ЗАГАЛЬНА СТРУКТУРА МОВНОЇ СИСТЕМИ

ЗАГАЛЬНА СТРУКТУРА МОВНО СИСТЕМИ Для виявлення загальних особливостей функцонування системи обробки символьно нформац як структури, складено з системи подання знань та лнгвстичного процесора, абсолютно необхдним уявляться посилання на головн результати, як отриман лнгвстами та психологами у сфер вивчення мови та мовно дяльност. На шляху дослдження ключовим питанням поста дихотомя мовамовлення. Вперше ця проблема була сформульована та поставлена

Ф. Де Сосюром, який вдокремив мовне повдомлення вд мови взагал. Але все ж, значно точнше, та й на бльш високому рвн що проблему сформулював та визначив Л.В.Щерба у свой програмнй прац О трояком аспекте языковых явлений и об эксперименте в языкознании. Ця праця, що поста вершиною загальнолнгвстичних уявлень Л.В.Щерби, вводить ряд понять та визначень настльки загального та фундаментального рвня, що вони необхдним

чином повинн враховуватись при моделюванн будь-яких мовних явищ тим бльш вони повинн враховуватись бути вибраними як конструктивн гпотези при моделюванн мовно дяльност людини, що охоплю як питання формування синтезу, так розумння аналзу мовно нформац. Для подальшо розбудови модел мовно системи обовязково необхдно згадати найважливш концепц Л.В.Щерби, як можуть бути подан наступним чином 1. мовна дяльнсть спираться на процеси синтезу мовлення та аналзу розумння текстово нформац , причому процеси розумння нтерпретац

знакв мови будуть не менш активними але й не менш важливими у сукупност того явища, яке ми позначамо мовою, вони обумовлюються тим же , чим обумовлються можливсть явища мовлення. 2. Мовна дяльнсть поста перед нами як функцонування деяко мовно системи, занурено у мовний матерал. 3. Мовний матерал визначаться як сукупнсть всього мовленевого та сприйнятного у довльних конкретних обставинах в ту чи ншу епоху життя дано конкретно групи, з нього виводяться вс мовн величини, з якими

ми оперумо у словнику та граматиц. 4. Мовна система, як сукупнсть мовних величин та граматик , врахову, що зумовлюють особливост формування окремих елементв понятйного апарату та особливост формування окремих елементв понятйного апарату та особливост х функцонування у мовному матерал. 5. Мовна система це сукупнсть окремих ндивдуальних мовних систем , кожна з яких виводиться з конкретного мовного матералу. 6. Мовна система поста як деяка соцальна цннсть, як щось дине та загальнообовязкове

для всх учасникв ц суспльно групи, обктивно подане в умовах життя ц групи, система ж мовних уявлень у загальному випадку ма ндивдуальний характер. Таким чином , загальна концепця може бути подана схематично наступним чином деякий мовний матерал, що постйно д на сприймаючу систему, форму ндивдуальну мовну систему яка у подальшому зможе функцонувати у режим мовно дяльност , звичайно, поповнювати мовний матерал. Сукупнсть окремих ндивдуальних мовних систем у граничному випадку склада загальну систему мови.

Уявляться ймоврним, що вдмнност ндивдуальних мовних систем в основному зводяться до наповнення системи подання знань, тод як правила функцонування цих систем бльш-менш дентичн. Отже, окрему ндивдуальну мовну систему можемо вважати досить репрезентативною моделлю мовно системи у подальшому аналз виконувати на основ. МОВА ЯК ВИЩА ФОРМА ВДТВОРЕННЯ ЗОВНШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА . Вхдною та вихдною нформацю ндивдуально мовно системи, яка бльш-

менш адекватно репрезенту мовну систему в цлому, буде мовний матерал, що достатньо повно податься через одну його складову текстову нформацю. Отже, структура текстово нформац та особливост органзац повнстю визначають особливост будови мовно системи, принципи переробки текст. нф. Лнгвстичним процесором. При цьому до Т ставиться лише дина вимога бути достоврною як у граматичному, так семантичному планах. Презумпця достоврност Т гаранту достоврнсть знань, отриманих на шляху аналзу

тексту. Щоб вдповсти на питання, як повязан з органзацю як мовно системи в цлому, так окремих складових зокрема, необхдно детально проаналзувати головн функц мови, особливо розглянути комункативний та вдтворюючий аспекти. Одним з визначальних принципв зародження та формування живо матер поста адекватне вдтворення зовншнього середовища. Вся дяльнсть живого органзму це по сут прагнення до адекватного вдтворення зовншнього середовища й недотримання ц вимоги веде до конфлктно ситуац, яка буде несприятливою для окремого субкта,

особи. Вдображення - це флософська категоря для позначення внутршньо притаманно обктивнй реальност властивост вдносно стйко збергати змну структури в процес взамозвязку та взамод. Кожен обкт матерального свту, будь-який обкти живо чи неживо матер здатн вдображати зовншн середовище, реагувати на його активний вплив вся справа в тому, як форми вдображення будуть при цьому. МОДЕЛЬ ЗОВНШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА Розглянемо, як та за допомогою яких засобв зовншнй свт вдтворються мовними

засобами. Але, якщо засоби мови добре вдом та, головне, доступн для сприйняття та аналзу, то що можемо сказати про оточуюче середовище Мабуть, для виршення ц проблеми необхдно побудувати модель оточуючого середовища, яку дал можемо зставити з мовними засобами. Щоб забезпечити максимальну вдповднсть модел та середовища, модель необхдно будувати на найбльш узагальнених принципах, використовуючи так фундаментальн категор як матеря, рух, простр та час.

Текстова нформаця у загальному випадку буде вдтворення зовншнього середовища, при цьому головн категор дйсност знаходять сво вдтворення у засобах мови, у формах органзац. У звязку з цим, уявляться необхдним детально проаналзувати структуру вдтворюваного зовншнього середовища, щоб спробувати визначити окрем залежност спввдношення Дйснсть Текст та в подальшому х використати при побудов систем обробки текстово нформац.

ОНТОГЕНЕЗ МОВИ Оскльки межа людсько цивлзац , в результат дослджень останнх десятирч , вдступила в глибину вкв на мльйони рокв, то знайти памятки якихось первсних проявв мовно дяльност неможливо. Лишаться тльки одна можливсть - створити модель розвитку мови, бо няких обктивних орнтирв в цьому напрямку нема. Але якщо богенетичний закон Ернста Геккеля, згдно з якимОнтогенез повторю флогенез, то справа поста дещо в ншому свтл здаться вже не такою безнадйною.

Згдно з цим законом особливост розвитку окремо популяц можуть бути адекватним чином подан особливостями розвитку окремо особи, Якщо цей закон використати для дослдження питань опанування людиною мовними засобами, то його можемо подати в наступнй нтерпретац особливост розвитку мови в суспльств достатньо адекватно можуть бути репрезентован основними етапами опанування мови дитиною. А це вже зовсм нша постановка питання, де вже цл пласти дослджень, виконан цкав роботи.

Найбльш плдним внеском в опрацювання цього питання можемо вважати спостереження флолога О.М. Гвоздва над свом сином Женькою на протяз перших семи рокв. Постйний допитливий погляд та професйний характер спостережень фахвця високо квалфкац дають нам дуже важливу нформацю про головн етапи оволодння мовою, граматичним ладом, та власними спостереженнями , то вже можемо побудувати бльш-менш сталу модель процесу опанування мовою людиною.

Ще одне зауваження необхдно прийняти до уваги при аналз цього питання постйно треба враховувати когнтивний аспект процесу оволодння мовою, тобто мати на уваз , що крм мовно нформац на дитину одночасно поступа нформаця про оточуюче середовище взагал, та про конкретну ситуацю , зокрема. До реч, саме в такому аспект вв дослдження О.М. Гвоздв, який кожен акт опанування мовним матералом повязував з реальним станом оточуючого середовища.

Треба також зауважити , експеримент, поставлений О.М. Гвоздвим, дуже добре забезпечений як в науковому, так методологчному вдношеннях. Когнтивний аспект опанування мовою вдносно загально схеми нформацйного забезпечення означа обовязкове урахування поточного стану як бази знань так лнгвстичного процесора. Перше зауваження повязане з обсягом знань, як на першому етап нагромаджуються в памят виключно через

органи сприйняття немовно нформац. Тобто на початковому етап в БЗ накопичуться лише нформаця образного характеру, дитина активно взамод з оточуючим середовищем немовним чином. Це означа проритетний характер формування на початковому етап першо сигнально системи. Лише значно пзнше, псля 7 мсяцв, у дитини починаться формування друго сигнально системи. При цьому процес формування мовно системи ма проходити вдносно швидко ма майже ланцюговий характер,

бо основою розвитку мовно системи ста когнтивний процес, який вдгра роль додатного зворотного звязку. Як тльки-но дитина зрозум, що процес сплкування це невичерпне джерело отримання знань , вона дуже активно опанову обробки ц нформац, тобто активно форму свою мовну систему. З розвитком мовно системи починаться стрмке накопичення знань, здобутих вже через мовний канал, а не через безпосередню взамодю з середовищем. Ц знання значно впливають на прискорення процесу формування

мовно системи, будвництво яко завершуться десь бля семи рокв. ПОЯВА ЗВУКОКОМПЛЕКСУ ТА ЙОГО СЕМАНТИЧНЕ НАВАНТАЖЕННЯ Поява комункативних намрв та конвенцйно сигналзац спостергаться у дитини десь у вц 8-9 рокв. Звичайно, прояви комункативних актв зустрчаються в бльш ранньому вц, але дитина х ще не усвдомлю як атрибут сплкування вс сво проблеми бажа виршувати самостйно на рвн активно взамод з середовищем, а не

на знаковому нформацйному рвн. До цього часу йде активне накопичення знань в межах функцонування 1- сигнально системи. Досить ретельний аналз цього раннього пероду знаходимо у багатьох дослдникв онтогенезу мови. Не треба також скидати з рахунку, весь свй час дитина знаходиться пд безперервним нформацйним впливом якраз мовно нформац, можливо, у немовляти, що постйно зставля мовне повдомлення з результатами його проявв в оточуючому середовищ вже пдспудно сформувалась одна складова лнгвстичного процесора аналзатор

мови. Лише десь потм, псля цього , дитина почина шукати шляхв до активно участ у цьому цкавому сплкуванн на знаковому рвн. Це вже засвдчу початок формування друго складово ЛП мовного синтезатора. Пошук шляхв реалзац комункативно нтенц завершуться синтезом першого осмисленого знака-звука. У вц 13-мсяцв дитина усвдомлю, що конвенця знаковим засобом, а також, що кожен знак означа поняття, окрем елементи ситуац або ситуацю в цлому.

Цей вк, можливо, характеризуться вже бльш-менш закнченим онтогенезом нейронно структури аналзаторв, через як немовля сприйма оточуюче середовище. На цей час спада вже початок формування 2- сигнально системи, як нейронно органзац , що ма справу з мовною нформацю. Дитина на цей час усвдомлю, що через слово вона може реалзовувати сво комункацйн нтенц. Поява першого слова звукокомплексу означа початок функцонування системи синтезу мови.

Бо мовний аналзатор на цей час вже може працювати на всю потужнсть, що насправд так найчастше бува. Кажуть же , що дитина все розум, що дитина не може ще керувати не тльки процесом синтезу мови але й своми голосовими звязками голосовим апаратом. МОНОПРЕДИКАТИВНИЙ РВЕНЬ ОРГАНЗАЦ МОВНО ДЯЛЬНОСТ ГОЛОВН ПРИНЦИПИ ОРГАНЗАЦ МОВНО ДЯЛЬНОСТ Головним результатом онтогенезу мови було становлення базово конструкц

SBO, що ста основною схемою як квантування дйсност, так вдтворення мовними засобами. Флогенез це обктивний процес, що супроводжу далектичне буття мови. Але розвиток мовних засобв не вдбуваться спонтанно, а зумовлються головними принципами еволюц. Можемо подати в стислй форм т принципи, стосовно до яких вдбуваться розвиток мовних засобв. ПРЕЗУМПЦЯ ЗМСТОВНОСТ ПОВДОМЛЕННЯ Вступаючи у будь-як комункативн стосунки, ми переслдумо лише одну

мету передати або отримати якусь суттву для нас нформацю. нформаця ця податься на мовному рвн. Початок комункативного процесу починаться лише з моменту, коли акустичний сигнал дитини почина адекватно спввдноситися з конкретною ситуацю навколишнього середовища. Починаючи з цього часу, кожне повдомлення тльки так будуться як опис окремо динамчно ситуац середовища. Починаючи з цього часу, кожне повдомлення тльки так будуться - як опис окремо динамчно ситуац середовища.

При цьому нас зовсм не цкавлять так логчн категор, як стинаправда головне, що кожне з повдомлень може вдтворювати потенцально можливу ситуацю зовншнього середовища. Це може бути навть якесь абстрактне повдомлення , якому нема вдповдност у навколишньому зовншньому середовищ, але яке побудоване з урахуванням головних принципв вдтворення зовншнього середовища засобами мови. До складу повдомлення входить сукупнсть обктвсубктв, повязаних адекватними просторово-часовими,

причинно-наслдковими та ншими вдношеннями. накше кажучи, у мовнй дяльност мамо справу лише з осмисленими повдомленнями, що несуть обовязково певне семантичне навантаження. Стисло ця теза може бути подана таким чином кожне мовне повдомлення мстить у соб презумпцю змстовност. Цей принцип дуже важливий на етап оволодння мовною дяльнстю. Важливий ще й тому, що кожне повдомлення ми або спввдносимо з конкретною обктивною ситуацю в середовищ,

або реконструюмо останню в нашому мозку на образному рвн. Якби цей принцип не утверджувався на кожному кроц, людина нколи не опанувала б мови. Цей принцип заперечу використання в мовному матерал, наприклад, таких штучних конструкцй, як Глокая КуздраЛ.В.Щерби тощо. У таких повдомленнях вдсутня будь-яка змстовна нформаця, хоч наявна вся нформаця щодо структури повдомлення, що важливо для нас в окремих випадкахсинтаксичного аналзу наприклад.

Незважаючи на очевидний характер цього постулату, його потрбно завжди враховувати, бо на будь-яких етапах обробки мовно нформац ми завжди звертамось до нашо памят бази знань, де в тому чи ншому вигляд присутня модель середовища, що нас оточу. КОГНТИВНИЙ ПРИНЦИП Хочемо ми того чи н, але перша теза презумпця змстовност веде нас до друго тези, яка дуже важлива, але чомусь не дуже шануться лнгвстами. Суть у тому, що спвучасники комункативного процесу в свой мовнй

дяльност завжди спираються на сво знання. Жодне повдомлення , жоден мовний акт не може бути сприйнятий рецепнтом з TABULA RASA. Це як структурне формування нейронних ансамблв дитини, можливе лише в утроб матер, та й то, як твердять учен, як тльки морфологчно сформувався якийсь аналзатор, память дитини почина заповнюватися потрбною адекватною нформацю. Факти свдчать, що ще до народження дитина бльш-менш адекватно почина реагувати на слова матер. А вже перше осмислене повдомлення з тю моделлю зовншнього середовища,

що вже склалась у дитини на цей час. Далектична днсть лнгвстичного процесора з структурами нтерпретац, збереження та використання знань дуже плдною та перспективною концепцю. Без урахування ц дност вс наш теоретичн розробки приречен на невдачу, а без х моделювання ми не побудумо жодно адекватно мовно модел. Отже, ця теза може отримати таке визначення Мовна дяльнсть людини можлива лише на основ далектично дност мовно компетенц та накопиченого вантажу

знань. Точнше ця ситуаця зумовлються фактом, що лнгвстичний процесор функцону на баз знань, тобто вхдна та вихдна нформаця лнгвстичного процесора визначаться фактами , що мстяться в баз знань людини. Ще раз пдкреслимо глибокий вдрив сучасних лнгвстичних концепцй та пошукв вд того багажу знань, що його накопичу людина, починаючи з перших свох свдомих крокв. ПРИНЦИП СТРУКТУРНО ОДНОМАНТНОСТМОВНИХ ЗАСОБВ Будь-яка мовна конструкця у будь-якому мовному оточенн

за будь-яких умов характеризуться структурною одномантнстю. Бльш канонзовано цей принцип можна сформулювати так довльне мовне повдомлення грунтуться на одномантних синтаксичних структурах, що мають статус атомарного речення. Тльки за ц умов людина може так легко орнтуватись у складному мовному середовищ. Ця категорична теза стверджу, що в основ будови будь-якого мовного повдомлення лежить структура атомарного

речення, що ранше була визначена як синтаксичний блок. Конкретна реалзаця ц синтаксично структури в реальному мовному повдомленн ма три альтернативн напрями. Це може бути або сама атомарна конструкця, або сукупнсть х, або лише фрагмент. Зауважимо лише , що наведена теза буде конструктивною тльки за допущення можливих перетворювань ц базово конструкц.варац та модифкац атомарно структури.