Структура и законы экологии (Укр.)

Структура, основн поняття закони еколог. Планета Земля ункальне утворення у всесвт. Будова оболонок Земл лтосфери, атмосфери, гдросфери. Сучасн уявлення про босферу та меж. Планета Земля ункальне утворення у всесвт Космонавт Юрй Гагарн, що першим з людей побачив рдну планету з висоти космчно орбти, не мг стримати свого захвату,

вигукнувши Яка прекрасна наша Земля Окутана тонким блакитним серпанком атмосфери, як коштовний дамант, ся вона на фон чорного вакууму Космосу. Ось там, бля полюсу, видно бл крижан поля, ось за люмнатором космчного корабля пропливають вершини Гмалав, потм потяглись нескнченн океанчн простори, вкрит блими спралями циклонв. Ось корабель перетнув межу дня ноч термнатор все вкрила оксамитова чорнота. Та за хвилину оч плота призвичались до темряви, вн бачить далеко внизу палахкотння тропчно грози, а

потм, як жар перегорлого багаття, скупчення вогнв великого мста. знову корабель наближаться до термнатора, спалаху райдужна смуга атмосфери, з-за Земл вирина кошлате слпуче Сонце Перш люди, що побували в Космос, розповдають про те особливе, н з чим незрвнянне почуття, що виника при спостереженн нашо Земл здаля. Ось що каже американський астронавт Джм рвнг, що побував на Мсяц Глянувши вниз, я побачив сво слди на мсячному пилу, а ось коли задер голову

вгору, то побачив Землю. Вона виявилась зовсм маленькою. Коли вдлтали вд Земл, вона ставала все меншою величиною з баскетбольний мяч, потм з бейсбольний, потм як мяч для гри в гольф Вигляд рдно планети вразив нас. Вона була схожа на рздвяну грашку, пдвшену в Космос. Така незахищена здавалось, досить лише доторкнутись вона розсиплеться.

Земля - ункальна планета Сонячно системи, й ункальнсть поляга перш за все в тому, що на нй сну життя. Поки що н на знмках нших планет, що передали наш космчн станц, н в пробах мсячного чи марсанського грунту жодних ознак органчного життя не виявлено. Дуже врогдно, що його там нема. На самй же Земл життя сну завдяки поднанню клькох сприятливих астрономчних факторв. Серед них це велика маса Земл 6-1021 т, достатня для утримання навколо себе захисного шару атмосфери,

досить сильного магнтного поля, що захища земних жителв вд згубно д космчно радац, наявнсть велико клькост води, життво необхдно для життя тощо. Чи не найбльш диву й орбта Земл. Американський вчений М. Харт пдрахував, що якби вдстань мж Землею й Сонцем була лише на 5 меншою, або на 1 бльшою, життя на нй було б неможливим у першому раз на планет було б надто жарко як на Венер, в другому надто холодно, й

Земля постйно перебувала в умовах глобального льодовикового пероду як Марс. Наша Земля дуже активна планета. Змнюються, хоч повльно, обриси материкв океанв, руйнуються, розсипаючись на порох, цл грськ хребти, й натомсть здймаються нов, вивергаються вулкани, землетруси прокочуються через велик райони, мняться клмат. Безперервно змнюються важлив параметри навколишнього середовища температура повтря й води, хнй хмчний склад, вологсть грунтв вмст у них життво необхдних компонентв тощо.

Безперервно оновлються жива природа тварини, рослини, мкроорганзми. Утворення живо речовини та розклад це дв сторони диного процесу, що ма назву бологчного кругообгу хмчних елементв. Розрзняють великий босферний кругообг мал кругообги рзних рвнв наприклад, кругообг речовин в океан, озер чи лс. Кругообг хмчних елементв на Земл вдбуваться переважно за безпосередньо участ живих органзмв. Вперше це було доведено В Вернадським у вигляд закону мграц хмчних елементв

Мграця хмчних елементв на земнй поверхн та в босфер в цлому здйснються або за безпосередньо участ живо речовини богенна мграця, або в середовищ, геохмчн властивост якого О2, СО2, Н2О т. д. зумовлен живою речовиною як тю, що в наш час склада босферу, так тю, що дяла на Земл протягом вс геологчно стор. З екологчно точки зору найважлившими кругообги таких речовин, як кисень, вуглекислий газ, вода, азот, срка, фосфор, як основними компонентами живо речовини.

Жива речовина значно прискорила й змнила кругообги в босфер цих речовин. Основним рушм кругообгу речовин у босфер енергя Сонця, деяку незначну роль вдгра також внутршня енергя Земл. В процес кругообгу жива речовина поглина енергю, в процес ж розпаду ця енергя повертаться в навколишн середовище. Живий органзм вдкритою системою, його не можна вдокремити вд навколишнього середовища. Щоб зберегтися й розвиватися, органзм повинен мати вищий рвень органзац, нж навколишн середовище.

Це досягаться зниженням рвня його ентроп. В еколог ентропю системи називають кльксть в систем звязано енерг, яка не може бути використана для будь-яко роботи. Набуваючи вищого рвня органзац у порвнянн з навколишнм середовищем, органзм знижу рвень сво ентроп за рахунок пдвищення рвня ентроп середовища. Крм кругообгу хмчних елементв, у природ спостергаться й кругообг енерг. Енергя Сонця, що засвоються зеленими рослинами, частково консервуться у вуглл, торф,

нафт, а також витрачаться на вивтрювання глибинних грських порд, таких, як базальти, гранти тощо. В утворених внаслдок вивтрювання глинах запасаться сонячна енергя, й, отже, знижуться рвень ентроп. У подальшому за рахунок тектончних опускань земно кори глини та нш пухк осадков породи потрапляють у глибок зони Земл, де внаслдок високих тискв температур з них вивльнються запасена сонячна енергя, вдбуваються процеси х переплавлення й перетворення у вивержен породи, наприклад гранти, цикл кругообгу

енерг завершуться. Зелен рослини засвоюють вд 0,1 до 1 сонячно енерг, що доходить до них. Рослинодн тварини споживають лише 10 акумульовано рослинами енерг, решта розсються у вигляд тепла. В свою чергу хижаки засвоюють теж лише 10 енерг, накопичено траводними тваринами, тобто всього близько 0,001 сонячно енерг, що пада на Землю. Схематично це явище можна зобразити у вигляд так звано прамди енерг. Крм кругообгу речовини та енерг, величезну роль в босфер мають нформацйн звязки. нформативн сигнали

енергетичне дуже слабк й сам не можуть викликати якось вдчутно реакц, але вони мстять важлив вдомост в закодованй форм. Ц сигнали сприймаються, розшифровуються здебльшого автоматично та враховуються живими органзмами. Здатнсть сприймати, збергати та передавати нформацю в неживих обктв, де ц процеси здйснюються шляхом загального енергонформацйного обмну. Обробляти, накопичувати й використовувати нформацю окремо вд енерг можуть лише жив органзми. Ефективнсть нформацйних звязкв у босфер вража.

Наприклад, самець метелика шовкопряда вдчува самку не вдстан 2 км. Дослди й розрахунки показали, що така надзвичайно висока чутливсть не може базуватися на хмчних сигналах, скажмо, на д якихось пахучих речовин, що х видля самка. Тут ма мсце передача електромагнтних сигналв, причому за типом, який батько кбернетики Н. Внер назвав тим, кого це стосуться. Загалом навколишн середовище, в якому живе людина, складаться

з неживо живо компоненти. До першо входять атмосфера, гдросфера й лтосфера Земл, до друго вс жив мешканц рослини, тварини й мкроорганзми. Будова оболонок Земл лтосфери, атмосфери, гдросфери. Лтосфера це зовншня тверда оболонка Земл, що включа всю земну кору й частину верхньо мант Земл й складаться з осадкових, вивержених метаморфчних порд.

Екологчне значення лтосфери величезне. По-перше, на поверхн живе бльшсть рослинних тваринних органзмв, у тому числ й людина. По-друге, верхня тонка оболонка лтосфери на материках це грунти, що забезпечують умови життя для рослин основною умовою для отримання продуктв харчування людей. По-трет, лтосфера джерелом отримання корисних копалин енергетично сировини, руд металв, мнеральних добрив, будвельних матералв тощо. У межах лтосфери перодично вдбувались вдбуваються грзн екологчн процеси

виверження вулканв, землетруси, зсуви, сел, обвали, ерозя земно поверхн, як мають величезне значення для формування екологчних ситуацй в певних длянках планети, а нод призводять до глобальних екологчних катастроф. Нижня межа лтосфери нечтка й визначаться за рзким зменшенням вязкост порд, збльшенням хньо щльност й ншими геофзичними характеристиками. Товщина лтосфери на континентах пд океанами рзниться й становить вдповдно 25 200 5 100 км. Найглибш шахти, пройден людьми, сягають глибин 3 4 км, найглибша

в свт свердловина пройдена на Кольському пвостров досягла глибини 12 км. Про стан будову бльш глибоких зон лтосфери нам вдомо лише на основ побжних методв, таких як сейсмо- та електророзвдка, гравметря тощо. Повтряна оболонка Земл, атмосфера одню з найголовнших умов життя. Без ж людина може прожити мсяць, без води тиждень, а без повтря не може прожити й двох хвилин. Атмосфера ма величезне екологчне значення.

Вона захища жив органзми вд згубного впливу космчних випромнювань та ударв метеоритв, регулю сезонн й добов коливання температури, носм тепла й вологи. Якби на Земл не снувало атмосфери, то добов коливання температури на нй досягли б 200 С. Через атмосферу вдбуваються фотосинтез та обмн енерг й нформац основн процеси босфери. Атмосфера спричиня ряд складних екзогенних процесв вивтрювання грських порд, дяльнсть природних вод,

мерзлоти, льодовикв тощо. Для деяких органзмв бактер, лтаюч комахи, птахи та н. атмосфера основним середовищем життя. Основними компонентами атмосфери азот 78,084 , кисень 20,946 аргон 0,934 , велике значення мають також мал домшки таких газв, як CO2, метан тощо. Крм того, атмосфера мстить пари води, вмст яких коливаться вд 0,2 в приполярних районах до 3 поблизу екватора. Такий хмчний склад атмосфера мала не завжди.

Первсна атмосфера Земл була схожа з атмосферами деяких нших планет Сонячно системи, наприклад Венери, й складалася майже повнстю з вуглекислого газу з домшками метану, амаку тощо. Ниншнй киснево-азотний склад атмосфери результатом життдяльност живих органзмв. Життя, що сну на Земл, за мльярди рокв кардинально змнило склад атмосфери. Маса атмосфери колосальна 5,15-1015 т це приблизно одна мльйонна маси

Земл. Проте атмосферне повтря можна вважати лише умовно невичерпним природним ресурсом. Справа в тому, що людин необхдне повтря певно якост, а пд впливом дяльност хмчний склад й фзичн властивост повтря дедал погршуються. На Земл вже практично не залишилося таких длянок, де повтря зберга свою первсну чистоту та яксть, а в деяких промислових центрах стан атмосфери став уже просто загрозливим для здоровя. Принаймн в, 60 мстах США багато десяткв мльйонв людей дихають повтрям, яке не вдповда сучасним нормам

шкдливим для .здоровя. На кожного жителя чоловка, жнку, дитину щорчно випада близько тонни небезпечних для здоровя речовин. Атмосфера складаться з таких шарв знизу вгору тропосфера до висоти 18 км, стратосфера до 50, мезосфера до 80, термосфера 1000, екзосфера 1900, геокорона умовно до 20000 км дал атмосфера поступово переходить у мжпланетний космчний вакуум. Основна маса повтря 90 зосереджена в нижньому шар тропосфер.

Тут же вдбуваються найнтенсивнш теплов процеси, причому атмосфера нагрваться знизу, вд поверхн океану та суш. Надзвичайно важливе екологчне значення для босфери ма ще озоносфера шар стратосфери, збагачений триатомним киснем озоном О3. Цей шар мститься на висотах 20 50 км захища все живе на Земл вд згубно д жорстокого ультрафолетового випромнювання Сонця. Крм газв, у склад атмосфери ще домшки так званого аерозолю, тобто дуже дрбних краплинок рдин

твердих частинок як природного, так штучного походження. Серед них срчан краплинки Н2S04, мнеральн пил земно поверхн, вуглеводнев сажа, морськ частинки морських солей та н. За даними ЮНЕСКО, на Земл сьогодн промисловстю, енергетикою, транспортом поглинаться стльки кисню, скльки вистачило б для життя бльше 45 млрд людей. Гдросфера, або водяна оболонка Земл, це моря й океани, крижан шапки приполярних районв, рки, озера

й пдземн води. Запаси води на Земл величезн 1,46-109 км3, тобто 0,025 ус маси Земл. Проте абсолютна бльшсть ц колосально маси це грко-солона морська вода, непридатна для пиття та технологчного використання. Прсна вода на планет становить лише 2 вд загально клькост, причому 85 зосереджено в льодовикових щитах Гренланд й Антарктиди, айсбергах грських льодовиках. Лише близько 1 прсно води це рчки, прсноводн озера й деяка частина пдземних вод саме ц джерела й використовуються

людством для свох потреб. Як свдчать космонавти, при погляд на Землю з висоти космчно орбти око бачить в основному два кольори блий колр хмар льодових полярних шапок блакитний колр Свтового океану, що вкрива 71 поверхн нашо планети морська вода найпоширенша на Земл речовина. Вода викону дуже важлив екологчн функц 1 це головна складова частина всх живих органзмв тло людини, наприклад, на 70 складаться з води, а деяк органзми, так, як медуза чи огрок, мстять у соб

вд 98 до 99 води 2 основний механзм здйснення взамозвязкв усх процесв у екосистемах обмн речовин, тепла, рст бомаси 3 головний агент-переносник глобальних боенергетичних екологчних циклв 4 води Свтового океану основним клматоутворюючим фактором, основним акумулятором сонячно енерг кухнею погоди для вс планети 5 один з найважливших видв мнерально сировини, головний природний ресурс споживання людства людство використову в тисячу разв бльше, нж нафти чи вуглля.

Величезну роль вдгра гдросфера в формуванн поверхн Земл, ландшафтв, у розвитку екзогенних процесв вивтрювання грських порд, ероз, карсту тощо, в перенос хмчних речовин, забруднювачв довклля. Для багатьох органзмв вода середовищем хнього життя. Хмчний склад морсько води дуже схожий на склад людсько кров мстить т ж хмчн елементи й приблизно в тих же пропорцях. Це один з доказв того, що предки людей, як нших ссавцв, колись жили в мор.

Солонсть океанчних вод становить 35 000 тобто в 1 л океанчно води мститься 35 г солей. Найсолонша вода в Мертвому мор 260000 людина вльно лежить на поверхн ц води, не занурюючись в не, у Чорному мор 18 000, Азовському 12 000. Хмчний склад пдземних вод дуже рзномантний. За мнералзацю вони змнюються вд прсних, що використовуються для пиття й водопостачання, до мнералзованих навть до ропи з солонстю 60 деяк мнералзован пдземн води мають лкувальн властивост.

Основним джерелом водопостачання для людства рчковий стк. Перше мсце за цим показником посда Бразиля з ггантською повноводою рчкою Амазонкою. Рчковий стк Украни склада в середньому 83,5 млрд м3, а в посушлив роки змен- шуться до 48,8 млрд м3. Вн розподляться по територ нашо держави нервномрно 70 стоку припада на Пвденно-Захдний економчний район, де мешка лише 40 населення.

А на Донецько-Приднпровський Пвденний економчн райони, де живе 60 населення й зосереджен найбльш водомн галуз народного господарства, припада лише ЗО стоку. В звязку з цим у багатьох районах пвдня Украни вдчуваться гострий дефцит води, для лквдац якого доводиться перекидати воду каналами, будувати водосховища тощо. Головним постачальником води для Украни Днпро. ншими рчками, що забезпечують потреби у вод,

Дунай, Днстер, Пвденний Буг, Тиса, Прут та н. Стан води й повноводдя цих водних артерй залежать головним чином вд стану х приток малих рчок, яких в Укран налчуться близько 63 тис. Вони мають величезне значення досить згадати, що 90 населених пунктв республки розташован саме в долинах малих рчок користуються хньою водою. А проте стан малих рчок Украни виклика сьогодн велику тривогу. Понад 20 тис. х вже зникло, пересохло.

Це невдворотно веде до деградац великих рчок, тому проблема х збереження й оздоровлення одна з найгострших для нашо молодо держави. Пдземн води Украни мають не менше значення для забезпечення водою населення. Досить зазначити, що близько 70 населення сл селищ мського типу задовольня сво потреби в питнй вод за рахунок рунтових вод колодяз чи глибших водоносних горизонтв свердловини. Стан пдземних вод Украни в цлому кращий, нж поверхневого стоку, хоча мсцями спостергаться забруднення

х стоками промислових пдпримств, тваринницьких комплексв тощо. В деяких промислових районах Донбас, Кривбас розвиток шахт каррв негативно вплива на яксть запаси пдземних вод. За рахунок багаторчно вдкачки води з цих обктв хнй рвень дуже знизився, а з деяких водоносних горизонтв вода зникла зовсм. Сучасн уявлення про босферу та меж. Жив стоти рослини, тварини, мкроорганзми живуть на поверхн

Земл, в атмосфер, гдросфер, верхнх шарах лтосфери, утворюючи оболонку або сферу життя босферу. Вперше цей термн вжив австрйський вчений Е. Зюсс у 1875р але поширився вн псля праць нашого видатного вченого, засновника та першого президента Академ наук Украни, В Вернадського. Вн довв, що жив органзми вдграють дуже важливу роль у процесах, котр вдбуваються у всх сферах Земл. Якби на Земл було вдсутн життя, писав учений, обличчя було б таким же незмнним хмчно

нертним, як нерухоме обличчя Мсяця, як нертн уламки небесних свтил. За мльярди рокв снування Земл жив стоти ршуче змнили склад атмосфери, гдросфери й лтосфери, створивши, по сут, зовсм нове середовище життя. Людина, як бологчна стота, також складовою частиною босфери. Вона не може снувати в ншому середовищ, нж те, що склалось на планет за довгу сторю не може дихати повтрям ншого складу, не може пити води, забруднено шкдливими домшками, не може жити при ншому, нж сьогодншн,

напруженн планетного магнтного поля т. д. Негативно д на здоровя й психку людини змна звичайних умов снування, замна природних ландшафтв камяними джунглями мст перенаселених, перенасичених хмчним смогом, електромагнтними полями, шумом, насильством. Пристосовувансть живих органзмв вража. Жив бактер виявлено в гарячих гейзерних джерелах з температурою води 980С, а також в трщинах антарктичних льодовикв, де температура рдко коли пднматься вище 0.

Бактер живуть у глибинних водах Чорного моря, насичених срководнем, деяк бактер виявлено навть в атомних реакторах. Живу спору бактер було виявлено в однй з трубок американсько космчно станц, яка три роки перебувала на поверхн Мсяця вона потрапила туди з Земл й зберегла життздатнсть, незважаючи на перебування в умовах космчного вакууму, рзких коливань температури й високого рвня радац. Одним з проявв бологчно активност органзмв швидксть х розмноження.

За деальних умов теоретично вона може досягти швидкост звуку. Французький вчений К. Лнней якось пдрахував, що три мухи можуть зсти тушу антилопи з такою ж швидкстю, як це робить лев враховуючи швидксть розмноження мух. Одноклтинна водорость датомея теоретично здатна за всм днв створити масу живо матер, що дорвню земнй, а протягом наступного дня подвоти . Суха маса живо речовини на

Земл оцнються у 2 3 трлн т. Це порвняно з основними сферами планети дуже мала величина вона в 1000 разв менша за масу тропосфери, в 10 млн разв земно кори в мльярд за масу Земл. Проте жива речовина вдрзняться вд неживо надзвичайно високою активнстю, зокрема дуже швидким круговоротом речовин. Уся жива маса босфери оновлються за 33 доби, а фтомаса тобто маса рослин щодня. Життдяльнсть тварин, рослин мкроорганзмв супроводжуться безперервним обмном речовин мж органзмами та

середовищем хнього життя, внаслдок чого вс атоми земно кори, атмосфери й гдросфери за сторю Земл багаторазово входили до складу живих органзмв. Образно кажучи, ми пмо воду, що колись входила до складу тканин юрських папоротей кембрйських трилобтв, дихамо повтрям, яким дихали не лише наш далек предки, а й, скажмо, динозаври. Жива та нежива речовина на Земл становлять гармонйне цле, що, власне, й називаться босферою.

Згдно з образним виразом росйського вченого М. Вассовича, босфера це й мешканц, й дм, ми в нм. Крм тих живих стот, що живуть сьогодн на Земл, В Вернадський включав у босферу стоти минулих епох, вд яких до нашого часу дйшли товщ грських порд органчного походження так, як вапняки чи вуглля х вчений називав палеобосферами. Жив стоти Земл складають три типи органзмв 1. Продуценти, або автотрофи, органзми, що створюють продукують органчну речовину з води, вуглекислого

газу й мнеральних солей, використовуючи для цього сонячну енергю. У цю групу входять також зелен рослини, х на Земл налчуться близько 350 тис. видв. 2. Консументи, або гетеротрофи, органзми, що отримують життву енергю, харчуючись рослинами чи ншими тваринами. Це траводн тварини, хижаки, паразити, хиж рослини так, як росянка та гриби. Таких органзмв на Земл найбльше близько 1,5 млн видв.

3. Редуценти органзми, що розкладають органчну речовину продуцентв консументв до простих сполук води, вуглекислого газу й мнеральних солей, замикаючи таким чином кругообг речовин у босфер, х на Земл близько 75 тис. видв це мкроорганзми. Вчен оцнили також кльксть усх живих особин, що населяють Землю, 1027 одиниця з 27 нулями псля не. Вся ця величезна маса живих стот перебува в надзвичайно складних взамовдносинах мж собою з неживою речовиною босфери.

Кльксть можливих звязкв мж членами яко-небудь екологчно системи визначаться за формулою ANN 1 2 де А число звязкв, N число видв в екосистем. Якщо, наприклад, у якйсь екосистем знаходиться 1 тис видв, то число звязкв взамозалежностей мж ними буде обчислюватися як, 1000 x 999 2 тобто становитиме приблизно 500 тис. Серед цих численних звязкв малосуттв, а надзвичайно важлив, незамнн.

Втручання людини в босферн взамозвязки, про значення яких вона здебльшого не ма правильного уявлення, часто приводить до негативних наслдкв. Наприклад, у 30-т роки в Норвег було виршено вдстрляти хижих птахв полярних сов та яструбв, як, як вважалося, винищували багато цнних промислових птахв полярних курпок. Оголошен пльги та прем сприяли повсюдному вдстрлу мисливцями хижих птахв. Одразу ж псля ц акц серед курпок спалахнула епдемя, що майже повнстю знищила х популяцю.

Як зясувалося, сови та яструби в природ виконували роль сантарв, що подали в першу чергу хворих, ослаблених курпок х легше ловити таким чином запобгали поширенню епдем. У цлому босфера дуже схожа на диний ггантський суперорганзм, у якому автоматично пдтримуться гомеостаз динамчна сталсть фзико-хмчних та бологчних властивостей середовища та стйксть його основних функцй. З точки зору кбернетики теор керування, в кожному боценоз, тобто сукупност органзмв, що населяють певну

длянку суш чи водойми, керуюча й керована пдсистеми. Роль керуючо пдсистеми виконують консументи. Вони не дають рослинам занадто розростатися, подаючи зайву бомасу. За траводними пильно стежать хижаки, запобгаючи х надмрному розмноженню й знищенню рослинност. Керуючою пдсистемою для хижакв нш хижаки та паразити, якими в свою чергу керують надпаразити хвороботворн мкроорганзми, т. д. Тому на Земл так багато видв живих органзмв.

Серед них нема зайвих чи шкдливих, так ептети м да людина. Особливстю звязкв у босфер й те, що керуюча й керована пдсистеми в нй часто мняються мсцями. Так, зменшення клькост рослинного корму спричиню зниження чисельност хижакв паразитв через механзм зворотного звязку. Босферн звязки складалися протягом дуже тривалого часу. В екосистемах нема нчого зайвого, непотрбного. Тому нчого, крм обурення, не навю картина примського

осннього лсу, псля того, як там пройшли грибники. Збираючи корисн гриби маслюки, лисички, опеньки та н грибники пошкоджують шкдлив гриби мухомори, поганки, м невтямки, що мухомори й поганки необхдною ланкою в екосистем лсу, оскльки х мцелй розклада т органчн рештки, якими не харчуються нш гриби, отже, вони пдтримують рвновагу екосистеми лсу. Узагальнюючи результати дослджень у галуз геолог, палеонтолог, болог та нших природничих наук, В Вернадський дйшов висновку, що босфера це стйка динамчна система, рвновага

в якй встановилася в основних свох рисах з археозою й незмнно д протягом 1,5 2 мльярдв рокв. Стйксть босфери, за Вернадським, виявляться в сталост загально маси 1019 т, маси живо речовини 1015 т, енерг, звязано з живою речовиною 1018 ккал, переднього хмчного складу всього живого. Оскльки вс функц живих органзмв у босфер не можуть виконуватись органзмами якогось одного виду, а лише х комплексом подбно до того, як якась клтина в органзм не може дяти сама по соб, а лише в склад всього

органзму, то звдси виплива важливе положення, розроблене Вернадським босфера Земл з самого почату сформувалася як складна система з великою клькстю видв органзмв, кожен з яких виконував свою роль у загальнй систем. Без цього босфера взагал не могла б снувати, тобто стйксть босфери була з самого початку обумовлена складнстю. Вернадському належить вдкриття й такого основного закону босфери

Кльксть живо речовини планетною константою з часв архейсько ери, тобто за весь геологчний час. За цей час живий свт Земл морфологчно змнився невпзнанне, але ц змни не вплинули н на загальну кльксть живо речовини, н на валовий склад.