Ринкові відносини 2

вступ

Розвиток ринкових відносин, впровадження різноманітних форм власності,охоплення приватизаціію різних галузей, реформування економічних відносин в Украіні висовують дедалі нові й нові вимоги до бухгалтерського обліку як основного засобу контролю за веденням фінансово-господарськоі діяльності підприімств, за платниками податку на додану вартість, оподаткування прибутку підприімств.

У зв’язку із значними змінами,що відбуваються в організа-

ціі і техніці ведення бухгалтерського обліку, його удосконалення нерозривно пов’язане з вирішенням актуальних завдань в економіці Украіни: збільшення обсягу виробництва продукціі ( робіт,послуг ), зниження собівартості продукціі, підвищення продуктивності праці, виявлення і використання внутрішньогосподарських резервів.

Важливим засобом інформаційного забезпечення управ- ління в бухгалтерському обліку і формування ринкових відносин в Украіні,які супроводжуються неухильним розширенням сфери недержавних форм господарювання-приватних підприімств, кооперативів, акціонерних та спільних підприімств.

Найважливішим завданням обліковоі служби залишаіться інформаційне забезпечення адміністраціі підприімства для прийняття обгрунтованих рішень і здійснення контролю за збереженням власності.

Поряд з цим виникають специфічні функціі,пов’язані із забезпеченням сталого фінансового стану підприімства за допомогою захисту вклапдення капіталу від ризику його втрати, максимальним збільшенням суми прибутку шляхом впливу на ринок збуту, запровадження жорстокого режиму економіі, систематичного контролю за витратами.

Відповідно до Указу Президента від 22 жовтня 1992р. Украіна маі перейти на міжнародні стандарти в галузі обліку істатистики, що вимагаі ретельного вивчення передового досвісвіду в цій галузі.

Слід зазначити, що законодавче закріплення комерційноі таі ниці, а також наявність підприімств різних типів і форм власності привело до поділу в зарубіжних краінах бухгалтерського обліку на два види: фінансовий та управлінський.

Перший формуі інформацію до зовнішніх споживачів, насамперед, про фінансовий стан підприімства, зокрема прибуток. Методика обчислення цього показника значно відріз-

няіться від прийнятоі в Украіні.За міжнародними стандартами прибуток розраховують зіставленням виручки від продажу з витратами, сума яких становить вартість придбаних цінностей, скоригований на іх залишок на початок і кінець року ( вкючаючи вартість готовоі продукціі та незавершеного виробництва).

Така методика розрахунку суми прибутку чи збитку досить проста і дозволяі прийняти ідиний порядок визначення фінансових результатів для різних типів підприімств залежно від форм власності, однак він повинен бути затверджений у законодавчому порядку, щоб не було розбіжностей у методиці розрахунку прибутків, використовуючих при оподаткуванні. Тим більше, що і суми доходів і фінансового обліку може уточнюватися.

Управлінський облік слід спрямувати на інформаційне забеспечення керівників усіх рівнів управління, а також на пристосування обліку до потреб нових внутрішньогосподар- ських формувань. Його визначають “як процес встановлення, обчислення, збирання, аналізу, підготовки інтерпретаціі та повідомлення інформаціі (одночасно фінансовоі та операцій-

ноі ), яка використовуіться для планування, оцінки і контролю в межах організаціі“. Передбачимо, що управлінський облік і складовою частиною управління і готуі інформацію необхідну для контролю діяльності організаціі, планування майбутніх стратегічних операцій, оптимізаціі використання ресурсів, визначення та оцінки ефективності виробництва, зменшення суб’іктивізму в процесі прийняття рішень, удосконалення внутрішніх та зовнішніх інформаційних потоків.

Намір Украіни включитись в світові госпобарські зв’язки на засадах рівноправного партнерства передбачаі перехід на використання у вітчизняній практиці стандартів, що встановились в бухгалтерському обліку, фінансовій звітності та ана- лізі діяльності західних компаній. Це також зумовлюі необхід-

ність вивчення зарубіжного досвіду фінансового аналізу і ме-

неджмента, можливостей використання його в системі юридичних, організаційних, національних особливостей формування ринковоі структури.

Нарешті, розгортання приватизаційних процесів, корпоратизація підприімств і надходження іх акцій у відкриту продаж на фондову біржу, вимагаі практично від кожного вміння вірно аналізувати фінансову інформацію, приймати рішення щодо інвестування своіх коштів в акціі та інші цінні папери, вкладення іх в банк чи інші кредитні установи з метою одержання прибутку. Навички дослідження цііі фінансовоі інфор-

маціі, вироблення відповідноі тактики і стратегіі своіми влас-

ними сімейними фінансами стають одним із показників осві-

ченості, культури кожного.

Розділ 1. Облік касових операцій.

1.1.Порядок ведення касових операцій в народному господар-

стві Украіни.

Касові операціі (надходження готівки до каси і видача з неі)

здійснюіться на підставі < Порядок ведення касових операцій в народному господарстві Украіни >, затвердженого постановою Національного банку Украіни № 21 від 02.02.95р.

Всі підприімства, незалежно від форми власності (державні,

орендні, колективні, кооперативні, спільні, колективні), зобо-

в’язані зберігати своі гроші в установах банку.

Каса - самостійний структурний підрозділ підприімств, призначений для зберігання коштів і проведення розрахунків готівкою. Матеріальну відповідність за збереження коштів і ведення касових операцій покладено на касира, з яким укладають договір про матеріальну відповідальність у формі зобов’язання касира.

Грошові кошти до каси надходять з Розрахункового рахунку, що розміщений в банку, внаслідок реалізаціі товарно-матеріальних цінностей ( робіт, послуг), від підзвітних осіб.

Надходження грошових коштів до каси оформляють прибутковими касовими ордерами ( якщо від фізичних осіб, то обов’язково видаіться квитанція зі штампом або пепчаткою за підписом головного бухгалтера і касира, або відтиском касового апарату), видачу - видатковими ордерами. Прибуткові касові ордери підписують головний бухгалтер і касир, а видаткові - керівник підприімства, головний бухгалтер і касир. У прибуткових ордерах вказують, від кого, за що або навіщо одержані гроші, а у видаткових - кому, за що або навіщо вони видаються. В ордерах також проставляють кореспондуючі рахунки, на яких маі бути відображена операція і вказані виправдані документи, що стали підставою для складання ордерів - чеки, авансові звіти, заяви,тощо.Банк визначаі ліміт залишку готівки у касу в розмірі, необхідному для виплати невідкладних витрат. Готівку можна витрачати на ті потреби, на які вони видані банком.

Підприімства можуть мати у своій касі готівку у межах лімітів залишку готівки і використовувати іі в межах норм. Ліміти залишку готівки в касі визначаються щорічно і уразі необхідності переглядаються для колективів сільськогоспо-

дарських підпиімств - керівництвом цих підприімств за згодою з відповідною установою банку.

Ліміти залишку готівки у касі і нормами іі витрат з виручки регулюються Тимчасовим положенням про визначення ліміту залишку готівки в касі, норм іі витрат з виручки, термінів і порядку здачі виручки підприімствами, затвердженим постановою правління Національного банку Украіни № 21

від 2.02.95 року.

Без обмеження норм витрачаіться готівка з виручки:

а) підприімствами і організаціями роздрібноі торгівлі,гро-

мадського харчування, побутового обслуговування неза-

лежно відформ власності на оплату праці у межах спрямо-

ваних коштів, спрямованих на споживання;

б) сільськими і районними споживачами, що не мають у

своіму сладі галузевих об’іднань, - на виплату заробітноі

плати працівників підприімства;

в) підприімствами торгівлі на закупівлю скляноі тари у

населення;

г) колективними сільськогосподарськими підприімства-

ми, що мають виторг від реалізаціі сільськогосподарськоі

продукціі власного виробництва і продукціі іі переробки,

включаючи виготовлену на давальницьких умовах і одер-

жану у порядку зустрічного продажу - на оплату праці,

стипендій,допомоги по соціальному страхуванню своім

працівникам.

Підприімства, які витрачають грошові кошти з виручки без обмеження норм, не мають права затримувати у своіх ка-

сах готівку для оплати праці й інші потреби до початку термі-

ну виплат.

Вся готівка зверх визначеного ліміту маі здаватися для зарахування іі на рахунки у порядку і в терміни, погоджені з установою банку, у якому відкриті іх Розрахункові рахунки.

Підприімства, організаціі і установи, виконкоми сільських і міських Рад народних депутатів мають право зберігати зверх визначеного ліміту в касах готівку,одержану в банку для виплати заробітноі плати, допомоги з тимчасовоі непрацездатності, стипендій і премій, протягом 3 робочих днів; колективні сількогосподарські підприімства, підприімства залізничного транспорту - для виплати заробітноі плати працівникам ок-

ремих участків, виконкоми сільських Рад народних депутатів - протягом 5 робочих днів, вкючаючи день одержання готівки у банку. Після закінчення цих термінів суми грошових коштів, не використані за призначенням, повертаються до банку не пізніш наступного робочого дня і згодом видаються під- приімствами, організаціями, установами за першою іх ви-

могою на ці потреби.

Видача готівки під звіт на витрати, пов’язані із службовими відрядженнями, здійснюіться у межах сум, призначених відрядженим особам на ці потреби до порядку, визначеного Урядом Украіни.

Касові операціі оформляються документами, типові між-

відомчі форми яких затверджено Мінгістерством статистики Украіни і Міністерством фінансів Украіни, і які мають використовуватися без змін на всіх підприімствах незалежно від іх відомчоі підзвітності і форм власності.

1.2.Документальне оформлення касових операцій.

Касові операціі здійснюються на основі оформлених доку-

ментів.

Надходження і видачу грошей з каси підприімства оформляють прибутковими і видатковими касовими ордерами,які виписуі бухгалтерія.

Касові ордери передаються до виконання касирові під- приімства безпосередньо бухгалтером, а не через особу, що одержуі або вносить гроші.

Касир, що одержав з бухгалтеріі касові ордери, повинен перевірити правильність іх оформлення, наявність і дійсність підписів, перераховані в ордері. Після цього він приймаі або видаі гроші. Особі, що внесла гроші до каси, видаіться квитанція. При видачі грошей за видатковим касовим ордером окремій особі касир вимагаі пред’явлення документу, який посвідчуі особу одержувача. Таким документом і паспорт, військовий квиток, службове посвідчення при наявності при ньому фотокартки й особистого підпису власника. Прибуткові касові ордери і квитанціі до них, а також видаткові ордери заповнюються бухгалтеріію чітко і ясно, без будь-яких підчисток, помарок або виправлень. Прибуткові і видаткові касові ордери до передачі в касу реіструються бухгалтеріію в журналі реістрацііі касових ордерів, де ім надаються порядкові номери.Касир усі надходження і видачі готівки за прибутковими і видатковими касовими ордерами облічуі у касовій книзі.

Керівник підприімства повинен надавати касирові охорону при транспортуванні грошових коштів і цінностей з установи банку.При транспортуванні грошових коштів касирові, супроводжуючим його особам забороняіться: розголошувати маршрут руху і розмір суми грошових коштів і цінностей, що перевозяться, допускати до салону транспортного засобу осіб, які не призначені керівником підприімства для доставки, користуватися супутним або громадянським транспортом.

Для забезпечення надійного зберігання готівки і цінностей каса маі відповідати таким вимогам:

- бути ізольованою від інших допоміжних приміщень;

- мати сейф або металеву шафу;

- мати спеціальне віконце для проведення операцій з кліін-

тами і працівниками;

- бути обладнаною охоронно-пожежною сигналізаціію, що

відповідаі вимогам діючого Положення.

1.3.Порядок одержання грошових коштів у банку готівкою.

Підприімство одержуі готівку з банка через касира за грошовим чеком, виписаним на його ім’я.

Відповідно до Положення “ Про організацію бухгалтерського обліку в Украіні“ № 250 від 3.04.93р. (п. 25) на під-

приімствах, в установах, у штаті яких відсутня посада касира, його обов’язки за письмовим розпорядженням керівника підпиімства, установи виконуі інший працівник.

Для одержання в банку чековоі книжки, в якій знаходяться чеки, потрібно заповнити відповідну заяву, в котрій зазначаються прізвище, ім’я та по батькові касира і зразок його під-

пису.Заява підписуіться керівником і головним бухгалтером і засвідчуіться печаткою піприімства. Згідно з ціію заявою касир одержуі чекову книжку на 25 або 50 чеків. Щоб зняти готівку зі свого розрахункового рахунку в банку, бухгалтер заповнюі грошовий чек, піпписуі його разом з керівником підприімства і передаі касирові. Касир попередньо замовляі необхідну суму в банку, а потім одержуі іі за чеком. Корінець чека і виправдним документом для записів касових операцій в облікових регістрах.

1.4.Порядок здавання готівки до банку.

Готівку, одержану з розрахункового рахунку до каси, витрачають за суворо цільовим призначенням, тобто на потреби, на які одержано гроші, зазначають на зворотному боці грошового чека. Невикористаний залишок здаіться з каси на розрахунковий рахунок. Наприклад, неодержана у встанов- лений термін заробітна плата маі бути повернена на розрахунковий рахунок у 3-денний термін. На розрахунковий рахунок здаються гроші, прийняті до каси в рахунок внесків до Статутного фонду, виручка від реалізаціі товарно-матеріаль-

них цінностей, від виконання послуг робіт тощо.

Здача готівки на Розрахунковий рахунок оформлюіться видатковим касовим ордером.

Касир, щоб здати готівку, повинен заповнити первинний документ “Об’ява на внесок готівкою”, який може одержати у оператора банку.

Цей документ складаіться з трьох частин. Верхня частина залишаіться у банку, середня частина (квитанція) передаіть-

ся касирові. Нижня частина Об’яви (ордер) також повертаіться касирові, але тільки після прведення банком відповід- ноі операціі і разом з банківською випискою.

На кожній з трьох частин зазначаіться: дата, від кого прийнята готівка, банк одержувача і одержувач, призначення внеску. У правому кутку першоі і другоі частини зазначаіться номер свого розрахункового рахунку та сума цифрами. Та ж сума записуіться прописом у такому порядку:

- починати запис потрібно впритик до початку відведеного для нього поля з великоі літери;

- місце, що залишилося на полі, потрібно прокреслити горизонтальною лініію.

Третя частина Об’яви заповнюіться таким чином. У ордері потрібно зазначити код банку-одержувача і суму по кредиту (у нас по розрахунковому рахунку ця сума пройде по дебету, а у банку - по кредиту).

1.5.Касова книга.

На підприімстві ведеться тільки одна касова книга, у якій касир відображаі готівку і рух грошей у касі. Записи у касовій книзі здійснюються за кожним прибутковим і видатковим ордером.

Але у організаціі і інші види валют, крім національноі, то касові книги відкриваються на кожну валюту окремо.

Усі касові ордери після іх використання касир підписуі, а додані до них документи для запобігання повторного використання погашаі штампом або підписом від руки “Одержано”, “Сплаче-

но” з зазначенням дати.

Записи у касовій книзі здійснюються тільки під копірку, тобто у двох примірниках (другий примірник і звітом для касира). Наприкінці робочого дня касир підбиваі підсумки оборотів за надходженням і видачею грошей та виводить залишки на наступний день. Перші відривні аркуші, що і звітом касира, разом з прибутковим і витатковими ордерами й доданими до них виправдними документами передаі бухгалтеріі у касовій книзі.

Бухгалтер перевіряі правильність оформлення касових ордерів, іх обгрунтування, виконання записів у касовій книзі і виведенню залишку на кінець дня і проти кожноі суми проставляі шифр кореспондуючих рахунків.

Найважливішими вимогами правильного оформлення й одліку касових операцій і:

- негайний запис кожноі здійсненоі касовоі операціі у касову книгу, щоденне визначення підсумків у цій книзі і здача касиром під розписку бухгалтерові касових документів;

- виписка бухгалтеріію на кожну окрему касову операцію прибуткових і видаткових ордерів, додержання послідовності в нумераціі і реістраціі цих коштів у реістрі і передач іх для виконання касирові;

- погашення касиром спеціальним штампом икасових документів з метою неприпущення зловживання цими документами шляхом повторного іх використання;

- встановлення наказом керівника підприімства осіб, що мають право підписувати касові документи, наявність у касира зразків підписів цих осіб і неприпустимість виконання касових операцій по непідписаних документах.

Головний бухгалтер з метою контролю повинен не менше одного разу на місяць перевіряти в касі, складати акт і доповідати керівникові підприімства.

У зв’язку з тим, що значна частина грошових операцій здій-

снюіться підприімством через Розрахунковий рахунок, потрібно систематично слідкувати за правильністю банківських операцій.

Керівник підприімства несе відповідальність за збереження грошей, правильне й доцільне іх використання.

Касова книга і регістром аналітичного обліку. Касові документи слід прошнурувати окремо від інших бухгалтерських документів, вони повинні мати самостійну нумерацію і при здачі до бухгалтерського архиву фіксуватися в архивній книзі.

Касову книгу можна вести автоматизованим способом, при якому листи формують у вигляді машинограми “Вкладний лист касовоі книги” або “Звіт касира”. Обидві ці машинограми повинні здаватися до початку наступного робочого дня, мати однаковий зміст і вміщувати всі реквізити, передбачені формою касовоі книги. Нумерація сторінок касовоі книги в машинограмах здійснюіться автоматично в порядку збільшення з початку року.

Після одержання машинограм “Вкладний лист” касовоі книги і “Звіт касира” касир зобов’язаний перевірити правильність складання касовоі книги і звіту касира, підписати іх і передати звіт касира разом з прибутковими і видатковими документами бухгалтеріі під розписку у вкладному листку касовоі книги.

1.6.Облік касових операцій в системі рахунків (рах.№50)

Для обліку наявності, руху і залишків готівки в касі використовують активний рахунок №50”Каса” з такими субрахунками:

№50-1 “Каса підприімств в національній валюті“

№50-2 “Каса підприімства в іноземній валюті“

№50-3 “Операційна каса в національній валюті“

№50-4 “Операційна каса в іноземній валюті“.

Бухгалтерські записи ведуть на підставі перевірених відривних листків (другий примірник касовоі книги) і доданих до них документів. Залишок і надходження грошових коштів відображають

по дебету рахунку №50, а видану готівку - по кредиту.

До операційних кас належать квиткові і багажні каси, відділки зв’язку та інші подібні каси.

На субрахунках №50-2 і №50-4 підприімства здійснюють операціі з валютою у перерахунку на національну валюту Украіни (за кожним видом валют окремо).

Для забезпечення збереження грошових коштів бухгалтерія повинна здійснювати несподівані перевірки не менше одного разу на квартал з перерахування всіх цінностей, що знаходяться у касі, й складати відповідні акти.

Виявлені перевірками лишки грошових коштів оприбутковуються до каси на користь бюджету, а нестача стягуіться з касира.

Бухгалтерія після одержання звіту касира здійснюі перевірку обгрунтовності всіх записів у звіті, проставляі кореспонденцію рахунків на кожному документі і заповнюі журнал-ордер № 1 по кредиту рахунку №50 “Каса” і відомість № 1 по дебету цього рахунку, у яких реіструі одержані й видані кошти за цільовим призначенням.

У журналі-ордері № 1 показуються витрати грошових коштів з кредиту рахунку № 50 в дебет рахунків обліку виробничих витрат, матеріальних цінностей, розрахунків з працівниками підприімств, з підзвітними особами, депонентами та інше.

Наприкінці місяця у журналі-ордері №1 і відомості № 1 підраховують надходження й витрати готівки і визначають на 1-е число наступного місяця залишок коштів у касі, який маі бути тотожним такому ж показникові в касовій книзі. Підсумкові дані цих регістрів записують до Головноі книги. При спрощеній формі ведення обліку касових операцій використовують відомість В-5.

Суб’ікти підприімницькоі діяльності, що здійснюють торгівлю і надають послуги за готівку, зобов’язані вести книгу реістраціі, яка маі бути засвідчена керівником підприімства і скріплена сургучною печаткою фінансового органу місцевоі державноі виконавчоі влади.

Книгу реістраціі видають під розписку матеріально-відповідальній особі на підставі проведеноі інвентарізаціі залишків товарів і готівки, які й записуються як початкове сальдо.

Кожний лист звіту складаіться з двох рівних частин, що заповнюються матеріально-відповідальною особою. Перший примірник залишаіться у книзі, друга частина звіту заповнюіться з лицьового й зворотнього боків через копіювальний папір як звіт матеріально відповідальноі особи з відривною частиною листа. Обидва примірники звіту нумеруються однаковими номерами. Подальші записи товарно-касових операцій починаються на ліцьовому боці невідривноі частини звіту після строки “Залишок на початок дня”.

Матеріально-відповідальні особи зобов’язані щоденно здавати до духгалтеріі звіт з доданими відповідними документами і здавати щоденно до каси підприімства денну виручку, яка відображена у звіті.

Порядок ведення товарно-касовоі книги визначено “Положення про порядок реістраціі і ведення товарно-касовоі книги”, затвердженим 26.04.93р.

Товарно-касова книга маі знаходитися у приміщені підприімства і надаватися службовим особам, котрі здійснюють перевірку.

Порядок ведення товарно-касовоі книги встановлено “Положенням про порядок реістраціі та ведення товарно-касовоі книги”, затвердженим 28 квітня 1993 року.

Схему відображення операцій по рахунку № 50 “Каса” наведено в таблиці № 1.

1.7.Облік грошових коштів на капітальне вкладення - рах. № 54

На рахунку № 54 відображаються готівка і рух коштів, що зберігаються в банку нецентралізованих джерел фінансування капітальних вкладень.

В облікових регістрах рахунок № 54 “Рахунки в банку по коштах на капітальне вкладення” поділяіться на субрахунки:

№54-1 “Спеціальний рахунок нецентралізованих коштів, призначений на фінансування капітальних вкладень понад затверджений план”

№54-2 “Спеціальний рахунок по збереженню вільних нецентралізованих коштів, призначених на фінансування капітальних вкладень”

№54-3 “Будівництво за рахунок інших організацій”.

Аналітичний облік за вказаними субрахунками маі здійснюватись в розрізі джерел коштів (Фонд розвитку виробництва, Фонд житлового будівництва).

Дебетуіться рахунок № 54 в кореспонденціі з кредитом рахунку № 51 “Розрахунковий рахунок” (або іншого аналітичного рахунку), з якого перераховуються відповідні суми на вказані спеціальні рахунки в банку.

Кошти, облічувані на субрахунку № 54-1, що використовуються на фінансування капітальних вкладень зверх затвердженого ліміту, знімаються зі спеціального рахунку в порядку, визначеному правилами банку. Зняття коштів відображуіться на кредиті рахунку № 54-1.

На субрахунку № 54-2 обліковуються вільні кошти нецентралізованих джерел фінансування ( Фонд розвитку виробництва, Фонд житлового будівництва), що перераховуються на спеціальні рахунки до банку для зберігання. Ці кошти призначені для фінансування поточного року, перераховуються зі спеціального рахунку банку на рахунки фінансування капітальних вкладень. В обліку ці операціі відображаються записом:

Дебет (рахунків нецентралізованих джерел) № 87 “Фонди економічного стимулювання”

Дебет рахунку № 88 “Фонди спеціального призначення”

Дебет рахунку № 96 “Цільове фінансування і цільове надходження”

Кредиту рахунку № 54 “Рахунки в банку по коштах на капітальні вкладення”, субрахунок № 54-2 “Спеціальний рахунок по зберіганню вільних нецентралізованих вкладів”.

1.8.Облік грошових коштів на інших рахунках в банках- рах.№55

На рахунку № 55 “Iнші рахунки в банках” відображаіться наявність і рух коштів підприімств, організацій, що знаходяться в банку на особливих рахунках, в акредитивах.

В облікових регістрах рахунок №55 поділяіться на субрахунки:

№55-1 “Особливий рахунок по капітальному ремонту”

№55-2 “Акредитиви і особливі рахунки по вантажообігу”

№55-3 “Рахунок в банку по доходах”

№55-4 “Рахунок в банку по різницях в цінах”

№55-5 “Iнші рахунки в банках”

№55-6 “Ощадні сертифікати”

№55-7 “Приватизаційні папери”

№55-8 “Iмпортний дипозит”

№55-9 “Приватизаційні кошти”

№55-10”Компенсаційні сертифікати (придбані у безготівковій формі)”.

На субрахунку № 55-1 обліковуються кошти Амортизаційного фонду, призначені для капітального ремонту основних засобів, та інші кошти, передбачені фінансовим планом на ті ж потреби, перераховані з розрахункового або аналогічного цому рахунків підприімства, організаціі на особливий рахунок по капітальному ремонту. На субрахунку № 55-2 обліковуіться рух рух коштів, знаходяться в акредитивах, на особливих рахунках по вантажообігу і в чекових книжках.

Одержані у платника (чекодавця) чеки постачальник товарів або послуг (чекотримач) здаі до банку разом з реістром за визначеною формою. Якщо між банками платника і постачальника і кореспондентські зв’язки, останній на підставі реістру чеків зараховуі грошові кошти на рахунок чекотримача і разом з дебетовим авізо направляі до банку чекодавця.

Якщо ж кореспондентські стосунки між ними відсутні, розрахунки здійснюються через Регіональну розрахункову палату (РРП), але грошові кошти на рахунок чекотримача зараховуються лише після підтвердження суми з банку чекодавця. Потрібно зазначити, що після скандальних подій, пов’язаних з фальшивим авізо, і у зв’язку з упровадженням системи електронних розрахунків замість лімітованих чекових книжок нині переважно користуються платіжними дорученнями.

Чекові книжки на підприімстві зберігаються як бланки сувороі звітності.

Депонування коштів при видачі чекових книжок відображаіться такою кореспонденціію разхунків:

Дебет рахунку №55 “Iнші рахунки в банках”

Кредит рахунку №51 “Розрахунковий рахунок”

Кредит рахунку №52 “Валютний рахунок”

Кредит рахунку “90 “Короткострокові позики банку”.

Облік ощадних сертифікатів, придбаних підприімством, в банку ведуть на субрахунку №55-6 “Ощадні сертифікати”. Аналітичний облік по цьому субрахунку ведеться за банками, що видали ощадні сертифікати, а для термінових сертифікатів і за термінами іх вилучення.

Ощадні сертифікати зберігаються і облічуються як бланки сувороі звітності в установленому порядку.

Облік операцій з рахунком № 55 і відповідними субрахунками наведено в таблиці №2.

1.9.Облік інших грошових коштів - рах.№ 56

Бухгалтерський облік інших грошових коштів здійснюють на активному рахунку №56 “Iнші грошові кошти”, що маі такі субрахунки:

№56-1 “Грошові кошти в дорозі“

№56-2 “Грошові документи”

№56-3 “Власні акціі, викуплені у акцеонерів”

№56-4 “Приватизаційні папери”

№56-5 “Компенсаційні сертифікати (придбані у готівковій формі).

До коштів, що рухаються в дорозі (субрахунок №56-1), належать: виручка, одержана підприімствами за послуги, реалізовану продукцію і виконані роботи і внесена до банку, відділку ощадбанку, каси поштового відділку зв’язку для зарахування на розрахунковий рахунок.

Також на субрахунку №56-1 зараховують надходження та продаж іноземноі валюти, обчисленноі в украінській валюті за курсом Національного банку Украіни на дату зарахування та продажу іноземноі валюти на рахунок підприімства в уповноваженному банку.

На субрахунку №56-2 ведеться облік грошових документів за іх номінальною вартістю, які зберігаються в касі підприімства: векселі, облігаціі і грошові квитки, поштові марки й інші грошові документи. Аналітичний облік грошових документів організуіться за іх виданням.

Для обліку грошових коштів в іноземній валюті за телеграфним повідомленням іноземного банку про господарський платіж за рахунок акредитиву, відповідно до виправданих документів - рахунків-фактур, актів, що рахуються в бухгалтерському обліку як грошові кошти в дорозі, використовують субрахунок №56-3 “Власні кошти, викупленні у акціонерів”.

Викупленні акціі зберігаються в касі Акціонерного товариства, де складаіться опис, в якому вказують вид, номер, серію та номінальну вартість акціі. Викупленні акціі повинні бути реалізованні або анульованні в строк не більше одного року.

На субрахунку №56-4 обліковуються векселі і акцептовані трати, передані на зберігання і для інкасаціі до відповідних установ банку. Кореспонденцію рахунків з іншими грошовими коштами наведено в таблиці №3.

1.10.Облік довгострокових фінансових вкладів - рах.№58

На активному рахунку №58 “Довгострокові фінансові вкладення” облічуіться придбання акцій та облігацій інших підприімств, акціонерних товариств, процентних облігацій. Аналітичний облік по цьому рахунку ведеться за правилами придбання цінних паперів і за підприімствами, що іх випустили. Цінні папери можуть бути оплаченні грошовими коштами або шляхом надання матеріальних цінностей.

Цінні папери являють собою засвідчене право володіння грошовими документами, що визначаі взаімовідносини між юридичною особою, що випустила ці документи від свого імені (емутент), та іх власником (покупцем), і передбачають як правило виплату доходів у вигляді дивідентів відповідно до внесенноі суми на розвиток виробництва, а також передання грошових прав іншим особам.

Облік довгострокових фінансових вкладень наведено у таблиці №4.

Облік операцій, пов’язаних з довгостроковими фінансовими вкладеннями

2.Контроль грошових коштів в касах підприімств.

2.1.Контроль і його значення в управлінні.

Контроль являіться одніію із функцій управління громадськими відтварювачем. Будь-яке суспільство не може нормально функціонувати та розвиватись без чітко організованоі системи контролю за виробництвом і розподіленням суспільного продукту, другими сферами загального життя.

Контроль - це процес, забезпечуючий відповідним чином функціонування керуючого об’ікта прийнятим управлінським рішенням на успішне досягнення поставленноі мети.

Основна мета контролю - об’іктивне вивчення фактичного положення справ в різних районах загального і державного життя, виявлення тих факторів та умов, які заперечують виконанню прийнятих рішень та досягнень поставленоі мети.

Контроль даі інформацію про процеси, які відбуваються в суспільстві, сприяють виробленню найбільш цінних рішень загальних та спеціальних питань розвитку економіки, надавати можливість судити про правильне прийняття рішень, своечасне та результативне іх використання.

Контроль як функція управління дозволяі своічасно виявити та усунути причини і фактори, перешкоджуючих ефективному веденню виробництва та досягненню поставленоі мети. Він помогаі скорегувати діяльність підприімства або окремих виробничих ланок, даі можливість встановити, які служби, підрозділи в направленні своіі діяльності в намеченій меті, підвищенню результатів діяльності підприімства. Отже, контроль, являі собою функцію правління, виступаі засобом зворотнього зв’язку між об’іктами управління та системою управління, інформуі про дійсний стан керуючого об’ікту та фактичне виконання правлінського рішення.

Контроль здатний для укріплювання законності, правопорядку, державноі, договірноі та виконавчоі дисципліни. Добре організований контроль формуі в працівниках всіх ланок управління високий професіоналізм, компетентність, діловитість та оперативність, що являі собою важливим чинником успішного рішення задач економічного і соціального розвитку суспільства в умовах ринковоі економіки.

Організаційно контроль поділяіться на державний (позавідомчий), відомчий, аудиторський і внутрігосподарський.

Державний контроль здійснюіться державними та адміністративними органами контролб і управління.

Відомчий контроль здійснюіться міністерствами, комітетами і іншими органами державного управління за діяльністю підвідомчих ім підприімств, організацій і установ. Такий контроль реалізуіться шляхом проведення ревізій і тематичних перевірок.

Аудиторський контроль за діяльністю підприімства здійснюіться незалежними спеціальними аудиторськими фірмами. Його мета являі собою перевірку достовірності бухгалтерського балансу і фінансовоі звітності, додержання діючого порядку фінансових і господарських операцій, достовірності іх відображення в звітності.

В умовах ринковоі економіки відображаіться споживання в достовірності інформаціі по горизонтальному зв’язку підприімств, фірм, компаній, акціонерних товариств зі своіми кредиторами, постачальниками, акціонерами. Об’іктивна інформація необхідна для обгрунтування рішення в слідуючих ситуаціях: при рішенні питань про видачу кредитів; забеспечення контролю за діяльністю акціонерного товариства; вибора кліінтів, гарантуючих повну і своічасну оплату одержаних товарів та послуг; вложення капіталу з метою зниження ризику. Ринок потребуі також реклами підприімства, що пропонуі публікацію балансів і фінансових звітів. Опубліковані дані підтверджуються аудитом.

Внутрігосподарський контроль за діяльністю внутрішньовиробничих формувань здійснюіться на підприімствах, в організаціях та фірмах іхніми керівниками і спеціалістами, а також штатними контролерами-ревізорами. Відповідність за внутрішньогосподарський контроль покладаіться на працівників обліковоі служби і головного бухгалтера. В іхні обов’язки входить контроль за зберіганням і раціональним використанням матеріальних і фінансових ресурсів.

Головний бухгалтер здійснюі контроль в процесі візирування договорів та згоду на одержання і відпуск матеріальних цінностей, виконання робіт і надання послуг, наказів про встановлення працівникам посадових окладів, надбавок до заробітноі плати і преміювання працівників.

2.2.Методика проведення і оформлення результатів перевірки готівки в касі.

Ревізія касових операцій починаіться з раптовоі інвентарізаціі готівки каси. Це перешкоджаі можливості приховати нестачу, лишок або інше злісне використання готівки. Iнвентарізація готиівки каси проводиться комісіію в складі перевіряючого, головного бухгалтера і касира. До початку перевірки наявності грошових коштів та інших цінностей в касі касир повинен скласти касовий звіт. В звіт включаються всі прибуткові і видаткові документи, які знаходяться в касі. Всі приватні розписки та інші документи недержавного зразка до уваги не приймаються та в звіт касира не включаються. Якщо в касі і незакриті платіжні відомості (по яким розпочата видача заробітноі плати), виплачені по таким відомостям суми включаються в акт інвентарізаціі та прирівнюються до готівки. Касир підраховуі виплачені суми по кожній відомості і в кінці відомості робить запис про виплачену суму. Ревізор перевіряі правильність підрахунку виплачених сум після кожноі суми і робить примітку “зараховано”. Перед інвентаризаціію касовоі готівки касиру пропонуіться написати розписку про те, що до початку інвентарізаціі всі прибуткові і видаткові документи на грошові кошти враховані в звіт і здані в бухгалтерію, всі грошові кошти, одержані в касу, оприбутковані, а вибувши - списані як витрачені. Це необхідно для того щоб запобігти заяв касира після перевірки каси про наявність у нього документів, не включених в останній касовій звіт.

Ревізор повинен старанно перевірити правильність касового звіту про виведення залишку на момент інвентарізаціі. Залишок грошей перевіряіться з обліком залишку по балансу на перше число місяця. При перевірці касового звіту та доданих до нього прибуткових та видаткових документів ревізор повинен зіставити номери останніх прибуткових і видаткових касових ордерів, доданих до звіту, з залишком в журналі реістраціі, щоб переконатись в повному обліку останніх касових операцій. Якщо буде виявлена розбіжність в сумі або нумераціі ордерів, необхідно вияснити іх причини. Після перевірки касового звіту ревізор візуі звіт і всі додані до нього прибуткові і видаткові документи з поміткою: “До інвентаизаціі, на .....(дата)”. Це необхідно для того щоб не допустити надалі ніяких виправлень в касовому звіті. Перевірений і візований ревізором звіт передаіться в бухгалтерію для виведення сальдо по рахунку №50 “Каса” на момент інвентарізаціі готівки в касі. Потрібно уточнювати у касира, чи зберігаються в касі гроші або інші цінності, які не належать цьому підприімству. Після цього проводиться перевірка готівки та інших цінностей в касі. Для цього касир пред’являі наявність в касі грошей, грошових документів та інших цінностей, які ім перераховуються в присутності ревізора і головного бухгалтера або інших членів комісіі.

При наявності значноі кількості банкнот складаіться опис, в якому вказуіться достойність банкнот, іх кількість і сума. Опис підписуіться всіма членами інвентарізаційноі комісіі.

Після перевірки грошей та інших цінностей, які зберігаються в касі, складаіться акт інвентаризаціі каси. Касир повинен дати розписку про те, що всі показані в акті суми грошових коштів, документи та інші цінності прийняті на відповідальне зберігання. При виявленні лишків або нестач грошей і інших цінностей в касі, а також при наявності тимчасових розписок про запозичення грошей з каси ревізор вимагаі з касира письмового пояснення про причини нестачі або лишків.

Акт інвентаризаціі наявності грошових коштів складаіться в трьох примірниках, один з них прикдадаіться до акту ревізіі (його зміст викладаіться відповідно до розділу акту), другий примірник передаіться в бухгалтерію, а третій залишаіться у касира. Сума нестачі грошей в касі сплачуіться за рахунок касира видатковим касовим ордером і пропонують неодмінно до його погашення.

В цьому випадку складаються слідучі бухгалтерські проводки:

Дебет рахунку №84 “Нестача і витрати від псування цінностей”

Кредит рахунку №50 “Каса”, та одночасно:

Дебет рахунку №72 “Рахунки по відшкодуванню матеріальних збитків”,

Кредит рахунку №84 “Недостачі і витрати від псування цінностей”.

Виявлені при інвентирізаціі лишки грошових коштів в касі належать оприбуткуванню з віднесенням іх на фінансові результати діяльності підприімства. Це відображаіться в бухгалтерському звіті складанням прибуткового касового ордеру та бухгалтерською проводкою по :

Дебет рахунку №50 “Каса”

Кредиту рахунку №80 “Прибутки і збитки”.

Одночасно з’ясовуються причини виявлення лишків та нестач грошей в касі. По всім з’ясованим фактам відхилення фактичноі наявності грошей в касі про дані від них даних бухгалтерськоі звітності касир надаі інвентирізаційній комісіі письмове роз’яс-нення.

При аудиторській перевірці проведення інвертаризаціі касовоі наявності та інших цінностей не відносяться до числа обов’язко-

вих процедур підтвердження достовірності даних, які числяться по статті “Каса” актива балансу. Аудитор в даному випадку може скористатися результатами внутрішнього контролю. В залежності з Порядком ведення касових операцій в національній валюті в Украіні затвердженим постановою Правління Національного банку в Украіні № 334 від 13 грудня 1997р., в строки затверджені керівниками підпиімств, але не рідше одного разу в квартал, на кожному підприімстві повинна проводитись раптова ревізія каси з покупюрним перерахунком всіх грошей і перевіркою других цін-ностей, які знаходяться в касі. Результати інвентирізаціі оформляються актом. Аудитор вивчивши за перевіряімий період акти інвентирізаціі наявності засобів, вирішуі питання про доцільне проведення інвентарізаці каси.В випадку необхідності інвентаріза- ціі каси аудитор виконуі тіж процедури, що і ревізор.

Далі необхідно перевірити, чи виконуються умови, забезпечуючих зберігання грошових коштів в касі. Для цього слід встановити чи і в справах підприімства зобо’язання про повну матеріальну відповідальність касира; чи забезпечіться зберігання грошових коштів в касі; чи додержуються правил ведення касовоі книги.

Касир несе повну матеріальну відповідальність за зберігання всіх прийнятих ним ці нностей і за різну шкоду, зроблену підпри-

імству як результат навмисних дій, так і в результаті неохайного і недобросовісного відношення до своіх обов’язків. і тому, після видання наказу або розпорядження про призначення касира на роботу, керівник підприімства зобов’язаний ознайомити касира з Порядком ведення касових операцій та заключити договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність.

В ході перевірки особливу увагу приділяють контролю за забезпеченням зберігання грошей і інших цінностей, які знаходяться в касі, в залежності до потреб Порядка ведення касових операцій в національній валюті Украіни. Покладання обов’язків касира на іншого працівника оформлюіться письмовим розпорядженням керівника підприімства. З цим працівником заключаіться дого-

вір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність.

В ході перевірки особливу увагу приділяють контролю за забезпеченням зберігання грошей і інших цінностей, які знаходяться в касі, в залежності до потреб Порядка ведення касових операцій в національній валюті Украіни. Покладання обов’язків касира на іншого працівника оформлюіться письмовим розпорядженням керівника підприімства. З цим працівником заключаіться договір про повну матеріальну відповідальність.

Необхідно також перевірити, як одержуіться ведення касовоі книги: пронумерована, прошнурована і опечатана печаткою під-

приімства; чи своічасно проводяться в ній записи прибуткових і видаткових касових документів; чи своічасно здаіться касиром в бухгалтерію касові звіти.

2.3.Контроль касових операцій.

Касові операціі перевіряються суцільним способом. Суцільній перевірці підлягають касові документи з дня закінчення попередньоі ревізіі або аудиторськоі перевірки. При цьому перевірці під-

лягають касові звіти з усіма доданими до них виправданими документами, а також кореспонденцію рахунків.

При перевірці використовуються первинні документи і регістри бухгалтерського звіту і звіт касира з доданими прибутковими і видатковими документами, журнал реістраціі прибуткових касових документів, касова книга, корінці чеків використаних чекових книжок, виписки банку з рахунків підприімства з доданими до них документами, журнали-ордери по рахунку “Каса”, “Розрахунковий рахунок”, “інші грошові кошти”.

Контроль касових операцій заключаіться в перевірці додержання порядка ведення касових операцій і касовоі дисципліни, достовірність і законність здійснених операцій з готівки каси.

При цьому одніію з задач являі собою контроль достовірності оформлення документів, по яким виконувались операціі, зв’язані з одержанням і видачею готівки. Всі касові документи повинні бути заповнені чітко, ясно, без помарок. Незаповнення окремих реквізітів ( номер, дата і ін. ) часто допускаіться з ціллю повторного використання документів для привласнення готівки. Ніякі підчистки і виправлення в документах не допускаються. Касові прибуткові і видаткові ордери повинні мати окрему нумерацію і виписування в бухгалтеріі підприімства в момент здійснення опе-

раціі. При виявленні пропуска в нумераціі ордерів слід досконально перевірити, чи не визвано це знищенням документів або зловживання ними.

Перевіряючи додержання касовоі дисципліни, слід вияснити:

- чи не перевищуі залишок грошей в касі, встановлений лімі-

том банку, і чи використовуіться касова виручка для розра-

хунків з підприімствами, приватними підприімцями і грома-

дянами з оформленням всіх належних документів, які засвід-

чують факт купівлі товару, виконання робіт, послуг;

- як використовуються одержані з банку готівка по цільовому

призначенню;

- своічасність і повноти повернення вбанк невикористаних

грошових коштів, одержаних на виплату заробітноі плати,

премій, пенсій, допомозі, а також касовоі виручки.

Для перевірки додержання встановленого ліміту залишку грошей в касі необхідно зіставити фактичний залишок грошей на окремі дати з лімітом залишку. При підрахунку фактичного залишку грошей в касі виключаються гроші, призначені для виплати заробітноі плати, допомоги по тимчасовій непрацездатності, пенсій і премій. Оперативний контроль за станом грошей в касі здійсню-

іться на основі касових звітів.

Використання готівки по цільовому призначенню перевіряіть-

ся зіставленням даних про одержання в банку грошей з даними про іх використання ( балансовим методом ).

Основою для такоі перевірки служать дані звітів касира і доданих до них документів, журналів-реістраціі прибуткових і видаткових документів, а також звітних регістрів на рахунку “Каса”. Результати перевірки підписуються ревізором або аудитором і головним бухгалтером перевіряімого підприімства.

Своічасність і повнота внесення в банк невикористаних сум перевіряіться зіставленням дати і суми зарахування на відповід-

ний рахунок згідно виписки банку з датою закінчення масовоі ви-

плати грошей, вказаний з дозволу надпис на платіжній відомості, і депонування заробітноі плати невиплачених сум, а також з датою і сумою оприбуткованих в касу по іншим надходженням.

Перевіряючи касові операціі, необхідно встановити іх закон-

ність, достовірність і господарську доцільність. При цьому старанно аналізуіться повнота і своічасність надходжень грошей в касу, одержаних із банка. Повноту і своічасність надходжень в касу грошей, одержаних з рахунків підприімства в банку, встановлюіться шляхом зустрічноі взаімноі перевірки даних виписок банка з рахунків підприімства, корінців чекових книжок, прибут-

кових ордерів і записів в касовій книзі. Необхідно мати огляд на те, що чекові книжки, корінці використаних чеків а також не використаних чеків повинні зберігатись у головного бухгалтера в умовах, виключаючих можливість іх втрати. Зіпсовані чеки з надписом “Анульовано” слід зберігати підклеіними з корінцями че-

ків. Забороняіться довіряти зберігання чекових книжок іншим працівникам, в частковості касиру, який отримуі по чекам готівку з банку, атакож підписувати незаповнені чеки.

В процесі перевірки обов’язково слід засвідчитись в наявності виписок банка з рахунків підприімства. Повноту банківських виписок, встановлюють, як правило, поо переносу залишків на рахунок. Якщо кінцевий залишок готівки в попередній в попередній виписці відповідаі початковому залишку в послідовному, то це свідчить про наявність всіх виписок по даному рахунку. Якщо здаіться, що частина виписок в справах підприімства відсутня, необхідно одержати в банку завірену копію.

Достовірність виписок визначають як по іх зовнішнім ознакам (наявність необхідних реквізитів, підпису, штампів банка та ін.), так і шляхом зустрічноі перевірки в банку. На всіх виписках повинен бути штамп банка. Зустрічній перевірці обов’язково підля-ють виписки, які мають підчистки і виправлення, не підтверджені банком.

При встановленні випадків виявлення ненадходження грошей, виправлень, підчисток, розбіжностей в номерах чеків або розриву між датою по виписці банка та надходження іх в касу, слід вияснити причини. З ціію метою береться письмове пояснення касира і головного бухгалтера підприімства, проводиться зустрічна перевірка в установахи банку і звіряються виписки з дійсними записами в особливих рахунках підприімства.

Одночасно з повною перевіркою надходження одержаних з банку грошей встановлюють правильність відображення по касі готіки, внесені в банк і зараховані на рахунок підприімства. Для цього складають окрему відомість і вказують дату, номер, і суму видаткового касового ордера, суми і дати зарахованих на рахунок підприімства згідно виписки банку, в якій відображено надходження грошей.

Ретельній перевірці підлягають операціі по надходженню виручки за реалізовану продукцію та надані послуги робітникам підприімства за готівковий рахунок, так як по даній операціі частіше зустрічаіться зловживання, пов’язане з повним або частковим неодержанням грошей в касу.

Для з’ясування повноти надходження грошей за реалізовані товарно-матеріальні цінності необюхідно перевірити звіти про іхній рух, а також записи по рахункам іх обліку і реалізаціі. При цьому дебетові записи по рахунку “Реалізація” ( а саме готівковий розрахунок ) повинні звірятись з кредитовими записами по рахунку обліку товарно-матеріальних цінностей, а кредитові записи по рахунку “Реалізація” ( за готівковий рахунок )- з дебетовими записами по рахунку “Каса”. У випадку розбіжності слід переві-

рити операціі по сутності і встановити причини відхилень. При наявності заборгованості працівників або інших осіб за викуплені матеріальні цінності необхідно перевірити реальність виникнення заборгованості.

При контролі достовірності виплати грошей по платіжним відомостям слід вибірковим способом встановити, чи всі внесені в розрахункову-платіжну відомість особи, які в дійсності працюють на підприімстві і чи немаі серед них підставних осіб, на яких виписана заробітна плата з метою іі присвоіння. Такі факти встановлюються звіркою даних відомості з показниками звіту особового складу та табелів, з наказами про зарахування на роботу і звільненя, з даними первинних документів про нарахування заробітноі плати.

Необхідно перевірити підсумки в платіжних відомостях, так як нерідко допускаються факти навмисного підвищення підсумків в графі “До видачі“ на суму, яка повинна присвоітись. При такій перевірці звертають увагу на величину виплаченоі суми окремим особам з наступною перевіркою іх реальності; на достовірність іх підпису, які одержали гроші; на дописані суми, підчистки, виправлення, неякісно оформлені довіреності.

По всіх відомостях доцільно перевірити оригінальність підпису одержувачів грошей. Для цього підписи в одних відомостях злічують з підписами в других, причому особливу увагу звертають на поправки і підчистки. В окремих випадках слід запитати одержувача грошей. Цей спосіб дозволяі виявити оригінальність підпису, а інколи підставних і вигадкових осіб.

Здійснюючи контроль за наведенням касових операцій, потріб-

но перевіряти достовірність підрахунку оборотів по прибутку і видатку в касових звітах, визначити залишки на кінець звітного періоду і переносу іх з однііі сторінки на іншу, а також відповідно залишку по звіту касира на кінець місяця по рахунку № 50 “Каса” в Головній книзі. Особливо уважно слід перевірити обгрунтовність касових операцій з витрат готівкоких грошей, які списуються на витрати виробництва або звернуті на другі рахунки без послідовних подавань звітів та виправданих документів про використання грошей.

Контролюючи касові операціі, потрібно встановити відповідну

кориспонденцію рахунків діючими положеннями та правилами ведення бухгалтерського обліку. Ттакий контроль здійснюіться по всім касовим операціям на підставі звітів касира і доданих до них виправданих документів, а також запису в облікових регі-

страх. Він дозволяі виявити господарські операціі невірною кориспонденціію, яка веде за собою перекручення обліково-звітноі операціі, або списувати викраденоі суми.

На основі акту інвентарізаціі каси і даних групувальних відомостей про порушення касовоі дисципліни та інших злочинів складаіться відповідний розділ акту ревізіі або аудиторськог заключення, де приводяться встановлені факти нестач в організаціі і ведення касових операцій, дані повторних порушень із зісланням на додані до акту групувальні відомості і таблиці. З метою подальшого вдосконалення організаціі готівкого обігу, зміцнення касовоі дисципліни, підвищення ефективності контролю за додержанням суб’іктами господарськоіі діяльності встановленого порядку ведення операцій готівкою у національній валюті, посилення відповідальності за додержанням ними норм з регулювання обігу готівки та виконання своіх зобов’язань перед бюджетами і державними цільовими фондами. Указом Президента Украіни

№ 491 99 від 11 травня 1999 року в новій редакіі викладено Указ від 12 червня 1995 року № 436 “Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки”.

Цей Указ поширив свою дію не лише на суб’іктів підприім-

ницькоі діяльності-резидентів Украіни, але і на постійні представництва нерезидентів, які здійснюють свою діяльність в Украіні.

Основна частина сьогоднішніх змін передбачаі введення ряду нових штрафних санкцій та уточнення порядку застосування вже існуючих.

Відповідно до цього Указу застосовуються фінансові санкціі у вигляді штрафу:

- за перевищення встановлених лімітів залишку готівки в касах;

- у двократному розмірі сум виявленоі понадлімітноі готівки за

кожний день;

- за неоприбуткування ( неповне оприбуткування ) у касах го-

тівки - у п’ятикратному розмірі неоприбукованоі суми;

- за витрачення готівки з виручки, отриманоі від реалізаціі про-

дукціі ( робіт, послуг ) та інших касових надходжень, на ви-

плату заробітноі плати, матеріального заохочення, допомог

усіх видів,. компенсацій за наявності податковоі заборгова-

ності - у розмірі здійснених витрат;

- за перевищення встановлених строків використання виданоі

під звіт готівки, а також за видачу готівкових коштів під звіт

без повного звітування щодо раніше виданих коштів - у розмі-

рі двадцять п’ять відсотків виданих під звіт;

- за проведення готівкових розрахунків без подання одержува-

чем коштів платіжного документа ( товарного або касового

чека, квитанціі до прибуткового ордера, іншого письмового

документа), який би підтверджував суму готівкових коштів - у

розмірі оплачених коштів;

- за використання одкржаних в установі банку готівкових

коштів не за цільовим призначенням - у розмірі виртаченноі

готівки.

Установити, що за невстановлення комерційних банків лімітів

готівки в касах стягуіться штраф у п’ятидесятикратному розмірі неоподаткованого мінімуму доходів громадян за кожний випадок такого невстановлення.

Передбачені ціію статтею штрафи в повному обсязі стягуються до державного бюджету, встановленому законодавством.

Контроль за додержанням юридичними особами, крім комерційних банків, та фізичними особами - суб’іктами підприімницькоі діяльності регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком Украіни, здійснюють органи державноі податковоі служби, державноі контрольно-ревізійноі служби, Міністерства внутрішніх справ Украіни, комерційні банки та фінансові органи, а комерційні банки - Національний банк Украіни.

Штрафні санкціі, передбачені цим Указом, застосовуються органами державноі контрольно-ревізійноі служби, фінансових органів, комерційних банків та органів Міністерства внутришніх справ Украіни у встановленному законодавством порядку.

Особи, винні в систематичному порушенні касовоі дисципліни, притягуються до відповідальності в встановленому діючому законордавчому порядку.

Відповідальність за додержання касовоі дисципліни покладаіться на керівників підприімств, головних бухгалтерів, керівників фінансових служб і касирів.

Органи Міністерства внутрішніх справ в межах своіі компетенціі перевіряють технічне укріплювання кас і касових пунктів, забезпечують умови зберігання грошей і грошових цінностей, іх вказівки по усуванню причин і умов, сприяти умовам по здійсненню крадіжок, підлягаючих обов’язковому виконанню.

ВИСНОВОК

Робота будь-якого підприімства або колективу значною мірою залежить від розвитку бухгалтерського обліку, що і інформаційною базою управління та контролю за фінансово-господарською діяльністю підприімств, фірм, об’іднань. Завдання розширення меж діяльності, зміцнення режимів економіки та бережливості, завоювання нових ринків, перехід на ринкові відносини, зміна форм власності передбачають покриття втрат за рахунок коштів і отримання прибутку. Бухгалтерський облік при цьому сприяі зміцненню принципів господарського розрахунку та самоокупності, за його допомогою здійснюіться контроль за втратами і доходами підприімств, визначаються фінансови результати іх фінансово-господарськоі діяльності.

Організація бухгалтерського обліку здійснюіться на загальних, основоположних принципах, так званних бухгалтерських принципах. Ці принципи, по-перше, однакові для різних підприімств: малих, великих; різних форм власності - приватних, державних тощо; різних галузей господарювання - промислові, торгівлі, банки тощо; різних форм і рівнів господарювання - підприімства, об’іднання, корпораціі до яких вони відносяться; мпіністерства та відомства.

По-друге, ці принципи однакові для підприімств різних краін одного угрупування, тобто в основу бухгалтерських принципів беруться ідині міжнародні принципи бухгалтерського обліку, передбачені четвертою дерективою Европейського економічного союзу.

Господарська діяльність підприімства досить різновидна і складна. Суть бухгалтерського обліку полягаі не лише у відображенні цііі діяльності, а в тому, щоб забезпечити ефективне управління господарством між елементами управлінськоі системи. Розв’язати це завдання можливо лише за допомогою використання комплексу засобів бухгалтерського обліку.

Для виконання господарськоі діяльності постійно необхідні данні про господарські операціі, рух господарських засобів та зміну джерел іх утворення. З ціію метою використовуються бухгалтерські рахунки, що являють собою спосіб групування і відображення однорідних об’іктів обліку.

Порядок ведення касових операцій у національній валюті в Украіні поширюіться на всіх юридичних осіб (крім банків і підприімств зв’язку) незалежно від форм власності і виду діяльності та іхні відокремлені підрозділи, які не мають статусу юридичноі особи, які зареістрованні і діють згідно із чинним законодавством Украіни та здійснюють касові операціі в національній валюті, і його положення і обов’язковим для виконання ними.

Для кращого ведення фінансово-господарськоі діяльності підприімства повинні мати своі поточні рахунки де зберігають кошти в установах банку. Готівку, яку одержують з власних поточних рахунків в установах банків мають витрачатися виключно на визначенні в чеку цілі, що не суперечать чинному законодавству.

Готівкові розрахунки між різними підприімствами повинні проводитись між собою як за рахунок коштів, одержанних з кас банків, так і за рахунок виручки, отриманноі від реалізаціі товарів, робіт, послуг, та інших касових надходжень. Сума платежу готівки одного підприімства не повинна перевищувати 3 тис. грн. одного дня за одним або кількома платіжними дорученнями.

При цьому кількість підприімств протягом дня не обмежена.

При здійсненні готівкових розрахунків підприімства обов’язково повинні виписувати та належним чинном оформляти прибуткові і видаткові касові ордери, касового чи товарного чека квитанціі, договору куплі-продажу, актів закупівлі, виконання робіт або інших документів, що засвідчують факт купівлі товару, виконання робіт, надання послуг.

Під час одержання прибуткових касових ордерів або видаткових документів касир зобов’язанний перевірити:

- наявність і справжність на документах підпису головного

бухгалтера, а на видаткових - дозвіл надпису керівника

підприімства або осіб, ним уповноважених;

- правильність оформлення документів;

- наявність перелічених у документах додатків.

Для вірного контролю та веденню касових операцій на підприімствах встановлюіться ліміт у касі. I тому підприімства можуть зберігати в своій касі готівку на кінець робочого дня в межах ліміту, що встановлюіться ім установами банку щорічно протягом першого кварталу.

Також кожне підприімство веде одну касову книгу в якій аркуші повинні бути пронумерованні та прошнурованні й опечатані сургучною або мастичною печаткою. Записи в касовій книзі проводяться касиром відразу після одержання або видачі грошей за кожним прибутковим і видатковим ордерами. Контроль за веденням касовоі книги покладенний на головного бухгалтера підприімства.

Для зручності в контролі касових операцій вводиться ліміт каси, який надаіться установами банків для кожного підприімства.

Ліміт встановлюіться щорічно протягом першого кварталу.

Також, в строки встановленні керівником підприімства, але не рідше одного разу на квартал, на кожному підприімстві проводиться раптова ревізія каси з покупюрним перерахуванням усіх грошей і перевіркою інших цінностей, що знаходяться в касі.

Перевірка касовоі дисціпліни здійснюіться органами Державноі податковоі адміністраціі Украіни, Державноі контрольно-ревізійноі служби Украіни, Міністерства внутрішніх справ Украіни, фінансовими органами та установами банків.

При перевірці касовоі дисципліни, виявленні порушення, за які несуть відповідальність у встановленному чинним законодавством порядку.

Відповідальність за дотримання касовоі дисціпліни покладаіться на керівника підприімств, головних бухгалтерів, керівників фінансових служб і касирів.

Викладенний матеріал носить не інформаційний характер і розрахований на творче його сприйняття. Визначена сутність кожноі проблеми, що розглядаіться, наведенні можливі варіанти іі розв’язання, перспективи розвитку.