Лісовий комплекс світу

Вступ ........................................................................................................ 1

1. Загальна характеристика лісового комплексу.................................. 2

2. Світова торгівля товарами лісового комплексу і її структура....... 4

2.1 Структура світової торгівлі товарами лісового

комплексу............................................................................................ 4

3. Об'єми світової торгівлі товарами лісового комплексу. ................ 6

4. Географічна структура торгівлі......................................................... 8

4.1 По імпорту і експорту. ................................................ 8

4.2 По видах продукції . .................................................... 9

4.3 По географічних ринках. ........................................... 11

5. Характеристика цін на світовому лісовому ринку........................ 14

Висновки. .............................................................................................. 16

Лісова промисловість є однією з найбільш цікавих для вивчення в зв'язку з своєю складністю, різносторонністю, поширеністю по всьому світу і необхідності її продуктів для економіки будь-яких країн.

У своїй роботі я поставила за мету розглянути лісовий комплекс в різних аспектах, роблячи упор на особливості ціноутворення і впливи цін на розвиток промисловості. Розгляд ми почнемо із загальної характеристики лісового комплексу і аспектів впливу лісових ресурсів на можливості промисловості. Далі ми коротко розглянемо технологічні особливості виробництва, асортимент продукції лісопереробноі продукції, об'єми світової торгівлі. Також приділимо уваги і географічній структурі: основним імпортерам і експортерам, виробництву окремих видів продукції по регіонах і розподілі на північноамериканський, тихоокеанський і європейський ринки.

Крім характеристики цін на продукцію лісового комплексу, ми розглянемо конкретні дані, що дозволяють скласти більш повне уявлення про світовий ринок лісу на основі північноамериканського регіонального лісового ринку.

1. Загальна характеристика лісового комплексу

Продукція лісового комплексу, обсяг її виробництва, кон'юнктура даного ринку, ціни і інші показники безпосередньо пов'язані з положенням світових лісових масивів на конкретний момент часу, екологічною обстановкою і, відповідно, світовою і державною політикою конкретних країн з питання управління лісами.

Економічні, політичні, демографічні і соціальні тенденції задають напрямки управління лісами і впливають на формулювання національної політики з цього питання і формування відповідних установ. Основний вплив на площу лісів і їх кількість надають демографічні зміни (зростання) і урбанізація населення, потреби в продукції лісової промисловості, а також здатність лісів виконувати важливі екологічні функції. Політичні тенденції, що впливають на лісовий сектор - це децентралізація, приватизація, лібералізація торгівлі і глобалізація світової економіки (1).

Велику кількість урядових і міжнародних організацій в цей час контролюють питання, пов'язані з лісами і, отже, впливають на лісову промисловість і ціноутворення в даній галузі. Серед таких організацій можна назвати Міжурядову комісію з лісів (Intergovernmental Panel on Forests, IPF),утворену в квітні 1995 року Конференцією ООН по навколишньому середовищу і розвитку (The United Nations Conference on Environment and Development, UNCED). Завданням IPF є проходження рекомендаціям UNCED по управлінню світовими лісами, вплив на світову спільноту в питаннях, що стосуються лісу. IPF проводить роботу спільно з міжнародними організаціями, урядами, неурядовими організаціями і приватним сектором, що впливає на стан лісів і лісової промисловості.

Загальна втрата лісів в світі в 1990-1995 роках оцінювалася як 56,3 мільйони га, загалом, зменшення територій лісу найбільш помітно в країнах, що розвиваються, хоч об'єми їх зменшення виявилися меншими, ніж спрогнозовані на 1980-1990 рр., в даний момент вони продовжують йти вниз.

Дослідження причин, що викликають зміни в лісовому масиві показують, що основні чинники - це розвиток сільського господарства в Африці, Азії і великі програми економічного розвитку, що супроводяться переселенням, розвитком інфраструктури і сільського господарства в країнах Латинської Америки і Азії. Хоч видобуток лісу і не є основною причиною зменшення площі лісів прямо, але непрямо це важливий чинник так як лісозаготовлювальні роботи в багатьох областях супроводжувалися прокладанням доріг, які зробили раніше віддалені області легко доступними для сільськогосподарської колонізації.

Багато які країни розраховують в основному на плантації і фермерські лісові господарства в задоволенні своїх потреб в лісі. Різко виросла кількість лісу, що знаходиться на плантаціях в Азії, Океанії і Південній Америці. Тільки в країнах, що розвиваються площа лісових плантацій виросла з 40 млн. га в 1980 році до більш ніж 80 млн. га в 1995.

2.1. Структура світової торгівлі товарами лісового комплексу

На галузі лісового комплексу припадає цей час приблизно десята частина усього промислового виробництва в країнах з розвиненою ринковою економікою. У цей комплекс входять вельми різноманітні і несхожі один на одного виробництва, які об'єднує використання єдиної унікальної за своїй природою сировини, яким є деревина.

Незважаючи на активну конкуренцію нових матеріалів і технологій, її частка практично не знижується. По цьому показнику лісова промисловість приблизно рівна хімічній індустрії, дещо перевершує харчову і майже вдвічі більш значна, ніж легка промисловість або металургія.

Товарна структура світового лісового ринку досить складна. Вона виглядає таким чином:

Табл.1 Товарна структура світового лісового ринку

Дані таблиці 1 % показують частку виробів у вартості світової торгівлі деревиною, їх можна співвіднести з даними таблиці 2 за 1989-1992 роки. Дані таблиці 1 % показують відношення до витраченої в експортному виробництві деревини.

В результаті ми бачимо, що в структурі світового лісового експорту переважають напівфабрикати і сировина, а до готової продукції можна віднести не більше за чверть світової торгівлі продуктами лісового комплексу. У лісовому експорті СРСР в 1990 році, об'єм якого склав тоді біля 2 млрд. крб., частка напівфабрикатів і сировини складала ще більше до 97 %. Для найбільш повного розуміння товарної структури ринку можна розглянути товарний набір експорту найбільш забезпечених лісом держав, які є ведучими продавцями на даному ринку.

У Фінляндії з 9 млрд.дол. лісового експорту приблизно 7 припадає на целюлозно-паперову продукцію, 1 на пиломатеріали, тоді як вироби з деревини дають всього лише 2 % виручки, виробу з паперу 5 %, меблі 2 %.

У Швеції з 10 млрд.дол., зароблених на лісовому ринку, 7 припадає на целюлозно-паперові товари, 1,5 млрд. доларів на пиломатеріали; вироби з деревини дають лише 4 %, з паперу 5%, меблі 9 %.

Лісопромисловий комплекс Канади дає 20 млрд. дол. всієї експортної виручки, в т.ч. від продажу целюлозно-паперової продукції 13 млрд., пиломатеріалів 5 млрд., вироби і меблі приносять 1,5 млрд.

США заробляють на даному ринку 15 млрд.дол., з яких 3 забезпечують продаж сировини, 2 пиломатеріали, майже 7 млрд. дають целюлозно-паперові товари і по одному вироби і меблі.

Тільки у декількох великих експортерів з середньою лісозабезпеченістю вироби і меблі в сумі дають вагому частину виручки: в Німеччині приблизно 50 %, у Франції 40 %, в Австрії біля 30 %.

3. Об'єми світової торгівлі товарами лісового комплексу

Оборот світової торгівлі продукцією їх деревини в цей час перевищує 140 000 мільйонів американських доларів (див. табл. 2). При цьому економічна значущість промисловості продовжує зростати.Це забезпечує продукції лісопромислового комплексу важливе місце в міжнародній торгівлі всіма товарами приблизно 3,5 %, а якщо врахувати вироби з деревини і паперу, а також меблі, біля 4%.

Табл. 2. Світова торгівля лісопродуктами в 1961-1995 рр.

4. Географічна структура торгівлі

4.1. По імпорту і експорту

Канали міжнародної лісової торгівлі з'єднують між собою переважно промислово-розвинені країни Північної півкулі. Дві третини світового експорту забезпечують постачання всього з семи країн світу, в т.ч. (%): Канада 19, США 13 (див.додаток, табл. 1 і табл. 2), Фінляндія і Швеція по 9, Австрія 3, держави на території колишнього СРСР 2. Ще по 4 % дають два ведучих лісоеспортери “третього світу" Індонезія і Малайзія. Понад мільярда доларів експортної виручки заробляють на деревині фірми Бразілії, Португалії, Югославії і Норвегії, а також Нідерландів, Японії, Італії, Бельгії, Великобританії і Швейцарії (останні шість країн виготовляють багато паперу і виробів з неї). У сумі на ці 20 продавців припадає більше за 90 % світового лісопромислового експорту по вартості.

Приблизно така ж картина спостерігається і в лісопромисловому імпорті. Приблизно 30 промислово розвинених країн, розташованих майже виключно в Північній півкулі, забезпечують більше за 80 % світового імпорту. Першим по значенню покупцем виступають США 16% світового імпорту. Далі слідують: Японія 14 %, Великобританія і Німеччина по 10 %, Франція і Італія 6 %. Імпорт перевищує мільярд доларів також у Нідерландах, Бельгії, Австрії, Данії, Іспанії, Швеції, Швейцарії, Китаї, Південній Кореї, Канаді, Австралії і Гонконзі (перепродаж в Китай). Всі країни “третього світу" купують лісопромислових товарів на ту ж суму, що і Японія. Частка в світовому імпорті всіх колишніх соціалістичних країн (включаючи колишній СРСР) аналогічна частці Франції.

4.2. По видах продукції

У торгівлі сировиною останнє десятиріччя панували три постачальники США, Малайзія і бувший СРСР. США продають за рубіж 25-27 млн. куб.м високоякісного хвойного дерева, технологічної тріски і фанери листяних порід помірної кліматичної зони. Малайзія спеціалізується на постачанні листяного дерева цінних тропічних порід (приблизно 20 млн. куб.м в рік до 1993 року, коли був заборонений експорт круглого лісу з малайзійського штату Сабах, що відвантажував за кордон 6-8 млн. куб.м), а колишній СРСР вивозив дешевий маломірний ліс (більше за 9 млн. куб.м). Помітними експортерами деревної сировини виступають також Франція, Німеччина, Канада (ці три країни звичайно продають за кордоном по 6-8 млн. куб.м необробленого лісу), Чілі (4 млн. куб.м), Австралія (технологічні тріски приблизно 8 млн. куб.м).

З 100 млн. куб.м експорту деревини більше за 40 % припадає на Канаду. Великими експортерами виступають також США 7-9 млн., країни колишнього СРСР, Швеція 7-8, Фінляндія 5 і Австрія 4. Ведучими постачальниками листяної деревини виступають Малайзія 5 млн. куб.м і США 2 млн. куб.м.

На ринку фанери домінує Індонезія, з 16 млн. куб.м світового експорту на неї припадає більше за 9. Інші великі постачальники: Малайзія 1 млн. куб.м, США до 2 млн., Канада і країни колишнього СРСР по 200-400 тис. куб.м.

На ринку деревних плит, місткість якого досягає 13 млн. куб.м немає вираженого переважання одного або декількох експортерів. Більше інших плити вивозять Канада і Бельгія майже по 2 млн. куб.м, Німеччина 1,3 млн., США і Австрія звичайно більше за 1 млн. куб.м. За ними звичайно слідував СРСР до 700 тис. куб.м, але на останні роки об'єми значно знизилися.

Майже дві третини всієї целюлози, що реалізовується у зовнішній торгівлі відвантажується на світовий ринок з трьох країн: Канади 8,2 млн.т , США 5,6 млн.т і Швеції 2,9 млн. т. Другими великими експортерами виступають Фінляндія 1,7 млн., а також Бразілія, Португалія по 1 млн. т.

Паперовий ринок характеризується великим числом експортерів. Але і по цій продукції з 50 млн.т світової торгівлі на Канаду припадає 11 млн., на Фінляндію 7, на Швецію 6,5, на США 5, на Німеччину 4, на Австрію, Францію і Нідерланди по 2 млн. т. Приблизно по 1 млн.т постачають за рубіж Бразілія, Італія, Норвегія.

Положення першої десятки лісоекспортерів на ведучих товарних ринках виглядає приблизно таким чином:

4.3. По географічних ринках

Світовий лісовий ринок ділиться на декілька регіональних секцій. Вони розрізнюються по рівню лісозабезпеченості, вимогам до якості і асортименту, по практиці в торгівлі, а також по рівню цін. Особливо виражена ця відособленість регіональних ринків по сировині і пиломатеріалам. Чим вища міра обробки, тим менша різниця в специфічних вимогах цих секцій ринків, тим ближче за ціну на різних регіональних ринках.

Основними регіональними секціями є північноамериканська,тихоокеанська і європейська.

Торгівля всередині північноамериканської секції представлена майже виключно міжнародним обміном між фірмами США (див. табл. 3 додатки) і Канади. На неї припадає до 20% всієї місткості світового лісового ринку. Обидві ці країни порівняно добре лісозабезпечені, тому ціни тут звичайно низькі. Від багатьох постачальників ринок відгородений високими митними і нетарифними бар'єрами. І США і Канада на інших ринках виступають традиційно найбільшими продавцями і, здавалося б, затвердитися тут новому експортеру практично неможливо. Однак поступово лісозабезпеченість на ринку США міняється. На заході континенту, який традиційно виступав як основний район-постачальник і для експорту і для інших районів США, наростає дефіцит деревини. У цих умовах американські фірми активно шукають зарубіжні джерела постачання і для себе, і для постачання своїх традиційних імпортних клієнтів в басейні Карібського моря.

Повну протилежність північноамериканської представляє тихоокеанська секція, на яку припадає трохи більше за 20 % кількості світового лісового ринку. Ця секція лісодефіцитна бо заготівлі лісу тут обмежені жорсткими лісогосподарськими нормами. Основний покупець Японія, другий по кількості Китай. Багато лісової продукції купують Південна Корея, Тайвань, Сингапур, Гонконг, Таїланд. Ще порівняно недавно цей ринок пред'являв попит майже виключно на деревну сировину і виступав великим споживачем круглого лісу і технологічної тріски з районів, розташованих на периферії Тихого і Індійського океанів. В другій половині 80-х років по курсах валют таких ведучих покупців, як Японія, Південна Корея і Тайвань, імпорт напівфабрикатів став вигідний і зараз на даний ринок припадає не тільки 55 % кількості світового ринку по сировині, але і 15 % по матеріалах, 30 % по фанері, 20 % по целюлозі і 12 % по паперу і картону. Важливим доповненням до постачання деревної сировини з США, Канади, колишнього СРСР, країн Південно-Східної Азії, Чілі, Австралії і Новій Зеландії стала закупівля пиломатеріалів в цих країнах (крім території СРСР і Австралії), фанери в Індонезії, целюлозно-паперових товарів в Північній Америці, Чілі, Новій Зеландії Північній Європі. Висока привабливість даного ринку для російських експортерів, особливо розташованих в Сибірі і на Далекому Сході

На європейську секцію припадає приблизно половина вартості світового лісового імпорту. Ринок цей характеризується середньою лісозабезпеченістю. Своїх ресурсів тут в принципі майже досить, щоб покрити потреби економічного розвитку, але вони часто не вигідні бо не дають при виробництві продукції необхідної якості. Тому на рівні з найширшим асортиментним обміном між собою держави Західної Європи закуповують великі об'єми якісної сировини і напівфабрикатів. За них європейці згодні платити досить високі ціни, нерідко помітно перевершуюча вартість продукції свого власного виробництва. У сумі, включаючи взаємну торгівлю, на Європу припадає зараз біля 40 % світового ринку по деревній сировині, пиломатеріалам і фанері, більше за 70 % по деревних плитах, більше за 50 % по целюлозі, паперу і картону. Однак зростаюча частина цих потреб задовольняється за рахунок випереджального розвитку торгівлі між власне європейськими країнами.

З Скандінавії в країни Європи прямують пиломатеріали, плити, масові целюлозно-паперові товари, з східної Європи і країн колишнього СРСР сировина і пиломатеріали, з Північної Америки масові целюлозно-паперові товари, фанера, дешеві будівельні і дорогі столярні пиломатеріали, з Південно-Східної Азії пиломатеріали цінних порід і фанера, з Африки цінна тропічна сировина, з Південної Америки целюлоза, картон, пиломатеріали. Найбільшими імпортерами лісових товарів в Європі виступають Великобританія і Німеччина, які закуповують їх на суми, що перевищують 10 млрд.доларів. З великим відривом за ними слідують Італія і Франція, які платять за лісовий імпорт звичайно 5-6 млрд.доларів.

Середній рівень цін тут досить високий, хоч і звичайно трохи нижчий, ніж в тихоокеанській секції. Однак на ці ціни може розраховувати тільки постачальник якісної продукції, що відвантажує її в достатньому асортименті.

В принципі європейський ринок низько монополізований, тарифні і інші бар'єри по лісових товарах порівняно легко переборні в тому випадку, якщо експортер не впливає на інтереси місцевих виробників.

Самі європейські країни вивозять за межі регіону в основному дорогі високоякісні напівфабрикати і вироби.

Ці три секції охоплюють приблизно 90 % світового лісового ринку. З тих, що залишилися найбільший інтерес представляє близькосхідна секція. Частка практично малозабезпечених лісом країн Північної Африки, Ближнього і Середнього Сходу в цьому світовому лісопромисловому імпорті складає біля 3 %, але по окремих товарах вона помітно вище: по пиломатеріалах більше за 5%, по фанері 10%. Близькосхідний ринок порівняно дорогий, вимоги до якості тут не такі високі, як в Європі. Але діяти на ньому експортеру непросто через специфічні умови, поширене втручання державної влади, політичної і економічної нестабільності.

На відміну від багатьох інших базисних галузей виробництва місткість світового лісового ринку в 80-ті роки розширялася непоганими темпами. Вона збільшувалася в середньому за рік по пиломатеріалах на 2,5 %, по фанері на 8,5%, по деревних плитах на 4,3% по целюлозі на 3%, по паперовій продукції на 5 %.

5. Характеристика цін на світовому лісовому ринку

Для світового лісового ринку характерна множинність цін на ньому оцінюються і реалізо- вуються різні, часто не взаємозамінні сорти,види, типи одного і того ж товару. Ця множинність породжує певні проблеми при виборі представ- ницьких, так званих світових цін.

Звичайними вимогами до світової ціни виступають доступність її для будь-якого продавця і покупця, а також показність.

Доступність передбачає регулярність здійснення операцій по даній ціні, платіж у вільно конвертованій валюті, вільний торгово-політичний режим на ринку, де проводиться операція. Операція повинна мати характер звичайної торгової операції, при якій продавець і покупець не пов'язані іншими зобов'язаннями і відносинами. Ціни саме таких операцій складаються в умовах високого напруження конкурентної боротьби, відображаючи, таким чином, істинну вартість товару на світовому ринку, вони, як правило, доступні для реєстрації і публікації.

Вимога показності ціни передбачає, що по ній або близько до неї здійснюється помітна частина світового обороту. Ця умова не така важлива як перша. Нерідко за світову ціну приймають ціну не самого великого ринку, а по інших критеріях типовості для інших учасників торгівлі, доступності і оперативності вона в більшій мірі відповідає поняттю світової ціни. В найбільшій мірі поняттю світової ціни відповідають-ціни аукціонних операцій..

Такимчином, в більшості випадків доступні покупцеві або продавцеві ціни лісопаперових товарів мають характер довідкових. Вони фіксуються на типовий, відомий на ринку вид продукції. Ціни реальних операцій нерідко дещо відрізняються за рахунок знижок і надбавок за якість, в порівнянні з базовою позицією, за рахунок різних умов постачання, платежу і т.п.

Рівень і динаміка цін на світовому ринку продукції з деревини багато в чому підлеглі чинникам циклічного розвитку всієї економіки. При цьому, у відносно багатьох випадках зміни в цінах лісоматеріалів випереджають за часом фазовий зміни класичного загальногосподарський циклу. Навпаки, ціни целюлозно-паперових товарів частіше змінюються паралельно показникам загальноекономічного розвитку або навіть трохи відстають від них. Але ця закономірність не має обов'язкового, непорушного характеру.

. У останні роки кон'юнктура лісових ринків знаходилася на підйомі, а ціни відповідної продукції росли. У 1990 р. і кон'юнктура і ціни більшості лісобумажних товарів пройшли циклічний максимум. У 1991 році настав період циклічного спаду.

Ринки товарів з деревини знаходяться зараз десь в середині спокійної фази тривалого циклу між підйомом цін, який відмічався в 70-ті роки і вірогідним новим періодом їх прискореної динаміки в кінці 90-х років.

На рівень і динаміку цін лісових товарів помітно впливає також і державно-монополістична практика регулювання ринку. Імпортери і споживачі в більшості випадків менш тісно пов'язані між собою, хоч поступово об'єктивні закони економічного метою проведення більш уніфікованої закупівельної.

Висновки

Написавши дану курсову роботу, я зробила деякі висновки про стан світового лісового ринку і ціни на цьому ринку.

По-перше, в сучасних умовах спостерігається тенденція про збільшення ролі різних державних і добровільних природоохоронних організацій на внутрішній арені основних країн-виробників лісової продукції, а також і на світовому рівні. З цим можна зв'язати наступні тенденції. Нарощування площ лісів, на яких відбувається лісозаготівля. Приблизно до 2005 року ці площі можуть скоротитися на 74 % порівнюючи з 1980 роком тільки на території США, які найбільш схильні до впливу природоохоронних організацій на громадську думку і уряд країни. Однак, ситуація може змінитися з приходом нової адміністрації. У зв'язку з тим, що в багатьох інших країнах вводяться квоти на вирубку і експорт лісу, можна спрогнозувати значне зниження територій лісозаготівлі по всьому світу.

Іншим чинником, пов'язаним із захистом навколишнього середовища, можна вважати боротьбу за екологічно-чисті технології переробки сировини, особливо в целюлозно-паперовій промисловості. Розробка нових технологій в лісовій промисловості, захід, що вельми дорого коштує, а якщо врахувати великі масштаби самої промисловості, то можна сказати, що і впровадження будь-якої нової технології зажадає значних капітальних витрат.

Інша сторона нових технологій більш раціональне використання ресурсів і зниження загальних витрат із за підвищення виходу готового продукту їх тієї ж кількості сировини. Не можна сказати, що буде швидке підвищення цін, пов'язане з витратами на нові технології і зменшенням площ лісів або віддача від впровадження безвідходних технологій, але, видимо, загалом ціни будуть підвищуватися.

Важливе значення має розподіл лісів в багатьох країнах на державні і приватні. Справа в тому, що припинення вирубки лісів в країнах з таким розподілом може відбуватися за рішенням уряду тільки на землях, якими воно володіє. Уряд не має право обмежувати вирубку і експорт лісу на приватних територіях, так як це заборонене законом більшості країн, а також Генеральною угодою по тарифах і торгівлі, однак цілком можливе застосування недискримінаційних експортних податків, які в більшості країн заборонені законодавством, але можуть бути застосовані по узгодженню з різними державними органами (наприклад, Конгресом США).При значному зниженні площ вирубки державних лісів і переході на вивіз лісу з регіонів, що належать приватним власникам, можливий серйозний вплив згаданих експортних податків на ціни.

Таким чином, на північноамериканському ринку, ціни будуть залежати від здатності імпорту в США Канадського лісу і збільшення виробництва лісу в Південному регіоні заповнити пропуски попиту.

Тенденції до підвищення цін на продукти лісової промисловості вже позначилися в розвинених країнах на інших галузях індустрії. Наприклад, підвищення цін на ліс в 1993 році (див. мал. 3) привело до того, що стальна промисловість з 1993 по 1997 роки зайняла 25 % будівельних ринки (починаючи з 1 % в 1993) за рахунок застосування стальних рам в будівництві будинків. Ця тенденція можливо продовжитися з підвищенням цін на ліс.

Таким чином, динаміка цін, що гарантує їх стабільне зростання дуже важлива для даної промисловості в зв'язку з тим, що вона стимулює її ріст і гарантує відшкодування вкладених витрат і можливості розширеного відтворювання. В найближчі роки така динаміка ймовірніше усього збережеться у вигляді вище викладених чинників, а також того, що на сьогоднішній момент характерний попит на більш якісну сировину і більш широкий його асортимент.

Список використаної літератури :

“ Основи загальної екології “ Г.О.Білявський, Київ ,1993 р.

“ Екологічна експертиза, право та практика “

Андрейцев Ю.І.,Москва , 1989 р.

“ Навколишне середовище та розвиток “.

Воронов А. К. Москва , 1995 р.

"Довідкова допомога з географії для тих, що поступають у вузи", Москва, 1994 р.

20