МОЗ України
Івано-Франківська державна медична академія
Кафедра офтальмології9.09.1999р.
РЕФЕРАТ
на тему: “Офтальмологія”
Стоматфакультету
Трохимчик Андрій Миронович
м. Івано-Франківськ
1999р.
ОФТАЛЬМОЛОГІЯ.
В Єгипті перший очний лікар. В Греції займався Гіппократ. Гален видав підручник “Будова ока”. XVI – XVIII ст. анатомію розвивали Візалій, Левенчун. Кеплер дав правильне місце локалізації кришталика, перший хірургічний метод. На Україні була відкрита перша кафедра в 1861р. У Києві 1870р., в Одесі був відкритий перший інститут очних хвороб імені Філатова, в 1919р. В Харкові очолював кафедру Гіршман. В 1923р. була відкрита друга кафедра в Києві, зараз там знаходиться центр мікрохірургії ока.
Одеська школа – Головін, перший завідувач кафедрою очних хвороб в Одесі. В 1919р. його замінив Філатов. Робота “Пересадка рогівки” – запропоновано використовувати трупну рогівку; тканинну терапію. Після смерті Н.О. Пучковська – лікування опіків очей; лазерне випромінювання.
Сліпота є: - абсолютна або медична – втрата всіх зорових функцій при гостроті зору 0,0.
– громадянська, зниження гостроти зору до 0,04 (І група інвалідності).
– професійна, не може виконувати роботу ту чи іншу.
Є виліковна – якщо після терапевтичного або хірургічного лікування повертається зір. Наприклад: екстракція кришталика.
УМОВИ ДЛЯ ЗОРУ.
не уражений зоровий аналізатор з провідними шляхами;
співрозмірна рефракція (щоб фокус зберігався на сітківці);
не уражений м’язевий апарат.
АНАТОМІЯ.
склад очного яблука і провідних шляхів;
додатки (повіки, орбіта, око руховий апарат, сльозні апарати);
Повіки – чотири шари:
шкіра;
м’язовий шар;
хрящ;
кон’юнктива.
Сльозні органи:
сльозопродукуючий апарат – це сльозна залоза, яка виділяє при подразненні або емоційному стані сльозу;
сльозопровідний апарат – це сльотний рівчак утворений внутрішнім ребром повіки і кон’юнктиви.
ОКОРУХОВИЙ АПАРАТ:
Виділяють шість м’язів: 4 прямих і 2 косих (верхній і нижній).
Всі м’язи крім нижнього носового починаються у загального фіброзного кільця.
Canalis opticus тут починається м’язовий піднімач верхньої повіки.
Прямі м’язи – до стінок орбіти і кріпляться до склери. Косі перекидаються через блок Трейлера. Нижній косий м’яз прикріплюється у задньому зовнішньому квадраті склери.
Верхній косий – n. trochlearis, n. abducens, n. ocolomotoricus – інервація.
ОЧНЕ ЯЛУКО (три шари).
Фіброзна капсула:
рогівка
склера
лімба
Судинна капсула:
– райдужка
– зіниця
– міліарне тіло складається з паростків і плоскої частини.
Функція: – продукція очної рідини;
– участь в комодації
3) – власна судинна оболонка складається з чотирьох з шарів різних за розміром судин.
3. Сітківка притискається скло видним тілом. Зубчаста лінія – місця прикріплення.
В середині ока кришталик тримається на зв’язках.
НЕРВОВО-ПРОВІДНИЙ АПАРАТ.
Три нейрони:
палочки і колбочки;
біполярні клітини;
мультиполярні клітини, аксони їх утворює зоровий нерв, який іде у орбітальній клітковині, до турецького сідла де відбувається перехрест медіальних волокон. Волокна ідуть до підкоркових центрів.
Подразники для ока – це світло, сприймає довжину хвилі від 400 до 760 млмк. менше не сприймають. Кришталик затримує від 300 до 400 млмк. більше 760 млмк. – це інфрачервоні промені. Процеси:
теорії
у палочках і колбочках є родопсин під дією світла розкладається на йопсин і ретиналь. У темряві йде ре синтез здорового пурпуру – це фотохімічні процеси (теорія Лазерева).
ГУМОРАЛЬНА ТЕОРІЯ – під впливом світла міняється рН середовища. Міняється гуморальний склад.
ІОННА ТЕОРІЯ – під впливом світла змінюються ОН– іони.
ФУНКЦІЇ ОРГАНУ ЗОРУ:
світловідчуття;
кольоровідчуття;
гострота зору;
поле зору.
За світловідчуття – відповідають палички розміщені по периферії. Від 1 - 2 кванта світла. Ця здатність сприймати світло різної інтенсивності називається адаптація. Існує світлова і темнова. Темнова – з часом пристосованість ока зростає 3 – 5хв. повільно до 25 різний підйом, 40 – 45 плавний приріст, 50 досягає максимуму.
Вона необхідна для водіїв, машиністів, шахтарів. Вимірюється за допомогою: камера Крапково-Вишневського на принципі – Феномена-Пуркін’є.
Пониження темнової адаптації – гемералопія буває: вроджена – порушення паличкового апарату
– є набута:
а) симптоматична: коли є захворювання паличкового апарату при пігментній дегенерації сітківки; дисимінований харіостиніт; при міопії сильних ступенів.
2. Кольоровідчуття (колбочки)
хроматичне
ахроматичне.
Ломоносов сказав, що в сітківці 3 види колбочок: червоний, синій, жовтий.
Юнг його виправив: червоний, синій, зелений.
Людина сприймає тон (довжина хвилі) за показниками насиченість – це ступінь основного тону в даному кольорі.
– яскравість – ступінь наближення до білого.
Людей поділяють на:
нормальний трихроматик;
анопія (випадає)
аномалія (зниження сприйняття)
Дихромат – (випадіння основного кольору)
а) протономія (червоного);
б) дейтеросанопія (зеленого);
в) тританопія (синього);
Монохромат (випадіння) сприймають чорно-біле зображення.
3. Центральний зір (колбочки)
Знаходиться у жовтій плямі – це місце найвищої гостроти зору – це здатність ока розрізняти дві точки як окремі під мінімальним кутом зору.
Кут зору – це утворення лініями, які проходять через крайні точки об’єкта і вузловою точкою.
Вузлова точка у схематичному оці приймається в центрі кришталик.
100% зір – під кутом зору в одну хвилину.
Гострота зору перевіряється таблиця Сідцева-Галавіна. Кожна буква таблиця сприймається під кутом зору 5хв., а штрих-букви під кутом зору 1хв.
2) Таблиця Шевальйова: збільшення у геометричній прогресії;
3) Таблиця Крюнова.
4. Периферичний зір (палички)
Поле зору – це здатність ока у фіксованому стані сприймати всі точки. Перевіряється монокулярами. Межі залежать від конфігурації орбіти.
Норми межі:
– зовні 90
– знизу 70
– з носового боку 55
– зверху 50 – 55
Зміни в полі зору можуть бути:
звуження поля зору;
випадіння.
Контрольний метод: периметрія, кампіметрія, скотоми бувають: фізіологічні (сліпа пляма ангіоскотоми).
По локалізації: центральні, пара центральні, периферичні.
Абсолютні (повністю випадає сприйняття).
Відносні (половина).
Позитивні.
Негативні (коли лікар визначає).
Визначаються ще на кольори:
Синій, червоний, зелений.
! |
Как писать рефераты Практические рекомендации по написанию студенческих рефератов. |
! | План реферата Краткий список разделов, отражающий структура и порядок работы над будующим рефератом. |
! | Введение реферата Вводная часть работы, в которой отражается цель и обозначается список задач. |
! | Заключение реферата В заключении подводятся итоги, описывается была ли достигнута поставленная цель, каковы результаты. |
! | Оформление рефератов Методические рекомендации по грамотному оформлению работы по ГОСТ. |
→ | Виды рефератов Какими бывают рефераты по своему назначению и структуре. |