Заходи та засоби захисту від вібрації

Реферат на тему:

Заходи та засоби захисту від вібрації

ЗМІСТ

ВСТУП 2

Вібрація та її Біологічний вплив 3

Параметри вібрації 4

засоби та заходи боротьби з вібрацією. 5

ВИСНОВОК 7

ЛІТЕРАТУРА 9

В умовах формування України, як суверенної і незалежної правової держави, особливо важливого значення набуває збереження правової культури у сфері охорони праці, з рівнем якої безпосередньо пов’язана ефективність виробничо-людських відносин у нашій країні. Розробка норм з охорони праці має здійснюватися в органічному зв’язку з реальними умовами на виробництві, щоб керівники та працівники відчули відповідальність за охорону праці.

Принцип пріорітетності охорони життя та та здоров‘я працівників по відношенню до результатів професійної діяльності вимагає обов‘язкового виконання в необхідному об‘ємі всіх заходів з охорони праці.

Метою забезпечення охорони праці є пріорітетність збереження життя та здоров‘я працівників по відношенню до результатів професійної діяльності і обов‘язкове виконання в необхідному об‘ємі всіх заходів з охорони праці.

Нормування фізичних факторів довкілля є однією з найважливіших проблем виробничої гігієни. Для забезпечення нормальних умов праці на конкретному робочому місці повинна проводитись атестація робочого місця.

Мета атестації робочого місця визначити всі фактори виробничого середовища і трудового процесу, які шкідливі фактори впливають на працівника, як їх усунути або послабити їх дію.

З метою послаблення негативних факторів вібрації необхідно розробляти колективні та індивідуальні заходи по забезпеченню нормативних умов по охороні праці ( розподіл обов’язків між службами, посадові обов’язки). Обов’язково необхідно проводити зоходи по зменшенню впливу вібрації на працівників, проводити розробки противібраційних  засобів на виробництві.

Вібрація [лат. vibratio] – коливання, тремтіння. Переміщення точки або механічної системи при якому відбувається почергове зростання й зменшення в часі значень хоча б однієї координати називають вібрацією.

При вібрації виробничих механізмів передаються їх швидкі коливальні і обертальні рухи контактуючим з ними предметам в тому числі працівникам. Причиною порушення вібрації є виникаючі при роботі машин неурівноважені силові впливи: ударні навантаження; зворотно-поступальні переміщення; дисбаланс. Причиною дисбалансу є: неоднорідність матеріалу; розбіжність центрів мас і осей обертання; деформація.

Вібрація - загальнобіологічний шкідливий чинник, що призводить до фахових захворювань - віброзахворюваннь, лікування котрих можливо тільки на ранніх стадіях. Хвороба супроводжується стійкими порушеннями в організмі людини (опорно-руховий апарат, необоротні зміни в кістках і суглобах, зсуви в черевній порожнині, нервово-психічній сфері). Людина частково або цілком утрачає працездатність. По способі передачі на людину вібрація підрозділяється на загальну і локальну. Загальна - діє через опорні поверхні ніг на весь організм у цілому. Локальна - на окремі ділянки тіла. Загальну поділяють по характері передачі на: транспортну(при прямуванні машин); транспортно-технологічну (при виконанні роботи машиною прямування: кран, бульдозер); технологічну (при роботі механізмів і людина знаходиться поруч).

Параметрами вібрації, які виміряють для визначення негативного впливу на організм людини є такими:

1. Частота, Гц

2. Амплітуда А, м.

3. Середнє квадратичне значення віброшвидкості Vt, м/с.

4. Середнє квадратичнє віброприскорення wt, м/с.

5. Відносний показник віброскорості Lv, Дб.

6. Відносний показник віброприскорення Lw, Дб.

 Людина є замкнутою системою з частотою коливань 5-9 Гц. Якщо підвести зовнішні коливання з тієї ж частотою – резонансом, то великою мірою можливе повне припинення роботи серця.

Нормування вібрацій визначається їх нормативними характеристиками.

Нормативними характеристиками, що служать для оцінки впливу вібрацій на людину є:

Середньоквадратичні значення віброшвидкості і виброприскорения та їхні показники. Понад 10 Гц - нормуються Vt і wt. Менше 10 - Lw Lv.

По способу передачі на людину вібрація вимірюється в 3 ортогональних осях: x, y, z. Нормування здійснюється в різних інтервалах частот:

Для загальної вібрації - 2, 4, 8, 16, 31.5, 63 Гц

Для локальної - 8, 16, 31.5, 63, 125, 250, 500, 1000 Гц.

Для вимірювання сили вібрації використовують різні прилади і в тому числі віброскоп.

У автоматизованих виробництвах засобом боротьби є дистанційне керування (виключає контакт) відповідним технологічним процесом. А у неавтоматизованих виробництвах використовують такі засоби та заходи:

1.  Зниження вібрації в джерелах їх виникнень:

підвищення точності опрацювання деталей;

оптимізація технологічного процесу;

поліпшення балансування.

2.  Відстройка від режимів резонансу (збільшення жорсткості системи);

вибродемпфірування (пружинні віброізолятори).

Поліпшення організації праці вібронебезпечних процесів:

загальна кількість робочого часу в контакті з віброобладнанням не повинна перевищувати зміни;

одноразова дія не повинна перевищувати для локальної - 20 хвилин, для загальної - 40 хвилин.

До лікувально - профілактичних заходів відносяться: масаж; заходи, що загально укріплюють організм; гідропродцедури. Вібрація має властивість кумуляції (накопичення в організмі).

ОБОВ’ЯЗКИ ВЛАСНИКА ПІДПРИЄМСТВА ПО ОХОРОНІ ПРАЦІ

   Власник зобов'язаний створити в  кожному  структурному підрозділі і на робочому місці умови праці відповідно до вимог нормативних актів, а також  забезпечити  додержання  прав працівників, гарантованих законодавством про охорону праці.

   З цією метою власник забезпечує функціонування  системи управління охороною праці, для чого:

   створює відповідні служби і призначає посадових осіб, які забезпечують вирішення конкретних питань охорони праці, затверджує інструкції про їх обов'язки, права та відповідальність  за виконання покладених на них функцій;

   розробляє за участю профспілок і реалізує комплексні заходи для досягнення встановлених нормативів з охорони праці, впроваджує прогресивні технології, досягнення науки і техніки,  засоби механізації та автоматизації виробництва, вимоги  ергономіки, позитивний досвід з охорони праці тощо;

   забезпечує усунення причин, що призводять до  нещасних випадків, професійних захворювань, і виконання профілактичних заходів, визначених комісіями за підсумками розслідування цих причин;

   організовує проведення лабораторних досліджень умов праці, атестації робочих місць на відповідність нормативним актам про охорону праці в порядку  і  строки,  що  встановлюються законодавством, вживає за їх підсумками заходів щодо усунення небезпечних і шкідливих для здоров'я виробничих факторів;

   розробляє і затверджує положення, інструкції, інші нормативні акти про охорону праці, що діють у межах підприємства  та встановлюють правила виконання робіт і поведінки працівників на території підприємства, у виробничих приміщеннях, на будівельних майданчиках, робочих місцях відповідно до державних міжгалузевих і галузевих нормативних актів про охорону  праці,  забезпечує безплатно працівників нормативними актами про охорону праці;

   здійснює постійний контроль за додержанням  працівниками технологічних процесів, правил поводження з машинами, механізмами, устаткуванням та іншими засобами виробництва,  використанням засобів колективного та індивідуального захисту, виконанням робіт відповідно до вимог щодо охорони праці;

   організовує пропаганду  безпечних  методів  праці  та співробітництво з працівниками у галузі охорони праці.

   В разі відсутності в нормативних актах про охорону праці вимог, які необхідно виконати для забезпечення безпечних  і нешкідливих умов праці на певних роботах, власник зобов'язаний вжити погоджених з органами державного нагляду заходів,  що забезпечать безпеку працівників.

   У разі виникнення на підприємстві надзвичайних ситуацій і нещасних випадків власник зобов'язаний вжити термінових заходів для допомоги потерпілим, залучити при необхідності професійні аварійно-рятувальні формування.

Зараз в Україні виявляється необхідність вироблення нового типу професійної культури та моралі, що відбиває ідеологію збереження трудової активності та охорони праці на основі розвитку ринкових відносин. Мова йде насамперед про професійну культуру у сфері виробництва, що повинна закріпити рівень охорони праці на високій відмітці.

У сучасному виробництві особистісні якості працівника починаються з його ділової характеристики, відносин до праці, рівня професійної придатності. Такий само підхід повинен застосовуватись і до обладнання та техніки. Тобто вона повинна бути ергономічною та відповідати самим жорстким стандартам з охорони праці. Усе це визначає виняткову актуальність питань, що складають зміст охорони праці.

Отже, розглянуте складове питання охорони праці, як вплив вібрації на умови роботи на виробництві, актуальне для фахівців різних спецільностей і потрібно розвивати вивчення цього напрямку спеціалістами з охорони праці навіть в контексті окремих професій.

Таке дослідження повинно розвивається в контакті з фізіологією праці, інженерною психологією, ергономікою, технічною естетикою й іншими науками.

1. Безпека життедіяльності / під ред. Я. Бедрія, - Львів вид. “Афіша” 1998 р.;

2. Дмитриева М.А.. Крылов А.А., Нафтульев А.И. Психология труда и инженерная психология. – Л.. 1979;

3. Крикунов  Безопасность жизнедеятельности, - Днепропетровск, 1998;

4. Закон України « Про охорону  праці» від 14 жовтня1992 р;

5. Пістун І.П., Піщенюк В.Ф., Березовецький А.П. Безпека життєдіяльності. – Львів: Світ, 1995.

9