Вдосконалення організації допоміжного виробництва

ЗМІСТ
Вступ
1. Теоретичні основи вдосконаленняорганізації допоміжного виробництва.
1.1 Основні задачі допоміжноговиробництва
1.2 Організація ремонтногогосподарства
1.3 Організація енергетичногогосподарства
1.4 Організація транспортного господарства
1.5 Організація матеріально-технічного постачання
1.6 Організація складського господарства
2. Характеристика ТОВ Фірма «Меркурій»
2.1 Організаційно-правова формапідприємства
2.2 Потужність та асортиментпродукції
2.3 Основні показники діяльності ТОВфірма «Меркурій»
2.4 Сировинна база
2.5 Збутпродукції
2.6 Організаційна структурауправління ТОВ фірма «Меркурій»
2.7 Виробнича структура ТОВ фірма«Меркурій»
2.8 Організація основного процесувиробництва
2.9 Інфраструктура підприємства
3. Вдосконалення організації допоміжноговиробництва на ТОВ Фірма «Меркурій»
3.1 Особливості організаціїремонтного господарства
3.2 Особливості організаціїенергетичного господарства
3.3 Особливості організаціїскладського господарства
3.4 Особливості організаціїтранспортного господарства
3.5 Пропозиції щодо вдосконаленняремонтного господарства
3.6 Пропозиції щодо вдосконаленняенергетичного господарства
3.7 Пропозиції щодо вдосконаленняскладського господарства
3.8 Пропозиції щодо вдосконаленнятранспортного господарства
4. Проект заходів щодовдосконалення організації
Виробництва на ТОВфірма «Меркурій»
4.1Розрахунок суми капіталовкладень по проекту
4.2Розрахунок зміни поточних витрат
4.3 Розрахунокдодаткового прибуткута чистого грошового потоку (ЧГП)
4.4Вплив впровадження заходу на показники діяльності підприємства
Висновки
Список використаної літератури
Додатки

ВСТУП
 
В останні рокивідбулися помітне покращення макроекономічної ситуації в результаті зростанняобсягів виробництва в харчовій промисловості, експортно-орієнтовних галузях, атакож в галузях кінцевого споживання. За обсягами виробництва харчовапромисловість займає друге місце після чорної металургії. Це свідчить прострімкий розвиток. Такий швидкий розвиток галузей харчової промисловості багатов чому залежить від допоміжного виробництва.
Жоднепідприємство не може працювати без допоміжного виробництва, а особливопідприємства харчової промисловості. Чим краще організоване допоміжневиробництво тим краще працює підприємство. Також допоміжне виробництво можнаназвати системою забезпечення виробництва, – це сукупність відділів та цехів,що займаються придбанням, проектуванням, виготовленням, ремонтом тавідновленням технологічного оснащення, його обліком, зберіганням та видачею уцехи на робочі місця. До складу допоміжного виробництва входить транспортне,складське, ремонтне і енергетичне господарство.
Умовоюбезперервного перебігу виробничих процесів на підприємствах є створення певнихзапасів сировини, матеріалів, палива, комплектувальних виробів, а такожміжцехових і внутрішньоцехових запасів напівфабрикатів власного виготовлення.Усі ці запаси зберігаються на різних складах підприємства, сукупність якихутворює його складське господарство.
Структураскладського господарства підприємства формується під впливом низки чинників,головними з яких є: номенклатура матеріалів, що споживаються; тип, рівень спеціалізаціїта обсяги виробництва.
Високі темпирозвитку промисловості супроводжуються швидким ростом основних засобів іособливо їх активної частини – машин і обладнання. В забезпеченні найбільшефективного їх використання важлива роль належить ремонтному господарству.
Ремонт даєможливість усунути фізичний знос і втрачені в ході експлуатації деякіпараметри, а модернізація компенсує моральний знос обладнання.
Енергетичне господарство Удосконаленнятехнічної бази виробництва, підвищення потужності сучасних машин та агрегатів,інтенсифікація їх використання закономірно збільшують споживання енергії напідприємствах. Питома, вага витрат на енергію в структурі собівартостіпродукції стало підвищується. При цьому, як відомо, енергія не моженакопичуватися, процес її виробництва співпадає з процесом споживання. Томубудь-які порушення в енергопостачанні приводять до значних збитків. Все цепостійно підвищує значення чіткого функціонування енергетичного господарствапідприємства
Комплекс підрозділів, що займаютьсявсіма видами вантажно-розвантажувальних робіт та переміщенням вантажів,утворюють транспортне господарство. Тобто транспортне господарство займаєтьсядоставкою всіх вантажів на підприємство, постачанням матеріалів на робочімісця, а також вивезенням готової продукції.Вибірвидів транспортних засобів залежить від обсягів перевезень, габаритів тафізико-хімічних властивостей вантажів, відстані та напрямків їх переміщення.Розрахунки необхідної кількості транспортних засобів кожного виду здійснюютьсяз урахуванням добового обсягу перевезень вантажів, вантажопідйомностітранспортних одиниць та кількості рейсів за добу.

1.ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ОРГАНІЗАЦІЇ ДОПОМІЖНОГО ВИРОБНИЦТВА
 
1.1Основні задачі допоміжного виробництва
Допоміжневиробництво є основою організації та діяльності підприємства, тому його задачіє такі:
– уніфікаціямеханічного оснащення;
– розрахунокпотреб в різних видах інструментів;
– підвищеннярівня спеціалізації ремонтного господарства.
Основнізабезпечуючі та обслуговуючі підрозділи підприємства, які утворюють основнусистему технічного обслуговування є такі:
– ремонтнегосподарство (ремонтно будівельні цехи);
– транспортнегосподарство (транспортний цех);
– енергетичнегосподарство (відділ головного енергетика);
– складськегосподарство (матеріальні склади, виробничі склади, збутові склади).
1.2Організація ремонтного господарства
Машини йустаткування, які є основою будь-якого виробництва, складаються з багатьохконструкційних елементів, що у процесі експлуатації зазнають різних навантаженьі тому не рівномірно зношуються, тому виникає потреба у відновленні та замінізношених частин устаткування, щоб відновити до максимуму його початковіможливості.
Ремонтнегосподарство – це сукупність служб, відділів та виробничих підрозділів зайнятиханалізом технічного стану технологічного обладнання, наглядом за ним,технічного обслуговування, ремонтом, модернізацією, розробленням та здійсненнямзаходів для заміни зношеного устаткування на більш прогресивне та поліпшенняйого використання.
Організаціядіяльності ремонтного господарства підприємства включає виконання комплексувзаємопов’язаних робіт, основні з яких можна поєднати в три блоки:
1. Економічний,що поєднує такі роботи: облік та аналіз ефективності використання основнихвиробничих фондів; розроблення норм потреби в обладнанні для заміни йогозношення; технічного переозброєння, використання та ремонту ОВФ.
2. Технічний,який включає здійснення технічного нагляду за станом обладнання та іншимиелементами ОВФ, проведення технічного обслуговування, проектування,виготовлення та оновлення запасних частин, виконання різних видів ремонту ОВФ.
3.Організаційний, що охоплює організацію матеріально-технічного забезпеченняремонтного господарства, організацією вхідного та вихідного контролю якостіматеріалів, комплектуючих виробів, отримання та обробки різних інформаційконтролю аналізу зберігання.
Технічнеобслуговування охоплює:
– догляд зароботою устаткування;
– перевірку йогона точність;
– промивання ізаміну масел;
– регламентованіогляди, які виконуються заздалегідь за складеним графіком.
ТО здійснюєтьсяробітниками які безпосередньо працюють на цьому устаткуванні, спеціальніремонтні робітники.
У складі ППРздійснюються проведення періодичних ремонтів.
Ремонт – цепроцес відновлення початкової діє спроможності устаткування, яке було втраченев результаті його виробничого використання.
Поточний ремонтздійснюється для гарантованого забезпечення нормального функціонуванняустаткування та інших засобів праці.
Середній ремонтполягає у частковому розбиранні механізмів, заміні зношених деталей, вузлів,складанні, регулюванні, та випробуванні під навантаженням.
Капітальнийремонт – це найбільш складний за обсягом й затратами ремонт. Він передбачаєповне розбирання механізмів, заміною всіх зношених частин деталей та вузлів,складання вузлів, їх випробування. Капітальний ремонт має за мету відновити всіпервісні показники устаткування в максимально можливі.
Тривалість ремонтногоциклу – це проміжок часу між двома капітальними ремонтами або між початкомексплуатації та першим капітальним ремонтом
Тмц=А*Вв* *Ву*Вт (1.1)
де, А – нормативтривалості ремонтного циклу
Вв –коефіцієнт який враховує тип виробництва
Вм –коефіцієнт який враховує властивості матеріалів
Ву –коефіцієнт який враховує умови експлуатації
Вт –коефіцієнт який враховує розміри устаткуваня
Тривалістьміжремонтного періоду (tмр) визначається проміжком часу роботи устаткування чи іншогозасобу праці двома суміжними ремонтами
tмр= Тмц /nc+nn+1 (1.2)
де, Тмц –тривалість робочого циклу в місяцях або в роках;
ncта nn – кількість середніх та поточнихремонтів у продовж одного ремонтного циклу.
Тривалість міжоглядового періоду (tmo) визначається проміжком часу між двомасуміжними оглядами

tмо= Тмц /nc+ nn + nо +1 (1.3)
де, nо – кількість оглядів у продовж одногоремонтного циклу
Кількістьробітників, необхідних для виконання ремонту устаткування визначається заформулою
Nрем =Тр / Те*Квн(1.4)
Де, Квн– коефіцієнт виконання норм
Те –річний ефективний фонд часу одного ремонтного робітника.
Основні напрямкивдосконалення системи ремонтно профілактичного обслуговування та ремонтногогосподарства, підвищення їх ефективності функціонування:
1. У галузі організаціївиробництва розвиток спеціалізації та кооперації при виготовленні основноїпродукції в організації ремонтного господарства.
2. У галузіпланування ОВФ – використання наукових підходів та методів менеджменту.
3. У галузіпроектування й виготовлення запасних частин – уніфікації та стандартизаціїелементів запасних частин. Використання системи автоматизованого проектуваннята на основі класифікації та кодування, скорочення тривалості проектних робітта підвищення їх якості.
4. У галузіорганізації робіт – використання принципів раціональної організаціївиробництва, методів календарного та сітьового планування та моделювання набазі комп’ютеризації розв’язання практичних задач.
5. У галузітехнічного нагляду, обслуговування та ремонту основних виробничих фондів –розвиток предметної та функціональної спеціалізації робіт, підвищеннятехнічного рівня забезпеченості ремонтно-механічних підрозділів в якостівиконання ними ремонтних робіт, посилення мотивації праці.

1.3Організація енергетичного господарства
Енергетичнегосподарство –це сукупність підрозділів і технічних засобів, які забезпечуютьпідприємство всіма видами енергії: електричною, тепловою, механічною, хімічною,паливом.
Енергіявикористовується для виробничих, технологічних потреб, освітлення, опалення таза іншими призначеннями. До звичайних енергоносіїв відносять: електричнийструм, натуральне (природне, штучне, рідке, газоподібне паливо).
Головнепризначення енергетичного господарства підприємства – безперебійнозабезпечувати виробництво всіма видами енергії при дотриманні правил технікибезпеки, виконанні вимог до якості та економії енергоресурсів.
Головні задачіенергогосподарства:
– безперебійнезабезпечення підприємства всіма видами енергії при найменших витратах;
– економневикористання енергії;
– впровадженнянайбільш ефективних та найновіших видів, повне використання наявних потужностейенергоустаткування;
– підвищенняпродуктивності праці та зниження собівартості енергетичної продукції, затратипри її транспортуванні, розподілі та використанні;
– організація тавпровадження систем обліку, контролю, планування, регулювання та управліннязатратами енергії, розроблення та втілення різних нормативів затрат тавикористання енергії, енергозберігаючих технологій.
На основііснуючих норм затрат енергоресурсів, а також обсягу виробничої програмирозраховують потреби підприємства в різних видах енергії. При цьому требавраховувати витрати енергії у відповідних мережах при їх транспортуванні тапередачі. Існують різні методи та способи розрахунку потреб енергоресурсів.Розглянемо деякі з них:
Витрати на силовуелектроенергію цеху визначаються за групами устаткування за формулою.
Релс=((Wсу * Тg * kn * kвч) / neд ) * kв (1.5)
де, Wсу – сумарна встановленапотужність по групі устаткування.
Тg – дійсний фонд часу роботигрупи устаткування.
kn – коефіцієнт завантаження устаткуванняза потужністю.
kвч – коефіцієнт не рівномірностівикористання устаткування.
neд – коефіцієнт корисної діїелектродвигунів.
kв – коефіцієнт витрат електроенергії вмережах при її транспортуванні.
Затратиелектроенергії на освітлення окремих робочих зон визначаються за формулою.
Рело=((Релс* Аn * Te * ko) / 1000 ) * kв(1.6)
Релс– Норма витрат електроенергії наосвітлення одного м2 площі підлоги.
Аn – площа підлоги робочої зони.
Te – ефективний час використання штучногоосвітлення
ko – коефіцієнт що враховуєодночасне використання світильників штучного освітлення.
Затрати пари наопалення за один сезон розраховується за формулою
Qn=((qн * ∆t* Tg * Vg) / 1000 ) (1.7)
де, qн – затрати пару на опалення одногоквадратного метра будівлі
∆t – різниця між зовнішньою тавнутрішньою температурою.
Vg – об’єм будівлі, м3
Потреби в енергіїта енергоносіях в більшості випадків визначаються на основі балансового методупланування. У витратній частині балансу вказується розрахована планова потребав енергії на всю виробничу, господарсько-побутову та невиробничу діяльністьпідприємства, а у прибутковій джерела покриття цієї потреби. Такі балансиумовно називають енергетичними.
Енергетичнібаланси бувають планові та зовнішні вони класифікуються за:
А) закалендарними строками
– поточні
– перспективні
Б) енергоносіями
– часткові
– зведені
В) енергетичнимпроцесом
– силові
– освітлювальні
–високотемпературні
Г) за метоювикористання
– підприємства
–цеху
– транспорту
– освітлення.
Звітніенергобаланси призначаються для аналізу стану енергозабезпечення, розробленнямзаходів з раціонального використання всіх видів енергії.
Основнимипоказниками, що характеризують енергетичне господарство підприємства єенергоозброєність та електроозброєність.
ЕнергоозброєністьПраці розраховується як відношення енергії, яка була фактично використана навиробництво продукції до середньоспискової кількості робітників.
Електроозброєністьпраці характеризує ступінь її озброєності електроенергією. Вона розраховуєтьсяяк відношення електроенергії, яка була використана у виробництві досередньоспискової кількості робітників.
Основниминапрямками вдосконалення енергетичного обслуговування та підвищенняефективності функціонування енергетичного господарства є:
– вдосконаленняенергозберігаючого господарства та найбільш економічних видів енергії;
– вдосконаленнясистеми та структури енергоспоживання;
– вдосконаленнятехнічних процесів;
– автоматизаціявиробничих процесів, обліку та контролю використаних ресурсів;
– вдосконаленняконструкції електрообладнання;
– використаннярозрахунково економічних методів нормування ресурсів;
– спрощенняструктури енергетичного господарства підприємства;
– стимулюванняполіпшення використання ресурсів.
1.4Організація транспортногогосподарства
Комплекспідрозділів, що займаються всіма видами вантажно-розвантажувальних робіт тапереміщенням вантажів, утворюють транспортне господарство. Тобто транспортнегосподарство займається доставкою всіх вантажів на підприємство, постачаннямматеріалів на робочі місця, а також вивезенням готової продукції.
Головнимзавданням транспортного господарства є забезпечення вчасної і безперебійноїдоставки всіх вантажів при найбільш ефективному використанні й організаціїтранспорту.
Взагалі транспортподіляється на зовнішній та внутрішній. Зовнішній пов'язаний з переміщеннямвантажів за межі підприємства, постачання та доставка матеріальних цінностей напідприємство і вивіз готової продукції зовнішнім споживачам.
Внутрішнійтранспорт пов'язаний із переміщенням вантажів у межах підприємства. вінподіляється на міжцеховий та внутрішньо цеховий. Внутрішньо цеховий в своючергу поділяється на загально цеховий та між операційний.
Для зовнішніхперевезень використовують: залізничний, автомобільний, водний транспорт. Зайого допомогою здійснюють великі обсяги перевезень на далекі відстані.Автомобільний транспорт – найбільш поширений завдяки його зручності, авіаційнийвикористовується в досить малих обсягах.
Структуратранспортного господарства залежить від обсягу зовнішніх і внутрішніхвантажоперевезень, рівні кооперації з транспортними організаціями, типувиробництва, загальних обсягів випускних габаритів та маси продукції.
Зазвичайтранспортним господарством керує комерційний директор. До складу транспортногогосподарства входять:
1. Транспортнийвідділ, який тісно взаємодіє з підрозділами відділу і складається зпланово-економічного бюро, технічного бюро, диспетчера, буро обміну.
2. Транспортніцехи за видами транспорту та гаражі, які включають всю необхіднуремонтно-обслуговуючу інфраструктуру.
Основнимизавданнями транспортного господарства є:
– вчасність таритмічність всіх видів вантажоперевезень, вантажно-розвантажувальних робіт;
– нормування,визначення, планування й виконання транспортних та вантажно-розвантажувальнихробіт;
– поточнеобслуговування, ремонт та відновлення парку машин обладнання і механізмівтранспортного господарства;
– організація тавиконання заходів по техніці безпеки, охороні праці при виконанні транспортнихй вантажно розвантажувальних робіт.
У галузіорганізації транспортного господарства необхідно постійно забезпечувати:
1. раціональнусхему організації руху транспортних потоків і якнайшвидше пересування сировини,напівфабрикатів, палива та готової продукції згідно з визначним виробничимпроцесом;
2. ефективневикористання всіх транспортних засобів та праці транспортних працівників;
3. підвищеннямеханізації та автоматизації транспортних операцій, а також зниження їїсобівартості;
4. постійнупрацездатність транспорту, контроль виконання транспортних операцій.
Розрахунокнеобхідної кількості транспортних засобів
При маятниковійсистемі руху вантажів:
1.При маятниковій системі руху вантажів:
а)Необхідна кількість транспортних засобів одного виду на даному маршруті наплановий період (зміну, добу, місяць):
/>,            (1.8)
деQ – обсяг вантажоперевезень за даним маршрутом на плановий період часу(зміну, добу, місяць), т; Тт.ц — час здійснення одноготранспортного циклу одним транспортним засобом, хв; q –вантажопідйомність визначеного виду транспортного засобу, т; Кв– коефіцієнт використання вантажопідйомності транспортного засобу; /> - ефективний фонд часуроботи одиниці транспортного засобу за плановий період при однозмінному режиміроботи (1 зміна на добу), год; />-кількість змін роботи транспортного засобу за одну добу.
б)Кількість рейсів, здійснюваних одиницею визначеного виду транспортного засобуза добу:
/>,           (1.9)
де/> - тривалість однієї зміни,хв; />  — коефіцієнтвикористання добового фонду часу роботи транспортного засобу.
в)Продуктивність одиниці транспортного засобу за один транспортний цикл (рейс):
/>,               (1.10)
де/> - кількість робочих днівроботи визначеного виду транспортного засобу за плановий період переведеннязаданого обсягу вантажів Q на даному маршруті, діб.
г)Час здійснення одного транспортного циклу при маятниковій системі рухувантажів:
/>,     (1.11)
де L — відстаньміж двома кінцевими пунктами перевезень вантажів, км;
/> — середня швидкість рухутранспортного засобу, км/год; /> - середній час
здійсненнянавантаження (Тн ) і розвантаження (/>) транспортногозасобу в початковому і кінцевому пунктах перевезень за один транспортний цикл,хв,
/>             (1.12)
2.При кільцевій системі руху транспортних засобів зі зростаючим вантажопотоком час здійснення одноготранспортного циклу:
/>,  (1.13)
де L — довжинавсього кільцевого маршруту, км;
/> -кількістьпунктівнавантаження за маршрутом, пунктів; Тн — середнійчас виконання навантажувальних операцій на одному пункті навантаження (за одинтранспортний цикл), хв;
/> -середній часрозвантаження транспортного засобу за один транспортний цикл, хв.
Прикільцевій системі руху транспорту з падаючим вантажопотоком час здійсненняодного транспортного циклу:
/>,    (1.14)
де /> - кількість пунктіврозвантаження за маршрутом, пунктів; /> - середній час виконаннярозвантажувальних операцій на одному пункті розвантаження (за один транспортнийцикл), хв; /> -середній час навантаження транспортного засобу за весь транспортний цикл, хв.
3.При кільцевій системі руху транспортного засобу з рівномірним вантажопотокомчас здійснення одного транспортного циклу:
/>,       (1.15)
де/> -кількість навантажувально-розвантажувальних пунктів на кільцевому маршруті,штук; /> -середній час здійснення навантажувально-розвантажувальних операцій на кожномуокремо взятому пункті, хв.
Потреба втранспортних засобах неперервної дії, яка необхідна для забезпеченнявантажопотоку (наприклад, кількість конвеєрів):
/>,           (1.16)
де /> - обсягвантажопотоку за одиницю часу на даному маршруті, т/год; /> -  продуктивністьвизначеного виду транспортного засобу неперервної дії (конвеєра), т/год; /> - годинний коефіцієнтвикористання продуктивності транспортного засобу неперервної дії.
Основні напрямкипідвищення якості та ефективності транспортного обслуговування:
– скорочення часутранспортних операцій;
– удосконаленнятехнологій процесів переробки вантажів;
– досягненнятакого рівня організацій переміщення вантажів, що відповідали б ступенюорганізації основного виробництва;
– максимальнеукрупнення транспортних партій, широке використання пакетних та конвеєрнихперевезень;
– раціональнеобслуговування транспортних операцій, що охоплює: ремонт транспортного,підйомно-транспортного обладнання, тари, забезпечення необхідними допоміжнимизасобами, розроблення транспортно-технологічних карт, удосконалення технологійтранспортування;
– удосконаленнянормування, обліку та контролю використання транспортних засобів; підвищеннярівня автоматизації виробництва та його управління, скорочення середнього вікутранспортних засобів та зростання питомої ваги прогресивних транспортнихзасобів.
1.5Організація матеріально-технічного постачання
Системаматеріально-технічного забезпечення охоплює сукупність підрозділівпідприємства, які займаються постачанням усіх необхідних для виробництваматеріальних та технічних ресурсів, їх забезпеченням, доставкою на робочі місцяпри мінімальних затратах на їх придбання.
До складуматеріально-технічних ресурсів входить: сировина, матеріали, комплектуючівироби, покупне технологічне обладнання, комп’ютерна та мікропроцесорнатехніка.
Основними цілямиматеріально-технічного забезпечення виробництва є:
– власнезабезпечення підрозділів підприємства необхідними видами ресурсів потрібноїкількості та якості;
– поліпшеннявикористання ресурсів;
– аналізорганізаційно-технічного рівня виробництва та якості продукції, що надходятьвід постачальників та конкурентів;
– використанняокремих методів та принципів системи управління проектами та якістю пристворенні й впровадженні нової продукції, технологій і організації виробничихпроцесів.
Для досягненнявказаних цілей система матеріально-технічного забезпечення повинна:
1. проводитимаркетингові дослідження ринку постачальників за конкретними видами ресурсів таздійснювати їх відбір.
2. нормуватизатрати та потреби за конкретними видами ресурсів.
3 розробляти тавпроваджувати організаційно-технологічні заходи що до зниження норм танормативів затрат ресурсів.
4. братибезпосередню участь у розроблені матеріальних балансів.
5. вести облік таконтроль використаних ресурсів.
6 організовуватизбирання та переробку відходів виробництва.
7. проводитибезперервний поточний аналіз ефективності використання ресурсів за видами,підрозділами та іншими показниками.
8. здійснюватиорганізацію та управління діяльністю складського господарства.
9. брати участь урозробленні та впровадженні заходів для підвищення якості й ефективностівикористання ресурсів.
На підприємствахвикористовують дві форми постачання матеріалів: транзитну та складську.
Транзитна формапостачання матеріалів передбачає постачання від постачальника безпосередньо намісце споживання матеріалу, минаючи всі проміжні пункти його складування. Зацією схемою транспортується електроенергія, газ, окремі види палива, вода.
Складська формапередбачає обов’язкове постачання матеріально-технічних ресурсів через системускладів – проміжних пунктів складування, зберігання, попередньої підготовки довиробництва. Така форма потребує утворення складського господарства.
Головні напрямкивдосконалення системи матеріально-технічного забезпечення та обслуговуваннявиробництва:
– використанняпринципів та методів управління запасом й затратами на оснащення методівоптимізації рівня запасів та затрат ресурсів;
– удосконаленняконструкції чи структури продукції, технології її виготовлення у напрямізменшення матеріало і енергоємності;
– використанняматеріалів із наперд заданими властивостями;
– стимулюванняполіпшення використання ресурсів;
– оптимізаціяформування і використання ресурсів.
1.6Організація складського господарства
Складськегосподарство підприємства виконує наступні функції:
– приймає,зберігає, обліковує і контролює переміщення матеріально-технічних ресурсів, щопостачаються на підприємство, а також готової продукції, що виробленапідприємством або придбана для подальшої реалізації;
– готує ресурсидо їх використання у виробництві – визначає якість, основні властивості,проводить попереднє оброблення і доведення сировини до використання основноговиробництва та в різних підрозділах підприємства;
– здійснюєсервісну підготовку готової продукції для її реалізації та споживання;
– займається всімінформаційно-технічним забезпеченням, передачею інформації та обслуговуванняцехів.
Залежно відпризначення та обсягів роботи склади можуть бути загально заводськими тацеховими.
Загальнозаводськісклади в свою чергу поділяються на :
– матеріальні(склади основних та допоміжних матеріалів);
– складинапівфабрикатів, сировини, заготовок;
– виробничі, якіобслуговують виробничий процес;
– склади готовоїпродукції, які приймають від цехів готову продукцію, займаються її пакуванням івідправкою споживачам;
– склади відходівта вторинної сировини;
– господарчісклади, які використовуються для зберігання тари та спецодягу;
– інструментальнісклади.
За формоюрозміщення, умовами зберігання склади поділяються на:
– закриті (зопаленням та без опалення);
– навісні(огороджені та неогороджені);
– відкриті складита складські майданчики.
За видамиматеріалів, що зберігаються склади бувають:
– загальногопризначення;
– спеціального –для зберігання сипучих матеріалів, рідких матеріалів та палива.
Спеціальні складимають спец обладнання для їх експлуатації, засоби пожежогасіння.
Розміщенняскладів залежить від багатьох факторів, серед яких слід виділити:
– характерматеріальних цінностей, що в них зберігається;
– призначенняскладів;
– екологічні таінші вимоги.
До цеховихвиробничих складів відносяться матеріальні, проміжні, склади готової продукції,комплекційні й спеціальні складські приміщення а такожінструментально-роздавальні комори (ІРК).
Організаціядіяльності складського господарства крім уже перерахованих функцій також передбачає:
– визначенняноменклатури та типу складських приміщень та їх розмірів;
– розробленнясхеми розміщення нових складських приміщень, їх проектування та будівництво;
– організаціюобліку та контролю руху матеріальних цінностей;
– організаціювидачі та доставки вантажів споживачам;
– аналізефективної роботи складських господарств і впровадження нових форм їхдіяльності.
Напрямкивдосконалення складського господарства:
– поглибленняспеціалізації та кооперації;
– використаннянових форм автоматизації та механізації складських приміщень, широкевикористання комп’ютеризованих інформаційних систем обліку й обробки інформаціїта різної документації;
– поліпшеннядіяльності системи матеріально-технічного забезпечення, збуту продукції наоснові організації й управління оптимальним рівнем запасів ресурсів і залишківготової продукції, виробів на складах та в незавершеному виробництві;
– раціональнепланування розвитку й розміщення елементів системи складського господарствапідприємства та його підрозділами.

2.ХАРАКТЕРИСТИКА ТОВ ФІРМА «МЕРКУРІЙ»
 
2.1Організаційно-правова форма підприємства
ТОВ фірма«Меркурій» створена в 1990 році, у формі виробничої комерційної фірми. З 1997року змінено організаційну форму на товариство з обмеженою відповідальністюфірма «Меркурій».
Основоюгосподарської діяльності підприємства було виробництво. За період існуваннявиготовлялось: морозиво, газовані та негазовані напої, меблі, швейні вироби. З1999 року освоєно виробництво інноваційного продукту для України – карамелі«Рокс». «Меркурій» являється єдиним виробником в Україні та займає лідируючупозицію в СНД по плоскій карамелі на палочці з малюнками.
ТОВ фірма«Меркурій» є підприємством, створеним його засновниками на базі колективноївласності, на підставі законодавства України, зокрема Законів України «Прогосподарські товариства», «Про підприємства в Україні», «Про підприємництво», атакож Статуту розробленого у відповідності з діючим законодавством.Засновниками товариства є фізичні особи, які здійснюють господарську діяльністьта беруть участь у розподілі прибутку в залежності і пропорційно вкладу вСтатутний капітал Товариства, а за особисту працю їм нараховується заробітнаплата.
Підприємствознаходиться за адресою: Черкаська об. м. Сміла. Товариство є юридичною особою зправом найму робочої сили, має самостійний баланс, рахунки в установах банків,печатку і штампи з і своїми найменуваннями і реквізитами.
Предметомдіяльності Товариства є оптова, дрібнооптова, роздрібна торгівля,торгівельно-закупівельна діяльність;
Виконавчиморганом Товариства є директор, який обирається зборами учасників. Директорвирішує всі питання діяльності товариства, здійснює поточне керівництво.Забезпечує діяльність та несе відповідальність за організацію бухгалтерськогообліку, контролю, аналізу на підприємстві.
2.2Потужність та асортимент продукції
З 1999 рокуосвоєно виробництво інноваційного продукту для України – карамелі «Рокс». В1999 р. було виготовлено 14,5 тон карамелі, у 2005 році – 397,7 тон. За шістьроків випуск продукції збільшився в 27 раз.
На підприємствіна даний момент виготовляються такі види карамелі в асортименті: карамель„Мікро”, міні на паличці, міді без палички, міді на паличці, максі на паличці,кулька на паличці „Сосарик”, „Соска”, олівець міді, олівець міні, олівець максі,олівець на паличці, фігурна карамель: троянди, кошики з квітами, фігурнакарамель на паличці: „Равлик”, „Зігзаг”, „Веселка”, „Буравчик”, „Змійка”,
План виробництвата реалізації продукції на рік не складається, тому що підприємство працюєвиключно на замовлення, які найчастіше надходять від таких країн, як РосіяМолдова, Польща, Ізраїль. Також карамель може виготовлятися на виставки.
Підприємством розробляєтьсятехнологія виготовлення та зареєстроване ТУ на Карамель «Рокс» без цукру» наоснові сорбіту. Яка призначена для діабетиків.
Така соціальноважлива продукція в Україні не виробляється. В даний час ведеться підготовкавиробництва до запуску цієї продукції.
2.3Основні показники діяльностіпідприємства
 
Таблиця 2.1
Техніко-економічні показники діяльностіпідприємства№ Показники Од виміру 2001 2002 Абсол. відхил. Динаміка % 1 Основні засоби Тис.грн. 1427,1 1486,3 59,2 104,15 2 Знос основних засобів Тис.грн. 342,5 585,8 243,3 171,04 3 Запаси Тис.грн. 81,5 216,8 135,3 266,01 4 Дебіторська заборгованість за роботи Тис.грн. 185,0 347 162 187,57 5 Дт заборгованість за розрахунками Тис.грн. 19,9 30,9 11,0 155,28 6 Грошові кошти Тис.грн. 15,9 10,4 -5,5 65,4 7 Власний капітал Тис.грн. 883,5 1597,4 713,9 180,8 8 Поточні зобов'язання Тис.грн. 1248,8 882,6 -366,2 70,6 9 Валюта балансу Тис.грн. 2132,3 2480,0 347,7 116,3 10 Чисельність працюючих Тис.грн. 402 322 -80 80,1 11 В т.ч. робітники Тис.грн. 377 297 -80 80.1 12 Продуктивність праці Тис.грн. 13,07 12,78 -0,29 97,8 13 В т.ч. робітників Тис.грн. 13.94 13.85 -0,09 99,35 14 Витрати на оплату праці Тис.грн. 632,8 386,9 -245,9 61,14 15 Рівень ФОП, % % 10,35 7,86 -2,49 75,94 16 Середня з/п на 1 працюючого за рік Тис.грн. 1,57 1,2 -0,37 76,43 17 Дохід від реалізації Тис.грн. 6112,1 4921,3 -1190,8 80,5 18 пдв Тис.грн. 857,7 807,2 -50,5 94,1 1 19 Чистий дохід від реалізації Тис.грн. 5254,4 4114,1 -1140,3 78,3 20 Собівартість реалізації Тис.грн. 4147,2 3727,8 -419,4 89,8 21 Валовий прибуток Тис.грн. 1107,2 386,3 -720,9 34,8 22 Фін.рез-т від звичайної діяльності (до оподаткування) Тис.грн. 271,8 35,6 -236,2 13,1 23 Податок на прибуток Тис.грн. 81,5 10,7 -70,8 13,13 24 Чистий прибуток Тис.грн. 190,3 24,9 -165,4 13,08 25 Рентабельність діяльності, % % 3,62 0,61 -3,01 26
Рентабельність активів
(капіталу), % % 8,25 1,08 -7,17 27 Фондовіддача К 4,19 3,38 -0,81
На підставі данихтаблиці 2.1 можна зробити такі висновки:
За звітний рікмайно підприємства збільшилось на 347,7 тис. грн. і становить на кінець 2002року 2480,0 тис. грн… Це зумовлено збільшенням основних засобів на 59,2 тис.грн. або на 4,1%, дебіторської заборгованості на 173 тис. грн, запасів на 135,3тис. грн.
Збільшення майнапідприємства було забезпечене зростанням джерел власних коштів на 80,8% тазменшенням поточних зобов’язань 366,2 тис. грн… або на 29,3%;
 В 2002 роціпорівняно з 2001 р. загальний об’єм реалізації зменшився на 1190,8 тис. грн..,що становить 19,5% реалізації минулого року, а собівартість реалізації в своючергу зменшилась тільки на 419,4 тис. грн.., що становить 10,11% і є негативнимфактором. Таким чином дані показники вплинули на зниження валового прибутку на65,11% або на 720,9 тис. грн.
Фонд заробітноїплати (витрати на оплату праці) зменшились на 245,9 тис. грн., що на 38,86%менше ніж у минулому році, а рівень ФОП в загальній масі реалізації на 2,49% істановить 7,86%;
За рахунокзменшення чисельності працюючих на 80 осіб та виручки від реалізації на 1190,8тис. грн. продуктивність праці зменшилась на 2,2% або 0,29 тис. грн..
Рівень рентабельностіосновної діяльності порівняно з минулим роком зменшився на 3,01% і становить0,61%, що вказує на зменшення загально-виробничих витрат(собівартість), арентабельність використання активів (капіталу) зменшився на 7,17% і становитьлише 1,08%, що вказує на значне зменшення ефективності використання активів в2002 р. у порівнянні з 2001р.
Фондовіддачатакож має негативні зміни за аналізуємий період і знизилась на 0,81% істановить 3,38%.
Для визначенняплатоспроможності підприємства за умови мобілізації засобів в розрахунках(окрім готівкових грошових коштів) використовують коефіцієнт загальноїліквідності. Він дозволяє встановити, в скільки разів поточні активи покриваютькороткострокові зобов’язання. В загальному випадку нормальне вважаєтьсязначення цього показника, яке знаходиться в межах 2-3 (але не менше 1).
Кзаг. лік.=/> (6)
/> (2001);
/>(2002 ).
На підприємствікоефіцієнт загальної ліквідності у 2002 році склав 0,69, а у 2001 році – 0,24.З наведеного розрахунку ми бачимо, що значення коефіцієнту загальноїліквідності значно менше мінімальної величини.
За результатамипроведеного аналізу можна зробити наступні висновки. Розрахувавши коефіцієнтфінансової стійкості та фінансової незалежності ми бачимо, що підприємство маєдосить сильну фінансову стійкість, проте коефіцієнт співвідношення позичкових івласних коштів показує у 2002 році більшу залежність від позичкових коштів, щосвідчить про погіршення фінансового стану підприємства.
В результатірозрахунку ліквідності підприємства ми бачимо низьку платоспроможність.
Отже, проведенийаналіз дозволяє зробити висновок про тенденцію до зменшення ефективностівикористання майна підприємства, що призводить до погіршення і його фінансовоїстійкості.
2.4Сировинна база
Для виробництварізних видів карамелі використовується слідуюча сировина:
1) Цукор. Длявиробництва карамелі «Рокс» використовується тростинний цукор, оскількибуряковий цукор має високий вміст нецукрів, що негативно вплине на якістьготової продукції і знизить її конкурентоспроможність.
Головнимпостачальником цукру на ТОВ «Меркурій» в даний момент є цукровий завод попереробці тростинного цукру-сирцю м. Дніпропетровськ. Раніше підприємствовикористовувало також цукор виробництва Пальмірського цукрового заводу, алечерез його невідповідність стандартам і технологічним вимогам, керівництвозмушене було розірвати угоду з даним постачальником.
2) Патока –використовується при уварюванні цукру для приготування карамельної маси. Їїпостачають з м. Дніпропетровськ.
3) Лимоннакислота – використовується для приготування карамельної маси. Її постачають ззаводів лимонної кислоти. Постійних постачальників цього виду сировини, нажальще не має.
4) Барвники, якізастосовують у виробництві карамелі «Рокс» індійського виробництва іпостачаються на фірму дилерами індійської фірми.
5) Ароматизатори– постачають на виробництво з Австрії.
6) Пакувальніматеріали. Частина пакувальних матеріалів виготовляється безпосередньо насамому підприємстві, а частина виготовляється на замовлення ТОВ «Меркурій» в м.Київ.
Основнінормативні документи якими керуються при прийомі сировини у виробництво є:
-    ДСТУ3893-99 “Карамель. Загальні технічні умови”.
-    ТІ14195438.001-2000 Технологічна інструкція по виробництву карамелі льодяниковоїгрупи “РОКС”
-    Рецептура№ 03081654.155-К-03 “Карамель льодяникова групи “РОКС” з ехінацеєю та вітаміномС”;
-    Рецептура№ 03081654.155-К-03 “Карамель льодяникова групи “РОКС””.
-    ГОСТ5904-82 “Изделия кондитерские. Правила приемки, методы отбора и подготовки проб”;
-    ГОСТ5898-87 “Изделия кондитерские. Методы определения кислотности и щелочности”;
-    ГОСТ5903-89 “Изделия кондитерские методы определения сахара”;
-    ГОСТ5900-73 “Изделия кондитерские. Методы определения содержания влаги и сухихвеществ”;
-    ГОСТ5897-90 “Изделия кондитерские. Методы определения органолептических показателейкачества, размеров, массы нетто и составных частей”.
2.5 Збут продукції
Карамель напаличці «Рокс» міцно позиціює на ринку, як ексклюзивна продукція, що не маєвітчизняних аналогів. Продукція поставляється у всі області України, її купуютьяк оптові, так і роздрібні підприємства. Все більше використовуєтьсядистриб'юторська мережа, яка дозволяє довести карамель до точок роздрібноїторгівлі і до кінцевого споживача.
Підприємствопрацює виключно на замовлення, які найчастіше надходять від таких країн, якРосія Молдова, Польща, Арабські Емірати. Також карамель виготовляться навиставки.
ТОВ фірма«Меркурій» має своє власне представництво у м. Києві, яке займаєтьсяпросуванням, розповсюдженням продукції ТОВ «Меркурій» у м. Києві та Київськійобласті. Також існує ряд договорів на постачання карамелі «Рокс» з різнимиторгівельними організаціями, які мають свої представництва по всій Україні(мережа супермаркетів «Дастор», «Фуршет»).
На даний часведуться переговори про збільшення обсягів поставок продукції ТОВ «Меркурій» доАрабських Еміратів. Активно ведеться пошук нових торгівельних партнерів.
2.6Організаційна структура управління ТОВ фірма «Меркурій»
На ТОВ фірма«Меркурій» сформована організаційна структура (Додаток А).
Дляфункціональної структури управління характерне створення структурнихпідрозділів, кожен з яких має свої, чітко визначені, конкретні завдання йобов’язки. Отже, в умова даної структури кожен орган управління, а такожвиконавець спеціалізований на виконанні окремих видів управлінської діяльності(функцій). Створюється апарат фахівців, що відповідає тільки за визначенуділянки роботи.
В основіфункціональної структури лежить принцип повного розпорядництва: виконаннявказівок функціонального органу в межах його компетенції обов’язкове дляпідрозділів.
Перевагифункціональної структури управління можна звести до наступного:
1.        Високакомпетентність фахівців, що відповідають за виконання конкретної функції;
2.        спеціалізаціяпідрозділів на виконанні певного виду управлінської діяльності, ліквідаціядублювань у виконанні завдань управління.
Недоліками цьоговиду організаційної структури є:
1.        порушенняпринципу повноправного розпорядництва, принципу єдиноначальності
2.        труднощіпідтримки постійних взаємозв’язків між різними функціональними службами;
3.        Тривалапроцедура прийняття рішень;
4.        зниженнявідповідальності виконавців за роботу, оскільки кожен виконавець одержуєвказівки від декількох керівників;
5.        неузгодженістьі дублювання вказівок і розпоряджень, які одержують виконавці «зверху»;
6.        коженфункціональний керівник і функціональний підрозділ ставлять свої проблеми наперше місце, не погоджуючи їх з необхідністю досягнення поставлених передпідприємством цілей.

2.7Виробнича структура ТОВ фірма «Меркурій»
На ТОВ фірма«Меркурій» використовують цехову виробничу структуру. Виробничий процесвідбувається послідовно в кожному з цехів. В кожному з них сировина, матеріали,напівфабрикати проходять встановлені стадії виробничого процесу, внаслідок чогопісля його завершення отримують готову продукцію .
Склад цехів ТОВфірма «Меркурій»:
– Варильні цехи;
– Цех карамелі змалюнком та льодяникової карамелі;
– Цех фігурноїкарамелі;
– Пакувальніцехи.
2.8Організація основного процесу виробництва
На ТОВ фірма«Меркурій» основний процес виробництва організовано потоковим методом:технологічне обладнання розміщене за ходом технологічного процесу таким чином,щоб максимально скоротити простої, а отже й тривалість циклу основноговиробництва.
На даномупідприємстві застосовують серійний тип виробництва – продукцію випускаютьпартіями – обсяг партії залежить від обсягу попиту на даний вид продукції, атакож від обсягу замовлень.
Загальнапринципово-технологічна схема виробництва карамелі, яку застосовують на ТОВ«Меркурій» наведена на рисунку 2.1.
Приготуваннякарамелевого сиропу: його готують з води, цукру, а в якості анти кристалізатораобов’язково додають патоку або інвертний сироп. Приготування сиропу відбуваєтьсяв сироповарочному агрегаті, куди дозують цукор, воду, патоку у співвідношенніна 100 кг цукру 50 кг патоки та 15,8 кг води. Все змішують, нагрівають до 70С,фільтрують, подають у варочну колонку де уварюють 1,5 хв. і далі сироп іде наосновне уварювання.
Уварюваннясиропу: процес уварювання відбувається під розрідженням. Розрідженнястворюється з метою зниження t кипіння сиропу. Сироп уварюється 3-5 хв. при t =85С.
Вигрузка карамельноїмаси: після уварювання карамельна маса випускається в мішалку, де охолоджуєтьсядо t=80С. В цей час до неїдодають есенції в якості ароматизаторів, барвники та харчові кислоти.
Проминання:процес проводиться на проминальних машинах, з маси витискають повітря ікарамель стає прозорою, з неї виготовляють льодяникову карамель.
Витягування: навитягувальних машинах масу розтягують і вона навпаки насичується повітрям іробиться матовою. Її направляють на виготовлення карамельок з начинкою.
Формування карамелевого джгута: карамельний батонутворюється з прозорої маси або з маси в яку вводиться начинка на спеціальних карамелеобкатувальнихмашинах. Ця машина складається з коритоподібного корпуса, в якому обертаються 6рифлених корпусоподібних веретен. Вони закручують карамельну масу і надають їйформу усіченого конуса.
Калібровкакарамелевого джгута: для отримання карамелі необхідного діаметра проводятькалібрування батона, пропускаючи його через калібровочну машину.
Формуваннякарамелі: відбувається за допомогою ножів, які бувають двох типів: різальні –для отримання карамелі типу подушечки, штампувальні – для отримання карамелі зрельєфним малюнком на поверхні.
Охолодження:проводиться холодним повітрям і призводить до того, що пластична карамельнамаса перетворюється в тверду. Якщо карамель подається на реалізацію безобгорток. Тоді проводять її глянцювання, тобто покривають поверхню цукероквоскожировою сумішшю, яка попереджає злипання та вплив вологи на цукерки.
Обгортання:здійснюється на спеціальних автоматах, там же вона дозується у пакетики або уящички.
/>

Рис. 2.1 Принципово-технологічнасхема виробництва карамелі

2.9Інфраструктура підприємства
До інфраструктурипідприємства належать допоміжні виробництва і обслуговуючі господарства. Їхмета задоволення потреб основного виробництва, забезпечення безперебійноговипуску продукції та ритмічної роботи технологічного обладнання.
До виробничоїінфраструктури підприємства входять:
-          ремонтнегосподарство;
-          енергетичнегосподарство;
-          складськегосподарство;
-          тарнегосподарство;
-          транспортнегосподарство.
Ремонтнегосподарство. Високі темпи розвитку промисловості супроводжуються швидкимростом основних засобів і особливо їх активної частини – машин і обладнання. Взабезпеченні найбільш ефективного їх використання важлива роль належить ремонтномугосподарству.
Ремонтнегосподарство на ТОВ фірма «Меркурій» включає ремонтно-механічний цех, складобладнання і запасних частин і інші підрозділи. Вони здійснюють всі видиремонтів, модернізацію і технічні огляди обладнання.
На ТОВ фірма «Меркурій» ремонтне господарствоорганізоване централізованим методом. При цьому методі ремонт всіх видів ідеякі роботи по технічному обслуговуванню проводяться силамиремонтно-механічного цеху РМЦ. Цей цех займається ремонтами і маєспеціалізовані ремонтні бригади, необхідне універсальне обладнання, запчастини,матеріали. Він застосовується на підприємствах одиничного і дрібносерійногов-ва.
Енергетичне господарство. Удосконаленнятехніко-технологічної бази виробництва, збільшення потужності та інтенсифікаціявикористання машин (агрегатів)об'єктивно збільшують споживання різних видівенергії. Частка витрат на енергію в структурі собівартості продукції на ТОВфірма «Меркурій» має тенденцію до зростання. безперешкодного функціонуванняенергетичного господарства підприємства.
До складу енергетичного господарства зазвичай входятьтакі окремі його види:
• електросилове — знижувальні підстанції, генераторніта трансформаторні установки, електричні мережі, акумуляторне господарство;
• теплосилове — котельні, компресори, теплосиловімережі, водопостачання, каналізація;
• газове — газогенераторні станції, газові мережі,холодильні та вентиляційні установки;
• пічне — нагрівальні й термічні печі;
• енергоремонтне — технічне обслуговування, ремонт імодернізація різноманітного енергообладнання.
Керівництво енергетичним господарством за значнихобсягів споживання енергії здійснює головний енергетик підприємства.Безпосереднє виконання функцій енергозабезпечення виробництва покладається навідділ головного енергетика, і відповідні лабораторії. На невеликихпідприємствах енергетичне господарство.
Складське господарство. Умовоюбезперервного перебігу виробничого процесу на підприємстві є створення певнихзапасів сировини, матеріалів, палива, комплектуючих, а також міжцехових і внутрішньоцехових запасів напівфабрикатів власного виготовлення. Всі ці запасизберігаються на складах підприємства, сукупність яких утворює складськегосподарство. Окрім зберігання на складах підприємства виконується комплексробіт по підготовці матеріалів до виробничого споживання.
Завіз матеріалів на склади ТОВ фірма«Меркурій» здійснюється згідно з оперативними планами відділуматеріально-технічного постачання. Матеріали, що надходять, обов'язковопідлягають кількісному та якісному прийманню. Кількісне приймання передбачаєперевірку відповідності кількості, обсягів та номенклатури матеріалів записам усупроводжуючих документах. Якісне приймання має за мету встановленнямвідповідності отриманих вантажів технічним умовам, стандартам, зразкам та іншимвимогам, що обумовлені договорами постачання.
Видача матеріалів зі складівздійснюється в межах ліміту, який розраховується відділом постачання, виходячиз виробничої програми та відповідних витрат матеріальних ресурсів.
Облік руху матеріальних ресурсівведеться за допомогою картотеки як на складах підприємства (кількісно-сортовийоблік), так і в бухгалтерії (кількісно-вартісний). У кожній карточці вказуютьноменклатурний номер матеріалу, його найменування, марку, сорт, одиницю вимірута ціну, а також фіксуються всі надходження та видачі матеріалу. За їїдопомогою розраховуються залишки матеріалів, які й порівнюються з нормамивстановленого запасу зберігання.
Тарне господарство. Основна задачатарного господарства – є забезпечення підприємства всіма видами тари і розфасовкаготової продукції. На ТОВ фірма «Меркурій» використовують такі види тари:паперова, текстильна, картонна, полімерна, при чому полімерні циліндривиготовляються на самому підприємстві.
Транспортнегосподарство. Уся сукупність транспортних операцій на ТОВ фірма «Меркурій» здійснюєтьсяза допомогою трьох взаємозв'язаних видів транспорту. Зовнішній транспортзабезпечує зв'язок підприємства з приймальними пунктами транспорту загальногокористування (залізничною станцією) також зі складами місцевих постачальників.Міжцеховий транспорт використовується для перевезень вантажів на територіїпідприємства (між цехами, службами, складами). Управління зовнішнім іміжцеховим транспортом покладається на начальника транспортного цеху.Внутрішньоцеховий транспорт виконує транспортні операції в межах окремого цеху.Він, у свою чергу, поділяється на загальноцеховий і міжопераційний. Управлінняним здійснюють керівники відповідних цехів.

3.ВДОСКОНАЛЕННЯОРГАНІЗАЦІЇ ДОПОМІЖНОГО ВИРОБНИЦТВА НА ТОВ ФІРМА «МЕРКУРІЙ»
3.1Особливості організації ремонтного господарства
наТОВ фірма «Меркурій»
На ТОВ фірма«Меркурій» ремонтне господарство організовано централізованим способом – весьремонтний персонал підприємства підпорядковано головному механіку. При ційсистемі всі ремонти технологічного, енергетичного та транспортного обладнання,а також чергове міжремонтне обслуговування виконується службою головногомеханіка підприємства, в підпорядкуванні якого знаходяться ремонтно-механічнімайстерні та бригади ремонтних працівників по поточному ремонту та догляду заобладнанням.
Така система дозволяєманеврувати ремонтними засобами, краще організовувати робочі місця, забезпечитиїх необхідним обладнанням, що забезпечує ведення робіт на більш високомутехнологічному рівні.
Централізованасистема сприяє більш правильному і повному використанні кадрів, потужностейремонтних цехів, скорочення строків ремонтів в зв’язку з можливістюконцентрації зусиль на окремих об’єктах, підвищує якість ремонтних робіт ізменшує їх собівартість.
На ТОВ фірма«Меркурій» ремонтні роботи проводяться п’ятьма чоловіками на чолі з головниммеханіком. Проводиться розробка проведення ремонтів.
Повсякденнийремонт проводиться безпосередньо працівниками цеху.Решта ремонтів проводитьсяпрацівниками ремонтної служби (періодичний, поточний, середній, капітальний).
Приведений вищеперелік ремонтних робіт, які виконуються по системі ППР, здійснюється за певнимпорядком. Цей порядок залежить від строку служби окреми деталей і частинобладнання. Тому згрупувавши всі деталі по строкам служби, можна встановити нетільки склад і чергу проведення необхідних ремонтних робіт, а також періодичність.
Всі видиремонтів, за виключенням капітального, здійснюються за рахунок експлуатаційнихвитрат прийнятих та їх вартість включається в собівартість продукції якавиготовляється підприємством. Витрати на капітальний ремонт проводяться позвітам капітальних витрат за рахунок амортизаційних відрахувань.
Затрати на ремонтскладають 6-8% а/в продукції.
В цих умовахефективна організація проведення ремонтів не тільки забезпечуєроботоспроможність обладнання, але і впливає на результати виробничоїдіяльності підприємства.
Характердіяльності ремонтного господарства визначає його завдання:
–      Здійсненнятехнічного обслуговування і ремонту всього обладнання;  
–       Монтажобладнання, яке придбане або виготовлене самим підприємством
–       Модернізаціяексплуатуючого обладнання;
–       Виготовленнязапчастин і вузлів;
–       Організаціязберігання обладнання і запчастин;
Планування всіхробіт по технічному обслуговуванню і ремонту обладнання
Системитехобслуговування і ремонту обладнання.
Всі роботи напідприємстві по підтримці обладнання в робочому етапі діляться на:
-        техобслуговування;
-        ремонт

3.2Особливості організації енергетичного господарства
наТОВ фірма «Меркурій»
Для нормальногофункціонування виробничого процесу підприємства використовують різні видиенергії На ТОВ фірма «Меркурій» використовуються слідуючі види енергії:
– електричнийструм;
– теплова;
– механічна;
– паливо;
Обґрунтовуючипотребу в обладнанні для енергетичного господарства виходячи з виробничоїпотужності підприємства і його окремих підрозділів, прийнятої технологічноїсхеми, об’єму сировини яка переробляється і продукції, яка виробляється, норм витратенергії на виробничі і невиробничі потреби, виду палива, яке використовується,необхідності створення резервів потужностей енергообладнання.
Енергія не моженакопичуватися, процес її виробництва співпадає з процесом споживання. Томубудь-які порушення в енергопостачанні приводять до значних збитків. Все цепостійно підвищує значення чіткого функціонування енергетичного господарствапідприємства.
Процес складаннявитратної частини балансу передбачає: розрахунки потреб основного тадопоміжного виробництва підприємства у паливі та енергії, у тому числі.наопалення, вентиляцію, освітлення, господарсько-побутові та невиробничі потреби;визначення припустимих втрат енергії у внутрішніх мережах. Розробка приходноїчастики балансу включає визначення виробничих потужностей власних генеруючихустановок, потреб у паливі різних видів за їх нормами, проектування режимівроботи власних генеруючих установок. Звітний енергетичний баланс призначенийдля аналізу фактичного стану енергозабезпечення підприємства та для контролювикористання енергоресурсів. Він також є базою для розробки заходів щодоекономії паливно-енергетичних ресурсів.
3.3Особливості організації складського господарства на ТОВ фірма «Меркурій»
На ТОВ фірма«Меркурій» є три види складів :
– матеріальні(склади основних та допоміжних матеріалів);
– складинапівфабрикатів, сировини, заготовок;
– склади готовоїпродукції, які приймають від цехів готову продукцію, займаються її пакуванням івідправкою споживачам.
На матеріальнихскладах зберігається матеріали, які використовуються безпосередньо працівникамипідприємства ( тальк, лимонна кислота, віск, інструменти для чищенняобладнання, обгортки для цукерок).
На складінапівфабрикатів зберігається сировина для виробництва (цукор, патока,ароматизатори, барвники, неконденційна карамель (брак)).
На складі готовоїпродукції зберігається вироблена підприємством продукція
На складахздійснюється слідуючі операції: прийом, зберігання, облік, відпусканняматеріалів.
Матеріали, якіприходять на склади підвергаються кількісному та якісному прийманню. Кількіснеприймання полягає у перевірці відповідно фактичній наявності матеріаліввказаних в супроводжувальних документах. Якісне приймання встановлюєтьсявідповідність отриманих матеріалів стандартам або технічним рівням. Вонавиконується працівниками хімічної лабораторії.
Обладнання длязберігання штучних і затарених матеріалів та виробів включає різні типиуніверсальних і спеціалізованих стелажів. Стелажі являють собоюметалоконструкції із сортового прокату чи гнучких профілів різного перетину, щостворюють осередки для зберігання вантажу. їх виготовляють із дерева,великорозмірних, схожих на літери «Г» й «Т», залізобетонних елементів. Законструкцією опорних поверхонь для вантажу розрізняють стелажі полицеві йбезполицеві, каркасні, консольні, пірамідальні, стоякові. На полицевих стелажахвантаж зберігається у пакетованому вигляді, як правило, на плоских стандартнихпіддонах. Безполицеві та каркасні стелажі використовують у комплекті зіспеціальною складською ящиковою тарою, в яку спочатку укладається продукція, щонадійшла на склад. На цих стелажах зберігають продукцію виробничо-технічногопризначення широкої номенклатури. Стоякові стелажі призначені для зберіганнясортового металу, труб одного таромаркорозміру, кругляку. Для зберіганняметалопрокату і труб застосовують консольні стелажі (одно- і двобічні), на якихукладають продукцію у спеціальних металевих піддонах (касетах) завдовжки до 6 м. Для зберігання продукції спеціального призначення, наприклад барабанів з кабелем, використовуютьпірамідальні стелажі. Досить поширені також автоматизовані елеваторні стелажідля зберігання і зручного комплектування дрібноштучних вантажів широкоїноменклатури. На складах використовують вантажні піддони різних конструкцій(розбірні й нерозбірні). За будовою виділяють піддони: плоскі — без надбудовнад верхньою площиною настилу; стоякові — з постійними або знімними стояками;ящикові — з постійними, знімними або відкидними стояками. Виготовляють піддониз дерева, металу, пластмаси, пресованого паперу, а такожкомбіновані—дерев'яно-металеві. Для зберігання різних сипких матеріаліввикористовують бункери, засіки, траншеї, естакади. Бункери — це ємкості різноїформи (круглі, прямокутні, конічні), що мають зверху завантажувальний, а знизу— розвантажувальний отвір з механічним затвором. Затвор може бути зв'язаним завтоматичним дозатором, ваговим пристроєм, що дає змогу відпускати споживачевіпевну кількість металу. Бункери можуть бути металевими, залізобетонними та зінших матеріалів (дерев'яні з металевим каркасом), а за видом улаштування —надземні, підземні та напівзаземлені. Для зберігання нафтопродуктів на складахвикористовують резервуари і дрібну тару (бочки, бідони тощо). Резервуарибувають металеві й неметалеві (залізобетонні, бетонні та цегляні). Металевірезервуари за формою можуть бути циліндричними (вертикальні та горизонтальні);квадратними, прямокутними, краплеподібними, сферичними та ін. За способомвлаштування Резервуари поділяють на наземні, напівпідземні та підземні.
У складськомугосподарстві використовують ваги загального призначення. За конструкцією вонибувають гирьові, шкальні, шкально-гирьові, циферблатні, автоматичні,напівавтоматичні. За використанням та установкою розрізняють ваги настільні,товарні (платформні), пересувні та стаціонарні, автомобільні стаціонарні тапересувні, вагонні, кранові, конвеєрні, бункерні (порційні). Для складськоїпереробки різних матеріалів застосовують різні типи підйомно-транспортних машині пристроїв.
Склади напідприємстві не відповідають всім вимогам зберігання продукції, тому їхпотрібно вдосконалювати.
На складах неіснує засобів підтримання технологічних норм зберігання сировини та продукції.
3.4Особливості організації транспортного господарства на ТОВ фірма «Меркурій»
На кожномухарчовому підприємстві процес виробництва продукції тісно пов'язаний зтранспортними операціями – переміщення сировини, матеріалів, напівфабрикатів,продукції.
Планування роботитранспортного господарства охоплює розробку річних (квартальних) та календарних(місячних, добових) планів, а також оперативне регулювання перевезень. В річнихта квартальних планах розраховуються обсяги перевезень вантажів, кількістьтранспортних засобів та механізмів, обсяги вантажо-розвантажувальних робіт та іншіпоказники господарської діяльності транспортногогосподарства. Календарні плани иовлюють завдання на місяць, добу, зміну і^даються за окремими транспортними маршрутами. В календарних планах вказуються види вантажів, пункти відправки та прийняття, час початку ізакінчення перевезень.
Виконаннямтранспортних робіт, які включають завантаження, перевезення та розвантаження,займається спеціально організоване на підприємствах транспортне господарство,основне завдання якого полягає у безперебійному та найбільш швидкому виконаннювсіх необхідних підприємству транспортних робіт в строки, затвердженого зграфіком ритмічного руху виробництва.
Транспортподіляється на зовнішній та внутрішній. Зовнішній пов'язаний з переміщеннямвантажів за межі підприємства, постачання та доставка матеріальних цінностей напідприємство і вивіз готової продукції зовнішнім споживачам.
Внутрішнійтранспорт пов'язаний із переміщенням вантажів у межах підприємства. вінподіляється на міжцеховий та внутрішньо цеховий. Внутрішньо цеховий в своючергу поділяється на загально цеховий та між операційний.
На ТОВ фірма«Меркурій» до внутрішнього входить стрічковий конвеєр і візок. До зовнішньоговходять транспортні засоби які знаходяться на обліку підприємства. Кількістьодиниць транспорту на ТОВ фірма «Меркурій» становить дев’ять одиниць. Сюди входить: двівантажівки «IVECO»; дві вантажівки МАЗ, однавантажівка – напівпричіп, а інша вантажівка з цистерною; вантажівка ЗІЛ-150,підйомний кран на базі ЗІЛ -130; пасажирський автобус ПАЗ; вантажний автомобіль«Москвич-412» (пиріжок); вантажний автомобіль «Таврія».
З вищеперелічених транспортних засобів більшість не працює. Одна з вантажівок «IVECO» перебуває в ремонті інша виконуєтранспортні перевезення продукції майже по всій території України. Автомобіль«Таврія» доставляє продукцію на невеликі відстані. Підйомний кран працює, алейого не використовують. Решта транспортних засобів не працюють.
Для перевезенняпрацівників підприємства підприємство наймає мікроавтобус тому, що це дляпідприємства є більш вигідним ніж перевозити працівників власним транспортом.
Що стосуєтьсявнутрішнього транспорту, то там є також свої нюанси. Наприклад: стрічковийконвеєр постійно ламається, то виготовленні цукерки потрібно переносити вручнудо охолоджувальної машини.
3.5Пропозиції щодо вдосконалення ремонтного господарства на ТОВ фірма «Меркурій»
Процеси ремонтів на підприємствах відчутно відстають,як по своїй технологічній, так і по організаційній підготовці. За рахунокнизького рівня продуктивності праці в ремонтних майстернях знижується рівеньпродуктивності праці в цілому по підприємстві.
Це тому, що напідприємстві завжди увага приділяється випуску продукції, а ремонт обладнанняне брався до уваги.
Шляхи вдосконалення ремонтного господарства:
1.Розробка нової системидокументації ГОСТ, ОСТ по організації і управлінню процесами ремонтуобладнання, в якій в першу чергу повинен бути відображений національний ізарубіжний досвід
2.Вдосконалення методівпланування і економічного стимулювання роботи ремонтних бригад
3.Спеціалізація ремонтногогосподарства на рівні галузі, регіону, підприємства.
На деякихпідприємствах отримала розповсюдження інспекційна система технічногообслуговування і ремонту, при якому проведення ремонту залежить не від строкуексплуатації обладнання, а від фактичної потреби в ньому.
4. Введення АСУ дозволяє планувати ремонтні роботи,контролювати їх виконання, розподіляти трудозатрати по видах ремонту іаналізувати їх, раціонально використовувати ресурси.
3.6Пропозиції щодо вдосконалення енергетичного господарства
наТОВ фірма «Меркурій»
При виробництвіенергетичні витрати мають питому вагу в собівартості. Економія енергії призбільшення її потреб стає одним із центральних завдань енергетичногогосподарства.
Неминучі втратипри її виготовлені, розподіленню та використанню при правильній організаціїенергетичного господарства та виробництва можу бути зменшені та приведенні домінімуму. В’явлення джерел втрат палива, електроенергії, пари, тощо, розробката здійснення організаційно-технічних заходів для їх скорочення – найважливішезавдання енергетиків, механіків.
Аналізвикористання енергоресурсів показує, що втрати енергоресурсів пояснюєтьсянеповним згоранням палива незадовільним станом електромереж таелектрообладнання, недостатньою теплоізоляцією теплопроводів, технічнимвідставанням технологій та енергетичного обладнання.
Основні шляхипокращення використання енергії та палива:
1.        скороченняабо ліквідація прямих витрат енергії, що досягається організацієюсистематичного контролю за технічним станом енергетичного обладнання,забезпечення рівномірного розподілення електроенергії, систематичного огляду іпрофілактики ізоляції електрогазопроводів, оскільки несправності викликаютьвитікання .
2.        покращеннятехнології та організації виробництва – введення прогресивних методівзберігання, встановлення оптимальних режимів процесів, підвищення завантаженняобладнання, автоматизації виробничих процесів, не допускати виготовлення браку.
3.        зменшеннявтрат палива при його транспортуванню, зберіганню та спалюванні, що досягаєтьсяправильною організацією розвантаження, добрим станом складського господарства,удосконалення організації праці, заробітної плати та матеріального стимулюванняробітників енергетичного господарства.
4.        скороченнявитрат електроенергії на технологічні та освітлювальні цілі, що має важливезначення. Неекономічна робота електродвигунів буває при недостатньомузавантаженні їх за низького коефіцієнта корисної дії. А також несвоєчасноговимкнення електродвигунів при холостому ході машин.
Вся робота поскороченню втрат та по економії палива та електроенергії повинна бутиобґрунтована глибокому та всебічному аналізі стану енергетики. Технології таорганізації виробництва на підприємстві. План організаційно- технічних заходівнеобхідно засновувати на цілком виразному уявленні про розміри та джерела втратенергії та палива.
3.7Пропозиції щодо вдосконалення складського господарства на ТОВ фірма «Меркурій»
Організаціяскладського господарства складається у виборі і обгрунтуванні виду і складускладів, їх розміщення, розміри, обладнання, а також у визначені порядку роботискладів в залежності від функцій, які вони
Напрямкивдосконалення складського господарства:
– поглибленняспеціалізації та кооперації;
– використаннянових форм автоматизації та механізації складських приміщень, широкевикористання комп’ютеризованих інформаційних систем обліку й обробки інформаціїта різної документації;
– поліпшеннядіяльності системи матеріально-технічного забезпечення, збуту продукції наоснові організації й управління оптимальним рівнем запасів ресурсів і залишківготової продукції, виробів на складах та в незавершеному виробництві;
– раціональнепланування розвитку й розміщення елементів системи складського господарствапідприємства та його підрозділами.
3.8Пропозиції щодо вдосконалення транспортного господарства
наТОВ фірма «Меркурій»
Раціональноорганізоване транспортне господарство зобов’язане безперервно покращувати своюроботу за слідуючими основними напрямками: механізаціянавантажувально-розвантажувальни робіт, покращення використання транспортнихзасобів, організація попереджувального ремонту транспортних засобів. Складтранспортного господарства підприємства залежить від характеру випускаючоїпродукції, виробничої структури, типу і масштабів в-ва.
В 2005 році ТОВфірма «Меркурій» впровадила в виробництво два нових види продукції: карамель ззамінником цукру (для діабетиків) та мармеладу. Аналогів такого виду продукції(виготовлення карамелі з використанням сорбіту) на Україні не має. Вонакористується значним попитом. Після впровадження даних видів продукції увиробництво збільшилася географія поставок – розширилась дистриб’юторськамережа фірми.
В зв’язку іззбільшенням обсягів виробництва продукції та розширенням дистриб’юторськоїмережі виникла проблема у забезпеченні виробництва транспортом. Наявнітранспортні засоби не спроможні забезпечити виконання встановленого плануреалізації. В автомобільному парку підприємства є в наявності вантажнийавтомобіль «IVECO», який на даний часзнаходиться в неробочому стані. Ремонт даного автомобіля вантажопідйомністьякого складає 3,5 тони, здатна в повній мірі забезпечити потребу в транспортнихзасобах.
Після здійсненнязаходу по ремонту вантажного автомобіля буде повністю ліквідовано застоїготової продукції на складі. В наслідок чого ТОВ фірма «Меркурій» отримувалазбитки кожен місяць в розмірі 17840 грн.
Обґрунтуванняефективності здійснення заходу
Таблиця 3.1 Вихідні дані
№
П/П Показник Одиниці вимірювання Всього 1 Вартість запчастин тис. грн. 6 2 Витрати на ремонт автомобіля тис. грн. 1 3 Демонтаж тис. грн. 0,3 4 Вага демонтованих запчастин Тон. 0,2 5 Вартість тони металобрухту грн. 700
Розрахунок суми інвестицій (капіталовкладень) по проекту(І) проводиться за формулою:
/>,
де ∆КВПДВ –додаткові капіталовкладення зурахуванням ПДВ;
Д – демонтаж устаткування;
КВінші — інші капіталовкладення.
См/б – вартість металобрухту
Додаткові капіталовкладення (∆КВ) без ПДВ розраховуємоза формулою:
Розраховуємо вартість металобрухту:
См/б=0,2 х 700 = 140 грн.
Розраховуємо суму додаткових капіталовкладень без ПДВ дляремонту автомобіля

∆КВбезПДВ=6000+1000+300=7300 грн.
Розраховуємо суму додаткових капіталовкладень з ПДВ длянового устаткування:
∆КВПДВ=7300 *1,2=8760грн.
Розрахунок суми інвестицій (капіталовкладень) по проекту:
І=8760+300-140 = 8920 грн.
Прибутком від впровадження даних заходів буде дорівнюватирозміру збитків, які буде ліквідовано.
П = Ззастої год. прод. = 17840грн.
Термін окупності показує за який проміжок часу повертаютьсякошти, вкладені в проект:
Ток=І/П=8920/17840=0,5 року
Економічна ефективність інвестицій – це показник, оберненийдо терміну окупності. Він показує, скільки коштів підприємство отримає на кожнугрошову одиницю інвестованих коштів:
Еі=П/І= 17840/8920=2грн.
Отже, проводитикапіталовкладення у проект по ремонту автомобіля «IVEKO» досить доцільним і матиме позитивнийекономічний ефект.

4. Проектзаходів щодо вдосконалення організації виробництва На ТОВ фірма «Меркурій»
На більшості підприємств України устаткування є застарілимі низькопродуктивним, а тому потребує заміни. З метою збільшення змінногозавдання можна запропонувати здійснити реконструкцію, що полягатиме у замінілінії А по виробництву продукції Х на лінію В по виробництву продукції У.
Така заміна може бути викликана такими причинами:
1)   Лінія А э морально та фізично зношеною та вимагаєзаміни на нову, більш продуктивну лінію В;
2)   Лінія В є високопродуктивною, спроектованою зурахуванням останніх досягнень науки і техніки;
3)   Лінія В дозволяє отримати широкий асортиментпродукції, в тому числі і продукцію У, яка користується попитом у населення (заданими маркетингових досліджень);
4)   Впровадження в експлуатацію лінії В дозволить:
а) більш раціонально використовувати сировину, що збільшитьвихід продукції;
б) більш економно витрачати основні і допоміжні матеріали;
в) скоротити чисельність робітників, що обслуговують лінію;
г) інші переваги, що дозволяють зменшити витрати коштів,часу, тощо.
Обґрунтування ефективності здійснення заходу зудосконалення організації виробництва доцільно проводити в декілька етапів.
Таблиця 4.1 Вихідні дані№ п/п Показник, одиниці вимірювання Старе Нове 1 Ціна устаткування, грн. 30000 37700 2 Невраховане устаткування, % до ціни - 20 3 Транспортні витрати, % до повної ціни - 5 № п/п Показник, одиниці вимірювання Старе Нове 4 Монтаж устаткування, % до повної ціни - 10 5 Залишкова вартість демонтованого устаткування, що підлягає реалізації, грн.. 550 - 6 Вага демонтованого устаткування, що здається в металобрухт, т 4,2 - 7 Ціна 1 т металобрухту, грн. 52 - 8 Демонтаж устаткування, % від повної ціни 5 - 9 Середньорічні нормовані оборотні кошти за даною продукцією, грн.. 5000 7000 10 Річний обсяг виробництва продукції, т. 50 70 11 Норма витрат сировини на 1 т. продукції, т. 1,39 1,35 12 Вартість 1 т. сировини, грн. 4400 4400 13 Витрати основних матеріалів на 1 т. сировини, грн. 420 420 14 Норма витрат допоміжних матеріалів на 1 т. продукції, т. 0,092 0,09 15 Вартість 1 т. допоміжних матеріалів, грн. 3500 3500 16
Норма витрат газу на 1 т продукції, м3 0,79 0,72 17
Вартість 1 тис. м3 газу, грн. 170 170 18 Норма витрат електроенергії на 1 т продукції, кВт/год 155 150 19 Вартість 1 Квт/год, грн. 0,22 0,22 20
Витрати води на 1 т продукції, м3 185 180 21
Вартість 1 м3води, грн. 0,35 0,35 22 Кількість робітників, що обслуговують лінію, чол. 7 4 23 Середньомісячна заробітна плата 1 робітника по підприємству, грн. 270 270 24 Витрати на експлуатацію та проведення ремонту обладнання,, % від повної вартості устаткування 7,9 7,9 25 Умовна постійна частина витрат на утримання та експлуатацію обладнання, грн. 2400 2400 26 Загально виробничі витрати (кошторис), грн. 8500 - 27 Адміністративні витрати, грн. 4500 - 28 Витрати на збут (кошторис), грн. 650 - 29 Ціна за 1 т продукції, грн. 14200 14200 30 Заготівельно складські витрати по устаткуванню,, % від повної ціни устаткування 1,2 1,2 31 Чисельність промислово-виробничого персоналу, чол. 206 - № п/п Показник, одиниці вимірювання Старе Нове 32 Витрати на охорону праці, грн./чол 136 136 33 Обсяг продукції в оптових цінах, тис. грн. 144000 - 34 Повні витрати виробництва, тис. грн. 137600 - 35 Основні фонди, тис. грн. 67200 - 36 Заданий % від комерційних витрат базису 50 50

4.1Розрахунок суми капіталовкладень по проекту
Розрахунок суми інвестицій (капіталовкладень) по проекту(І) проводиться за формулою:
/>,        (4.1)
де ∆КВПДВ –додаткові капіталовкладення зурахуванням ПДВ;
Д – демонтаж устаткування;
Л – ліквідаційна вартість;
∆Об – приріст обігових коштів;
З – залишкова вартість демонтованого обладнання;
КВінші — інші капіталовкладення.
Додаткові капіталовкладення (∆КВ) без ПДВрозраховуємо за формулою:
/>          (4.2)
де Ц – ціна лінії;
Ну – вартість неврахованого устаткування;
Т – транспортні витрати;
Зс – заготівельно-складські витрати;
М – витрати на монтаж устаткування.
Обчислюємо вартість неврахованого устаткування :
Ну= 37700*0,2=7540грн.
Розраховуємо повну ціну лінії :
Пу= Ц +Ну= 37700+7540=45240 грн.
Обчислюємо суму транспортних витрат:
Т=П*%Пу=45240*0,05=2262 грн.
Розраховуємо розмір заготівельно-складських витрат:
Зс=Пу*%Зс=45240*0,012=542,88грн.
Обчислюємо витрати на монтаж устаткування:
М=Пу*%М=45240*0,1=4524 грн.
Розраховуємо суму додаткових капіталовкладень без ПДВ длянового устаткування (формула 4.2):
∆КВбезПДВ=37700+7540+2262+542,88+4524=52568.88 грн.
Розраховуємо суму додаткових капіталовкладень з ПДВ длянового устаткування:
∆КВПДВ=52568.88 *1,2=63082,66 грн.
Розраховуємо суму додаткових капіталовкладень без ПДВ для старої лінії:
∆КВстаре=30000+(30000*0,012)=30360грн.
Розраховуємо витрати на демонтаж лінії А:
Д=30360*0,05=1518 грн.
Розраховуємо вартість металобрухту:
См/б=4,2*52=218,4 грн.
Розраховуємо ліквідаційну вартість лінії А з відмінами ПДВі податку на прибуток (30%):
Л=(550+218,4/1,2)*0,7=568,46 грн.
Розраховуємо приріст обігових коштів:
∆Об.к.=7000-5000=2000 грн.
Розрахунок суми інвестицій (капіталовкладень) по проекту:
І=63082,66+1518-568,46+2000+550=66582,2 грн.
Отже, зробивши відповідні розрахунки я становив, що длявпровадження нової прогресивної лінії В потрібні капіталовкладення по проекту всумі 66582,2 грн
4.2 Розрахунок зміни поточних витрат
Розрахунок здійснюється як добуток норми витрат на цінуодиниці.
Розрахунок зміни поточних витрат (на 1т.), грн.
Таблиця 4.2Стаття витрат Базис Проект /> /> 1. Сировина 1,39*4400=6116 1,35*4400=5940
  2. Основні матеріали 420*1,39=584 420*1,35=567
  3. Допоміжні матеріали 0,092*3500=322 0,09*3500=315
  4. Паливо (газ) 0,79*170/1000=0,1343 0,72*170/1000=0,1224
  5. Електроенергія 155*0,22=34,1 150*0,22=33
  6. Вода 184*0,35=64.4 180*0,35=63
 
7. Заробітна плата
(ЗПсер*Чп*12/обсяг в-ва) 270*7*12/50=453,6 270*4*12/70=185,1
  8. Нарахування на заробітну плату (37%) 453,6*0,37=168,8 185,1*0,37=68,5
  9. Витрати на утримання, експлуатацію обладнання (УЕО):
 
а) амортизаційні відрахування
(15% від ∆КВбезПДВ) 30360*0,15=4554 52568.88 *0,15=7885,2
 
б) витрати на експлуатацію та проведення поточного ремонту
( заданий % від∆КВбезПДВ) 30360*0,079=2398,4 52568,88 *0,079=4152,9
  в) умовно постійні витрати на утрим. і експлуат. устаткування 2400 2400
  Всього витрат на УЕО 4554+2398,4+2400=9352,4 7885,2+4152,9+2400=14438,1
  Витрати на УЕО на одиницю продукції 9352,4/50=187,05 14438,1/70=206.26
  10. Загальновиробничі витрати 8500/50=170 8500/70=121,4 /> 11. Адміністративні витрати 4500/50=90 4500/70=64,3 /> 12. Позавиробничі витрати 650/50=13
1)Ум.пост=0,5*50/70=0,357
2) Впр=13*(1-0,5)=6,5
3) Всього: 6,5+0,357=6,857 />
Таблиця 4.3 Калькуляція витрат, грнСтаття витрат Базис Проект Відхилення Абсолютне Відносне,% 1. Сировина 6116 5940 -176 -2,87 2. Основні матеріали 584 567 -17 -2,9 3. Допоміжні матеріали 322 315 -7 -2,2 4. Паливо (газ) 0,1343 0,1224 -0,0119 -8,86 5. Електроенергія 34,1 33 -1,1 -3,23 6. Вода 64.4 63 -1,4 -2,2 7. Заробітна плата 453,6 185,1 -268,5 -59,1 8. Нарахування на заробітну плату 168,8 68,5 -100,3 -59,42 9. Витрати на утримання, експлуатацію обладнання 187,05 206.26 19,21 10,26 10. Загальновиробничі витрати 170 121,4 -48,6 -28,6 11. Адміністративні витрати 90 64,3 -25,7 -28,56 12. Поза виробничі витрати 13 6,857 -6,143 -47,25 Повні витрати 8203,1 7570,5 -405.86 -4.41 Ціна 14200 14200 - - Прибуток (ціна – повні витрати) 14200-8203,1=5996,9 14200-7570,5=6629,5 632,6 10,6 Рентабельність ((прибуток/повні витрати)*100%)
(5996,9/8203,1)*100=
73,1%
(6629,5/7570,5)*100=
87,6% - 14,5
4.3 Розрахунок додаткового прибуткута чистого грошового потоку (ЧГП)
Приріст загального прибутку обчислюється як різниця міжприбутком проектним та базовим:
∆П=Ппр – Пбаз.= 6629,5*70-5996,9*50=164220 грн.
Приріст чистого прибутку знаходиться як різниця міжприростом прибутку та податком на прибуток, розмір якого складає 30%:
∆Пчист.=∆П-∆П*0,3=164220-164220*0,3=114954 грн.
Приріст амортизації (∆А) розраховується як різницяміж амортизацією проектною і базовою.
∆А=7885,2-4554=3331,2 грн.
Чистий грошовий потік розраховується як сума приросту прибуткуі приросту амортизації:
ЧГП=∆П+∆А=164220 +3331,2 =167551,2грн.
Термін окупності показує за який проміжок часу повертаютьсякошти, вкладені в проект:
Ток=І/ЧГП=66582,2 /167551,2=0,39 роки
Економічна ефективність інвестицій – це показник, оберненийдо терміну окупності. Він показує, скільки коштів підприємство отримає на кожнугрошову одиницю інвестованих коштів:
Еі=ЧГП/І= 167551,2/66582,2 =2,52грн.
4.4 Вплив впровадження заходу на показникидіяльності підприємства
Розраховуємо обсяг виробництва в оптових цінах:
ОВпроект=ОВбаз– ОВвив+ОВвв                                (4.3)
ОВвив=Ціна продукції баз*Обсяг в-ва баз.                (4.4)
ОВвив=14200*50=710000 грн.
ОВвв= Ціна продукції проект*Обсяг в-ва проект      (4.5)
ОВвв=14200*70=994000 грн.
ОВ проект=144000-(710000/1000)+(994000/1000)=144284 тис. грн.
ПВпроект=137600 – />тис. грн.
Прибуток при використанні старого обладнання:
Пбаз.=ОВбаз – Повні витрати виробництвабаз.;       (4.6)
Пбаз=144000-137600=6400тис. грн.
Прибуток при використанні нового обладнання:
Ппроект=144284 -137605.1=6678.9 тис. грн.
Чисельність проми слово-виробничого персоналу після заміниобладнання:
ЧПВПпроект=ЧПВПбаз-Чна стар.лінії+Чна новій;              (4.7)
ЧПВПпроект=206-7+4=203 чоловік
Вартість ОВФ після заміни обладнання:
ОВФпроект=ОВФбаз.-∆КВбаз+∆КВ;         (4.8)
ОВФпроект=/>тис. грн.
Витрати на 1 грн. обсягу виробництва для старого та новогообладнання:
В 1грн.баз.=ПВбаз/ОВбаз;                   (4.9)
В 1грн.баз.=137600/144000=0,96 грн.
В 1грн.проект=ПВпроект/ОВпроект;         (4.10)
В 1грн.проект=137605.1/144284=0,95 грн.
Продуктивністьпраці – це співвідношення обсягу виробництва до чисельностіпромислово-виробничого персоналу.
ППбаз=ОВбаз/ЧПВПбаз;           (4.11)
ППбаз=144000/206=699.03тис. грн./чол.
ППпроект=ОВпроект/ЧПВПпроект;          (4.12)
ППпроект=144284/203=710.8 тис. грн./чол.
Рентабельністьпродукції – співвідношення прибутку до повних витрат:
Рбаз=(Пбаз/ПВбаз)*100;           (4.13)
Рбаз=(6400/137600)*100=4,65%
Рпроект=(Ппроект/ПВпроект)*100;          (4.14)
Рпроект=(6678,9/137605,1)*100=4,85%
Фондовіддачапоказує, яка кількість обсягу виробництва припадає на одиницю ОВФ:
Фвбаз=ОВбаз/ОВФбаз;            (4.15)
Фвбаз=144000/67200=2.14 грн.
Фвпроект=ОВпроект/ОВФпроект;          (4.16)
Фвпроект=144284/67222,2=2.15 грн.
Результатирозрахунків заносимо в таблицю

Таблиця 4.4
Впливвпровадження заходу на показники діяльності підприємстваПоказник Одиниці виміру
Старе (базове)
обладнання Нове (проектне) Відхилення Абсолютне Відносне Обсяг в-ва в оптових цінах Тис. грн.. 144000 144284 284 0,2 Повні витрати Тис. грн. 137600 137605,1 5,1 0,004 Прибуток Тис. грн. 6400 6678,9 278,9 4,4 ОВФ Тис. грн. 67200 67222,2 22,2 0,033 Чисельність ПВП Чол. 206 203 -3 -1.5 Продуктивність праці Тис.грн./чол. 699.03 710,8 11,8 1,7 Витрати на 1 грн. обсягу виробництва Коп. 95,6 96,7 1,1 1,2 Рентабельність продукції % 4,65 4,85 0,2 4,3 Фондовіддача Грн. 2,14 2,15 0,01 0,46
Висновок:зробивши відповідні розрахунки було встановлено, що для здійснення проектузаходів щодо вдосконалення організації виробництва на ТОВ фірма «Меркурій»необхідні капіталовкладення в сумі 66582,2грн. термін окупності даного проектускладає 0,39 року, а на кожну вкладену гривню підприємство отримає 2,52 грн.прибутку.
В наслідокпроведення даних заходів обсяг виробництва підприємства в оптових цінах зростена 284 тис. грн. або на 0,2% тоді як повні витрати зростуть тільки на 5,1 тис.грн., що становить 0,004%.
Прибутокпідприємства зросте на 278,9 тис. грн., що становить 4,4% в порівнянні з староюлінією.
При впровадженнів дію нової лінії розмір ОВФ зросте на 22,2 тис. грн., що становить 0,033%,тоді як чисельність промислово-виробничого персоналу скоротиться на 3 особи.Також зросте продуктивність праці працівників на 11,8 тис. грн. або на 1,7%
Рентабельністьпродукції, яку випускає підприємство зросте на 4,3%, а фондовіддача на 0,46%
Отже, проводитикапіталовкладення у проект по заміні старої технологічної лінії на нову єдосить доцільним і матиме позитивний економічний ефект.

ВИСНОВКИ
Жоднепідприємство не може працювати без допоміжного виробництва, а особливопідприємства харчової промисловості. Чим краще організоване допоміжневиробництво тим краще працює підприємство. Також допоміжне виробництво можнаназвати системою забезпечення виробництва, – це сукупність відділів та цехів, щозаймаються придбанням, проектуванням, виготовленням, ремонтом та відновленнямтехнологічного оснащення, його обліком, зберіганням та видачею у цехи на робочімісця. До складу допоміжного виробництва входить транспортне, складське,ремонтне і енергетичне господарство.
Основнізабезпечуючі та обслуговуючі підрозділи підприємства, які утворюють основнусистему технічного обслуговування є такі:
– ремонтнегосподарство (ремонтно-будівельні цехи);
– транспортнегосподарство (транспортний цех);
– енергетичне господарство(відділ головного енергетика);
– складськегосподарство (матеріальні склади, виробничі склади, збутові склади).
Енергетичнегосподарство – це сукупність підрозділів і технічних засобів, які забезпечуютьпідприємство всіма видами енергії: електричною, тепловою, механічною, хімічною,паливом.
Ремонтнегосподарство – це сукупність служб, відділів та виробничих підрозділів зайнятиханалізом технічного стану технологічного обладнання, наглядом за ним,технічного обслуговування, ремонтом, модернізацією, розробленням та здійсненнямзаходів для заміни зношеного устаткування на більш прогресивне та поліпшенняйого використання.
Основниминапрямками вдосконалення енергетичного обслуговування та підвищенняефективності функціонування енергетичного господарства є:
– вдосконаленняенергозберігаючого господарства та найбільш економічних видів енергії;
– вдосконаленнясистеми та структури енергоспоживання;
– вдосконаленнятехнічних процесів;
– автоматизаціявиробничих процесів, обліку та контролю використаних ресурсів;
– вдосконаленняконструкції електрообладнання;
– використаннярозрахунково-економічних методів нормування ресурсів;
– спрощенняструктури енергетичного господарства підприємства;
– стимулюванняполіпшення використання ресурсів.
Комплекспідрозділів, що займаються всіма видами вантажно-розвантажувальних робіт тапереміщенням вантажів, утворюють транспортне господарство. Тобто транспортнегосподарство займається доставкою всіх вантажів на підприємство, постачаннямматеріалів на робочі місця, а також вивезенням готової продукції.
Головнимзавданням транспортного господарства є забезпечення вчасної і безперебійноїдоставки всіх вантажів при найбільш ефективному використанні й організаціїтранспорту.
Системаматеріально-технічного забезпечення охоплює сукупність підрозділівпідприємства, які займаються постачанням усіх необхідних для виробництваматеріальних та технічних ресурсів, їх забезпеченням, доставкою на робочі місцяпри мінімальних затратах на їх придбання.
До складуматеріально-технічних ресурсів входить: сировина, матеріали, комплектуючівироби, покупне технологічне обладнання, комп’ютерна та мікропроцесорнатехніка.
Складськегосподарство підприємства виконує наступні функції:
– приймає,зберігає, обліковує і контролює переміщення матеріально-технічних ресурсів, щопостачаються на підприємство, а також готової продукції, що виробленапідприємством або придбана для подальшої реалізації;
На ТОВ фірма«Меркурій» ремонтне господарство організовано централізованим способом – весьремонтний персонал підприємства підпорядковано головному механіку. При ційсистемі всі ремонти технологічного, енергетичного та транспортного обладнання,а також чергове міжремонтне обслуговування виконується службою головногомеханіка підприємства, в підпорядкуванні якого знаходяться ремонтно-механічнімайстерні та бригади ремонтних працівників по поточному ремонту та догляду заобладнанням.
Така системадозволяє маневрувати ремонтними засобами, краще організовувати робочі місця,забезпечити їх необхідним обладнанням, що забезпечує ведення робіт на більшвисокому технологічному рівні.
Для нормальногофункціонування виробничого процесу підприємства використовують різні видиенергії На ТОВ фірма «Меркурій» використовуються слідуючі види енергії:
– електричнийструм;
– теплова;
– механічна;
– паливо;
На ТОВ фірма«Меркурій» є три види складів :
– матеріальні(склади основних та допоміжних матеріалів);
– складинапівфабрикатів, сировини, заготовок;
– склади готовоїпродукції, які приймають від цехів готову продукцію, займаються її пакуванням івідправкою споживачам.
На матеріальнихскладах зберігається матеріали, які використовуються безпосередньо працівникамипідприємства (тальк, лимонна кислота, віск, інструменти для чищення обладнання,обгортки для цукерок).
На складінапівфабрикатів зберігається сировина для виробництва (цукор, патока,ароматизатори, барвники, неконденційна карамель (брак)).
На складі готовоїпродукції зберігається вироблена підприємством продукція
На складахздійснюється слідуючі операції: прийом, зберігання, облік, відпусканняматеріалів.
На ТОВ фірма«Меркурій» до внутрішнього входить стрічковий конвеєр і візок. До зовнішньоговходять транспортні засоби які знаходяться на обліку підприємства. Кількістьодиниць транспорту на ТОВ фірма «Меркурій» становить дев’ять одиниць. Сюди входить: двівантажівки «IVECO»; дві вантажівки МАЗ, однавантажівка – напівпричіп, а інша вантажівка з цистерною; вантажівка ЗІЛ-150,підйомний кран на базі ЗІЛ -130; пасажирський автобус ПАЗ; вантажний автомобіль«Москвич-412» (пиріжок); вантажний автомобіль «Таврія».
Для вдосконалення організації допоміжноговиробництва наТОВ фірма «Меркурій» в дані курсовій роботі розроблено проект заходів, щоспрямовані на підвищення ефективності його дії. Дані пропозиції розроблені зврахуванням даних, отриманих під час проходження виробничої практики, а такожнабутих теоретичних знань з даної галузі.

СПИСОКВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1.        Господарськийкодекс України
2.        ДСТУ3893-99 “Карамель. Загальні технічні умови”.
3.        Конспектлекцій з дисципліни «Організація виробництва»
4.        Конспектлекцій з дисципліни «Економіка підприємства»
5.        БойчукІ.М., Харів П.С., Хопчан М.І., Піча Ю.В. Економіка підприємства: Навч.Посібник. – К.: «Каравела», 2001. – 298с.
6.        Г.І.Башнянін, П.Ю. Лазур, В.С. Медвєдєв Політична економія К.; Ніка-Центр, 528 ст.2000р.
7.        ЕКОНОМІЧНАТЕОРІЯ Посібник вищої школи (Воробйов Є. М., Грищенко А.А., Лісовицький В. М.,Соболєв В. М.)/ Під загальною редакцією – Воробйова Є.М. – Харків-Київ,2001.-704 с.
8.        КузьмінО.Є., Мельник О.Г. Основи менеджменту: Підручник. – К.: «Академвидав», 2003. –416с.
9.        Організаціявиробництва: Навч. Посібник/ В.О. Онищенко, О.В. Редкін і др. – К.: Лібра,2005. – 336с.
10.      ПетровичЙ.М., Захарчин Г.М., Буняк С.О., Організація виробництва: Практикум. – Київ:Центр навчальної літератури, 2005. – 336с.
11.      ПокропивнийС.Ф. «Економіка підприємств», К.: «Хвиля-Прес»,-1995.385с.