Развитие промышленности на Украине (Укр.)

ВДБУДОВА ТА РОЗВИТОК ПРОМИСЛОВОСТ УКРАНИ У 50-Х 60-Х РОКАХ Вдбудова та розвиток господарства Украни в повонн роки вдбувалися в умовах, коли вс укранськ земл крм крайнх захдних, що залишилися у склад Польщ опинилися у межах одн держави. Територя Украни на кнець 1945 р. розширилася до понад 580 тис. км2. У 1954 р. до Украни включено Крим. Псля вйни залишилося лише 17 довонно клькост робтникв, а весь промислово-

виробничий потенцал становив 48 проти 1940 р. У 1950 р. цей показник становив 81. Протягом 50 б0-х рокв гостро нестач робочо сили не вдчувалося внаслдок вдносного аграрного перенаселення, особливо у захдних областях. У структур зайнятост стотних змн не вдбулося. Бльшсть робтникв працювало у галузях матерального виробництва 81,5 в 1960 р У промисловост, будвництв, на транспорт було зайнято 38,8.

Збергалася висока частка зайнятих у сльському господарств 42,7, а у сфер торгвл, послуг, державного управлння 18,5. Господарство розвивалося на основ директивних пятирчних планв пятого 1951 1956 рр шостого 1956 1960 рр сьомого 1961 1965 рр. У сталнську добу вдправною точкою розвитку було твердження про те, що у СРСР побудовано соцалстичне суспльство почався перехд до комунзму, який можна побудувати в однй кран. дея догнати перегнати ндустральн крани була пдтримана

М. С. Хрущовим, який проголосив курс на досягнення в СРСР найвищого в свт добробуту людей. Це було авантюрне ршення, оскльки за яксними показниками господарство СРСР вдставало вд США, нших економчно розвинених кран. Результатом функцонування командно-адмнстративно системи, партйного кервництва, дефциту демократ була екстенсивна спрямовансть розвитку господарства крани, що вдбувався за довонною схемою.

Значн втрати господарства Украни в роки друго свтово вйни зумовили низький вихдний рвень порвняно з ншими кранами. У 1945 р. в Укран було вироблено лише 26 промислово, 49 сльськогосподарсько довонно продукц, товарообг зменшився до ,31 .У СРСР ц показники становили вдповдно 92, 60, 45 . Вдбудова господарства продовжувалася до 1950 р. Швидкими темпами розвивалася промисловсть 34,6 щорчно

при 22 23 по СРСР. Перевага надавалася базовим галузям промисловост паливнй, металургйнй, електроенергетичнй, машинобудвнй. Було вдбудовано та побудовано понад 2 тис. пдпримств. 3 вдновленням у 1951 р. довонних масштабв виробництва чавуну, стал, коксу Украна зайняла одне з провдних мсць у вроп з виробництва чорних металв. У паливнй промисловост було створено нов галуз газову, буро-вугльну.

Розширилася мережа газопроводв, зокрема побудовано газопровд Дашава Кив. Проте у структур палива перевага надавалася вугллю понад 90 Значних успхв досягло машинобудування. Парк верстатв збльшився у 2 рази. Зросло виробництво спецалзованих верстатв-автоматв, напвавтоматв, почали випускати автоматичн верстатн лн. нтенсивно розвивалося виробництво машин для важко промисловост, будвництва, транспорту, сльського

господарства, енергетичного та електротехнчного устаткування. Перш кроки були зроблен в авабудуванн Кивський авацйний заводПервстками автомобльно промисловост стали Одеський автоскладальний Льввський автобусний заводи. У 1950 р. було випущено перш 18 тис. вантажних машин. Зростав обсяг перевезень всма видами транспорту. В 1950 р. вантажооборот залзниць перевищив довонний

рвень на 22,9 , морського транспорту на 50, автомобльного на 117 . Певн досягнення були у легкй промисловост створено шовкове виробництво, освоно випуск меланжевих, тонкосуконних тканин, капронових панчх. Однак виробництво легко харчово промисловост не досягло довонного рвняв вдповдно 79 80 . Одню з причин було обмеження асигнувань розпорошення х на вдбудову невеликих пдпримств. Розпочалася ндустралзаця в захдних областях Украни.

Розширилися стар виробництва видобуток нафти район м. Долини, природного газу Дашавське, Угорське, Бльче-Волинське родовища у Льввськй област. Вдкрит перш робоч пласти у Льввсько-волинському камяновугльному басейн. Створено нов галуз промисловост, зокрема виробництво автобусв, радоапаратури. У 1950 р. промислове виробництво становило 10 загальноукранського проти 3 у 1940 р.

Важливою проблемою вдбудови крани були капталовкладення. США вдмовили у наданн кредитв Радянському Союзн який не став учасником плану Маршалла. Поставки за рахунок репарацй з Нмеччини були незначними. Допомога Укран з-за кордону вд УНРРА становила 194,2 млн дол. США. Основним джерелом нвестицй були внутршн резерви.

За 1946 1950рр. у промисловсть. будвництво, транспорт звязок Украни було вкладено 4,9 млн крб. державних нвестицй, а разом з кооперативними пдпримствами. колгоспами 7,1 млн крб. Частка промисловост та будвництва в загальному обсяз капталовкладень становила 55,7.нвестиц на 85,7 направлялися у важку промисловсть. На господарство республканського пдпорядкування припадало 11, на господарство союзного пдпорядкування 89 загального обсягу каптальних вкладень.

У 50-х першй половин 60-х рокв основн напрями економчно полтики залишалися практично незмнними. Збергалися високими, порвняно з захдними кранами, темпи економчного зростання Украни, хоча псля 1950 р. вони помтно сповльнилися. За 1951 1958 рр. промислова продукця щорчно зростала на 12,3, нацональний доход на 11,7, за 1959 1965 рр. вдповдно на 8,8 7 . У структур суспльного виробництва в 1960 р. за виробленим нацональним доходом

у СРСР його облковували без невиробничо сфери частка промисловост становила 47,9 , сльського господарства 29,1, транспорту звязку 4,7, будвництва 8,2, торгвл 11,1. У паливнй промисловост перевага залишалася за вугллям протягом 1951 1965 рр було введено в дю 324 шахти, видобуток вуглля зрс майже у 2,4 раза. На розвитку галуз у 60-х роках позначилися несприятлив грничо-геологчн умови глибинна розробка досягала 700 м, що ускладнювало видобуток пдвищувало цни на вуглля.

Розвиток вугльно промисловост здйснювався в усх басейнах Донецькому, Льввсько -Волинському. Днпровському буровугльному. Бльш швидкими темпами, нж вугльна, розвивалися газова нафтова галузза 50-т роки в 7,3 9,2 раза, за першу половину 60-х в 3,6 2,7 раза. Частка нафти газу в структур палива збльшилася до 27 у 1965 р. порвняно з 9 у 1958 р. Центр видобутку нафти газу поступово перемшувався у

Днпровсько-Донецький район 53,8 в 1965 р Майже половина клькост газу споживалася на електростанцях. Незначну його кльксть використовували як хмчну сировину, технологчне паливо, для комунально-побутових потреба Виробництво електроенерг забезпечувалося в основному великими державними тепловими електростанцями ТЕС. Частка гдроелектростанцй ГЕС v виробництв електроенерг зменшилася до 6.6 у 1965 р. проти 20 у 1950 р. Порвняно з довонними роками зросло значення металург.

У 1965 р. видобуток залзно руди перевищив рвень 1950 р. у 4 рази. виплавлення чавуну в 3,5, стал в 1,4, виробництво прокату 3.7, труб сталевих в 3,1 раза. Почали виплавляти стал бльше, нж чавуну. Було побудовано здано в експлуатацю за 1951 1965 рр. 27 доменних, 38 мартенвських печей, 62 прокатних трубних станв. Важлива роль в ндустральному комплекс належала машинобудуванню та металообробц, середньорчн темпи зростання

яких становили у 50-х роках 16.5 . Зменшення х частки в галузевй структур промисловост пояснювалося конверсю тим, що вонну продукцю в офцйнй статистиц не показували. За цей час було створено понад 17 тис. зразкв нових типв машин, устаткування, приладв, зокрема гдротурбн, турбогенераторв, крокуючих екскаваторв, магстральних тепловозв, електровозв, трансформаторв. автоматичних лнй, електронних машин, телевзорв, магнтофонв, мотовелосипедв, холодильникв, пральних машин, пилососв.

До середини 60-х рокв було освоно виробництво синтетичних алмазв. великовантажних машин, автобусв власно конструкц, малолтражок. авторефрижераторв, автонавантажувачв, танкерв, риболовецьких траулерв, лтакв. Споруджено так заводи, як Одеський Днпропетровський важких пресв. Кременчуцький Запорзький автомобльн. Льввський телевзорний. Сумський електронних мкроскопв. Кивський електронно-обчислювальних машин.

Хмельницький трансформаторних пдстанцй. Украна займала провдне мсце у СРСР за обсягом виробництва сльськогосподарських машин. Лише за 1960 1965 рр. було побудовано 22 заводи. На 1965 р. було понад 1 тис. машинобудвних пдпримств, на яких працювало бльш як 25 зайнятих у промисловост. Прискореними темпами розвивалася хмчна промисловсть 16,7 середньорчних у 1960 1965 рр

Збудовано Лисичанський хмчний комбнат. Сумський суперфосфатний завод, Роздольський срчаний комбнат. Днпропетровський шинний, Черкаський штучного волокна. Однак асортимент хмчно продукц залишався практично незмнним мнеральн добрива, срчана кислота, сода, хмчн волокна. Повльно розвивалося виробництво полмерних матералв. Значно зросла змцнла промисловсть будвельних матералв. було освоно виробництво нових марок цементу 700 800,

керамчних труб , опор для лнй електропередач, стнових панелей. Створена нова галузь великопанельне домобудування. Вводилися в дю нов потужност у легкй харчовй промисловост Артемвська, Переяслав-Хмельницька, Миколавська Льввська обл. Кровоградська швейн фабрики. Луганська взуттва. Херсонський бавовняний,

Житомирський Рвненський льонокомбнати. Лише за 1959 1965 рр. було споруджено понад 300 нових реконструйовано бльш як 400 пдпримств. Освоно випуск нетканих матералв, штучного хутра, трикотажних виробв з хмчних волокон. Наприкнц 50-х рокв розпочалася комплексна реконструкця залзничного транспорту на основ електрифкац та впровадження теплово тяги. З 1954 р. цей вид транспорту став рентабельним. Через Украну йшла продукця у 81 крану свту. Зрс вантажооборот морського, автомобльного, повтряного

транспорту. Змнилася географя промисловост. Зявилися нов промислов центри Кременчук, Херсон, Рвне, Бла Церква, Чернвц, Львв. Зменшилася частка Донецько-Приднпровського, зросла Пвденно-захдного Пвденного економчних районв. х спввдношення у 1965 р. становило вдповдно 60,7, 27,4 11,9. Продовжувалася ндустралзаця шести захдних областей, де протягом 50-х рокв випуск промислово продукц

збльшився втрич. У 1965 р. ц област давали 8,9 валово промислово продукц республки за вартстю. В 1950 1965 рр. у господарство Украни було вкладено 74,4 млрд крб. Державн кошти становили близько 70,пдпримств 10. колгоспв 12, населення 8 . Структура розподлу нвестицй залишалася непродуктивною. На обладнання спрямовувалося у 50-х роках лише 20 30 , у першй половин 60-х рокв 28 всх капталовкладень,

решта на будвельно-монтажн роботи. За сферами господарства каптальн вкладення розподлялися так матеральне виробництво -67,5 , з них промисловсть 39.3, сльське господарство 16, будвельна ндустря 2,4, транспорт зв язок 9,8 нематеральне виробництво 32.5 , з них житло 19.1. торгвля, освта, наука, охорона здоровя та н. 13,4 . Розвиток промисловост вдбувався на основ пдвищення рвня технчно оснащеност. З друго половини 50-х рокв було розпочато механзацю та автоматизацю виробничих процесв.

У вугльнй промисловост удосконалювався шахтний транспорт, механзувалася зарубка вибивання вуглля на 98 , навалка його в лавах на 75 . У доменному та сталеплавильному виробництв будували печ з великим корисним обмом, використовували засоби автоматизац на контрольних операцях заходом плавлення, почали застосовувати киснево-конверторний спосб виплавляння стал, а також випуск сплавв для аваракетно промисловост. На машинобудвних пдпримствах застосовували автоматику та напвавтоматику електрозварювання, нов технологчн

способи прискорення обробки металу. Рвень механзац на залзничному транспорт пдвищився у 1960 р. до 60 , рчковому до 78, морському до 68,5 . Лише в 1959 1965 рр. було створено близько 4 тис. нових типв машин, механзмв. апаратв матералв. Пдпримства осволи випуск близько 1100 видв ново технки зняли з виробництва 800 типв застарлих конструкцй. Було встановлено понад 40 тис. автоматичних напвавтоматичних апаратв, впроваджено 813 автоматичних напвавтоматичних лнй. У 1965 р. у промисловост

Украни налчувалося 14 автоматизованих пдпримств 4 комплексно-автоматизован електростанц, 9343 механзован й автоматизован лн, було комплексно механзовано й автоматизовано 2527 дльниць, 1790 цехв, 431 пдпримство. Зросла продуктивнсть прац. Проте успхи промислового виробництва були недостатнми порвняно з потребами розвитку крани свтовим досвдом. Ефективнсть капталовкладень фондовддача знижувались, а капталомнсть зростала.

Зявилася тенденця зниження рентабельност. Зростання нацонального доходу було нижче за союзний. На кожен карбованець основних фондв вн зменшився з 2 у 1953 р. до 1,5 крб. у 1965 р. Внаслдок низьких норм амортизац капталу 6 на рк машини, устаткування списували кожн 16 17 рокв, а третину обладнання застосовували аж до фзичного знищення. Повльно впроваджували досягнення науково-технчного прогресу. Винахдництво недостатньо стимулювалося матерально, практично не снувало патентного права.

Незбалансовано розвивалися рзн галуз. Швидше зростали фондомн галуз важко промисловост. Вдставали вд потреб звязок, житлове будвництво. Залзниц республки обслуговувалися електро- тепловозною тятою на 59 . Лише третина дорг мала тверде покриття. Не забезпечували потреби крани автомобльна, авацйна, приладобудвна галуз. Хмчна промисловсть вдставала за виробництвом синтетичних волокон, пластмас.

Посилилася диспропорця мж важкою легкою промисловстю. нвестиц в останню становили до 12 15 всх промислових капталовкладень. Хрончно бракувало споживчих товарв. Неповнстю використовувалися видлен капталовкладення. Тльки в 1965 р. в Укран було не завершено 52 обкти. Гальмувала економчний розвиток система управлння та планування промисловост.

Протягом друго половини 40-х початку 50-х рокв господарство Украни контролювалося галузевими загальносоюзними, союзно-республканськими республканськими мнстерствами у березн 1946 р. Народн комсарати були перетворен на мнстерства. Псля смерт Стална розпочався перегляд економчно полтики крани. Було проголошено курс на прискорений розвиток легко промисловост.

У 1954 р. створено союзно-республканськ мнстерства чорно металург та вугльно промисловост Украни. У 1956 р. перетворен з союзних на союзно-республканськ мнстерства будвництва пдпримств металург та хмчно промисловост, будвництва пдпримств вугльно промисловост. Створено мнстерство будвництва УРСР- Протягом 1953 1956 рр. у республканське пдпорядкування перейшло близько 10 тис. пдпримств органзацй. Частка продукц республкансько промисловост зросла до 76 проти 34

у 1953 р. Розширилися права директорв пдпримств у плануванн виробництва, реконструкц, будвництва, затвердженн штатв. Середина 50-х рокв стала перодом кризи старого управлння та планування. Внаслдок реформи 1957р. кервництво промисловстю було передано раднаргоспам економчних районв, як управляли промисловстю на свой територ незалежно вд профлю. Держплан здйснював лише загальне кервництво, планування та координац у всесоюзному масштаб. Розробку планв починала на пдпримствах продовжували у раднаргоспах,

потм у Держплан республки Держплан СРСР. Основними методами планування залишався балансовий. Почали впроваджувати економко-математичн методи модел. За основний показник ефективност господарства приймалося спввдношення приросту нацонального доходу в порвняних цнах каптальних вкладень у сферу матерального виробництва. Проте реформ не пдлягали вонна промисловсть та енергетика.

Уряд вважав, що реформа допоможе рацональнше використовувати ресурси, подолати галузеву розднансть вдомч барри. На територ Украни було створено 11 районв Кивський, Харквський. Льввський, Внницький, Ворошиловградський, Днпро петровський, Херсонський, а у 1960 р. ще три Кримський, Полтавський, Черкаський. Майже вся промисловсть республки була пдпорядкована

Рад Мнстрв УРСР. У рамках раднаргоспв пдпримства або безпосередньо пдпорядковувались галузевим управлнням, або через трести комбнати. Триланкова система застосовувалась у легкй, мясо-молочнй, харчовй промисловост. У 1960 р. було створено республканськ раднаргоспи, в 1962 р. Раду народного господарства СРСР укрупнено районн раднаргоспи. Замсть 14 раднаргоспв створено 7. Посилилась концентраця виробництва.

В 1957 1960 рр. обднано 800 фабрик заводв у 400 укрупнених пдпримств. На початку 60-х рокв з однотипним пдпримств виникли виробнич обднання, що користувались правом юридично особи працювали як госпрозрахунков перше взуттва фрма Прогрес у Львов. У березн 1962 р. розпочалася перебудова управлння сльським господарством. Створювалися виробнич колгоспно-радгоспн управлння обднували 2 3 радгоспи.

Це призвело до ускладнення виробництва виникнення нових труднощв проблем. У межах диного народногосподарського комплексу СРСР раднаргоспи не забезпечували днсть технчно полтики, не розвязували комплексно господарськ проблеми. Порушилося централзоване кервництво галузями промисловост. Реформи наприкнц 50-х першо половини 60-х рокв припинились з усуненням М. С. Хрущова вд влади у 1964 р. Нове кервництво знищило вс елементи полтичного плюралзму, змцнило командно-

адмнстративну систему управлння суспльством. Проте економчн труднощ посилили соцальну напруженсть у кран потребували вдосконалення методв кервництва господарством. Тому в 1965 р. розпочалася перебудова, завданням яко був перехд вд адмнстративних до економчних методв управлння господарством на основ постанов парт й уряду. Передбачалося здйснити систему заходв, спрямованих на вдосконалення форм поднання територального галузевого

принципв управлння, централзованого планового кервництва економкою господарсько самостйност пдпримств, посилення стимулювання виробництва. За програмою реформ управлння господарством було лквдовано раднаргоспи вдновлено систему управлння через союзн та союзно-республканськ мнстерства. На кнець 1965 р. у СРСР налчувалося 18 загальносоюзних 13 союзно-республканських промислових мнстерств, а також республканське мнстерство мсцево промисловост.

Створено управлння матерально-технчного постачання нафтовидобувно, нафтопереробно нафтохмчно промисловост. Внаслдок подальшо реорганзац в Укран дяло 22 союзно-республканських 7 республканських мнстерств автомобльного транспорту шосейних шляхв, будвництва, комунального господарства, мсцево промисловост, освти, охорони громадського порядку, соцального забезпечення. Союзно-республканськ мнстерства й управлння були пдпорядкован однойменним мнстерствам СРСР Рад Мнстрв СРСР. Удосконалення планування передбачало скорочення клькост

планових показникв до 8 фонд заробтно плати, впровадження ново технки, обсягу централзованих каптальних вкладень, введення в дю виробничих потужностей основних фондв та н Решту показникв пдпримства мали визначати самостйно, зокрема продуктивнсть прац, кльксть працюючих, зарплату, собвартсть продукц тощо. Було здйснено перехд вд показникв обсягу валово та товарно до реалзовано продукц, одержаного прибутку виконання завдань поставок.

Оцнка ефективност господарсько-фнансово дяльност пдпримств визначалася показниками прибутку, рентабельност. Зросло значення системи економчного стимулювання. засновано на таких нструментах, як цноутворення, кредитування. премювання. На пдпримствах утворювалися фонди матерального заохочення, соцально-культурних заходв та житлового будвництва, було прийнято Положення про соцалстичне державне виробниче пдпримство. Завданням Держплану УРСР була розробка планв розвитку господарства усх галузей союзно-республканського

республканського пдпорядкування пропозицй щодо планування роботи пдпримств загальносоюзного пдпорядкування. Декларувалась стабльнсть планових завдань. Основною формою планування мав стати пятирчний план з розробкою найважливших завдань по роках з орнтацю на кнцев результати дяльност. Основним методом планування залишався балансовий за основними вилами продукц, ширше використовували про грамно-цльовий економко-матема-тичний методи. Економчн експерименти в

Укран розпочалися в 1964 р. на пдпримствах швейно, машинобудвно, вугльно, приладобудвно та легко промисловост Льввського раднаргоспу. В 1966 р. на нов умови роботи перейшло 100 пдпримств, у 1970 р. 8,2 тис. 83 , як давали 92 обсягу продукц. СЛЬСКЕ ГОСПОДАРСТВО УКРАНИ У 50-Х - 60Х РОКАХ На початку 50-х рокв низька продуктивнсть сльського господарства залишалася. В 1950 1953 рр. загальний обсяг продукц зрс лише на 2 , а землеробства зменшився на 1 .

Поворотним пунктом у розвитку сльського господарства став вересень 1953 1955 рр коли змнилася аграрна полтика держави. Основн заходи були спрямован на пдвищення матерально зантересованост колгоспв, збльшення державних асигнувань на потреби села, полпшення технчного кадрового забезпечення села. З счня 1954 р. дяли постйн погектарн норми поставок тваринницько продукц, заборговансть минулих рокв з колгоспв було списано. Зменшено поставки овочв картопл.

Частину продуктв колгоспники продавали держав у порядку закупок через заготвельн органзац. В 1953 1958 рр. заготвельно-закупвельн цни зросли на зерно у 7 разв, на картоплю у 8, на продукти тваринництва у 5,5 раза. Скасовано обовязков поставки сльськогосподарських продуктв з колгоспних дворв, удвч знижен податки з присадибних господарств. У 1958 р. вдмнено обовязков поставки. Встановлен дин закупвельн цни на сльськогосподарську продукцю, диференцйован по зонах крани.

Змнилася практика планування. Колгоспи мали право з урахуванням планв заготвель закупок визначати розмр посвних площ пд певн культури, кльксть худоби. Вперше колгоспники могли сам виршувати, як використовувати власн ресурси. Почали впроваджувати щомсячно авансування колгоспникв. Важливе значення мала реорганзаця в 1958 р. машинно-тракторних станцй. Технку було реалзовано колгоспам радгоспам, а МТС перетворено на ремонтно-технчн станц

РТС, функцями яких були продаж технки колгоспам, ремонт , постачання нафто-продуктв, запасних частин, добрив, отрутохмкатв. Протягом 1951 1960 рр. збльшилися капталовкладення, ще становили 6799 млн крб або 15,6 загального обсягу нвестицй у господарство. Прийнят заходи стимулювали сльськогосподарське виробництво З середини 50-х рокв сльське господарство вперше стало рентабельним.

Середньорчн темпи зростання сльськогосподарського виробництва в 1954 1959 рр. становили понад 7 , Неподльн фонди зростали щороку в колгоспах на 21,8 , радгоспах на 16 , Пдвищилися валов збори та врожайнсть зерна, зросло поголвя худоби. Проте пднесення виявилося нестабльним. З 1958 р. у сльськогосподарському виробництв почався спад. Якщо за 1951 1958 рр. обсяг валово продукц збльшився на 65 , то з 959 по 1964 р. лише на 22 .

Середньорчн темпи розвитку зменшилися до 2. Колгоспи змушен були купувати технку за пдвищеними цнами. Закупвельн цни 1958 р. були меншими порвняно з 1954 1957 рр. За цих умов доходи колгоспникв зменшилися, заборговансть перед державою зросла. З 1963 р. уряд почав надавати короткостроков позики для купвл добрив, насння, молодняку. У 1964 р. було списано заборговансть за технку на суму 180 млн крб.

Проте ц заходи були недостатнми. Капталовкладення в сльське господарство зростали повльно в 1961 1965 рр. становили 16,5 усх нвестицй у господарство. Як ранше, вони вкладалися у виробнич фонди, як за цей перод зросли у колгоспах у 1,8, радгоспах в 2,5 раза. Однак фондовддача зменшилася з 1,47 крб. в 1958 р. до 0,87 крб. в 1965 р. у колгоспах вдповдно у радгоспах з 0,92 до 0.77 крб. Освоння цлинних земель у Казахстан,

Сибру, на Урал, частково на Пвнчному Кавказ, яке розпочалося у 1954 р. законсервувало екстенсивний характер сльського господарства. Плани розширення зернового виробництва за цлинною програмою зумовили зменшення в Укран посвних площ зернових культур з 65,4 всх посвв у 1950 р. до 40,9 у 1960 р. З 1955 до 1964 р. надмрно розширювались посви кукурудзи на зерно фураж без урахування конкретних грунтово-клматичних умов. У 1955 р. планувалося посяти понад 5,2 млн га порвняно з 2,2 млн га у 1953 р у 1962

р. посви кукурудзи досягли понад 20 ус посвно площ. Однак врожайнсть була низькою, валовий збр не забезпечував потреб крани за умов скорочення посвв зернофуражних культур ячменю, ввса. Валове збирання технчних кормових культур зростало переважно за рахунок розширення посвних площ. Так, за 1940 1960 рр. посви соняшника збльшилися в 2 рази, врожайнсть у 1,2 раза, вдповдно цукрових бурякв у 1,7 1,4 раза. Для того щоб збльшити валов збори сльськогосподарських культур, скоротили

площу пд чистими парами з 12.3 у 1940 р. до 6.7 у 1958 р. до 0.4 у 1963 р. Проводилась полтика обмеження особистих господарств колгоспникв. Так. у 1955 р. удвч зменшено розмри присадибного господарства. У 956 р. встановлено грошовий податок з громадян, що тримали худобу в мстах, а в 1959 р. це було заборонено. Вдповдно до законв 1963 р. знову було пдвищено податки на утримання худоби.

В 1954 1964 рр. поголвя велико рогато худоби в пдсобних господарствах колгоспникв скоротилося на 14,3 . На колгоспних ринках зменшився продаж продукц тваринництва, пдвищилися цни. Виснаження цлинних земель, посуха 1963 р застй сльсько-господарського виробництва в центральних чорноземних районах Рос та в Укран призвели до продовольчо кризи 1963 р. З цього часу Радянський Союз почав закуповувати зерно за кордоном.

Протягом 1951 1965 рр. певних успхв було досягнуто в розвитку тваринництва. За вартстю валово продукц воно майже дорвнювало рослинництву. Збльшилося поголвя тварин, пдвищилася хня продуктивнсть, зросло виробництво основних видв продукц. Частка колгоспв радгоспв за 1951 1958 рр. за загальною клькстю велико рогато худоби зросла з 53 до 62,9 . корв з 24.1 до 46.2. свиней з 60.7 до 68.7, коней з 99.2 до 99,4, за виробництвом мяса з 24,7 до 45,

молока з 19,1 до 50.5, вовни з 77,3 до 84,7, яць з 10,6 до 14.1 . Проте частка особистих пдсобних господарств населення поступово зменшувалася, особливо в 60-х роках. В 1970 р. вона становила за поголвям велико рогато худоби 21 , виробництвом мяса 37, молока 30, вовни 4.8. яць 62 . На розвиток тваринництва негативно впливала нестача кормв, породно та племнно худоби. Поступово пдвищувався ндустральний рвень виробництва.

Наприкнц 1958 р. тракторв було 168,4 тис зернозбиральних комбайнв 64,8 тис вантажних автомоблв 129 тис у 1965 р. вдповдно 257, 56,9, 80,4 тис. Технка яксно вдосконалювалася за рахунок надходження дизельних, колсних, гусеничних тракторв, самохдних комбайнв, навсних машин знарядь, гдравлчних пристров. Почали застосовувати автоматизован зернов токи, дольн установки, пристро для приготування кормв, механзоване водопостачання. Енергетичн потужност лише в 1960 1965 рр. зросли з 25,6 до 40,3 млн к. с.

Пдвищився рвень електрифкац. За 1953 1965 рр. загальне споживання електроенерг зросло з 277,2 до 4505 млн кВтгод у 16,3 раза. Проте механзаця електрифкаця села були незадовльними. До комплексно наближалася лише механзаця вирощування зернових культур. До державних енергосистем було приднано 69 колгоспв 88 радгоспв. Не задовольнялися культурно-побутов потреби села.

Негативно впливало на врожайнсть культур недостатн застосування органчних мнеральних добрив, хоча внесення х з року в рк зростало. Непродуктивними були спроби перебудови природи насадженням лсових смуг та будвництвом зрошувальних каналв. За цей перод збльшилася кльксть радгоспв з 935 у 1950 р. до 1343 у 965 р За розмрами вони були бльшими, нж колгоспи, у 2 3 рази. Посвна площа х становила у 1965 р. 16 загально посвно площ.

Концентраця виробництва поднувалася з спецалзацю. У 1965 р. в Укран займалися вдгодвлею худоби близько 800 колгоспв 500 радгоспв, на вирощуванн овочв спецалзувалися 223, яць мяса птиц 139 радгоспв. Колгоспи радгоспи Украни буяй рентабельними. Рвень рентабельност коливався вд 29,7 у 1960р. до 44 у 1965р. У березн 1962 р. розпочалася перебудова управлння сльським господарством.

Створювалися виробнич колгоспно-радгоспн управлння, що обднували 2 3 райони. Це ускладнило виробництво, викликало нов труднощ проблеми. У 1964 р. було скасовано укази 1959 1963 рр що обмежували розвиток особистих пдсобних господарств. Проте нов укази також встановлювали певн норми утримання худоби в особистй власност громадян. У березн 1965 р. було розпочато реформу в сльському господарств.

Встановлювався постйний план закупвель зерна на шсть рокв для всх колгоспв радгоспв. Пдвищувалися закупвельн цни на пшеницю, жито, гречку та нш зернов культури, соняшник, продукцю тваринництва. За здану продукцю понад план встановлювалася надбавка 50 основно закупвельно цни. Було здйснено перехд до гарантовано грошово оплати прац колгоспникв за кнцевими результатами господарсько дяльност. Проте стотних змн в аграрнй полтиц не вдбулося.

Кервництво здйснювали на основ директивност та жорстко регламентац. ФНАНСИ, КРЕДИТ, ДОБРОБУТ УКРАНИ У 50-Х 60-Х РОКАХ ХХ СТ. Державний бюджет Украни обднував республканський мсцев. За його допомогою перерозподлялася бльша частина нацонального доходу республки мж виробничою та невиробничою сферами, галузями господарства, економчними районами. ндекс зростання державного бюджету порвняно з 1940

р. становив у 1950 р. 225, у 1960 р. порвняно з 1950 р. 434, у 1985 р. порвняно з 1960 р. 415,8, у 1990 р. порвняно з 1985 р. 140,7. З метою змцнення фнансв скорочення грошово маси, випущено пд час вйни у грудн 1947 р. було здйснено реформу, проводили конфскацйними методами. Стар грош, що перебували в обгу, обмнювалися на нов у спввдношенн 1 10. Вклади в ощадних касах розмром до 3000 крб. переоцнювалися карбованець за карбованець, вл 3000 до 10 000

крб. з розрахунку 32, а понад 10 000 крб. зменшувалися наполовину. Облгац державних позик замнювалися на облгац конверсйно 2 - позики 1948 р. у спввдношенн 31. Кошти колгоспв кооперативних органзацй обмнювалися як 54 або вилучалося 20 х грошових нагромаджень. Оскльки ц заходи призвели до збльшення дотацй промисловост, то в 1949 р- було пдвищено оптов цни на засоби виробництва та тарифи вантажоперевезень. 31 березня 1950 р. пдвищено курс карбованця по вдношенню

до ноземним валют, переведено його на власну золоту базу. У 1961 р. проведено реформу, що змнила масштаб цн, який пдвищився в 10 разв. Це означало вдповдне зниження всх цн, плати за послуги, грошових доходв населення. Стар грош було замнено на нов у спввдношенн 101. Одночасно з 1 счня 196 р. встановлювався золотий вмст карбованця 0,987412 г чистого золота цна 1 г золота дорвнювала 1 крб

Долар став оцнюватися в 90 копйок замсть 4 крб. Протягом перших повонних рокв податкова система була унфкована спрямована на чтке визначення обсягв податкв республканського й особливо мсцевих бюджетв. У другй половин 50-х рокв у фнансовй систем Радянського Союзу намтилася тенденця розширення повноважень союзних республк. Вони одержала право самостйно визначати доходи видатки в розрз республканських мсцевих бюджетв, використовувати

додатков доходи, а також т суми, що залишилися внаслдок економ видаткв. За республками були закрплен певн повноваження щодо складання, утвердження, виконання державних бюджетв, розподлу доходв видаткв мж республканським мсцевими бюджетами. Було внесено змни у податкову полтику. В 1953-р. прийнято новий закон про сльськогосподарський податок. Замсть оподаткування доходу вл усх джерел сльськогосподарського виробництва введено податок за твердими

ставками з одн сото гектара присадибно земл колгоспного двору. Передбачалася система пльг для окремих категорй населення нвалдв, смей вйськовослужбовцв та н У 1957 р. замсть чотирьох рзних ставок у розмр вл 6 до 15 було введено нову дину ставку оподаткування з валового доходу колгоспв у розмр 14 , що була диференцйована по республках областях. У 1958 р. припинено випуск державних позик, що реалзувалися за пдпискою серед населення довгий час

були важливим джерелом доходв бюджету. Протягом 1960 1962 рр. було пдвищено неоподаткований мнмум заробтно плати, знижено податок з заробтно плати для низькооплачуваних громадян, скасовано податок за бездтнсть з неодружених, одиноких малосмейних. Протягом 50-х рокв з розширенням прав союзних республк у народному господарств СРСР пдвищувалося значення республканського бюджету. Його частка у державному бюджет Украни становила у 1958 р.

69,2 проти 32,9 у 1950 р. З кнця 50-х рокв у розподл доходв мж республканським мсцевй бюджетами знову намтилася тенденця збльшення частки останнх. У господарському розвитку Украни значна увага придлялася торгвл. В 1950 р. було вдроджено матерально-технчну базу. Абсолютний обсяг продажу товарв у державнй кооперативнй торгвл. включаючи громадське харчування, становив 97 рвня 1940 р.