Міністерство освіти і науки УкраїниДонецька державна академія управлінняКафедра правознавства

Докладна тему: «Договір про управління цінними паперами та грошовими коштами»

Зміст

Вступ

1. Поняття та правове регулювання договору про управління цінними паперами та грошовими коштами

2. Элементи договора про управління цінними паперами та грошовими коштами

3. Зміст договору про управління цінними паперами та грошовими коштами

Висновки

Список використаної літератури

Вступ

Приватизація і акціонування приватної власності, розвиток підприємництва та кредитних інститутів приводять до поглиблення розвитку грошових і кредитних відносин. Виникає особливий сектор господарювання, який пов'язаний з обігом цінних паперів - фінансовий ринок.

Фінансовий ринок умовно можна поділити на дві частини: ринок банківських позичок і ринок цінних паперів. Ринок цінних паперів доповнює систему банківського кредиту та взаємодіє з нею. Комерційний банк рідко видає позички на тривалий час (більше року). Цінні папери дають змогу отримати кошти на довгий період (на десятиріччя - облігації) чи у безстрокове користування (акції).

Перш ніж перейти власне до цінних паперів, потрібно зупинитися на такому понятті, як фіктивний капітал, оскільки саме рух фіктивного капіталу і є основою функціонування фондового ринку і існування цінних паперів як таких. Фіктивний капітал являє собою суспільне відношення, суть якого полягає в його здатності вловлювати деяку частину додаткової вартості. Історично основа виникнення фіктивного капіталу перебувала у відособленні позикового капіталу від виробничого і утворенні кредитної системи, а технічний відрив фіктивного капіталу від реального стався на базі позики капіталу, внаслідок чого в руках власника позикового капіталу залишається титул власності, а реально розпоряджається цим капіталом функціонуючий підприємець. Тим самим фіктивний капітал виявляється в формі титулу власності, здатного вступати в обіг, і більш того здатного звертатися відносно незалежно від руху дійсного капіталу. Реально фіктивний капітал опосередковує процеси руху капіталу, розподілу і перерозподілу прибутку, а також перерозподілу національного прибутку через систему державних фінансів.

Цінний папір являє собою документ, який виражає пов'язані з ним майнові і немайнові права, може самостійно обертатися на ринку і бути об'єктом купівлі-продажу і інших операцій, служить джерелом отримання регулярного або разового прибутку. Таким чином, цінні папери виступають різновидом грошового капіталу, рух якого опосередковує подальший розподіл матеріальних цінностей.

У минулому цінні папери існували виключно в фізично відчутній, паперовій формі і друкувалися друкарськими способами на спеціальних паперових бланках. Цінні папери, як правило, виготовляються з досить високою мірою захищеності від можливих підробок. Останнім часом в зв'язку зі значним збільшенням обороту цінних паперів багато хто з них став оформлятися у вигляді записів в книгах обліку, а також на різних носіях інформації, тобто перейшли в фізично невідчутну (непаперову) форму. Тому на ринку цінних паперів випускаються, обертаються і гасяться як власне цінні папери, так і їх замінники. Об'єкти операцій на ринку цінних паперів також називають інструментами ринку цінних паперів, фондами (в значенні грошові фонди) або фондові цінності.

Сучасний етап становлення ринку цінних паперів характеризується значними темпами росту емісії цінних паперів, постійним збільшенням кількості суб'єктів господарської діяльності, які виступають у ролі емітентів. Отже, з усією очевидністю видно, що дана область ринкових відносин є дуже важливою, складною та актуальною. На сьогоднішній день.

1. Поняття та правове регулювання договору про управління цінними паперами та грошовими коштами

Професійна діяльність на ринку цінних паперів за змістом являє собою здійснення угод з особливими об'єктами цивільного права, такими як цінні папери, включаючи бездокументарні, і безготівкові грошові кошти. Питання про правову природу таких об'єктів до теперішнього часу продовжують залишатися дискусійними серед юристів. Тому актуальними є проблеми правового регулювання операцій з цінними паперами та грошовими коштами, у тому числі угод, що відносяться до професійної діяльності на ринку цінних паперів.

На ринку цінних паперів реалізують свої інтереси держава, підприємці, в тому числі комерційні банки, а також некомерційні учасники ринку цінних паперів і фізичні особи. Ринки цінних паперів активно функціонують в усіх економічно розвинених країнах. Регіональні ринки цінних паперів є частинами складної, багаторівневої структури - загальносвітового фінансового ринку.

Договори, на яких базується професійна діяльність фондового ринку (депозитарний договір, брокерський договір, договір довірчого управління грошовими коштами та цінними паперами, договір андеррайтингу), недостатньо регулюються нормами Цивільного кодексу України та або спеціального законодавства.

Але ми поговоримо про такий договір як
договір про управління цінними паперами та грошовими коштами.

Згідно «Правил (УМОВ) здійснення діяльності з торгівлі цінними паперами: брокерської діяльності, дилерської діяльності, андеррайтингу, управління цінними паперами» - договір про управління цінними паперами та грошовими коштами (далі - договір про управління) - договір, за яким одна сторона (установник управління) передає другій стороні (управителеві) на певний строк об'єкти управління.

2. Елементи договору про управління цінними паперами та грошовими коштами

В цивілістики до елементів договору традиційно відносять його сторони та предмет.

Сторони в договорі
про управління цінними паперами та грошовими коштами є установник управління та управитель.

Установник управління майном
- особа, яка передає майно управителю в довірчу власність на підставі договору управління майном.

Управитель
- юридична особа, яка здійснює управління неподільним та загальним майном за дорученням власника (власників) майна і забезпечує його належну експлуатацію.

Сума договору про управління цінними паперами з одним клієнтом-фізичною особою має становити не менше суми, еквівалентної ста мінімальним заробітним платам.

Суттєві умови договору про управління цінними паперами встановлюються законом та за домовленістю сторін. При цьому договір про управління цінними паперами не може укладатися торговцем цінними паперами з компанією з управління активами.

Торговець цінними паперами здійснює управління цінними паперами відповідно до вимог Цивільного кодексу України, зазначеного Закону, інших законів, а також нормативно-правових актів Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку.

Слід зазначити, що для провадження діяльності з управління цінними паперами грошові кошти клієнта зараховуються на окремий поточний рахунок торговця цінними паперами у банку окремо від власних коштів торговця цінними паперами, коштів інших клієнтів та відповідно до умов договору про управління цінними паперами. Торговець цінними паперами звітує перед клієнтами про використання їх грошових коштів.

За цим Договором Установник управління передає Управителеві в управління об’єкти нерухомості, в подальшому – Майно, а Управитель зобов'язується за плату здійснювати від свого імені управління цим Майном в інтересах особи, вказаної Установником управління (вигодонабувача).

Метою передачі Майна в управління є отримання доходів від ефективного використання Майна в порядку і способами, які визначаються Управителем на власний розсуд.

3. Зміст договору про управління цінними паперами та грошовими коштами

Права та обов’язки сторін договору

При виконанні операцій з цінними паперами торговці зобов'язані:
а) діяти в інтересах клієнта (домагатися найкращого виконання замовлень та договорів), враховуючи умови, зазначені в договорі, кон'юнктуру фондового ринку, умови здійснення розрахунково-клірингових операцій, надання депозитарних послуг, ризик вибору контрагентів та інші фактори ризику;
б) узгоджувати з клієнтом рівень можливого ризику щодо виконання операцій купівлі-продажу або міни цінних паперів, у тому числі щодо ліквідності цінних паперів, що придбаватимуться, якщо інше не передбачено договором;
в) на вимогу клієнтів попереджати їх про ризики конкретного правочину з цінними паперами, без зазначення конкретних причин, якщо ця умова передбачена договором;
г) на вимогу клієнта надавати інформацію щодо ринкової вартості цінних паперів;
ґ) виконувати договори та разові замовлення клієнтів у порядку їх надходження, якщо інше не передбачено договором;
д) у першу чергу виконувати операції з цінними паперами за договорами та разовими замовленнями клієнтів, а потім власні операції з такими ж цінними паперами;
е) у разі наявності у торговця зацікавленості, яка перешкоджає йому виконати договір та/або разове замовлення клієнта на найбільш вигідних умовах, торговець зобов'язаний негайно повідомити про це клієнта. Попередження клієнта повинно відбуватися за допомогою засобів зв'язку, визначених договором, з обов'язковим наступним письмовим підтвердженням;
є) відкривати окремий поточний рахунок в грошових коштах, що перебувають в управлінні торговця;
ж) дотримуватися вимог щодо показників ліквідності, встановлених відповідними нормативно-правовими актами Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку;
з) вести облік грошових коштів клієнтів, що перебувають в управлінні торговця, на окремих поточних рахунках, які відкриваються торговцем в банку.
2. У разі отримання разового замовлення (укладання договору) торговець зобов'язаний ідентифікувати особу клієнта (контрагента) та встановити повноваження клієнта щодо цих цінних паперів.
3. При укладенні договору інформувати клієнта про наявність у нього права на отримання звітів, передбачених законодавством.
4. У разі, якщо торговець отримує разове замовлення на купівлю цінних паперів, які знаходяться у власності торговця, торговець зобов'язаний письмово повідомити про це свого клієнта. У разі згоди клієнта укладається дилерський договір щодо відповідних цінних паперів та анулюється разове замовлення.
5. На вимогу клієнта торговець зобов'язаний надати інформацію щодо стану виконання будь-якого із разових замовлень цього клієнта.
6. Працівники торговця, які безпосередньо здійснюють операції з цінними паперами, керівні посадові особи торговця повинні відповідати кваліфікаційним вимогам та вимогам щодо професійних критеріїв, що встановлено нормативно-правовими актами Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку.
Торговець може здійснювати купівлю-продаж (міну) цінних паперів на всій території України. При цьому працівник торговця цінними паперами, що здійснює такі операції, обов'язково повинен бути сертифікованим в установленому порядку та діяти на підставі відповідної довіреності.
7. Торговці зобов'язані дотримуватись встановлених законодавством нормативів достатності власних коштів та інших показників (нормативів), які обмежують ризики по операціях з цінними паперами.
8. Торговці зобов'язані подавати відомості щодо своєї діяльності у обсязі і терміни, передбачені нормативно-правовими актами.
9. Торговці зобов'язані здійснювати заходи відповідно до вимог законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом.

Висновки

На фондовому ринку України набуває поширення діяльність з управління цінними паперами. Провідні торговці цінними паперами вже отримали ліцензії на її здійснення і вважають цей вид послуг досить цікавим як для учасників ринку, так і для їх клієнтів.Діяльність з управління цінними паперами – це діяльність, яка провадиться торговцем цінними паперами від свого імені за винагороду протягом визначеного строку на підставі договору про управління переданими йому цінними паперами та грошовими коштами, призначеними для інвестування в цінні папери, а також отриманими в процесі цього управління цінними паперами та грошовими коштами, які належать на праві власності установнику управління, в його інтересах або в інтересах визначених ним третіх осіб. Торговець цінними паперами має право укладати договори про управління цінними паперами з фізичними та юридичними особами. Сума договору про управління цінними паперами з одним клієнтом-фізичною особою має становити не менше суми, еквівалентної ста мінімальним заробітним платам. Суттєві умови договору про управління цінними паперами встановлюються законом та за домовленістю сторін. При цьому договір про управління цінними паперами не може укладатися торговцем цінними паперами з компанією з управління активами. Торговець цінними паперами здійснює управління цінними паперами відповідно до вимог Цивільного кодексу України, зазначеного Закону, інших законів, а також нормативно-правових актів Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку.

Слід зазначити, що для провадження діяльності з управління цінними паперами грошові кошти клієнта зараховуються на окремий поточний рахунок торговця цінними паперами у банку окремо від власних коштів торговця цінними паперами, коштів інших клієнтів та відповідно до умов договору про управління цінними паперами. Торговець цінними паперами звітує перед клієнтами про використання їх грошових коштів.

У Законі також зазначено, що торговець цінними паперами вправі використовувати грошові кошти клієнтів, якщо це передбачено договором про управління цінними паперами.

Договором про управління цінними паперами може бути передбачено розподіл між сторонами прибутку, отриманого торговцем цінними паперами від використання грошових коштів клієнта.

Торговець цінними паперами зобов’язаний подавати на обрану ним фондову біржу інформацію про всі вчинені ним правочини з цінними паперами у строки і порядку, що визначені правилами фондової біржі.

Донедавна послуга з управління цінними паперами в Україні не надавалася, оскільки можливість здійснення такої діяльності не була передбачена в нормативному акті ДКЦПФР «Порядок та умови видачі ліцензії на здійснення окремих видів професійної діяльності на фондовому ринку, переоформлення ліцензії, видачі дубліката та копії ліцензії». Після прийняття Комісією в грудні 2007 р. відповідних змін та доповнень до цього документа діяльність з управління цінними паперами в Україні стала можливою за умови отримання ліцензій

Список використаної літератури

1. Закон України «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю (ст.2) м. Київ, 19 червня 2003 року n 978-іv

2. Закон України від 10.12.1997 р. "Про національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні".

3. Закон України (вр урср) від 18.06ю1991 р. "Про цінні папери та фондову біржу".

4. Закон України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в україні» n 448/96-вр, 30.10.1996

5. Цивільний кодекс України.

6. Господарський кодекс України.

7. Розпорядження про затвердження ліцензійних умов провадження діяльності із залучення коштів фізичних осіб - установників управління майном для фінансування об'єктів будівництва та/або здійснення операцій з нерухомістю (ліцензійні умови, п.1.1) 24.06.2004 n 1225

8. Газета «Цінні папери України » -
№ 15 (507) 17 квітня 2008 року