Системы автоматизированного проектирования (Укр.)

Системи автоматзованого проектування1. ВСТУПСистеми автоматзованогопроектування САПР являють собою принципово нов й п дх д до процесу розробки прилад в та устаткування.Завдяки тому, що значна частинарозрахунк в та виконання багатьох однотипових функц й поклада ться на ЕОМ значнополегшуеться праця конструктора. Збер гання та в дтворення проект в ста зручним та швидким. Застосовуючи передов технолог , над розробкою певногопроекту можуть працьювати дек лька нженер в або

нав ть ц лий нститут. Ц системи можуть використовуватисяу будь-як й сфер виробництва. Не виключенням рад оелектрон ка, з великоюк льк стю компонент в та суворими законами струм в. У ц й галуз створенобагато програм Electronic WorkBench, MicroCap, Pcad, Accel EDA . Accel EDA ун версальна системапроектування, яка дозволя не т льки виконувати креслення принциповихелектричних схем, але розробку монтажно плати з можлив стю автоматично оптим зац

розташування пров дник в, а також створення ново бази данихкомпонент в. Темою даной курсово роботи робота в систем Accel EDA, точн ше виконання креслення принципово електрично схеми. 2. Конф гурац я робочихпараметр вПред тим, як розпочинативиконання креслення потр бно провести початкову конф гурац ю робочихпараметр в. Це робиться за допомогою меню Option Configure.Спочатку треба визначити розм рикреслення

Workspace Size . В даному випадку всановлю мо формат А3.Дал обира мо систему вим ру Units . Тут ми можемо обирати м ж mm м л метри , inch дюйми та mil 0,001 дюйма або 0,0254 м л метра . Обира мозначення mm. Для зручност , в меню OptionGrids встановлю мо розм р с тки, до яко будуть прив язуватись компонентикреслення. Для невелико схеми це значення можна обрати 2 або 3 м л метри.

Рамку та штамп для обраногоформату встновлю мо в Option Sheets. На закладинц Titles впункт Title Block обира мо Select дал вказу мо м япотр бного файлу файли стандартного оформлення мают розширення .ttl, знаходяться в директор Titles . Якщо потр бного стандартного типурамки нема як правило його нема , то можна накреслити та записати вдиректор ю Titles вказавши розширення файлу .ttl.

В систем Accel EDA база данихкомпонент в розд лена по типу та функц ональному призначенню компонент в наб бл отеки. Щоб мати можлив сть використовувати елемент схеми потр бно в дкритив дпов дну б бл отеку. Це робиться за допормоги команди меню Library Setup.П сля того, як з явилося в кно LibrarySetup натискаемо кнопу Add та обира мо потр бну намб бл отеку б бл отеки електронних компонент в знаходяться в каталоз

Libта мають розширення .lib . Обравши необх дн б бл отеки можнаприступати до виконання самого креслення.3. Виконання креслення.а Основними елементамикреслення електронн компоненти part та пров дники wire , задопомогою яких вони з днуються.Щоб пом стити на кресленнябудь-який компонент викону мо команду Place Part. Щоб обрати конкретнийелемент потр бно на будь-як й частин робочого поля натиснути л ву клав шумиш . В розд л Library обира мо необх дну б бл отеку якщо булов дкрито б льше н ж одна , а в розд

л ComponentName обира мо саме елемент. Кнопка Browse да зображення компонента. В граф Value вказу моном нал елемента. Графа RefDes потр бна для вточнення позиц йного номеру лемента восновному це робиться автоматично . На зак нчення натиска мо кнопку ОК.Тепер ми ма мо змогу розставляти обраний нами лемент по полю креслення,натискаючи кожного разу л ву клав шу. Для того щоб повернути елемент потр бно,не в дпускаючи клав ш миш , натиснути кнопку

R . Кнопка F дозволя зробитидзеркальне в дображення обраногоелементу.б Для з днаннякомпонент в використову ться команда Place Wire. Для того, щоб з днатидв точки схеми потр бно п двести курсор до першо з них, натиснути л вуклав шу миш та на в дпускаючи перевести його до друго точки в дпуститиклав шу. Щоб заф ксувати цей пров дник потр бно натиснути та в дпустити правуклав шу. сну три види розположенняпров

дник в будь-який Ortho Any , п д кутом 90 градус в Ortho 90 ,та п д кутом 45 90 градус в Ortho 45 . Обрати ц режими можна задопомогою команди Option Configure в розд л Orthogonal Modes.Зм нювати ц режими можна за допомогою клав ш O . В тому випадку коли наступнийпров дник перетина ться з накресленим ран ше та потр бно, щоб на м сц перетинання було електричне з днання то необх дно на цьому м сц в дпустити знову натиснути л ву клав

шу миш та продовжувати з днання. П сля того, якпров дник буде заф ксований в цьому м сц з явиться точка. Якщо ця точказвилася помилково, то щоб стерти потр бно спочатку стерти весь пров дник, апот м накреслити його знову, але на перетинанн клав шу не в дпускати. На складних схемахвикористовуються шини. Для того щоб пом стити шину на кресленн обира мокоманду Place Bus та розм щу мо на схем . Тепер, щоб з днатикомпонент з шиною достатньо п двести пров дник до

перетину з нею. в Якщо на схем нестандартн елементи, як не входять до б бл отек, то х можна накреслити задопомогою команд Line, Arc, Polygon. Вс вони дозволяюткреслити геометричн прим тиви.Place Line креслить л н ю,вказавши початок та к нець.Place Arc креслить коло або дугу.Для того, щоб накреслити коло потр бно спочатку натиснути та в дпустити л вуклав шу, тим самим в дм тити початок рад усу, в двести курсор на потр бнув дстань та знову натиснути

л ву кл в шу. На екран з явиться коло вказаногорад усу. Щоб пом стити дугу вказуемо початок а пот м, не в дпускаючиклав шу, к нець. П сля цього потр бно вказати рад ус зкривлення.Place Polygon креслить многокутник. 4. Редагування.а Основним засобомредагування креслення вид лення потр бного об кту за допомогою миш .Викону ться ця операц я в наступному порядку на пенел команд

CommandToolbar обира мо кнопку з стр лкою Select , пот м п дводимокурсор до потр бного елемента та натиска мо л ву клав шу. При цьому данийелемент вид ля ться жовтим кол ром. Тепер подальш операц редагування будутьстосуватись лише вид леного елемента. Але нод бува потр бно зробити одну йту саму команду над групою компонент в, для цього утримуючи клав шу Ctrl можна обрати дек лька компонент в. сну нший спос б видаленя дек лькох елемент в натиснувши та

утримуючи л вуклав шу ми тим самим пом ча мо один з кут в прямокутника тапер в дводячи курсорпобачемо прямокутник окреслений пунктирною л н ю.В дпустивши клав шу, все, щоповн стю потрапило п д зону вид лення стане жовтим кол ром. За допомогоюклав ш Shift можна зм нювати розм ри та надписи б бл отечнихелемент в.б Як на будь-як йпринципов й електричн й схем , кожен елемент повинен мати сво поз ц йнеобозначення. В Accel EDA нумерац я елемент в викону ться автоматично по м р того, як в дпов дний компонент з явля

ться на кресленн . Але в деяких випадкахпотр бно зм нити номер елемента. Для цього потр бно вид лити елемент, як булоописано вище, натиснути праву клав шу та обрати команду Properties. Назакладинц Symbol в граф Ref Des можна ввести новезначення. Тут також можна ввести ном нал елемента Value . В гра ф Visibilityможна обрати, як параметри будуть в дображатися на екран та виводитися надрук. в нколи на

кресленн потр бно розм стити пояснювальн записи або назви деяких елемент в. Для цього сну команда Place Text. Коли натиснути на л ву клав шу в зон робочогополя, то з явиться в кно, де можна ввести потр бний текст та завдати йогопараметри розм щення, шрифт . П сля введеня тексту потр бно натиснути наклав шу ОК та вказати де саме розм щати надпис. Текстутакож можна повертати клав ша

R та пересовувати за допомогоюмиш .г Port, Pin, Ref Point-це необх дн в деякихвипадках команди. Приведемо х короткий опис.Place port використову ться у тихвипадках, коли потр бно вказати м ж точками схеми наявн сть електричногоконтакту але звичайне з днання х за допомогою команди Wire незручне.Для цього двом або б льше точкам приписують порти з однаковою назвою.

Place Pin розм щу на робочомупол в льн контакти.Place Ref Point необх дна в томувипадку, коли елемент запису ться в базу даних. Саме до ц точкиприв язу ться операц я перетасування, повороту та под бн .5. Робота з шарами.Шари зручно використовувати приконструюванн складних пристро в, як складаються з дек лькох окремих блок в.Вс операц з шарами знаходяться в меню

Options Sheet.Щоб добавити новий шар в проектпотр бно вказати його м я в пол Sheets Name та обрати Add.Для того, щоб шар став поточним потр бно його обрати з списку та обратикоманду Current. Видалити можна т льки пустий шар командою Delete коли цей шар не поточний .Для кожного шару можна обратисвою рамку та штамп. Потр бно в меню Options Sheets Titles обратипотр бни шар та в дм тити пункт

Custom, та обрати новий стандартрамки, як описувалося вище.6. Запис, в дкриття тадрук проекту.П д час роботи та п сля завершенн потр бно записувати проект на диск. Це робиться за допомогоюкоманди File Save, де в пол Filename вводиться дудь яке мя. Розширення дописувати не потр бно, оск лькисистема автоматично його дода .sch .На наступному сеанс , длязавантаження даних обираемо команду

File Open, познача мо потр бнийфайл та натискаемо ОК. Або прост ше в меню File знизузнаходимо потр бне мя та натиска мо на ньому. Перед друком спочатку потр бновстановити параметри принтеру в меню File Print Setup. Дал обира мо File Print.З являеться в кно з набором параметр в друку.Призначення параметр в Page Setup-всановлення област друку

Print Region щоб надрукувати всю схему обера мо SheetExtents , коеф ц нт пропорц йност Image Scale для друку наменших форматах , параметри Rotate-поворот креслення на 90градус в, Title-друк рамки . П сля того, як ус параметри обранонатиска мо Update Sheet та Close.В спсску Sheets обира мошар, який потр бно надрукувати.

Print Preview-дозволя побачитирозположення креслення на бумаз .Generate Printouts-розпочина ться друкпроекту. Условн позначення Жирний шрифт головн команди або пункти меню Курсив п дменю П дкреслений курсив кнопки або коианди увигляд кнопок.