Данило Нечай (Укр.)

Данило Нечай сподвижник Богдана Хмельницького Перш чутки про Нечая Вперше ми зустрчамо Данило Нечая Полковник воводства Брацлавського вйська й. кор. мил. Запорозького який за деякими даними родом з околиць Бару, але точно не вдомо де коли вн народився, та вирс приблизно з 40-х рокв VII сторччя. Сформувавши брацлавський полк вн бере активну участь у дях вйск

Богдана Хмельницького. Пзнше його протиставляють Богдану Хмельницькому, навдь вважають його гетьманом на лвобережж псля Богдана Хмельницького. нод навдь доходило до невеличких сварок мж Нечам та Богданом Хмельницьким, також Данило Нечай був у родств з Богданом Хмельницьким. Нечай як Богун пдчеркував врнсть перемрю

Ми жадно причини не дамо, навпаки хочемо в добрй згод жити мж собою до служного, визначеного часу. а накше не дивуте, вельможнсть ваша, коли знову пустимо орду аж до самого Камнця, ба в Камнц вельможнсть ваша не втримться. По однй з версй причиною смерт Данила Нечая зрадження його жнкою Богдана Хмельницького, якй вн приходився кумом. Склад Брацлавського полку Браславський полк на чол якого був

Данило Нечай був одним з найкрупнших полкв на тогочаснй Укран, а саме на Подлл. Полк був подлений на 22 сот бльше нж у будь якому ншому полц, Вс називаються по мсцям свом, а в багатьох крм того розписан по мсточкам селам. Перша сотня очевидно Браславська як то звичайно, не названа по мен не ма някого подлу. По нй сотня Райгородська крм самого Райгорода, мав так мста

Городниця, Бортники, Вишковець, Солинц, Мачоха, Ястребинц. Сотня Тульчинська Блоусвка, Журавлвка, Крищинц, Кобелвка. В сотн Краснянськй ванвц, Черемушни, Рогзне, Соколвка, Звонихи, Тиврв, Клещв, Соколинц, Юрквц, Слниця, Труквц, Блоусвка, Михайлвка, Ворошилвка в декотрих з сих сл иоказано тльки 3-4 козаки.

Инш сотн так Клебанська, Бра-лвська, Вльшанська, Вербська, Горяшквська, Тимонвська, Олекеандрвська, Яланецька, Ямпльська, Шаргородська, Мурахвська, Станславвська, Мятквська, Лучинецька, Багланвська, Чечельницька, Комаргородська, Черновицька. Всього козакв вписано 2662.

Дв сотн мають 99, одна 100 коаакв, девять 40-85, п ять 108-196, тльки чотири понад 256. Виступи Нечая Найбльш яскраво Данило Нечай почина видлятися на початку вйни зпольшею у 1649 роц. Ще з весни цього року в займае позиц пд Баром та Браславом на Подлл. Також вн вдграсвою роль якпогранчне вйко, у вдношеннях з Молдавю в тому числ. Вн посила з Шаргорода до Бару листа до

Лянцкорунського й Потоцкого в нм, полишаючи польському вйську на здорове стояти пд Баром, остергав х тльки, аби в мй бк Бару найменьш чати не виздили, люде народу руського прикростей не поносили, се прийнято було в польських кругах з незвичайним вдоволенням, трохи не з трумфом, як певного рода каптуляцю козацьку перед польським натиском. По переяславськй умов, мовляв, козаки вимовили соб, щоб польське вйсько не поступало дал за Камнець, а теперь от саме устами

Нечая признали йому територю по Бар. Видко, що нашою вдвагою працею й голодом, которий терпимо, не мало ми справили, здобувши для вйська становища по Бар, чого пп. комсари не могли виторгувати рад б ми ще виторгувати й причиняти становищ для хоругов що надходять, писав розохочений Осторог, пересилаючи канцлеров Нечавого листа. По словам Вмни, розрухи у воводств Браславським, знайшли свого дальшого промотора в

Нечаю, полковнику браславськм. Вн пише, що Нечай, незважаючи на свою вдвагу, славу заслуги в попереднх вйнах, не тшився прихильнстю гетьмана мав багато неприхильникв серед старшин, будучи чоловком примхуватим, вдач твердо й уперто, при тм перейнятим незвичайно високими гадками про себе, гетьман при останнй реорганзац козацького вйська хотв його позбавити уряду. Ображений, мовляв, тих Нечай чекав тльки нагоди вддячитися за сю кривду на перш всти про повстання викликане

Корецьким його успхи, зараз став на чол сього руху. Прийнятий з одушевленнм повстанцями, вн заохочував х горячими промовами до ршучо боротьби повстанн виросло до грзних розмрв до сорок тисяч збройного люду стало в рядах його. Але кнець кнцем гетьман зумв дати соб з ним раду як саме, сього Вмна не вм докладно об яснити склда головно на недостачу у повстанцв збро, припасу пожив, току що край

був спустошений, що було, забрано для гетьмана. Тому повстанц не могли вчинити нчого серозного, кнець кнцем погрози гетьмана, дозвл даний ним шляхт на те щоб збратись на соймик узбротись на непокрних пдданих клька суворих кар на участникв повстання, для остраху инших, зробили свй вплив одн розйшлися до домв, инш розбилися на дрбн ватаги, як могли тльки займатися дрбним розбом. Самого Нечая гетьман силкувався дстати до свох рук, зваблюючи його рзними обцянками, але

Нечай на се не дався й зстався цлий. Коротше нж Вмна, ще загальнше оповда про сей рух Коховский, вд котрого пшли звстки про нього в укранськй традиц. Вн також говорить про 40 тис. виписчикв, як няк не хотли вертатися до пдданства, докоряли гетьманови через свох псланцв, що вн вддав х в панську неволю, давиш себе вдурити Полякам, грозили, що знайдуть соб кращого вождя, кол вн дал хоче вести себе вйсько до погибел.

Особливо пдбивала до тако розправи з гетьманом про сю кривду чернь поднстрянська побожська, головою котро був легкодушний Нечай . Але наслдком сього у Коховского гетьман, тльки почухуючи голову, раз у раз вдказував перед Кислем, що зборвська угода вложила на нього неможливу задачу, переведення рестрац грозить викликати повстання против нього або против Полякв. В сучаснй кореспонденц побжну згадку про

Нечая як провдника винищицького руху мамо в листах нунця Торреса, ще з осени з 20 30 жовтня повстанц, не хочучи вертатися до давньо невол, вибрали соб проводирем такого Нечая засли клька мст. Потм знов в його ж депешах з 2 12 марта се вже, видно, з то стад встей, яку вдбивав оповдання Вмни нунцй тут, на пдстав варшавських вдомостей, назива Нечая головою опозиц против Хмельницького, да мру того, наскльки серозно рахувались з сим рухом в тм

момент в польських правительетвених кругах проектованого венецького висланця похав ним власне Вмна потм нунцй замишляе виправити не тльки до Хмельницького, як проектував венецький посол, але до Нечая, як проводиря опозиц але поки Вмну в сю дорогу виправили, в мсяц квтн, повстання вже зачахло, до Нечая йому вже няких нструкцй не дано. В листах Кнсля згадки теж досить побжн але се треба пдчеркнути, що в них виступи

Нечая представляються зверненими не против гетьманського правлння, а против Полякв тльки якого небудь замирення з ними. По його словам, Нечай полковник браславський, понад, котрого бльшого бунтвника нема. наробив багато злого, а саме, скориставши, видко, з посунення польського вйська на козацьку територю пслав до очаквського бея встку, що згоди з ляхами нема аби бей пслав йому в помч до

Браславщини 2000 орди. Орда, лакомна здобич, пшла зараз, але Нечай пд той час був в Кив, в його неприсутност орда не вмла нчого мудрого зробити постинавши чимало людей, якогось шляхтича, заставши в його матности, теж усмертивши, пшла назад. Гетьман, довдавшися про се, заклявся зробити Нечави кнець шию Нечави дати утяти так писав Кислеви, з тим пслав по

Нечая. Але що то чоловк богатий кладуть його на рвн а Хмельницьким, то скнчилось на тм, що гетьман взяв з нього кльканадцять тисяч пустив цлим, а перед Кислм, що наставав, аби його доконче таки скарано на смерть за таке нарушенн спокою, виправдувався що мусв його пустити з огляду на прошенне ханських послв. Кисль дал наставав на гетьмана, та не покладаючись бльше на сво писанн, радив, аби ще король вд себе

горяче написав до гетьмана, щоб за таку велику зраду доконче така Нечая скарано на смерть але з того нчого не вийшло. Судячи по даним в листах Кисля вказвкам ся Нечаева зрада сталась в середин або другй половин марта, так що вона хронольогично не покриваться а опозицйною ролею Нечая, про котру нунцй мав вдомости ще в лютм або в самих початках марта.

З реляцй Торреса бачимо, що на хвилю вджила стара поголоска про напруження конфлкти мж Хмельницьким Нечаем, в сих встях Нечай виступа не просто комендантом козацького корпусу, що мав порученна стергти козацьке вйсько вд Подлля пдчас маршу ва Волощину, а конкурентом Хмельницького, Инший селянський ватажок, прозвищем Нечай пише Торрес 17 вересня, очевидно в зв язку з вдомостями привезеними псланцями

Потоцкого узбровся 40 тисячами людей над Днпром, на пограничч Подлля Молдав, хоче битися з Поляками кажуть, що мж ними Нечаем Хмельницьким прийшло до легких сутичок, Хмельницький пслав 10 тисяч свох козакв в помч Потоцкому. В Коховского, ми читамо Калновсикий, польний гетьман, з огляду на те що всяка надя на спокй зникла. а до того ще провокований неприятелем, пускаться збройним походом на

Украну, не знати чи за наказом короля Бо Нечай, полковник браславський, щоб пдняти до вйни чернь Волини Подлля, напав па Бар поза лню, а коли йому сю несправедливсть виткнено, гордо вдповв польському гетьманов, зневажливо нагадуючи попередн погром неволю легкодушно викликаючи його до битви пд сю хвилю. Се викликало чоловка непризвичаного до зневаги на те що вн як ведеться при виклику противставнв зброю збро. До того ж болло йому, що його пана величезних матностей, не пускають на

Украну, кожне ледацтво володв його дднцтвом. Маховский за той час повертав нчого недобившися що до забезпечення безпечного в зду комсарам Хмельницький вдновляв присяги в тм, що м вльно буде здити хоч се м всяко належало з огляду на авторитет короля па поважанн до того обовязку, що вони взяли на себе вн хотв, щоб вони хали не озброн з таким числом супроводу, яке вн визначить. Тому гетьман Калновский розслав скрзь листи, закликаючи чернь, щоб вералася до послуху королев була

певна його милосердя поясняв, що польське вйсько приходить тльки задля угамування повстання аби козаки, залишивши смуту, пдлягали звичайнй юрисдикц, згдно а вборвськими пактами, а пддан повернулися до звичайного пдданства. Але коли побачив, що вони уперто зневажать соб сю приману милосердя, вн на початку лютого рушив вйсько з Станиславова. Захопив в Ворошилвц сотню Шпаченка сотника, не випустивши няких вступв сього погрому, якийсь час затримався тут, аби добре змркувати

намри ворогв дати час припзненим корогвам поспти до вйська Нечай уже ранш вийшов з Бару, укриваючи наближенн бльшого вйська в помч коли гетьман Калновский, розгнваний сим вдступом провокуючого, довдавшися, що той соб безпечно справля вакханал в Красному, давши соб духу на запусти покладаючись на те, що Шпачеико держить сторожу, постановив скоренько пустити на

Бахуса Марса Як бачимо, оповдвнн дуже поплутане, на короткий час клькох тижднв, навть днв тут згромаджено цлу масу подй, котрих вистало б на добрий мсяць. Коли мг вертатись вд Хмельницького Маховски, пслании вд короля псля соиму В середин лютого що наискорше. Тим часом на початку лютого Калновский уже йде походом з Станславова Станиславчика над

Мурахвою видав перед тим унверсали, що лишилися без послуху Нечай пшов па Бар вертався, т. д. У Твардовского Нечай тльки иамряться ти на бар, де наш недалеко мали свй вбрний пункт, але польське вйсько спшно вдень вноч побгло йому иа зустрч. Се вже краще, хоча з другого боку весь малюнок до крайности загальний не конкретний. Хмельницький, довдавшися через свох шпигунв, що на сойм ухвалено вйну, видповв поголовно всм

Ляхам мешканне на Укран бити мучити х зачав, пслав по татарську помч, наперед велв наступати Нечаев з полком пд Браслав за Божською лню, а сам ладив вс т сили, котрими воював в попереднй вйни, не чекаючи трави. Король же, бачучи се, щоб його заняти затримати, зараз же зимою велить гетьманам ти спшно з кварцяним вйськом на Подлл, сам же незадовго збираться йти з вйськом наемним. Отже гетьмани не дармують насамперед розвива сво порогви польний, почавши про

Нечая з вшськом на меж Браславшини Подлля. Вн простував на Бар, де неподалеку мали збрне мсце наш. Зараз против нього побгли наш день нч, тихенько впавши до Красного захопили його Рудивскии представля справу так, що Хмельницький заходивсь укрпляти цогранчну зону, се викликало вдсч Калновского Хмельнмцький не вдовольнюючись пдозрлими зносинами з заграничними володарями добачаючи небезпеку

для себе в проволканню, скрпля залогами Ямпль, Стну, Шаргород, Винницю, Мурахву бо с мсця через свою близьксть до Полякв завжди були пдозрл для неприятеля. Тод до Красного прибува з старшиною провдник бунтвникв Нечай, найзавзятший в повстаннй, але М. Калиновский негайно наступив в тм же мст погромив Подбно уявля соб под Радивил пд кнець лютого Нечай, козак вслаи

Хмельницьким а 30 тисячами, щоб не давати громадитися нашому вйську, взяв пограбив Шаргород, мстечко Замойского, вдти пшов до Красного, мстечко того ж попа. Калновский з клькома тисячами прийшов туди в запустний понедлок, здобув мсточко Освенцм сам учасник кампан, на пдстав якихось чуток, першим пуска самого Хмельницького Покладаючись на обцянки помч нуреддн-султана

Хмельницький 16 лютого рушив сам до Бару, а за тиждень до того цла Украна, доросл мал, молод стар рушилися н про що по думаючи, тлько про нашу погибль про комсю що мала бути вже н гадки, а тльки хотли випередити наш вйська, поки ще не збрались се можливо реальна подробиця. Але дуже в тм помилилися, бо Калновский, маючи на той час всю владу над цлим вйськом бо великого гетьмана король хотв мати при соб для ради, а бльше як то секретно говорили, не довряючи його роспорядков, збравши

вйсько пд Баром, як тльки одержав вдомсть, що тамошн хлопство в Браславщин збираться в купи бунту, 19 рушив з-пд Бару до лн, щоб не дати неприятелев переступити. Пд вечр того дня ставився в мсточку Станиславов там довдався, що Нечай, полковник браславський, найперший бунтвник мж повстанцями, котрому вони сам признавали перше мсце псля Хмельницького, нтрохи не вважаючи на пакти, що обом сторонам забороняли переходити лню, перейшов

до мсточка Красного, що було вже за лню на нашй сторон, став у нм. Маючи слушний претекст щоб на нього наступити, Калновский рушив а Станиславова 20-го, себ то в запустний понедлок, виславши наперед з певною частиною вйська Станиславова. Лянцкороньского воводу браславського, той забг неприятеля несподвано, на пдпитку, впавши до мста з трьома козацькими хоругвами старости черкаського

Кисля, старости улапвськаго Каз. Псочинського Криштофа Корицького, наробив мж козаками великого замшання. Торрес з свого обов язку нформатора пода так всти з Рус пд днем 4 березня Хмельницький з 30 тис. козакв пройшов граничну лню на час взяв мсто Красне. Козаки постановили були напасти па наше вйсько останнього дня карнавалу, коли воно буде заняте

святом нап ться. Нечай з 15 тис. вибраного вйська наступив прорвав лню, занявшн Красне. Почувши се вовода чернигвський Калновскнй швидко пройшов 9 миль в ночи карнавально недл зайпяв найбльш догдн позиц мста велв з трьох сторон дати огню. Цлком фантастичну сторю записав Майер 26 лютого в Красностав Козаки розжален смертю Гладкого починають громити шляхту,

Калновский жада пд Хмельницкого суду вдшкодування Хмельницкий посила сих козакв Калновскому на його волю Калновский запросивши х на бенкет, велв усх побити, крм одного, полишеного для допиту на муках. Вн розповв, то сих козакв Хмельницкий пслав наперед па звлн. а за иимп посила 20 тис. з Нечам. а 50 тис. з свом сином па Радивла, 1 т. д. Привд виступу

Калиновського, мовлять, дав Нечай перейшовши за лню поставивши сво залоги в Мурахв, Шаргород Краснм, вн викликав на те п. воводу браславського, що той написав до нього, до Шаргороду, де вн був пд той час, переймайте спадщину по козаах, що померли вд повтря. апомивав його, аби вн вище над свй стан не виносився полковинкам свом за лню входити не дозволяв, щоб потм того поневчас ве жалував. Той одержавши се писанн по п яному в Шаргород, почав шалти, велв полкам громадитися в

Красному, сам туди похав в п ятницю перед запустами, чекаючи бльшо помочи, що обцяв ому Хмельницький. всяму недлю прийшли два полки до Винниц Богуна ляша уманського. Бо так був Нечай умовився з Хмельницьким, що на сам попелец 22 лютого мав ударити на Бар на воводу браславського але провиднне боже помшало х шики.

Бо в саму суботу перед вечором, 18 лютого прийшов п. гетьман польський з своми людьми повз Бар до Нагайкова, покликав до себе п. воводу браславського там мавши цлу нч нараду, роз халися, а в недлю запустну п. гетьман пшов до Ялтуш нова, а п. вовода до Бару звдти з своми людьми пшов до п. гетьмана зйшовшися з ним стали на вч в Станиславов. Cмерть Данила Нечая 21 лютого До сього друковавий дневннк додав, що то недл

Калновский мучився пд Станславовим з хоругвами, що стояли на лн на Днстр, тут дставши вд язика вдомсть про козацьке вйсько, що Нечай стоть у Красим, а в Воронквц, на крайнм виступ Богу, мж Станиславовим Красним держить сторожу сотник Шпак, або Шпаченко, з свою сотнею, Калновский пслав невеликий вддл кнноти з

Корицьким в головах на Шпака, а сам з головним вйськом пшов на Красне. Даевник пдчеркуе, що сей наступ мав характер несподваного нападу на Шпаченка на Нечая напали крадкома. Для сього вивели всько вночи поночи напали. на них, та ще й умисно йшли можливо тихо, по козацьки хали, щоб навть з послуху й не помтив, справд Нечаев козаки подумали, що то до них де Шпакова сотня.

Дневзник, Освенцм ин. пояснюють сей успх ще й тим, що козаки сам Нечай понапивалися на запустах, не трималися на сторож докладаючися на Шпака сей молв ми потм побачимо в псн про Нечая. Тим часом Корицкий погромив Шпака, так що мало хто з ним встиг уткти. А за той час переднй полк Калновского пд проводом

Пясочиньского став перед Красним з криком ударив до брам. На сей валт Нечай вискочив з господи, де пячив, але в сх замшанню його обпали вбили вийшла бйка за його полковничу булаву, в тм замшаню його вбито, богато козакв полягло та й всякого люду, чоловкв жнок нарубано запалили мсто стали рубати кого попало. Козацьке ж вйсько, пд проводом звсного вам Кривенка, зачинилося разом з частшою мщан в неприступнм замку тут боронилося три дн.

Калновский раз-у-раз посилав на приступ своа вйсько, пше кнне, хотячи здобути. Подяки несли велик страти, але не могли добитись до замку. В згаданих вище варшавських встях олньского що йдуть в головнм вд Калновского читамо, що Калновскнй посипав до обложенцв парламентарв обцяв, що обложен зстануться цл, коли пддадуться, бо вн не на те прийшов, аби х громити, але щоб привести до договору спокою вйсько

Запорозьке, аби воно зсталось при свох вльностях. Але козаки завзято стояли на тм, що краще м згинути, нж пддатись. Аж на третй день, ввторок, частина мщан, що були в замку, попробувала непомтно уткти через вилм стягнула бду на себе на всю залогу. Бо ротмстр Янжул один з ново-ноблтованих козакв, завваживши сю утечу, дслав за нею погоню, що догодивши почала х рубити, а тод уткач, злякавшися завернулися назад до замку, в замшанню, що з того вийшло, погоня вдерлася

до замку й розчинила замкову браму польському вйську. Тут доперва почалися рзня утеча куди видко але як запевняють Поляки, мало хто втк Оден тльки сотник Степко, дуже поранений, утк вд пана Янжула з своми ранами до Хмельницького, бо скльки козакв вискочило з замку, хоругви Япаула й Сгрийковского дочиста в погон знищили. Так само вирубано й тих, кого застали в вахту.

Взяли в полон тльки чотирьох Гавратинського, шляхтича-нфамса, що перейшовши до козакв був у них сотником тростянським, попа що читав псалтир над Нечаем, писара Нечавого Житкевича Татарина що був при Нечаю х живих вдставили до гетьмана. Про похоронну церемоню над Нечаем запису за оповданнями очевидцв Радивил очевидно вони зробили враженне мж польською публкою.

Вйшовши до замку польськ вояки застали в тутешнй церкв вдправу вад Нечаем тло його лежало на килим, при нм сидло четверо попв брат, всх х порубано. Анонмний дневник оповда тропки ннакше уходячн до замку, козаки взяли з собою гло Нечая прибравши пристойно поклали в башт ва оксамит, засвтили свч й поставили попа, щоб псалтир вад ним спвав. Сього попа живцем вдставлено до Калновского, а тут його

Нмц обложив огнем так його посередин ходячого спекли припоминаюч йому, як то козаки знущалися над християнськими священниками. Гавратмвського як зрадника розстрляно. Рахували, що свох стратили коло 200, а неприятеля впало трупом 15 тис. окрм дток жнок поспльства краспянського. Значн сво страти толкували тим, що козаки дуже боронилися, стрляючи не тльки з огнисто стрльби, але й з лукв ядом напущеними стрлами так п. Дшов. пострлений стрлою в горло, зараз опух, хоч скоро вирвав

стрлу, але тло на нм цле посинло, т. д. Наслдки його смерт Сей погрорм смерть Нечая зробили велике вражнне в Польщ на Укран В варшавських костелах правил Te Deum дякуючи Богов за побду щасливий початок вйни з козаками. Щоб пдчеркнутив вагу сього успху оповдали рзн фантастичн оповдання що до замрв Нечая козакв. Нечай вже був умовився з

Хмельницким козаками у запустну середу йти з вйськом, 15 тис. рестрових козакв, на Бар здобуват його щоб дстати п. Лянцкоронського, що стояв там з клькома хоругвами. Взявш його забравши в неволю жовнрв мав х вдслати Хмельницьков, а звдти з Бару, мав ти з вйськом на Лско, обернувшимся

Пдгрм, аж пд сам Кракв опанувати, злупити його инш мста тут на Пдгрю могла б сила хлопства до нього пристати, кол б не скарав був його сам Бог. Але без сих додаткв смерть Нечая була великим трумфом. Його рахували псля Хмельницького найбльшою фгурою в козацькм вйську, що иротивставлялося самому гетьманов, насмлялася йому протистати. В польських кругах Нечая вважали майбльш завзятим ворогом

Польщ магнатства, дйсним провдником повстання шся Крпвоноса, бльш завзятим нж сам Хмельницький. Тому до трумфального почуття першого реваншу козакам прилучилась ще надя, що тепер, коли не стало сього непрмииреного ворога, може з Хмельницьким з козацьким вйськом буде легше договоритися. Характеристично це вдбилося в народнй псенност. В укранськм народнм репертуар псн про Нечая незвичайно популярн коли лишити на боц дум про

Хмельницького популярн колись, Нечая треба признати мабуть найбльш популярною сторичною постаттю в устнм репертуар XIX в. Ось приклади таких псень Польське вйсько наступа, Нечая остергають, радять ткати, але Нечай не хоче марно втеряти сво слави. Вн де до куми Хмельницько в гостину, сть п , не слуха осторог. Запевня, що поставив добру сторожу, часом називав врного сторожа

Шпака. Йому радять принаймн трммати при соб зброю, вн, очевидно, сю пораду бере на розум. Вн п гуля, а сторожа тим часом зникае. Запзно схаменувся побачив ворогв уже в мст. Кладе Ляхв як снопи, крвава рчка тече за ним, аж нарешт кнь не може вискочити з трупу що нагромадився навколо нього. Пробув вдкупитись вд Ляхв але т не годяться, рубають ного на мак. Инш варанти смерти Ловлять його джуру, випитують його секрет вбивають србною кулею.

Найпростший варянт Нечяй пдчас битви оглядаться назад а йому зрубають голову. Инш, можливо символчно-полтичний Вн пошпортався на хмелину взяли його Ляхи за чуприну часом торг при тм вдмова Ляхв. Ведуть Ляхи Нечая в Савур-могилу покотилася його голова у долину. Качаться його голова по ринку дал грозить Ляхам, що буде х бити дуже нтересний варянт, але ва жаль

не беапосереднв зашгаиий . Козаки ховають Нечая у свято Варвари. Популярний заспв Ой з-пд лсу, лсу, з-пд зеленого гаю Вийшло ляхв сорок тисяч уткаймо Нечаю Не бйтеся, не бйтеся, пани отамани, Поставив я стороженьку усми шляхами Як я маю, козак Нечай, звдси уткати Главу свою козацькую марно втеряти

А я тебе, кв Нечаю, не убезпечаю Держи соб коня в сдл для свого звичаю Ой сть в мене козак Шпачок той дасть мин знати Он той скаже, коли мин треба уткати. А я тебе мй Нечаю не убезпечаю, Держи лучок стрл пучок для свого звичаю А Нечай того не дума, Нечай не гадав А з кумасею з Хмельницькою мед-вино кружа. Асям пшов до Хмельницько щуки-риби сти

Ой св же пан Нечанко та щуки риби сти, Ох прилетли та до Нечаенка та не мудр всти Ох же ти, та пав Нечанко, мед-горлку кружаш, А вже тво стороженькн та на мсц не ма не вспв же пай Нечанко на скамницю ссти Подивився козак Нечай в кватиру очима Ай вже Лишкв сорок тисяч стоть за плечима. Ей, я козак молоденький

Ляхв не боюся, Маю ж бо я козаченькв тай оборонюся Та бжи хлопко, та бжи малий, вд хати до хати, Та давай, хлопко, та давай, малий, козаченькам знатн Ой як мен, пане Нечанко, а знати давати Напилися наш козаченьки, полягали спати Ай як ударив та козак Нечай та об стл булавою Ой тут нин, козаку Нечаю, накладати головою Ой як крикне козак Нечай на хлопця малого

Сдлай, хлопче, сдлай малий, коня вороного Гей виржем вражих Ляхв геть що до одного Ой пдтягай, та малий джуро, попруги з-туга Буде на Ляхв, та на тих панв велика потуга Ох не вспв та Нечанко та на коня ссти Задржали в коня вороного нженьки на мсц Гей пд кониченьком, гей пд вороненьким стали нженьки држатм

Лй ти коню, коню вороненький, не бйся з мною, но не доторквй коню вороненькийи земл пд собою Ой не встигнув козак Нечай на копика спасти, Взяв Ляхами як снопами по два ряди класти Ой кинувся козак Нечай вд башти до башти, Ой став же вн Ляхв, лядських панв, як яшний снв класти Перехав Нечай козак вд брами до брами, Сколотив Ляшеньками як вовк ввцями. Перехав Нечай козак вд башти до башти,

Ой взяв Нечай враж Ляшки як снп в полю класти Ой кинувся козак Нечай вд дому до дому Та зложив же Ляхв тисяч з коней як солому Ой кинувся козак Нечай вд брами до брами Оглянувся назад себе тече кров рками Ото вам, враж Ляшки, за тую провину Збавили-сьте мого брата за яку причину Повернувся козак Нечай на правую руку Не вискочить

Нечав кнь з лядського трупу Ой удався козак Нечай до коня словами Не доступай, кнь козацький, до земл ногами Ой як стисне козак Нечай коня острогами, За ним Ляхв сорок тисяч з голими шаблями Оглянувся козак Нечай на праве плече За ним за ним кров людськая рченьками тече Та покотилася Нечаева головонька до долу Он ви хлопц та молодц котрий буде у мст,

Поклопться мон жнц, нещаснй невст Нехай вона назбира србла злота досить, Нехай мене викутя та й останку прогить Не хотли враж ляхи србла злота приймати, А хотли Нечанка в дрбний мак скати. Нехай призжае та Нечая з невол викупляти Не хочем ми, козак Нечай, твох сукон н блаватн. Тльки хочемо ми тебе на мак порубати О над сином над

Нечам чорни ворон кряче Ой глянула його мати та нову кватирку Качаться Нечава головонька по ринку Ой сховаймо його голвоньку а де церков Варвара Та вони стали думать, де Нечая поховати. ОН поховали пана Нечанка та в Кив кра варвари Коли зажив та пан Нечанко козацько слави Де нам се тло Нечаве бле, де нам Його поховати Гей зйдмось, премиле браття, на високу могилу,

Та викопамо, премиле браття, глибокую яму, Та посадм, премиле браття, червону калину, Гей щоб зойшла лицарськая слава на всю Украну. Нечай виступив в стор Укпани а саме Подлля, як акстивний учасник онтипольського повстання, як розумна обдарована людина, яка мала на Подлл майже такеж зачення як Богдан Хмельницький для Украни. Використана лтература 1 Михайло Грушевський сторя

Украни-Рус в одинацяти томах, двонадцяти книгах, Кив Наукова думка, тома 9-10. 2 Нариси стор Подлля на допомогу вчителю, Хмельницький 1990 р.