Відмороження Ступені відмороження

Відмороження – це місцеве ураження тканин під впливом низької температури. Відмороженню піддаються пальці обох верхніх і нижніх кінцівок, вуха, ніс. При дії холоду на організм, останній реагує рефлекторним звуженням периферійних судин, що призводить до відтоку крові із периферії в напрямку внутрішніх органів. Діючи на тканини безпосередньо, холод викликає зниження їх температури і порушення в них обміну речовин.

За глибиною ураження розрізняють 4 ступені відмороження.

1. Пошкодження поверхневого шару шкіри. Шкіра бліда, після зігрівання стає набряклою, багряно-червоною з темно-синіми плямами, з’являється колючий, пекучий біль.

2. Утворення пухирів, наповнених прозорою, жовтуватого кольору рідиною, навколо яких шкіра темно-синього кольору, біль пекучого характеру.

3. Омертвіння шкіри та підшкірної клітковини, виражений набряк навколишніх тканини, утворення пухирів з гемологічним вмістом, больовий синдром.

4. Омертвіння шкіри, тканин і кістяк, больовий синдром.

1. Для швидкого відновлення кровообігу – швидко зігріти уражені ділянки шкіри шляхом занурення у розчин перманганату калію, поступово підвищуючи температуру від 20о С до 37-39о С, можна розтерти шкіру спиртом при відмороженні 1 ступеня.

2. З метою запобігання попадання інфекції на уражену ділянку – просушити уражені ділянки, накласти асептичну пов’язку.

3. З метою профілактики шоку – ввести знеболюючі препарати (анальгін 2 мл – 50% розчину, димедрол 1 мл – 1% розчину, баралгін 5 мл) наркотичні анальгетики (промедол – 2 мл).

4. Госпіталізація в опіковий центр або хірургічний відділ лікарні.

Замерзання – це загальний вплив холоду на організм людини. Діагноз замерзання може бути поставлений при температурі в прямій кишці нижче 36оС.

Виникає при тривалому перебуванні людини в середовищі з низькою температурою, найчастіше під час алкогольного сп’яніння, коматозних станів, при вживанні седативних, наркотичних, снодійних середників, травмах.

Розрізняють 4 ступені загального охолодження:

1. Свідомість спутана, озноб, біль у кінчиках пальців, брадикардія, температура в прямій кишці 34-35 оС.

2. Апатація пригнічення свідомості, рефлекси ослаблені, брадикардія менше 50 уд./хв., температура в прямій кишці 28-30 оС.

3. Свідомість відсутня (кома), зіниці розширені, пульс ниткоподібний, температура в прямій кишці 27 оС.

4. Термінальний стан, фібриляція шлуночків, температура, в прямій кишці 20-25 оС.

1. Для швидкого підняття ректальної температури на 0,5-1 оС на годину – треба перенести потерпілого в слабо опалене приміщення, а потім у ванну, з водою кімнатної температури, поступово підвищуючи температуру до 38-40 оС, а якщо немає можливості – облити спочатку водою кімнатної температури, а потім водою більш високої температури (до 38-40оС) або обкласти теплими грілками. Накрити ковдрою. При зігріванні до 30-31оС відновлюється свідомість, а при досягненні ректальної температури 34оС штучне зігрівання припиняють.

2. Оцінити загальний стан потерпілого, стан свідомості, пульс, артеріальних тиск, частоту і ритм дихання, ректальну температуру.

3. Якщо потерпілий без свідомості, з глибокою гіпотонією або має спонтанне порушення дихання – перевести на штучну вентиляцію легень.

4. Введення в/в підігрітих до температури 38-40оС розчинів (фізіологічного р-ну, р-ну 5% глюкози, колоїдних розчинів).

5. Якщо потерпілий у свідомості дати випити гарячий чай, каву.

6. Щогодини контролювати артеріальний тиск, пульс, частоту дихання, ректальну температуру.

7. ЕКГ – контроль.

8. Госпіталізація в реанімаційне відділення.