Завдання Міністерства з надзвичайних ситуацій України

Реферат

на тему:

Завдання Міністерства

з надзвичайних ситуацій України

Завдання, що стоять перед міністерством, великою мірою залежить не тільки економічна, а й політична незалежність країни. На думку міністра Міністерства з надзвичайних ситуацій: функціонування такої державної структури особливо важливе саме в тій соціально-економічній і політичній ситуації, яка триває в нашій країні вже не один рік. Міністр не став би кваліфікувати її як надзвичайну, але як вельми складну і тяжку - безумовно. А, як кажуть, де тонко, там і рветься... З його слів: “...від нас вимагаються максимальна пильність і постійна готовність у найкоротші строки і якнайдієвіше реагувати на будь-яку ситуацію, що являє собою загрозу для життя людей, стану основних фондів, навколишнього природного середовища. Ну і, звичайно, істотна особливість нашого буття - це дія чорнобильського чинника. І наявність великої кількості потерпілих, що потребують допомоги, і радіаційне забруднення територій, і стан справ у зоні відчуження, де знаходиться така небезпечна болячка, як "Саркофаг", - усе це змушує нас постійно бути напоготові.

Характер діяльності міністерства широкомасштабний і багатопрофільний. Ми покликані зробити вагомий внесок у налагодження стабільного і планомірного ходу соціальних та економічних реформ, створення безпечних умов життєдіяльності кожного громадянина, бути надійним гарантом побудови гуманного цивілізованого суспільства в Україні.

Поєднання Штабу Цивільної Оборони і Мін чорнобилю України продиктоване логікою життя і підтверджене виробленими в Уряді концептуальними підходами до попередження надзвичайних ситуацій і подолання їх наслідків. Треба, щоб контроль над можливими джерелами аварій і катастроф здійснювався з одного центру, стратегія убезпечення різних сфер життя країни була єдиною, мала всебічне наукове обгрунтування і найсучасніше технічне забезпечення. Штаб Цивільної Оборони України, зробивши усе залежне від нього для побудови системи захисту населення відповідно до покладених на нього повноважень, за своєю структурою і можливостями вже не мав змоги самостійно вирішувати широкий спектр проблем, пов'язаних з надзвичайними ситуаціями, належним чином координувати зусилля міністерств і відомств, установ та організацій у цьому напрямі. Треба було долати консерватизм і заформалізованість, які виникли в роботі певних управлінських ланок Штабу. Тому в Уряді і вирішили з позицій нових вимог поєднати питання цивільного захисту з чорнобильськими проблемами, надати цій сфері більшої динаміки. Нагадаю, що підрозділи Цивільної Оборони разом із з'єднанням Збройних сил і формуваннями внутрішніх військ були серед перших, хто трагічною весною 1986-го кинувся вгамовувати "мирний атом", що вийшов з-під контролю людини. І виявили вони себе з найкращого боку.

Мінчорнобиль за п'ять років свого існування нагромадив чималий досвід роботи щодо мінімізації наслідків найбільшої в світі катастрофи, створив досить потужну систему боротьби з чорнобильським лихом. На наш погляд, інтеграція двох відомств за умови вдосконалення організаційної побудови, забезпечення чіткого розподілу обов'язків кожного з елементів структури і рішучого підвищення виконавської дисципліни дасть безумовний ефект.

Розбудова міністерства ще триває. Звичайно, виникають проблеми, неминучі в цій ситуації. Але "притирання" управлінських служб і окремих працівників одне до одного, на мій погляд, відбулося. Виробляються взаємопогоджені підходи до вирішення спільних завдань. Я певний, що незабаром організаційна структура повністю відповідатиме вимозі забезпечення довготривалого управління всіма ланками системи захисту населення і в той же час буде здатна адекватно реагувати на ті зміни, що відбуватимуться в системі державного управління. Тому в своїй кадровій політиці ми робимо ставку на людей високопрофесійних, сумлінних, мужніх, з розвиненим почуттям відповідальності. В таких надзвичайних ситуаціях, які треба долати, це надзвичайно важливо”.

За короткий час свого існування МНС зробило чимало. Особливо в плані реагування на надзвичайні ситуації, які виникли в цей період. Насамперед маю на увазі:

участь підрозділів цивільної оборони в ліквідації наслідків вибуху газу в м. Мелітополі, особливо на етапі звільнення потерпілих з-під завалів;

оперативне втручання спецпідрозділів МНС у розв'язання проблеми відновлення теплопостачання в м. Побузькому Кіровоградської області, де у "пік" холодів тисячі жителів лишилися без тепла;

здійснення спільно з Міністерством охорони здоров'я минулої осені взаємопогоджених заходів, спрямованих на профілактику отруєння населення грибами і надання допомоги постраждалим.

Восени міністерство провело велику роботу щодо забезпечення підготовки виробничо-господарського комплексу України до функціонування в зимових умовах.

Ми реагували на надзвичайні ситуації не лише в Україні, а й за її межами - у тих випадках, коли потерпілими ставали наші співвітчизники. Це стосується трагедії в стамбульському готелі "Тозбей", коли під час пожежі загинуло 13 громадян України. МНС ініціювало процес звільнення українських заручників у Чечні.

Усе це тільки окремі ситуації. А з самого початку існування міністерство розгорнуло планомірну й активну роботу щодо підготовки попереджувальних заходів силами як МНС, так і інших міністерств та відомств в разі пожеж, паводків та інших техногенних і природних надзвичайних ситуацій. Розроблено програму знешкодження хімічних боєзапасів, підготовлено матеріали щодо створення пошуково-рятувальної служби в повітрі.

Велику увагу приділяємо питанням науково-технічного забезпечення всіх сфер діяльності міністерства. Тому для нас важливим є питання класифікації надзвичайних ситуацій - за місцем виникнення, за характером і тяжкістю наслідків, а також їх розподілу по різних рівнях (загальнодержавний, регіональний, місцевий, об'єктовий) - з метою чіткого визначення відповідальних за їх ліквідацію.

Розробляється проект Державної програми організації попередження аварій, катастроф та інших надзвичайних ситуацій і реагування на них.

Велике значення має те, що нашому міністерству передано функції замовника робіт щодо створення Урядової інформаційно-аналітичної системи з питань надзвичайних ситуацій.

Наша діяльність виходить і на міжнародний рівень. У вересні 1996 р. спільно з силами НАТО були проведені навчання "Карпатська безпека - 96". На базі Державних курсів ЦО готуємо створення Європейського центру техногенної безпеки. Підготовлено Угоду між нашим міністерством і МНС Росії.

Чорнобильська зона відчуження - унікальне за своєю трагічністю і земним болем місце на планеті. Треба віддати належне тим мужнім людям, вченим-дослідникам, фахівцям, які з моменту аварії на ЧАЕС працюють у цих умовах.

За минулі роки тут проведено велику роботу - і науково-дослідного характеру, і в сфері виробничій. У зоні склався навіть свій певний менталітет, зумовлений тим, що вона дещо відірвана від широкої життєвої ниви, а деякі процеси, що тут відбуваються, не мають аналогів у світі. Разом з тим не все тут гаразд. Колегія міністерства вважає, що на нинішньому етапі треба значно скорочувати кількість персоналу, зайнятого в зоні, усуваючи дублювання у вирішенні ряду завдань, відмовляючись від непотрібних на даний час структур. Всебічного і глибокого аудиту потребує науково-дослідна діяльність у зоні. Гадаю, що ефективність науки тут невелика. Отже, треба розвивати ті напрями наукової діяльності, що мають прикладний характер, спрямовані на конкретний результат.

Найбільш актуальною темою зони відчуження є, звичайно, об'єкт "Укриття". Це - перший наш пріоритет. Необхідна глибока експертиза цього об'єкта, посилення контролю за його станом, більш активна робота щодо перетворення його в екологічно безпечну систему. Програму дій тут слід привести у відповідність з результатами переговорів Уряду з Великою сімкою.

Другим пріоритетом є радіаційний моніторинг зони в повному комплексі - вода, грунти, повітря.

Надзвичайно важливий напрям - розв'язання проблем захоронення і переробки РАВ. Треба нарешті всерйоз взятися за будівництво підприємства "Вектор", вирішити питання про впорядкування роботи підприємства "Комплекс" і техноцентру.

Активізації і поліпшення організації робіт чекаємо від Управління "Чорнобильводексплуатація". Треба посилити контроль за тим, щоб радіаційне забруднення не виходило за межі зони.

Великої уваги потребує стан протипожежної безпеки зони.

На засіданні Колегії міністерства, яке відбулося 24 січня, керівникам зони доручено розробити програму, якою передбачалося б при збільшенні основних обсягів робіт значно зменшити кількість працюючих.

Слід почати перехід на безвахтовий метод роботи і створення умов для вивільнення персоналу після закриття ЧАЕС.

Необхідно змінити характер фінансування робіт, яке має здійснюватись напряму основним виконавцем, без будь-яких посередників. Слід запровадити систему державного замовлення на основні види робіт, підвищити питому вагу госпрозрахункової діяльності, вжити заходів до активного залучення зарубіжних інвестицій.

Впорядковуючи систему управління, доцільно об'єднати між собою два підприємства, які займаються інформаційною діяльністю, та дві будівельні організації (будівельно-монтажну і ремонтно-будівельну), в яких має бути єдиний замовник.

Нарешті, ми не повинні упускати з поля зору питання співробітництва з білоруськими колегами, які займаються подоланням наслідків Чорнобильської катастрофи. Наші цілі, особливо в зоні відчуження, збігаються. Треба виробити єдині методологічні підходи до вирішення наукових завдань і впровадження тих результатів, які дала прикладна наука.

Головні завдання міністерства насамперед, треба привести у відповідність з реальними можливостями країни і сучасними вимогами нормативно-правові засади всієї нашої роботи. Це стосується і Закону "Про цивільну оборону України" і документів Чорнобильського законодавства. Особливої уваги потребують питання захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій, організації розгалуженої аварійно-рятувальної служби, вироблення чіткого статусу рятувальника, визначення економічних важелів підвищення рівня техногенної безпеки, а також шляхів взаємодії з міжнародними організаціями, ураховуючи загально-гуманітарну діяльність.

Дуже важливий напрям роботи - створення бази для точного, достеменного науково-математичного прогнозування можливих наслідків надзвичайних ситуацій, щоб мати змогу виробити дійові превентивні заходи щодо зниження небезпеки і оперативної підтримки сил реагування та допомоги людям, які потерпають від цього. Стоїть завдання моделювання аварійних ситуацій (особливо на АЕС, велетнях хімічної промисловості, в системі Дніпровського каскаду гідроспоруд, сейсмонебезпечних районах), дій рятівних служб, поведінки людей.

Міністерство надає великого значення розширенню мережі формувань Цивільної оборони - з тим, щоб на кожну область (а також Автономну Республіку Крим) припадала одна військова частина. Вже до кінця 1997 року один такий підрозділ контролюватиме і обслуговуватиме 2 області.

Ми продовжимо роботу в напрямі формування і вдосконалення попереджувально-рятувальної тріади, яка включає сухопутний, повітряний і акваторіально-басейновий аспекти убезпечення всіх проявів життєдіяльності країни. Крім цього, розпочато процес створення спеціальних воєнізованих формувань, серед яких першою, я б сказав, елітною, буде Полтавська головна воєнізована протифонтанна частина.

Треба кардинально змінити форми і зміст підготовки управлінського складу і рятувальних підрозділів на основі відмови від схоластичного навчання і наближення до реальних умов та особливостей, характерних для конкретних галузей, об'єктів, місцевостей.

У сфері уваги міністерства і питання сейсмічної безпеки, а також тих надзвичайних ситуацій, які можуть загрожувати нашій землі внаслідок надмірного й необгрунтованого застосування засобів хімізації сільськогосподарського виробництва.

Одне з серйозних завдань - підвищення рівня підготовки населення з питань цивільної безпеки. Аналіз свідчить, що більшість надзвичайних ситуацій виникає внаслідок порушення правил безпеки у побуті. Отже, важливою є поінформованість людей, куди звертатися. Потрібні такі інформаційні комунікації, щоб між сигналом про лихо, яке терпить людина, до надання їй допомоги минало мінімум часу.

І нарешті, треба чітко визначити порядок взаємодії між усіма міністерствами й відомствами, які надають людям різні види допомоги (медичну, протипожежну, здійснюють контроль техніки безпеки на виробництві, в побутових умовах тощо).