Підвищення ефективності регулювання зовнішньоекономічних зв язків

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ ЕКОНОМІКО-ПРАВОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

АРТЕМЕНКО Віктор Олександрович

УДК 332.122

ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ РЕГУЛЮВАННЯ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНИХ ЗВ’ЯЗКІВ РЕГІОНУ

Спеціальність 08.00.05 – розвиток продуктивних сил і регіональна економіка

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Донецьк – 2008

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Луганській філії Інституту економіко-правових досліджень НАН України у відділі регіональних проблем розвитку зовнішньоекономічних зв’язків (м. Луганськ).

Науковий керівник – доктор економічних наук, професор

Кліяненко Борис Терентійович,

Луганська філія Інституту економіко-правових

досліджень НАН України,

директор (м. Луганськ)

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор

Третяк Вікторія Вікторівна,

Східноукраїнський національний університет

ім. Володимира Даля МОН України,

професор кафедри міжнародної економіки (м. Луганськ)

кандидат економічних наук, доцент

Семенова Тетяна Валентинівна,

Донецький державний університет управління

МОН України, доцент кафедри менеджменту

зовнішньоекономічної діяльності (м. Донецьк)

Захист відбудеться “14” березня 2008 року о 15 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 11.170.01 в Інституті економіко-правових досліджень НАН України за адресою: 83048, м. Донецьк, вул. Університетська, 77.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту економіко-правових досліджень НАН України за адресою: 83048, м. Донецьк, вул. Університетська, 77.

Автореферат розісланий “13” лютого 2008 року.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради М.Г. Слоква

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Розширення економічної самостійності регіонів в ринкових умовах викликає необхідність позиціонування кожного з них в економічному просторі, в тому числі і у зовнішніх зв’язках. Нажаль основний недолік сучасного управління полягає у тому, що процеси реалізації економічних реформ і прийняття відповідних рішень відірвані від регіонів – суб’єктів зовнішньоекономічних зв’язків. Відсутність системної державної регіональної політики, збереження тенденцій розподілу, надмірне централізоване управління призвели до втрати реальних повноважень регіональних органів влади. Наслідком такого підходу стали істотні диспропорції економічного та соціального розвитку регіонів. Непослідовність постійних різновекторних змін у митній політиці привела до зниження управління зовнішньоекономічною діяльністю підприємств регіонів. Таким чином, державна політика виявилася не здатною забезпечити ефективне управління регіонами. Інтеграційні процеси визначили необхідність пошуку нових інструментів інтенсивного залучення регіонів до процесу підвищення ефективності регулювання зовнішньоекономічних зв’язків.

Разом з тим, питання регулювання зовнішньоекономічних зв’язків регіонів у ринкових умовах недостатньо досліджені і не одержали відповідного практичного застосування. Регіональними і місцевими органами влади не усвідомлена достатньою мірою необхідність переходу від безпосереднього управління до регулювання, відсутні механізми інтенсивного залучення їх до процесу створення умов для здійснення зовнішньоторговельної та інвестиційної діяльності підприємств регіону. Регіональне програмування має недоліки, не повною мірою враховує ресурсний потенціал та інші резерви розвитку зовнішньоекономічних зв’язків регіону. Вищезазначене обумовлює необхідність розв’язання наукового завдання щодо підвищення ефективності регулювання зовнішньоекономічних зв’язків регіону на основі використання організаційно-економічних інструментів регулювання з участю регіональних та місцевих органів влади, що забезпечує гармонійні відносини регіону і держави. Теоретична і практична значимість цих проблемних питань зумовила вибір теми дисертації та її актуальність.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація була виконана відповідно до планів науково-дослідних робіт Інституту економіко-правових досліджень НАН України за 2002-2006 рр., у яких дисертант приймав участь як співвиконавець. В межах дослідження за темою "Організаційний і економіко-правовий механізм управління митною діяльністю" (ДР 0102U000094) автором обґрунтовано використання економічних методів регулювання зовнішньоекономічних зв’язків з урахуванням принципів, функцій митного регулювання. При розробці теми "Організаційне та економіко-правове забезпечення захисту товаровиробників в Україні" (ДР 0104U007345) здобувачем проаналізовано тенденції та умови їх розвитку, сформовано пропозиції по розширенню функцій місцевих органів виконавчої влади щодо застосування митного тарифу за основними видами продукції регіону.

Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційної роботи є розвиток теоретичних, методичних положень та розробка практичних рекомендацій щодо підвищення ефективності регулювання зовнішньоекономічних зв’язків регіону на основі використання організаційно-економічних інструментів регулювання з участю регіональних та місцевих органів влади.

Для досягнення поставленої мети були сформульовані і вирішені такі задачі:

досліджено економічну природу зовнішньоекономічних зв’язків регіону, їх роль і значення в економіці регіону;

визначено передумови та умови розвитку зовнішньоекономічних зв’язків регіону;

розглянуто методи економічного регулювання зовнішньоекономічних зв’язків регіону;

узагальнено світовий і вітчизняний досвід зовнішньоекономічних відносин регіону;

проаналізовано вплив програмно-цільового методу на регулювання зовнішньоекономічних зв’язків регіону;

визначено ефективність застосування митних тарифів у системі зовнішньоекономічних зв’язків регіону;

визначено особливості формування системи регулювання зовнішньоекономічних зв’язків регіону;

обґрунтовано пропозиції щодо митного регулювання зовнішньоторговельних зв’язків регіону;

визначено спосіб оптимізації регулювання зарубіжних інвестиційних зв’язків регіону.

Об’єктом дослідження є процеси регулювання зовнішньоекономічних зв’язків регіону.

Предметом дослідження є теоретичні положення, методи та способи підвищення ефективності регулювання зовнішньоекономічних зв’язків регіону.

Методи дослідження. Методологічні та теоретичні основи дослідження базуються на принципах діалектики як загального способу пізнання.

В ході виконання роботи використано такі методи наукового пізнання: методи логічного узагальнення – при визначенні сутності категорії "зовнішньоекономічні зв’язки", "регулювання зовнішньоекономічних зв’язків регіонів"; метод системного аналізу – при встановленні умов розвитку зовнішньоекономічних зв’язків, вивченні розвитку зовнішньоекономічних зв’язків на рівні країн, регіонів України, міст області; системно-структурного аналізу – при побудові моделі оптимізації інвестиційних зв’язків; метод порівняльного аналізу – при оцінці структури й ефективності митного тарифу; методи статистичного й економічного аналізу – при визначенні тенденцій розвитку зовнішньоторговельних й інвестиційних зв’язків регіонів; метод угрупування – для побудови типології регіонів щодо їх участі у зовнішньоекономічних зв’язках; комплексний підхід – при розробці системи регулювання зовнішньоекономічних зв’язків регіонів; логічний метод – при обґрунтуванні моделі використання управлінського потенціалу регіональних і місцевих органів влади в забезпеченні сприятливих митних умов.

Інформаційною основою роботи є звіти та відповідні публікації міжнародних організацій, статистичні дані Державного комітету статистики України, Головного управління статистики у Луганській області, Закони України, Укази Президента України, результати власних досліджень автора. На вибір наукового підходу до вирішення поставленої задачі вплинули роботи вітчизняних та зарубіжних вчених-економістів та практиків, які займаються дослідженням й розв’язанням проблем регулювання зовнішньоекономічних зв’язків регіону. Серед них такі дослідники, як: І. Балабанов, С. Захарін, Б. Кліяненко, І. Кратко, А. Кредисова, Ю. Макагон, А. Мазаракі, І. Нижний, В. Новицький, Т. Семенова, В. Третяк, П. Фішер; дослідники, які займаються питаннями соціально-економічного розвитку регіону: З. Варналій, В. Видякін, В. Геєць, М. Долішний, В. Максимов, В. Нордгауз, В. Степанов, П. Самуельсон; а також дослідники митних відносин: М. Голощапов, В. Драганов, В. Дудчак, А. Козирін, Р. Ларина, К. Сандровський, С. Терещенко, Р. Шишка.

Наукова новизна одержаних результатівдослідження полягає у підвищенні ефективності регулювання зовнішньоекономічних зв’язків регіону на основі використання організаційно-економічних інструментів регулювання з участю регіональних та місцевих органів влади, що забезпечує гармонійні відносини регіону і держави.

Науковою новизною відрізняються наступні результати дисертаційної роботи:

вперше:

обґрунтовано систему регулювання зовнішньоекономічних зв’язків регіону на основі використання програмно-цільового методу в сполученні з митним регулюванням, що дозволяє підвищувати ефективність функціонування економіки регіону;

обґрунтовано модель використання управлінського потенціалу регіональних і місцевих органів влади шляхом передачі відповідних повноважень і розвитку взаємозв’язків з органами, які здійснюють зовнішньоекономічне регулювання, що сприятиме розвитку зовнішньоторговельних зв’язків регіону;

запропоновано методичний підхід до побудови моделі оптимізації регулювання інвестиційних зв’язків регіонів України з урахуванням результатів їх участі у зовнішньоекономічних зв’язках, що дозволяє встановлювати залежність між обсягами експорту-імпорту товарів та залученням іноземних інвестицій;

удосконалено:

прийоми типологізації регіонів України на основі застосування комбінацій показників (експорту-імпорту, зовнішньоекономічного сальдо, залучення іноземних інвестицій), поданих у порівнянні із середніми показниками по Україні, що дозволяє формувати регіональні кластери та виявляти тенденції активізації участі регіонів у зовнішньоекономічних зв’язках;

методичний підхід до аналізу основних параметрів митного тарифу, що обумовлює стабільність митних ставок на фіксований часовий період з метою забезпечення раціональної структури зовнішньоторговельних зв’язків регіону;

модель регулювання зовнішньоекономічних зв’язків регіону на основі врахування ефективності реалізації і моніторингу цільової комплексної програми розвитку зовнішньоекономічної діяльності підприємств Луганської області, що дозволяє вирішувати стратегічні задачі розвитку регіону у взаємозв’язку з єдиною політикою держави;

дістали подальший розвиток:

поняття "зовнішньоекономічні зв’язки регіону" через уточнення їх як системи двохсторонніх економічних контактів і відносин, що виникають при русі усіх ресурсів між державами та їх економічними суб’єктами – регіонами – і які є інструментом впливу на економіку регіону, що здійснюється через механізм зовнішньоекономічної діяльності підприємств, розташованих на його території; поняття "регулювання зовнішньоекономічних зв’язків регіону" як створення умов розвитку цих зв’язків з орієнтацією на сполучення регіональних та державних цілей;

визначення передумов і умов розширення зовнішньоторговельних та інвестиційних зв’язків, що забезпечує системний підхід щодо розвитку зовнішньоекономічних зв’язків регіону, які сприяють зростанню його економіки;

функції мита, які застосовуються в управлінні зовнішньоекономічними зв’язками регіонів, на основі визначення різниці між світовими і національними цінами на товари.

Практичне значення дисертації полягає у тому, що:

система регулювання зовнішньоекономічних зв’язків на основі розвитку відповідних цільових програм у сполученні з митним регулюванням, дозволяє підвисити комплексність розвитку регіону та зростання його потенціалу;

пропозиції щодо участі регіональних і місцевих органів влади в забезпеченні сприятливих митних умов регулювання, що спрямовані на підвищення ефективності зовнішньоекономічних зв’язків регіону та структури його економіки;

модель оптимізації регулювання інвестиційних зв’язків може бути застосована регіонами, їх містами та районами як база порівняння при регулюванні зовнішньоекономічних відносин та розробці комплексних інвестиційних програм;

типологізацїя регіонів, що побудована за статистичними даними міст Луганської області та регіонів України, є базою для аналізу стану зовнішньоекономічних зв’язків і перспектив їх розвитку.

Отримані в дисертації висновки і рекомендації знайшли практичне застосування в діяльності підприємств та установ Луганської області. Головним управлінням економіки Луганської обласної державної адміністрації використані підходи до підвищення регулювання зовнішньоекономічних зв’язків при формуванні Програми зовнішньоекономічної діяльності Луганської області до 2010 року, в якій автор був співвиконавцем (довідка № 178/22-8 від 24.01.2007 р.). В Луганській регіональній торговельно-промисловій палаті при розробці перспективних планів застосовано рекомендації щодо системи регулювання зовнішньоекономічних зв’язків міст і підприємств області (довідка № 942/25 від 04.09.2006 р.). В діяльності ЗАТ "Луганський машинобудівний завод імені О.Я. Пархоменка" використано порядок визначення митних пільг, що дозволило встановити кращі умови розвитку експортного потенціалу підприємства (акт № 1031 від 15.11.2005 р.). В діяльності ТОВ ВКФ "ЛІА" ЛТД впроваджені пропозиції відносно митного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, що дозволило покращити захист прав підприємства (акт № 728 від 11.09.2005 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійно виконаною науковою працею, в якій викладено авторський підхід до розробки практичних, теоретичних та методичних положень та рекомендацій, спрямованих на підвищення ефективності регулювання зовнішньоекономічних зв’язків регіону. Внесок здобувача в наукових роботах, опублікованих у співавторстві, конкретизовано в списку праць за темою дисертації.

Апробація результатів дисертації. Основні положення та результати дослідження доповідалися автором і були схвалені на науково-практичних конференціях: Всеукраїнській науково-практичній конференції "Теорія і практика управління в трансформаційний період" (м. Донецьк, 2001 р.), Міжнародній науково-практичній конференції "Соціально-економічні аспекти глобалізації" (м. Донецьк, 2002 р.), Всеукраїнській науково-практичній конференції "Економічні проблеми адаптації і розвитку вищої школи в умовах ринку" (м. Алчевськ, 2004 р.), Міжнародній науково-практичній конференції "Економічні проблеми розвитку промислового виробництва" (м. Одеса, 2004 р.), Міжнародній науково-практичній конференції "Дні науки" (м. Дніпропетровськ, 2005 р.), IV Всеукраїнській науково-практичній конференції студентів, аспірантів та молодих вчених "Перспективи та пріоритети розвитку економічного аналізу" (м. Донецьк, 2007 р.).

Публікації. За результатами виконаних досліджень опубліковано 14 наукових праць, у тому числі 1 монографія, 9 статей у наукових фахових виданнях та 3 тези конференцій. Загальний обсяг публікацій складає 14,8 друк. арк., з них 6,8 друк. арк. належать особисто автору.

Структура й обсяг роботи. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, додатків, списку використаних джерел. Дисертація, загальним обсягом 193 сторінки комп’ютерного тексту, включає 19 таблиць, 18 рисунків, 3 додатка на 22 сторінках, список використаних джерел із 165 найменувань на 14 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, визначено мету, задачі, об’єкт і предмет дослідження, викладено наукову новизну отриманих результатів, їх теоретичне і практичне значення, наведено інформацію про апробацію результатів дослідження.

Розділ 1. Теоретичні основи розвитку зовнішньоекономічних зв’язків регіону. У розділі досліджено економічну природу зовнішньоекономічних зв’язків, їх роль в економіці регіону, визначено передумови та умови їх розвитку, розглянуто існуючі методи економічного регулювання.

В сфері сучасного світового господарства зовнішньоекономічні зв’язки охоплюють широкий спектр взаємодій. Поряд з торгівлею у світовому економічному співробітництві одержує розвиток модель зовнішньоекономічних зв’язків – виробничо-інвестиційна, котра, модифікуючи товарне виробництво, підвищує його ефективність. Ефективність регулювання передбачає дослідження класифікацій зовнішньоекономічних зв’язків, які по структурі діляться на такі основні форми – зовнішньоторговельні (товари, послуги, продукти інтелектуальної власності) та інвестиційні; за напрямами потоків ресурсів – на експорт і імпорт. На основі узагальнення існуючих підходів до визначення поняття "зовнішньоекономічні зв’язки" в роботі дано його уточнення як системи двохсторонніх економічних контактів і відносин, які виникають при русі ресурсів між державами та економічними суб’єктами різних країн (регіонами), і які є інструментом впливу на економіку регіону, що здійснюється через механізм зовнішньоекономічної діяльності підприємств, розташованих на його території.

Регулювання зовнішньоекономічних зв’язків розглядається як створення умов досягнення пріоритетів і перспективних напрямків зовнішньоекономічного розвитку регіону з урахуванням орієнтації на загальнодержавні цілі при забезпеченні необхідної децентралізації. Тому в роботі здійснено систематизацію передумов та умов розширення зовнішньоторговельних та інвестиційних зв’язків, що дозволяє повніше розкрити економічну сутність зовнішньоекономічних зв’язків регіонів та їх врегулювання з метою забезпечення зростання економіки регіону. Виділені позитивні і негативні умови розвитку зовнішньоекономічних зв’язків регіону, які дозволяють більш обґрунтовано підійти до виявлення загроз і розширення можливостей зовнішньоекономічних зв’язків регіону.

У роботі доведено, що необхідним при регулюванні зовнішньоекономічних зв’язків регіону є визначення передумов та умов їхнього розвитку. До основних передумов віднесені нерівномірність і відмінності в економічному та науково-технічному розвитку регіонів, у ресурсах, природних і кліматичних умовах, специфіка географічного положення. Специфічними умовами зовнішньоторговельних зв’язків є: міжнародні правила торгівлі, соціально-культурне середовище, звичаї, правила валютно-фінансових розрахунків. Визначальним фактором розвитку інвестиційних зв’язків регіону є інвестиційний клімат, який інвестори сприймають як єдине ціле, оскільки основні положення законодавчих актів держави реалізуються в умовах регіонів, де ініціатива місцевої влади, у тому числі щодо створення пільгового інвестиційного режиму, спрямована на корегування загальнодержавного регулювання інвестування.

Виявлено, що процес реалізації зовнішньоекономічних зв’язків забезпечується за допомогою визначених економічних методів регулювання, представлених у системі тарифного (митний тариф, ставки митного тарифу) і нетарифного регулювання (платежі і збори, до яких відносяться податок на додаткову вартість, акцизний збір, митні збори, антидемпінгові і компенсаційні мита на товари). При дослідженні функціональних особливостей мита, застосовуваних у тарифному і нетарифному регулюванні, виявлено, що основними з них є: фіскальна, протекціоністська і регулююча. У контексті розглянутої в роботі задачі регулювання зовнішньоекономічних зв’язків виявлені основні напрямки регулюючої функції мита: стабілізуючий, стимулюючий і стримуючий. Завдяки чому регіон може регулювати відповідні відносини, а через них всі пов’язані з цим економічні проблеми. Напрямки регулюючої функції мита (М) обґрунтовано на основі різниці між світовими (Цс) і національними цінами (Цн) на товари:

Розділ 2. Аналіз і оцінка практики здійснення зовнішньоекономічних зв’язків регіону. В розділі досліджено та узагальнено світовий і вітчизняний досвід регулювання зовнішньоекономічних зв’язків регіону, проаналізовано вплив програмно-цільового методу на їх регулювання, оцінено ефективність застосування митних тарифів.

З поглибленням і розширенням зовнішньоекономічних зв’язків посилюється роль нормативно-правових інструментів торгівлі. У кожній країні вона регулюється національними нормами права, двосторонньою угодою, регіональними, а також багатосторонніми угодами в межах міжнародних організацій, основною з яких є Генеральна угода з тарифів і торгівлі (ГАТТ/СОТ), яку створено для митно-тарифного регулювання. Дослідження світового досвіду показало, що серйозною перешкодою для розвитку зовнішньоекономічних зв’язків регіонів України є розбіжність національних систем з міжнародними нормами. Виявлено особливості митного регулювання в зарубіжних країнах, де практика тарифного захисту спрямована на перспективні виробництва при одночасному ослабленні протекціонізму в неконкурентоспроможних виробництвах. Широке поширення в міжнародній практиці одержали зони вільної торгівлі, які є перехідною формою для інтеграції більш високого порядку – митного союзу. Приведено класифікацію співвідношення видів ставок увізного мита в зарубіжних країнах у порівнянні з Україною, що може служити інформаційною базою розвитку зовнішньоекономічних зв’язків регіонів України.

Формування реальної самостійності регіонів України призвело до зростання кількості контактів із зарубіжними країнами – в Луганській області у 2006 р. вони охоплюють 108 країн за експортом товарів, 61 країну – за імпортом товарів; 80 країн – за експортом послуг, 49 країн – за імпортом послуг. Динаміку кількості країн експорту-імпорту товарів і послуг Луганської області наведено в табл. 1.

Таблиця 1

Динаміка зовнішньоторговельних зв’язків Луганської області (кількість країн)

Серед підприємств області 405 експортували товари, 498 – імпортували. Послуги здійснювали, відповідно, 83 і 183 підприємства. Прямі іноземні інвестиції надійшли до області з 35 країн, з області – у 4 країни.

Загальний зовнішньоторговельний товарообіг Луганської області склав в 2006 р. 5725,1 млн. дол. США, при позитивному сальдо зовнішньої торгівлі 284,1 млн. дол. США. Переважну долю займають країни СНД, товарообіг з якими склав 3023,5 млн. дол. США або 52,8%, Європи – 21,5%; Азії – 12,1%, Америки – 11,2%, Африки – 2,4%. Обсяги зовнішньоторговельних зв’язків з країнами Америки у порівнянні з попереднім роком зросли загалом у 3,4 рази, Європи – 124,5%, Африки – 119,6%, СНД – 115,9%, Азії – 101,7%.

Головними споживачами продукції області є підприємства США, обсяг експорту яким складає 414,6 млн. дол. США або 13,8% від загального обсягу експорту; Російської Федерації – 407,2 млн. дол. США або 13,6%; Туреччини – 224,3 млн. дол. США або 7,5%; Італії – 208,1 млн. дол. США або 6,9%. Питома вага експорту до інших країн нижче 5%. Наведені показники свідчать про розширення географії експорту товарів та переорієнтацію у виборі перспективних ринків збуту продукції. Однак основним імпортером до області залишається Російська Федерація, на долю якої приходиться 90,3% загального обсягу імпорту. Динаміку зовнішньоторговельних зв’язків Луганської області в розрізі країн (основних експортерів – імпортерів товарів) наведено на рис. 1.

Рис. 1. Динаміка зовнішньоторговельних зв’язків Луганської області
в розрізі країн – основних експортерів та імпортерів товарів

У роботі акцентовано, що на фоні загальних тенденцій розвитку зовнішньоекономічних зв’язків області у розрізі країн – експортерів та імпортерів необхідним є дослідження зв’язків на рівні міст області, а також регіонів України з метою порівняння результатів зовнішньоекономічних відносин Луганської області. Здійснено типологізацію регіонів щодо експортної активності та імпортній залежності, залучення іноземних інвестицій. Її суть полягає в тому, що вся сукупність регіонів розподіляється за рівнем показників участі в зовнішньоекономічних зв’язках на кластери: регіони, що мають показники вищі за середні та регіони, показники яких нижчі середнього.

З метою забезпечення регулювання зовнішньоекономічних зв’язків регіону запропоновані й апробовані різні комбінації показників: перша – експортна активність та імпортна залежність; друга – зовнішньоекономічна активність регіонів (зовнішньоторговельне сальдо); третя – інвестиційна активність регіонів (залучення прямих іноземних інвестицій); четверта – зовнішньоекономічна та інвестиційна активність регіонів. Запропоновані комбінації першого і другого варіантів дозволили виявити регіони-донори і регіони-реципієнти. Комбінації третього та четвертого варіантів дозволили виявити, що деякі лідери із залучення прямих іноземних інвестицій мають найбільше негативне зовнішньоекономічне сальдо серед регіонів України.

У роботі визначено, що важливим інструментом регулювання зовнішньоекономічних зв’язків регіону є застосування програмно-цільового методу. Програмно-цільовий метод на відміну від традиційних дозволяє цілеспрямовано вирішувати стратегічні задачі розвитку зовнішньоекономічних зв’язків регіонів у взаємозв’язку з єдиною державною політикою. Разом з тим, у практиці програмування мають місце такі недоліки: перенесення способів загальнодержавного програмування на регіональний рівень; ігнорування ресурсного потенціалу; відсутність реальних можливостей державної підтримки при формуванні інноваційних проектів; недосконалість організаційно-управлінського механізму регіонального програмування. На основі досвіду реалізації цільової комплексної програми зовнішньоекономічної діяльності на підприємствах Луганської області розроблено модель регулювання зовнішньоекономічних зв’язків регіону (рис. 2), яка орієнтована на пріоритети соціально-економічного розвитку регіону, основні напрямки структурної і науково-технічної політики, зростання регіональних зовнішньоекономічних можливостей і розвиток міжнародних домовленостей з урахуванням забезпечення сприятливих зовнішньоторговельних та інвестиційних умов, що забезпечує комплексний підхід до їх розвитку.

Важливим фактором, який впливає на розвиток зовнішньоекономічних зв’язків регіону, є митні умови, що, як виявлено в процесі дослідження, постійно і безсистемно змінюються. У 2001-2006 рр. щорічно декілька разів були внесені зміни у митний тариф. Відповідно до останньої редакції митного тарифу істотно змінюється структура ставок, буде збільшена кількість адвалерних ставок до 91,1%, проти 75,6% діючих, що не свідчить про його прогресивність. Регіони як суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності повинні бути впевнені у стабільності митного тарифу протягом фіксованого часового періоду (до трьох років), що стає можливим за участі місцевих і регіональних органів влади у процесі узгодження змін його параметрів щодо експорту-імпорту основних видів товарів та послуг.

Розділ 3. Науково-методичне забезпечення підвищення ефективності регулювання зовнішньоекономічних зв’язків регіону. У даному розділі обґрунтовано необхідність формування системи регулювання зовнішньоекономічних зв’язків регіону, сформульовано пропозиції щодо митного регулювання з участю регіональних та місцевих органів влади, визначено спосіб оптимізації регулювання зарубіжних інвестиційних зв’язків регіону.

У роботі обґрунтовано систему регулювання зовнішньоекономічних зв’язків регіону, що базується на сучасних підходах до вибору інструментів, які забезпечують реалізацію його функцій в заданих параметрах, що не суперечать інтересам держави (рис. 3). Ця система складається із наступних підсистем: фінансової, інформаційної, кадрової, адміністративно-правової. До елементів системи регулювання зовнішньоекономічних зв’язків відносяться: товарні (товари) та інвестиційні (інвестиції) потоки, рух яких регулюється шляхом застосування програмно-цільового методу з урахуванням інструментів митного регулювання.

Визначено, що процес поліпшення митного регулювання зовнішньоторговельних зв’язків в значній мірі залежить від активності регіональних і місцевих органів влади.

Рис. 3. Система регулювання зовнішньоекономічних зв’язків регіону

У роботі обґрунтовано модель використання управлінського потенціалу для забезпечення сприятливих митних умов регулювання зовнішньоторговельних зв’язків регіону, яка заснована на розширенні повноважень регіонів, а також на зміцненні співробітництва і взаємозв’язків регіональних і місцевих органів влади з митною службою, торгово-промисловою палатою, іншими інститутами, що забезпечують процес реалізації зовнішньоекономічних зв’язків регіону (рис. 4).

Виявлено, що зовнішньоторговельний режим охоплює не тільки експорт-імпорт товарів, але й майнові інвестиції, оскільки переміщення інвестицій (у вигляді рухомого майна, цінностей) через митний кордон здійснюється на загальних підставах аналогічно переміщенню товарів. На інвестиції, які завезені в Україну у вигляді рухомого майна, поширюються митні пільги, що застосовані у практиці регулювання експорту-імпорту товарів.

Доведено, що активізація залучення прямих іноземних інвестицій в регіон припускає створення сприятливого інвестиційного клімату на основі застосування пільг (податкових, непрямого оподатковування, спеціальних пільг вільних економічних зон). Однак законодавче забезпечення інвестиційного процесу не можна визнати обґрунтованим. Участь регіонів у даному процесі припускає відповідне організаційно-методичне забезпечення: створення мікрорегіонів як основи формування територіально-виробничих "кластерів" (технопарків, експортно-орієнтованих зон) і стимулювання пріоритетних сфер інвестування; забезпечення гарантій збереження капіталу; застосування негайних заходів по встановленню прозорих процедур залучення іноземних інвестицій; підвищення ефективності залучення інвестицій в регіон.

Одним із інструментів регулювання залучення інвестицій є модель оптимізації інвестиційних зв’язків регіонів України, яка обґрунтована та розроблена в результаті дослідження типології регіонів з урахуванням позитивного досвіду залучення іноземних інвестицій у регіони (рис. 5).

Запропонований підхід до побудови прогресивної моделі інвестиційної активності регіонів України, який дозволяє встановити залежність між обсягами експорту, імпорту і залучення іноземних інвестицій у розрахунку на одну особу, складається в тому, що при позитивному сальдо зовнішньоекономічних зв’язків регіону інвестиції мають бути більше обсягів експорту, що підтверджується результатами аналізу моделей фактичної інвестиційної активності регіонів.

Цю модель на практиці може бути застосовано регіонами, а також містами і районами областей як базу порівняння та регулювання зовнішньоекономічних відносин і посилення інвестиційної активності з урахуванням створення з участю регіональних і місцевих органів влади сприятливого інвестиційного клімату.

Висновки

У дисертаційній роботі вирішено наукове завдання щодо підвищення ефективності регулювання зовнішньоекономічних зв’язків регіону на основі використання організаційно-економічних інструментів регулювання з участю регіональних та місцевих органів влади, що забезпечує гармонійні відносини регіону і держави. Виконане наукове дослідження дозволяє сформулювати ряд висновків і пропозицій теоретичного, прикладного і методичного змісту, основні з яких зводяться до наступного:

1. Уточнено поняття "зовнішньоекономічні зв’язки регіону", як системи двохсторонніх економічних контактів і відносин, що виникають при русі усіх ресурсів між державами та їх економічними суб’єктами – регіонами – і які є інструментом впливу на економіку регіону, що здійснюється через механізм зовнішньоекономічної діяльності підприємств, розташованих на його території. Регулювання зовнішньоекономічних зв’язків регіону розглядається як створення умов досягнення пріоритетів і перспективних напрямків зовнішньоекономічного розвитку регіону з урахуванням орієнтації на загальнодержавні цілі при забезпеченні необхідної децентралізації.

2. Показано, що необхідним при регулюванні зовнішньоекономічних зв’язків регіону є визначення передумов та умов їхнього розвитку. До основних передумов віднесені нерівномірність і відмінності в економічному та науково-технічному розвитку регіонів, у ресурсах, природних і кліматичних умовах, специфіка географічного положення. Як умови розвитку зовнішньоторговельних зв’язків виділено міжнародні правила торгівлі, соціально-культурне середовище, звичаї та правила валютно-фінансових розрахунків. На розвиток іноземних інвестиційних зв’язків впливають інвестиційний клімат регіону та держави.

3. Особливості регулювання зовнішньоекономічних зв’язків регіонів у сучасних умовах визначаються застосуванням економічних методів, які впливають на експортно-імпортні операції через ціновий механізм, сприяючи зміні конкурентоспроможності продукції регіону. Вони подані в системі тарифного і нетарифного регулювання. Значну частину економічних методів нетарифного регулювання складають податки і збори, в тому числі податок на додану вартість, акцизний збір, митні збори, антидемпінгове і компенсаційне мито на товари конкретних імпортерів. Підвищенню ефективності зовнішньоекономічних зв’язків сприяє синтез цих методів. При визначенні функціональних особливостей мита, які застосовуються при тарифному і нетарифному регулюванні, виявлено основні напрямки регулюючої функції мита: стабілізуючий, стимулюючий і стримуючий на основі варіантів співвідношення світових і національних цін на товари.

4. Удосконалено методичний підхід до дослідження участі регіонів у зовнішньоекономічних зв’язках на основі типологізації регіонів. У результаті чого сформовані кластери регіонів з урахуванням рівнів відповідних показників в порівнянні з середніми даними по регіонах України. Запропоновані й апробовані різні варіанти типологізації за показниками експортної активності та імпортної залежності, зовнішньоекономічної активності (зовнішньоторговельного сальдо), інвестиційної активності регіонів (залучення прямих іноземних інвестицій), зовнішньоекономічної та інвестиційної активності регіонів дозволили виявити регіони-донори і регіони-реципієнти, а також те, що окремі лідери залучення до регіонів прямих іноземних інвестицій мають найбільше негативне зовнішньоекономічне сальдо серед регіонів України.

5. Розроблено модель регулювання зовнішньоекономічних зв’язків регіону з урахуванням досвіду реалізації цільової комплексної програми зовнішньоекономічної діяльності в містах, районах, підприємствах, галузях економіки Луганської області, яка дозволяє вирішувати стратегічні задачі розвитку регіону у взаємозв’язку з єдиною політикою держави. Основними елементами цієї моделі є концепція зовнішньоекономічних зв’язків регіону, пропозиції і договори щодо розвитку зовнішньоекономічних зв’язків регіону, програмні заходи щодо міжрегіонального співробітництва з прикордонними регіонами з урахуванням забезпечення і здійснення раціональної структури зовнішньоекономічних зв’язків.

6. В умовах розвитку інтеграційних процесів доцільною стає система інтенсивного регулюючого втручання регіону в регулювання митних умов реалізації зовнішньоекономічних зв’язків, які постійно і безсистемно змінюються. З метою підвищення ефективності митних умов запропоновано розширення повноважень регіональних та місцевих органів влади відносно їх участі у процесі узгодження змін параметрів митного тарифу щодо експорту-імпорту основних видів продукції регіону, оскільки регіони як суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності повинні бути впевнені в стабільності митного тарифу протягом фіксованого часового періоду. Це сприятиме збільшенню його ефективності при регулюванні зовнішньоекономічних зв’язків регіону і держави.

7. Організаційно-економічне забезпечення регулювання зовнішньоекономічних зв’язків регіону є найбільш ефективним при створенні сучасної системи, яка забезпечує гармонійні відносини регіону і держави, дозволяє вирішувати складні задачі, пов’язані із зовнішньоторговельною та інвестиційною діяльністю. Під системою регулювання зовнішньоекономічних зв’язків регіону розуміється сукупність підсистем і елементів зовнішньоекономічної діяльності підприємств регіону, які забезпечують реалізацію функцій регіону в заданих параметрах. Запропонована система регулювання зовнішньоекономічних зв’язків регіону складається з наступних підсистем: фінансової, інформаційної, кадрової, адміністративно-правової та елементів, до яких відносяться товари й інвестиції, рух яких регулюється шляхом застосування програмно-цільового методу з урахуванням інструментів митного регулювання.

8. Обґрунтовано модель використання управлінського потенціалу регіональних і місцевих органів влади в забезпеченні сприятливих митних умов, яка заснована на розширенні повноважень, систематизації та розвитку взаємозв’язків регіональних і місцевих органів влади з інститутами, що забезпечують процес реалізації зовнішньоекономічних зв’язків. Визначено, що зовнішньоторговельний режим охоплює не тільки експорт-імпорт товарів, але і майнові інвестиції, оскільки переміщення інвестицій (у вигляді рухомого майна, цінностей) через митний кордон здійснюється на загальних підставах аналогічно переміщенню товарів.

9. Визначено порядок побудови моделі оптимізації інвестиційних зв’язків регіону, що передбачає випередження експорту у порівнянні з імпортом. В основі побудови моделей використано типологію регіонів відносно сальдо експорту-імпорту та інвестиційної активності. Запропонований порядок включає побудову регіональних моделей інвестиційних зв’язків регіонів, загальної моделі інвестиційних зв’язків на основі фактичних середніх значень та виявлення позитивних результатів інвестиційної активності регіонів. Модель оптимізації дозволяє встановити залежність між обсягами експорту, імпорту і залучення іноземних інвестицій у розрахунку на одну особу, та є базою для порівняння і регулювання зовнішньоекономічних відносин регіонів при створенні сприятливого інвестиційного клімату з участю регіональних та місцевих органів влади.

СПИСОК ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Эффективность защиты отечественных товаропроизводителей / А.И. Акмаев, Б.Т. Клияненко, Г.Н. Маслова, В.А. Артёменко и др. – Луганск: ЛФ ИЭПИ НАН Украины; Алчевск: ДонГТУ, 2007. – 164 с. (Особистий внесок здобувача: оцінено стан розвитку зовнішньоекономічної діяльності товаровиробників України та Луганської області; досліджено нетарифні засоби захисту та проаналізовано застосування митних тарифів в системі зовнішньоекономічних зв’язків).

2. Артёменко В.А. Функциональные аспекты таможенных пошлин в регулировании внешнеэкономической деятельности // Наукові праці Донецького національного технічного університету. Серія економічна. – Донецьк: ДонНТУ, 2003. – Вип. 65. – С. 121-127.

3. Артёменко В.А. Определение возможностей применения льгот по уплате ввозной таможенной пошлины предприятиями // Економіка: проблеми теорії та практики: Зб. наук. пр. – Дніпропетровськ: ДНУ, 2003. – Вип. 184. – Т. 1. – С. 105-117.

4. Артёменко В.А. Применение налогово-таможенных льгот в инвестиционной деятельности предприятий // Проблемы повышения эффективности функционирования предприятий различных форм собственности: Сб. науч. тр. – Донецк: ИЭП НАН Украины, 2004. – Т. 3. – С. 124-131.

5. Артёменко В.А., Маслова Г.Н., Першукова Т.А. Порядок определения льгот при начислении и уплате таможенной пошлины // Економіка та право. – 2004. – № 1(8). – С. 123-128. (Особистий внесок здобувача: розроблено систему видів митно-тарифних пільг та особливостей їх визначення, у тому числі у зв’язку з заявою митного режиму).

6. Артёменко В.А., Ковтунова Е.Н., Маслова Г.Н. Современные аспекты инвестиционного управления деятельностью предприятий // Економіка: проблеми теорії та практики: Зб. наук. пр. – Дніпропетровськ: ДНУ, 2005. – Вип. 208. – Т. 1. – С. 181-187. (Особистий внесок здобувача: обґрунтовано принцип успішного залучення інвестицій до вільних економічних зон, що припускає створення стабільної бази правового регулювання, забезпечення взаємозв’язків розмірів пільг від обсягів вкладених інвестицій).

7. Артёменко В.А. Условия развития внешнеэкономических связей регионов // Бизнес-информ. – 2006. – № 12. – С. 27-30.

8. Артёменко В.А. Особенности регулирования развития внешнеэкономических связей региона на основе программно-целевого метода// Економіка: проблеми теорії та практики: Зб. наук. пр. – Дніпропетровськ: ДНУ, 2007. – Вип. 223: – Т. II. – С. 510-515.

9. Артёменко В.А. Таможенные методы управления внешнеэкономической деятельностью // Прометей: Регіональний зб. наук. праць з економіки. – Донецьк: ІЕПД НАН України; ДЕГІ, 2002. – Вип. 3 (9). – С. 63-66.

10. Артёменко В.А. Государственная налоговая поддержка инвестирования предприятий // Труды Одесского политехнического университета. – Одесса: ОНПУ, 2004. – Спецвыпуск. – Т. 1. – С. 153-156.

11. Артёменко В.А. Формирование системы благоприятных условий привлечения иностранных инвестиций на предприятия // Економічні проблеми адаптації та розвитку вищої школи в умовах ринку: Зб. наук. пр. – Донецьк: ІЕПД НАН України; Алчевськ: ДГМІ, 2004. – Ч. ІІ. – С. 185-193.

12. Артёменко В.А. Критерии таможенно-тарифного регулирования внешнеэкономической деятельности //Теорія та практика управління у трансформаційний період: Тези доповідей Всеукраїнської наук.-практ. конф. (4-6 жовтня). – Донецьк: ІЕП НАН України, 2001. – Т.1. – С. 254-257.

13. Артёменко В.А. Протекционистские меры поддержки отечественных предприятий // "Дни науки ’2005": Матеріали Міжнародної наук.-практ. конф. (15-27 квітня). – Т.6. – Економіка підприємства та промисловості. – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2005. – С. 10-12.

14. Артёменко В.А. Анализ применения таможенных тарифов в системе внешнеэкономических связей //Перспективи та пріоритети розвитку економічного аналізу: Тези доповідей і виступів ІVВсеукраїнської наук.-практ. конф. студентів, аспірантів і молодих учених (24-26 квітня).– Донецьк: ТОВ "Юго-Восток, ЛТД", 2007.– С.134-135.

АНОТАЦІЯ

Артеменко В.О. Підвищення ефективності регулювання зовнішньоекономічних зв’язків регіону. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.05 – розвиток продуктивних сил і регіональна економіка.– Інститут економіко-правових досліджень НАН України, Донецьк, 2008.

Дисертація присвячена вирішенню актуальної наукової задачі узагальнення теоретичних, аналізу практичних і розробки науково-методичних положень та пропозицій щодо підвищення ефективності регулювання зовнішньоекономічних зв’язків регіону на основі використання організаційно-економічних інструментів регулювання з участю регіональних та місцевих органів влади, що забезпечує гармонійні відносини регіону і держави. Досліджено економічну природу, роль зовнішньоекономічних зв’язків у розвитку регіону. Визначено передумови та умови розвитку зовнішньоекономічних зв’язків регіону. Розглянуто методи економічного регулювання зовнішньоекономічних зв’язків регіону, які подані у митно-тарифній та нетарифній системах. Уточнено основні функції мита та напрямки регулюючої функції мита. Узагальнено світовий і вітчизняний досвід здійснення зовнішньоекономічних зв’язків регіону з урахуванням міжнародних та національних правил торгівлі, особливості типологізації регіонів України, міст Луганської області щодо їхньої участі у зовнішньоекономічних зв’язках. Проаналізовано ефективність застосування програмно-цільового методу в регулюванні зовнішньоекономічних зв’язків регіону. Проаналізовано ефективність застосування митних тарифів у системі зовнішньоекономічних зв’язків регіону з урахуванням дослідження структури, видів, розмірів і тенденцій зміни ставок митного тарифу України. Розроблено систему регулювання зовнішньоекономічних зв’язків на основі застосування програмно-цільового методу у сполученні з механізмом митного регулювання. Обґрунтовано пропозиції щодо удосконалення митного регулювання зовнішньоторговельних зв’язків регіону з участю регіональних та місцевих органів влади. Запропоновано порядок побудови моделі оптимізації регулювання інвестиційних зв’язків регіону.

Ключові слова: зовнішньоекономічні, зовнішньоторговельні, інвестиційні зв’язки; програмно-цільовий метод; митне регулювання; ефективність; регіон; система; модель; оптимізація.

АННОТАЦИЯ

Артёменко В.А. Повышение эффективности регулирования внешнеэкономических связей региона. – Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.05 – развитие производительных сил и региональная экономика. – Институт экономико-правовых исследований НАН Украины, Донецк, 2008.

Диссертация посвящена решению актуальной научной задачи обобщения теоретических, анализа практических и разработки научно-методических положений по повышению эффективности регулирования внешнеэкономических связей региона на основе использования организационно-экономических инструментов регулирования с участием региональных и местных органов власти, обеспечивающих гармоничные отношения региона и государства.

Для достижения поставленной цели в первом разделе работы проанализированы экономическая природа, роль внешнеэкономических связей в развитии потенциала региона, реализации научно-технических программ и передового управленческого опыта. Рассмотрены модели внешнеэкономических связей в системе мирохозяйственных связей. Уточнено понятие "внешнеэкономические связи региона" и "регулирование внешнеэкономических связей региона". Определены предпосылки развития внешнеэкономических связей региона. Выявлены специфические условия расширения внешнеторговых и инвестиционных связей региона, положительные и отрицательные факторы, влияющие на их развитие и возможность создания новых региональных преимуществ. Разработана классификация условий инвестиционной привлекательности региона и повышения его инвестиционного потенциала. Исследованы особенности регулирования внешнеэкономических связей региона с использованием экономических методов, представленных в системе тарифного и нетарифного регулирования. Выявлены основные направления регулирующей функции таможенных пошлин на основе вариантов соотношения мировых и национальных цен на товары, благодаря чему регион может регулировать рынок, а через него – все связанные экономические вопросы.

Во втором разделе обобщен мировой и отечественный опыт расширения внешнеэкономических связей. Определено, что основным препятствием для развития внешнеэкономических связей региона является расхождение национальных систем с международными нормами. Выявлены особенности таможенного регулирования в зарубежных странах. Приведена классификация соотношения видов ставок ввозной таможенной пошлины в зарубежных странах в сравнении с Украиной. Проведено исследование отечественного опыта внешнеэкономических связей в разрезе стран экспортеров и импортеров, городов и районов Луганской области, регионов Украины. В качестве инструмента исследования использованы типологии регионов, что позволило выявить уровни неравномерности развития внешнеэкономических и инвестиционных связей регионов, а также регионы-доноры и регионы-реципиенты. Обоснована целесообразность применения программно-целевого метода в регулировании внешнеэкономических связей региона с учётом исследования сущности и особенностей реализации целевых комплексных программ. На примере Луганской области разработана модель регулирования внешнеэкономических связей региона, обеспечивающая повышение потенциала его развития и получившая одобрение в вышестоящих органах. Проведен анализ эффективности применения таможенного тарифа в системе внешнеэкономических связей региона с учетом исследования структуры и тенденций изменения ставок таможенного тарифа Украины. Разработаны предложения по повышению эффективности таможенного тарифа на основе обеспечения стабильности таможенных ставок на фиксированный временной период. Выявлены сильные и слабые стороны таможенных ставок в условиях изменения внешнеторговых цен.

В третьем разделе разработаны методические положения по формированию современной системы, обеспечивающей гармоничные отношения региона и государства, позволяющей решать задачи внешнеторговых и инвестиционных связей регионов, под которой понимается совокупность подсистем и элементов внешнеэкономических связей региона. Предложенная система включает подсистемы (финансовую, информационную, кадровую, административно-правовую) и элементы (товары и инвестиции), движение которых регулируется путем применения программно-целевого метода с учетом инструментов таможенного регулирования. Внедрены научно-практические рекомендации по повышению эффективности регулирования внешнеэкономических связей региона. Исходя из сущности регулирования внешнеторговых связей регионов с учетом обеспечения условий их развития, обоснована модель использования управленческого опыта, предполагающая создание благоприятных таможенных условий с участием региональных и местных органов власти на основе расширения их полномочий, развития сотрудничества и взаимосвязей с таможенными службами и другими институтами, обеспечивающими внешнеэкономическую политику. Выявлено, что регулирование инвестиционных связей регионов предполагает создание благоприятного инвестиционного климата с учётом определённых льгот. Предложена классификация инвестиционных налоговых льгот, среди которых особое место отведено льготам специальных экономических зон и таможенным льготам. Обоснована и разработана модель оптимизации инвестиционных связей регионов, позволяющая установить зависимость между объемами экспорта, импорта и привлечением иностранных инвестиций с учётом позитивного опыта регионов, выявленного на основе анализа региональных моделей инвестиционных связей, которая может быть использована регионами, городами и районами области для активизации внешнеэкономических связей.

Ключевые слова: внешнеэкономические, внешнеторговые, инвестиционные связи; программно-целевой метод; таможенное регулирование; эффективность; регион; система; модель; оптимизация.

SUMMARY

ArtyomenkoV.A. Raising theefficiency of foreign economic relations regulation in the region. – Manuscript.

Thesis for the candidate degree in economics by specialty 08.00.05 – development of productive forces and regional economy. – Institute of economic legal researches NANof Ukraine, Donetsk, 2008.

The thesis is aimed at solution of an urgent scientific task as for generalization of theoretical principles, analysis and elaboration of practical and scientific-methodical provisions and proposals on raising the efficiency of foreign economic relations regulation in the region on the basis of use of оrganizational and economic tools with participation of regional and local bodies which provide the harmonious relations of region and state. Economic nature and role of foreign economic relations in development of the region are investigated. The preconditions and conditions for development of foreign economic relations in the region are defined. Methods of economic regulation of foreign economic relations in the region included in customs-tariff and not-tariff systems are considered. Basic functions of a customs duty and directions of its regulating function are specified. Foreign and domestic experience in realization of foreign economic relations of the region is generalized taking into account international and national rules, specific typologization of Ukrainian regions, towns of the Lugansk region concerning their participation in foreign economic relations. The efficiency of application of a program-target method in regulation of foreign economic relations of the region is analysed. The efficiency of customs-tariffs use in the system of foreign economic relations of the region is analysed taking into consideration the structure, kinds, sizes and tendencies of change in customs-tariff rates in Ukraine. The system for regulating foreign economic relations on the basis of a program-target method in combination with the mechanism of customs regulation is developed. The proposals on improvement of customs regulation of the foreign economic relations of the region with participation of regional and local bodies are well grounded. The order of building the model is offered to optimize the regulation of the investment relations in the region.

Key words: external economic, foreign trade, investment relations; a program-target method; customs regulation; efficiency; region; system; model; optimization.