Тарас Григорович Шевченко (укр)

ТАРАС ГРИГОРОВИЧ ШЕВЧЕНКО 1814 - 1861 У лтератур кожного народу, серед великих творцв, поети, мена яких оповит невмирущою любовю славою. Таким поетом укранського народу Тарас Шевченко, чия безсмертна спадщина одна з найбльших вершин людського геня. Т. Шевченко - велетень духу, митець могутньо творчо сили, непримиренний борець проти будь-якого гноблення людини людиною. Поезя, мистецтво слова подналися в його творах з соцальною боротьбою становлять з нею

суцльний органчний сплав. Боротьбою за визволення народу, за соцальну справедливсть духовне розкрпачення мас Т. Шевченко здйснив найвище суспльне призначення поета. В сторю людсько культури вн ввйшов не тльки як генальний народний поет Украни, а й як найбльший, поряд з О. Пушкним А. Мцкевичем , поет словянства, як поет-гуманст свтового значення. Т. Шевченко виступив як поет-новатор, принс з собою в укранську лтературу слово нове, новий

свт поез, неповторн образи, картини й барви, небачене ранше багатство й широчнь тем, дей, мотивв, жанрових форм, вивв укранську лтературу на шлях реалзму й народност. Писати врш Тарас Шевченко почав ще до звльнення а крпацтва. Перша згадка про один з його раннх вршв, що дйшла до нас, датована 31 березня 1837 року. Про неабияк художн здбност Тараса свдчить виконаний у

Вльно найранший вдомий його малюнок, пдписаний 1830 года рисовал Тарас Шевченко. У доробку Т. Шевченка на кнець 1839 року були поеми Катерина, Тарасова нч, ван Пдкова, балада Тополя, послання До Основяненка, врш Перебендя, Нащо мен чорн брови . Вони й склали першу його поетичну збрку - Кобзар, яка побачила свт у 1840 роц.

Спецально для не Т. Шевченко написав вступний врш-заспв Думи мо, думи мо програмний врш Кобзаря. Майже одночасно з Кобзарем, 12 березня 1840 року, був поданий до цензури . Гребнкою альманах Ластвка, до якого вн долучив перший роздл з нового твору Т. Шевченка поеми Гайдамаки роздл Галайда. За короткий час

Кобзар Гайдамаки набули широко популярност. Листування й спогади сучасникв поета дають чимало свдчень того, яке велике й сильне враження справили ц перш твори Т. Шевченка на всх. Друкованих книжок не вистачало, твори Т. Шевченка починають копювати, переписувати. Так списки, повн й вибрков, поширюються в численних примрниках не тльки на Укран, а потрапляють в Блорусю, на Кавказ, перетинають кордони, х пересилають у

Варшаву, Прагу Захоплюючись театром, Т. Шевченко пробу сво сили в драматург, створю сторичну трагедю Никита Гайдай 1841, працю над соцально-побутовою драмою Слепая красавица. Росйською мовою написана й драма Назар Стодоля, згодом перекладена частково самим Т. Шевченком укранською мовою для постановки на сцен аматорського студентського театру

Медико-хрургчно академ в Петербурз. Слава поета росте. В нього просять творв для друку видавець альманаху Молодик . Бецький та видавець Снопа О. Корсун. Першому Т. Шевченко надсила баладу Утоплена, Тяжко, важко в свт жити поезю Н. Маркевичу та Песню караульного у тюрьмы з драми

Невеста, другому початок поеми Маряна - черниця та врш Втер з гам розмовля Восени 1842 року Т. Шевченко написав поему Гамаля. Цю поемою завершуться перший перод творчост поета. 11 травня 1843 року, одержавши вдпустку, надану йому Академю мистецтв, Т. Шевченко з . Гребнкою вирушив у рдний край, який залишив чотирнадцять рокв тому

безправним пдлтком - крпаком. Тепер вн повертався сюди славетним поетом. Проввши близько девяти мсяцв на Укран, лише наприкнц лютого 1844 року вн повернувся до Петербурга. Подорож на Украну лишила глибокий слд у свдомост й творчост Т. Шевченка. Свдченням цього росйська поема Тризна та соцально - побутова поема Сова, написана незабаром псля повернення з Украни. 8 липня 1844 року

Т. Шевченко завершу поему Сон У всякого своя доля у якй виступа з нещадним сатиричним викриттям самодержавно монарх. Це один з найгенальнших творв свтово революцйно поез. Поздка на Украну була дуже плдною для Шевченка - художника. Сотн начеркв та етюдв з натури привз вн до Петербурга. У нього визрв задум систематичного видання велико сер офортв пд назвою

Живописна Украна свордно енциклопед стор, побуту, народно творчост минулого й сучасного життя укранського народу. Але здйснити свй задум Т. Шевченков не пощастило через брак коштв. Наприкнц 1844 року вийшов диний випуск Живописно Украни, який став визначним здобутком укранського мистецтва. Оснь 1845 року час винятково творчо продуктивност для поета. Протягом жовтня - грудня вн написав поеми ретик, Слпий,

Наймичка, вогненну нвективу Кавказ, послання мертвим, живим цикл переспвв Давидов псалми, врш Холодний Яр, Минають дн, минають ноч Як умру, то поховайте Заповт та нш твори. Поет працю з величезним творчим натхненням та енергю. Одню з могутнх вершин революцйно - викривально поез Т. Шевченка цього часу став Кавказ рдксно емоцйно наснаженост твр, надзвичайно глибокий значущий своми

суспльно-полтичними деями. Через одинадцять днв псля завершення мертвим, живим поет пише нове послання - Як умру, то поховайте звернене вже не до нтелгенц, а до народу, до селянства, яке дине, за Шевченком, здатне повинне повалити ненависний самодержавно - крпосницький лад натомсть створити нове суспльство, суспльство здйснених деалв вол, нову, велику, вльну смю вльних народв. У цьому твор, а любовю прийнятому народом як його

Заповт, поет - трибун вже не усовща, а кида палкий революцйний клич Поховайте та вставайте, Кайдани порвте вражою злою кровю Волю окропте. На початку 1846 року Т. Шевченко звв ус сво твори, написан протягом трьох попереднх рокв, у велику рукописну збрку пд назвою Три лта. 1846 року Т. Шевченком були написан балади Ллея й Русалка, на початку наступного року поема

Вдьма. Разом в такими творами збрки Три лта, як могли витримати цензурний контроль Сова, У недлю не гуляла ретик, Наймичка та н вони мали ввйти до нового видання Кобзаря, над пдготовкою якого поет активно працював навесн 1847 року, але якому, одначе, не судилося побачити свт. 5 квтня за участь у Кирило - Мефодвському товариств Т. Шевченко був заарештований вдправлений до Петербурга.

Було виршено Художника Шевченко за сочинение возмутительных и в высшей мере дерзких стихотворений, как одаренного крепким телосложением, определить рядовым в Оренбургский Отдельный корпус, с правом выслуги, поручив начальству иметь строжайшее наблюдение, дабы от него, ни под каким видом, не могло выходить возмутительных и пасквильных сочинений. Затверджуючи це ршення III вддлу, Микола власноручно збоку написав

Под строжайший надзор и с запрещением писать и рисовать. 31 травня 1847 поета в супровод фельдгеря було вдправлено до Оренбурга, де мстився штаб Окремого Оренбурзького корпусу. Десять рокв тривало заслання Т. Шевченка. Позбавлений права творити, вн, проте, криючись вд стороннього ока, продовжу писати поетичн твори. З-пд його пера зявляються поеми

Княжна та Варнак, сторична поема Чернець ряд лричних вршв Не гр сонце на чужин, Сон Гори мо висок, Самому чудно, а де ж дтись, А. О. Козачковському та нш. Т Шевченко з великою поетичною силою вдтворив тягар свого пдневльного життя в солдатськй казарм. Пд час переходу з Орсько фортец до укрплення Рам у склад Аральсько описово експедиц Т. Шевченко написав врш

У бога за дверми лежала сокира а пд час зимвл 1848 1849 рокв на Косарал Цар, Марина великий цикл лричних поезй. Творчсть була для нього не тльки духовною потребою, а й формою протесту проти царського свавлля. Записуючи рядок за рядком, вн пдтверджував сво ж слова Караюсь, мучуся але не каюсь Одна за одною виникають захалявн книжечки тамн рукописн зброчки невольничо поез Т. Шевченка. На третьому роц заслання, псля повернення з

Аральсько описово експедиц до Оренбурга, поет переписав свою невольничу поезю у нов маленьк саморобн книжечки, яких набралося двадцять см. Зднан разом, вони склали знамениту Малу книжку перше чистове зведення вршв поем 1847 - початку 1850 рокв. За доносом одного з офцерв-землячкв, поета вдправили в одну з рот у вддалене Новопетровське укрплення, розташоване на пвостров Мангишлак, пд якнайсуворший нагляд.

Настали найтяжч часи Шевченкового заслання, перод найбльшо зольованост поета вд свту, коли обрвалися навть листовн звязки з нечисленними друзями на вол, встановлен у попередн роки. Протягом перших двох рокв перебування в Новопетровському укрпленн Т. Шевченко не писав. Тльки 1853 року, вн потай вдновив лтературну творчсть, але звернувся до нового для себе жанру повст. В одному з листв 1858 року Т.

Шевченко зазначав, що повстей у нього десяткв коло двох набереться, нин вдом тексти лише девяти Наймичка, Варнак, Княгиня, Музикант, Несчастный, Капитанша, Близнецы, Художник, Прогулка с удовольствием и не без морали. Ус вони написан росйською мовою на засланн, тльки другу частину Прогулки с удовольствием и не без морали поет закнчив 1858 року в

Нижньому Новгород. Мсце заслання Т. Шевченко покинув 2 серпня 1857 року. Повернення з заслання викликало в Т. Шевченка приплив нових творчих сил. Вн почав переписувати сво твори з Мало книжки до Бльшо книжки, значно х виправив вдредагував, написав поему Неофти, вступ до сатирично поеми Юродивий, триптих Доля, Муза, Слава. Злободенним був перший врш Т. Шевченка, написаний псля повернення з заслання,

Сон На панщин пшеницю жала В ньому з великою художньою силою змальовано мр селян про давно очкуване звльнення з крпацького ярма, висловлено народне розумння сподвано вол. У врш Я не нездужаю, нвроку поет, тавруючи антинародну сутнсть царизму, проголошу революцйний шлях розвязання селянського питання за допомогою сокири Добра не жди, Не жди сподвано вол Вона заснула цар

Микола приспав. А щоб збудить Хиренну волю, треба миром, Громадою обух сталить Та добре вигострить сокиру Та й заходиться вже будить. Влтку 1859 року Т. Шевченко востанн побував на Укран, де його знову заарештували за недозволен розмови. Кивський генерал-губернатор визнав перебування поета на Укран небажаним зажадав його повернення до Петербурга.

Пд час ц подорож Т. Шевченко написав лричн поез Ой по гор роман цвте Ой маю, маю я оченята Сестр Минаючи убог села Колись дурною головою а повернувшись до Петербурга, завершив велику поему Маря, задум яко плекав ще в роки заслання. Наприкнц 1859 року Т. Шевченко написав поез Подражан зеклю. Глава 19 та Ос. Глава XIV. Подражан, в яких висловив глибоку вру в неминучий кнець самодержавного ладу.

Бблйна образнсть, до яко вдавався поет, була формою звеличення сучасно йому революцйно боротьби, вираженням революцйно-демократичного пафосу сво поез. У врш Архмед, Галлей 1860 Т. Шевченко пророку торжество майбутнього вльного демократичного суспльства Буде бите Царями сяне жито А люде виростуть. Умруть Ще не зачати царята на оновленй земл Врага не буде, супостата,

А буде син, буде мати, будуть люде на земл. Поряд з антимонархчними сатирами Во уде во дн они, Саул, Хоча лежачого й не бють О люди люди небораки, Якось-то йдучи уноч Т. Шевченко пише сатири на духовенство, серед них Гмн черничий, сатирична епграма на смерть петербурзького митрополита Григоря Умре муж велй в власяниц та нш. До найпалкших найгострших антицерковних творв не тльки укрансько,

а й свтово поез належить його врш Свте ясний Свте тихий Будем, брате, З багряниць онуч драти, Люльки з кадил закуряти, Явленими пч топити, А кропилом будем, брате, Нову хату вимтати 23 счня 1860 року в Петербурз вийшло нове видання Кобзаря, хоч понвечене в окремих мсцях царською цензурою, проте в цлому значно повнше, нж Кобзар 1840 року. в Петербурз, на

Укран Кобзар 1860 року був зустрнутий з захватом. Але арешти, переслдування, тяжке заслання пдрвали здоровя поета. 29 счня 1861 року в одному з листв на Украну вн писав Так мен погано, що я ледве перо в руках держу. 10 березня життя Т. Шевченка обрвалося. У травн 1861 року тло поета перевезено на Украну й поховано бля Канева, над Днпром. Час не став для

Т. Шевченка мрилом вдстан мж ним наступними поколннями. Свободолюбн, гуманстичн де, якими пройнята його творчсть, мали свом джерелом настро селянських мас, зростали на грунт поднання революцйно думки й передово художньо культури з визвольними прагненнями народу. хоч, здавалося б, царизм зробив усе, щоб приборкати генй Т. Шевченка, вн не змг скувати його революцйно думки, вдрвати творчсть поета вд народу.

Т. Шевченко з генальною художньою силою висловив де, як пдймали на боротьбу проти рабського становища все ширш народн маси. Життвий та лтературний подвиг Т. Шевченка, поета, що, вийшовши з найпригнченших народних низв крпосного селянства, пднсся до вершин передово суспльно думки свого часу передово свтово лтератури, не можна не визнати явищем свтового значення в стор культури.