XII-XIV ст. – доєвропейські королівства.
XVI – XVIII ст. – частина “Невільницького берега”.
1861 – 1960 р.р. – колонія Великобританії.
1960 р. – здобуття незалежності.
Республіка. Перехідні реформи. Адмінінстративний поділ – 30 штатів і федеральна столична територія. Воєнні витрати 1% ВНП. Кількість
військовослужбовців 77100.
Географічні дані
Площа – 924 тис. кмІ.Крайні точки: Пн.-Пд. – 1046 км. Сх.-Зх. – 2042 км. Берегова лінія – 769 км. ПоложенняДержава у південнно західній прибережній Африці. Межує з такими країнами, як Нігер, Бенін, Камерун, Чад. Омивається Атлантичним океаном, а саме Гвінейсьою затокою. Через країну протікають ріка Нігер, Сокота та інші. Також в Нігерії Знаходиться частина озера Чад.
Найбільша по кількості населення країна в Африці, а також одна й найбільшою густотою населення. Населення – 111,3 млн. чол. Середня густина населення 64 чол. На 1 кмІ. Річний приріст 2,5%. Проживає 200 племен і народів, найбільші серед них хауса і фулані (північ), Йоруба(Південний-захід). Офіційна мова – англійська, календар – Грегоріанський. Релігія: 50% - іслам, 40% - християнство, 10% - Традиційні африканські вірування.
Вузька прибережна лінія занята акумулятивною рівниною. На півночі від неї місцевість підвищена: плато Йоруба, Плато Уділ та обширне ступінчасте плато центральної частини з середньою висотою 400 – 600 м і 600 – 1000 м.
Найбільш припіднята частина – плато Джос. На північному – заході плато переходить в рівнину, яка знаходиться в басейні ріки Согото, а на північному-сході – в рівнину Борну. На півдні від плато знаходиться долини Нігера і Бенуе. Рельєф східної частини гірський, окремі вершини досягають 2000 м.
В тектонічному відношенні територія Нігерії входить в склад Африканської платформи. Метаморфічні породи займають 50% площі, утворюючи Догомейсько-Нігерійський масив на заході та окраїну Камерунського масива на сході. В їх утворенні приймають участь докембрійські грейси, магматити, амфіболіти, кварцити та сланці прорвані гранітом.
На узбережжі Атлантичного океана – залежі нафти та газу (Угеллі, Бому, Имо – Ривер та ін.); запаси нафти – 2,4 млрд. т. Запаси газу – 1332 млрд. мі.
Залежі кам’яного вугля (по оцінці 400 млн. т), лігнітів та бурого вугля (200 млн. т). Залежі руд ніобія (колумбіт), олова, вольфрама, молібідена зв’язані з “молодими” гранітами плато Джос. В цьому районі відомі залежі уранових руд. Залежі золота (Бирнин – Гварі та ін.). У відкладеннях грабена Бенуе – залежі руд: свицево – цинкових (Амека, Ніеба, Абакаліки та ін.), заліза
(Патті, - по оцінці 2 млрд. т та ін.), титана.
Клімат більшої частини країни екваторіально-мусонний; на південні райони вирішальний вплив визначає літній вологий південно-західний муссон, на північні – зимовий сухий північно-східний пасат (харматан). В період його впливу (грудень – березень) різко підвищються температури. З приходом весни період дощів охоплює майже всю країну. Більше всього опадів випадає в дельті річки Нігер и на східній частині узбережжя (до 4000 мм в рік). В центральній частині ріки Нігер 1000 – 1500 мм (плато Джос – більше 1500 мм). Менше всього опадів (500 мм) припадає на крайню півноч та на північний – схід. У внутрішніх районах середня температура самого теплого місяця (квітень чи травень) від 25° до 33°С , самого холодного (грудень чи січень) від 20° до 27°С. На прибережній рівнині середня температура самого теплого місяця (березня) приблизно 28 °С, самого холодного (серпень) приблизно 24 °С.
Найбільш густа річкова система на приморській рівнина і на плато Джос. Приморську рівнину зрошують багаточисельні ріки, в тому числі одна з найбільших річок Африки – Нігер з притокою Бенуе и р. Кросс. Нігер і Бенуе – найбільш важливі транспортні артерії. До будування ГЕС у Каінджі по Нігеру плава судна на протязі 800 км від гирла, заважали пороги; зараз теж по річці плавають судна в межах всієї країни. Бенуе пригодна для судноплавства (з липня по жовтень) майже до верхів’я. З річок стікаючих з Плато Джос найбільші Кадуна (ліва притока Нігера), Гогола (права притока Бенуе), Комадугу – Йобе, яка впадаєв озеро Чад. Всі інші річки басейна
оз. Чад у сухий сезон міліють.
Рослинність
Переважна кількість – це тропічні ліси та савани. Вузька прибережна смуга занята мангровими лісами. В напрямі до Півночі вони змінюються вічнозеленими тропічними лісами. Із-за вирубання та спалення лісів призвело до того, що дерева з високими стовбурами залишились головним чином у заповідниках по правий берег нижнього р. Нігер та в долині р. Кросс.
Типові представники цих лісів: хайя(кайя), сапеле, ироко, опене, агба; серед ліан – каучуконос ландофія. На Північ від узбережжя тропічні ліси змінюються саванами. На Південь – перехідна смуга (гвінейська савана) від тропічних лісів до типової савани. Ділянки саван тут чередуються з парковими та галерейними лісами, листя яких опадає в сухий сезон року. Трав’яний покрив савани сягає 1,5 – 4 м; переважають різні види трав з родів антропогон, пеннизетум, створюючі густі зарослі; групами ростуть невисокі широколисті дерева з кривими стовбурами. На берегах Нігера зустрічаються веєрні пальми. Також в типових саванах ростуть акації та кущі. Зустрічається баобаб, пальма дум, сейба. Крайній Північний схід зайнятий сахельською саваною – перехідною смугою від типової савани до пустельної рослинності Сахари. Більшу частину року дерева (особливо акації) и кущі стоять без листя.
На території державі Нігерії можна зустріти такі природні зони: зона вологих екваторіальних лісів, зону перемінно вологих лісів та зону саван та рідколісся. Природні райони є такі: Приморська аккумулятивна рівнина з вологими вічнозеленими екваторіальними лісами. Плато Йоруба і плато в центральній частині країни з саванними ландшафтами. Плато Джос, заняте вторинною гористою саваною. Грабени Нігера і Бенуе – глубокі та широкі долини. Південні сухі рівнини, зайняті пустельними саванами.
Процюючих 44 млн. чол.,з них у сільскому господарстві – 43%, у промисловості – 7%. Частка у ВНП: сільске господарство – 28%, обробна промисловість – 5%, добувна промисловість – 48%. Держава контролює зв’язок, транстпорт, енергетику, має частину і в нафтовій галузі. Обробляється 36% площі, під пасовищами – 44%. Зрошується 233 тис. га. Основні сільско господарскі культури: на Півдні – коренеплоди, банани, рис, на Півночі – просо, сорго, кукурудза. Експортне значення в екваторіальній зоні мають какао, продукти олійної пальми та гевеї, в савані – арахіс і бавовна. Виробництво (млн. т.) рис – 3,9; кукурудза – 2,0; сарго і просо – 8,9;
банани – 2,5; коренеплоди – 56; (тис. т.) бобів какао – 140; пальмові ядра – 380.
! |
Как писать рефераты Практические рекомендации по написанию студенческих рефератов. |
! | План реферата Краткий список разделов, отражающий структура и порядок работы над будующим рефератом. |
! | Введение реферата Вводная часть работы, в которой отражается цель и обозначается список задач. |
! | Заключение реферата В заключении подводятся итоги, описывается была ли достигнута поставленная цель, каковы результаты. |
! | Оформление рефератов Методические рекомендации по грамотному оформлению работы по ГОСТ. |
→ | Виды рефератов Какими бывают рефераты по своему назначению и структуре. |