УКРАЇНСЬКЕ ДІЛОВЕ (укр)

С Дорошенко, Г.Т. Басенко, Н.О. Садвнича УКРАНСЬКЕ ДЛОВЕ МОВЛЕННЯ Суми 2001 Рдна мова - то душа народу, то його живе серце гине чи занепада мова-гине й занепада народ. ван Огнко Укранська мова в житт суспльства Укранська мова - нацональна мова укранського народу. У сучасному свт налчуться майже шсть тисяч мов, Наша, укранська, як будь-яка нша, посда сво ункальне

мсце. У мов наця залиша всю свою сторю, свй всебчний багатовковий досвд, здобутки культури, свтоглядн де, свою самобутнсть. Мова кожного народу витвором багатьох поколнь Мова засобом комункац, нструментом порозумння мж людьми, сплкуванням мж народами. Адже у процес суспльно дяльност люди мають постйну потребу вступати в рзн стосунки з ншими людьми, погоджувати з ними сво д, длитися власним досвдом запозичати соб досвд нших, давати поради й розпорядження

або одержувати х Без мови не може снувати будь-яке виробництво, не може розвиватися наука, технка, культура, мистецтво, преса, радо телебачення. Мова також знаряддям формування вираження думки, основою духовност народу, мдного надйною опорою самоусвдомлення особистост, мпульсом до творчого самовираження людини не тльки в нацональнй культур, а й у свтовй цивлзац Корння укрансько мови сяга у сиву давнину. Аж укранська мова протягом багатьох вкв не мала певного визначеного

статусу. На найвищому державному рвн видавалися укази, закони, постанови- положення, що сприяли заборон викорненню укрансько мови. Мова одн з найдавнших нацй почала втрачати природну яксть, носями в основному були мешканц села Мовою мського побуту в найширшому розумнн, а також сплкування в усх сферах була росйська мова Також кервники укранського походження та бльшсть мських мешканцв, як мгрувала з села, говорили, як вдзначив у свому виступ Б.Олйник росйською мовою, але з таким зачепилвським акцентом, що корнному

москвичу, аби вн втямив, треба ще раз перекладати на справжню росйську. Закон про мови 1989 р. та Конституця Украни 1996 р ст. 10 -документи. Що надали укранськй мов державного статусу. У другй половин 80- 90рр. XX ст. змна суспльного ладу, масово свдомост, формування нових держав проголошення незалежност Украни, зумовили яксн зрушення в сучаснй укранськй лтературнй мов.

Статус державно мови, безперечно, стимулював розширення функцй, сприяв розвитку укрансько нац, традицй культури. Тому ми повинн памятати, що виховувати в соб повагу до мови, якою сплкумося це, перш за все, виявляти повагу до народу, його стор, культури. Адже мова -свордний генетичний код нац, а не лише засб сплкування. Походження мови Людство завжди цкавилось питанням походження мови. Чому саме людина волод мовою На раннх етапах розвитку суспльства люди вважали творцем мови

Бога. Пзнше античними вченими формуться думка, що мова творилася поступово самими людьми, а не якоюсь надприродною силою. Ще в перод до не впродовж клькох сторч точилася дискуся з питання звяжу мж мисленням мовою, мж словом тими речами, як воно назива, тобто як слова набули свох значень, хто м дав ц значення. Тому зародилися так теор походження мови договрна, звуконаслдувальна вигукова Гераклт Ефеський та його однодумц вважали, що слова, рзн назви, а значить мова виникли в результат певно

домовленост мж людьми називати т чи нш реч процеси, ознаки так, а не накше. Демокрт, Арстотель вдстоювали думку, що людина повторювала, осмислювала т звуки, як вона чула навколо себе, поступово перетворювала у вдповдн назви предметв, подй процесв. Так виникли слова, так утворилася мова Епкур був автором вигуково теор, що була близькою до звуконаслдувально. Вн повязував виникнення мови з вигуками, криками само людини вд болю, страху радост т.д.

Пзнше ц вигуки усвдомлювалися як слова Але жодна з цих теорй не спромоглася науково обгрунтувати походження мови, довести, чому саме в людей з тих чи нших природних елементв складалася мова, а у тварин, як мають т ж природн можливост, утворення мови не вдбулося. Однак самий факт снування теорй на той час був явищем прогресивним. Тому представники церкви придушували будь-яку прогресивну думку.

У 18-19ст. письменники, мовознавц, флософи в рзних формах почали вдроджувати старогрецьк теор щодо походження мови, прагнули науково пояснити, як за яких умов утворилась людська мова Але проблема походження мови не була й тод виршена. Основною хибою всх теорй було те, що вони не враховували суспльного характеру мови, звяжу мови з мисленням, а також того, що мова мислення виникли розвинулися в процес колективно прац людей.

Наукове висвтлення питання походження мови знаходимо в працях Ф. Енгельса, Ч. Дарвна Павлова. Ф.Енгельс писав, що праця створила людину. Мова ж як засб сплкування виникла в процес прац. Вдомий вчений Ч.Дарвн переконливо довв, що людина походить вд людиноподбних мавп. Академк . Павлов назвав мову слово другою сигнальною системою, яка виникла разом з появою абстрактного

мислення людини, як форма його вираження, як засб передач результатв людського мислення з поколння в поколння. Формування мови, як формування людини, суспльства з стада людиноподбних мавп, було довго тривалим непомтним для людського ока поступовим процесом. Поняття лтературно мови та мовно норми Укранська нацональна мова сну у двох формах а у вищй форм. загальнонародно мови - сучаснй укранськй лтературнй мов, б у нижчй форм загальнонародно мови - територальних далектах.

Мова, що ма унормований словник, загальновживан граматичн форми, усталену вимову й правопис називаться лтературною. Сучасна укранська лтературна мова - оброблена унормована форма укрансько нацонально мови вд часв . П. Котляревського, Т. Г. Шевченка до наших днв. Сформувалася вона на основ середньонадднпрянських говорв, але до складу ввйшли й нш нарччя. Сучасна укранська лтературна мова обслугову складн потреби суспльства, ус сфери його дяльност, нею

користуються ддержавн й громадськ установи пд час длового сплкування, освта, наука, засоби масово нформац т.д. Виконуючи так важлив суспльн функц, нацональна лтературна мова вдзначаться нормами, що обовязковими для всх членв. Укранська лтературна мова йде разом з поступом суспльства вона розвиваться й збагачуться. Усталення, шлфування завжди супроводжують , Свдченням цьому роки видання Укранського правопису -1946 1960,1990,1993 Мовна норма - сукупнсть загальноприйнятих правил реалзац

мовно системи, як закрпляються у процес суспльно комункац. снують так типи норм орфоепчн вимова звукв звукосполучень графчн передача звукв на письм орфографчн написання слв лексичн слововживання морфологчн правильне вживання морфем. синтаксичн устален зразки побудови словосполучень, речень стил стичн вдбр мовних елементв вдповдно до умов сплкування пунктуацйн вживання роздлових знакв. Мовн норми сторично й сощально зумовлен, стабльн, систематизован.

Але з поступом суспльства виникають потреби щодо змни лтературно норми мовно одиниц. тому в межах норми спвснують мовн варанти старого нового в мов. Так у словниках укранського лтературного словосполучення розрзняють варанти акцентн розплд розплд плугатар плугатар договр договр завжди завжди фонематичн врожай урожай морфологчн стл, а в Р.в. стола столу. З мовними нормами ви можете ознайомитись у правопис, довдниках, словниках, пдручниках посбниках з укрансько мови.

Форми сучасно укрансько лтературно мови Сучасна укранська лтературна мова сну у писемнй та уснй формах. Вони однаково важлив для суспльства, обом м властив мовн норми. Однак за свом функцонуванням кожна з них ма сво специфчн особливост. Усна форма лтературно мови обслугову поточн потреби сплкування в суспльств мж людьми, безпосередньо повязаними мж собою. Це мова длового сплкування науки, освти, засобв масово нформац.

Кльксть учасникв усного сплкування обмежена Розумнню усно мови сприяють нтонаця, тембр сила голосу, дикця, паузи, ммка, жести та умови, у яких вдбуваться розмова. Усне мовлення - це далог. В усному мовленн переважно використовуються прост реченця, тому що при безпосередньому сплкуванн висловлена думка часто ста зрозумлою з пвслова або з одного натяку, Усна мова обслугову побутов й виробнич процеси суспльства, то в нй переважа лексика побутового та виробничого

характеру, можливе вживання розмовних слв, як перебувають на меж з далектною лексикою. сну цла низка штампв привтання, прощання загалом побутових далогв, що складовими мовного етикету. Уснй мов характерна спонтаннсть .непдготовленсть. Писемна форма лтературно мови функцону в галуз державно. полтично, науково й культурно дяльност. Вона розрахована на сглкування з необмеженою клькстю осб.

Вимоги до писеино мови точнсть, послдовнсть лакопчшсть виклад фактв, гранична чтксть у висловлюванн. У писемнй форм особливо чтко проявляться диференцаця текств за страми сплкування. Так, у длових паперах крм звань графки, орфограф, пунктуац, снують сувор правила х побудови, вживання стйких словосполучень вибору лексичних одиниць. Писемнй мов властив як прост так складн речення, вживання х -потреба повно розгорнути й оформити складну думку.

Потрбн слова добирати доречно, з урахуванням знань правил правописусу, вдалого вибору слова. Письменна мова да нам можливсть фксувати кимось висловлене вдтворення висловленого в простор та час. Наша мова - дзеркало нашо культури. Наука, освта- длов стосунки розмовних слв не припускають. Культура усного писемного мовлення всх, хто користуться укранською мовою як засобом сплкування, поляга в тому, щоб досконало знати мовн норми дотримуватись х.

Запитання 1. Як функц мови в житт людини та суспльства 2. Назвть урядов документи, що надали укранськй мов статусу державно. 3. Хто з вчених науково обгрунтував походження мови 4. Дайте визначення поняття лтературна мова, мовна норма. 5. Як дв форми сучасно укрансько лтературно мови ви знате

Зясуйте х особливост та значення для суспльства. Завдання 1. Прочитайте текст Статт 10- Конституц Украни. Зясуйте змст поняття державна мова. Пояснть, яких мовних норм треба дотримуватись, щоб грамотно писати слова, пдкреслен в текст. Стаття 10 Державною мовою в Укран укранська мова. Держава забезпечу всебчний розвиток функцонування укрансько мови в усх сферах суспльного життя на всй

територ Украни, В Укран гарантуються вльний розвиток, використання захист росйсько, нших мов нацональних меншин Украни. Держава сприя вивченню мов мжнародного сплкування. Застосування мов в Укран гарантуться Конституцю Украни та визначаться законом. 2. Прочитайте тексти назвть тему, що обдну х в одне цле. З поданих текств випишть приклади орфографчних та граматичних норм,

Усно обрунтуйте вживання роздлових знакв. Укранська земля, як доводять археологчн розкопки, була заселена з найдавншого часу, ще з часв палеолту, цебто старшо камяно доби. Кив постав ще з початком людського життя на Днпрових пагрках на його о терен знайдено найдавнш слди людського життя в Схднй вроп. ДнпроБористен з глибоко давнини був головною торговельною дорогою. Вн ма широку систему допливв, сам простий, спокйний, тому дуже надавався на водний шлях,

Кив став його найкращим пристанком при а рзних зносинах. Археологя й мовознавство тепер сильно розвинулися, й вони освтили початки укранського народу й його мови ще в досторичних часах. Археологя показала, що на наших землях, пдбиваючи пд себе тубльну люднсть, жило багато рзних народв, напр. кмерйц 1000 лт до Христа, скити V ст. до Хр. сармати IV- III вки до Хр роксолани чи алани, готи

П-Ш в, по Хр гуни V-V вки, болгари, авари. Народи ц позоставили на наших землях, а також у нашй мов багато свох слдв. Цим пояснються, що дуже багато, понад 600 рзних топографчних назв, напр. рчок, пагоркв осель т. н. походження -готських, сарматських, аланських н. Уже з 4-го вку по Христ безперечно вирисовуться перед нами укранський народ М.Грушевський сторя Украни - Рус, 15, а вже з 4-го вку бачимо його зовсм ясно.

Так званих антв, що жили по берегах Чорного моря, наука сприйма за предкв укранцв, дають уже грецьк джерела У-го вку. .Огнко Слово украна в старовину визначало попросту пограниччя. За часв великого князвства кивського XII вку ми знаходимо, наприклад, згадку про украну галицьку, точнш - галицько-волинську, на гюграничч област смоленсько див. патський лтопис пд роком 1189, й одночасно зустрчаемо звстку, пд 1187-им роком, про украну надднпрянську, лвобчну тепершню

Полтавщину. Псля татарсько руни ХТО вку пд укранок малоруси розумли переважно самсньк, земл днпрового степового пограниччя Украна Лвобчна й Украна Правобчна. 3 ХУ-ХУ вку тут розвивалося козацтво, тод територя Украни значно поширилася як по лвому, так по правому боц Днпра Пд кнець XVI вку козаччина Украни, цебто Надднпрянщини, зробилася висловником нацональних деалв

малоруського народу, а в ХУЛ- XIX вц нова малоруська лтература пшла з т знов - таки козацько Украни. Котляревський, Гулак -Артемовський, Квтка - Основяненко, Шевченко й нш талани лтературно розробили живу малоруську мову свох мсцевостей вона, мова властиво укранська, лягла в основу лтературно мови геть-усх малорусв, хоч би якими малоруськими нарччями та говрками вони говорили. Геть-ус нацонально свдом малоруси, чи то росйськ пддан, чи австрйськ, од

Кавказу до Карпат, по вол позвикали звати себе укранцями теперечки дуже не люблять, як х сторонн люди, за старою звичкою, все ще взивають малорусами. А Кримський. Укранська мова спадкомицею мов ще тих словянських племен, що населяли територю сучасно Украни - полян, древлян, сверян, тиверцв, угличв та н. Минули довг сторичн етапи формування регональних мовних утворень, пероди нтеграц триторальних далектв

у живу давньоруську мову кивського зразка, розквту усномовно та писемно культури Кивсько держави, доки витворилася давньоукранська лтературна мова. сторя формування та становлення охопила клька вкв залишила нащадкам багато писемних памяток свтського та релгйного характеру лтописи, повчання, сказання, Слово збрники, проповд, сторичн проповд, врш, драми, нтермед. грамоти, мськ ратушн книги, акти, унверсали, послання, трактати, поезю та художню прозу.

Давнй перод укрансько мови породив багатющий укранськй фольклор сторичний, обрядовий, календарний, соцальний, госгюдарський, побутовий. Це сторичн думи та псн, казки, легенди, перекази, оповд, колядки, щедрвки, гавки, веснянки. Нова укранська лтературна мова, якою користумося сьогодн, увбрала в 3. Перекладть текст укранською мовою. Порвняйте структуру речень в обох мовах. У чому труднощ перекладу И кто может слушать без соучастия эти песни и думы, в которых старина запорожская

отразилась такими верными, живописными очерками старина, исполненная жизни, хотя и грубой, но величественной, поэтической В песнях и думах запорожских вы не найдете ни чопорного сладкогласия, ни изнеженности чувств ни роскоши выражений. Нет В них все дико, подобно дубравам и степям, воспринявшим их на лоно свое при рождении все порывисто, подобно полету, урагана степного, под глухие завывания которого они взлелеяны вое бурно, подобно минувшей жизни Запорожья. I. Срежевський.

Мова писемних текств. Стил укрансько мови. Стилстика - роздл мовознавства, що вивча в межах нацонально мови суть специфку стилв мови. Це наука про виразов засоби мови, про т елементи, що приднуються до власне вираження думки, супроводжують семантичний змст висловлюваного. Так кожна людина в повсякденному житт пд час сплкування залежно вд потреб прибга до рзних мовних засобв. Виступ студента на занятт вдрзняться вд виступу на науковй конференц, нш мовн засоби вн використову

пд час заповнення бланка, телеграми чи грошового переказу. Отже, змст, цлеспрямовансть висловлювання, ндивдуальна манера мовлення потребують певного добору слв та словосполучень, конструкц речень тощо. Так текст договору вдрзняться набором мовних засобв вд науково статт тексти офцйних приватних листв мають також вдмнност в мовному оформленн. Отже, стилстика вивча стил стичну диференцацю мови, функцональн стил.

Стиль - основне поняття стилстики. Це слово, першоджерелом якого лат. Stilus загострена паличка для писання ма багато значень вживаться не тльки в мов, а в музиц, архтектур, спорт, автомоблебудуванн, легкй промисловост тощо. Стиль означа метод, спосб дяння. Мовний стиль - це сукупнсть мовних засобв вираження, зумовлених змстом метою висловлювання. В укранськй лтературнй мов видляють так функцональн стил науковий, офцйно-дловий,

публцистичний, художнй, розмовний, епстолярний, конфесйний т.д. Функцональн стил не вдособленими один вд одного, тому що суспльн функц мови часто переплтаються, але кожен з них ма сво особливост. Познайомтесь з основними ознаками стилв у таблиц. Стил та х особливост. Назва стилю Сфера використання Основне призначення Форма реалзац Види жанри реалзац

Основн ознаки стилю Основн мовн засоби стилю Велика кльксть науково нформац наявнсть схем, таблиць, графкв, даграм, карг, знакв значкв нформа оперування абстрактними ця про Логчна послдов словами результати нсть доказовсть ви використання науково фра досл Пдручник, кладу зеолог, стйких термнологч джень, дисертаця, понятйнсть пред них сполучень обгрунту монографя, метнсть тлумачень залучення цитат посилань Наука, вання г

Моно стаття, дипло обктивний аналз на першоджерела V освта, потез, до мна курсова точнсть лаконч вдсутнсть авторсько нди технка ведення лог робота, лекця, нсть висловлювань вдуальност стинност реферат, вд аргументаця пере чтка композицйна струк теорй, гук, анотаця, конливсть тверджень тура тексту роздли, пункти, класифка рецензя. узагальненсть по пдпункти, параграфи, абзаци ця сис нять явищ переважне вживання мен тематиза докладн висновки никв та вдносних

прикметни ця знань. кв, наявн дслвн форми, дприслвников та дприкме тников звороти переважання рзнотипних складних речень, стандартних виразв. Приватне листування Обмн думками, нформацю, враженнями, прохання, виховний вплив. Далог Листи Наявнсть певно композиц початок шанобливе звертання головна частина змст листа кнцвка пдсумок написаного нод постскриптум Р.8 приписка. Поднання елементв художнього, публцистичного та розмовного

стилв. са 0 й 6 0-0 Офцйно-длов стосунки в державно-му полтичному, громадському й економчному житт, законодавств, у сфер управлння адмнст-ративно-госпо-дарсь-кою дяльнстю. Регулювання длових стосункв та обслуго-вування потреб людей у вдповдних ситуацях здйснення управлнсько дяльност. Монолог далог Закони, укази, постанови, статут, ухвала, акт, лист, довдка, протокол, нструкця, реклама, доручення, характеристи-ка, скарга, наказ тощо.

Нейтральний тон викладу змсту лише у прямому значенн офцйний характер поднання точност та ясност з лакончнстю, стислстю послдовнстю викладу фактв документальнсть, наявнсть реквзитв висока стандартизаця вислову, вживання усталених одномантних мовних зворотв сувора регламентаця тексту, для чтко органзац текст подляться на параграфи, пункти, пдпункти адреснсть тематична обмеженсть повторнсть. Використання суспльно-полтично та адмнстративно-канцелярсько термнолог, спецально фразеолог вдсутнсть

авторсько мовно ндивдуальност та емоцйност, експресивно лексики синонмя зведена до мнмуму не виклика двозначност сприймання велика питома вага розщепленого присудка наявнсть безособових наказових форм дслв тепершнього часу з значенням позача-совост, постйност д вживання складних речень з сурядним пдрядним звязком, простих поширених речень. а Е с Громадсько-полтична, суспльно-виробнича, культурно-освтня дяльнсть, навчання Обговорення пропаганда думок, переконань, дей, теорй та активна агтаця за втлення х у повсяк-

денн Монолог далог Виступ, дискуся, публцистична стаття, фейлетон, памфлет, нарис, нтервю, огляд, репортаж т.д. Доступнсть мови формулювань Поднання логчност доказу полемчност викладу широке використання художнх засобв, точних найменувань, дат, подй, мсцевост, учасникв, висловлення наукових положень фактв з емоцйно-експресивною образнстю низки яскравих засобв позитивного чи негативного авторського тлумачення. Синтез елементв наукового, офцйно-длового, розмовного й художнього стилв насичення суспльно-полтичними,

соцально-економчними термнами, гаслами, закликами використовуться багатозначна лексика, емоцйно-офцйн слова, експресивн стал словосполучення, пери- фрази уживання у переносному значенн наукових, спортивних, музичних, вйськових та нших термнв виршальне значення мають афористичн, нтригуюч заголовки використання ншомовних суфксв -ст -ист, -атор, -аця, префксв псевдо нео супер нтер- та нших Складних речень ускладненого типу, риторичних питань, вигукв.

Мистецтво, культура, освта нформацйна, естетична функц, вплив на розум, почуття волю читачв за допомогою художнх образв, формування переконання Монолог Повсть, оповдання, новела, байка, мемуари, роман, казка, драма, трагедя, комедя, мелодрама, водевль, поезя, поема, балада, псня, елегя, гмн, епграма, ода, усмшка Образнсть поетич- ний живопис словом естетика мовлення екс-перся як нтенсивнсть вираження зображувальнсть конкретно-чуттве живописання дйсност вдсутня певна регламентаця використання засобв вдсутн приписи субктивзм

розумння вдображення Наявнсть рзномантно лексики конкретно-чуттво, емоцйно-експресивно запровадження авторських новотворв введення сторизмв, архазмв, далектизмв, жаргонзмв з стилстичною метою вживання дслвних родових форм використання рзномантних типв речень, синтаксичних звязкв представлен вс стилстичн фгури Побут, смя, виробництво Засб впливу, невимушеного сплкування, обмн думками, судженнями, почуттями зясування виробничих побутових стосункв Далог Усна форма сплкування неофцйнсть невимушенсть спонтаннсть

безпосередня участь несловесн засоби паузи, нтонаця, логчний наголос, тембр, сила голосу позамовн чинники рухи, поза, жести, ммка емоцйн реакц можливсть уточнити незрозумле Вживання емоцйно-експресивно та зменшено-пестливо лексики Речення прост, переважно коротк використання дслв з дво-ма префксами попо пона поза- використовуються фразеологзми, фольклоризми, далектизми, просторчна лексика, скорочен слова, вигуки т.д. замна термнв

розмовними словами. Релгя, церква Обслуговування релгйних потреб людей, суспльства Монолог Релгйн вдправи, проповд, молитви, Ббля, церковн книги, молитовники, требники. Небуденна урочистсть, пднесенсть Церковна термнологя слова символи непрямий порядок слв у реченн та словосполученн значна кльксть метафор, алегорй порвнянь наявнсть архазмв. сну й таке поняття як авторський стиль або ндивдуальний. Чи кожна людина ма цей ндивдуальний стиль усного чи писемного мовлення

Звичайно, н. ндивдуальн риси стилю формуються лише в тих, хто постйно ма справу з писемним чи усним публчним мовленням пише твори, статт, доповд, лекц, бере участь у дискусях. У тако людини виробляться своя манера викладу, свй почерк неповторн нтонац, свй пдхд до вдбору й упорядкування фактв, до використання досвду попередникв сучасникв, свордне користування скарбами загально рдно мови, сво засоби впливу на аудиторю - свй ндивдуальний стиль.

Така людина завжди прагне дати власну й оригнальну концепцю дйсност. Як писав . Франко, правдив, велик поети нхто не подбний один до одного, кожний ма щось свого, осбного те, що з власно душ, з власного чуття вносить у свою поезю в суспльнсть. Образ автора впзнаться з першого слова, з першого абзацу. Творча особистсть такого мовця нада його стилю свордн, неповторн риси науково або художньо оригнальност.

Завдання. 1. Виразно прочитайте текст. Простежте, якими мовними засобами створються непдробний комзм, скристий дотеп, що характерн для творчост .П.Котляревського. Зясуйте ц мовн засоби. В тм город жила Ддона, А город звався Карфаген. Розумна пан моторна, Для не трохи сих мен Трудяща, дуже працьовита, Весела, гарна, сановита.

Бдняжка - що була вдова По городу тогд гуляла, Коли троянцв пострчала, Так сказала м слова Вдкль так се гольтпаки Чи рибу з Дону везете Чи, може, виходц-бурлаки Куди, прочани, ви йдете Який вас враг сюди направив хто до города причалив Яка ж ватага розбишак .Котляревський 2. Подумайте скажть, яку стилстичну роль виконують у текст слова

любив, кохав. Одн залюблен в стар листи. Т - в музику. А т - в руд томища. Таке життя А вн любив мости. О, не любив - кохав, А може, й вище Б.Олйник. 3. Обрунтуйте, до яких функцональних стилв належать подан тексти, визначивши особливост використано авторами лексики, фразеолог, виразових засобв ТОВ Врга Керуючому вддленням У крсоцбанку М.Суми вул.

Крова, 12 Укрсоцбанку м.Суми 152 вд 15.09.98р. Проценку М.Г. Просимо Вас надати довготермновий цльовий кредит у сум 10000 десять тисяч гривень на придбання обладнання для переробки овочв. Комплект потрбних документв додаться 1. Договр на купвлю обладнання 2. Технко-економчне обгрунтування повернення кредиту. Директор товариства пдпис Т.С.Бутко II. Поля вже спали, але й вони, залит жовтою водночас ледь-ледь

голубуватою повнню, нби усмхались крзь сон. У повтр немов плавав найперший вербовий пилок - той, коли дерево ще не одцвта, й од того пилку, здавалось, повтря ма пригрклий вербовий смак, й густе воно вд нього й пахне. Праворуч у темряв причався лс, низько припав, розпластавшись над самою землею, а мж дорогою й лсом слалась лугова низинка, на якй ген-ген вгадувалось чорне око озерця. Лворуч позавмирали горби - я пригадав, як вони лтнього дня захаращен густою пшеницею, стебла яко переплетен

берзкою, в розсипищах дикого польового квту, з зотллим од спеки повтрям, з погрозливим гурчанням бджл .Гуцало. III. Люба мамочка Пишу до тебе, сидячи на балкон. З цього ти бачиш, що у нас не холодно. Але ця благодать почалася тльки з учорашнього дня, а то було таке, що нехай йому цур, бодай не верталось. Втри так, що в буквальному значенн цього виразу стрхи зривало. На катериннськй вулиц зрвало розметало виставку фотографа острху одно дач я сама бачила, як другого

дня цле дворище т дач було встелене залзними листами у мене на балкон перекинуло геть залзну лавку в одному мсц розбило огорожу садову у Розумово геть вирвало з одвркв в хату так навяло, що Льоня зовсм простудився. Кипарис, що росте збоку мого вкна, нахилявся так, що закривав середн шибки вкна. Море було страшне. Це була така грандозна картина хаосу, що я, певне, нколи не забуду. За Лесею Укранкою. IV. Зветься рка з давнх-давен Россю.

Може, тому, що води сво збирав по росинц з навколишнх лук. У Рось вливаться рчка Росава, а в не ще менша Росавка, ледь помтна у чорноземних просторах. ще й Роська Мовознавц давно звернули увагу на це рясне, глками-словами складами-листочками, дерево, що росте з глибин прасловянських говрок. А географи, простеживши течю вод вд самого Днпра до малесенько Росавки, позначили тоненькою волосинкою на карт.

Вться ця блакитна смужка через районний центр Миронвку, бля самсньких джерел ншо рки хлбно. Бо славн пшениц Миронвська-264, Миронвська-808, Ювлейна, вирощен на мльйонах гектарв у всьому свт, починають свй родовд з одного-диного зерна. народилось воно саме тут. З кн. Наука культура. Украна. V. Ритмчнсть легксть фрази Небезпдставно радять при читанн в думц промовляти текст.

Потрбно, щоб вн звучав легко. в цьому випадку головне у розташуванн слв, у побудов фрази. Не слд зловживати пдрядними реченнями. Намагайтесь писати короткими фразами, дбаючи про те, щоб переходи вд фрази до фрази були легкими. менник хай повторений кращий за займенник. Уникайте виразв в останньому випадку, як вище сказано та нших. Бйтесь пустого красномовства Мова науково прац ма бути легкою, непомтною, красивост в нй неприпустим,

а краса у вдчутт мри. Д. Лихачов. VI. Сьогодн завтра спостергатиметься мнлива хмарнсть, мсцями гроза, короткочасний дощ, у деяких районах значний, можливий град. Втер захдний, 5 10 метрв за секунду, пд час грози мсцями шквалистий. Температура сьогодн вдень 18 23 градуси. Завтра буде 20 25 градусв. З газети. VII Ой, то-то, куме, зима люта буде - Невже -

Страшенн морози будуть - Та ну - Так буде холодно, що аж-аж-аж - А ти звдки те знаш - Бо ж у мене кожуха нема. VIII. ПОЧАТОК ПЕРШИЙ РК СЛУЖННЯ ван Хреститель проклада шлях. В пятнадцятому роц правлння мператора Тверя, коли Понтй Пилат був правителем в Юде, род був четверовласником в

Галиле, а його брат Пилип був четверовласником в туре та Трахон, а Лисанй був четверовласником в Авлн, первосвящениками були Анна та Кайяфа. У цьому роц син Захар ван почув в пустин Слово Боже. вн ходив по всй околиц йорданськй, проповдуючи хрещення покаяння прощення грхв, як про це було сказано словами пророка сай Голос Того, Хто кличе

Готуйте дорогу для Господа Рвняйте стежки перед Ним Нехай кожна долина наповниться, Гора ж кожна та пагорбок хай знизиться, Що нервне, нехай випростовуться, А дороги вибост хай стануть гладеньк кожна людина побачить Боже спасння . ван був одягнений в одяг з верблюжо шерст пдперезаний шкряним поясом, в вн са-ранчу та дикий мед. До нього сходився люд з русалима, з ус Юде, та з околиць

Йордана. Вони визнавали сво грхи, а вн хрестив х в Йордан. ван говорив фарисеям та садаукеям, як приходили до нього хреститися Роде змний Хто навчив вас вткати вд майбутнього гнву Принесть достойн плоди покаяння, не думайте говорити в соб Наш батько Авраам. Бо я вам кажу, що Бог може створити дтей

Авраамов з цього камння. Вже сокира лежить при корен дерева, кожне дерево, яке не приносить доброго плоду, зрубають вкинуть у вогонь . Що ж нам робити запитував його народ. ван вдповдав Той, хто ма дв одеж, нехай дасть тому, хто не ма н одно, а в кого жа, нехай робить так само. Митники теж приходили хреститися. Учителю, запитували вони, що нам робити Не вимагайте у людей бльше, нж призначено вам говорив вн м.

Вояки теж запитали його А нам що робити Вн вдповв Нкого не кривдть, не обмовляйте будьте задоволен свою платнею. 4. Доберть зразки рзних текств на одну тему наприклад про мовний етикет, екологю природи тощо вкажть х характерн стильов ознаки. 5. Дайте вдповдь на так запитання 1. Що вивча стилстика 2. Дайте визначення мовного стилю 3.

Як стил сучасно укрансько лтературно мови ви знате Назвть особливост ко жного з них.