Вугiлля , сланцi , торф

Вугілля — чорна або коричнево-чорна, тверда осадова порода, уторена шляхом вуглефікації рослинних залишків. Вугілля складається з вуглецю, води і летючих речовин з невеликими кількостями мінеральних домішок, при спалюванні вугілля створюючих золу. Викопне вугілля відрізняється один від одного співвідношенням компонентів, що складають їх, що визначає їх теплоту згоряння. Вугілля, подібно до нафти і газу є органічною речовиною, що піддалася повільному розкладанню під дією

біологічних і геологічних процесів. Основа утворення вугілля — рослинні залишки. Вугілля було першим з видів викопного палива, які використовувались людиною. Воно дозволило зробити промислову революцію, яка, у свою чергу, сприяла розвитку вугільної промисловості, забезпечивши її сучаснішою технологією. У 1960 вугілля давало близько половини світового виробництва енергії, до 1970 року його частка впала до третини.

Корисні копалини Кіровоградської області. За промисловим використанням всi кориснi копалини областi подiляються на металiчнi ( руди рiзноманiтних металiв ), неметалiчнi ( будматеріали, хімічна сировина, міндобрива, вогнетривкi i абразивні матеріали ) i горючi ( вугілля, торф, горючі сланці i т.п. ). До особливої групи вiдносяться підземні води. На територiї областi експлуатуються родовища бiльш нiж двох десяткiв рiзноманiтних видiв корисних копалин а також вiдкритi рудопроявлення ще багатьох iнших

видiв мiнеральної сировини. Буре вугілля В Кiровоградськiй областi поширенi родовища бурого вугілля, якi вiдносяться до Днiпровського буровугiльного басейну. Вугілля залягає серед палеогенових пiскiв та глин, вiк його складає 40-50 млн.рокiв, товщина шарiв вугілля досягає 20 м. В областi зосереджено 90% запасiв вугілля ( 3,3 млрд т ) Днiпровського басейну. Найвизначнiшi родовища вiдомi в

Олександрiї, Балаховцi, Петровому, Михайлiвцi, Байдурiвцi. Середнє рiчне видобування бурого вугілля брикетiв на Дмитрiвськiй i Байдакiвськiй фабриках - близько 3,5 млн т. Брикети бурого вугілля є повноцiнним паливом, зручним для спалювання та перевезення. Вони використовуються для термiчної обробки, при виробництвi бензину, мастила, газiв.

Практично все видобуте вугілля переробляється i використовується в областi. Горючі сланці В Кiровоградськiй областi горючі сланці знайденi в 60-х роках поблизу с.Бовтишки Олександрiвського району. Бовтишське родовище знаходиться у великiй округлiй западинi типу кратера, яка має дiаметр 22 км. Нижня частина западини, що складена склоподiбною масою, перекривається пiщано-глиняною товщею палеогенового вiку. Прошарки горючих сланцiв, що залягають серед цiєї товщi,

утворюють 5 горизонтiв, з яких основний ( четвертий ) залягає на глибинi 220-250 м в центрi родовища i на глибинi 30-50 м. по периферiї. Сумарна корисна товщина прошаркiв в межах 10-15 м. Горючі сланці характеризуються середньою наявнiстю золи - 62-63%, середнiм теплоутворенням 2850 ккал/кг та наявнiстю близько 18% смоли. Запаси сланцiв складають близько 3 млрд т. Торф Торф

є першою стадiєю процесу вуглеутворення. Використовується для виробництва паливних брикетiв, нафтопродуктiв ( напiвкокс, горючий газ, амiак, оцтова кислота, дьоготь, спирт ), виготовлення будiвельних матерiалiв ( iзоляцiйнi плити ), використовується в сiльському господарствi як добриво, зостосовується в медицинi для грязелiкування. В останнiй час розроблена технологiя видiлення з торфу воску - дефiцитного продукту для побутової хiмiї, фармацевтики, машинобудування, текстильної промисловостi.

В Кiровоградськiй областi знаходяться невеликi родовища торфу, що розташованi в заболочених плавнях рiчок Мала Вись та Велика Вись, в долинах рiчок близько Новомиргорода, бiля Онуфрiївки. Маловискiвське та Великовискiвське родовища мiстять низинний тип торфу, зольнiсть його становить 33%, теплопровiднiсть 5158 ккал/кг. Цi родовища експлуатуються мiсцевими органiзацiями з 1947 року.