ЗМІСТ
СПИСОКСКОРОЧЕНЬ
РЕФЕРАТ
ВСТУП
РОЗДІЛ1. ЗАКОНОДАВЧА БАЗА
РОЗДІЛ2. ДИФЕРЕНЦІЙОВАНЕ ІНФОРМУВАННЯ СПОЖИВАЧІВ
2.1Створення системи диференційованого інформування споживачів (ДІС)
2.2Особливості інформаційного забезпечення фахівців у галузі бібліотекознавства (наприкладі бібліотек Росії)
2.3Інформаційне забезпечення АПК
РОЗДІЛ3. ІННОВАЦІЇ В ОБСЛУГОВУВАННІ СПЕЦІАЛІСТІВ
3.1Міжбібліотечний абонемент (МБА)
3.2Реферативні ресурси
ВИСНОВКИ
СПИСОКВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
ДОДАТОК№1
ДОДАТОК№2
ДОДАТОК№3
СПИСОК СКОРОЧЕНЬ
ІКС- консультаційна та впроваджувальна служба сільського господарства
ІКЦ- інформаційно-консультаційних регіональних (обласних) центрів
ДІС- диференційоване інформування споживачів
НТІ- науково-технічна інформація
ІАД- інформаційно – аналітичне дослідження
НІР- науково-інформаційні роботи
БД- бази даних
РДБ- Російська державна бібліотека
ВРІ- система вибіркового розповсюдження інформації
АПК- агропромисловий комплекс
РЕФЕРАТ
КошлякІ.П. Особливості обслуговування однієї з читацьких груп (спеціалістів): Дипломнаробота. — Рівнен. держ. гуман. ун-т. — Рівне, 2005. – 56 с.
Диференційованеінформування споживачів — це вид інформаційного обслуговування, якийнаправлений на задоволення постійно діючих інформаційних потреб спеціалістів танауковців для ефективного здійснення їх професійної діяльності. Системадиференційованого інформування споживачів інформації тісно пов’язана іздиференціацією самих споживачів.
Основоюорганізації системи диференційованого обслуговування читачів — cпеціалістів є закріпленняпідприємств, організацій і установ за всіма бібліотеками й органами НТІ увідповідності з їхньою спеціалізацією і з врахуванням можливостей координаціїїх діяльності.
Зметою задоволення професійних запитів спеціалістів на високому професійномурівні, бібліотеки стали впроваджувати нову форму обслуговування — організаціюрегіональних читальних залів технічної літератури чи відділень-філійнауково-технічних бібліотек. В основі формування фондів таких структурнихпідрозділів — оригінальні чи дублетні екземпляри, тимчасові тематичні комплектикниг з фондів науково-технічних, наукових, масових бібліотек. На їхній базішироко організовується індивідуальне і масове інформування (виставки-перегляди,дні інформації, дні фахівця і т.д.) з використанням бібліотечних таінформаційних ресурсів всіх бібліотек та органів НТІ певного регіону.
Результатививчення професійних потреб та інформаційних запитів окремих читацьких групузагальнюються й обговорюються на бібліотечних семінарах. Розробляютьсярекомендації для удосконалення диференційованого обслуговування читачів,ставляться конкретні заходи в цій області інформаційного обслуговування.
ДІСнадає фахівцям бібліотечної справи інформаційні послуги. Активновикористовується і система вибіркового розповсюдження інформації (ВРІ) в режимітеледоступу. ДІС надається платним абонентам. До них належать спеціалісти,фахівці із певних галузей, науковці. Щодо систематичного інформування, тоактивно використовується система інформування споживачів у галузі культури, атакож у галузі новинок науки та техніки в органах НТІ.
Насучасному етапі інформаційне обслуговування АПК здійснюється без деталізаціїзнань і врахування ситуації, яка склалася у конкретних виробників на даниймомент.
МетаМБА – забезпечити користувачів літературою та інформацією, що є у фондахбібліотек України та поза її межами; створити таку систему програмно –технічного обслуговування, яке б дало змогу оперативно знаходити інформацію пронеобхідні джерела, швидко доставляти документи користувачам в їх первинномувигляді і в електронному варіанті; у формі ксерокопій, мікрофільмів.
Інформаційніресурси – це документи та масиви документів в інформаційних системах(бібліотеках, архівах, фондах, банках даних).
ВСТУП
Актуальністьтеми. Беззаперечна. В умовах розвитку науки та техніки,інформатизації всіх сфер суспільного життя та чіткої диференціаціїінформаційних потреб різних груп споживачів інформації, тема яка розкриваєсутність, доцільність та практичну методику інформування певної груписпоживачів, в даному випадку спеціалістів різних галузей — є дійсно актуальноюна сучасному етапі.
Набуваєактуальності проблема створення диференційованої за галузями знання таінтегрованої у межах країни системи реферування вітчизняної науковоїінформації. Її завдання — дати змогу науковцям швидко і в повному обсязідізнаватися про нові досягнення вітчизняної науки, а також інформувати вченихінших країн про розвиток української науки і техніки.
Станнаукової розробленості теми. Найголовнішимитеоретичними та практичними джерелами літератури по даній темі є періодичнівидання: “Вісник книжкової палати України”, “Бібліотека”, “Науково-технічнібібліотеки”, “Бібліографія”, а також інші журнали та газети із певних видівсуспільної діяльності, яка пов’язана із активним використанням новоїінформації, це наприклад: “Бібліотека.Наука.Культура.”, “Бібліотечний вісник ”та ін. Цікава і монографія американського вченого Майкла Бакленда«Реконструкція (перебудова) бібліотечного обслуговування». В нійвикладені основні положення бібліотечно-інформаційного обслуговування в США..
Метароботи полягає в розкритті сутності поняття“обслуговування споживачів інформації”, практичне функціонування різних видівінформаційного обслуговування на конкретних прикладах російських та українськихінформаційних установ. Необхідно вказати всі особливості інформуванняспеціалістів різних галузей, практичну цінність для них різних видівінформаційного обслуговування; звернути увагу на певні труднощі здійснення цихвидів обслуговування: об’єктивність інформації, задоволення конкретних,постійнодіючих інформаційних потреб певної групи споживачів інформації.
Завданнядослідження
– Розглянути законодавчу базу бібліотек;
– Розкрити диференційоване інформуванняспоживачів;
– Проаналізувати особливостіобслуговування фахівців у галузі бібліотекознавства ( наприкладі бібліотекРосії);
– Охарактеризувати інформаційнузабезпеченість агропромислового комплексу ;
– Ознайомитися з інноваціями вобслуговуванні (інформування) спеціалістів.
Об’єктомдослідження виступає обслуговування (інформування)споживачів інформації.
Предметомдослідження являються сучасні системи обслуговуванняспоживачів інформації, які спрямовані на задоволення конкретних, постійнодіючихта довготривалих потреб в інформації певної групи споживачів.
Теоретичната практична цінність даного дослідження полягає в тому,що обслуговування споживачів інформації, буде розглядатися в різних аспектах, наконкретних прикладах інформаційного забезпечення різних груп споживачів.
Базадослідження. В даній роботі використовується досвідНаціональної бібліотеки України ім. В.І.Вернадського, Російської державноїбібліотеки, органів науково-технічної інформації.
РОЗДІЛ 1. ЗАКОНОДАВЧА БАЗА
Закон про бібліотеки і бібліотечну справу визначає загальнізасади бібліотечної справи і бібліотечну систему України, встановлює вимоги доформування і збереження бібліотечних фондів, бібліотечного обслуговування зметою задоволення інформаційних, наукових і культурних потреб суспільства,збагачення духовного потенціалу народу. Бібліотечна справа — складова частинаінформаційної, виховної, культурно-освітньої діяльності, що включає комплексдержавних, громадських, наукових та практичних заходів, які забезпечуютьорганізацію діяльності бібліотек, їх науково-дослідну і методичну роботу, атакож підготовку бібліотечних фахівців.
Бібліотека — це бібліотечно-бібліографічний,культурно-просвітницький і науково-допоміжний соціальний інститут, щозабезпечує акумуляцію і загальнодоступність документально-інформаційнихресурсів (книг, документів та інших носіїв інформації), які містять ізберігають знання, набуті в процесі розвитку людства, сприяють піднесеннюінтелектуального та культурного потенціалу суспільства.
Бібліотеки можуть мати статус юридичної особи або входити доскладу юридичної особи.
Основними напрямами бібліотечної діяльності є формування,зберігання документально-інформаційних ресурсів та бібліотечне обслуговування.
Громадяни незалежно від походження, соціального і майновогостану, расової і національної належності, статі, освіти, мови, віку, ставленнядо релігії, роду і характеру занять, місця проживання, а також підприємства,установи і організації мають право на доступ до бібліотечних фондів таодержання бібліотечних послуг. Це право забезпечується створенням мережізагальнодоступних бібліотек, заснованих на державній формі власності, та шляхомдержавної підтримки загальнодоступних бібліотек, які засновані на інших формахвласності і забезпечують безплатне надання основних видів бібліотечних послуг.
Основні види безплатних бібліотечних послуг, а так саморозмір оплати та перелік окремих видів платних послуг, що надаютьсябібліотеками, заснованими на державній формі власності, визначаються в порядку,встановленому Кабінетом Міністрів України.
Забороняється використовувати дані про користувачів бібліотекита їх читацькі інтереси з будь-якою метою, крім наукової.
Відносини у сфері бібліотечної діяльності регулюютьсяКонституцією України, Основами законодавства України про культуру, цим Законом,іншими актами законодавства, прийнятими відповідно до нього.
У розділі 5 Бібліотечне обслуговування закону про бібліотекиі бібліотечну справу сказано, що формами бібліотечного обслуговування є:абонемент, читальний зал, обслуговування поза бібліотекою (бібліотечні пункти,пересувні бібліотеки), а також інші форми.
Користувачами бібліотечних послуг є: юридичні і фізичні особиУкраїни, зарубіжних країн та особи без громадянства.
Користування бібліотечними послугами є добровільним іздійснюється на умовах і у порядку, передбачених правилами, що встановлюються власникомбібліотеки.
Типові правила користування бібліотеками затверджуютьсяМіністерством культури України.
Правилами користування бібліотекою може передбачатися грошовазастава за особливо цінні книги та об'єкти користування.
Бібліотеки в порядку, передбаченому їх статутами(положеннями), мають право: визначати зміст, напрями і конкретні форми своєїдіяльності; визначати структуру бібліотеки, штати, форму оплати працібібліотечних працівників; здійснювати співробітництво з бібліотеками та іншимиустановами зарубіжних країн, розпоряджатися коштами, отриманими від наданняплатних послуг, благодійних внесків тощо; залучати додаткові кошти для розвиткустатутної діяльності та стимулювання працівників бібліотек.
Бібліотеки зобов'язані: надавати користувачам доступ добібліотечного фонду та довідково-інформаційних матеріалів і можливістькористування ними згідно із встановленими правилами; виконувати інші вимогищодо обслуговування користувачів, встановлені правилами користуваннябібліотеками.
В свою чергу, користувачі мають право одержувати укористування книги, документи та інші носії інформації з бібліотечних фондіввідповідно до правил користування бібліотекою; користуватися послугамидовідково-інформаційного, бібліографічного характеру та отримувати інші послуги(в тому числі платні).
Користувачі бібліотек зобов'язані дотримувати правилкористування бібліотекою.
Обмеження у наданні бібліотечних послуг, що стосуютьсядоступу до бібліотечних фондів, допускаються у випадках, передбаченихзаконодавством України.
РОЗДІЛ 2. ДИФЕРЕНЦІЙОВАНЕІНФОРМУВАННЯ СПОЖИВАЧІВ
Диференційованеінформування споживачів — це вид інформаційного обслуговування, якийнаправлений на задоволення постійнодіючих інформаційних потреб спеціалістів танауковців для ефективного здійснення їх професійної діяльності. Системадиференційованого інформування споживачів інформації тісно пов’язана іздиференціацією самих споживачів.
Додиференціації СІ існує багато підходів, та найчастіше розрізнення приформуванні системи ДІС відбувається в залежності від сфери професійноїдіяльності СІ та інших соціально-демографічних особливостей конкретних групспоживачів, а саме: посадовий статус, демографічний, індивідуальний та ін.
Зацими критеріями стратифікуються наступні великі групи СІ:
1. Керівники всіх рівнів.
2. Спеціалісти різних сфер народногогосподарства, науки, культури, спеціалісти технічного та гуманітарного профілю.
Захарактером праці: науковці, виробники-практики (інженери, винахідники,раціоналізатори), педагоги та ін.
3. Робітники та працівники сфери народногогосподарства (колгоспники, фермери, агрономи).
4. Викладачі, лектори, пропагандисти знань.
Врезультаті аналізу інформаційного забезпечення даних груп споживачів інформаціїпостає той факт, що ДІС різних професійних груп є неоднозначним та вимагаєіндивідуальних прийомів роботи. Крім того, при ДІС постає першочерговезавдання: вивчення інформаційних потреб спеціалістів, відображення та наданняоб’єктивної інформації під проблему, високих професійних вмінь та навичокінформаційного працівника та узагальненні знання ним тої галузі, яку вінінформує.
2.1 Створення системи диференційованого інформування споживачів (ДІС)
Диференційованеінформування споживачів — це вид інформаційного обслуговування, якийнаправлений на задоволення постійнодіючих інформаційних потреб спеціалістів танауковців для ефективного здійснення їх професійної діяльності.
Основоюорганізації системи диференційованого обслуговування читачів — cпеціалістів єзакріплення підприємств, організацій і установ за всіма бібліотеками й органамиНТІ у відповідності з їхньою спеціалізацією і з врахуванням можливостейкоординації їх діяльності.
Прирозподілі підприємств використовуються «Єдині міжвідомчі плани бібліотечногообслуговування населення регіону». Порядок розподілу закріплений у «Положенніпро єдину систему бібліотечного й інформаційного обслуговування працівниківнародного господарства міста (регіону)». У додатку до нього подається списокпідприємств, закріплених за бібліотеками й іншими учасниками кооперативногооб'єднання. Цей список щорічно уточнюється та доповнюється членамикоординаційної ради.
Координуючіфункції регламентуються всім бібліотекам і органам НТІ регіону. Тому кожнабібліотека, виконуючи запити своїх читачів, має можливість використовуватисистему бібліотечних і інформаційних фондів всього об'єднання. Крім того,відповідно до «Положення про єдину систему бібліотечного й інформаційногообслуговування працівників народного господарства міста (регіону)» виділяєтьсяпевна група бібліотек (масових державних і профспілкових, науково-технічних,навчальних і ін.) та органів НТІ, яким:
¨ По-перше,доручається обслуговування працівників підприємств, що не мають своїх бібліотекі органів НТІ;
¨ По-друге,дається право залучати інших учасників об'єднання до виконання запитів цихчитачів.
Найбільшвеликі бібліотеки й органи НТІ, а також бібліотеки зі спеціалізованими фондамипризначаються головними для бібліотек і органів НТІ своїх систем і відомств, атакож по цілому об'єднанні, де вони адмініструють обслуговування переважаючихгруп читачів-спеціалістів бібліотеками інших систем і відомств. Наприклад,науково-технічна бібліотека може бути головною у регіональній системібібліотечного обслуговування раціоналізаторів і винахідників, масові бібліотекирегіону, задовольняючи професійні запити цієї групи читачів, повиннікоординувати і кооперувати свою роботу з головною бібліотекою.
Беручиучасть у єдиній системі обслуговування, кожна бібліотека регіону, крім обслуговуваннясвого підприємства, мікрорайону задовольняє запити інших категорій працівниківнародного господарства, незалежно від галузевої і відомчої приналежностіпідприємств, організацій і установ.
Зметою задоволення професійних запитів спеціалістів на високому професійномурівні, бібліотеки стали впроваджувати нову форму обслуговування — організаціюрегіональних читальних залів технічної літератури чи відділень-філійнауково-технічних бібліотек. В основі формування фондів таких структурнихпідрозділів — оригінальні чи дублетні екземпляри, тимчасові тематичні комплектикниг з фондів науково-технічних, наукових, масових бібліотек. На їхній базішироко організовується індивідуальне і масове інформування (виставки-перегляди,дні інформації, дні фахівця і т.д.) з використанням бібліотечних таінформаційних ресурсів всіх бібліотек та органів НТІ певного регіону.
Бібліотеки,працюючи в рамках координаційного об’єднання, забезпечили вільний доступ дляфахівців до фондів технічних бібліотек міста. У міськвиконкомі на нарадікерівників підприємств, що мають технічні бібліотеки, приймаються угоди прозапис у ці бібліотеки фахівців-читачів масових бібліотек. В результаті близько40 % читачів державних масових бібліотек користуються тепер фондами технічнихбібліотек.
Державніобласні масові бібліотеки впроваджують іншу форму обслуговування працівниківгалузі виробництва та спеціалістів — по попередньому замовленню читачі-фахівцімають можливість одержувати книги з фондів технічних бібліотек у вихідні дні.
Розподілитиобов’язки по обслуговуванню різних груп читачів-фахівців доцільно в такийспосіб:
- державні масові бібліотеки забезпечуютьдиференційоване обслуговування робітників і фахівців на місці проживання, атакож працівників підприємств, організацій і установ, які не мають своїхбібліотек та органів НТІ розташованих у мікрорайоні обслуговування бібліотек;
- профспілкові бібліотеки (централізованіпрофспілкові бібліотечні системи) обслуговують робітників і фахівців,профспілковий актив своїх підприємств, а також робітників і фахівців міста замісцем проживання;
- науково-технічні бібліотеки обслуговуютьфахівців своїх підприємств, організацій, а також раціоналізаторів,винахідників, висококваліфікованих робочих своїх підприємств і регіону;
- спеціальні бібліотеки організовуютьдиференційоване обслуговування фахівців і працівників своїх організацій таустанов, груп працівників народного господарства відповідного профілю.
Удосконаленнясистеми диференційованого обслуговування працівників народного господарствавимагає постійного вивчення їхніх професійних запитів та постійнодіючихінформаційних потреб.
Роботабібліотек і органів НТІ в рамках об’єднань дозволяє найбільш ефективно вивчатизапити читачів за допомогою уніфікованих форм і методик.
Результатививчення професійних потреб та інформаційних запитів окремих читацьких групузагальнюються й обговорюються на бібліотечних семінарах. Розробляютьсярекомендації для удосконалення диференційованого обслуговування читачів,ставляться конкретні заходи в цій області інформаційного обслуговування.
2.2 Особливостіінформаційного забезпечення фахівців у галузі бібліотекознавства (на прикладібібліотек Росії)
Сучаснасоціально-економічна ситуація в Росії формує нові інформаційні потреби фахівціву бібліотечному середовищі. Результати досліджень по інформуванню ринковихвідносин у бібліотечній справі, «Бібліотекар як читач», підбилиприхильність фахівців бібліотечної справи в практичній роботі до різних формінформаційного обслуговування: аналітичним оглядам, рефератам, важливимфактографічним повідомленням, інформації вирішального характеру про станпроблеми в цілому, про результати ІАД і т.д.
Вищезгаданідослідження виявили тенденцію — значна частина бібліотечних фахівців губиться впотоці інформації. Їм потрібні орієнтири. Так що ж тоді говорити про фахівцівякі вимагають спеціалізовану інформацію? Чи є конкретна інформаційна служба чивид послуг, що відслідковують інформацію і поставляють її під конкретнупроблему, конкретному споживачу?
Такаслужба є. Вона працює в Російській державній бібліотеці протягом багатьохроків, тоді був організований інформаційний центр із проблем культури імистецтва. Система інформації в області бібліотечної справи і бібліографіїявляла собою сукупність галузевих підсистем, що функціонують у різних відомчихбібліотечних мережах і інформаційних органах, що мають, на різнихтериторіальних рівнях (всесоюзному, республіканському, обласному і т.д.). Воснові її організаційної структури, так само як і всієї бібліотечної системи,лежав територіально-галузевий принцип — функціональний спецінформцентр.
Інформаційнеобслуговування фахівців в окремих відомствах здійснювали бібліотеки — методичніцентри відповідного профілю. Найбільш значними з них були ДПНТБ СРСР, Державнаукраїнська бібліотека ім. В.І.Вернадського. Видавнича діяльність цих бібліотекв області інформації, як правило, обмежувалася випуском бібліографічнихпокажчиків. У такий спосіб фахівці бібліотечної справи забезпечувалисяінформацією із широкої тематики, що представляє міжвідомчий характер.
Незважаючина розпад сформованої в СРСР державної системи НТІ, підгалузь диференційованогоінформування збереглася в рамках Російської системи науково-інформаційногозабезпечення (в основному, культурної діяльності ).
Бібліотечнасправа із підгалуззю ДІС формує свої інформаційні ресурси на основіцілеспрямованого виявлення, збору, наукового аналізу й узагальнення вітчизняноїі закордонної літератури, неопублікованих документів, перекладів; постійновивчає інформаційні потреби і запити користувачів, проводячи самостійні НІР(науково-інформаційні роботи). Створено автоматизовану БД по бібліотечнійсправі і бібліографії, у яку починаючи з 1982 р. вводяться зведення проопубліковані і неопубліковані документи, а з 1993 р. — іноземні джерела (заразтут зібрано понад 15 тис. документів).
Побібліотекознавству і бібліографознавству видається бібліографічний покажчик (із1974 р.). Його ціль — інформувати фахівців про нову літературу по теорії,методиці, історії й організації бібліотечної справи і бібліографії в Росії і закордоном. У ньому відбиваються зведення про нові публікації, що відбираються зпоточних надходжень літератури в РДБ. Зведення про книги, статті з журналів,видань, що продовжуються, збірників, що виходять на мовах народів СНД, надходятьз державних бібліотек країн СНД.
Придоборі матеріалу враховуються роботи науково-дослідного (в окремих випадкахнауково-популярного) характеру, монографії, автореферати, статті зі збірників,журналів і видань, що продовжуються, бібліографічні довідники й інформаційнівидання, автореферати дисертацій, рецензії.
ДІСнадає фахівцям бібліотечної справи інформаційні послуги. Активновикористовується і система вибіркового розповсюдження інформації (ВРІ) в режимітеледоступу. ДІС надається платним абонентам. До них належать спеціалісти,фахівці із певних галузей, науковці. Щодо систематичного інформування, тоактивно використовується система інформування споживачів у галузі культури, атакож у галузі новинок науки та техніки в органах НТІ.
Інформаціяподається у вигляді сигнальних карт, що містять бібліографічний описпершоджерел мовою оригіналу, чи анотацію, короткий реферат російською мовою.Абоненти системи ДІС одержують повну інформацію про нові вітчизняні ізакордонні публікації.
Іншийвид інформаційної послуги — ретроспективний пошук. Абонент має можливістьзамовити тематичну добірку ретроспективної бібліографічної інформації з різнихпроблем бібліотечної справи і бібліографії.
З1991 р. ведеться розробка локальної інформаційно-пошукової системи для персональнихкомп'ютерів. Ця робота спрямована на вирішення задач децентралізації формуванняБД і забезпечення користувачів зручним і доступним за ціною засобом пошуку ізбереження інформації, що може поповнюватися як за рахунок їх власноговведення, так і шляхом одержання записів з центрального банку даних укомунікативному форматі. Ці розробки дозволили формувати БД за допомогоюорганізацій-партнерів; Наукової музичної бібліотеки їм. Танєєва, а такожпередавати інформацію з БД, виділену по тематичній і хронологічній ознаках, увеликі бібліотеки. Наприклад, у 1995 р. розроблений варіант локальної ІПСпереданий в Самарівську ОУНБ.
Основнимінформаційним виданням підсистеми став збірник «Світ бібліотексьогодні», універсальний за змістом і характером використовуваних джерел.В ньому висвітлюються найбільш актуальні проблеми бібліотечної справи Росії. Узбірнику друкуються статті, огляди реферати, переклади, надаються описи виданьяк вітчизняного, так і закордонного досвіду.
Значнемісце в збірнику приділяється публікаціям про стан і перспективи обслуговуваннячитачів у бібліотеках. Оцінюючи цей напрямок діяльності, слід зазначитипозитивний досвід дитячих бібліотек Росії. Саме вони інтенсивно шукають новіметоди у організації ДІС.
Упідсистему документального інформування фахівців бібліотечної справи входитьвидання «Бібліотечна справа. Інформаційні матеріали». Починаючи здругої половини 1992 р. РДБ переводить і видає практичні посібники закордоннихавторів, тематичні науково-реферативні збірники (уже вийшло 7 видань).
Сьогоднісвітовий досвід в галузі диференційованого інформування споживачів все більшевключається в оборот професійної діяльності. Одним з найважливіших напрямків вінформуванні фахівців стає відстеження й аналіз потоку найбільш значимих дляперекладу, реферування та багато аспектного аналізу необхідних матеріалів.Вперше в Росії цілеспрямовано формується банк даних по перекладах іноземноїбібліотекознавчої літератури і документації. Сьогодні у фонді перекладів більше300 одиниць документів. Видано покажчик по бібліотечній справі за кордоном. Вінвперше акумулює опубліковані і неопубліковані російською мовою матеріали пробібліотечну справу в закордонних країнах за 1990—1993 р. Саме в цей періодз'явилася можливість більш об'єктивно, без певних ідеологічних критеріїв,відібрати й оцінити бібліотечний досвід закордонних країн. Покажчик допомагаєвиявити рівень інформаційної забезпеченості відповідними матеріалами російськоюмовою конкретних груп споживачів.
Матеріалидля покажчика виявлялися на основі широкого кола джерел: каталогів і картотек,архівів і фондів неопублікованих документів РДБ, БД ВИНИТИ, професійнихбібліотечних журналів і збірників.
У1995 р. бібліотекознавці і практики одержали кілька цінних видань. Одне з них —«Обслуговування дорослих публічними бібліотеками США», збірник,підготовлений Американською бібліотечною асоціацією — результатзагальнонаціонального дослідницького проекту. Проблеми обслуговування дорослихдаються тут у нерозривному зв'язку із соціальною роллю і функціями публічнихбібліотек. У Росії, як і в інших країнах, публічні бібліотеки в силу своєїчисленності, поширеності, наближеності до місця проживання людей повинні бутиголовним каналом забезпечення права особистості на доступ до інформації, знанням.Це визначає теоретичне і практичне значення книги для російських фахівців. Воснові книги лежить концепція, обумовлена самим трактуванням поняття«обслуговування дорослих».
Американськібібліотекознавці включають сюди всі аспекти і види роботи із фахівцями, прицьому визнається специфіка роботи кожної окремої бібліотеки по обслуговуваннючитачів. Розглядаються обслуговування різних груп читачів — людей з обмеженимифізичними можливостями, безробітних, людей похилого віку, бізнесменів, робітників,науковців; окремі види наданих послуг — довідкове обслуговування, використаннякомп'ютерів у різних видах обслуговування, в тому числі й у ДІС, підняли рівеньне тільки швидкості надання інформації, але й — рівень об’єктивності йзначимості наданої інформації. Такий вид обслуговування підняв на належнийрівень соціокультурну роль публічної бібліотеки.
Длябібліотекарів, що займаються обслуговуванням спеціалістів, кращий спосібпроникнути в його сутність і навчитися передбачати інформаційні потребикористувачів — це мати доступ до інформативних потоків та вміти вибирати з нихінформацію під конкретну проблему. Різні види обслуговування відповідаютьпотребам різних груп користувачів, а не створюваним теоріям по обслуговуванню.Обслуговування спеціалістів у майбутньому вимагає активної інтеграції бібліотеку процеси розвитку соціуму, достатньої гнучкості і далекоглядності в роботі, атакож прогресивність та реформацію застарілих форм роботи.
Вумовах різкого скорочення фінансування російські бібліотеки шукають новихпартнерів. Такими є широкі ділові кола, що приходять до розуміння цінностіінформації. Обслуговування їх відкриває перед публічними бібліотеками великіможливості. На думку американських колег, обслуговування даної групи населенняне йде на шкоду іншим групам читачів. Участь у задоволенні потреб діловогоспівтовариства сприяє розвитку економіки, що в кінцевому рахунку необхідновсьому населенню.
Представленів книзі матеріали по обслуговуванню дорослих створюють загальне уявлення пробібліотечні ресурси і програми для спеціалістів у США. Зроблено спробу виявитите загальне, що є рушійною силою обслуговування фахівців. Ця робота залишаєтьсяі зараз у центрі уваги публічних бібліотек США.
У1996 р. у цій же серії — «Бібліотечна справа. Інформаційні матеріали»— видана книга Майкла Бакленда «Реконструкція (перебудова) бібліотечногообслуговування». У передмові до американського видання відзначається, щопрактичне значення і цінність цієї книги полягає в тому, що вона міститьоцінки, розраховані на середньострокову перспективу. Актуальна реформація ДІСполягає в тому, що бібліотекам доведеться надавати доступ до електроннихдокументів. Автор справедливо не називає точного кількісного співвідношеннятаких документів і традиційних. У недалекому майбутньому бібліотеки будутьпрацювати з документами усіх видів.
Іншийважливий аспект, який розглядається у даній книзі — це значення всіх видівінформаційного обслуговування груп споживачів. Бібліотеки існують, щобобслуговувати споживачів та активно використовувати свій потенціал. Майкл Баклендясно вказує шляхи розширення сфери обслуговування, наданого бібліотеками, а такожможливі вимоги бібліотечного користувача в майбутньому. Автор не тільки привівпереконливий аналіз минулого, сучасного і можливого майбутнього бібліотек, алеі вказав практичні наслідки змін.
Такимчином, можна зробити висновок, що описані вище теоретико-практичні підходи уналагодженні інформаційної служби в масових бібліотеках, які активно інформуютьконкретні групи споживачів інформації (на прикладі інформаційного забезпеченнябібліотекознавців в Росії) підвищують фаховий рівень спеціалістів усіх галузей;дозволяють відповісти на будь-який запит, документально забезпечити проект,програму будь-якого споживача інформації. Основним завданням такої служби єпостійне вивчення інформаційних потреб певних фахівців (в конкретному випадку —фахівців бібліотечної справи); забезпечити різні тематичні напрямки необхіднимиактуальними виданнями та ін.
2.3 Інформаційне забезпеченняАПК
Певнінадії на вихід із ситуації, в якій опинилося сільськогосподарське виробництво,дають нові підходи до формування і здійснення державної аграрної політики.Проте її реалізація залежатиме переважно від безпосередніх учасниківекономічної діяльності. За цих умов сільським товаровиробникам, підприємствам,котрі обслуговують їх діяльність, та управлінцям для прийняття обгрунтованихрішень відповідно до ситуації на ринку необхідна своєчасна, вичерпна, пов'язаназ їх діяльністю інформація.
Проблемаінформування стала настільки очевидною, що не викликає будь-яких сумнівів увиробника щодо її актуальності. Так, опитування 280 працівників селянських(фермерських) господарств Чернівецької, Тернопільської та Івано-Франківськоїобластей показали, що 90% респондентів поряд із дефіцитом матеріальних іфінансових ресурсів дедалі більше відчувають дефіцит інформації.
Насучасному етапі інформаційне обслуговування господарств здійснюється бездеталізації знань і врахування ситуації, яка склалася у конкретних виробниківна даний момент. В Україні існує достатня кількість інформаційних ресурсів,проте їх попит серед виробників перебуває на низькому рівні. Ринок товарів іпослуг, включаючи інформаційний і консультаційний сервіс на селі, є нерозвиненим.
Ізметою виправлення ситуації з 1995 р. створюється інформаційно — консультаційната впроваджувальна служба сільського господарства (ІКВС), яка увійде складовоючастиною до інформаційної системи України. На першому етапі формування службипроводяться роботи щодо організації інформаційно-консультаційних регіональних(обласних) центрів (ІКЦ) у Львівській, Тернопільській, Вінницькій, Житомирськійта Полтавській областях. Однією з проблем цих робіт є виявлення видів даних,яких на сучасному етапі найбільше потребують виробники. Це дасть змогу розпочатироботи по створенню інформаційного фонду ІКВС.
Відсутністьвідповідних даних є істотним інформаційним недоліком, а тому стримує вивченняінших більш важливих для організації служби питань, пов'язаних з роботоюконсультантів.
Виходячиз цього, під час експерименту проводилось анкетування та опитування в різнихагрокліматичних регіонах України основних категорій виробників: керівниківобслуговуючих і виробничих підприємств сільськогосподарського профілю, головнихспеціалістів цих організацій, фермерів та управлінців, а також надавалисяконсультації абонентам ІКЦ. Метою робіт було виявити інформацію, якої найбільшепотребують товаровиробники в умовах переходу до ринкової економіки. Так, в ІКЦпри Західноукраїнському центрі фермерства протягом 1995 р. надано 156консультацій. Найбільший інтерес проконсультовані (39,7%) виявили доорганізаційно-правових питань. Ці проблеми насамперед заінтересували тихфермерів, які не могли реалізувати своє право землекористувача.
Консультаціїтехнологічного характеру (37,1%) переважно стосувались агротехніки одержаннягібридів насіння кукурудзи, енергозберігаючих технологій вирощування зерновихкультур, особливостей підбору сортового складу саду та ін.
Середкомерційної інформації найбільший попит мала інформація щодо збуту сільськогосподарськоїпродукції, цін на ринках, купівлі ресурсів, засобів праці.
Опитуванняв Житомирській, Рівненській та Волинській областях показали, що в обстеженихгосподарствах найбільшу потребу в пальному й мастильних матеріалах виявило 75%респондентів, у добривах — 72%, у запасних частинах — 57%, у гербіцидах — 55%.Серед пропонованої на продаж лідирують продукція тваринництва і хмелярства,зерно пшениці.
Надумку опитаних, для розв'язання проблем господарювання та прийняттяобгрунтованих управлінських рішень доцільно, щоб ІКЦ інформували (у тому числіі через консультаційні послуги) з усіх питань аграрного виробництва, а такожвиконували посередницькі функції для налагодження ділової активностівиробників.
Консультації,надані абонентам у Львівській області, стосувалися селекції, агрохімії,вирощування зернових і зернобобових, приватизації землі й реформуванняколективних господарств, Опитування в цьому регіоні представників 326 суб'єктівекономічної діяльності сільськогосподарського профілю дали можливість виявитичастоту використання інформації. Так, кожного дня стають у пригоді даніметеорологічних прогнозів. Наприклад, агрономів цікавили короткострокові(декадні) та довгострокові (місячні, квартальні) прогнози запасів вологи.Щотижня оновлюється інформація про ринки продукції та ресурси, їх реалізацію,хід сільськогосподарських робіт; два рази на місяць — дані про можливостіпостачальних і заготівельних організацій. Відомості про фінансовий стан регіонута країни, рекомендації наукових закладів, використання основних і матеріальнихзасобів, витрати на виробництво одержують раз на рік. Така ж інформаціяпотрібна управлінцям.
Усіхреспондентів цікавлять біржові ціни у світі, в Україні та країнах СНД насільськогосподарські культури й техніку, пальне й мастильні матеріали, добрива,засоби захисту рослин, курси валют тощо.
ВІКЦ при Полтавському науково-виробничому об'єднанні «Еліта» одержаликонсультації представники 30 господарств 2-х районів Полтавської області.Виробники зверталися з питаннями, які переважно стосувалися голландськоїтехнології вирощування картоплі.
Результатиопитувань у згаданому регіоні свідчать, що існують проблеми у придбаннізапасних частин, хімічних речовин, пального й мастильних матеріалів, елітногонасіння та в реалізації сільськогосподарської продукції.
Отже,аналізуючи результати опитувань і характер наданих консультацій, можна зробитивисновок, що організації, підприємства, котрі отримують інформаціюагропромислового характеру досягають значних успіхів у веденні господарства відповіднодо завдань, видів робіт і функціональних обов’язків. Проте проблемиінформаційного забезпечення перед ними стоять однакові. Тобто, незважаючи навідмінності у спеціалізації виробничої діяльності та природно-кліматичних зон,інформаційна залежність господарств однаково гостра в різних регіонах України.Найбільший дефіцит існує на правові, комерційні та науково-технічні дані.Велику потребу в правових матеріалах можна пов'язати з позитивними змінами увиробничих відносинах суспільства в напрямі побудови правової держави. Щодокомерційної та науково-технічної інформації, то можна відзначити, що,враховуючи посилення економічної активності та фінансової відповідальностісуб'єктів господарювання йде дедалі більше впровадження у виробництво досягненьнауки і техніки, попит на ці види даних зростатиме.
Такимчином, при комплектуванні інформаційного фонду консультаційної службиагропромислового комплексу доцільно розпочати формування баз даних із правових,комерційних питань і досягнень науки й техніки в цій галузі. Ці види інформаціїбудуть використовуватися насамперед для проведення консультацій івибірково-довідкового розповсюдження інформації в органах НТІ, що сприятимеекономічному та інтелектуальному відродженню українського АПК.
РОЗДІЛ 3. ІННОВАЦІЇ В ОБСЛУГОВУВАННІ СПЕЦІАЛІСТІВ
На межі XX і XXI ст. у зв'язку з пошуком оптимальних шляхіввходження до інформаційного суспільства, в якому домінуючими продуктамивиробництва є інформація та знання, і переосмисленням завдань діяльності йогоінституцій почали активно дискутуватися питання про роль і місце бібліотек.Потреба в швидкій та оперативній інформації призвело до переходу на нові носіїінформації, які забезпечують (порівняно з паперовими) більш високу інформаційнуємність, оперативність тиражування та розповсюдження документів, меншу вартістьїх виробництва, можливість актуалізації даних і відтворення мультимедійноїінформації обсяг знань людства зберігався в документах на паперових носіях, доери електронних інформаційних комунікацій. Інтеграційні тенденції, щопосилюватимуться з розвитком комп'ютерних мереж, приведуть до об'єднаннябібліотек та інших інституцій, які приймають участь у створенні інформаційнихресурсів, у інфополіси. В їх рамках здійснюватимуться не лише традиційні длябібліотек процеси кумуляції, обробки та використання наукової, технічної,економічної та іншої інформації, отриманої в процесі науково-дослідної,дослідно-конструкторської, проектно-технологічної, виробничої та громадськоїдіяльності суспільства, а й продукування нових знань на базі цієї інформації.Одним з таких видів є міжбібліотечний абонемент. 3.1 Міжбібліотечний абонемент (МБА)
МБА – це один з видів обслуговування, який дозволяє вдоступній та ефективній формі забезпечувати СІ якісною та оперативноюінформацією. Мета МБА – забезпечити користувачів літературою та інформацією, щоє у фондах бібліотек України та поза її межами; створити таку систему програмно– технічного обслуговування, яке б дало змогу оперативно знаходити інформаціюпро необхідні джерела, швидко доставляти документи користувачам в їх первинномувигляді і в електронному варіанті; у формі ксерокопій, мікрофільмів.
Проблемифункціонування міського МБА, особливістю якого у системі взаємовідносин НБУВ з іншимибібліотеками Києва є обслуговування колективних абонентів розглянула завсектором НБУВ Н.І. Московська ( доповідь – “Міський МБА в системі забезпеченняінформаційних запитів читачів-науковців”). Ця система є досить стабільною, хочаспостерігається тенденція до збільшення замовлень колективними абонентами, восновному, на наукову літературу.
Згідноз вибірковим опитуванням читачів абонемента, виявлено, що перспективним було бстворення зворотнього зв’язку з бібліотеками – абонентами.
Зметою його реалізації слід здійснити такі заходи:
1.Організувати у відділі абонемента титульну інформаційну базу, що містила бінформацію про всі бібліотеки, які складають комплексний фонд наукової, науково– технічної та навчальної літератури міста Києва.
2.Створити комп’ютерний сайт з інформацією про нові надходження до фондівбібліотек міста.
Відповіднодо вищезазначеного, доцільно популяризувати інформацію про можливість і умовидоступу, отримання необхідних документів та обслуговування потенційнихкористувачів у системі МБА.3.2 Реферативні ресурси
Інформаційніресурси – це документи та масиви документів в інформаційних системах(бібліотеках, архівах, фондах, банках даних, депозитаріях, музейних сховищах таін.).
Середінформаційних ресурсів чільне місце посідає реферативна інформація.
Реферативні інформаційні ресурси — інтеграційна основа науковоїінфосфери. У всьому світі визнано, що саме реферативні бази даних і реферативніжурнали здійснюють оперативне інформування різних категорій споживачівінформації про літературу, яка видається, надають найсуттєвіший фактографічнийматеріал, сприяють ретроспективному пошуку публікацій, зменшують негативнийвплив пов'язаного з диференціацією наук розсіяння публікацій, інформують продосягнення в суміжних галузях наук, інтеграцію наукових напрямів і дисциплінтощо. Слід відзначити також, що реферативні бази даних і журнали крім поданняінформації про книжкові видання, розкривають зміст статей з періодичних тапродовжуваних видань, збірників наукових праць, матеріалів конференцій тощо. Ацей масив документів складає майже дві третини наукової інформації, невідображеної в каталогах бібліотек.
Відсутність в Україні цілісної системи реферування наукових джерелпризводить до втрат інформації, перешкоджає якісному обслуговуванню споживачів,а також участі нашої країни в міждержавному обміні НТІ. Значна кількістьреферативних видань зарубіжних країн та Росії, що надходить до України,знайомить вітчизняних учених з новими напрямами світової науки і утворює більш-меншповну систему інформаційного забезпечення наукових досліджень. Але у ній майжене представлений вітчизняний потік наукової літератури.
Реферативні бази даних (БД) і реферативні журнали (РЖ) оперативноінформують споживачів про літературу, яка видається, надають істотнийфактографічний матеріал, сприяють ретроспективному пошуку публікацій, зменшуютьнегативний вплив пов'язаного з диференціацією наук розсіяння публікацій,інформують про досягнення у суміжних галузях знань, забезпечують інтеграцію науковихнапрямів і дисциплін тощо. Крім того, реферативні БД та РЖ розкривають змістстатей, опублікованих у періодичних і продовжуваних виданнях, збірникахнаукових праць, матеріалах конференцій тощо. А цей масив документів становитьмайже дві третини наукової інформації.
ВИСНОВКИ
Внаслідоквсього вищенаведеного можна зробити висновок, що реалії сучасного суспільствависувають необхідність розробки теоретичних основ і механізмів формуванняпрофесійної етики і майстерності.
Протиріччяміж завданнями, які стоять перед суспільством і кожною людиною, з одного боку,і рівнем готовності (чи неготовності) фахівців до їхнього рішення — з іншого,дозволяють зробити висновок про своєрідний дефіцит компетентності, щовиявляється в різних формах. У фахівців з великим стажем і досвідом роботи — цечасто відсутність готовності й уміння працювати в нових умовах, що виражаєтьсяв такому феномені, як “бар'єр до інновацій”. У молодих працівників — це низькийрівень компетентності, професійних умінь і навичок, відсутність сформованихпозитивних умінь для праці. Названі протиріччя по-різному виявляються у вжесформовану і давню традиційну проблему, яку мають всі без виключенняорганізації: брак необхідної інформації для професійної діяльності. Вирішитидану проблему здатні вирішити такі види інформаційного обслуговування як ДІС, МБА,РЖ.
Bпроцесі роботи стало зрозуміло, що під час обслуговування (інформування)ефективно можна використовувати мережеві технології та принципи електроннихбібліотек (на прикладі РАН та інформування науковців). Усвідомленнянеобхідності прискорення розвитку незалежної України та її визнання світовимзагалом як повноправного суб'єкта міжнародного співробітництва, запорукою якогомають стати високі досягнення певного рівня у виробничих і новітніх технологіях,спонукає до залучення в нашу державну систему інформаційного обслуговування,інформаційних та авангардних продуктів інтелектуальної власності. Це відкриєдоступ вітчизняним ученим, інженерам, раціоналізаторам та винахідникам доновітніх науково-технічних і технологічних досягнень світової інтелектуальноїеліти, а також надасть можливість узагальнити й найефективніше використатиінтелектуальні ресурси держави.
Ефективнеобслуговування надасть споживачам можливість використовувати ресурси науково-технічної,економічної і патентної інформації, а це, в свою чергу — одна з обов'язковихумов виходу з економічної кризи за рахунок науково-технічного потенціалу нашоїдержави. Активне використання інформаційних ресурсів вищезгаданих мереж та БДорганів НТІ та фондів бібліотек, володіння повною й достовірною інформацієюдасть змогу українським виробникам, насамперед вітчизняної наукомісткоїпродукції, опанувати світовий ринок і сприятиме становленню в Україні ринкуінтелектуальної власності, дозволить перевести процес міжнародного обмінуінформацією в галузі промислової власності, новітніх технологій та ростіпрофесійного рівня вітчизняних фахівців на більш якісний рівень.
Уцілому, бібліотека інформаційного суспільства буде не лише важливим, а йвизначальним структурним елементом цього суспільства, від розвитку якогозначною мірою залежатиме прогрес цивілізації.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
Виданнянормативного характеру
1. Основизаконодавства України про культуру від 14 лютого 1992 р. №2117-ХІІ // ВідомостіВерховної Ради України .-1992.-№21.-С. 294.
2. Пробібліотеки і бібліотечну справу: Закон України // Відомості Верховної РадиУкраїни .-1996.-№ 7.-С. 121-131.
3. Провнесення змін до Закону України “ Про бібліотеки і бібліотечну справу”: ЗаконУкраїни // Відомості Верховної Ради України. — 2000.- № 23.-С. 403-413.
4. Законодавчіта нормативні документи України у сфері інформації, видавничої та бібліотечноїсправи: Темат. добірка: У 2 ч. / Кн. палата України; [Уклад. Т.Ю.Жигун]. — К.,… 2002. 2. Ч. 2: Правове регулювання у сфері видавничої та бібліотечноїдіяльності, 2002. — 220 с.
1. Автоматизацияинформационного сопровождения целевых комплексных научно-технических программ /А.Н.Курбатов. — М., 1985. – 55 с.
2. АмлинскийЛ.З. Взаимодействие органов НТИ и специальных библиотек в информационномобеспечении целевых комплексных прохрапи. — Киев: О-во «Знание» УССР,1984. – 127 c.
3. БорисоваР.А… Грабченко А.М. Организация информационного обеспечения целевыхкомплексных научно-технических программ на базе единого республиканского Съезда// НТИ. Сер. I, Орг. и.методика информ. работы. — 1983. – 87 с.
4. ВасильєвО. Нові форми інформаційного обслуговування — бібліотекам. Вісник книжковоїпалати України. — № 9, 1999. — С.20 – 21.
5. ГалугаМ.В. Особенности информирования учителей. // Библиография. — №5, 1996. — С. 12– 16.
6. ВороноваЛ. Проблеми інформаційного забезпечення діяльності банківської системи України.// Вісник НБУ. — №12, 1998. — С. 45 – 49.
7. ДобкоТ. Інновації в системі бібліотечного сервісу / Т. Добко, Н. Каліберда, Т.Коваль // Бібл. Вісник -2003. — № 6 -С. 13-17.
8. ЗахаровА., Козлова Е. Проблемы информационного обслуживания ученых в централизованнойбиблиотечной системе РАН. // Бібліотечний вісник. — №5,2001. — С.2 – 5.
9. МельникЛ. Бібліотечне обслуговування сьогодні: тенденції і проблеми. // Вісниккнижкової палати України. — № 9, 1999. — С.4 – 6.
10. Мельник Л. Диференційоване інформуванняспоживачів в органах НТІ. // НТБ. — № 6, 1997. — С. 17 – 21.
11. Хайцева Л.Информационная служба готова выполнить любой запрос. // Библиотека. — № 5,1997. — С. 5 – 8.
12. Шкарбан І.Д. Шляхи інформаційної забезпеченості підприємств АПК. //Вісник аграрної науки. — №2, 1997. — С. 77 – 78.
13. Яценко О. Система інформаційногозабезпечення бібліографічної діяльності.// Вісник книжкової палати України. — №10, 1999. — С.23-28.
14. Рябова С.В. Основыинформационного поиска: Учеб. пособие длястуд.всех специальностей. Ч. 1. /С.В.Рябова.–Луганск: Изд-во ВНУ им.В.Даля, 2003. – 44 с.
15. ШрайбергЯ.Л. Современные тенденции развития библиотечно-информационных технологий:ежегодный доклад // Библиотеки и ассоциации в меняющемся мире: новые технологиии новые формы сотрудничества: 8-я Междунар. конф. «Крым 2001»:Материалы конф. — 2001. — Т. 1. — С. 9-11.
16. СувороваВ. Дистанционное консультирование – оперативная помощь специалиста. //Библиотека. – 2000. — №2.—С.16-18.
17. КиршВ. Анкетирование, как способ анализа востребованность // Библиотека. – 2000.--№11.—С.43-44.
18. ТерещенкоО. Электронный каталог глазами читателя // Библиография.—М.,2003.—№3. – С.23-26.
19. Междубиблиотечныйабонемент в системе библиотечно-библиографического обслуживания науки ипроизводства: Сборник материалов научно-практической конференции. – М., 1972.
20. БрежневаВ.В. Информационное обслуживание – сервисный подход // Библиотековедение. –2004. — №4. – С. 27-31.
21. РядькинаН.С. Научные библиотеки в информационном обеспечении управления наукой. //Библиотековедение. – 2004. — №3.—С. 47-53.
22. СлуцкаяК.К. Удовлетворение запросов читателей – критерий качества обслуживания. //Науч.и техн. б-ки СССР.— 1987.—№3.—С.3-5.
23. КожевниковаЛ. Библиотечное обслуживание в изменившейся системе экономических отношений.//Библиотековедение.—1999.— №3.—С.53-
24. Зотова В. Формування системи інформаційно—бібліографічногообслуговування в режимі “запит—відповідь” у Національній бібліотеці іменіВернацького (1918-1924). // Вісн. Кн. Палати.—2004. — №3.—С. 36-38.
25. Орлеанська Н. Тенденції розвитку тавикористання інформаційних технологій в бібліографічному обслуговуванніфахівців медичної галузі. // Вісн. Кн. Палати. — 2004. — №3. — С. 14-18.
26. Гранчак Т. Бібліотечно—інформаційніінновації: ідеї, реалії, перспективи. Бібл. вісн. — 2003. — №6. — С. 9-13.
27. Актуальні питання розвиткубібліотечної справи: Матеріали наук.-практ. конф., Київ, 5-6 жовт. 2000 р. /Держ. наук. мед. б-ка; [Редкол.: Павленко Р.І. та ін.]. — К., 2000. — 140с.
28. Бібліотека на рубежі ХХІстоліття: Матеріали обл. наук.-практ. конф. / Вінниц. держ. обл. універс. наук.б-ка ім. К.А.Тімірязєва; [Упоряд. і відп. ред.: М.Спиця, П.Цимбалюк]. — Вінниця, 1999. — 83с.
29. Бібліотека удемократичному суспільстві: Зб. матеріалів Міжнар. наук. конф., 21-23 листоп.1995 р., м. Київ / Укр. бібл. асоц.; [Редкол.: Бабич В.С. та ін.]. — К., 1995.- 201 с.
30. Гайдук С. В. Бібліотека всистемі інформаційних комунікацій // Рівненський держ. ін-т культури.Українська культура: минуле, сучасне, шляхи розвитку. — Рівне, 1998. — Вип.3. — С.418–422. — Бп14524-3
31. Десятая юбилейная международная конференция «Крым2003. Библиотеки и ассоциации в меняющемся мире: новые технологии и новые формысотрудничества»: Тема 2003 года: Библиотека и доступность информации всовременном мире: электронные ресурсы науке, культуре и образованию: Тр. конф.,Судак (основ. прогр.) Алушта, Бахчисарай, КерчьКоктебель, Новый Свет,Симферополь, Старый Крым, Феодосия (выезд. заседания) Автоном. Респ. Крым,Украина, 7-15 июня 2003г… — М.: ГПНТБ России, 2003.
32. Зотова В. Організаційнізасади формування довідково-бібліографічної служби в Національній бібліотеціім. В.Вернадського // Вісн. Кн. палати. — 2002. — № 12. — С.29 — 30.
33. Костенко Л. Сорока М.Бібліотека інформаційного суспільства: Документальні комунікації таінформаційні технології: [Перспективи розвитку бібліотек в умовах домінуванняінформації на електронних носіях. Напрями розвитку бібліотечної освіти ] //Бібліотечний вісник. — 2002. — № 3. — С.33 — 38.
34. «Крым 2003. Библиотеки и ассоциации в меняющемся мире:новые технологии и новые формы сотрудничества», Юбил. междунар. конф. (10;2003; Судак)
35. Кушнаренко Н. Новабібліотека — нові кадри: Електронна мережа бібліотек // Культура і життя. — 2004. — 31 берез. (№ 12). — С.4.
36. Ляшенко Л. Модель інформаційногозабезпечення бібліотекарів: [Сучасна система інформаційного забезпеченнябібліотекарів ] // Вісн. Кн. палати. — 2002. — № 8. — С.20 – 22.
37. Науково-технічнібібліотеки в єдиному інформаційному просторі України Sсіеnсе-tесhnісаlLіbrаrіеs іn thе Whоlе Іnfоrmаtіоn Еnvіrоnmеnt оf Ukrаіnе: Міжнар. наук.-практ.конф.: Тез. доп. та повідомл. / Держ. наук.-техн. б-ка України та ін… — К.,2000. — 142 c.
38. Нашинець-Наумова А.Іноваційна бібліотечна технологія як об'єкт автоматизації // Вісн. Кн. палати.- 2002. — № 4.
39. Пинда Л. А. Бібліотека надопомогу інформатизації суспільства. Координація і коопераціяінформаційно-бібліографічного обслуговування науковців і спеціалістівсільського господарства Львівської області // Всеукраїнський Конгресбібліотекарів: (1; 1992; Київ). Сучасні проблеми бібл.-бібліогр. справи наУкраїні. — К., 1992. — С.45–47. — А562796
40. Тодощенко Г. Бібліотека НДІ — надопомогу вченим // Всеукраїнський Конгрес бібліотекарів: (1; 1992; Київ). Сучасніпроблеми бібл.-бібліогр. справи на Україні. — К., 1992. — С.50–51.
41. Трансформація ролі бібліотек вінформаційному суспільстві: Матеріали наук.-практ. конф., присвяч. 40-річчюб-ки Технол. ун-ту Поділля, 15-16 жовт. 2002 р. / Технол. ун-т Поділля; [Редкол.:В.М.Петрицька та ін.]. — Хмельницький, 2003. — 113 с.
42. Зайченко Н.Я. Електронний реферативнийжурнал: яким йому бути? // Наук. пр.
43. Нац. б-ки України ім. В.І.Вернадського.— 2002. — Вип. 8. — С. 379-383.
44. Електронні журнали. — К.: Британ. Радав Україні, 1999. — 140 с. — (The British Council. Б-ки в інформ. сусп-ві).
45. Павлуша І.А. Створення та розвитокелектронних бібліотек в Україні: бібліотекознавчий аспект (кінець XX — початокXXI ст.): Автореф. дис.… канд. іст. наук: 07.00.01 / НАН України, Нац. б-каУкраїни імені В.І.Вернадського. — К.: НБУВ, 2002. — 20 с.
46. Ярошенко Т.О. Електронні журнали – новіможливості в інформаційному забезпеченні науки та освіти // Наукові запискиНаціонального університету «Києво-Могилянська Академія»К. Т.19:Спец.випуск.-Ч.1./ НаУКМА, Редкол.: В. Брюховецький (голова) та ін. –К.,2001.–С.27–31.
ДОДАТОК №1
Платніповнотекстовi електроннi журнали
Доступ надано в рамках проектів МФ «Відродження» та«INTAS», учасниками яких є НТБ НТУУ «КПI»
(для читачів безкоштовний доступ в залi N 10, 4-й поверх)
Ebsco
База вміщує: а)академічну бд: право, наукові статті, дисертації
б) business sefrch: менеджмент, маркетинг, право, банківська справа та ін.
в) бд по медицині (medline), включає тільки реферативні дані.
г) бд дисертацій (амер.), в основному реферативні, частковоповнотекстові.
Журнали здебiльшого англомовнi
Tiborder
Бібліографічна база даних книг, журналів, патентів та інших документів,які є у фонді університецької та технічно-інформаційної бібліотеки (UB/TIB) м.Ганновера (Німеччина). Можливе замовлення повного тексту знайдених документів велектронному вигляді.
Springer
База вміщує 450 назв журналів, науковi електронні журнали, повнотекстові.Журнали здебiльшого англомовнi
Proquest
БД включає: в основному дисертації, по науково-популярнiй літературi реферативнаБД (частково повнотекстова), база здебiльшого англомовна.
Russia on-line
БД вміщує всі газети та журнали, які існують в Росії. База здебiльшогоросiйськомовна.
Blackwell
БД вміщує 416 назв журналів по сільському господарству, бізнесу,компютерним наукам, інженерії, медицині, мистецтву i т.п., база здебiльшогоангломовна.
ДОДАТОК №2
Реферативні виданняв Україні за останні 5 років (1999 – 2004)
1. Агропромисловий комплекс України: Реферативний журналЦентральна наукова сільськогосподарська бібліотека УААН, Інститут гідротехнікиі меліорації УААН Видається щоквартально В НБУВ: за 1999 – 2001 рр.
2. Депоновані наукові роботи: Реферативний журналДержавна науково-технічна бібліотека України В НБУВ: за 1997 – 1999 рр., 2001р. (№ 1)
3. Збірник рефератів дисертацій, НДР та ДКР Українськийінститут науково-технічної і економічної інформації В НБУВ: за 2003 – 2004 рр.
4. Медицинский реферативно-обзорный журнал: МРОЖАссоциация анестезиологов Украины; Нац. мед. ун-т им. Богомольца; Мед. акад.последиплом. образования, Ин-т хирургии и трансплантации органов В НБУВ: за 2002– 2003 рр. (відображена, в основному, іноземна література)
5. Економіка. Економічні науки: Реферативний журнал(Щомісячник) Книжкова палата України В НБУВ: за 1998 – 2004 рр.
6. Політика. Політичні науки: Реферативний журналЩомісячник) Книжкова палата України В НБУВ: за 1997 – 2004 рр.
7. Історія. Історичні науки (електронна версія: Web-сайтКПУ)
8. Держава та право – юридичний реферативний журнал(Щокварт.) Одеська національна юридична академія
Заявлено та розпочато випуск у 2003 р., але в НБУВ дане видання поки щовідсутнє.
/>ДОДАТОК №3
/>/>
Бібліотечніасоціації
Назва:Українська бібліотечна асоціація – УБА ІР: www.uba.org.ua Опис ресурсу(анотація): Новини бібліотек України. Інформація про УБА (Статут, президія,секції і ін.). Оголошення для бібліотекарів. Інформація про події, яківідбудуться. Електронні адреси бібліотек України та світу. Мова: укр. Дата:23.12.04.
Назва:ББА — Білоруська бібліотечна асоціація ІР: www.bla.by/ Опис ресурсу(анотація): В розділі „Новини” подається інформація про поточні події, яківідбудуться в бібліотечному світі Білорусі. Документація ББА (устав, плани ізвіти). Структура ББА. Інформація про членство в ББА. Публікації. Мова: біл.,рос., eng. Дата: 24.12.04.
Назва:РБА — Російська бібліотечна асоціація ІР: www.rba.ru Опис ресурсу(анотація): Новини РБА (професійні заходи, конкурси, гранти). Бібліотечнезаконодавство Росії. Матеріали про РБА. Бібліотечне законодавство Росії.Матеріали ІФЛА російською мовою. Діяльність РБА. Зворотній зв’язок. Мова: рос.,eng. Дата: 24.12.04.
Назва:Східно-казахська асоціація бібліотекарів ІР: idea.pushkinlibrary.kz/e-library.htm
Опис ресурсу (анотація): Інформація про асоціацію. Офіційні документи. Літописподій. Корисні посилання. Проект асоціації „Творча лабораторія „Яскрава ідея”.В „Бібліотечці”: „Офіційні матеріали”, „Публікації співробітників”,„Бібліотекарі про себе”, „Електронні матеріали з бібліотечної справи”, „Докладиконференцій ІФЛА” та ін. Мова: рос., eng. Дата: 24.12.04.
Назва:Електронні каталоги бібліотек Росії, України, Білорусі, країн Балтики ІР: www.rba.ru:8101/ir/libraries.html Опис ресурсу (анотація): Список очолюють національні і найбільші галузевібібліотеки. Потім ідуть посилання на зведені каталоги бібліотек університетів іобласні універсальні наукові бібліотеки. Посилання на електронні каталоги ібази даних центрів НТІ і окремих наукових закладів. Мова: рос.Дата: 1.02.05.
Назва:Library.Ru Інформаційно-довідковий портал, створений при підтримці Міністерствакультури Російської Федерації ІР: library.ru Опис ресурсу (анотація):Розділи: „Бібліотекам”, „Читачам”, „Світ бібліотек”, „Віртуальна довідка”,„Читальний зал”. „Каталог бібліотечних сайтів” (1 120) Назва: Портал«Библиотеки России». Форум. „Біржа праці”: розміщення резюме, переглядвакансій. Пошук по порталу. Мова: рос. Дата: 21.12.04.
Назва:Библиотеки России: Официальный портал отдела библиотек Федерального агентствапо культуре и кинематографии РФ ІР: www.libs.ru Опис ресурсу (анотація):Офіційні документи. Програми і проекти. База даних „Бібліотеки Росії і країнближнього зарубіжжя”. Каталог сайтів бібліотек Росії. Центри правовоїінформації. Форум. Підписка на новини. Поштова розсилка. Мова: рос. Дата:23.12.04.
Назва:bibliograf.ru: Сайт издательства „Агентство информ планета” ІР: www.bibliograf.ru/
Опис ресурсу (анотація): Подано зміст журналу „Библиотечное дело”, йогорозділи і статті, коротка анотація статей. Можна ознайомитися з планом заходівбібліотек, які відбудуться в поточному місяці. Пошук по сайту. Форуми.Фотогалерея УБА. Мова: рос. Дата: 23.12.04.