Античные места України

Нацональний Унверситет Киво-Могилянська Академя Реферат з стор Украни З теми АНТИЧН МСТА-ДЕРЖАВИ ПВНЧНОГО ПРИЧОРНОМОРЯ Виконала студентка ДЕН-2, ГР. 3 Рибачук Анна. Кив 2000 План 1. Вивчення античних памяток пвдня Украни 2. Антична колонзаця Пвнчного Причорноморя 3. Античн держави Пвнчного Причорноморя - сторя держав

Пвнчного Причорноморя - державно-полтичний устрй мст-держав - Нконй - Тра - Борисфенда - Ольвя - Херсонес Таврйський 4. Населення торгвля античних мст-держав 5. Дослдження памяток антично культури на територ Украни почалося ще наприкинц 18 ст. Спочатку це були взуальн обстеження , викладен в загальних описах

Пвнчного Причорноморя П.Сумароковим , .Потоцьким , .М Муравьйовим-Апостолом , Г.Е Кепером , П. Кеппеном . Вже на початку 19 ст. створюються музе в м.Миколав 1806 , м.Феодос 1811 , м.Одес 1825 , м.Керч 1826 . хня дяльнсть спрямовувалась на вивчення переважно античних памяток .У 1801 роц П.К.Сухтелен проводить в м.Ольв перш археологчн розкопки ,трохи пзнше розпочинаються

розкопки поблизу м.Керч й у м.Херсон . Регулярного характеру розкопки памяток антично культури Пвдня Причорноморя набули у кнц 19 ст. Крм сторико-археологчних описв названих авторв , в першй половин 19ст. були створен карти плани залишкв античних пвнчнопричорноморських мст . Згодом були зроблен спроби звести археологчн матерали а також розвдки з стор Баспорського царства й Ольв. З кнця 19 ст. розгорнулися систематичн розкопки трьох найбльших античних

мст-держав та хнх некрополв на територ Украни - Березан та Ольв Б.В. Фармаковський , Е.Р.Штерн , Херсонеса Одеське товариство старожитностей К.К Костюшко-Валюженич , Р Лепер , Панткапея К Думберг , В.В.Шкарпл , курганв Боспорського царства . Були вдкрит оборонн споруди , житлов квартали , терми лазн й монетний двр у Херсонес , десятки монументальних поховальних споруд .

У пожовтневий перод, а особливо псля Велико Вдчизняно вйни , археологчн дослдження античних памяток Украни набули дуже широкого розмаху. Завдяки цьому ми тепер мамо досить повне уявлення про археологю та сторю всх чотирьох центрв поширення антично культури в Пвнчному Причорномор -Три ,Ольв , Херсонес Боспора. За джерела при вивченн стор античних пвнчнопричорноморських держав , крм так званих артефактв , правлять

свдчення давнх авторв . Насамперед це сторя Геродота . Вдомост про Пвнчне Причорноморя залишили також Додор Сцлйский , Страбон , Полн , Демосфен , схн , Дон Хрисостом , Птолемей , Овдй , Плнй та нш стародавн вчен , флософи , письменники , поети. Але найконкретншими рзн категор археологчних джерел , як здобуваються при роскопках мст , поселень

некрополв могильникв. Антична колонзаця Пвнчного Причорноморя. Перш випадков вдвдини Пн.Причорноморя грецькими мореплавцями припадають на початок першого тис. до н.е. За лтературною традицю найранше поселення на Березанському пвостров могло виникнути близько середини 7 ст. до н.е. В першй половин - середини 6 ст. до н.е греки засновують Ольвю Пвденнобузький лиман , наприкнц 6 ст. до н. е

Тру , Нконй на Днстровському лиман , Керкнтду . Тод ж у пвденно-захдному Криму виника невелике онйське поселення . Можливо воно снувало до останньо чверт 5 ст. до н.е , коли вихдц з Геракле Понтйсько заснували на його мсц Херсонес .У другй половин 6 ст. до н.е. виника бльшсть мст Боспору Панткопей , Феодося , Нмфей , Мрмекй ,Тртака, Фанагоря ,

Гермонаса , Кели. Саме в цей час вдбуваться майже суцльне освоння сльських округ цих мст , де зявляться багато поселень .Окрм Херсонеса , бльшсть згаданих мст засноване вихдцями з району малоазйського мста Млет. Колонзаця Пн.Причорноморя була частиною так звано Велико Грецько колонзац 8-6 ст. до н.е. Вона зумовлювалась рядом причин, найголовнша з яких-вдносне перенаселення , коли вс земл в материковй Грец були вже розподлен .

Зайв люди змушен були шукати лпшо дол в нших мсцях , не так щльно заселених . Греки засновники пвнчнопричорноморських мст були в основнй свой мас малозаможними землеробами , частково торговцями , ремесниками . На ранньому тап свого буття на новй земл вони займалися сльським господарством сяли пшеницю , ячмнь , просо , розводили сади , городничали , розводили худобу . нш хн тогочасн заняття ремстництво , торгвля були другорядними . Отже , грецька колонзаця

Пвнчного Причорноморя мала спочатку аграрний характер . Але колонзацю слд розумти лише як господарське освоння греками Пивнчного Причорноморя , причому мирне. Новозаснован колон не залежали вд мст мотрополй хоч пдтримували з ними добр стосунки , навдь укладали угоди щодо взамного сприяння в торгвл , надання рвних прав громодянам обох полсв , мали з ними дин культи й лточислення.

Колон в основному засновувались упорядковано , коли ще в митропол обирали або призначали кервника групи колонств ойкста . На мсц закладання нового мста розмежовувались длянки пд будвл й сльськогосподарськ територ , вдводили мсця для культових громадських потреб. Однак нод колонзаця мала стихйний характер. Античн держави пвнчного Причорноморя. Освоння грецькими переселенцями узбережжя

Пвнчного Причорноморя вдбувалося поступово , в цлому в напрям з заходу на схд. 6 ст.до н.е. залогом було часом заснування бльшост пвнчнопричорноморських держав . Кожне з них мала власну сторю , але оскльки вс вони тсно взамодяли з античним свтом ,а також з варварським оточенням , в хньому розвитку простежуться багато спльного . Майже тисячолтня сторя цих держав подляться на два велик пероди клька тапв.

Перший перод тривав вд друго половини 7 приблизно до середини 1 ст. до н.е. Вн характерезувався тсними культурними та економчними звязками як з материковою Грецю , так з навколишнми племенами , що зумовлювалося вдносною стабльностю загальносторичного розвитку . В матеральному духовному житт колонств домнували еллнськ традиц . Саме в цей цас створються Баспорське царство. На архачному етап першого пероду друга половина 7 - початок 5

ст.до н.е на Пвдн ниншньо Украни вдбуваться становлення держав, розпочинаються хн активн контакти з грецькими мстами Схдного Причорноморя , закрема он . Типовою землянкова житлова забудова бльшост пвнчнопричорноморських полсв , хоча вже у 6 ст.до н.е. у найбльших з них будуються храми формуються комплекси агори площа , навколо яко розмщувалися адмнстративн , громадськ будвл , крамниц , культов майдани , ввтар .

Зароджуються ремесла , промисли ,розвиваться торгвля , виника монетна справа . В чей час започатковуються в цлому мирн контакти грецьких переселенцв з навколишнми племенами кочовикв. На другому класичному етап першого пероду початок 5 - друга третина 4 ст.до н.е. розпочинаться поступовий розквт держав . В цей час значно поширюються контакти з кочовниками та племенами Лсостепу . Особливо тсн звязки з варварським населенням мав

Боспор. Наприкнц друго третини 6 ст в розвитку античних пвнчнопричорноморських держав спостергаться недовгочасна криза . Вдтод починаться останнй етап еллнського пероду еллнстичний , який спочатку позначаться максимальним економчним розвитком , пднесенням сльського господарства , ремесел , торгвл , культури в цлому. Проте вже з друго половини 3 ст.до н.е.поступово назрва криза. Агреся скфв у Захдному Криму , пересування варварських племен у

Нижньому Побужж та Поднпров призводить до занепаду сльсько округи античних мст. Другий великий перод стор античних держав Пвнчнього причорноморя римський середина 1 ст. до н.е 70 роки 4 ст.н.е. характеризуться передусм входженням Три , Ольв , Херсонеса , до складу римсько провнц Нижньо Мез . Цей перод позначався нестабльнстю вонно-полтично ситуац , певною варваризацю населення , натуралзацю

господарства , частковою переорнтацю культурно-економчних звязкв . Держави Пвнчного Причорноморя стали для римсько мпер свордним барром перед натиском кочових племен на схдн кордони , що проходили по Дунаю . Спостергаться деяке економчне пднесення Три , Херсонеса , Баспору , хня культура потроху нормалзуться . У другому перод оснування античних пвнчнопричорноморських мст хнх округ можна видлити три основн етапи

. Перший розпочинаться в середин 1 ст. до н.е коли полтика цих мст поступово переорнтовувалася на Рим. Другий етап охоплю час вд середини 2 по середину 3 ст. до н.е коли в Тр , Ольв , Херсонес , Харакс розмщуються постйн загони римських вйск , а сам ц мста пдпорядковуються Нижнй Мез . В певнй полтичнй залежност вд Риму перебува й Боспор . В умовах вдносно вонно- полтично стабльност економка пвнчнопричорноморських держав досяга найвищого

розвитку . Третй - останнй етап - розпочинаться з 2 половини 3ст. н.е коли з метою захисту кордонв римсько мпер вд готв , гарнзони римських вйськ були виведен з Пвнчного Причорноморя в Подунавя . Навали кочовикв , зокрема готв , фактично знищили сльськ округи . Майже вс античн держави остаточно припинили сво снування в 70-х роках 4 ст. пд ударами гунв . Вижили тльки Херсонес Панткапей , як згодом увйшли до складу

Взантйсько мпер . Державно-полтичний устрй . Пвнчнопричорноморськ полси були рабовласницькими демократичними або аристократичними республками , де раби , жнки та ноземц не мали прав громадянства . Найвищими органами законодавчо влади були народн збори народ рада . Народн збори , в яких брали участь ус повноправн громадяни , виршували питання зовншньо полтики , оборони , грошового обгу , забезпечення населення продовольством , надання привлегй купцям .

Виконавча влада складалася з рзних колегй - магстратур або окремих службових осб - магстратв . снували спецальн колег , котр займалися виключно фнансовими або вйськовими справами колегя стратегв , торгвлею колегя аграномв , благоустрою мста колегя астиномв та нш . Дяли судов установи , що складалися з клькох вддлв.У судочинств брали участь судд , свдки , обвинувач.

З часом у державно-полтичному житт вдбувалися змни .Так , полси Боспору Кммерйського в 480 роц до н.е. обдналися пд владою Археанактидв у дине Боспорське царство , хоча й псля цього залишились практично самостйними в свох внутршнх справах. Античн мста -держави Пвнчного Причорноморя Нконй. Назва мста походить , можливо , вд мен ойкста .

Розташовувалося воно на лвому берез Днстровського лиману , поблизу сучасного с.Роксолани . Заснований переселенцями з он в останнй третин 6 ст до н.е Нконй являв собою невеликий полс що складався з власне мста близько десятка лвобережних сльських поселень з землянковою забудовою . Основу економки становило землеробство . На вдмну вд Три власно монетно чеканки не мав . В 1-6 ст.до н.е. основним платжним засобом на внутршньому

ринку Нконя були стрйськ мдн лит монети . Але можливо , що в 5 ст .до н.е. Нконй вже випускав власну литу монету з зображенням сови . Пдтримував торгвельн звязки з мстами он , Антки , острвною Грецю , з стрю , Ольвю . В 6 - першй половин 5 ст. до н.е забудовувався землянковими житлами , як згодом змнювалися будинками звичайного грецького типу . На другу половину 5 -

4 ст. до н.е. припада розквт мста , коли , зокрема , зводяться оборонн споруди. Близько третьо чверт 4 ст. до н.е Нконй занепада . В 3-2 ст. до н.е. занепад посилються , а з нашестями голатв та нших варварських племен мсто остаточно гине . В 1-4 ст . н.е. життя в ньому вдновлються , але цей перод майже не дослджений. Тра Назва мста походить вд грецько назви Днстра Трас .

Мсцерозташування залишкв Три - околиця сучасного Блгорода -Днстровського лиману Одесько област . Колоня заснована вихдцями з Млета наприкнц 6-ст початок 5 ст.до н.е. В розвитку Три видляють два основн пероди еллнський вд заснування мста до середини першого столття до нашо ери римський середина 1 ст.до н.е 70-т роки 4 ст як роздля гетська навала пд проводом

Буребсти . Час першого розвитку починаться з 5-го ст.до н.е. трива до 3-го ст.до н.е. Тра карбувала власну монету з кнця 2-го ст.до н.е до 70-х рокв 1 ст. до н.е можливо входила до складу Понтйсько держави Мтрдата впатора . За римськогомператора Домцана увйшла до складу Нижньо Мез з 2 ст. до н.е в Тр розмщуються пдроздли 5 Македонського 11 Клавдвого легонв .

В середин 3 ст.н.е Тра виходить з провнц Нижня Мезя , й римський гарнзон залиша мсто . Тод воно зазна руйнування готами . Населення Три займалося посередницькою торгвлею , сльським господарством , скотоводсвом , мншою мрою - ремеслами . Тра мала сльську округу . Тут виращували зерно , ловили рибу , випасали худобу . Розкопками знайдено залишки житлових кварталв 6-го ст. до н.е. та оборонних споруд кнця 4-го ст. до

н.е. Борисфенда вд грецько назви Днпра - Борисфен Грецьке поселення на пвостров нин острв Березань , найранша в Пвнчному Причорномор айпокя , заснована грецькими переселенцями у другй половин 7-го ст. до н.е На певнй стад свого розвитку це поселення було полсом , який згодом був перенесений до поселення , що одержало назву Ольвя . В 1 половин 6-го ст. до н.е. на берегах Березанського лиману виникають численн невелик поселення , котр становили сльську округу

Борисфенди . Остання сну й у 5 ст. до н.е а з кнця 4 ст. до н.е. життя в нй завмира на тривалий час вдроджуться лише в 1 ст. н.е. Починаючи з останньо чверт 7 ст. до н.е. Борисфенда входила до складу Ольвйсько держави й загинула разом з Ольвю . Площа населення, що зберглася , становить близько 10 га . Мсто в окремих свох районах мало прямокутне планування .

Розкопанно залишки апсидального храму , некрополь 5 ст. до н.е. Ранн культурн шари Борисфенди багат на знахдки грецького посуду . Ольвя Ольвя давньогрецькою мовою означа -щаслива . Розташована на правому берез Пвденнобузького лиману . Рельф мсцевост зумовив форму мста у вигляд неправильного трикутника . дино точки зору на дату заснування

Ольв до цих пр нема . Бльшсть сторикв схиляться до заснування Олв на рубеж 7-6 ст.до н.е. чи в першй половин 6 ст. до н.е. вихдцями з району Млета проснувала до середини 3 ст. Топографчно Ольвя складалася з трьох частин - Верхньо , Терасно та Нижньо . Остання вже псля загибел мста була зруйнована водами лиману . На етап розквту наприкнц 4-3 ст. до н.е Ольвя займала територю площею близько 55 га , численсть мешканцв

становила близько 20 тисяч . В стор мста й держави простежуються два велик пероди . Перший охоплю час вд заснування тут колон до середини 1 ст. до н.е. Забудована в другй половин 4 ст. до н.е. однокамерними землянками та напвземлянками , в 5 ст. до н.е. Ольвя набува звичайного для старогрецького мста вигляду . В 5 ст. до н.е в нй , за Геродотом , уже снували укрплення та палац

Скфського царя Скла . Житлов споруди Ольв - звичайно одноповерхов з пдвалами . Вдкрито залишки агори площ , навколо яко зосереджувалися торгов ряди , будинки суду , магстратур . Виявленно священн длянки . Деякий час Ольвя входила до фнського морського союзу . Мала розвинут торгвельн та культурн звязки , мала сво грош - спочатку це були лит дельфнчики , трохи пзнше аси , а з середини 5 ст. до н.е. карбу звичайн для античного свту монети .

Економчну базу полса становило сльське господарство , розвивалися ремесла й торгвля . В перод з останньо третини 4 по середину 3 ст. до н.е. Ольвйська держава досягла найвищого економчного пднесення . Виник новий тип сльських поселень у вигляд колективних садиб . Проте з кнця 3 ст. до н.е. починаться поступовий занепад .

У 2 ст. до н.е. Ольвя опиняться пд протекторатом царя Мало Скф Склура . З кнця 2 ст. до н.е. по 70 роки 1ст. до н.е. перебувала пд владою Мтрдата 6 впатора - царя Понтйсько держави . Псля цих подй мсто остаточно занепало й було добите гето-дакйськими племенами . Наприкнц 1 ст. до н.е. починаться поступове вдродження Ольв , що ста початком другого пероду , що проходить пд знаком римських впливв.

У цей час територя городища скоротилася майже втро його забудова була скупченою бдною . Близько середини 1 ст. до н.е. Ольвя потрапля в залежнсть вд скфських або сарматських царв , проте незабаром звльняться . В середин 2 ст. до н.е. мсто увйшло до складу Нижньо Мез . 2 ст перша половина 3 ст. н.е. стали перодом найвищого розвитку Ольв римсько доби . В 40- й потм 70-т роки 3 ст. н.е.

Ольвя зазна навал готв . Життя в мст остаточно завмира не пзнше друго четверт 4 ст. н.е. Некрополь Ольв займа територю загальною площею близько 500 га , проте його меж на рзних етапах життя мста змнювалися , а в перш столття поховання почали розмщувати навть на залишках само Ольв ллнстично доби у звичайних грунтових прямокутних у план ямах - на дн або в пдбоях вирзуваних у стнках цих ям . На земнй поверхн над похованням звичайно встановлювалися камян надгробки у вигляд стел

, антропоморфних зображень , ввтарв . У 4 ст. до н.е зявляються землян склепи , що складалися з поховалльно камери та дромоса вхдного похилого коридору . Пзнше починають ховати в камяних склепах , над якими зводились грунтов насипи . Найвищо досканалост споруди цього типу досягають у другй - першй половин 3 ст.н.е коли будувались монументальн кургани з камяними крепдами . Саме тут використовувались напвцилндричн розпрн склепння й високоякстн камян мури найвидатншими зразками

ц архтектури склепи курганв - Зевсового , врисивя та Арети Херсонес Таврйський Назва походить вд грецького слова пвострв . Руни цього мста розташован на околиц Севастополя . Херсонес заснований у 422 -421 роц до н.е. вихдцями з Геракле Понтйсько . Розквт держави припада на кнець 4-3 ст.до н.е.

Це одне з трьох великих античних пвнчнопричорноморських мст , як дожили до пзнього середньовччя .Територя досягала 33 га , а населення становило не менш , як 15 тисяч жителв . Мсто мало дине прямокутне планування та було обнесене мцними захисними стнами , що збереглися до нашого часу , мало добре укрплений порт , а в римськ часи - цитадель. Наприкнц 4 ст.до н.е.Херсонес пдкорив Керкнтду , заснував нове мсто -

Калос Лмен .Тод до складу Херсонесько держави увйшло узбережжя практично всього Захннього Криму. У 179 роц до н.е.Херсонес уклав угоду з царем Понтйсько держави Фарнаком 1 про дружбу. Однак уже в середин 2 ст.до н.е. Пвнчно -Захдний Крим опинився пд владою скфв . У боротьб проти них Херсонес звернувся по допомогу до Мтрдата 6 впатора .

Пд час його походв на скфв 110-108 рр.до н.е. Херсонес було звльнено вд хньо залежност . Але псля цього мсто потрапля пд зверхнсть Боспорсько держави , яко позбавляться за помччю Риму лише в другй половин 1 ст.н.е. Псля походу Плавтя Сльвана в 60-т роки 1 ст. н.е в Пвнчному Причорномор в Херсонес розмщуться римський гарнзон . Неподолк вд

Херсонеса , в Хараке , римськ вйська будують фортецю , вд яко до наших днв збереглися рештки фортечних мурв, терми , нмфей. Псля економчно кризи , перенесено на рубеж , розпочинаться новий тап пднесення розвиваються торгвля , виноробництво , соляний рибальський промисел . Але уже у третй четверт 3 ст.н.е. справи погршуються з Херсонеса виводяться римськ вйська , припиняться карбування сво монети , в економц спостергаться повний

занепад .У 70-т роки 4 ст.н.е. Херсонес зазнав гунсько невол , псля чого продовжу снувати у склад Взантйсько мпер. Некрополь Херсонеса розташовувався довкола мста з усх бокв . Основний тип поховальних споруд - прямокутн ями . В середин 4 ст. до н.е. зявляються могили , обкладен черепицею , у 2 ст до н.е комян ящики й вирубан в скел склепи з нишами - лежанками. Боспорська держава

Розташовувалася по обидва боки Керченсько протоки , яка в давнину називалася Боспор Кммерйський . Головним мстом був Панткапей , але столицею азацько частини Боспору вважалася Фанагоря . До утворення Боспорсько держави снуюч на тертор з 6 ст.до н.е. грецьк мста Панткапей, Феодося, Нмфей, Мрмекй, Теритака, Порфмй, Фанагоря, Германаса, Гергппя, Кепи та нш , здебльшого були звичайними полсними структурами .

В 480р. до н.е. Боспором почина правити династя Археанактидв , яку в 438-437рр. до н.е. змню династя Спартокдв. На етап найвищого пднесення держави 6ст. до н.е. територя обймала Керчнський Таманський пвострови , Схдне Приазовя , пониззя Кубан , а також Дельту Дону . До складу Боспорсько держави входили не тльки античн мста , а й мсцев племена - синди, меоти, торети, дандар. На чол держави стояв цар - монарх згаданих племен архонт грецьких

мст. В середен другого ст. до н.е. держава пережива економчну кризу, яка наприкнц столття загострються повстанням рабв пд приводом Савмака. В ц справи втручаться Мрдтат 16 впатор , унаслдок чого Боспор пдпада пд зверхнсть Пантйського царства. В останнй чверт 1 ст. н.е. Боспор ста власником Рима . До середини 3 ст. н.е. спостергаться економчне пднесення, псля чого знову розпочинаться вонно-

полтична економчна криза , яка завершуться з гунською навалою 375-376рр. за гибеллю Боспору як держави. Згодом у Панткапе Феодос, Тртац та нших мстах поширюються впливи Взант . Населення Етнчний субстрат античних мст на час хнього заснування становили греки-переселенц з Мало Аз , Аттки й Гракле Понтйсько . З перших столть Ново ери зроста чисельнсть представникв мсцевого населення в античних мстах .

За соцальним станом структура населення була досить строкатою . Крм громадян рабв , снувало також багато вльних , залежних або напвзалежних людей. Торгвля Протягом усього свого снування античн мста - держави Пвнчного Причорноморя вели жваву торгвлю з античними мстами Схдного Середземноморя , Причорноморя , з навколишнми племенами ,

Римом , його схдними провнцями . Ведуть торгвлю з варварами , як постачали грекам зерно , рибу , худобу , шкри , рабв , мед , вск , натомсть одержували ремснич вироби , зброю , прикраси , вино , тканини. Торгвельн стосунки з варварським свтом вдбувались на обмннй, а з античним головним чином на грошовй основ . Монетна справа виника у пвнчнопричорноморських державах майже одночасно з хнм формуванням . Кожний з полсв карбував власну монету. Вплив пвнчнопричорноморсько антично цивлзац на довколишн племена

Залучення мсцевого варварського населення до сфери торгвельно дяльност грекв , до полтичних взамин - чи то в межах союзницьких вдносин навть обднань Боспорська держава , чи то у вигляд стягування кочовиками даними з античних мст Ольвя або навть вйськово конфронктац , все це не могло не позначитись на соцально-економчному, полтичному, культурному розвитку цього населення. Пд безпосереднм впливом пвнчнопричорноморських античних держав у скфв формувалася своя державнсть ,

виникали мста поселення з рисами , притаманними грецькй мстобудвнй традиц. Особливо глибокий вплив антична цивлзаця справляла на культуру варварського свту. Це виявилось в спорудженн фортець Неаполь Скфський , запозиченн мсто- й житлобудвничих прийомв , використанн кружально антично керамки , а також виготовлених греками високохудожнх прикрас прикладних мистецьких виробв, пектораль з Товсто могили, Чортомлицька амфора, гребнець з кургану

Солоха та нш. Поряд з скфами пд цивлзуючу дю давньогрецьких держав Пвдня Украни пдпадали й нш тогочасн племена синди , меоти , сармати , черняхвц та нш . Античн культурн традиц лягли в основу життя ранньосередньовчних мст Криму. Список використано лтератури 1. Крижицький С.Д Античная культура Северного Причорноморья 2. Соколов

Г. Античное Причорноморье 3. Античные государства Северного Причорноморья , М.1984 4. Толочко П.П Давня сторя Украни 5. Античные древности Северного Причорноморья , К.1988 6. Античная история и культура , 1968