Лiсовi ресурси Украiни

План Вступна частина. 1. Структура розподлу лсових ресурсв. 2. Специфка розвитку лсових лсових ресурсв. 1.3. сторя розвитку лсового господарства Основна частина. 2.1 Сучасний стан лсово промисловост. 2.2 Лсовий фонд Украни. 2.3 Використання лсових ресурсв. 2.4 Взамозалежнсть мж лсовим ресурсним потенцалом та лсовою промисловстю.

2.5 Проблеми галуз. 5.1 Еколого-економчн проблеми забезпечення народного господарства Украни сировиною та шляхи х виршення. 5.2 Проблема рацонального використання та управлння лсовими ресурсами Заключна частина. 3. Перспективи розвитку ресурсного потенцалу IV. Загальн висновки по тем Список використано лтератури Вступна частина Лсов ресурси посдають одне з чльних мсць в ресурснй баз економки

Украни. Серед мжгалузевих комплексв вага лсовиробничого комплексу по обсягам виробництва склада-2,8,по чисельност працюючих-4,6, по вартост основних виробничих фондв-близько-2. Поставками готово продукц лсоматералв комплекс зв язаний бльш нж з 100 галузями. Украна не ма значних запасв лсових ресурсв, як базою для розвитку лсопромислового комплексу. До лсових ресурсв вдносять деревину,технчн,харчов,кормов та нш ресурси, а також корисн натуральн якост

лсу водоохоронн, захисн, клматичнорегулю-ючи, санаторно-ггнчн, оздоровч. Загальна площа лсового фонду Украни склада близько 10 млн. гектарв, в т.ч. покрита лсом 8,6 млн. га. Лсистсть республки досягла лише 14,3,що значно менше, нж лсистсть бльшост розвинених кран свту Угорщина 18,Франця 27,8 ,Румуня 28,1,Польща - 28,7,Нметчина 29,США 32,7,Болгаря 34,4.Запаси деревини в Укран складають 1,3млрд м3 1994р. Джерело 1, с.452

Нервномрнсть розмщення лсових ресурсв наслдком рзномантних природних умов, але в бльшй мр впливу господарсько дяльност людини, яка призвела до знищення лсв. Так лише в перод 1814 1914рокв площа лсв зменшилась на третину. Тотальн вирубки лсу в перод Друго свтово вйни в пслявонн роки призвели до нервномрного розподлу вкрито лсом площ по його ростовим групам молодняк досяга 45 , середньовковий лс 38,сплий 7,Мж тим як оптимальн значення цих показникв повинно складати вдповдно32,34,17.

Особливо нтенсивн рубки ведуться в соснових дубових посадках, в яких на сплий лс припада менше нж 4.В цлому спл лси займають площу, яка в 2,5 рази менше оптимально, а в соснових лсах в 7 разв менше. На територ Украни переважають цнн хвойнсосна, ялина, пхта твердолистян породи, серед яких особливо цнною деревиною дуб, бук, явр, ясень. Часто зустрчаються клен, черешня, груша, як дають цнну сировину для меблево промисловост. По народногосподарському значенню функцям лси

Украни роздляють на дв групи. До першо групи 48 площ лсв вдносять водоохоронн, захисн, сантарно-ггнчн оздоровч лси, а також лси спецального цльового призначення. Деревину в лсах першо групи заготовляють при проведенн лсогосподарських мропримств рубок уводу за лсом сантарних лсовдновлюючих рубок сплого лсу. До друго групи 52,належать лси, як мають захисне граничне експлуатацйне призначення. Кожного року в лсах Украни заготовляють значну кльксть грибв, диких плодв

лсовий горх, шипшина ягд черника, земляника, малина, лкарських рослин, березового соку, меду та н. Охорона та використанн лсових ресурсв в Укран регулються лсовим законодавством. На найближчу перспективу 10 15 рокв можливо значно розширити площу лсв, використав, еродован або низькопродуктивн земл. З загально площ таких земель можливо було б використати бля 4млн га. Найбльша кльксть резервних земель знаходиться в пвденних та пвденно-схдних районах, де лсистсть територ

в 2-2,5 рази нижче оптимально, а площа лсв в розрахунку на душу населення в 2 10 разв нижче норми. Заселення цих земель забезпечило б пдвищену врожайнсть сльськогосподарських культур, захист грунту, водних басейнв та дорг, покращення екологчно ситуац. Важливим напрямком збереженням лсв пошук резервв деревинно сировини на засад його бльш рацонально хмко-механчно переробки, використання замнювачив, комплексне використання листя, глок, кори, стружки, тирси,

корння та нше. Джерело 4, с.41-1.Структура розподлу лсових ресурсв. До складу лсового комплексу входять три промисловост лсова, деревообробна та целюлозно-паперова. В лсовй промисловост найбльш розвинутими лсозаготвельне та лсохмчне виробництва. Лсозаготвельне виробництво забезпечу заготвлю круглих лсоматералв, виробництво технологчно трски та транспортування х на кнцев пункти нижн склади, пункти споживання, заготвлю та вивезення осмолу та деревно

зелен. Лсохмчне виробництво в склад лсово промисловост забезпечу переробку осмолу на канфоль, скипидар, а деревно зелен на втамнне борошно екстракт, пасту, вск та нш продукти, заготвлю та переробку живиц. Лсову промисловсть вдносять до видобувних галузей важко промисловост. Продукцю лсово промисловост використовують головним чином як предмет прац. Практично вс галуз народного господарства споживають лсоматерали або вироби, виготовлен з деревини.

Основне завдання лсово промисловост й нших галузей лсового комплексу на сучасному етап розвитку економки Украни, який характеризуться загостренням економчних екологчних протирч, це нарощування обсягв виробництва за рахунок комплексного та ефективного використання лсосчного фонду та використання ресурсв деревини без нарощувань обсягв лсозаготвель. Стаблзаця обсягв лсозаготвель ма важливе економчне, екологчне соцальне значення, оскльки лси цнним компонентом природи, фактором, що стаблзу навколишн природне середовище.

Скорочення вирубки лсв сприя полпшенню клмату, посиленню пдвищенню продуктивност сльськогосподарських угдь. Джерело 2, с.70 До деревообробно промисловост належать пдпримства, як здйснюють механчну та хмко механчну обробку, а також переробку деревини. В склад деревообробно промисловост видляють три групи виробництв перша виробництва, як здйснюють первинну обробку деревини лсопильне, шпалопильне друга вторинна обробка деревини паркетне, фанерне, меблеве, деревостружкових плит, срникв, стандартних будинкв деталей

та н. третя хмко-механчна переробка деревини деревоволокнистих плит, деревних пластикв. Особливе мсце тут належить виробництву деревостружкових деревоволокнистих плит, що да змогу ефективно використовувати вдходи лсопиляння та нших деревообробних виробництв, отримуючи продукцю, яка користуться пдвищеним попитом основним матералом для розвитку меблево промисловост. Виробництво деревостружкових деревоволокнистих плит динамчно розвиваться.

З 1980 по 1995 рк виробництво деревостружкових плит в Укран збльшилось в 2,3 рази, деревно-волокнистих плит у 3,1 рази. Деревообробна промисловсть важливою галуззю лсового комплексу. пдпримства виготовляють головним чином товари народного споживання. Однак значна частина продукц деревообробно промисловост споживаться в народному господарств як предмети та знаряддя прац. Продукцю деревообробно промисловост використовують будвельна

ндустря, транспорт, сльське господарство, майже вс галуз промисловост. Джерело 2, с.72 Целюлозно-паперова промисловсть, входячи до складу хмко-лсового комплексу, тсно пов язана з лсовою промисловстю поставками сировини балансв, технологчно трски. Галузь ма чтку соцальну спрямовансть, оскльки продукця сприя бльш повному задоволенню потреб населення в товарах, його культурному та духовному розвитку.

Продукця целюлозно-паперово промисловост ефективним замнником цльно деревини. Тому прискорений розвиток целюлозно-паперово промисловост да змогу економити ресурси деревини, сприя полпшенню структури споживання деревини та збереженню лсв. Целюлозно-паперова промисловсть представлена наступними виробництвами деревно маси та целюлози паперу та картону виробв з паперу та картону. Вс три виробництва взамоповязан, задовольняють рзномантн потреби

галузей народного господарства та населення. Вдзначимо, що рвень розвитку целюлозно-паперово промисловост не вдповда сучасним вимогам. За обсягами споживання на душу населення Украна вдста вд ндустрально розвинутих кран у 1990 р. випуск паперу на душу населення становив 7 кг, а багатьох розвинутих кранах понад 100 кг, в США 300 кг. Целюлозно-паперова промисловсть виробля недостатньо паперу, який використовуться для сантарно-ггнчних

потреб, виготовлення обов тощо. Одна з важливих економчних проблем розвитку целюлозно-паперово промисловост докорнне покращання якост кнцево продукц, особливо паперу розширення асортименту продукц з метою найбльш повного задоволення потреб заселення в продукц пдвищеного попиту. До галузей лсового комплексу належить лсове господарство, основне завдання якого це вдтворення високопродуктивних лсв, багатофункцонального призначення, хнй захист охорона.

Лсове господарство ма обмаль вузькоспецалзованих пдпримств, як б займалися тльки лсовирощуванням, охороною та захистом лсу. Бльшсть пдпримств лсового господарства комплексн. Крм лсовирощування вони займаються лсоексплуатацю та переробкою деревини на товари широкого вжитку. Як правило, деревообробн виробництва пдпримства лсового господарства характеризуться низьким рвнем технчного розвитку, органзац виробництва та прац неефективним використанням сировинних ресурсв.

Лсове господарство вдтворю лси на всх землях, призначених для лсовирощування, шляхом створення, формування та збереження цнних насаджень забезпечу покращання яксного складу лсв, пдвищення хньо продуктивност та скорочення строкв лсовирощування на пдстав досягнень науки технкв Лсове господарство здйсню контроль за збереженням лсв вдповдно до вимог законодавства Украни викону сукупнсть робт з обробтку грунтв, збору та перероблення лсового насння вирощування посадкового

матералу, селекц деревних порд посву посадки та догляду за лсовими культурами. Здйсню рубки догляду за лсом, лсозахисн та лсоохоронн заходи. Працвники лсового господарства визначають мсця щорчно рубки стиглих насаджень здйснюють контроль за лсокористуванням. До лсового комплексу Украни доцльно включити мисливське господарство яке займаться вдтворенням збереженням корисно мисливсько фауни Мисливське та лсове господарство тсно пов язан мж собою

Рослиннсть лсу кормовою базою для багатьох мисливських тварин. Водночас деяк види лсово фауни позитивно впливають на розвиток лсу Комплексне ведення лсового та мисливського господарств да змогу ефективно використовувати лсов ресурси Бльшсть комплексних лсових пдпримств Украни в планах економчного та соцального розвитку спрямован на пдвищення продуктивност й охорону диких лсових тварин.

Джерело 2, с.74 1.2. Специфка розвитку лсових ресурсв Важливе мсце в економц лсового комплексу посда лсогосподарське виробництво основне завдання якого це вирощування продуктивних стиглих насаджень захист охорона лсв кнцевим результатом лсогосподарського виробництва вирощений стиглий лс сукупнсть матеральних благ як отримують народне господарство та населення в процес вирощування лсу гриби ягоди плоди лкарськ рослини продукця бджльництва та мисливства матеральн

соцальн блага вд використання захисних рекреацйних й нших корисних функцй лсу. Лсовирощування характеризуться великою тривалстю виробничого циклу. Вирощування стиглих березових, грабових осикових насаджень трива 40 50 рокв соснових ялинових ялицевих 70 90 рокв дубових, букових 100 120 рокв Це породжу ряд економчних проблем, планування собвартост продукц, фнансування лсовирощування на рейки ринково економки планування собвартост продукц фнансування затрат

на лсовирощування матеральне стимулювання ефективного лсокористування еколого економчна оцнка лсових ресурсв, питання цноутворення та н як ще не виршен. Процес лсовирощування вдбуваться головним чином пд впливом природних факторв родючсть грунтв клмат та н х вплив на лсовирощування значно бльший нж в сльському господарств тому х необхдно особливо поглиблено вивчати Помилки на початку виробничого циклу мають довгостроков негативн економчн екологчн наслдки х

необхдно виявляти й усувати в перш роки лсовирощування. Джерело 3, с.42 Процес виробництва в лсовому господарств вимага накопичення значних запасв деревини. Деревн запаси не можна обновити за короткий строк Втрати деревного запасу безповоротн в зв язку з цим функця охорони та захисту лсв у лсогосподарському виробництв надзвичайно важливою. Лсогосподарське виробництво слабо механзоване, розосереджене на великй

територ знаходиться просто неба пд впливом природних факторв дощ снг Ц особливост лсогосподарського виробництва створюють труднощ в органзац виробництва та прац стримують формування квалфкованих кадрв. Специфчним лсозаготвельне виробництво яке забезпечу заготвлю та транспортування круглих лсоматералв на кнцев пункти. Виробничий процес лсозаготвель характеризуться вдносно короткою тривалстю виробничого циклу постйно перемщаться по територ лсового фонду

Предмет прац розосереджений на значнй територ На нього стотно впливають природн фактори клмат, рельф та н. Предмет прац в лсозаготвельному виробництв - продукт природного походження який на вдмну вд предмета прац нших видобувних галузей промисловост вугльно, нафтодобувно та н може поновлюватися природним шляхом. На вдмну вд лсогосподарського та лсозаготвельного виробництва деревообробно та целлюлозопаперово промисловост зосереджен в цехах, в яких створен сприятлив умови для прац вдпочинку.

Природн фактори стотно не впливають на технологчн процеси й органзацю цих виробництв Однак доцльно зауважити що багато виробництв деревообробних пдпримств пов язан з використанням шкдливих для здоровя людей хмчних речовин, забруднюють навколишн середовище. Виробництва деревообробно промисловост неоднордн Найбльш перспективн серед них виробництва деревних плит пластикв, як дають змогу комплексно освоювати низькояксну деревину та виготовляти ефективну в споживанн

продукцю. Ц виробництва розвиваються найбльш динамчно в деревообробнй промисловост. Разом з фанерним виробництвом вони базовими для нарощування випуску меблв. Подальший розвиток виробництва деревних плит тсно пов язаний з пдвищенням х екологчност зменшенням шкдливого впливу на здоров я людей. Лсопильне та шпалопильне виробництво, як основними споживачами круглих лсоматералв у деревообробнй промисловост розвиваються менш динамчно порвняно з виробництвом деревних

плит. У цлому свтове споживання деревини характеризуться зменшенням частки цльно деревини та збльшенням глибоко хмко-механчно та хмчно переробки . Джерело 3, с.43 1.3. сторя розвитку лсового господарства. Органзоване ведення лсового господарства на заход Украни сяга 13ст. Вдомо, що завдяки зусиллям Данила Галицького 1215 1264 вперше у свтовй практиц на територ тепершнх

Бловезько та Умансько пущ був створений заповдник. Промислов галуз лсового комплексу сформувались на територ Украни в 19ст. У цей час пошматована територя Украни й економчний потенцал були пдпорядкован нтересам ноземних держав. Лси Захдно Украни подлялись на державн, приватн та гминн. При цьому на територ Галичини, Буковини та Закарпаття державн лси становили 30, приватн 62, общинн 8.Лси

цього регону на той час характеризувались досить високою продуктивнстю, Щорчний прирст деревини становив6150 тис. м3.Однак слабо розвинена мережа шляхв сполучання не давала змогу здйснювати рвномрну експлуатацю лсв. Тому в першу чергу вирубували найбльш продуктивн насадження в басейнах рк, доставляючи деревину в мсце призначення головним чином водними шляхами. У другй половин 19ст. в Галичин та Буковин почалося будвництво залзниць з широкими та вузькими колями.

З 1885 по 1898р. експорт лсоматералв з Галичини та Буковини збльшився в 13 разв Джерело 11, с.39 У кнц 19ст. на територ Галичини та Буковини спостергаться нтенсивний розвиток мст, транспорту промисловост. Особливо високими темпами розвиваться деревообробна промисловсть. У 1877р. на територ Галичини дяло 556 лсопильних заводв.

У Буковин переробка деревини була зосереджена в Чернвцях Сторожинецькому окруз. В Закарпатт лсопиляння розвиваться в мстах Буштино та Сгет. Розвиток лсопиляння зумовив надмрну експлуатацю лсв, скорочення лсистост територ. Так за останн 30 рокв 19ст. площа лсв у Галичин скоротилася на 100 тис. га. Особливо вдчутно скоротилась площа лсв у Буковин.

Наприклад, якщо лсистсть територ в 1847р. становила 43,4, то в 1929р тльки 24,6. У 1905 р. в лсопильному, столярно-меблевому та паперовому виробництвах Галичини працювало 65112 робтникв. Загальна потужнсть силових машин у деревообробнй промисловост становила 12 тис. кнських сил. Серед галузей промисловост лсовий комплекс посда провдне мсце. Однак за сучасними уявами це були невелик пдпримства.

Середня кльксть працюючих на одному пдпримств становила 55 працвникв. У повонн роки лсова та деревообробна промисловсть розвивались повльно, оскльки не були конкурентноспроможними на свтовому ринку, мали вдсталу технку та технологю. Органзоване ведення лсового господарства на територй Схдно Украни сяга Кивсько рус. Ще в 11 12 ст. здйснювалася охорона лсв. сторя розвитку галузей лсового

комплексу Схдно Украни тсно пов язана з сторю Росйсько мпер, в склад яко вона перебувала протягом трьох столть. До 17 ст. у Схднй Укран було багато лсв. Велико шкоди лсам Украни завдало будвництво поштатних заводв. Поташ у той час використовували для виготовлення скла, мила, фарб. Обсяги виробництва поташу в окрем роки сягали 17400 ц. Для його отримання було необхдно близько 3 млрд. м3 цнно деревини.

Винищення лсв призвело до значного зменшення лсистост територ Схдно Украни. Тльки за перод з 1819 по 1913 рк лсистсть територ Полтавсько губерн зменшилась з 13 до 5, Чернгвсько з 21 до 14, Кивсько з 20 до 17. Перед першою свтовою вйною лси Схдно Украни перебували головним чином у приватнй власност.

При цьому слд зазначити, що частка державних лсв поступово зменшувалась. За перод з 1854 по 1886 рк частка державних лсв зменшилась вд 30,7 до 19,5.Псля бльшовицького перевороту лси стали загальнодержавною власнстю. У 1921 р. утворене Всеукранське управлння лсами та губернськ управлння. У 1927 1928 рр. Лси Схдно Украни мали таку вкову структуру молодняки 46

Середньовков 24 пристигаюч 12 стигл та перестигл 18. У лсах переважали сосна43 , дуб ясень370. Щорчний прирст становив 2,8 м3 на 1 га. Вн був дещо вищий порвняно з 1914 р. Джерело 11, с.47 . Основна частина. 2.1. Сучасний стан розвитку лсових ресурсв. В умовах незалежност Украни лсова промисловсть ма особливе значення для пдвищення рвня забезпеченост

держави та населення продукцю лсового комплексу та покрашення, за рахунок збльшення обсягв лсових насаджень, екологчно обстановки. За попереднми даними, в 1998р у зв язку з скороченням обсягв виробництва лсово промисловост, у зв язку з скороченням поставок деревини з нших регонв розривом господарських зв язкв, Украна недоодержить в круглому обчисленн близько 6 млн. м3 лсово сировини та бля 22 вироблено з не продукц. В цлому в 1997р. обсяги продукц лсово промисловост скоротились на 7,6 млн. грн.

Так втрати були спричинен, в першу чергу неефективнстю та нентенсивнстю використання деревинних ресурсв, яких без того не вистача. В Укран нтенсивнсть використання лсових ресурсв найнижчою серед кран вропи. Джерело 3, с.43 Значн обсяги деревини Украна не добира у лсах неспецалзованих фондотримачв колгоспв, мських лсв паркв, вонлсгоспв, а також у захисних смугах полв, рчок водоймищ. Одню з причин уповльнення темпв розвитку рацональних технологй удосконалення галузево структури випуску

продукц лсово промисловост була порочна орнтаця на поставки деревини продукц, яка виготовлена на основ, з нших регонв. Тому в нас не досягло належного розвитку виробництво плит, картону прогресивно тари. Склалася парадоксальна ситуаця, коли за рахунок власних ресурсв потреби держави в деревнй сировин та продукц лсово промисловост задовольняються тльки на 13, тод як деревн вдходи використовуються тут на 50-60, а використання бомаси значно нижчим, нж у розвинутих кранах.

З переходом до ринкових вдносин завоюванням Украною незалежност пдвищення ступеня задоволення потреб у лсопродукц за рахунок мсцевих ресурсв набува особливо актуальност, оскльки для збереження снуючого рвня виробництва необхдно щорчно закуповувати деревину та продукти на суму до 4 млрд. дол. США. При сучаснй структур споживання лсопродукц, яка склалася, потреба в нй у 2005р. зросте у порвнянн з 1997р. на 15, а власн ресурси сиророслого лсу на цей час розширяться тльки на 1,5, тобто розрив мж

лсосировинними ресурсами мсцевого виробництва потребою в них стане ще бльшим. Дослдження структури потреб у деревин для виробництва основних видв продукц показали, що у перспектив потреба у пиломатералах помтно знизиться, а у прогресивних видах лсопродукц деревних плитах, пресованих виробах, картон, папер та н. збльшиться у клька разв. Розвиток цих виробництв як використовують вторинн ресурси деревн вдходи , макулатуру, кострицю та нше,

забезпечить пдвищення повноти та ефективност використання бомаси дерева, а також одержання замнникв суцльно деревини. Також ц тенденц можна прослдити з даних Статистичного щорчника Як подан у додатках у вигляд таблиць. Джерело 10, с.378 Баланси виробництва пдпримств лсово промисловост та споживання лсоматералв та лсопродукц в Укран свдчать, що за 1990-1996 рр. х поставки з нших республк скоротилися на 38.

Причому характерним скорочення ввезення лсоматералв у непереробленому вигляд длово деревини бльш як у 2 рази, пиломатералв на 33, паливних дров у 6 разв, нших пиломатералв на 13. Ввезення клено фанери знизилося в 3 рази, тод як деревностружкових плит виросло у 4 рази, деревноволокнистих плит в 6, картону в 4,5 паперу в 2 рази. Збльшення ввезення продукц глибоко хмко-механчно переробки деревини особливо виявилося в останн роки прогресивним явищем у торгвельно-економчних вдносинах мж кранами

колишнього союзу. Але в умовах економчно незалежност Украни такий обсяг поставок ма негативн наслдки у зв язку з нестабльною, завдяки нестабльност нацонально валюти, цновою полтикою. Щорчне вивезення лсоматералв за меж республки становить близько 1млн. м3 в умовному обчисленн0. Це незначна кльксть деревини бука дуба, а також окрем види паперу картону. Збльшення обсягв виробництва на пдпримствах лсово промисловост, а саме в лсовй, деревообробнй та целюлозно-

паперовй, можливе шляхом збльшення повноти використання вс бомаси дерева, вторинних та нших волокнистих матералв та використання замнникв. У перспектив прирст мсцевого виробництва лсоматералв реальний за умов значного розширення площ швидкорослих технчно цнних порд, здйснення ряду органзацйно-технчних заходв по пдвищенню продуктивност виробництва, переорнтац експлуатац лсв групи та нших лсових ресурсв. Сьогодн, коли Украна пережива не легк часи, коли економка знаходиться в занепад маже в бльшост галузях

народного господарства сну безлч рзномантних проблем, економчний стан пдпримств лсово промисловост та лсового комплексу в цлому хоче бажати кращого. Нестабльнсть укрансько економки та нацонально валюти, нестача обгових коштв фнансових активв пдпримств призводять до постйного зменшення обсягв випущено продукц, якост та конкурентноспроможност на ринку. Подальший розвиток галузей лсово промисловост потребу повного радикального реформування, що включа в

себе замну фзично та морально застарлого обладнання, надлення пдпримств обговими коштами, розробка ефективних, рацональних технологй, рацональне використання вдходв. На превеликий жаль, сьогодн, в держав сну значний дефцит грошових коштв тому сподватись на реформування в близькому майбутньому лсово промисловост та народного господарства в цлому не доводиться. Джерело 9, с.15 2.2. Лсовий фонд Украни. Лсовий фонд це територя лсв земель, покритих лсом, як призначенн

для потреб лсового господарства. Лсовий фонд вддлений вд земель ншого призначення вдповдно до чинного законодавства. До земель лсового фонду належать лсов призначен для вирощування лсу та нелсов рлля, снокоси, води тощо Загальна площа лсового фонду становить 9942 тис га, лсова 9152 тис га, покрита лсом 8620 тис га. Частка прських лсв становить 21,8 Лси розмщен дуже нервномрно. Наприклад, в Укранських Карпатах лси займають 40,5 вд площ, в

Кримських горах 32, на полсс 26,1.В Лсостеповй зон цей показник склада 12,2,а в Степовй 3,8.До найбльш лсистих областей належать Закарпатська, вано-Франквська, Рвненська, Житомирська, Волинська Чернвецька. Джерело 1, с.452 У склад лсового фонду Украни переважають лси першо групи загальна площа яких становить 5072 тис га 51 Лси першо групи мають велике економчне та соцальне значення.

Цннсть х визначаться в першу чергу захисними, рекреацйними, охоронними та ншими численними корисними функцями, як вони виконують. У склад лсв першо групи водоохоронн лси становлять 314,5 тис га 3 них заборонн смуги лсв по берегах рчок, озер, водосховищ та нших водних обктв займають 268,8 тис га, заборонн смуги лсв, що захищають нерестовища цнних промислових риб, 45,7 тис га. Джерело 2, с.75 Лсов масиви Украни, що виконують захисн функц, становлять 1184,9 тис га 3

них протиерозйн лси мають площу 527,4 тис га, захисн смуги лсв уздовж залзниць, автошляхв шляхв загальнодержавного та обласного значення 229,9 тис га, особливо цнн лсов масиви 20,5 тис га, державн захисн лсов смуги 1,9 тис га, байраков лси, стрчков бори, степов 405,2 тис га. Лси, що виконують сантарно-ггнчн та оздоровч функц, становлять 1751,3 тис га 3 них лси зелених зон навколо мст, населених пунктв промислових пдпримств займають площу 1581,0 тис га, сантарно охорони джерел

водопостачання 40,2 тис га, сантарно охорони курортв 116,2 тис га, мськ 13,9 тис га. Лси спецального цльового призначення становлять 202,2 тис га, з них заповдникв 135,3 тис га, нацональних природних памяток 57,4 тис га, заповдних лсових длянок, а також лсв, що мають наукове та сторичне значення 9,5 тис га. У склад лсового фонду Украни переважають державн лси, загальна площа яких сяга 7550 тис га Загальна площа колгоспних лсв становить 1884 тис га.

Як правило, вони представлен малопродуктивними насадженнями з малою часткою стиглих деревостанв. Забезпеченсть лсом населення Украни 0,17 га на людину одна з найнижчих в вроп В Югослав вона сяга 0,46 га, у Болгари 0,42, в Румуни 0,29, в Польщ 0,24 га Забезпеченсть деревиною становить 25,4 м3 на одного жителя Украни Загальний запас деревини в лсах Украни становить 1319,9 млн м3, в стиглих перестйних насадженнях 122,8

млн м3. Лсистсть територ Украни частка покрито лсом площ становить 14,5 За окремими регонами держави лсистсть така Карпати 34, Крим 32, Полсся 29, Лсостеп II, Степ 3 . Що можна прослдити за даними карти подано у додатках. Джерело 12, с.15, 30 Лсистсть територ Украни значно менша вд лсистост кран вропи Наприклад, лсистсть Югослав становить 41,1 , Болгари 34,4,

Польщ 28, Румуни 28,1, Нмеччини 29,0, Угорщини 18,0 Передбачаться, що лсистсть територ Украни в 2005 р досягне 15,8 . В цлому доцльно залсити близько 3 млн га нелсово площ, щоб у перспектив довети лсистсть територ до 20 . У державних лсах Украни переважають молодняки 44 нш вков групи становлять середньовков 39 пристигаюч 10 стигл й перестйн 7 . Джерело 2, с.76 У склад лсового фонду переважають хвойн породи, покрита лсом площа

яких становить 2916,6 тис га. Твердолистян породи займають площу 2578,2 тис га, м яко листян породи 624,0, чагарники 11,6, нш деревн породи 21 тис га. Найбльшу частку покрито лсом площ займають сосна 34,7 дуб 26,3 . Серед нших деревних порд ялина 9,9 , бук 9,3, вльха 4,2, береза 5,4, граб 3,7, ясен 1,4 ялиця 1,4, осика 1,2, нш породи 2,0 Наведен цифри свдчать, що лсовий фонд Украни представлений в основному цнними твердолистяними та хвойними породами.

Середнй запас деревини на 1 га покрито лсом площ Украни становить 153 м3, в стиглих перестйних лсах 252 м3. Середньорчний прирст деревини на 1 га покрито лсом площ становить 4,0 м3 Найбльш продуктивн це лси Карпат прирст деревини 5,1 м3га У цлому продуктивнсть лсв Украни вдповда середньому вропейському рвню Так, прирст деревини на 1 га покрито лсом площ в Угорщин становить 6,2 м3,

Нмеччин 5,6, Польщ 3,4, Югослав 3,3, Болгари 1,8 м3. У лсах Украни дуже мало стиглих перестйних насаджень, площа яких становить 500 тис га 5,8 Середнй вк хвойних насаджень 42 роки, твердолистяних 52, мяколистаних 33 Лси Украни це зелене золото молодо держави. Вони джерелом цнно промислово сировини, продуктв харчування, стаблзуючим фактором навколишнього природного середовища

Для примноження цього нацонального багатства необхдно стотно пдвищити продуктивнсть лсв, полпшити х охорону та захист. Питання пдвищення ефективност вдтворення лсв необхдно розглядати в тсному взамозвязку з органзацю рацонального використання всх компонентв лсу. Джерело 2, с.78 2.3. Використання лсових ресурсв. Лсов ресурси це сукупнсть матеральпих благ лсу, як можна використати без шкоди навколишньому середовищу

з найбльшою народногосподарською ефективнстю. Всю рзномантнсть компонентв лсових ресурсв залежно вд х призначення й особливостей використання можна об днати в так групи сировинн ресурси деревного походження деревина, деревна зелень, кора, ресурси недеревного походження гриби, ягоди, плоди, горхи, лкарськ ресурси, кормов та технчн ресурси недеревно рослинност тощо, ресурси тваринного походження корисна та шкдлива лсова фауна, яйця, мед, роги, диких тварин тощо багатосторонн корисн функц лсу та його позитивний вплив

на навколишн середовище. Вс групи компонентв лсових ресурсв мають важливе економчне соцальне значення. х доцльно використовувати в народному господарств в напрямах, як дають змогу досягти високих кнцевих результатв. Користування лсовими ресурсами подляють на головне промжне Головне користування лсом це процес заготвл деревини в стиглих перестйних насадженнях. Промжне користування лсом здйснються в процес догляду за лсом, сантарних рубок рубок, повязаних з реконструкцю

малоцнних лсових насаджень Головне користування лсом необхдно здйснювати в межах розрахунково лсоски Закон Украни Про охорону навколишнього природного середовища стаття 43 передбача застосування економчних санкцй в тому випадку, якщо обми головного користування перевершують розрахункову лсоску. Головне користування лсом здйснються в межах розрахунково лсоски. Деревина, яка заготовляться в процес головних рубок, використовуться найбльш повно

На бльшост комплексних лсових пдпримств Украни вдходи лсозаготвельного виробництва застосовують для виготовлення продукц технологчно трски, втамнного борошна, товарв народного споживання тощо, як паливо для екологчних потреб укрплення схилв, збагачення лсових грунтв тощо. Значно грше використовуться деревина, яка заготовляться в процес промжного користування лсом Так, коефцнт використання потенцйних ресурсв деревини вд сантарно-вибркових рубок на пдпримствах

Мн лсгоспу Украни в 1991 р становив 0,954, прохдних 0,954, прордження 0 920, освтлення прочисток 0,500 Низький рвень використання деревини вд рубок промжного користування лсом пов язаний з невисокою якстю сировини, з яко важко виготовити кнцеву продукцю ДСП, ДВП, целюлозу, папр тощо Джерело 4, с.41-44 Деревну зелень хвойних порд використовують для виготовлення втамнного борошна, хвойного екстракту, хвойно пасти та ншо продукц.

Як бачимо з таб. В окремих областях Украни, яких невелика частка хвойних лсв, деревна зелень не використовуться. У цлому в Укран застосовують тльки 30 потенцйних ресурсв деревно зелен. Найбльш високий рвень використання деревно зелен досягнуто у Херсонськй, Волинськй, Полтавськй, Днпропетровкй, Житомирськй, Кивськй, Рвненськй, Хмельницькй Сумськй областях.

Стан вдтворення та використання лсосировинного потенцалу лсв характеризу об м головного та промжного користування лсом, який припада на 1 га лсово площ. Найбльш високий рвень нтенсивност головного та промжного користування лсом досягнутий в Чернвецькй Внницькй вано-Франквськй та Хмельницькй областях Украни Важливе економчне соцальне значення мають ресурси недеревно рослинност та лсово фауни з яких

комплексн лсов пдпримства виготовляють цнн харчов продукти Необхдно вдзначити що в Укран значн резерви збльшення заготвл недеревно рослинност головним чином за рахунок плантацйного вдтворення. Науков дослдження та досвд передових пдпримств свдчать що плантацйне вдтворення ягд, плодв та грибв важливим фактором пдвищення ефективност використання недеревно рослинност. Аналзуючи вдтворення та використання ресурсв мисливсько лсово фауни мисливських угдь на територ лсового

фонду Украни бачимо що хнй потенцал використовуться погано зокрема кормов ресурси мисливських угдь Так вдстрлювання лосв рекомендуться здйснювати при чисельност тварин на 1000 га мисливських угдь не менше 2 оленв 10 козуль 15 кабанв 2 зайцв русакв 20 Наведен дан табл 4 3 свдчать що в Укран тльки чисельнсть дикого кабана досягла рвня який да змогу здйснювати вдстрлювання тварин без шкоди для хнього розширеного вдтворення

Джерело 4, с.45-47 2.4. Взамозалежнсть мж лсовим ресурсним потенцалом та лсовою промисловстю. Найбльш тсн зв язки мж галузями лсового комплексу, оскльки стан кожно з них стотно вплива на динамку розвитку нших. Так, лсова промисловсть ма тсний зв язок з лсовим господарством. Лсозаготвельн пдпримства головними споживачами основно продукц лсового господарства деревного запасу, який включаться в народногосподарський обг шляхом вирубки частини смуглих насаджень вивезення заготовлених

круглих лсоматералв у пункти споживання. Доцльно вдзначити, що способи виконання технологчних транспортних операцй у лсозаготвельному виробництв стотно впливають на стан лсовдновлення на лсосках, зумовлюють появу болт, пдлску, пдросту та недеревинно рослинност. Лсозаготвельне виробництво вплива на розвиток лсокористування форм органзац лсового господарства. Водночас органзаця лсовдновлення значною мрою визнача обсяги та способи заготвл деревини. снують тсн

органзацйн та економчн зв язки мж лсовим господарством лсозаготвельною промисловстю. Органи лсового господарства вдпускають лсосчний фонд лсозаготвельним пдпримствам контролюють його експлуатацю. За стиглий лс, вдпущений у рубку, лсозаготвельн пдпримства вносять кореневу плату, яка надходить у державний бюджет. Лсова охорона застосову економчн санкц щодо лсозаготвельних пдпримств за порушення встановленого порядку лсокористування. Лсозаготвельна промисловсть ма тсн зв язки з деревообробною та

целюлозно паперовою промисловстю, яким постача кругл лсоматерали та технологчну трску. Кругл лсоматерали у великих об мах спожива лсопильне виробництво. Найбльшим споживачем деревини в Укран будвельний комплекс. На промислове та житлове будвництво витрачаться близько 60 пиловника та будвельного лсу. Багато лсоматералв споживають добувн галуз промисловост особливо вугльна та залзорудна .

На 1000 т. добутого вуглля витрачаться 30 35 м3 лсоматералв. Високояксн кругл лсоматерали та пиломатерали використовують у суднобудуванн, для виготовлення телеграфних спецальних стовпв. Економка деревообробно промисловост Украни тсно пов язана з лсозаготвельною промисловстю лсних районв Рос. стан розвиток значною мрою визначаться обсягом поставок з цих районв круглих лсоматералв пиломатералв.

У зв язку з цим виника об ктивна необхднсть змцнення зв язкв мж деревообробними пдпримствами Украни та лсозаготвельними Рос на пдстав довготривалих взамовигдних договорв оптимзац транспортних потокв лсових вантажв. В Укран складаться напружена ситуаця з забезпеченням народного господарства лсоматералами, папером, картоном та ншою продукцю з деревини. З 1970 по 1987 рк поставки длово деревини за меж Украни збльшились на 26, а завезення зменшилось на 37 .

Якщо в 1970р. привзн кругл лсоматерали в загальному баланс споживання деревини становили 79, то в 1987рю тльки 59. За меж Украни вивезено 80 тис. м3 длових лсоматералв 156 тис. т паперу. Пдпримства лсового комплексу Украни експортували в 1995р. 46,9 тис. м3 ДСП, 7,7 млн м3 ДВП, 17,1 тис. м3 фанери, 15,5 тис т целюлози, 2,5 тис т зошитв. На мжнародний ринок

Украна поставила меблв на суму 18,9 млн грн сувенрв на суму 25,6 тис. грн Джерело 9, с.78 Експортн можливост галузей лсового комплексу обмежен, з одного боку, невисокою якстю продукц, а з ншого необхднстю враховувати, що Украна одна з найменш забезпечених лсом деревиною кран вропи. Пдпримства лсового комплексу не задовольняють потреби внутршнього ринку. Галуз лсового комплексу тсно пов язан з свтовим ринком.

У комплексних лсових спецалзованих деревообробних пдпримствах працю устаткування, закуплене в Рос, Швец, Фнлянд, Нмеччин, Польщ та нших кранах. Продукця цих пдпримств надходить на мжнародний ринок, зокрема, кругл лсоматерали, ДСП, ДВП, мебл, технологчна трска, продукця мисливського господарства. Джерело 8, с.15 2.5. Проблеми пов язан з використанням лсових ресурсв. 2.5.1. Еколого-економчн проблеми забезпечення народного господарства

Украни сировиною Недостатня лсистсть територ Украни незначн запаси стиглого га перестйного лсу невисока продуктивнсть середньовкових пристигаю чих лсв створюють труднощ щодо забезпечення лсопромислового комплексу мсцевою сировиною, а народного господарства населення кнцевою продукцю з деревини Ц труднощ ускладнюються тим, що скорочуться постачання деревини з Рос. Для успшного виршення цього завдання необхдно розробити нацональну довгострокову програму пдвищення

ефективност вдтворення лсових ресурсв рацонального х використання Доцльно в короткий строк досягти зменшення залежност пдпримств лсопромислового комплексу вд мпорту деревини Для остаточного виршення ц проблеми необхдний тривалий перод. Разом з тим можливсть частково виршити у бльш короткий строк У першу чергу, це бльш ефективне використання ресурсв деревини та замнникв, як на численних пдпримствах

в органзацях. Так, у комплексних лсових пдпримствах Украни потенцйн ресурси вдходв лсозаготвель у 2000 р будуть становити близько 2,6 млн м3, а маломрно деревини вд рубок догляду за лсом 3,4 млн м3 з загального обму деревинних вдходв лсозаготвельного та лсогосподарського виробництва близько 2,6 млн м3 можнд буде використати для виробництва промислово продукц Це значний резерв деревно сировини Вн становить близько 40 деревини, яка заготовляться в процес головного

користування лсом. Джерело 9, с.37-40 Необхдно стотно змнити на краще сучасну неефективну структуру споживання деревини, яка формувалася впродовж довгих рокв функцонування бюрократично-командно системи господарювання Доцльно прискорити розвиток галузей промисловост, як ефективно переробляють деревину перш за все целюлозно-паперову Сировиною для розвитку целюлозно-паперово промисловост не тльки деревина, але макулатура, вторинн сировинн ресурси сльського та комунального господарств солома, очерет, деревина,

яка заготовляються в процес догляду за парками, садами та поодинокими деревами тощо. Неефективно переважно як дрова використовуться деревина, яка заготовляться в процес рубок догляду за полосами вздовж залзничних автомобльних дорг 1 це в умовах гострого дефциту на деревину, коли можна використати як повноцнну сировину для виготовлення целюлози, картону ДСП, ДВП та ншо ефективно в споживанн продукц В полезахисних смугах можна щорчно заготовляти 2,5 млн

м3 деревини. Украна для виробництва картону та ншо продукц використову тльки 500 тис. т. макулатури, в той час як можливост збльшити споживання до 1 млн т у рк. Значна частка круглих лсоматералв в Укран використовуться без попередньо механчно та хмчно-механчно обробки стовпи, паливо тощо. Тому х необхдно замнити бльш ефективними. Очевидно, що ринков економчн вдносини, до яких прагне

Украна деревини, прискореному розвитку ресурсозбергаючих виробництв технологй. Другий напрям виршення проблеми це стотне полпшення вдтворення лсосировинних ресурсв Перспективними плантацйне лсорозведення особливо на непридатних для сльськогосподарського виробництва землях вирощування насаджень з швидкорослих деревних порд, введення в лсов культури модрини японсько та нших продуктивних деревних порд з метою х вирубки в процес промжного користування лсом.

Необхдно пдвищити ефективнсть вдтворення захисних полос уздовж транспортних шляхв не тльки для посилення х захисних функцй, але й отримання повноцнно кондицйно деревини, забезпечити залснення всх малопридатних для сльськогосподарського виробництва земель Пдвищення лсистост територ Украни до 20 дасть змогу в перспектив забезпечити лсопромисловий комплекс мсцевими сировинними ресурсами, полпшити клматичн умови х позитивний вплив на продуктивнсть сльського господарства, а також збльшити

рекреацйний потенцал лсв його позитивний плив на здоров я населення. Джерело 7, с.56-60 2.2.2. Проблема рацонального використання та управлння лсовими ресурсами. Екологчна криза, дефцитнсть лсосировинних ресурсв в Укран лсистсть територ 14,3, при оптимальнй у 19-23 за рахунок власного виробництва потреба в деревин щороку задовольняються на 25-27 завжди спонукали фахвцв до пошуку внутршнх сировинних резервв для пдвищення

рвня самозабезпечення потреб крани за рахунок мсцевих ресурсв, полпшення показникв навколишнього середовища. Перевантаженсть лсового вдомства виробничими функцями, вдсутнсть належних машин, механзмв технологчних лнй а останнм часом робочо сили призвели не тльки до погршання стану лсового фонду , як наслдок, до зменшення продуктивност лсових земель, але й до його самовдсторонення вд виконання надзвичайно важливо державно функц вдповдальност за пднесення рвня або повне забезпечення потреб держави в послугах лсу,

в лсосировинних в першу чергу деревних ресурсах власного виробництва. Формуванню такого ставлення сприяли гарантован в минулому поставки деревини з нших регонв, а також вдповдний унтарному режимов господарський механзм з його фнансово-кредитною системою, плануванням цноутворенням який в цлому не стимулю виробника, не сприя використанню госпрозрахункових пдойм. Незважаючи на державну самостйнсть Украни становлення ринкових умов господарювання, кервництво лсового

вдомства Украни сьогодн вслякими методами намагаться утриматися на старих позицях концепц вдтворення лсв користування користування деревними ресурсами, як явно входять у суперечнсть з ринковими умовами. Пдтвердженням цьому науков прац спвробтникв Мн лсгоспу Украни Лсовий Кодекс Украни, що орнтован на закрплення за цим вдомством виконання лсозаготвель первинно дерево переробки, тобто на за ним права визначати лсоску, давати й матерально-грошову оцнку, проводити

лсозаготвлю та реалзацю деревини. Господарчий механзм, створений в умовах партйно-командно системи, не мг не вплинути на характер концепц ведення лсогосподарського виробництва на стан лсв в Укран на баз практично постйного лсофонду вдведено в захисн насадження виключено з експлуатац майже половину дерево станв, в експлуатацйних лсах здйснювалися виснажлив головн рубки, а псля доведення вково структури до критично вдбулося штучне перекачування головних рубок у рубки догляду шляхом збльшення

у 3-3,5 рази обсягу вирубки за масою. Негативн результати не забарилися через вирубування при рубках догляду кращих дерев дерев майбутнього продуктивнсть середньовкових, достигаючих стиглих деревостанв на 20-40 а в окремих випадках на 50 нижчою вд нормально, оптимально, встановлено за таблицями ходу росту. Негативн тенденц склалися в промисловй переробц деревини. Аналз матераломсткост продукц ц пдгалуз лсового комплексу показав, що з загального обсягу перероблювано

деревно продукц на продукц використовуться 42, а решта йде на паливно-енергетичн потреби або у вдходи. Структура використовування деревних ресурсв випуску продукц на деревнй основ взагал незадовльною. В Укран з кубометра заготовлено деревини, а також у розрахунку на душу населення виробляться менше деревностужкових у 2 рази деревоволокнистих у 6 плит, фанери у 8, целюлози в 10, паперу картону майже в 20 раз, нж у Фнлянд, Франц, Швец, тал та Нмеччин.

Джерело 8, с.27-34 Також одна з основних проблем укранського лсового комплексу те що, лс офцйно не визнаться нерухомим майном, вн вилучений з фнансового товарного обгу. Основний лсовий закон Украни Лсовий кодекс не визна не визнача лс, як об кт економко-правових стосункв, не передбача просторово обмеженост такого об кта. Не сприя покращанню ситуац в лсовому господарств система фнансування та методологя формування державного

лсового доходу, за якими лсовирощування виявляться збитковим внаслдок переливу рентних коштв у нш галуз, що споживачами деревини. Це зумовлено саме невизнанням лсових угдь нерухомим майном та вилученням даних природних об ктв з цивльного та товарного обгу. Виника такий економчний казус, що лс як угддя офцйно не визнаться носм вартост. Псля вирубки знищення або порушення цлсност лсового угддя заготовлена деревина набува вартост, ста товаром. Наслдком тако державно економчно полтики бажання всх суб ктв вирубувати

лс, надаючи йому товарного вигляду, а не займатись лсовирощуванням. Джерело 9, с.41 . Заключна частина. 3. Перспективи розвитку ресурсного потенцалу. За сучасних умов адаптац всх господарюючих суб ктв до ринково модел господарювання, особливого значення набувають дослдження перспективи розвитку галузево та нституцонально структур де визначальний вплив мають фактори змни форм власност в процес приватизац пошук власного мсця у ринковому середовищ.

Для визначення перспективних напрямкв розвитку лсово промисловост необхдно обгрунтувати напрямки формування сучасного лсопромислового комплексу на основ галузево та регонально структури з орнтацю на задоволення попиту економки держави та ринку на його продукцю при повному ефективному використанн власного виробниче-ресурсного потенцалу Досягнення поставлено ме ти можна забезпечити шляхом порвняння свтового досвду з становищем у лсовй галуз Украни. Досвд структурно полтики у кранах з розвинутою економкою показу,

що вона була спрямована на зростання пдвищення ефектив- ност функцонування промислового комплексу, на реалзацю кнцево мети забезпечення усталено конкурентноспроможно нацонально економки . Наприклад, на початку 70 х рокв продукця США була низько якост низько конкурентоспроможност, через що торгвельний баланс крани був вдмним, сталося зниження експорту, а частка промислово продукц на свтовому ринку скоротилася на третину. Промислова полтика США передбачала подолання зазначених негативних явищ.

У Франц формування реалзаця промислово полтики здйснювалися через державне втручання та регулювання економки, прийняття стратегчних ршень та розробку проритетних напрямв науково-технчного прогресу. Всляк мжнародн угоди були нацлен на захист лсв господарюючим суб ктам на внутршньому ринку. Джерело 2, с.43 Наведений фрагментарний аналз структурних перетворень у розвинутих кранах да можливсть видлити типов елементи промислово полтики, як доцльно започаткувати розширити в

Укран . Основн з них - законодавче прийняття стратегчних, ршень щодо розвитку структурно переорнтац промисловост, забезпечення контролю за ключовими галузями, внутршнм ринком та нвестицями - використання фнансово пдтримки втчизняного виробництва - формування зовншньоекономчно полтики у вдповдност з нацональними нтересами, розробка реалзаця нновацйно- нвестицйних проектв - формування стки фнансових нститутв господарського спрямування ринкового типу - державна пдтримка втчизняного бзнесу виробництва та ринку.

Дослдження розробка пропозицй щодо структурно перебудови лсового комплексу мають велике значення бо проблему задоволення попиту держави окремих громадян на деревину та продукцю на деревянй основ за умов нестач власно сировини можна поставити на друге мсце псля виршення проблем забезпечення енергоносями та газом. У систем сформованих мжгалузевих комплексв лсовий як виробничо-економчна система вдгра важливу роль Питома вага його галузей у загальному обсягу виробництва товарно продукц

Украни що року становить близько 2,5 , середньооблково чисельност промислово-виробничого персоналу близько 4 5 основних виробничих фон дв 2 Лсовий комплекс забезпечу реалзацю низки мжгалузевих функцй, як постадйно обднуються в ланцюг лсовирощування заготвля переробка Аналз стану економки лсового комплексу а також тенденцй пропозицй щодо його розвитку доцльно дослдити за двома основними пдходами методичним та економчним.

Методичний пдхд необхдним у звязку з традицйними особливостями органзац лсогосподарського лсопромислового виробництв у минулому коли були гарантован поставки лсоматералв з Рос та нших регонв, а власним лсам вдводилася природозахисна роль ресурси використовувалися не на нтенсивнй основ Промислова переробка деревини структура випуску продукт в цлому не були орнтован на конкурентн умови ринкового господарювання, на формування ефективного виробництва з урахуванням дяння ринкових законв

вартост, попиту, пропозиц, конкуренц. З економчно та соцально точок зору лс та його ресурси продуктом предметом прац а з економчно засобом виробництва компонентв середовища регенерую чого впливу на навколишн середовище, тобто лс товаром, ма вартсть, належить до вдновлюваних природних ресурсв а тому повинен використовуватися в обсягах згдно з лсвничими принципами безперервност та невиснажливост. Користування деревними ресурсами в Укран в цлому ма тенденцю до зменшення загальних обсягв у 1950 р 166

млн м3 у 1965 р 14,3 млн, у 1996 р 1 14 млн , у 1997 р 10,4 млн м3 За умов економчно кризи пропозиця деревини у 1997 р становила 10,4 мли м3 а попит на не 9,3 млн м3, за прогнозом на 1998 р, при попит 9,7 млн м3 пропозиц 10 4 млн м3 ма бути забезпечене повне задоволення потреби держави громадян у деревних ресурсах навть з певним розбалансуванням обсягв Звичайно, це веде до нагромадження залишкв нереалзовано длово деревини, як щоквартально коливаються

вд 300 тис до 600 тис м3 а це, у свою чергу, вплива на обсяги лсозаготвель. Джерело 6, с.15 Вихд економки з кризи приведе до зростання попиту на деревину до 1990 р держава споживала близько 33 млн м3 деревини в умовно круглому лс при заготвл 14,3 млн м3, тому науков дослдження повинн орнтуватися на пошук внутршнх резервв на розширення джерел власного виробництва деревини оскльки навть при снуванн ниншньо структури споживання деревини при досягненн обсягв виробництва продукц з не на рвн 1990

р традицйних обсягв лсозаготвель Укран доведеться щороку закуповувати лсоматерали на суму близько 2 морд дол. Крм того продуктивнсть наявних деревостанв залежно вд умов деревно породи на ЗО 50 нижчою нж у нормальних деревостанах за таблицями ходу росту використання щорчного середнього приросту деревини в Укран склада лише 0,64 м2га у Чех 4 Угорщин 4 5 Австр 4 З Нмеччин 4 Польщ З тобто у середньому прирст з одиниц площ у нас використовуться на 16 а в

сусднх кранах на 75 100 бльш як площ лсв передано у довгострокове користування агропромисловому комплексу, де через низький рвень технолог лсогосподарських робт, продуктивнсть деревостанв у 2 рази нижчою нж у лсв державного пдпорядкування. В Укран не дстали розвитку плантацйне лсовирощування та цльове користування лсом для плитного та целюлозно-паперового виробництв. Джерело 6, с.16-17 Динамка тенденц промислового виробництва лсового комплексу дослджен за два пероди 1965 1990

рр 1991 1997рр показують, що за перший перод яксн показники стотно кращими фондоозбронсть прац пдвищилася бльш як у 35 рази що забезпечило зростання продуктивност, зниження матераломсткост продукц хоча темпи зростання продуктивност прац помтно вдставали вд темпв зростання фондоозброност. За аналзований перод частка галузей глибоко хмко-механчно переробки деревини зросла у загальному обсяз товарно продукц з 81 до 87 у вартост основних виробничих фондв з 767 до 867 ,за чисельнстю працюючих

з 636 до 80 4 . На особливу увагу в цьому аналз заслуговують обсяги лсового господарства лсозаготвель як мають тенденцю до зниження. Це пояснються стаблзацю обсягв садння лсу лсозаготвель та нших робт що да пдстави в цлому трактувати цей стан як грубу стратегчну помилку. ншим незадовльним показником незначн обсяги виробництва засобв виробництва для лсових галузей, що призвело до недостатнього технологчного рвня виконання робт до зниження якост продукц та ефективност.

За 1991 1997 рр через кризу в економц та спад обсягв виробництва у галузях не вдалося виконати завдання Державно програми розвитку лсогосподарського лсопромислового комплексв на перод до 2015 р щодо будвництва нових пдпримств целюлозно-паперового та плитного виробництв. Досягнута тенденця утримувалася протягом 1998 р в цлому очкувався прирст обсягв виробництва порвняно з 1997 р на 1 4 За прогнозами, у перспективному перод 1999 2005 рр тенденц стаблзац будуть розвинут,

а середньорчн темпи приросту становитимуть близько 7 . Джерело 5, с.13-17 До основних проритетв розвитку галузей належать - пдвищення рвня використання продуктивност лсових земель - досягнення оптимально структури виробництва деревних ресурсв - розвиток втчизняного машинобудування для лсових галузей - пдвищення продуктивност функцонуючих деревостанв - реконструкця дючих будвництво нових пдпримств, заводв за рахунок усх можливих джерел фнансування - пдвищення конкурентоспроможност

втчизняних видв продукц Реалзаця завдань структурно перебудови економки лсових галузей можлива за умови формування модел господарювання, яка б вдображала так нов сучасн напрями - орнтацю галузево структури виробництва на розвиток прогресивних видв продукц - вдтворення лсових ресурсв на багатоцльовй, розширенй основ - переорнтацю каптальних вкладень структури джерел нвестування на впровадження госпрозрахунку формування джерел власних ресурсв для лсогосподарського виробництва - розширення лсосировинно бази,

в основному, шляхом нтенсифкац лсогосподарського виробництва - докорнну змну структури споживання сировини шляхом залучення до виробництва макулатури соломи, вторинних волокнистих матералв, деревних вдходв а також докорнну змну структури випуску продукц на деревнй основ. Основн завдання програми - закрплення економчного зростання, пдвищення конкурентоспроможност продукц галузей лсово промисловост. Реалзаця основних проритетв розвитку лсових галузей можлива при орнтац на

так принципи господарювання - пдвищення рвня задоволення попиту на деревину продукцю на деревнй основ за рахунок власного виробництва опора на власн ресурси - розвиток виробництва прогресивних видв продукц замнникв цльово деревини - розширене вдтворення лсосировинних ресурсв - нтенсифкацю користування лсосировинними ресурсами - повну та ефективну переробку сировини - помякшення негативних зрушень у виробництв сировини, кнцево продукц та х споживанн - докорнне реформування господарського економчного механзму лсового комплексу

для забезпечення госпрозрахунковост його господарсько дяльност - посилення регулюючо рол держави у реалзац структурних змн. Для економчно оцнки рвня та якост структурних перетворень пропонуться використати крм загальноприйнятих критерв ефективност та оптимальност ряд специфчних таких, як - оптимальнсть забезпечення регенерац лсом компонентв навколишнього середовища - рвень задоволення попиту на лсоматерали за рахунок власного виробництва - частка обсягу деревини у готовй продукц в загальному обсяз переробки - випуск

прогресивних видв продукц з знеособленого 1 м3 заготовлено деревини - структура випуску продукц. Реалзацю проритетв розвитку лсових галузей досягнення запропонованих критерв можна забезпечити за рахунок таких факторв - користування деревними ресурсами лсу повинне переорнтуватися на нтенсивну основу, промислова переробка деревних ресурсв ма здйснюватися на принципах повноти та ефективност. У прогнозному перод очкуться закрпити розвинути набут тенденц стаблзац економки, що дозволить перейти

до етапу нарощування обсягв виробництва. Наведен економчн термни поняття спираються як на свтовий досвд так на власну економчну специфку, сторичн, нацональн та культурн традиц, кон юнктури ринку дяння його законв, снуючу структуру виробництва, потенцальн можливост. Варто зазначити, що науково визначен та обгрунтован концептуальн основи трансформування лсового комплексу напрями пдвищення ефективност його функцонування повинн охоплювати основн цл структурно полтики держави,

етапи проритети перебудови лсових галузей з урахуванням достатност джерел фнансування з боку як держави так окремих господарюючих субектв . Джерело 5, с.18-20 IV. ЗАГАЛЬН ВИСНОВКИ ПО ТЕМ Стан справ в якому сьогодн знаходиться лсовий комплекс можна назвати дйсно критичним. Комплекс у сьогоденн стовкнувся з рядом таких проблем екологчна криза, дефцитнсть лсових ресурсв, конкуренця з закордонними виробниками яксть вдчизняно продукц у порвнянн з закордоною, показу

не на нашу користь, недостача нвестицйних ресурсв, застрарлсть техники тощо. Розвиток ринкових умов господарювання поставив перед працвниками лсу складн завдання в зв язку з приватизацю державного майна можливою змною форм органзац виробництва в комплексних лсогосподарських пдпримствах. Основними напрямками розв язання проблем розвитку лсового комплексу лсогосподарського лсопромислового виробництв вдосконалення форм управлння цим комплексом комплексне використання наявних деревних ресурсв

власних завзних нтенсифкаця втдворення лсв користування лсом. При ситуац, що складаться в нашй держав корпоратизац лсопромислових пдпримств державно власност на лси, визначальним ста вибр форм органзац виробництва в комплексних пдпримствах, в тому числ забезпечення реалзац основних принципв вдтворення лсв, користування лсом, ефективно переробки лсосировинних ресурсв. Сьогодн лсогосподарським лсопромисловим виробництвом управляють т сам вдомства з виконанням тих самих

функцй, що й ранше. Звичайно, за час сво дяльност снуюч форми управлння мали певн здобутки, але х структура громздка, х функц не сприяють розвитков самостйност пдпримств входять у суперечнсть з економчними методами управлння виробничими процесами, а зовншьоекономчна дяльнсть орентуться на експорт продукц, головним чином сировинного напрямку. З огляду на стан навколишнього средовища, лсового фонду користування ним, на необхднсть комплексно переробки лсосировинних ресурсв, втчизняний зарубжний досвд, на особливост

економки лсового комплексу в умовах ставновлення ринково модел господарювання, у правлння лсогосподарським лсопромисловим виробництвом в Укран доцльно органзувати з урахуванням чткого подлу функцй мж структурними формуваннями Мнстерством лсв Украни, Мнстерством промисловост Украни, Мнстерством охорони навколишнього середовища Украни. Реалзаця запропоновано модел управлння лсовим комлексом можлива за умови розробки концепц господарювання

в галуз та пакета нормативних матералв, вдповдного доопрацювання Лсового Кодексу, а також становлення основних нститутв ринку, як в цлому повинн забезпечити ведення робт по вдтворенню лсв, коритсуваннюлсосировинними ресурсами та х промисловй переробц на науковй основ. Трансформування снуючо системи може бути частковим у порядку експерименту у певних природно-економчних зонах. Список використано лтератури. 1. Шаблй О. Економчна географя

Львв. Свт. 1994. 2. Сенякевич . Економка галузей лсового комплексу Кв. Знання. 1992. 3. Маценко Г. Все про лс. Як вони дерева Украни. Магстраль. 1997 42 43 спец.випуск 4. Рущак М. Лси Украни управлння, експлуатаця, вдтворення. Економка Украни. 1995р. 6. 5. Медведев Ю. Дяченко Я. Проблеми розвитку лсопрмислового комплексу приортети, структура,

ефективнсть. Економка Украни 1999. 1 6. Голуб О. Реструктуризувати лсовий фонд украни. Економка Украни 1998. 11. 7. Бобко А. За деревиною лсу не бачать. Вче 1999 2 8. Я. Дяченко. Органзаця управлння лсовим комплексом Економка Украни 1996 7 9. О. Голуб. Про лс та його вартсть. Вче 1997 9 10. Статистичний щорчник Украни. 1996 рк.

Мнстерство статистики Украни. 11. Генсрук . сторя лсництва в Укран Львв. Свт. 1990 12. Навчальний атлас Украни.Кив , НВП Картографя, 1997. Таблиця1 Проведення основних робт у лсовому господарств. Види робт1985199019951996Лсовдновлення у лсовому фонд, тис. га44,038,138,438,5у тому числ посадка та посв лсу40,035,933,934,3Переведено лсових культур у вдкрит лсом земл у лсовому фонд, тис. га40,932,936,030,5Рубки

лсу головного користування в лсовому фонд площа, тис. га27,027,820,319,2Вирубано лквдно деревини, тис. м35927575545744375Рубки догляду за лсом вибрково-сантарн рубки площа, тис. га599,7508,6483,9447,4вирубано лквдно деревини, тис. м3 7827,66887,45166,94801,3Лсовпорядкування , тис. га233122916712356Авацйна охорона лсв вд пожеж, тис. га3418400048454388Захист лсв вд шкдникв хвороб бологчним методом, тис. га239,5278,0228,5199,1Дж. 10 Таблиця 2. Лсовдновлення в лсовому фонд по регонах. га

Регон 1985199019951996Украна439803745838441384 75Автономна Республка Крим 1080935323371Внницька1169106010251010Вол инська2536171527332587Днпропетровська100 04418051039Донецька1002739305410Житомирс ька3865417946044472Закарпатська454628252 3482042Запорзька703351550524вано-Франквс ька2021222722811885Кивська22593317288130 13Кровоградська477353282306Луганська1501 110312101504Льввська3070255625392595Мико лавська100813018731023Одеська11031204108 5963Полтавська905823892975Рвненська28993 00738053341Сумська120687913221416Тернопл

ьська815659860832Харквська26629668921205 Херсонська19771656366604Хмельницька12751 17112801293Черкаська130493510961099Чернв ецька105396713111065Чернгвська2044201925 902701м . Кив118130м . Севастополь6570Дж. 10 Таблиця 3. Посадка посв в лсовому фонд по регонах. Регон 1985199019951996Украна399873591233896342 65Автономна Республка Крим 1006902313351Внницька11691060994988Волин ська2329150823062162Днпропетровська10004 418051039Донецька1002739290390Житомирськ

а3564407139833861Закарпатська23092081182 31634Запорзька703351550524вано-Франквськ а2021204321321739Кивська2259331727042721 Кровоградська477353282290Луганська150111 0312101504Льввська2619230621122166Микола вська100813018671001Одеська1103120410859 63Полтавська905823786819Рвненська2766292 928032706Сумська120687612471245Тернопльс ька815659860832Харквська26629668421167Хе рсонська19771656366604Хмельницька1215117 112011208Черкаська130493510531038Чернвец ька613637826745Чернгвська195419172273236 9м . Кив118129м .

Севастополь6570Дж. 10