Міністерствоосвіти та наукиУкраїни
КиївськийНаціональнийУніверситетімені ТарасаГригоровичаШевченка
Механіко-математичнийфакультет
Реферат
на тему:
АнтичнаколонізаціяПівнічногоПричорномор’я
Виконала:
студентка1-го курсу
НамісникАнна
Василівна
Київ – 2006
План :
Вивчення античних памўяток півдня України
Колонізація Північного Причорноморўя
Античні держави Північного Причорноморўя:
історія держав Північного Причорноморўя
державно-політичний устрій міст-держав
Ніконій
Тіра
Борисфеніда
Ольвія
Херсонес Таврійський
Населення і торгівля античних міст-держав
Вплив північно — причорноморської цивілізації на довколишні племена
Список використаної літератури
Вивчення античних пам'ятокпівдня України
Дослідженняпам'яток античноїкультури натериторіїУкраїни почалосяще наприкінці18 ст. Спочаткуце були візуальніобстеження, викладені взагальнихописах ПівнічногоПричорномор(яП.Сумароковим,І.Потоцьким,І.М. Муравьйовим-Апостолом, Г.Е Кепером, П.І Кеппеном.
Вже на початку19 ст. створюються музеї в м.Миколаєві(1806), м. Феодосії(1811), м. Одесі (1825), м.Керчі (1826). Їхнядіяльністьспрямовуваласьна вивченняпереважноантичних пам'яток.У 1801 році П.К.Сухтеленпроводить вм. Ольвії першіархеологічнірозкопки, трохипізніше розпочинаютьсярозкопки поблизум. Керчі й у м.Херсоні.
Регулярногохарактерурозкопки пам'ятокантичної культуриПівдня Причорномор'янабули у кінці19 ст. Крімісторико-археологічнихописів названихавторів, в першійполовині 19ст.були створенікарти і планизалишків античнихпівнічно — причорноморськихміст. Згодомбули зробленіспроби звестиархеологічніматеріали атакож розвідкиз історіїБаспорськогоцарства й Ольвії.
З кінця 19 ст.розгорнулисясистематичнірозкопки трьохнайбільшихантичних міст-державта їхніх некрополівна територіїУкраїни — Березаніта Ольвії (Б.В.Фармаковський, Е.Р.Штерн), Херсонеса(Одеське товариствостарожитностей; К.К Костюшко-Валюженич, Р.І. Лепер ), Пантікапея(К.Є.Думберг, В.В.Шкарпіл), курганів Боспорськогоцарства. Буливідкриті оборонніспоруди, житловіквартали, терми(лазні) й монетнийдвір у Херсонесі, десятки монументальнихпоховальнихспоруд. У пожовтневийперіод, а особливопісля ВеликоїВідчизняноївійни, археологічнідослідженняантичних пам'ятокУкраїни набулидуже широкогорозмаху.
Завдяки цьомуми тепер маємодосить повнеуявлення проархеологіюта історію всіхчотирьох центрівпоширенняантичної культурив ПівнічномуПричорномор'ї-Тіри Ольвії, Херсонесі іБоспора.
За джерелапри вивченніісторії античнихпівнічнопричорноморськихдержав, крімтак званихартефактів, правлять свідченнядавніх авторів.Насампередце "Історія"Геродота. Відомостіпро ПівнічнеПричорномор'язалишили такожДіодор Сіцілійский, Страбон, Полієн, Демосфен, Єсхін, Діон Хрисостом, Птолемей, Овідій, Пліній та іншістародавнівчені, філософи, письменники, поети.
Але найконкретнішимиє різні категоріїархеологічнихджерел, якіздобуваютьсяпри розкопкахміст, поселеньі некрополів(могильників).
АнтичнаколонізаціяПівнічногоПричорномор'я.
Перші випадковівідвідини Пн.Причорномор'ягрецькимимореплавцямиприпадаютьна початокпершого тис.до н.е. За літературноютрадицієюнайранішепоселення наБерезанському півостровімогло виникнутиблизько середини7 ст. до н.е. В першійполовині — середини6 ст. до н.е. грекизасновуютьОльвію (Південнобузькийлиман), наприкінці6 ст. до н. е. — Тіру, Ніконій (наДністровськомулимані ), Керкінітіду.Тоді ж у південно-західномуКриму виникаєневелике іонійськепоселення.Можливо воноіснувало доостанньоїчверті 5 ст. дон.е., коли вихідціз Гераклеї Понтійськоїзаснували найого місціХерсонес.Удругій половині6 ст. до н.е. виникаєбільшість містБоспору: Пантікопей, Феодосія, Німфей, Мірмекій, Тірітака, Фанагорія, Гермонаса, Кели. Саме вцей час відбуваєтьсямайже суцільнеосвоєння сільськихокруг цих міст, де з'являєтьсябагато поселень.ОкрімХерсонеса, більшістьзгаданих містзаснованевихідцями зрайон малоазійськогоміста Мілет.
КолонізаціяПн.Причорномор'ябула частиноютак званоїВеликої Грецькоїколонізації8-6 ст. до н.е. Воназумовлюваласьрядом причин, найголовнішаз яких-відноснеперенаселення, коли всі землів материковійГреції буливже розподілені.«Зайві»люди змушенібули шукатиліпшої долів інших місцях, не так щільнозаселених .
Греки –засновникипівнічнопричорноморськихміст були восновній своїймасі малозаможнимиземлеробами, частково–торговцями, ремісниками.На ранньомуетапі свогобуття на новійземлі вонизаймалисясільськимгосподарствомсіяли пшеницю, ячмінь, просо, розводили сади, городничали, розводилихудобу. Іншіїхні тогочаснізаняття –ремісництво, торгівля – булидругорядними.Отже, грецькаколонізаціяПівнічногоПричорномор'ямала спочаткуаграрний характер.Але колонізаціюслід розумітилише як господарськеосвоєння грекамиПівнічногоПричорномор'я, причому мирне.Новозаснованіколонії незалежали відміст–мотрополійхоч і підтримувализ ними добрістосунки, навітьукладали угодищодо взаємногосприяння вторгівлі, наданнярівних правгромадянамобох полісів, мали з нимиєдині культий літочислення.
Колонії восновномузасновувалисьупорядковано, коли ще в митрополіїобирали абопризначаликерівника групиколоністів– ойкіста. Намісці закладаннянового містарозмежовувалисьділянки підбудівлі йсільськогосподарськітериторії, відводили місцядля культовихі громадськихпотреб. Однакіноді колонізаціямала стихійнийхарактер.
Античнідержави північногоПричорномор'я.
ОсвоєннягрецькимипереселенцямиузбережжяПівнічногоПричорномор'явідбувалосяпоступово, вцілому в напрямііз заходу насхід.
6 ст.до н.е. залогомбуло часомзаснуваннябільшостіпівнічнопричорноморськихдержав. Кожнез них мала власнуісторію, алеоскільки всівони тісновзаємодіяли з античнимсвітом, а також із варварськимоточенням, вїхньому розвиткупростежуєтьсябагато спільного.Майже тисячолітняісторія цихдержав поділяєтьсяна два великіперіоди і кількаетапів.
Перший періодтривав віддругої половини7 і приблизнодо середини1 ст. до н.е.
Він характеризувавсятісними культурнимита економічнимизвўязкамияк із материковоюГрецією, такі з навколишнімиплеменами, щозумовлювалосявідносноюстабільністюзагальноісторичногорозвитку. Вматеріальномуі духовномужитті колоністівдомінувалиеллінськітрадиції. Самев цей час створюєтьсяБаспорськецарство.
На архаїчномуетапі першогоперіоду (другаполовина 7 — початок5 ст.до н.е. ) наПівдні нинішньоїУкраїни відбуваєтьсястановленнядержав, розпочинаютьсяїхні активніконтакти згрецькимимістами СхідногоПричорномор'я, зокрема Іонії.Типовою є землянковажитлова забудовабільшостіпівнічнопричорноморських полісів, хочавже у 6 ст.до н.е.найбільшихз них будуютьсяхрами формуютьсякомплекси агори(площа, навколоякої розміщувалисяадміністративні, громадськібудівлі, крамниці, культові майдани, вівтарі). Зароджуютьсяремесла, промисли, розвиваєтьсяторгівля, виникаємонетна справа.В цей час започатковуютьсяв цілому мирніконтакти грецькихпереселенцівіз навколишнімиплеменамикочовиків.
На другому– класичномуетапі першогоперіоду (початок5 — друга третина4 ст.до н.е.) розпочинаєтьсяпоступовийрозквіт держав. В цей час значнопоширюютьсяконтакти зкочівникамита племенамиЛісостепу.Особливо тіснізв'язки з варварськимнаселенняммав Боспор.
Наприкінцідругої третини6 ст. в розвиткуантичнихпівнічнопричорноморськихдержав спостерігаєтьсянедовгочаснакриза. Відтодіпочинаєтьсяостанній етапеллінськогоперіоду –елліністичний, який спочаткупозначаєтьсямаксимальнимекономічнимрозвитком, піднесеннямсільськогогосподарства, ремесел, торгівлі, культури вцілому.
Проте вжез другої половини3 ст.до н.е. поступовоназріває криза.
Агресія скіфіву ЗахідномуКриму, пересуванняварварськихплемен у НижньомуПобужжі таПодніпров'їпризводитьдо занепадусільськоїокруги античнихміст.
Другий великийперіод історіїантичних державПівнічногоПричорномор’я– римський(середина 1ст. до н.е. — 70 роки4 ст. н. е.)–характеризуєтьсяпередусімвходженнямТіри, Ольвії, Херсонеса, до складу римськоїпровінції –Нижньої Мезії.Цей періодпозначався нестабільністювоєнно-політичноїситуації, певноюварваризацієюнаселення, натуралізацієюгосподарства, частковоюпереорієнтацієюкультурно-економічнихзв'язків. ДержавиПівнічногоПричорномор'я стали для римськоїімперії своєріднимбар'єром переднатиском кочовихплемен на їїсхідні кордони, що проходили по Дунаю. Спостерігається деяке економічнепіднесення Тіри, Херсонеса, Баспору, їхня культура потрохунормалізується.
У другому періоді снуванняантичнихпівнічнопричорноморськихміст і їхніхокруг можнавиділити триосновні етапи.
Першийрозпочинається в середині 1ст. до н.е., колиполітика цихміст поступово переорієнтовувалася на Рим.
Другий етап охоплює часвід середини2 по середину3 ст. до н.е., колив Тірі, Ольвії, Херсонесі, Хараксі розміщуються постійні загониримських війск, а самі ці містапідпорядковуються Нижній Мезії. В певній політичнійзалежностівід Риму перебуваєй Боспор. В умовахвідносної воєнно — політичноїстабільності економікапівнічнопричорноморськихдержав досягаєнайвищогорозвитку .
Третій — останнійетап — розпочинається з 2 половини3ст. н.е., коли з метою захистукордонів римськоїімперії відготів, гарнізониримських військбули виведені з ПівнічногоПричорномор'яв Подунав'я.Навали кочовиків, зокрема готів, фактично знищилисільські округи.Майже всі античнідержави остаточноприпинили своєіснування в70-х роках 4 ст. підударами гунів. Вижили тількиХерсонес іПантікапей, які згодомувійшли доскладу Візантійськоїімперії.
Державно-політичнийустрій .
Північнопричорноморськіполіси булирабовласницькимидемократичнимиабо аристократичнимиреспубліками, де раби, жінкита іноземціне мали правгромадянства.Найвищими органами законодавчоївлади булинародні збори( «народ „) і рада.Народні збори, в яких бралиучасть усіповноправнігромадяни, вирішувалипитання зовнішньоїполітики, оборони, грошовогообігу, забезпеченнянаселенняпродовольством, надання привілегійкупцям. Виконавчавлада складаласяз різних колегій- магістратурабо окремихслужбових осіб- магістратів.Існували спеціальніколегії, котрізаймалисявиключно фінансовимиабо військовимисправами (колегіястратегів), торгівлею(колегія аграномів), благоустроюміста (колегіяастиномів) таінші. Діялисудові установи, що складалисяз кількох відділів.У судочинствібрали участьсудді, свідки, обвинувачі.
З часом удержавно-політичномужитті відбувалисязміни. Так, полісиБоспору Кіммерійськогов 480 році до н.е.об'єдналисяпід владоюАрхеанактидіву єдине Боспорськецарство, хочай після цьогозалишилисьпрактичносамостійнимив своїх внутрішніхсправах.
Античніміста — державиПівнічногоПричорноморўя
Ніконій.
Назва містапоходить, можливо, від імені ойкіста. Розташовувалосявоно на лівомуберезі Дністровськоголиману, поблизусучасного с.Роксолани.Заснованийпереселенцямиз Іонії в останнійтретині 6 ст.до н.е., Ніконійявляв собоюневеликий полісщо складавсяіз власне містаі близько десяткалівобережнихсільськихпоселень ізземлянковоюзабудовою.Основу економікистановилоземлеробство.На відміну відТіри власноїмонетної чеканкине мав. В 1-6 ст.дон.е. основнимплатіжнимзасобом навнутрішньомуринку Ніконіябули істрійськімідні литімонети. Алеможливо, що в5 ст… до н.е. Ніконійвже випускаввласну литумонету із зображеннямсови. Підтримувавторгівельнізвўязкиз містами Іонії, Антіки, острівноюГрецією, з Істрією, Ольвією. В 6 — першійполовині 5 ст.до н.е. забудовувавсяземлянковимижитлами, якізгодом змінювалисябудинкамизвичайногогрецького типу.На другу половину5 — 4 ст. до н.е. припадаєрозквіт міста, коли, зокрема, зводятьсяоборонні споруди.Близько третьоїчверті 4 ст. дон.е. Ніконійзанепадає. В3-2 ст. до н.е. занепадпосилюється, а з нашестямиголатів таінших варварськихплемен містоостаточно гине.В 1-4 ст. н.е. життяв ньому відновлюється, але цей періодмайже не досліджений.
Тіра
Назва містапоходить відгрецької назвиДністра –Тірас. Місце розташуваннязалишків Тіри- околиця сучасногоБілгорода-Дністровськоголиману Одеськоїобласті. Колоніязаснованавихідцями зМілета наприкінці6-ст. — початок5 ст.до н.е. В розвиткуТіри виділяютьдва основніперіоди: еллінський(від заснуванняміста до серединипершого століттядо нашої ери) і римський(середина 1 ст.дон.е. — 70-ті роки 4ст.), які розділяєгетська навалапід проводомБуребісти. Часпершого розвиткупочинаєтьсяз 5-го ст.до н.е.і триває до3-го ст.до н.е. Тіракарбувалавласну монетуз кінця 2-го ст.дон.е. і до 70-х років1 ст. до н.е. можливовходила доскладу Понтійськоїдержави МітрідатаЄвпатора. ЗаримськогоімператораДоміціанаувійшла доскладу НижньоїМезії; з 2 ст. дон.е. в Тірі розміщуютьсяпідрозділи5 Македонськогоі 11 Клавдієвого легіонів.
В середині3 ст. н. е Тіравиходить ізпровінції НижняМезія, й римськийгарнізон залишаємісто. Тодівоно зазнаєруйнуванняготами.
НаселенняТіри займалосяпосередницькоюторгівлею, сільськимгосподарством, скотоводсвом, меншою мірою- ремеслами.Тіра мала сільськуокругу. Тутвирощувализерно, ловилирибу, випасалихудобу .
Розкопкамизнайдено залишкижитлових кварталів6-го ст. до н.е. таобороннихспоруд кінця4-го ст. до н.е.
Борисфеніда( від грецькоїназви Дніпра- Борисфен )
Грецькепоселення напівострові( нині острів) Березань, найраніша в Північному Причорномор'ї айпокія, заснованагрецькимипереселенцями у другій половині7-го ст. до н.е… Напевній стадіїсвого розвиткуце поселення було полісом, який згодом був перенесенийдо поселення, що одержалоназву Ольвія. В 1 половині6-го ст. до н.е. наберегах Березанськоголиману виникаютьчисленні невеликіпоселення, котрі становилисільську округуБорисфеніди.Остання існуєй у 5 ст. до н.е., аз кінця 4 ст. дон.е. життя в нійзавмирає натривалий часі відроджується лише в 1 ст. н.е.
Починаючиз останньоїчверті 7 ст. дон.е. Борисфенідавходила доскладу Ольвійськоїдержави й загинуларазом з Ольвією.Площа населення, що зберігалася, становить близько 10 га.Місто в окремихсвоїх районахмало прямокутнепланування.Розкопанозалишки апсидальногохраму, некрополь5 ст. до н.е. Раннікультурні шариБорисфеніди багаті на знахідкигрецькогопосуду .
Ольвія
Ольвія –давньогрецькоюмовою означає-“щаслива».Розташованана правомуберезі Південнобузькоголиману. Рельєфмісцевостізумовив формуміста у вигляді неправильноготрикутника.Єдиної точкизору на датузаснуванняОльвії до цихпір нема. Більшістьісториківсхиляєтьсядо заснуванняОлвії на рубежі7-6 ст.до н.е. чи впершій половині6 ст. до н.е. вихідцямиз району Мілетаі проіснувала до середини3 ст.
ТопографічноОльвія складаласяз трьох частин- Верхньої, Терасної та Нижньої.Остання вжепісля загибеліміста булазруйнованаводами лиману.На етапі розквітунаприкінці4-3 ст. до н.е. Ольвіязаймала територіюплощею близько55 га, численністьїї мешканцівстановилаблизько 20 тисяч.
В історіїміста й держави простежуються два великіперіоди.
Перший охоплюєчас від заснуваннятут колоніїдо середини 1 ст. до н.е. Забудованав другій половині4 ст. до н.е. однокамернимиземлянкамита напівземлянками, в 5 ст. до н.е. Ольвіянабуває звичайногодля старогрецькогоміста вигляду. В 5 ст. до н.е. вній, за Геродотом, уже існували укріпленнята палац Скіфськогоцаря Скіла.
Житловіспоруди Ольвії- звичайноодноповерховіз підвалами.Відкрито залишкиагори ( площі, навколо якоїзосереджувалисяторгові ряди, будинки суду, магістратур). Виявлено священніділянки.
Деякий часОльвія входиладо фінськогоморського союзу. Мала розвинутіторгівельніта культурнізв'язки, маласвої гроші — спочатку цебули литі«дельфінчики», трохи пізнішеаси, а з середини5 ст. до н.е. карбуєзвичайні дляантичного світумонети.
Економічнубазу полісастановилосільськегосподарство, розвивалисяремесла й торгівля.
В період зостанньоїтретини 4 посередину 3 ст.до н.е. Ольвійськадержава досягланайвищогоекономічногопіднесення.Виник новийтип сільськихпоселень увигляді колективнихсадиб. Протез кінця 3 ст. дон.е. починаєтьсяпоступовийзанепад. У 2 ст.до н.е. Ольвіяопиняється під протекторатомцаря МалоїСкіфії Скілура.З кінця 2 ст. дон.е. по 70 роки 1ст.до н.е. перебувалапід владоюМітрідата 6Євпатора — царя Понтійськоїдержави. Післяцих подій містоостаточнозанепало й булодобите гето-дакійськимиплеменами.
Наприкінці1 ст. до н.е. починаєтьсяпоступовевідродженняОльвії, що стаєпочатком другогоперіоду, щопроходить підзнаком римськихвпливів. У цейчас територіягородища скоротилася майже втроє його забудовабула скупченоюі бідною .
Близькосередини 1 ст.до н.е. Ольвіяпотрапляє взалежністьвід скіфськихабо сарматськихцарів, протенезабаромзвільняється.
В середині2 ст. до н.е. містоувійшло доскладу НижньоїМезії.
2 ст. — першаполовина 3 ст.н.е. стали періодомнайвищогорозвитку Ольвіїримської доби.В 40-і й потім 70-тіроки 3 ст. н.е.Ольвія зазнаєнавал готів.Життя в містіостаточно завмирає непізніше другоїчетверті 4 ст.н.е.
НекропольОльвії займаєтериторіюзагальноюплощею близько500 га, проте йогомежі на різнихетапах життяміста змінювалися, а в перші століттяпохованняпочали розміщуватинавіть на залишкахсамої Ольвіїелліністичноїдоби у звичайнихґрунтовихпрямокутниху плані ямах- на дні або впідбоях вирізуваниху стінках цихям. На земнійповерхні надпохованнямзвичайновстановлювалисякамўянінадгробки увигляді стел, антропоморфнихзображень, вівтарів. У 4ст. до н.е. зўявляютьсяземляні склепи, що складалисяз поховальноїкамери та дромоса(вхідного похилогокоридору). Пізнішепочинаютьховати в кам'янихсклепах, надякими зводилисьґрунтові насипи.Найвищої досконалостіспоруди цьоготипу досягаютьу другій — першійполовині 3 ст.н. е., коли будувалисьмонументальнікургани з кам'янимикрепідами. Саметут використовувалисьнапівциліндричнірозпірні склепінняй високоякіснікам'яні мури(найвидатнішимизразками цієїархітектуриє склепи курганів- Зевсового,Єврисивія таАрети.).
ХерсонесТаврійський
Назва походитьвід грецькогослова «півострів».Руїни цьогоміста розташованіна околиціСевастополя.Херсонес заснованийу 422 -421 році до н.е.вихідцями зГераклеї Понтійської.Розквіт державиприпадає накінець 4-3 ст.дон.е. Це одне зтрьох великихантичнихпівнічнопричорноморськихміст, які дожилидо пізньогосередньовіччя.Територіядосягала 33 га, а населеннястановило неменш, як 15 тисячжителів. Містомало єдинепрямокутнеплануваннята було обнесенеміцними захиснимистінами, щозбереглисядо нашого часу, мало добреукріпленийпорт, а в римськічаси — цитадель.
Наприкінці4 ст. до н.е. Херсонеспідкорив Керкінітіду, заснував новемісто — КалосЛімен.Тоді доскладу Херсонеськоїдержави увійшлоузбережжяпрактичновсього ЗахінньогоКриму.
У 179 році дон.е. Херсонесуклав угодуз царем Понтійськоїдержави Фарнаком1 про «дружбу».Однак уже всередині 2 ст.до н.е. Північно- Західний Кримопинився підвладою скіфів.У боротьбіпроти них Херсонесзвернувся подопомогу доМітрідата 6Євпатора. Підчас його походівна скіфів (110-108рр. до н.е.) Херсонесбуло звільненовід їхньоїзалежності.Але після цьогомісто потрапляєпід зверхністьБоспорськоїдержави, якоїпозбавляєтьсяза поміччю Римулише в другійполовині 1 ст.н. е. Після походуПлавтія Сільванав 60-ті роки 1 ст.н. е в ПівнічномуПричорномор'їв Херсонесірозміщуєтьсяримський гарнізон.Неподолік відХерсонеса, вХаракеі, римськівійська будуютьфортецю, відякої до нашихднів збереглисярештки фортечнихмурів, терми, німфей.
Після економічноїкризи, перенесеноїна рубежі, розпочинаєтьсяновий етаппіднесення: розвиваютьсяторгівля, виноробництво, соляний і рибальськийпромисел. Алеуже у третійчетверті 3 ст.н. е. справипогіршуються: з Херсонесавиводятьсяримські війська, припиняєтьсякарбуваннясвоєї монети, в економіціспостерігаєтьсяповний занепад.У 70-ті роки 4 ст.н.е. Херсонесзазнав гунської неволі, післячого продовжуєіснувати ускладі Візантійськоїімперії.
НекропольХерсонесарозташовувавсядовкола містаз усіх боків.Основний типпоховальнихспоруд — прямокутніями. В середині4 ст. до н.е. з'являютьсямогили, обкладенічерепицею, у2 ст. до н.е. — кам'яніящики й вирубанів скелі склепиз нішами — лежанками.
Боспорськадержава
Розташовуваласяпо обидва бокиКерченськоїпротоки, якав давнину називаласяБоспор Кіммерійський.Головним містомбув Пантікапей, але столицеюазіатськоїчастини БоспорувважаласяФанагорія. ДоутворенняБоспорськоїдержави існуючіна її територіїз 6 ст. до н.е. грецькіміста Пантікапей, Феодосія, Німфей, Мірмекій, Теритака, Порфмій, Фанагорія, Германаса, Гергіппія, Кепита інші, здебільшогобули звичайнимиполіснимиструктурами.В 480р. до н.е. Боспоромпочинає правитидинастіяАрхеанактидів, яку в 438-437рр. дон.е. змінює династіяСпартокідів.
На етапінайвищогопіднесеннядержави 6ст. дон.е. її територіяобіймала Керчінськийі Таманськийпівострови, Східне Приазов'я, пониззя Кубані, а також ДельтуДону. До складуБоспорськоїдержави входилине тільки античніміста, а й місцевіплемена — синди, меоти, торети, дандарії. Начолі державистояв цар — монархзгаданих племені архонт грецькихміст.
В серединідругого ст. дон.е. державапереживаєекономічнукризу, яка наприкінцістоліттязагострюєтьсяповстаннямрабів під приводомСавмака. В цісправи втручаєтьсяМірдітат 16 Євпатор, унаслідокчого Боспорпідпадає підзверхністьПантійськогоцарства. В останнійчверті 1 ст. н.е.Боспор стаєвласником Рима.До середини3 ст. н.е. спостерігаєтьсяекономічнепіднесення, після чогознову розпочинаєтьсявоєнно-політичнаі економічнакриза, яказавершуєтьсяз гунськоюнавалою ( 375-376рр.)за гибеллюБоспору якдержави. Згодому ПантікапеїФеодосії, Тірітаціта інших містахпоширюютьсявпливи Візантії.
Населення
Етнічнийсубстрат античнихміст на часїхнього заснуваннястановилигреки-переселенціз Малої Азії, Аттіки й ГіраклеїПонтійської.З перших столітьНової ери зростаєчисельність представниківмісцевогонаселення вантичних містах.За соціальнимстаном структуранаселення буладосить строкатою.Крім громадяні рабів, існувалотакож багатовільних, залежнихабо напівзалежнихлюдей.
Торгівля
Протягомусього свогоіснуванняантичні міста- держави ПівнічногоПричорномор'явели жвавуторгівлю зантичнимимістами СхідногоСередземномор'я, Причорномор'я, з навколишнімиплеменами, Римом, і йогосхідними провінціями.Ведуть торгівлюз варварами, які постачалигрекам зерно, рибу, худобу, шкіри, рабів, мед, віск, натомістьодержувалиремісничівироби, зброю, прикраси, вино, тканини.
Торгівельністосунки зварварськимсвітом відбувалисьна обмінній, а з античним– головнимчином на грошовійоснові. Монетнасправа виникаєу північнопричорноморськихдержавах майжеодночасно зїхнім формуванням.Кожний із полісівкарбував власнумонету.
Впливпівнічнопричорноморськоїантичної цивілізаціїна довколишніплемена
Залученнямісцевоговарварськогонаселення досфери торгівельноїдіяльностігреків, до політичнихвзаємин — чи тов межах союзницькихвідносин інавіть об'єднань(Боспорськадержава), чи тоу вигляді стягуваннякочовикамиданими з античнихміст (Ольвія)або навітьвійськовоїконфронтації,– все це не моглоне позначитисьна соціально-економічному, політичному, культурномурозвитку цьогонаселення. Підбезпосереднімвпливомпівнічно-причорноморськихантичних державу скіфів формуваласясвоя державність, виникали містаі поселенняз рисами, притаманнимигрецькіймістобудівнійтрадиції. Особливоглибокий впливантична цивілізаціясправляла накультуру варварськогосвіту. Це виявилосьв спорудженніфортець (НеапольСкіфський), запозиченнімісто й житлобудівничихприйомів, використаннікружальноїантичної кераміки, а також виготовленихгреками високохудожніхприкрас і прикладнихмистецькихвиробів, (пекторальіз Товстоїмогили, Чортомлицькаамфора, гребінецьіз кургануСолоха та інші).
Поряд ізскіфами підцивілізуючудію давньогрецькихдержав ПівдняУкраїни підпадалий інші тогочасніплемена – синди, меоти, сармати, черняхівціта інші.
Античнікультурнітрадиції ляглиі в основу життяранньосередньовічнихміст Криму.
Списоквикористаноїлітератури
Крижицький С.Д “Античная культура Северного Причорноморья“
Соколов Г.І “Античное Причорноморье “
Античные государства Северного Причорноморья, М.1984
Толочко П.П “Давня історія України“
Античные древности Северного Причорноморья, К. 1988
Античная история и культура, 1968