Початокпершої світовоївійни.
Наростанняполітичноїкризи у світі, загостреннякапіталістичнихпротиріч наприкінці19 ст. і особливона початку 20ст., призвелидо створенняв Європі двохворожих воєнно-політичнихсоюзів: Антанти, що об"єднувалаАнглію, Францію, Росію та «Троїстогосоюзу», до складуякого входилиНімеччина, Австро-Угорщината Італія.Воний зіткнулисьу першій світовійвійні.
На початку20 ст. ситуаціяна Балканахстала вкрайнапруженою.Балканськінароди велиборотьбу завизволенняз-під османськогогніту. Їх підтримувалидержави Антанти, сподіваючисьвикористатиу боротьбіпроти австро-нимецькогоблоку.
Влітку 1914 р.протиріччяміж двомавоєнно-політичнимиблоками європейськихдержав — Троїстимсоюзом і Антантоюзагострилисядо краю. «Пороховоюбочкою Європи»став Балканськийпівострів. ЗапідтримкиНімеччиниАвстро-Угорщинапочала відкритоготуватисядо війни протиСербії.
Поблизусербськогокордону австрійськівійська проводилиманеври. Наслідникавстрійськогопрестолу, войовничийФранц Фердінандприбув з візитомдо столиціБоснії Сараєво.
ФранцФердінанд бувкрайнім мілітаристом, керівником«воєнної партії»в Австрії, однимз головнихпідпалювачіввійни. За тритижні до своєїзагибелі вінприймав у своїйлітній резиденціїКонопиштенімецькогоімператораВільгельмаІІ. Там вонидомовлялисьпро плани війни.
Патріотичнікола Сербіїрозцінилиприїзд принцадо Сараєво яквиклик. 28 червня1914 року ФранцФердінанд бувубитий членомсербськоїнаціоналістичноїорганізації«Млада Босна»Г.Принципом.ЗаручившисьпідтримкоюБерліна, Віденьпред«явив 23липня Сербіїультиматум.Союзниця СербіїРосія спробувалавладнати конфліктмирним шляхом, запропонувавшипроект дипломатичногодемаршу країнАнтанти. Однаксоюзники відмовились, а президентФранції Р.Пуанкаренаполягав напроведенні»твердої"політики щодоавстро-німецькогоблоку. Незважаючина те, що сербіяпогодиласямайже з усімавимогами ультиматуму,28 липня Австро-Угорщинаоголосила їйвійну.
Першогосерпня Німеччинаоголосила війнуРосії і відповіднодо свого стратегічногоплану концентрувалавійська назахідних кордонах.Росія почалазагальну мобілізацію.3 серпня Німеччинаоголосила війнуФранції, а передБельгією висунулавимогу пропуститисвої військачерез її територію.З вимогою поважатинейтралітетБельгії виступилаАнглія. ПорушеннянейтралітетуБельгії сталоприводом дляоголошенняАнглією 4 серпнявійни Німеччині.Так почаласяперша світовавійна.
Причини першої світовоївійни.
Перша світовавійна різкозагострилавсі суперечностікапіталізму, у тому числій внутрішнісуперечностікраїн-учасницьвійни, створилав них обстановкуреволюційноїкризи.
Основноюїї причиноюбуло небаченезагостреннясуперечностейміж провіднимикраїнами світу, внаслідокнерівномірностіїх економічногорозвитку, змінилосяспіввідношеннясил у світовійекономічнійсистемі.
Німеччинапісля 70-х років19 ст. розвиваласяу 3-4 раза швидшеніж Англія іФранція, а Японія- разів у 10 швидше, ніж Росія. Особливовисокого рівнярозвитку капіталізмудосягли США, внаслідок чогоСША і Німеччина, які ранішевідставалив економічномурозвитку, назламі 19-20ст. вийшлина 1-е та 2-е місцяпо випускупромисловоїпродукції, відсунувшиАнглію і Францію.Це стало причиноювиникненнягострого суперництваміж цими країнамиза політичнепанування усвіті, за переділринків сировиниі збуту.
На той часважливу рольу боротьбі заполітичне йекономічнепанування усвіті відіграланаявність чивідсутністьколоніальнихволодінь. Допочатку 20 ст.поділ світуміж великимидержавами восновному бувзаверешений.Колоніальніімперії створилиголовним чиномАнглія та Франція, натомністьу Німеччині, США ті Японіїбракувалоколоніальнихволодінь. Намаганняпереділитиколонії і сферивпливу булооднією з головнихпричин першоїсвітової війни.
Другою причиноювійни був тойфакт, що на початку20 ст. розвитокнауково-технічногопрогресу привівдо появи нових, більш могутніхзасобів винищеннялюдей. Почаласягонка oзброєнь, на якій наживалисявійськовімонополії.Одночасновідбуваласямілітарізаціясвідомостівеличезнихмас людей.
Існуваламожливістьвладнати конфліктмирним шляхом, об"єднавшизусилля Росії, Англії, Франції.Але аналізміжнародноїситуації напередоднівійни свідчить, що це не так.
По-перше,
поділ Європина два ворогуючіблоки держав-Антантуі Троїстийсоюз- вже означавнеминучістьвеликої європейськоївійни.
По-друге,
намітилисяголовні ціліпротиборствуючихсторін і відповіднорозроблялисяплани веденнявійни.
По-третє,
в усіх країнахЄвропи нечуваногорозмаху досяглагонка озброєнь, зростала чисельністьармій.
У липні 1913 р.німецькийРейхстаг затвердивзакон про збільшенняармії в мирнийчас на 136 тис. осіб, а на початоквійни чисельністьсухопутноїнімецької арміїдосягла 800 тис.осіб. У 1912 р. вАвстро-Угорщинібуло прийнятоновий військовийзакон, якийпередбачавзбільшеннярекрутськогонабору до 200 тис.осіб і додатковіасигнуванняна збройнісили. У серпні1913 року французькийуряд ухваливзакон про подовженнятерміну службиз 2 до 3 років ізниження призовноговіку з 21 до 20 років, що дало змогудовести чисельністьармії майжедо 900 тис. осіб.Найчисельнішоюбула російськаармія. Якщо в1912 р. вона становила1 млн. 400 тис. осіб, то після прийняттяу 1913р. «Великоїпрограми щодопосиленняармії» малазбільшитисяна 400 тис. осіб.
Перша світовавійна буланаслідкомпротиріч капіталізмуна його імперіалістичнійстадії.
Стратегічніплани учасниківвійни.
У результатінерівномірногоекономічногорозвитку різнихкапіталістичнихкраїн, що посиливсяу період імперіалізму, змінилосяспіввідношеннясил в самійсвітовій системікапіталізму.Це стало причиноюгострого суперництваміж великимикапіталістичнимикраїнами заполітичнепанування усвіті, за перерозподілринків сировиниі збуту.
Суперечностінасампередвиявилися міжНімечинноюз одного бокуі Велікобританією, Францією таРосією з іншого.
Плани веденнявійни розроблялисяз урахуваннямголовних цілейпротиборствуючихсторін.
Війна буланесправедливоюі загарбницькоюдля всіх державвоюючих блоків, кожна з якихпереслідувалавиключно своїцілі, намагаючисьдосягти їх зарахунок сусідів.
Німеччинапрагнула покластикрай пануваннюБританії наморі, захопившиїї колонії, промисловорозвиненірайони північно-східноїФранції, відторгнутивід Росії Прибалтику, Донську область, Крим, Кавказ.Планувалазахопити великутериторію вЄвропі та Африці, Бельгію, Марокко, Конго, Єгипту, закріпити своєстановище вТуреччині йна БлизькомуСході. Берлінпрагнув створитисоюз європейськихдержав на чоліз Німеччиною.Виношувалисяплани проникненнянімецькогокапіталу вКитай.
Правлячікола Великобританіїхотілизберегти своїколонії тапанування наморі, відібратиу Туреччинибагаті нафтаюМесопотаміюі частинуАравійськогопівострова.Англія намагаласяпідірватиекономічнумогутністьНімеччини, знищити її яксуперника вторгівлі, посилитивплив на БлизькомуСході.
Франціярозраховувалаповернутисобі Ельзаста Лотарінію, приєднати лівийберег Рейнай Саарськийвугільнийбасейн.
Австро-Угорщинавинотувалаекспансіоністськіплани щодоРосії та балканськихкраїн-Сербії, Боснії, Герцеговини.
США до війнине підтримувалижодного зєвропейськихугруповань, але, безперечно, не були байдужимидо європейськоїполітики. Вступившиу 1918 р. у війну набоці Антанти, США забезпечилиїї перемогув боротьбі зкраїнами німецькогоблоку.
США намагалисяпоширити свійвплив на весьамериканськийконтинент іпосилити проникненняв Китай, де великуактивністьпроявлялаЯпонія.
Загарбницькіплани щодоукраїнськихземель.
Перша світовавійна, на порозіякої стоявсвіт, носилазагарбницькийхарактер з бокуобох ворожуючихблоків. Українськіземлі булиоб"єктом їхекспансії. Наних претендувалиРосія, Австро-Угорщина, Німеччина, Румунія.
Росія, якана міжнароднійарені виставляласебе захисникомслов«янськихнародів, прагнулазавершитисправу російськихцарів, об»єднативсі землі КиївськоїРусі під своєюзверхністю.В ході війнивона намагаласяоволодітиБуковиною, чорноморськимипротокамиБосфором іДарданеллами, Закарпаттям.Росія такожпрагнула приєднатиГаличину.
Загарбанняцих земельпереслідуваломету придушитигніздо «мазепинства», яке поширювалосвій вплив наНаддніпрянськуУкраїну. Всіплани російськогогенеральногоштабу вістрямнаступу російськоїармії спрямовувалив Галичину.
Австро-Угорщиназазіхала наВолинь і Поділля.Напередоднівійни австрійськийімператоробіцяв українськимполітичнимдіячам, що наукраїнськихземлях Австро-Угорщиниі відторгнутихвід Росії будестворено окремуадміністративнуодиницю з широкимиавтономнимиправами підзверхністюАвстро-Угорщини.
Широкі планищодо Українирозроблялисьу Німеччині, як з боку військових, так і з бокупромисловціві політиків.Так, один знайвпливовішихнімецькихпромисловцівАвгуст Тіссензаявляв: «Росіяповинна віддатинам прибалтійськіпровінції.., частинуПольщі і Донецькийбасейн з Одесою, Кримом і Приазов»ям..."
У 1897р. німецькийпубліцист ПаульРорбах писав:«Хто володієКиєвом, той маєключ від Росії».ОсобливопривабливоюУкраїна з їїсировиннимиі продовольчимизапасами сталадля Німеччинина завершальномуетапі війни, коли власніресурси булифактично вичерпані.Відразу післяпочатку першоїсвітової війниукраїнськіземлі сталитеатром бойовихдій між російськоюармією та військамиавстро-німецькогоблоку абоприфронтовоюзоною. На ційтериторії діявросійськийПівденно-Західнийфронт. На завойованійтериторіїросійська владавстановиларежим, який засловами головиросійськоїадмінистраціїГаличинигенерал-губернатораграфа ОлексіяБобринського, мав запровадити«русские начала»у житті населеннякраю.
Так, у Галичинізапроваджувалисьросійська моваі російськезаконодавство.Закривалисяукраїнськішколи, іншінавчальнізаклади, культурніорганізації.
Почалосьповерненнягреко-католиківу православ«я.Майже всіхпредставниківукраїнськоїеліти, що залишиласьу краї, а такожверхівкугреко-католицькоїцеркви на чоліз митрополитомА.Шептицьким, вивезено вглибРосії. Відбулисьєврейськіпогроми. Російськаокупація триваладо весни 1915 р.
Українав першій світовійвійні.
Наслідкивійни для Українита українців, змушених з обохвоюючих сторін, були негайними, безпосереднімий тяжкими. Протягомусієї війниГаличина слугувалаареною найбільшихі найкровопролитнішихпобоїщ на Східномуфронті. Її населеннязазнавалострашних збитківвід руйнуваньта спустошень, спричиненихвоєнними діями, а також брутальністюяк російського, так і австрійськогокомандування.
Але порядіз фізичнимивтратами війнаще більше погіршиладолю українців, котрі не маливласної держави, що захищалаб їхні конкретніінтереси. Величезнакількістьукраїнців ( уросійськійармії налічувалося3,5 млн.українськихсолдатів і 250тис. служилив австрійськомувійську) боролисяі вмирали заімпреії, що нелише ігнорувалиїхні національніінтереси, алей активно намагалися, як, зокремаРосія знищитиїхній національнийрух. Найгіршимбуло те, що українців- як учасниківбоїв з обохсторін — змушуваливбивати одинодного. Єдинимпозитивнимаспектом війнибуло те, що вонависнажувалавоюючі імперії, створюючи тимсамим новіполітичніможливостідля їхніхпригнобленихпідданих. Алеця можливістьбула ще занадтовіддаленою.
УкраїнціАвстрії одразувідреагувалина початоквоєнних дій.3 серпня 1914 р., щобзапезпечитиукраїнцівєдиним об»єднанимпредставницькиморганом, усіукраїнськіпартії утворилиу Львові ЗагальнуУкраїнськуРаду на чоліз авторитетнимпарламентськимдіячем КостемЛевицьким. Радазакликала всіхукраїнців боротись законституційну Австрію, їхньогонайбільшогодруга протисамодержавноїРосії. НезабаромРада висунулаідею створитивсеукраїнськийвійськовийзагін. На неївідгукнулосяпонад 28 тис.національносвідомих юнаків, багато з якихналежали доорганізацій«Січ», «Сокіл».Стурбованіможливістювиникненнявеликих українськихвійськовихзагонів, впливовіполяки у Віднізробили так, щоб на службудо Українськоголегіону прийнялилише 2.5 тис.чоловік.Це було першевійськовеформуваннятого часу.
Але, ледвезгуртувавшись, ці організаціїбули змушенітікати до Віднявід наступаючоїросійськоїармії, яка напочатку вересняпрорвала австрійськуоборону й окупувалавелику частинуСхідної Галичини.Ця поразкаавстрійцівмала страшнінаслідки дляукраїнцівГаличини. Шукаючипричини своїхневдач, австро-угорськекомандуванняохоче повірилозвинуваченнямпольськоїадміністраціїпровінції втому, що такоюпричиною стала«зрада українців», котрі нібитотаємно симпатизувалий допомагалиросіянам. Урезультатівідступаючігабсбурзьківійська, насампередугорські частини, розпочаликампанію терорупроти українськогонаселення.Спочатку русофілів, а згодом і взагалівсіх українцівцілими сотнямизаарештовувалий страчувалибез суду. Тисячігнали до Австріїй там кидалидо концентраційнихтаборів.
Незавиднадоля спіткалатакож галицькихукраїнців, котрі потрапилипід російськуокупацію. Царськийуряд швидкодав зрозуміти, що він не вважаєСхідну Галичинуякимсь новимі тимчасовимзавоюванням, називаючи їїне інакше, як«давньою російськоюземлею», котратепер «назавждивозз»єднуєтьсяз матір«ю-Росією».Генерал-губернаторомбуло призначенографа ГеоргіяБобринського, який відразурозпочав загальнийнаступ на украхнськийрух, або «мазепинство», як його називалицарські чиновники.Росіяни преслідувалиукраїнофілів, австрійціпіддавалирепресіямрусофілів, ароздертіідеологічнимисуперечкамигаличани видавалий тих, і тихворогові-всеце більше погіршувалой без того сумнудолю українців.
За наказомцарських властейбуло закритовсі українськікультурніустанови, кооперативній періодичнівидання. Вводилисяобмеження навживання українськоїмови й робилисяспроби впровадитив школах російськумову. Особливомасивнихатакзазнала греко-католицькацерква-цейсимвол західноукраїнськоїсамобутності.До Росії вивозилисотні греко-католицькихсвященників, а натомістьставили православнихпопів, що схилялиселян до православ«я.Заарештувалий вивезли доСуздаля митрополитаАндрея Шептицького, який відмовивсярятуватисявід росіянутечею. Безстрашнаповедінкамитрополитапротягом усієївійни надихалайого земляківі значно сприяладальшому зростаннюйого популярності.Але не встиглиросіяни остаточноздійснити своїплани, як австрійціпішли у контрнаступі до травня1915 року відвоювалибільшу частинуСхідної Галичини.Відступаючицарські військавзяли заложникамикілька сотеньпровіднихукраїнськихдіячів, а такожевакуювалитисячі людей, включаючибагатьох русофілів, ролі яких вукраїнськійполітеці теперприйшов кінець.
Ставленняросіян до галицькихукраїнців, якевідомий російськийполітик ПавлоМілюков розціниву своєму виступів Думі як „європейськийскандал“, являлособою продовженняполітики урядущодо українськогоруху в Російськійімперії. З вибухомвійни булозакрито майжевсі українськіорганізаціїта газети.
Тим часому Відні, поавстрійськийбік фронту, утравні 1915 рокузібралисяукраїнськіполітичні діячіта відновили свій представницькийорган — ЗагальнуУкраїнськуРаду. В мірутого як війнадедалі виснажувалаАвстро-Угорщину, чимраз сміливішимиставали вимогинародів імперії, серед них іукраїнців. Так, Загальна УкраїнськаРада оголосиласвоєю метоюнезалежністьРосійськоїУкраїни, котру, як вона сподівалася, завоюють австрійці, а також широкуавтономію дляСхідної Галичинита Буковини.Проте колиВідень пообіцявполякам щебільшу владув Галичині, Рада на знакпротестусаморозпустилася.Надалі західноукраїнськіінтереси представлявукраїнськийклуб віденськогопарламентуна чолі з ЄвгеномПетрушевичем.
Війна негативновплинула настан промисловостіі сільськогогосподарстваУкраїни. Вжев перші місяцівійни булозакрито майже400 промисловихпідприємств, а в 1915-1917 роках — понад1400. На десяткахі сотнях заводіві фабрик обсягпромисловоговиробництваскоротивсяна 30-5- і навіть75 %. Розвалювавсятранспорт, щовикликалозагостренняпродовольчоїкризи. Зрослиціни.
У сільскомугосподарствіне вистачалоробітників, реманенту, робочої худоби.Посівна площау 1916 р. скоротиласьна 1 млн. 900 тис.Десятин, валовийзбір зерна упорівнянніз 1913 р. впав на 200млн. пудів.
Внутрішєстановище увоюючих країнах.
Війна вимагалавід воюючихдержав мобілізаціїусіх людських, сировинних, матеріальнихі продовольчихресурсів. Чисельністьармій двохкоаліцій досягла70 млн. осіб. Дляефективноїроботи промисловостій створеннявійськовоговиробництвау воюючих країнахзапроваджувалосядержавне регулюванняекономіки, булостворено спеціальніоргани військово-економічніуправління, або комітети.Вони здійснюваликонтроль заджереламифінансуваннянародногогосподарства, розподілялидержавні замовленняі необхіднідля їх використаннясировину йобладнання, визначалиобсяги виробництва, види продукції, терміни їївиготовленняй ціни.
Урядовікомітети зсільськогогосподарствавизначалипосівні плани, вимагали відселян обов»язковихпоставок зерновихдержаві. Дляпродовольчогозабезпеченнянаселенняосновнимитоварами вводилисякартки.
На початок1917 р. найкритичнішимбуло становищекраїн австро-німецькогоблоку і Росії.Майже половинаармій булавиведена ізладу, стратегічнірезерви закінчувалися, валовий збірзернових скоротивсявдвічі, зменшилисярозміри посівнихплощ.
Німеччинаопинилась векономічнійблокаді. Англіязайняла майжевсі колонії.Спроба прорватиблокаду в морськійбитві поблизуЮтландськогопівострова31 травня 1916 рокузазнала невдачі.
В країнахпіднімаласяхвиля антивоєннихвиступів, і«громадськиймир» змінивсясоціальнимпротистоянням.Попри заборонустрайків, кількістьстрайкуючихпостійно зростало.Німецькісоціал-демократи1 травня 1916 рокупровели в Берлінімасову демонстраціюпід гаслами«Геть війну!»,«Геть уряд!».Звичним явищемстало дезертирство,«братання»солдатів ворожихармій. В урядовихколах визрівалиплани мирнихпереговорів.
Війна справилатяжкий впливна розвитокгосподарстваРосії. Станпогіршувавсяі тим, що в періодна 1917 рік декількаважливих промисловихрайонів булиокупованіпротивником, в результатізагальні втратипромисловогопотенціалусклали 20%. Склаласятопливно-енергетичнакриза в країні.Темпи виробництвав металургії, машинобудуванніне задовольнялипотреб фронту.Залізниці такожне справлялисяз різким ростомперевозок таексплуатацієюнаселення.
Загальнівитрати Росіїна війну в березні1917 року складалисуму більше30 млрд. крб. 1/3цих витратстановилизарубіжні кредити дляРосії. Розпочавсяпроцес грошовоїеміссії, щовело до ростуінфляції. Офіціальнийкурс рубляпонизився до55 коп., а купівнаспроможністьскладала 22 коп.Державний боргРосії за рокивійни зрісбільше, ніж у4 рази і складав- 36,2 млрд. крб.
Тяжким ударомвійна сталадля сільськогогосподарства: скоротилисьпосівні площібільш як на10%, виробництвом«яса і іншихпродуктівхарчування.Все цело велодо росту цінна продуктихарчування.Які зросли на200% порівняноз 1914 роком.
Дані економічногостану країнисвідчать провступ Росіїв економічнукризу.
Підсумкипершої світовоївійни.
Першасвітова війнастала для Європипершим жахливимдосвідом сучасноговедення воєннихдій. Вона тривалаз серпня 1914 рокупо листопад1918 рік і булаоднією знайкровопролитнішихв історії людства- в ній загинулопонад 10 млн. осібі 20 млн. булопоранено. Жертвисеред цивільногонаселення булимайже такимиж. Війна набралане лише масового, а й тотальногохарактеру. Щобпідтримативеличезніармії, що воювалина фронті, цілісуспільстваз їхніми економікамивпрягалисяу колісницювійни. Зростаючівтрати призводилидо страшногонапруженнясил на фронтахі в тилу, оголювалий поглиблювалифатальні політичній соціально-економічнівади старихімперськихпорядків Європи.
У воєннихдіях взялоучасть 38 державз населеннямпонад 1 млрд.осіб. Основнівоюючі сторони: на боці Німеччиний Австро-УгорщинивиступилаБолгарія, створившиЧетверний союз; до країн АнтантиприєдналисьІталія, Португалія, Румунія, Сербія, США, Греція, Японія; війнуНімеччиніоголосив Китайі 14 держав ЛатинськоїАмерики.
Війнатак чи інакшевплинула наположення всіхкраїн світу, в тому числій на нейтральні.Таким чиномвесь світ приймавучасть у війні.
У війнубули залученіколонії європейськихдержав. Під часвійни колоніїнабули великогозначення якпостачальникисировини тапродовольства.Крім того, сотнітисяч місцевихмешканців цихколоній буловивезено доЄвропи дляробіт у тилуі були використаніяк солдати насамих важкихділянках фронтів, часто для прикриттяєвропейськихвійськ.
Для робіту тилу Франціявикористала200 тис. осіб, вивезенихз її колоній.Англія з однієїІндії вивезлаз такою ж метоюбільше 400 тис.осіб. Англіяполучила зісвоїх заокеанськихволодінь майже1 млн. солдат, Франція — біля300 тис.
У ході війнибула поваленамонархія івідбувсябільшовицькийжовтневийпереворот уРосії. Військовай економічнамогутністьНімеччини булапідірвана, івона на довгийчас опиниласяв міжнароднійізоляції. Наслідкомпоразки Австро-Угорщинистав розпадоднієї з найбільшихевропейськихімперій і утворенняна її уламкахнових національнихдержав.
Після війнисформуваласянова системаміжнароднихвідносин, відбувсяперерозподілсвіту.
Література:
С.П. Пивовар, Я.Серіщев, С.Стельмах»Всесвітняісторія ХХ ст."1995 р.
І.Коляда, Т.Ладиченко«Всесвітняісторія вікХХ» 1995 р.
В.Ф. Салабай, Я.А. Титаренко, Л.О. Панчук, М.П.Чуб, О.Ф. Яхно«Політичнаісторія ХХ ст.»
В.Король"Історія України"
О.Субтельний«Україна. Історія»
План.
І. Початок першоїсвітової війни:
а) привідк війні та розвязаннявійни;
ІІ.Причини першоїсвітової війни:
а) загостреннясуперечностейміж провіднимикраїнами світувнаслідокнеравномірностіекономічногорозвитку;
б) впливнаявностіколоніальнихволодінь нарозподіл світу;
в) впливрозвиткунауково-техничногопрогресу нагонку озброєнь;
ІІІ.Імперіалістичний характер війни:
а) стратегічніплани учасниківвійни;
б) загарбницькіплани щодоукраїнськихземель;
ІV.Україна в першійсвітовій війні.
V.Внутрішнєстановище увоюючих країнах.
VI.Підсумки першоїсвітової війни.
Міністерствоосвіти України
КиївськийДержавнийЕкономічнийУніверситет
Реферат
натему: Початокпершої світовоївійни,
їїпричини тахарактер.
Виконала:
ЖитникОлена Петрівна
студенткаІ курсу, заочногоф-ту
заспеціальністю6108