штріх коди

Зміст Зміст 1 Вступ 2 1. Що дають штрихові коди? 6 Промислове виробництво 6 Підприємства гуртової торгівлі 7 Роздрібна торгівля 8 Пошта 9 Транспортування продукції і матеріалів 10 Медицина 10 Бібліотечна і архівна справа 11 Діловодство 11 2. Які бувають коди? 13 3. Ким присвоюється код?

4. Технічні засоби 19 Вступ Для ефективного управління виробництвом, транспортуванням, складуванням і реалізацією товарів потрібні сучасні системи управління, засновані на застосуванні комп’ютерних технологій. Комп’ютерна революція, що почалася на Заході в 70 - 80 - х роках, примусила фахівців в області управління створити принципово нові методи, що спираються на сучасні інформаційні технології. Розглядаючи процес управління як процес прийняття рішень на основі

оперативної і якісної інформації, вони виявили саму слабку ланку комп’ютеризованих управлінських систем - відсутність надійної технології попередньої обробки і автоматичного введення інформації про керований об’єкт в комп’ютер. Самим простим способом введення інформації в ЕОМ є клавіатурний процес. Однак по статистиці оператор здійснює одну помилку на 300 символів, що вводяться, а процес подальшого

пошуку і усунення цієї помилки довгий і дорогий. Це дало поштовх бурхливому розвитку технологій автоматичної ідентифікації, що дозволяють ввести в ЕОМ необхідні дані шляхом їх автоматичного прочитання з об’єкта. При цьому оператор або не задіяний зовсім, або просто управляє пристроєм прочитання. Такі технології забезпечують введення інформації з імовірністю появи однієї помилки на 30 млн. зчитувань.

Під ідентифікацією об’єктів розуміється процес, що дозволяє виділити з безлічі об’єктів групу об’єктів, що володіють однаковим набором властивостей ( фізичних, споживчих і т.д. ), що відрізняють їх від інших груп об’єктів. Треба чітко відрізняти ідентифікацію товару від його класифікації. Зубні пасти “М’ятна” (100 г.), “М’ятна” (50 г.) і “Лісовий аромат” належать до однієї

і тієї ж товарної групи (класифікація). Але у кожної з них буде свій унікальний ідентифікаційний номер. У автоматичній ідентифікації застосовуються різні технології, такі як: кодування за допомогою магнітних смужок; оптично розпізнавані символи, нанесені спеціальним стилізованим шрифтом; радіочастотні системи: системи розпізнавання образів (машинний зір): мовне введення даних. Але найчастіше застосовується технологія штрихового кодування.

Штриховий код являє собою малюнок, що складається з комбінації темних і світлих смужок. За допомогою різних сполучень ширини штрихів і пропусків між ними кодуються цифри, букви і спеціальні знаки. Я не вважаю необхідним зупинятися на деталях, але хочеться привести цифри зростання об’ємів продажу обладнання для технологій “АИ” в Західній Європі: 1986 рік 1200 мільйонів доларів;

1987 рік 1500 мільйонів доларів; 1988 рік 1800 мільйонів доларів; 1990 рік 3600 мільйонів доларів; 1992 рік 7600 мільйонів доларів; очікується в 1995 році 16000 мільйонів доларів. Вказані темпи зростання обсягів виробництва технології “АИ” на фоні набагато менших темпів приросту виробництва продукції в європейських країнах показують її особливу значущість і необхідність в жорсткій конкурентній боротьбі підприємств в умовах ринкової

економіки. Аналіз досвіду західних країн по впровадженню технологій штрихового кодування показав необхідність і перспективність їх використання практично у всіх сферах людської діяльності, але найбільшй ефект був отриманий при їх застосуванні в промисловості, гуртовій і роздрібній торгівлі і деяких інших областях людської діяльності. Якщо врахувати, що в СНД нараховується більше ніж 200 тис. підприємств, що виробляють товари промислового

призначення і товари народного споживання, більше ніж тисячу гуртових баз і більше ніж 3 тис. гуртових магазинів, 14 тис. складів, а загальна номенклатура продукції перевищує 10 млн. найменувань, то неважко уявити, наскільки ефективне застосування штрихового кодування товарів. Штрихове кодування було винайдене молодим інженером Давидом Коллінзом. Після закінчення в 50 - х роках

інженерного факультету Массачусетського технологічного інституту він поступив працювати на Пенсильванську залізницю, де йому довелося зіткнутися з копіткої, мало радісною роботою - сортуванням вагонів. Їх треба було перерахувати, оперативно з’ясувати номери, звіритися по документації, визначити, куди кожний повинен слідувати Ця процедура - досить тривала і немає гарантії безпомилковості

її виконання. Тоді прийшла ідея освітлювати номери вагонів прожекторами і зчитувати їх з допомогою фотоелементів. Щоб спростити розпізнавання, інженер - винахідник запропонував записувати номери не тільки звичайними цифрами, але і спеціальним кодом, що складається з червоних і синіх смуг, на стінці вагона в прямокутнику довжиною до півметра. Випробування підтвердили: скануючий пристрій здатний правильно зчитувати коди навіть при

швидкості руху вагона біля 100 км/год. Але Коллінз не заспокоївся на цьому. Досягнутий успіх лише підштовхнув його до подальшого вдосконалення системи. У 1968 році він перейшов від прожекторів, що вимагали неабиякої витрати енергії, до жорстко сфокусованого лазерного променю. Розміри скануючої установки різко зменшилися. Меншою стала і сама кодова маркіровка. Це, в свою чергу, наштовхнуло

Коллінза на думку, що вигаданий штриховий код можна використати не тільки на залізниці. Він пригадав, як 14 - літнім хлопчиком підробляв по вихідних на складі одного супермаркету. Скільки часу йшло на пошук потрібного товару! Тут саме і отримав нове застосування штриховий код у вигляді коду товару. Хоч питання винаходу штрихового коду залишається спірним так як відповідно до західної літератури по

штриховому кодуванню першу роботу по застосуванню штрихових кодів в супермаркеті опублікував студент Гарвардського університету Wallace Flint, в 1949 році Joe Woodland і Berny Silver отримали американський патент № 2612994 на технічний пристрій для зчитування штрихового коду на касовому терміналі. Сьогодні вдається зчитувати код за допомогою світлової плями діаметром всього в чверть міліметра. Штриховий код дозволяє зчитувати в

ПЕОМ інформацію про номер товару практично вмить і абсолютно точно (не більше ніж одна помилка на 10 млн. зчитувань). Таким чином, в 60 - ті роки штрихове кодування стало вперше застосовуватися в США для ідентифікації залізничних вагонів, а в 1973 році з’явився “Універсальний товарний код “ (UPC Universal Product Code) для використання в промисловості і торгівлі. У Західній Європі для ідентифікації споживчих товарів з 1977 року стала застосовуватися

аналогічна система під назвою “Європейський артикул” (EAN European Article Numbering). Європейська система кодування є різновидом UPC. Код EAN являє собою набір цифр від 0 до 9. Все кодове позначення може виражатися вісьма (EAN - 8) або тринадцятьма (EAN - 13) цифрами. Скорочений символ (EAN -

8) використовується для маркіровки товарів малих розмірів. Американський і західноєвропейський коди сумісні. Єдина різниця між ними полягає в тому, що код UPC містить 12 знаків, а код EAN 13. 1. Що дають штрихові коди? Наявність штрихових кодів на упаковках дає можливість організувати ефективний контроль за проходженням товарів в будь - якій з точок, починаючи з пакувальної лінії, закінчуючи

складом магазина. Застосування штрихових кодів дозволяє значно поліпшити і оптимізувати багато процесів. Системи штрихового кодування можуть бути корисні і підприємствам - виробникам і розподіляючим організаціям (гуртовим торговим фірмам і підприємствам), і споживачам. Торгова фірма може використовувати штрихові коди на продукції, що отримується нею для реєстрації, сортування, контролю за зберіганням, пошуку

і перевірки виробів перед відвантаженням. Наявність штрихового коду на товарі або його упаковці підіймає престиж фірми, грає роль реклами товару і самого підприємства. У зарубіжній практиці штрихове кодування інформації широко застосовується в комерційній діяльності, транспортних і складських системах, сфері обліку матеріальних запасів, технологічному процесі і т.д. На сьогодні в США біля 90% всіх основних товарів, що виробляються мають штрихові коди, в

Німеччині біля 80%, у Франції більше за 70%. в Швеції біля 45%. Промислове виробництво Застосування ШК для управління виробництвом передусім забезпечує реалізацію процесів оперативного управління в реальному масштабі часу. Це дає можливість керівникам підприємства в кожний момент часу отримувати достовірну інформацію про хід виробництва, про складські запаси комплектуючих виробів

і готової продукції. Знижуються витрати виробництва за рахунок підвищення оперативності прийняття рішень: поява можливості планування виробництва продукції не “валом”, а тільки “на замовлення” з урахуванням наявності на складі; зниження складських запасів комплектуючих виробів і матеріалів з одночасним автоматичним замовленням недостаючої їх кількості від постачальників; підвищення персональної відповідальності виконавців на кожному робочому

місці за рахунок їх ідентифікації одночасно з ідентифікацією виробу і операцією, що виконується і т.п. Крім того, з’являється можливість створити єдину систему управління складським господарством і відділом збуту підприємства, перевівши ці служби на безпаперову технологію. Приведений перелік переваг, що отримуються від впровадження на підприємстві технологій штрихового кодування, далеко не повний.

Крім вже відмічених, з’являються додаткові можливості в: табельном обліку; вимірюванні продуктивності праці за рахунок отримання детальних даних по виготовленню і збиранню кожного виробу, включаючи вартість вузлів і деталей, а також трудових витрат; забезпеченні підвищення якості продукції, що виробляється і обліку браку з одночасним виявленням причин його появи; автоматичному веденні бухгалтерських рахунків

і т.п. Підприємства гуртової торгівлі Будучи найважливішою ланкою в сфері обігу товарів, підприємства гуртової торгівлі фактично “замовляють музику” в області техніки і технології управління товарними потоками як між виробниками і гуртовими підприємствами, так і між собою і підприємствами роздрібної торгівлі. Отже, вони є ключовою ланкою у впровадженні штрихових кодів для

ідентифікації товарів. Наявність на товарах штрихових кодів дозволяє спроектувати технологію управління товарними потоками на гуртовій базі, даючу можливість в кожний момент часу знати, який товар і де знаходиться на складі. Наявність такої інформації дозволяє автоматизувати різні функції управління гуртовим підприємствам, реалізовувавши режим “реального часу”: приймання і обліку поступаючих товарів; розміщення товарів по зонах зберігання з урахуванням вагових

і геометричних характеристик; автоматичну підготовку комплектовочних і відвантажувальних документів; оперативне управління відбором і комплектацією товарів відповідно до заявочних даних; підготовку товаро - транспортної документації; матеріальний облік і звітність по складах в різних розрізах; автоматичне складання бухгалтерської звітності; аналіз фінансової діяльності і т.п. Економічний ефект від впровадження технологій штрихового кодування

досягається за рахунок: прискорення оборотності оборотних коштів; оперативність управління товарними запасами; зниження внутрішньоскладських витрат; зменшення втрат товарів і т.п. Роздрібна торгівля Роздрібна торгівля є областю найбільш ефектного застосування технологій штрихового кодування. Наявність штрихових кодів на товарах дозволяє повністю автоматизувати процес руху товару від моменту його прийому в магазин і до його купівлі, створити принципово нову розрахунково - касову

систему, що дозволяє на 30 - 40% підвищити пропускну спроможність касових точок, легко міняти ціни на товари. Будь - які операції з кожною одиницею товару оперативно враховуються в центральному комп’ютері магазина, що дозволяє контролювати динаміку продажу товарів, зміну товарних запасів; здійснювати автоматичний дозаказ товарів з гуртових баз при досягненні критичного рівня товарних запасів; оперативно управляти ціноутворенням і, отже, ефективністю фінансово - комерційної діяльності магазина.

Фактично, всі процеси управління технологією товароруху в магазині в їх взаємозв’язку з системами замовлення і постачання товарів, обліку і звітності, можливості включення магазина в єдину мережу торгової системи все це базується на штриховому кодуванні товарів і застосуванні систем їх зчитування і передачі в комп’ютерних мережах. Крім того, повністю автоматизується бухгалтерська робота, створюються

комфортні умови для проведення аналітичної роботи в асортиментних підрозділах. Виникає ще одна принципово нова можливість оперативний облік і прогнозування попиту на товари як в розрізі асортиментних груп, так і з урахуванням соціальної приналежності мажоритарних груп населення, що є покупцями в даному магазині. Основний економічний ефект від впровадження штрихових кодів досягається

в підприємствах роздрібної торгівлі від прискорення оборотності оборотних коштів; зниження рівня товарних запасів, що планується, зменшення необхідних складських приміщень; зменшення товарних втрат; підвищення ефективності асортиментної роботи і т.п. Пошта Найбільший ефект від впровадження технології штрихового кодування в поштовій службі виникає при створенні системи сортування посилок і автоматизованої системи управління, приймання і відправки

їх за адресами. Звичайно ця технологія об’єднується з мережевими системами передачі даних між різними підприємствами зв’язку. Транспортування продукції і матеріалів Застосування технологій штрихового кодування в управлінні транспортуванням продукції не тільки дозволяє навести елементарний порядок на автотранспортному підприємстві так само, як це описано для промислових підприємств, але і дає можливість створити принципово нову технологію управління перевезеннями.

Може бути створена “циклічна” технологія, при якій: кожна вантажна одиниця ідентифікується штриховим кодом; автопідприємство, уклавши договір з групою клієнтів, здійснює перевезення вантажів між ними. При цьому автомашина послідовно об’їжджає підприємства, завантажуючи і розвантажуючи на кожному з них вантаж, що тільки належить цьому підприємству. У водія автомашини є мікрокомп’ютер зі зчитувачем штрихових кодів, в який

і закладається вся інформація про вантажі і їх адресацію. Така технологія перевезень дозволяє в декілька разів підвищити ефективність перевезень, скоротити непродуктивні втрати палива і ресурсів, підвищити оперативність доставки вантажів і знизити при цьому транспортні витрати, забезпечити гарантоване збереження вантажів. Медицина Так само, як і в інших областях людської діяльності, штрихові коди дуже широко застосовуються

в медицині для ідентифікації ліків, лікарняної білизни і обладнання, процесів управління виконанням процедур для пацієнтів, організації внутрішньолікарняної комп’ютерної мережі по якій лікар під час прийому пацієнта викликає на екран свого терміналу його історію хвороби, вносить в неї зміни, робить нові призначення і т.п. Але є одна область в медицині, де застосування штрихових кодів буквально життєво важливе система

переливання крові і банків крові. Штрихові коди в цій області на 100% виключають можливість посттрансфузіонних ускладнень, забезпечують збереження продуктів крові, що зберігаються, дають можливість оперативно підбирати донорську кров. Проблема автоматизації станцій переливання крові на сьогодні проблема номер один ! Бібліотечна і архівна справа Бібліотечна і архівна справа багато в чому ідентичні з точки зору технологій, що застосовуються, які забезпечують: точний облік матеріалів, що

є в бібліотеці (архіві) з вказівкою їх місцезнаходження; швидке виявлення читача, що отримав матеріал; контроль для виявлення простроченого до повернення матеріалу; спостереження за матеріалом, що поступив або виданим в іншу бібліотеку; запобігання несанкціонованому винесенню матеріалів з сховища. Незважаючи на значну вартість технічних і технологічних засобів, що застосовуються, ефект від їх впровадження з’являється досить швидко і передусім виявляється в підвищенні ефективності управління

фондами, різкому скороченні часу очікування матеріалів відвідувачами, появі можливості створення нових інформаційно - пошукових систем. Діловодство Частина функцій діловодства ідентична до технології архівної справи і все вищесказане відноситься також і до нього. Однак існує ряд особливостей, які необхідно відмітити додатково: при роботі з управлінськими документальними базами даних дуже важливим є контроль за правом доступу до бази даних

і внесенні змін в неї; організація заповнення документів; ведення архіву ділових і цінних паперів і т.п. Все це може бути забезпечене за рахунок застосування ідентифікуючих пластикових карт і відповідної зчитуючої техніки. Крім того, зараз з’явилася принципово нова можливість виготовлення машиночитаємої копії документа одночасно з його друкуванням. При цьому відбувається не запам’ятовування тексту документа в комп’ютері, а нанесення

на друковану сторінку дворозмірного штрихового коду, що містить в стислому вигляді текст сторінки. Надалі досить зчитати цей код спеціальним лазером і текст тут же з’являється на екрані комп’ютера. 2. Які бувають коди? Усього на сьогоднішній день в світі існує біля 50 систем штрихового кодування, які можна умовно розділити на: системи, що застосовуються

в торгівлі; системи, що застосовуються в інших областях людської діяльності. Принциповою відмінністю є те, що торгові системи (UPC версії А, Е, D; EAN - 13, EAN - 8) призначені тільки для ідентифікації товарів з використанням схеми кодування, розробленої і стандартизованої Міжнародною асоціацією EAN (Брюссель), а для коду UPC асоціацією UCC. Всі

інші коди в різний час були створені великими фірмами, такими, як INTERMEC, SYMBOL, PLESSY і ряд інших. Частина кодів не знайшла широкого застосування, але деякі з них були визнані різними виробничими і комерційними міжнародними асоціаціями і, пройшовши процес стандартизації в Технічному комітеті AIM (міжнародної асоціації виробників обладнання для систем автоматичної

ідентифікації), зараз загальновизнані як міжнародні стандарти. До них відносяться такі коди, як: Interleaied 2 of 5; Code 39; Code 128; Code 93; Codabar і т.д. Ці коди відрізняються один від одного набором знаків, що використовуються, алгоритмами самоперевірки, геометричними розмірами і т.п. Необхідно мати на увазі, що коли вимовляються слова “стандарт на символіку штрихового коду”,

то маються на увазі західні стандарти, але аж ніяк не українські. Це пов’язано з тим, що на момент написання цієї брошури Держстандартом України (проте, як і іншими країнами СНД) не розроблені національні стандарти на символіки штрихових кодів. Тому у всіх розробках проектів автоматизації управління

із застосуванням штрихових кодів використовуються або стандарт EAN (для товарних кодів), або стандарти AIM (для всіх промислових кодів). У Глосарії AIM поняттю символіка дається наступне визначення: “будь - яка з стандартних систем представлення даних у вигляді темних штрихів і світлих пропусків між ними, кожна з яких має свої власні правила побудови символів з прийнятого набору. Символіка визначає набір складаючих

її символів, коди початку і кінця, довжину штрихового коду і т.д.” Інформація в штриху - кодовому символі визначається шириною штрихів і пропусків, а точніше кажучи, їх співвідношенням. При цьому висота штриха не містить ніякої інформації і вибирається тільки з міркувань легкості прочитання.

Оскільки промінь прочитуючого пристрою повинен перетнути всі штрихи коду, висота повинна бути достатньою, щоб було зручне це зробити. Лінійні поперечні розміри штрихів і пропусків кратні цілій кількості лінійних елементів, званих “модулем” (X - dimension). Значення модуля для конкретного штрихового коду є величиною постійною, хоча в одній і тій же символіці можуть застосовуватися різні по розміру модулі.

Наприклад, в символіці EAN - 13 модуль може мінятися від 0.264 мм до 0.66 мм. Стандартизована символіка є наслідком компромісу, виробленого для різних областей промислового застосування. Будь - який штриховий код має деякий стандартний набір так званих зон. Початкова і кінцева вільні зони, або “мертві поля”, вільні від друкарських знаків або від штриховий інформації і звичайно мають білий колір. Вільні зони служать для передачі повідомлення на декодер -

пристрій, що служить для дешифровки символа штрихового коду в комп’ютерний формат про те, що сканер приступив до сприйняття штриха - кодового символу. Пусковий знак, який передує першому інформаційному знаку, являє собою спеціальну комбінацію з штрихів і пропусків, яка служить для позначення початку символа. Декодуючий пристрій повинен спочатку зробити розпізнавання цього знаку, перш ніж почне обробляти потік

послідовних даних, що поступають зі сканера. Внаслідок застосування подібної технології збільшується надійність зчитання, оскільки в цьому випадку стає неможливим зчитання якого - небудь випадково схожого ряду знаків, складеного з відбиваючих і невідбиваючих поверхонь. Знак зупинки ( “стоп - знак”) являє собою поєднання штрихів і пропусків, що сигналізують про закінчення символа.

Розпізнавання цього знаку необхідне для того, щоб декодер послав сигнал про закінчення прочитання символа. Таким чином користувач отримує звістку, що інформація, заключена в старт - стоп знаках, прочитана повністю, про що свідчить умовний “оптимістичний” знак. При цьому також збільшується точність передачі інформації, оскільки користувач робиться упевненим в тому, що неповна інформація йому не посилалася. Якщо в символі використовується також знак контрольної суми, знак зупинки

несе на декодер також повідомлення, що за останнім інформаційним знаком повинно слідувати обчислення контрольної суми. В більшості випадків послідовність штрихів і проміжків, що використовуються для кодування старт - і стоп знаків, не містить ніякої симетрії в двійковій послідовності. Така несиметрія дозволяє здійснювати велику гнучкість в застосуванні цих знаків, так як декодер виявляється

спроможний розрізнити напрям руху прочитання уперед або назад. Якщо символ прочитується в зворотному напрямі, декодер може розташувати інформаційні знаки в правильній послідовності, перш ніж буде здійснене можливе обчислення контрольної суми або зроблена подальша обробка інформації. З цього слідує, що застосування знаків пуску і зупинки надає можливість двонаправленого прочитання символу.

У більшості типів символік необхідно або бажано використати знак контрольної суми. Величина цього знаку визначається обчисленням інформаційних знаків символа. Відповідний процес обчислення здійснюється при декодуванні символа і отриманий результат порівнюється з величиною, що міститься в символі. Інформація, записана в символі, поступає на подальшу обробку, якщо отримано відповідність обох величин.

Такий порядок у величезній мірі знижує імовірність подальшої передачі неправильної інформації. Якщо знак контрольної суми використовується, то він завжди стоїть на місці останнього знаку перед знаком зупинки. Всі лінійні штрихові коди поділяються на два великих класи: Дискретні коди (discrete code) - у яких будь - який символ починається і закінчується штрихом. Проміжок між символами (intercharacter gap) не

є елементом символіки і його ширина не має ніякого значення при прочитанні і розшифровці коду. Це дозволяє не застосовувати високих вимог до допусків на пропуск між символами під час друку коду; Коди (continuous code) - всі елементи (штрихи і пропуски), розташовані послідовно, несуть в собі двійкову інформацію. Наступний символ починається негайно після кінця попереднього без якого - небудь неконтрольованого

пропуску по ширині між ними. 3. Ким присвоюється код? Загальноєвропейська асоціація EAN в 1987 році закріпила за колишнім Союзом десять трьохзначних кодів (префіксів) з 460 до 469. Через чотири роки 14 колишніх радянських організацій вирішили об’єднати свої зусилля на цьому терені і створили Зовнішньоекономічну асоціацію з проблем автоматичної

ідентифікації, що отримала звучне ім’я “ЮНІСКАН”. СП Інтер - штрихкод було засновано в 1990 р тобто на рік раніше створення “ЮНІСКАН”, і є одним з засновників “ЮНІСКАН” З їх допомогою створені спільні підприємства: “ДатаСкан” з італо - австрійською фірмою DATALOGIK, як, і “ДатаСіс”. Останнє розташоване в Ризі. Організації “ЮНІСКАН” дане право присвоювати підприємствам реєстраційні

номери в системі EAN і вести відповідний банк даних. Сюди увійшла і Україна. Частину коду, яка характеризує країну - виробника (перші 3 цифри), присвоює Міжнародна асоціація по кодуванню виробів. Частину коду, що характеризує підприємство (наступні 5 цифр), присвоює відповідна національна асоціація (зокрема, Зовнішньоекономічна асоціація ЮНІСКАН, м. Москва).

Частину коду, що характеризує товар, присвоює сам виробник. Таким чином, Штриховий код EAN присвоюється товару самим виробником відразу після рішення про його випуск, оскільки перші 8 цифр майбутнього коду йому вже відомі до цього. Відповідальність за правильне і однозначне кодування своєї продукції несе виробник. При використанні штрихових кодів необхідно своєчасно

інформувати торгового партнера (магазин, торгову фірму) про номер товару, що виробляється або про зміни в ньому. Відповідальність за це повністю лежить на виробникові товару. Попереднє повідомлення про номер товару повинне бути направлене в письмовій формі. Торговий партнер повинен отримати його принаймні за 3 тижні до постачання самого товару. У попередньому повідомленні повинні міститися дані про товар, достатні для його точного описання в

банку даних магазина. У 1991 році автоматичні склади з роботами - комірниками, які працюють на основі використання штрихових кодів, почав проводити завод в Армавіре З липня 1991 року Штриховий код з’явився на обкладинці журналу “Юний технік” 9¦¦770131¦¦141002¦¦. На території України Одеський комбінат харчових концентратів випускає розчинну каву з штриховим кодом 4¦1600351¦¦000115¦¦, а Одеський завод коньячних виробів коньяк “Ясна” з штриховим кодом 4¦¦600307¦¦000015¦¦.

4. Технічні засоби Нанесення штрихових кодів в місцях виготовлення практично не збільшує, ні вартості товару (або його упаковки), ні часу на його виробництво і відвантаження. Проведення подібної роботи в торгових підприємствах вимагає великих трудових витрат. Тому за кордоном настирливо підтримується принцип відповідальності виробника товарів за наявність на товарі штрихового коду, і в умовах існуючої там конкуренції цей принцип в основному дотримується.

Зчитання коду проводиться різними оптичними системами, задача яких базується на вимірюванні інтенсивності відбитого світла від чорних і білих смуг коду. Для прочитання штрихового коду використовується сама різноманітна по складності і технічним можливостям апаратура в ручному (переносному) і стаціонарному виконанні. За принципом роботи ручні скануючі пристрої діляться на контактні

і дистанційні. Робочий елемент контактного пристрою являє собою світлове перо, що пересувається безпосередньо по поверхні штрихового коду. Цей спосіб вважається більш дешевим. Хоч техніка досить складна, оператора можна навчити за декілька хвилин. У дистанційних пристроях використовується лазерний або інший оптичний промінь, і код зчитується з відстані до одного метра, а також

і через прозору упаковку. Окремі пристрої мають дуже високу роздільну здатність і можуть зчитувати мініатюрний штриховий код з великою щільністю. Стаціонарні пристрої передбачають рух виробу з штриховим кодом відносно променя, що сканує вздовж послідовності символів. Використання міжнародних кодів скорочує час обробки вантажопотоків за рахунок машинної обробки інформації, зчитаної з використанням ручних або стаціонарних пристроїв.

Технологія штрихового кодування виробів набула поширення завдяки інтенсивному розвитку індустрії штрихового кодування. Так, в США більше за 300 дрібних, середніх і великих компаній розробляють і виготовляють обладн Штриховий код: виникнення та розвиток Для ефективного управління виробництвом, транспортуванням, складуванням

і реалізацією товарів потрібні сучасні системи управління, що базуються на застосуванні комп’ютерних технологій. Комп’ютерна революція, що почалася на Заході в 70 - 80 - х роках, примусила фахівців в області управління створити принципово нові методи, що опираються на сучасні інформаційні технології. Розглядаючи процес управління як процес прийняття рішень на основі оперативної і якісної інформації, вони виявили саму слабку ланку комп’ютеризованих управлінських систем

- відсутність надійної технології попередньої обробки і автоматичного введення інформації про керований об’єкт в комп’ютер. Самим простим способом введення інформації в ЕОМ є клавіатурний процес. Однак по статистиці оператор здійснює одну помилку на 300 символів, що вводяться, а процес подальшого пошуку і усунення цієї помилки довгий і дорогий. Це дало поштовх бурхливому розвитку технологій автоматичної

ідентифікації, що дозволяють ввести в ЕОМ необхідні дані шляхом їх автоматичного прочитання з об’єкта. При цьому оператор або не задіяний зовсім, або просто управляє пристроєм прочитання. Такі технології забезпечують введення інформації з імовірністю появи однієї помилки на 30 млн. зчитувань. Під ідентифікацією об’єктів розуміється процес, що дозволяє виділити з безлічі об’єктів групу об’єктів,

що володіють однаковим набором властивостей ( фізичних, споживчих і т.д. ), що відрізняють їх від інших груп об’єктів. Треба чітко відрізняти ідентифікацію товару від його класифікації. Зубні пасти “М’ятна” (100 г.), “М’ятна” (50 г.) і “Лісовий аромат” належать до однієї і тієї ж товарної групи (класифікація). Але у кожної з них буде свій унікальний

ідентифікаційний номер. У автоматичній ідентифікації застосовуються різні технології, такі як: - кодування за допомогою магнітних смужок; - оптично розпізнавані символи, нанесені спеціальним стилізованим шрифтом; - радіочастотні системи: - системи розпізнавання образів (машинний зір): - мовне введення даних. Але найчастіше застосовується технологія штрихового кодування. Штриховий код являє собою малюнок, що складається з комбінації темних

і світлих смужок. За допомогою різних сполучень ширини штрихів і пропусків між ними кодуються цифри, букви і спеціальні знаки. Я не вважаю необхідним зупинятися на деталях, але хочеться привести цифри зростання об’ємів продажу обладнання для технологій “АІ” в Західній Європі: 1986 рік 1200 мільйонів доларів; 1987 рік 1500 мільйонів доларів; 1988 рік 1800 мільйонів доларів;

1990 рік 3600 мільйонів доларів; 1992 рік 7600 мільйонів доларів; 1995 рік 16000 мільйонів доларів; 1998 рік 38000 мільйонів доларів. Вказані темпи зростання обсягів виробництва технології “АІ” на фоні набагато менших темпів приросту виробництва продукції в європейських країнах показують її особливу значущість і необхідність в жорсткій конкурентній боротьбі підприємств в умовах ринкової

економіки. Аналіз досвіду західних країн по впровадженню технологій штрихового кодування показав необхідність і перспективність їх використання практично у всіх сферах людської діяльності, але найбільшй ефект був отриманий при їх застосуванні в промисловості, гуртовій і роздрібній торгівлі і деяких інших областях людської діяльності. Якщо врахувати, що в СНД нараховується більше ніж 200 тис. підприємств, що виробляють товари промислового

призначення і товари народного споживання, більше ніж тисячу гуртових баз і більше ніж 3 тис. гуртових магазинів, 14 тис. складів, а загальна номенклатура продукції перевищує 10 млн. найменувань, то неважко уявити, наскільки ефективне застосування штрихового кодування товарів. Хоч питання винаходу штрихового коду залишається спірним так як відповідно до західної літератури по штриховому кодуванню першу роботу по застосуванню штрихових кодів в супермаркеті опублікував студент

Гарвардського університету Wallace Flint, в 1949 році Joe Woodland і Berny Silver отримали американський патент № 2612994 на технічний пристрій для зчитування штрихового коду на касовому терміналі. Сьогодні вдається зчитувати код за допомогою світлової плями діаметром всього в чверть міліметра. Штриховий код дозволяє зчитувати в ПЕОМ інформацію про номер товару практично вмить і абсолютно точно (не більше ніж одна помилка на 10

млн. зчитувань). Таким чином, в 60 - ті роки штрихове кодування стало вперше застосовуватися в США для ідентифікації залізничних вагонів, а в 1973 році з’явився “Універсальний товарний код “ (UPC Universal Product Code) для використання в промисловості і торгівлі. У Західній Європі для ідентифікації споживчих товарів з 1977 року стала застосовуватися аналогічна система під назвою “Європейський артикул” (EAN

European Article Numbering). Європейська система кодування є різновидом UPC. Код EAN являє собою набір цифр від 0 до 9. Все кодове позначення може виражатися вісьма (EAN - 8) або тринадцятьма (EAN - 13) цифрами. Скорочений символ (EAN - 8) використовується для маркіровки товарів малих розмірів.

Американський і західноєвропейський коди сумісні. Єдина різниця між ними полягає в тому, що код UPC містить 12 знаків, а код EAN 13. Що дають штрихові коди? Наявність штрихових кодів на упаковках дає можливість організувати ефективний контроль за проходженням товарів в будь - якій з точок, починаючи з пакувальної лінії, закінчуючи складом магазина. Застосування штрихових кодів дозволяє значно поліпшити

і оптимізувати багато процесів. Системи штрихового кодування можуть бути корисні і підприємствам - виробникам і розподіляючим організаціям (гуртовим торговим фірмам і підприємствам), і споживачам. Торгова фірма може використовувати штрихові коди на продукції, що отримується нею для реєстрації, сортування, контролю за зберіганням, пошуку і перевірки виробів перед відвантаженням. Наявність штрихового коду на товарі або його упаковці підіймає

престиж фірми, грає роль реклами товару і самого підприємства. У зарубіжній практиці штрихове кодування інформації широко застосовується в комерційній діяльності, транспортних і складських системах, сфері обліку матеріальних запасів, технологічному процесі і т.д. На сьогодні в США біля 90% всіх основних товарів, що виробляються мають штрихові коди, в Німеччині біля 80%, у Франції більше за 70%, в Швеції біля 45%.

Промислове виробництво Застосування ПК для управління виробництвом передусім забезпечує реалізацію процесів оперативного управління в реальному масштабі часу. Це дає можливість керівникам підприємства в кожний момент часу отримувати достовірну інформацію про хід виробництва, про складські запаси комплектуючих виробів і готової продукції. Знижуються витрати виробництва за рахунок підвищення оперативності прийняття рішень:

- поява можливості планування виробництва продукції не “валом”, а тільки “на замовлення” з урахуванням наявності на складі; - зниження складських запасів комплектуючих виробів і матеріалів з одночасним автоматичним замовленням недостаючої їх кількості від постачальників; - підвищення персональної відповідальності виконавців на кожному робочому місці за рахунок їх ідентифікації одночасно з ідентифікацією виробу

і операцією, що виконується і т.п. Крім того, з’являється можливість створити єдину систему управління складським господарством і відділом збуту підприємства, перевівши ці служби на безпаперову технологію. Приведений перелік переваг, що отримуються від впровадження на підприємстві технологій штрихового кодування, далеко не повний. Крім вже відмічених, з’являються додаткові можливості в: - табельном обліку; - вимірюванні продуктивності

праці за рахунок отримання детальних даних по виготовленню і збиранню кожного виробу, включаючи вартість вузлів і деталей, а також трудових витрат; - забезпеченні підвищення якості продукції, що виробляється і обліку браку з одночасним виявленням причин його появи; - автоматичному веденні бухгалтерських рахунків і т.п. Підприємства гуртової торгівлі Будучи найважливішою ланкою в сфері обігу товарів, підприємства

гуртової торгівлі фактично “замовляють музику” в області техніки і технології управління товарними потоками як між виробниками і гуртовими підприємствами, так і між собою і підприємствами роздрібної торгівлі. Отже, вони є ключовою ланкою у впровадженні штрихових кодів для ідентифікації товарів. Наявність на товарах штрихових кодів дозволяє спроектувати технологію управління

товарними потоками на гуртовій базі, даючи можливість в кожний момент часу знати, який товар і де знаходиться на складі. Наявність такої інформації дозволяє автоматизувати різні функції управління гуртовим підприємствам, реалізовувавши режим “реального часу”: - приймання і обліку поступаючих товарів; - розміщення товарів по зонах зберігання з урахуванням вагових і геометричних характеристик; - автоматичну підготовку комплектовочних

і відвантажувальних документів; - оперативне управління відбором і комплектацією товарів відповідно до заявочних даних; - підготовку товаро - транспортної документації; - матеріальний облік і звітність по складах в різних розрізах; - автоматичне складання бухгалтерської звітності; - аналіз фінансової діяльності і т.п. Економічний ефект від впровадження технологій штрихового кодування досягається за рахунок: - прискорення оборотності оборотних коштів; - оперативність управління

товарними запасами; - зниження внутрішньоскладських витрат; - зменшення втрат товарів і т.п. Роздрібна торгівля Роздрібна торгівля є областю найбільш ефектного застосування технологій штрихового кодування. Наявність штрихових кодів на товарах дозволяє повністю автоматизувати процес руху товару від моменту його прийому в магазин і до його купівлі, створити принципово нову розрахунково - касову систему, що дозволяє на 30 - 40% підвищити пропускну спроможність касових точок, легко міняти ціни на

товари. Будь - які операції з кожною одиницею товару оперативно враховуються в центральному комп’ютері магазина, що дозволяє контролювати динаміку продажу товарів, зміну товарних запасів; здійснювати автоматичний дозаказ товарів з гуртових баз при досягненні критичного рівня товарних запасів; оперативно управляти ціноутворенням і, отже, ефективністю фінансово - комерційної діяльності магазина. Фактично, всі процеси управління технологією товароруху в магазині в

їх взаємозв’язку з системами замовлення і постачання товарів, обліку і звітності, можливості включення магазина в єдину мережу торгової системи все це базується на штриховому кодуванні товарів і застосуванні систем їх зчитування і передачі в комп’ютерних мережах. Крім того, повністю автоматизується бухгалтерська робота, створюються комфортні умови для проведення аналітичної роботи в асортиментних підрозділах.

Виникає ще одна принципово нова можливість оперативний облік і прогнозування попиту на товари як в розрізі асортиментних груп, так і з урахуванням соціальної приналежності мажоритарних груп населення, що є покупцями в даному магазині. Основний економічний ефект від впровадження штрихових кодів досягається в підприємствах роздрібної торгівлі від прискорення оборотності оборотних коштів; зниження планового

рівня товарних запасів, зменшення необхідних складських приміщень, зменшення товарних втрат; підвищення ефективності асортиментної роботи і т.п. Пошта Найбільший ефект від впровадження технології штрихового кодування в поштовій службі виникає при створенні системи сортування посилок і автоматизованої системи управління, приймання і відправки їх за адресами. Звичайно ця технологія об’єднується з мережевими системами передачі даних між різними

підприємствами зв’язку. Транспортування продукції і матеріалів Застосування технологій штрихового кодування в управлінні транспортуванням продукції не тільки дозволяє навести елементарний порядок на автотранспортному підприємстві так само, як це описано для промислових підприємств, але і дає можливість створити принципово нову технологію управління перевезеннями. Може бути створена “циклічна” технологія, при якій: кожна вантажна одиниця

ідентифікується штриховим кодом; автопідприємство, уклавши договір з групою клієнтів, здійснює перевезення вантажів між ними. При цьому автомашина послідовно об’їжджає підприємства, завантажуючи і розвантажуючи на кожному з них вантаж, що тільки належить цьому підприємству. У водія автомашини є мікрокомп’ютер зі зчитувачем штрихових кодів, в який і закладається вся інформація про вантажі і їх адресацію.

Така технологія перевезень дозволяє в декілька разів підвищити ефективність перевезень, скоротити непродуктивні втрати палива і ресурсів, підвищити оперативність доставки вантажів і знизити при цьому транспортні витрати, забезпечити гарантоване збереження вантажів. Медицина Так само, як і в інших областях людської діяльності, штрихові коди дуже широко застосовуються в медицині для ідентифікації ліків, лікарняної білизни

і обладнання, процесів управління виконанням процедур для пацієнтів, організації внутрішньолікарняної комп’ютерної мережі по якій лікар під час прийому пацієнта викликає на екран свого терміналу його історію хвороби, вносить в неї зміни, робить нові призначення і т.п. Але є одна область в медицині, де застосування штрихових кодів буквально життєво важливе система переливання крові і банків крові. Штрихові коди в цій області на 100% виключають можливість посттрансфузіонних

ускладнень, забезпечують абсолютне збереження продуктів крові, дають можливість оперативно підбирати донорську кров. Проблема автоматизації станцій переливання крові на сьогодні проблема номер один ! Бібліотечна і архівна справа Бібліотечна і архівна справа багато в чому ідентичні з точки зору застосовуння технологій, які забезпечують: - точний облік матеріалів, що є в бібліотеці (архіві) з вказівкою їх місцезнаходження; - швидке виявлення читача, що отримав матеріал;

- контроль для виявлення простроченого до повернення матеріалу; - спостереження за матеріалом, що поступив або виданим в іншу бібліотеку; - запобігання несанкціонованому винесенню матеріалів з сховища. Незважаючи на значну вартість застосованих технічних і технологічних засобів, ефект від їх впровадження з’являється досить швидко і передусім виявляється в підвищенні ефективності управління фондами, різкому скороченні часу очікування

матеріалів відвідувачами, можливості створення нових інформаційно - пошукових систем. Діловодство Частина функцій діловодства ідентична до технології архівної справи і все вищесказане відноситься також і до неї. Однак існує ряд особливостей, які необхідно відмітити додатково: - при роботі з управлінськими документальними базами даних дуже важливим є контроль за правом доступу до бази даних

і внесенні змін в неї; - організація заповнення документів; - ведення архіву ділових і цінних паперів і т.п. Все це може бути забезпечене за рахунок застосування ідентифікуючих пластикових карт і відповідної зчитуючої техніки. Крім того, зараз з’явилася принципово нова можливість виготовлення машиночитаємої копії документа одночасно з його друкуванням. При цьому відбувається не запам’ятовування тексту документа в комп’ютері, а нанесення

на друковану сторінку дворозмірного штрихового коду, що містить в стислому вигляді текст сторінки. Надалі досить зчитати цей код спеціальним лазером і текст тут же з’являється на екрані комп’ютера. ання для систем ш Які бувають коди? Усього на сьогоднішній день в світі існує біля 50 систем штрихового кодування, які можна умовно розділити на: - системи, що застосовуються

в торгівлі; - системи, що застосовуються в інших областях людської діяльності. Принциповою відмінністю є те, що торгові системи (UPC версії А, Е, D; EAN - 13, EAN - 8) призначені тільки для ідентифікації товарів з використанням схеми кодування, розробленої і стандартизованої Міжнародною асоціацією EAN (Брюссель), а для коду UPC асоціацією UCC. Всі

інші коди в різний час були створені великими фірмами, такими, як INTERMEC, SYMBOL, PLESSY і ряд інших. Частина кодів не знайшла широкого застосування, але деякі з них були визнані різними виробничими і комерційними міжнародними асоціаціями і, пройшовши процес стандартизації в Технічному комітеті AIM (міжнародної асоціації виробників обладнання для систем автоматичної

ідентифікації), зараз загальновизнані як міжнародні стандарти. До них відносяться такі коди, як: - Interleaied 2 of 5; - Code 39; - Code 128; - Code 93; - Codabar і т.д. Ці коди відрізняються один від одного набором знаків, що використовуються, алгоритмами самоперевірки, геометричними розмірами і т.п. Необхідно мати на увазі, що коли вимовляються слова “стандарт на символіку штрихового коду”,

то маються на увазі західні стандарти, але аж ніяк не українські. Це пов’язано з тим, що на момент написання цієї роботи Держстандартом України (так, як і іншими країнами СНД) не розроблені національні стандарти на символіки штрихових кодів. Тому у всіх розробках проектів автоматизації управління із застосуванням штрихових кодів використовуються або стандарт

EAN (для товарних кодів), або стандарти AIM (для всіх промислових кодів). У глосарії AIM поняттю символіка дається наступне визначення: “будь - яка з стандартних систем представлення даних у вигляді темних штрихів і світлих пропусків між ними, кожна з яких має свої власні правила побудови символів з прийнятого набору. Символіка визначає набір складаючих її символів, коди початку і кінця, довжину штрихового коду

і т.д.” Інформація в штриху - кодовому символі визначається шириною штрихів і пропусків, а точніше кажучи, їх співвідношенням. При цьому висота штриха не містить ніякої інформації і вибирається тільки з міркувань легкості прочитання. Оскільки промінь прочитуючого пристрою повинен перетнути всі штрихи коду, висота повинна бути достатньою,

щоб було зручно це зробити. Лінійні поперечні розміри штрихів і пропусків кратні цілій кількості лінійних елементів, званих “модулем” (X - dimension). Значення модуля для конкретного штрихового коду є величиною постійною, хоча в одній і тій же символіці можуть застосовуватися різні по розміру модулі. Наприклад, в символіці EAN - 13 модуль може мінятися від 0.264 мм до 0.66 мм.

Стандартизована символіка є наслідком компромісу, виробленого для різних областей промислового застосування. Будь - який штриховий код має деякий стандартний набір так званих зон. Початкова і кінцева вільні зони, або “мертві поля”, вільні від друкарських знаків або від штриховий інформації і звичайно мають білий колір. Вільні зони служать для передачі повідомлення на декодер - пристрій, що служить для дешифровки символа штрихового коду в комп’ютерний формат про те, що сканер

приступив до сприйняття штриха - кодового символу. Пусковий знак, який передує першому інформаційному знаку, являє собою спеціальну комбінацію з штрихів і пропусків, яка служить для позначення початку символа. Декодуючий пристрій повинен спочатку зробити розпізнавання цього знаку, перш ніж почне обробляти потік послідовних даних, що поступають зі сканера. Внаслідок застосування подібної технології збільшується

надійність зчитання, оскільки в цьому випадку стає неможливим зчитання якого - небудь випадково схожого ряду знаків, складеного з відбиваючих і невідбиваючих поверхонь. Знак зупинки ( “стоп - знак”) являє собою поєднання штрихів і пропусків, що сигналізують про закінчення символа. Розпізнавання цього знаку необхідне для того, щоб декодер послав сигнал про закінчення прочитання символа.

Таким чином користувач отримує звістку, що інформація, заключена в старт - стоп знаках, прочитана повністю, про що свідчить умовний “оптимістичний” знак. При цьому також збільшується точність передачі інформації, оскільки користувач робиться упевненим в тому, що неповна інформація йому не посилалася. Якщо в символі використовується також знак контрольної суми, знак зупинки несе на декодер також повідомлення, що за останнім

інформаційним знаком повинно слідувати обчислення контрольної суми. В більшості випадків послідовність штрихів і проміжків, що використовуються для кодування старт - і стоп знаків, не містить ніякої симетрії в двійковій послідовності. Така несиметрія дозволяє здійснювати велику гнучкість в застосуванні цих знаків, так як декодер виявляється спроможний розрізнити напрям руху прочитання уперед або назад.

Якщо символ прочитується в зворотному напрямі, декодер може розташувати інформаційні знаки в правильній послідовності, перш ніж буде здійснене можливе обчислення контрольної суми або зроблена подальша обробка інформації. З цього слідує, що застосування знаків пуску і зупинки надає можливість двонаправленого прочитання символу. У більшості типів символік необхідно або бажано використати знак контрольної суми.

Величина цього знаку визначається обчисленням інформаційних знаків символа. Відповідний процес обчислення здійснюється при декодуванні символа і отриманий результат порівнюється з величиною, що міститься в символі. Інформація, записана в символі, поступає на подальшу обробку, якщо отримано відповідність обох величин. Такий порядок у величезній мірі знижує імовірність подальшої передачі неправильної

інформації. Якщо знак контрольної суми використовується, то він завжди стоїть на місці останнього знаку перед знаком зупинки. Всі лінійні штрихові коди поділяються на два великих класи: Дискретні коди (discrete code) - у яких будь - який символ починається і закінчується штрихом. Проміжок між символами (intercharacter gap) не є елементом символіки і його ширина не має ніякого значення при прочитанні

і розшифровці коду. Це дозволяє не застосовувати високих вимог до допусків на пропуск між символами під час друку коду; Коди (continuous code) - всі елементи (штрихи і пропуски), розташовані послідовно, несуть в собі двійкову інформацію. Наступний символ починається негайно після кінця попереднього без якого - небудь неконтрольованого пропуску по ширині між ними. Ким присвоюється код?

Загальноєвропейська асоціація EAN в 1987 році закріпила за колишнім Союзом десять трьохзначних кодів (префіксів) з 460 до 469. Через чотири роки 14 колишніх радянських організацій вирішили об’єднати свої зусилля на цьому терені і створили Зовнішньоекономічну асоціацію з проблем автоматичної ідентифікації, що отримала звучне ім’я “ЮНІСКАН”. СП

Інтер - штрихкод було засновано в 1990 р тобто на рік раніше створення “ЮНІСКАН”, і є одним з засновників “ЮНІСКАН” З їх допомогою створені спільні підприємства: “ДатаСкан” з італо - австрійською фірмою DATALOGIK, як, і “ДатаСіс”. Останнє розташоване в Ризі. Організації “ЮНІСКАН” дане право присвоювати підприємствам реєстраційні номери в системі EAN і вести відповідний банк даних.

Сюди увійшла і Україна. Частину коду, яка характеризує країну - виробника (перші 3 цифри), присвоює Міжнародна асоціація по кодуванню виробів. Частину коду, що характеризує підприємство (наступні 5 цифр), присвоює відповідна національна асоціація (зокрема, Зовнішньоекономічна асоціація ЮНІСКАН, м. Москва). Частину коду, що характеризує товар, присвоює сам виробник.

Таким чином, штриховий код EAN присвоюється товару самим виробником відразу після рішення про його випуск, оскільки перші 8 цифр майбутнього коду йому вже відомі до цього. Відповідальність за правильне і однозначне кодування своєї продукції несе виробник. При використанні штрихових кодів необхідно своєчасно інформувати торгового партнера (магазин, торгову фірму) про номер товару, що виробляється або про зміни

в ньому. Відповідальність за це повністю лежить на виробникові товару. Попереднє повідомлення про номер товару повинне бути направлене в письмовій формі. Торговий партнер повинен отримати його принаймні за 3 тижні до постачання самого товару. У попередньому повідомленні повинні міститися дані про товар, достатні для його точного описання в банку даних магазина. У 1991 році автоматичні склади з роботами - комірниками, які працюють на основі

використання штрихових кодів, почав проводити завод в Армавіре З липня 1991 року Штриховий код з’явився на обкладинці журналу “Юний технік” 9¦¦770131¦¦141002¦¦. На території України Одеський комбінат харчових концентратів випускає розчинну каву з штриховим кодом 4¦1600351¦¦000115¦¦, а Одеський завод коньячних виробів коньяк “Ясна” з штриховим кодом 4¦¦600307¦¦000015¦¦. До цього часу більшість товарів вже мають нанесений на упаковку штриховий код.

Технічні засоби Нанесення штрихових кодів в місцях виготовлення практично не збільшує, ні вартості товару (або його упаковки), ні часу на його виробництво і відвантаження. Проведення подібної роботи в торгових підприємствах вимагає великих трудових витрат. Тому за кордоном настирливо підтримується принцип відповідальності виробника товарів за наявність на товарі штрихового коду, і в умовах існуючої там конкуренції цей принцип в основному дотримується.

Зчитання коду проводиться різними оптичними системами, задача яких базується на вимірюванні інтенсивності відбитого світла від чорних і білих смуг коду. Для прочитання штрихового коду використовується сама різноманітна по складності і технічним можливостям апаратура в ручному (переносному) і стаціонарному виконанні. За принципом роботи ручні скануючі пристрої діляться на контактні

і дистанційні. Робочий елемент контактного пристрою являє собою світлове перо, що пересувається безпосередньо по поверхні штрихового коду. Цей спосіб вважається більш дешевим. Хоча техніка досить складна, оператора можна навчити за декілька хвилин. У дистанційних пристроях використовується лазерний або інший оптичний промінь, і код зчитується з відстані до одного метра, а також

і через прозору упаковку. Окремі пристрої мають дуже високу роздільну здатність і можуть зчитувати мініатюрний штриховий код з великою щільністю. Стаціонарні пристрої передбачають рух виробу з штриховим кодом відносно променя, що сканує вздовж послідовності символів. Використання міжнародних кодів скорочує час обробки вантажопотоків за рахунок машинної обробки інформації, зчитаної з використанням ручних або стаціонарних пристроїв.

Технологія штрихового кодування виробів набула поширення завдяки інтенсивному розвитку індустрії штрихового кодування. Так, в США більше за 300 дрібних, середніх і великих компаній розробляють і виготовляють обладнання для систем штрихового кодування. трихового кодування.