Концепція управління за цілями

Гипероглавление:
Класифікація критеріїв цілей організації
Рис. 1 «Дерево цілей»
Рис. 2 Логічна послідовність розробки цілей
Рис. 3 Структура Факультету соціології (ФС) на 2006 р.
Загальна інформація кафедр факультету соціології
Аналіз структури факультету за зразковим переліком цілей організації П. Ф. Друкера
Ціль за зразком
Відображення у цілях факультету
Аналіз системи управління Факультету соціології за етапами процесу управління за цілями
Етапи процесу управління за цілями
Відповідність діяльності ФС етапам процесу управління за цілями
уктура організації ФСП
Аналіз системи управління Факультету соціології і права за етапами процесу управління за цілями
Етапи процесу управління за цілями
Відповідність діяльності ФС етапам процесу управління за цілями
Структуризація цілей ФСП за рівнем управління на основі дерева цілей
Ланка управління
Матеріально-технічні
Адміністрація факультету (Декан та його заступники)
Денний та заочний деканат
Методичні кабінети
Комп’ютерні класи
--PAGE_BREAK--    продолжение
--PAGE_BREAK--Класифікація критеріїв цілей організації

Критерії класифікації

Види цілей організації

1. Рівень абстракції

1.1. Глобальна мета

1.2. Місія  організації

1.3. Задачі організації

1.        Об’єкт спрямованості

2.1. Фінансові цілі

2.2. Цілі, що пов’язані з виробництвом

2.3. Цілі, що пов’язані з ринком діяльності  організації

2.4. Цілі, що пов’язані з персоналом

2.5. Цілі, що пов’язані з дослідженнями та розробками



3. Ступінь відкритості

3.1. Офіційно проголошені цілі

3.2. Неофіційні цілі (закриті, таємні)

4. Організаційний рівень

4.1. Загальноорганізаційні цілі

4.2. Дивізіональні цілі

4.3. Групові цілі

4.4. Індивідуальні цілі

5. Часовий інтервал

5.1. Короткострокові цілі

5.2. Середньострокові цілі

5.3. Довгострокові цілі

Розглянемо інші складові концепції управління за цілями, які мають в ній місце.

Мета – це кінцевий стан, якого організація прагне досягти в певний момент у майбутньому (ідеальне уявлення про майбутні перспективи фірми). 

Глобальна мета – характеризує погляд на причину існування організації з точки зору суспільства. Глобальна мета – це уявлення про суспільне призначення організації.

Місія організації – характеризує погляд на причину існування організації з точки зору самої організації. Місія деталізує статус організації, надає орієнтири для визначення її задач.

Задачі організації – це заяви організації про те, як, за допомогою чого вона збирається виконувати свою місію. Задачі організації формулюються у конкретних показниках діяльності і розраховані на певні строки. Вони являють собою специфічні для данної організації шляхи реалізації місії. Організації, як правило, встановлюють декілька задач[13].

Тепер розглянемо процес і механізм визначення цілей організації. Процес визначення цілей залежно від особливостей організації може відбуватися:

¾  централізовано;

¾  децентралізовано.

У першому випадку забезпечується єдина орієнтація всіх цілей у межах організації, але для нижчих рівнів управління вони виявляться нав'язаними, а тому можуть викликати опір виконавців. В іншому випадку ці проблеми знімаються, але ускладнюється процес координації цілей, спрямування їх у єдине русло. Децентралізоване встановлення цілей може здійснюватися двояко: зверху вниз — як конкретизація на нижчих рівнях управління цілей, сформульованих на вищих; знизу вгору — як узагальнення верхніми рівнями всієї палітри цілей, вироблених на нижчих рівнях. Проте в будь-якому випадку всі ці процеси спрямовуються і контролюються вищим керівництвом організації[21].

Постійні зміни в зовнішньому і внутрішньому середовищі організації призводять до того, що цілі доводиться коригувати або переглядати. Наприклад, спочатку розробляється довгострокова мета, а на її основі — короткострокова. При досягненні останньої нова довгострокова мета розробляється з урахуванням змін, які відбулися, а на її основі — чергова короткострокова, внаслідок чого в організації розробляється конкретна система цілей, а також механізм її постійного відновлення. У рамках цієї системи цілі, як правило, перебувають у свідомо наперед визначеній взаємозалежності. По-перше, цілі можуть випливати одна з одної, утворюючи своєрідне дерево, від стовбура якого, що відповідає місії організації, відходить кілька великих гілок, кожна з яких символізує загальноорганізаційну мету; решта розгалужується на дрібніші гілки, кожна з яких відповідає специфічній меті, а та, У свою чергу, теж може бути конкретизована (рис.1) [28].


Рис. 1 «Дерево цілей»

Сутність цього методу полягає в структуризації цілей шляхом виявлення зв'язків між ними й засобами досягнення їх згідно з принципами дедуктивної логіки і застосування деяких евристичних процедур. «Дерево цілей» дає змогу побачити повну картину взаємозв'язків майбутніх подій, аж до одержання переліку конкретних завдань, і здобути інформацію про відносну важливість їх. Воно є система цілей кількох ієрархічних рівнів. Досягнення головної мети ґрунтується на реалізації низки більш низького рівня, що виступають засобом стосовно першого і т. д.

Із встановленням підцілей, для реалізації яких не потрібно додаткових узгоджень «цілі — засоби», досягається максимальна конкретизація основних параметрів цілі[16].

Разом з тим слід звернути увагу й на обмеженість цього методу, зокрема на певну статичність ієрархії цілей. На досить значному тимчасовому інтервалі склад цілей, субординація, конкретні характеристики змінюються. Практично це призводить до необхідності побудови динамічного ряду «дерев цілей», що різко збільшує і без того складну процедуру. По-друге, цілі можуть ієрархічно підпорядковуватися одна одній, тобто цілі вищого рівня виявляються більш важливими і широкими щодо охоплення й часу існування, чим цілі нижчого рівня. У той же час на послідовність реалізації їх ця обставина не впливає. У цьому випадку зображати їх структуру у вигляді дерева не можна[27].

Цілі можна ранжувати за такими критеріями, як внесок у реалізацію місії організації; за можливістю досягнення їх в зазначений термін в умовах обмеженості ресурсів; за величиною вигоди, яку може бути отримано в процесі реалізації; за числом проблем, які потрібно паралельно розв'язувати, або, навпаки, — несприятливих наслідків, що виникають.

Менеджер при визначенні цілей для ключових сфер роботи, отримує такі переваги:

 ¾пояснити всю сукупність господарських явищ кількома узагальнюючими формулюваннями;

¾здійснювати перевірку цих суджень на практиці;

¾передбачити поведінку фірми;

¾перевіряти правильність рішень у процесі прийняття їх, а не після їхньої реалізації;

¾покращувати майбутню діяльність на основі аналізу минулого досвіду[14, 26].

Цільове управління розпочинається з аналізу того, що зроблено на даний момент, з визначення бажаних характеристик майбутнього результату, з деталізації того, що, чому і як має бути зроблене, які коригуючі дії й у який термін необхідно зробити, щоб досягти поставлених цілей. Усі необхідні для цього матеріали є в плані й інших офіційних документах організації. Наступний крок — це створення так званої декларації — документа, що містить систему індивідуальних і колективних цілей працівників організації або підрозділу. Цілі, подані в декларації, як правило, групуються за відповідною спрямованістю й аранжуються за пріоритетністю. У останньому випадку виділяють: необхідні цілі, досягнення яких вирішальним чином впливає на становище організації, підрозділу або окремого працівника; бажані, реалізація яких дає змогу деякою мірою покращити стан справ і створити додаткові гарантії стабільного існування організації; можливі цілі, що принципово нічого не змінюють.
Усі сформульовані в декларації цілі можуть мати таку спрямованість: на кінцевий результат, наприклад випуск відповідного обсягу продукції та послуг; на здійснення тієї чи іншої діяльності, скажімо, вдосконалення того чи іншого технологічного процесу; на досягнення визначеного стану об'єкта управління — передбачуваності, стабільності. Конкретне формулювання цих цілей багато в чому залежить від ситуації, посадових обов'язків виконавця, його потреб, характеру, типу особистості. Декларація дає змогу визначити конкретних осіб, відповідальних за ту або іншу справу; обов'язки кожного з них у процесі реалізації поставлених цілей; покласти персональну (адміністративну, економічну) відповідальність за виконання добровільно взятих на себе зобов'язань; посилити зв'язок між офіційними і особистими цілями; створити необхідну основу для персоніфікованого морального і матеріального заохочення відповідно до внеску в загальну справу, який кожен збирався зробити.

Для того щоб декларація успішно працювала, вона має бути широкою за змістом, тобто охоплювати всі основні аспекти діяльності працівників і трудових колективів, а також діяти досить тривалий час. Однак, оскільки в процесі її реалізації можуть виникнути різні несподіванки, додаткові можливості, цілі, що містяться в декларації, регулярно кілька разів на рік уточнюються.

Але водночас з усіма позитивними аспектами застосування декларації, формулювання цілей у ній пов'язане з деякими труднощами. Адже її застосування передбачає великий обсяг підготовчої роботи, яка займатиме чимало часу, та іноді засобів. Крім того, не всі цілі можуть бути виражені кількісно, що в цьому разі досить важливо, тому що їхнє досягнення є основою стимулювання. Також потрібно враховувати присутність сильного суб'єктивного фактору, тому що до декларації потрапляють насамперед гарно висловлені або престижні, а не важливі цілі.

Для реального підвищення трудової активності персоналу за допомогою концепції управління за цілями, цілі організації мають відповідати основним принципам і методам роботи, прийнятим в ній, інтересам персоналу, бути досить складними і захоплюючими, викликати в людях азарт і прагнення проявити себе[15].

Перед поданням на затвердження вищому керівництву організації, списки індивідуальних і групових цілей мають бути скоординовані по горизонталі й вертикалі. Їхні екземпляри потім зберігаються у виконавців та керівників, а також спеціально призначених осіб до чергового коригування або підведення підсумків. Щодо цілей, записаних в декларації, то вони не є чисто формальними, тобто ніби нав'язаними зверху. Це вже багато в чому цілі працівників, а тому вони звичайно реалізуються з набагато більшою зацікавленістю, ніж офіційні [2].

У численних дослідженнях концепції управління за цілями зазначають ряд її переваг: підвищення ефективності роботи за рахунок того, що кожний керівник має чітке уявлення про свої цілі та про цілі організації в цілому; посилення мотивації до роботи як результат особистої участі всіх керівників у розробці й узгодженні цілей. Кожний керівник у цих умовах почуває особисту зацікавленість у їх досягненні. Важливе значення має і можливість просування до кінцевого результату малими кроками, тому що планами встановлюються тимчасові рамки і чітко сформульований конкретний кінцевий результат. Як правило, при реалізації цієї концепції поліпшуються взаємовідносини між керівниками і підлеглими, удосконалюються системи контролю й оцінювання роботи кожного члена організації відповідно до досягнутих результатів. Разом із тим практика менеджменту виявила деякі обмеження ефективного застосування управління за цілями. Так, система неефективна на погано організованому і погано керованому підприємстві, де прийнято за правило спускати цілі зверху, не залучаючи до її розробки й узгодження керівників інших рівнів. її важко використовувати, якщо немає особистої мотивації і необхідної для управління інформації, а також при незадовільній організації контролю.
Необхідно також враховувати, що це трудомісткий, складний і довгий процес, результативний тільки там, де перед керівниками стоїть проблема вибору дій для виконання їх. У протилежному випадку адміністрування підміняє ініціативу, бюрократія обмежує творчість, цілі перетворюються в примусові завдання, а будь-які зміни розглядаються як небажані. З цього випливає, що система управління по цілях ефективна тільки там, де є для цього відповідні умови[30]. Досвід також показує, що при управлінні за цілями увага керівників концентрується на досягненні поточних і короткострокових результатів, нерідко на шкоду довгостроковим цілям. Саме тому особливо важливою стає логічна послідовність розробки цілей (рис. 2).


    продолжение
--PAGE_BREAK--Рис. 2 Логічна послідовність розробки цілей

В першому розділі курсової роботи я розглянула теоретичні аспекти концепції управління за цілями задля визначення основних параметрів, за якими буде здійснюватися аналіз діяльності ФСП НТУУ «КПІ». Відзначила, що В рамках теорії управління за цілями, діяльність по формуванню і встановленню системи цілей і роботи з ними розглядається як головна задача менеджера, а система цілей — як фактор, що впливає на структуру організації і забезпечує її ефективне функціонування і довгостроковий розвиток. А також те, що основними функціями концепції управляння за цілями є формування цілей і співвіднесення із загальними цілями, що є першочерговою задачею менеджерів.

Також значна увага приділена розгляду поглядів різних авторів на дану концепцію, зокрема виділені основні періоди у використанні МВО за Д. С. Сінком, а також етапи процесу управління за цілями. Також наведена класифікація цілей організації за критеріями.

Розглянуті погляди на концепцію управління за цілями Дугласа МакГрегора та Пітера Друкера, як її засновника. Визначено переваги і недоліки даного підходу.

Крім цього розглянуті також процес і механізм вироблення системи цілей організації та їх етапи. Здійснено узагальнення теоретичних основ та засад даної концепції.




РОЗДІЛ 2.    Аналіз застосуваня у діяльності ФСП НТУУ «КПІ» концепції управління за цілями

2.1 Аналіз факультету соціології 1996-2007 з позицій концепції управління за цілями.

Факультет соціології (ФС) НТУУ «КПІ» був заснований в 1996 році. І на момент свого заснування, його поява була обґрунтованою, тобто такою, яка спиралась на ряд зовнішніх факторів та на потребу гуманітарних спеціальностей та факультетів у технічному ВУЗі[25].

Структура факультету з часу свого створення і до 2007 року (об‘єднання Факультету соціології з Факультетом права) значних змін не зазнавала і мала насупний вигляд (рис. 3)[24, 25].


Рис. 3 Структура Факультету соціології (ФС) на 2006 р.

Слід зазначити, що більшість кафедр, які ввійшли до новоствореного факультету були засновані значно раніше моменту заснування самого факультету, а також мають статус не тільки факультетських (ф), але й  загально університетських (зу). Тому існування кафедр на факультеті не можна віднести до втілення довгострокових планів організації, вони виступають скоріше в ролі базису. Дати заснування кафедр, їх статус та напрямки діяльності розглянуто в таблиці (табл. 2).

Табл. 2

Загальна інформація кафедр факультету соціології

Назва кафедри

Рік заснування

Статус

Призначення

Кафедра філософії

1958

Зу, ф

Кафедра готує адміністративних менеджерів, здійснює підготовку аспірантів, пошукачів та докторантів етики, естетики та культурології з проблем соціальної філософії та філософії історії

Кафедра історії

1955

Зу, ф

Викладає історичні дисципліни для студентів усіх форм навчання. Бере участь в підготовці спеціалістів-соціологів та адміністративних менеджерів, забезпечуючи читання ряду спецкурсів. Здійснює підготовку аспірантів, пошукачів та докторантів з проблем історії України.

К-ра політології …

1990

Зу, ф

Готує соціологів-дослідників з проблем соціальної структури та соціальних відносин.

Ка-ра психології та педагогіки

1998

Зу, ф

Кафедра психології і педагогіки є загально-університетською і водночас здійснює підготовку магістрів (друга вища) в галузі «Специфічні категорії» за спеціальностями: 8.000005 – «Педагогіка вищої школи»; 8.000009 – «Управління навчальним закладом».

Аналіз факультету соціології 1996-2007 з позицій концепції управління за цілями вимагає глибокого розкриття довгострокових та короткочасних цілей управління на протязі всього часу його існування. Зокрема необхідно виконати  порівняльний аналіз цілей факультету зі зразковим переліком цілей організації за П. Ф. Друкером так, як факультет соціології є специфічною організацією не націленою на пряме одержання прибутку від виготовлення та розповсюджування певної продукції  то його цілі будуть дещо відрізнятися від зразкових. Також не менш важливо дослідити відповідність діяльності ФС етапам процесу управління за цілями, перелік яких було розглянуто в першому розділі роботи, це допоможуть розкрити сутність і специфіку системи управління факультету і на ряду з першим порівнянням допоможе в наступному порівняльному аналізі з новоутвореним факультетом і за необхідністю з системою управління будь якої іншої організації.

Аналіз структури факультету за зразковим переліком цілей організації П. Ф. Друкера, подано в таблиці 3 (табл. 3)[6,7].

Табл. 3

    продолжение
--PAGE_BREAK--Аналіз структури факультету за зразковим переліком цілей організації П. Ф. Друкера

Ціль за зразком

Відображення у цілях факультету

Визначення типу ринку на якому потрібно працювати

Факультет соціології орієнтований на ринок освітніх послуг та ринок праці.

Установлення типу продукту, що випускається на даний ринок

Водночас надає суспільству освітні послуги певного виду, споживачами яких є студенти факультету, і представляє результати своєї діяльності на ринку праці, споживачами яких є різні підприємства і організації, деякі з яких співпрацюють з ФС.

Визначення рівня очікуваного прибутку

Прибуток, який є частиною концепції управління за цілями, пов‘язаний з інтелектуальною власністю — патенти, перемоги на олімпіадах, проведені соціологічні дослідження та дослідно-пошукові роботи. Але прибуток є можливим лише за відповідності знань, які отримують студенти, сучасним потребам.

Установлення типу і джерела необхідних ресурсів

Факультет потребує вищого рівня комп‘ютерних класів, методичних кабінетів, матеріальної підтримки з боку адміністрації «КПІ» для покращення діяльності на факультеті та проведення різних заходів, тобто забезпечення його повноцінної діяльності

Відношення до нововведень і припустимого ризику

Адміністрація факультету соціології є відкритою для нововведень, впроваджуються нові предмети, заключаються угоди з різними кафедрами «КПІ», зокрема засновується науково-дослідницький центр прикладної соціології «Соціоплюс», який сприяє практичному застосуванню отриманих під час навчання знань у студентів, є місцем їхнього стажування та набуття практичних навиків та досвіду за отримуваною спеціальністю.

Задоволення потреб персоналу

Велика увага приділяється викладацькому складу, його задоволеності процесом, умовами та методиками навчання.

Забезпеченням суспільного визнання її діяльності в більш широкому соціумі

Забезпеченням суспільного визнання діяльності ФС в більш широкому соціумі: ця ціль також є актуальною для Факультета соціології, імідж для якого є дуже важливим. Створюється сайт факультету, мета якого інформування про сам факультет, його результати діяльності та здобутки. Водночас Факультет соціології проводить Дні відкритих дверей та приймає участь у інших заходах, метою яких є інформування про діяльність факультету.

Розвиток менеджменту

Представлений організаційною структурою на факультеті, яка передбачає розподіл повноважень від декана і його заступників до всіх кафедр факультету та деканату (денного та заочного). Роль вищого керівництва на факультеті зростає, завданням яких тепер стає формування найбільш адекватної завданням факультету команди професіоналів. Ця структура згодом розширюється та доповнюється Студентською Радою, Радою Профспілок та НТСА, які тісно співпрацюють з адміністрацією факультету та здійснюють функції менеджменту в межах відведених ним повноважень.

Виходячи з того, що перелік цілей організації різниться від переліку цілей факультету, бо на факультеті відсутня орієнтація на прибуток через виготовлення та розповсюдження продукції або послуг, орієнтацію на збільшення продаж, тому при аналізі діяльності факультету за концепцією управління за цілями П. Друкера, цю специфіку потрібно враховувати.

Аналіз системи управління Факультету соціології було здійснено за етапами процесу управління за цілями, що допоможе розкрити їх сутність і специфіку. Відповідність діяльності ФС етапам процесу управління за цілями представлено в таблиці 4 (табл. 4).

Табл. 4

Аналіз системи управління Факультету соціології за етапами процесу управління за цілями

Етапи процесу управління за цілями

Відповідність діяльності ФС етапам процесу управління за цілями

1.Встановлення цілей (формування довгострокових цілей, стратегій організації, розробка конкретних загальноорганізаційних цілей, визначення дивізіональних та групових цілей, індивідуальних цілей)

·     На етапі заснування факультету відбувається формування довгострокових цілей, стратегій;

·     Формування напрямків діяльності факультету;

·     Орієнтація на підвищення якості навчання на факультеті;

·     Систематичний нагляд за роботою кафедр та впорядкування за потреби їх діяльності;

·     Створення та вдосконалення наукової, технічної та методологічної бази;

2. Планування ідей:

2.1 Визначення основних задач    і заходів, необхідних для  досягнення цілей.

2.2 Встановлення взаємозв’язків, які мають визначаюче значення, між основними видами діяльності.

2.3 Уточнення ролей й взаємозв’язків та делегування відповідних повноважень для виконання кожного виду діяльності.

2.4 Оцінка витрат часу для кожної основної операції й підоперації.

2.5 Визначення ресурсів, необхідних для кожної операції.

2.6 Перевірка термінів і корегування планів дій.



2.1

-         Відповідна організація деканату і кафедр;

-         Забезпечення викладачів і студентів технічною, методологічною та науковою базою для покращення процесу навчання;

-         Забезпечення інформаційної підтримки;

2.2

-       Створення календарного плану виконання запланованих заходів на факультеті та здійснення їх у необхідній послідовності;

2.3

-         Відносна самостійність кожної окремої кафедри, втручання у справи якої вищої адміністрації відбувається лише у надзвичайних випадках;

-         Залучення нижчих рівнів управління для участі у прийнятті управлінських рішень та їх розробці;

-         Зародження за розвиток студентського самоуправління на факультеті;

2.4

-         Розробка плану діяльності за визначений період часу для кожної структурної одиниці організації;

-         Розробка та вдосконалення навчальної методичної літератури для студентів та викладачів;

2.5

-         Визначення необхідних матеріальних ресурсів для кожного завдання;

-         Доступ до технічної та методологічної бази факультету;

-         Складання бюджету факультету;

2.6

-         Систематичне звіряння діяльності факультету з розробленим планом і порівняння результатів його діяльності із запланованими;



3.  Самоконтроль (систематичне відстеження та оцінка ходу досягнення цілей самими працівниками без зовнішнього втручання)

·       Діяльність кафедр контролюється самими кафедрами, без втручання вищої адміністрації;

·       Явище самоуправління та діяльність Профспілкового комітету, які здійснюють функцію самоконтролю в самоуправлінні;

4.  Періодична звітність (оцінка процесу досягнення цілей керівником, оцінка досягнення загальної мети та посилення впливу)

·       Через усвідомлення результатів діяльності, порівняння поставлених завдань з їх реальними результатами йде прийняття заходів по регулюванню відхилень від норми;

Як видно з вище приведених таблиць та порівнянь  факультет соціології на розглянутому етапі свого існування мав значні задатки управлінського потенціалу,  які успішно реалізовувались, але все ж таки його система менеджменту була  не ідеальною.  Зокрема через свій незначний вік, брак матеріальних та людських ресурсів факультет соціології мав перелік невирішених проблем:

·        сформований факультет на початкових етапах не забезпечений повністю необхідним методичним, технічним та навчальним обладнанням, що повинно забезпечувати його повноцінну діяльність;

·        спостерігається проблема з забезпеченням необхідної учбової площі для здійснення навчання;

·        на початковому етапівідсутній достатній досвід роботи викладачів по викладанню базових та спеціалізованих дисциплін за факультетськими спеціальностями;

·        колізії з розподілом повноважень та навантаження на викладачів;

·        проблема залучення до факультету абітурієнтів, тощо.

Перелічені вище явища супроводжували факультет соціології з моменту його створення у 1996 році. Були присутні проблеми створення навчальних планів, відповідності професійної підготовки викладачів, які мусили викладати предмети, що мало перетиналися із їх спеціалізацією, існували проблеми забезпечення навчання в технічному та методологічному аспекті. Згодом в 2008 році  відбулося злиття факультету соціології та факультету права, що значною мірою вплинуло на структуру організації на факультеті та певною мірою відображено на етапах процесу управління за цілями на Факультеті соціології  права.

В наступному розділі виконано аналіз вже об'єднаного Факультету соціології та права з позиції управління за цілями. Виконано порівняльний аналіз системи управління факультету до злиття та після на основі якого зроблені висновки, що до доцільності злиття та його ефективності с точки зору оптимізації управління.
    продолжение
--PAGE_BREAK--

2.2. Аналіз ФСП з позицій концепції управління за цілями.

У 2008 році відбулося злиття двох факультетів: Факультету соціології і Факультету права. Аналіз Факультету соціології і права з позицій концепції управління за цілями вимагає  детального розкриття того як загально організаційні та стратегічні цілі факультету (наприклад такі як покращення якості навчання, вдосконалення системи делегування повноважень та адміністрування, налагодження структури самоуправління та ін.) можна розділити на декілька більш дрібні цілі окремих структурних одиниць організації, які, у свою чергу, можна трансформувати в цілі окремих груп і підрозділів і далі розбити на цілі діяльності окремих виконавців та працівників факультету. При цьому цілі діяльності кожного виконавця мають сприяти досягненню цілей ФСП.

Розглянемо структуру ФСП після об’єднання факультетів соціології та права на рис. 4 (рис. 4) [24, 25].



Рис. 4 Структура організації ФСП

Система управління Факультету соціології до об‘єднання відзначалась кращою організацією у порівнянні з організацією системи управління на Факультеті права, тому її можна було доволі швидко адаптувати до управління за концепцією управління за цілями вже обох факультетів разом.

Об‘єднання факультетів проходило поетапно і їх остаточне злиття можна очікувати ще у майбутньому. Оскільки не дивлячись на те, що формальна частина їх злиття вже майже закінчена, на студентському рівні, рівні взаємодії викладачів та відповідності роботи деканату потребам обох факультетів, багато питань залишаються ще не вирішеними. Зокрема мотивація студентів об‘єднаного факультету є не до кінця спланованою та впровадженою в учбовий процес. Процес об‘єднання факультетів можна характеризувати як крок до нових можливостей та розширення сфери набутого досвіду для студентів. Але водночас залишається ще ряд невирішених завдань, які потребують детального аналізу.

Розглядаючи Організаційну структуру ФСП, слід зазначити, що на Факультеті соціології і права  спеціалізований поділ праці – вертикальний. Організаційна структура змішана, частково лінійно-штабна, частково лінійно-дивізіональна. Головним у структурі управління на Факультеті є декан ФСП, якому підпорядковуються заступники декана (всього їх 4):

¾  Заступник декана з навчально-виховної та наукової роботи;

¾  Заступник декана з навчально-методичної роботи (відділення Соціології);

¾   Заступник декана з магістерської підготовки, навчальної практики, працевлаштування та другої вищої освіти;

¾  Заступник декана з навчально-методичної роботи (відділення Права).

Також декану підпорядковуються завідуючі кафедрами (їх усього 7):

·       Кафедра філософії;

·       Кафедра політології, соціології та соціальної роботи;

·       Кафедра історії;

·       Кафедра психології та педагогіки;

·       Кафедра теорії держави і права;

·       Кафедра інформаційного та підприємницького права;

·       Кафедра адміністративного, фінансового та господарського права.

Декану підпорядковується деканат (денної форми навчання, заочної форми навчання) та бухгалтерія. Структура кожної кафедри наступна: завідуючий кафедрою — заступник завідуючого кафедри — старший викладацький склад (доценти, професура, докторантура) — молодший викладацький склад (аспірантура) — асистенти кафедри — завідуючий методичним кабінетом. Найвищий орган на Факультеті (по аналогії з системою управління в Україні – законодавчий) – вчена рада факультету соціології та права.

Відповідність діяльності ФСП етапам процесу управління за цілями представлено в таблиці 5 (табл. 5)

Структура Факультету соціології і права набуває наступного вигляду:

Табл. 5

Аналіз системи управління Факультету соціології і права за етапами процесу управління за цілями

Етапи процесу управління за цілями

Відповідність діяльності ФС етапам процесу управління за цілями

1.Встановлення цілей (формування довгострокових цілей, стратегій організації, розробка конкретних загальноорганізаційних цілей, визначення дивізіональних та групових цілей, індивідуальних цілей)

·     Під час об‘єднання Факультету соціології та Факультету права відбувається формування довгострокових цілей та стратегій, які є прийнятними для обох факультетів, які до цього мали різні системи управління;

·     Визначення нових напрямків діяльності та перспектив для ФСП;

·     Орієнтація на підвищення якості навчання на факультеті серед студентів всіх спеціальностей;

·     Впорядкування роботи кафедр та налагодження їх взаємодії між собою;

·     Адаптування навчальної програми для студентів всіх спеціальностей факультету;

·     Вдосконалення існуючої наукової, технічної та методологічної бази;

2. Планування ідей:

2.1 Визначення основних задач    і заходів, необхідних для  досягнення цілей.

2.2 Встановлення взаємозв’язків, які мають визначаюче значення, між основними видами діяльності.

2.3 Уточнення ролей й взаємозв’язків та делегування відповідних повноважень для виконання кожного виду діяльності.

2.4 Оцінка витрат часу для кожної основної операції й підоперації.

2.5 Визначення ресурсів, необхідних для кожної операції.

2.6 Перевірка термінів і корегування планів дій.



2.1

-         Відповідна організація деканату та кафедр (до деканату ФСП переходить вся документація обох факультетів);

-         Забезпечення викладачів і студентів технічною, методологічною та науковою базою для покращення процесу навчання;

-         Забезпечення інформаційної підтримки, особливо на початковому етапі об‘єднання, коли донесення цілей ФСП до кожного його співробітника та студента є особливо актуальним завданням;

2.2

-       Створення календарного плану виконання запланованих заходів на факультеті та здійснення їх у необхідній послідовності;

-         Визначення цілей діяльності для кожного співробітника факультету та забезпечення взаємозв‘язку всіх цілей;

-         Налагодження єдиної системи самоуправління серед студентів обох факультетів;

2.3

-         Відносна самостійність кожної окремої кафедри, втручання у справи якої вищої адміністрації відбувається лише у надзвичайних випадках;

-         Залучення нижчих рівнів управління для участі у прийнятті управлінських рішень та їх розробці;

-         Співробітництво зі студентським самоврядуванням, НТСА та студентським активом факультету;

-         Делегування частини повноважень студентському самоуправлінню;

2.4

-         Розробка плану діяльності за визначений період часу для кожної структурної одиниці організації;

-         Розробка та вдосконалення навчальної методичної літератури для студентів та викладачів;

2.5

-         Визначення необхідних матеріальних ресурсів для кожного завдання;

-         Доступ до технічної та методологічної бази факультету;

-         Складання бюджету факультету, який має бути пропорційно розподілений між усіма спеціальностями;

2.6

-         Систематичне звіряння діяльності факультету з розробленим планом і порівняння результатів його діяльності із запланованими;



5.  Самоконтроль (систематичне відстеження та оцінка ходу досягнення цілей самими працівниками без зовнішнього втручання)

·       Діяльність кафедр контролюється самими кафедрами, без втручання вищої адміністрації;

·       Явище самоуправління та діяльність Профспілкового комітету, які здійснюють функцію самоконтролю в самоуправлінні;

6.  Періодична звітність (оцінка процесу досягнення цілей керівником, оцінка досягнення загальної мети та посилення впливу)

·       Через усвідомлення результатів діяльності, порівняння поставлених завдань з їх реальними результатами йде прийняття заходів по регулюванню відхилень від норми;

Наведені етапи процесу управління за цілями, а також цілі та завдання, які ставить перед собою ФСП у своїй діяльності, є особливо актуальними для факультету на етапі його об‘єднання. Більшість з них є глобальними і, в свою чергу, діляться на окремі цілі та операції по кожному напрямку діяльності факультету. В цьому полягає реальне впровадження концепції управління за цілями у життя факультету.

З наведеної таблиці видно, що технічна, методологічна та наукова база факультету збільшується, розробляється широкий спектр контактів та взаємодії на факультеті, які сприяють управлінню за цілями та поширенню інформації про мету та цілі організації на всі її рівні.

Необхідно розробити ефективну схему взаємодії викладацького складу, студентського самоврядування, адміністрації факультету, НТСА та деканату. Дана взаємодія дозволить максимально ефективно досягати цілей та завдань ФСП на всіх рівнях управління.

Як видно з таблиці 5 (табл. 5), Факультет соціології і права на теперішньому етапі свого існування та за дотриманням концепції управління за цілями, має значні перспективи потенціал у своєму розвитку. Діяльність ФСП має зосереджуватися на організаційних, наукових, учбових та культурно-дозвільних напрямках, які сприятимуть досягненню цілей факультету.

Також пропонується структуризація цілей діяльності ФСП НТУУ «КПІ» на основі дерева цілей. Слід зазначити, що головним завданням ФСП є забезпечення високого рівня освіти на факультеті та збереження таких позицій у майбутньому за рахунок здійснюваних вдосконалень в адміністративному регулюванні та цільових орієнтаціях адміністрації факультету, які в свою чергу мають стосуватися визначальних чинників, що впливають на життя та зміни на факультеті.
    продолжение
--PAGE_BREAK--

--PAGE_BREAK--Денний та заочний деканат
--PAGE_BREAK--Комп’ютерні класи































Забезпечення інформаційної підтримки


Доступ до технічної та методологічної бази факультету

 Підвищення рівня технічної оснащеності комп‘ютерних класів


Підтримання оптимального обслуговування комп‘ютерної техніки відповідними спеціалістами 


Інвестування в нове комп‘ютерне забезпечення та переоснащення існуючого, яке цього потребує
 

 Знаходження інвесторів та спонсорів (у разі потреби) для забезпечення комп‘ютерних класів на високому рівні технічного забезпечення

 Дотримання оптимального графіку роботи, який би передбачав збалансування навчальних годин та графіка самостійної роботи студентів та викладачів


 Розробка ефективної системи взаємодії викладацького складу та студентів у користуванні комп‘ютерними класами

Забезпечення вільного користування наявними комп‘ютерами для всіх студентів та викладачів за встановленим графіком

Проведення періодичної модернізації

Здійснення вибіркової модернізації існуючого устаткування

Забезпечення відповідної кваліфікації співробітникам, які забезпечують доступ до користування класом та лаборантам


Виконання цілей нижчого рівня та якість їх виконання передбачає  собою ефективність виконання як цілей вищого рівня так само як і управління загалом. Саме тому застосування концепції управління за цілями у діяльності ФСП та побудова на її основі дерева цілей та структуризація цілей на його основі є настільки важливими для досягнення завдань Факультету в цілому. А розмежування цілей за рівнями дає нам більш повне уявлення про специфіку життєдіяльності та цілі Факультета.

--PAGE_BREAK--