--PAGE_BREAK--Визначення концентрації сироваткових IgA, IgG проводилась за методом В.В. Чиркіна в модифікації Л.С. Когосової, Ю.О. Матвієнко (2000), на спектрофотометрі “MULTISKAN” з використанням діагностикумів (виробництво Московського НДІ епідеміології і мікробіології ім. Ф.Н. Гамалії). Рівень загального Ig E в сироватці крові визначався методом твердофазного імуноферментного аналізу за допомогою імуноферментного фотометра „Multiscan Plus” („Labsystems”, Франція).
Концентрація ІЛ-4 в сироватці крові визначалась методом імуноферментного аналізу з використанням тест-систем для ІФА ProCon IL-4 (С.-Петербург).
Визначення причинних алергенів проводилося методом біохемілюмінісценції, основаного на реакції перекисного окислення ліпідів (Україна, 1984), з використанням діагностикумів „Імуннолог” (Вінниця).
Цифровий матеріал опрацьовано за допомогою комп”ютерної програми „Microsoft Excel 2000”, за загальноприйнятими методами варіаційної статистики. При цьому визначалася середня арифметична величина (М), середня похибка середньої величини (m), критерій достовірності (t), рівень значності (Р). Оцінку достовірності отриманих результатів проводили загальноприйнятим методом за допомогою критерію Ст”юдента. Достовірність вважалася встановленою, якщо її вірогідність дорівнювала не менш 95% (р
Результати дослідження та їх обговорення. Атопічний анамнез було виявлено у всіх 100 (100%) обстежених дітей. Серед обстежених дітей з САС спадковість була обтяжена по обох лініях у 17 (22,6%) пацієнтів, по материнській лінії – у 53 (70,6%); а у дітей з АД по обох лініях спадковість була обтяжена у 10 (40%), по материнській лінії – у 25 (100%). Атопічні захворювання в двох поколіннях спостерігалися в сім’ях у 15 (20%) дітей з САС та у 8 (32%) – дітей з АД. Приведені дані свідчать про високий ризик реалізації спадкової атопії у дітей, які народилися від батьків з обтяженою спадковістю, що співпадає з даними інших дослідників [С.М. Федоров, А.А. Кубанова, В.А. Адо та ін., 1996, Ely H., 1997, Leung D., 1999].
Вивчення пренатального та інтранатального анамнезу показало, що патологічний перебіг вагітності та пологів мав місце майже у всіх матерів спостережуваних дітей. На інтеркурентні захворювання хворіла 41 (54,6%) з матерів спостережуваних дітей, із них майже у половини 18 (24%) було діагностовано дефіцитну анемію, ГРВЗ хворіли за час вагітності 23 (30,6%) матерів, загострення алергодерматозів мали 6 (8%) матерів. Загроза не виношування вагітності була у 39 (52%) матерів. У кожної третьої жінки під час пологів спостерігалася слабкість пологової діяльності. Таким чином, вплив гіпоксії, дисгормональні порушення, перенесені ГРВЗ під час антенатального та інтранатального періодів є важливими тригерними факторами і в майбутньому можуть сприяти трансформації спадкової атопії в захворювання.
Під час вагітності медикаментозне лікування отримували 41 (54,6%) з матерів дітей зі САС та 15 (60%) матерів дітей, хворих на АД; при вигодовуванні дітей груддю отримували медикаменти (в основному вітаміни) та недотримувалися гіпоалергенної дієти половина жінок. Виходячи з можливості алергізації організму матерів медикаментами останні, очевидно, мають використовуватися дуже обмежено при АС та при алергічних захворюваннях матерів.
Перші алергічні прояви у дітей були діагностовані протягом перших трьох місяців життя у 45 (60%) дітей, середній вік появи незначних алергічних ознак у більшості дітей з САС становив 2,5±0,5 місяців. Маніфестація захворювання АД у дітей, тобто поява стійких висипань, в середньому відбувалася у 10,5±0,5 місяців життя, що співпадає з даними інших дослідників [С.М. Федоров, А.А. Кубанова, В.А. Адо та ін., 1996, М.А. Гомберг, А.И. Соловьев, В.А. Аковбян, 1998]. Відомо, що у дітей грудного віку одним із основних чинників маніфестації АС є харчова сенсибілізація. Перші алергічні прояви у значної кількості спостережуваних дітей спостерігалися вже під час грудного вигодовування, що найбільш ймовірно пов’язане з недотриманням матір”ю-годувальницею гіпоалергенної дієти, раннім введенням прикормів та корегуючих добавок, скороченням терміну „чистого” грудного вигодовування. Всі ці чинники являються надзвичайно несприятливими для дітей, які мають атопічно обтяжену спадковість.
У спостережуваних дітей шкірні висипи у вигляді папул відзначалися у 100%, але у дітей зі САС висипи були нерясними, короткочасними. Окрім ураження шкіри у цих дітей спостерігалися диспепсичні прояви у вигляді зригувань у 45 (60%), нестійких випорожнень у 30 (40%), метеоризму у 38 (50,6%) та кишкових колік у 12 (16%) на першому році життя. Виникненню даних клінічних ознак сприяли різноманітні чинники, найвагомішими серед них були погрішності в дієті (100%). Таким чином, харчова алергія є найбільш значимим патогенетичним фактором в трансформації АС в захворювання.
На основі результатів копрологічного дослідження нами було виявлено копрологічний синдром недостатності травного тракту у вигляді стеатореї, креатореї та амілореї у 53 (70,6%) дітей з САС та у 23 (92%) дітей з АД (р
На основі клініко-лабораторних даних дисбактеріоз кишечнику діагностувався у 53 (70,6%) дітей з САС, частіше діагностувався дисбактеріоз І та ІІ ступеня. За даними багатьох авторів [О.А. Субботина, И.И. Балаболкина, Л.И. Аруин, 1996] дисбіоз слизових оболонок є однією з провідних ланок реалізації спадкової атопії в захворювання на тлі фізіологічної незрілості слизових оболонок. Дисбактеріоз кишечнику сприяє підвищеній антигенній абсорбції, в тому числі деградації sIg A, що порушує місцевий захист.
При вивченні гемограми у дітей з проявами САС було виявлено дефіцитну анемію І ступеня у 30 (40%), вона мала нормохромний характер. Найбільш ймовірно, що розвитку анемії сприяли недостатнє депонування мікро- та макроелементів, вітамінів і білків в антенатальному періоді, та порушення засвоєння цих елементів в кишечнику в результаті нераціонального годування на тлі ферментативної недостатності, дисбактеріозу кишечнику.
Аналіз проведених досліджень з вивченням вмісту макроелементів в сироватці крові показав, що вони знаходилися в межах еталонних значень (табл. 1). При дослідженні рівня Mg в сироватці крові спостерігалася тенденція до його зниження у дітей, як з САС, так і з нозологічною алергією. Рівень Mg у дітей з САС був достовірно вищий, ніж у дітей з реалізованим алергічним захворюванням (р0,05). Очевидно, рівень загального Са є досить сталою величиною завдяки чіткій діяльності регулюючих систем (кальцитоніну, паратгормону, кальциферолу).
Таблиця 1.
Показники макроелементів в сироватці крові у спостережуваних дітей
Показник, ммоль/л
Діти з алергічною схильністю
(n=75)
Діти з атопічним дерматитом (n=25)
Здорові діти (n=25)
Mg сироватки крові
0,840 ±0,01**
0,761±0,01#
0,861±0,02
Рівень загального Са в сироватці крові
2,52 ± 0,14*
2,53 ± 0,17*
2,52 ± 0,05
Рівень іонізованого Са в сироватці крові
1,21 ± 0,106*
1,22 ± 0,15*
1,21 ± 0,05
Р сироватки крові
1,61±0,21**, ##
1,41±0,17##
1,35±0,05
Примітка: * — р>0,05 – різниця недостовірна між показниками у дітей з САС і
АД в порівнянні з здоровими дітьми
** — р
дітей з САС та АД
# — р
здоровими дітьми
## — р
АД в порівнянні з здоровими дітьми
Аналіз отриманих результатів дослідження імунологічного статусу показав (табл.2), що найбільш характерним проявом дисімуноглобулінемії у дітей з атопічним генотипом є підвищення рівня загального Ig E та Ig G і зменшення рівня сироваткового Ig A. Достовірне суттєве підвищення Ig E (р
Таблиця 2.
Показники імунного статусу у обстежуваних дітей
Показник
Діти з алергічною
схильністю
(n=75)
Діти з атопічним дерматитом (n=25)
Здорові діти (n=25)
Вміст IgE, MОмл/мл
(N
38,6±15,16*
125,03±61,08*
8,04±0,03
Вміст IgG, мг/мл
(N=9,4±3,5)
7,08±0,9*
8,34±0,92*
6,1±0,92
Вміст IgA, мг/мл
(N=0,8±0,5)
1,24±0,19**
0,96±0,27*
1,01±0,5
Рівень ІЛ-4 в сироватці крові, пг/мл (N до 10)
32,7 ± 15,5#
36,14 ± 17,45#
22,1 ± 0,08
Примітка: * р
дітей з САС та у дітей з АД
** р>0,05 – різниця недостовірна між відповідними показниками у
дітей з САС та здоровими дітьми
# — р
Нами також відмічено, що у дітей які знаходилися на штучному вигодовуванні з народження вміст загального Ig E був достовірно вищим (р
При вивченні рівня ІЛ-4, як одного із медіаторів алергічного запалення, ми відмітили, що у дітей з спадковою атопією спостерігається достовірне підвищення (р
Нами простежений прямий кореляційний зв’язок між рівнем Са, Mg та рівнем sIg A, Ig A, Ig G у дітей з АС, що може свідчити про участь даних макроелементів у алергічному запаленні вже на початкових його етапах. Помірний зворотній кореляційний зв’язок між рівнем Са та рівнем Ig A (r=-0,31), а також наявність зворотнього помірного кореляційного зв’язку між рівнем Са та рівнем sIg A (r=-0,35) у дітей з реалізованим алергічним захворюванням вказує на більш глибокі порушення системного та місцевого імунітету у дітей з АД, що, можливо, пов’язано також з наявністю у них хронічних вогнищ інфекції у 18 (72%) та дисбіозу слизових оболонок. Аналізуючи кореляційні зв’язки між рівнем Mg та рівнем імуноглобулінів, нами відмічено, що при зменшенні рівня Mg в сироватці крові у дітей спостерігаються збільшення рівня ІЛ-4, Ig G та Ig E в сироватці крові. Наявність помірного (r=-0,43) та високого (r=-0,53) зворотнього кореляційного зв’язку між цими показниками вказує на залежність рівня IgE від вмісту Mg в крові і співпадає з даними авторів [А.В.Емельянов, Г.Б. Федосеев, В.А. Эмануель, 1990, 1994, Н.В. Крилов, 1976], які в експериментальній роботі встановили, що дефіцит Mg в дієті сприяє підвищенню концентрації Ig E. Наявність високого зворотнього кореляційного співвідношення (r=-0,52) між рівнем Р та рівнем Ig A та помірного зворотнього кореляційного зв’язку (r=-0,32) між рівнем Р та рівнем s Ig A у дітей з АД свідчить про більш глибокі порушення місцевого імунітету у дітей з реалізованим алергічним захворюванням. Виявлений зворотній кореляційний зв’язок між рівнем Mg та рівнем Ig E (r=-0,07, r=-0,28) та прямий кореляційний зв’язок між рівнем Р та рівнем Ig E (r=0,02, r=0,22) у дітей з САС та АД свідчить про те, що рівень Ig E зростає прямо пропорційно підвищенню Р та зниженню Mg, що вказує на участь даних катіонів у синтезі Ig E та дозріванні Т-лімфоцитів, а також на участь даних макроелементів в виділенні медіаторів алергічного запалення.
Нами виявлено високий ступінь сенсибілізації у дітей обох груп. Найбільш алергенними продуктами (більше ніж 50%) у дітей зі САС були алергени вівсяної та гречаної круп, картоплі, моркви, яблука. На другому місці за частотою виявлення у спостережених дітей, особливо першого року життя, було коров’яче молоко (45,7%), телятина (37,1%), кукурудзяна крупа (48,5%).
З метою корекції виявлених нами імунологічних, дисбіотичних, біохімічних порушень та ферментативної недостатності травної системи у дітей з САС нами був розроблений та апробований комплекс профілактично-реабілітаційних заходів для попередження трансформації АС в алергічне захворювання у дітей з атопічним генотипом. Даний комплекс ПРЗ пизначався упродовж 3-4 тижнів, у 25 дітей він включав призначення препарата „Береш магне плюс В6” в дозі, яка відповідала добовій потребі дитини в цьому макроелементі – 6-8 мг/кг на добу. Спостереження за дітьми проводилося на протязі 1-3 років, оцінювалася стійкість ремісії, поява клінічних ознак алергічного запалення, а також призначалось алерготестування, для обґрунтування поступового розширення раціону харчування.
У всіх спостережуваних дітей з перших днів після призначення гіпоалергенної дієти та побуту спостерігався зворотній розвиток симптомів ураження шкіри, зникнення симптомів верхньої та нижньої диспепсії, що свідчить про суттєве і першочергове значення гіпоалергенної дієти, як одного із основних напрямків профілактичних заходів для попередження маніфестації АС. При проведенні контрольного копрологічного та бактеріологічного дослідження нами виявлена позитивна динаміка: майже у 90% дітей зникли явища ферментативної недостатності травної системи, що корелювало (r=0,85) з зникненням симптомів нижньої диспепсії та нормалізацією показників бактеріологічного дослідження фекалій (зникнення явищ дисбактеріозу).
При оцінці захворюваності дітей нами були виявлені слідуючі закономірності: діти, які отримували ПРЗ, як з САС – 56% так і з АД – 33,3% менше хворіли на ГРВІ (3-4 рази на рік), при виникненні гострого бронхіту він протікав без явищ бронхообструкції, під час проведення планових профілактичнтх щеплень ускладнень у дітей, які отримували ПРЗ не спостерігалося, в той час, як у дітей які не отримували ПРЗ ми відмічали значні поствакцинальні реакції та ускладнення (висока температура 3-4 дні, місцевий інфільтрат, алергічні висипи на шкірі, диспепсичні прояви). У 25 дітей зі САС, які не отримували ПРЗ, у подальшому (на протязі 3-х років) ми спостерігали трансформацію схильності в захворювання: в 10 (40%) дітей був діагностований АД, 6 (24%) – БА, 5 (20%) – АР та у 4 (16%) дітей спостерігалася кропивниця на медикаментозні засоби та укуси комах.
При оцінці біохімічних показників у дітей з САС, які отримували комплекс ПРЗ спостерігалося достовірне підвищення рівнів Mg (р
продолжение
--PAGE_BREAK--