Конституційне закріплення виборів органів місцевого самоврядування

Тема:

“Конституційне закріплення виборів органів місцевого самоврядування”

План

Як Конституція України визначає поняття та зміст місцевого самоврядування в Україні?

Який порядок формування органів місцевого самоврядування ?

Як Конституція України визначає поняття

та зміст місцевого самоврядування в Україні ?

За Конституцією України місцеве само­врядування є правом територіальної громади (жителів села чи добровільного об'єднання у сіль­ську громаду жителів декількох сіл, селища та міста) самостійно вирішувати питання місцевого значення у межах Конституції та законів України. Перед­бачено, що територіальні громади (сільська, селищ­на, міська чи об'єднана громада декількох сіл — наприклад, трьох сіл, які входять до складу однієї сільської Ради) здійснюють місцеве самоврядуван­ня, тобто право вирішувати питання місцевого життя як безпосередньо, так і через обрані громадою органи (ст. 140).

Прикладом безпосереднього здійснення місце­вого самоврядування може бути вирішення на сільському вічі чи референдумі питання місця спорудження у селі будинку нової школи. Те ж саме питання як реалізацію громадою свого права на розв'язання місцевих проблем можна прийняти на сесії сільської Ради. Останнє теж буде прикладом реалізації місцевого самоврядування, однак уже через представницький орган — сільську Раду.

Конституція України до органів місцевого само­врядування відносить сільські, селищні та міські Ради. Районні та обласні Ради Конституція України називає органами місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст. Елементом реалізації місцевого самоврядування виступають також будинкові, вуличні, квартальні комітети та інші органи самоорганізації населення, які можуть бути створені за ініціативою жителів і наділені частиною компетенції відповідної Ради, її майном, фінансами тощо.

В Україні існують давні традиції самоорганізації жителів міст і сіл. Уже в середні віки багато україн­ських міст, так само як абсолютна більшість європейських міст, жило в умовах тодішніх систем міського самоврядування, в основі яких лежали приписи магдебурзького права (від назви німе­цького міста Магдебург). Одним із перших україн­ських міст, які отримали привілеї магдебурзького права, були міста Сянік (1339 р.), Львів (1356 р.), Кам'янець на Поділлі (1374 р.), Бересте (1390 р.) та інші.

Своєрідним символом міського самоврядування був міський герб. Малюнок міського герба, як зви­чайно, затверджував чи підтверджував монарх, надаючи місту магдебурзьке право. Зображення міського герба розміщували на будинках та печатках міської Ради (магістрату), на спеціальних відзнаках голови міста (бургомістра), на грамотах та інших документах міської влади, на воротах міста і т.д.

З відновленням державної незалежності України в 1991 р. в Україні багато міських Рад затвердило чи відновило свої давні (дорадянські) міські герби. Сьогодні герби українських міст знову починають відігравати свою природну функцію у здійсненні містами (міськими громадами) своїх самоврядних прав.

Який порядок формування органів місцевого самоврядування ?

До складу органів місцевого самовряду­вання — сільських, селищних та міських Рад — входять депутати, що їх обирають жителі відповідної громади (села, селища, міста) на основі загального, рівного, прямого виборчого права таємним голосуван­ням терміном на 4 роки. Ці ж громади на основі вже названих виборчих засад обирають відповідно сільського, селищного чи міського голову терміном на 4 роки. Сільська, селищна та міська Ради формують свої виконавчі органи — виконавчі комітети. Голова Ради очолює виконавчий комітет та головує на засіданнях Ради. Голів районних та обласних Рад мають обирати безпосередньо дані Ради.