Світове господарство - глобальна географічна система та економіко-географічний вимір

Свтове господарство - глобальна географчна система та економко-географчний вимр Стандартне визначення свтового господарства як сукупност нацональних господарств, що беруть долю в мжнародному подл прац звязаних мжнародними вдношеннями, несе занадто вузьке навантаження не врахову навть у малй мр роль просторов просторово рарх у формуванн функцонуванн свтового господарства. У умовах сучасно глобалзац господарсько дяльност свтове господарство втягу у свою орбту практично ус

види економчно дяльност, роблячи на них прямий або непрямий вплив. При динамзм ринкових зон збуту важко провести жорстку стйку межу мж фрмами, компанями, пдпримствами, що беруть долю в мжнародному обмн або замикають свою дяльнсть на внутршньому ринку. У пдсумку верхн поверхи в просторовй рарх займають територальн галузев пдсистеми свтового господарства - нтеграцйн обднання, нацональн господарськ комплекси, галузев мжгалузев транснацональн корпорац

МНК. Бльш умовно до пдсистем можна вднести найважливш сфери дяльност - первинн, вторинн, третинн, четвертинн й окрем галуз види дяльност. До первинного, за традицю, вдносять галуз сльського господарства, рибальський промисел, лсове господарство, грновидобувна промисловсть. До вторинних - ус галуз переробно промисловост. До третинних - транспорт сферу послуг. До четвертинних - новтн види нформацйно дяльност, що включають збр, переробку використання нформац

в управлнн, банквсько-фнансово сфер, маркетингу консалтингових послугах т.п. До ц сфери тепер вдносять бльшу частину НИОКР - наукових дослджень дослдно-конструкторських розробок, що зумовлюють упровадження високих технологй наукомстких виробництв в нш сфери дяльност. Найважлившу системоутворюючу роль у свтовому господарств грають три типи просторв - географчне, економчне й нформацйне, у рамках яких функцонують пдсистеми, що забезпечують саме снування свтово економки.

У географчному простор - це сучасн види транспорту звязку, без яких не може нин функцонувати жодний центр економчно дяльност. У свт налагоджена взамодя мжнародних, нацональних локальних видв залзничного, автомобльного, рчкового, морського й авацйного транспорту, трубопроводв ЛЕП, усх видв звязку. За допомогою супутникв звязку новтнх кораблв став можливий негайний звязок практично будь-якого мсця на земнй кул з будь-яким ншим. Вантажний пасажирський транспорт також можуть забезпечити

перевезення рзних вантажв людей практично в будь-яке мсце - ус залежить тльки вд порвняння витрат результатв. Органзацйн форми, що утворюють глобальну пдсистему транспорту звязку це авакомпан, судновласницьк фрми, залзничн компан, системи звязку т.п чия дяльнсть регулються сукупнстю мжнародних угод. У економчному простор системоутворюючу роль грають свтов фнансов нститути, серед яких ведуче мсце займають Свтовий Банк, Мжнародний Валютний Фонд МВФ, Генеральна угода з тарифв торгвл

ГАТТ, що нин перетвориться в Мжнародну органзацю по торгвл ВТО, а також центральн банки США Федеральна резервна система, Великобритан, Франц, ФРН, Япон. Саме ц органзац банки забезпечували фнансов розрахунки у свтовому господарств й стйксть основно валюти, базово для мжнародних розрахункв псля скасування золотого стандарту долара США, фунта стерлнгв франка, до яких привязан обмежено конвертован валюти багатьох кран

Спвдружност нацй Французького Союзу, а також нмецько марки й ни. З початком ХХI столття таку ж роль може успшно зграти вро - дина валюта вропейського Союзу. Особливу роль, що стаблзу, у свтовй фнансовй систем грають консорцум банкв Швейцар, через традицйну роль усесвтнього сейфа, найбльш страхов компан свту типу британського Ллойда. Сфера послуг Вдповдно до марксистсько доктрини у котро третинному сектору, як нематеральному

виробництву, узагал не були мсця сфера матерального виробництва длиться на чотири сектора сльське лсове господарство, добувна промисловсть, обробляюча промисловсть вантажний транспорт нод включався пасажирський транспорт загального користування. Таким чином, транспорт також розглядалася яка галузь матерального виробництва. Цим як би пдкреслювалася виробнича детермновансть господарства. У сучасних умовах, коли на переднй план усе бльш виступають соцальн проблеми, структура господарства

розглядаться вже накше. Первинний сектор - це галуз, безпосередньо звязан з природними ресурсами видобувна промисловсть, сльське, лсове, рибне господарства вторинний сектор - обробна промисловсть, нацлена на виготовлення кнцевого продукту третинний сектор, або сфера послуг невиробнича сфера дяльност, спрямована на створення умов для функцонування господарства життдяльност населення. З ц третинно сфери видляють четвертинну сферу - науку, або науков дослдження дослдно-конструкторськ

розробки - НИОКР. Звдси виплива, що транспорт, та й усю виробничу нфраструктуру можна варто вднести до невиробничо сфери. Це перша, систематизацйна, особливсть третинного сектора. Дал треба вдзначити темпи опереджаючого розвитку третинного сектора в кранах - членах Органзац економчного спвробтництва розвитку промислово розвинен крани Заходу нарешт, третя особливсть - нтенсивна змна внутршньо покомпонентно структури третинного сектора

- зростання рол виробничих послуг, що забезпечують кардинальн зрушення в галузевий, територальнй органзацйнй структур основних виробничих галузей. Ц змни в склад третинного сектора проявилися за останн 15-20 рокв. Виробнич послуги не тльки не залежать вд рвня основного виробництва, але стають галузями, що саморозвиваються, що усе в бльшому ступен визначають, що як робиться. Наприклад, у Великобритан число зайнятих у сфер виробничих послуг за 1980-1995 доля виросло на 40 на 1720

тис. чоловк, тод як у сфер особистих послуг лише на 15 на 600 тис. чоловк. З середини 70-х рокв, товарна частина зовншньоторговельного балансу промислово розвинених кран була збитковою, тод як сервсна частина завжди зводилася з перевищенням прибуткв над витратами дивиться таблицю 1. Звичайно виробнич послуги розрзняють у такий спосб а у сфер споживання ринкового попиту б у сфер постачання в виконуючу посередницьку роль забезпечення нформацйних, телекомункацйних, транспортних, компютерних

послуг, створення органзацйно-пдпримницького середовища. Ц властивост виробничих послуг у кнцевому рахунку забезпечують доставку виробничих товарв на принципово новому яксному рвн - бльш швидко, надйно, на велик вдстан, дешевше, з полпшенням нформованост клнтури про альтернативн джерела обслуговування. Таблиця 1 Роки Зовншньоторговельний баланс Товарна частина Сервсна частина 197082 1975 -31 5 1980 -83 19 1985

-56 17 1990 -40 18 Динамка зовншньоторговельного балансу промислово розвинених кран млрд.долл За останн два-три десятилття в ряд найбльш розвинених в економчному вдношенн кран вдбулися швидкий рст змна структури третинного сектора. Так, якщо порвняти змни структури зайнятост економчно активного населення двох регонв - Захдно Схдно вропи, т розрив мж ними нарахову приблизно 30 рокв табл.2. Щоб зрозумти причини величезних змн, як вдбулися у структур виробництва за останн десятилття, треба

розкрити поняття - постндустральний етап розвитку, на який перейшли промислово розвинен крани Заходу так називан крани ново ндустралзац. Настання цього етапу звязане насамперед з змною попиту на споживчому ринку товарв послуг а не з досягненнями науково-технчного прогресу, на думку багатьох дослдникв ц досягнення дуже важлив, надають величезний ефект зворотного зв язку на самий розвиток, але по свой сут вторинн, переходом суспльства вд задоволення потреб першого кола життзабезпечення, що ма сво досить

вузьк меж, до потреб другого кола або - вльного часу, що по сут безмежн. Цей етап, що наступив з 70 рокв, ще називають етапом нформацйних потреб. З рештою решт ц змни в потребах суспльства визначаються змнами структури витрат смейного бюджету. По пдрахунках академка С.Шаталина, у Рос протягом усього радянського пострадянського пероду частка витрат на харчування в смейному бюджет не опускалося нижче 60, а нод пднмалася до 34, тод як на

Заход вона в останн 20 рокв знизилася до 20 . Таблица 2 Структура зайнятост населення по секторах господарства в Захдно Схдно вроп Сектори Схдна вропа Захдна вропа господарства 1955 р. 1995 р. 1955 р. 1995 р. Третинний 23 40 38 62 Промисловсть будвництво 30 43 42 30 Сльське господарство 47 17 20 8 Саме нов споживи суспльства викликали масовий перехд виробництва вд

принципу економ масштабу випуск масово серйно продукц до принципу економ розматост, до попиту на продукцю вдносно дорогу, що випускаться невеликими партями, цивльну й нновацйну. Вартсть одиниц продукц, що випускаться, рзко зросла, що викликало корнну перебудову всього логстично-розподльчого апарата. За даними професора Н.В.Алисова вартсть 1 т традицйно промислово продукц в 1995 роц в тис. долл. складала залзно руди - 0,02, цементу -

0,023, природного газу 1 тис.м3 - 0,08, мнеральних добрин - 0,1, нафти - 0,12, стал - 0,2. Вартсть же нновацйно ново продукц рвнялася пластмас синтетичних смол - 1,0, хмчних волокон - 10,0, автомоблв - 15,0, електронного устаткування - 100,0, суперкомп ютерв - 25000. Структурно постндустральне суспльство в результат цих процесв теж неминуче змнються зроста так називаний середнй клас, що забезпечу стабльнсть усього суспльства, його стйкий еволюцйний

розвиток, значне полпшення кримногенно обстановки. тльки в цих умовах створюються передумови для кардинальних змн структури матерального виробництва - галузево, органзацйно, а поступово - територально. Одним з яскравих ознак постндустрального розвитку рст значення дрбного пдпримництва, бльш вдкрито до впровадження нновацй, бльш гнучкого стосовно мнливого попиту на споживчому ринку, що вдповда, нагадамо, переходов до принципу економ рзноманття табл.3 . Таблиця 3

Мал пдпримства в економц ряду кран у 1996 р. Крани Число у тис. малих пдпримств на 1000 жителв Частка малих пдпримств у чисельност зайнятих, Частка малих пдпримств у ВВП, Великобританя 2630 46 49 53Нмеччина 2290 37 46 54таля 3920 68 73 60Франця 1980 35 54 62Крани С у цлому 15770 45 72 67 Новий етап розвитку комункацйних послуг поступово замня частково транспортн послуги. Це дозволя спвробтникам фрм пти з великих мст, збергаючи при цьому повний контакт з свом офсом.

При цьому використовуться оптико-волоконна система звязку, що дозволя одночасно звстки 100 тис. телефонних розмов. Одержують поширення так називан вдеоконференц, що замняють особист контакти. У Великобритан вже обладнано 250 спецальних помешкань для таких заочних конференцй. За даними експертв, двочасова заочна конференця флй фрми обходитися в 2-3 тис. фунтв стерлнгв замсть 15 тис у як обходитися звичайна нарада. Вдзначаться особлива роль бзнесу-центру в

Шеннон рландя, де створений допомжний електронний офс для змшаних фрм з центрами по обох сторони Атлантики розрив у часу - 5 годин. Такий центр забезпечу майже цлодобову роботу цих фрм. До виробничих послуг можна вднести фнансово-кредитну сферу, що знаходить сво вираження в концентрац мжнародному переплетенн капталв у формуванн великих банквських центрв, зосереджена в першу чергу в кранах Захдно вропи приблизно 13 всх активв великого банквського капталу, у

Япон 14 в США 15 див. таблицю 4. Таблиця 4 Найбльш банквськ центри Захдно вропи, 1995 р. Центри А к т и в и Прибутковсть млрд. долл. Рст до рвня 1980 р активв, Париж 2610 177 0,30 Франкфурт 1963 225 0,34 Лондон 1431 170 1,28 Мюнхен 715 238 0,36 Брюссель 633 226 0,43 Амстердам 508 185 0,69 Млан 421 141 0,50 Рим 325 103 0,27

Мадрид 299 149 0,80 Вена 281 158 0,33 Стокгольм 275 117 1,08 Берлн 216 349 0,81 Лсабон 176 391 0,88 Головними банквськими центрами, як слд було очкувати, Париж, Лондон Франкфурт, причому лондонськ банки в цлому домоглися найвищо прибутковост свох активв. Головна позиця Лондона як високоефективного фнансового центру, мабуть, вплива на незгоду Великобритан приднатися до валютного союзу С, утворення якого намчено на початок 1999 р.

Висок темпи нарощування активв у банквських центрах Нмеччини звязан з обднанням крани, а Брюсселя з його положенням як центру вропейського Союзу. Важливу роль у сфер розподльних послуг гра внутршня торгвля, що длиться на оптову роздрбну Табл. 5. Таблиця 5 Зовншня торгвля в кранах вропейського Союзу Галуз Число пдпримств Число зайнятих Оборот Третинний сектор у цлому в тому числ 10 млн 47 млн 8042

млрд экю оптова торгвля 11,7 13,5 29,4 роздрбна торгвля 32,4 26,4 17,4 кредитна сфера 9,9 12,7 25,6 Мж кранами значн розходження по спввдношенню числа зайнятих у роздрбнй оптовй торгвл. Як видно з таблиц 5, у цлому по вропейському Союз це спввдношення склада 21, однак у Бельг Дан число зайнятих в обох галузях майже однаково, у Швец перевершу лише на 14, тод як у Грец в 3 рази, у

Великобритан в 2,6 рази, у США майже в 3 рази. Розходження в показниках насиченост пдпримствами роздрбно торгвл показан в таблиц 6. Таблиця 6 Роздрбна торгвля в деяких кранах Захдно вропи, 1995 р. Крани Число пдпримств, тис. Число пдпримств на 1000 жителв Число зайнятих на 10 пдпримств таля 890,4 15,6 22 спаня 555,5 14,2 23 Португаля 123,5 12,5 25 Франця 343,8 5,9 47 Ндерланди 102,0 6,6 58

Даня 38,4 7,4 48 Нмеччина 408,4 5,0 70 Австря 30,7 3,8 83 Великобританя 213,0 3,7 111 З таблиц видно, що крани Пвденно вропи мають величезне число дрбних торгових точок, у той час як у Великобритан Нмеччини роздрбна торгвля бльш сконцентрована. У Пвденно вроп число пдпримств оптово торгвл вдносно невелике -

10-18, у кранах Пвнчно вропи - 30-50, що звязано з роллю мпортних товарв на внутршньому ринку. У висновку варто пдкреслити, що розвиток третинного сектора, що випереджа, особливо сфери виробничих послуг, неминучою умовою передумовою цивлзованого переходу економки до ринковому, постндустральному етапу розвитку. Мжнародна торгвля Мжнародний географчний подл прац базуться на прагненн людства до ус бльшо ефективност ведення господарства, а в останньому десятилтт до забезпечення ус бльшо розматост

запропонованих на свтовому ринку продуктв товарв, що прийшло на змну масовост серйност виробництва. Таким чином, в мжнародному обмн принцип економки масштабу economy of scale почав витискатися ншим принципом - економки рзноманття economy of scopo. Цей принцип привв до повно вдмови, навть у теор, вд можливост того, що кожна нацональна економка спроможна покрити всю розматсть попиту. Бльш того, в умовах постндустрального суспльства йде поглиблення спецалзац виробництва, що завжди лежало

в основ поглиблення диверсифкац мжнародного подлу прац, що на сучасному етап ста ус бльш детальним бльш адресним. Вдбуваться не тльки спецалзаця на виробництв готових продуктв, але на деталях, напвфабрикатах, окремих стадях елементах виробництва т або ншо продукц. У основ спецалзац тепер не тльки кльксн зробити бльше по бльш низькй цн, скльки яксн критер наукомксть, надйнсть, чистота т.д Саме тому на взамну торгвлю мж промислово розвиненими кранами

Заходу припада вже майже 60 обороту свтово торгвл. Найбльше зрле економчне нтеграцйне угруповання сформувалося саме в Захдно вроп, тод як мцнсть мж кранами, що розвиваються, дуже невелика схильна впливу полтичних конюнктурних економчних коливань. Сучасний етап розвитку зовншньоекономчних звязкв характеризуться хнй багатовиднстю. Товарн потоки або товарообмн. Нов тенденц економчно взамод держав, змни структури мжнародних економчних

звязкв виявляться особливо яскраво в зовншнй торгвл товарами, а також у масштабах структур мжнародних транспортних повдомлень, що забезпечують реалзацю сформованих зовншньоторговельних звязкв. Одна з важливих особливостей сучасного етапу свтового економчного розвитку - бльш висок, чим у промислового виробництва темпи росту мжнародно торгвл. У 1995 р. вартсть товарного експорту склала 4875 млрд долл експорту послуг - 1230 млрд долл. На 25 ведучих кран припадало 85,3 свтового експорту 83,8 мпорту.

По деяким з них ц показники склали Нмеччина - 11,6 10,7, Франця - 6,0 6,3, Великобританя - 5,2 5,8. Незважаючи на процес утягування, що прискорився, нацональних економк у систему мжнародно торгвл, свтовий товарообг вдрзняться високою територальною концентрацю - на пять найкрупнших експортерв припада майже половина обму свтового товарообгу. У той же час вдбуваться певна просторова дисперся товарних потокв - сумарна частка головних потокв

кожний бльш 1 свтового зовншньоторговельного обороту складала в 1970 р. 29,3, у 1980 р 26, у 1995 р 20. Одночасно вдбуваються певн змни пропорцй мж потоками табл.7. Цкаво вдзначити, що серед головних товаропотокв переважають звязку мж кранами, що сусдять, хоча хня питома вага в товарообгу знижуться. Серед 15 головних мжкражнних взамодй - девять сусдськ, що звязано з особливостями нтеграцйних процесв принципова однотипнсть складних багатогалузевих господарств розвинених

кран не тльки не перешкоджа грузоообмну, а навть типологчною ознакою нтеграц. Таблиця 7 Крани-партнери 1980 р. 1995 р. Нмеччина - Франця 2,1 1,6 Нмеччина -Великобританя 1,2 1,6 Нмеччина - таля 1,4 1,0 Франця - таля 1,2 1,0 США - Великобританя 1,3 0,8 Нмеччина - Бельгя 1,3 0,6 США - Нмеччина 1,2 0,6 Ндерланди -

Бельгя 1,0 0,6Спввдношення головних мжкранних товаропотокв у до свтового пдсумка Для бльшост кран свту мжнародний товаробмн залишаться основною формою зовншньоекономчних звязкв. Ступнь участ в географчному подл прац, або так називану вдкритсть економки, вдбива показник обмну експорту й мпорту товарв послуг, вднесений ВВП або до чисельност населення. Жодна навть сама розвинена в економчному вдношенн крана не може ефективно робити ус види споживано

продукц . Ступнь втягненност в мжнародний подл прац залежить у першу чергу вд рвня розвитку продуктивних сил. Тому промислово розвинен крани займають головн позиц в мжнародному товарообгу, спецалзуючись головним чином на постачаннях продукц високо технолог - машин, електронного устаткування, продукц фармацевтики тонко хм. Таблиця 8 Динамка експортно квоти промислово розвинених кран до ВНП Крани 1970 р. 1995 р. таля 15,4 25 Франця 16,3 26

Великобританя 23,2 29 Нмеччина 21,2 33 Швеця 24,1 35 Ндерланди 44,8 59 Для визначення ступеня утягнутост господарства т або ншо крани в свтогосподарчу систему частше усього використовують так називану експортну квоту господарства - показник, обумовлений як вдношення вартост експорту товарв послуг до валового внутршнього продукту в порвняних цнах табл.8. Експортна квота за 1975-1995 р. виросла з 12 до 22, по товарному експорт без палива з 8 до 13, по експорт

послуг з 1,5 до 3. У свтовому експорт зросла доля продукц машинобудування, автомоблв, електронного устаткування, хмкалв, текстильних виробв, оброблено деревини, папери, скоротилася доля кольорових металв, стали, продовольчих товарв. Список використано лтератури 1. Экономическая география зарубежных стран. С.И.Ледовских, М.С.Рожин, М 1982 2. Кузнецов А.П. Хрестоматия по экономической географии зарубежных стран,

М 1985 3. Липец Ю.Г. и др. География мирового хозяйства. Учебное пособие для вузов М Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 1999 4. Родионова И.А. Экономическая география отдельных зарубежных стран Донецк, 1992