Розвиток культури у 60-90-і рр. ХХ ст. в Україні і світі

Мнстерство освти науки Украни Реферат на тему Розвиток культури у 60-90- рр. ХХ ст. в Укран свт Виконала учениця 11 А класу СЗОШ 52 Марущак рина Миколав - 2004 План. 1. Феномен культури. 2. Культурна ситуаця XX ст. а концептуальне мистецтво б архтектура вмузика г масова культура д лтература кнематограф ж сексуальна революця з освта наука проголошення незалежност

Украни Висновок. 1. Феномен культури. Термн культура вперше зустрчаться в одному з творв знаменитого римського оратора Цицерона 45 р. до н.е Первсне вн означав обробку рунту, його культивування, тобто змни у природ пд впливом людини, на вдмну вд змн, викликаних природними причинами. Вже у цьому первсному змст термна було пдкреслено важливу особливсть культури - людський фактор, висловлено дею впливу людини та дяльност на оточуючий свт. Як самостйна наукова категоря культура фксуться вперше

у працях нмецького юриста С.Пуфендорфа 1632-1694. Вн застосував цей термн для визначення рзномантних результатв дяльност людини. У подальшому слово культура отримало ще бльш узагальнене значення, яке охоплювало собою сукупнсть створених людськими спльнотами традицйних благ цнностей. У такому розумнн культура поста як створена людиною друга природа, надбудована над природою первсною, як до певно мри окремий свт, створений людиною додатково до свту природного.

Таким чином, у найзагальншому вигляд культура - це сукупний результат продуктивно дяльност людей. У вузькому, особистсному розумнн культура - це певн цнност та норми поведнки людини в соцальному природному оточенн. Культура складним суспльним феноменом, який вдгравав продовжу вдгравати величезну роль у життдяльност людини. Вона вплива на працю, побут, дозвлля, менталтет, спосб життя як всього суспльства, так окремо особистост. Багато повязаних з культурою проблем мають глобальний, мжнародний характер.

Розвиток культури щльно повязаний з прогресом людства, його перспективами. Засвоння культури важлива запорука розвитку людсько цивлзац, збереження загальнолюдських цнностей. Таким чином, культура - це не тльки досягнення минулого вона багато в чому визнача сьогодення майбутн не лише окремо особистост, а й усього людства. Наше майбутн значною мрою залежить вд напрямкв подальшого розвитку культури, а вони, в свою чергу, щльно повязан з напрямками полтичного розвитку свту, виршенням

глобальних проблем людства. 2. Культурна ситуаця XX ст. а концептуальне мистецтво 3 60-х рр. XX ст. зявляються нов форми авангардизму, як можна обднати в поняття концептуальне мистецтво вд англ. поняття, дея. Концептуалсти бачать завдання художника в чистому поднанн дей концепцй. Для люстрац свох дей концептуалсти застосовують рзн матерали друкований текст, схеми, фотограф, людське тло, вдеозаписи, промислов вироби, природн елементи матерали.

Залежно вд використання того чи ншого матералу можна вирзнити безлч течй поп-арт комбнац з побутових речей поп-арт композиц, створен за допомогою кольору свтла, проведених через оптичн пристро на складн геометричн конструкц кнетичне мистецтво механчн винаходи бод-арт картини на людському тл ленд-арт використання художником природних елементв снгу, земл, води, вогню, трави, повтря тощо. Виникають у цей час теч, як повертаються до традицйних способв засобв образотворчого мистецтва, пародюючи

х. Прикладом такого напряму став гперреалзм фотореалзм. Як модель беруться фотограф, копються зображення, збльшуючись до розмрв велико картини. Щоб зробити копю, гперреалсти використовують масштабну стку потм заповнюють кожний квадрат фарбою. В скульптур гперреалзм звернувся до створення статуй-манекенв. б архтектура В архтектур XX ст. тривалий час переважала еклектика, тобто комбнаця елементв рзних стилв.

Чимало архтекторв заперечували як еклектику, так архазацю, наслдування давнх витворв. У свох пошуках сучасного стилю вони йшли рзними шляхами, що визначалося нацональними особливостями, орнтацю на смаки т чи ншо соцально верстви й особистими поглядами, особливостями таланту. Сучасний стиль було все ж знайдено - диний, але з певними нацональними варацями стиль модерн вд франц. сучасний. Стиль модерн народився з поднання двох тенденцй прагнення архтектора рацонально використати

нов матерали сталь, скло, залзобетон тяжння до певно мри малозмстовно, але вишукано декоративност А.Гауд, Ч.Макнтош. Другий напрям в архтектур XX ст функцоналзм - виявив потребу створити не просто вдхилен форми, а предметно-естетичне середовище для життдяльност людей Ле Корбюзь, Ф.Райт. Було навть висунуто пять принципв функцоналзму будинок на стовпах, сад на плоскй покрвл, вльне планування нтерру, горизонтально-протягнут вкна, вльна композиця фасаду.

З середини XX ст. складаються дв теор будвництва - урбанстична й дезурбанстична. Урбанстична теоря вдбива дею створення мегаполсних мст майбутнього, а дезурбанстична - дею будвництва невеликих мст-садв. Зараз нема якогось одного напряму в архтектур. Сучасн архтектори прагнуть використовувати стинн традиц нацональн, нтернацональн жив портрети сьогодення. вмузика Модернзм, як вказувалось вище, впливав на розвиток усх галузей культури.

Пошуки нового у музиц цкавлять багатьох композиторв. Безлч композиторв-авангардиств прагнули виразити новий змст тльки з допомогою невдомих музичних засобв, йдуть на рзн експерименти, як призводять до руйнування естетичних технологчних пдвалин музично культури заперечення звуково органзац - мелод, гармон, полфон. Одними з найбльш яскравих у цьому вдношенн етапв стали так зван конкретна музика й алеаторика.

Конкретна музика вдйшла вд застосування музичних звукв й замнила х акустичними ефектами, шумами, конкретними звуковими проявами життя кроки, мурчання, виття, скиглення, щебетання, як записуються на магнтофон, а потм, використовуючи прискорення, уповльнення, рзн накладання, рух назад, звуков комплекси монтуються вдповдно до задуму композитора П.Шеффер. Алеаторика вд лат. кстка для гри, випадковсть - це напрям створення музики шляхом викидання гральних ксток, цифри яких потм перекладаються на ноти.

Таким же чином використовують математичн формули, шахматн парт тощо К.Штокхаузен. Одним з найбльш самобутнх явищ музично, культури XX ст. став стиль джаз. За одню версю, слово джаз походить вд англйського слова переслдувати, гнатися, за ншою - вд французького патякати, трскотти, а за третьою вд мен негритянського музиканта Джазбо Брауна, органзатора кервника першого джаз-банду в

Нью-Йорку 1915. Джаз виник на основ фольклору американських негрв з притаманними йому африканськими ритмами, як було збагачено елементами вропейсько мелодики. Скоро псля виникнення джаз здобув величезну популярнсть в усьому свт й роздлився на велику кльксть напрямкв. Первсний джаз справив вплив на творчсть багатьох серйозних композиторв - Гершвна, Равеля, Дебюсс, Мйо та н. Великого значення у 60-70-х рр. набува новий музичний стиль - рок

вд англ. хитатися, розкачуватися. Музика - не все, що становить змст рок-культури. Головне в нй моральна позиця, тип снування. Рок-культура - це свордна контркультура, тобто моральне протистояння свтов вдоволеност, психологчна конфронтаця, коли особистсть не бажа жити за загальноприйнятими стандартами. Основний пафос рок-культури - епатаж виклик, заперечення, порушення правил. Великий вплив на формування цього рзновиду культури справила так звана сексуальна революця, необхднсть

яко в тогочасних умовах було продекларовано обрунтовано флософю Г.Маркузе Одновимрна людина, Ерос цивлзаця та деякими ншими представниками франкфуртсько школи. Рок-культура ма особливий попит серед соцальне маргнальних груп населення - серед молод, студентства, лво- праворадикальних угрупувань, сексуальних меншин. Рок виника в цих колах, як прагнення повернути моральност та мистецтву х простий, безпосереднй людський

змст, звльнити х з-пд диктату церкви, держави, парт. Еволюцонуючи, рок поступово вдходить вд морального змсту до музично форми. З початку рок-музиц були притаманн посилена гучнсть, ритм, багаторазове повторення одного музичного елемента. Формально початком епохи рок-н-ролу прийнято вважати час виходу на екрани США фльму Джунгл класних дошок - березень 1954 р в якому звучала композиця

Рок цлодобово , виконана Блом Хейл у супровод його групи Комети, що стало стартом наступно трумфально ходи рок-н-ролу. Вд самого початку рок-н-рол характеризувався синкопчним ритмом майже анти лтературним стилем текств, який органчно розвинувся первсне з жаргону тнейджерв мови негрв, а потм став пд це стилзуватися. Протягом 5 рокв рок-н-рол швидко поширився в усьому свт.

Сучасний рок - це безлч стильових форм та напрямв, нацональних та регональних рзновидв мейнстрм-рок зберга традиц 60-х рр поп-рок вдноситься до сфери поп-культури, фольк-рок спираться на фольклорн традиц, авангардний рок експериментальний напрям, арт-рок поднання електронки, класики, джазу, джаз-рок, хард-рок, панк-рок тощо. г масова культура Друга половина XX ст. демонстру тенденцю зближення стилв. Доступнсть, вседозволенсть у всх жанрах нада безмежну свободу

вибору. Сучасна рок-культура втратила весь пафос протесту майже цлком влилася у рчище так звано масово культури нш назви - маскульт, поп-культура, ктч. Як явище, масова культура формуться в 20- рр. XX ст. появ сприяв розвиток засобв масово комункац - газет, популярних журналв, радо, грамзапису, кнематографу. Все це демократизувало культуру, вдкрило доступ до не масовй аудитор, в той же час зумовило проникнення в культуру суто комерцйних нтересв. Термн масова культура пдкреслю доступнсть, поширенсть художнх та

культурних цнностей, легксть х сприйняття, яка не потребу особливого художньо-естетичного смаку. Масова культура доступна й зрозумла людям рзного вку, всм верствам населення незалежно вд рвня освти. Масова культура задовольня попит сьогодення, реагу на будь-як нов под на мал. представлено класичний зразок поп-арту - коллаж Рчарда Гамльтона 1956 р. Так що ж , робить сучасн будинки такими незвичними, такими привабливими. Негативне ставлення багатьох людей до сучасно масово культури зумовлене невигдним

для не порвнянням з зразками високо культури минулого. Крайньою думка, що масова культура - це антикультура або, принаймн, прояв фактичного безкультуря. Бльш виваженою позиця, згдно з якою порвнювати масову культуру сьогодення доречно тльки з вдповдними й попередниками - рзновидами низько культури, яка мала мсце в ус культурно-сторичн пероди вд первсних суспльств включно. В ус часи низькй культур були притаманн певна тиражовансть зразкв, створення шаблонв

сприйняття, тривальне як естетичний деал, проритет розважальност апеляця до нижчих вдчуттв та нстинктв. У сучаснй масовй культур вс ц риси виявляються як нколи рельфно. д лтература Основними лтературними жанрами маскульту детектив кримнальний, шпигунський, гангстерський, триллер, фантастика, сторичний роман, мелодрама жночий роман, готичний роман, вестерн, екзотична проза, комкси. Частш за все масова лтература ма авантюрно-пригодницький, розважальний характер, ста свордним допнгом,

який намагаться адаптувати пересчну людину сучасност до нвелюючого особистсть отуплюючого життя, механзованого запрограмованого у бльшост свох проявв. Найпопулярншими серед лтературних жанрв масово культури детектив фантастика. Детектив у свох рзновидах кримнальний, шпигунський, гангстерський роман явля собою твр, в основу якого покладено загадку, яку розплуту приватний детектив або представник державних структур. Найвизначнш зразки цього жанру створили А.Крст, Ж.

Сменон, Д.Чейз, Р.Стаут, Е.арднер. Рзномантною за жанровими формами фантастика. Тут можна зустрти наукову фантастику, дя яко вдбуваться у майбутньому. Представники земно цивлзац зустрчаються з услякими нопланетянами, рятують людство вд глобальних катастроф тощо. У цьому напрямку працювали П.Андерсон, Г.Гаррсон, А.Кларк, СЛем, А.Нортон, Р.Хайнлайн. ншим рзновидом фантастики так звана лтература фентез.

Це казкова фантастика, подбна до старовинного герочного епосу, геро мужн й сильн варвари, лицар, корол Конан, Ельрк, Тонгор, Тарзан, як воюють з представниками темних магчних сил. Авторами фентез Е. Берроуз, Р.Говард, У. Ле-Гун, РЖелязни, М.Муркок, Ф.Фармер та н. Ще одним фантастичним жанром мстичний роман роман жахв. На х сторнках дють рзномантн вампри, вдьми, нечиста сила.

Визнаними майстрами лтератури жахв вважаються Ствен Кнг Темна половина, Доля русалиму, Цвинтар домашнх тварин, Р.Зельцер Знамення. Досить поширеним у сучаснй масовй лтератур жанр сентиментального жночого роману. Це стор романтичного кохання, як заводять-читача в люзорний свт з красивими жнками та силь- ними чоловками, псевдоконфлктами, як щасливо розвязуються наприкнц твору.

Д таких романв вдбуваються частше за все у далекому минулому. Героня проходить багато випробовувань, пережива безлч карколомних пригод, щоб врешт решт опинитися в обймах коханого. Найзнанш зразки жночих романв створили Ж.Бенцон Маранна, Флорентйка, Катрн, А. та С. Голон Анжелка, Б.Смолл Гарем, Рабиня пристраст, Цариця Пальмри.

Твори цього жанру, але на сучасному матерал, пишуть Д.Коллнз Лак, Шанс, Ж.Сьюзен Долина ляльок, Машина кохання, Б.Картленд, Д.Стл. кнематограф Великий вплив на сучасне життя, на стиль поведнки людини ма кнематограф. Провдну роль у створенн масово кнопродукц вдграють Сполучен Штати Америки з х фабрикою марень - Голлвудом.

Тут щорчно створються клькасот кнокартин, бльшсть з яких розрахована на середнього споживача намагаться здивувати його великою клькстю кноефектв, видовищних сцен. Продукця Голвуду рзномантна у жанровому вдношенн. Тут сторичн фльми Сд, Бен-Гур, Клеопатра, фантастика Зорян вйни, Термнатор, пригодницьк стрчки й бойовики ндана

Джонс, Коммандос, Рембо, фльми-катастрофи Титанк, мелодрами Занесен втром, 9 12 тижнв, Красунечка тощо. Серед дячв сучасного кнематографу слд згадати режисерв Д.Лукаса, Д.Кеме-рона, С.Сплберга, С.Кубрика, Р.Земекса, Р.Поланського, акторв Л.Шварценегера, Л. Д Капро, С.Сталоне, С.Сгала, Н.Кейджа, Д.Нколсона, Д.Деппа,

Ш.Стоун, Д.Робертс, К.Беснджер, М.Пфайфер. Досягнення в галуз кнематографу вдзначаються багатьма премями, серед яких знаними Золотий лев Флоренця, Пальмова глка Канни, Нка Рося, премя Американсько академ кномистецтв Оскар. Остання найпрестижншою. Ще одним рзновидом масового кнематографу телесерали, або так зван милян опери така назва походить вд того, що перший телесерал було знято на замовлення компан, яка виготовляла

миюч засоби. Це багатосерйна епопея, у якй оповдаться про сторю якось см або долю конкретно людини переважно жнки. Милян опери вдрзняються повльним розвитком сюжету, штучним нанизуванням одних епзодв на нш, наявнстю багатьох сюжетних лнй. Кльксть серй у такому фльм може нараховувати вд 10-15 до 500-600. Класичними зразками миляних опер американськ серали Династя, Даллас, Санта-Барбара. Багато сералв випуска на свтовий кно ринок

Латинська Америка Бразиля, Аргентина, Мексика. Серед них Рабиня заура, Багат також плачуть, Просто Маря, Тропканка, Я купую цю жнку та н. ж сексуальна революця На початку 1980-Х рр. захдний свт пережив згадувану вище сексуальну революцю. До лтератури та мистецтва приходять теми, що тривалий час перебували пд вслякими табу. Смакування подробиць статевих стосункв людей - одна з головних ознак сучасно масово культури.

Знмаються фльми, присвячен цй сторон людського життя Емануель, 11 днв та ночей, Калгула. Коли режисери втрачають вдчуття мри, а показ статевих сцен ста самоцллю, то твр переста бути витвором мистецтва, перетворюючись на звичайну порнографю Катерина, Распутн тощо. Складовою частиною сучасно масово культури й мода, ндустря також ма свох майстрв та кумирв. Серед сучасних модельрв одягу велику популярнсть отримали

Д.Версачч, К.Кляйн, В.Зайцев. В.Юдашкн, .Сен Лоран, К.Дор. Модною й престижною стала праця демонстратора одягу - модел. Тисяч сучасних двчат мрють про карру К.Шиффер, Н.Кемпбел, .Герцигово, С.Кроуфорд. Розрахована на первинний рвень сприйняття й художнього мислення, на примтивну й естетично не розвинуту людину масова культура базуться на створенн люзй, мрй, мфв.

Суттвим завданням цих люзй створення зразкв поведнки й стилю життя. Цей деальний тип людини отримав термнологчне визначення мдж образ. Людина свдомо отриму певний тип для наслдування, який частш за все асоцються з поняттям престиж, репутаця. Отже, культурна ситуаця XX ст. покликала до життя багато рзних художнх течй. Попри вс суперечност та конфлкти епохи, дяльнстю представникв рзних художнх течй рзних нацональних

культур формуться багатолика, суперечлива свтова культура. з освта наука З 1966 р. почалося впровадження загальнообовязково десятирчно освти. Розширювалась мережа вузв. На Укран було вдкрито ще 5 унверситетв, в тому числ у Донецьку, Смферопол, Запоржж. За статистикою, 84 зайнятого населення мали вищу та середню повну та неповну освту. Проте в кнц 60-х рр. Украна мала на 25 менше студентв на 10 тис. населення, нж

Рося. У 1984 р. була здйснена спроба реформувати освту. Посилювалася деологзаця школи, запроваджувалося навчання з 6 рокв, 8-рчн школи реорганзовувалися в 9-рчн, середн в 11-рчн. Характерними рисами освти в Укран були унфкаця, деологзаця, жорсткий партйний контроль, заорганзовансть навчально-виховного процесу, гнорування нацонального фактору.

На початку 80-х рр. стало помтно, що рвень пдготовки фахвцв вдста вд свтового. У науковй сфер проявлявся застй, мали мсце упущен можливост, накопичилося чимало невиршених проблем, недолкв, як призводили до уповльнення фундаментальних розробок, втрати передових позицй у свтовй науц. Ус ц негативн явища в суспльному житт камуфлювалися пд яскравими плакатами з гаслами про ум, честь совсть тощо, святковими демонстрацями, вйськовими парадами та бутафорними театралзованими виставами

на кшталт помпезного святкування нбито 1500-рччя Кива див. на мал. фрагмент святкування на Олмпйському стадон у Кив влтку 1982 р Напротивагу застйним явищам оригнальнсть, нацональний колорит рельфно виявилися в музично-псеннй творчост композитора В.васюка, ансамблю Смерчка, спвакв В.Знкевича, Н.Яремчука. Величезну популярнсть здобула у 70-80-т рр. спвачка

Софя Ротару. Але в снуючй тод систем цнностей х творчсть нерозривно повязувалася з здобутками радянсько соцалстично культури. Обзнансть же з справжнм, кризовим станом справ у всх сферах життя радянського суспльства була для бльшост людей недосяжною. Тому багато хто сприйняв початок перебудовчих процесв у суспльств псля приходу до влади М.С.Горбачова як чергову змну гасел на плакатах. Суспльство виявилося практично неготовим до швидких, ефективних та всеохопних реформ.

Поступово, однак, крига скресала. Почалося нове нацональне вдродження Украни, нерозривно повязане з дею здобуття державно незалежност. При цьому старий партйний апарат залишився на свох мсцях, захищаючись вд усе зростаючо активност низв рзномантними маневрами заграванням з лдерами утвореного 1988 р. Народного Руху Украни за перебудову. У цлому ставлення до ц громадсько органзац, очолювано клькома

активними дячами укрансько культури пд проводом поета .Драча, збоку тогочасних державних органв було вкрай негативним. Вважалося, що рухвц штучно дестаблзують цлком нормальну й спокйну суспльну ситуацю, що яскраво вдбилося у тогочасних державних органах масово нформац, де слово рухвець сприймалося як ледь не лайливе. На мсцях ставлення було ще бльш ворожим. При цьому до прямо заборони ц органзац справа усе ж не доходила,

що свдчило про Очкувальну, безнцативну й непослдовну позицю тогочасних укранських можновладцв, як ще, власне, й не вдчували себе повноцнними можновладцями. У 1989 р псля перших демократичних виборв до Верховно Ради УРСР, нею з величезними ускладненнями було прийнято Закон УРСР Про мови в Укранськй РСР, спрямований на захист нацонально мови, забезпечення всебчного розвитку

функцонування в усх сферах суспльного життя. Вдповдно до Закону, укранську мову в республц проголошено державною. При цьому реалзаця Закону наштовхнулася на ускладнення, повязан з небажанням змнювати мову длового сплкування бльшстю установ. Укранська мова по нерц сприймалася ще як провнцйна та селянська, слабко розвинена взагал непрестижна. Роль авангарду в розвитку укрансько культури, лквдац блих плям стор вдграла

Сплка письменникв Украни та центральний орган - газета Лтературна Украна. Публцистика зайняла провдн позиц. Широкий резонанс мали виступи О.Гончара, Б.Олйника, В.Яворвського. Почали друкуватися заборонен ранше твори В.Винниченка, М.Грушевського, М.Зерова, М.Хвильового, нших репресованих поетв письменникв, представникв

укрансько даспори. Поступово змнилися акценти в питаннях вровизнання, проголошено забезпечення права свободи совст. Почалася вдбудова багатьох запустлих, використовуваних як господарськ споруди просто недоруйнованих протягом 20-80-х рр. церковних примщень, легалзували свою дяльнсть укранськ греко-католики, вдновився рух серед православних щодо вдновлення незалежност укрансько православно церкви вд Московського патрархату. У галуз освти було взято курс на гуманзацю, засвоння учнями й студентами загальнолюдських

цнностей. Проте фнансування ц сфери було недостатнм. Суттв зрушення вдбулися в сторичнй науц. По-новому було розглянуто дослджено под Визвольно вйни укранського народу середини XVII ст, дяльнсть .Мазепи, С.Петлюри та нших видатних громадсько-полтичних дячв Украни. Продовжувала зростати кльксть науковцв, х число досягло у 1989 р.

220 тис. чол. з них 6,8 тис. доктори наук 73,7 тис кандидати наук. Перевага надавалась прикладним дослдженням за рахунок фундаментальних. При цьому понад 90 технологчних розробок не впроваджувались у виробництво. Значною подю в культурному житт Украни стало проведення Першого фестивалю Червона рута Чернвц, 1989, який вдбив зацкавленсть значно частини укрансько молод

в процесах вдродження самобутнього розвитку укрансько популярно музики. проголошення незалежност Украни Проголошення незалежност Украни 24 серпня 1991 р. розбудова самостйно держави Украна створили принципово нов, формально цлком сприятлив умови для розвитку культури. 19 лютого 1992 р. Верховна Рада Украни ухвалила Основи законодавства про культуру, якими передбачен заходи подальшого розвитку укрансько нацонально культури.

У цьому ж роц була розроблена Державна нацональна програма Укранська освта в XXI ст а Верховною Радою прийнято Закон про освту. В цих документах передбачена демократизаця освти, посилення технчного забезпечення шкл, видання пдручникв, створення унверситетських комплексв, мереж лцев. Певних успхв досягнуто у поступовому переведенн на украномовний режим середньо та вищо школи.

За перш три роки незалежност кльксть першокласникв, як навчаються укранською мовою, зросла з 43,5 до 67,7. Вдкрито значну кльксть приватних гмназй, лцев, навть вузв. Однак важко судити про те, наскльки в цлому покращилася яксть отримувано в Укран освти, а яксн показники значно важливш вд кльксних. Реальна переоцнка застарлих цнностей радянсько доби в широких колах укранського суспльства безпосередньо

залежить вд яксно переорнтац освтнх процесв, впровадження вдповдних сучасним потребам методик технологй. У цьому напрямку в загальнонацональних масштабах вже зроблено чимало, однак ще бльше належить зробити у найближчому майбутньому. Ще у 1992 р. було вдновлено дяльнсть Киво-Могилянсько Академ - навчального закладу нового типу, де викладання навчання ведеться укранською та англйською мовами. Здйснються перехд на триступеневу пдготовку бакалавр, спецалст, магстр.

Вузи стають бльш автономними. У систем Нацонально академ наук Украни створено деклька нових наукових нститутв нститут укрансько археограф, нститут укрансько мови, нститут народознавства. Однак низький рвень фнансування призвв до того, що науков установи втратили до 50 свого складу. Вже протягом цлого десятилття спостергаться вдплив частини нтелектуально елти у крани з бльш сприятливими умовами життя. Взагал фнансово-матеральн ускладнення в усх сферах сучасного

життя досить негативно впливають на суспльн настро широких кл громадськост та кожного конкретного громадянина, часто породжуючи соцальний песимзм, зневру в можливсть принципового покращення стану справ у близькому майбутньому, а вдтак - соцальну апатю, яка нердко виливаться у протиправну поведнку. На жаль, дос бльшсть громадян ще почувають себе споживачами тих чи нших благ, не даючи соб някого звту в питанн про х створення, що одним з рудиментв радянського способу мислення.

Живучи за рахунок продажу природних ресурсв за кордон, що мало мсце за часв застою, ми звикли очкувати звдкись певних матеральних благ. Неможливсть постйно снувати в такому режим призвела до розвалу Радянського Союзу. Сьогодн нхто не допоможе укранцям вийти з кризи крм нас самих. Для цього необхдн усвдомлення спльност нашо бди обднання зусиль для подолання. Намагання багатьох наших сучасникв виршити сво проблеми виключно самотужки реального виршення цих проблем

не принесуть, ус ми повязан спльнстю сторично дол. Природна закономрнсть кризових перодв в стор рзномантних суспльств поляга в тому, що стотне покращення ситуац вдбуваться тод, коли це суспльство усвдомлю спльнсть поставлено часом проблеми сполуча доти розрзнен зусилля в одному напрямку. Так було в ус часи, в усх народв. Сучасне укранське суспльство не винятком з цього правила.

Тому кризовий стан обктивно вдбива тривання процесв утворення п Укран повнокровно полтично нац псля довгого пероду бездержавного снування. Обднати населення Украни у життспроможну нацю може патротично налаштована елта, здатна на самопожертву безкорисливе служння суспльним деалам. У звязку з цим до стотних культурно-полтичних зрушень у незалежнй Укран слд пднести запровадження системи президентських нагород 1995 р. як форму консолдац ново, справд

нацонально елти. Окрм Почесно вдзнаки Президента, затверджено орден Богдана Хмельницького, вдзнаку За мужнсть, орден Ярослава Мудрого, орден княгин Ольги. Серед нагороджених дячв культури освти багато достойних цих почесних вдзнак непересчних особистостей, наших сучасникв. Незважаючи на економчну кризу та нш негаразди, значних успхв за роки незалежност досягли укранськ спортсмени. У цьому можна бачити продовження кращих традицй попереднього

часу з 639 олмпйських медалей, завойованих радянськими спортсменами, на рахунку укранських - 444, в тому числ 196 золотих. Успшно виступили укранськ спортсмени на Олмпйських грах в Атлант США, 1996р За пдсумками змагань Украна увйшла в десятку кращих спортивних держав свту. Скромншими успхи сучасного укранського кномистецтва.

Вийшло багато документальних фльмв, присвячених в основному, сторичному минулому Украни. Створено деклька багатосерйних фльмв, серед них Сад Гетсиманський за мотивами творв .Багряного, Пастка за .Франком, телесерал Роксолана та н. На 34 кнофестивал в Сан-Ремо укранському фльму згой за мотивами повст А.

Дмарова, режисер В.Савельв, продюсер А.Браунер, ФРН присуджено Гран-пр. На жаль, бльшсть талановитих укранських кноакторв сьогодн зайнят в нших сферах дяльност театр, реклама, телебачення або й просто присадибне господарство. Деяк з них знмаються у фльмах ноземних кностудй. Нещодавно подю в кномистецькому житт не тльки Польщ, а й Украни стала сторико-пригодницька картина

Вогнем мечем за участю клькох укранських акторв, включаючи й нин дючого мнстра культури Б.Ступку див. на мал. кадр з цього фльму режисера .Гофмана. Створюються укрансько-росйськ, укрансько-французько-росйськ Схд-Захд. та нш кнокартини. Закнчилися зйомки укранськокитайсько кноверс повст М.Островського Як гартувалася сталь, надзвичайно популярно в

Кита з його давнми традицями подолання рзномантних кризових перодв надзвичайно корисно нам у наших скрутних умовах. Цей фльм знмався на укранськй земл повнстю укранським акторським складом. До липня 2000 р. на кностуд м.Довженка мають закнчитися зйомки суто укрансько масштабно кноленти, присвячено гетьманов Мазеп, вдзнято екранзацю романа П.Кулша Чорна рада, готуться укранська кноверся Пригод бравого солдата Швейка. Продовження розвитку сучасного театрального мистецтва в

Укран повязане передусм з дяльнстю таких яскравих режисерв, як Р.Вктюк, Б.Жолдак, С.Донченко, Б.Шарварко. Позитивним моментом у робот державного телебачення стала трансляця художнх фльмв телесералв укранською мовою, перекомутаця з 1995 р. УТ на канал, що ранше займало ОРТ, хоча робота Першого Нацонального мала б здйснюватися на значно кращому, нж дос, рвн.

Суттво змнило змст свох програм Укранське радо. Вони стали професональними, нацональне спрямованими. Проте зроста комерцалзаця засобв масово нформац - газет, каналв телебачення, радостанцй, серед яких значна частина орнтуються на маловибагливого дезорнтованого читача, глядача, слухача, поширюючи низькопробну й нердко просто безвдповдальну нформацю та суррогатн вироби маскультвського шир-потребу. В кранах з стйкими культурними традицями подбн твори мало впливають на загальну культурну атмосферу

в суспльств, хоча й там на х шляху вибудовуються перешкоди. У нас же, при вдсутност кращих зразкв, х нердко деструктивний характер залиша значно глибш рубц на душах людей, передусм, молодих, як нердко сприймають розрахован на невгласв чи дикунв новтн брязкальця за останн досягнення сучасно свтово культури. Масова культура фактором, з яким необхдно рахуватися у вльному демократичному суспльств, однак перетворювати цей рзновид розважально субкультури шоу-бзнесу

на замнник або вдповдник особисто чи колективно культури було б неприпустимою помилкою. Розвиток укрансько популярно музики останнього десятилття повязаний з менами .Блик, П.Зброва, Т.Повалй, О.Понома-рьова, Руслани, А.Кравчука, Ан Лорак, В.Павлика, .Сказно та низки нших мен, х поява творча еволюця щльно повязана з необхднстю задоволення потреби у свой нацональнй популярнй розважальнй музиц як складовй шоу-бзнесу.

Практично кожний з перелчених виконавцв ма свою групу палких прихильникв у всх бльш-менш примтних населених пунктах Украни. Однак поки що укранський шоу-бзнес програ росйськй конкуренц, що свдчить не стльки про нижчий рвень виконання, скльки про несформовансть уявлення про престижнсть укрансько популярно музики. Укранськ музиканти продовжують виздити до Москви у пошуках продюсерв. Група ВВ здобула в Рос чималу популярнсть завдяки оригнальност свого лрично-розхристаного стилю, але

вплив на росйський музичний ринок порвняно з зворотнм впливом росйських виконавцв колективв незначним. Видаються спецальн журнали, присвячен сучаснй укранськй естрад напр. Галас. Складним розвиток лтературного процесу в Укран. З одного боку продовжують творити письменники й поети, старшого поколння .Драч, В.Дрозд, Р.ваничук, П.Загребельний, Л.Костенко,

Ю.Мушкетик, Б.Олйник, Д.Павличко. З ншого боку лтература вдчува на соб тиск ринку, вона змушена йти за читачем покупцем . Ця тенденця сприя розвитку масово та популярно лтератури, переважно росйськомовно. Розквтають так жанри, як фантастика, детектив, любовно-авантюрний роман. Вдомими далеко за межами Украни письменниками-фантастами Генр Лайон Олд колективний псевдонм Д.Громова та О.

Ладиженського, А.Валентинов, М. та С.Дяченки, майстром любовно-авантюрного жанру вважаться Симона Влар Н.Гавриленко. Поки що можна констатувати слушнсть думки визначного укранського консерватора початку XX ст. Вячеслава Липинського, який в Листах до братв-хлборобв змалював картину проблематичност формування повноцнно нац на територ, що здобула незалежнсть не шляхом принципово визвольно боротьби, а внаслдок розпаду метропол. Однак останнми роками нерцйнсть мислення рудименти старого життя усе дал

вдходять у минуле, а в сучасному культурному житт Украни можна вдзначити обнадйлив позитивн тенденц, як вддзеркалюють процес нацонального духовного вдродження укранського народу. Яким буде його майбутн, багато в чому залежить вд цлеспрямованост в досягненн мети згуртованост рзних верств ланок суспльства, передусм звичайно, органв державного управлння, але щось, хай невеличке, можливо, непомтне в загальному процес, залежить вд кожною громадянина укрансько держави.

Висновок. Протягом XX ст. укранська культура розвивалася в складних умовах, поступ мав здебльшого суперечливий характер. Незважаючи на це, здобутки укранських митцв у галуз лтератури, образотворчого мистецтва, досягнення вчених вагомими оригнальними. Складнощ будвництва нацонально держави за сучасних умов не повинн лякати молоде поколння громадян Украни, яке ма стати гдним кращих нацональних традицй, повноправно увйшовши у III тис. ново ери в рол змцнлого в роки сучасних випробувань, здорового й культурно збагаченого, вповн

свдомого майбутнх завдань, нацональне згуртованого органзму. Використана лтература. 1. Ивбулис Б.Л. Модернизм и постмодернизм М 1988. 2. Куликова И.С. Философия и искусство модернизма. М 1980. 3. Загранский В. Г. Культура XIX й XX ст. Теоря та сторя свтово та втчизняно культури К 1992. 4.

Шестаков В. Массовая культура М 1990. 5. Греченко В.А. сторя Украни. Всесвтня сторя XX ст X 1998. 6. Донцов П. Дв лтератури нашо доби Львв, 1991.