Географічне положення, територія і межи Криму (Укр.)

Кивський нацональний унверситет м. Тараса Шевченка реферат Ландшафти Криму Студента 2-го курсу групи ЕСГ географчного факультету Кислякова Олександра Сергйовича Кив 2000 Географчне положення, територя межи Криму. Крим охоплю територю майже 25,6 тис. кв. км, що становить 4.3 площ Украни. На 330 км простягнувся пвострв вд мису Кара-

Мрун на заход до мису Фонар на берез Керченсько протоки бльш як на 200 км вд мису Сарич на пвдн до пвнчно меж на Перекопському перешийку. На пвноч пвнчному сход береги Криму омиваються водами Сиваша млководно затоки Азовського моря, вдокремлено вд нього вузькою довгою Арабатською стрлкою. Берегова лня тут значно порзана багато дуже мальовничих великих малих пвостровв

островв та заток типу лиманв. На заход пвдн пвострв омиваться водами Чорного моря, яке бля берегв утворю ряд заток бухт, в тому числ Перекопську Каркнтську на пвнчному заход, Каламтську на заход Феодосйську на сход. з сходу до Кримського пвострова вузьким смнадцятиклометровим перешийком приляга Керченський пвострв, який з пвноч омиваться Азовським морем, що утворю тут

Арабатську Казантипську затоки. З пвдня Керченський пвострв омиваться водами Чорного моря, на сход Керченська протока вддля Крим вд Таманського пвострова. В ландшафтнй структур пвострова можна видлити з пвноч на пвдень Кримську степову провнцю, Кримськ гори, Область Пвденного берегу. Отже ми розглянемо бльш детально ландшафти кожно з цих областей.

Кримська степова провнця. Кримська степова провнця займа рвнинну частину Кримського пвострова. В тектончному вдношенн вона охоплю герцинськ структури Скфсько плити Тарханкутське Смферопольсько-впаторйське пдняття, Альмнську западину. Тектончн структури виражен в сучасному рельф у вигляд Тарханкутськой ерозйно-денудацно рвнини степового Криму,

Керченсько дрбноскладчато горбисто рвнини. Клматичн умови провнц визначаються тривалим теплим лтом, короткою малоснжною зимою, значними тепловими ресурсами. Без морозний перод трива 175-225 днв, а вегетацйний 230-235 днв. Сума активних температур становить 3450. Середньорчна сума опадв змнються вд 420 мм у центральнй частин до 300 мм на узбережж. За таких умов зволоження гдрографчна стка мало розвинена.

Рчки Сал гр, Велика Мала Карасвки, Булганак, ндол та нш в нижнй теч закнчуються на рвнин не досягаючи морв. Переважними рунтами чорноземи пвденн мало гумусн, як сформован на лесових породах, та елюв карбонатних порд. У пвнчнй частин провнц поширен темно-каштанов рунти. Видов вдмнност ландшафтв провнц передусм пов язан з неоднорднстю геолого-геоморфологчно будови територ. Область Кримського Присивашшя явля собою низовинну рвнину з висотами 0,5-40 м над рвнем моря.

Територя приурочена до Каркницько-Присивасько западини. Клмат помрно теплий. Середньорчн температури становлять 10 10,5, суми опадв 300-420 мм. Низовинний рельф, близьке залягання рунтових вод в умовах посушливого клмату зумовили формування каштанових солонцюватих темно-каштанових залишково-солонцюватих рунтв, чорноземв пвденних залишково-солонцюватх. В рослинному покрив домнують типчаково-ковилов, полинн та солянково-полинн степов угруповання.

Характерною ландшафтною особливстю област те, що за умов рвнинного рельфу тут проявляться вертикальна диференцаця природних комплексв. У ландшафтнй структур видляються 1 лагунно-прибрежн склянков та полинн напвпустел на каштанових солонцюватих рунтах та солонцях, пересипи, коси 2 малодернован рвнини з типчаково-ковиловими сухими степами на каштанових солонцюватих рунтах над рвнем моря ц рвнини пднмаються на 10-20 м 3 хвиляст рвнини з ковилово-типчаковими степами на темно каштанових чорноземних солонцюватих рунтах

абсолютн висоти становлять 35-40 м. Центральна Кримська область явля собою нахилену низовинну рвнину, яка постйно знижуться вд передгр в Кримських гр до При сивашшя вд 120-100 м до 50-40 м. Море вдйшло з ц длянки на початку плоцену. Ландшафтоутворююче значення мають континентальн бур глини, лесовидн суглинки, об лесован пролювально-делювальн вдклади з грською галькою. Клмат помрно теплий, з короткою вологою зимою, жарким посушливим

лтом. Опадв 350-435 мм на рк. Природна рослиннсть збереглася мало внаслдок впливу дяльност людини. Ландшафтну структуру област утворюють так основн види ландшафтв 1 лесов рвнини з чорноземами мало гумусними карбонатними 2 акумулятивно-денудацйн рвнини з чорноземами пвденними на елювально-делювальних вдкладах 3 лесов слабо розчленован рвнини з чорноземами пвденними темно-каштановими солонцюватими грунтами, переважно розораними. В захднй частин област структура ландшафтв ускладнються долинно-балковими, приморсько-терасовими

та лиманно-солончаковими мсцевостями. Тархакутська область явля собою хвилясту рвнину з абсолютними висотами 120-170 м. В будов поверхн простежуться залежнсть вд особивостей герцинського фундаменту. Виражен в рельф субширотно витягнут ували височини вдповдають антиклнальним структурам, а улоговини синклнальним. Верхн рвн утворюють хвиляст увалисто-угловинн рвнини з чорноземами пвденними щебенюватими, чорноземами слаборозвиненими на елюв вапнякових порд, перетрофтними степами.

В перетрофтних степах, що збереглися бля оз. Донузлав, на Тарханкутському та впаторйському плато, ростуть чебрець, келеря, полини, пижмо, молочай, ковила та н. Нижч рвн займають слабо хвиляст рвнини з чорноземами пвденними карбонатними на елювально-делювальних лесовидних породах, щебенюватими схилами улоговин та балок, залишками нетрофтних степв. У прибережнй смуз невелик площ зайнят лучними солонцями солончаками з галофтною рослиннстю. черченська

область. Явля собою пасмово-горбисту рвнину. Для тектончно будови характерне чергування антиклнальних складок синклнальних прогинв. До ядер антиклналей приурочен невисок сопки грязьових вул.канчикв. Грязьовий вулканзм вдомою рисою природи Керченського пвострова. Пвденно-захдна частина пвострова розчленована широкими балками субширотно витягнутими улоговинами. Пвнчно-схдна частина це дрбноскладчасте увалисте плато з вапняковими гребенями видовженими улоговинами

мж ними. Абсолютн вдмтки становлять 130-170 м найвища точка г. Опук, 185 м. Така неоднорднсть будови пвострова зумовлю видов вдмнност ландшафтв. У пвнчнй частин област переважають горбист гребнево-сопков рвнини з чорноземами пвденними, карбонатними й щебенюватими, темно-каштановими солонцюватими рунтами, типчаково-ковиловими, полинно-злаковими та петрофтними степами. Пвденну частину област займають полого-хвиляст денудацйн рвнини з чорноземами пвденними

темно-каштановими солонцюватими рунтами, солонцями, мезофт ними рзнотравно-типчаково-ковиловими степами. На фон степових ландшафтв вздовж узбережжя поширен псамофтн степи з ковили, костриц та осок, напвпустельн полиново-злаков степи, склянков пустел, балки, зниження озерн улоговини, лимани з лучними галофт ними угрупованнями. Для фауни Керченського пвострова типовими т сам представники, що для степово зони Украни взагал. У склад переважають гризуни. Таблиця 1

Ландшафтна структура Керченського пвострова. Одиниц ВимрвТипи мсцевостейАбразйно-денудацйний останцевий кустарниково-рзнотравно-степовийАбразйно -денудацйний останцевий ковильно- тип-чаково-петрофтно-сеповийАбразйно-ден удацйний рвнинний типчаково-ковильно-степовийДенудацйно-рв нинний типчаково-ковильно-степовийАкумулятивно- рвнинний типчаково-ковильно-степовийСлабодернован ий лугово-солянковийБалочно-лугово-стннийОз ераЗагальна площаКм 10,610,98,722,516,917,38,94,2100,0

Кримськ гори. Межа мж степовим Грським Кримом проходить вд Севастополя, пвнчнше мста Смферополя на м. Феодосю. За характером ландшафтв Грський Крим нагаду Карпати середньогр я Великого Малого Кавказу. Тут добре виражена висотна пояснсть ландшафтв, поширен широколистян, зокрема буков лси. Грський Крим у тектончному вдношенн пвнчною частиною антиклнорю альпйського складчастого

поясу. У грському Криму видляють три паралельних грських пасма Головне найвище та два передових куестових. Вони розташован на пвнч вд Головного чтко простежуються у захднй середнй частинах Грського Криму. Захдна частина Головного пасма цлсною структурою з платоподбною поверхнею, а схдна розпадаться на ряд бльш-меннш зольованих платоподбних масивв. Плоск вершинн поверхн пасма складен переважно вапняками

верхньо Юри. Ландшафтною особливстю Головного пасма карстов форми рельфу. Вони вважаються класичним прикладом голого карсту середземноморського типу. В багатьох мсцях вапняки позбавлен рунтового покриву й утворюють карстов поля, як характеризуються великою клькстю замкнутих форм рельфу трщин, через них тал снгов дощов води проникають у вапняков товщ. Пдземн карстов води Кримських гр живлять численн джерела, рки вдграють важливу роль у забезпеченн водою

всього регону. На територ Криму переважають повтрян маси помрних широт континентального морського походження. Влтку сюди надходять континентальне й морське тропчне повтря, значний вплив на клмат здйсню вдрг Азорського антициклону. Циклончна дяльнсть у межах област зв язана головним чином з сландським мнмумом, взимку з виходами середземноморських циклонв. Цими циклонами зумовлений також зимовий максимум опадв. Особливо добре виражений в Кримських горах, як бар ром для фронтальних роздлв зумовлюють х загострення

та активзацю. Кримськ гори також перешкоджають проникненню холодних повтряних мас з пвноч. Одночасно з отеплюючим впливом Чорного моря й середземноморськими циклонами це призводить до формування на Пвденному берез Криму особливого, середземноморського клмату з теплою зимою максимумом опадв в цю пору року. Передгрна область охоплю Внутршн зовншн куестов пасма збгаться з поширенням лсостепових передгрних ландшафтв. Внутршне пасмо простяглося вд нкерманських висот на заход до гори

Агармиш на сход. Воно складене вапняками, мергелями глинами верхньокрейдового палеогенового вку. В захднй частин Внутршне пасмо роздвоються, розчленовано тектончно-ерозйною долиною. Ерозйно-денудацйн зниження мж пасмами складен крейдовими палеогеновими породами. В рельф виражен долини, балк, яри. У клмат лсостепового передгр я помтн перехдн риси вд степового до вологого помрно теплого клмату Головного пасма. Вегетацйний перод трива 8-9 мсяцв, сума активних температур

становить 3000 3450. Рчна сума опадв 550 мм. Передгр я розчленову досить густа стка рчок, серед них найбльшими Салгр з притоками, ндол, Бельбек, Альма, Кача, Чорна та н. Вони мають мшане живлення. На цих рчках побудован невелик водосховища, як допомагають регулювати стк. Локальне поширення мають форми поверхневого карсту. У ландшафтнй структур передгр я видляють 1 куестов виположен гряди з чорноземами дерновими карбонатними

щебенюватими грунтами на елюв карбонатних порд, частково розораними 2 куестов розчленован гряди з дерновими карбонатними дерново-буроземними щебенюватими грунтами пд дубовими лсами та лучними степами лучн степи поширен в нижнй частин лсостепового поясу та на куестових останцях, в них представлен ковилов та кострицево-ковилов угруповання з рзнотрав ям шавля, люцерна, гадючник, горицвту лсових длянках домнують дуб пухнатий, зустрчаються дуб скельний, граб, груша та нш дерева 3 в центральнй пвденно-захднй частинах област видляють

ку естов розчленован гряди з коричневими щебенюватими рунтами, шибляковими заростями, грабинниковими дбровами, характерною рисою рунтв великй вмст щебеня 4 мжпасмов полог хвиляст зниження з чорноземами карбонатними грабових дбров велик площ займають плодов насадження виноградники, зернов технчн культури лаванда, шалфей мускатний, ефроолйна троянда 5 долинно-терасов комплекси, як вдзначаються значною розоранстю. Таблиця 2 Ландшафтна структура передгрно област Типи мсцевостей от вс територ 1 2 3 4 5 6 7 8 9

Куестово -лсовий Куестово-лсостеповий Куестово-степовий Куестово-фргано-шибняковий Мжурядовий полого волнистий кустарниково-степовий Низкогрський лсовий Середньогрський лсовий Холмисто-ярово-балковий шибняково-степовий шибняково-фрганний Долинно-терасний з лучно-чорноземними грунтами заплав дерново-карбонатними грунтами надзаплавних терас 26,9 15,0 6,8 9,8 16,5 5,7 1,1 5,0 13,2 Область головного грського пасма простягаться вд Каранських висот до горбистих височин мису лл 310 м.

Пвденний схил пасма короткий, крутий, мсцями прямовисний пвнчний пологий. Його центральна частина складена з поверхн твердими верхньоюрськими вапняками найбльш пднятою. Головне пасмо розчленоване на окрем плоско вершинн масиви яйли. На яйлах найбльш поширеними карстовими формами лйки рзних розмрв, закладен в нешаруватих товстошаруватих вапняках, трщини порд, замкнен та напвзамкнен улоговини, печери та н. нтенсивному карстоутворенню сприяють

клматичн умови. На Головному пасм випада вд 1000 мм на заход до 600-700 мм на сход опадв, причому 50-60 у вигляд снгу. Клмат яйлинських плато прохолодний. Середн температури липня 15 16, счня 4. Характерн сильн втри, ожеледь, част тумани. На схилах до висоти 450 м зима м яка, лто тепле, середн температури липня 20 21. Сума активних температур становить 3100 3300. На схилах до 700 м вона зменьшуеться до 2700 1500.

Головне пасмо акумулятором пдземних вод, як розподляються мж його пвнчним пвденним схилами дають початок струмкам рчкам. На пвденному берез Кримських гр з збльшенням висоти знижуться температура зроста кльксть атмосферних опадв. Це проявом висотно поясност клмату, що зумовлю змну грунтово-рослинного покриву. Червоно-бур грунти змнюються буроземами, а дуброво-ялвцев лси нижнього поясу широколистяними. У х склад переважа дуб. На вапнякових породах поширен лси з кримсько сосни.

Цей пояс рослинност розташований на висот 300-900 м. Верхню частину пвденного схилу Кримських гр до вершинного плато займа пояс букових лсв. Крм бука тут поширен граб, клен, кримська сосна й особливо крючкувата сосна. Буков лси пднмаються до висоти понад 1000 м рзко обриваються. На вершинному плато вони зустрчаються лише на окремих длянках.

Вершинна поверхня Кримських гр належить до верхньо ландшафтно зони. особливост визначаються клматичними умовами характером материнських порд. На плато гр лто прохолодне середня температура липня становить близько 16С з значною клькстю опадв. У захднй частин вона досяга 100-1200 мм. Для верхньо ландшафтно зони характерн кам янист грськ луки й лугов степи. На закарстованй поверхн вапнякв росте ялвцевий стелюх.

У зон поширен грсько-лугов чорноземоподбн грунти, як на сход переходять у грськ чорноземи. Для рослинност плато типовими типчак, тонконг, стоколос, степова осока та н. У найбльш сухих мсцях сформувались лугово-степов угруповання, а в краще зволожених лугов. В х склад куцонжка, ввсяниця лугова, конюшина та н. Трав яниста рослиннсть схдних карстових плато сильнше остепована, нж захдних.

На вдкритих безлсих просторах переважають остепован луки й лугов степи, нижче вони переходять у грський степ. Пвнчний схил Кримських гр, як пвденний, займають лси на буроземних грунтах. У верхньому пояс ростуть бук, граб, мсцями дуб на схилах пвденно експозиц, крючкувата сосна. Нижче 700-600 м ростуть дубов лси, в х склад переважа скелястий дуб. Буроземн грунти змнюються коричневими. На пвнчних вдрогах, а також у смуз куест панвне положення займа

ксерофльний низькорослий пухнастий дуб. У пвнчному напрямку лсов ландшафти змнюються пвденним лсостепом. У лсостепу низькоросл зарост з дуба, держидерева та грабника чергуються з длянками степово рослинност. Таким чином, у верхнх частинах пвденних пвнчних схилв Кримських гр спостергаться значна подбнсть ландшафтв, але на нижнх рвнях стотн вдмнност. Це да пдставу говорити про рзну структуру висотно поясност пвденного та пвнчного схилв.

Вона зумовлена клматичним бар рним впливом Кримських гр, якй виявляться у рзнй клькост опадв температурному режим. На пвнчних схилах гр у лсах Кримського заповдника зберглася багата фауна. Тут поширен благородний олень, косуля, лисиця, кам яна куниця та н. Характерними представниками птахв сойка, синиця, дикий голуб, дрзд. Пвденний берег Прибережну смугу пвденного схилу Головного пасма завширшки 2-12 км та заввишки 400-450

м називають Пвденним берегом Криму. Для нього типовим Ерозйний рельф, а також вулканчн утворення на зразок лаколтв Ведмдь-гора, Карастель. Грський масив Карадаг поблизу Феодос давнй зруйнований вулкан. У грському Криму чтко простежуться висотна пояснсть ландшафтв. На пвденному схил гр до нижнього поясу належить Пвденний берег

Криму. Тут поширен червоно-бур перехдн вд буроземв до червоноземв коричнев грунти. Рослиннсть Пвденного берега характеризуться значною близько 1500 клькстю видв. Вона подбна до середземноморсько. В склад багато ендемкв, вчнозелених дерев чагарникв. Ксерофльний дуброво-яливцевий низькостовбурний лс поширений на висотах майже 300 м. Його пдлсок становлять вчнозелен чагарники. Типовими представниками таких лсв деревоподбний ялвець,

пухнастий дуб, скипидарне дерево. Ц леси чергуються з чагарниковими заростями шиблякового типу. Природну рослиннсть на значних площах замнила виноградники, сади парки. Тут добре пристосувалися середземноморськ, американськ та схдно-азиатськ представники рослинного свту кипарис, лавр, лавровишня, магноля тощо. Багата колекця рослин з рзних районв пвострова та свту збрана в Кримському ботанчному саду. Внаслдок збльшення сухост клмату на захд вд

Алушти вчнозелен рослини зникають, а лс поступово замщуться чагарниковими заростями шиблякового типу. На схилах гр поширен розрджен зарост сухолюбивих трав напвчагарникв. Дал на схд рослиннсть набува степового характеру. В район Судака, а також у захднй частин Пвденного берега поширена релктова сосна. Крим ма неабияке рекреацйне значення. Сприятлив клматичн умови, тепле море, наявнсть лсв мальовничих

кравидв забезпечили можливост для розвитку санитарно-курортно мереж. Слд зазначити, що для Криму складною проблема водозабезпечення. Вона виршуться шляхом створення водосховищ на рчках, використання пдземних вод, транспортування води Пвнчно-Кримським каналом. Але труднощ з водозабезпеченням все ще залишаються. Останнми роками досить гострою для Криму стала екологчна проблема.

Вона зв язана з забрудненням атмосферного повтря промисловими викидами у пвнчно-захдних районах пвострова, автотранспортом у мстах з забрудненням Чорного та Азовського морв. Все це вплива на в цлому гарн перспективи подальшого соцально-економчного розвитку регону. Список використано лтератури 1. Половина .П. Фзична географя вропи. Кив АртЕк 1998. 2. Лапко М.

В Руфн В.А Твердохлебов .Т. Кримська область географчний нарис Кив Радянська школа 1961. 3. Фзична географя Укрансько РСР Пд редакцю О.М. Маринина Кив Вища школа 1982. 4. Физико-географическое районирование Украинской ССР Под редакциею В.П. Попова Издательство Киевского университета 1968. 5.

Microsoft Encarta World Atlas 1998 Edition USA Microsoft corp. 1998.