Вступ
В умовах ринкового господарства дляуспішної роботи його суб'єктів особливого значення набувають глибокі знанняринку й здатність уміло застосовувати сучасні інструменти впливу на ту чи іншуситуацію. Сукупність подібних інструментів і становить основу маркетингу.
Актуальність даної теми обумовлена тим, щоділового успіху не домогтися, якщо не знати до про стан і перспективи ринку,його найважливіших сегментів, потреби й запити споживачів у рамках цільовогоринку.Необхідно створити товар з потрібними споживчими властивостями; за допомогоюоптимальної ціни донести до споживача ідею цінності товару; знайти вмілихпосередників, щоб товар виявився широкодоступним і добре представленим публіці;рекламувати товар таким чином, щоб споживачі про нього знали максимум ізахотіли його придбати.
Якщо виробника позбавити такого ефективного зв'язку зі споживачем,яким є реклама, то він перестане вкладати гроші в удосконалювання старих істворення нових товарів. Прагнення до розвитку, конкуренція в підприємництвібудуть в'янути. При правильній організації реклама дуже ефективна й сприяєшвидкій безперебійній реалізації виробленої продукції.
У сучасних умовах розвитку економіки, коли у великих комерційнихпроектах беруть участь широкі маси, врахування суспільної думки, уміннявпливати на нього, гармонізація суспільних зв'язків стає неодмінною умовоюрозвитку товарно-грошових відносин.
При правильній організації реклама дуже ефективна й сприяє швидкійбезперебійній реалізації виробленої продукції. Але для того, щоб рекламапрацювала, потрібно розробити стратегію рекламної кампанії. Більша частинаукраїнських власників і директорів підприємств схильні використовувати одиничнірекламні акції.
Іншим підходом служить розробка стратегій рекламної кампанії. Цейпідхід дозволяє уникнути помилок при проведенні реклами. Розробка стратегіїрекламної кампанії дає фірмі успішно справлятися зі своїми проблемами збуту,навіть дозволяє краще конкурувати з іншими фірмами.
Якщо фірма розробляє стратегію рекламної кампанії, вона уникаєбезліч помилок при її проведенні й робить таку рекламу, яка спрямована наспоживача більш точно, ніж необдумані й безглузді рекламні акції, які часомпросто шкодять фірмі, наприклад, знижуючи її імідж.
Закордонний досвід давно вже показав наскільки великий значеннярозробки рекламної компанії, як одного із засобу стимулювання продажів істворення іміджу фірми. Тому метою даної дипломної роботи стала тема розробки рекламноїстратегії підприємства.
Ціль дослідження визначила постановку наступних завдань:
1) охарактеризувати поняттяреклами як соціального феномена в суспільстві; проаналізувати сутність, ціль йзавдання реклами; дати класифікацію рекламних носіїв;
2) охарактеризувати методиоцінки ефективності рекламних заходів;
3) розробити практичні рекомендації.
Об'єктомвивчення даної дипломної роботи є ЗАТ «Пирятинський сир завод».
Теоретичною й методологічною основою для даної роботи виступилимонографії, підручники й навчальні посібники, статті в журналах.
1. Сутність і особливостірекламної діяльності підприємства
1.1 Поняття,сутність такласифікація реклами
Реклама спільно із засобами стимулювання збуту й торгівлі,елементами пропаганди є потужним маркетинговим засобом нецінової конкуренції.Якщо комерційні зусилля підприємства спрямовані на вдосконалювання товару ійого пристосування до особливостей попиту, то реклама виконує зворотне завдання– адаптує споживчий попит до вже зробленого товару.
Багато економістів вважають, що реклама представляє інформацію,яка допомагає зробити розумний вибір. Вона підтримує засоби масової інформаціїза рахунок часткового їхнього фінансування, сприяє розширенню виробництва йпосиленню конкуренції в результаті ослаблення монопольної влади окремихкомпаній. І, нарешті, реклама стимулює витрати споживачів й, таким чином,створює сприятливі умови для високого рівня зайнятості.
Реклама як спосіб просування й стимулювання збуту була відома ще встародавності. Про це свідчать розписи на стінах, вивіски, які сповіщають прорізні події й пропозиції, знайдені археологами при розкопках на території країнСередземномор'я.
Одну з ранніх різновидів реклами персоніфікував собою міськийглашатай. У Древній Греції бачили глашатаїв, які ходили по вулицях Афін,виголошуючи про продажі рабів, худоби й інших товарів. Як інший різновид можнавиділити клеймо, яке ремісники ставили на своїх товарах. У міру того якпоголоска розносила відомості про репутацію ремісника, покупці починали шукатитовар з його клеймом. У наші часи для цього використаються товарні знаки ймарочні назви.
Першим рекламним матеріалом, що дійшли до нас, прийнято вважатиєгипетський папірус, у якому повідомлялося про продаж раба. Відомо, що вМесопотамії кожен негоціант мав свою емблему, або, як її ще називали,торговельну марку, – своєрідний прообраз фірмового знака. Найчастіше й ремісникі торговець сполучалися в одній особі. Гордий добутком своїх рук, гончарпозначав свою вазу своїми ініціалами. Якщо це дійсно був митецький майстер, той виріб з його розпізнавальним знаком швидко розкуповувалися.
Об'єднання ремісників і торговців гільдії привело до створеннясистеми юридичного захисту осіб, що мали право робити й продавати певні товари.Такі товари не могли з'являтися на ринку без гільдійського клейма. Підробкайого спричиняла суворе покарання.
При розкопках у Помпеї поруч із входом у крамничці були виявленінаписи на стінах, які повідомляли перехожим, що саме там продавалося: хліб,вино, гончарні вироби, зброя, плаття. На вулицях і площах Древнього Римазводилися так називані «альбумси» – стіни, вибілені вапном і розкреслені наквадрати, у яких лихварі й торговці вугіллям або пурпурною фарбою писали своїоголошення. Уже й тоді в запалі конкурентної боротьби негоціанти не гребувалибудь-якими засобами. Вони поміщали свої оголошення на стінах будинків, що,природно, викликало невдоволення їхніх жителів. Міська адміністрація Рима булазмушена видати указ: «Забороняється писати тут. Горе тому, чиє ім'я будезгадано тут. Так не буде йому удачі». Це, мабуть, одне з перших письмовихсвідчень, що дійшли до нас, марнолюбних спроб влади приборкати неприборканийдух комерційної реклами.
Перше з відомих друкованих рекламних оголошень з'явилося в Англіїв 1473 р. Видавець Вільям Кекетон повідомляв про вихід книги духовногозмісту. У середині 17 століття в Англії стала щотижнева комерційна газета«Меркурій». Саме в цьому рекламному виданні вперше англійцям були запропонованінапої, без яких сьогодні немислима жодна трапеза: кава – 1925 р., какао – 1657 р.і чай – 1658 р. В 1611 р. у Лондоні відкрилася перша у світі рекламнапосередницька організація – бюро Артура Горта й Уолтера Копа.
Ділові люди Північної Америки швидко оцінили значення друкованоїреклами. В 1725 році там стала виходити напівкомерційна «Газета», а з 1787 року– «Щоденні відомості», що відводили рекламним оголошенням цілі смуги.
Рекламна справа в Росії пройшла дві стадії становлення й розвиткукапіталістичної реклами. Так уже в X–XI столітті російські купці використовувалирізноманітні прийоми рекламування своїх товарів. Як, правило, наймавсяофіційний зазивала який стояв в крамниці, голосно розхвалював товар, а заодно йсвого хазяїна.
Поворотним пунктом в історії реклами став 1450 р., ріквинаходу Гутенбергом друкованого верстата. Рекламодавцеві не потрібно булобільше вручну виготовляти додаткові екземпляри своїх повідомлень. Першедруковане оголошення англійською мовою з'явилося в 1478 р. Самий потужнийстимул реклама одержала в 1622 р., у зв'язку з виходом першої газетианглійською мовою. Але час не стояв на місці, і винахід радіо, а пізніше йтелебачення означало появу ще двох чудових засобів поширення реклами.
Аналіз економічної літератури, присвяченій проблемі дослідженняреклами, показує, що серед дослідників немає єдиної думки щодо визначенняпоняття «реклама».
Зосередившись на понятті реклама, розглянемо деякі визначенняреклами, які були сформульовані українськими й російськими авторами.
Реклама – це інформація, розповсюджувана в будь-якій формі задопомогою будь-яких правомірних або неправомірних засобів про фірму, бренд,товари, послуги й т.д.
Реклама (Advertising) – представлявляє собою цілеспрямованийінформативний вплив неособистого характеру на споживача для просування товарівна ринку збуту.
Реклама (від фр. reclame) – це розповсюджувана в будь-якій формі,за допомогою будь-яких засобів інформація про фізичну або юридичну особу,товари, послуги, яка призначена для невизначеного кола осіб і покликанаформувати або підтримувати інтерес про виробника
Термін «реклама» походить від латинського «рекламаре», що означаєвідгукуватися, заперечувати, виражати невдоволення. Реклама в англійській мовіпозначається терміном «advertising», що в перекладі з англійського означаєповідомлення й витлумачується як залучення уваги споживача до продукту (товару,послузі) і поширення рад, закликів, пропозицій, рекомендацій придбати данийтовар або послугу.
Реклама – ознайомлення споживача з товаром або послугою, щопропонує дане виробниче, торговельне або інше підприємство.
Реклама – платний, односпрямований і неособистий обіг,здійснюваний через засоби масової інформації й інші види зв'язку, агітація накористь якого-небудь товару або послуги.
Реклама – неособисті форми комунікацій, здійснювані запосередництвом платних засобів поширення інформації, із вказівкою джерела.
Реклама – поширення відомостей про особу, організацію, добутоклітератури й мистецтва й т. п. з метою свідомості їм популярності….
Реклама – інформація про споживчі властивості товарів і різнихвидів послуг з метою їхньої реалізації, створення попиту на них.
Реклама – будь-яка оплачена форма неособистого подання йпросування ідей, товарів і послуг певним спонсором.
Реклама – друковане, рукописне, усне або графічне повідомлення проособу, товар, послуги або суспільний рух, відкрите вихідне від рекламодавця йоплачене їм з метою збільшення збуту, розширення клієнтури, одержання голосівабо публічного схвалення.
Сутність реклами в широкому змісті цього слова, полягає впланомірному впливі на психіку людини з метою викликати в нього непереборнебажання придбати або зберегти відомі блага.
Реклама – вид діяльності або зроблена в її результаті продукція,метою якої є реалізація збутових й інших завдань промислових, сервіснихпідприємств і громадських організацій шляхом поширення оплаченої нимиінформації, сформованої таким чином, щоб впливати на масову або індивідуальнусвідомість, викликаючи задану реакція обраної споживчої аудиторії.
Реклама виконує кілька основних функцій, які представимо у виглядірисунка 1.1.
/>
Рисунок 1.1 – Функції реклами
Економічна функція реклами – стимулювання збуту товару або послуг;
Інформаційна функція – поширення в масовому масштабі інформаціїпро товар або послугу, місці продажу, виділення тієї або іншої фірмової аботорговельної марки й т. п.;
Просвітницька функція реклами – пропаганду різного родунововведень у всіх сферах виробництва й споживання, здорового способу життя йт. і.;
Соціальна функція реклами спрямована на формування суспільноїсвідомості, посилення комунікативних зв'язків у суспільстві й поліпшення умовіснування;
Естетична функція реклами націлена на формування смаку споживачів.
Правові норми, що регулюють сферу рекламної діяльності, буливведені в українське законодавство на початку 90-х років минулого століття. Уцілому вони відповідають загальносвітовій практиці. Основним нормативнимдокументом, що регламентує правові відносини в системі рекламного менеджменту,є Закон України «Про рекламу» від 3 липня 1996 р., який регулює відносини,що виникають у процесі виробництва, розміщення та розповсюдження реклами наринках товарів і послуг (банківських, страхових та інших) і пов'язаних звикористанням коштів як юридичних осіб, так і окремих громадян.
Будь-яке рекламне оголошення має бути юридично бездоганним,благопристойним, чесним і правдивим. Його необхідно створювати з почуттямвідповідальності перед суспільством та згідно з принципами сумлінноїконкуренції, звичайної в комерції. Жодне рекламне послання не повинне підриватисуспільну довіру до реклами.
Автори в сучасній економічній літературі велику увагу приділяютькласифікації рекламі. Практично завжди рекламаспрямована на певну частину населення. Коли людина бачить рекламу, яка її неприваблює, це означає, що вона (ця людина) не належить до тієї групи, якій цяреклама адресована. Телевізійний ролик, що рекомендує новий пральний порошок,буде малопривабливим для підлітка. Для молодої матері сімейства з трьомамаленькими дітьми буде малоцікавою реклама пасти для штучних зубів. Цільовааудиторія звичайно визначається як група людей, до якої спрямоване рекламнепослання. Доцільно передавати це звернення по можливості більш точно, щобуникнути розпилення інформації, оскільки це спричиняє неефективність і зайвівитрати.
Класифікацію за цільовою аудиторією представимо у вигляді рисунка1.2.
/>
Рисунок 1.2 – Класифікація за цільовою аудиторією
Існує значна кількість цільових аудиторій, однак основних дві – цеспоживачі й підприємці.
Споживча реклама. Більшість рекламних оголошень, що з'являються в засобах масовоїінформації, на телебаченні, радіо, у газетах і журналах, є споживчою рекламою.Вони фінансуються виробниками товару або агентами, що займаються його продажем.Звичайно вони націлені на людей, які придбають товар в особисте користуванняабо куплять його для інших.
Ділова реклама. Люди, які займаються закупівлями або визначають завдання напродукцію, що використовується підприємствами, становлять цільову аудиторію дляділової реклами. Ділова ж реклама звичайно розміщується в спеціалізованихділових публікаціях чи професійних журналах, у поштових посланнях, спрямованихбезпосередньо до організацій, або на спеціалізованих виставках-ярмарках.
Ділова реклама чітко поділяється на чотири різновиди – дляпромисловості, торгівлі, фахівців і сільського господарства. Реклама для промисловості спрямована на тих представників фірм, які працюють у сферіпридбання товарів промислового призначення або впливають на цю сферу. Дотоварів промислового призначення належать ті продукція й послуги, яківикористовуються у виробництві інших товарів (заводи, верстати, устаткування йт. ін.) або як складова частина іншого виробу (сировина, напівфабрикати,комплектуючі вироби й т. ін.). До товарів промислового призначення такожналежать вироби, необхідні для ведення бізнесу, але не використовувані якдеталі; це такі, як товари тривалого користування (офісне устаткування, ЕОМ,офісні меблі) і послуги організаціям, на які має договір користувач.
Класифікацію реклами за видами виконання чи впливу представимо увигляді рисунка 1.3.
/>
Рисунок 1.3 – Класифікація реклами за видами виконання чи впливу
Інформативна реклама. Переважає загалом на етапі виведення товару на ринок, колиголовним завданням є створення первинного попиту. Так, виробникам якої-небудьхарчової продукції потрібно спочатку поінформувати споживачів про харчовіпереваги й численні способи використання продукту. Дії:
1) оповіщення ринку про новинку або новезастосування існуючого товару;
2) інформування ринку про зміни в ціні;
3) пояснення принципів дії товару;
4) опис послуг, які надаються;
5) виправлення неправильних подань аборозвіювання побоювань споживача;
6) формування образу фірми.
Реклама, що має повідомляючийхарактер. Набуває особливого значення на етапізростання, коли перед фірмою постає завдання формування вибіркового попиту.Частина оголошень-повідомлень переміщується в категорію порівняльної реклами,яка прагне затвердити переваги однієї марки шляхом конкретного порівняння її зоднієї або кількома марками в межах даного товарного класу. Порівняльноюрекламою користуються в таких товарних категоріях, як дезодоранти, зубна паста,шини й автомобілі. Щодо правильності створення порівняльної реклами судженнядосить неоднозначні. Дії:
1) формування переважного ставлення до марки;
2) заохочення до переключення на вашу марку;
3) зміна сприйняття споживачем властивостейтовару;
4) переконання споживача зробити покупкуневідкладно;
5) переконання споживача в необхідностіприйняти комівояжера.
Емоційна реклама. Емоційна, або підкріплювальна реклама, що прагне запевнитининішніх покупців у правильності їх вибору. У подібній рекламі, що приваблюєдружньою атмосферою, часто фігурують покупці, які задоволені своїм вибором.Дії:
1) пробудження в споживачів симпатії допродукту;
2) створення іміджу;
3) підвищення довіри як до товару абопослуги, так і до самої фірми-виробника;
4) приверненя уваги споживачів до певної,елітарної поведінки.
Реклама, що нагадує. Надзвичайно важлива на етапі зрілості товару для того, щоб змуситиспоживача згадати про нього. Мета дорогих оголошень добре відомої продукціїфірм, що мають загальне визнання, чий імідж давно склався, – нагадатиспоживачам про своє існування (поінформувати чи переконати їх). Дії:
1) нагадування споживачам про те, що товарможе знадобитися найближчим часом;
2) нагадування споживачам про те, де можнакупити товар;
3) утримання товару в пам'яті споживачів уперіоди міжсезоння;
4) підтримання високого рівняпоінформованості про товар.
Класифікацію реклами за носіями представимо у вигляді рисунка 1.4.
/>
Рисунок 1.4 – Класифікація реклами за носіями
Телевізійна та радіореклама.
Кожен спосіб реклами має свої особливості. Телебачення сфокусувалов собі абсолютну більшість переваг всіх видів реклами. Телевізійна реклама, виступаючив якості домашнього страхового агента, може демонструвати нові товари й моди,показати технологію готування різних блюд, показувати в роботі побутовутехніку, автомобілі, сільськогосподарський і садовий інвентар, демонструватирізну зброю, музичні інструменти, рекламувати роботу естрадних груп, спектакліві т. п. Телебачення охоплює саму більшу аудиторію слухачів.
Магазини можуть успішно практикувати оформлення «телевізійних» вітрин,у яких вигідно й зручно представити товари, рекламовані в телепередачах Дляреклами по телебаченню використаються слайди, кіно- і відеоролики. Можлива йпряма передача з телестудії або з місця події. Кіно- і відеоролики можуть бутиігровими, знятими з натури, мультиплікаційні й графічні. Мультиплікаційніролики дуже популярні й мають широкі можливості, ще більше підвищується ефектпри використанні комп'ютерної анімації. Переваги та недоліки реклами потелебаченню представимо у вигляді таблиці 1.1.
Таблиця 1.1 – Переваги та недоліки телевізійної рекламиПереваги Недоліки
- одночасно візуальний і звуковий вплив;
- можливість вибірково діяти на певну аудиторію;
- величезна аудиторія;
- вибір найбільш сприятливого періоду для ефіру;
- широкий асортимент каналів телебачення;
- швидка поінформованість споживача.
- телереклама короткочасна й епізодична;
- стислість телевізійної реклами;
- висока вартість.
Реклама на радіо. Перевагарадіо перед іншими засобами масової інформації: 24-годинне віщання на багаторегіонів і розмаїтість програм. Радіо може використатибудь-яка фірма з досить широким колом споживачів. Рекламні оголошення,розміщені у відповідних радіопрограмах, охоплюють значний відсоток заданоїаудиторії споживачів, незалежно від того, де вони перебувають – на роботі, навідпочинку, в дорозі. Радіо викликає миттєву реакцію на рекламовану пропозицію.Воно прекрасно виправдовує покладені на нього надії, якщо мова йде про те, щобпознайомити клієнтів з фірмою, а також допомогти створити їй репутацію. Завдякипорівняно невисокій вартості, а також можливості виборчого впливу наспоживачів, радіореклама займає почесне друге місце серед рекламногоінструментарію невеликих фірм. Однак у процесі сприйняття рекламних обігів,трансльованих по радіо, не бере участь зір, через яке людина одержує до 90%інформації. Крім того, радіореклама ускладнює встановлення двосторонніхкомунікацій зі споживачем. Часто в його немає під рукою ручки, олівця, паперу,щоб записати передані в оголошенні дані.
Переваги та недоліки радіо реклами представимо у вигляді таблиці1.2.
Таблиця 1.2 – Переваги та недоліки реклами на радіоПереваги Недоліки
- відносно низькі втрати на рекламне оголошення;
- широка аудиторія слухачів;
- широкий спектр вікової аудиторії;
- легкість редагування оголошень. - відсутність підручних засобів збереження інформації (ручка, олівець).
Види рекламних засобів,які використовуються при рекламі в пресі представимо у вигляді рисунка 1.5.
Газети або журнали – ідеальний засібрекламування для фірми, що хоче мати широке коло клієнтів. Вони дозволяютьпередати клієнтам конкретну інформацію, таку як ціна, знижки, характеристикапродаваного продукту й т.д.
/>
Рисунок 1.5 – Видирекламних заходів у пресі
Місцеві щоденні й щотижневі газети дужепопулярні серед малих і середніх підприємств саме завдяки більшим тиражам(реклама доходить до великої кількості споживачів), щодо невеликої вартостігазетної площі, а також можливості помістити оголошення відразу після йогоподачі й при необхідності оперативно змінити його зміст.
Газети іншої спрямованості, видавані,приміром, для національних меншостей, членів тих або інших партій і русі,ділових людей і т.д., або ж так називані центральні газети дають можливістьрекламодавцям донести свою інформацію до аудиторії, відібраної по якій-небудьознаці.
Останнім часом число періодичних видань у всіх пострадянськихкраїнах різко зросло. Видаються газети для бізнесменів, торговців, аматоріворхідей і в'язання гачком, для жителів певної області, міста, району. Є йпростір для росту – в Італії, наприклад, своя газета видається в кожнім селі.Підприємцеві потрібно орієнтуватися в цьому газетному морі й співробітничати згазетою або декількома газетами й журналами, які донесуть рекламу саме до тогосегмента ринку, на який дана реклама спрямована.
Переваги та недолікиреклами в пресі представимо у вигляді таблиці 1.3.
Таблиця 1.3 – Перевагита недоліки реклами в пресіПереваги Недоліки
- на певній території небагато конкуруючих між собою місцевих газет, що полегшить вам вибір ЗМІ;
- місцева газета, як правило, має значний тираж, тобто доходить до більшого числа споживачів, чим інші місцеві ЗМІ;
- у читача рекламних оголошень у газеті більше часу на осмислення змісту оголошення, чим у випадку реклами по радіо або телевізору;
- у газетній рекламі ви можете, без шкоди для основного змісту, помістити карту або план, що показують, як добратися до вашої фірми, адреси інших приналежних вам магазинів, а також умови продажу;
- газети взагалі дуже еластичні в дії. Ваше оголошення з'явиться в номері через 1–3 дня після подачі, буквально в останню хвилину ви зможете внести зміни в зміст;
- помістити оголошення в газети простіше й дешевше, ніж в інші ЗМІ. Крім того, зробивши один раз оригінал-макет, ви зможете користуватися ним багаторазово.
- споживачі часто ігнорують газетну рекламу;
- велика конкуренція з боку друкованих оголошень;
- читачі газет, як правило, зрілі особистості, які свої пристрасті до тих або інших товарів міняють менш охоче, чим аудиторія інших ЗМІ;
- іноді якість газетного тексту буває дуже низьким, через що губиться якість фотографій, тексту, можуть повністю зникнути деякі їхні особливості;
- у типового сучасного читача менше часу на читання газет, чим у читача минулих років. Він швидко переглядає статті й лише мигцем – рекламу.
Види рекламних заходівна місцях продажу представимо на рисунку 1.6.
/>
Рисунок 1.6 – Видиреклами на місцях продажу
Рекламу за допомогоюсувенірів представимо у вигляді рисунка 1.7.
/>
Рисунок 1.7 – Реклама задопомогою сувенірів
Очевидна помилка багатьох підприємців полягає у впевненості, щонемагазинна реклама більш ефективна, ніж реклама на місці продажу. Спростовуючиподібну ілюзію, західні фахівці вважають, що за допомогою методів немагазинноїреклами доцільно рекламувати не більше 15% товару, тому істотно зростає рольреклами на місці продажу. Покупець, що перебуває в магазині й безпосередньобачить товар, більше схильний зробити покупку, але тільки в тому випадку, якщовін отримає необхідну йому інформацію про товар. Використаннявнутрішньомагазинної реклами дозволяє підштовхнути споживача до придбання нетільки раніше рекламованого товару, але й іншого, що знаходиться на полиці.
Реклама в місцях продажу може полягати в розподілі проб,використанні дисплеїв-матеріалів, поширенні друкованої реклами й ін.
Види зовнішньої реклами представимо у вигляді рисунка 1.8.
/>
Рисунок 1.8 – Види зовнішньої реклами
Зовнішня реклама. Зовнішньою називають всю рекламу на вулицях і площах міст танаселених пунктів. Як правило, суть зовнішньої реклами – у нагадуванні.Зовнішня реклама не може почати рекламну кампанію, вона може її продовжити абозакінчити. Особливість зовнішньої реклами – це одноманітність: її бачать, проїжджаючиабо проходячи вулицею. Звідси вимоги щодо її яскравості й збільшених розмірів.Перевагою зовнішньої реклами є те, що вона наздоганяє потенційного споживачазненацька й у той момент, коли він найбільше налаштований зробити покупку,прийняти комерційне рішення: енергійний, зібраний, на ногах або в авто, пригрошах.
Дуже важливе місце посідає питання про розміщення реклами. Кожнаділянка міста має свою престижну оцінку. До зовнішньої реклами належать:великогабаритні плакати, мультивізійні плакати; електрифіковані панно; неоновареклама на вулицях міста з використанням інертних газів, волоконної оптики,лазерної техніки, різних типів світоводів.
Для досягнення більшої ефективності зовнішньої реклами розробляютьмережеву рекламу. Існує кілька рекламних агентств, які займаються спеціальнимидослідженнями й тестуваннями, необхідними для якісного проведення рекламноїкампанії з використанням зовнішньої реклами. У разі грамотного й ретельнопродуманого розміщення зовнішньої реклами ефективність цього носія інформаціїможе сягати ефективності, яку можна порівняти з пресою й навіть телебаченням.
Види реклами на транспорті представимо у вигляді рисунка 1.9
/>
Рисунок 1.9 – Види реклами на транспорті
Реклама на транспорті(внутрішня й зовнішня) – це реклама вметрополітені, оформленні автобусів і тролейбусів, таксі, трамваїв. Останнімчасом спостерігається тенденція розміщення зовнішньої реклами у поїздахдалекого прямування.
Як масовий засіб впливу на людей, що користуються різними видамитранспорту, реклама на транспорті незамінна. Щодня послугами метро, автобусів,тролейбусів, трамваїв, приміськими електричками користуються мільйони людей.
Реклама на транспорті класифікується натри види:
1) внутрішні рекламні планшетив суспільному транспорті;
2) зовнішні рекламні плакати,розміщені на зовнішніх сторонах транспортних засобів;
3) станційні плакати,розташовувані на залізничних вокзалах й в аерофлотах, на автобусних станціях,на зупинках трамваїв і тролейбусів, на автозаправних станціях.
Для вибору більш доцільного виду реклами необхідно зробитирозрахунки ефективності того чи іншого виду рекламного заходу. Основні методирозрахунку ефективності реклами розглянемо у наступному розділі.
1.2 Оцінка ефективності реклами
Визначення ефективності є необхідною умовою правильної організаціїй планування рекламної діяльності фірми, раціонального використання праці йкоштів, що витрачаються на рекламу. Дослідження ефективності реклами має бутиспрямоване на отримання спеціальних відомостей щодо сутності й взаємозв'язкучинників, які служать досягненню цілей реклами з найменшими витратами коштів імаксимальною віддачею, і що дозволить усунути недієву рекламу й визначити умовидля її оптимальної дії.
Поняття ефективності реклами має два значення: економічнаефективність і психологічний вплив реклами на покупця (психологічнаефективність).
Економічна ефективністьреклами – це співвідношення економічного результату,отриманого від вживання рекламного засобу або від організації рекламноїкампанії і витрат, вкладених у їх досягнення. Загальна умова економічногорезультату полягає втому, що прибуток, одержаний завдяки проведеному рекламномузаходу, має перевищувати або принаймні дорівнювати сумі витрат на нього.
Психологічна ефективність – ступінь впливу реклами на людину (залучення уваги покупців,запам'ятовуваність, дія на мотив покупки та ін.)
Обидва ці поняття тісно взаємопов'язані. Але критерії зазначенихвидів ефективності, природно, різні: у першому випадку це обсяг продажу, удругому – психологічні особливості сприйняття реклами її адресатом.
Основним матеріалом для аналізу економічної ефективностірезультатів рекламних заходів фірми служать статистичні й бухгалтерські даніпро зростання товарообігу. На основі цих даних можна досліджувати економічнуефективність одного рекламного засобу, рекламної кампанії й рекламноїдіяльності фірми в цілому.
Вимірювання економічної ефективності реклами становить значнітруднощі, оскільки реклама, як правило, не дає повного ефекту відразу. Крімтого, зростання товарообігу нерідко спричиняється іншими (нерекламними)факторами, наприклад, зміною купівельної здатності населення через зростанняцін і т. ін. Тому одержати абсолютно точні дані про економічну ефективністьреклами практично неможливо.
Найпростішим методом визначення економічної ефективності реклами єметод порівняння товарообігу (До іпісля проведення рекламного заходу). За цим методомекономічна ефективність реклами визначається або шляхом зіставлення товарообігуза певний час поточного року, коли товар рекламувався, зданими за аналогічнийперіод минулого року, коли товар не рекламувався; або шляхом зіставленнящоденного товарообігу до і після проведення рекламного заходу протягомпоточного періоду часу. Цей спосіб більш прийнятний в сучасних українськихумовах, ураховуючи постійне зростання цін через інфляцію, що робить зіставленняданих за великі проміжки часу досить неточним. Остаточні висновки щодоекономічної ефективності реклами роблять на підставі порівняння додатковогоприбутку, одержаного завдяки рекламі, з-витратами, пов'язаними з її здійсненням.
Економічну ефективність реклами можна також вивчати шляхомпорівняння товарообігу двох однотипних торгових підприємств за один і той самийперіод часу, в одному з яких здійснювався рекламний захід, а в другому – ні.Зростання товарообігу в магазині, де не проводиться рекламний захід,відбувається внаслідок впливу тих чинників, які діють незалежно від реклами. Тісамі чинники впливають і на товарообіг у магазині, де рекламний західпроводиться.
Економічна ефективність реклами в цьому випадку розраховуєтьсяшляхом визначення відношення індексузростання товарообігу магазина, де проводивсярекламний захід (І2), до індексу зростання товарообігу, де рекламнийзахід не проводився (І1). Остаточний висновок щодо ефективностіреклами роблять у результаті аналізу витрат на проведення реклами (І) й додатковогоприбутку (Q), одержаного завдяки її проведенню (/>). Позитивне в цьомуметоді те, що враховується лише та частина товарообігу (Т2рек), якабезпосередньо є результатом проведення рекламного заходу.
Формула розрахунку додаткового товарообігу за результатамипроведення рекламної кампанії:
/>, (1.1)
де /> – індекс зростаннятоварообігу в магазині, де не проводився рекламний захід;
/> – індекс зростаннятоварообігу в магазині, де проводився рекламний захід.
Останнім часом яку вітчизняній, так і в зарубіжній практиці набувпоширення метод визначення економічної ефективності реклами, заснований назіставленні додаткового валового доходу, одержаного в результаті використанняреклами, і витрат, пов'язаних з її здійсненням. За допомогою цього методу напочатку визначається додатковий товарообіг, одержаний у результаті проведеннярекламних заходів, потім обчислюється додатково реалізовані накладені витративід суми обчисленого додаткового товарообігу. Економічна ефективність рекламивизначається як різниця між сумою додаткового реалізованого накладення івитратами на рекламу. Розрахунок здійснюється за такою формулою:
/>, (1.2)
де Е – економічний ефект відреклами, грн.;
Т – середньоденнийобіг в дорекламний період, грн.;
/> – приріст середньоденного товарообігу в рекламний іпіслярекламний
період, %;
Д – кількість днівобліку товарообігу в рекламний і послярекламний періоди;
Н – торговельнанацінка на товар, %;
І – витрати на рекламу, грн.
Ця методика використовується звичайно для визначення економічноїефективності окремих засобів реклами або короткострокового рекламного заходу.Якщо отриманий результат більше або дорівнює нулю, це означає, що реклама булаекономічно доцільною.
Існує спрощений варіант формули (1.2), коли кількість днівдорекламного періоду дорівнює кількості днів рекламного й післярекламного періоду.Для цієї спрощеної формули нам не потрібен розрахунок середньоденноготоварообігу, і вона має вигляд:
/>, (1.3)
де Е – економічний ефект від реклами;
Т1 – товарообіг у рекламний і післярекламний періоди;
Т – товарообіг удорекламний період;
Н – торгова націнка,%;
І – витрати на рекламу.
Дещо складніша методика визначення економічної ефективності заумов одночасного рекламуваннятоварів з різними торговельними націнками.
У цьому випадку за першою частиною формули (1.2) визначаютьдодатковий товарообіг з кожного товару. Тому облік продажу кожногорекламованого товару необхідно вести окремо. Від суми додаткового товарообігу зкожного товару обчислюють суму додатково реалізованих накладених витрат іодержані дані додають, отримуючи, таким чином, загальну суму валового доходу.Валовий дохід можна обчислити, визначивши середній відсоток торговельноїнацінки за рекламованими товарами, але в цьому випадку результат буде меншточним.
Слід зауважити, що результати оцінки економічної ефективностірекламних заходів, обчислені за формулами (1.2) і (1.3), будуть не зовсімточними, тому що при обчисленні не враховуються витрати за іншими статтямиобігу, пов'язані зі зростанням товарообігу. Тому для визначення економічноїефективності малих рекламних заходів існує своя методика розрахунку. У тихвипадках, коли рекламний період триває кілька місяців і більше, на реалізаціютовару, крім реклами, можуть впливати й такі чинники, як рівень цін, якість іасортимент товарів, форми й методи їх продажу тощо.
Для визначення економічної ефективності реклами в цьому випадкувважається за правильне визначити індекснузалежність динаміки товарообігу від чинникареклами й інших діючих чинників, крім реклами. Індекс реклами може бутивизначений як відношення індексу товарообігу рекламованого товару або фірми доіндексу товарообігу порівнюваного об'єкту, що не рекламується. Приріст цьогопоказника (індексу реклами) визначається як різниця між індексом товарообігу зарахунок дії реклами і одиницею (Ір – 1). Потім, використовуючи даніпро середньоденний товарообіг дорекламного періоду, обчислюється додатковийтоварообіг і додаткові реалізовані накладні витрати, одержані завдяки діїреклами. Різниця між сумою додаткових реалізованих накладних витрат і витрат,пов'язаних з проведенням рекламної кампанії, є показником її економічноїефективності.
При визначенні економічної ефективності тривалих рекламнихзаходів, зокрема, рекламних кампаній, слід враховувати не лише витрати нарекламу, але й за іншими статтями витрат обігу, пов'язаних зі зростаннямтоварообігу. У міру зростання товарообігу зростають витрати обігу, які залежатьвід нього (заробітна плата, транспортні витрати, втрати товарів у межах нормприродного спаду та ін.). Витрати на утримання приміщень, поточний ремонт,інвентар та інші витрати становлять близько 50% всіх витрат і практично незмінюються.
Оскільки післятоварний облік витрат обігу в роздрібній торгівлі нездійснюється, для визначення витрат, які припадають на одержаний унаслідокрекламних заходів товарообіг, слід застосовувати показник середнього рівнявитрат на товарному підприємстві протягом часу, що відповідає рекламному йпіслярекламному періоду. Залежать від товарообігу витрати обігу, що становлять50% суми, одержуваної шляхом застосування до додаткового товарообігу середньогорівня витрат на торговому підприємстві.
Економічна ефективність тривалих рекламних заходів розраховуєтьсяза такою формулою:
/>, (1.4)
де Е – економічний ефект;
/> – прирістіндексу середньоденного обігу за рахунок реклами;
Т – середньоденнийтоварообіг в дорекламний період;
В-час облікутоварообігу в рекламний і післярекламний періоди;
Н – торгова націнкана рекламований товар або відсоток прибутку в рекламний і післярекламнийперіоди для рекламованого торгового підприємства;
І – витрати на рекламу й витрати обігу, пов'язані зізростанням товарообігу.
Як бачимо з наведених розрахунків, основним показником економічноїефективності реклами є товарообіг. Це не виключає можливості використання іншихпоказників, зокрема, прибутку. Такий показник доцільно використовувати припрогнозуванні ефективності рекламних заходів, виборі оптимального варіантупередбачуваних витрат на рекламу.
Економічна ефективність реклами може бути визначена також наоснові таких економічних показників, як відношення величини товарообігу довитрат на рекламу, витрат на певні види реклами до величини товарообігу або докількості покупок, стимульованих цими видами реклами (в одних випадках більшійефективності відповідає збільшення показника, в інших – зменшення).
1.3 Дослідження ринкумолочних продуктів в Україні
Молокопереробна галузь як іхарчова промисловість загалом є однією з галузей, що найдинамічніше танайстабільніше розвиваються: щорічний приріст ринку молока та молочнихпродуктів оцінюється на рівні 10–12% упродовж останніх років. Ємність цьогоринку, залежно від оцінок, коливається в межах від 2,8 до 3 млрд. гривень заоцінками 2008 року.
Серед основних тенденційвітчизняного ринку молочних продуктів сьогодні можна виділити тривалуреструктуризацію й концентрацію власності, розширення сфери впливу великихгравців, розвиток регіональних ринків, технічну модернізацію виробництва,впровадження нових технологій, появу інноваційних продуктів. Молочнапромисловість поступово йде від випуску нефасованої продукції, багатовиробників прагнуть відійти від «класичного» продукту убік продуктів з більшимвмістом біологічних добавок.
Що стосується проблем, як іраніше гострим залишається якість молочної сировини і його ціноутворення,низька купівельна спроможність населення, у результаті чого можливості молочноїпромисловості повною мірою не реалізуються, практично відсутні державнісоціальні програми, особливо стосовно молочного бізнесу (наприклад, організаціяхарчування в дитячих установах тощо).
Загалом, упродовж останніхроків спостерігається зростання обсягу виробництва майже у всіх сегментахмолочної галузі, а темпи зростання виробництва окремих молокопродуктів у 2008 р.порівняно з 2007 р. коливаються у різних сегментах від 4% (у промисловомувиробництві морозива) до 36% (у випуску плавленого сиру) (рис. 1.).
/>
Рисунок 1.10 – Динаміка обсягу виробництва вУкраїні молочної продукції у 2007–2008 роках, тис. тонн
Протягом останніх роківстійку тенденцію до значного зростання утримують сектори з виробництваобробленого рідкого молока, кисломолочних продуктів, сиру, йогурту.Спостерігалося пожвавлення на ринку сухих молокопродуктів, що пояснюєтьсязбільшенням попиту на цюпродукцію на внутрішньому та зовнішньому ринках. Темпи приросту в цій категоріїсухих молочних продуктів у 2008 р. склали: молока та вершків сухих – 20%,казеїну та казеїнатів – 29%.
Найбільш ємними групамимолочних продуктів, що виробляються молочними підприємствами України, тапотребують найбільшу кількість сирого молока, залишаються вершкове масло, рідкеоброблене молоко та кисломолочні продукти, жирні тверді сири.
Виробництво молока в Україніє стабільним. Зростання обсягів виробництва молока в 2008 р. склалоблизько 0,5%, за підсумками року загальний обсяг дещо перевищує 13,8 млн. тонн.
При цьому в попередньомуроці в суспільному секторі відбулося незначне скорочення обсягів виробництва – на0,6% з 2,7 млн. тонн, до 2,5 млн. тонн, а у приватному – збільшення обсягіввиробництва молока на 2,1% – з 10,98 млн. тонн до 11,21 млн. тонн. При цьомуоператори ринку відзначають незадовільну якість молока багатьох приватнихгосподарств.
Традиційно найбільшу питомувагу в обсязі продукції молочної промисловості в натуральному виразі є рідкеперероблене молоко – 33%, кисломолочні продукти – 25%, а також сир сичужний – 10%та вершкове масло – 8%.
Ринку молочної продукціїпритаманна сезонність, тому до кінця 2009 року прогнозується зниження обсягіввиробництва молока, натомість до кінця 2008 року на ринку молочної продукціїбуде спостерігатися стабілізація цін з імовірністю їх зростання. Групакисломолочних сирів. Однією з найпопулярніших у споживача груп молочнихпродуктів є сирна група. Ця група є також привабливою для виробників завдякисвоїй високій рентабельності. Рентабельність сирної групи має високу залежністьвід якості сировини. Деякі великі компанії випускають сирки й сирні десерти ізсепараторного сиру, на виробництво 1 тонни якого потрібно 5–6 тонн молока, тодіяк на виробництво звичайного сиру необхідно 7–8 тонн молока.
Виробництво цільномолочної продукції в Україніпредставимо у вигляді таблиці 1.1.
Таблиця 1.1.Категория
Темпы прироста объемов рынка (до предыдущего года)
% Факт Прогноз 2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012 1 Вязкие молоч-ные десерты 35 35 30 20 15 10 10 10 10 2 Глазированные сырки 25 25 20 10 7 7 5 3 3 3 Другие традиции-онные продукты 7 7 4 Жидкие молоч-ные десерты 13 20 18 12 12 11 7 5 7 5 Йогурты вязкие 15 14 16 15 10 6 6 6 6 6 Йогурти питьевые 33 28 25 21 17 11 7 7 5 7 Кефир 8 7 7 6 1 1 1 8 Молоко пастеризованное 7 7 7 6 5 4 3 3 2 9 Молоко стерилизованное 13 5 8 8 8 8 8 8 8 10 Ряженка 3 2 2 1 1 1 1 1 1 11 Сливки -8 8 6 6 3 2 2 2 2 12 Сметана 37 15 12 12 10 10 7 5 3 13 Сыр плавленый 7 5 3 2 2 2 2 2 14 Сыр -9 7 6 9 7 9 9 8 8 15 Сырковые десерты 74 36 22 8 5 3 4 4 3 16 Всего 12 10 9 8 5 4 4 4 3
Група фасованих сирних масмістить у собі: традиційні 100-грамові дитячі сирки, сирні десерти встаканчиках з різноманітними добавками й інші фасовані сирні вироби.
Найбільші потужності звипуску сирних мас розташовані в Миколаївській області, що пояснюєтьсянаявністю основної виробничої ділянки компанії «Лакталіс-Україна», у виробничійпрограмі якої значне місце займають сирні десерти ТМ «Президент». Слідвідзначити також Харківську область, де ключовими виробниками є «Харківськийміськмолкомбінат» (власник компанія «Віям-Білль-Данн», частка в обласномувиробництві оцінюється в 68–70%) і «Куп'янський МКК» (близько 30%).
Останнім часом в Україніспостерігається тенденція з розвитку виробництва глазурованих сирних десертів.Ця технологія дозволяє істотно збільшити терміни придатності, а це доситьвелика проблема під час реалізації сирної групи.
У сирну групу входять такожсирні торти, сири зернисті, сири з фруктовими добавками.
У 2008 році спостерігаласяактивізація попиту на масло та сухі молочні продукти українського виробництвана зовнішніх ринках (експорт вершкового масла у 2008 р. збільшився майже у2,5 рази порівняно з 2007 р.).
У 2008 р. основнівиробники вершкового масла (без підприємств малого бізнесу) випустили 152,4тис. тонн вершкового масла, перевищивши минулорічні показники на 13%.Області-лідери виробництва вершкового масла в Україні: Вінницька, Житомирська,Хмельницька, Сумська і Чернігівська, які разом випустили до 47% українськоговершкового масла.
Найбільші виробники – ВАТ«Тульчинський маслосирзавод» (ТМ «Тульчинка», лідер останніх 2 років, у 2008році питома вага його продукції у загальному виробництві масла склала 9%); ВАТ«Роменський молкомбінат» (3%); ТОВ «Андрушівський маслосирзавод» (3%), ДП «Староконстянтинівськиймолочний завод» (2%), ВАТ «Решетилівський маслозавод» (2%).
Основні виробники сирної галузі представимо у вигляді рисунка 1.
При просуванні сиру виробники використають рекламу на телебаченні,радіо й у пресі, trade promotion, а також широку гаму промо-акций у місцяхпродажів. Крім звичних дегустацій, найбільш діючих при просуванні сегментаелітних сирів, мережі сьогодні надають можливість участі в акціях типу «жовтийцінник», «розширене викладення», «стоп-район» й ін.
«Найцікавішими для середнього цінового сегмента можуть бути акціїтипу подарунок за покупку, або «2+1». Вони цікаві як кінцевому споживачеві, такі клієнтові-супермаркету, тому що дозволяють підняти продажі в періодпроведення акцій на 30–40%. Ефективно також розміщення на упакуванні рецептівблюд, особливо для рідких твердих сортів сиру.
/>
Рисунок 1.11 – Частка ринку найбільших виробників сиру
Крім прямої рекламної підтримки виробники використовують такожрізноманітне упакування, націлене на залучення споживачів. Як правило, цевідноситься до сирів елітної й додаткової груп у маленькому штучномуупакуванні. Коштує такий товар недорого й надає споживачеві можливістьзнайомити з новими смаками.
Ще одним способом є позиціювання деяких марок сиру для конкретноїспоживчої групи. Оформлення упакування з використанням дитячої тематикинаближає плавлені сири до продуктів дитячого харчування.
У загальному обсязі продажів білих сирів близько 47% фізичногообсягу доводиться на вагову продукцію. Сири в упакуванні становлять 53%. Усегменті плавлених сирів найбільшою популярністю користується сир у пластиковихкоробочках (ванночках). Його доля у фізичному обсязі продажів склала 49,1%. 20,5%плавленого сиру реалізується у фользі, 19,6% – у целофані (ковбасний сир). Надолю порціонного сиру доводиться 10,8%.
Фахівці сходяться в думці, що впакування сиру повинна відбиватийого специфіку, робити товар пізнаваним.
Деякі виробники сирів також намагаються сприяти підвищенню освітньогорівня своїх клієнтів, шляхом створення команди промоутерів, які допомагаютьмагазинам оформляти вітрини сирних прилавків, радять, як краще викладати йоформляти товар на полицях, надають продавцям всю необхідну інформацію просири.
При виборі дистриб'ютора компанії-виробники оцінюють йогоздатність якісно представити товар у регіонах. У деяких випадках приймаєтьсярішення паралельне налагоджувати й прямі поставки, що, з одного боку, сполученоз логістичними складностями, але з інший, – дає можливість контролювати процеспоширення продукції.
На закінчення можна сказати, що якщо яка-небудь фірма хоче ввійтина ринок сиру, то їй доведеться не тільки організовувати торговельний процес,але й брати участь у посиленому просуванні свого товару, щоб не бути поглиненоюконкурентами.
2. Характеристика діяльності підприємства
2.1 Дослідженняосновних напрямів господарської діяльності та розвитку ЗАТ «Пирятинськийсирзавод»
Пирятинському сир заводові передував колишній маслозавод,заснований 1920 р. на Прилуцькій вулиці (нині вул. Цибаня). 1935 р.підприємство реконструйоване, пізніше – розширене. До війни у приміщенні повулиці Лубенській (тепер вул. Жовтнева) знаходився цех по виготовленню твердогосиру, куди пізніше й перебазувався маслозавод. Тут переробляли майже 40 тоннмолока за добу.
Зі збільшенням виробництва молока у колективних господарствахгостро постало питання будівництва підприємства з проектною потужністюпереробки 180 тонн молока за добу при двозмінній роботі. 21 жовтня 1969 р.директор будівництва та спеціально створена комісія забили перший пакілець набудівельному майданчику, а 21 січня 1974 р. було підписано акт провведення в експлуатацію нового заводу. Трьом видам продукції (російському сиру,вершковому маслу та молочному цукру) було присвоєно Державний знак якості. Сир заводому 1978 р. почалося спорудження нового цеху замінника незбираного молокадля випоювання телят.
Закрите акціонерне товариство «Пирятинський сир завод» (даліпідприємство) утворене шляхом реорганізації і перетворення колективногопідприємства «Пирятинський сир завод», за рішенням установчих зборівзасновників ЗАТ «Пирятинський сир завод» 02 жовтня 2004 р.
Підприємство є юридичною особою, здійснює діяльність передбаченуСтатутом ЗАТ «Пирятинський сир завод». Свою діяльність спрямовує на найбільшповне задоволення потреб населення в продовольчих товарах, на основі поєднанняінтересів населення і членів трудового колективу.
Основні напрямки діяльності:
1) виробництво сирів твердих іплавлених;
2) виробництво масла тваринного,продукції з незбираного молока;
3) виробництво сухої молочноїсироватки;
4) оптово-роздрібна і фірмоваторгівля;
5) виробництво іншихпродовольчих товарів.
Головною сферою діяльності підприємства є організація закупкимолока у сільгоспвиробників і населення та подальша ефективна переробка всіхйого складових на високоякісний продукт.
Основні обсяги молока переробляються на сири тверді жирні, питомавага сирів жирних в обсязі продукції близько 89%, сиру «Російського» понад 60%.
Побудований в 1973 році Пирятинський сир завод в перший рік своєїроботи зайняв лідируючі позиції по основному виду продукції – сиру «Російському».
Введена в 2007 році повністю автоматизована лінія формування іпресування сирів Іспанської фірми «Фібоса», і потужності підприємства з переробкимолока на твердий сир зросли до 504 т. на добу, тобто 50 тонн на добу сирутвердого.
В даний час підприємство виробляє близько 40 тонн на добу цьоговисокопоживного продукту. Останні роки підприємство наростило обсягивиробництва сирів твердих, плавлених, а також іншої продукції і працює надрозширенням асортименту та покращенням якості продукції. Асортимент продукції,яку сьогодні виробляє підприємство, складає понад 110 найменувань, із них сирівтвердих понад 25 найменувань. Співпраця з закордонними фірмами, прогресивнітехнології та багаторічний досвід роботи персоналу дозволяє стверджувати, щопропонований ринку товар має високу якість, помірну ціну і стійкий попитспоживачів. В 2007 році планується виробити сирів твердих 13600 тонн.
Дільниця по виробництву сиру оснащена сучасним обладнаннямНімецького, Польського та Іспанського виробництва.
На дільниці прийомки молока також встановлено 4 лінії прийманнямолока виробництва Німеччини.
Для покращення якості сировини молоко проходить через бактофугувиробництва фірми «Альфа Лаваль» (Швеція).
Якісне миття обладнання забезпечують три миючі станції (СІР мийки),які працюють в автоматичному режимі
На ЗАТ «Пирятинський сир завод» діє система менеджменту якостізгідно стандарту ISO 9001:2000.
Зароблені колективом кошти направляються на модернізацію, технічнепереоснащення, вдосконалення технологій, покращення якості молока, що дає змогувиробляти продукцію, яка відповідає вимогам ринку.
У квітні та жовтні 2003 р. торгова марка «Молочний шлях» засири сичужні тверді стала переможцем на Національному рейтингу «Краща торговамарка». Знак якості «Вища проба» присвоєно сирам «Російський», «Пирятинський»,«Голландський» та вершковому маслу «Селянське». Розвиваються також підсобніпромисли. Тут солять і коптять рибу, продукують соняшникову олію, переробляютьсою, працюють млин, пекарня, заводська їдальня тощо. Продукція сир заводу висококонкурентна на внутрішньому і зовнішніх ринках, її охоче розкуповуютьпирятинці, жителі Києва, Полтави, Москви та інших міст.
Основною продукцiєю пiдприємства єпродукцiя, вироблена з молочної сировини: твердi сири, плавленi сири, масловершкове, морозиво, сухi молочнi продукти та рiзноманiтний асортимент продукцiїз незбираного молока (рис. 2.1, 2.2).
Також пiдприємство здiйснює оптову iроздрiбну торгiвлю, транспортнi перевезення та iншi посередницькi послуги прикупiвлi – продажiв товарiв народного споживання. Найбiльш рентабельноюпродукцiєю, що забезпечує понад 50% прибутку пiдприємства є твердi сири, щокористуються попитом протягом року як на територiї України, так i за її межами.
Фахiвцi пiдприємства постiйно працюють надрозширенням ассортименту виробляємої продукцiї i полiпшенням її якостi зурахуванням попиту споживчого ринку. Поширенню ринку продажiв продукцiїсприяють рекламнi заходи, якi пiдприємство проводить на радiо, телебаченнi, уперiодичнiй печатцi, на виставках, дегустацiях i зустрiчах з покупцями.
/>
Рисунок 2.1 – Аналіз динаміки зміниструктури асортименту ЗАТ «Пирятинський сир завод»
/>
Рисунок 2.2 – Асортиментна структура ЗАТ «Пирятинськийсир завод» у 2008 році
До 2008 року ЗАТ «Пирятинський сир завод» постійнонарощував виробництво основного виду продукції – твердих сирів (рис. 2.3).
/>
Рисунок 2.3 – Обсяги виробництва твердогосиру ЗАТ «Пирятинський сир завод»
На сучасному етапi пiдприємство продаєсвою продукцiю, в основному, постiйним клiєнтам. Це забезпечує гарантiюпродажiв, а також гарантiю своєчасного надходження коштiв за продану продукцiю.Понад 20% виробляємої продукцiї реалiзується через фiрмову торгову мережу, щотакож забезпечує своєчасне повернення коштiв.
Після введення Російською федерацієюембарго на ввіз деяких видів харчової продукції темпи росту обсягів виробництвазменшилися, але ситуація не є критичною, оскільки ЗАТ «Пирятинський сир завод» постійнонамагалося диверсифікувати збутову систему і завдяки цьому планується досягтиросту у порівнянні з 2008 роком.
Дипломи, отримані ЗАТ «Пирятинський сир завод»:
1) Диплом Переможцю конкурсу «100 кращих товарів України», 2005рік
2) Диплом «За якість та професіоналізм» (Катеринославськийярмарок, 2006 рік)
3) Диплом Срібна медаль за сир «Голландський круглий» (виставка «Молочнаі м’ясна індустрія XXI ст.», 19 травня 2006 р., Київ)
4) Диплом Золота медаль за сир «Російський» (виставка «Молочна ім’ясна індустрія XXI ст.», 19 травня 2006 р., Київ)
5) Диплом Золота медаль за сир «Пирятинський домашній» (виставка «Молочнаі м’ясна індустрія XXI ст.», 19 травня 2006 р., Київ)
6) Диплом Золота медаль за сир «Витязь» (виставка «Молочна ім’ясна індустрія XXI ст.», 19 травня 2006 р., Київ)
7) Диплом «Гран – прі за сир сичужний твердий «Російський» (виставкаУкрм’ясомолпром-2005, 15–18 березня 2005 року)
8) Диплом «Переможця дегустаційного конкурсу за сир сичужнийтвердий «Російський» (Національний рейтинг «Краща торгова марка України»)
9) Диплом «Переможця дегустаційного конкурсу за сир сичужнийтвердий «Витязь» (Національний рейтинг «Краща торгова марка України»)
10) Диплом «Переможця дегустаційного конкурсу за сир сичужнийтвердий «Пирятинський домашній» (Національний рейтинг «Краща торгова маркаУкраїни»)
11) Диплом «Переможця дегустаційного конкурсу за сир сичужнийтвердий «Мааздам» (Національний рейтинг «Краща торгова марка України»)
12) Диплом «Гран – прі за сир сичужний твердий «Російський 50%» (виставкаУкрм’ясомолпром-2004, 16–19 березня 2004 року)
13) Диплом «Золота медаль за сир сичужний твердий «Пирятинський 50%»(виставка Укрм’ясомолпром-2004, 16–19 березня 2004 року)
14) Диплом «Гран – прі за сир сичужний твердий «Костромський» (виставкаУкрм’ясомолпром-2007, 20–23 березня 2007 року)
Медалі: три золоті медалі «Переможцю дегустаційного конкурсу(Національний рейтинг «Краща торгова марка України»; Державний департаментпродовольства, Київ, 2003 рік); 2 (дві) золоті медалі (V міжнароднаспеціалізована виставка» Укрм’ясомолпром», 2002 р., Київ); 2 (дві) золотімедалі (VII міжнародна спеціалізована виставка» Укрм’ясомолпром», 2004 р.,Київ); Срібна медаль (VII міжнародна спеціалізована виставка» Укрм’ясомолпром»,2004 р., Київ); Золота медаль Переможцю конкурсу «Українське-найсмачніше»(Національна виставка-ярмарок, Експоцентр України, 2003 р.); Золота медальПереможцю дегустаційного конкурсу (Державний департамент продовольства,2004 р.); Золота медаль (виставка «Молочна і м» ясна індустрія XXI ст.»,19 травня 2006 р. Київ) за сир «Пирятинський домашній»; Золота медаль(виставка «Молочна і м» ясна індустрія XXI ст.», 19 травня 2006 р. Київ)за сир «Російський»; Золота медаль (виставка «Молочна і м» ясна індустрія XXIст.», 19 травня 2006 р. Київ) за сир «Витязь»; Срібна медаль (виставка«Молочна і м» ясна індустрія XXI ст.», 19 травня 2006 р., Київ) за сир «Голландськийкруглий»
Кубки, статуетки: Статуетка «100 кращих товарів України», лауреат(2003 р.); Статуетка «Гран-прі» (VII міжнародна спеціалізована виставка «Укрм’ясомолпром»,2004 р., Київ); Статуетка «Гран-прі» (VIII міжнародна спеціалізованавиставка «Укрм’ясомолпром», 2005 р., Київ)
Кубок «Переможцю конкурсу 100 кращих товарів України, 2005 р.»;Кубок «За якість і професіоналізм» (Катеринославський ярмарок, 2006 рік)
Аналіз забезпечення ЗАТ «Пирятинський сирзавод» фінансовими ресурсами проведемо та представимо у наступному розділі.
2.2 Аналіз фінансовогостану ЗАТ «Пирятинський сир завод»
Розглянемо докладніше фінансовий стан підприємства. Фінансовийстан визначає місце підприємства в економічному середовищі та наскількиефективними і без ризиковими можуть бути ділові відносини з ним комерційнихбанків, постачальників, потенційних інвесторів і позичальників та ін. Дляпідприємства, як і для його партнерів, становить інтерес не тільки фактичнийстан справ, тобто те, що було, а й очікуваний фінансовий стан.
Поряд з якісною ознакою «стійкий фінансовий стан» та бездоганноюрепутацією підприємства необхідно мати науково обґрунтованукількіснуузагальнюючу оцінку фінансового стану підприємства. В Українірозроблена й діє Методика інтегральної оцінки інвестиційної привабливостіпідприємств та організацій, яка затверджена наказом Агентства з питаньзапобігання банкрутству підприємств та організацій від 23.02.98. Інтегральнаоцінка дає змогу поєднати в одному показнику багато різних за змістом і назвою,одиницями вимірювання, вагомістю та іншими характеристиками чинниківфінансового стану. Весь подальший аналіз фінансового стану буде базуватися самена рекомендаціях даної Методики.
Розглянемо детальніше показники оцінювання майнового станупідприємства. Баланс та звіт про фінансові результати за 2007–2008 рокипредставимо у вигляді таблиць 2.1 та 2.2.
Таблиця 2.1 – Актив балансу ЗАТ «Пирятинськийсир завод»Актив Код рядка 2006 2007 2008 I. Необоротні активи залишкова вартість 010 103,5 297,7 552,8 первісна вартість 011 114,3 356,3 704,9 накопичена амортизація 012 10,8 58,6 152,1 Незавершене будівництво 020 811,7 933,8 1 820,4 Основні засоби: залишкова вартість 030 102 911 98 050,9 91 880,4 первісна вартість 031 126 909,3 131 818,5 135 257,3 знос 032 23 998,3 33 767,6 43 376,9 Довгострокові фінансові інвестиції: які обліковуються за методом участі в капіталі інших підприємств 040 інші фінансові інвестиції 045 80,1 80,1 88,9 Довгострокова дебіторська заборгованість 050 182 148,3 91,9 Відстрочені податкові активи 060 1 511,2 1 169,1 761,9 Інші необоротні активи 070 Усього за розділом I 080 105 599,5 100 679,9 95 196,3 II. Оборотні активи Запаси: виробничі запаси 100 7 637,1 10 723,4 11 830,6 тварини на вирощуванніта відгодівлі 110 незавершене виробництво 120 209,5 238,3 288,8 готова продукція 130 1 717,2 2 655,1 981,3 товари 140 454,3 599,5 143,2 Векселі одержані 150 Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги: чиста реалізаційна вартість 160 10 092,8 16 045,9 20 539,4 первісна вартість 161 10 358,2 16 397,7 21 924,6 резерв сумнівних боргів 162 265,4 351,8 1 385,2 Дебіторська заборгованість за розрахунками: з бюджетом 170 576,5 за виданими авансами 180 з нарахованих доходів 190 із внутрішніх розрахунків 200 Інша поточна дебіторська заборгованість 210 7 295,7 7 276,4 3 492,3 Поточні фінансові інвестиції 220 Грошові кошти та їх еквіваленти: в національній валюті 230 598,3 1 925,3 1 689,2 в іноземній валюті 240 20,3 92,7 5 Інші оборотні активи 250 524,5 756,2 667,6 Усього за розділом II 260 28 549,7 40 312,8 40 213,9 III. Витрати майбутніх періодів 270 10,1 46,1 70,7 Баланс 280 134 159,3 141 038,8 135 480,9
Таблиця 2.2 – Пасив балансу ЗАТ «Пирятинський сир завод»Пасив Код рядка 2006 2007 2008 Власний капітал Статутний капітал 300 75 104,6 75 104,6 75 104,6 Пайовий капітал 310 Додатковий вкладений капітал 320 Інший додатковий капітал 330 17 487,5 17 487,5 17 487,5 Резервний капітал 340 24,7 24,7 24,7 Нерозподілений прибуток (непокритий збиток) 350 -11 568 -9 311,9 13 104,8 Неоплачений капітал 360 4 193 Вилучений капітал 370 Усього за розділом I 380 76 855,8 83 304,9 105 721,6 II. Забезпечення наступних витрат і платежів Забезпечення виплат персоналу 400 58,3 657,3 802,7 Інші забезпечення 410 Цільове фінансування 420 Усього за розділом II 430 58,3 657,3 802,7 III. Довгострокові зобов'язання Довгострокові кредити банків 440 Інші довгострокові фінансові зобов'язання 450 4 331,6 15 760,7 8 438,1 Відстрочені податкові зобов'язання 460 Інші довгострокові зобов'язання 470 42 313,2 28 157,6 3 962 Усього за розділом III 480 46 644,8 43 918,3 12 400,1 IV. Поточні зобов'язання Короткострокові кредити банків 500 Поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями 510 1 981 2 641,3 Векселі видані 520 630 250 Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги 530 7 460,3 7 680,1 11 039,1 Поточні зобов'язання за розрахунками: з одержаних авансів 540 з бюджетом 550 797 1 092,3 608,3 з позабюджетних платежів 560 зі страхування 570 218,8 364,6 267 з оплати праці 580 723,6 861,9 909,4 з учасниками 590 із внутрішніх розрахунків 600 Інші поточні зобов'язання 610 770,7 928,4 1 091,4 Усього за розділом IV 620 10 600,4 13 158,3 16 556,5 V. Доходи майбутніх періодів 630 Баланс 640 134 159,3 141 038,8 135 480,9
Коефіцієнт фінансовоїавтономія (незалежності). Цейкоефіцієнт характеризує частку власних коштів підприємства (власного капіталу)у загальній сумі коштів, авансованих у його діяльність. Коефіцієнт фінансовоїстійкості розраховується по формулі:
/>; (2.1)
/>.
Розрахунки цього показниказведемо в таблицю 2.3.
Чим вище значення даногокоефіцієнта, тим фінансово стійкіше, стабільніше й більш незалежне відзовнішніх кредиторів підприємство. На практиці встановлено, що загальна сумазаборгованості не повинна перевищувати суму власних джерел фінансування, тобтоджерела фінансування підприємства (загальна сума капіталу) повинні бути хоча бнаполовину сформовані за рахунок власних коштів.
Коефіцієнтом, зворотнимкоефіцієнту фінансової автономії є коефіцієнт фінансової залежності. Добутокцих коефіцієнтів дорівнює 1. Коефіцієнт фінансової залежності розраховується поформулі:
/>; (2.2)
/>.
Розрахунки цього показниказведемо в таблицю 2.3.
Ріст цього показника вдинаміці означає збільшення частки позикових коштів у фінансуванніпідприємства, а, отже, і втрату фінансової незалежності. Якщо його значеннязнижується до одиниці, то це означає, що власники повністю фінансують своє підприємство.
Коефіцієнт фінансовогоризику показує співвідношення залучених коштів і власного капіталу. Цей показник розраховується по формулі:
/>; (2.3)
/>.
Розрахунки цього показниказведемо в таблицю 2.3.
Цей коефіцієнт дає найбільшзагальну оцінку фінансової стійкості. Він має досить просту інтерпретацію: показує,скільки одиниць залучених коштів доводиться на кожну одиницю власних. Рістпоказника в динаміці свідчить про посилення залежності підприємства відзовнішніх інвесторів і кредиторів, тобто про зниження фінансової стійкості, інавпаки [2].
Таблиця 2.3 – Розрахуноккоефіцієнтів капіталізаціїПоказники 2006 2007 2008 Коефіцієнт фінансової автономії 0,57 0,59 0,78 Коефіцієнт фінансової залежності 1,75 1,69 1,28 Коефіцієнт фінансового ризику 0,75 0,69 0,28
/>
Рисунок 2.4 – Значеннякоефіцієнтів капіталізації
Іншою групою показників, які показують можливість підприємствавиконати короткострокові зобов’язання та характеризують діяльність будь-якогопідприємства є показники ліквідності.
Зробимо оцінку ліквідності підприємства. Ліквідність означаєздатність перетворити актив у гроші швидко й без втрат його ринкової вартості[4].
Залежно від ступеняліквідності, тобто швидкості перетворення в кошти, активи підприємстварозділяються на наступні групи:
А-1. Найбільш ліквідні активи – до них відносяться всі статтігрошових коштів підприємства та поточні фінансові інвестиції.
А-2. Швидко реалізовані активи – до цієї групи активів відносятьсяактиви, для обігу яких в грошовій формі потрібно більш тривалий проміжок часу:готова продукція, товари, дебіторська заборгованість, векселя отримані.Ліквідність цих активів залежить від суб’єктивних та об’єктивних факторів:своєчасна відгрузка продукції, оформлення банківських документів, від попиту напродукцію та її конкурентоспроможності, платоспроможності покупців, видіврозрахунку.
А-3. Повільно реалізовані активи – Витрати майбутніх періодів,оборотні активи, які не ввійшли в попередні дві групи.
А-4. Важко реалізовані активи – до цієї групи відносяться активипідприємства, вартість яких відображена в першому розділі активу балансу.
Пасиви балансу групуються по ступеню терміновості їхньої оплати:
П-1. Найбільш термінові зобов'язання – до них відноситьсякредиторська заборгованість по придбаним товарам, роботам, послугам.
П-2. Короткострокові пасиви – до цієї групи відносятьсякороткострокові позикові кошти, поточні зобов’язання, статті четвертого розділупасиву балансу без кредиторської заборгованості за товари, роботи, послуги тастатті другого і п’ятого розділів пасиву балансу, з урахуванням сум, якіпланують виплатити протягом 12 місяців, починаючи з дати складання балансу абопротягом одного операційного циклу, якщо він не перевищує 12 місяців.
П-3. Довгострокові пасиви– Ця група пасивів представлена довгостроковими зобов’язаннями підприємства,відображеними в третьому розділі пасиву балансу, а також статтями другого іп’ятого розділів пасиву балансу, не віднесеними до другої групи.
П-4. Постійні пасиви – це статті першого розділу пасиву балансу.
Для визначення ліквідності балансу варто зіставити підсумкинаведених груп по активу й пасиву. Баланс вважається абсолютно ліквідним, якщомають місце наступні співвідношення:
А-1 > П-1А-2 > П-2
А-3 > П-3А-4 Якщо виконуються перші три нерівності в даній системі, то, якнаслідок, справджується і четверта нерівність. Тому важливо порівняти підсумкиперших трьох груп по активу й пасиву. Інакше кажучи, при проведені оцінкиліквідності балансу враховуються оборотні активи підприємства та залучені джерелафінансування.
Якщо одне або декілька нерівностей системи мають протилежний знаквід зафіксованого в оптимальному варіанті, то ліквідність балансу в більшій абоменшій мірі відрізняється від абсолютної. При цьому теоретично недолік коштівпо одній групі активів компенсується їх надлишком по другій групі в вартіснійоцінці, але в реальній ситуації менш ліквідні активи не можуть замінити вповному обсязі більш ліквідні.
Порівняння підсумків першої групи по активу та пасиву відображаєспіввідношення поточних платежів та надходжень. Порівняння другої групи поактиву та пасиву показує тенденцію збільшення чи зменшення поточної ліквідностів недалекому майбутньому. Порівняння підсумків по активу та пасиву для третьоїта четвертої груп відображає співвідношення платежів та надходжень у відносновіддаленому майбутньому.
Всі показники ліквідності представимо у вигляді таблиць 2.4 та 2.5.
Таблиця 2.4 – Значення груп ліквідності на підприємстві (всіпоказники в тис. грн.)Показники 2006 2007 2008 Найбільш ліквідні активи (А-1) 700,82 2393,44 1714,45 Швидко реалізовані активи (А-2) 18541,7 26142,6 37040,7 Повільно реалізовані активи (А-3) 10018,1 14216,3 13243,9 Важко реалізовані активи (А-4) 105599,5 100679,9 95196,3
Таблиця 2.5 – Зобов’язання ЗАТ «Пирятинський сир завод» (всіпоказники в тис. грн.)Показники 2006 2006 2008 Найбільш термінові зобов'язання (П-1) 10600,4 13158,3 16556,5 Короткострокові пасиви (П-2) Довгострокові пасиви (П-3) 46644,8 43918,3 12400,1 Постійні пасиви (П-4) 76914,1 83962,2 106524,3
При оцінці ліквідності розраховують:
1) коефіцієнт поточноїліквідності;
2) коефіцієнт швидкоїліквідності;
3) коефіцієнт абсолютноїліквідності;
Коефіцієнт поточної ліквідності. Логіка розрахунку даногопоказника полягає в тім, що підприємство погашає поточні (короткострокові)зобов'язання за рахунок поточних активів. Цей коефіцієнт дає загальну оцінкуліквідності активів, показуючи, скільки гривень поточних активів підприємствадоводиться на одну гривню поточних зобов'язань. Якщо поточні активи перевищуютьпо величині поточні зобов'язання, підприємство може розглядатися як успішнофункціонуюче. Коефіцієнт розраховується по формулі:
/>; (2.4)
Визначимо коефіцієнт поточної ліквідності:
/>.
Розрахунки цього показниказведемо в таблицю 2.6.
Запишемо цей коефіцієнт як співвідношення 2,69:1. Це означає, щона кожну 1 гривню поточних зобов'язань (боргів) підприємство має 2,69 грн.поточних активів.
При нормальних обставинах підприємство ніколи не ліквідує своїоборотні активи. Тому коефіцієнт поточної ліквідності не є абсолютнимпоказником здатності повернути борги, тому що він характеризує лише наявністьоборотних активів, а не їхню якість.
Коефіцієнт швидкої ліквідності на відміну від попередньогокоефіцієнта враховує якість оборотних активів і є більш строгим показникомліквідності, тому що при його розрахунку враховуються найбільш ліквідні поточніактиви, (запаси не враховуються). Коефіцієнт швидкої ліквідності розраховуєтьсяпо наступній формулі:
/>, (2.5)
Коефіцієнт швидкої ліквідності дорівнює:
/>.
Розрахунки цього показниказведемо в таблицю 2.4.
Це означає, що на кожну гривню поточної заборгованостіпідприємство має 1,75 грн. ліквідних активів.
Коефіцієнт абсолютної ліквідності показує, яка частина поточних(короткострокових) зобов'язань може бути погашена негайно. Коефіцієнтрозраховується по формулі:
/>; (2.6)
Коефіцієнт абсолютної ліквідності дорівнює:
/>.
Розрахунки цього показниказведемо в таблицю 2.4.
Ми розглянули три коефіцієнти: коефіцієнт поточної ліквідності,коефіцієнт швидкої ліквідності, коефіцієнт абсолютної ліквідності, якіхарактеризують достатність поточних активів для погашення поточних зобов'язаньпідприємства [1].
Таблиця 2.4 – Розрахунок коефіцієнтів ліквідностіПоказники 2006 2007 2008 Коефіцієнт поточної ліквідності 2,69 3,07 2,43 Коефіцієнт швидкої ліквідності 1,75 1,99 1,63 Коефіцієнт абсолютної ліквідності 0,07 0,18 0,1
/>
Рисунок 2.5 – Динамікакоефіцієнтів ліквідності
А тепер перейдемо дорозгляду коефіцієнтів покриття, які, як і коефіцієнти фінансової стійкостіпідприємства, відіграють важливу роль при оцінці фінансової стійкості підприємства.Найбільш значимими коефіцієнтами в цій групі, на мій погляд, є наступні:коефіцієнт структури покриття довгострокових вкладень, коефіцієнт структуридовгострокових джерел фінансування.
Коефіцієнт структурипокриття довгострокових вкладень. Логіка розрахунку цього показника полягає вприпущенні, що довгострокові позики й кредити використаються для фінансуванняпридбання основних засобів й інших капітальних вкладень:
/>; (2.7)
Розрахунки цього показниказведемо в таблицю 2.5.
Коефіцієнт показує, якачастина основних засобів й інших необоротних активів профінансована зовнішнімиінвесторами. Збільшення коефіцієнта в динаміці говорить, про посиленнязалежності підприємства від зовнішніх інвесторів. У той же час фінансуваннякапітальних вкладень за рахунок довгострокових джерел фінансування є ознакоюдобре розробленої стратегії підприємства.
Коефіцієнти структуридовгострокових джерел фінансування. Визначаючи значення даних показників урозрахунок приймаються тільки довгострокові джерела засобів. У цю підгрупувходять два взаємодоповнюючих показники коефіцієнт довгострокового залученняпозикових засобів і коефіцієнт фінансової незалежності капіталізованих джерел, якірозраховують по формулах:
/>; (2.8)
/>; (2.9)
Розрахунки цих показниківзведемо в таблицю 2.5.
Сума цих показників дорівнюєодиниці. Ріст коефіцієнта /> в динаміці є, у певному змісті, негативною тенденцією, означаючи,що з позиції довгострокової перспективи підприємство усе сильніше й сильнішезалежить від зовнішніх інвесторів. Відносно ступеня залучення позикових засобіву закордонній практиці існують різні думки. Найпоширенішою є думка, що часткавласного капіталу в загальній сумі джерел довгострокового фінансування (/>) повинна бути досить велика,при цьому нижня межа вказується на рівні 0,6 (60%). При більше низькому рівніцього показника рентабельність власного капіталу не буде відповідати визнанимоптимальним значенням.
В той же час у підприємствоз високою часткою власного капіталу кредитори вкладають свої кошти більш охоче.
Таблиця 2.5 – Розрахуноккоефіцієнтів покриттяПоказники 2006 2007 2008 Коефіцієнт структури покриття довгострокових вкладень 0,44 0,44 0,13 Коефіцієнти структури довгострокових джерел фінансування Коефіцієнт довгострокового залучення коштів 0,38 0,35 0,11 Коефіцієнт фінансової незалежності капіталізованих джерел 0,62 0,65 0,89
Коефіцієнт оборотностідебіторської заборгованості.
По цьому коефіцієнту судять,скільки разів у середньому протягом звітного періоду дебіторська заборгованістьперетворюється в кошти, тобто погашається. Коефіцієнт оборотності дебіторськоїзаборгованості розраховується шляхом розподілу виручки від реалізації продукціїна середньорічну вартість чистої дебіторської заборгованості за товари, роботи,послуги.
/> (2.10)
/>.
Цей коефіцієнт порівнюють ізсередньо галузевими коефіцієнтами, та із значеннями коефіцієнта підприємства запопередні періоди. Крім того, коефіцієнт оборотності дебіторськоїзаборгованості корисно порівнювати з коефіцієнтом оборотності кредиторськоїзаборгованості. Такий підхід дозволяє порівняти умови комерційногокредитування, якими підприємство користується в інших фірм, з тими умовамикредитування, які підприємство надає іншим підприємствам.
/>
Рисунок 2.6 – Динаміка коефіцієнтівпокриття
Для аналізу оборотностідебіторської заборгованості використається також показник періоду оборотностідебіторської заборгованості. Його часто називають строком кредитування. Періодоборотності дебіторської заборгованості в днях можна одержати як частку відрозподілу кількості днів у періоді на коефіцієнт оборотності дебіторськоїзаборгованості./>
За аналізований період напідприємстві дебіторська заборгованість відсутня.
Коефіцієнт оборотностікредиторської заборгованості.
Даний коефіцієнт доповнюєпопередній. Для його розрахунку необхідно розділити собівартість реалізованоїпродукції на середньорічну вартість кредиторської заборгованості:
/> (2.11)
Розрахунки цього показниказведемо в таблицю 2.6.
Коефіцієнт показує, скількиоборотів необхідно компанії для оплати наявної заборгованості.
Для аналізу оборотностікредиторської заборгованості, так само як і для аналізу дебіторської,використовують показник періоду оборотності кредиторської заборгованості:
/>; (2.12)
Розрахунки цього показниказведемо в таблицю 2.6.
Цей показник даєрозрахункову кількість днів для погашення кредиту, отриманого відпостачальників компанії.
У цілому порядок аналізуоборотності кредиторської заборгованості аналогічний порядку аналізуоборотності дебіторської заборгованості.
Коефіцієнт оборотностізапасів.
Для характеристикиефективності управління запасами використовуються коефіцієнт оборотностізапасів і показник тривалості обороту.
Для розрахунку коефіцієнтаоборотності запасів необхідно собівартість реалізованої продукції розділити насередньорічну вартість запасів підприємства:
/> (2.13)
Розрахунки цього показниказведемо в таблицю 2.6.
Коефіцієнт показує, скількиоборотів за рік зробили запаси, тобто скільки разів вони перенесли своювартість на готові вироби.
Показник тривалості оборотузапасів можна розрахувати в такий спосіб:
/>; (2.14)
Розрахунки цього показниказведемо в таблицю 2.6.
Цей показник характеризуєперіод часу, протягом якого запаси перетворюються в реалізовані товари.
Показники оборотностізапасів призначені для того, щоб показати, наскільки успішно, адміністраціявикористала ресурси компанії.
Обидва показники бажанозрівняти зі середньо галузевими значеннями. Корисно також робити порівняння зізначеннями цих показників за попередні періоди.
Слід зазначити, що в деякихвипадках збільшення оборотності запасів відбиває негативні явища в діяльностіпідприємства. Наприклад, у випадку підвищення обсягу реалізації за рахунокреалізації товарів з мінімальним рівнем прибутку або без такої.
Таблиця 2.6 – Розрахуноккоефіцієнтів ділової активностіПоказники 2006 2007 2008 Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості 7,87 7,93 8 Період оборотності дебіторської заборгованості, дні 46 45 45 Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості 16,3 16,95 14,94 Період оборотності кредиторської заборгованості, дні 22 21 24 Коефіцієнт оборотності запасів 17,54 16,62 16,17 Період оборотності запасів, дні 21 22 22
Прибутоквідображає абсолютні результати роботи підприємства. Відносні ж результатихарактеризує рентабельність. Це якісний показник, що дозволяє оцінити рівеньвіддачі витрат або ступінь використання ресурсів при виробництві і реалізаціїпродукції. У господарській практиці використовують два основні показникирентабельності: рентабельність підприємства і рентабельність реалізаціїпродукції.
Рентабельністьпідприємства характеризує ефективність використання виробничих фондів:
/>, (2.15)
де Рп– рентабельність підприємства;
Пб – балансовийприбуток;
Фоср – середньорічнавартість основних виробничих фондів.
Цейпоказник характеризує прибутковість підприємства відносно усіх ресурсів (завинятком оборотних засобів, зв'язаних у сфері розрахунків). Тому – це ресурснийпоказник. На практиці інколи використовується показник розрахунковоїрентабельності. При цьому в чисельнику замість балансового прибутку беретьсяприбуток, який залишається у розпорядженні підприємства (балансовій прибутокзменшений на суму податку на прибуток і на величину відсотків по кредитах підкапітальні вкладення). Цей показник характеризує госпрозрахунковурентабельність. Таким чином рентабельність підприємства відображаєсередньорічну величину прибутку в гривнях на одну гривню вартості виробничихфондів. Рентабельність часто розраховується у відсотках.
Розрахунок цього показникапредставимо в таблиці 2.7.
Рентабельність реалізаціїпродукції розраховується по формулі:
/>, (2.16)
де /> – рентабельністьреалізації продукції;
/> – собівартість повна.
Розрахунок цього показникапредставимо в таблиці 2.7.
Таблиця 2.7 – Розрахунковіпоказники рентабельності виробництва та реалізації продукціїПоказники 2006 2007 2008 Рентабельність реалізації продукції 24% 27% 37% Рентабельність виробництва 21% 25,4% 28%
/>
Рисунок 2.7 – Динамікапоказників рентабельності виробництва та реалізації продукції
Для більш детального аналізуприведемо нормативні показники всіх розглянутих у даній роботі показників тапорівняємо їх з показниками отриманими в ході розрахунків й представимо увигляді таблиці 2.8.
Таблиця 2.8 – Нормативні тарозрахункові значення фінансових показниківПоказники 2006 2007 2008 Нормативне значення Коефіцієнт фінансової автономії 0,57 0,59 0,78 > 0,5 Коефіцієнт фінансової залежності 1,75 1,69 1,28 2 Коефіцієнт фінансового ризику 0,75 0,69 0,28 1 Коефіцієнт довгострокового залучення коштів 0,38 0,35 0,11 зменшення Коефіцієнт фінансової незалежності капіталізованих джерел 0,62 0,65 0,89 зменшення Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості 7,87 7,93 8 збільшення Період оборотності дебіторської заборгованості, дні 46 45 45 зменшення Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості 16,3 16,95 14,94 збільшення Період оборотності кредиторської заборгованості, дні 22 21 24 зменшення Коефіцієнт оборотності запасів 17,54 16,62 16,17 збільшення Період оборотності запасів, дні 21 22 22 зменшення Рентабельність реалізації продукції 24% 27% 37% > 0 Рентабельність виробництва 21% 25,4% 28% > 0
На основі проведеного аналізу фінансової діяльності ЗАТ «Пирятинськийсир завод» були зроблені наступні висновки. У цілому можна сказати, щофінансовий стан підприємства стійкий. Дослідження показали, що діяльністьпідприємства фінансується за рахунок власних коштів, а також частково за рахунокзалучених коштів. Ця ситуація пояснюється тим, що Пирятинський сир заводприєднався до групи підприємств, які випускають аналогічну продукцію. ХолдингМолочний Альянс – це група компаній, що поєднує в собі потужні підприємства зпереробки молока і популярні молочні та сирні бренди.
Пирятинський, Баштанський, Городенківський, Золотоніськийсирзаводи та Яготинський маслозавод – найвідоміші підприємства компанії.
Після проведеного аналізу можна сказати, що ЗАТ «Пирятинський сирзавод» має достатні власні фінансові ресурси для подальшого розвитку тарозширення виробничої діяльності підприємства, так як значення розрахованихкоефіцієнтів знаходяться на гранично допустимому рівні
2.3 Аналізмаркетингової діяльності ЗАТ «Пирятинський сир завод»
Сир – один з найбільш живильних ікалорійних харчових продуктів. Живильна цінність його обумовлена високоюконцентрацією білка і жиру, наявністю незамінних амінокислот, вітамінів, солейкальцію і фосфору, необхідних для нормального розвитку організму людини. Сир кориснийдля людей будь-якого віку й особливо для дітей.
Особлива увага ЗАТ «Пирятинський сир завод» до своєї продукції єгарантією того, що споживач одержує високоякісні, свіжі молочні продукти,виготовлені з екологічно безпечної сировини.
ЗАТ «Пирятинський сир завод» реалізовуєпродукцію, для виробництва якої використовується лише високоякісна сировина,передові технології, найсучасніша упаковка, широко застосовується великакількість різних смачних та поживних наповнювачів сиркових мас.
Таблиця 2.6 – Наявний асортимент продукціїЗАТ «Пирятинський сир завод»Асортиментна група Кількість позицій товарів в групі Тверді сири 22 Тверді сири фасовані 14 Плавлені сири 14 Напівтверді сири 4 М’які сири 1 Ковбасні плавлені сири 7 Масло 4 Йогурти 4 Молоко 3 Сиркові десерти 6 Сметана 2 Ряжанка 2
Асортиментна політика ЗАТ «Пирятинськийсир завод» здійснюється з метою забезпечення потреб ринку в нових,вдосконалених та традиційних видах продукції, які користуються відповіднимпопитом на ринку.
В умовах нестабільності зовнішнього середовища, невизначеності іризику виникає проблема своєчасної адаптації суб'єкта господарювання до зовнішніхзмін. У сучасному світі доведено, що успіх діяльності підприємства визначаєтьсятим, наскільки вдало воно вписується в зовнішнє оточення і пристосовується донього. З цією метою зарубіжними фірмами використовується система стратегічногоуправління.
Завдання стратегічного планування полягає в тому, щоб забезпечитисвоєчасну адаптацію підприємства до змін зовнішнього середовища і нівеляції їїнегативного впливу. Для успішного подолання небезпеки, яка виникає упідприємства в зовнішньому середовищі необхідно мати відповідний потенціал.
Основою для прийняття стратегічного плану маркетингу є комплекснийаналіз, що проводиться на основі ретельного вивчення навколишнього середовищамаркетингу. Будь-яке підприємство, навіть знову створене, починає своюдіяльність не в порожньому просторі, а на ринку. Довкола нього діють іншіпідприємства – постачальники, споживачі, організації, які реалізують продукціюз якими необхідно встановлювати певні взаємини. На роботу підприємства впливаєй зовнішнє середовище.
Щоб забезпечити ЗАТ «Пирятинськийсир завод» довгострокове стійкеіснування необхідно володіти інформацією про фактори зовнішнього середовища йдіяльність самого підприємства.
SWOT-аналіз – метод стратегічного аналізу, який дозволяє визначитисильні (Strength – сила) і слабкі (Weakness – слабкість) сторони фірми, а такожїї можливості (Opportunity – можливість) та загрози (Threat – загроза). Причомуможливості і загрози зумовлені зовнішніми (неконтрольованими та слабоконтрольованими) факторами, а сильні і слабкі сторони – внутрішніми(контрольованими фірмою) факторами (фінанси, маркетинг, менеджмент,виробництво, інновації). SWOT-аналіз діяльності ЗАТ «Пирятинський сир завод» необхіднийдля обґрунтування стратегії підприємства, оскільки стратегія повинна якнайкращепоєднувати внутрішні можливості фірми і зовнішню ситуацію.
Процедура проведення SWOT-аналізу в загальному вигляді зводитьсядо заповнення матриці, у якій відбивають і потім зіставляються сильні і слабкісторони підприємства і можливості і загрози ринку. Це зіставлення дозволяє визначити, які кроки можуть бутивикористані для подальшого розвитку підприємства, а також які проблеми необхідно терміново вирішити.
Аналіз чинників зовнішнього середовища здійснюється з метою виявленняі передбачення потенційних можливостей і загроз для підприємства. Аналіззовнішнього середовища дозволяє своєчасно прогнозувати вплив зовнішніх загроз іможливостей на діяльність підприємства. Окрім цього аналіз зовнішньогосередовища дозволяє своєчасно розробляти ситуативні плани на випадок виникненнянепередбачених обставин і сформулювати стратегію, яка дозволить досягтипоставлених цілей на перспективу.
Внутрішнє середовище безпосередньо впливає на діяльністьпідприємства і визначає його потенціал. Метою аналізу внутрішнього середовищапідприємства є виявлення його внутрішніх сил для максимального використаннязовнішніх можливостей і виявлення слабких сторін підприємства, які можутьускладнити проблеми, які пов'язані із зовнішніми загрозами. Метод, за допомогоюякого здійснюється діагностика внутрішнього середовища, називаєтьсяуправлінським обстеженням.
Сила – це те, у чому компанія процвітала, або якась особливість,що надає їй додаткові можливості. Сила може полягати в навичках, значномудосвіді, цінних організаційних ресурсах або конкурентних можливостях,досягненнях, що дають фірмі переваги на ринку (наприклад, більш гарний товар,зроблена технологія, краще обслуговування клієнтів, велика впізнаваємістьтоварної марки). Головні переваги компанії сприяють створенню конкурентнихпереваг.
Слабкість – це відсутність чогось важливого для функціонуваннякомпанії або те, що їй не вдається (у порівнянні з іншими), або щось, щоставить її в несприятливі умови. Слабка сторона в залежності від того,наскільки вона важлива в конкурентній боротьбі, може стати роковою длякомпанії, в той час як інші не дуже важливі і можуть бути легко виправлені.
З погляду формування стратегії сильні сторони компанії важливі,оскільки вони можуть бути використані як основа для формування стратегії іконкурентної переваги. Якщо сильних сторін недостатньо для того, щоб сформуватина їхній основі успішну стратегію, то керівництво компанії повинне терміновостворити базу, на якій ця стратегія могла б ґрунтуватися.
У той же час успішна стратегія повинна бути спрямована на усуненняслабких сторін, що роблять компанію уразливою, заважають її діяльності або недають їй використовувати привабливі можливості. Отже, стратегія повинна цілкомвраховувати сильні, слабкі сторони компанії і її конкурентні можливості.
Можливості –це сприятливі обставини, які підприємствоможе використовувати для одержання переваг. Як приклад ринкових можливостейможна привести погіршення позицій конкурентів, зростання попиту, ріст рівнядоходів населення. Слід зазначити, що можливостями з погляду SWOT-аналізу є невсі можливості, що існують на ринку, а тільки ті, котрі може використовуватидане підприємство. Слабкі та сильністорони компанії, а також здатність конкурувати дозволяють їй використовуватиодні можливості краще, ніж інші. Найвигіднішими для фірми є ті можливостігалузі, які забезпечують максимальне підвищення прибутку компанії, при якихфірма здобуває найбільші конкурентні переваги, а також які є сприйнятливими длякомпанії у фінансовому відношенні.
Загрози – події, настання якихможе зробити несприятливий вплив на підприємство. Приклади ринкових загроз: вихід на ринок нових конкурентів, рістподатків, зміна смаків покупців, зниження народжуваності поява більш дешевихтехнологій і т. п.
Таблиця 2.7 – SWOT – аналізМатриця «SWOT» для ЗАТ «Пирятинський сир завод» /> Внутрішні фактори Зовнішні фактори /> Можливості Загрози />
a) Розширення ринку збуту
b) Розробка методів стимулювання збуту
c) Розширення асортименту
d) Розширення рекламної кампанії
e) Розвиток інформаційної галузі
f) Поява нових постачальників
g) Поліпшення рівня життя населення
h) Вихід фірм-виробників з галузі
i) У довгостроковій перспективі відкриття своєї мережі торгівельних мереж у різних містах України
j) Зменшення залежності від постачальників шляхом диверсифікації власного виробництва
1. Посилення позицій існуючих конкурентів і поява нових
2. Зміна нормативно-правових актів й іншого законодавства, що регулює господарську діяльність підприємств у даній галузі
3. Зниження купівельної спроможності
4. Несвоєчасне постачання сировини
5. Фізичне та моральне старіння основних засобів
6. Поява товарів-субститутів
7. Зміна правил сертифікації продукції
8. Зміна рівня цін
9. Нестабільність на валютному ринку /> /> /> /> /> /> /> /> /> Сильні сторони
- вихід на нові ринки, розширення асортименту, додавання супутніх товарів і послуг дозволить наявність фінансових засобів;
- достатня популярність буде сприяти виходу на нові ринки;
- кваліфікація персоналу, контроль якості, необачне поводження конкурентів і розвиток рекламних технологій дадуть можливість встигнути за ростом ринку;
- чітка стратегія дозволить використати всі можливості.
- посилення конкуренції, політика держави, інфляція й зростання податків, зміна смаків споживачів вплинуть на проведення стратегії;
- поява конкурентів викличе додаткові витрати фінансових ресурсів;
- популярність захистить від товарів-субститутів і додасть переваг у конкуренції;
- достовірний моніторинг уловить зміни смаків споживачів. />
Слабкі сторони
- погана рекламна політика створить ускладнення при виході на нові ринки, розширенню асортименту, додаванні додаткових супутніх продуктів і послуг;
- неучасть персоналу в прийнятті рішень і недостатній контроль виконання розпоряджень при зниженні безробіття може привести до саботажу;
- зниження рівня цін, розмірів податків і мит при збереженні середнього рівня цін дозволить одержувати додатковий прибуток.
- поява нових конкурентів, низький рівень сервісу й середній рівень цін погіршить конкурентну позицію;
- несприятлива політика держави може привести до виходу з галузі;
- непродумана рекламна політика не втримає покупців при зміні їхніх смаків;
- неповна завантаженість виробничих потужностей при зростанні темпів інфляції й стрибків у курсах валют може привести до банкрутства компанії. />
11 Обмеженість асортименту
12 Малий обсяг випуску
13 Слабо розвинена збутова мережа
14 Слабо розвинені засоби стимулювання збуту
15 Нерозвиненість рекламної кампанії
16 Збої в постачанні /> /> /> /> />
Щоб відповідати становищу компанії, стратегія повинна бутиспрямованою на використання перспектив, що відповідають можливостям компанії тазабезпечувати захист від зовнішніх загроз. Розробляючи стратегію, слід пам’ятати,що можливості і загрози можуть переходити в свою протилежність. Так,невикористана можливість може стати загрозою, якщо її використовує конкурент, авдало відвернена загроза може створити у підприємства додаткову сильну сторонуу тому випадку, якщо конкуренти не усунули цю ж загрозу. Матрицю SWOT-аналізудля ЗАТ «Пирятинський сир завод» представимо у вигляді таблиці 2.7.
Вивчаючи внутрішнє середовище організації не можна відокремленоконцентруватись на якомусь одному факторі, так як всі фактори є взаємопов’язаніі взаємозалежні. Потрібно враховувати крім самих факторів, і їх взаємодію,розглядаючи внутрішнє середовище як єдину систему, як комплекс факторів.
Наданому етапі розвитку підприємства кількість покупців обмежена. Це пов’язано знизькою поінформованістю покупців про продукцію ЗАТ «Пирятинський сир завод»,тому в наступному розділі більш детально розглянемо методи просування товару.
3.Розробка рекламної стратегії ЗАТ «Пирятинський сирзавод»
3.1 Вибір методів просування товарів
Величезну роль у збереженні й зміцненні позицій фірми на ринкуграє реклама. Реклама продукції й діяльності підприємства – це найважливішаскладова частина комплексу маркетингових заходів, своєрідний інформаційнийвихід на споживача. При правильній організації реклама дуже ефективна й сприяєшвидкій безперебійній реалізації виробленої продукції. Але для того, щобреклама працювала, потрібно розробити стратегію рекламної кампанії.
Цей підхід дозволяє уникнути помилок при проведенні реклами. Віндозволяє мінімізувати ризики пов'язані з інформуванням споживача, він дозволяєпідвищити ефективність реклами. Тобто розробка стратегії рекламної кампанії даєфірмі успішно справлятися зі своїми проблемами збуту, навіть дозволяє успішноконкурувати з іншими фірмами.
Рекламна стратегія – стратегія оптимальної форми, змісту, часу йшляху доставки масового рекламного повідомлення до певної аудиторії, якаслужить частиною реалізації комунікаційної маркетингової стратегії. Метоюрекламної стратегії є досягнення певного комунікаційного ефекту в аудиторії йспонукання її до цільового поводження. Внутрішню структуру послідовностіпланування основних елементів рекламної стратегії можна передати в такийспосіб: рекламна стратегія описує, яким чином рекламодавець досягає поставленихцілей. Стратегія показує певний курс дій, які варто почати: які засоби рекламибудуть використовуватися, як часто буде використатися кожне з них, яке будеспіввідношення між використовуваними засобами реклами, а так само коли вонибудуть використані.
Рекламна стратегія – широкомасштабна довгострокова програма,спрямована на рішення найважливішої рекламної мети. Розробка рекламноїстратегії припускає визначення наступних елементів: цільова аудиторія;концепція товару; засобу масової інформації, і/або рекламоносії, якіівикористовуються для передачі рекламного звернення; розробка рекламногозвернення.
Створення рекламної стратегії буде визначатися наступними етапами:
1) чітке виявлення цільової аудиторії – target group – тієїчастини потенційних споживачів, на яку повинне бути спрямоване основнийрекламний вплив; Покупцями продукції ЗАТ «Пирятинський сир завод» виступають якорганізації (підприємства, у яких є їдальня для своїх службовців), державніустанови (школи, дитячі сади, лікарні, пункти молочного харчування при пологовихбудинках), так і пересічні громадяни, які можуть придбати продукцію вроздрібних мережах.
2) визначення мети проведення реклами. Метою проведення рекламноїкомпанії є збільшення рівня продажів, пробудженнялояльності споживача до продукції ЗАТ «Пирятинськийсир завод» і нагадування про весь асортимент продукції.
3) оптимальний вибір рекламних засобів, тобто формування каналівпоширення рекламного звернення. Цей вибір буде залежати не тільки від метирекламної кампанії, але й від бюджету, що під неї виділений;
Рекламні засоби, які будуть використані ЗАТ «Пирятинський сирзавод» представимо у вигляді рисунка 3.1.
Таким чином, для створення іміджу і популяризаціїпродукції ЗАТ «Пирятинський сир завод» можуть бути використані наступні каналиінформації:
Реклама в пресі:
2) Пряма поштова реклама (direct-mail) – тираж 4000шт. 2 рази на рік;
3) Дегустації у супермаркетах:
– «Target»
– «ЮСІ»
– «РОСТ»
– «Восторг»
/>
Рисунок 3.1 – Запропоновані рекламні заходи для ЗАТ «Пирятинськийсирзавод»
4) Реклама на радіо:
При виборі каналу масової інформації основними єнаступні критерії їхньої оцінки:
– охоплення;
– приступність;
– вартість;
– авторитетність.
У залежності від цілей рекламної компанії, періодудіяльності, кон'юнктури і фінансового стану ЗАТ «Пирятинський сир завод» рекламуванняповинне ефективно сполучити різні типи і види реклами і використовувати різніканали інформації. Незмінним є єдине правило – реклама досягає успіху, тількиякщо має регулярний характер.
Графік проведення рекламних заходів в залежностівід каналу розповсюдження інформації представимо у вигляді таблиці 3.1.
Таблиця 3.1 – Графік виходу рекламиЕтап Тиждень Вид рекламного заходу Реклама в пресі Реклама на радіо Виставкова діяльність Реклама на транспорті Сувеніри Листівки 1 хвиля 1 2 3 4 5 6 7 8 9 2 хвиля 10 11 12 13 14 15 16 17 18 Умовні позначення в таблиці: – реклама твердих сирів ЗАТ «Пирятинський сирзавод» – реклама продукції ЗАТ «Пирятинський сирзавод»
Окрім використання засобів масової інформації для розповсюдженняреклами в дипломній роботі підприємству пропонується провести акцію здегустацією або роздачею зразків товару, яка нагадає про особливості продукції,підвищить обсяг продажів і допоможе у разі потреби вивести новинку на ринок.Акція з дегустацією практично гарантує підвищення продажів в період проведенняакції і протягом певного часу після неї. Для того, щоб ефект був некороткостроковим, а тривалим, необхідно планувати річні програми. Також проведенняакції з дегустацією підвищує рівень обізнаності споживачів про торгову марку.При виведенні на ринок новинки, немає більш простого і переконливого способупривернути увагу до нового продукту. Особливо, якщо дана товарна категорія незнайома споживачам взагалі. Правда, чи стануть учасники акції лояльнимипокупцями, залежить від того, сподобається їм чи ні якість новинки.
Акція з дегустацією попутно запускає механізм непрямої реклами.Учасники акції неодмінно розкажуть про неї своїм знайомим. Також акція здегустацією дозволяє заощадити на маркетингових дослідженнях. Наприклад,опитуючи учасників акції можна дізнатися, прихильниками яких торгових мароквони є, як часто роблять покупки, вислухати їх пропозиції по удосконаленнюпродукту. Проведення акції з дегустацією підвищує лояльність продавців ігосподарів торгових точок. Такий ефект досягається, якщо акція привернула увагупокупців. В магазині було жваво, весело, цікаво, продажі виросли взагалі (а нетільки продукту, який рекламується). Продавці, звичайно, стають першимиучасниками акції. За свідченням багато яких виробників, часто «проблемні»магазини завдяки проведенню в них акції з дегустацією стають активними іпостійними закупниками.
Під час акції пропонується провести акцію з призами, якими можевиступати продукція підприємства. Споживач матиме нагоду спробувати щось нове,що він не наважується купити сам. Для цього йому необхідно просто в дніпроведення акції пред'явити «промоутеру» чек про вчинену покупку на певну суму.Цей додатковий стимул дозволить збільшити у відповідь реакцію споживачів[].
Для організації «промоушн-акції» пропоную привернути рекламнеагентство «Призма». Це агентство здобуло добру репутацію на ринку рекламних послуг,має великий досвід в організації заходів.
Кращим місцем для проведення запропонованої акції є крупні торговіточки, як правило, це супермаркети. Власник торгової точки встановлює розміроплати проведення акції з дегустацією в залі, ця сума складає приблизно від 10–15 $в будні, і від 15–20 $ у вихідні і святкові дні. Для проведення акціївибираються 10 супермаркетів. В 5-ти з них акція проходитиме увечері в п'ятницюі вранці в суботу по одному тижню, а в 5-ти інших супермаркетах наступноготижня. В кожній торговій точці працюватимуть два промоутери, одягнені у фірмовіфутболки (надає ЗАТ «Пирятинський сир завод»). Стійки (надані підприємством), поможливості, розміщуються недалеко від полиць з продукцією, яка представляється.Промоутери розказують про асортимент продукції, яка випускається, її якості таособливостях. Покупець, спробувавши закуску, має нагоду не тількивідразу придбати вподобану, але й, залежно від обсягу покупки, отримати від комбінатуподарунок.
Агентство пропонує на вибір промоутерів різних категорій (досвід,зовнішні дані, спеціальні навики), заздалегідь проводячи з ними спеціальнийтренінг. Зарплата промоутера залежить від його категорії і складності акції. Всередньому оцінюється від 1–2 $ в день. За роботою промоутерів стежатьсупервайзери. Вони контролюють дотримання сценарію акції, стежать за наявністюдостатньої кількості рекламованого продукту в торгових точках. Крім того, вобов'язку супервайзера входить отримання необхідних дозволів, перевірка іведення звітів, фіксація обсягів продажів. Один супервайзер може контролюватироботу 2 – 4 команд промоутерів. Його зарплата в середньому удвічі вища зазарплату промоутера. Менеджер проекту керує роботою супервайзерів, складаєадресні програми проходження акції, зустрічається із замовником, навчаєпромоутерів.
Розмір витрати на впровадження запропонованих рекламних заходіврозрахуємо у наступному розділі.
3.2 Формування бюджету реалізації рекламної стратегії
Метою проведення акції є збільшення рівня продажів, пробудження лояльності споживачадо виробленої продукції і нагадування про весь асортимент продукції. Цільова група:покупці до 60 років, середнього достатку.
Тривалість акції: по 2 промо-дні в 10 точках по 4 години. Часпроведення: п'ятниця з 16:00 до 20:00; субота з 10:00 до 14:00.
Механізм проведення акції: В торговій точці за столом працює 1промоутер, який пропонує потенційним покупцям продегустувати один з різновидутвердих сирів і розказує про особливості всього асортименту. При цьомуповідомляється, що сьогодні проходить акція і при покупці набору продукціїданої торгової марки на суму 30 гривень і більше (в набір обов'язково повиненвходити твердий сир «Звенигородський»), можна отримати в подарунок на вибірсиркові десерти, напівплавлені сири або іншу продукцію цього ж виробника. Дляспоживача це додатковий стимул зробити покупку і можливість безкоштовнозкуштувати продукцію, яку раніше він не куштував.
Другий промоутер стоїть поряд з першим, і при пред'явленні чекапро покупку продукту видає подарунок. У вільний час або розказує проособливості продукції, або проводить опитування споживачів.
Персонал: 10 промоутерів, 2 супервайзера.
Звітність:
– щоденна від супервайзера координатору проекту;
– щотижнева і фінальна від координатора проекту клієнту.
Девіз акції: «Смачний бутерброд – швидко без турбот!». Цей девізвибраний не випадково. Споживачі не сумніваються в тому, що вся продукціяторгової марки «Молочний Шлях» смачна, якісна і швидка у приготуванні. Ранішестворений імідж підприємства в поєднанні з лозунгом сприятимуть формуванню всвідомості споживача позитивного образу продукту.
За 2 дні до акції біля супермаркетів роздаватимутьсярекламно-інформаційні листівки, в яких буде вказано час проведення акції, умовиучасті в акції, призи і т.д. Для акції також необхідні листівки, які містятьінформацію про продукцію ЗАТ «Пирятинський сир завод». Вони роздаватимуться, восновному, тим відвідувачам, увагу яких акція не привернула.
Розрахуємо суму, необхіднудля оплатипослугагентства (таблиця 3.2).
Таблиця 3.2 – Розрахунок суми для виплати агентствуНайменування статті витрат
Од.
вим. Кількість Витрати на персонал Промоутери чол. 14 Вартість однієї години у.о. 5
Кількість робочіх годин одного промоутера
(4 день (4 години+1 година на роздачу рекламних листівок)) год. 20 Супервайзер (кількість одночасно працюючих) чол. 2 Вартість 1 години у.о. 10
Кількість робочіх годин одного супервайзера
(4 дня*4 години) год. 16 Тренінг персоналу у.о. 300 Разом витрати на персонал у.о. 2020 Адміністративні витрати Комунікації (факс, телефон, е-почта, пейджер) у.о. 50 Друк і розробка інструкцій у.о. 14 Разом адміністративні витрати у.о. 64 Разом, без комісії і податків у.о. 2084 Агентська комісія (15%) у.о. 312,6 Разом без ПДВ у.о. 2396,6 ПДВ (20%) у.о. 479,32 Податок на рекламу (5%) у.о. 143,8 Загальний підсумок у.о. 3019,7 Разом до оплати по курсу НБУ (1USD=7.6 грн.) грн. 22949
Нижче в таблиці 3.3 приведені загальні витрати, необхідні дляпроведення акції. При розрахунку кількості дегустаційної продукції, опираючисьна минулий досвід підприємства, припускаємо, що протягом двох промо-днів будевикористано по 40 штук продукції, яка буде використана для призів. Якби накомбінаті подібні акції раніше не проводилися, то необхідно було б провестипробну акцію в одному супермаркеті, і, опираючись на її результати, визначитинеобхідну кількість продукції. Всякий раз, коли це можливо, необхіднозаздалегідь перевіряти програми по стимулюванню збуту з тим, щоб переконатися,що вибрані засоби відповідають цілям, а величина стимулу є оптимальною. Акціїпо стимулюванню збуту споживацьких товарів можна тестувати швидко і зневеликими витратами. Наприклад, попросити споживачів оцінити декілька різнихваріантів програм або реалізувати ці варіанти в обмежених регіонах, а потімпорівняти отримані результати.
Таблиця 3.3 – Витрати на проведення акції з дегустацієюНайменування статті витрат
Кіль
кість Ціна, Сума, Аренда площі в торговій точці дн. грн. грн.
Вартість роботи в торговій точці
в день (середня) 20 397,5 Разом аренда площі 7950 Послуги агентства 22949,7 Розхідні матеріали шт. Ложки одноразові 200 0,05 Ножі одноразовые 100 0,05 Тарілки одноразові 50 0,10 Серветки паперові (упаковки) 20 3,0 Пакувальні пакети 1000 0,05 Перчатки (пари) 40 3,5 Зубочистки 1000 0,02 Хліб (буханки) 50 3,0 Разом розхідні матеріали 440 Продукція для дегустації шт. Твердий сир «Звенигородський» Разом продукція для дегустації Продукція для призів шт. Сиркові десерти в глазурі 1000 1,5 Продукція для презентації шт. Твердий сир «Російський» Твердий сир «Пошехонський» Твердий сир «Сметанковий» Сир «Адигейський» Разом 2490 Непередбачувані витрати 10% 249,0 Разом презентаційна продукція 2748,0 Рекламна продукція Плакати для оформлення стійок А3 30 12 Рекламно-інформаційні листівки (про акцію) А6 4000 1 Рекламні інформаційні листівки (про продукцію) А5 4000 2 Разом рекламна продукція 12360 Разом витрати на проведення акції 48125
Витрати на реалізацію запропонованих рекламних заходів у засобахмасової інформації представлені в табл. 3.4.
Таблиця 3.4 – Річні витрати на реалізацію запропонованих заходівЗаходи
Спрямування
рекламної
кампанії
Матеріальні складові витрат
рекламної акції Розрахунок витрат з урахуванням регулярності виходу або кількості екземплярів рекламної продукції Найменування витрат
Вартість,
грн Деталі
Підсумок,
грн Газетна реклама Реклама твердих сирів Публікація одного рекламного повідомлення в газеті «Ваш шанс» 850 850 грн. х 18 тижнів 15300 Публікація одного рекламного повідомлення в газеті «Панорама» 900 900 грн. х 18 тижнів 16200 Реклама продукції Публікація одного рекламного повідомлення в газеті «Ваш шанс» 850 850 грн. х 18 тижнів 5100 Публікація одного рекламного повідомлення в газеті «Панорама» 900 900 грн. х 18 тижнів 5400 Радіо-реклама Реклама твердих сирів Один вихід в ефір повідомлення на «Радіо мелодія» 20,45 20,45 грн х 2 рази на день х 122 дні 4989.8 Один вихід в ефір повідомлення на «Люкс FM» 21,20 21,20 грн х 2 рази на день х 122 дні 5172,8 Реклама продукції Один вихід в ефір повідомлення на «Радіо мелодія» 20,45 20,45 грн х 1 рази на день х 122 дні 2494,9 Один вихід в ефір повідомлення на «Люкс FM» 21,20 21,20 грн х 1 рази на день х 122 дні 2586,4 Реклама на транспорті Реклама продукції Друк одного рекламного повідомлення 1,6 1,6 грн. х 12 шт. 19,2 Один день прокату повідомлення в маршрутному таксі 2 2 грн х 18 м/таксі х 122 дні 4390 Листівки Реклама твердих сирів Друк однієї листівки 0,22 0,22 грн. х 1000 шт. 220 Послуги одого промоутера 350 350 грн. х 2 чол. 700 Сувеніри Реклама твердих сирів Друк одного календаря 0,54 0,54 грн. х 150 шт. 81 Реклама продукції Друк одного календаря 0,54 0,54 грн. х 250 шт. 135 Виставкова діяльність Реклама продукції
Оренда 1 м2 приміщення 450
450 грн/м2 х 4 м2 1000 Послуги одного промоутера 650 650 грн х 2 чол 900 Загальна вартість витрат 64689,1
В подальшому необхідно зробити розрахунки щодо ефективностізапропонованих рекламних заходів спрямованих на підвищення просування товару.Визначення ефективності є необхідною умовою правильної організації й плануваннярекламної діяльності підприємства, раціонального використання праці й коштів,що витрачаються на рекламу.
Оскільки попит на молочну продукцію мають сезонний характер акціюкраще проводити під час зростання рівня продажів (в травні). В цей час рівеньреакції споживачів у відповідь вищій та підвищена активність конкурентів. Якщопроведена акція не дасть можливість збільшити частку ринку, то, в крайньомувипадку, дозволить підприємству утримати свою ринкову позицію.
3.3 Оцінка ефективності рекламної стратегії
Економічна ефективність маркетингових заходів – це відношеннярезультату (ефекту) від проведення маркетингових заходів до всієї сукупностівитрат, необхідних для їх здійснення.
Основним матеріалом для аналізу економічної ефективностірезультатів рекламних заходів підприємства служать статистичні та бухгалтерськідані про зростання товарообігу. На основі цих даних можна досліджуватиекономічну ефективність одного рекламного засобу, рекламної кампанії йрекламної діяльності підприємства в цілому.
Вимірювання економічної ефективності реклами становить значнітруднощі, оскільки реклама, як правило, не дає повного ефекту відразу. Крімтого, зростання товарообігу нерідко спричиняється іншими (нерекламними)факторами, наприклад, зміною купівельної здатності населення через зростанняцін і т. ін. Тому одержати абсолютно точні дані про економічну ефективністьреклами практично неможливо.
Найпростішим методом визначення економічної ефективності реклами єметод порівняння товарообігу до і після проведення рекламного заходу. За цимметодом економічна ефективність реклами визначається або шляхом зіставленнятоварообігу за певний час поточного року, коли товар рекламувався, з даними зааналогічний період минулого року, коли товар не рекламувався; або шляхомзіставлення щоденного товарообігу до і після проведення рекламного заходупротягом поточного періоду часу.
Економічну ефективність можна вивчати шляхом порівняннятоварообігу двох однотипних торгових підприємств за один і той самий періодчасу, в одному з яких здійснювався рекламний захід, а в другому – ні. Зростаннятоварообігу в магазині, де не проводився рекламний захід, відбуваєтьсявнаслідок впливу тих чинників, які діють незалежно від реклами. Ті самі чинникдіють і на товарообіг у магазині, де рекламний захід проводиться.
Економічна ефективність реклами в цьому випадку розраховуєтьсяшляхом визначення відношення індексу зростання товарообігу магазина, депроводиться рекламний захід (I2), до індексу зростання товарообігу, дерекламний захід не проводився (I1). Остаточний висновок щодо ефективностіреклами роблять у результаті аналізу витрат на проведення реклами (I) йдодаткового прибутку (Q), одержаного завдяки її проведенню (E = Q – I).Позитивне в цьому методі те, що враховується лише та частина товарообігу(T2рек), яка безпосередньо є результатом проведення рекламного заходу.
Формула розрахунку додаткового товарообігу за результатамипроведення рекламної кампанії []:
/>, (3.1)
де /> – індексзростання товарообігу в магазині де не проводився рекламний захід, вінрозраховується за наступною формулою
/>, (3.2)
де /> – індексзростання товарообігу в магазині де проводився рекламний захід, вінрозраховується за наступною формулою:
/>, (3.3)
де />, /> – товарообіг у магазинахдо впровадження рекламних заходів;
/>, /> – товарообіг умагазинах після впровадження рекламних заходів.
Якщо отриманий результат більше, або дорівнює нулю, це означає, щореклама була економічно доцільною.
Розрахуємо ефективність запропонованих рекламних заходів шляхомпорівняння товарообігу в двох схожих торгових точках до і після впровадженнярекламних заходів.
В торговій точці №2 рекламні заходи проводилися в повному обсязі.У торговій точці №1 рекламні заходи не проводилися. Товарообіг у торговихточках представимо у вигляді таблиці 3.4.
Таблиця 3.5 – Товарообіг торгових точокНазва торгової точки Товарообіг в дорекламний період, грн. Товарообіг в рекламний період, грн. Торгова точка №1 2279083 2368857 Торгова точка №2 1308827 1734739
Дані таблиці свідчать, що товарообіг у цих двох магазинахзбільшився, тому можна розрахувати індекс приросту в кожному магазині.
Індекс зростання товарообігу в торговій точці №1:
/>.
Індекс зростання товарообігу в торговій точці №2:
/>.
Таким чином ми бачимо, що приріст товарообігу /> завдяки проведенню рекламив торговій точці №2:
/>.
Додатковий товарообіг внаслідок реклами дорівнює:
/>.
Якщо прибуток магазина за цей період становить 29% загальноготоварообігу, то прибуток від додаткового товарообігу, одержаного за рахунокпроведення рекламної кампанії дорівнює:
/>.
Щоб визначити економічний ефект від проведення рекламної кампанії,потрібно проаналізувати витрати пов’язані з її проведенням. Дані про витрати напроведення рекламних заходів у торговій точці №2 представлені в таблицях 3.2 та3.3. Таким чином витрати на рекламу становлять 112814 грн.
Економічний ефект дорівнює:
/>.
Як бачимо дана рекламна кампанія підприємства ЗАТ «Пирятинський сир завод» виявилася економічно ефективною іпринесла фірмі прибуток. Ефективність від впровадження акції з дегустацієюпродукції складає 33696,1 грн.
4. Охорона праці та навколишнього середовища
4.1 Загальні положення
Законом України «Про охорону праці» [1] визначено термін «охоронапраці», а саме: система правових, соціально-економічних,організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичнихзаходів та засобів, спрямованих на збереження життя, здоров'я і працездатностілюдини у процесі 11 трудової діяльності.
Законодавство про охорону праці [2] складається з Закону України «Проохорону праці», «Кодексу законів про працю України», Закону України «Прозагальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку навиробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності»та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів.
Охорона праці є обов'язковим елементом організації будь-якогопідприємства.
В сучасних умовах рішення основних задач охорони праці пов'язано зефективністю діяльності підприємства.
Закрите акціонерне товариство «Пирятінський сирзавод» здійснюєприйом молока, переробку його і виготовлення твердого сиру.
У відповідності Закону України «Про охорону праці» на ЗАТ«Пирятінський сирзавод» розроблено і затверджено перелік робіт підвищеноїнебезпеки, для виконання яких потрібно попереднє спеціальне навчання та щорічнаперевірка знань робітників з питань охорони праці.
Згідно з вимогами Постанови КМУ №1631 підприємство отримало дозвілДержгірпромнагляду України на виконання роботи підвищеної небезпеки таексплуатацію об'єктів виробництва підвищеної небезпеки.
Питання охорони праці в даному розділі розглядаються стосовноекономіста-менеджера підприємства. У приміщенні працюють робітники, яківиконують роботу з використанням ПЕОМ, де основними частинами є монітор,процесор, клавіатура, принтер.
4.2 Управління охороною праці в економічній структурі
Дія Закону «Про охорону праці» поширюється на всіх юридичних тафізичних осіб, які відповідно до законодавства використовують найману працю, тана всіх працюючих. У відповідності ст. 13 [1] відповідальність застворення в кожному структурному підрозділі і на робочому місці умов працівідповідно до вимог нормативних актів покладена на роботодавця.
З цією метою на Закритому акціонерному товаристві«Приколотнянський олійноекстракційний завод» створена Служба охорони праці – самостійнийструктурний підрозділ, що підпорядковується безпосередньо керівникові підприємствай відповідає за організацію роботи на підприємстві по створенню здорових ібезпечних умов праці робітників, попередженню нещасних випадків на виробництвій професійних захворюваннях.
Служба охорони праці:
вирішує задачі по розробці ефективної, цілісної системи управлінніохороною праці, сприянню удосконалюванню діяльності в цьому напрямку кожногоструктурного підрозділу підприємства;
управляє роботою по контролю за виконанням вимог законодавчих інормативних актів з охорони праці на підприємстві, надає методичну допомогукерівникам структурних підрозділів по виконанню цього напрямку їхньої роботи;
організує виконання правових, організаційно-технічних,санітарно-гігієнічних, соціально-економічних і лікувально-профілактичнихзаходів, спрямованих на запобігання нещасних випадків, професійних захворюваньта аварій у процесі праці.
розробляє й впроваджує заходи щодо забезпечення безпеки виробничихпроцесів, устаткування, будинків і споруджень;
контролює забезпечення працівників підприємства засобами колективногой індивідуального захисту;
організує професійну підготовку й підвищення кваліфікаціїпрацівників з питань охорони праці, пропаганди безпечних методів роботи.
На підприємстві ЗАТ «Пирятінський сирзавод» розроблено йзатверджено Положення про службу охорони праці, з урахуванням видів діяльностіі специфіки виробництва, що встановлює систему управління охороною праці, яка єскладовою частиною загальної системи керування виробництва. Вимоги Положення єобов'язковими для виконання всіма працівниками підприємства.
У Положенні регламентується структура і завдання Служби охоронипраці, порядок взаємодії структурних підрозділів підприємства з питань охоронипраці, періодичність і порядок внутрішніх перевірок, відповідальністькерівників служб і підрозділів, а також працівників підприємства. Положеннязатверджується наказом по підприємству.
На Службу охорони праці покладається контроль і надання методичноїдопомоги по дотриманню чинного законодавства, нормативних актів, виконаннюпосадових інструкцій з питань охорони праці в структурних підрозділахпідприємства.
Персональна відповідальність за створення й забезпечення надовірених ділянках безпечного провадження робіт, виконання нормативних актівпро охорону праці, правил обігу з машинами й механізмами, устаткуванням ііншими засобами виробництва, покладається на керівників структурнихпідрозділів.
Загальне управління системою управління охороною праці напідприємстві здійснює керівник (директор) підприємства.
Керівництво роботою по забезпеченню безпеки виробничогоустаткування, виробничих процесів покладається на головного інженера(заступника директора по технічному забезпеченню).
Керівництво по забезпеченню електробезпеки покладається наголовного енергетика підприємства.
Відповідно до вимог законодавства в галузі охорони праці на ЗАТ«Пирятінський сирзавод» передбачають економічні методи управління охороноюпраці.
Постановою Кабінету міністрів України №1631 від 15 жовтня 2003року затверджено «Порядок видачі дозволів Державним комітетом з нагляду заохороною праці та його територіальними органами» (далі «Порядок…»). Згіднопункту 3 «Порядку…» суб'єкт господарської діяльності, який має наміррозпочати (продовжити) виконання роботи підвищеної небезпеки або експлуатаціюоб'єктів, машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки (далі – об'єкти)за переліками згідно з додатками 1 і 2 чи проводити навчання працівників зпитань охорони праці інших суб'єктів господарської діяльності, професійнупідготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації працівників, які залучаютьсядо виконання робіт підвищеної небезпеки, повинен одержати відповідний дозвілДержгірпромнагляд України або його територіального органу. Перелік робітпідвищеної небезпеки, які виконуються на ЗАТ «Пирятінський сирзавод»складається з:
1. Зварювальні, газополум'яні, наплавні, напилювальні і паяльні роботи.
2. Роботи в діючих електроустановках.
3. Роботи із застосуванням ручних електро- і пневмомашин таінструментів.
4. Роботи з небезпечними речовинами та інертними газами.
5. Експлуатація і технічне обслуговування об'єктів, обладнання таприладів,
пов'язаних з використанням, зберіганням і транспортуванням небезпечних речовин.
6. Зберігання, експлуатація балонів, контейнерів та інших ємностейіз
стисненими, зрідженими, отруйними, вибухонебезпечними та інертними газами, їхспорожнення.
7. Виконання газонебезпечних робіт і робіт увибухопожежонебезпечних зонах.
8. Роботи, пов'язані з підготовкою цистерн, контейнерів, балонів таінших ємностей до зливу небезпечних речовин.
4.3 Промислова санітарія
Розділ розроблено стосовно до робочого місця економіста-менеджера.Працівники відділу, як користувачі ПЕОМ, піддаються впливу шкідливих інебезпечних факторів виробничого середовища, електромагнітних полів, статичноїелектрики, шумів. Економісти-менеджери зазнають психоемоційної напруги.
Мікроклімат
Метеорологічні умови або мікроклімат визначають наступні параметри:температура (°С), рухливість повітря (м/с), відносна вологість повітря (%) іінтенсивність теплового випромінювання.
З урахуванням параметрів мікроклімату метеоумови в приміщенніподіляються на оптимальні та допустимі. У відповідності до ГОСТ 12.1.005–88 [4]для економіста-менеджера, який працює уприміщенні встановлюються оптимальніумови, при виборі яких враховується пора року та категорія важкості роботи.
За витратами енергії робота економіста-менеджерає напруженою розумовою працею (сидячаробота, не потребує фізичного напруження) і складає 150 кКал/г та згідно [4]визнається, як категорія важкості роботи – 1б. У табл. 1. наведено оптимальніпараметри мікроклімату на робочому місці економіста-менеджера.
Таблиця 1. Оптимальні параметри мікроклімату
Категорія важкості роботи
з енерговитрат
Пора
року
Температура повітря,
°С Відносна вологість повітря, % Швидкість руху повітря, м/с легка 1б Холодна 21–23 40–60 0,1 Тепла 22–24
Вентиляція та опалення
Для забезпечення прийнятих умов мікроклимату у приміщені відділу,відповідно до вимог СНиП 2. 04. 0 5 -92 [6], передбачені кондиціонери, якізабезпечують температурний режим, чистоту повітря та його відносну вологість.
Система водяного опалення у приміщеннях централізована. Водопостачаннята водовідведення також централізовані згідно з СНиП 2.04.01–85 та СНиП 2.04.03–85.
На підприємстві згідно ГОС'Т 17.1.3.03–77[10], існуєгосподарсько-фекальна система каналізації куди надходять господарсько-побутовістічні води.
Виробниче освітлення
При освітленні виробничих приміщень використовується сумісне освітлення,що складається з природнього та штучного. Штучне прийняте комбіноване, тобтозагальне та місцеве. У приміщенні використовується бічне природне освітлення,що здійснюється крізь бічні вікна. Вонозабезпечується коефіцієнтом природної освітленості (КПО) не нижче 1,5% згіднодо ДБН В 2.5. – 2006 [7].
Згідно з [7] для 4-го кліматичного поясу знаходимо КПО заформулою:
/> />= /> /> m /> c,
де: m – коэффициент світового клімату і приймається m = 0,9,
с – коэффициент сонячності клімату і дорівнює с = 0,9,
При боковому освітленні КПО /> =2,1
Тоді /> = 2,1 /> 0,9 /> 0,9 = 1,7, приймаємо />= 1,7
Розряд зорової роботи, працюючих з використанням ПЕОМ, приймаєтьсявиходячи із мінімального роздивляючого об’екту від 0,5 до 1 мм та згідно[7] відноситься до IY розряду. Характеристики освітлення подано у таблиці 2.
Таблиця 2 – Характеристика освітленняНайменування приміщень
Розряд
зорової
роботи
Площа підлоги,
м2 Освітлення Природне Штучне вид освітлення КПО, %
Нормоване
освітлення, лк Планово-фінансовий відділ IY 35, 0 бокове 1,7 300 – 350
На екрані відсутні відблиски, а якщо вони є, то їх яскравість неперевищує 40 кд/м2, яскравість стелі при застосуванні системивідбивного освітлення не перевищє 200 кд/м2. Загальне освітлення виконанопереривчатим, світильники розміщені зліва від робочих місць паралельно лініїзору працівників. Світильники мають розсіювачі та екранні сітки.Для освітленняпередбачено використання ламп люмінісцентних ЛБХ – 40 та світильники ЛООП 1.
Виробничий шум і вібрація
Для забезпечення нормованих рівнів шуму у виробничих приміщенняхта на робочих місцях застосовуються шумопоглинальні засоби, вибір яких обґрунтовуєтьсяспеціальними інженерно-акустичними розрахунками.
Заходами для зниження шуму є:
1) Застосування шумопоглинаючих матеріалів. Як засоби шумопоглинання повинні застосовуватися негорючі абоважкогорючі спеціальні перфоровані плити, панелі, мінеральна вата змаксимальним коефіцієнтом звукопоглинання в межах частот 31,5 – 8000 Гц, абоінші матеріали аналогічного призначення, дозволені для оздоблення приміщеньорганами державного санітарно-епідеміологічного нагляду та пожежної безпеки.
2) Акустична обробка приміщень. Для цього передбачено застосовувати підвісні стелі з аналогічними властивостям.
3) Розташування джерел шуму в ізольованих приміщеннях.
4) Заміна матричних принтерів на лазерні.
Нормованій рівень вібрації згідно ДСанПіН 3.3.2.007–1998 [9]становить 92 дБ по віброшвидкості 33 дБ по віброприскоренню.
Випромінення від ПЕОМ
Існує декілька типів випромінювання від ПЕОМ відповідно [11], утому числі: гамма, рентгенівське, радіочастотне, мікроволнове, видиме,ультрафіолетове й інфрачервоне випромінювання. Рівні цих випромінюваньдостатньо низькі та не перевищують діючих норм.
В зв'язку з тим, що електромагнітні випромінювання шкідливо впливаютьна організм, питання організації захисту безпеки персоналу, що обслуговує, набуваєвеликого значення. Засоби захисту забезпечують зниження інтенсивностіелектромагнітних випромінювань на робочих місцях до санітарних норм. Взалежності від умов дії електромагнітних полів можуть бути використані наступніспособи і методи захисту:
• захист часом;
• захист відстанню;
• зниження інтенсивності випромінювання самого джерела;
• екранування джерела випромінювання;
• захист робочого місця від випромінювання;
• екранування персоналу шляхом використання індивідуальнихзасобівзахисту;
• ситемні блоки, монітори повинні ретельно заземлятися;
• для захисту очей працівників призначені захисні окуляриОРЗ-5.
4.4 Організаціябезпечних умов на робочому місці
Розрахунки розташування обладнання дозволяють правильно організуватиробоче місце менеджера, забезпечити безпеку праці і зниження втомлюваностіробітників. Площу приміщень, в яких встановлені відеотермінали, визначають згідноз чинними нормативними документами з розрахунку на одне робоче місце, обладнаневідеотерміналом: площа – не менше 6,0 м2, обсяг – не менше 20,0куб. м. з урахуванням максимальної кількості осіб, які одночасно працюють узміні.
Стіни, стеля, підлога приміщень, де розміщені ПЕОМ, виготовлені зматеріалів, дозволених для оздоблення приміщень органами державного санітарно-епідеміологічногонагляду.
Специфіка організації робочого місця менеджера визначає робоче положеннятіла та робочу позу. Перевага в якості основної надана позі «сидячи». Вона меншстомлююча, ніж поза стоячи і більш стійка. Важливим параметром робочого місця,що впливає на формування робочої пози, є його висота, тобто відстань відпідлоги до горизонтальної площини, в якій виконуються основні робочі рухи.
Рекомендована висота поверхні для різних видів і точності робіт:
• дуже точні – 900–1200 см;
• точні на машинах – 800–900 см;
• конторські – 700–760 см;
• клавіатура комп'ютера, дисплей – 630–680 см.
Велике значення для робочого місця при робочій позі «сидячи» маєконструкція стільчика – його габарити, форма, висота та нахил. У відділівикористовуються підйомно-поворотні стільці, що регулюються за висотою.
У приміщення щоденно проводять вологе прибирання. Крім того, вонимають медичні аптечки.
Екран ВДТ забезпечує зручність зорового спостереження у вертикальнійплощині під кутом + 30 град. до нормальної лінії погляду працюючого. Клавіатурарозташована на поверхні столу на відстані 100 – 300 мм від краю, звернутогодо працюючого.
Впродовж робочої зміни передбачено:
· Перерви для відпочинку іособистих потреб (згідно з трудовими нормами);
· Регламентовані перерви: длярозробників програм тривалістю 15 хв. через кожну годину роботи з ВДТ; длякористувачів – 10 хв. через кожні 2 год. роботи.
Періодичні медичні огляди проводяться разна рік комісією у складі терапевта, невропатолога та офтальмолога.
Приміщення залу по небезпечності ураження людини электрическимструмом є – приміщення без підвищенної небезпеки.
Электробезпека на підприємстві включає систему організаційних ітехнічних заходів та засобів, що забезпечують захист людини від небезпечноговпливу електричного струму та електромагнітних полів згідно з ПУЭ [19]. Ценасамперед:
- перевірка відсутністі напруги на струмовідних частинах обладнання;
- встановлення заземлення (ввімкнути заземлювальні ножі, встановитипереносні заземлення);
- вигородження, за необхідності, робочих місць або струмовідних частин,що залишилися під напругою, і вивішення на огородженнях плакатів безпеки;
– затвердження переліку робіт, що виконуються за нарядами,розпорядженнями і в порядку поточної експлуатації;
– призначення осіб, відповідальних за безпечне про веденняробіт;
- оформлення робіт нарядом, розпорядженням або затвердженнямпереліку робіт, що виконуються в порядку поточної експлуатації.
4.5 Пожежна безпека
Приміщення з пожежонебезпечної категорії відноситься за НАПБ Б.07.005–86. [13] до категорії – «В». Ступінь вогнестійкості будинку відповідноза СНиП ІІ-2–80 [14] – «ІІ», помешкання відповідно до ПУЕ [12] повибухонебезпечній зоні має клас «20», по пожежонебезпечній зоні – клас – «П-ІІа».
Пожежна безпека на вимоги ГОСТ 12.1.004–91 [15] забезпечуєтьсясистемами запобігання пожежі, пожежного захисту, організаційно-технічними заходами.
Система, запобігання пожежі:
- контроль і профілактика ізоляції;
- наявність плавких вставок і запобіжників в електронномуустаткуванні;
- для захисту від статичної напруги використовується заземлення;
- захист від блискавок будівель і устаткування.
Причинами, що можуть викликати пожежу у приміщенні, є:
- несправність електропроводки і приладів;
- коротке замикання електричних ланцюгів;
- перегрів апаратури;
- блискавка.
Система пожежного захисту включає:
– аварійне відключення і переключення апаратури;
- наявність первинних засобів пожежогасіння, вогнегасників ВВК-5,тому що вуглекислота має погану електропровідність, або порошковихвогнегасників;
- система оповіщення, світлова і звукова сигналізація;
- захист легкозаймистих частин устаткування, конструкцій захисними матеріалами;
- використання негорючих матеріалів для акустичної обробки стін істель;
у помешканнях, де немає робочого персоналу, встановленаавтоматична система пожежного захисту,
Для даного класу будівель і місцевості із середньою грозовоюдіяльністю 10 і більш грозових годин у рік, тобто для умов м. Києва встановленакатегорія захисту від блискавок «В». Ступінь захисту електрообладнаня іустаткування відповідно класу приміщення П Па становить ІР44, для світильників– ІР2Х.
Для успішної евакуації персоналу при пожежі розміри дверейробочого помешкання повинні бути наступними: ширина дверей не менше 1,5 м.,висота дверей не менше 2,0 м., ширина коридору 1,8 м.; робочепомешкання повинно мати два виходи; відстань від найбільше віддаленого робочогомісця не повинне перевищувати 100 м.
У відділі менеджерів встановлено пожежну сігналізацію, а такожпервинні засоби захисту від пожежі у виді 3-х вогнегасників типу ВВК-5. Приміщення
Площа приміщення
м2 Ступінь вогнестійкості будинку Тип вогнегасників
Кількість
од. Відділ менеджерів 35 ІІ ВВК 4
4.6 Охорона навколишнього середовища
На сучасному етапі в країні приділяється значна увага екологічнійбезпеці територій та населених пунктів. З цією метою розробляється законодавчо-правовабаза регулювання відносин між суб’єктами господарчих відносин. Базовімнормативним актом у сфера захисту навколишнього середовища є Закон України про«Охорону навколишнього середовища» [18].
Закон визначає правові, економічні, соціальні основи охоронинавколишнього середовища. Завдання Закону полягає в регулюванні відносин вобласті охорони природи, використанні й відтворенні природних ресурсів, забезпеченній ліквідації наслідків негативного впливу на навколишнє середовище господарськоїй іншої діяльності людини, збереження природних ресурсів, генетичного фондунації, ландшафтів і інших природних об'єктів.
На підприємстві дотримуються вимог діючого природоохоронного законодавствау частині зниження антропогенного впливу виробництва на навколишнє середовище.У цьому плані на підприємстві розроблено екологічний паспорт, де зазначеніджерела викидів та відходів у біосферу; встановлено очисні споруди на газовівикиди у атмосферу (циклони) та механічні відстоювачі стічних вод,нафтоуловлювачі перед викидом у міську каналізацію. Тверді промислові відходи складаютьі централізовано, за договором, вивозять на утилізацію. Побутові відходививозять на міський полігон. Всі проектні роботи на підприємстві проходятьекологічну експертизу, яка дає комплексну еколого-економічну оцінку впливузапланованої чи здійснюваної діяльності на стан навколишнього природного середовища.Крім того, підприємство намагається виконувативимоги стандарту ІSО 14001–97 [19], що визначає вимоги до організації виробничогопроцесу з мінімальним збитком, для навколишнього природного, середовища. Роботане робить шкідливого впливу на навколишнє середовище. Після витікання термінуслужби ПК типу ІВМ РС/АТ повністю підлягає вторинній переробці, а також тара,повинні допускати нетоксичну переробку після використання.
Висновок
У сучасних ринкових умовах жодне комерційне підприємство не можеуспішно вести справи без реклами в тому або іншому виді. Її коріння йде углибоку старовину й пов'язане з тим, що виробникам (ремісникам), торговцямзавжди було потрібно повідомляти людям про вироблені ними товари, пропроведення ярмарок й т. п.
Зі світового бізнесу давно відомі сила й роль реклами. Насамперед,реклама несе в собі інформацію, яка звичайно представлена в стислій, художньовираженій формі, емоційно пофарбована й доводить до свідомості й увагипотенційних покупців найбільш важливі факти й відомості про товари й послуги.
Прискорюючи реалізацію товарів, реклама впливає на скороченнявтрат матеріальних цінностей, тому що при вповільненій реалізації неминучезниження якості товарів, що недопустимо для продукції ЗАТ «Пирятинський сир завод».
Таким чином, можна зробити висновок, що ефективність комерційноїдіяльності багато в чому залежить від реклами.
Рекламна кампанія – реалізація комплексу спланованих рекламнихзаходів, розрахованих на певний період часу, комплекс заходів, ринок, колоосіб.
Розрізняють економічну й психологічну ефективність. Економічнаефективність реклами – це економічний результат, отриманий від застосуваннярекламного заходу або організації рекламної кампанії. Розрахунок економічноїефективності реклами представляє собою досить складний процес, тому що реклама,як правило, не дає повного ефекту відразу. Крім того, зростання товарообігу нерідковикликається іншими (не рекламними) факторами – наприклад, зміною купівельної спроможностінаселення через ріст цін і т. п.
На прикладі ЗАТ «Пирятинськийсир завод» був проведений аналіздекількох рекламних кампаній даного підприємства. Однак, існує кілька методів розрахунку економічної ефективностіреклами, які дозволяють досить точно оцінити результат рекламних заходів.
В дипломній роботі підприємству пропонується провести широкурекламну компанію з використанням засобів масової інформації (телевізійнареклама, радіо реклама, преса), а також провести акцію з дегустацією абороздачею зразків товару, яка нагадає про особливості продукції, підвищить обсягпродажів і допоможе у разі потреби вивести новинку на ринок. Акція здегустацією практично гарантує підвищення продажів в період проведення акції іпротягом певного часу після неї.
Під час акції пропонується провести акцію з призами, якими можевиступати продукція підприємства. Споживач матиме нагоду спробувати щось нове,що він не наважується купити сам. Для цього йому необхідно просто в дніпроведення акції пред'явити «промоутеру» чек про вчинену покупку на певну суму.Цей додатковий стимул дозволить збільшити у відповідь реакцію споживачів.Кращим місцем для проведення запропонованої акції є крупні торгові точки, якправило, це супермаркети.
Ефективність впровадження маркетингових заходів була економічнопрорахована. Економічну ефективність визначили шляхом порівняння товарообігудвох однотипних торгових підприємств за один і той самий період часу, в одномуз яких здійснювався рекламний захід, а в другому – ні. Зростання товарообігу вмагазині, де не проводився рекламний захід, відбувається внаслідок впливу тихчинників, які діють незалежно від реклами. Ті самі чинник діють і на товарообігу магазині, де рекламний захід проводиться.
Дана рекламна кампанія підприємства ЗАТ «Пирятинський сир завод» виявилася економічно ефективною іпринесла фірмі прибуток. Ефективність від впровадження маркетингової стратегіїскладає 33696,1 грн.
Список джерел інформації
1 Амблер Т. Практическиймаркетинг. – СПб: Питер, 1999.
2 Ансофф И. Стратегическоеуправление. – М.: Экономика, 1989.
3 Асоль Г. Маркетинг: принципыи стратегия. – М: Инфра-М, 1999.
4 Багиев Г.Л. и др.Маркетинг. – М.: Зкономика, 1999.
5 Бове К.Л. Современнаяреклама. – М.: Довгань, 2000.
6 Бороноева Т.А. Современныйрекламный менеджмент. – М.: Аспект-Пресс, 2003.
7 Войчак А.В. Маркетинговийменеджмент. – К.: КНЕУ, 1998.
8 Павленко А.Ф., Войчак А.В. Маркетинг:Підручник. – К.: КНЕУ, 2003.
9 Герасимчук В.Г. Розвитокпідприємництва: діагностика, стратегія, ефективність. – К.: Вища шк., 1997.
1. Голубков Е.П. Маркетинговыеисследования рекламной деятельности. // Маркетинг в России и за рубежом.2004. №3.
2. Дёмина И.Н. Теоретическиеосновы рекламного дела. Учеб. пособие. – Иркутск: Иркут. Ун-т, 2003 – 92 с.
3. Исаенко Е.В., Васильев А.Г. Организацияи планирование рекламной деятельности. – М.: ЮНИТИ, 2004.
4. Китчен Ф. Паблик рилейшнз:принципы и практика: Перевод с английского. – М.: ЮНИТИ, 2004.
10 Пилипчук В.П., Оснач О.Ф., Коваленко Л.П. Промисловиймаркетинг. – К.: Центр навч. літ., 2005.
11 Кардаш В.Я. Маркетингова товарна політика. – К.: КНЕУ,2001.
12 Панкратов Ф.Г., Баженов Ю.К., Серегина Т.К., Шахурин В.Г. Рекламнаядеятельность: Учебник для студентов высших учебных заведений. – 2-е изд.,перераб. и доп. – М.: ИД Дашков и К, 2004.
5. Полукаров В.Л., Головлева Е.Л. Реклама.– Е.: УРАО, 2003.
6. Уэллс У., Бернет Дж.,Мориарти С. Реклама: принципы и практика. /Пер. с англ. под ред. С.Г. Божук.– СПб.: Питер, 2001.
7. Федько Н.Г., Федько В.П. Маркетинговыекоммуникации. – М.: Феникс, 2002.
8. Хапенков В.Н., Сагинова О.В.,Федюнин Д.В. Организация рекламной деятельности. Академия, 2005.
19 Гембл Б., Стоун М» Вудкок Н. Маркетинг взаимоотношений спотребителями / Пер. с англ. Б. Егорова. – М.: ФАИР-ПРЕСС, 2002.
20 Голубков Е.П. Маркетинговьіе исследования: теория,методология и практика. – 2-е изд., перераб. и доп. – М.: Финпресс, 2000. – 464 с.
21 Дугіна С. І. Маркетингова цінова політика: Навч. посіб. – К.:КНЕУ, 2005. – 393 с.
22 Мак-Дональд М. Стратегическое планирование маркетинга. – СПб:Питер, 2000. – 320 с.
23 Павленко А.Ф., Войчак А.В. Маркетинг: Підручник. – К.:КНЕУ, 2003. –246 с.
24 Павленко А. Ф, Корінєв В.Л. Маркетингова політикаціноутворення. – К.: КНЕУ, 2004. – 332 с.
25 О'Шонесси Дж. Конкурентний маркетинг: стратегический подход /Пер. с англ.; Под ред. Д.О. Ямпольской. – СПб.: Питер, 2001. – 864 с.
26 Смитт Б. Змпирический маркетинг: Как заставить клиентачувствовать, думать и действовать, а также соотносить себя с вашей компанией /Пер. с англ. К. Ткаченко. – М.: ФАИР-ПРЕСС, 2001. – 400 с.
27 Академия рынка: Маркетинг: Пер. с фр. / А. Дайан, Ф. Букерель,Р. Ланкар и др. – М.: Зкономика, 1993. – С. 51.
28 Азарян О.М. Маркетинг: принципи та функції: Навч. посіб.– К.: Студцентр, 2001. – 320 с.
29 Багиев Г.Л., Мойсеева Н.К., Никифорова С.В. Международныймаркетинг: Учеб. для вузов. – СПб.: Питер, 2001. – 512 с.
30 Болт Г.Дж. Практическое руководство по управлению сбытом:Пер. с англ. / Науч. ред. и авт. предисл. Ф.А. Крутиков. – М.: Зкономика,1991. – 271 с.
31 ВойчакА. В. Маркетинговий менеджмент: Підручник. – К.: КНЕУ,1998, 268 с.
32 Воронов А.А. Кластери – новая форма самоорганизациипромышленности в условиях конкуренции // Маркетинг. – 2002. – №5. – С. 37–43.
33 Герасимчук В.Г. Управление маркетингом: Навч. посіб. – К.:ІСДО, 1993. – 424 с.
34 Гопубков Е.П. Сегментация и позиционирование //Маркетинг в России и за рубежом. – 2001. – №4. – С. 124–139.
35 Голубков Е.П. Маркетинговые исследования: теория,методология и практика. – М.: Финпресс, 1998. – 414 с.
36 Дибб С. Практическое руководство по сегментированию рынка / С. Дибб,Л. Симкин. – СПб: Питер, 2001. – 240 с.
37 Завьялов П. С, Демидов В.Е. Формула успеха – маркетинг.– 2-е изд., перераб. и доп. – М.: Междунар. отношения, 1991. – 414 с.
38 Коммерческая деятельность предприятия: стратегия, организация,управление: Учеб. пособие / Ред. В.К. Козлов и др. – СПб: Политехника,2000 – 322 с.
39 Котлер Ф. Основы маркетинга: Пер. с англ. – М.: Прогресс, 1993. –418 с.
40 Котлер Ф. Основы маркетинга. – М.: Прогресе, 1990. – 733 с.
41 Костоглодов Д.Д., Харисова Л.М. Распределительнаялогистика. – М.: Экспертное бюро, 1997. – 127 с.
42 Кузин Б., Юрьев В., Шахдинаров Г. Методы и моделиуправления фирмой. – СПб: Питер, 2001. – 432 с.
43 Коммерческая деятельность производственных предприятий (фирм):Учебник / Под. ред. д-ра зкон. наук, проф. О.А. Новикова, д-ра зкон. наук,проф. В.В. Щербакова. – СПб.: Йзд-во СПбГУЗФ, 1999. – 416 с.
44 Осипова Л.В., Синяева И.М. Основы коммерческойдеятельности. – М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2001. – 623 с.
45 Статистичний щорічник України за 2005 р. / ДержкомстатУкраїни; За ред. О.Г. Осауленко. – К.: Техника, 2006. – 644 с.
46 Словник іншомовних слів / Уклад. Л.О. Пустовіт, О. І. Скопенко, Г.М. Сюта,Т.В. Цимбалюк. – К.: Довіра, 2000. – 1018 с.
47 Смирнов П.В. Организация и планирование сбытапромышленной продукции в СССР: Учебник. – Изд. 3-є, испр. и доп. – М.:Экономика, 1975. –359 с.
48 Павленко А.Ф., Войчак А.В. Маркетинг: Підручник. – КНЕУ,2003. –246 с.
49 Управління маркетингом / За ред. А.Ф. Павленко.: Пер. з англ.– К.: Демос Сервіс, 2003. – 180 с.
50 Войчак А.В. Маркетингові дослідження: Навч.-метод. посіб. длясамост. вивч. дисц. – К.: КНЕУ, 2001. – 119 с.
51 7 нот менеджмента. – 5-е изд., доп. – М.: Журнал Эксперт: ЭКСМО,2002. – 656 с.
52 Ансофф И. Новая корпоративная стратегия. – СПб: Питер, 1999. –416 с.
53 Багиев Д.А. Основы аудита в условиях перехода к рыночнойзкономике. – СПб.: Изд-во СПбУЗФ, 1997. – 593 с.
54 Голубков Е.П. Маркетинговьіе исследования: теория, практика иметодология. – М.: Финпресс, 1998. – 416 с.
55 Ламбен Ж.Ж. Менеджмент, ориентированньїй на рьінок /Пер. с англ.; Под ред. В.Б. Колчанова. – СПб.: Питер, 2004, – 800 с.
56 Мак-Дональд М. Стратегическое планирование маркетинга. – СПб.:Питер, 2000. – 320 с.
57 Котлер Ф. Маркетинг-менеджмент. – СПб: Питер Ком, 1999.
58 Закон України «Про охорону праці».
59 ГОСТ 12.1.005–88 ССБТ. Общие санитарно-гигиенические требования квоздуху рабочей зоны. – Введ.01.01.89 г.
60 СНиП 2.04.05–91. Отопление, ветиляция и кондиционирование воздуха.– М.: Стройиздат, 1991 р.
61 СНиП II – 4–79. Естественное и искусственное освещение. Нормыпроектирования. – М: Стройиздат, 1982 г.
62 ГОСТ 17.1.3.03–77. Правила выбора и оценка качества источниковцентрализованного хозяйственно-питьевого водоснабжения.
63 ГОСТ 12.1.003–83 ССБТ. Шум. Общие требованиябезопасности.-Введ.01.07.84 г.
64 Caнiтapнi норми виробничого шуму, ультразвуку та iфразвуку.Державнi caнiтapнi норми. ДСН 3.3.6.037–99. МОЗ України. Головнесанітарно-епiдемiлогiчне управлiння.-К., 2000, – 29 с.
65 ДСанПiН 3.3.2–007–98. Державнi caнiтapнi правила i норми роботи звізуальними дисплейними термiналами електронно-обчислювальних машин ДсанПiН3.3.2.007–1998, Київ, 1998.
66 ДНАОП 0.00–1.31–99 «Правила охорони праці при експлуатації ЭВМ».
67 Правила устройства електроустановок, Энергоатомиздат, – М. –1987.
68 ГОСТ 12.1.004–91 ССБТ. Пожежна безпека. Основні вимоги. – Введ.01.07.92 г.
69 ОНТП 24–86. Общесоюзные нормы технологического проектирования.
70 Закон України про «Охорону навколишнього середовища».
71 Жидецький В.Ц., Джигирей В.С., Мельников О.В. Практикумохорони праці: – Львів, 2000. – 396 с.