Контроль банків України за здійсненням міжнародних розрахунків клієнтів

Название документа: Контроль банків України за здійсненням міжнародних розрахунків клієнтів Кафедра міжнародної економіки Контрольна робота з дисципліни: «Міжнародні розрахунки і валютні операції» Зміст 1.Питання №44. Контроль банків України за здійсненням міжнародних розрахунків клієнтів. 2. Практичне завдання Список літератури. 1.Питання №44.

Контроль банків України за здійсненням міжнародних розрахунків клієнтів. Державні митні органи згідно з Указом Президента України "Про невідкладні заходи щодо посилення валютного контролю" від 8 червня 1993 р. щотижня надсилають до уповноважених банків України, зазначених у вантажних митних деклараціях, реєстри вантажних митних декларацій окремо на експортні та імпортні вантажі, на підставі яких товари та

інші предмети перетнули митний кордон України. Уповноважені банки України на основі аналізу отриманих реєстрів установлюють контроль за своєчасним надходженням резидентам виручки у іноземній валюті за продукцію, роботи, послуги, що були експортовані, або продукції при її імпорті із-за кордону з моменту здійснення авансового платежу або відкриття акредитива на користь імпортера. Для встановлення дійового контролю за здійсненням розрахунків у

іноземній валюті уповноважені банки при списанні коштів з валютного рахунку резидента зобов'язані вимагати від останнього документи, які б підтверджували мету операції. У випадку, якщо резидентом здійснюється авансовий платіж чи попередня оплата за продукцію, яка імпортується в Україну, уповноважений банк реєструє цю операцію у спеціально заведеному для цієї мети Журналі, в якому фіксується дата перерахування коштів, найменування постачальника продукції, дата та

номер контракту, граничний строк надходження продукції із-за кордону на адресу резидента, виходячи із законодавчо встановлених термінів та дати фактичного надходження продукції, яка проставляється на підставі реєстрів вантажних митних декларацій. Після отримання зазначених реєстрів уповноважені банки вимагають від своїх клієнтів копію вантажної митної декларації, з тим щоб переконатися, що продукція надійшла у повному обсязі згідно з контрактом.

Експортні операції резидентів фіксуються уповноваженими банками після одержання реєстрів вантажних митних декларацій у аналогічному Журналі з одночасною вимогою від резидента копії контракту та копії товарно-супровідних документів, що підтверджують момент фактичного перетину митного кордону України. Своєчасність надходження валютних коштів при здійсненні резидентами України довгострокового будівництва за кордоном України (з вивезенням за межі

України для будівництва матеріалів, комплектуючих конструкцій та обладнання) або участі в такому будівництві контролюється виходячи зі строків завершення будівництва, обумовлених в контракті, який подається резидентом до уповноваженого банку. Надходження на користь резидента валютних коштів при відсутності у реєстрах вантажних митних декларацій даних про перетин продукцією митного кордону України можливе у разі перерахування іноземним партнером авансу згідно з умовами контракту на виконання

робіт (надання послуг) за кордоном України, який потрібно надалі враховувати при остаточних розрахунках за контрактом і здійсненні контролю за надходженням виручки у повному обсязі. При ненадходженні валютної виручки у встановлені терміни або продукції за імпортом в Україну уповноважені банки у тижневий термін подають інформацію про це комісіям при регіональних управліннях

Національного банку України за місцем реєстрації резидентів. Разом з тим після закінчення встановлених термінів надходження виручки в іноземній валюті або продукції, що імпортується, уповноважені банки нараховують пеню на резидентів за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми недоодержаної виручки в іноземній валюті або вартості продукції, перерахованій за офіційним валютним курсом

Національного банку України на день виникнення заборгованості. Нарахована пеня державною податковою інспекцією зараховується до державного бюджету України на розділ 12 параграф 25 Бюджетної класифікації доходів і видатків державного та місцевих бюджетів України. Податкові органи ведуть оперативно-бухгалтерський облік пені у картках особових рахунків форми №6 та

у реєстрі форми №25, в яких на підставі актів перевірок роблять відповідні записи про нараховану пеню. Якщо підприємство протягом 10 днів не сплатило пеню, то згідно з Декретом Кабінету Міністрів України "Про стягнення не внесених у строк податкових і неподаткових платежів" від 21 січня 1993 р. №8-93 сума нарахованої пені стягується у безспірному порядку за розпорядженням державних податкових інспекцій.

Уповноважені банки нараховують пеню за прострочення термінів розрахунків і 20 числа поточного місяця повідомляють про нарахування пені державну податкову інспекцію за місцем реєстрації резидента, яка, в свою чергу, дає розпорядження на безакцептне списання пені з рахунку резидента. Уповноважені банки щомісяця 28 числа поточного місяця перераховують до державного бюджету України (за розпорядженням податкової інспекції) суми нарахованої пені.

Податковим органам надано право за наслідками проведених ними документальних перевірок безпосередньо застосовувати до резидентів, які порушують терміни, передбачені ст. 1 і 2 Декрету Кабінету Міністрів України "Про порядок здійснення розрахунків у іноземній валюті" від 19 лютого 1993р. №17-93 штрафні санкції, передбачені ст. 5 Декрету та ст. 24 Закону України "Про Державний бюджет

України на 1994 рік" (3898-12), а саме стягувати пеню. Стягнення пені податковими органами здійснюється у тому випадку, якщо перевіркою встановлено, що уповноважений банк не виконує вимог, передбачених цією Інструкцією. При цьому податкові органи зобов'язані повідомляти обласне Управління Національного банку України про ухилення уповноваженими банками від здійснення функції органу

контролю за експортно-імпортними операціями своїх клієнтів для притягнення їх до відповідальності. За отриманими клієнтами суб'єктами підприємницької діяльності індивідуальними дозволами уповноважені банки не пізніше як 5 числа місяця, наступного за звітним, надають комісіям при регіональних управліннях Національного банку України за місцем реєстрації резидентів інформацію про стан завершення розрахунків або поставок продукції.

Не пізніше як 10 числа місяця, наступного за звітним, регіональні управління Національного банку України надсилають Управлінню валютного регулювання банку повну інформацію за встановленою формою щодо наданих ними індивідуальних дозволів та стану завершення розрахунків у іноземній валюті чи поставок продукції за цими дозволами.

У разі недодержання вимог чинного законодавства при оформленні резидентам таких дозволів та поставок за ними Управління валютного регулювання Національного банку України може переглядати або скасовувати індивідуальні дозволи протягом тижня після отримання інформації від регіональних управлінь банку. Повідомлення про скасування чи перегляд дозволу Управління валютного регулювання Національного банку

України надсилає регіональним управлінням банку для подальшого реагування. Ухилення уповноваженими банками від здійснення функцій органу контролю за експортно-імпортними операціями своїх клієнтів, а також неподання інформації комісіям при регіональних управліннях Національного банку України тягне за собою застосування штрафів, визначених

Положенням Національного банку України "Про порядок застосування ст. 16 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 р. №15-93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю", затвердженим постановою НБУ 4 липня 1997 р. №212. Контроль за цільовим використанням іноземного кредиту Контроль за цільовим використанням

іноземних кредитів, залучених державою або під державні гарантії (далі іноземні кредити), здійснюється шляхом перевірок: - банками-агентами Кабінету Міністрів України, що виконують агентські (посередницькі) функції під час залучення та використання іноземних кредитів юридичними особами-позичальниками (далі позичальники); - органами державної податкової служби; - митними органами. Для здійснення перевірок цільового використання

іноземного кредиту позичальник у 10-денний термін від дати набуття чинності рішень про надання державної гарантії (іноземного кредиту) в забезпечення своїх зобов'язань надає митному органу за місцем оформлення товарів, що ввозитимуться на митну територію України, копії зовнішньоекономічних контрактів із специфікаціями до них, на фінансування яких використовуватиметься іноземний кредит, а банк-агент у зазначений термін подає

Державній митній службі копію наданої державної гарантії за цим кредитом. Митні органи з урахуванням черговості здійснення поставок товарів за цими контрактами та на підставі специфікацій до контрактів і документів, які підтверджують надходження товарів (рахунків-фактур, проформ, актів приймання-передачі), перевіряють відповідність товарів, що надійшли, умовам контрактів та інформують банк-агент про результати перевірки. Банк-агент після отримання митних декларацій від позичальника

та інформації про результати перевірки від митних органів здійснює відповідно до умов внутрішньої кредитної угоди перевірку фактичного оприбуткування товарів, отриманих за даними бухгалтерської звітності позичальника (прибуткові ордери, баланси). У разі виявлення під час перевірок будь-яких розбіжностей банк-агент надсилає позичальнику запити щодо виявлених фактів і з урахуванням його пояснень інформує Валютно-кредитну раду Кабінету Міністрів України з метою розгляду цього питання та прийняття

відповідних рішень. Контроль за фінансовим станом позичальника Аналіз фінансового стану позичальника здійснюється щоквартально: - центральними органами виконавчої влади щодо підприємств, які належать до сфери їх управління; - Фондом державного майна щодо підприємств які перебувають у стадії приватизації; - банками-агентами щодо інших позичальників. Звітність щодо фінансового стану позичальників за формами та у терміни, встановлені

законодавством, щоквартально подається позичальниками відповідним контролюючим органам. Перевірку здійснюють шляхом порівняльного аналізу поточної звітності позичальника із звітністю за відповідні минулі періоди; визначення відповідності фактичних фінансових коефіцієнтів (співвідношення залучених коштів до власних, ліквідності, покриття тощо) коефіцієнтам, наявним на дату проведення експертизи проекту, а також причин їх зміни (показники порівнюються також з аналогічними

середніми показниками у відповідній галузі, оскільки такі зміни можуть стосуватися галузі загалом). Інформацію про результати аналізу в 30-денний термін після закінчення звітного кварталу подають відповідний центральний орган виконавчої влади, Фонд державного майна та банк-агент Міністерству фінансів. У разі виявлення будь-яких порушень, диспропорцій та негативних тенденцій, які можуть призвести до невиконання умов кредитних угод щодо своєчасного погашення

іноземного кредиту, Міністерство фінансів інформує про це Валютно-кредитну раду Кабінету Міністрів України. Контроль за ефективністю використання іноземних кредитів Цей контроль здійснюється щоквартально центральними органами виконавчої влади. Для забезпечення контролю за реалізацією проекту позичальник подає центральному органу виконавчої влади відповідно до галузі копії останньої анкети позичальника з усіма додатками до неї; копії зовнішньоекономічних

контрактів із специфікаціями до них, на фінансування яких залучається іноземний кредит, а також графік реалізації кредитного проекту із щоквартальним розподілом виконання фізичних робіт та їх фінансування. Позичальник протягом 15 днів після закінчення звітного кварталу інформує про зазначені в анкеті та додатках до неї показники центральний орган виконавчої влади відповідно

до галузі, а також Міністерство економіки і Міністерство фінансів. Контроль здійснюється шляхом порівняння показників, а також визначення причин невідповідності стану реалізації кредитного проекту запланованому. Результати аналізу центральні органи виконавчої влади відповідно до галузі подають у 10-денний термін Міністерству економіки. Валютно-кредитна рада Кабінету Міністрів України у разі потреби приймає рішення про створення робочої

комісії у складі представників Департаменту міжнародного розвитку та європейської інтеграції, Міністерства фінансів, Державної податкової адміністрації, Міністерства економіки, банку-агента, центральних органів виконавчої влади відповідно до галузі для здійснення комплексної перевірки позичальника. Про результати перевірки Валютно-кредитна рада інформує Кабінет Міністрів України для прийняття відповідних рішень.

Кабінет Міністрів України за поданням Департаменту міжнародного розвитку та Європейської інтеграції затверджує заключний звіт стосовно реалізації проекту. Практичне завдання До СФКБ "Приватбанк" м. Суми МФО 337576 звернулось ТОВ "Альфа" з проханням відкрити йому поточні валютні рахунки в доларах США та ЕВРО. Для розрахунків з іноземним партнером фірмою "

Ізраел" за експортовану в Україну продукцію (обладнання для переробки сільськогосподарської сировини) за придбані товари клієнту необхідно купити 150 тис. ЕВРО та відкрити на його користь безвідзивний покритий акредитив в "Дрезден-банк" (м. Дрезден) (відповідно до договору купівлі-продажу №14 від 1.02.2008 року). Необхідно: - Скласти перелік необхідних документів для відкриття валютного рахунку. -

Відкрити відповідні рахунки. - Скласти перелік документів, що є підставою для купівлі іноземної валюти на міжбанківському валютному ринку України при розрахунках з нерезидентами за торговими операціями. - Скласти заяву на купівлю іноземної валюти. - Оформити документарно розрахункову операцію по даній ситуації. Відповідь 1. Картка із зразками першої та другої підписів

і відбитком мастичної печатки, яка завірена нотаріально. 2. Для відкриття валютних рахунків дані про ТОВ вносяться в базу банку і здійснюється відкриття рахунків для зарахування валюти та проведення розрахунків: поточних 2600 002 2600 003 та розподільчих 2603 002 26003 003 3. Підставою для купівлі іноземної валюти на МВР України при розрахунках з підприємствами-нерезидентами за торговельними операціями

є такі документи: - типова заявка на купівлю іноземної валюти; - договір з нерезидентом про здійснення торговельної операції, оформлений згідно законодавства (договір купівлі-продажу №14 від 1.02.2008 року); - вантажна митна декларація; - довідка державної податкової адміністрації, в якій резидент зареєстрований як платник податків, із зазначенням суми іноземної валюти, що купується за зовнішньоторговельним договором та інформації про поточний валютний рахунок, що визначений платником податків-резидентом як рахунок,

з якого здійснюється перерахування купленої інвалюти; - документи, що передбачені для документарної форми розрахунків (акредитив, інкасо) або вексельної форми розрахунків. Типова заявка на купівлю іноземної валюти від « » 200 р. Назва підприємства Поштова адреса: Телеграфна адреса: Телекс/телефакс: П.І.Б. співробітника, уповноваженого на вирішення питань за угодою:

Розрахунковий рахунок в гри. № в №МФО (назва банку) Валютний, рахунок № в Meтa використання інвалюти: Доручаємо укласти від нашого імені і за наш рахунок угоду на купівлю коштів в іноземній валюті на таких умовах: Сума купівлі інвалюти (в ) Максимальний курс угоди в гри. (договірна ціна) Сума купівлі в гри. за курсом угоди (1*2) 1 2 3 Та перерахувати на обов'язкове пенсійне страхування

суму коштів збору в гривнях на яку була здійснена купівля іноземної валюти згідно з чинним законодавством України. До початку біржових торгів зобов'язуємося перерахувати в гривневий еквівалент у розмірі (назва банку) необхідному для купівлі валюти за курсом, вказаним в поданій заяві та перерахування збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на рахунок в (назва банку) для купівлі

Комісійна винагорода банку стягується згідно з Тарифом комісійних винагород комісія біржі (назва банку) Придбану іноземну валюту зобов'язуємося використати протягом 5 банківських днів. Залишок гривень після купівлі валюти та сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування (необхідне підкреслити): *Просимо повернути на наш поточний рахунок; *Використати для подальшої купівлі валюти. М.П. Підписи уповноважених Осіб підприємства Список літератури 1.

Арчакова, О. Деякі особливості національного регулювання валютного ризику [Текст] / О. Арчакова // Финансовые риски 2007 N 2 C.67-73 2. Банковское дело [Текст] : учебник / Финансовая академия при правительстве РФ ; ред. О. И. Лаврушин Изд. 4-е, стер М. : КНОРУС, 2006 768 с. 3. Бездітко, Ю. М. Валютне регулювання [Текст] : навчальний посібник /

Ю. М. Бездітко, О. О. Мануйленко, Г. А. Стасюк Херсон : Олді-плюс, 2004 272 с. 4. Валютне регулювання [Текст] : навчальний посібник / Ю. М. Бездітко, О. О. Мануйленко, Г. А. Стасюк Херсон : Олді-плюс, 2004 272 с. 5. Віднійчук-Вірван, Л.А. Міжнародні розрахунки і валютні операції [Текст] : навчальний посібник /

Л. А. Віднійчук-Вірван Львів : Магнолія 2006, 2007 214 с. 6. Єпіфанов, А.О. Операції комерційних банків [Текст] : навчальний посібник / А. О. Єпіфанов, Н. Г. Маслак, І. В. Сало Суми : ВТД "Університетська книга", 2007 523 с. 7. Михайлів, З.В. Міжнародні кредитно-розрахункові відносини та валютні операції [Текст] : навчальний посібник /

З. В. Михайлів, З. П. Гаталяк, Н. І. Горбаль ; Мін-во освіти і науки України, Нац. ун-т "Львівська політехніка" Львів : Львівська політехніка, 2004 244 с. 8. Про систему валютного регулювання і валютного контролю [Текст] : декрет / Україна. Кабінет Міністрів [Б. м. : б. и.], 1993 Б. ц. 9. Резнікова,

О. О. Удосконалення чинної системи валютного регулювання [Текст] / О. О. Резнікова // Фінанси України 2001 N 7 C.16-22 10. Руденко, Л.В. Міжнародні кредитно-розрахункові та валютні операції [Текст] : підручник / Л. В. Руденко Вид. 2-ге, перероб. і доп К. : ЦУЛ, 2007 632 с. 11. Хомутенко, В.П. Фінанси зовнішньоекономічної діяльності [Text] : навчальний посібник /

В. П. Хомутенко, В. В. Немченко, І. С. Луценко К. : ЦУЛ, 2009 474 с.