НАЦІОНАЛЬНИЙ АВІАЦІЙНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІНСТИТУТ ЗАОЧНОГО ТА ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ
Реферат
з дисципліни: Історія економіки
Тема: Світоваекономічна криза 1929-1933 рр. і шляхи виходу з неї
Виконаластудентка 2 курсу
Спеціальністьоблік і аудит
Рябоконова Юлія Євгеніївна
Залікова книжка №101397
м. Лубни
2011 р.
Історія Великої депресії
Велика депресія — загальносвітовапотужна економічна криза, яка настала восени 1929 року та тривала до кінця1930-х років. У різних країнах Велика депресія мала різні хронологічні межі,проте найбільш помітною була в країнах Західної Європи та США.
По суті, Велика депресія— це світова економічна криза, а сам термін зазвичай вживається щодо СполученихШтатів Америки.
Великій депресіїпередували події Біржового краху в США 1929 року — повального спаду цін наакції, що почався 24 жовтня і набув катастрофічних масштабів 28 жовтня. 29жовтня — день біржового краху на Уолл-стрит.
До моменту початку кризи1% американців володіли надвисокими доходами, 42% — наднизьким. У 1929 році приблизно100 великих корпорацій контролювали половину корпоративних фінансів Америки, абанківська система була в дикому стані — банки часто обіцяли своїм вкладникам4-5% доходу на день.
З середини 1920-х роківфондовий ринок США був повністю у владі «биків» — гравців, що граютьна підвищення курсів акцій. У 1923 році фондовий індекс Dow Jones перебував нарівні 99. У серпні 1929 року він злетів на 400% і досяг 380, а 3 вересня індексдосяг рекорду 381,17 — однією з причин цього зростання була активність біржовихспекулянтів.
Різко зріс обсягзаощаджень, які жителі США зберігали в банках. Процентні ставки тоді булинизькі, тому банківські кредити були доступні дуже багатьом американцям, якірозраховували погасити їх у майбутньому. Спекулянти брали банківські кредитидля того, щоб вкласти ці гроші в акції.
Стан справ упромисловості, здавалося, був блискучим. Промислові компанії рапортували проприбутки і вважали за краще інвестувати їх у виробництво нових видів продукції.Це спонукало біржових гравців активно скуповувати їхні акції. Однак у 1929 роціз'ясувалося, що акції не забезпечують високого рівня дивідендів, а прогнозприбутків багатьох компаній-емітентів виявився завищеним. Компанії-емітентистикалися з падінням обсягів продажів, у той час, як курси їхніх акцій росли.
24 жовтня 1929 (цей деньувійшов в історію як «чорний четвер») на Нью-Йоркській фондовій біржі відбулосярізке зниження акцій, це ознаменувало початок найбільшої в історії світовоїекономічної кризи.
«Биків» змінили «ведмеді»— гравці на зниження. Інвестори почали масово продавати акції, спроби утриматикурси акцій не увінчалися успіхом. Вартість цінних паперів впала на 60-70%,різко знизилася ділова активність, був скасований золотий стандарт для основнихсвітових валют.
Найсолідніші акції —Американської компанії телефонів і телеграфу, Загальної електричної компанії іЗагальної компанії двигунів — втратили протягом тижня до двохсот пунктів. Докінця місяця власники акцій втратили понад 15 млрд доларів. До кінця 1929падіння курсів цінних паперів досягло фантастичної суми в 40 млрд доларів.Закривалися фірми і заводи, тріскалися банки, мільйони людей сталибезробітними.
За перші ж три рокидепресії збанкрутували 4835 банків. А охоплене панікою населення намагалося запершої ж можливості вилучати свої заощадження з уцілілих банків, у результатічого кількість грошей в обігу зросла з 454 млн доларів в 1929 році до 5699 млндоларів наприкінці 1932 року.
Криза шаленіла до 1933року, а її наслідки відчувалися до кінця 1930-х років.
Промислове виробництвопід час цієї кризи скоротилося в США на 46%, у Великобританії на 24%, уНімеччині на 41%, у Франції на 32%. Курси акцій промислових компаній впали вСША на 87%, у Великобританії на 48%, у Німеччині на 64%, у Франції на 60%.Колосальних розмірів досягло безробіття. За офіційними даними, в 1933 році в 32розвинених країнах налічувалося 30 млн безробітних, у тому числі в США 14 млн.
«Новий курс» президентаФранкліна Рузвельта, суть якого полягала у проведенні державно-монополістичногорегулювання економіки, дозволив поступово нормалізувати становище в країні.Політика «Нового курсу» включала в себе регулювання цін, ініціювання об'єднаннявиробників у великі підприємства, соціальну програму — встановлення мінімальноїзаробітної плати, максимального робочого тижня, введення пенсій працівникам,які досягли 65 років, та ін.
В результаті цієї кризи вСША була створена Комісія з цінних паперів (Securities and ExchangeCommission), яка була покликана встановлювати правила гри та карати порушників.Також був прийнятий закон, який заборонив зв'язок між інвестиційними ікомерційними банками, і введено державне страхування банківських вкладів насуму, що не перевищує 100 тисяч доларів (для цього сформовано Федеральнакорпорація страхування депозитів FDIC).
Ринок відновився додокризових значень лише через 39 років — тільки в 1954 році індекс Dow Jonesперевищив рівень 3 вересня 1929 року.
Причини та передумови
велика депресія світоваекономічна криза
Серед економістів немаєодностайності щодо причин Великої депресії. Існують декілька теорій щодо їїпередумов, але широко вважається, що у виникненні економічної кризи відігралароль сукупність факторів.
Кейнсіанське поясненняпов'язує кризу з нестачею грошової маси. У той час гроші були прив'язані дозолотого запасу, це значно обмежувало грошову масу. Водночас масштабивиробництва зростали, з'являлися нові види товарів, такі, як автомобілі,літаки, радіоприймачі. Товарна кількість, як валова, так і асортиментназбільшувалась у рази. Внаслідок обмеженості грошової маси й зростаючогонадлишку товарної маси виникла сильна дефляція — ціновий спад, що викликавфінансову нестабільність, банкрутство багатьох підприємств, неповерненнякредитів. Грандіозний сумарний ефект завдав шкоди навіть розвиненим галузямекономіки.
Марксистське поясненняпояснює депресію кризою надвиробництва, притаманною капіталізму.
Теорія біржової бульбашкистверджує, що інвестиції у виробництво були набагато більшими за реальнонеобхідні.
Теорія стрімкого приростунаселення пов'язує кризу з великою кількістю дітей у сім'ї. Велика кількістьдітей була характерною для аграрного способу виробництва (в середньому 3-5дітей на сім'ю), однак на період кризи значно скоротився відсоток природноїсмертності від хвороб у результаті технологічного прориву в медицині татимчасового підвищення рівня життя.
Наслідки
Рівень промисловоговиробництва був відсунений до початку XX століття, тобто на 30 років назад.
У країнах Західної Європинараховувалось до 30 мільйонів безробітних. Погіршилось становище фермерів,дрібних підприємців, представників середнього класу. Багато людей опинилося замежею бідності.
Значно збільшиласьпопулярність як ліворадикальних (комуністичних), так і праворадикальних(фашистських та радикально-націоналістничних) партій. Так, наприклад, у Німеччинівладу здобула Націонал-соціалістична німецька робітни-ча партія на чолі зАдольфом Гітлером.
Велика депресія в країнахсвіту
Австралія
Велика залежністьАвстралії від експорту сільськогосподарської продукції призвела до тяжкихнаслідків. Падаючий експортний попит та ціни на товари призвели до значногоскорочення заробітної плати. Безробіття досягло рекордного для Австраліїмаксимуму — майже у 32 % у 1932 році. Після 1932 року зростання цін на м'ясо ташерстяні вироби сприяло стабілізації економіки.
США
За темпаминауково-технічного прогресу і продуктивності праці промисловість США далекоперевершила всі інші країни. Автомобільна промисловість, яка виробляла щорічномільйони машин, створила в країні величезний ринок металу, нафти, гуми, скла таінших матеріалів, а також потужну інфраструктуру у вигляді бензозаправнихстанцій, підприємств автосервісу, провокувала небувале шосейні будівництво.Внутрішній платоспроможний попит не встигав за зростанням продуктивності, ірезультатом цілком закономірно стало перевиробництво. Чим вищим був підйом, тимнижче виявився спад. У 1932 р. в порівнянні з 1929 р. промислове виробництвовпала майже наполовину, і виявилося відкинуто на 20 років назад. Число безробітнихсклала 17 млн. осіб – майже 14% населення.
Економіка США в 20-тіроки були переповнені винятками з простих ринкових відносин. У промисловомувиробництві переважали великі корпорації, вже були прийняті антимонопольнізакони, створені федеральні комісії і комітети з регулювання окремих галузей,створена Федеральна резервна система, словом, держава вже активно втручалася векономічне життя. Ці та інші форми втручання вже серйозно міняли традиційнувіру в індивідуалізм і вільний ринок. Але все-таки, в більшості випадківвважалося, що втручання, якщо і необхідно, то час від часу, і принцип laissezfaire залишався пануючим.
Америка в 20-і рр…процвітала, але ринкова економіка розвивається циклічно. Підйоми змінюютьсяспадами, кризами. Однак очевидна циклічність економічного розвитку, щоповторюються кожні 8-10 років фази процвітання, спаду, кризи і пожвавленнявважалися дотепер нормальним явищем із здатністю до самоісправленію. Таке«благодушно» ставлення до циклічної динаміки привело до катастрофи в1929 р., удар по всій світовій економіці. Світова економічна криза бувзумовлений не тільки наслідки війни (економічними втратами, розривом традиційнихекономічних зв'язків, борговими зобов'язаннями і т.д.), але й тим, що війнапородила безпрецедентне зростання американської економіки і перетворила США насвітового кредитора. Вся світова економіка стала залежати від благополуччяамериканської економіки. У 20-і рр… американська промисловість, що росте як надріжджах, перейшла на технології масового виробництва, засновані на використанняпоточних методів, конвеєра. Але споживання аж ніяк не стало масовим. Розподілнаціонального багатства було вкрай нерівномірним, що не сприяло масовому попитувиробленої продукції. Вкрай нестійкою виявилася і фінансова система США. НаНью-йоркській фондовій біржі – найбільшій у світі – запанувала в 20-і рр…небачена гарячка: підвищення курсу акцій протягом декількох років залучило наринок цінних паперів величезні капітали. Коли ж цей спекулятивний бум досягсвоєї межі, почалося обвальне падіння курсів. З цього моменту затріщала всяфінансова система США, а разом з нею і фінанси решти світу.
Стабілізація економіки вСША до жовтня 1929 носила тимчасовий характер. В економіці почалинакопичуватися проблеми, країна неухильно сповзала до найглибшої економічноїкризи 1929-1933 рр… Проведені дослідження показали, що «процвітання»супроводилась не звуженням прірви між бідністю і багатством, а її розширенням.Для деяких категорій населення «процвітання» так і залишилосянедосяжним фантомом. Це відноситься до робітників деяких галузей промисловості(видобуток вугілля, більшість галузей легкої промисловості), дрібнимпідприємцям, який витісняється великим капіталом і до фермерів. Сільське населенняубожіли під ударами затяжної аграрної кризи. «Ножиці» між цінами напромислові товари і сільськогосподарську продукцію весь час розсувалися, щовело до руйнування і збезземелювання фермерів. Що опинилися в лещатах кризинадвиробництва, найбільше зацікавлена в урядовому втручання, фермерство і вцілому аграрний сектор економіки були прообразом дуже недалекого майбутньоговсієї економіки. Обмеження прав трудящих, гоніння на їх організації, страйковуі політичну діяльність, нестримна проповідь індивідуалізму і расизму,презирство до невдахам і знедоленим пустило глибоке коріння, створюючи умови,як висловився Рузвельт, повернення епохи «нового економічногофеодалізму» – абсолютного, нічим не обмеженого свавілля олігархічноїверхівки суспільства.
У 1929 р. тривалістьробочого дня американського робітника була більше, ніж в інших індустріальнихкраїнах. Соціального страхування по безробіттю не існувало, у той час як вєвропейських державах воно давно вже було. Використання дитячої праці,дискримінація чорних і жінок ставили США врівень із самими відсталимикраїнами.В Америці в роки «процвітання» маси населення залишалися у владікричущою злиднів і безправ'я, глибина масштаби яких були невідомі за межамиСША.
У жовтні 1929 р. наамериканську економіку обрушився глибоку економічну кризу, за масштабами не мавсобі рівних в історії. Велика депресія 1929-1933 рр… – найбільш тривалаекономічна криза в історії промислово розвинених країн. У жовтні 1929 р.відбулася ще небачена паніка на Нью-Йоркській біржі, викликана різким падіннямкурсу акцій. Вартість акцій впала на 90%, масове розорення дрібних вкладників уСША відразу ж позначилося на торгівлі і промисловості.
Криза швидко поширився наінші країни, в першу чергу Великобританію і Німеччину, пов'язані взаємнимифінансовими зобов'язаннями з США. Падіння виробництва в США виявилося більшим,ніж в інших країнах. Загальний рівень промислового виробництва в 1933 р. впав упорівнянні з 1929 р. на 46%, a виробничі потужності були завантажені всього наодну третину. Промисловість країни була відкинута біліше, ніж на 20 роківназад, до рівня 1911 Зважаючи на те, що криза була світовим і охопила всікраїни без винятку, різко порушилися склалися зовнішньоекономічні зв'язки.Обороти зовнішньої торгівлі США знизилися в 3,1 рази.
Початком кризи сталораптове безпрецедентне загальне падіння курсу акцій, виникла біржова паніка, щопереросла в подальшому в тривалу смугу всебічного економічного хаосу. Біржовапаніка лише зовні відображала настання економічної кризи, вона сама буланаслідком порушення процесу відтворення, що викликало загострення проблемиреалізації та масове відносне надвиробництво товарів. У силу труднощів збуту інеможливості отримати де-які кредити по всій країні прокотилася хвилябанкрутств. Згідно з офіційною статистикою, за роки кризи зазнали краху більше110 тис. торговельних і промислових фірм, 19 великих залізничних компаній,розорилося понад 5760 банків, а разом з ними і мільйони вкладників.
Розпочавшись впромисловості і кредитної системи, криза охопила всі інші галузі господарства — будівництво, транспорт, торгівлю. Під впливом різкого скорочення попиту насільськогосподарську продукцію почався сильний аграрну кризу. На 1934 р. збірпшениці упав на 36%, кукурудзи-на 45%. Катастрофічно скорочувалися посівніплощі. Різко впали ціни: на пшеницю та кукурудзу – у 2,7 рази, на бавовна — більш ніж у 3 рази.
Неминучим наслідком сталорізке погіршення становища робітників і фермерів. За роки кризи реальназаробітна плата робітників — зменшилася на 60%. Загальна кількість безробітнихв 1933 р. досягло 17 млн. чоловік, У 1933 р. безробіття в США становила 24,9%,в 1937 –14,3% і в 1938 – 19%.
Валовий дохід фермерівскоротився більш ніж удвічі. Внаслідок неможливості виплатити виникли боргирозорилося понад 1 млн. фермерів (рахуючи членів сімей), що залишилися безвласності на землю. Десятки тисяч знедолених фермерів втекли до міста в пошукахзасобів до існування, поповнюючи ряди армії безробітних. Положення безробітнихбуло відчайдушним. Не отримуючи жодної допомоги від держави, за відсутностіякого-небудь соціального страхування, безробітні змушені були жебракувати іголодувати. Виселені за несплата зі своїх квартир, вони селилися на околицяхміст, де виникали збудовані із шухляд і будівельних відходів так звані«бідонвіллі» ( «селища президента Гувера»).
Криза 1929–1933 рр…зовні проявлявся в перевиробництво продукції — в надмірній кількості товарів,що надходили на ринок. Достаток було лише удаваним. Перевиробництво виникло нев результаті забезпечення потреб, а внаслідок низької купівельної спроможностінаселення. Склади ломилися від великої кількості нереалізованих продуктів. У своїхспробах стримати падіння цін і скоротити товарні запаси — спалювали пшеницю,виливали цистерни з молоком.
Від кризи постраждалиголовним чином дрібні та середні фірми. Що ж стосується монополій, то вонизмогли вистояти і впоратися з виниклими труднощами. Володіючи великимикапіталами і резервами, корпорації скорочували виробництво, пристосовувалися доринку, гальмували падіння цін. При цьому, скориставшись становищем своїхконкурентів, вони зуміли їх поглинути і вийти до кінця кризи з ще більшрозширилися можливості. Перш самостійна металургійна компанія«Янгстаун» була, наприклад, захоплена «Бетлехем стіл»,автомобільна фірма «студебекер» — концерном «Дженералмоторз».
За статистичними даними,криза у США спричинила такі тяжкі наслідки:
- Було закрито більше, ніж 5 тисяч банків;
- Акції знецінились на 40 мільярдів долларів;
- Внаслідок підвищення рівня інфляції значно зросли ціни;
- Промислове виробництво скоротилося на 50 %;
- У п'ять разів зменшилося виробництво автомобілів;
- 12 мільйонів безробітних (у піковий момент кризи — 15 мільйонів);
- 5 мільйонів американських фермерів були позбавлені господарства іземлі за несплату боргів.
На думку деякихекспертів, природний приріст населення у США на час кризи суттєво зменшився.
Задля подолання кризи у1933 р. почав здійснюватися Новий курс Рузвельта — різноманітні заходи,направлені на врегулювання економічного становища. Деякі з них, за сучаснимиуявленнями, допомогли усунути причини, деякі допомагали найбільш постраждалимверствам населення, деякі навпаки, погіршували ситуацію.
Об’єднане Королівство
Індустріальні райониБританії постраждали одразу ж дуже сильно, оскільки зник попит на британськупродукцію. До кінця 1930 року безробіття зросло з 1 млн. до 2,5 млн., що склало20% від застрахованої робочої сили, експорт зменшився на 50%. В 1933 роцібезробітними були 30% жителів Глазго. Через значний спад у важкій промисловостібезробіття в деяких містах сягало 70%. Національний голодний марш 1932 року бувнайбільшим із низки голодних маршів, що відбувалися в Британії впродовж 20-х і30-х років. Приблизно 200 тис. безробітних чоловіків відправили в трудовітабори, що продовжували діяти до 1939 року.
Німеччина
Депресія завдала дужесильного удару Веймарській республіці, оскільки припинилися американськіпозики, метою яких була відбудова німецької економіки після Першої світовоївійни. На 1932 рік безробіття досягло рівня 30%. В цьому ж році післяЛозанської конференції Німеччина припинила виплату репарацій (на той час буловиплачена восьма частина всіх репарацій).
Важка економічна ситуаціяпідняла рейтинг екстремістських рухів. В січні 1933 року до влади прийшлаНімецька націонал-соціалістична робітнича партія.
Франція
Франція не постраждалатак сильно, як Німеччина чи Британія. Її економіка менше залежала від імпортута експорту. Вплив депресії почав відчуватися лише в 1931 році. Рівеньбезробіття зростав з 1929 по 1935 р., після чого пішов на спад. Однак важкічаси та зростання безробіття призвело до бунтів і росту популярностіНаціонального фронту.
Радянський Союз
В СРСР роки ВеликоїДепресії співпали з періодом розкуркулювання та голодомору. Однак ізольованавід світової радянська економіка не відчула значного впливу економічного спаду.На перший погляд це виглядало, як підтвердження марксової теорії криз і сприялопоширенню комуністичних та соціалістичних поглядів у світі. Коли радянськеторгове представництво в Нью-Йорку оголосило про 6 тис. вакансій, воно отримало100 тис. заяв. Чимало західних інтелектуалів закривали очі на повідомлення промасові смерті, висловлюючи симпатії до Радянського Союзу.
Завершення кризи
Деякими експертамивважається, що причиною закінчення Великої депресії стала Друга світова війна,що спричинила масові державні закупівлі озброєння. Хоча таке пояснення розвиткуподій має певну вірогідність, аналіз історичних джерел вказує на початокекономічної стабілізації у 1932—1933 роках, тобто задовго до початку війни.
Література
1. Історія економічних учень. Навчальний посібник / Базилевич В.Д.,Гражевська Н.І., Гайдай Т.В., Леоненко П. М., Нестеренко А. П. — К.: Знання,2004.–1300 c.