Економіко-географічний комплекс Харківської області

ДЕРЖАВНА МИТНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

АКАДЕМІЯ МИТНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ

ЕКОНОМІЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ

Кафедри обліку і аудиту

Реферат

з дисципліни
«Розміщення продуктивних сил
і регіональна економіка»

на тему:«Економіко-географічний комплекс
Харківської області»

Виконав:

студент гр. ЕО08-3

Чернець О.А.

Перевірив:

к.г.н., доцент МЗЕД

Горб К.М.

м. Дніпропетровськ

2009р.

План

1. Економіко-географічне положення.

2. Розміщення населення.

3. Розміщення і розвиток основних галузей господарства.

3.1 Виробництво харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів.

3.2 Виробництво іншої неметалевої мінеральної продукції.

3.3 Легка промисловість.

3.4 Паливно-енергетичний комплекс.

3.5 Сільське господарство.

3.6 Транспорт.

3.7 Зв’язок.

3.8 Невиробнича сфера.

4. Проблеми та перспективи розвитку регіону.

Список використаної літератури

1.
Економіко-географічне положення

Харківська область (Харківщина) створена 27 лютого 1932 року.

Харківщина розташована на північному сході України. На півночі й північно-сході вона межує з Бєлгородською областю Росії, на сході - з Луганською, на південно-сході - з Донецькою, на південно-заході - з Дніпропетровською, на заході й північно-заході - з Полтавською та Сумською областями України. Територія області - 31.4 тисячі кв. км. Протяжність : з півночі на південь – 210 км, зі сходу на захід – 220 км.

Рельєф області є хвилястою рівниною з легким нахилом на південно-захід (до басейну Дніпра) й на південно-схід (до басейну Дону). В північно-східну частину області заходить Середньоросійська височина, а в південну - відроги Донецького кряжу.

75% водних ресурсів області приходиться на басейн Дону. Головна водна артерія - Північний Донець - є правою притокою Дону. Загальна протяжність 867 водотоків складає 6.4 тисячі км, причому 156 річок мають довжину більш за 10 км. В області є озера, найбільше з них - Лиман. В області створено біля 50 водоймищ, найбільші з них - Краснооскольське, Печенізьке, Краснопавлівське. На території області проходить траса каналу Дніпро-Донбас.

Харківська область поділена на 25 територіально-адміністративних районів, в області - 16 міст, 62 селища міського типу й 1861 село та хутір. Найбільші міста - півторамільйонний Харків, Ізюм і Лозова. Серед інших найбільш значні - Куп'янськ, Чугуїв, Балаклея, Богодухів, Зміїв.

Харківська область розташована в двох природно - кліматичних зонах : степ і лісостеп.

Клімат - помірно-континентальний, зима нестійка, продовжується біля 130 днів. Морози чергуються з відлигами, хоча в окремі роки зима буває суворою, з великою кількістю снігу, більш тривалою, ніж звичайно. Область відноситься до зони з недостатньою зволоженістю.

Ґрунти Харківщини різноманітні. Переважають потужні українські чорноземи й сірі опідзолені льосові ґрунти.

Харківська область, на жаль, не багата на водні ресурси. Річки області (їх біля 200) в основному невеликі. Головна річка - Сіверський Донець - протікає по території області на протязі 370 км.

Сіверський Донець живлять підземні води й атмосферні опади. В нього впадають Оскол (найбільший з притоків), Уди, Лопань, Харків, Мжа.

В західній частині області найбільшими є річки Мерла, Коломак, Орель, Берестова, Самара, які належать до басейну Дніпра.

Чималі запаси води мають озера. Найбільш великі з них - Лиман, Чайка, Світличне, Камишовате. Крім того, в долині Сіверського Донця створені два великих штучних водоймища - Печенізьке й Червонооскольське.

Ліси займають 318 тисяч гектарів. В лісах і парках Харківщини росте більш за 1000 видів і форм дерев та кущів. Переважні лісові породи - дуб черешчатий і сосна звичайна. Нерідко зустрічається ялина. Із порід-супутників поширені липа, клен, ясень. На достатньо вологих ґрунтах ростуть береза, вільха, верба, осина, тополя. В лісах чимало дикоростучих плодових дерев - яблунь, груш.

Такі кущі як ліщина, бересклет, калина, глід, бузина, терен буяють в підлісках і на узліссях. Види порід харківських лісів за останні роки збагатились за рахунок культивування різноманітних екзотичних рослин - сосни веймутової, оксамиту амурського, айви японської, дуба червоного.

Розпоряджаються лісами вісім заготівельних лісових господарств, два учбово-досвідних лісових господарства, лісомеліоративна станція й два державних мисливсько-лісові господарства. Ліси області розподілені між 62 лісництвами. Велику допомогу лісівникам в оновленні землі подають вчені НДІ лісового господарства і агромеліорації.

Під керівництвом відділу селекції УкрНДІХА в Зміївському заготівельному лісовому господарстві створений селекційно-насінницький комплекс, який покликаний забезпечити елітним насінням всі лісові господарства Харківщини.

Світ тварин харківських лісів надзвичайно різноманітний і цікавий. В травні-червні - пора гніздування птахів. В цей час лунають в лісах голоси іволг, синиць, зозуль, дроздів, дріб дятла, скрекіт сороки, тьохкання солов'я. В тиші зимового лісу можна почути тихий мелодійний спів омелюхів.

Для поповнення пернатого світу в Харківську область було завезено й акліматизовано близько 800 фазанів. В полях і перелісках часто зустрічаються перепели й сірі куріпки. Там, де ліс сусідить з водною гладінню, живуть дикі качки, чаплі, чайки.

Вздовж автомобільних доріг Харківщини, що перетинають лісові масиви, водію нерідко зустрічаються щити з написом: "Обережно, звіри!" І дійсно, як не пригальмувати, коли дорогу перебігає заєць-русак (їх в області більш за 35 000), руда лисиця або граційна косуля.

В лісовій хащі натрапляєш на сліди вепра (дикого кабана) - підпушену під дубом землю. Кількість диких кабанів, завезених з Далекого Сходу, на 1980 рік збільшилась майже до трьох тисяч.

Як це не дивно, в харківськім лісі можна зустріти і лося, і благородного оленя. Олені були завезені сюди з Бєловежської Пущі та з Воронєжського заповідника й чудово прижились. Тут живуть і куниці, і дикі кролики, й білки. В невеликій кількості збереглися вовки. В степовій зоні - в Бурлуцькому і Єкатерининському заказниках - живуть реліктові тварини - байбаки (більш за 35000).

І вся ця живність мешкає, росте, розмножується під боком у людей, у сусідстві з підприємствами й транспортними магістралями. Завдяки піклуванню людини, ії природоохоронної діяльності, в насаджених лісах не менш тварин, ніж у самих віддалених куточках тайги!

Розведенням, вивченням, відстрілом диких тварин в області займаються спеціалізовані господарства - Ізюмський і Гутянський мисллісгоспи, Ракитянське й Нововодолазьке мисливські лісництва, учбове господарство "Скрипаї".

2.
Розміщення населення

Харківська область – одна з найбільших за кількістю населення областей України. Кількість населення області складає 2782,4 тис. чол.. Середня щільність населення - 100 чоловік на один квадратний кілометр.

Структура зайнятих за видами економічної діяльності у 2008р. складалась так:

- Сільське господарство – 5%

- Промисловість – 27,7%

- Будівництво – 4%

- Оптова та роздрібна торгівля – 8,4%

- Готелі та ресторани – 0,7%

- Транспорт (у т.ч. пошта та зв’язок) – 8,7%

- Фінансова діяльність – 2,6%

- Операції з нерухомістю, здавання під найм та послуги юридичним особам – 8,2%

- Державне управління – 4,9 %

- Освіта - 14,9 %

- Охорона здоров’я та соціальна допомога – 10,3%

- Колективні, громадські та особисті послуги – 4,2%.

За кількістю зайнятого населення Харківська область посідає 4 місце в країні, поступаючись Дніпропетровській, Донецькій областям та м.Києву.

З метою підвищення соціального захисту працівників, що працюють у підприємців з числа фізичних осіб, в області проводиться постійна робота з урегулювання трудових відносин. Вживаються постійні заходи щодо активізації життєвої позиції молодих громадян, які зареєстровані у службі зайнятості.

3. Розміщення і розвиток основних галузей господарства

Область визначається високим рівнем розвитку економіки. Це зумовлюється як вигідним економіко-географічним положенням (близькість вугільно-металургійної бази Донбасу та Придніпров'я стимулювало розвиток машинобудування й металообробки, сусідство ж з високорозвиненими районами Росії - Центрально-Черноземним, Південно-Західним й Західним - зумовило розвиток підприємств агропромислового комплексу), так і достатньо багатим набором власних сировинних ресурсів. Ці ресурси дозволяють розвивати паливно-енергетичну, хімічну промисловість, скляне й фарфоро-фаянсове виробництво, виробництво будматеріалів.

Умовно область можна поділити на три промислових райони: Центральний, Східно-Харківський й Південно-Харківський. Центральний (Харків та прилеглі до нього райони) означається високим рівнем спеціалізації та концентрації промисловості, саме тут склався головний в Україні комплекс енергетичного, електротехнічного, транспортного та сільськогосподарського машинобудування. Східно-Харківсьий район зосереджений навколо Куп'янська. Головна галузь промисловості - машинобудування; Куп'янський ливарний завод постачає деталі для транспортного та сільгоспмашинобудування. Розвинені в цьому регіоні також харчова і легка промисловість, виробництво будматеріалів й обладнання для цукрової промисловості. Південно-Харківський район має великі газові родовища - Шебелінське, Єфремовське, Крестищенське та інші. Міста району спеціалізуються на машинобудуванні, хімічній промисловості та на виробництві будматеріалів. Цементно-шиферний завод в Балаклеї - один з найбільших в Європі, а Ізюм відомий як центр виробництва окулярної оптики. Розвинені тут також легка й харчова галузі промисловості.

Промисловість

Харківська область є одним із провідних промислово розвинених регіонів України, і за обсягами реалізації промислової продукції посідає 6 місце в країні, поступаючись Дніпропетровській, Донецькій, Запорізькій, Луганській і Полтавській областям. За 2008 рік підприємствами Харківської області реалізовано промислової продукції, здійснено промислових робіт і послуг на загальну суму 39,2 млрд. грн..

У загальному обсязі реалізованої у 2008р. промислової продукції країни питома вага області становить 5%.

У Харківській області розташовано понад 800 промислових підприємств великого та середнього бізнесу, на яких працює близько 184 тис. чол.

Структура промисловості за обсягами реалізації на 01.01.2009р. становила:

1. Оброблення деревини та виробництво виробів з деревини – 0,7%

2. Целюлозно-паперове виробництво; видавнича діяльність – 3,3%

3. металургійне виробництво готових металевих виробів – 3,2%

4. Виробництво іншої неметалевої мінеральної продукції – 9,2%

5. Легка промисловість – 0,8%

6. Виробництво та розподілення електроенергії, газу та води – 16,6%

7. Хімічна та нафтохімічна промисловість – 4,6%

8. Виробництво коксу, продуктів нафто перероблення – 7,7%

9. Виробництво харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів – 27,2%

10. Добування корисних копалин, крім паливно-енергетичних матеріалів – 0,6%

11. Добування паливно-енергетичних корисних копалин – 3,7%

12. Машинобудування – 19,9%

13. інші галузі промисловості – 2,5%

Суттєвий внесок у загальні результати промислової діяльності належить стратегічно важливим для Харківщини галузям, які мають найбільшу частку в обсягах промислового виробництва та реалізації продукції. Це, в першу чергу, такі галузі, як виробництво харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів, машинобудування, паливно-енергетичний комплекс, питома вага яких у загальних обсягах реалізованої продукції області становить понад 75%.

Одним із головних пріоритетів розвитку промислового комплексу області було і залишається підвищення його конкурентоспроможності, посилення інноваційної спрямованості, у тому числі і через впровадження систем управління якістю.

Машинобудування залишається провідною галуззю діяльності промисловості області. У 2008 році його питома вага в обсягах реалізації промисловості зросла з 15,6% до 19,9%.

Машинобудівний комплекс Харківщини відрізняється багатопрофільністю виробництв – від точного приладобудування до виробництва турбін, сільськогосподарських машин, літаків, продукції військово-промислового призначення.

Провідні машинобудівні підприємства області мають загальнодержавне значення, серед них:

- ВАТ «Турбоатом»

- ДП «Завод «Електроважмаш»

- ЗАТ «Завод «Південкабель»

- ДП «Харківський машинобудівний завод «ФЕД»

- ВАТ «Харківський підшипниковий завод»

- ВАТ «Харківський тракторний завод ім. С.Орджонікідзе»

- Український державний центр з експлуатації спеціалізованих вагонів «Укрспецвагон»

- Харківське державне авіаційне виробниче підприємство

3.1 Виробництво харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів

Забезпечення населення високоякісною продукцією є одним із найважливіших завдань соціально-економічної політики держави. Розвиток підприємств харчової промисловості має для області важливе як економічне, так і соціальне значення. Середньооблікова чисельність штатних працівників галузі складає понад 15% від чисельності працюючих у промисловості. Харківщина традиційно посідає провідні місця в Україні з виробництва окремих видів продовольчих товарів. Регіон є одним із лідерів у виробництві кисломолочних продуктів, борошна, хліба та хлібобулочних виробів, соняшникової нерафінованої олії, цукру та ін.

На підприємствах галузі працює 27,2%від загального обсягу реалізованої промислової продукції області.

У галузі випуску харчових продуктів працюють такі провідні підприємства:

- ЗАТ «Вовчанський олієекстраційний завод»;

- ТОВ «Техноком»;

- ТОВ «ЛГЗ «Пройм»;

- Харківське відділення ВАТ «Сан ІнБев Україна»;

- АТЗТ «Куп’янський молочноконсервний комбінат»;

- ЗАТ «Філіп Морріс Україна»

- ТОВ «Вовчанський м’ясокомбінат»;

- ЗАТ «Харківський жировий комбінат»;

- ДП «Ново покровський комбінат хлібопродуктів»;

- ЗАТ «Харківська бісквітна фабрика» та ін.

Пріоритетними напрямками подальшого розвитку галузі є впровадження сучасних технологій, технічне переоснащення підприємств, підвищення якості продукції, активна маркетингова діяльність.

3.2 Виробництво іншої неметалевої мінеральної продукції

Наявність природних сировинних родовищ, здійснення в області будівельно-монтажних робіт, концентрація трудових ресурсів створили об’єктивні передумови розвитку в регіоні потужного будівельного комплексу, важливою складовою якого є виробництво продукції для будівництва. На сьогодні промисловість області здатна забезпечити необхідною продукцією увесь будівельний цикл – від початкової стадії (закладення фундаменту) до кінцевої (облицювальних та оздоблювальних робіт).

Харківська область входить до трійки лідерів з виробництва цементу, плитки керамічної, блоків та цегли з цементу, штучного каменю та бетону для будівництва. Регіон також є одним із провідних виробників листів гофрованих, шиферу та виробів із азбестоцементу.

До найбільших заводів галузі неметалевої мінеральної продукції є:

- ЗАТ «Харківський платків завод»;

- ТОВ «Малинівський склозавод»;

- ТОВ «Мереф’янська скляна компанія»;

- ХФ ЗАТ «Слобожанська будівельна компанія».

3.3 Легка промисловість

Легка промисловість Харківщини представлена підприємствами малого та середнього бізнесу.

До підприємств, що спеціалізуються на виробництві верхнього одягу, головних уборів, карнавальних костюмів, сценічного одягу, робочого взуття та одягу, тканин, тари з поліпропілену належать:

- ТОВ «Спец майстер»;

- ТОВ «Дебант Україна»;

- ВАТ «Фабрика театрального реквізиту»;

- ТОВ «Мангуст ЛТД»;

- ВКФ «Фаст»;

- ВАТ «Вовчанська взуттєва фабрика»;

- ЗАТ «Декор Класік».

Целюлозно-паперова та поліграфічна галузі включають в себе виготовлення цілого ряду різноманітних виробів, а саме: паперу та картону, різноформатної картонної тари, шпалер, виробів побутового призначення, виготовлення друкарських форм, проведення оздоблювальних і брошурувально-палітурних робіт та безпосередньо ведення поліграфічної діяльності (друкування газет, журналів, книжкової продукції, дитячих альбомів, ігор та ін..)

В області працюють понад 300 поліграфічних підприємств різних форм власності та різної потужності, понад 120 видавництв та видавничих організацій, що випускають найрізноманітнішу продукцію.

Кращих показників у цій галузі здобули: ТОВ «Пакс Імпекс», ТОВ ПП «Фоліо плюс», ТОВ «Фактор друк», ТОВ «Наргус».

3.4 Паливно-енергетичний комплекс

Визначальний вплив на стан економіки області, вирішення проблем соціальної сфери має розвиток енергетики.

Паливно-енергетичний комплекс області представлено підприємствами за такими основними видами діяльності, як :

1. добування паливно-енергетичних корисних копалин;

2. виробництво продуктів нафто перероблення та коксу;

3. виробництво та розподілення електроенергії, газу та води.

Характерною особливістю Харківської області є наявність власної сировинної бази і можливість забезпечення всіх галузей економіки регіону електроенергією та природним газом.

Харківська область з точки зору досягнень, можливостей та перспектив займає особливе місце в нафтогазовому комплексі України.

Харківська область з точки зору досягнень, можливостей та перспектив займає особливе місце в нафтогазовому комплексі України. На сьогодні запаси природного газу по області сягають 35% від запасів України, що розробляються. Крім того, Харківська область забезпечує 43,4% від загального видобутку країни.

На території області зареєстровано 39 газових та нафто газоконденсатних родовищ, які розкриті майже 1500 пошуковими, розвідувальними та експлуатаційними свердловинами.

3.5 Сільське господарство

Запорукою продовольчої безпеки, підвищення рівня якості життя населення є прискорений розвиток сільського господарства. В останні роки в цій галузі відбуваються важливі зміни, пов’язані з формуванням інвестиційно-інноваційної моделі розвитку сільськогосподарських підприємств, залученням капіталу з інших галузей економіки, прямих іноземних інвестицій та кредитних ресурсів. До основних видів продукції рослинництва належать: соняшник, цукровий буряк, картопля, овочі, плоди і ягоди.

На розвитку тваринницьких галузей в останні роки суттєво позначилися заходи, пов’язані зі вступом України до Світової організації торгівлі. Першочергового значення набули такі фактори, як якість і конкурентоспроможність тваринницької продукції, що стало об’єктивною передумовою для формування в області мережі економічно сильних великотоварних господарств, здатних забезпечити виробництво молока, яєць і м’яса на промисловій основі.

Має важливе місце вирощування і відгодівля великої рогатої худоби.

До найпотужніших виробників молока в Україні у Харківській області належать: СК «Восток» Ізюмського району, ВАТ «Насіннєве» Кегичівського району, ДП ДГ «Кутузівка» Харківського району, ВСАТ «Агрокомбінат «Слобожанський» Чугуївського району, ПАОП «Зоря» Красноградського району.

На новій промисловій базі відновлено виробництво м’яса свиней у агрокомбінаті «Слобожанський» Чугуївського району. Стабільно нарощують обсяги виробництва харчових яєць птахофабрики області.

Виробництвом м’яса курей-бройлерів на Харківщині займаються вже три птахофабрики, поставляючи до столу жителів Харкова і області п’яту частину всього виробленого в області м’яса. Набуває розвитку галузь вівчарства.

3.6 Транспорт

Транспортний комплекс Харківщини представлений такими видами транспорту, як залізничний, автомобільний, авіаційний, міський наземний електричний та метрополітен. В області створена розгалужена транспортна інфраструктура, яка дозволяє забезпечити потреби населення та народного господарства області у вантажних та пасажирських перевезеннях.

Одним із головних елементів у транспортній системі області є залізничний транспорт. Південна залізниця міцно утримує позиції провідного підприємства з перевезення пасажирів та вантажів у регіоні.

Мережа автомобільних доріг загального користування на Харківщині складає 9570,5 км, у тому числі: державного значення – 766,6 км і місцевого значення – 8803,9 км. За протяжністю доріг область посідає перше місце в Україні. До мережі доріг входять 794 мостових споруди загальною протяжністю 24,9 км.

3.7 Зв’язок

Харківська область має розгалужену мережу зв’язку. Основними підприємствами зв’язку є ВАТ «Укртелеком» та УДППЗ «Укрпошта»..

ВАТ «Укртелеком» є національним оператором фіксованого зв’язку. Компанія надає послуги мобільного зв’язку (торгівельна марка U’tel), що забезпечує відеозв’язок та якісний доступ до мережі Інтернет.

Харківська філія ВАТ «Укртелеком» є лідером за кількістю абонентів широкосмугового доступу до мережі Інтернет на Харківщині.

Харківська дирекція є однією з найбільших філій УДППЗ «Укрпошта». Поштова мережа складає 799 відділень поштового зв’язку, з них 524 (65,5%) розташовані в сільській місцевості. У системі поштового зв’язку області працюють 5082 співробітники, з них 2736 листонош, які обслуговують 1761 населений пункт, з них 1683 – сільські населені пункти, а це близько 2 млн. чол. у т.ч. понад 463 тис. пенсіонерів.

3.8 Невиробнича сфера

Курорти Харківщини

В зеленій зоні Харкова, Богодухова, Краснокутська, Змійова, Вовчанська, Ізюма розташовані численні бази відпочинку, дитячі табори, спеціалізовані здравниці й просто улюблені місця відпочинку харків'ян і мешканців області.

Найчарівніші місця Харківщини - це береги Печенізького й Червонооскольського водоймищ, де влітку виростають справжні палаткові містечка. По берегах водоймищ багато яхт-клубів.

Дивовижно красиві ліси у сполученні з водною гладдю озер в Харківськім, Чугуївськім, Зміївськім та інших районах. Здавна славнозвісні красою Коробови хутори, що в Коробовськім лісництві Зміївського району.

На берегах Сіверського Донця в тих місцях - дачі, спортивні, туристичні бази . Оточені фруктовими садками й густими лісами, височіють понад Дінцем корпуси будинку відпочинку "Коробів хутір".

Із різних місць і сіл України їдуть люди відпочити в дім відпочинку "Сіверський Донець", який знаходиться на високому березі Дінця, в густому лісі біля селища Есхар Чугуївського району.

В соснових лісах Вовчанського району є чудовий будинок відпочинку "Верхньо - Писарівський".

Щільно розташовані здравниці в безпосередній близькості від міста, наприклад будинок відпочинку "Харків", та "Південний" на березі великого озера посеред модринового лісу.

Споконвічно дачні місця - в Пісочині. В будинок відпочинку "Роща" і в спеціалізовану здравницю "Рай-Єленівка" приїжджали відпочивати з усіх куточків Союзу. На околиці міста Люботин, на березі лісового озера, в колишньому дворянському маєтку розташований будинок відпочинку "Медик". Біля селища Високий знаходиться одноіменний будинок відпочинку. В зелені і квітах потопає будівля туристичної бази біля селища Васищево. Декілька заводських профілакторіїв розміщено в П'ятихатках.

Цілющі мінеральні води, чисте лісостепове повітря, чудові природні умови, увага й доброзичливість обслуговуючого персоналу чекають на відпочиваючого, якщо він потрапить до спеціалізованої здравниці "Березівські мінеральні води" , біля села Пересічне Дергачівського району. Є санаторії і в Богодухівськім, і в Краснокутськім районах. Про чудовий літній відпочинок говорить назва Гайдари.

Освіта

В області забезпечено стабільне функціонування та розвиток закладів освіти усіх типів і форм власності.

Дошкільною освітою охоплено 58,1% дітей дошкільного віку при середньому показникові по Україні 56%. Функціонують 959 загальноосвітніх навчальних закладів, у яких навчаються 240,5 тис. учнів.

В області функціонують 111 позашкільних навчальних закладів, в яких навчаються 103,3 тис. учнів, що складає 40,8% від загальної кількості дітей і підлітків шкільного віку.

Серед регіонів України в Харківській області зберігається найвищий рівень кількості студентів на 10 тис. населення 1019 осіб. 266,6 тис. юнаків та дівчат здобувають вищу освіту у 91 вищому навчальному закладі області, з яких 14 мають статус національних. Рівень знань, який можна здобути у вищих закладах Харківщини сприяє постійному збільшенню кількості іноземних студентів. На цей час у вищих навчальних закладах Харківщини навчаються 10 тис. чол. із 93 країн світу.

Наука

Науковий потенціал Харківщини представлений понад 200 науковими установам різних секторів науки. Серед них 18 установ Національної академії наук України, 31 вищий навчальний заклад ІІІ-ІV рівнів акредитації, 3 національні наукові центри, 17 об’єктів, що мають статус національного надбання України та 1 технопарк державного значення.

Науковий потенціал Харківщини за секторами наук:

- вищі навчальні заклади – 10,8%

- заводська наука – 9,4%

- академічна наука – 17,3%

- галузева наука 62,5%

У Харківському регіоні зосереджено 15% усіх науково-дослідних інститутів України, 20% конструкторських і проектних організацій, понад 16% наукових співробітників.

Культура і мистецтво

Протягом останніх років на Харківщині проведено значну роботу на всіх напрямках розвитку культури.

Мережа закладів культури області складається з 1333 бібліотек, 721 клубу і Будинку культури, 6 театрів, 36 музеїв, 4 училищ, 78 шкіл естетичного виховання, 2 концертних закладів, зоопарку, цирку, 100 стаціонарних установок та 17 мобільних відеокомплексів, Центру охорони культурної спадщини, Харківського обласного навчально-методичного центру підвищення кваліфікації працівників культосвітніх закладів.

Охорона здоров
’
я

Обласна державна адміністрація, реформуючи протягом останніх років галузь охорони здоров’я, втілює в життя нові підходи до медичної допомоги, реалізує та розповсюджує кращий досвід, набутий в рамках міжнародних проектів.

Регіон включено до реалізації 9 міжнародних проектів для відпрацювання ефективної та дієвої практики їх упровадження в Україні.

Значна увага приділяється покращенню матеріально-технічної бази закладів охорони здоров’я. Створено багато програм, які мають сприяти покращенню кадрової ситуації, відновленню престижу та привабливості професії медика.

4.
Проблеми та перспективи регіону

Економічний потенціал. Промисловість: у структурі промислового виробництва регіону найбільшу питому вагу мають машинобудування і металообробка, електроенергетика, харчова і паливна промисловості. У структурі виробництва товарів народного споживання частка продовольчих товарів становить 49%. Загалом у регіоні на самостійному балансі перебувають 625 промислових підприємств. Крім того, функціонує 2027 малих промислових підприємств.

Історико-культурний потенціал: загальна кількість пам’яток історії, археології, містобудування і архітектури, монументального мистецтва в області – 2535.

Найвідомішими туристичними об’єктами є меморіальний комплекс українського філософа-просвітителя Г.С.Сковороди в с. Сковородинівці, пам’ятки архітектури: Покровський собор 1689 р.; Успенський собор 1771р.; Катерининський палац ХVІІІ ст.; Художньо-меморіальний музей І.Ю.Рєпіна; Преображенський собор ХVІІ ст.; Миколаївська церква ХІХ ст. в м. Ізюмі та ін.

У м. Харків є 6 театрів, обласна філармонія, цирк, 6 державних музеїв.

Згідно проведеним дослідженням можна зробити наступні висновки:

1. Пріоритетними напрямами розвитку економіки Харківської області є інноваційні високотехнологічні і наукоємні кластери: авіаційній промисловості; космічної області; енергомашинобудування; фармацевтичній промисловості; нано - і біотехнології. Також підлягають пріоритетному розвитку такі кластери економіки регіону, як: кластер газодобувний енергетичний; кластер житлово-комунального господарства; кластер області охорони здоров'я. У свою чергу, підлягають реструктуризації і реорганізації проблемні кластери економіки регіону: сільськогосподарського машинобудування; виробництва бронетехніки і дизелебудування.

2. Харківські підприємства об'єктивно зацікавлені в участі іноземних партнерів у формуванні цілісних концернів і транснаціональних корпорацій в тих галузях виробництва, де вже сьогодні наша продукція відповідає світовому рівню по співвідношенню «ціна - якість», а також використанні українською стороною резервів захисту для вирішення проблем реструктуризації підприємств сільськогосподарського машинобудування і радіоелектронної промисловості.

3. Розвитку експортоорієнтованих областей може сприяти іноземні інвестиції. Перспективним механізмом залучення іноземних інвестицій може стати промислова зона «Рогань» як кластер нових високотехнологічних виробництв, здатний використовувати інтелектуальні активи, які створені в регіоні. Всі учасники проекту сподіваються, що дані дослідження і розробки допоможуть Харківщині підвищити експортний потенціал.

Список використаної літератури

1. Голиков А.П. Харьковская область / А.П. Голиков, А.Л. Сидоренко. – Х.: РИП «Оригинал», 1993. – 335с.

2. Харківська обласна адміністрація. Харківщина: що зроблено. – Х.: РИП «Оригінал», 2009. – 170с.

3. http:// www. readbookz.ru/ rps

4. Розміщення продуктивних сил і регіональна економіка: Р 64 Підручник/ С.І. Дорогунцов, Т.А. Заєць, Ю.І. Пітюренко та ін.; За заг. Ред.. д-ра економ. Наук, проф., чл.-кор. НАН України С.І. Дорогунцова. – Вид. 2-ге, без змін. – К.: КНЕУ, 2007. – 992с.

5. Кучерявий В.П. Регіони України. – Харків: ХНЕУ, 2008. – 280с.