|
| ПИРОГОВ
Микола Іванович
(1810 - 1881)
Видатний хірург і анатом, засновник воєнно-польової хірургії, педагог, громадський діяч.
Автор низки фундаментальних праць із топографічної анатомії людського тіла.
Учасник Кримської війни 1853-1856 рр. Організатор медичної допомоги пораненим
воїнам. У 1858-1861-"попечитель" Київського навчального округу. Разом із професором
П.Павловим заснував перші недільні школи для дорослих. |
|
|
| КАЩЕНКО
Микола Феофанович
(1855 - 1935)
Учений-біолог, ембріолог, селекціонер, академік УАН (з 1919 ). З 1912 - професор Київського політехнічного інституту. Виступив ініціатором створення Зоологічного музею (1919-1926) та акліматизаційного саду (1913 - 1931). Основні напрямки досліджень пов'язані з вивченням проблем ембріології хребетних тварин і людини, гістології, мікроскопічної техніки, теріології, герпетології, акліматизації та селекції рослин. |
|
|
| БАХ
Олексій Миколайович
(1857 - 1946)
Учений, основоположник вітчизняної школи біохіміків, академік АН СРСР ( з 1929 ). Навчався в університеті св. Володимира. Як керівник міської організації партії "Народна воля" брав участь у революційному русі. Виступив ініціатором створення фізико-хімічного інституту ім. Л. Карпова, а згодом - Інституту біохімії АН СРСР. Основні напрямки досліджень пов'язані з фотосинтезом , окислювальними процесами в живій клітині й вивченням ферментів. |
|
|
| КОРЧАК-ЧЕПУРКІВСЬКИЙ
Авсентій Васильович
(1857 - 1947)
Учений - гігієніст, епідеміолог, академік ВУАН ( з 1921 ). У 1903 - 1934 - приват - доцент, завідувач кафедри університету св. Володимира. Одночасно з 1921 р. очолював кафедру народного здоров'я, а згодом кафедру гігієни й санітарії ВУАН. У 1928 - 1934 рр. Обирався неодмінним секретарем Президії академії . В 1934 - 1938 рр. завідував відділом Інституту демографії та санітарної статистики. Основні напрямки досліджень пов'язані з проблемами епідеміології та санітарного стану населення. |
|
|
| ВОЛКОВИЧ
Микола Маркіянович
(1858 - 1928)
Учений-хірург, академік ВУАН (з 1928). У 1882 р. закінчив університет св. Володимира, в якому викладав до 1922. З 1923 - завідувач кафедри хірургії Київського відділення Головнауки Наркомосу України. Одним із перших в Україні опанував методику проведення найскладніших хірургічних операцій. |
|
|
| ЯНОВСЬКИЙ
Феофіл Гаврилович
(1860 - 1928)
Учений-терапевт, академік ВУАН (з 1927), один із засновників вітчизняної школи терапевтів. Закінчив університет св. Володимира (1884), практикував до 1919 р. в його клініках, вів педагогічну роботу серед студентів. З 1921 р. завідував кафедрою терапії Київського медичного інституту. Досліджував клініку туберкульозу легень, хвороби нирок , питання клінічної бактеріології, фізіології та патології травлення, патології кровообігу. |
|
|
| ВЕРНАДСЬКИЙ
Володимир Іванович
(1863 - 1945)
Видатний учений, філософ і громадський діяч, організатор і перший президент УАН (1919-1921). Народився в Києві, в сім'ї професора-економіста І.Вернадського. Викладав у Київському університеті (1918-1919). Засновник в Україні геохімії, біогеохімії та радіогеології. Творець всесвітньо відомого вчення про ноосферу. Автор низки праць "Біосфера", "Наукова думка як планетне явище", "Досвід описової мінералогії" та ін. |
|
|
| ЛИПСЬКИЙ
Володимир Іполитович
(1863 - 1937)
Учений-ботанік, академік УАН (з 1919). Закінчив університет св. Володимира (1886), де продовжував працювати на кафедрі ботаніки та в Ботанічному саду. В 1921 - 1922 - віце-президент, у 1922 - 1928 - президент ВУАН. Основні напрямки досліджень були пов'язані з флористикою, систематикою, географією вищих рослин, гербарною справою, принципами організації ботанічних садів, історією ботаніки. Здійснив експедиції в різні регіони України, описав чотири нові роди та понад 220 нових видів і різновидів рослин. Дослідження водоростей Чорного моря в 1930 - 1931 рр. сприяли створенню першого в Україні заводу з виробництва йоду. Його іменем названо 45 нових видів рослин. |
|
|
| ЗАБОЛОТНИЙ
Данило Кирилович
(1866 - 1929)
Учений-мікробіолог, епідеміолог, академік ВУАН (з 1922), академік АН СРСР (з 1929), один із основоположників епідеміологічної школи. Закінчив університет св.Володимира (1894). У 1928 -1929 - директор Інституту мікробіології, епідеміології ВУАН. Основні напрямки досліджень пов'язані з вивченням чуми, холери, інших інфекційних захворювань. У 1893 р., вивчаючи холеру, Д.Заболотний у лабораторії професора В. Підвисоцького в Києві провів разом з І.Савченком на собі небезпечний експеримент. Здійснивши завчасно імунізацію, він випив живу холерну культуру, чим довів ефективність щеплення. У 1928-1929 рр. виконував обов'язки президента ВУАН. |
|
|
| СТРАЖЕСКО
Микола Дмитрович
(1876 - 1952)
Вчений-терапевт, академік ВУАН (з 1934), академік АН СРСР (з 1943), дійсний член АМН СРСР (з 1944), засновник однієї з провідних терапевтичних шкіл. Закінчив університет св. Володимира (1899). З 1922 - завідувач кафедри Київського медінституту. В першій половині 30-х рр. поєднував викладацьку діяльність з роботою в науково-дослідних установах, зокрема, в Інституті експериментальної біології та патології та Інституті клінічної фізіології. 3 1936 р. очолював Український науково-дослідний інститут клінічної медицини. Основні напрямки досліджень пов'язані з проблемами клінічної та теоретичної медицини - фізіології та патології травлення, недостатності кровообігу, хронічної інфекції, алергії ревматизму та туберкульозу. Разом з В.Образцовим уперше в світі поставив прижиттєвий діагноз тромбозу вінцевих судин серця. |
|
|
| КАВЕЦЬКИЙ
Ростислав Євгенович
(1879 - 1978)
Учений - патофізіолог, академік АН УРСР (з 1951). У 1931 - 1941 - завідувач відділу,в 1943-1946 - заступник директора Інституту експериментальної біології та патології Міністерства охорони здоров'я України. У 1946 - 1951 - директор Інституту клінічної фізіології АН УРСР. У 1953-1960 - завідувач відділу Інституту фізіології АН УРСР. З 1960 - директор Інституту експериментальної та клінічної онкології МОЗ України ( з 1971 - Інститут з проблем онкології АН УРСР). Основні напрямки досліджень пов'язані з проблемами реактивності організму - розробленням тестів визначення та методів ії підвищення, теоретичних і прикладних проблем онкології. Вперше запропонував лікування пухлин за допомогою лазерів. |
|
|
| БОГОМОЛЕЦЬ
Олександр Олександрович
(1881 - 1946)
Вчений - патофізіолог, громадський діяч, академік ВУАН (з 1929), академік АН СРСР (з 1932), академік АМН СРСР ( з 1944 ). Народився в Києві. В 1930-1946 рр. - президент АН УРСР. Доклав чимало зусиль до створення Інституту експериментальної біології та патології Народного Комісаріату охорони здоров'я УРСР та Інституту клінічної фізіологи АН УРСР. Основні напрямки досліджень пов'язані з актуальними проблемами патологічної фізіології, ендокринології, обміну речовин, імунології, алергології, патології кровообігу, патогенезу шоку, механізму старіння організму. |
|
|
| ШМАЛЬГАУЗЕН
Іван Іванович
(1884 - 1963)
Учений-зооморфолог, академік ВУАН (з 1922), академік АН СРСР (з 1935). Народився в Києві. В 1907 р. закінчив університет св.Володимира, в якому працював до 1912 та в 1921-1941 рр. У 1930 - 1941 - директор Інституту зоології та біології АН УРСР (з 1939 - Інститут зоології), в 1936 - 1948 - директор Інституту еволюційної морфології АН СРСР. Основні напрямки досліджень пов'язані з питаннями еволюційної морфології, експериментальної зоології, вивченням закономірностей росту, проблемою кореляції, філогенії тварин, біокібернетикою. |
|
|
| ПАЛЛАДІН
Олександр Володимирович
(1885 - 1972)
Учений-біохімік, один із засновників вітчизняної наукової біохімічної школи, академік ВУАН (з 1929), академік АН СРСР (з 1942), дійсний член АМН СРСР ( з 1944 ). У 1921 - 1931 - завідувач кафедри медичного інституту. З 1925- директор Українського біохімічного інституту, з 1931 - Інституту біохімії АН УРСР. У 1934-1954 завідував кафедрою в Київському університеті. В 1935-1938 обирався неодмінним секретарем Президії, в 1939 - 1946 - віце-президентом, а в 1946 - 1962 - президентом Академії наук УРСР. Основні напрямки досліджень пов'язані з біохімією нервової системи та м'язової діяльності. Першим розпочав біохімічні дослідження вітамінів (1919). |