Переферична нервова система

До периферичної нервової системи (systema nervosum periphericum) відносять нерви, які походять від стовбурової частини голов­ного мозку (черепні нерви) та спинного мозку (спинномозкові нер­ви) описані в розділі

«Автономна нервова система». Симпатичний стовбур, автономні вузли та автономні сплетення, розміщені біля судин та внутрішніх органів.

Черепних нервів (nervi craniales) дванадцять. Фізі­ологічне їх поділяють на три групи: І, II, VIII — нерви органів чуттів (нюху, зору, слуху та рівноваги); III, IV, VI, XI і XII — ру­хові нерви та V, VII, IX, X — змішані нерви

Нюхові нерви(nervi olfactorii) починаються тонкими стовбур­цями (до 20), які йдут від рецепторів, розміщених на слизовій оболонці верхньої та середньої раковин носа та відповідної їм ді­лянки перегородки носа. Згадані стовбурці проходять у порожнину черепа через решітчасту пластинку решітчастої кістки і закінчу­ються в нюховій цибулині.

Зоровий нерв (nervus opticus) починається від специфічних клі­тин сітківки ока (рис. 155). З товщі очного яблука він виходить біля заднього полюса його і через зоровий канал переходить у порожни­ну черепа. У борозні перехрестя клиноподібної кістки перехрещу-

ються присередні частини волокон правого та лівого зорового нер­вів. Після перехресту утворюється зоровий шлях.

Окоруховий нерв (nervus oculomotorius) за функцією — руховий, лежить разом з блоковим та очним нервами в товщі зовнішньої стін­ки печеристої пазухи. Проходить у порожнину орбіти через верхню очноямкову щілину і розгалужується на гілки, які іннервують пря­мі м'язи (верхній, присередшй та нижній), нижній косий м'яз та м'яз — піднімач верхньої повіки. У складі цього нерва йдуть та­кож і парасимпатичні волокна до м'яза — звужувача зіниці.

Блоковий нерв (nervus trochleans) за функцією — руховий. У по­рожнину орбіти проходить крізь верхню очноямкову щілину. Ін-нервує верхній косий м'яз очного яблука.

Трійчастий нерв (nervus trigeminus) за функцією — мішаний, найтовщий з усіх черепних нервів. Виходить з речовини мозку двома корінцями: руховим (меншим) та чутливим (більшим). У порожнині черепа чутливий корінець утворює трійчастий вузол, від якого відходять три нерви: очний, верхньощелепний та нижньо­щелепний.

Очний нерв (nervus ophthalmicus) за функцією — чутливий, Іде в товщі зовнішньої стінки печеристої пазухи, проходить крізь верх­ню очноямкову щілину і в орбіті розгалужується на гілки, які іннервують шкіру ділянки лоба, очноямкової ділянки та частково слизову оболонку порожнини носа.

Верхньощелепний нерв (nervus maxillaris) за функцією — чут­ливий. З порожнини черепа виходить крізь круглий отвір і йде в крилопіднебшну ямку. Іннервує шкіру носа, верхньої губи, щоки, ясна та зуби верхньої щелепи, а також слизову оболонку піднебін­ня, верхньої губи, щоки та порожнини носа.

Нижньощелепний нерв (nervus mandibularis) за функцією — мі­шаний. З порожнини черепа виходить крізь овальний отвір і роз­галужується на гілки, які Іннервують шкіру нижньої губи, щоки, підборіддя, виска, частково вушної раковини, слизову оболонку нижньої губи, щоки, дна порожнини рота, а також язик, висково-нижньощелепний суглоб, ясна та зуби нижньої щелепи.

Основними чутливими гілками нерва є язиковий нерв, нижній комірковий нерв (проходить у каналі нижньої щелепи і виходить крізь підборідний отвір) та вушно-висковий нерв.

Рухові гілки нижньощелепного нерва іннервують жувальні м'язи (висковий, жувальний та крилоподібні — бічний і присередній), а також щелепно-під'язиковий м'яз та переднє черевце двочеревцевого м'яза.

Відвідний нерв (nervus abducens) за функцією — руховий. З по­рожнини черепа виходить крізь верхню очноямкову щілину, йде в орбіту й Іннервує бічний прямий м'яз очного яблука.

Лицевий нерв (nervus facialis) за функцією — мішаний (рис. 157). У своєму складі має рухові, парасимпатичні (секреторні) та чуттєві (смакові) волокна.

З речовини мозку лицевий нерв виходить у куті між довгастим мозком, мозочком та мостом. Далі нерв входить крізь внутрішній

слуховий хід у канал лицевого нерва, виходить з нього крізь шило-сосковий отвір і потрапляє в товщу привушної залози. Тут нерв утворює привушне сплетення, після виходу з товщі залози розпа­дається на ряд гілок, які іннервують усі мімічні м'язи, підшкірний м'яз шиї, а також вушні м'язи, потиличне черевце потилично-лобо­вого м'яза, шилопід'язиковий м'яз та заднє черевце двочеревцевого м'яза.

Парасимпатичні та чуттєві волокна лицевого нерва виділяють в особливий нерв — проміжний (nervus intermedius) Цей нерв ви­ходить з мозку між лицевим та переддверно-завитковим (восьмим) нервами і у внутрішньому слуховому ході входить до складу лице­вого нерва. Найбільшою і кінцевою гілкою проміжного нерва є ба­рабанна струна. Вона містить у собі смакові волокна — до язика та парасимпатичні волокна — до слинних залоз (піднижньощелепної І під'язикової). Барабанна струна приєднується до язикового нерва і йде в його складі.

Переддверно-завитковий нерв (nervus vestibulocochleans) за функцією — чутливий, це нерв слуху та рівноваги. Розрізняють дві частини нерва: переддверну та завиткову.

Переддверна частина (pars vestibularis) утворена відростками бі­полярних клітин, які в сукупності утворюють переддверний вузол, що розміщується у внутрішньому слуховому ході. Периферичні волокна біполярних клітин підходять до рецепторних клітин мі­шечка та маточки

Завиткова частина (pars cochlearis) починається волокнами від рецепторного апарату слуху — спірального вузла.

З'єднавшись, переддверна та завиткова гілки утворюють переддверно-завитковий нерв, який входить у порожнину черепа крізь внутрішній слуховий отвір і проникає в речовину мозку між мо­стом та довгастим мозком.

Язикоглотковий нерв (nervus glossopharyngeus) за функцією — мішаний. З порожнини черепа виходить крізь яремний отвір. Чут­ливі гілки нерва іннервують слизову оболонку задньої третини язи­ка, глотки, середнього вуха та клітин соскоподібного відростка. Ру­хові волокна нерва іннервують м'язи глотки, а парасимпатичні во­локна нерва — привушну слинну залозу.

Блукаючий нерв (nervus vagus) за функцією — мішаний. У своє­му складі має рухові, чутливі та парасимпатичні волокна. Найдов­ший з черепних нервів. Виходить 10—15 корінцями з товщі довгас­того мозку позаду оливи. З порожнини черепа нерв виходить крізь яремний отвір разом з язикоглотковим та додатковим нервами. На шиї блукаючий нерв входить до складу судинно-нервового пучка, а далі йде в грудну порожнину, розміщуючись на стравоході, і ра­зом з ним переходить через стравохідний розтвір діафрагми в черев­ну порожнину.

Рухові волокна блукаючого нерва іннервують м'язи м'якого під­небіння (за винятком м'яза — натягача піднебінної завіски), глот­ки, стравоходу, серця, гортані, трахеї, бронхів, легень, шлунка, тонкої кишки та селезінки.

Чутливі волокна блукаючого нерва йдуть до глотки, стравоходу, гортані, трахеї, легень та серця, а парасимпатичні волокна — до залоз бронхіального дерева та травного апарату (від глотки до тов­стої кишки), а також до печінки та підшлункової залози.

Додатковий нерв (nervus accessorius) за функцією — руховий. Утворений двома корінцями: черепним та спинномозковим. Черепні корінці виходять з речовини довгастого мозку позаду оливи. Спинно­мозкові корінці виходять з речовини спинного мозку на рівні V— VI верхніх шийних сегментів, між черевними та спинними корінця­ми спинного мозку. Об'єднавшись в один стовбур, вони проходять у порожнину черепа крізь великий отвір потиличної кістки і при­єднуються до черепних корінців, утворюючи стовбур додаткового нерва.

Порожнину черепа додатковий нерв покидає крізь яремний от­вір, далі переходить на шию, де й іннервує грудинно-ключично-сосковий та трапецієподібний м'язи.

Під'язиковий нерв (nervus hypoglossus) за функцією — рухо­вий. Виходить кількома корінцями з речовини довгастого мозку, між оливою та пірамідою. Порожнину черепа залишає крізь ярем­ний отвір. Іннервує всі м'язи язика та м'язи, які з'єднують язик із скелетом.

Спинномозкові нерви (nervi spinales) утворюються за рахунок посегментного злиття рухового черевного корінця та чутливого спин­ного корінця спинного мозку. Таким чином утворюється мішаний короткий спинномозковий нерв.

Спинномозкових нервів є 31 пара: 8 шийних (nervi cervicales), 12 грудних (nervi thoracici), 5 поперекових (nervi lumbales), 5 крижових (nervi sacrales) та 1 куприковий (nervus coccygeus). Кожен із спинномозкових нервів, вийшовши з міжхребцевого отвору, роз­галужується на дві мішані гілки: спинну, більш тонку, та черевну значно товстішу. Спинні гілки іннервують шкіру потилиці, спини та частково сідничної ділянки, а також власні м'язи потилиці та спини. Черевні гілки, об'єднуючись, утворюють сплетення. Розрізняють такі сплетення: шийне, плечове, поперекове та крижове. Черевні гілки II—XI грудних нервів сплетень не утворюють, а йдуть си­метрично в міжреберних проміжках.

Шийне сплетення (plexuscervicalis) утворене черевними гілками чотирьох верхніх шийних нервів (рис. 158). Утворившись, лежить

На Глибоких М'язах шиї, іннервує їх, а також віддає шкірні нерви та мішаний діафрагмальний нерв. Шкірні нерви шийного сплетення виходять з-під заднього краю грудинно-ключично-соскового м'яза, приблизно посередині його, і розходяться у різні боки.

Малий потиличний нерв (nervus occipitalis minor) іннервує шкі­ру задньобічної поверхні шиї та голови.

Великий вушний нерв (nervus auricularis magnus) розгалужуєть­ся у шкірі ділянки привушної залози, вушної раковини та найближ­чих до неї ділянок лиця і вискової ділянки.

Поперечний нерв шиї (nervus transversus colli) іннервує шкіру передньої поверхні шиї.

Надключичні нерви (nervi supraclaviculares) представлені трьома гілками, які йдуть донизу та іннервують шкіру в ділянці надклю­чичної та підключичної ямок, дельтоподібної ділянки та верхньо-зовнішньої частини лопаткової ділянки.

Діафрагмальний нерв (nervus phrenicus) за функцією — мішаний, це найважливіший нерв шийного сплетення. Утворившись, іде до­низу на передній поверхні переднього драбинчастого м'яза. Прохо­дить крізь верхній отвір грудної клітки, розміщуючись між підклю­чичною веною та підключичною артерією. У грудній порожнині Діафрагмальний нерв лежить між середостінною плеврою та середо­стінням, спереду кореня легень. Досягнувши діафрагми, нерв розга­лужується в ній. Чутливі гілки діафрагмального нерва проводять імпульси від діафрагми, середостінної плеври та осердя, а рухові волокна іннервують м'язові частини діафрагми.

Плечове сплетення (plexus brachialis) утворене черевними гіл­ками чотирьох нижніх шийних нервів та більшою частиною черевної гілки І грудного нерва (рис. 159). Топографічне розрізняють дві частини сплетення: надключичну та підключичну.

Надключична частина (pars supraclavicularis) розміщується в надключичній ямці у вигляді трьох стовбурів (верхнього, середньо­го та нижнього). Від цієї частини сплетення відходять відносно ко­роткі нерви до ділянки грудей та плечового пояса.

Спинний нерв лопатки (nervus dorsalis scapulae) іннервує ром­боподібний м'яз та м'яз — підіймач лопатки.

Довгий грудний нерв (nervus thoracicus longus) іннервує передній зубчастий м'яз.

Підключичний нерв (nervus subclavius) йде до однойменного м'яза.

Надлопатковий нерв (nervus suprascapularis) іннервує надоєний та підосний м'язи.

Крім того, від надключичної частини плечового сплетення від­ходять гілки до підлопаткового м'яза та найширшого м'яза спини.

Підключична частина (pars infraclavicularis) розміщена у пах­вовій ямці. У цій частині розрізняють три пучки: бічний, присередній та задній, які оточують пахвову артерію з трьох боків. Від кож­ного з цих пучків відходять довгі нерви верхньої кінцівки. Так, від присереднього пучка відходять присередній шкірний нерв перед­пліччя, ліктьовий нерв та присередній корінець серединного нерва; від бічного — м'язово-шкірний нерв та бічний корінець середин­ного нерва, від заднього пучка — пахвовий та променевий нерви.

Присередній та бічний грудні нерви (nervi pectorales medialis et lateralis) іннервують великий та малий грудні м'язи.

Присередній шкірний нерв плеча (nervus cutaneus brachii media­lis) найтонший з нервів цієї групи. Іннервує шкіру присередньої поверхні плеча.

Присередній шкірний нерв передпліччя (nervus cutaneus antebra-chii medialis) супроводить плечову артерію у верхній третині пле­ча. На середині плеча проходить (разом з головною веною) крізь отвір фасції плеча і, розміщуючись у підшкірній жировій тканині йде донизу. Іннервує шкіру передньої та присередньої поверхонь передпліччя.

Серединний нерв (nervus medianus) за функцією—мішаний. Утворюється двома корінцями: присереднімта бічним. Обидва корін­ці, з'єднуючись, охоплюють пахвову артерію. На плечі нерв гілок не

дає і йде у складі судинно-нервового пучка, розміщуючись у при-середній борозні двоголового м'яза. Пройшовши крізь товщу круг­лого м'яза-привертача, нерв лягає посередині передпліччя, під по­верхневим м'язом — згиначем пальців. У нижній третині передньої поверхні передпліччя нерв лягає в середину борозну. На передпліч­чі від нерва відходить багато гілок до м'язів передньої групи перед­пліччя, за винятком ліктьового м'яза — згинача зап'ястка та ча­стини глибокого м'яза — згинача пальців.

На долоню кисті серединний нерв проходить разом із сухожилка­ми м'язів, під удержувачем згиначів, і тут розгалужується на три гілки, які іннервують шкіру І, II, III та бічну поверхню IV пальця і відповідну їм ділянку шкіри долоні кисті, а також м'язи підви­щення великого пальця та два бічні червоподібні м'язи.

Променевий нерв (nervus radialis) за функцією — мішаний (рис. 160). Лежить позаду судинно-нервового пучка плеча, біля при-середньої поверхні плечової кістки, далі спіральне огинає цю кіст­ку і розміщується у супроводі глибокої артерії плеча в каналі, утвореному плечовою кісткою та триголовим м'язом плеча. По всій довжині від нерва відходять гілки до шкіри плеча та передпліччя, а також до плечового суглоба та триголового м'яза плеча. Далі нерв переходить у бічну передню ліктьову борозну, віддає гілки до пле-чопроменевого м'яза та до капсули ліктьового суглоба і тут поділя­ється на дві гілки: поверхневу та глибоку. Поверхнева гілка вступає у променеву борозну передпліччя і, супроводячи променеву арте­рію, йде майже вздовж усієї борозни. У нижній частині передпліч­чя поверхнева гілка проходить під сухожилком плечопроменевого м'яза на тил кисті, де й іннервує шкіру бічної поверхні кисті та шкі­ру І, II і бічної поверхні III пальців, за винятком кінців пальців, де шкіру іннервують гілки серединного нерва. Глибока гілка про­меневого нерва проходить товщу м'яза-відвертача, іннервує його і, розміщуючись між поверхневим та глибоким шарами м'язів зад­ньої ділянки передпліччя, іннервує всю задню групу м'язів перед­пліччя, а також віддає гілки до суглобів (променево-зап'ясткового, міжзап'ястково-п'ясткових).

Пахвовий нерв (nervus axillaris) за функцією — мішаний, корот­кий, товстий. Утворившись, проходить крізь чотирикутний отвір, огинає хірургічну шийку плечової кістки і входить у внутрішню поверхню дельтоподібного м'яза. Іннервує цей м'яз, а також пле­човий суглоб та шкіру передньобічної ділянки плеча.

Грудні нерви (nervi thoracici). Черевні гілки II—XI грудних нервів не утворюють сплетень, а кожна з них, ідучи латеральне та наперед, має назву міжреберного нерва (nervus intercostalis; рис. 161). Кожен з міжреберних нервів лежить разом з одноймен­ними судинами у відповідному міжреберному проміжку, між зов­нішнім та внутрішнім міжреберними м'язами. Сім пар верхніх між­реберних нервів своїми кінцями досягають грудини, а нижні про­ходять у товщі шарів передньобічної стінки живота.

Міжреберні нерви іннервують шкіру грудей та живота, міжре­берні м'язи та м'язи передньобічної стінки живота, а також пристін­кову плевру та пристінкову очеревину.

Попереково-крижове сплетення (plexus lumbosacralis; рис. 162). Черевні гілки поперекових, крижових та куприкових нервів тісно зв'язані між собою і, з'єднуючись, утворюють попереково-крижове сплетення. У свою чергу, це сплетення поділяється на поперекове та крижове сплетення.

Поперекове сплетення (plexus lumbalis) утворене черевними гіл­ками XII грудного, І, II, III та IV поперекових нервів. Нерви,

утворені цим сплетенням, іннервують шкіру нижніх ділянок живота, стегна, гомілки та стопи, а також м'язи бічної та задньої стінок живо­та, передньої ділянки стегна та деякі привідні м'язи.

Клубово-підчеревний нерв (nervus iliohypogastricus) йде донизу та латеральне, проходить через пахвинний канал і, вийшовши через його поверхневе кільце, розгалужується на ряд гілок, які іннер­вують шкіру лобкової ділянки, широкі м'язи живота та прямий м'яз живота.

Клубово-пахвинний нерв (nervus ilioinguinalis). Хід нерва по­дібний до ходу попереднього. Іннервує нижні ділянки м'язів живо­та та шкіру мошонки (у чоловіків) або великих соромітних губ (у жінок).

Статево-стегновий нерв (nervus genitofemoralis), вийшовши з товщі великого поперекового м'яза, спускається по його передній поверхні і поділяється на дві гілки. Стегнова гілка, пройшовши за пахвинною зв'язкою, розгалужується й Іннервує шкіру стегна під згаданою зв'язкою. Статева гілка проходить через пахвинний канал і, досягнувши мошонки (соромітних губ), Іннервує шкіру їх, а також шкіру верхньої ділянки присередньої поверхні стегна та підвішу­ючий м'яз (яєчка).

Бічний шкірний нерв стегна (nervus cutaneus femoris lateralis) йде донизу, по передній поверхні клубового м'за, проходить за па­хвинною зв'язкою і, розгалужуючись, Іннервує шкіру зовнішньої поверхні стегна.

Стегновий нерв (nervus femoralis) — мішаний і найбільший нерв сплетення (рис. 163). Вийшовши з товщі великого поперекового

м'яза, нерв лежить між ним та клубовим м'язом. Далі переходить на стегно і зразу ж під пахвинною зв'язкою розпадається на шкірні та м'язові гілки. Шкірні гілки іннервують шкіру передньої поверхні стегна, присередньої поверхні гомілки та стопи, а м'язові гілки йдуть до м'язів передньої ділянки стегна.

Затульний нерв (nervus obturatorius) за функцією — мішаний. Виходить з-під присереднього краю великого поперекового м'яза і по бічній стінці малого таза йде донизу. Переходить на стегно че­рез затульний канал і поділяється на гілки, які іннервують шкіру присередньої поверхні стегна, м'язи присередньої групи стегна та кульшовий суглоб.

Крижове сплетення (plexus sacralis) утворене черевними гілка­ми V поперекового, всіх крижових та куприкового нервів. Нерви цього сплетення іннервують шкіру сідничної ділянки, задньої групи стегна, гомілки і стопи, а також м'язи сідничної ділянки, задньої . групи стегна та всі м'язи гомілки і стопи.

Верхній сідничний нерв (nervus gluteus superior) за функцією — руховий (рис. 164). Виходить з порожнини таза через надгрушопо-дібний проміжок великого сідничного отвору і, розгалужуючись, іннервує середній і малий сідничні м'язи та м'яз — натягач широкої фасції.

Нижній сідничний нерв (nervus gluteus inferior) за функцією — руховий. Виходить з порожнини таза через підгрушоподібний про­міжок великого сідничного отвору і, розгалужуючись, іннервує великий сідничний м'яз та капсулу кульшового суглоба.

Соромітний нерв (nervus pudendus) за функцією — мішаний. Виходить з порожнини таза разом з нижнім сідничним нервом, оги­нає сідничну ость і через малий сідничний отвір переходить у сід-ничнопрямокишкову ямку. У цьому місці нерв поділяється на гіл­ки до шкіри промежинної ділянки та до м'язів цієї ж ділянки.

Сідничний нерв (nervus ischiadicus) за функцією — мішаний, найтовщий з нервів тіла людини. Покидає таз через підгрушопо­дібний проміжок великого сідничного отвору і переходить у сід­ничну ділянку, де й віддає гілки до м'язів: внутрішнього затуль-ного, близнюкових та квадратного м'яза стегна. Нерв проходить між м'язами задньої групи стегна та іннервує їх. Не доходячи до підколінної ямки, сідничний нерв поділяється на дві кінцеві гілки: * загальний малогомілковий нерв (більш тонкий) та великогомілко- І вий нерв ( більш товстий). І

Загальний малогомілковий нерв (nervus peroneus communis) за І функцією — мішаний (рис. 165). Утворившись, іде донизу, дещо І відхиляючись убік. Обійшовши головку малогомілкової кістки, І нерв поділяється на поверхневий малогомілковий та глибокий ма- І логомілковий нерви. І

Поверхневий малогомілковий нерв (nervus peroneus superficial) 1 за функцією — переважно чутливий. Іннервує шкіру тилу паль- І ців та стопи (за винятком шкіри І міжпальцевого проміжку), а м'я- І зові гілки йдуть до довгого та короткого малогомілкових І м'язів. І

Глибокий малогомілковий нерв (nervus peroneus profundus) за функцією — переважно руховий. Супроводячи передні великого­мілкові судини, віддає гілки до м'язів передньої групи гомілки і тилу стопи, а також іннервує шкіру тилу пальців у ділянці І між-пальцевого проміжку.

Великогомілковий нерв (nervus tibialis) за функцією —мішаний. Утворившись, іде донизу в складі підколінного судинно-нервового

пучка і входить у гомілково-підколінний канал. Вийшовши з кана­лу, нерв огинає присередню кісточку і на підошві стопи поділяєть­ся на бічний та присередній підошовні нерви. Великогомілковий нерв іннервуе м'язи задньої групи гомілки, капсулу колінного суг­лоба та шкіру задньої ділянки гомілки.

Бічний підошовний нерв (nervus plantaris lateralis) йде по бічній борозні підошви та іннервує навколишні анатомічні утвори.

Присередній підошовний нерв (nervus plantaris medialis) розмі­щений на підошві стопи, близько до її присереднього краю. Іннер­вує навколишні анатомічні утвори.

Куприкове сплетення (plexus coccygeus) розміщене на тазовій поверхні куприкового м'яза. Утворене черевними гілками V кри­жового та куприкового сегментів. Гілки сплетення іннервують шкіру в ділянці відхідника.

21