Міністерствоосвіти і науки України
Київськийнаціональний університет будівництва і архітектури
Кафедраполітичних наук
Індивідуальнаробота з історії світової культури на тему:
Культовепризначення пірамід у Стародавньому Єгипті
Виконав ст-т гр. АБС-23а:
Булатов М. О.
Перевірив:
Оксюковський П.П.
Київ– 2010
План
Вступ
1. Історія
2. Архітектура
3. Будівництво пірамід
4. Піраміда Хеопса
5. Сучасні гіпотези
6. Третій вимір піраміди Хеопса іСтоунхенджа
Висновки
Списоклітератури
Вступ
ЦивілізаціяСтародавнього Єгипту справедливо вважається однією з найбільш загадкових іпривабливих в історії світової культури. Унікальність Єгипту — перш за все вйого довговічності. Жодна країна, жодна культура ні до ні після не існувалитакий тривалий час — більше чотирьох тисячоліть, причому в практично незмінномувигляді. Для порівняння досить згадати Грецію, від витоків до падіння якоїпройшло близько двох тисячоліть. За цей час грецька цивілізація впершез'явилася на світовій сцені, пройшла через ряд драматичних змін, нерідко стрясалиїї до основи, була завойована римлянами, підкорила їх душі, і нарешті,поступилася місцем християнській культурі. А царство фараонів увійшло в історіювже остаточно сформованим, проіснувало майже сорок століть, і лише потім зійшлонанівець, розчинившись в більш молодих культурах.
Багатющакультура, високий рівень мистецтва, повна таємниць і загадок жорстоких міфологіята історія — ось неповний список того, що привертає до давньоєгипетськоїцивілізації уми вчених, дослідників, письменників ось вже не одне століття.
Єгипет — одна знайдавніших світових цивілізацій, чию історію вдалося відтворити за численнимизалишилися письмових документів. Ще в 4-му тисячолітті до нашої ери першіправителі Стародавнього Єгипту об'єднали племена, що мешкали в Північній Африціуздовж родючої долини річки Ніл. Тільки завдяки Нілу людям вдавалося вижити всуворих висушуючих пісках африканських пустель. У Єгипті дуже рідкісні дощі.Єдина вода, що несе життя цій землі — вода Нілу. Як у давнину, так і сьогодніпустелі займають 96% країни. Родючі землі лежать лише по берегах Нілу, кожногороку під час розливу наповнює колодязі і покриває прибережні поля шаромживильного мулу. Поки в Єгипті не були побудовані сучасні греблі, життя вкраїні протягом довгих століть і тисячоліть залежала тільки від однієї ріки, їїпримх і забаганок.
Уявімо собікартину стародавнього Єгипту. До річного розливу річки країна задихається вжарких пісках. Спекотні вітри з пустелі, безжально палюче сонце виснажуютьлюдей і тварин. Порятунку від палючого дихання пустині не знайти навіть унечисленних оазисах. Надії немає навіть на Ніл, що висихає під жорстокимисонячними променями. Тільки з приходом літа, з щорічним повінню і щедримрозливом Нілу життя знову вступає в свої права. Поля вздовж течії річкинасичуються життєдайною вологою і товстим шаром багатого мінеральнимиречовинами мулу, що дають життя нового врожаю, наповнюються колодязі та канали.Саме тому єгиптяни з найдавніших часів обожнювали Ніл, джерело життя. Саме томувони пов'язували з цією річкою всі свої надії і вірування.
Ніде більше всвіті межа між родючою землею і згубною пустелею, між життям і смертю не проведенатак виразно, як у Єгипті. І тільки в Єгипті ця межа завжди була така крихка, такмало залежала від людини. Не дивно, що вся культура Стародавнього Єгиптунастільки тісно пов'язана зі світом мертвих, занадто близько підійшов до світуживих. Єгиптяни більше думали про смерть, ніж про життя — може бути, тому, щобільшу частину часу їм доводилося виживати, а не жити на цій благословеннійземлі вздовж течії великої ріки.
Культ мертвих,культ смерті — ось що так притягує сучасної людини в культурі СтародавньогоЄгипту. Життя єгиптянина була підготовкою до загробному існування, і всі йогосили були спрямовані на те, щоб забезпечити гідне життя душі після смерті.Фараони починали готуватися до смерті та урочистого поховання, ледь зійшовши натрон. Знамениті єгипетські піраміди, де ховали правителів, будувалися часом неодин десяток років.
ЦивілізаціяСтародавнього Єгипту нараховує понад три тисячі років. У кінці ІV тисячоліттядо н.е. в Південно-Східній Африці, у долині ріки Ніл, сформуваласьранньорабовласницька держава Єгипет, якій випала історична доля стати одним ізнайбільших центрів світової культури.
Майжедвохтисячолітню історію Стародавнього Єгипту прийнято ділити на три періоди:перший — Стародавній (бл. 2800-2250 до н.е.), другий — Середнє царство (бл.2050-1700 до н.е.), третій — Нове царство (бл. 1580-1070 до н.е.). Відповідновиділяють і три періоди в розвитку його культури.
«Оригінальністьта неповторність Стародавнього Єгипту — причина його особливого приваблюваннята разом із тим визначеної чужості нам, з якою ми часто не можемо примиритисяні розумом ні серцем» — Войтех Замаровський.
1.Історія
У 28-23століттях до н.е. сформувалася давньоєгипетська цивілізація. Єдність Єгиптувтілювалася у владі фараонів — необмежених господарів всієї країни. Фараон бувглавою культів всіх богів Єгипта і сам оголошувався богом. Висловленням цьогобуло будівництво у цей період пірамід — гробниць фараонів Джосера, Снофру,Хеопса (Хуфу), Хефрена (Хафра) і Мікерина (Менкаура). Збільшилось значеннягеліопольского культу бога сонця Ра, синами якого називали себе всі фараони (втитулатурі).
У 28-23століттях до н.е. сформувалася давньоєгипетська цивілізація. Єдність Єгиптувтілювалася у владі фараонів — необмежених господарів всієї країни. Фараон бувглавою культів всіх богів Єгипта і сам оголошувався богом. Висловленням цьогобуло будівництво у цей період пірамід — гробниць фараонів Джосера, Снофру,Хеопса (Хуфу), Хефрена (Хафра) і Мікерина (Менкаура). Збільшилось значеннягеліопольского культу бога сонця Ра, синами якого називали себе всі фараони (втитулатурі).
- Перший розпад Єгипту (біля 2250—2050 дон. е)
У 23-21століттях до н. е. Єгипет розпадається на безліч номів.
- Середнє царство (біля 2050—1700 до н.е)
Нове об'єднанняЄгипту почалося з піднесення номархів Гераклеополя (в Середньому Єгипті),пізніше посилилися правителі південного міста Фіви. Фіванський фараонМентухотеп I став правителем об'єднаного Єгипту. У 21-18 століттях покровителемфараонів оголошений Бог Амон. Аменемхет I переніс столицю з Фів в Іттауі вФайюмській оазі.
- Другий розпад Єгипту (біля 1700—1580 дон.е)
Новий розпадЄгипту у 18-16 століттях привів до захоплення його азіатськими володарями —гіксосами, які захопили владу у Нижньому Єгипті і зробили своєю столицею містоАваріс в східній частині дельти Нілу.
- Нове царство (біля 1580—1070 до н.е)
Знищитипанування гіксосів вдалося Яхмосу I. Переслідуючи їх, він вдерся до Палестини,Сирії. Його наступники встановили панування Єгипту в Палестині, Фінікії, Сирії;країна Куш до 4-го нільського порогу стала провінцією Єгипту.
При АменхотепіIII Єгипет досяг найбільшої могутності. З провінцій в Азії і в країні КушЄгипет отримував данину деревиною, міддю, оловом, свинцем, сріблом, а такожхудобу, рабів, вина, ювелірні вироби, слонову кістку. З країни Пунт, кудицариця Хатшепсут направила експедицію, в Стародавній Єгипет надходили пахощі. Уцей період армія Єгипту стала регулярною. Релігійна реформа Аменхотепа IV(Ехнатона) проголосила культ єдиного для єгиптян бога Атона (сонячного диска).На честь цього бога будується нова столиця Ахетатон. Після смерті Ехнатона в1335 р. до н. е. відновили шанування колишніх богів, і Фіви знову сталистолицею Єгипта. Захопившись релігійною реформою, Ехнатон закинув управліннядержавою. Занепад тривав і після його смерті, але близько 1290 р. до н. е.фараон Рамзес II відновив могутність Єгипта. Він вів вперту боротьбу з хеттамита їх сирійськими союзниками. Столицею Єгипта при Рамзесі II став Пер-Рамзес,побудований на місці Аваріса.
- Пізній період (біля 1070-332 до н. е.)
У 11-7 століттяхзміцнилася влада монархів.
У 945 р. до н.е. лівійський воєначальник Шешонк I проголосив себе фараоном, зробивши своєїрезиденцією місто Бубастіс в дельті Нілу. Він захопив Єрусалим і пограбувавйого.
У 671 р. до н.е. ассірійська армія Асархаддона захопила і розграбувала Мемфіс.
У 667 р. і 663р. до н. е. ассірійці захопили Фиви. Псамметиху I вдалося знову об'єднатиЄгипет. При Нехо II, синові Псамметиха I, було прорито канал, що з'єднав Ніл зЧервоним морем.
У 528 р. до н.е. Єгипет був завойований перським царем Камбісом і став перською провінцією(сатрапією). У 341 р. до н. е. перси знову вторглись в Єгипет, піддавши йогострашному руйнуванню.
- Греко-Римський період (332 до н. е. —395 н.е)
У 332 до н. е. вЄгипет вступила армія Александра Македонського: Єгипет став частиною йогодержави. Після розділу його імперії між діадохами Єгипет дістався полководцюПтолемею Лагу — засновнику греко-македонської династії Птолемеїв Лагідів (в305-30 рр. до н. е.). Столицею стало місто Александрія.
При ПтолемеяхЄгипет став головним постачальником хліба в елліністичному світі. У цей періодфлот Єгипту панував в Середземному морі. При правлінні цариці Клеопатри,останньої з династії Птолемеїв, Єгипет виявився втягнутим у політичну боротьбуз Римом. Після поразки флоту Єгипту при мисі Акцій в 31 р. до н. е. ісамогубства Клеопатри був перетворений в римську провінцію (30 р. до н. е.).
Після розпадуРимскої імперії в 395 р. н. е. Єгипет став провінцією Східної Римської імперії(Візантії). Нащадками давніх єгиптян — коптами — була прийнята християнськарелігія монофісітського штибу.
У 639—642 рокахЄгипет був завойований арабами.
2.Архітектура
Аж до поч. XXст. Велика піраміда на плато Гіза у Єгипті була найбільшим монументом,коли-небудь збудованим людьми. Піраміди, Сфінкс, а також більшістьмонументальних споруд у Єгипті потребували великих наукових знань населення якеїх побудувало, якщо взагалі піраміди були зведенні єгиптянами у III тис. до н.е.
Треба зазначити,що точність з якою збудовані піраміди важко оцінити: їх кути абсолютно точнозорієнтовані на частини світу; кути пірамід дорівнюють 89°57´27´´− 89º59´58´´, що майже дорівнює прямому куту у 90º(наприклад, не один дім збудований у сучасному світі не має таких точнихкутів); плити з яких збудовані піраміди настільки щільно укладенні, що між нимине можна просунути й леза ножа. Але саме вражаюче не те, що цивілізація, яканещодавно з'явилася на світ та не мала у своєму віданні технічних засобів щобвиконувати таку важку працю змогла побудувати піраміди, а те що пірамідиХеопса, Хефрена та Менкаура абсолютно точно відповідають «поясу Оріона»у сузір'ї Оріона.
Діагоналі двохвеликих пірамід (Хеопса та Хефрена) розташовані по одній прямій. А третяпіраміда — Менкаура, що значно поступається за розмірами двом попереднімвідхиляється на декілька градусів від прямої проведеної через діагональ пірамідХеопса і Хефрена. Розташування пірамід повністю співпадає із розташуваннямзірок на небі. І тепер можно додати те, що має відношення до Єгипту, але може іне є продуктом його цивілізації.
Сузір'я Оріонапоступово обертається у небі протягом тисячоліть; вчені-астрономи прорахувавшита проаналізувавши шлях сузір'я дослідили, що приблизно за 10500 років до н. е.«пояс Оріона» знаходився над комплексом великих пірамід у Гізі. Алеце не є єдиним збігом. Сфінкс, збудований за версією більшості вчених у 2500 р.до н. е. за велінням фараона Хефрена, теж має свої особистості. Так, вже бувпроведений аналіз голови обличчя Сфінкса та обличчя статуї фараона Хефрена,який показав дуже значні розбіжності і довів, що голова Сфінкса не є головоюфараона Хефрена. Грем Хенкок у свою чергу вказав на ерозію якою вкрито тілоСфінкса; після досліджень проведених геологами було з'ясовано, що Сфінкспідлягав впливу проливних «тропічних» дощів.
Виходячи з того,що вже доведено, існування на території Єгипту тропічного клімату у більш раннюепоху: XII — VII тис. до н. е.; факт побудови Сфінкса у 2500 р. до н. е.ставиться під сумнів.
Грем Хенкокпостав під вірогідне побудову Сфінкса у період з XI — IX тис. до н. е. НашаЗемля обертається навколо Сонця за 365 днів, перебуваючи у межах певнихсузір'їв протягом року. А Сонце як і вся Сонячна система обертається навколоцентра нашої галактики протягом 25920 років. Кожні 2160 років із цього циклувона знаходиться (Сонячна система) у межах певного сузір'я. Саме з цього Хенкоквивів збудування Сфінкса у період з 10970 по 8810 рр. до н. е., коли нашаСонячна система знаходилася у Сузір'ї Лева і Сонце у день весняного «рінодення»сходило на фоні сузір'я Лева. Також видається можливим, що людська головаСфінкса, на якій нема шляхів ерозії була вирізана пізніше вже за часівєгипетської цивілізації, а спочатку у Сфінкса була голова лева, як і тулуб. Аджедля єгиптян було характерним зображувати Богів у вигляді людей з головамитварин, а не навпаки.
3.Будівництвопірамід
Виникнення вЄгипті доби Стародавнього Царства централізованої деспотії супроводжувалосябудівництвом велетенських царських гробниць, що їх стародавні греки назвалипірамідами. Ці рукотворні кам’яні гори, сам похоронний ритуал мали підтримуватив народі містичний страх перед фараоном, підкреслювати ту соціальну прірву, якалежала між ним і простим людом, одним словом — служити опорою тиранії тадеспотизму. Існує думка, що фараонам потрібні були не так самі піраміди, якпроцес їхнього будівництва, який сприяв подоланню місцевого сепаратизму іконсолідації суспільства.
Будівництвопірамід започаткував засновник III династії фараонів Джосер. Його 60-метровакам’яна гробниця в Саккара, що її називають «праматір’ю пірамід»,мала східчасту форму. Наступний фараон, Снофру, побудував аж три піраміди:східчасту, в Медумі, й дві пірамідальні лжегробниці (кенотафи) в Дашурі.Найграндіозніше піраміди спорудили для себе всесильні фараони IV династії Хуфу(Хеопс), Хафра (Хефрен) і Менкаура (Мікерін). Висота їхніх пірамід сягалавідповідно 146,5 м, 138 м й 66 м. Як запевняв Геродот, піраміду Хуфу і дорогудо неї від Нілу будували 100 тис. єгиптян упродовж 30 років. У районігізійських пірамід (Гізі — передмістя сучасного Каїра) хтось із фараонів,найімовірніше — Хуфу, вирубав у скелі Великого сфінкса — символ царя-переможця. Останній фараон IV династії Шепсескаф побудував собі замість піраміди скромну14-метрову трапецієвидну гробницю — мастабу.
Єгиптянивлаштовували своїм царям фантастично багаті похорони, нерідко з людськимижертвоприношеннями. В гробницю клали неймовірно велику кількість всілякихречей, потрібних у вічному посмертному житті. Найближчі царські родичі тавельможі зводили біля царських пірамід і свої невеликі піраміди тагробтші-мастаби. Поблизу пірамід жерці ховали в спеціальних гробницях священнихтварин. Тому в Гізі поступово виріс велетенський кам’яний цвинтар, справжнє«місто мертвих».
Лише впродовж174 років царювання III та IV династій будівельники єгипетських пірамідзаготовили в каменоломнях, доправили в район будівництва, ідеально припасувалиодна до одної та склали на запаморочливу висоту мільйони кам’яних плит. Запідрахунками єгиптологів, на цьому будівництві була задіяна майже половинатрудового люду країни, хоча безпосередньо зводили піраміди бригади спеціальнонавчених майстрів. Епоха Стародавнього Царства, таким чином, стала для єгиптянсправжнім лихоліттям.
Втім, окремієгиптологи вважають, що такі досконалі пам’ятки архітектури, як піраміди, немогли побудувати підневільні робітники, зі спинами, розмальованими бичем, щонасправді їх зводив «працелюбний і щасливий народ», який виконувавкаторжну роботу з піднесенням, відчуваючи те, що відчуваємо ми, коли зводимоХрам Божий. Така концепція, як на нашу думку, грішить ідеалізацією життястародавніх єгиптян. Адже їм довелося побудувати вручну не дві-три, а близькосотні кам’яних гір, що могло будь-який народ на віки вічні позбавити відчуттящастя й піднесеного настрою.
Дискутується,хоч як це дивно, й призначення пірамід. У них убачають то царські мавзолеї, токам’яні пророцтва про ходу світової історії, то засіб зоряного перевтіленняфараона, то гігантські водокачки… Мабуть найбільш вдалим є твердження, щопіраміда мала забезпечити фараону гарантоване потойбічне життя, захистити йогомумію, щоб він міг і після смерті піклуватися про своїх підданих. Людей,імовірно, переконували, що спорудженням пірамід вони забезпечують стерпневласне майбутнє.
Будівництвопірамід фараонами Стародавнього Царства, очевидно, збурило соціальну атмосферув країні. Діодор переказав легенду, що доведений до відчаю народ повстав іповикидав з гробниць мумії своїх тиранів. Важко сказати, чи є в цій легендізерно історичної правди, все ж деякі джерела засвідчують, що заміна четвертоїдинастії п’ятою відбулася в Єгипті не без ускладнень.
Фараони Vдинастії (єгиптологи назвали її «сонячною») зводили відкриті«сонячні» храми з кам’яним обеліском у центрі. Вони всіляко підносиликульт сонячного бога Ра й першими включили до своєї титулатури частку «синРа». Наступна VI династія здійснювала будівництво пірамід уже в скромнішихмасштабах. Остання єгипетська піраміда з’явилася за XIII—XIV династій (вониіснували паралельно), тобто напередодні гіксоської навали. Надалі фараони вжебудували собі скельні гробниці.
4.ПірамідаХеопса
РозташуванняГіза,Єгипет
Координати 29°58′45″пн. ш. 31°08′03″ сх. д. (G)
Дата побудови≈2560року до н. е.
Висота ≈137,8м (146,6 м початкова)
Кут 51° 50'
Довжина боковоїграні 225 м (230,33 мпочаткова)
Довжина сторіноснови ≈ 230 м
Площа основи≈53 000 м² (початкова)
Площа піраміди≈85 500 м² (початкова)
Периметр 922 м
Загальний об'єм2,50млн. м³ (2,58 млн. м³ з порожнинами)
Кількість блоківпонад2,3 млн. штук
Кількість ярусів203(210 спочатку)
Загальна вага(за підрахунками) 5,7 млн. тонн
Пірамі́даХео́пса (Хуфу) — найбільша з-поміж єгипетських пірамід, єдине з «Семидив світу», яке збереглося до наших днів. Входить у трійку найвідомішихпірамід на плато Гіза — Хеопса, Хефрена і Мікерина.
Пірамідазнаходиться на західному березі Нілу, в некрополі міста Гіза і є комплексомстародавніх пам'ятників, які в часи єгипетських фараонів були частиноюстародавнього міста Мемфіс (сьогодні частина Великого Каїру). За монументальністюі обробкою вона перевершує всі інші піраміди на території Єгипту.
Більшістьєгиптологів вважають, що піраміда була побудована біля 2560 року до н. е. і єгробницею єгипетського фараона IV династії Хуфу (Хеопса). Проте не вдалосязнайти жодного напису відносно дати створення цієї грандіозної споруди, томуіснують і інші теорії щодо датування і призначення Великої піраміди.
Загальнівідомості
За геометрієюспоруда є чотиригранною рівносторонньою пірамідою. Грані піраміди чіткозорієнтовані на чотири сторони світу з точністю до 3 мінут. Висота становитьбіля 138 метрів, хоча її початкова висота була 146,6 м. Нагорі лежав ціліснийшматок граніту — пірамідіон. Ймовірно, він впав під час землетрусу. До 13століття (коли був збудований Лінкольнський кафедральний собор) це була найвищабудівля на Землі. За рахунок наступу пустельного піску і вітрової ерозіїпіраміда стала нижчою майже на 10 м. Зараз на її верхівці є площадка, яку вроки Другої світової війни британський експедиційний корпус використовував у якостіпоста противоповітряної оборони. Цяплощадка є квадратним майданчиком з вапнякових блоків площею 10 м². Коженблок важить в середньому 2,5 тонни, ширина найбільших — 0,90 м, середня висота— 0,50 м, але були блоки заввишки до 1,5 м. Ними викладено верхню частинупіраміди. Сам процеспроектування і будівництва такої грандіозної споруди вимагав віддавньоєгипетських інженерів неабияких знань і досвіду. До планування ібудівництва були залучені найкращі архітектори, і каменярі СтародавньогоЄгипту. Піраміда стоїтьна спеціально вирівняній скельній площині, яка по горизонталі дає відхиленняменше двох сантиметрів. Ця площина зроблена з природного скельного виходуеоценових вапняків, висота якого в центрі близько 9 м. Основа пірамідиквадратна з довжиною однієї сторони 230 метрів Початкова площа основи була біля53 тисяч м². Для будівництвабуло використано близько 2,3 мільйона блоків середньоеоценового нумулітовогоглинистого вапняку, укладених в 210 ярусів (нині 203). Середня вага одногоблоку становить 2,5 тонни. Найважчий — 7,5 тонн. Загальна вага піраміди — 5,7мільйонів тонн. Облицюванняпіраміди із полірованого декоративного білого вапняку не збереглось, так самояк і вкрита листовим золотом вершина споруди. У 1168 році араби пограбували іспалили Каїр. Жителі Каїра вимушені були зняти облицювальні камені з піраміди,для того щоб збудувати нові будинки. Архітекторомпіраміди вважається Хеміун, візир і племінник Хеопса. Він також носив титул «Керівниквсіма будівництвами фараона».
/>
Поперечнийрозріз піраміди:
1. Головний вхід7. Камера цариці з витікаючи ми «повітряводами»
2. ТунельАль-Мамуна 8. Горизонтальний тунель
3. Перехрестя ігранітні заглушки 9. Велика галерея
4. Низхіднийкоридор 10. Камера фараона
5. Незакінченапідземна камера 11. Передкамера
6. Висхіднийкоридор 12. Вертикальна шахта з гротом посередині
5.Сучаснігіпотези
Оскільки середнаписів на стінах всередині піраміди відсутні офіційні тексти, багато сучаснихдослідників ставлять під сумнів загальноприйняту версію, що це була дійсногробниця для фараона Хуфу. У Великій піраміді вбачають астрономічнуобсерваторію, мегалітичну культову споруду, космодром інопланетних прибульців,стародавню енергетичну установку, Храм посвячення або спадок надраси, якаприбула з Атлантиди.
Будівництво
Однією знайбільших загадок Великої піраміди є питання про проектування і будівництвонастільки грандіозної споруди. Яким чином великі кам'яні блоки доставлялись намісце будівництва, піднімались і так акуратно вкладались один на одний?
Дещо про методибудівництва пірамід у Стародавньому Єгипті розповіли рельєфні малюнки нагробниці чиновника Ті із Саккари часів IV династії (2489—2345 роки до н.е.). Наній зображена група робітників, які для установки великих обелісків і статуйвикористовують мотузки і спеціальні сани.
На думкунімецького єгиптолога Ганса Райхардта початок будівництва виглядав так:спочатку розпланували основу під будівництво. Вона мусила бути ідеально рівна,позаяк перекоси фундаменту позначилися б на кладці. Для цього навколо скельноговиходу побудували водонепроникний вал з кам'яної кладки. У квадраті, щоутворився, вирубали густу мережу невеличких каналів, що перетинаються підпрямим кутом, і будмайданчик став схожим на величезну шахівницю. Канализаповнили водою, висоту рівня води точно позначили рисками на бічних стінках,потім воду спустили. Каменотеси вирубали усе, що виступало над гладдю води, іканали знову заклали каменем.
Для підйому іустановки каменів, за думкою єгиптологів, на похилих площинах будувались рампиіз уламків вапняків, блоків і валунів. Єгиптолог Марк Лехнер висунув гіпотезу,що для цих цілей використовувалася спіральна рампа. Вона розпочиналась вкам'яному кар'єрі, розташованому поруч, на південний схід від піраміди. По нійблоки затягували на спеціальних дерев'яних санях на потрібну висоту. Залишкитаких рамп були виявлені біля різних інших, але менших пірамід. Проте длябудівництва настільки великої піраміди необхідна була рампа дуже великихрозмірів і її створення було не менш важкою інженерною задачею, аніжбудівництво самої піраміди.
Румен В. Младов,Ян С. Р. Младов і професор інженерного будівництва Кембріджського університетуДік Перрі висунули іншу гіпотезу. В її основу лягли написи, висічені на великихблоках, що використовувались при будівництві піраміди. На них вказувалось: «Цієюстороною вверх». Дослідники припускають, що дана інструкція не мала бсенсу, якби прямокутні блоки просто тягнули по рампах. Запропонована нимиінженерна теорія зводилась до того, що камені в буквальному смислі закатувалисьпо рампах на піраміду за допомогою спеціально для цього створених дерев'янихпристроїв, що нагадували цільнокатане колесо. Доказом існування прототипу колесу єгиптян є модель дерев'яного катка із пари товстих дощок з опуклим нижнімкраєм, скріплених між собою круглими дерев'яними рейками. Подібна модель булазнайдена британським археологом Фліндерсом Пітрі в місті Дейр Ель-Бахрі. Єдинимнедоліком цієї гіпотези є те, що напівкруглі пристрої могли бути корисні лишепри транспортуванні каменів невеликих розмірів, що не скажеш про 2,5 т блокидля Великої піраміди.
Існує цікавагіпотеза про те, що у складі споруди Піраміди Хеопса був вибудований древнійаналог сучасного ліфта, який складався з шахти ліфта, верхня частина якоїсьогодні доступна у вигляді гранітних стін і стелі Камери фараона, і такої собіопущеної донизу кабіни ліфта, верхню частину якої можна побачити у виглядісучасної підлоги камери фараона.
Останній шляхфараона
Згідно канонівдавньоєгипетської релігії, смерть є лише тонкою межею, яка відділяє одне життя(земне) від іншого (загробного). Останній шлях фараона до усипальниці-пірамідиповторював рух Сонця по небосхилу — зі сходу на захід. Тому багато прикрашенийпоховальний човен з різьбленим високим носом, який був ніби дзеркальнимвідбиття священного човна Ра, перетинав Ніл зі східного берегу до західного.
У святковій тишічовен із тілом фараона, повільно причалював до спеціально підготовленоїпристані на західному березі Нілу, де опускався якір. З пристані святковапроцесія, яку очолювали найвищі жерці Єгипту, переносила тіло фараона донижнього храму, який був брамою на довгому шляху фараона до загробного, новогожиття. Саме з цією поховальною церемонією дослідники пов'язують утвореннявірувань у середземноморських народів про підземну річку Стікс і перевізникаХарона, який за невелику платню перевозить душі померлих на той бік.
6.Третійвимір піраміди Хеопса і Стоунхенджа
Безліч припущеньпро призначення єгипетських пірамід, на наш погляд, можна розділити надомінуючі, як найбільш вірогідні, і на другорядні, допоміжні. Вважається, щовони призначалися для релігійних, ритуальних і похоронних обрядів або служилиобсерваторіями. Не виключено, проте, що вони призначалися для вирішення зовсімінших завдань.
Аргументи накористь ритуального призначення єгипетських пірамід і Стоунхенджа вельмислабкі, оскільки аж надто трудомісткий і громіздкий ритуал. Не були наші предкитакі дурні і фанатичні, як про них думають прихильники цієї версії. А думка Г.В. Носовського та А. Т. Фоменко, що піраміди, побудовані за сотні років донової ери, зображали християнську Трійцю, ще менш імовірна.
Щоб висуватиякісь гіпотези про минулі цивілізації, потрібно виходити з аксіоми: нашіцивілізаційні попередники не були дурніші за нас. Ми їх перевершуємо, по-перше,рівнем знань, накопичених століттями, і, по-друге, технічно, тобто тим, що В.І. Вернадський називав ноосферою. Але не розумом, не тим, що дане намгенетично. Тут ми рівні.
Інше вихіднеположення полягає в тому, що кожному рівню знань відповідає своя релігія, якаякщо не актуалізується, то відмирає, змінюється на нову. З історії добре відоміспроби поставити знання позаду релігії — їх освітили багаття інквізиції.Пізніше історія розставила все на місця: знання первинні, релігія вторинна. Алеще жерці тих часів, створюючи стійку релігію і завойовуючи розум, вирішувалинайбільш актуальні наукові завдання. На цьому базується дана гіпотеза.
Великі спорудибудувалися під великі завдання, і там немає спочатку якогось надуманого,надприродного призначення. З ритуальною метою ними стали користуватися пізніше.Відомо, що великі ідеї, так само як і люди, завжди обростають плітками ілегендами. То ж і тут: чим глибше в історію, тим більше надприродного ізагадкового.
Головнепризначення єгипетських пірамід, так само як і Стоунхенджа, однакове — це першів світі великі вимірювальні прилади для визначення циклів руху Сонця на небі,що більші за річні. Інші астрономічні вимірювання для цих споруд були функцієюсупутньою.
І єгиптяни ібританці знали тільки про два сонячні цикли — добовий і річний. Якщо є двацикли, то, швидше за все, є і третій! Який він? Відповівши на це питання, можнаточніше коректувати всі календарі і взагалі знати, що чекає людство черезсторіччя і тисячоліття. Було ясно, що роки і десятиліття систематичнихспостережень за Сонцем не дадуть відповіді на це питання. Потрібні тривалішіспостереження.
Величезніприлади ми будуємо і сьогодні. Це гігантські радіотелескопи і синхрофазотрони,що дозволяють накопичувати нові масиви знань. Кожній епосі властиві своїнаукові завдання і свої інструменти їх рішення.
У той час і вЄгипті, і в Британії обожнювалися неживі об'єкти природи. Від Сонця залежить всеживе на Землі, тому статус найголовнішого божества в ту язичницьку епоху йомубув забезпечений. Пізнати секрети «бога» — значить, наблизитися донього, зрівнятися з ним у чомусь. Такі, швидше за все, були установки жерців,що виконували у той час функції мудреців, політиків, вчених і релігійнихдіячів. Жерці були людьми найбільш освіченими, допитливими і творчими. На нихлежала відповідальність за прогноз майбутнього і зміцнення своєї релігії. Томуїх більше хвилювали цикли Сонця, враховуючи його вплив, ніж положення зірок.
Рівень знань процикли руху Сонця на небі на той період і в Єгипті, і в Британії був приблизнооднаковий. До речі, він не дуже сильно відрізняється від сучасного, оскількипро інші сонячні цикли мало хто з неспеціалістів знає. І тоді, й сьогодні буловідомо, що у Сонця, по суті, два цикли руху на небі — добовий і річний,обумовлені обертанням Землі і її обертанням навколо Сонця. Місяці, мабуть,з'явилися від місячних циклів і від потреби ділити на частини рік, а тижні — від потреби дробити місяці. Дванадцятирічні цикли східного календаря, швидше завсе, пов'язані з циклами в рослинному і тваринному світі, які сьогодніспіввідносять з активністю Сонця.
Ми знаємо, щоперіод обертання Сонця навколо центру Галактики складає 200 млн. років. Але яквпливає на нас цей цикл, можна тільки припускати: до його завершення недоживуть навіть наші нащадки. Тому ця тема для нас не така актуальна.
Але дляєгиптянина і британця початку другого тисячоліття до нашої ери, очевидно,існувала загадка: на скільки зміщується Сонце від точок сходу і заходу протягомста, п'ятисот і тисячі років? По величині зсуву можна спробувати визначити такзваний третій цикл, а якщо пощастить, то і четвертий. Але було відомо, що точкисходу і заходу не зміщуються з роками. Тому, щоб спростити рішення цієї украйважливої і складної задачі, потрібно регулярно вимірювати довжину і положеннятіні від якогось репера, тобто від нерухомого і стійкого предмету. Такимиреперними крапками і лініями на піраміді є її вершина і грані, а в Стоунхенджі- його стовпи.
Щоб вирішити цезавдання, необхідно для чистоти вимірювання і доказових експериментів зробитинаступне:
- вибрати відкрите місце, де не заважаютьпроведенню багаторічних і багатовікових досліджень ні гори, ні землетруси, нірослинність;
- побудувати далеко від житла, щоб невтрутилися випадкові конкуренти — догадливі і допитливі сусіди.
При цьомувимірювальний прилад повинен бути дуже важким, щоб ні стихія, ні правителімайбутніх століть, ні завойовники не змогли його зруйнувати, оскільки термінзакінчення експерименту невідомий.
Крім того,потрібна висока точність вимірювання відхилень Сонця від крапок, зафіксованихраніше, тому споруда повинна бути великою, мати строгу геометрію, рівні грані,що дають чітку границю тіні.
Здійсненнявсього цього вимагає величезних витрат матеріальних, фінансових і людськихресурсів, які міг дозволити собі тільки правитель. Тому знадобилася легенда,здатна порушити його пихатість і спонукати на величезні витрати і титанічнупрацю підданих. І таку легенду створили, пов'язавши з найдорожчим і безцінним,що є у будь-якого смертного, — з довгим і щасливим життям, а то і безсмертям.
Згідно з цієюлегендою, відразу після розгадки таємниці Бога-Сонця фараон повиненвоскреснути, а піраміда розверзтися. Але і в новому світі фараон повинен бутияк мінімум фараоном, а як максимум богом. Тому його «упаковували» всаркофаг зі всіма атрибутами влади, а заклинання на стінах слугували захистомвід непроханих гостей. Швидше за все, існували чотири "істини", аболегенди: одна — для жерців, інша — для фараона, "інвестора"експерименту, третя — для будівельників, четверта — для народу. На жаль, до насне дійшли документальні підтвердження цих легенд, хоча, швидше за все, вонибули і письмові, та усні.
Зацікавлені впобудові цих величезних споруд були всі. Розгадати нову і«найголовнішу» таємницю Сонця для правителя означало наблизитися добожества, отримати безсмертя; жерцям гарантувало завжди залишатися при владі іпередавати свій титул спадкоємцям. Будівельники прославляли в століттях себе,своє ім'я, своє царство і свій рід, а народ сподівався стати вибраним інаймогутнішим, потрапити під вічне заступництво бога. При цьому кожен залишавсяпри своїх інтересах, ідея підштовхувала всіх.
Тут ми маємосправу з геніальною постановкою вельми важливого і перспективного завдання ігеніального його вирішення, якщо враховувати рівень знань про Сонячну систему іВсесвіт того часу. І число пірамід не грає ролі: кожен фараон хотів стати якщоне першим, то вже далеко не останнім. Але переможцем, мабуть, став Хеопс.
Влаштовувачіцього експерименту були впевнені, що відкриють нову еру для свого та іншихнародів, дізнаються таке, чого не знали предки. І в момент відкриття таємниціСонця з гробниць відродяться всі, хто не пошкодував для цього втаємниченогознання ні сил, ні засобів, хто поклав життя для майбутнього процвітання свогонароду і своєї релігії.
Але оскількибудівельники пірамід і Стоунхенджа нічого не знали про справжню будову Всесвітуі Сонячної системи, дослід не вдався. І через сторіччя у нащадків наступиливтома і розчарування. Так померла грандіозна ідея, заради якої було покладеновеличезні жертви.
Стоунхендж зісвоєю геометрією ще краще вписується в цю гіпотезу. Маючи 90 метрів в діаметрі,складаючись з 125 кам'яних глиб вагою до 25 тонн, які здобували і перевозили за280 кілометрів, він істотно відрізняється від пірамід. І в цьому є північнаспецифіка.
Піраміди іСтоунхендж знаходяться на різній широті. Чим північніше, тим нижче Сонце.Припускаючи, з позиції стародавніх будівельників, що схід і захід можуть засторіччя зміститися в будь-яку сторону, розумно було будувати «вимірникаСонця» у вигляді кільця з величезних і дуже важких каменів. На їх обробкуне вистачило сили, але для досягнення високої точності вимірювань в цьому небуло необхідності.
Сьогодні відомо,що піраміди, подібні до єгипетських, археологи знаходять в різних частинахсвіту в близьких до екватора районах. А в північних регіонах виявлені споруди,подібні до Стоунхенджу. Тільки на території Росії їх знайдено більше десятка,пізні споруди з каменя, а стародавні — з дубових колод. Все це свідчить, щомудреці різних євро-азійсько-африканських регіонів і країн Північної півкуліякось спілкувалися між собою. Якповідомляє Інтернет (видання «Правда.Ру»): «Два роки томуросійський археолог Ілля Ахмедов зробив сенсаційне відкриття. Поблизу городищаСтарої Рязані, в містечку Спаська Лука, було знайдено стародавню споруду, схожуза будовою з англійським Стоунхенджом. Її вік оцінений у 4 тисячі років. Проте,на відміну від свого британського побратима, рязанський „стоунхендж“виявився меншим за розмірами, до того ж не кам'яним, а дерев'яним. Але, засловами Ахмедова, й англійська обсерваторія спочатку також була з дерева…
…Протягомподальших двох років подібні відкриття відбувалися майже на всій територіїЄвразії. Урал, Байкал, Чувашія, Башкирія, Карелія, Якутія, Адигея, Вірменія,Казахстан, Таджикистан, Німеччина, Австрія, Словаччина — далеко не повнагеографія стародавніх обсерваторій. Причому робили відкриття не дослідники-дилетанти,а вчені мужі. Природно, кожен вчений вважав своїм боргом підкреслити, щовідкрита ним обсерваторія як мінімум на тисячу років старша за знамениті»висячі камені" в Англії. Але що нового містилося в сенсаційнихзаявах? А те, що в даній місцевості знаходиться незвичайна споруда, схожа накапище і з функціями по-горизонтної обсерваторії. Як правило, всі вонизбудовані за одним принципом: чітка орієнтація по сторонам світу, причому вдень літнього і зимового рівнодення Сонце попадає в задану точку святилища,спорудженого або з каменів-мегалитів, або зі стовбурів дерев".
Як говорятьфахівці зі світових релігій, Сонцю вклонялися переважно в холодних регіонах, аМісяцю — в теплих. Але є виключення: Стародавній Єгипет і країни Західної Азії.Тут Сонце стало основою державної релігії. В Єгипті культ був пов'язаний збогом Сонця Ра (Атум-Ра, Амон-Ра, Хнем-Ра), сонячним соколом Хором, скарабеємХепрі. А фараон Аменхотеп (Ехнатон) близько 1350 року до нашої ери ввів віру водного бога. Все це свідчить на користь «сонячної гіпотези» пірамід.Томуми схиляємося до висновку, що головне призначення цих споруд полягає вперспективному науковому дослідженні з надією на фантастичний прорив в знаннях,які дозволять збільшити владу і славу відроджених царів.Численнігіпотези, висловлені істориками, наприклад, наведені Захі Хавассом та іншимивідомими фахівцями в книзі «Скарби пірамід», а також викладені вкнизі Дж. Хопкінса і Дж. Уайта «Розгадки таємниці Стоунхенджа», цьоговисновку не спростовують. Такимчином, це була перша науково-технічна революція в дослідженні фізики рухуСонця, велика епоха великих надій на початок нової, освіченішої ери.Щобкраще зрозуміти наших великих і безіменних пращурів, що не пошкодували сил,засобів і життя заради нових знань, необхідно відтворити або відновити ціспоруди, їх первинні розміри і наочно показати, як велися вимірювання всіхсонячних циклів. Це буде цікаво, повчально і вельми вигідно для туристичногобізнесу. Минулі тисячоліття повинні засяяти для нас новим блиском заради новихзнань про культурну спадщину минулого.
Висновки
Отже, культураСтародавнього Єгипту, що бере свій виток з III тис. до н.е. (офіційна версія),є однією з найстаріших і унікальних культур Сходу.
У стародавніхєгиптян, ймовірно, вперше в історії культури ми знаходимо високий розвитокпочуття краси. Єгиптяни прагнули надати краси усім предметам. Проте вони невиготовляли чудові речі виключно заради їхньої краси. Всі предмети служилиякійсь практичній потребі.
СтародавнійЄгипет став, вірогідно, батьківщиною світової релігії та естетики. Обожненасонячна куля постійно вважалась стародавніми єгиптянами вищим благом та вищоюсилою. Сонце і життєва сила, світло й краса з прадавніх часів ототожнювалися вєгипетській культурі, були життєдайними печатками земного життя.
Основнимипідвалинами єгипетської культури є віра у вічне життя, особисте безсмертя.Стародавні єгиптяни дуже цінували щастя, а також насолоди й утіхи, вважаючи їхнайвищою земною метою. Життя і його цінності настільки поважалися, щопереходили в «загробний світ», у якому люди, за власною уявою, маливести таке ж життя, як і на землі.
Проте єгипетськакультура розвивалася дуже повільно, являючи типовий зразок застійноїдавньосхідної культури.
Списоклітератури
1. Все о чудесах света. Атлас-справочник. /С. Ю. Афонькин. — Сн.-Петербург: «Кристалл», 2007. — С. 6. — 208 с.
2. Брайан Хотон Великие тайны и загадкиистории. — Харків: «Книжковий клуб», 2008. — С. 145—152.
3. http://uk.wikipedia.org/wiki/Піраміда_Хеопса
4. Історія світової культури. – К., 1993
5. www.epochtimes.com.ua