НаціональнийУніверситет“Києво-МогилянськаАкадемія”
Рефератз історії України
Зтеми
“АНТИЧНІМІСТА-ДЕРЖАВИПІВНІЧНОГОПРИЧОРНОМОР*Я”
ВиконаластуденткаДЕН-2,
ГР.3
РибачукАнна.
Київ –2000
План:
1. Вивченняантичних памятокпівдня України
2. АнтичнаколонізаціяПівнічногоПричорноморя
3. Античнідержави ПівнічногоПричорноморя:
— історіядержав ПівнічногоПричорноморя
— державно-політичнийустрій міст-держав
— Ніконій
— Тіра
— Борисфеніда
— Ольвія
— ХерсонесТаврійський
4. Населенняі торгівляантичних міст-держав
5. Впливпівнічно — причорноморськоїцивілізаціїна довколишні
племена
Вивчення античних пам'ятокпівдня України
Дослідження пам'яток античноїкультури натериторіїУкраїни почалосяще наприкинці18 ст. Спочаткуце були візуальніобстеження, викладені взагальнихописах ПівнічногоПричорномор(яП.Сумароковим, І.Потоцьким, І.М Муравьйовим-Апостолом, Г.Е Кепером, П.І Кеппеном.
Вже напочатку 19 ст.створюються музеї в м.Миколаєві(1806), м.Феодосії(1811), м.Одесі (1825), м.Керчі(1826). Їхня діяльністьспрямовуваласьна вивченняпереважноантичних пам'яток.У 1801 році П.К.Сухтеленпроводить вм.Ольвії першіархеологічнірозкопки, трохипізніше розпочинаютьсярозкопки поблизум.Керчі й у м.Херсоні.
Регулярногохарактерурозкопки пам'ятокантичної культуриПівдня Причорномор'янабули у кінці19 ст. Крімісторико-археологічнихописів названихавторів, в першійполовині 19ст.були створенікарти і планизалишків античнихпівнічнопричорноморськихміст. Згодомбули зробленіспроби звестиархеологічніматеріали атакож розвідкиз історіїБаспорськогоцарства й Ольвії.
З кінця19 ст. розгорнулисясистематичнірозкопки трьохнайбільшихантичних міст-державта іхніх некрополівна територіїУкраїни — Березаніта Ольвії (Б.В.Фармаковський, Е.Р.Штерн), Херсонеса(Одеське товариствостарожитностей; К.К Костюшко-Валюженич, Р.І. Лепер ), Пантікапея(К.Є.Думберг, В.В.Шкарпіл), курганів Боспорськогоцарства. Буливідкриті оборонніспоруди, житловіквартали, терми(лазні) й монетнийдвір у Херсонесі, десятки монументальнихпоховальнихспоруд. У пожовтневийперіод, а особливопісля ВеликоїВідчизняноївійни, археологічнідослідженняантичних пам'ятокУкраїни набулидуже широкогорозмаху.
Завдякицьому ми тепермаємо доситьповне уявленняпро археологіюта історію всіхчотирьохцентрів поширенняантичної культурив ПівнічномуПричорномор'ї-Тіри, Ольвії, Херсонесі іБоспора.
За джерелапри вивченніісторії античнихпівнічнопричорноморськихдержав, крімтак званихартефактів, правлять свідченнядавніх авторів. Насампередце "Історія"Геродота. Відомостіпро ПівнічнеПричорномор'язалишили такожДіодор Сіцілійский, Страбон, Полієн, Демосфен, Єсхін, Діон Хрисостом, Птолемей, Овідій, Пліній та іншістародавнівчені, філософи, письменники, поети.
Аленайконкретнішимиє різні категоріїархеологічнихджерел, якіздобуваютьсяпри роскопкахміст, поселеньі некрополів(могильників).
АнтичнаколонізаціяПівнічногоПричорномор'я.
ПершівипадковівідвідиниПн.Причорномор'ягрецькимимореплавцямиприпадаютьна початокпершого тис.до н.е. За літературноютрадицієюнайранішепоселення наБерезанському півостровімогло виникнутиблизько середини7 ст. до н.е. В першійполовині — середини6 ст. до н.е грекизасновуютьОльвію (Південнобузькийлиман), наприкінці6 ст. до н. е. — Тіру, Ніконій (наДністровськомулимані ), Керкінітіду. Тоді ж у південно-західномуКриму виникаєневелике іонійськепоселення.Можливо воноіснувало доостанньоїчверті 5 ст. дон.е, коли вихідціз Гераклеї Понтійськоїзаснували найого місціХерсонес.Удругій половині6 ст. до н.е. виникаєбільшість містБоспору: Пантікопей, Феодосія, Німфей, Мірмекій, Тірітака, Фанагорія, Гермонаса, Кели. Саме вцей час відбуваєтьсямайже суцільнеосвоєння сільськихокруг цих міст, де з'являєтьсябагато поселень.Окрім Херсонеса, більшістьзгаданих містзаснованевихідцями зрайону малоазійськогоміста Мілет.
КолонізаціяПн.Причорномор'ябула частиноютак званоїВеликої Грецькоїколонізації8-6 ст. до н.е.Вона зумовлюваласьрядом причин, найголовнішаз яких-відноснеперенаселення, коли всі землів материковійГреції буливже розподілені.«Зайві» людизмушені булишукати ліпшоїдолі в іншихмісцях, не такщільно заселених.
Греки– засновникипівнічнопричорноморськихмістбули в основнійсвоїй масімалозаможнимиземлеробами, частково–торговцями, ремесниками. На ранньомуєтапі свогобуття на новійземлі вонизаймалисясільськимгосподарствомсіяли пшеницю, ячмінь, просо, розводилисади, городничали, розводилихудобу. Іншіїхні тогочаснізаняття –ремістництво, торгівля –були другорядними. Отже, грецькаколонізаціяПівнічногоПричорномор'ямала спочаткуаграрний характер. Але колонізаціюслід розумітилише як господарськеосвоєння грекамиПивнічногоПричорномор'я, причому мирне.Новозаснованіколонії незалежали відміст–мотрополійхоч і підтримувализ ними добрістосунки, навідьукладали угодищодо взаємногосприяння вторгівлі, наданнярівних правгромодянамобох полісів, мали з нимиєдині культий літочислення.
Колоніїв основномузасновувалисьупорядковано, коли ще в митрополіїобирали абопризначаликерівника групиколоністів– ойкіста. Намісці закладаннянового містарозмежовувалисьділянки підбудівлі йсільськогосподарськітериторії, відводили місцядля культовихі громадськихпотреб. Однакіноді колонізаціямала стихійнийхарактер.
Античнідержави північногоПричорномор'я.
ОсвоєннягрецькимипереселенцямиузбережжяПівнічногоПричорномор'явідбувалосяпоступово, вцілому в напрямііз заходу насхід.
6 ст.дон.е. залогомбуло часомзаснуваннябільшостіпівнічнопричорноморськихдержав. Кожнез них мала власнуісторію, алеоскільки всівони тісновзаємодіяли з античнимсвітом, а також із варварськимоточенням, вїхньому розвиткупростежуєтьсябагато спільного. Майжетисячолітняісторія цихдержав поділяєтьсяна два великіперіоди і кількаєтапів.
Першийперіод триваввід другоїполовини 7 іприблизно досередини 1 ст.до н.е.
Вінхарактерезувавсятісними культурнимита економічнимизвязкамияк із материковоюГрецією, такі з навколишнімиплеменами, щозумовлювалосявідносноюстабільностюзагальноісторичногорозвитку. Вматеріальномуі духовномужитті колоністівдомінувалиеллінськітрадиції. Самев цей цас створюєтьсяБаспорськецарство.
Наархаїчномуетапі першогоперіоду (другаполовина 7 — початок5 ст.до н.е ) наПівдні нинішньоїУкраїни відбуваєтьсястановленнядержав, розпочинаютьсяїхні активніконтакти згрецькимимістами СхідногоПричорномор'я, закрема Іонії. Типовою єземлянковажитлова забудовабільшостіпівнічнопричорноморськихполісів, хочавже у 6 ст.до н.е.у найбільшихз них будуютьсяхрами формуютьсякомплекси агори(площа, навколоякої розміщувалисяадміністративні, громадськібудівлі, крамниці, культові майдани, вівтарі). Зароджуютьсяремесла, промисли, розвиваєтьсяторгівля, виникаємонетна справа. В чей часзапочатковуютьсяв цілому мирніконтакти грецькихпереселенцівіз навколишнімиплеменамикочовиків.
Надругому – класичномуетапі першогоперіоду (початок5 — друга третина4 ст.до н.е.) розпочинаєтьсяпоступовийрозквіт держав. В цей час значнопоширюютьсяконтакти зкочовникамита племенамиЛісостепу.Особливо тіснізв'язки з варварськимнаселенняммав Боспор.
Наприкінцідругої третини6 ст в розвиткуантичнихпівнічнопричорноморськихдержав спостерігаєтьсянедовгочаснакриза. Відтодіпочинаєтьсяостанній етапеллінськогоперіоду –елліністичний, якийспочатку позначаєтьсямаксимальнимекономічнимрозвитком, піднесеннямсільськогогосподарства, ремесел, торгівлі, культури вцілому.
Протевже з другоїполовини 3 ст.дон.е.поступовоназріває криза.
Агресіяскіфів у ЗахідномуКриму, пересуванняварварськихплемен у НижньомуПобужжі таПодніпров'їпризводитьдо занепадусільськоїокруги античнихміст.
Другийвеликий періодісторії античнихдержав Північньогопричорномор'я– римський(середина1 ст. до н.е. — 70 роки4 ст.н.е.)–характеризуєтьсяпередусімвходженнямТіри, Ольвії, Херсонеса, до складу римськоїпровінції –Нижньої Мезії. Цей періодпозначався нестабільністювоєнно-політичноїситуації, певноюварваризацієюнаселення, натуралізацієюгосподарства, частковоюпереорієнтацієюкультурно-економічнихзв'язків. ДержавиПівнічногоПричорномор'я стали для римськоїімперії своєріднимбар'єром переднатиском кочовихплемен на їїсхідні кордони, що проходили по Дунаю. Спостерігається деяке економічнепіднесення Тіри, Херсонеса, Баспору, їхня культура потрохунормалізується.
У другому періоді оснуванняантичних північнопричорноморськихміст і їхніхокруг можнавиділити триосновні етапи.
Першийрозпочинається в середині 1ст. до н.е., колиполітика цихміст поступово переорієнтовувалася на Рим.
Другийетап охоплюєчас від середини2 по середину3 ст. до н.е., колив Тірі, Ольвії, Херсонесі, Хараксі розміщуються постійні загониримських війск, а самі ці містапідпорядковуються Нижній Мезії. В певній політичнійзалежностівід Риму перебуваєй Боспор. В умовахвідносної воєнно- політичноїстабільності економікапівнічнопричорноморськихдержав досягаєнайвищогорозвитку .
Третій- останній етап- розпочинається з 2 половини3ст. н.е., коли з метою захистукордонів римськоїімперії відготів, гарнізониримських військбули виведені з ПівнічногоПричорномор'яв Подунав'я.Навали кочовиків, зокрема готів, фактично знищилисільські округи. Майжевсі античнідержави остаточноприпинили своєіснування в70-х роках 4 ст. підударами гунів. Вижилитільки Херсонесі Пантікапей, які згодомувійшли доскладу Візантійськоїімперії .
Державно-політичнийустрій .
Північнопричорноморськіполіси булирабовласницькимидемократичнимиабо аристократичнимиреспубліками, де раби, жінкита іноземціне мали правгромадянства. Найвищими органами законодавчоївлади булинародні збори( «народ „) і рада. Народні збори, в яких бралиучасть усіповноправнігромадяни, вирішувалипитання зовнішньоїполітики, оборони, грошовогообігу, забезпеченнянаселенняпродовольством, надання привілегійкупцям. Виконавчавлада складаласяз різних колегій- магістратурабо окремихслужбових осіб- магістратів. Існували спеціальніколегії, котрізаймалисявиключно фінансовимиабо військовимисправами (колегіястратегів), торгівлею(колегія аграномів), благоустроюміста (колегіяастиномів) таінші. Діялисудові установи, що складалисяз кількох відділів.Усудочинствібрали участьсудді, свідки, обвинувачі.
З часому державно-політичномужитті відбувалисязміни.Так, полісиБоспору Кіммерійськогов 480 році до н.е.об'єдналисяпід владоюАрхеанактидіву єдине Боспорськецарство, хочай після цьогозалишилисьпрактичносамостійнимив своїх внутрішніхсправах.
Античніміста -державиПівнічногоПричорноморя
Ніконій.
Назваміста походить, можливо, відімені ойкіста. Розташовувалосявоно на лівомуберезі Дністровськоголиману, поблизусучасногос.Роксолани. Заснованийпереселенцямиз Іонії в останнійтретині 6 ст дон.е., Ніконійявляв собоюневеликий полісщо складавсяіз власне містаі близько десяткалівобережнихсільськихпоселень ізземлянковоюзабудовою.Основу економікистановилоземлеробство. На відмінувід Тіри власноїмонетної чеканкине мав. В 1-6 ст.дон.е. основнимплатіжнимзасобом навнутрішньомуринку Ніконіябули істрійськімідні литімонети. Алеможливо, що в5 ст.до н.е. Ніконійвже випускаввласну литумонету із зображеннямсови. Підтримувавторгівельнізвязкиз містами Іонії, Антіки, острівноюГрецією, з Істрією, Ольвією. В 6 — першій половині5 ст. до н.е забудовувавсяземлянковимижитлами, якізгодом змінювалисябудинкамизвичайногогрецького типу. На другу половину5 — 4 ст. до н.е. припадаєрозквіт міста, коли, зокрема, зводятьсяоборонні споруди.Близько третьоїчверті 4 ст. дон.е Ніконійзанепадає. В3-2 ст. до н.е. занепадпосилюється, а з нашестямиголатів таінших варварськихплемен містоостаточно гине. В 1-4 ст. н.е. життяв ньому відновлюється, але цей періодмайже не досліджений.
Тіра
Назваміста походитьвід грецькоїназви Дністра–Тірас. Місцерозташуваннязалишків Тіри- околиця сучасногоБілгорода-Дністровськоголиману Одеськоїобласті. Колоніязаснованавихідцями зМілета наприкінці6-ст. — початок5 ст.до н.е. В розвиткуТіри виділяютьдва основніперіоди: еллінський(від заснуванняміста до серединипершого століттядо нашої ери) і римський(середина 1 ст.дон.е. — 70-ті роки 4ст.), які розділяєгетська навалапід проводомБуребісти. Часпершого розвиткупочинаєтьсяз 5-го ст.до н.е.і триває до3-го ст.до н.е. Тіракарбувалавласну монетуз кінця 2-го ст.дон.е і до 70-х років1 ст. до н.е можливовходила доскладу Понтійськоїдержави МітрідатаЄвпатора. ЗаримськогоімператораДоміціанаувійшла доскладу НижньоїМезії; з 2 ст. дон.е в Тірі розміщуютьсяпідрозділи5 Македонськогоі 11 Клавдієвого легіонів .
В середині3 ст.н.е Тіравиходить ізпровінції НижняМезія, й римськийгарнізон залишаємісто. Тодівоно зазнаєруйнуванняготами .
НаселенняТіри займалосяпосередницькоюторгівлею, сільськимгосподарством, скотоводсвом, міншою мірою- ремеслами.Тіра мала сільськуокругу. Тутвиращувализерно, ловилирибу, випасалихудобу .
Розкопкамизнайдено залишкижитлових кварталів6-го ст. до н.е. таобороннихспоруд кінця4-го ст. до н.е.
Борисфеніда( від грецькоїназви Дніпра- Борисфен )
Грецькепоселення напівострові( нині острів) Березань, найраніша вПівнічному Причорномор'ї айпокія, заснованагрецькимипереселенцями у другій половині7-го ст. до н.е… Напевній стадіїсвого розвиткуце поселення було полісом, який згодом був перенесенийдо поселення, що одержалоназву Ольвія. В 1 половині6-го ст. до н.е. наберегах Березанськоголиману виникаютьчисленні невеликіпоселення, котрі становилисільську округуБорисфеніди. Остання існуєй у 5 ст. до н.е., аз кінця 4 ст. дон.е. життя в нійзавмирає натривалий часі відроджується лише в 1 ст. н.е.
Починаючиз останньоїчверті 7 ст. дон.е. Борисфенідавходила доскладу Ольвійськоїдержави й загинуларазом з Ольвією. Площа населення, що зберіглася, становить близько 10 га.Місто в окремихсвоїх районахмало прямокутнепланування. Розкопаннозалишки апсидальногохраму, некрополь5 ст. до н.е. Раннікультурні шариБорисфеніди багаті на знахідкигрецькогопосуду .
Ольвія
Ольвія– давньогрецькоюмовою означає-“щаслива».Розташованана правомуберезі Південнобузькоголиману. Рельєфмісцевостізумовив формуміста у вигляді неправильноготрикутника. Єдиної точкизору на датузаснуванняОльвії до цихпір нема. Більшістьісториківсхиляєтьсядо заснуванняОлвії на рубежі7-6 ст.до н.е. чи впершій половині6 ст. до н.е. вихідцямиз району Мілетаі проіснувала до середини3 ст.
ТопографічноОльвія складаласяз трьох частин- Верхньої, Терасної та Нижньої.Остання вжепісля загибеліміста булазруйнованаводами лиману. На етапі розквітунаприкінці4-3 ст. до н.е Ольвіязаймала територіюплощею близько55 га, численістьїї мешканцівстановилаблизько 20 тисяч.
В історіїміста й держави простежуються два великіперіоди.
Першийохоплює часвід заснуваннятут колоніїдо середини 1 ст. до н.е. Забудованав другій половині4 ст. до н.е. однокамернимиземлянкамита напівземлянками, в 5 ст. до н.е. Ольвіянабуває звичайногодля старогрецькогоміста вигляду. В 5 ст. до н.е вній, за Геродотом, уже існували укріпленнята палац Скіфськогоцаря Скіла.
Житловіспоруди Ольвії- звичайноодноповерховіз підвалами. Відкрито залишкиагори ( площі, навколо якоїзосереджувалисяторгові ряди, будинки суду, магістратур). Виявленносвященні ділянки.
Деякийчас Ольвіявходила дофінськогоморського союзу. Мала розвинутіторгівельніта культурнізв'язки, маласвої гроші — спочатку цебули литі«дельфінчики», трохи пізнішеаси, а з середини5 ст. до н.е. карбуєзвичайні дляантичного світумонети .
Економічнубазу полісастановилосільське господарство, розвивалисяремесла й торгівля.
В періодз останньоїтретини 4 посередину 3 ст.до н.е. Ольвійськадержава досягланайвищогоекономічногопіднесення. Виник новийтип сільськихпоселень увигляді колективнихсадиб. Протез кінця 3 ст. дон.е. починаєтьсяпоступовийзанепад. У 2 ст.до н.е. Ольвіяопиняється під протекторатомцаря МалоїСкіфії Скілура. З кінця 2 ст. дон.е. по 70 роки 1ст.до н.е. перебувалапід владоюМітрідата 6Євпатора — царя Понтійськоїдержави. Післяцих подій містоостаточнозанепало й булодобите гето-дакійськимиплеменами .
Наприкінці1 ст. до н.е. починаєтьсяпоступовевідродженняОльвії, що стаєпочатком другогоперіоду, щопроходить підзнаком римськихвпливів.У цейчас територіягородища скоротилася майже втроє його забудовабула скупченоюі бідною .
Близькосередини 1 ст.до н.е. Ольвіяпотрапляє взалежністьвід скіфськихабо сарматськихцарів, протенезабаромзвільняється.
В середині2 ст. до н.е. містоувійшло доскладу НижньоїМезії .
2 ст. — першаполовина 3 ст.н.е. стали періодомнайвищогорозвитку Ольвіїримської доби. В 40-і й потім70-ті роки 3 ст. н.е.Ольвія зазнаєнавал готів. Життя в містіостаточно завмирає непізніше другоїчетверті 4 ст.н.е.
НекропольОльвії займаєтериторіюзагальноюплощею близько500 га, проте йогомежі на різнихетапах життяміста змінювалися, а в перші століттяпохованняпочали розміщуватинавіть на залишкахсамої Ольвіїєлліністичноїдоби у звичайнихгрунтовихпрямокутниху плані ямах- на дні або впідбоях вирізуваниху стінках цихям. На земнійповерхні надпохованнямзвичайновстановлювалисякамянінадгробки увигляді стел, антропоморфнихзображень, вівтарів. У 4ст. до н.е зявляютьсяземляні склепи, що складалисяз поховалльноїкамери та дромоса(вхідного похилогокоридору). Пізнішепочинаютьховати в кам'янихсклепах, надякими зводилисьгрунтові насипи. Найвищоїдосканалостіспоруди цьоготипу досягаютьу другій — першійполовині 3 ст.н.е., коли будувалисьмонументальнікургани з кам'янимикрепідами.Саме тут використовувалисьнапівциліндричнірозпірні склепінняй високоякістнікам'яні мури(найвидатнішимизразками цієїархітектуриє склепи курганів- Зевсового,Єврисивія таАрети.) .
ХерсонесТаврійський
Назвапоходить відгрецького слова«півострів». Руїни цьогоміста розташованіна околиціСевастополя. Херсонес заснованийу 422 -421 році до н.е.вихідцями зГераклеї Понтійської. Розквіт державиприпадає накінець 4-3 ст.дон.е. Це одне зтрьох великихантичнихпівнічнопричорноморськихміст, які дожилидо пізньогосередньовіччя.Територіядосягала 33 га, а населеннястановило неменш, як 15 тисячжителів. Містомало єдинепрямокутнеплануваннята було обнесенеміцними захиснимистінами, щозбереглисядо нашого часу, мало добреукріпленийпорт, а в римськічаси — цитадель.
Наприкінці4 ст.до н.е.Херсонеспідкорив Керкінітіду, заснував новемісто — КалосЛімен.Тоді доскладу Херсонеськоїдержави увійшлоузбережжяпрактичновсього ЗахінньогоКриму.
У 179 роцідо н.е.Херсонесуклав угодуз царем Понтійськоїдержави Фарнаком1 про «дружбу».Однак уже всередині 2 ст.дон.е. Північно-Західний Кримопинився підвладою скіфів. У боротьбіпроти них Херсонесзвернувся подопомогу доМітрідата 6Євпатора. Підчас його походівна скіфів (110-108рр.до н.е.) Херсонесбуло звільненовід їхньоїзалежності. Але після цьогомісто потрапляєпід зверхністьБоспорськоїдержави, якоїпозбавляєтьсяза поміччю Римулише в другійполовині 1 ст.н.е.Після походуПлавтія Сільванав 60-ті роки 1 ст.н.е в ПівнічномуПричорномор'їв Херсонесірозміщуєтьсяримський гарнізон. Неподолік відХерсонеса, вХаракеі, римськівійська будуютьфортецю, відякої до нашихднів збереглисярештки фортечнихмурів, терми, німфей.
Післяекономічноїкризи, перенесеноїна рубежі, розпочинаєтьсяновий єтаппіднесення: розвиваютьсяторгівля, виноробництво, соляний ірибальськийпромисел. Алеуже у третійчетверті 3 ст.н.е.справи погіршуються: з Херсонесавиводятьсяримські війська, припиняєтьсякарбуваннясвоєї монети, в економіціспостерігаєтьсяповний занепад.У 70-ті роки 4 ст.н.е.Херсонес зазнавгунської неволі, після чогопродовжуєіснувати ускладі Візантійськоїімперії.
НекропольХерсонесарозташовувавсядовкола містаз усіх боків. Основний типпоховальнихспоруд — прямокутніями. В середині4 ст. до н.е. з'являютьсямогили, обкладенічерепицею, у2 ст до н.е. — ком'яніящики й вирубанів скелі склепиз нишами — лежанками.
Боспорськадержава
Розташовуваласяпо обидва бокиКерченськоїпротоки, якав давнину називаласяБоспор Кіммерійський. Головним містомбув Пантікапей, але столицеюазіацькоїчастини БоспорувважаласяФанагорія. ДоутворенняБоспорськоїдержави існуючіна її теріторіїз 6 ст.до н.е. грецькіміста Пантікапей, Феодосія, Німфей, Мірмекій, Теритака, Порфмій, Фанагорія, Германаса, Гергіппія, Кепита інші, здебільшогобули звичайнимиполіснимиструктурами. В 480р. до н.е. Боспоромпочинає правитидинастіяАрхеанактидів, яку в 438-437рр. дон.е. змінює династіяСпартокідів.
На етапінайвищогопіднесеннядержави 6ст. дон.е. її територіяобіймала Керчінськийі Таманськийпівострови, Східне Приазов'я, пониззя Кубані, а також ДельтуДону. До складуБоспорськоїдержави входилине тільки античніміста, а й місцевіплемена — синди, меоти, торети, дандарії. Начолі державистояв цар — монархзгаданих племені архонт грецькихміст.
В середенідругого ст. дон.е. державапереживаєекономічнукризу, яка наприкінцістоліттязагострюєтьсяповстаннямрабів під приводомСавмака. В цісправи втручаєтьсяМірдітат 16 Євпатор, унаслідокчого Боспорпідпадає підзверхністьПантійськогоцарства. В останнійчверті 1 ст. н.е.Боспор стаєвласником Рима. До середини3 ст. н.е. спостерігаєтьсяекономічнепіднесення, після чогознову розпочинаєтьсявоєнно-політичнаі економічнакриза, яказавершуєтьсяз гунськоюнавалою ( 375-376рр.)за гибеллюБоспору якдержави. Згодому ПантікапеїФеодосії, Тірітаціта інших містахпоширюютьсявпливи Візантії.
Населення
Етнічнийсубстрат античнихміст на часїхнього заснуваннястановилигреки-переселенціз Малої Азії, Аттіки й ГіраклеїПонтійської. З перших столітьНової ери зростаєчисельність представниківмісцевогонаселення вантичних містах. За соцальнимстаном структуранаселення буладосить строкатою. Крім громадяні рабів, існувалотакож багатовільних, залежнихабо напівзалежнихлюдей.
Торгівля
Протягомусього свогоіснуванняантичні міста- держави ПівнічногоПричорномор'явели жвавуторгівлю зантичнимимістами СхідногоСередземномор'я, Причорномор'я, з навколишнімиплеменами, Римом, і йогосхідними провінціями. Ведуть торгівлюз варварами, які постачалигрекам зерно, рибу, худобу, шкіри, рабів, мед, віск, натомістьодержувалиремісничівироби, зброю, прикраси, вино, тканини.
Торгівельністосунки зварварськимсвітом відбувалисьна обмінній, а з античним– головнимчином на грошовійоснові. Монетнасправа виникаєу північнопричорноморськихдержавах майжеодночасно зїхнім формуванням. Кожний із полісівкарбував власнумонету.
Впливпівнічнопричорноморськоїантичної цивілізаціїна довколишніплемена
Залученнямісцевоговарварськогонаселення досфери торгівельноїдіяльностігреків, дополітичнихвзаємин — чи тов межах союзницькихвідносин інавіть об'єднань(Боспорськадержава), чито у виглядістягуваннякочовикамиданими з античнихміст (Ольвія)або навітьвійськовоїконфронктації, – все це не моглоне позначитисьна соціально-економічному, політичному, культурномурозвитку цьогонаселення. Підбезпосереднімвпливомпівнічнопричорноморськихантичних державу скіфів формуваласясвоя державність, виникали містаі поселенняз рисами, притаманнимигрецькіймістобудівнійтрадиції. Особливоглибокий впливантична цивілізаціясправляла накультуру варварськогосвіту. Це виявилосьв спорудженніфортець (НеапольСкіфський), запозиченнімісто- й житлобудівничихприйомів, використаннікружальноїантичної кераміки, а також виготовленихгреками високохудожніхприкрас і прикладнихмистецькихвиробів, (пекторальіз Товстоїмогили, Чортомлицькаамфора, гребінецьіз кургануСолоха та інші).
Порядіз скіфами підцивілізуючудію давньогрецькихдержав ПівдняУкраїни підпадалий інші тогочасніплемена – синди, меоти, сармати, черняхівціта інші.
Античнікультурнітрадиції ляглиі в основу життяранньосередньовічнихміст Криму.
Списоквикористаноїлітератури
Крижицький С.Д “ Античная культура Северного Причорноморья “
Соколов Г.І “Античное Причорноморье “
Античные государства Северного Причорноморья, М.1984
Толочко П.П “ Давня історія України “
Античные древности Северного Причорноморья, К.1988
Античная история и культура, 1968