Державний вищийнавчальний заклад
«Українськаакадемія банківської справи Національного банку України»
Кафедраекономічної кібернетики
Контрольна робота
З дисципліни:
«Інформаційнісистеми в менеджменті»
Суми 2008
Зміст
1. Серії стандартів MRPта MRPII: сутність, загальні риси та відмінності
2. Поняття, типи, видитехнологічного процесу автоматизованої обробки економічної інформації
Список літератури
1.Серії стандартів MRP та MRPII: сутність, загальні риси та відмінності
Розробленняавтоматизованих систем управління висунула на порядок денний дві взаємопов'язаніпроблеми. З одного боку, це формалізація і стандартизація методів розробленняпроектів, а з іншого – стандартизація методів управлінських рішень, яківідповідали б визначеним цілям.
Длярозв'язання першої проблеми треба було уніфікувати методологію розробленняскладних інформаційних систем від аналізу предметної галузі та виборувідповідного матеріального математичного опису системи до проектування,розробки й супроводження її з урахуванням можливих інструментальних засобів,програмної реалізації. Лише цілковита уніфікація методів створення проектів даєпідстави говорити про побудову дійсно інтегральних систем, в яких формалізаціяінформаційних взаємодій та оцінювання їхньої ефективності відбуваються на рівніматематичного і програмного забезпечення.
Длязадоволення потреб системних аналітиків, проектувальників і програмістівшвидкими темпами почали створюватися програми для автоматизації процесупроектування і розроблення прикладного програмного забезпечення складних системорганізаційного управління. Такі програмні продукти отримали загальну назвуCASE (Computer Aided Software/Sistem Engineering) – комп'ютерні допоміжнізасоби створення програмного забезпечення. На сьогодні існує широкий вибір CASE-засобів,за допомогою яких створюються корпоративні інформаційні системи. Це системаCORBA, що охоплює програмні пакети OmniORB2, ORBacus та Місо; UML (UniversalModeling Language) – універсальна мова моделювання; Rational Rose, якареалізована в трьох варіантах (Rose Data Modeler, Rose Real Time, RoseEnterprise) і розрахована на проектувальників, системних аналітиків ірозробників широкого профілю; Designer-2000 і Developer-2000 – засобирозроблення масштабованих прикладень корпорації Oracle, які дають змогустворювати моделі складних систем за допомогою засобів реінжинірингу прикладнихпроцесів і побудувати гнучкі, масштабні прикладні програми, та ін.
Розв'язаннядругої проблеми на той час знайшло своє втілення в розробленні концепції MRP (Materials Requirements Planning) – плануванняпотреби в матеріалах, основне завдання якої – формалізувати бізнес-процеси напідприємствах.
Основнаідея цієї концепції – потреба вдосконалення функції планування матеріальнихресурсів, зумовлена в основному тим, що більшість збоїв і затримок у процесівиробництва пов'язані із затримками й нерегулярними надходженнями матеріалів ікомплектуючих виробів, унаслідок чого ефективність виробництва знижується. Крімтого, відсутність узгодженого плану поставок матеріальних цінностей зтехнологічним ланцюжком виготовлення продукції, а також порушення балансупостачання в багатьох випадках призводять, з одного боку, до нагромадженнянадлишків матеріалів на підприємстві, а відтак до замороження оборотних коштівна деякий період, а з іншого – не дають можливості вести моніторинг їхньогостану у виробництві й ефективно управляти цим процесом. Тому низка зарубіжнихнедержавних організацій, серед яких провідне місце посідає Американськаасоціація з управління виробництвом і запасами APICS (American Production andInventory Control Society), сформулювали ідеологію планування потреби вматеріалах, яка згодом стала стандартом для розроблення комп'ютерних програмкласу MRP.
Зауважимо,що це не юридичний чи державний стандарт, а швидше стандартна ідеологіяуправління, яка на теперішній час прийнята всіма зарубіжними виробникамипрограмних продуктів і реалізована в усіх системах масштабу підприємства.
Реалізаціясистеми, що працює за цією ідеологією, являє собою комп'ютерну програму, якадозволяє оптимально регулювати поставки матеріальних цінностей під часвиробничого процесу, контролюючи при цьому запаси на складі та саму технологіювиробництва. Головним завданням MRP-системи є забезпечення гарантії наявностінеобхідної кількості матеріалів і комплектуючих виробів у будь-який відрізокчасу в межах планового періоду й надання можливості зменшення постійнихзапасів, що водночас сприяє розвантаженню складів.
MRP-система– це комп'ютерна програма, що працює за алгоритмом, регламентованим MRP-методологією.
Усистемі MRP поточний стан матеріалу визначається його статусом, який охоплюєтакі показники: наявність цього матеріалу на складі, наявність чи відсутністьйого резервування для інших цілей, наявність його в поточних замовленнях чизамовлення на нього лише планується, ціну, можливі затримки постачання,реквізити постачальників тощо. Отже, статус матеріалу однозначно описує ступіньготовності кожного матеріалу бути запущеним у виробництво.
Потребав матеріалі в MRP-системі являє собою визначену його кількість за відповідноюодиницею виміру, яка відображає необхідність у замовленні даного матеріалу, щовиникла в деякий момент часу протягом планового періоду виробництва.
Розрізняютьпоняття чистої потреби в матеріалі, яка дорівнює кількості, що безпосередньойде на виробництво, і повної потреби, під час обчислення якої враховуєтьсянаявність страхового й зарезервованого запасів. Страховий запас, як відомо,необхідний для підтримання процесу виробництва в разі виникнення непередбаченихзатримок у постачанні матеріалу. В оптимальному випадку, якщо механізмпостачання вважати бездоганним, MRP-система не орієнтується на обов'язкову наявністьстрахового запасу, для підтримання якого потрібно відволікати відповідні кошти.Це одна з важливих особливостей концепції MRP, оскільки MRP-система має бутигнучкою стосовно зовнішніх чинників і вчасно вносити зміни до плану замовлень уразі непередбачених затримок постачання. Щодо українських умов, коли затримка впроцесах постачання є швидше правилом, аніж винятком, на практиці доцільнозастосовувати планування з урахуванням страхового запасу, обсяги якоговстановлюються різні для кожного конкретного випадку залежно від реальноїситуації з надходженням матеріалів.
Процеспланування в MRP-системі містить функції автоматичного створення проектівзамовлення на закупівлю матеріалів або внутрішнє виробництво необхіднихкомплектуючих, що значно підвищує ефективність виробництва. Основні перевагивикористання MRP-системи у виробництві такі:
- гарантована наявність необхідних матеріалів і комплектуючихвиробів у виробництві, зменшення тимчасових затримок у їх доставці, а отже,забезпечення ритмічного випуску продукції;
- наскрізне планування і диспетчеризація виробництва за рахунокформування збалансованого за ресурсами плану;
- безперервний контроль витрат і собівартості продукції;
- упорядкування виробництва через контроль статусу кожногоматеріалу, що дозволяє вести моніторинг його конвеєрного шляху, починаючи відформування замовлення на цей матеріал до його положення у готовому виробі.Завдяки цьому досягаються повна вірогідність і ефективність виробничого обліку.
MRP-системазабезпечує синхронну роботу виробничого циклу з доставкою матеріалів істворення кінцевого продукту без додаткових затримок. Вона прискорює доставкупершочергових матеріалів і затримує передчасність надходження в такий спосіб,щоб усі матеріали й комплектуючі надходили у виробництво одночасно відповіднодо технологічного ланцюжка.
Яквидно із зазначеного вище, MRP-система являє собою алгоритм оптимальногоуправління замовленнями на готову продукцію, її виробництвом і запасамиматеріальних ресурсів, дозволяє оптимально завантажувати виробничі потужності іпри цьому купувати стільки матеріалів, скільки необхідно для виконанняпоточного плану, і саме стільки, скільки можливо опрацювати за відповідний циклвиробництва. Власне методологія MRP є практичною реалізацією двох принципів – Just-in-time(вчасно замовити) і КаnВаn (вчасно зробити). Зрозуміло, що ідеальна реалізаціяметодології MRP у реальному житті майже неможлива, наприклад, через можливістьзриву термінів постачань з різних причин і внаслідок цього через зриввиробництва продукції. Тому в життєвих ситуаціях використання MRP-системи накожний передбачений заздалегідь випадок визначається страховим запасомматеріалів і комплектуючих (safety stock), обсяг якого встановлює компетентнекерівництво компанії.
Упочатковий період упровадження концепції MRP здавалося,» що всі основніпроблеми виробництва й забезпечення матеріалами розв'язані, тому активно початистворювати і продавати комп'ютерні програми, що реалізують нехитрі принципицієї ідеології. Але з часом у процесі подальшого аналізу ситуації, що склаласяу світовому бізнесі, з'ясувалося, що все більша частка собівартості продукціїналежить витратам, безпосередньо не пов'язаним з процесом і обсягом виробництва.У зв'язку з конкуренцією, що зростає з року в рік, істотно збільшуються витратина рекламу й маркетинг, зменшується життєвий цикл виробів, кінцеві споживачіпродукції стають дедалі вимогливішими до показників «якість – вартість». Усе цепотребує перегляду підходів до планування бізнесової діяльності. Відтеперпотрібно намагатися робити те, що продається, а не, навпаки, виробляти, щозавгодно, й намагатися потім це продати. Отже, маркетинг і планування продажумають бути безпосередньо пов'язані з плануванням виробництва.
Зметою вдосконалення системи планування за методологією MRP наприкінці 70-хроків відомі американські вчені О. Уайт і Дж. Просл запропонувалиідею відтворення замкнутого циклу (closed loop) у MRP-системах через уведеннядля розгляду ширшого спектра факторів і функцій під час планування. До базовихфункцій планування виробничих потужностей і планування потреб у матеріальнихресурсах було запропоновано додати низку додаткових, а саме: проведенняконтролю відповідності кількості зробленої продукції кількості використаних упроцесі збирання матеріалів та комплектуючих і виявлення відхилень міжнормативними й фактичними даними; складання регулярних звітів про затримкизамовлень, обсяги й динаміку продажу продукції, постачальників тощо.
Основнаособливість модифікації системи на основі замкнутого циклу полягала в тому, щостворені в процесі її роботи звіти аналізуються і враховуються на подальшихетапах планування, змінюючи в разі потреби програму виробництва, а отже, і планзамовлень, у такий спосіб здійснюючи зворотний зв'язок у системі, що забезпечуєгнучкість планування стосовно зовнішніх факторів, таких як рівень попиту, стансправ у постачальників і т. ін.
Надалівдосконалення системи MRP із замкнутим циклом привело до її модифікації, що згодомотримала назву MRPII (Manufacturin Resouce Planning) – планування ресурсіввиробництва, в якій римську цифру «II» використано для ідентифікації новоїсистеми, що має однакову абревіатуру з попередньою системою. Вона охоплюєпланування всіх ресурсів виробничого підприємства, зокрема фінансових,кадрових, основних фондів і т.д. У системі класу MRPII можна виокремити трибазові блоки.
Формуванняосновного плану на основі замовлення клієнтів і прогнозу попиту. Системаохоплює процедури швидкої комп'ютерної перевірки можливості виконання. Це такзване приблизне планування потужності (Rough Cut Capacity Planning).
Плануванняпотреб, тобто формування плану-графіка виготовлення партій комплектуючиходиниць власного виробництва та плану-графіка закупівлі матеріалів ікомплектуючих у постачальників. При цьому визначаються розмір замовлень та їхдати, а також розраховується завантаження ресурсів за допомогою процедурипланування потужності (Capacity Planning).
Оперативнеуправління шляхом перевірки укомплектованості та запуску замовлень, керуванняпроцесом виробництва через механізми виробничих циклів, пріоритетів, розмірівзамовлень. Оперативний облік виконання операцій і замовлень, облік ресурсів наскладах і всіх ділянках виробництва.
Крімтого, система класу MRPII здатна адаптуватися до змін яких-небудь зовнішніх чивнутрішніх умов і сформувати відповідь на питання «що, коли…», тобтозаздалегідь «програти» реальність, яка очікує підприємство в майбутньому, івибрати кращий варіант дій. Стандартна система MRPII містить опис 16 групфункцій системи організаційного управління: планування продажу й виробництва,управління попитом, складання плану виробництва, планування потреб уматеріалах, специфікації продуктів, управління складським господарством,планове постачання, управління цехом, планування виробничих потужностей,контроль входу / виходу, матеріально-технічне постачання, плануваннярозподілу ресурсів, планування та контроль виробничих операцій управлінняфінансами, моделювання, оцінка результатів діяльності.
Подальшийрозвиток системи MRPII і нагромадження досвіду моделювання виробничих іневиробничих процесів постійно уточнює функціональність цієї системи, поступовоохоплюючи дедалі більше функцій. Вона має на меті інтеграцію всіх основнихпроцесів, що реалізуються підприємством, а саме: планування, постачання,запаси, виробництво, програми, контроль за виконанням плану, витрати, фінанси,основні засоби і т. ін.
MRPII-системапобудована в такий спосіб, щоб результати роботи кожного модуля аналізувалисявсією системою загалом, що й забезпечує ЇЇ гнучкість стосовно зовнішніхчинників. Саме ця властивість є визначальною для сучасних систем планування,оскільки більшість виробників виготовляють продукцію на короткий життєвий цикл,таку, що потребує регулярного оновлення й модернізації. У такому разі виникаєпотреба в програмних продуктах, які на базі даних аналізу поточного попиту істановища на ринку загалом дозволяли б оптимізувати обсяги й характеристикипродукції, що випускається.
Зчасу виникнення і впровадження MRPII-системи у світовому бізнесі відбулисязначні зміни. В останнє десятиліття гіганти світової індустрії поширили на весьсвіт свої віддалені виробничі та невиробничі об'єкти управління, значноускладнилась організаційна структура найбільших компаній і холдингів. Це, усвою чергу, зумовило збільшення управлінських витрат на підтримання складнихлогічних структур управління бізнесом. Як результат виникла потреба шукатиметодики, які дозволили б оптимізувати вирішення цих завдань. MRPII-система ужебула не спроможна задовольнити зростаючі потреби великих корпоративних систем,розподілених у світовому просторі. Тим більше, що вона мала низку істотнихнедоліків:
- відсутність розвиненої інтегрованої системи управління фінансовимиресурсами й кадровим потенціалом;
- недостатньо розвинена система управління витратами і прибутком замісцем їх виникнення;
- слабка інтеграція із системами проектування технологічних процесіві автоматизації виробництва;
- система в основному зорієнтована на існуючі замовлення на продукцію,що вкрай ускладнює прийняття рішень на довгострокову перспективу.
MRPIIпоступово трансформується в ERP-систему.
2.Поняття, типи, види технологічного процесу автоматизованої обробки економічноїінформації
Методиобробки інформації самі є інформацією, тому сьогодні багато хто ототожнюєінформацію з комп'ютеризацією, що далеко не одне й теж. Автоматизованіінформаційні технології просто витісняють паперові носії і слугують вагомимпомічником для виробників інформації.
Технологічнийпроцес обробки інформації – це сукупність операцій, що виконуються увизначеному порядку над інформацією з моменту її надходження до моментуодержання готових результатів, видаваних замовнику (споживачу, користувачу).
Всітехнологічні процеси поділяться на два види, а саме: на організовані зафункціональним (поопераційним) і за предметним (лінійним) принципами. У першомувипадку технологічний процес розбивається на ряд операцій і кожна операціязакріплюється за певним виконавцем, у другому – будується по замкнутому циклу, тобтоодин виконавець виконує всі технологічні процеси.
Однієїз особливостей процесу обробки інформації є періодичність, тобто обробкаінформації в одному алгоритму через визначені проміжки години.
Весьтехнологічний процес обробки інформації можна розділити на чотири етапи: прийомвхідної інформації, підготовка вихідних даних, обробка інформації й підготовкавихідної документації.
1)Прийом вхідної інформації – це її реєстрація й контроль.
2)Підготовка вихідних даних – перенесення вихідних даних на машинні носії,наприклад, дискети, магнітну стрічку й ін.
3)Обробка даних – це весь цикл обробки інформації, виконуваної безпосередньо намашині. Підготовка програм виконується досвідченими фахівцями – програмістами.Важливою умовою високого рівня вірогідності інформації на даному етапітехнологічного процесу є висока надійність роботи ЕОМ.
4)Підготовка вихідної інформації містить у собі контроль виведеної інформаціїшляхом зіставлення підсумків з контрольними числами або повторне рішеннязадачі, оформлення і її розмноження, реєстрацію й передачу замовнику.
Ефективністьвикористання ЕОМ багато в чому залежить від методів організації їхньоїексплуатації, від уміння розподіляти машинний година між споживачами йраціонально використовувати цей година. Тому робота обчислювального центру неможе носити випадкового характеру й винна проводитися в строгій відповідності зпланом, складеним виходячи з конкретних розумів.
Яквже було зазначено, технологічний процес обробки інформації представляє собоюкомплекс взаємозв’язаних операцій по перетворенню інформації з моменту їївиникнення до моменту споживання її користувачами, у відповідності зпоставленою ціллю.
Технологічнийпроцес ділиться на технологічні операції, відрізняється їх складом іпослідовністю виконання. Технологічна операція – це взаємозв’язана сукупністьдій, що виконуються з інформацією на одному робочому місці у процесі їїперетворення для досягнення загальної цілі технологічного процесу.
Початкомтехнологічного процесу збору та обробки інформації, наприклад, з облікунаявності та руху кадрiв є прийом інформації на робочому місці працівникавідділу кадрів. Ця інформація представлена у формі документів на паперовихносіях і перевіряється на наявність помилок. У випадку виявлення помилок,документи повертаються на виправлення. Якщо ж помилок немає, то здійснюєтьсязапуск системи.
Діалогкористувача з системою організовується зо допомогою меню, яке складається ізнаступних пунктів: «Регістрація», «Робота», «Пошук», «Відомості», «Довідники», «Сервіс»,«Вихід». Кожний з цих пунктів призначений для автоматизованого розв’язаннявизначених задач.
Привиборі пункту «Регістрація» користувач може переглянути існуючі картки, яківключають основну інформацію про працівників, відредагувати ці картки, а такожстворити нову картку і занести нові дані.
Привиборі пункту «Робота» користувач має можливість переглянути, відредагувати тадоповнити дані про переміщення або звільнення працівників.
Привиборі пункту «Пошук» користувачеві надається можливість переглянути інформаціюпро працівників, відібрану за певними ознаками.
Привиборі пункту «Відомості» користувачеві надається можливість сформувативідомості, переглянути їх на екрані і роздрукувати на папір.
Пункт«Довідники» головного меню призначений для перегляду, редагування абодобавлення масивів нормативно-довідкової інформації, тобто всіх довідників.
Привиборі пункту «Сервіс» є можливість отримати довідку з використання системи, атакож занести в архів інформацію за поточний місяць чи відновити інформацію заминулі місяці з дискети або з ЖМД.
Привиборі пункту «Вихід» робота з системою закінчується, але передбаченаможливість відмови від виходу, якщо цей пункт був вибраний випадково.
Наведемо другий приклад, розглянемо етапи технології розв’язуваннязадач автоматизованої системи фінансових розрахунків (АСФР) у центральних тамісцевих фінансових органах.
Організація автоматизованого розв'язування комплексів задач уфінансових органах усіх рівнів характеризується різноманітністю варіантівтехнологічних процесів. Останні значною мірою враховують вимоги комплексутехнічних засобів, визначаючись безпосередньо характером розв'язуваних задач, утому числі методами й засобами їх реалізації на ЕОМ.
Як правило, вибір і обґрунтування використання тієї чи іншоїМоделі (типу) ЕОМ під час розв'язування конкретних задач – Проблема доволінепроста. Тут потрібно враховувати безліч іноді й суперечливих чинників,насамперед таких, як необхідність розв'язати задачі в задані терміни, обсягиоброблюваної інформації, оперативність подання результатів розв'язування,віддаленість центру обробки даних від користувачів і т. ін. Розглядаючи всукупності та оцінюючи в комплексі вимоги, що ставляться до системиавтоматизованої обробки даних, розробники визначають Не лише конкретний типЕОМ, а й розраховують увесь склад іншого необхідного обладнання.
Вибір ЕОМ для обробки інформації у фінансових органах має ґрунтуватисяна таких міркуваннях: доводиться обробляти значні за обсягом масиви вхідноїінформації та формувати базу даних, Що потребує великої місткості зовнішніхзапам'ятовуючих пристроїв; розв'язування складних інформаційно пов'язаних міжсобою задач часто має відбуватися за безпосередньої участі фінансовогопрацівника у процесі розв'язування; у різних поєднаннях застосовують кількатехнологічних режимів обробки інформації – централізований, децентралізований,пакетний, телеопрацювання, діалоговий.
У разі централізованої обробки технологічний процес включає в себеоперації перетворення вхідної інформації, у тому числі приймання та реєстраціюпервинних документів, запис даних (із контролем) на машинний носій, обробку наЕОМ, контроль, оформлення і видавання результатів розрахунку користувачеві.Однією з особливостей такого процесу обробки є його локальність, тобтосукупність робіт виконується в обчислювальних установах у рамках конкретногообчислювального центру. Більшість цих робіт пов'язана з певними термінами,додержання яких визначає ефективність роботи обчислювального центру.
Децентралізована обробка даних дозволяє розбити на групи рядоперацій технологічного процесу, обладнавши АРМ спеціальними пунктами збору таобробки первинної інформації в місцях її виникнення. Пункти, у свою чергу,оснащуються персональними комп'ютерами, термінальними приладами, а такожапаратурою передавання даних, що дасть змогу працювати в режимах прямої абодистанційної обробки інформаційних масивів.
В АСФР технологія автоматизованої обробки планової, звітної,обліково-статистичної та аналітичної інформації має характерні особливості. Підчас обробки планової економічної інформації залучаються великі обсяги вхідних івихідних даних, тоді як алгоритми розв'язування задач зводяться до виконаннядоволі простих арифметичних і логічних процедур обробки та перетворення вхіднихмасивів на впорядковані певним чином сукупності. При цьому реалізується принциппослідовності виконання технологічних операцій над масивами. Така організаціяобробки інформації на ЕОМ сприяє автоматичному нагромадженню інформаційноїбази, необхідної для проведення процедур аналізу та подальшого прийняттярішень.
Технологічний процес обробки інформації щодо задач цього класуможливий у разі як централізованого, так і децентралізованого режиму обробкиданих. Проте найефективнішим є їх синтез, тобто оптимальне до кожногоконкретного випадку їх поєднання. Наприклад, виконання функціонального блоку«Планування і прогнозування» в підсистемі «Зведені розрахунки бюджету» за цихумов буде розбито на два етапи: збирання і попередня обробка інформації намісцях, безпосередньо близьких до користувача (у підрозділах фінансового органу);після передавання здобутих даних до центральної ЕОМ виконання основного циклурозрахунків.
Деякі планові задачі АСФР, алгоритми яких передбачають визначеннянормативних значень величин на підставі динамічних рядів, множення плановихзначень на базові та розрахункові нормативи, складання даних за окремимиознаками і т.ін., розв'язуються способом прямого обчислення й організовані впакети для обробки в реальному режимі часу. До них можна віднести й задачікореляційно-регресійного прогнозування.
Обробка звітної та обліково-статистичної інформації забезпечуєавтоматизацію ручних процедур реєстрації, контролю й обробки багаторядковихдокументів термінової, місячної, квартальної та річної звітності; веденнярахунків аналітичного обліку, реєстрів бухгалтерського обліку, бухгалтерськихпроведень і укладання зведених нагромаджувальних відомостей. У технологічномупроцесі обробки інформації цього класу значне місце посідають операціїконтролю. Це зумовлюється тим, що:
По-перше, у процесі обробки звітних даних найбільша питома вагаприпадає на інформацію, яка виникає в іншому місці й передається засобамипоштового, кур'єрського зв'язку або по телеграфних каналах, що спричиняється допояви помилок. По-друге, програмне забезпечення розв'язування цих задачстановлять програми перетворення формату машинних документів, що вводяться, наформат, в якому інформація зберігається в масивах бази даних системи.
Нині більшість промислово експлуатованих задач системи належить допідсистеми «Зведені розрахунки бюджету». Це такі комплекси задач: «Зведеннябалансів прибутків і видатків господарських органів та розробка аналітичнихтаблиць до бюджету», «Укладання розпису прибутків і видатків бюджету»,«Укладання звітності про виконання бюджету». Логічним продовженням цих робіт єрозрахунки, здійснювані функціональним блоком «Облік, контроль і звітність» вчастині автоматизації комплексу задач «Бухгалтерський облік виконання бюджету».
Розглянемо приклад розв'язування цієї важливої ворганізаційно-економічному розумінні задачі.
Технологічний процес розв'язування комплексу задач орієнтований наобробку даних у діалоговому режимі з використанням міні-ЕОМ, обладнаноївідокремленими робочими станціями.
Користувачами є фінансові працівники підвідділу виконання бюджету,які й визначають черговість розв'язування окремих задач, які входять доструктури комплексу: «Облік асигнувань державного бюджету», «Облік відкритихкредитів по міністерствах і відомствах» і т. ін.
Характерною особливістю автоматизованого розв'язування є тіснийінформаційний взаємозв'язок окремих задач комплексу, а також використання базданих інших розрахунків.
У розробленій схемі технологічного процесу розв'язування задач уАСФР використовуються й позитивні моменти організації процесу обробкитрадиційним способом із застосуванням мікро-ЕОМ і клавішних машин.
Метою розв'язування зазначеного комплексу задач є вдосконалення здопомогою ЕОМ процесу збору, обробки та отримання даних, що стосуютьсяреалізації оперативного обліку фінансування міністерств і відомств. Вхіднимиданими для розв'язування є вхідні документи, які надходять із галузевихфінансових управлінь або бюджетних управлінь. Задачі комплексу можутьрозв'язуватися як у пакетному режимі, так і в режимі діалогу фінансовогопрацівника з ЕОМ.
Розв'язування задачі «Облік асигнувань державного бюджету»побудоване так, щоб масиви вихідних документів формувалися автоматично в мірузаповнення бази даних під час розв'язування задач функціональних блоків«Планування і прогнозування», «Зміна плану», «Складання розпису прибутків і видатківдержавного бюджету» і «Облік змін і складання уточненого розпису прибутків івидатків державного бюджету». За допомогою клавіатури можна вносити до базиданих зміни, які одночасно відображуються на екрані дисплея. Розв'язуваннязадачі має оперативний характер і виконується в міру надходження змін.
Розв'язування задачі «Облік відкритих кредитів по міністерствах івідомствах» дозволяє користувачеві в діалоговому режимі обліковувати відкритікредити по міністерствах і відомствах у рамках кодів бюджетної класифікації. Зцією метою на екран дисплея після введення в ЕОМ видаткових розписів (форми 12,13, 15) видається повідомлення про залишок бюджетних коштів. За традиційногоспособу для вирішення питання про відкриття кредиту тому чи іншому міністерствуабо відомству фінансовий працівник мав уручну виконати цілий ряд трудомісткихрозрахунків. Упровадження автоматизації дозволило відразу ж за введеннямвхідних даних одержувати щоденну інформацію за плановими даними з урахуваннямзмін, сумами відкритих кредитів з початку року та щодо наявності вільногозалишку асигнувань. На вимогу користувача передбачено на перше число кожногомісяця видавати на друкуючий пристрій машинограми, які містять інформацію зобліку відкритих кредитів.
Уся вихідна інформація комплексу задач може бути отримана у форміповідомлень на екрані дисплея або видаватися на друк. Завдяки організаціїрізного роду засобів контролю під час підготовки даних практично виключаєтьсяпоява помилок. Під час роботи на відокремленій робочій станції дані з клавіатуривводить фінансовий працівник, а вони тим часом відображаються на екрані дисплеяна заздалегідь виділених полях, розміри яких визначено за максимальнимизначеннями застосовуваних змінних. Послідовність введення даних визначаєтьсярухом курсору від однієї змінної до іншої. Після виконання контролю введенідані фіксуються в базі даних
Практичну цінність мають три методи контролю: логічний,арифметичний та візуальний. Організація логічного контролю зводиться доперевірки значень змінних і застосування правил порівняння під час введенняостанніх до ЕОМ. Цей вид контролю передбачає так зване форматування даних івеличин змінних тобто всі поля даних, виділені на екрані дисплея, мають бутиописані у форматах, що відповідають їх можливому поданню при введенні, а самівведені значення даних мають міститися в установлених межах (перевіркадовірчого інтервалу).
Арифметичний контроль має на меті стежити за виконанням умов,заданих алгоритмом введення даних у вигляді контрольних співвідношень,записаних в алгебраїчній формі. Нарешті візуальний контроль являє собою формуконтролю, здійснюваного безпосередньо користувачем у процесі введення даних, заякого прикладною програмою відображується на екрані текстове значення кодів, щовводяться.
Завдякибезперервному технологічному процесу (всій первинній (фактичній) інформації,яка збирається одноразово і записується у базу (бази) даних, можна забезпечитиповну ув'язку даних оперативного, бухгалтерського і статистичного обліку ваналітичному та синтетичному (зведеному) аспектах, достовірність цих даних, якузавгодно ступінь деталізації або групування, за станом на певну дату або заякий завгодно час чи період та інше.
Зафункціональним призначенням і рівнем автоматизації технологічних процесівуправління серед управлінських автоматизованих систем розглядаютьінформаційно-пошукові (ІПС), системи підтримки прийнятих рішень (СППР),інтелектуальні системи (ІнС).
Інформаційно-пошуковіпризначені для пошуку в своїх сховищах необхідних документів і даних.
Інтелектуальнісистеми – це системи, що здатні самостійно виконувати роботу, притаманнускладній розумовій діяльності людини.
СППР– інтерактивні комп’ютерні системи, що призначені для полегшення, прискорення іполіпшення обґрунтування різних видів управлінських рішень, що приймаються услабоструктурованих і неструктурованих системах.
Автоматизованіінформаційні системи можна класифікувати також, поділяючи їх на покоління.Розрізняють три покоління.
Доінформаційних систем першого покоління належать системи з позадачним підходомобробки даних.
Інформаційнісистеми другого покоління використовують концепцію, згідно з якою розглядаютьсяспільні для всіх задач бази даних, а для зв’язку баз даних з прикладнимипрограмами спеціальних програм – системи управління базами даних (СУБД).
Інформаційнасистема третього покоління – це СППР, в яких спільні не тільки бази даних, а йбази моделей (математичне забезпечення).
В АСекономічного характеру вирізняють функціональні підсистеми: нормування,планування та прогнозування (оперативного, поточного, перспективного), обліку іконтролю, аналізу, регулювання, забезпечуючи підсистеми: інформаційного,технічного, математичного, програмного, правового, організаційного,лінгвістичного забезпечення.
Інформаційнезабезпечення – сукупність реалізованих рішень щодо обсягів, розміщення і форморганізації інформації, яка циркулює в системі.
Технічнечи програмне забезпечення – сукупність технічних чи програмних засобів, щовикористовуються при функціонуванні системи.
Математичнезабезпечення – сукупність математичних методів, моделей і алгоритмів обробкиінформації, використовуваних при створенні системи.
Організаційнезабезпечення – сукупність документів, що регламентують діяльність персоналу прифункціонуванні системи.
Лінгвістичнезабезпечення – сукупність мовних засобів для формалізації природної мови,побудови та поєднання інформаційних одиниць при спілкуванні персоналу іззасобами обчислювальної техніки.
Правовезабезпечення – сукупність правових норм, що регламентують правовідносини прифункціонуванні системи і юридичний статус результатів її функціонування.
Умежах підсистеми згідно з їх функціями розв’язуються задачі автоматизованоїсистеми. Під задачами автоматизованої системи розуміють частину автоматизованоїфункції АС, що характеризуються кінцевим або проміжним результатом у конкретнійформі.
Наприклад,задачею може бути автоматизоване складання технологічної карти, нарахуваннязарплати і тому подібне. За характером виконання задачі поділяють на задачіпрямого розрахунку, оптимізаційні, пошукові.
Інформаційнісистеми можуть бути спільних характеристик, які регламентуються відповіднимистандартами ще під час створення систем. При цьому додержуються наступнихосновних принципів:
Принципсистемності полягає в необхідності встановлювати й зберігати зв’язки міжструктурними елементами АС, які у процесі створення та функціонування цієїсистеми забезпечують її цілісність.
Принципрозвитку АС має створюватись з урахуванням можливості поповнення і поновленняфункцій системи та видів її забезпечення доопрацюванням програмних і технічнихзасобів.
Принципсумісності забезпечує здатність АС різних видів і рівнів взаємодіяти у процесіїх спільного функціонування.
Принципстандартизації та уніфікації полягає в раціональному застосуванні типових,уніфікованих і стандартизованих елементів у процесі створення і розвиткуавтоматизованих систем.
Принципефективності полягає в досягненні раціонального співвідношення між витратами настворення АС і цільовими ефектами, що їх дістають при її функціонуванні.
Управлінськіінформаційні системи
УІС –це такі системи, які повинні забезпечувати ефективне функціонування відповіднихкерованих об’єктів. Вони діляться на немеханізовані, механізовані,автоматизовані і автоматичні. В управлінні економічними об’єктами більшевикористовуються різнорівневі автоматизовані системи державної статистики,фінансів, стандартів. Такі системи ще називають системами організаційногоуправління в якому використовуються також різновиди автоматизованих систем:інформаційно-пошукові, системи підтримки прийнятих рішень, інтелектуальнісистеми. Всі вони функціонують переважно як складові частина автоматизованихсистем, хоча можуть використовуватись і автономно.
Першепокоління ІС із застосуванням ЕОМ базувалось на позадачному підході дорозв’язування задач і охоплювало період приблизно 1963–1972 роки.Використовувались здебільшого лампові і напівпровідникові ЕОМ. На цьому етапірозв’язувалися в локальному режимі і без достатнього взаємозв’язку переважнозадачі бухгалтерського обліку і деякі планові. Але при цьому набувався івдосконалювався перший досвід рішення економічних задач на ЕОМ, шліфувалисьметодики і технологія, програмне та інші види забезпечення.
Длянаступного етапу (1972–1985 рр.) характерне використання баз і банків даних,створення численних АСУ. Основними ЕОМ були машини серії ЄС ЕОМ. При цьомучерез високу централізацію обробки інформації ще залишились недостатньо високоюоперативність розв’язування задач, недостатнім було узгодження окремих задач ірівнів АСУ, малий відсоток використання економіко-математичних методів. Але прицьому підвищились культура і продуктивність управлінської роботи. Почалирозв’язуватись принципово нові задачі.
Длятретього етапу розвитку систем (з 1985 р. і досі) властиве створенняієрархічно організованого комплексу інтегрованих АСУ з таким же інтегрованимвикористанням методів і засобів для ефективного функціонування об’єктівуправління. Технічна база ПЕОМ і мережі ЕОМ загального призначення і міні ЕОМтепер уже практично не використовуються.
Дляцього етапу характерна децентралізація структури АСУ, що базується нарозподіленій обробці інформації. Така технологія наближає технічні засоби домісць виникнення і споживання інформації, прискорює її обробку, зменшуєвірогідність виникнення помилок, дозволяє виконавцям брати активну участь вуправлінському процесі і підвищувати оперативність управління. Практичносистеми функціонують у вигляді багаторівневих комплексів АРМ, об’єднанихвідповідними мережами.
Інформаційно-пошуковасистема (ІПС) – це різновид автоматизованих інформаційних систем, в якихзавершальна обробка даних не передбачається. Ці системи призначені для пошукутекстів (документів, їх частин, фактографічних записів) в сховищах (базахданих) за формальними характеристиками. Тому в роботі ІПС можна виділити дваосновні етапи: перший – збір і зберігання інформації, другий – пошук і видачаінформації користувачам.
ІПСвідрізняються одна від одної за багатьма ознаками, але при вирішенні задачзбору, зберігання і передачі інформації мають такі спільні процедури:
1)аналіз документів і їх підбір;
2)створення пошукового образу документів;
3)запис документів і їх пошукових образів на прийняті носії;
4)зберігання документів;
5)аналіз запитів;
6)видача документів користувачам.
ІПСможна класифікувати за такими ознаками:
1)родом виконаних операцій;
2)режимом пошуку;
3)типом інформаційно-пошукової мови;
4)типом критерію відповідності;
5)ступенем автоматизації.
Запершою ознакою ІПС діляться на документальні, фактографічні, логічні ікомплексні.
ДокументальніІПС на інформаційні запити видають адреси зберігання пошукових образів,оригінали чи копії документів з необхідною інформацією.
ФактографічніІПС у відповідь на введені в них інформаційні запити безпосередньо видаютьвідповідні фактичні дані (структурний склад, формули, характеристики матеріаліві т. д.).
ЛогічніІПС видають на запит не лише введену раніше інформацію, але, якщо необхідно,виконують логічну переробку цієї інформації для одержання нової, що в системуне вводилась.
КомплексніІПС містять сукупність елементів документальних, фактографічних і логічних ІПС.
Зарежимом пошуку ІПС поділяються на системи, що працюють в режимі вибірковогорозподілу інформації і системи ретроспективного пошуку.
Затипом інформаційно-пошукової мови ІПС класифікуються на системи з природними(людськими) і інформаційними мовами. Інформаційно-пошукові мови – це синтетичностворені мови для індефікації і пошуку документів за запитом.
Закритерієм відповідності ІПС поділяються на системи з використанням логічнихсхем, аналітичних функцій (статистичні і векторні), з аналізом критеріювідповідності на збіг чи часткове входження.
Заступенем автоматизації ІПС поділяються на системи з автоматичною класифікацієюмасивів, системи з автоматичним пошуком для сортування і порівняння пошукуобразу документів з пошуковим розпорядженням, системи з автоматичниміндексуванням для автоматизації процесів згортання при реферуванні, анотуванні,виборі ключових слів, системи з автоматичною видачею інформації, системи завтоматичним управлінням.
Системипідтримки прийняття рішень
В нихвирішуються неформалізовані, неструктуровані та змішані задачі з відсутніми чинезначними кількісними складовими. До них можна віднести задачі ринковоїекономіки: передбачення змін валютних курсів, аналіз ризику, розподіл прибуткупо статтям доходів, підбивання балансових підсумків, розроблення стратегіїзбуту, планування прибутку і бюджету, прогнозування і стратегічне планування.
СППРвикористовують у різноманітних видах діяльності для прийняття рішень уситуаціях, де небажано чи неможливо мати автоматичну систему для виконанняусього комплексу рішень. Багато таких ситуацій виникає в аграрному менеджменті,який має забезпечити підвищення рентабельності виробництва і одержанняприбутку, але в складних виробничих і ринкових умовах максималізація прибутку ємалоструктурованим завданням і часто не може вирішитись традиційними методаминавіть при наявності значної інформаційної бази. Тому при створенніінформаційних систем на рівні господарства поступово приділяється все більшеуваги не тільки створенню потужних баз даних і мереж, а й покращеннюекономічного аналізу з виявленням глибинних зв’язків для прийняття рішень наоснові використання СППР, їх математичних засобів, імітаційного моделюванняситуації.
СППРзабезпечують реалізацію таких важливих концепцій побудови інформаційних систем,як інтерактивність, інтегрованість, потужність, доступність, гнучкість,надійність, робастність, керованість.
Інтерактивність– це можливість відгукнутись на дії користувача в процесі розв’язування задачі.
Інтегрованість– забезпечення сумісності всіх складових частин системи у процесі їїфункціонування.
Потужність– спроможність системи вирішувати велику гаму питань.
Доступність– здатність системи в сприятливій формі і в необхідний час задовольнити потребиспоживачів.
Гнучкість– можливість системи адаптуватися до різних ситуацій і змін потреб.
Надійність– здатність функціонувати протягом відповідного часу.
Робастність– міра здатності системи відновлюватися при виникненні помилкових ситуацій.
Керованість– можливість контролю користувачем дій системи і втручання в них у ходірозповсюдження задачі.
Інтелектуальніінформаційні системи в економіці
Вважається,що інформаційні системи зі штучним інтелектом є кібернетичні системи, але вонитільки частка кібернетики, оскільки кібернетика за Вінером – наука проуправління і зв’язок у живому організмі і машині. Проблеми створення штучногоінтелекту пов’язуються з комп’ютерними системами з інтелектуальною поведінкою.Під інтелектом розуміють здатність правильно реагувати на нову ситуацію.Системи із штучним інтелектом (ШІ) можна назвати системами обчислювальних ілогічних машин, що виконують властиві людині інтелектуальні дії, пов’язані ізсприйманням та обробкою знань, міркуванням і відповідним спілкуванням (гра вшахи, створення музики, віршів, проектування складних систем). Для відповіді назапитання, які машини можна назвати думаючими, Тьюрінг запропонував дослідникуспілкуватися через посередника з невидимими йому людиною чи машиною.Інтелектуальною можна вважати ту машину, яку дослідник в процесі такогоспілкування не відрізнить від людини.
Вданий час системи ШІ поділяють на інтелектуальні інформ-пошукові,інтелектуальні пакети прикладних програм, розрахунково-логічні системи,експертні системи.
Інтелектуальніінформ-пошукові забезпечують в процесі діалогу взаємодію кінцевихкористувачів-непрограмістів з базами даних і знань професійними мовамикористувачів, близьких до природних, основними складовими цієї системи єсистеми спілкування, база знань і база даних.
Інтелектуальніпакети прикладних програм автоматизують побудову математичних моделей,використовують фрейми для побудови бази знань на предметному рівні.
Врозрахунково-логічних системах зі штучним інтелектом забезпечується прямийдоступ плановиків на звичайній їм мові до ЕОМ і використання необхіднихскладових математичних моделей та планування в натуральних показниках.
Експертнісистеми – це комп’ютерні системи, в яких знання можуть бути представлені увигляді опису знань фахівців, а використовувати складні математичні моделіобтяжливо чи зовсім неможливо. Вони мають інтерактивний характер, оскількиберуть участь у діалозі з користувачем, але від них не вимагається набуватидосвіду шляхом прямого контакту з навколишнім світом. Знання засвоює експерт і потімділиться ними з машиною. Під знаннями розуміють інформацію, що потенційнонеобхідна суспільству чи індивідууму, а діяльність з добування, формалізації,зберігання і видачі нових знань називають інженерією знань.
Списоквикористаної літератури:
1. Ананьєв, О.М.Інформаційні системи і технології в комерційній діяльності [Текст]: підручник /О.М. Ананьєв, В.М. Білик, Я.А. Гончарук. – Львів: Новий Світ-2000, 2006. –584 с.
2. Антонов, В.М.Фінансовий менеджмент: сучасні інформаційні технології [Текст]: навчальнийпосібник / В.М. Антонов, Г.К. Яловий; ред. В.М. Антонов; Мін-воосвіти і науки України, КНУ ім. Т.Г. Шевченка. – К.: ЦНЛ, 2005. – 432 с.
3. Гужва В.М.Інформаційні системи і технології на підприємствах [Текст]: навчальний посібник/ В.М. Гужва; Мін-во освіти і науки України, КНЕУ. – К.: КНЕУ, 2001. – 400 с.
4. Гуржій, А.М.Інформатика та інформаційні технології [Текст]: підручник / А.М. Гуржій, Н.І.Поворознюк, В.В. Самсонов. – Х.: Компанія СМІТ, 2003. – 352 с.
5. Информационныесистемы и технологии: приложения в экономике и управлении: Кн. 6 [Текст]:учебное пособие / Мин-во образования и науки Украины, Донецкий нац. ун-т; ред. Ю.Г. Лысенко.– Донецк: Юго-Восток, 2004. – 377 с.
6. Інформаційнісистеми в менеджменті [Text]: підручник / В.О. Новак, Ю.Г. Симоненко,В.П. Бондар, В.В. Матвєєв. – К.: Каравела: Піча Ю.В., 2008. – 616 с.
7. Писаревська, Т.А.Інформаційні системи в управлінні персоналом та економіки праці [Текст]:навчально-методичний посібник для самост. вивч. дисц. / Т.А. Писаревська, О.В.Городній; Мін-во освіти і науки України, Київський нац. економічний ун-т ім. ВадимаГетьмана. – К.: КНЕУ, 2006. – 284 с.
8. Пономаренко, Л.А. Електроннакомерція [Текст]: підручник / Л.А. Пономаренко, В.О. Філатов; Мін-воосвіти і науки України, Київський нац. торговельно-економ. ун-т. – К.:Київський нац. торг. – економ. ун-т, 2002. – 443 с.
9. Татарчук, М.І.Корпоративні інформаційні системи [Текст]: навчальний посібник / М.І. Татарчук;Мін-во освіти і науки України, Київський нац. економічний ун-т. – К.: КНЕУ,2005. – 291 с.