Вітаміни їх значення для вагітної та дитини

Реферат на тему:

Вітаміни, їх значення для вагітної та дитини.

Вітаміни (від лат. vita — життя, amino — азот). Назву цим фізіологічно активним речовинам дав 1911 р. польський вчений Казимир Функ, підкреслюючи їхнє життєво важливе значення для живої клітини. Значний внесок у вивчення властивостей віта­мінів внесли вчені України, зокрема, О.В.Палладій, Н.Р.Чаговець, Л.А.Черкес, Я.Б.Максимович, Ю.В.Хмелевський та ін.

Вітаміни становлять собою специ­фічні, фізіологічне активні і життєво необхідні речовини, що входять як ко­фактори до різних ферментів, регу­люють білковий, жировий, вуглевод­ний та мінеральний обмін речовин і тим самим забезпечують нормальне функціонування всіх органів і систем організму.

Вітаміни містяться в усіх рослинах у різних кількостях, різних співвідно­шеннях і мають таке значення для ор­ганізму людини:

1. Виступають як кофактори фер­ментів, що беруть участь в окисно-від­новних процесах, сприяючи нормаль­ному перебігу обміну речовин в орга­нізмі. До таких вітамінів належать ті­амін (вітамін ВІ), рибофлавін (віта­мін В2), піридоксин (вітамін Вб), ні­котинова (вітамін РР) і фолієва (віта­мін Вс) кислоти, ергокальциферол (вітамін D), ретинол (вітамін А), то­коферол (вітамін Е).

2. Безпосередньо регулюють окис­но-відновні процеси. Таку властивість має ретинол (вітамін А), токоферол (вітамін Е), ціанкоболамін (вітамін ВІ2), холін (вітамін 64), пантотенова кислота (вітамін Вз), інозин (вітамін BS) і кальцію пангамат (вітамін Віз),

рутин (вітамін Р), біотин (вітамін Н), метилметіонінсульфонію хлорид (ві­тамін U), філохінон (вітамін К).

3. Вітаміни виявляють регулю­ючий вплив у дуже маленьких дозах. Людина за добу споживає близько 1-2 кг харчових продуктів, а для задо­волення добової потреби організму в усіх вітамінах досить чверті грама (0,15-0,25 г).

4. Вітамінам властива профілакти­чна дія. Ці засоби запобігають пору­шенню обміну речовин і тим самим виникненню різних захворювань. При недостатньому надходженні їх в орга­нізмі виникають різні захворювання. Дуже влучно роль вітамінів визначив російський вчений, академік В.О.Ен-гельгард: «Вітаміни виявили свою при­сутність виявом своєї відсутності». Власне, при нестачі в їжі вітамінів ви­никають захворювання або авітаміноз.

5. Кожний вітамін виявляє тільки йому властиву специфічну дію. Так, вітамін D регулює обмін кальцію і фосфору, запобігає виникненню рахі­ту. Нестача в їжі вітаміну С призво­дить до виникнення цинги, ознаками якої є кровотеча зі слизових та шкіри, а також сухість шкіри. Недостатнє надходження до організму нікотинової кислоти зумовлює розвиток дермати­ту, проносів, порушення функції нер­вової системи. Особливу роль у функ­ціонуванні шкіри відіграють вітаміни А, Е, В2, бо саме ці вітаміни сприяють нормальному визріванню епітеліаль­них клітин шкіри і слизових.

6. Ще одна особливість вітамінів, що містяться в лікарських рослинах і харчових продуктах. Навіть при вжи­ванні великої кількості вітамінів (в десятки і сотні разів перевищуючи фі­зіологічну потребу) передозування і

токсичний вплив на організм не спо­стерігається. В цьому унікальність і природній ефект вітамінів рослин.

Недостатнє забезпечення вітаміна­ми, мінеральними речовинами або ін­шими біологічно активними речовина­ми організму вагітної жінки або жін­ки, що годує дитину груддю, може за­вдати значної шкоди здоров'ю май­бутньої матері і дитини, стати причи­ною уроджених каліцтв, гіпотрофії новонародженого, недоношеності ва­гітності, визвати порушення фізично­го та психічного розвитку дитини, сприяти затяжному протіканню різ­них захворювань.

Зменшене надходження до організму вагітної жінки вітамінів і біометалів є основною причиною, що призводить до збільшення частоти виникнення токсикозів і анемій вагітних, не вино­шування вагітності, остеопорозу і пе­редчасного відшарування плаценти, підвищення відсотку загальних захво­рювань. Під час пологів набагато час­тіше виникає слабість пологової ді­яльності, передчасне відходження вод, маткових кровотеч. Недостатнє забезпечення цими фізіологічно акти­вними речовинами також негативно впливає на плід, що проявляється у високій частоті внутрішньоутробної гіпоксії, народженні гіпотрофічних плодів, асфіксії новонароджених, збільшенні частоти показників перинатальної смертності.

Вітамін В6 (Піридоксин) стимулює білковий та жировий обмін, регулює засвоєння організмом таких мікроелементів, к мідь і залізо. Бере участь в обміні амінокислот особливо триптофану), синтезі глютамінової кислоти, яка регулює функцію нервової системи. У ранньому дитинстві нерідко (частіше при штучному годуванні. При токсикозах вагітності) зустрічається гіповітаміноз, що виявляється у порушенні обміну глюкотамінової кислоти з виникненням судом у дітей. Вплив вітаміну В6 на протікання вагітності кінцево не встановлено. Але деякі ускладнення вагітності (ранні токсикози, неврологічні розлади у плода) пов’язують з дефіцитом піридоксину.

Вітамін В6. Сприяє творенню еритроцитів, гемоглобіну, лейкоцитів і тромбоцитів, запобігає старінню організму. Добова потреба складає 2-3 мг.

Вітамін В12. (ціанокобальмін) містить кобальт, який стимулює кровотворні органи. Сприяє нормальному кровотворенню, запобігає розвиткові мегалобластичної анемії. Він є каталізатором багатьох обмінних процесів: бере участь у синтезі глютаміну, нуклеїнових кислот, впливає на вуглеводний, жировий і білковий обмін, стимулює ріст аксонів нервових клітин. Синтезується вітамін В12 мікрофлорою кислот людини, але в недостатній кількості, порівняно з витратами організму. У дітей класичний В12 – гіповітаміноз (мегалобластична анемія) не зустрічається. Але дефіцит цього вітаміну може виявлятися у зменшенні кількості еритроцитів, зміні їхньої форми. Діти бліді, кволі, поволі ростуть. Аналогічна картина спостерігається при гіповітамінозі Фотієвої кислоти. Вітамін В12 міститься в синьозелених водоростях, грибах актиноміцетах.

Фотієва або птероїлглутамінова кислота. (Вітамін Вс). Бере участь у кровотворенні. Синтезується бактеріями кишок, міститься в дріжджах, моркві, шпинаті, салаті, цвітній капусті. Нестача в організмі призводить до кровотечі слизових оболонок рота, кишок, виникненню виразкового стоматиту, гін віту, некротичної ангіни. Піловітаміноз у вагітної жінки у ряді випадків може призвести до розвитку мегалобластичної анемії, передчасних родів, гіпотрофії, вад плода. Застосовують Фотієву кислоту при лікуванні хронічного гепатиту та цензору печінки.

Пантетенат кальцію (вітамін В3) являє собою кальцієву сіль пантотенової кислоти. Бере участь в обміні жирів (жирових кислот), біосинтезі гортані (кортикостероїдів). Недостача в організмі приводить до порушення розвитку ембріону, виникнення таких вад плода, як гідроцефалія, розщеплення піднебіння, серцево-судинної аномалії, дефекти розвитку шкіри. Гіповітаміноз у людини призводить до порушення сну, затримки росту, ураження шкіри, болю у м’язах, животі, нудоти, блювання, депігментації волосся. Застосовують при захворюваннях шкіри, верхніх дихальних шляхів, опіках, трофічних виразках, поліневритах.

Вітамін В2 (Рибофлавін) – активна група флавових ферментів, що регулюють окисно-відновні процеси в клітинах, сприяючи нормальному обміну білкового, вуглеводню, жирового обміну, синтезу гемоглобіну, функції слизових оболонок, шкіри, розвитку та росту органів плода. Ранніми симптомами гіповітамінозу є порушення функції нервової системи і подразливість, швидкі зміни у поведінці дитини – від збудження до депресії, швидке стомлювання зору; потім приєднуються зміни шкіри, випадання волосся, інколи настає помутніння рогівки, світлообознь. Містить у пивних дріжджових, житньому хлібі, горосі, чечевиці, бобах, сої, капусті, картоплі, шпинаті, моркві, квашених овочах, чайному грибі. Дія вітаміну В2 можлива тільки за наявності вітаміну В1. Добова потреба вітаміну В1 (тіамін) регулює обмін кетакислот, попереджуючи накопичення їх в організмі і тим самим сповільнює перехід рН тканин у кислу сторону (своєрідне закислення організму), яке призводить до порушення обміну речовин. Дефіцит проявляється порушеннями функції серцево-судинної системи (болі в серці, тахікардія, пониження артеріального тиску), нервової (швидка втома, болі в руках та ногах, зменшення сили в м’язах) систем та шлунково-кишкового тракту (поноси змінюються запорами, болі в животі). Гіповітаміноз може виникнути через малярію, туберкульоз, цукровий діабет, гіперфункцію щитовидної залози, Міститься в зернах злаків, насінні бобових, помідорах моркві, капусті. Добова потреба 2,5-3,5 мг.

Пангамова кислота (вітамін В15) містить велику кількість метильних груп, які приймають участь в метильо-ванні та трансметильованні, що зумо­влює ліпотропні властивості вітаміну. Пангамова кислота збільшує кількість глікогену, креатинфосфату в ткани­нах, виявляє антигіпоксичну, анти­токсичну дію. Застосовують вітамін для лікування хронічної коронарної недостатності, атеросклерозу, хроніч­ного гепатиту.

Нікотинова кислота (вітамін РР) регулює обмін речовин шляхом впли­ву на мітохондрії як кофактор нікотинамідних коферментів. Класичні про­яви нестачі нікотинової кислоти — дерматит, проноси, порушення психі­чної діяльності — в даний час зустрі­чаються рідко. Але коли у дитини з'являється світлобоязнь, виникає ха­рактерний симетричний дерматит на руках або ногах, то слід пам'ятати про можливість скритої форми гіповітамі­нозу нікотинової кислоти. Нікотинамід, що утворюється з нікотинової ки­слоти, як і остання, регулює обмін ре­човин шляхом впливу на внутріклі­тинні процеси. Дослідженнями, про­веденими на кафедрі фармакології Національного медичного університе­ту, встановлено, що нікотинамід по­слаблює токсичність серцевих гліко­зидів та інших токсичних речовин.

Аскорбінова кислота (вітамін С) регулює окисно-відновні процеси в організмі, підвищує антитоксичну функцію печінки і стійкість організму до зовнішніх негативних факторів, у тому числі радіації, сприяє синтезу природного противірусного інтерферо­ну, антитіл, гемоглобіну, зменшує кіль­кість холестерину в крові, приймає участь у синтезі основної речовини сполучної тканини — колагену, змен­шуючи тим самим проникливість су­дин, прискорює загоювання ран, зро­стання кісток при переломах. Аскор­бінова кислота в організмі не синтезу­ється, тому повинна поступати ззовні з харчовими продуктами, ліками.

С-вітамінна недостатність у дітей виникає досить часто. Це зумовлено високою потребою дитини у вітаміні. У дітей раннього віку гіповітаміноз проявляється відставанням у рості, анемією, частими гострими респіра­торними захворюваннями. Пізніше приєднується кровоточивість ясен. У дітей старших вікових груп відміча­ється швидка втома, загальна слабість, подразливість, серцебиття, болі в животі. Пізніше приєднується кро­воточивість ясен, крововиливи під шкіру, в м'язи, суглоби.

Кількість вітаміну С в крові вагіт­ної жінки поступово понижується зі збільшенням терміну вагітності. Дефі­цит цього вітаміну може бути причи­ною недоношеності вагітності, розвит­ку пізніх токсикозів вагітності.

Біотин має значення в синтезі по­передника білка пурину і тим самим нуклеїнових кислот, а також в біосин­тезі жирних кислот.

Метилметюнінсульфонія хлорид (вітамін U) сприятливо впливає на функцію шлунка, кишок, печінки за-і вдяки наявності в хімічній структурі метильних груп. Метильовання гіста­міну перетворює цю біологічно актив­ну речовину в неактивну форму, що сприяє пригніченню секреції залоз шлунка, зменшує біль у животі, сприяє загоюванню виразки.

Роль ретинолу (вітаміну А) в орга­нізмі людини надзвичайно велика. Активуючи ферменти, що відповіда­ють за диференціювання епітеліаль­них клітин, вітамін А попереджує їхнє надмірне ороговіння і лущення як шкіри, так і слизових оболонок. Да­ний вітамін необхідний для достатньо­го проявлення різнобічної функції пе­чінки, синтезу родопсину (сприяє нормальному зору), регулює ріст та розмноження імунокомпетентних клі­тин, імуноглобулінів, неспецифічних факторів захисту організму від збуд­ників інфекційних захворювань (ін­терферон, лізоцим). Вітамін А стиму­лює синтез стероїдних гормонів, вияв­ляє антиоксидантну дію. Це важливо в період статевого дозрівання. Встано­влена ще одна властивість ретино­лу — подавляти розмноження клітин злоякісних пухлин (не виключено, що достатня забезпеченість організму ди­тини ретинолом є одним із факторів захисту організму дитини від раку).

Гіповітаміноз вітаміну А проявля­ється в першу чергу порушенням функції шкіри та слизових оболонок (сухість та лущення шкіри), ломкістю нігтів, зниженням гостроти зору, особливо в передвечір'я, відставанням у рості, затримкою в прибавці ваги, загальною слабкістю, швидкою вто­мою. При цьому гіповітамінозі прак­тично завжди має місце пониження опору організму до зовнішніх негати­вних факторів, в тому числі до інфек­ційної патології. У таких людей, осо­бливо дітей, часто спостерігаються го­стрі респіраторні захворювання орга­нів дихання, які протікають тривало, дають різні ускладнення. Враховуючи важливу функцію цього вітаміну в синтезі білка, функції імунної систе­ми та органу зору, мама, яка годує ди­тину, повинна отримувати ретинолу в півтора рази більше середньої норми для дорослої людини.

Токоферол (вітамін Е) — природ­ний антиоксидант: зменшує кількість токсичних перекисних сполук, що по­стійно утворюються в процесі обміну речовин і проявляють негативну дію на організм людини. Кількість пере­кисних сполук значно збільшується

при важкій праці, стресах, багатьох хворобах.

У період новонародження, особли­во якщо роди були передчасні, у дити­ни спостерігається гіповітаміноз віта­міну Е. Встановлено, що чим менше зрілість новонародженого, тим нижче рівень токоферолу в його крові. Тому вітамін Е необхідно включати як в ра­ціон матері, яка годує дитину, так і до складу дитячих сумішей. Е-вітамінна недостатність може проявлятися гемо­літичною жовтяницею або анемією, пониженням рівня гемоглобіну, а у важких випадках — склеродермією (важке захворювання шкіри з пора­женням підшкірної клітковини).

Під час вагітності значно зростає потреба у вітаміні Е, рівень якого збільшується в крові вагітних, особли­во в III триместрі. При зменшенні надходження токоферолу в організм вагітної можливі такі ускладнення, як недоношена вагітність, гіпотрофія пло­да, анемія, підвищена захворюваність вагітних на вірусні захворювання.

Ергокальціферол (вітамін D) сприяє всмоктуванню кальцію та фос­фору в кишечнику, проникненню їх у клітини, реабсорбції в ниркових канальцях.

Початковими симптомами гіповіта­мінозу вітаміну D є зміни функції зі сторони нервової системи: дитина ве­редлива, неспокійна, відмічається значне потіння, облисіння потилиці, розлади діяльності шлунково-кишко­вого тракту. Пізніше порушуються процеси мінералізації кісткової і хря­щової тканин, внаслідок чого розвива­ється рахіт. Кістки розм'ягчуються, викривляються, можуть статися пере­ломи. У дітей порушуються терміни та порядок прорізування зубів.

В ранньому дитинстві недостача водорозчинних вітамінів частіше ви­никає внаслідок нераціонального хар­чування, а в інші періоди дитинства причиною цього може стати підвищен­ня потреби дитячого організму в цих фізіологічне активних речовинах.

Під час вагітності має місце змен­шення кількості кальцію в крові жін­ки внаслідок посиленого транспорту цього біометалу до плода. Нестача ві­таміну D в організмі вагітної може ви­кликати порушення мінералізації кіс­ток плода, а у новонародженого бути причиною неврологічних розладів. При вагітності, що ускладнилась піз­нім токсикозом, у крові жінки пони­жується рівень різних вітамінів, у то­му числі вітамінів А, Е, D, пропорцій­но важкості хвороби.

Немає такого харчового продукту, який містив би всі вітаміни. Але мало є продуктів харчування, в складі яких не було б жодного вітаміну. Аскорбі­нова кислота, каротин (попередник вітаміну А), фолієва кислота містять­ся в свіжих овочах і фруктах, зелені, ягодах. Тіамін, піридоксин, нікотино­ва кислота містяться в чорному хлібі, бобових, гречці, вівсяній та пшенич­ній крупах, рибофлавін — у молоці й молочних продуктах (у цих продук­тах значна кількість кальцію і фосфо­ру). У сметані, маслі, свіжому молоці міститься вітамін А, а в рослинних ма­слах — вітамін Е. Високий рівень ві­таміну С в цитрусових (цитрина, апельсин, мандарин, грейпфрут). Своєрідними джерелами вітамінів є чорна смородина, чорниці, малина. Людина отримує вітамін D двома шляхами: з їжею (риб'ячий жир, яй­цевий жовток, печінка тварин та риб, м'ясо жирних сортів риб) і з власної шкіри, де вітамін утворюється під ді­єю сонячного проміння.

Похідні нафтохінону (вітаміни групи К). По хімічній структурі віта­міни групи К поділяють на дві групи: філохінон (вітамін КІ) і менахінон (Кз). Філохінон і менахінон — антигеморагічні речовини. Коагулянтна дія похідних нафтохінону зумовлена їх властивістю стимулювати синтез протромбіну та інших факторів згор­тання крові. Вітаміни групи К вироб­ляються кишечною мікрофлорою ки­шечнику, а також поступають з їжею. Основна причина гіповітамінозу К — порушення всмоктування в кишках.

Нафтохінони знаходяться в чорній смородині, горобині, обліписі, шип­шині, малині, аґрусі, глоді, латуку.

У більшості країн світу поповнити організм вагітної жінки стараються за рахунок призначення дієти з відповід­ним вмістом овочів, фруктів (це не завжди може вирішити проблему, хо­ча і є найбільш природним фактором), вітамінізації харчових продуктів (це важко в технологічному аспекті, тому що вітаміни руйнуються) або призна­ченню полівітамінних препаратів.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ.

І.С. Чекман “Клінічна фітотерапія”

Ф.І. Мамчур “Довідник з фітотерапії”.

Кархут “Жива Аптека”

“Биологический енциклопедический словарь” Главный редактор: М.С. Гилянов.

Вітамін А. В природі найбільш поширені:

Ретинт (вітамін А, аксерофтол, І);

Дегідроретинол (вітамін А2)

Ретиналь (ретинен, альдегід вітаміна А1; ІІ);

Ретиноєва к-та (ІІІ).

Вітамін В12 (кобаломін)

Найважливіші представники:

Ціанокобаламін (І)

Оксикобаламін (Вітамін В12 а, ІІ)

Вітамін К1 (філохінон)

Вітамін В6. В природі поширені:

паридоксин (піридоксол, адермін, І),

Піридоксаль (ІІ),

Піридоксаимін (ІІІ).