що виникає при вимові м’якого приголосного порівняно з твердим. Орієнтуючись на звукові моделі складів і слів, першокласники роблять їх частковий або повний аналіз. П Е НЬ К И Навчаючи учнів зливати звуки у склади, користуюся не лише

таблицею готових складів, а й таким наочним посібником як планка з оргскла. На дошці у вертикальному положенні прикріплюю цю планку, де записані вивчені літери, що позначають голосні звуки. Букви розташовані за порядком їх опанування. Беру картку, наприклад, з літерою Н, приєдную спершу до а, що на планці, пропоную прочитати утворений склад на, потім – до о (склад но) і т.д. Цей же посібник можна використовувати

і для закріплення вміння читати склади – злиття з іншими літерами, що позначають приголосний. Корисним дидактичним матеріалом є таблиці зі збігом кількох приголосних та голосного : ППГ, ПППГ ( на зразок сл – сло, бр – бро, кн. – кни, спр – спра, стр – стра), що полегшує шестиліткам читання. З метою полегшення запам’ятовування і вміння характеризувати звуки виготовила такий наочний посібник, як „Звукові села“, „Голосне село”, „Дзвінке село”, „Глухе село”, „Німе село “(6).

Цей посібник постійно знаходився перед очима дітей і ефективно допомагав аналізувати звуки до повного їх запам’ятовування. Щоб навчитися писати великі та малі букви, я використовувала виготовлені власноруч таблиці серії „Азбука в картинках“. Такі таблиці дають можливість за допомогою яскравої ілюстрації відтворювати в пам’яті дитини назви відповідних букв.

Таблиця використовується також і на письмі. Вона знаходиться в куточку „Сьогодні на уроці” і таким чином, учні добре запам’ятовують букву, яка вивчалася. В процесі роботи я прийшла до висновку, що один і той же посібник можна використовувати в різних іграх на різних уроках. Так, працюючи з первачками, з’явилися такі універсальні посібники як „Казковий будиночок”, „Кубики”, „Потяг”, „Електровікторина” та

інші. Детальніше розповім про деякі з них. Під час навчання грамоти такий наочний посібник як „Казковий будиночок”, значною мірою допомагає вчителеві у роботі. Так за допомогою цього наочного посібника діти з великим інтересом працюють над значенням слів, що не лише збагачує словник дитини, але й допомагає засвоїти те, що слово – це назва предмету. З цією метою проводяться

ігри „Знайди зайвого мешканця”, „Засели весь будиночок”, „Назви одним словом” полягає в слідуючому. У віконечках виставлені малюнки із зображенням предметів, які об’єднані однією темою. Мешканцями будинку можуть бути свійські і дикі тварини, іграшки, посуд, їжа, меблі і т.д. Діти повинні вірно назвати не лише предмети, а й дібрати одне спільне слово, яке їх визначає. Гра поступово ускладнюється.

Учням пропоную знайти „зайвого мешканця” і серед запропонованих карток знайти „потрібного мешканця”, вставити її у пусте віконечко. І знову ж таки на цьому не зупиняємось, ускладнивши завдання. Пропоную розділити слова : картопля, буряк, полуниця, яблуко, груша, лимон на три тематичні групи: фрукти, овочі, ягоди. Діти поселяють слова на три поверхи. Велику допомогу надає „Будиночок” у проведенні вправ на розвиток фонематичного слуху, удосконаленню

вмінь учнів поділяти слова на склади. В цьому випадку доцільно провести гру „Розсели по поверхах”. Вона полягає в тому, щоб діти розставили картки по поверхах у відповідності з кількістю складів у словах. Але, починаючи з першого класу, я ставлю перед собою мету, не лише навчити дітей ділити слова на склади, визначати кількість складів у словах, а й під моїм керівництвом робити перші кроки у доборі споріднених слів. Перед учнями ставлю завдання – змінити одне слово так, щоб у ньому стало не два, а три склади.

Якщо діти відразу не розуміють завдання, можна допомогти запитаннями : як лагідно можна назвати звіра? Як назвати дітей цього звіра? ( миша). Таким чином учні добирають споріднені слова, не знайомлячись з цим граматичним поняттям, і , що не менш важливо, спостерігають за зміною лексичного значення слова. Аналогічні вправи проводяться з метою визначення кількості звуків і складів. Такі вправи дають можливість розвивати у дітей вміння слухати звуки слова.

Таким же чином можна побудувати і роботу над визначенням наголосу, коли учні поєднують у групи слова з наголосом на першому, другому і третьому складах. Допомагає наочний посібник і під час знайомства із звуками і буквами, у формуванні поняття „твердий і м’який приголосний звук”, у вмінні зливати звуки у склади, склади у слова. Отже, наочний посібник „Казковий будиночок” може бути використаний на будь–якому етапі

уроку, в різних іграх з різноманітними цілями. „Відпочити“ на уроці „Казковому будиночку” допомагає „Поїзд”. Цей наочний посібник доцільно використовувати під час закріплення вмінь визначити тематичні групи слів, виділяти в словах звуки, склади, знаходити наголошені звуки. Подобається дітям працювати з „Кубиками”. Це великі демонстраційні кубики, які використовуються на уроках навчання грамоти з різноманітною навчальною метою.

Використовуючи кубики так само, як і будиночок і поїзд, можна організувати роботу для вправ у визначенні складів, у виділенні звуків із слова у вірному визначенні наголосу. Як і більшість колег, я також використовую прийом присутності на уроці казкових героїв: Незнайки, Буратіно, лікаря Айболита та інших, які з’являються на урок з різноманітними цікавими завданнями для учнів. Це здійснює атмосферу емоційного піднесення, що підвищує ефективність даного уроку.

На уроках часто з’являється лікар Айболить, який звертається до дітей з проханням вилікувати хворих звірів, а хвороба полягає в тому, що звірі розучилися вірно вимовляти свої назви, щось в них змішують. Цю гру я використовую для розвитку фонематичного слуху. Діти уважно слухають слова, які вчитель вимовляє невірно, визначають „діагноз”, тобто визначають, що змінено в слові (звук, злиття, склад, твердий звук замінений м’яким, глухий на дзвінкий

і навпаки), потім „лікують” звіра, вірно вимовляючи слово, і розповідають, як „лікували”: додали чи замінили звук, злиття, склад. На наших уроках з’являються і такі казкові герої, як Самодєлкін, якому необхідно допомогти зібрати гвинтики, Левеня, котрому знаходимо кісточки на обід, Золота рибка

і т.д. Не можна не згадати про такий наочний посібник, як телевізор. В ньому я показую ілюстрації, „демонструю“ фільми ( разом з дітьми), зроблені із старих книжок , які ті озвучують їх вивченими віршами. „Телевізор” використовується і далі на уроках читання під час гри „Диктор телебачення” з метою визначення кращого читача. Такі наочні посібники допомагають підтримувати інтерес до навчання, що

є основною умовою навчання дітей першого класу. Не менш важлива роль унаочнення і в формуванні початкових математичних уявлень та понять. Провідним розділом курсу математики у 1 класі є „Нумерація чисел першого десятка”. Тут корисним унаочненням стають таблиці „Числа та цифри 1-10” ( мал с. 43 , № 7, 91р). Ліворуч – друкована цифра, праворуч – писемна.

На уроках діти поступово ознайомлюються з властивостями натурального ряду чисел, вчаться послідовності від 1 до 10 у прямому та зворотному порядку, називають місце будь–якого числа, не повторюючи всього ряду. На дошці прикріплено довгу смужку з рядом цифр від 1 до 10 зі знаками „плюс” та „мінус”. на на Такий посібник незамінний для добору дій у розв’язуванні задач. При вивченні другого десятка корисним ілюстративним матеріалом служать картки з кількісним позначенням

виучуваного числа – кружечками двох кольорів. Ще ефективнішим, на мій погляд, є посібник „Кубики”. Це склеєні між собою 10 різнокольорових кубиків, зі зворотного боку смужки – магніти. Окремо виготовлені ще кубики, які можна додавати другим (верхнім) рядом. Ефективним є посібник при опануванні теми „Письмова нумерація чисел 11 – 20” – „Телевізор”. Цифри, що позначають десяток, червоного кольору, окремі одиниці – синього.

У кожного учня є свій телевізор. Завдання може бути довільним, скажімо, покласти на парті десяток червоних квадратиків та 2 синіх. Яке число одержали? Позначити його на „телевізорі”. Діти роблять це залюбки і краще запам’ятовують дії та результат. Велику увагу я приділяю вправам на засвоєння складу числа. Для цього користуюся такими таблицями. Наприклад, склад числа 8. 7 1 6 2 5 3 4 4 3 5 2 6 1 7

Подібну таблицю застосовую і для з’ясування взаємозв’язку додавання та віднімання, для знаходження невідомого доданку. Починаючи з 1 класу, діти отримують перші уявлення про геометричні фігури – точка, пряма лінія, відрізок, крива, круг, прямокутник, квадрат, трикутник, п’ятикутник, шестикутник. Для цього в кожного учня на парті є пенал з різноманітними фігурами, цифрами, знаками. Для постійного зв’язку „учень – учитель” використовую „світлофор”.

Скажімо, при перевірці самостійно розв’язаних задач, прикладів, якщо діти згоджуються з відповіддю товариша, то показують зелений сигнал „світлофора”, якщо ні – червоний. Звичайно, не можна не сказати про такий наочний посібник, як набірне полотно. Воно використовується для демонстрування трафаретів, малюнків, карток із зображенням різних предметів, цифр тощо. Необхідний на уроці математики такий наочний посібник, як

віяло, за допомогою якого здійснюється взаємозв’язок „учень” – „вчителю”. Користуючись віялом можна виконувати завдання типу: а) покажіть картку, на якій написано число, що є відповіддю до даного прикладу; б) покажіть число, яке більше (менше) від числа ; в) покажіть парні (непарні) числа і т.д. Віяло можна використовувати і під час читання віршів, загадок, де зустрічаються числа.

Картки можуть також використовуватися як сигнальні. Різні види наочності мають забезпечувати поступовий перехід від предметно – образного сприймання явищ і фактів до їх формального вираження в моделях, схемах і таблицях. Так, працюючи в 3 класі, використовую наочні посібники, які сприяють узагальненню знань учнів з математики. Важко написати про всі посібники.

Перш за все це такі таблиці як: „Особливі випадки додавання і віднімання”, „Дія множення”, „Знаходження невідомого множника”, „Дія ділення“, „Знаходження невідомого діленого, дільника” та інші. Зупинюсь лише на тих, де доводиться більше звертати уваги зі сторони учнів Перед очима учнів до повного її запам’ятовування, знаходиться в „Довіднику” таблиця „Особливі випадки дії множення і ділення”. а•1=а 0•1=0 7•1=7 0•6=0 1•а=а а•0=0 1•7=7 6•0=0 а:1=а 0:а=0 7:1=7 0:6=0 а:а=1 7:7=1

Цей наочний посібник дає можливість не допускати помилок в обчисленні під час множення і ділення. Також під час вивчення порядку дій у прикладах на 2 та 3 дії використовую таблицю : Краще засвоїти частину від числа та число за його частиною допомагають ось такі наочні посібники. Внаслідок їх детального опрацювання, учні безпомилково розв’язують задачі. Під час вивчення дробів діти користуються таблицею :

Ознайомлюючи учнів з нумерацією трицифрових чисел, незамінним демонстраційним посібником є класна рахівниця. На ній зручно пояснити, наприклад, що кожне наступне число утворюється з попереднього додаванням до нього одиниці або віднімання одиниці від наступного числа. Під час ознайомлення учнів з новими числами на рахівниці можна виконувати велику кількість практичних вправ: відкладати відповідну кількість кісточок, збільшувати або зменшувати числа на кілька одиниць,

порівнювати числа, зображувати склад числа, розкладати його на розрядні доданки. Допомагає засвоїти нові поняття і терміни: розряди, класи, сума розрядних одиниць такий ще наочний посібник, як таблиця розрядів і класів. Як показує практика, школярі з великими труднощами засвоюють перетворення іменованих чисел. Тому для кращого засвоєння одиниць маси, довжини площі, та часу користуюся відповідними таблицями. Звичайно, виготовлення таких таблиць займає багато часу, але якщо вони вже

є, то служать довгий час. Що стосується розв’язування задач, то тут теж слід вміло користуватися схемами, малюнками чи коротким записом умови задачі, які можна оформити у вигляді книжки – розгортки або таблиці. Так довелося виготовити таблиці на теми: „Прості задачі, які розв’язуються дією додавання”, „Прості задачі, які розв’язуються дією віднімання”. Наприклад : 1. 2. Можна намалювати ілюстрацію до задачі. Але будь – яка

ілюстрація тільки тоді допоможе учням знайти розв’язок , коли її виконують самі діти. Бо тільки у цьому разі вони аналізуватимуть задачу самостійно. Отже, треба вчити учнів виконувати ілюстрації. Ознайомлюючи учнів із задачами нового виду, навчаю їх коротко записувати задачу. Отже, використання схем, таблиць та короткого запису допомагає учням у розв’язуванні задач.

Велика кількість наочних посібників використовується під час усної лічби, якій у початкових класах приділяється багато уваги. Це зумовлено необхідністю озброїти дітей практичними навичками лічби, потрібними їм у житті, а також допомогти дітям глибше зрозуміти суть математичних обчислень. Успіх обчислень значною мірою залежить від того, чи багато учні числа, над якими виконують дії. Якщо учні сприймають числові дані на слух, вони повинні тримати числа в пам’яті, а це ускладнює обчислення.

Найкраще виконувати усні обчислення за допомогою наочних посібників. Це такі, як динамічна таблиця, цікаві квадрати, картки із зображенням чисел, смужки з числами, таблиці для складання задач, ігри: „Естафета”, „Влучний рибалка”, „Кругові приклади”, „Увімкни світло “, таблиці для усної лічби. Ось деякі з них. Різні види наочності, що використовуються на уроках математики, сприяють активізації

навчання, розвиває в учнів інтерес до предмета. Але при цьому слід пам’ятати: надмірне використання на уроках математики наочності стримує формування розумових операцій узагальнення, абстрагування тощо. Кожен урок читання розпочинаю з вправ для розвитку й контролю дихання, дикції та голосу, розширення читацького поля зору. Наприклад: Спочатку учні читають прислів’я на одному мовному видиху. Після короткого видиху – паузи – вдиху читають прислів’я повністю

і повторюють 2-3 рази: Осінь усьому рахунок веде Осінь іде й за собою – дощ веде. Після цього працюю зі складовою таблицею № 2. Спочатку показую зразок читання складів із буквою „н”: на – ан, ня – ян, ну – ун, ню – юн, не – ен, нє – єн, ні – ін, ін; на, ня, ну, ню, не, нє, ні; ан, ян, ун, юн, ен, єн, ін, їн. Вчитель може керувати темпом читання (нормально, швидше, швидко, повільно, повільніше,

швидше). Інші таблиці можуть бути на великих аркушах і використовуватися на будь–якому етапі уроку. Для вироблення інтонаційних навичок читання пропоную школярам читати прислів’я, скоромовки, вірші, використовуючи азбуку почуттів (малюнки гномів, які показують різний настрій): Міміка гномів допоможе учням вибрати правильний тон читання.

Наприклад опрацьовуючи вірш Т.Г. Шевченка “ Минає літо” виразно читаю вірш, запитую, який настрій виникає в учнів після його прослуховування. Учні можуть керуватися “гномиками” або таблицею вираження почуттів. Така таблиця виготовлена на великому аркуші паперу. Таблиця вираження почуттів Радість Смуток Сум Жаль Гнів Сором Біль Страх Повага Задоволення Захоплення

Співчуття Обурення Гордість Ніжність Тривога Протест Лагідність Незадоволення Здивування Вдячність Розчарування Заздрощі Зневага Життєрадісність Віра (в ) Любов ( до ) Таблиці для вироблення інтонаційних навичок читання також необхідні, тому що діти навчившись читати, і нарощуючи темп читання, не звертають уваги на виразність,

інтонацію читання. З цією метою виготовила ось таку таблицю. Таблиця для вироблення інтонаційних навичок читання Темп читання Тон читання : спокійний схвильований нормальний роздратований повільний переляканий швидкий радісний помірний добрий сповільнений дружній захоплений Гучність голосу ніжний звичайно спокійний тихіше, ніж звичайно розповідний голосніше, ніж звичайно офіційний

голосно байдужий дуже голосно впевнений крик грубий тихо злий дуже тихо пошепки Так, опрацьовуючи пісню „Ходить гарбуз по огороду” вчитель запитує в учнів - Який настрій пісні? ( Вона весела, жартівлива). - У якому темпі потрібно її читати (У нормальному, пришвидшеному) - Яким тоном потрібно читати слова автора? Дійових осіб? (Слова автора потрібно читати розповідним тоном;

слова гарбуза – добрим, інших овочів – радісним, захопленим тоном). Давати відповіді на запитання учням допомагає звичайно, таблиця, яку з часом вони запам’ятовують і майже до неї не звертаються. На уроках читання необхідно мати під руками ще й пам’ятки, такі як : “Взявши в руки книжку, прочитай : “ Ти прочитав книжку”, “ Вчись читати правильно!”, “Вчись читати виразно!”, “Вчись переказувати близько до тексту”, “

Короткий переказ”. Наведу приклад однієї з пам’яток. Вчись читати правильно! 1.Стеж за словами в рядку, не переставляй їх. 2.Намагайся зрозуміти те, про що ти читаєш. 3.Під час читання будь уважним до кожного слова. 4.Читаючи мовчки, намагайся не шепотіти і не ворушити губами. Звичайно, наочні посібники допомагають провести урок цікаво та емоційно.

Вивчаючи творчість поетів письменників, композиторів і розповідаючи про їх життєвий шлях, неможливо обійтися без портрету даного автора. Перевіряючи, як діти запам’ятали дати і події, виготовила картки, на яких зазначені ці події. Такий вид роботи дає можливість не лише перевірити знання учнів, а й краще їх засвоїти. Вивчаючи теми „В осінні барви шати вдяглись ліси й поле”, „Ось прийшли морози

і зима настала”, „Прийди, весно, з радістю!”, „Надходить літо” неможливо обійтися без ілюстрації, які чітко відтворюють ту чи іншу пору року. „Чарівна паличка” також є гарним наочним посібником, який допомагає проводити різноманітні вправи, одна з яких „Голосно – тихо” (вправлення у зміні сили холоду і темпу вимовляння) . Коли вчитель піднімає „чарівну паличку” угору – діти промовляють слова скоромовки голосно, з поступовим

підсиленням. А коли поволі опускає – говорять зі зниженням сили голосу: В сінокосах, в срібних росах Заросився бусол босий Сонце блисне – бусол висхне. Щоб вибрати вірну інтонацію читання, знайомлю учнів з новою позначкою – стрілкою, яка показуватиме пониження чи підвищення голосу. Для цього виготовляю таблицю, на якій написаний уривок байки з розставленими паузами та стрілками,

підкресленими словами . Ось частина таблиці : У степу, | в траві пахучій, | Коник, | вдатний молодець, | І веселий, | і співучий, || І проворний стрибунець || Учні визначають, що на початку байки коник веселий, безтурботний, тому початок потрібно читати бадьорим голосом, у пришвидшеному темпі. Учитель звертає увагу на незавершеність думки, позначену крапками.

Тут потрібно зробити довшу паузу, щоб зацікавити слухача наступними подіями, останнє речення цього уривка читають у сповільненому темпі, щоб показати голосом зміни в поведінці коника. Наступні рядки байки вчаться читати за підручниками. Така система вправ і завдань дає можливість розвивати мовлення і пам”ять учнів, збагачувати словниковий запас, розвивати спостережливість від чуття краси рідної природи,

розвивати техніку читання та удосконалювати якість читання. Неможливо на папері описати всі ті наочні посібники, якими користуєшся в повсякденному життя на кожному уроці. Але не можна не сказати про наочність, яку використовую на уроках української мови. Звичайно, урок української мови специфічний тим, що на ньому більшою мірою учні працюють з підручником, з різноманітним дидактичним матеріалом, який дає можливість краще перевірити знання.

Це різноманітні індивідуальні картки перфокарти, сигнальні картки, завдання для оперативної перевірки знань та інше. Така перевірка дає можливість швидко і ефективно перевірити рівень знань учнів. Під час колективної роботи , яка відбувається при поясненні нового матеріалу, як і всі вчителі, користуюся таблицями фабричного виробництва, але їх завжди не вистачає. Тому виготовляю власноруч. Як показала практика, діти краще засвоюють той чи

інший матеріал, якщо працюючи з таблицею, самостійно роблять висновки, складають правила, які потім вивчають за підручником. Для кращого запам’ятовування правил, виготовляю таблицю – схему, де коротко записую це правило. Наприклад : „Частини мови“, „Будова слова”, „Написання слів з подвоєнням”, „Апостроф”, „Члени речення“ і т.д. Такі таблиці розміщую у куточку „Запам’ятай”. Деякий час вони знаходяться перед очима учнів до повного

їх запам’ятовування, а потім змінюються на інші. Починаючи з першого класу, на передній стінці біля дошки постійно знаходиться таблиця „Пиши красиво і вірно”, де каліграфічно записані всі букви алфавіту та де які їх з’єднання. Учні частенько звертаються до таблиці, щоб вірно і каліграфічно написати ту чи іншу літеру. Підсумовуючи сказане, підкреслю головне – діти набагато легше засвоюють навчальний матеріал – це головне, заради чого не варто шкодувати часу на виготовлення унаочнення.

Не таємниця й те, що самому вчителеві теж легше працювати з різноманітним дидактичним матеріалом. Таким чином, різноманітне унаочнення привертає увагу школярів до виучуваного предмета, явища, стимулює навчально-пізнавальний інтерес, здійснює особистісно орієнтований підхід, поступово допомагає осягати науковий підхід до засвоєння знань, зрештою, надає привабливості самому процесу роботи. Додаток 1 Українська мова Тема уроку: Змінювання іменників за родами.

Спостереження за родовими закінченнями слів. Мета уроку: Закріплювати знання учнів про роди іменника. Формувати вміння визначити роди іменників. Розвивати увагу, мовлення, спостережливість, кмітливість. Виховувати самостійність, каліграфічність письма. Сприяти вихованню бережного ставлення до хліба. Хід уроку.

1. Повідомлення теми і мети уроку. - Щоб дізнатися про що ми будемо говорити на сьогоднішньому уроці, я пропоную вам відгадати загадку: Хата мною багата, Людям брат я і друг. І коли вже я в хаті – Буде й пісня навкруг. ( Хліб ) - Отже, сьогодні ми поговоримо про хліб, який завжди був і є багатством людини. Але найголовніше завдання нашого уроку – вправлятися у визначенні роду

іменників, спостереження за родовими закінченнями слів, а разом з тим ми спробуємо виростити хліб. - Що таке хліб ? ( буханка, борошно, зерно, пшеничний лан, колосок - Чи багато треба зусиль, щоб виростити ось такий колосок? (показую). - Давайте сьогодні спробуємо виростити колосок. Адже недаремно народна мудрість говорить : „Людину пізнають по колосу пшениці, яку вона посіяла і виростила “.

У кожного із вас на партах лежать зернинки. Наш колос буде важкий і зернистий, якщо ми будемо вірно визначити роди іменників, їх родові закінчення, будемо активно працювати, вірно відповідати, старанно писати. Тому наш урок пройде під девізом : Діти Мову рідну я вивчаю, Разом. ЇЇ люблю, не забуваю, Рідну мову буду знати,

Берегти і поважати. - І так починаємо. Повторення знань про роди іменника. 1. В Україні говорили „Поможи, Боже, рано почати й рано закінчити – хай легко почнеться і ще легше скінчитися “. Почнемо з підготовки „грунту“. Щоб це зробити, треба перевірити домашнє завдання. ( впр. 391 ) - Прочитайте іменники чоловічого роду. ( зір, слух, скарб ). -

Прочитайте іменники жіночого роду ( можливість, людина ). Доведіть, що це іменник жіночого роду. - Як ви визначили іменник середнього роду ? Прочитайте їх ( середовище, спілкування ). - Ви добре справилися з домашнім завданням, тому „грунт“ готовий. Знайти шлях до поля допоможе „Чарівна паличка“. Якщо ми виконаємо

її завдання, враз опинимося на полі. ( Учні передають „чарівну паличку“ один одному, називаючи ланцюжком іменники 1 ряд – чоловічого роду, 2 ряд – жіночого роду, 3 ряд – середнього роду). - Ось і поле. В народі кажуть „Посієш вчасно, збереш рясно“. Час Настав засіяти зернину в землю. ( Сію зерно в підготовлений на дошці ( таблиця ) „грунт“ ). 2. Робота з сигнальними картками. - Щоб зернина проросла, треба вірно визначити рід

іменників. Гра „Визнач рід“. ( Хліб, пшениця, поле, зерно, колос, земля, жито, сонце, дощ, врожай, нива ). 3. Індивідуальна робота за перфокартами ( під час роботи з сигнальними картками 3 учні працюють індивідуально ). Завдання: визначити рід іменників. - Молодці, ви добре працювали, дружно і наша зернина проросла, дала свої сходи. „Де кожний вміло робить, там і пшениця родить”. Для перевірки вашої працьовитості пропоную виконати наступне завдання. (Учні

відкривають зошити, повторюють правила вірної посадки. Лічилка.) Зошит свій я відкриваю І під нахилом кладу. Ручку я ось так тримаю, Сяду вірно не зігнусь. Якщо сяду я рівненько, Напишу усе гарненько! Чисто, правильно, красиво Всім товаришам на диво. Вибірковий диктант ( малюнковий) Завдання виконується у вигляді гри „Спіймай свій

іменник”. Я буду загадувати загадки, а ви будете записувати відгадки. 1 ряд – ім. жін. роду, ІІ ряд – ім. сер. роду ІІІ ряд – ім. чол роду. 1. Сторожем не служить, а всіх рано будить ( Півник). 2. А я пташка зозуляста, Поряд з півником живу. Діточкам маленьким гарним Яйця я завжди несу. (Курка) 3. „Ме – ме – ме” – співаю я

Звуть мене всі ( козеня) 4.Ой, яка ж вона гарненька Пишно хвоста і руденька Вгору, вниз, на гілку, з гілки Хто це буде діти? ( Білка) 5.Я на сонечку лежу, умиваюсь і мурчу ( Кіт) 6. Попищало, попищало Швидко просо поклювало, І до матері стрибочком Покотивсь жовтий клубочок (

Курча) 7. Біле як сніг, надуте як міх Лопатами ходить, рогом їсть ( Гусак) 8. Звуть мене усі Пушок, Гарний в мене кожушок, Стережу і хату й двір Відгадайте, хто цей звір ? ( Собака) 9. Ніс в сметані в нього, й ротик Відгадайте, хто це ( Котик) І ряд – ч.р. : півник, кіт, гусак ІІ ряд – ж.р. : курка, білка, собака

ІІІ ряд – с.р. : козеня, кошеня, курча. ( Оцінюється 6 учнів). ( Учні за вірні відповіді виставляють зернини в колосок). 4. Робота за підручником. - Оскільки ми сьогодні частково відчуваємо себе хліборобами, то давайте помандруємо на поле. Але на поле незвичайне, яке допомагає нам навчатися української мови. Відкрийте підручник і знайдіть впр. 392. „Колоски у полі дозрівають

Хліборобів в поле закликають”. 2. Виконання вправи 392 ( самостійно). Після фізхвилинки. а) Коротке слово вчителя про рушник. Рушник – це символ українського народу. У народі говорять : „Дім без рушників, як сім’я без дітей”. Він був неодмінним атрибутом обрядів. Без рушника, як і без пісні не обходяться сьогодні ніякі свята, урочисті події.

Що ви про це знаєте ? (Відповіді учнів). І учень . З рушником зустрічають дорогих гостей. ІІ учень. З рушником раніше виходили в поле, справляли обжинки. ІІІ учень. Молоді стають на рушник під час шлюбу. ІУ учень. З рушником проводжали в останню путь. ( Під час виконання вправи 3 учні працюють біля дошки.). (Оцінюється 6 учнів. Зернятка прикріплюють до колоска). -

Мандрівка по полю продовжується. 1. Виконання вправи 395. І. Самостійне читання завдань вправи. - Що треба зробити у вправі? 2. Читання тексту вправи вголос. - Яка головна думка тексту ? ( Туга за рідною домівкою ). - Навіщо Максимові колосок ? (Він засумував за рідною домівкою, колосок нагадуватиме йому про рідне село, про широке поле, про рідну хату).

3.Колективне виконання 2 завдання. - Випиши виділені іменники, познач їх рід і закінчення ( 1 учень біля дошки). Море, поле, колосок , конверт , нива, хатою. - Що ви помітили ? Яке закінчення мають іменники ч.р ж.р с.р. ? ( З зошити на перевірку. Оцінюється 4 учні). Колосок поповнюється зернинками.

3. Фізхвилинка. А ми зерно сіяли, сіяли У земельку свіжую, свіжую І з’явились перші листочки А з них повні, гарні колосочки! До сонечка повернулись І донечку усміхнулись. Вітер колоски хитає До зерняток промовляє : Ви і повні, і хороші Буде урожай хороший. 4. Виконання впр. 394 ( усно). - Яке прислів’я стосується нашої теми ? -

Знайдіть і назвіть іменники лише чол роду. А колосок наш все наливається зерном. 5. Гра „Знайди домівку”. ( У грі приймають участь діти, які пасивно працювали на уроці). Завдання : посіли слова у будиночки за родами. У першому будиночку живуть – лише ім. чол роду, у ІІ – жін.роду, у ІІІ – сер. роду. ( салтів’янин, річка, селище, ліс, вулиця, поле, міст, школа, небо). Перевірка і оцінювання завдання. 6.

Розвиток мовлення. Усне складання розповіді про наше село. ( Моє селище називається Старий Салтів. Йому виповнилося 302 роки. В селищі протікає річка Сіверський Дінець. По ліву сторону річки – сосновий ліс, а по праву –листяний. Центральна вулиця селища – вулиця Перемоги. На ній розміщена наша школа. Я дуже люблю своє селище, бо я маленька (маленький ) салтів’янка.

ІІІ. Закріплення і узагальнення знань . 1.Робота з перфокартами багаторазового використання. Завдання І. Знайдіть помилку. А Б В Ж.р. с.р. с.р. Калина вінок колоссся Завдання 2. Знайдіть іменник сер. роду Учениця життя тато Завдання 3. Знайдіть ім. жін. роду Життя калина край (Перевірка, вірна відповідь). - У кого доріжка пряма, підійдіть до мене.

Ви виконали все вірно, тому можете поповнити колосок зернятками. ІV. Підсумок уроку. Погляньте на плоди своєї праці. Колосок виріс на ваших очах. Але ви розумієте, що справжні колоски так швидко не ростуть. Для цього потрібна довга, важка і копітка праця хліборобів, бо трудяться вони над вирощуванням хліба протягом цілого року. Недарма в народі кажуть „Хлібові ціни немає”.

Спасибі, Вам, любі діти, за роботу, шануйте хліб, бережіть його ! - Що найбільше запам’яталося вам на уроці? - Що сподобалося ? ІІ. Домашнє завдання. Вправа 396, відгадати загадки, записати іменники відгадки і визначити їх рід, доречі, подібну роботу ми з вами сьогодні виконували. Додаток № 2 Читання Тема уроку: Обряди і звичаї. Жниварські пісні „Говорила нивка”, „Там у полі

Криниченька”, „Жали женчики жали “, „Наша господиня не жала”, „Ой вижали житечко в добрий час”, „Ходить гарбуз по городу”. Мета уроку : Розширювати знання школярів про народні звичаї та обряди, пов’язані зі жнивами; формувати вміння зіставляти зміст прочитаного та малюнки, продовжувати формувати вміння читати текст в особах, передавати найтонший відтінки дій, розвивати навички виразного читання, пам”ять ,увагу, допитливість. Виховувати інтерес до народної творчості.

Обладнання: чарівна паличка, ілюстрації до творів, таблиця з потішкою, складова таблиця №2, малюнок серпа, колоски пшениці, жита, ячменю, вівса. Хід уроку 1.Вправи з розвитку й контролю дихання, дикції, голосу. Учитель вивішує таблицю з потішкою. Школярі вчаться читати цілу фразу на одному видиху. Секундний видих – пауза – вдих. Літерою (У) вказано, де потрібно робити зупинку й набирати повітря. Калачі Я печу, печу, печу Запікайтесь калачі Дітям всім по калачу,

З натопленій печі Зверху маком потрушу, Буду Васю, буду Нату В піч гарячу посаджу Калачами частувати. 2.Робота зі складовою таблицею № 2. Учитель показує зразок читання складів із буквою „н”: на-ан, ня –ян, ну-ун, ню – юн, не – ен, нє – єн, ні –ін; на, ня, ну, ню, не, нє, ні; ан, ян, ун, юн, ен, єн, ін, їн. Аналогічно читають склади з буквою „л”.

Учитель керує темпом читання ( нормально, швидше, швидко, повільно, повільніше, швидше). ІІ. Повідомлення теми і мети уроку. Бесіда – розповідь про обряди зажинок, обжинок. З давніх давен за розповідями старших людей, 21 липня, на Прокопа, починали зажинки, або свята першого снопа. Вийшовши в поле на зажинки, господиня розстеляла скатертину або рушник

із хлібом – сіллю та свічкою. На узбіччі вона зупинялася, тричі кланялася ниві, промовляючи : „Дай, Боже, легко почати, а ще легше дожати”. Косити починав найповноважніший у селі чоловік у так звані „легкі” дні – вівторок, п’ятницю. Перший сніп ставили в хаті на почесному місці під образами – на покуті. Обмолочувався він окремо. Зерна з цього снопа святили в церкві. Соломою першого снопа годували корів, щоб не хворіли.

Про зажинки є прислів’я і приказки: На Прокопа приготуй плечі для снопа. Квітує жито – почалося літо, а прихилився Колос вусатий - починай його жати. Коли закінчувалися жнива, то святкували обжинки. Женці збиралися гуртом, в’язали останній сніп, прикрашали його калиною, квітами, стрічками. Дівчину чи жінку, яка відзначилася під час жнив, обирали царівною, їй на голову одягали пишний вінок із колосся й квітів

і йшли селом. На полі залишали перев’яз ану червоною стрічкою жменю нескошеного колосся, поряд – скибку хліба із сіллю і водою. Цю своєрідну композицію називали „спасовою бородою” й вважали її притулком для польового духу. Коли йшли селом, то співали обрядову пісню : Котився віночок із поля, З поля на дорогу, А з дороги на стодолу, Зі стодоли на комору, Із комори – до світлиці На пухкій палиці.

ІІІ. Читання обрядових пісень. 1. „Говорила нивка”. Текст читає вчитель. - Поясніть значення слова женчик ( жнець, той, хто жне серпом). (Учитель показує малюнок серпа). - Як ви розумієте слово загін? (Це смуга, ділянка поля, яку жне одна людина). 2. Читання тексту пісні вголос. ( кілька учнів). 3.Виразне читання тексту „Там у полі криниченька”. - Який настрій викликала у вас ця пісня ? - З якою

інтонацією потрібно її читати? ( Робота з таблицею для вироблення інтонаційних навичок читання). (Пісню слід читати у нормальному житті, радісним тоном, бо працювали дівчата й хлопці весело і дружно). - Відшукайте й зачитайте пестливі слова. - Як ви гадаєте, чому в пісні так багато пестливих слів ? (Бо народ добре ставився до праці женців, поважав їх). 4.Самостійне опрацювання тексту пісень „Жали женчики, жали” та „Наша господиня не жала”. -

Як ви гадаєте, тут схвалюється чи осуджується поведінка господині? - А що підкреслено словами: „на біленько ручки помила”, „вареничків повен стіл”? 5.Фізхвилинка „Добре”. Добре те, що сонце світить, Добре те, що віє вітер. Добре те, що цей ось ліс. Разом з нами ріс і ріс. Добре гратися надворі. Добре вчитися у школі,

Добре плавать у ставку, Добре те, що я живу! 7. Опрацювання пісень „Ой вижали житечко в добрий час”. 1. Читання пісні ланцюжком. 2. Аналіз тексту. - Як ви вважаєте, що пісню співали на початку жнив чи після їх закінчення ? Доведіть свою думку рядками пісні. Як господар має подякувати женцем? Які побажання висловлювали женці господареві. ІУ. Розвиток кругозору школярів. - Як зветься хліб випечений з жита?

Жито – житній ( вчитель дописує) Доповніть далі ( і показує колоски) Пшениця - Ячмінь - - А що таке книги? ( Вид білого хліба із загорнутими всередину краями, змащеного салом або олією.) 3. Розгляд таблиці з хлібними колосками. Ось – озима пшениця, Ось – пшениця яриця, Далі жито, зерном налито, Поруч – просо, хоче в покоси.

Он ячмінь – колосій, Там овес – рясносій. ( Олександр Матійко) 4. Гра „З’єднай слова”. - Щоб хліб прийшов до столу, він проходить певний шлях. - Стрілочкою з’єднайте пари слів, встановіть послідовність (таблиця) оре землю пекар вносить добрива мірошник посів зерна продавець жнива тракторист елеватор, млин хіміки хлібозавод шофер магазин комбайнер стіл сім’я Робота над народною піснею „Ходить гарбуз по городу “.

1. Інецинівка пісні. - Діти, до нас на урок зараз завітають особливі гості. ( Чути стук у двері). Просимо, заходьте! ( Заходить хлопчик – Вересень. У нього в руках чарівна паличка0. Вересень : Доброго дня усім! Чи впізнали ви мене ? Я продекламую вірш, і ви відразу згадаєте, хто я. У вересня щедра рука.

Заходьте! – він з двору гука. І яблука трусить з гілок, І сипле в портфелі сливок, Солодкий зрива виноград І кожен з вас вересню рад. Бо щедра, ой щедра рука В вересня – садівника. ( Т. Коломієць) (Декламуючи вірш учень показує ілюстрацію „Щедра осінь” із зображенням фруктів). Вересень.

Згадали ? Так, я ваш знайомий – місяць Вересень – садівник та городник. Я не сам до вас завітав, а привів ще й своїх друзів. Ось чарівною паличкою змахну – вони і з’являться. (Змахує паличкою. Виходять учні з коронами овочів: Гарбуз, Диня, два огірочки, морква, два Буряки, Бараболя, квасоля, Біб). Вони читають в особах, українську народну пісню „Ходить гарбуз по городу”.

Вересень : Чи сподобалися вам мої друзі? - Назвіть дійових осіб пісні. Як розумієте слова свояк (родич), перістий ( рябий). 2. Самостійне читання тексту. 3. Визначення настрою ( веселий, нормальний, пришвидшений), тону слів автора (розповідним тон), слова гарбуза (добрий), інший овочів (радісний, захоплений). 4. Визначення близьких родичів Гарбуз ( диня, огірочки)

Квасоля ( біб, горох) Морква (буряк) Картопля, ( помідор) У. Підсумок уроку. 1.Відгадування загадок. - Відгадайте загадки з бабусиної грядки. 1. Зелене, а не дуб, кругле, а не місяць, з хвостиком, а не миша. ( Гарбуз). 2. Довгий, зелений, добрий солоний, добрий і сірий. Хто він такий ? (Огірок) 3. Товстий Гнат, при землі не взнать.

Сам червоний, а чуб зелений. ( Буряк). 4. Під землею птиця кубло звила і яєць нанесла. ( Картопля). - Які ще назви овочів та фруктів знаєте? 3. Ми сьогодні читали жниварські пісні. Одвічно так велося : життя хлібороба, його достатки й добробут залежали від урожаю. З давніх давен селяни казали „Один жнивний день рік годує”. Доповніть наступні прислів’я Посієш вчасно - ( вродить рясно)

Хочеш їсти калачі ( не сиди на печі) Глибше брати - ( більше хліба мати). УІ. Домашнє завдання. Читати виразно жниварські пісні