ЗМІСТ
ВСТУП
РОЗДІЛ 1. Інформаційні потреби користувачів таїх вплив на організацію інформаційного обслуговування
РОЗДІЛ 2. Бібліотечно-інформаційний сервіс:сучасний стан і можливості вдосконалення
2.1 Довідково-інформаційнеобслуговування користувачів у режимі “запит-відповідь” в системі інформаційногозабезпечення користувачів Сарненської ЦСПШБ
2.2 Інформування користувачів як видінформаційного обслуговування: стан і новації
РОЗДІЛ 3. Ресурси Інтернет ітрансформація системи інформаційного обслуговування у Сарненській ЦСПШБ
3.1 Роль Інтернет-центру Сарненської ЦСПШБ у вирішенні завдання розширеннядоступу користувачів до інформаційних ресурсів
3.2 Популяризація Інтернет–ресурсів вСарненській ЦСПШБ
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
СПИСОК СКОРОЧЕНЬСЛІВ ТА СЛОВОСПОЛУЧЕНЬ
БД– база даних
ВРІ – вибіркове розповсюдження інформації
ДБА –довідково-бібліографічний апарат
ДБІ–довідково-базова інформація
ДІО –довідково-інформаційне обслуговування
ДПА – довідково-пошуковий — апарат
ДЗК –диференційоване забезпечення керівництва
ІП – інформаційнапотреба
ІР — інформаційніресурси
ІТ – інформаційнітехнології
ЦСПШБ –централізована система публічно-шкільних бібліотек
ВСТУП
Процеси інформатизації, що мають місце в сучасномусуспільстві, вимагають суттєвої корекції інформаційної діяльності. Теоретичнеосмислення і розробка прикладних аспектів розв’язання цієї проблеми потребуютьсистемного дослідження середовища користувачів інформаційних установ,інформаційних ресурсів, формі методів інформаційного обслуговування.
Зміни вінформаційному суспільстві та все більше розповсюдження нових інформаційнихтехнологій, продуктів, послуг призводять до зменшення ролі традиційних формінформаційного обслуговування. Виходячи з цього умовою підвищення ефективностіфункціонування системи інформаційного обслуговування сьогодні є інноваційніпроцеси впровадження нових інформаційних технологій.
Модернізаціяінформаційного обслуговування можлива лише за умови зміни пріоритетів, пов’язанихіз доступом до знань і розширенням номенклатури послугінформаційно-бібліотечного сервісу, це й обумовлює актуальність дослідженняаспектів функціонування системи інформаційного обслуговування у сучаснихумовах.
Стан науковоїрозробленості теми: Різноманітні аспекти функціонування інформаційних установ викликаютьзначну зацікавленість дослідників. Так, проблеми соціокультурногообслуговування досліджувались М. Дворкіною, зміст та можливості вдосконаленнязабезпечення ІП користувачів С.Д. Коготкова. Питання довідково-інформаційногообслуговування в режимі “запит-відповідь” за умов інформатизації суспільствавивчала Т. Добко. Тенденції розвитку інформаційного обслуговування вонлайновому режимі розглядались Є.Жабко.
Інноваціїу сфері бібліотечного сервісу складають предмет наукового інтересу для М.Нещерет, Т. Коаль, Д. Солов’яненко, Н. Каліберди, інші. Однак незважаючи набезперечне теоретичне і практичне значення сформованого масиву профільнихпублікацій, проблеми інформаційного обслуговування розглядаються науковимипереважно в контексті діяльності наукових бібліотек, органів НТІ тощо. В той жечас питання інформаційного обслуговування користувачів публічно-шкільнихбібліотек потребують системного дослідження.
Мета роботи полягає в узагальнення існуючогодосвіду функціонування інформаційних установ у сучасних умовах та встановленніна цій основі можливих напрямків, вдосконалення інформаційного обслуговуваннякористувачів Сарненської ЦСПШБ.
Досягненнязазначеної мети забезпечується виконанням таких завдань:
- розглянути зміст та особливості вивчення ІПкористувачів інформаційних установ як суб’єктів обслуговування;
- дослідити сучасний стан провідних напрямківінформаційного обслуговування у вітчизняних інформаційних установах;
- розглянутиінноваційні аспекти функціонування інформаційних установ в сучасних умовах;
- дослідитинапрямки діяльності новітніх структурних підрозділів інформаційних установ;
- Інтернет-центрівпо забезпеченню ІП користувачів;
- здійснитимоніторинг використання користувачами Інтернет-центру Сарненської ЦСПШБ йогопослуг.
Об’єкт дослідження: система інформаційногообслуговування користувачів, а предметом є напрямки і форми інформаційногообслуговування читачів Сарненської ЦСПШБ. База дослідження: Сарненська ЦСПШБ.
Методологічнубазу допломної роботи склав комплекс загальнонаукових (аналіз, синтез) таспеціальних методів дослідження (моніторинг), об’єднанихсистемно-функціональним підходом до об’єкту дослідження.
Наукова іпрактична значущість роботи полягає в узагальненні інформації щодо системиобслуговування користувачів Сарнеської ЦСПШБ та визначенні перспективнихнапрямків її вдосконалення.
Структурадипломної роботи обумовлена комплексним характером досліджуваної проблеми і передбачаєосвітлення в першому розділі аспектів впливу ІП користувачів інформаційноїустанови на організацію інформаційного обслуговування. Другий розділ розкриваєсучасний стан і можливості вдосконалення бібліотечно-інформаційного сервісу.Третій розділ стосується трансформації системи інформаційного обслуговування уСарненській ЦСПШБ в умовах впровадження Інтернет-технологій.
РОЗДІЛ 1. ІНФОРМАЦІЙНІ ПОТРЕБИ КОРИСТУВАЧІВ ТАЇХ ВПЛИВ НА ОРГАНІЗАЦІЮ ІНФОРМАЦІЙНОГО ОБСЛУГОВУВАННЯ
Поняття«Інформаційна потреба» (ІП) стало одним з центральних в теоріїнауково-інформаційної діяльності. Задоволення ІП розглядається в теперішній часяк основна мета діяльності інформаційних установ — засіб реалізації своїхсуспільних функцій. Працівники інформаційних установ у своїй роботі постійномають справу з ІП своїх користувачів.
Слід відмітити,що, як видно з чисельних публікацій, різні автори вкладають в поняття „ІП"далеко не завжди однаковий зміст. На це вказують різні несумісні визначенняцього поняття, наявність поряд з поняттям „ІП" понять „потреба вінформаційних ресурсах", „потреба в документах", які не завждиузгоджуються один з одним. В зв'язку з цим важливим є подальше поглибленнятеорії ІП, яке повинно сприяти розвиткові теорії і практики інформаційноїдіяльності.
Основноюпроблемою теорії ІП є розкриття механізму їх формування і функціонування. Це нетільки дає уявлення про самі потреби і їх властивості, але й дозволяє виявитиреальні фактори, що впливають на формування і задоволення ІП, і визначають їхмісце в інформаційному процесі, що проходить в суспільстві.
В публікаціях,які присвячені цій проблемі, автори в основному намагаються визначити фактори,що впливають на виникнення потреб і їх властивості. При цьому думки з приводуцих факторів, як правило, розходяться. Так, В.П. Файбусович пов'язує виникненняпотреб в інформації безпосередньо зі спілкуванням спеціалістів в процесі їхдіяльності і суспільними відносинами. Ю.С. Шум виділяє комплекс умов, щовизначають формування ІП, в тому числі виробничі, суспільні і особисті цілі, атакож „стан виробництва" і „стан соціального середовища". М.С.Карташов вважає, що „на потребу спеціалістів в інформаційних ресурсах"впливає сукупність різних факторів: спеціальність, характер діяльності,кваліфікація, посада, досвід дослідницької, наукової, літературної,винахідницької і раціоналізаторської праці, лінгвістична і інформаційнапідготовка, а також особливості інформаційних потоків в різних галузяхзнань". Він вказує, що ІП виникає тоді, коли спеціалістом „усвідомлюєтьсянедостатність власних знань для „добудови" тієї психічної моделідосліджуваного об'єкта, яка відображає уявлення дослідника про об'єкт.
Та все ж перший, хтоґрунтовно дослідив основні етапи формування ІП споживачів — С.Д. Коготков. Вінвиявив схему формування потреб в інформації. Згідно загальної теорії людськихпотреб, в основі формування потреб лежить діяльність. Цю діяльність такожназивають базовою діяльністю. Існують такі основні види базової діяльностілюдини: 1. професійна діяльність; наукова, виробнича, творча, педагогічна; 2.учбова діяльність; 3. популяризаторська діяльність; 4. виховна діяльність; 5. самоосвітнядіяльність; 6. дозвільницька діяльність. Центром діяльності, що забезпечуєвзаємозв'язок всіх її компонентів є суб'єкт, який ставить мету діяльності,визначає предмет і його відповідні цілі, обирає засоби і методи діяльності, якінеобхідні для впливу на предмет і досягнення мети. Діяльність в цілому маєзагальну мету-мотив, яка спрямовує і стимулює активність суб'єкта. Досягненнямети-мотива забезпечується реалізацією „етапних" цілей, яким відповідаютьпевні дії суб'єкта. Дії здійснюється певними способами дії, які залежать відконкретних умов, в яких протікає діяльність.
Все це стаєможливим завдяки тому, що перед тим, як почати діяти, суб'єкт будує в своїйсвідомості ідеальний образ, модель діяльності, в якому оцінює і пов'язує всіелементи діяльності в одну систему, планує й імітує сам процес діяльності,коректуючи її у відповідності з метою і умовами. Ідеальна модель будується наоснові тієї інформації про мету, предмет, засоби, методи і інші компоненти іумови діяльності, яка є у суб'єкта. Сучасна діяльність людини в різних сферахкультури, науки, техніки і виробництва постійно змінюється і ускладнюється. Якщосуб'єкт не володіє в даний момент відповідною інформацією, він не можепобудувати нову ідеальну модель діяльності, а, отже, не має можливостіефективно здійснювати саму діяльність в змінених умовах. Даний моментпозначається як проблемна ситуація.
Проблемнаситуація в тій чи іншій мірі усвідомлюється суб'єктом діяльності, в ході чого успоживача виникає споживацький стан. Згідно з цим споживач повинен усвідомити,що для подальшого успішного здійснення діяльності інформації, яка в нього є,недостатньо, і потрібно знайти цю недостатню інформацію. Виникнення у споживачауявлень про необхідну інформацію веде до того, що споживацький стан отримуєпевну спрямованість, наповнюється конкретним змістом і перетворюється в певнуінформаційну потребу. Запропонована теоретична схема формування ІП на думкудослідників не дає поки достатньо повного опису реального процесу, так як з їїдопомогою складно пояснити той факт, що потреби, хоч і співвідносяться з„базовою" діяльністю, однак можуть мати певну змістовність і тимчасовунезалежність по відношенню до умов цієї діяльності. Відмічені невідповідностіможна пояснити наступними причинами. Стан потреби являє собою „особливийвид" психічної напруженості. Ця психічна напруженість генетично пов'язаназ базовою діяльністю, однак виникнувши раз, вона може бути відносно незалежноювід діяльності і відтворюється „по пам'яті", поза конкретної проблемної ситуації.В цих випадках суб'єкт, як правило, має доволі приблизні уявлення про потрібнуінформацію і намагається просто бути в курсі. Іншим суттєвим моментом є тойфакт, що на ІП впливає не тільки базова діяльність, а й інформаційно-споживчадіяльність. Суб'єкт ІП має певний інформаційний потенціал і досвідінформаційно-споживчої діяльності, володіє системою засвоєних суспільних норм,цінностей, уявлень і установок в сфері інформації.
Таким чином,процес формування ІП йде одночасно як би по двох взаємозв'язаних напрямках. Зодного боку, в ході базової діяльності виникає стан потреби, що утворюєвнутрішнє поле потреби. З іншого — наявний у суб'єкта інформаційний потенціал,засвоєний на суспільні норми і способи дії ведуть до того, що стан потребиотримує спрямованість на інформацію певної тематики.
Приведений описпроцесу формування ІП необхідно доповнити наступними положеннями. Практичнокожна людина сучасного суспільства здійснює не одну діяльність, а єспеціалістом в певній галузі, вчиться, веде суспільну роботу, має хобі,займається влаштуванням свого побуту і т.д. Будь-яка діяльність на певномурівні свого розвитку може привести до виникнення ІП. Розвиток і ускладненнядіяльності проходить в результаті використання суб'єктами вже існуючої всуспільстві соціальної інформації. Це — найважливіша умова підтриманнядіяльності індивідуальних і колективних суб'єктів на рівні сучасних вимог,цілей і задач. В свою чергу, розвиток і ускладнення діяльності веде довиробництва нової соціальної інформації, найбільш значна частина якої потімрозповсюджується в суспільстві. Ця інформація споживається суб'єктами в процесідіяльності, в результаті чого розвивається їх інформаційний потенціал і досвід.Це знову приводить до розвитку діяльності і повторення всього процесу рухусоціальної інформації на більш високому рівні. В цілому описаний процес успеціальній літературі визначають як суспільний інформаціогенез. ІП змінюютьсяразом з рухом соціальної інформації в суспільстві, оскільки в процесі цьогоруху постійно змінюються основні передумови їх формування — діяльність таінформаційний потенціал і досвід суб'єктів. Однак зв'язок між ІП і процесамивиробництва, розповсюдження і споживання соціальної інформації не є жорстким, аздійснюється людьми і відповідними суспільними інститутами.
ІП впливають нарозвиток самої діяльності, передусім, через споживання інформації, зміцненняінформаційного потенціалу суб'єктів і використання інформації в діяльності.Однак можливий і прямий зв'язок між потребою і діяльністю, який найчастішезустрічається в сфері науки і інших видах творчості. В тих випадках, колинеобхідна соціальна інформація ще не вироблена, чи суб'єкт не може її знайти,ІП стимулює отримання цієї інформації в самій діяльності. В результаті суб'єктодночасно з досягненням мети виробляє необхідну йому інформацію і задовольняєіснуючі ІП. Отже, ІП відіграють значну роль не тільки в процесах споживання івикористання інформації, яка є в суспільстві, але й при вирішенні проблем істворенні нової соціальної інформації. В цьому випадку вони, як правило,позначаються як пізнавальні потреби.
Суспільствовпливає практично на всі елементи суспільного інформаціогенеза. Воно визначаєцілі і завдання діяльності і створює умови для її розвитку, формуєінформаційний потенціал і досвід суб'єктів через існуючі інститути освіти івиховання, а також систему виробництва і розповсюдження соціальної інформації,створює відповідні умови і стимули використання інформації в діяльності і т.д.Цим самим суспільство безпосередньо впливає на процеси формування і задоволенняІП і визначає їх зміст.
Вивчення ІПнабуває зараз все більш масового характеру, і є одним з головних напрямків внаукових дослідженнях в галузі інформаційної діяльності. В зв'язку з цим великуактуальність набуває розробка методологічних проблем вивчення ІП, від вирішенняяких багато в чому залежить якість і ефективність досліджень, що проводяться.Тільки два моменти цього процесу дозволяють визначити зміст ІП: професійна іінформаційна діяльність споживачів інформації. Інші моменти процесу є внутрішнімиі піддаються лише опосередкованому вивченню. Аналогічний погляд у Т.М.Колибиної, яка виділила такі три основні напрямки вивчення ІП:науково-інформаційний аналіз потреб; виявлення суб'єктивної думки споживачівпро необхідність інформації в різні моменти їх діяльності і можливістьзадоволення цих потреб в межах обслуговуючої їх інформаційної системи;спостереження за запитом і циркуляцією інформаційних матеріалів.
Отже, перший ізвиділених напрямків має на меті дослідження професійної діяльності вчених іспеціалістів, а другий і третій — інформаційної діяльності. Таким чином, вякості об'єктів при вивченні змісту ІП можуть виступати ті чи інші елементипрофесійної чи інформаційної діяльності споживачів інформації. В професійнійдіяльності в якості об'єктів можуть бути взяті: процес діяльності, їїрезультати, думки суб'єктів про зміст діяльності, а також звітна, директивна іпланова документація. При вивченні інформаційної діяльності можутьдосліджуватися: поведінка споживачів інформації, їх думки відносно змісту іформ інформаційного обслуговування, різні результати вже існуючої, здійсненоїінформаційної діяльності.
В залежності відособливостей обраного об'єкта дослідження змінюються можливості застосуваннярізних методів. Методи, які застосовують для вивчення ІП споживачів, можнаумовно поділити на три групи:
1. методиодержання фактичних даних (спостереження, аналіз документальних джерел,опитування).
2. методи обробкита аналізу даних (статистичний аналіз, моделювання);
3. методипрогнозування ІП (експертні оцінки, математичне моделювання).
В застосуванні довивчення ІП спостереження може використовуватися стосовно поведінкикористувачів, коли вони звертаються до ДПА, первинних і вторинних документів навиставках. Аналіз документальних джерел використовується частіше, ніжспостереження. Звичайно, вивчається директивна і планово-звітна документація,що містить дані про діяльність підприємства, установи. Більш точні дані про ІПконкретних осіб містять документи, що знаходяться в інформаційних установах (листкивимог на літературу, читацькі формуляри, записи про відмови, талони зворотногозв'язку в системі ВРІ та ін.). ІП доволі швидко змінюються, тому виявленіодного разу потреби користувача повинні через визначені проміжки часууточнюватися.
Опитування є найбільшефективним і найбільш розповсюдженим методом вивчення ІП. Воно здійснюється абоусно (інтерв'ю), або письмово (анкетування). Поряд з предметним змістом ІПреципієнтів уточнюється мета використання інформації, її характер(фактографічна, бібліографічна). В анкетах містяться питання, що відносяться доособистості анкетованих: освіта, посада, стаж роботи, наявність домашньоїбібліотеки, яким видам інформації надається перевага та ін. Тому вінформаційних установах, що не мають таких можливостей, застосовують більшпростий спосіб опитування. Особам, ІП яких хочуть вивчити, пропонуютьзаздалегідь розроблений рубрикатор (перелік тем у визначеній предметнійгалузі), в котрому вони повинні відмітити ті тематичні рубрики, які викликаютьв них інтерес.
Один і той самийметод може бути використаний для вивчення елементів як професійної, так іінформаційної діяльності споживачів. В такому випадку застосування одного ітого самого методу може дати різні результати, які при достатньо коректномувикористанні будуть залежати значною мірою від обраного об'єкта дослідження ійого зв'язку з потребами в інформації.
В процесідокументального аналізу професійної діяльності споживачів мають бути виявленідокументи, які містять необхідну інформацію про дану діяльність. До числа такихдокументів входять: загальний план роботи організації, плани відділів і груп,посадові інструкції і положення різних категорій спеціалістів, директиви,накази, положення, що регламентують цілі, задачі, напрямки і якістьпроектування і т.д.
Для обробкиотриманих даних застосовується метод „структурно-функціонального аналізу",який являє собою певний напрямок вивчення професійної діяльності споживачівінформації, заснований на аналізі структури і функцій колективних таіндивідуальних суб'єктів цієї діяльності. Подібні дослідження мають такийперебіг: шляхом поетапного поділу основних цілей діяльності на підцілі і так доконкретних функцій будується дерево цілей, при чому елементи більш низькихрівнів забезпечують виконання задач більш високого рівня.
Подібнідослідження виявили, що функції спеціалістів мають відносно постійнуспрямованість на певні об'єкти і процеси, які є елементами загальної системинауково-виробничої діяльності певної установи, підприємства, тощо. Увідповідності з їх характером змінюється ступінь необхідності отриманнясуб'єктом інформації з даної тематики. Для врахування цього фактора існуєспеціальна шкала порядку, що характеризує ступінь необхідності знаннясуб'єктами певного предмету чи процесу. Шкала має такі ранги:
4- необхіднеглибоке знання предмету;
3-необхіднезнання основ предмету;
2 — необхіднозагальне знайомство з предметом;
1 — доцільнеповерхневе знайомство з предметом.
З метою виявленняІП шляхом вивчення інформаційної діяльності доцільно використовувати анкети, щомістять серед інших питання про зміст інформації, яка, на думку споживачів,необхідна їм в науково-виробничій діяльності. При цьому споживачі інформаціїдиференціюються на групи, кожній з яких це питання ставиться в анкеті дещопо-різному. В першій групі споживачам інформації слід запропонувати самостійносформулювати теми, що їх цікавлять. Друга група споживачів має отримуватианкети разом з галузевим рубрикатором. Анкети, призначені для третьої групи,необхідно заповнювати темами, що відповідають змісту ІП споживачів інформації,які анкетуються. Спеціалісти четвертої групи отримують анкети одночасно і зрубрикатором, і з занесеними в анкету темами.
Таким чином, будеотримано два види даних, добутих шляхом дослідження різних об'єктів різнимиметодами. Передусім, щоб отримані результати можна було порівняти, теми,сформульовані самими споживачами інформації, потрібно перекласти мовою рубрикатора.Потім вони мають бути зіставлені з темами, отриманими в процесі аналізунауково-виробничої діяльності споживачів.
З метою отриманнякінцевих даних про зміст ІП неспівпадаючі результати необхідно піддатиекспертній оцінці. Експерти, відібрані з числа провідних спеціалістів установи,організації, тощо приймають рішення про відповідність чи невідповідність тем,що не співпали, спрямованості змісту науково-виробничої діяльності суб'єктів іза шкалою оцінюють необхідність одержання інформації з даної теми. Отже,дослідження науково-виробничої діяльності і дослідження інформаційноїдіяльності споживачів не дають стопроцентних даних про зміст ІП. При першому всередньому виявляється 30% необхідних тем, вивчення інформаційної діяльності дозволяєз’ясовувати всього до 50 % тем. Цікаво розподіляються дані за рангами шкали,яка характеризує ступінь необхідності отримання спеціалістам інформації зпевної теми. Найбільш точні результати відповідають 4-му рангу, тобтонайбільшому ступеню необхідності. При дослідження професійної діяльності вонискладають правило більш 90%, при вивченні інформаційної діяльності — більше50%. На інших рангах шкали процент співпадаючих рубрик за даними більшостідослідження постійно знижується, це характерно для обох напрямків дослідження іпідтверджується результатами досліджень. Одночасно збільшується процентнакількість «зайвих» рубрик. При цьому спостерігається пряма залежність міжрангом шкали та точністю отримання результатів. Зменшення ступеню необхідностіінформації приводить до зменшення точності даних напрямків дослідження. Цеговорить про те, що виявлення ІП в «суміжній», непрофільній інформаціїпов'язане і значними труднощами при дослідженні професійної, так іінформаційної діяльності споживачів. Але помилки, отримані в результаті цихнапрямків дослідження мають різний характер. При вивченні науково-виробничоїдіяльності, основний тип помилок складають, як правило «зайві» рубрики, процентне вказаних тем коливається в межах від 4% до 21%. При вивченні інформаційноїдіяльності, навпаки, процент не вказаних рубрик великий, а відносна кількість«зайвих» тем не перевищує 10% від кількості необхідних.
Порівняннярезультатів анкетувань проведених за допомогою чотирьох видів анкет, показує,що для різних груп споживачів інформації, які анкетуються, характерний різнийстепінь точності зазначення змісту ІП. Але результати коригування даних,отриманих різними шляхами, застосування в анкеті варіантів запитань про змістІП, аналогічних прийнятому в соціології поділу питань на відкриті, напівзакритіі закриті, дозволяє підвищити точність досліджень, що проводяться. Порівняннярезультатів показує, що найбільш ефективним є застосування закритих інапівзакритих типів запитань. В той же час відомо, що використання їх вдослідженні пов'язане з певними труднощами, так як для цього необхіднопопередньо виявити набір можливих відповідей. При вивченні змісту ІП такихвідповідей може бути багато, а для їх виявлення треба проводити додатковідослідження. Особливою складністю є відбір найбільш значних для споживачівінформації варіантів відповідей. Такий відбір передбачає, що інформаційніпотреби спеціалістів певною мірою вже відомі досліднику. Якщо церозповсюджується на дослідження ІП, то можна припустити, що результатианкетування залежать не тільки від характеру запитань, а й від структуривідносин окремих споживачів до інформації. Ці відносини формуються у спеціалістівв результаті пошуку необхідної інформації в процесі науково-виробничоїдіяльності. Основним фактором, що визначає інформаційний аспект діяльностіфахівців, є характер виробничих рішень, що приймаються ними. При цьому, чимвище посадовий рівень спеціаліста в установі чи організації, тим ширше іскладніше коло проблем, що ним вирішується. Точність результатів анкетуваннязначною мірою залежить від посади респондентів.
Кінцеве вирішенняпитань про об'єкти і методи вивчення ІП можливе тільки в результаті великоїсерії експериментів, що охоплюють широкі групи споживачів інформації івикористовують різні методи досліджень.
РОЗДІЛ 2. БІБЛІОТЕЧНО-ІНФОРМАЦІЙНИЙСЕРВІС: СУЧАСНИЙ СТАН І МОЖЛИВОСТІ ВДОСКОНАЛЕННЯ
2.1 Довідково-інформаційне обслуговуванняв режимі “запит-відповідь” в системі інформаційного забезпечення користувачів
Реалії сьогоденнявимагають зміни підходів до здійснення обслуговування користувачівінформаційних установ. Адже основною метою будь-якої інформаційної установи єїї розвиток як інформаційного і соціального центру для населення, що вдалопоєднує традиційні та інноваційні форми і методи роботи інформаційному сервісі.
Сталим напрямкомінформаційного сервісу є довідково-інформаційне обслуговування (ДІО) в режимі„запит-відповідь »—це інформаційне обслуговування в режимі „запит-відповідь » увідповідності з запитом користувача в режимі ,, запит -відповідь", а такождіяльність по формуванню запиту користувачів. Запит — це вимога у пошукуінформації користувачу за допомогою ДПА. Відповідь на запит користувача можедаватися у формі довідки та містити у собі бібліографічну та фактографічнуінформацію. Важливе місце у довідниково-інформаційному обслуговуваннікористувачів займають методичні консультації — тобто поради спеціаліста повикористанню різних частин ДПА під час самостійного пошуку потрібноїінформації. Такі консультації особливо важливі в бібліотеці., оскільки користувачілише вчаться шукати потрібну інформацію і не рідко без допомоги спеціалістаобійтися не можуть. Інформаційний запит в самому загальному вигляді розумієтьсяспеціалістами як „… запит, що виражає інформаційну потребу при зверненні всистеми науково-технічної інформації"". В залежності від видуінформації, яка потрібна спеціалістам, запити спеціалістів поділяються напостійні та разові. Постійні запити відображають відносно стабільну потребуодного чи кількох спеціалістів в інформації по конкретної науково-технічноїпроблеми, котру йому (їм) необхідно отримувати систематично певними порціями задопомогою різних форм інформаційного забезпечення — ВРІ, ДЗК, поетапногоінформаційного забезпечення керівництва, сигнального інформування, а такожзасобів науково-технічної пропаганди. Разові запити виявляють потребуспеціаліста в конкретних відомостях і документах, необхідних для вирішеннянауково-виробничої задачі і передбачають видачу спеціалісту одноразовоївичерпної відповіді в режимі „запит — відповідь".
ДІО в режимі„запит — відповідь" тісно пов’язане з процесом подання користувачам длячитання та використання різної інформації: урядової і правової інформація,поточних новин, моди, музики, економіки, маркетингу, моніторингу курсу валют,віртуальних вітання, держави і права, пошуку фірм по налагодженню контактів дляфірм збуту та інші види інформації.
Сучаснийкористувач вже незадовольняєтьсяколишнім асортиментом послуг, тому стає очевидним, що в процесі інформаційного обслуговуваннянеобхідно надавати повний сервіс послуг. Можливість створення цілої низкиінформації виникає завдяки впровадженню новітніх ІТ. Формування культури користувачів- наданий час є головною проблемою, оскільки інтереси користувачів ще не зовсімсформовані та часто змінюються. Адаптувати користувача до використання ІР,навчити здійснювати інформаційний пошук – це першочергове завдання сучасногоінформаційного працівника.
ДІО„запит-відповідь» — це дуже складний процес інформаційної діяльності, якийвимагає від різносторонніх знань. В межах цього виду обслуговування доситьчасто має місце інтеграція бібліотечних та інформаційних послуг, коликористувачі все частіше прагнуть отримати не просто довідку, а інформацію наконкретне знання.
Розглянемо, якздійснюється ДІО побудоване з врахуванням вікових особливостей користувачів таступеня їх підготовки у Сарненській ЦСПШБ. Вікові особливості виявляються вхарактері запитів користувачів. Враховуючи ступінь підготовленості дітей, ЦСПШБпереслідує певні педагогічні цілі: — розширення кругозору користувачів; — пропаганда нової інформації; — допомога в засвоєнні матеріалу; — використанняДПА.
Як правило,інформаційні запити учнів молодших класів пов’язані з вивченням програмнихдисциплін. Такі запити, в більшості випадків, достатньо конкретні та за своїмхарактером наближаються до довідок фактографічного характеру. Для виконаннятаких запитів бібліотекар-бібліограф використовує енциклопедичні видання, або іншідовідкові джерела. Запити користувачів старших класів за характером більшуніверсальні, різноманітніші та складніші. Ці запити виникають при підготовцідо занять в школі, або гуртках та факультативах. Дуже поширені запити викликаніпідготовкою до якихось шкільних вечорів, брейн-рингів, КВН, написаннямстінгазети та ін.
Відповіді напоставлені запити можуть даватися у формі довідки: тематичної, адресної,уточнювальної, фактографічної. Як правило, запити користувачів виконуються уформі усної довідки, і лише в деяких випадках, коли є потреба в довгому пошуку,надаються письмові довідки. В основному письмові довідки в дитячій бібліотецінадаються вчителям, керівникам, організаторам дитячого читання.
Виконання довідокподіляється на такі основні етапи:
1. Прийом запитувід користувача (передбачає уточнення теми);
2. Встановленнякола джерел пошуку необхідної літератури;
3. Оформлення тавидача довідки.
Характерлітератури, яка рекомендується споживачу, залежить від мети його запиту, відйого підготовленості та зацікавленості у вивченні теми, від часу, на якийрозраховує користувач для роботи над матеріалом. Уточнення всіх цих даних підчас прийому запиту є дуже важливим для встановлення кола джерел та відборілітератури. Велике значення у виконанні запитів має правильний вибір джерел допошуку літератури, розкриття перед читачем різних шляхів пошуку.
Інформаційнеобслуговування користувачів Сарненської ЦСШПБ здійснюється у відділах читальнихзалів, відділах нотно-музичної літератури, візуальних та аудіовізуальнихматеріалів, на абонементах та Інтернет –центрі.
Оскільки ЦСПШБскеровує діяльність дитячих та публічних бібліотек району — за допомогою її ДПАвиконуються запити підпорядкованих шкільних та сільських бібліотек-філіалів. Уцьому випадку до бібліотеки надсилаються запити користувачів, а відповідіцентральна бібліотека дає в письмовому вигляді, або електронною поштою чи уформі консультації, телефонним (факсом). В окремих випадках користувачіфіліалів безпосередньо звертаються до районної бібліотеки і на місці отримуютьвідповіді на запити та літературу.
У СарненськійЦСШПБ для обліку довідок ведеться „Журнал обліку виконаних довідок" заспеціальною схемою, що передбачає, не систематизацію за галузями знань, азанесення в порядку послідовності отримання запиту. Аналіз виконання довідокрізними відділами свідчить, що переважають серед них тематичні і фактографічні.
Так, за минулийрік було надано 147 довідок у філіалі для дітей молодшого шкільного віку. Зних:
тематичних-60;
фактографічних-56;
адресних-26;
уточнювальних -0.
У філіалі длядітей старшого шкільного віку було надано 168 довідок. З них: тематичних — 75;
фактографічних — 67;
адресних-23;
уточнювальних-13.
У філіалі відділуестетичного виховання здійснено 109 довідок. З них:
тематичних-47;
фактографічних-34;
адресних – 19;
уточнювальних –9.
Формується такожфонд виконаних довідок у картковій формі з тематичним групуванням матеріалу вмежах кожного ділення нумерація карток іде по порядку. У філіалі для дітеймолодшого шкільного віку картотека забезпечуються такими темами:
- Давайлюбити і берегти природу;
- Українарідний край;
- Рівненщинарідний край;
- Дляумілих рук;
- Українськінародні звичаї та обряди;
- Кимбути?;
- Школа тавиховання;
- Сім’я тасімейне виховання;
- Учителюна урок;
- Книгаджерело знань;
- Наша моваколискова;
- Українськалітература в школі;
- Зарубіжналітература в школі;
- У світіпрекрасного;
- Знаменніта пам’ятні дати.
Вони можуть бутипов’язані з шкільною програмою та самостійним вивченням.
Обслуговуючикористувачів, працівники ЦСПШБ повинні бути добре обізнаними в літературі, бутивмілими педагогами та психологами, та постійно слідкувати за досконалістю ДПА.Перспективним напрямком вдосконалення ДІО в режимі «Запит-відповідь» уСарненській ЦСПШБ може стати застосування такої прогресивної форми сучасногоінформаційного обслуговування, як формування інфопаків – структурованихпроблемно–тематичних довідок, що включає анотований список, аналітичний оглядфактів, концепції та джерел інформації і текстовий матеріал у вигляді копійпервинних документів (які за бажанням замовника можуть доповнюватисьілюстрованим матеріалом).
2.2 Інформуваннякористувачів, як вид інформаційного обслуговування: сучасний стан і новації
Інформаційне обслуговуваннякористувачів поділяється на такі види: Недиференційоване (масове);Диференційоване (групове чи індивідуальне).
Масовеінформаційне обслуговування, інформування широкого кола користувачів безконкретних запитів, а диференційоване інформування адресується конкретнимгрупам та відповідає їхнім конкретним ІП. До форм масового інформування відносятьсяінформаційні — списки, виставки нових надходжень, „Дні інформації" та ін.Їх перевага перед формами групового та індивідуального інформування в тому, щовони дозволяють привернути увагу широкого кола користувачів. Вибір тієї чиіншої форми може визначатися віковими особливостями користувачів, їхпсихолого-педагогічними особливостями, специфікою потреби в інформації.
Найпопулярнішоюформою інформування є інформаційні списки, галузеві, універсальні, тематичні. Вних можуть бути відображені не тільки нові надходження, але й ретроспективначастина фонду, що є цінною та цікавою для вивчення. Інтернет-центри інформуютьпро нові сайти. Широко використовуються в бібліотеці для інформуваннякористувачів читальних залів, шкільних бібліотек про нову літературу виставкинових надходжень, виставки-перегляди. Вони мають універсальний характер таприсвячені певній галузі, темі в залежності від їх цільового призначення.Виставки-перегляди супроводжуються циклом заходів з їхньої пропаганди вбібліотеці та школі. В бібліотеці біля виставки, як правило, проводятьсябібліографічні огляди літератури. Під час інформаційного огляду дається оцінкатій літературі, яка рекомендується та надається можливість візуальногоознайомлення з виданнями. Це певною мірою сприяє формуванню інтересівспоживачів інформації. Основними принципами диференційованого інформуванняспеціалістами ЦСПШБ :
1.оперативність;
2.почерговістьнадання споживачу інформації;
3.цілеспрямованістьзадоволення потреб користувача;
4.широкевикористання джерел інформації в Інтернет-центрі;
5. підвищеннякваліфікації працівників Інтернет-центру.
Перелік тембібліографічних оглядів, проведення у Сарненськкій ЦСПШБ свідчить про різнобічністьданої форми інформування:
- Світказок та дитячих мрій;
- Казковийсвіт Джанні Радарі;
- Життя татворчість Наталі Забіли;
- ШляхомВеликого Кобзаря;
- Твій друг- книга та ін.
Бібліографами убібліотеці для дітей готуються бібліографічні огляди до релігійних (Різдво,Великдень) — до державних (День незалежності, День Конституції, День перемоги,Перше вересня), а також до регіональних знаменних подій
Комплексною формоюбібліографічного інформування є „Дні інформації", присвячені пропагандінової літератури чи складу ядра бібліотечного фонду. Під час їх проведеннязадіяли різні форми пропаганди літератури: виставки, огляди, бесіди,організовується обмін читацьким досвідом. „Дні інформації" дозволяютьорганізувати широку пропаганду серед читачів бібліотечно-бібліографічних знаньз використанням ігрових прийомів (вікторин, турнірів). В ці дні бібліотекоюпроводиться облік видави книг та бібліографічних посібників, та аналізується,якими переважно джерелами інформації користуються користувачі інформації. Використовуєтьсядля цього метод спостереження, аналізу читацьких формулярів, анкетування тавідгуки про книги та джерела бібліографічної інформації, бесіди з читачами.
У СарненськійЦСШПБ „Дні інформації" присвячуються самостійним темам, але інколи підпорядковуютьсяі головній темі над якою працюють її робітники. За досліджуваний період темамиДнів інформації були:
- Інформація.Види і форми існування, її суспільні функції. (для референтів);
- Твоєздоров’я в твоїх руках ;
- Цього вище не чекали (для користувачів 5-9 класів);
- Надопомогу майбутньому абітурієнту (для користувачів 10-11 класів);
- Сучаснаукраїнська література (для студентів і користувачів);
- Основнінапрямки державної підтримки малого бізнесу (для студентів);
Групове таіндивідуальне інформування споживачів інформації забезпечує доведенняінформації про документи до групи користувачів та керівників чиї читацькіінтереси та запити співпадають. Зважаючи на трудомісткість цих формобслуговування бібліотекою виділяються основні категорії споживачів інформації,вивчаються їх інформаційні запити та у відповідності з ними конкретизують змістінформації, спосіб її доведення до споживача, періодичність і т.д. Групикористувачів для інформування диференціюються на основі вікових особливостей, освітньогорівня, читацьких інтересів (по класах, факультативах, предметних гурткам).
Від кожної групи користувачівв практиці роботи часто виділяють інформаторів — найбільш підготовлених споживачівчиї в обов’язки входить повідомляти бібліотеці ті теми, про які необхіднаінформація колективу, а в окремих випадках брати участь у відборі матеріалу дляінформування. В своєму колективі вони виступають з оглядами літератури,бесідами про книги, інформують про заходи, які проводяться в бібліотеці. УСарненській ЦСШПБ для проведення групового інформування.
Прийом запиту відкористувача застосовуються технічні засоби (магнітофони, телевізор,відеомагнітофон).
Безперечний є тойфакт, що індивідуальне інформування відрізняється більшою оперативністю тагнучкістю в порівнянні з іншими формами обслуговування.
В умовахформування інформаційного суспільства з’явилась потреба забезпечення користувачівдоступом до електронних каталогів інших бібліотек, до електронних журналів, довсіх баз даних, які є в бібліотеці та інформаційних центрах в Україні.Можливість навіть віддаленій бібліотеці забезпечити користувачів той же обсяг,глибину і якість інформації, як і у ЦСПШБ, враховуючи при цьому специфікурегіону, потреби і запити організацій, підприємств, установ, фірм, тобто якколективних, так і індивідуальних споживачів інформації забезпечуєзапровадження інформаційних технологій (ІТ).
Автоматизаціябібліотечних процесів потребує від бібліотекарів вміння працювати зелектронними базами даних, володіння комп'ютерними технологіями, що стаєобов'язковою умовою фахової підготовки працівників бібліотечно-інформаційноїсфери.
Формування новогоінформаційного середовища обумовлює необхідність ґрунтовного дослідження проблемизастосування новітніх технологій в практику інформаційного обслуговування, якаі стане предметом розгляду для наступного розділу.
РОЗДІЛ 3. РЕСУРСИІНТЕРНЕТ І ТРАНСФОРМАЦІЯ СИСТЕМИ ІНФОРМАЦІЙНОГО ОБСЛУГОВУВАННЯ У САРНЕНСЬКІЙ ЦСПШБ
3.1 Роль Інтернет-центру СарненськоїЦСПШБ у вирішенні завдання розширення доступу користувачів до інформаційнихресурсів
Згідно вимогамичасу інформаційні установи спрямовують свої зусилля на забезпечення широкогодоступу до світових ІР. Зараз все більша частка необхідної інформації надаєтьсякористувачам через мережу Інтернет. Можливість використовувати ІР Інтернетудещо вирівнює стан інформаційного забезпечення українських користувачів впорівнянні зі світовими стандартами. Використання електронних ІР вінформаційному обслуговування значно розширює інформаційну базу, для наданняіснуючих інформаційних послуг. Зважаючи на це, фахівці інформаційних установпослідовно вирішують два взаємопов'язані завдання: інформувати і сприятиорієнтуванню в доступних через Інтернет ІР спрямовувати зусилля на формуваннявласних новітніх ІР. Самеце й обумовило розгляд нами таких аспектів інформаційного обслуговуваннякористувачів. Сарненська ЦСПШБ, як діяльність Інтернет-центру та підготовкаінформації для подальшого представлення її в Інтернет-порталі Рівненськоїобласної бібліотеки для юнацтва «Молодь Рівненщини».
З метоюрозширення інформаційних можливостей обслуговування 2002 році Сарненська ЦСПШБвзяла участь в проекті Бюро у справах освіти та культури (ЕСА) ДерждепартаментуСША «Програма розширення доступу та навчань в Інтернет» (ІАТР), якийфінансувався в рамках Акту на підтримку свободи. ІАТР адмініструється Радоюміжнародних наукових досліджень та обмінів (IREX). На відкриття Інтернет-центруза сприяння IREX в Рівному подали проекти кілька організацій. Серед них:Рівненський бізнес-центр, центральна міська бібліотека. Рішення представниківIREX було прийнято на користь Сарненської ЦСПШБ і 17 квітня 2003 року вбібліотеці відбулося урочисте відкриття Центру відкритого доступу до Інтернет.На базі, яка стала партнером Ради Міжнародних Наукових Досліджень та Обмінів,реалізується Програма Розширення Доступу та Навчання Інтернет за підтримки Бюроу справах Освіти та Культури, вона націлена на сприяння розвитку та підтримкидемократії, публічно-приватного партнерства у суспільстві шляхом інтеграціїЄвразії до глобальної інформаційної структури.
IREX виконує рольбазової організації для учбових закладів, урядових установ і корпоративногосектора з питань міжнародної політики, підприємництва, розвитку економіки ісоціальної сфери. За період свого існування IREX надав підтримку більш як 15000студентів, вчених, політичних діячів, підприємців, журналістів і представниківінших професій. Метою діяльності IREX є:
• зміцнення стануучбових, академічних та неурядових організацій і засобів масової інформації,сприяння виходу їх на міжнародний рівень;
• наданняпідтримки у розробці перспективних наукових досліджень у сфері соціальних ігуманітарних наук;
• виявленнялідерів нового покоління і їх підготовка й навчання за програмами, щорозроблені IREX разом з вищими навчальними закладами, урядовими і громадськимиорганізаціями, різними фондами і корпораціями. IREX має значні можливості(ресурси):
1. присутність урізних регіонах світу: представництва у 22 країнах і більш ніж 600спеціалістів, що володіють іноземними мовами і мають великий професійний досвідй наукові знання, необхідні для розробки й впровадження найскладніших програм урізних частинах світу;
2. мережаавторитетних університетів, що дає можливість проводити необхідну цільовупідготовку й навчання слухачів на вищому професійному рівні.
«Програмарозширення доступу та навчання інтернет» передбачає: створення в Рівненськійобласній бібліотеці для юнацтва інформаційного комп’ютерного центру, який надаватимебезкоштовний та вільний доступ до Інтернет для стипендіатів програм обмінууряду СІЛА, регіональних засобів масової інформації та користувачів бібліотеки;
• створення робочімісця для оперативного пошуку інформації;
• наданнякористувачам можливості розміщувати інформацію в Інтернеті та розвиватиІнтернет-ресурси;
• допомога втворчому використанні засобів Інтернету для освіти та професійного розвитку;
• проведеннябезкоштовних тренінгів із загальної комп’ютерної грамотності та використанняІнтернет-технологій;
• проведеннясемінарів та зустрічей з представниками ІАТР-центрів з інших областей України;
• навчаннякомп’ютерної грамотності працівників Сарненської ЦСПШБ. Інтернет-центр (5робочих місць для користувачів + 1 місце (сервер) представника ІАРТ-центру)надає право вільного безкоштовного доступу до мережі Інтернет, сприяє поширеннюта обміну інформацією, важливою для інтегрування України у світову спільноту тапроведення реформ. Кожен користувач, незалежно від місця проживання,національності, освіти, соціального положення, політичних переконань,відношення до релігії має право на одержання інформації в Інтернет-центрі.
Аналіз роботиІнтернет-центру за дворічний термін виявив чимало її позитивних сторін:
• використовуючиІнтернет, бібліотека робить інформаційний сервіс більш насиченим ірізноманітним;
• підвищуєтьсястатус бібліотеки як інформаційного, освітнього і соціокультурного центру;
• утверджуєтьсяпозитивний імідж юнацької бібліотеки;
• забезпечуєтьсяможливість користувачам бібліотеки не залежати від ресурсного потенціалуконкретної локальної книжкової колекції, а завдяки створеним бібліотекою умовамотримувати в своє розпорядження багатства, накопичені бібліотеками всьогосвіту.
Нові технологіїдають можливість розширити інформаційний потенціал бібліотеки, хоча це вимагаєвнесення змін у всі звичні технологічні цикли. Змінилися і фахівці бібліотеки,вони стали більш досвідченими і інформованими. Вони активно використовуютьІнтернет-ресурси для задоволення запиту користувачів, освоївши комп’ютернітехнології мають можливість вивчати досвід інших бібліотек через інформацію,виставлену на їхніх веб-сайтах. Інформаційний сервіс розглядається, як показникінформаційного обслуговування і вагома складова іміджу бібліотеки. Складовимиінформаційного сервісу є ресурси, що використовуються для надання послуг;методики та методології його реалізації; кадровий потенціал;матеріально-технічне забезпечення. Отримавши грант Міжнародного фонду «Відродження» Сарненська ЦСПШБ розпочаласпівпрацю з Рівненською обласною бібліотекою для юнаків по реалізації проекту«Юнацька бібліотека — регіональний інформаційний молодіжний центр», якийпередбачав створення регіонального серверу «Молодь Рівненщини».
Структура серверувключала бази даних, які формувалися за наступними темами:
1. Рівненщина:погляд в історію (хронологія подій). Соціально-економічні характеристикисучасної Рівненщини.
2. Регіональнамолодіжна політика: Регулятивна підсистема регіонального молодіжного руху(рішення, постанови, розпорядження, накази та інші керівні матеріалирегіональних органів влади). Цільові молодіжні програми; Діяльність обласноїмолодіжної адміністрації; Управління у справах сім'ї та молодіоблдержадміністрації; Соціальні молодіжні служби: напрями, види і формисоціальної роботи;
3. Громадськімолодіжні організації та не формальні об’єднання: історія та сьогодення(історія створення, програмні документи, структура, напрями діяльності, змістроботи)
Освітні танавчальні заклади: загальноосвітні школи, ліцеї, гімназії, недержавні заклади (школа«Центр надії») — історія освітніх закладів, профілювання, інформація проприйоми та навчання; професійно-технічні училища, середні спеціальні навчальнізаклади – історія навчальних закладів, спеціалізація, інформація дляабітурієнтів; вищі навчальні заклади державної та недержавної форми власності –історія закладів, спеціалізація, інформація для абітурієнтів;
4. Молодь ікультура. Дозвілля: Молодіжні культурні центри; Дискотеки; Музична панорама:музичні гурти, виконавці. Молодіжні театри. Літературні студії, об’єднання;КВК; Брейн-ринг. Комп’ютерні клуби; Міжнародні молодіжні творчі зв’язки.Програми культурного обміну; Бібліотечне обслуговування молоді Рівненщини — спеціалізовані бібліотечні заклади, молодіжна періодика в бібліотеках, клуби заінтересами т а любительські об’єднання при бібліотеках; Спорт і молодьРівненщини: види спорту, представники, досягнення.
5. Молодь наринку праці: Офіційна регіональна статистика; Служба зайнятості;Профорієнтація. Перекваліфікація; Молодіжне підприємство: підтримка і розвиток.
За кожним ізвищевказаних закріплений відповідальний за збір інформації працівникбібліотеки, тому що інформація повинна бути достовірною, точною, актуальною,цілісною, релевантною та повною. Робота по підготовці матеріалів для веб-сайтурозподілена по відповідних структурних підрозділах бібліотеки.
Наприклад,відповідність за інформацію з розділу «Молодь і культура. Дозвілля», покладенана працівників відділу мистецтва, інформацію про «Освітні та навчальнізаклади», збирають працівники інформаційного відділу, «Молодь на ринку праці» — тема для працівників питального залу. Коли зібрана і відредагована інформаціярозміщується на новоствореному веб-сайті http: // www. molody. ukrwest. net., зареєстрованана інформаційно-пошукових серверах: МЕТА (http: // meta-ukraine. com/). За часіснування веб-сайту його структура дещо змінювалася, відкривались новіпідрубрики, ліквідувалися ті, які втрачали актуальність.
Окрім основногоблоку інформації сайт пропонує новостійний блок розміщений на головній сторінців лівій і правій колонках (центральна колонка — основний блок інформації).Новини, які подаються на сторінці www. molody. ukrwest. net., стосуються лишемолодіжного життя краю. Виділено окремі новинні рубрики: «Освітні та навчальнізаклади»; «Культурно-мистецькі новини»; «Бібліотека інформує»; «Спортивніновини».
Занесенням новин,як і будь-якої іншої інформації, на сайт займаються оператори в інформаційноговідділу. Подають інформацію працівники різних відділів бібліотеки по тихнапрямках, за які вони відповідають. Якщо, наприклад, новина взята з газети, тообов’язковою умовою її подачі на сайті є посилання на джерело (назва газети,рік, номер газети, сторінка).
Активнодопомагають у зборі інформації організації, з якими бібліотека налагодила тіснітворчі стосунки: міська та обласна соціальні служби молоді, Волинськийресурсний центр, навчальні заклади регіону. Адже вони і самі зацікавлені втому, щоб інформація про їх діяльність була безкоштовно розміщена намолодіжному сайті, і стала доступною всім користувачам Інтернету.
В структуру сайту«Молодь Рівненщини» включено база даних «Бібліотека». Тут представлена обширнаінформація про Рівненську обласну бібліотеку для юнацтва: її структуру, історіювід дня створення бібліотеки до сьогодні, бібліотечні ресурси (дані пробібліотечний фонд, періодичні видання, які передплачує бібліотека), творчіакції (інформація про масові заходи, які нещодавно відбулися і анонси тих, щовідбудуться), додаткові послуги, які мають можливість отримати користувачібібліотеки за плату, співробітництво ( інформація про творчих партнерівбібліотеки в роботі з молоддю). В розділі «Бібліотечні ресурси» розміщуютьсятакож електронні варіанти бібліографічних посібників, підготовлені і виданібібліотекою (наприклад, щорічний рекомендаційний показник «На допомогунавчальному процесу», з 2003 року він називається «Педагогічна панорама»),сценарії, написані працівниками бібліотеки.
В рубриці«Оголошення» анонсуються різноманітні молодіжні акції, конкурси, фестивалі, яківідбуватимуться як в Рівному, так і в будь-якому місті, за умови, що вонибудуть цікаві молоді і передбачають її безпосередню участь. На сайті працює«Книга відгуків» або так звана «гостьова» книга, на яку може зайти будь-якийкористувач Інтернету і висловити свою думку про сайт, критичні зауваження чипобажання.
Важливою длямолоді є база даних «Освітні та навчальні заклади». З часу створення сайту вструктурі БД відбувалися деякі зміни. Наприклад, замість виділенихпрофесійно-технічних училищ, середніх спеціальних навчальних закладів буливиділені рубрики навчальних закладів з вказанням рівнів їх акредитації. Якщо узакладах змінюються умови прийому чи з’являються нові спеціалізації, то цяінформація відображається на сайті. Іноді появу нових рубрик чи матеріалівініціюють самі користувачі Інтернет, яких зацікавив сайт «Молодь Рівненщини».
В полі зорупрацівників бібліотеки постійно перебувають проблеми підвищення ефективностісуспільного використання інформації веб-сайту, для дослідження якоїзастосовуються переважно соціологічні методи (опитування тощо). Так, з метоювивчення ефективності структури сайту та можливого розширення тематики розділівбула організована зустріч-дискусія з лідерами молодіжних громадських тадержавних організацій, навчальних закладів, що знайшла відображення в місцевихЗМІ. Запропоновані ідеї (забезпечення можливості організації спілкування молодіна веб-сайті «Молодь Рівненщини», включення нових рубрик, скорочення термінівпоновлення новинного блоку та інші) взяті до уваги на перспективу.
Насьогодні Інтернет –це несистематизована сукупність інформації, яка постійно ішвидко змінюється. Головною вимогою до відбору інформації — оперативність. Саметому багато фахівців, які прагнуть зберегти веб-документи, роблять вибір накористь автоматичного збору інформації в мережі й лише на основі цьоговідбирають потрібні публікації. Незважаючи на переваги, означений спосіб має йзначний недолік — наявність так званого „інформаційного шуму", тобтоінформації, яка не є „цінною" (наприклад, рекламні оголошення). Крім того,на виявлення інформаційних „перлин" при подальшому обробленні даних можнавитратити не лише тижні, а й місяці, що в умовах дефіциту часу, стрімкогостаріння інформації абсолютно не прийнятно, оскільки не відповідає критеріюоперативності надання даних. З іншого боку, прибічники відбору також неперебувають у привілейованому становищі, адже, на жаль, поки що не існуєуніверсальної формули ефективного пошуку, і кожний просувається методом пробіпомилок, витрачаючи на це багато часу.
3.2 ПопуляризаціяІнтернет–ресурсів в Сарненській ЦСПШБ
Бібліотеки єважливою складовою інформаційної інфраструктури держави. Останні рокихарактеризуються активним застосування у практиці інформаційного обслуговуванняресурсів світової мережі Інтернет, яка сьогодні не лише сприяє підвищеннюефективності інформаційної діяльності — доступ до неї розглядається як важливапослуга, що її надають бібліотеки.
Розвитокглобальної мережі відбувається дещо хаотично, з’являються нові сайти, новіелектронні ЗМІ, сайти установ і організацій, інформаційних і рекламнихагентств, магазинів, фірм, теле-, радіоканалів і програм тощо. Пошукові системиІнтернет, звичайно, спрощують орієнтацію в цьому морі інформації, однак ще не єдосконалими, і на запит користувача видають багато зайвої, не релевантної дозапиту інформації. В тім, однією з причин такого стану речей є недостатнякомп’ютерна грамотність користувача, серед інших причин можна виділити такі: величезнакількість інформаційних потоків; розпорошеність інформації по великій кількостісайтів; дублювання інформації на різних сайтах.
Особливо важкоорієнтуватися в Інтернеті особам, які є користувачами-початківцями. Тому длятакої категорії користувачів інформаційно-бібліографічним відділом СарненськоїЦСПШБ готуються путівки (інформаційні списки сайтів) «Корисні ресурсиІнтернет», які пропонують адреси найкращих сайтів, згруповані за тематикою:«Сайти рефератів»; «Новини в Інтернеті»; «Музика в Інтернеті»; «Спортивнісайти» та інші.
Аналогічніматеріали готуються також з метою забезпечення підвищення кваліфікаціїбібліотекарів, зокрема до обласного семінару бібліотечних працівників в серії«На допомогу навчальному процесу» було видано буклет «Корисні ресурси Інтернет:на допомогу бібліотекарю». Адреси веб-сайтів у ньому згруповано за такоютематикою: «Українські пошукові системи»; «Російськомовні пошукові системи»;«Міжнародні пошукові системи»; «Освітні ресурси»; «Навчальні закладиРівненщини»; «Бібліотеки».
В 2002 році СарненськаЦСПШБ під»єдналася до всесвітньої мережі Інтернет за допомогою посольства СШАміжнародного грант LEAP. Створено сайт «Світ Інтернет». До списку включенібібліографічні описи книг та статей з періодичних видань, що надійшли добібліотеки впродовж 1997-2001 pp. Інформація згрупована за розділами:
— «Що таке Інтернет»
— «Глобальна мережа в сучасномужитті людини»
— «Інтернет на Україні»
— «Доступ в Інтернет»
— «Ресурси Інтернет»
— «Веб-майстерня дляпочатківців та професіоналів»
Цим виданням булозапочатковано серію щорічних інформаційних видань «Світ Інтернету», розраховануна користувачів старших класів та студентів вищих навчальних закладів,технікумів, представникам недержавних організацій, бізнесових та владнихструктур, працівникам освіти, культури та медицини та інші категоріїкористувачів, що потребують інформації в галузі інформаційних технологій дляуспішної реалізації професійної чи освітньої діяльності. Щорічник систематизуєбіля 100 публікацій: статей й періодичних видань України та Росії, що надходятьдо бібліотеки протягом року.
Тематичнийдіапазон згаданого покажчика представлений статтями про історію становлення тасучасний розвиток мережі Інтернет, її технологічні аспекти та новітні сервісніслужби, безпеку, доступ та навігацію в Інтернеті, програмне забезпечення вмережі та для мережі, а також порадами розробникам веб-сайтів і системнимадміністраторам. Краще орієнтуватись в структурі видання користувачу допомагаєдовідковий апарат: іменний покажчик авторів, список періодичних видань, в якихпублікувались статті та посилання на згадані веб-сайти. Комп’ютерну верстку тахудожнє оформлення покажчика виконує представник ІАТР-центру в бібліотеці.
В 2003р. вСарненській ЦСПШБ було започатковано серію покажчиків регіональнихІнтернет-ресурсів «Інтернет — світ Рівненщини». Розглянемо останнє його виданнящо містить інформацію про Інтернет-ресурси Рівненщини, зареєстровані впродовжроку на пошукових системах. У покажчику представлено близько 130 веб-адрес,згрупованих у 30-ти тематичних розділах, серед яких: Державні органи влади тагромадські організації; Бізнес; Товари народного вжитку; Промислове виробництвота сільське господарство; Транспорт; Будівництво; Туризм;; Наука та освіта; Інтернет-клуби;Бібліотеки та багато інших. До кожної веб-адреси додається коротка анотація.Інтернет-технології в бібліотеці — ще одна можливість для професійноговдосконалення бібліотекарів, для вивчення цікавого досвіду роботи колег збібліотек усього світу, не лише не виїжджаючи з міста, але й не залишаючиробочого місця.
Сьогоднівідпрацьовується концепція, структура та визначається оптимальна джерельна базаінформаційного моніторингу інформаційних установ. Поняття „моніторинг»характеризується систематичним підсумком даних про складні явища з метоюоперативності та оцінки. Моніторинг розглядається та використовується у видах:інформаційний, статистичний, концептуальний.
Згідно існуючимдосвідом дослідження ефективності здійснення інформаційного обслуговуваннянайбільш об'єктивні результати вивчення якості, результативності та іншихаспектів обслуговування надає застосування моніторингових методів. Враховуючице, нами був здійснений моніторинг користування послугами Інтернет-центру,починаючи з лютого 2005р. Були отримані такі результати:
— Дляполітематичного пошуку різної інформації можливості Інтернет-центрукористувалося 55% споживачів інформації. До їх тематичних інтересів входить:урядова і правова інформація; поточні новини; «гарячі теми»; робота закордоном; спортивні новини; медицина (медичне обладнання, центри реабілітації,нетрадиційна методика лікування, нові препарати); держава і право; новини кіно;навчальні заклади; музеї світу.
— Для роботи зелектронною поштою послуг центру вдаються 40% споживачів: переписка міжбібліотеками (Рівненською науковою бібліотекою, Радивилівською ЦРБ, БерезнівськоюЦРБ); переписка бухгалтерії (платежі) «Інтернет – клієнт — банк»; відсиланняпоздоровлень та віртуальних вітань.
— Для розв’язаннявиробничих проблем використовують послуги Інтернету 40% користувачів:замовлення книг; пошук фірм по налагодженню контактів для збуту товарів(щебеню); пошук медичного обладнання; авторинок (покупки автомобілів тазапчастин).
— З освітнімицілями до Інтернету звертаються 35% коритсувачів: проведення віртуальнихуроків; пошук рефератів, курсових та дипломних робіт; пошук навчальнихзакладів; для проведення гурткових занять.
— Самоосвітніпотреби обумовлюють користування Інтернетом у 50% читачів Сарненської ЦСПШБ.
— Як спосібурізноманітнити дозвілля Інтернет використовують 20%: перегляд Інтернет-видань;музичних сайтів; туристичний відпочинок; кулінарія.
Найбільшвідвідуваними є сайти провідних інформаційних установ країни, наприклад: www.
4uth. gov. ua — Державна бібліотека України для юнацтва; www. nplu. kiev.ua-Національна парламентська бібліотека України; www. nbuv. gov. ua-Національнабібліотека України ім. В.Вернадського. Також користуються і такими сайтами, як:meta.com.ua, rambler.ru, referat.svitonline.com, ukrreferat.com, bagatoreferativ.com.ua, monax.ru, yandex.ru, libr.rv.ua, rada.gov.ua, kuchma.gov.ua,library.sowa.com.ua, lubomira.org, nadiya.nm.ru, arvesta.irpen.kiev.ua,mail.ru, ukr.net, molody.ukr.west karaoke.ru, 7not.ru.
Під часпроведення моніторингу та аналізу його і підсумків було зрозуміло, що користувачізвертаються до Інтернет-центру для задоволення різноманітних потреб. Запровадженняновітніх комп’ютерних технологій в бібліотеці дало користувачам змогуодержувати доступ не лише до інформаційних ресурсів окремої бібліотеки чи,навіть, регіону, а й до світових інформаційних джерел, для отримання різногороду інформацій. Ці ж сучасні технологічні засоби значно розширюють можливостіобробки, зберігання і пошуку інформації, позитивно впливають на оперативністьта якість обслуговування користувачів. Внаслідок цієї справжньої технічноїреволюції змінюється характер і зміст праці обслуговуючого персоналуІнтернет-центрів та бібліотек, збагачується і ускладнюється видовий складфондів, за допомогою віртуального інформаційного простору зменшується дистанціяміж бібліотекою, сукупністю державних та світових інформаційних ресурсів іокремим користувачем.
ВИСНОВКИ
В умовахнауково-технічного розвитку, інформатизації всіх сфер суспільного життяінформаційне обслуговування набуває надзвичайної актуальності. Як напрямокінформаційної діяльності, інформаційне обслуговування пов'язане із процесами доведенняінформації до споживачів, що обумовлюються низкою чинників. Найбільш важливимисеред яких є:
— сучасний підхіддо визначення місця інформаційної установи, в системі інформаційногообслуговування яке спрямоване на кваліфіковане, якісне та адекватне задоволенняІП споживачів;
— необхідністьстратегічного планування у сфері розвитку інформаційного сервісу;
— інтенсивністьвикористання сучасних інформаційних технологій в сполученні із вдосконаленнямтрадиційних форм інформаційного обслуговування.
Якіснеінформаційне обслуговування передбачає відповідність між конкретнимидокументно-інформаційними потребами користувачів та можливостями інформаційноїустанови задовольняти потреби, як власними, так і ресурсами віддаленогодоступу. Складовими якісного інформаційного обслуговування є інформаційні таінші ресурси, що використовуються для надання інформаційних послуг, методичнихконсультацій, надання форм інформаційного сервісу, а також кадровий потенціал,менеджмент і маркетинг інформаційних ресурсів.
Розвитокіндустрії інформаційних послуг значною мірою обумовлюється місцемобслуговування користувачів у діяльності інформаційних установ. Послуги, щодопошуку інформації традиційно здійснюються в системі інформаційногообслуговування в режимі „запит-відповідь». Інформаційне обслуговування в режимі„запит-відповідь» є сферою інформаційної діяльності, що найшвидше відчуваєзміни технологічного середовища і змушена адекватно реагувати на вимоги тазапити користувачів, які змінюються відповідно до ситуації.
Фахівець сфери інформаційногообслуговування в режимі „запит-відповідь» повинен володіти глибокимитеоретичними знаннями джерельної бази, аналітичними та практичними навичками вгалузі організації та пошуку інформації, вільно орієнтуватися в Інтернет,розвивати творче мислення, прогнозувати тематику запитів користувачів, вмітивикористовувати такі складові ДПА, що забезпечують високу релевантність,повноту, точність і оперативність пошуку.
Інформаційнеобслуговування в інформаційних установах здійснюється, в сучасних умовах є лишев традиційному режимі, а також з використанням глобальних комп'ютерних мереж.
Сучасніінформаційні Інтернет — технології розвиваються за двома напрямками: наданнядоступу до корпоративних каталогів інформаційних установ, створення інформаційнихWeb-сайтів. Ці напрямки автоматизації інформаційних процесів спираються на дваваріанти рішень: — автоматизація внутрішніх бібліотечних процесів, пов'язаних зтехнологічним циклом традиційної роботи – замовлення, обробка, зберігання,видача інформації користувачам; автоматизація процесів, орієнтованих настворення повнотекстових електронних документів, їх зберігання, пошук і видачабезпосередньо в електронній формі.
Крім того,Інтернет-технології, які використовуються при створенні сайтів, суттєво розширюютьможливості бібліотечного сервісу, поєднуючи пошук по внутрішні ресурсибібліотек з відсилкою користувача до інформації, яка знаходиться безпосередньов Інтернет. Враховуючи сучасна бібліотека функціонує одночасно, і як зовнішня,і як внутрішня електронна бібліотека.
Активний розвитокІнтернет — технологій відкриває реальні можливості для ефективних шляхівреалізації переваг інформаційного обслуговування користувачів в режимі on-line.Плюси Інтернет очевидні: тільки за допомогою глобальної інформаційної мережібуде забезпечена загальнодоступність світових інформаційних ресурсів, томудоступ Інтернет став необхідним кожній бібліотеці. Інтернет – це ідеальнесередовище, що дає можливість географічно віддаленим організаціям створюватиспільні проекти, координувати та об'єднувати свої ресурси.
Нове інформаційнесередовище висуває нові вимоги до інформаційного обслуговування, а розширенняресурсної бази інформування споживачів дозволяє суттєво оновити сталі формиобслуговування.
Враховуючисучасні тенденції інформаційного обслуговування доцільними, на нашу думку,кроками до вдосконалення інформаційного обслуговування користувачів СарненськоїЦСПШБ є:
- подальшийрозвиток автоматизації і впровадження сучасних технологій обслуговування;
- перехіддо формування БД, які б враховували різнобічні аспекти ІП певного замовника:від тематики, виду видань, хронології до мови, запису і структури, форматуобміну інформацією, тощо;
- запровадженняпостійного спостереження за методикою і технікою роботи користувачів вІнтернет-центрі, зборі даних про найактивніші категорії користувачів, динамікуІП, ступінь задоволення, вивчення впливу зовнішніх факторів на тематикуінформаційних запитів, що надають можливість визначення закономірностейеволюції читацьких потреб та розробки рекомендацій стосовно удосконаленняпошукових можливостей електронного каталогу, політики комплектування фондів тарозширення спектру послуг.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇЛІТЕРАТУРИ ТА НЕОПУБЛІКОВАНИХ ДОКУМЕНТІВ
1.Державна програма розвиткукультури на період до 2007 року // Офіц. вісн.України.-2003.-32.-С.131-132,135.
2.Про бібліотеки і бібліотечнусправу: Закон України, 27 січня 1995р.// Відомості Верховної Ради України.-№7.-С.- 50-52.
3.Про внесення змін до ЗаконуУкраїни «Про бібліотеки і бібліотечну справу» Закон України, 16 берез. 2000р.//Бібл. планета.-2000-№2.- С.-52-54.
4.Про інформацію: ЗаконУкраїни, 2жовт.1992р.//Голос України.-1992.-13 лист. –С.3-5; Теж саме//Відомості Верх. Ради України.-1992.-№48.-С.1447-1462.
5.Про національну програмуінформатизації: Закон України, 04 лютого 1998р.// Уряд. кур'єр.-1998.-12берез.-С. 9-12.
6.Програма інформатизаціїРівненської області на 2002-2004 рр.// Бібліотечно-інформаційне законодавство.- Рівне, 2003.-С.105-111.
7.Регіональна програмаінформатизації бібліотечної галузі // Бібліотечно-інформаційне законодавство. — Рівне, 2003.-С.112-115.
8. Акилина М.И, Матлина С.Г.Публичные библиотеки: тенденции обновлення// Библиотековедение.-2000.-№2.-С.13-18.
9.Архіпська О. Інформаційні табібліотечна програми Міжнародного фонду «Відродження (фонд Сороса в Україні).Ініціатива та реалізація // Бібліотеки в інформаційному суспільстві: Матеріалинаук.-практ. конф.-Хмельницький,2001.-С.22-29.
10.Архипчик Ю. Інтернет — дітям//Бібл.планета.-2000.-№1.-С.23-24.
11. Бібліотечно-інформаційнезаконодавство: Навч.-метод. матеріали/ Упоряд. В.П. Ярощук. — Рівне:Овід,2003.-128с.-(Серія «Бібліотека-база практики»)
12. Богза Н. Комп'ютернийбібліотечний центр регіону: реалії та перспективи// Бібл. планета.-2001.-№4.-С.7-8.
13.Блюменау Д.И. К уточненниюисходных понятий информационных потребностей//НТИ.- Сер1.-1986.-№2.-С.1 1-17.
14.Варюхина Л., Кубаровская С.Влияние Интернет на практическую деятельность публичной библиотеки// Библ.форум Украины.-2003.-№1 .-С.23-26.
15.Вербець М.Т. Комп'ютернітехнології у бібліотеці: реалії та перспективи//Бібліосвіт:Інформ. вісн./Вип.8.-К.,2003.-С.43-46.
16.Викушин А.А. Информационнаядеятельность общедоступных библиотек//Библиогр.-1995.-№4.-С.9-12.
17.Гиляревский Р.С., МаркусоваВ.А., Черный А.И. Научные коммуникации и проблеми информационной потребности//НТИ. Сер.1.-1993.-39.-С.1-7.
18. Голіченко Т. Через новіінформаційні технології — до сучасного іміджу публічної бібліотеки(з досвідуроботи Публічної бібліотеки ім. Лесі Українки м. Києва) // Імідж сучасноїбібліотеки: Зб. статей.-К.,2001. –С.42-44.
19. Голуб В. Електронні засобиінформаційного забезпечення користувачів// Бібл.планета.-2003.-№2.-С.40.
20.Дигало В. Інформаційніехнології в юнацьких бібліотеках обслуговування та навчання//Бібліосвіт.-2003-№3.-С.73-76.
21.Евтюхина Е.А. К вопросу осущности информационного интереса// Науч. и техн. б-ки СССР.-1991.-№3.-С.18-21.
22.Евтюхина Е.А. К проблемеинформационной потребности субъекта// НТИ.Сер.2.-1989.-№6.-С2-4.
23.Ільченко Л. На другому етапіавтоматизації // Біліосвіт: Інформ. вісник. Вип.3.-К.,2000.-С41-43.
24.Карпенко І. Сучасні питання йможливості організації доступу до інформаційно-бібліотечних ресурсів// Біліосвіт.-2003.-№6.-С.77-87.
25.КовальС. Використання мережіІнтернет у бібліотечній справі// Наук.праці Нац. б-ки України ім. В.Вернадського. Вип.8.-К.: НБУВ,2002.-С.288-298.
26.Кирпичева И.К. Проблемаинформационных потребностей в библиоведческих иследованиях//Сов.библиотековедение .-1983.-№5.-С. 17-29.
27.Ковальчук Г.Д. Інформаційніпотреби бібліотечних працівників і їх дослідження//Бібліотекознавство і бібліогр.-Х., 1991.-Вип.30.-С.27-33.
28. Коготков С.Д. Некоторыевопросы теории информационных потребностей // НТИ. Сер.1.-1979.-№2.-С.1-8.
29. Коготков С.Д. Формированиеинформационных потребностей // НТИ. Сер.2.-1986.-№2.-С.1-7.
30. Корнієнко А. Електронні інформаційніресурси бібліотек //на розвиток суспільства //Бібл. планета.-2001.-№2.-С.4-5.
31.Костенко Л. Електронніінформаційні ресурси і соціальна значущість бібліотек майбутнього суспільства:Підсумки міжнародної конференції «Крим-2002» // Бібл. вісн.-2002.-№4.-С.47-53.
32. Костенко Л. Розвитокінформаційних технологій та Інтернет у бібліотеках // Бібл.вісн.-2002.-№1.-С.16-18.
33. Костенко Л., Сорока М.Бібліотека інформаційного суспільства //Бібл. вісн.-2002.-№3.-С. 33-38.
34. Курас І. Інформаційніресурси України: стратегія розвитку // Бібл. вісн.-2002.-№1.-С.11-13.
35. Любаров В. Электронныебиблиотеки на пуги в информационноебудущее//Библ.форум.Украины.-2003.-№1.-С.11-13.
36. Матвеева Ф. Технологиятекущего библиографического информирования в ЦБС //Сов.библиогр.-1991 .-№1.-С.50-56.
37. Мириманова М.Ф.Психологические проблеми информатики и информационной деятельности // НТИ.Сер.1.-1987.-№2.-С.25-35.
38. Михнова И.Б. Библиотека какинформационньїй центр для населення: проблемы и их решения: Практ.пособие.-М:Либерия, 2000.- 128 с.
39. Моїсеєва С. Комп'ютеризаціяв бібліотеці-вчора, сьогодні… завтра? // Бібл. планета.-1998.-№1.-С.34-35.
40.Немошкаленко. В. Новіінформаційні технології та нові форми взаємодії бібліотек //Бібл.вісн.-1999.-№5.-С.6-9.
41. Нікітінська Т. Інтернет дляюнацтва: соціальний портрет користувача: [Інтернет-технології в біблотеках] // Бібл.форум.України.- 2003.- №1.-С. 20-22.
42. Павлова А.А. Изучениеинформационных потребностей специалистов методом описания производственнойдеятельности на языке рубрикатора ГАСНТИ // НТИ Сер.1.-1989.-№2.-С.12-16.
43. Павлуша І. Електроннібібліотеки: системний підхід до формування фондів//Бібл.вісн.-2003.-№2.-С.16-19.
44. Пашков О. Бібліотеки таІнтернет: Надання віддаленого доступу до інформації у США //Бібл.планета.-2001.-№2.-С.27.
45. Перцовская Р.В.Социокультурные ориентации современной молодежи // Библиотека в епоху перемен:Дайджест. Вып. З.-М., 2003. -С.1 15-135.
46. Пономаренко В. Інформаційніресурси бібліотеки як складова глобальної мережі // Наук. прац. Нац. б-ки.України ім. В.І.Вернадського. Вип.8.-К.: НБУВ,2002.-С.371-376.
47. Пост Р. Підтримка урядом СШАінформаційних ресурсів для молоді // Молодь і книга на межі двох тисячоліть:Мат.міжнар.наук.-практ.конф. 18-20жовт. 1999р.-К.,2000.-С.19-21.
48. Прокошева Т.Бібліотеки,комп'ютерні технології та інформаційне суспільство: нові тенденції, нові перспективи//Бібл. планета: -2002. -№4.-С.4-8.
49.Пряшина Е.Е., Пряшин М.Н.Информационные запросы специалистов-инструмент управления информационной средой// НТИ. Сер.1.-1989.- №3.- С.9-15.
50.РозкінаТ. Розвитокінформаційних технологій та Інтернет у біблотеках // Наук.праці Нац.б-киУкраїни ім. В.Вернадського.Вип 8.- К.: НБУВ, 2002.- С.247-253.
51.Савіна 3., Любаренко Л.Електронні інформаційні ресурси бібліотек України: За результатами дослідження// Бібл.планета.-2002.-№2.С.20-21.
52.Синиця Н.М. Інтернет-центрХмельницької ОУНБ як складова інформаційного обслуговування користувачів //Чверть століття в світі молодості і книги: Матер.наук.-практ.конф. 1-2жовт.2002р.-Хмельницький, 2002.-С.64-66.
53. Синиця Н.М. Інформатизаціябібліотеки: початок і перспективи // Бібліотеки в інформаційному суспільстві:Матер.наук.практ.конф.- Хмельницький,2001.- С.130-133.
54.Слободяник М.С. Бібліотечнанаука в Україні: До підсумків десятирічного розвитку //Бібл.планета.-2002.-№1.-С.6-13.
55. Слободяник М.С. Науковабібліотека: еволюція структури і функцій: Моногр./ ЦНБ ім. Вернадського.- К.,-1995.-С.137-139.
56. Слободяник М.С.,Тарнопольська О.О. Інформаційні потреби читачів академічної бібліотеки //Бібліотекознавство і бібліогр.-Х.,1991.-Вип.30.-С.19-27.
57. Собченко Г.Ф. Створенняінформаційних бібліотечних продуктів// Бібліотеки в інформаційномусуспільстві: Матер.наук.практ.конф.-Хмельницький,2001.-С.193- 195.
58. Солов'яненко Д. Концепціяонлайнового бібліотечного сервісу // Бібл.вісн.-2002.-№5.-С.31-37.
59. Сорока М. Інформаційніпродукти бібліотек: проблеми кооперативного формування та суспільноговикористання // Бібл.вісн.-2002.-№1 .-С.27-30.
60.Сошинська Я. Правові аспектибібліотечно-інформаційної діяльності в електронному середовищі // Бібл.планета.-2003.-№2.-С.7-10.
61. Філіпова Л. Питання змістубібліотечних веб-сайтів в Інтернеті // Бібл.планета.-2001.-№3.-С.12-15.
62. Чачко А. В інтересахкористувачів ми маємо очолити пошукову роботу в Інтернеті//Бібл.планета.-1999.-№3.-С.21-23.
63.Чачко А. Молодь та Інтернет:розвиток бібліотечної професії // Бібл.планета.-2000.-№1.-С.21-22.
64. Шевченко І.О. Проблемивикористання інформаційного ресурсу Інтернет читачами бібліотек для юнацтва //Молодь і книга на межі двох тисячоліть: Матер.міжнар.наук.-практ.конф., 8-20жовт. 1999р.-К.,2000.-С.73-77.
65. Шейко В. Електроннібібліотеки в Україні: Перспективи розвитку //Бібл.вісн.-2001.-№5.-С.31-34.
66.Шилюк О. Використання новихтехнологій в спільній діяльності бібліотек: кооперативний каталог//Бібл.форумУкраїни.-2003.-№1.-С.14- 16.
67. Швецова-Водка Г.Н. Документи информация в свете теории комуникации //Библиогр.-1997.-№4.-С.39-48.
68. Швецова-Водка Г.М.Інформаційна діяльність бібліотеки: термінологічний підхід // Бібліотека.Наука. Культура. Інформація: Наук. практ. Нац. б-ки України ім… В.Вернадського.- К.,1998.-Вип.1.-С.242-246.