Розробка автоматизованого робочого місця управління замовленнями у малому бізнесі (ПП "Сігма")

Міністерство освіти і науки України
Бердянський університет менеджменту і бізнесу
Факультет інформаційних систем і технологій
Кафедра інформаційних систем і технологій
Затверджую
Завідувач кафедри
М.В. Скрипіцин
21.05.2010
Пояснювальна записка
на дипломний проект освітньо-кваліфікаційного рівня «спеціаліст»
за напрямком підготовки (спеціальністю) 7.08040Інформаційні управляючі системи і технології
за темою: «Розробка автоматизованого робочого місця управліннязамовленнями у малому бізнесі (ПП „Сігма“)»
Студент группи
СТ-61 А.О. Краснов
Керівник ДП
доцент Е.Ю. Лактіонов
Консультанти:
Проектно-констр. Розділ доцент Е.Ю. Лактіонов
Організац.-економ. Розділ асистент Н.М. Порватова
Графічна документація ст.викл. Н.В. Тітова
Нормоконтрольст.викл. Н.В. Тітова
2010

/>/>/>/>/>/>Реферат
Дипломна робота: 87 с., 21 рис., 13 табл., 17джерел, 1 додаток.
Об'єкт дослідження – підприємства малого бізнесу усфері торгівлі та обслуговування населення.
Предмет дослідження – інформаційні процеси уорганізації роботи малого підприємства «ПП Сігма».
Ціль роботи – розробка інформаційних моделей тарозробка програмного забезпечення автоматизованого робочого місця управліннязамовленнями малого підприємства «ПП Сігма».
Методи дослідження – системний аналіз, методипобудови інформаційних систем.
Методи розробки – об’єктно-орієнтований аналіз, об’єктно-орієнтованепроектування і програмування, сучасні інструменти розробки програмногозабезпечення — Microsoft Visio, Microsoft Access, Borland Delpi.
Практична значущість результатів, отриманих в ходіпроведеного дослідження та розробки, полягає в тому, що застосування напрактиці результатів дипломної роботи дає можливість поліпшити організаціюроботи малого підприємства «ПП Сігма».

/>/>/>/>/>/>Реферат
Дипломная работа: 87 с., 21 рис.,13 таблиц., 17 источников, 1 приложение.
Объект исследования — предприятиямалого бизнеса в сфере торговли и обслуживания населения.
Предмет исследования — информационные процессы в организации работы малого предприятия «ПП Сигма».
Цель работы — разработкаинформационных моделей и разработка программного обеспеченияавтоматизированного рабочего места малого предприятия «ПП Сигма».
Методы исследования — системный         анализ,методы построения информационных систем.
Методы разработки — объектно-ориентированный анализ, объектно-ориентированное проектирование ипрограммирование, современные инструменты разработки программного обеспечения,- Microsoft Visio, Microsoft Access, Borland Delpi.
Практическая значимостьрезультатов, полученных в ходе проведенного исследования и разработки,заключается в том, что применение на практике результатов дипломной работы даетвозможность улучшить организацию работы малого предприятия «ПП Сигма».

Abstract
Degree work: 87 p., 21 pic., 13 tabl., 17 sourc., 1app.
Research object – the automated control system of CoLtd Akva.
A purpose of work is creation of the automatedsubsystem of management the sale of LTD «Sigma».
Research methods – system   analysis, methods ofconstruction of the informative systems.
Methods of development are the object-oriented analysis,object-oriented planning and programming, modern instruments of softwaredevelopment — Microsoft Visio, Microsoft Access, BorlandDelpi.
The practical significance of the results obtainedin the course of research and development is that the use of the result ofthesis provides an opportunity to seize the organization of workers of LTD «Sigma».

Зміст
Перелік умовних позначень,символів, одиниць, скорочень і термінів
Введення
1.Проектно-конструкторський розділ
1.1Загальносистемні рішення
1.1.1Загальні положення
1.1.2Опис процесу діяльності
1.1.3Опис функцій, які автоматизуються
1.1.3.1Ведення замовлень
1.1.3.2Формування списку замовлень
1.1.3.3Ведення списку послуг
1.1.3.4Ведення списку матеріалів
1.1.3.5Ведення списку груп послуг
1.1.3.6 Веденнясписку груп матеріалів
1.1.3.7Формування кошторису назамовлення
1.1.3.8Формування звіту по кошторисудля друку
1.1.4Опис постановки завдання
1.2Рішення з інформаційного забезпечення
1.2.1Перелік вхідних даних
1.2.2Перелік вихідних даних
1.2.3 Опис інформаційного забезпечення
1.2.3.1Логічна модель даних
1.2.3.2Схема бази даних
1.3Рішення з технічного забезпечення
1.4Рішення з математичного забезпечення
1.4.1Змістовна постановка транспортнї задачі
1.4.2Формальна модель транспортної задачі
1.4.3Метод потенціалів
1.4.3.1Схема алгоритму
1.4.3.2Метод північно-західного кута
1.4.3.3Метод найменшої вартості
1.4.3.4Метод Фогеля
1.4.3.5Приклад рішення задачі
1.5Опис програмного забезпечення
1.5.1Вибір інструментів розробки
1.5.1Форми та модулі програми
1.5.2Опис модулів і класів системи
1.5.3Схема обробки дій користувача
2.Технологічний розділ
2.1Керівництво користувача
2.1.1Введення
2.1.2Головна форма
2.1.2.1Список замовлень
2.1.2.2Форма вводу нових замовлень
2.1.2.2Панель інструментів
2.1.3Головне меню
2.1.4Меню «Данные»
2.1.4.1Пункт меню «Сметы»
2.1.4.2Пункт меню «Печать»
2.1.4.3Пункт меню «Справочники»
2.1.4.4Пункт меню «Вихід»
2.1.5Меню "?"
2.2Обробка помилок
3.Техніко-економічний розділ
3.1Загальні положення
3.2Вихідні дані для розрахунку
3.3Визначення трудомісткості та тривалості розробки програми
3.4Розрахунок витрат на розробку програми
3.5Розрахунок поточних витрат реалізації та мінімальної ціни продажу програми
3.6Економія у споживача програмного продукту
3.7Розрахунок економічної ефективності проекту
3.8Висновки
Висновки
Перелік посилань
ДодатокВихідний код програми
/>/> 

Перелік умовних позначень, символів, одиниць,скорочень і термінів
АРМ–автоматизованеробоче місце;
АС–автоматизованасистема; БД–база даних;
ІЗ–інформаційнезабезпечення; ІС–інформаційна система;
ПЗ–програмнезабезпечення; ПП–програмний продукт;
СУБД–системауправління базами даних;
CASE–Computer-AidedSoftware/System Engineering – система автоматизованої розробки програмногозабезпечення;
CLR–         CommonLanguage Runtime – середовище часу виконання коду, в якому забезпечуєтьсяефективна взаємодія застосувань;
DDL–DataDefinition Language – мова визначення даних;
ER-модель–EntityRelationship – модель «суть-зв'язок»;
IDE–IntegratedDevelopment Environment – интегрироване середовище розробки;
IDEF–IntegratedComputer-Aided Manufacturing – методологія комп’ютерного моделювання складнихсистем;
RAD–RapidApplication Development — методологія швидкої розробки застосувань;
RUP–RationalUnified Process – методологія уніфікованих процесів розробки програмногозабезпечення;
VB–мовапрограмування и середовище розробки Visual Basic;
SADT–StructuredAnalysis and Design Technique – методологія функціонального моделювання;
SQL–StructuredQuery Language – структурована мова запитів;
VBA–VisualBasic for Applications – технологія програмування у офісних застосуванняхMicrosoft;
UML–Unificated ModelLanguage – уніфікована мова моделювання.

Вступ
За останнє десятиліття інформація стала одним знайдорожчих ресурсів у світі. З кожним роком її роль в умовах насиченого ринку,твердої конкуренції й особливо в умовах диверсифіцированного виробництва усебільш зростає. Фірми, здатні знаходити й ефективно використовувати у своїхцілях інформаційні ресурси, процвітають і стають більш значніше у своїхпозиціях на ринку. При цьому, дане зтвердження справедливе по відношенню, як довеликих підприємств, так і до підприємств, які прийнято відносити до сферималого і середнього бізнесу.
З інформацією нерозривно зв'язане поняттяорганізаційних комунікацій. Під ними розуміють процес обміну інформацією,необхідної для прийняття управлінських рішень. Зрозуміло, що добре налагодженікомунікації значно підвищують цінність використовуваної інформації. Фірма, щоволодіє ефективними комунікаціями, набагато більш сприйнятлива до ринковихзмін, вона більш мобільна і стійкіша за своїх конкурентів. Це відбуваєтьсязавдяки тому, що інформація, по суті справи, є також невід'ємною складовоюопераційних або бізнесів-процесів компанії. В даний момент однієї з основнихкритичних областей інформаційної взаємодії є область управління збутом. Цесправедливо для багатьох компаній, бізнес яких в основному спрямований наторгівлю широкою номенклатурою товарів. У даному випадку проблеми управліннязбутом багато в чому будуть визначати внутрішню конкурентноздатністьпідприємства. Незважаючи на досить просту організаційну структуру, великукількість внутрішніх і зовнішніх процесів фірми, їхня складність і взаємовпливобумовлюють необхідність приділяти саму серйозну увагу інформаційномузабезпеченню цих процесів, а також шукати шлях до постійного удосконалюванняканалів комунікацій як усередині підприємства, так і стосовно зовнішньогооточення[1]. З урахуванням розвитку сучасних засобів комунікацій, вирішитизазначену проблему можливо на основі використання технологій автоматизованоїпередачі й обробки даних у режимі реального часу, що не тільки забезпечитьефективність процесу управління, але і якість, і своєчасність прийнятихуправлінських рішень. Дане зтвердження можна вважати справедливим і дляторгової фірми «Сігма», що була обрана як об'єкт дослідження даноїдипломної роботи.
Попередній аналіз діяльності підприємства в рамкахпредметної області управління торговим підприємство дозволяє сформулювати метуроботи: Розробити проект створення автоматизованої підсистеми управління збутомкомпанії, що, з одного боку, повинна підвищити ефективність управлінських ікомунікаційних процесів фірми, а з іншої являтися основою для формування надалізагальфірмової інтегрованої системи управління компанією.
/>Досягнення поставленої мети потребує рішення в роботі наступнихосновних задач:
–   проаналізувати суть|сутність,єство|завдань|задача| відділу збуту;
–   формалізувати розрахунки;
–   обґрунтувати розробки по всіх видах забезпечення;
–   охарактеризувати вхідну, постійну, проміжну і результатну інформацію;
–   реалізувати вибраний варіант проекту.
Основна перевага автоматизації — це скороченнянадмірності даних, що зберігаються, зменшення витрат на багаторазові операціїоновлення надмірних копій і усунення можливості виникнення протирічь із-зазберігання в різних місцях відомостей про один і той же об'єкт, збільшення міридостовірності інформації і збільшення швидкості обробки інформації; усунення зайвоїкількості внутрішніх проміжних документів, різних журналів, тек, заявок,повторного внесення однієї і тієї ж інформації до різних документів.
Розроблена система є прикладом досить простої автоматизованоїсистеми управління. Дана розробка відрізняється, перш за все, простим і інтуїтивнимінтерфейсом і невисокою вартістю.
Ці переваги досягаються за рахунок використаннясучасних методів і інструментів розробки програмного забезпечення. За останнійчас з'явилося багато нових інструментів проектування і програмування, якідозволяють розробляти якісні застосування малими силами розробників та укороткий термін.
У даному дипломному проекті використовуєтьсясередовище розробки Borland Delphi і СУБД MS Access.
Мета даного дипломного проекту — створення автоматизованогоробочого місця управління замовленнями малого підприємства «ПП Сігма».
Об'єкт дослідження – підприємства малого бізнесу усфері торгівлі та обслуговання населення.
Предмет дослідження – інформаційні процеси уорганізації роботи малого підприємства «ПП Сігма».
Методи дослідження — системний аналіз, методи аналізуінформаційних систем.
Методи розробки – об’єктно-орієнтований аналіз, об’єктно-орієнтованепроектування і програмування, сучасні інструменти розробки програмногозабезпечення — Borland Delphi, Microsoft Access.

1. Проектно-конструкторський розділ
1.1 Загальносистемні рішення
1.1.1 Загальні положення
Дослідження будь-якого складного об'єкта, яким єсучасна організація діюча в умовах зовнішнього оточення, що динамічнорозвивається, повинні випереджати вибір методології аналізу. На сьогоднішнійдень такою методологією, що представляє організацію у виді сукупностівзаємозалежних елементів, що підлягають впливу ззовні, є методологія системногоаналізу.
З погляду цієї методології, управління організацієюявляє собою досить складний процес, ефективно здійснювати який неможливо,керуючись лише простими, сухими, заученими формулами [4]. Керівник повиненпоєднувати розуміння загальних істин і положень, а також значимості численнихваріацій, завдяки яким ситуації відрізняються одна від іншої. Він повиннийвміти адаптуватися до постійно мінливих умов зовнішнього оточення. В умовахринку ніщо не відбувається не вмотивовано, усе має свою причину, усевизначається складним переплетенням впливу багатьох перемінних зовнішнього івнутрішнього середовища організації.
Методологія системного підходу дозволяє розглядатиорганізацію як складну відкриту систему, як єдине ціле, з урахуванням усіхзовнішніх і внутрішніх взаємозв'язків (див. рис.1.1). Системний підхід даєможливість виявити і чітко сформулювати проблеми в організації в умовахневизначеності зовнішнього оточення, визначити стратегію її розвитку, точнозадати функціонально-необхідні і паразитні входи і виходи; установити структуруорганізації як системи та зв'язки між структурними складовими; проаналізуватисистемні зв'язки між постачальниками, споживачами і т.д. [6,7].

/>
Рисунок 1.1 — Системне представленняорганізації з урахуванням її бізнес процесів
З погляду системного представленняорганізації, її зовнішнє середовище містить у собі такі елементи, як споживачі,конкуренти, урядові органи, постачальники, фінансові організації і джерелатрудових ресурсів, релевантні стосовно операцій організації [4]. Ключовоюкрапкою бізнес-оточення фірми є «споживач».
Основою завдання даної проектованої системи являєтьсяоблік, контроль і оперативне регулювання господарських операцій по управліннюзбутом, підготовка стандартних документів для зовнішнього середовища (рахунків,інвентаризації, статистики). Оперативне управління господарськими процесамискладає від одного до декількох днів і реалізує реєстрацію подій, наприкладоформлення і моніторинг виконання замовлень, прихід і витрату матеріальнихцінностей і т.д. Ці завдання мають ітеративний, регулярний характер,виконуються безпосередніми виконавцями господарських процесів (робітниками,комірниками, адміністраторами і т.д.) і пов'язані з оформленням і пересилкоюдокументів відповідно до чітко заданих алгоритмів. Результати виконаннягосподарських операцій реєструються у відповідних журналах. Автоматизація цихпроцесів дозволить зберігати інформацію в одній базі даних, інформація в якубуде вводиться швидко і зручно. Користувачем цієї системи буде людина, щозаймається обліком товарів на складах, прийомом замовлень, а також поточноювипискою витратних документів і оприбутковуванням товарів, що щойно поступили. Інформаційнасистема дозволить позбавити співробітника від рутинної повсякденної роботи повиписці рахунків на оплату, роботи по перерахунку (інвентаризації) продукції.Оскільки раніше документи виписувалися уручну, в яких вказувалися реквізити, щоповторювалися, а також великий перелік номенклатури – це займало багато часу.Автоматизація дозволить значно скоротити час. Співробітникові потрібно будетільки вибрати із списку відповідного клієнта, його замовлення і відправити надрук документ. У друкарській формі автоматично опиняться всі необхідніреквізити відповідно до встановленої форми друку документів.
Щоб зробити звіт, необхідно зібрати потрібні данішляхом пошуку їх у відповідних документах, якщо це звіт за рік, то необхіднобуде проглянути всі документи за цей рік, на що піде величезна кількість часу.При виведенні підсумків по звіту необхідна точність в розрахунках, що не завждивиходить навіть у фахівця своєї справи. Ці і багато інших задач зможе вирішитипроектована інформаційна система. При пошуку потрібного об'єкту (суми,документа, кількості), якщо не буде відомий документ, в якому його шукати,потрібно буде перегорнути всю купа документів і проглянути кожну позицію.Автоматизація дозволить зробити вибірку по цій позиції і значно скоротить обсягвідповідних документів або зведе до одного єдиного потрібного документа.
Виникають складнощі і з складанням прайс-листа. Якщона склад привезли новий вигляд товарів або якщо змінилася ціна на старі товари,необхідно буде наново переробляти весь прайс-лист. Впровадження автоматизованоїсистеми дозволить автоматично робити всі ці дії при додаванні нової позиціїноменклатури. За рахунок скорочення часу на виконання довгих рутинних робіт,можна підвищити продуктивність праці співробітника, який може тепер виконуватине тільки свою роботу, але і узяти на себе ряд інших обов'язків. Створеннявласної автоматизованої системи дозволить врахувати всі особливості, треба бутирозробити тільки те, що потрібне, і так як потрібно. Аналіз по підприємствах,де вже використовуються розроблені на стороні програмні продукти, показує, що євеликі проблеми із супроводом, зв'язані, перш за все, із тим, що підприємство,що автоматизується, і розробник знаходяться в різних містах. У зв'язку з цим,між замовленням на яке-небудь доопрацювання і результатом проходить, якправило, багато часу. Також будь-яка доробка стороннім розробником звичайнодуже дорого коштує користувачеві. Своя власна розробка інформаційно-програмноїсистеми також коштує недешево для фірми і також має свої вади, але заправильним підходом до розробки ці ризики можна значно мінімізувати.
/>1.1.2 Описпроцесу діяльності
ПП «Сігма» знаходиться на українськомуринку близько чотирьох років. На території фірми виділена площа під склади, дезберігаються усі види матеріалів, необхідних для ремонту. Тому адміністратор можеконтролювати наявність матеріалу на складі, відвантаження, вантаження іпроводити інвентаризацію в безпосередній близькості від офісу. Завдяки цьомуспрощена схема документообігу. Матеріали надходять безпосередньо із оптовихскладів фірм-постачальників і використовується за необхідністю для послуг, щопотребують даний вид матеріалів. Організація здійснює доставку своїх матеріалівдо місця проведення ремонтних робіт.
Номенклатура матеріалів, що використовується дляремонту, складає декілька сотень найменувань і постійно збільшується. Також ізрозвитком ПП зростає різновид і кількість послуг, що надаються. Організація здійснюєремонтні роботи як за готівку, та і за безготівковий розрахунок.
У зовнішній системі ПП «Сігма» виконуєроль особи, яка надає послуги юридичним і фізичним особам, які потребуютьпослуг, використовуючи матеріали різних виробників. Наочно це можна побачити нарис. 1.2.

/>
Рисунок 1.2 — Схема зовнішнього середовища фірми «Сігма»
Внутрішня організаційна структура фірми є схемою, щозображена на рис. 1.3. На чолі фірми – приватний підприємець, який вирішує восновному управлінські питання, а також питання стратегічного характеру. Вінконтролює діяльність всіх відділів. Також в його компетенції питання рухуфінансових потоків. Закупівлею матеріалів займається відділ постачання. У йогофункції також входить пошук нових постачальників з вигіднішими умовамипостачання. Цей відділ вирішує питання закупівлі по всьому асортиментунеобхідних матеріалів. Закупівля проводиться на підставі даних ремонтноговідділу, або заявок клієнтів.
/>
Рисунок 1.3 — Внутрішня структура організації
К відділу бухгалтерії відноситься тільки бухгалтер.Він веде бухгалтерський облік, зводить баланс, різні стрічні звірки, рахує всіподатки і вирішує питання, що виникають у відділах, що знаходяться в йогопідпорядкуванні.
Автоматизована система призначена для вирішеннязавдань відділу збуту. Основні завдання цього відділу – це пошук клієнтів,укладення з ними договорів, установка термінів, умов постачання і оплатитовару, здійснення прийому замовлень від покупців.
До ремонтного відділу відноситься майстер зремонтних робіт і робітники-ремонтники.
Майстер з ремонтних робіт приймає закази відклієнтів, розраховує скільки потрібно матеріалів на ремонтні роботи. Передає перелікматеріалів менеджерам відділу постачання та завдання робітникам-ремонтникам.
Менеджери відділу постачання приймає заявку навидачу матеріалів від майстра ремонтних робіт, та видає необхідні матеріалиробітникам-ремонтникам.
1.1.3 Опис функцій, які автоматизуються
У даному програмному продукті були спроектовані ірозроблені наступні функціональні можливості:
–   формування списку замовлень;
–   ведення замовлень;
–   ведення списку послуг;
–   ведення списку матеріалів;
–   ведення списку груп послуг;
–   ведення списку груп матеріалів;
–   формування кошторису на замовлення;
–   формування звіту по кошторису для друку.
Тепер розглянемо кожен пункт окремо і визначимоконкретніше, що саме і яким чином автоматизовано.
1.1.3.1 Ведення замовлень
Веденням замовлень займається майстер з ремонтнихробіт. Після формування списку матеріалів для ремонтних робіт майстер записує вкнигу замовлень усю інформацію про клієнта та замовлення. Вручну вираховує скільки буде коштувати послуга клієнтові,включаючи вартість необхідних матеріалів, та передає інформацію бухгалтеру. Вцій ситуації важко продивитися скільки замовлень робив даний клієнт, на якусуму, останне його замовлення та інше. При роботі із програмою заведенняму базу даних усіх замовлень повинен займається майстер з ремонтних робіт. Післяприйняття замовлення він складає список усіх необхідних для роботи матеріалів іформує замовлення у програмі.
1.1.3.2 Формування списку замовлень
Оскільки уся інформація вводиться і зберігається вбазі даних, то ми можемо отримати оперативну інформацію про кількість і вмістзамовлень. Це набагато простіше ніж передивлятися усі рядки в книзі замовлень.
1.1.3.3 Ведення списку послуг
Коли клієнт приходить і робить замовлення наремонтні роботи, майстер з ремонтних робіт складає перелік необхідних послуг, які потрібно виконати, виходячи з слівклієнта. Перелік необхідних послуг майстер визначає по книзі послуг. Це дуже незручно. Оскільки найменування робіт можуть бути надто довгими, то майстер майжезавжди робить скорочення найменування послуг. Тому одна й та ж послуга можебути записана по різному. Це викликає претензії у деяких клієнтів. Тому набагато краще мати довідник послуг, якийбуде містити повний перелік послуг. У довідник достатньо один раз ввестинайменування послуги і вказати вартість даної послуги. Потім достатньо простовибирати дану послугу зі списку послуг і вона автоматично з'явиться в сформованомузамовленні. Також автоматично навпроти послуги з'явиться її вартість.

1.1.3.4 Ведення списку матеріалів
Отримавши замовлення майстер окрім перегляду спискупослуг повинен переглянути список матеріалів для того, щоб переконатися, що матеріал існує і подивитисяскільки він коштує. Якщомайстер не пам'ятає ціну матеріалу, то її визначення може зайняти деякий час.Для серйозної ремонтної роботи, яка вимагає великого достатку матеріалу,розрахунок вартості матеріалів може зайняти кілька хвилин. При великійкількості клієнтів це неприйнятно. До того-ж оскільки деякі найменуванняматеріалів є досить довгими майстер пише постійно скороченнями, що викликаєтруднощі у нового персоналу ремонтників, які мають отримати зазначені матеріали.Програма пропонує одноразово ввести матеріал в довідник, а також його ціну, апотім автоматично вибиратицей матеріал. До того ж ціна матеріалу і його загальна вартість будуть розраховуватисяавтоматично.
1.1.3.5 Ведення списку груп послуг
Оскільки список послуг є доситьвеликим, то його необхідно досить таки довго шукати. Набагато грамотніше будерозбити всі послуги на групи. Наприклад, якщо вам необхідна послуга укладаннялінолеуму, то не потрібно шукати дану послугу з усього переліку, а доситьвибрати групу підлоги і там з невеликого списку знайти необхідну нам послугу.Грамотне ведення даного довідника збереже безліч часу майстру і клієнтам.
1.1.3.6 Ведення списку груп матеріалів
Оскільки список матеріалів єдосить великим, то певний матеріал необхідно довго шукати. Набагато грамотнішебуде розбити всі матеріали на групи. Наприклад, якщо вам необхідний матеріалжалюзі пластикові червоні, то не потрібно шукати даний матеріал з усьогопереліку, а досить вибрати групу жалюзі і там з невеликого списку знайтинеобхідний нам матеріал. Грамотне ведення даного довідника збереже безліч часумайстру і клієнтам.

1.1.3.7 Формування кошторису на замовлення
Ця функція спрощує формування кошторисуна замовлення. Тепер не потрібно вручну заповнювати документ. По вжесформованому замовленню кошторис формується за частки секунди. Це набагатошвидше, ніж вручну переписувати всі дані. При електронному документообігу немаєпотреби по кілька разів заводити одну й ту ж інформацію.
1.1.3.8 Формування звіту по кошторисудля друку
Коли кошторис на замовлення вжесформований, його можна легко роздрукувати. Для цього розроблена спеціальнаформа для друку. Сформований за частки секунди кошторис можна настільки жшвидко послати на друк. До того ж у формі передбачена спеціальні можливості,які дозволяють керувати масштабом звіту, здійснювати навігацію по звіту,здійснювати налаштування друку.
1.1.4 Опис постановки завдання
Виходячи з сучасних вимог, що пред'являються доякості роботи фінансової ланки приватного підприємства, не можна не відзначити,що ефективна робота його цілком залежить від рівня оснащення компаніїінформаційними засобами на базі комп'ютерних систем.
Комп'ютерний облік має свої особливості і радикальновідрізняється від звичайного. Комп'ютер не просто полегшує облік, скорочуючичас, потрібний на оформлення документів і узагальнення накопичених даних дляаналізу ходу торгової діяльності, необхідного для управління нею.
Звіти про становище у сфері надання послуг, одержувані задопомогою комп'ютера, можна отримати і без нього – ніякої особливої математикив комп'ютері не міститься – але| на розрахунки піде стільки часу, що вони вжені на що не будуть потрібні; або ними доведеться зайняти таку кількістьрозраховувачів, що на їх зарплату піде значно більше, чим буде одержаноприбутку в результаті їх розрахунків. Таким чином, при застосуванні комп'ютера «кількістьпереходить в якість»: збільшення швидкості розрахунків робить можливимякісне поліпшення самої схеми побудови надання послуг.
Для того, щоб автоматизувати формування замовлення івидачу кошторисів, необхідно вирішити наступні задачі:
–   проаналізувати суть завдань ремонтного та постачального відділів;
–   обґрунтувати використання обчислювальної техніки;
–   обґрунтувати розробки по всіх видах забезпечення;
–   охарактеризувати вхідну, постійну і результатну інформацію.
Основою завдання даної проектованої системи є облік,контроль і оперативне регулювання господарських операцій, підготовкастандартних документів для зовнішнього середовища (кошторис, звіт). Оперативнеуправління господарськими процесами складає від одного до декількох днів іреалізує реєстрацію подій, наприклад оформлення і моніторинг виконаннязамовлень, прихід і витрата матеріальних цінностей і т.д. Ці завдання маютьітеративний, регулярний характер, виконуються безпосередніми виконавцямигосподарських процесів і пов'язані з оформленням і пересилкою документіввідповідно до чітко заданих алгоритмів. Результати виконання господарськихоперацій реєструються у відповідних журналах. Автоматизація цих процесівдозволить зберігати інформацію в одній інтегрованій базі даних.
Першочерговим завданням системи, що розробляється, єавтоматизація прийому (формування) заявок від клієнтів і виконання замовлення зповним| контролем системи. Під словом контроль не є на увазі, що системаповинна контролювати користувача як суб'єкта, а, що контролюватися буде йогодії в області формування. Для того, щоб краще зрозуміти, які ж функції системаавтоматизує, потрібно провести аналіз діяльності, обов'язків ремонтного іпостачального відділів. Суть автоматизації і контролю полягає в зменшенні часупошуку наявності матеріалів та його вартості, а також визначення вартості тієїчи іншої послуги; якісного і швидкого прийняття заявки покупця.
Щоб сформулювати реальні вимоги до системи,розробник повинен отримати від замовника якомога більше інформації. Але, якправило, замовник і розробник є фахівцями в абсолютно різних областях, тому їмбуває складно домовитися через те, що вони говорять «на різних мовах».Застосування мови UML як «спільної мови» допомагає досягтивзаєморозуміння, оскільки схемне представлення системи на мові UML будезрозуміле і розробникові, і, в якійсь мірі, замовникові.
Поведінка системи, що розробляється, описується задопомогою функціональної моделі, яка відображає системні прецеденти, системнеоточення (дійових осіб або акторів) і зв'язки між прецедентами і акторами(діаграми прецедентів). Основне завдання моделі прецедентів – бути єдинимзасобом, що дає можливість фахівцеві в предметній області і розробникові –фахівцеві в інформаційних технологіях спільно обговорювати функціональність іповедінку системи.
Актори – це користувачі, або інші системи, якіунікальним чином взаємодіють із даною системою.
У інформаційній системі, що розробляється,претендентами на роль акторів є:
–   Адміністратор – користувач, що здійснює настройку і конфігураціюсистеми;
–   Головний бухгалтер – користувач, що здійснює фінансові операції;
–   Співробітник – майстер ремонтного відділу, який приймає заявки відклієнтів та формує замовлення.
На підставі перерахованих потреб можна виділитинаступні прецеденти:
–   реєстрація в системі;
–   конфігурація системи;
–   формування документів;
–   пошук даних.
Діаграма прецедентів використання системи показанана рис.1.4.
/>
Рисунок 1.4 — Діаграма прецедентіввикористання
Інтерфейс програми повинен бути максимально простимдля користувача, з можливістю швидкого введення даних та пошуку даних.Функціональна схема програми приведена на рис. 1.5.
/>
Рисунок 1.5 – Функціональна схема програми

/>/>/>1.2 Рішення з інформаційного забезпечення
Інформаційне забезпечення (ІЗ) – сукупність єдиноїсистеми класифікації і кодування інформації, уніфікованих систем документації,схем інформаційних потоків, циркулюючих в організації, методологія побудови базданих. Дана підсистема призначена для своєчасного представлення інформації,ухвалення управлінських рішень.
ІЗ автоматизованих інформаційних систем складаєтьсяз позамашинного (інформація, яка сприймається людиною без яких-небудь технічнихзасобів) – це класифікатори техніко-економічної інформації і документи; івнутрішньомашинного ІЗ (сукупність всіх даних, записаних на машинних носіях,згрупованих за певними ознаками) – це макети, екранні форми для введенняпервинних даних в ЕОМ або введення результатної інформації.
При організації БД доцільно використовувати наступнітипи таблиць баз даних.
Основна таблиця – це таблиця, в якій кожен записзберігає інформацію, що не має ніякого зв'язку з іншими записами цієї ж таблиціданих. Основні таблиці не можуть мати зв'язку за допомогою своїх полів. Вониможуть співвідноситися тільки шляхом розділення додаткових таблиць, якіназивається таблицями зв'язку.
Підлегла таблиця – це таблиця, яка дозволяєзберігати дані, що відносяться до якого-небудь запису основної таблиці.
Довідник – це таблиця, яка містить загальні дані, щорозділяються іншими компонентами. Такі таблиці служать для зберігання інформації,зміна якої в одному місці, повинно негайно відбитися у всіх інших, де вонавикористовується. Досягається це шляхом посилань на довідник. Така гнучкістьпри внесенні змін не допускає дій із зміною порядку проходження записів вдовіднику, а також видалення із нього записів. До довідників в системівідносяться наступні: довідник товару, довідник клієнтів, довідникпостачальників і довідник вимірювань. Організація зв'язків між таблицямивимагає певних правил поводження із записами:
При видаленні запису повинні бути видалені всізаписи із підлеглих таблиць нижнього рівня, які відносяться до запису, щовидаляється.
При доповненні структури якої-небудь таблиціпідлеглу таблицю слід використовувати там, де не можна точно сказати, скількиоднотипної інформації зберігатиметься. Довідник ефективний для швидкоговведення логічно зв'язаної групи інформації. Крім того, він являється єдинимзасобом для класифікації об'єктів. Тому довідник обов'язково слідвикористовувати там, де передбачається угрупування даних за якою-небудьознакою.
1.2.1 Перелік вхідних даних
Під вхідною інформацією розуміється вся інформація, щонеобхідна для вирішення задачі і розташована на різних носіях: первиннихдокументах, машинних носіях, в пам'яті персонального комп'ютера. Відраціональної організації вхідної інформації приватного підприємства, способівзбору, реєстрації, передачі, зберігання і обробки інформації, її складузалежать оперативність і ефективність управління торгівельними процесами. Вхідноюінформацією для автоматизованої системи, що розробляється в дипломному проекті,є наступні дані. Дані про клієнта:
–   Найменування. – найменування фірми клієнта або його П.І.Б..
Дані про матеріал:
–   Найменування – назва матеріалу;
–   Одиниця вимірювання – в яких одиницях вимірюється матеріал;
–   Вартість – ціна однієї одиниці матеріалу;
–   Тип – тип матеріалу.
Дані про послугу:
–   Найменування – назва послуги;
–   Одиниця вимірювання – в яких одиницях вимірювання виробляєтьсярозрахунок вартості послуги;
–   Вартість – ціна однієї одиниці вимірювання;
–   Тип – тип послуги.
Всі дані заносяться в комп'ютер за допомогоюспеціальних розроблених форм. За допомогою цих форм зручно заносити інформацію,а також форма дозволяє просто вибирати потрібну позицію із запропонованого списку,що дозволяє зберегти цілісність даних. Ведення даних довідкової інформаціїдозволяє виключити умовно-постійну інформацію з первинних документів, щовпливає на зниження трудомісткості їх заповнення, а також дозволяєавтоматизувати звітний процес. До вхідної довідкової інформації відноситьсяінформація, що зберігається в наступних довідниках:
–   Довідник Послуги;
–   Довідник Тип послуг;
–   Довідник Матеріалі;
–   Довідник Тип матеріалу.
Основними функціями Довідників є:
–   забезпечення перевірки кодованих значень ознак при введенні даних;
–   декодування значень ознак при виведенні даних на екран дисплея;
–   зберігання постійної інформації, пов'язаної з певними значеннями ознак;
–   оформлення текстом пояснення таблиць, що отримуються в результатірішення комплексу задач.
 
1.2.2 Перелік вихідних даних
В ході розробки автоматизованого рішення задачіконтролю формування замислень і друку кошторисів, результатними показниками єдрукарські форми таких звітів:
–   кошторис замовлення;
–   друк звіту кошторису замовлення.
При реалізації товару покупець отримує вихідниймашинний документ Звіт кошторису замовлення. Цей документ одержується врезультаті обробки інформації таблиць Довідник Послуг, Довідник Замовлення, Замовлення,Довідник групи матеріалів, Довідник групи послуг. Цей документ необхідний дляобліку надання послуг клієнтам. Один примірник документа залишається у клієнта,а другий залишається на фірмі. По цьому документу клієнт робить оплату запослуги і матеріали.
1.2.3 Опис інформаційного забезпечення
1.2.3.1 Логічна модель даних
В процесі постановки задачі була створена базаданих, яка зберігає весь потік інформації, яка надходить від клієнтів, послуг іматеріалів, що з'являються. Для цього були створені таблиці для зберіганняданих з максимальною зручністю і простотою їх обробки. Далі розглянемо всітаблиці бази даних в табличному форматі: найменування стовпця, тип даних ікороткий опис стовпця. Таблиця Замовлення зберігає дані про замовлення.
Таблиця 1.1 — Опис структури таблиці «Замовлення»Найменування стовпця Тип даних Опис Id Лічільник Первинний ключ Customer Текстовий Замовник Num Числовий Номер OrderDate Дата/час Дата замовлення EnginPerc Грошовий Процент інженерних робіт Comment Текстовий Примітка OrderId Числовий Копія Id
Таблиця Замовлені послуги зберігає дані про замовленіпослуги.
Таблиця Замовлені матеріали зберігає дані прозамовлені матеріали.
Таблиця Довідник послуг зберігає дані про послуги.
Таблиця 1.2 — Опис структури таблиці «Замовленіпослуги»Найменування стовпця Тип даних Опис Id Лічільник Первинний ключ OrderId Числовий Замовлення NameId Числовий Вид роботи Quantity Грошовий Кількість MeasUnit Текстовий Одиниця вимірювання UnitPrice Грошовий Вартість одиниці
Таблиця 1.3 — Опис структури таблиці «Замовленіматеріали»Найменування стовпця Тип даних Опис Id Лічільник Первинний ключ OrderId Числовий Замовлення NameId Числовий Вид матеріала Quantity Грошовий Кількість MeasUnit Текстовий Одиниця вимірювання UnitPrice Грошовий Вартість одиниці
Таблиця 1.4 — Опис структури таблиці «Довідникпослуг»Найменування стовпця Тип даних Опис Id Лічільник Первинний ключ Name Текстовий Назва GroupId Числовий Ід. групи MeasUnit Текстовий Одиниця вимірювання UnitPrice Грошовий Вартість одиниці NameId Числовий Копія Id
Таблиця Довідник матеріалів зберігає дані проматеріали.
Таблиця 1.5 — Опис структури таблиці «Матеріали»Найменування стовпця Тип даних Опис Id Лічільник Первинний ключ Name Текстовий Назва GroupId Числовий Ід. групи MeasUnit Текстовий Одиниця вимірювання UnitPrice Грошовий Вартість одиниці
Таблиця Довідник груп послуг зберігає дані про групипослуг.

Таблиця 1.6 — Опис структури таблиці «Довідникгруп послуг»Найменування стовпця Тип даних Опис Id Лічільник Первинний ключ Name Текстовий Назва GroupId Числовий Копія Id
Таблиця Довідник груп материалів зберігає дані прогрупи материалів.
Таблиця 1.7 — Опис структури таблиці «Довідникгруп материалів»Найменування стовпця Тип даних Опис Id Лічільник Первинний ключ Name Текстовий Назва
 
1.2.3.2 Схема бази даних
На основі моделі, представленої в пункті 1.2.4.1,проектується база даних в MS Access. Діаграма таблиць БД має наступний вигляд(див. рис. 1.6).
/>
Рисунок 1.6 — Діаграма бази даних
Зміст і структура таблиць БД, а також зв’язки міжними цілком зрозумілі з наведеної діаграми. Приведемо для приклада детальнийопис структур таблиці БД Склад (див. табл.1.8).
Таблиця 1.8 — Таблиця «Склад» (Склад)Найменування стовпця Тип даних NULL Опис Id Счетчик Ні Первичный ключ Customer Текстовый Ні Заказчик Num Числовой Ні Номер OrderDate Дата/время Ні Дата заказа EnginPerc Денежный Ні Процент инженерных работ Comment Текстовый Так Примечание OrderId Числовой Ні Копия Id для конвертирования
 
1.3 Рішення з технічного забезпечення
ПЗ ділиться на два вида: загальне (операційнісистеми, операційні оболонки, компілятори, інтерпретатори, програмні середовищадля розробки прикладних програм, СУБД, мережеві програми і т.д.) і спеціальне(сукупність прикладних програм, розроблених для конкретних задач у рамкахфункціональних підсистем.
До загальносистемного програмного забезпеченнявідносяться програми, розраховані на широке коло користувачів і призначені дляорганізації обчислювального процесу і рішень задач обробки інформації, що частозустрічаються. Вони дозволяють розширити функціональні можливості ЕОМ,автоматизувати планування черговості обчислювальних робіт, здійснювати контрольі управління процесом обробки даних, а також автоматизувати роботупрограмістів. До даного класу ПЗ можна віднести операційні системи, інтегрованізасоби управління завданнями. В рамках створення даної АІС планується використанняопераційної системи Windows 2000. Спеціальне програмне забезпечення єсукупність програм, що розробляються при створенні АІС конкретногофункціонального призначення. Воно включає пакети прикладних програм, щоздійснюють організацію даних і їх обробку при рішенні функціональних задач.
Для того, щоб працівники ефективно працювали звеликим інформаційним потоком, база даних повинна відповідати наступнимвимогам:
–   зберігання достатніх об'ємів актуальної і достовірної інформації;
–   простота звернень користувачів до БД;
–   можливість внесення зміни, видалення, сортування і інших маніпуляцій зданими БД;
–   пошук інформації по різних групах ознак;
–   можливість розширення і реорганізації даних в БД при змінах предметноїобласті.
MS Access являється однією з найпопулярніших середнастільних програмних систем управління базами даних [17,19]. Серед причинтакої популярності слід зазначити:
–   високий ступінь універсальності і продуманості інтерфейсу, якийрозрахований на роботу з користувачами самої різної кваліфікації. Зокрема,реалізована система управління об'єктами бази даних, що дозволяє гнучко іоперативно переходити з режиму конструювання в режим їх безпосередньоїексплуатації;
–   глибоко розвинені можливості інтеграції з іншими програмнимипродуктами, що входять до складу Microsoft Office, а також з будь-якимипрограмними продуктами, що підтримують технологію OLE;
–   багатий набір візуальних засобів розробки.
Не можна не відзначити, що, істотною причиною такогоширокого поширення MS Access є і могутня рекламна підтримка, здійснювана фірмоюMicrosoft. В процесі розробки даного продукту на ринок представлялися йогорізні версії. Найбільш відомими (в деякому розумінні етапними) стали Ассеss2.0, Ассеss 7.6 (він вперше був включений до складу програмного комплекту MS Office95). Пізніше з'явилися|появилися| версії Ассеss 97 (у складі NS Office 97), іАссеss 2000 (у складі МS Office 2000), Ассеss XP, нарешті Ассеss 2008.
Специфічною особливістю СУБД Ассеss є те, що всяінформація, що відноситься до однієї бази даних, зберігається в одному файлі.Такий файл має розширення *.mdb. Дане розв'язання, як правило, зручно длянепрофесійних користувачів, оскільки забезпечує простоту при перенесенні данихз одного робочого місця на інше.
Засобами Access можна реалізувати меню-орієнтованийінтерфейс з елементами об'єктний-подієвого управління, коли виконаннявизначених функцій зв'язується з певними подіями (клацання миші, натисненняклавіші і т.п.).
Щоб проектована АРМ була ефективною необхіднедотримання наступних принципів створення системи:
–   системність;
–   гнучкість;
–   стійкість;
–   ефективність.
Згідно принципу системності, АРМ слід розглядати яксистеми, структура яких визначається функціональним призначенням.
Принцип гнучкості означає пристосованість системи доможливих перебудов, завдяки модульній побудови всіх підсистем і стандартизаціїїх елементів.
Принцип стійкості полягає в тому, що система АРМповинна виконувати основні функції незалежно від дії на неї внутрішніх ізовнішніх чинників. Це означає, що неполадки в окремих її частинах повиннілегко усуватися, а працездатність системи швидко відновлюватися.
Ефективність АРМ слід розглядати, як інтегральнийпоказник рівня реалізації приведених вище принципів, віднесеного до витрат настворення і експлуатацію системи.
Функціонування АРМ може дати бажаний ефект за умовиправильного розподілу функцій і навантаження між людиною і машинними засобами обробкиінформації, ядром якої є комп'ютер.
Дана система розроблялася з розрахунком використанняїї в системі Windows і на комп'ютерах з невисоким показником швидкодії. Отже,потрібна була система програмування, яка б дозволяла розробляти застосуванняпід Windows, і розроблені застосування не вимагали б швидкодіючих персональнихкомп'ютерів. Одна з мов програмування, яка підходить по всіх вищепереліченихкритеріях, є об'єктно-орієнтована мова програмування Microsoft Visual Basic.NET
Microsoft Visual Basic .NET, як сказано вище,задовольняє всім критеріям і може створювати програмні застосування будь-якоїскладності:
–   створювати програми для Windows, Linux і інших операційних систем;
–   створювати застосування різного напряму – від розрахункових і логічнихдо графічних і мультимедійних;
–   створювати цілі системи з локальними і видаленими СУБД;
–   створювати окремі модулі для інших застосувань, причому написанихабсолютно на інших мовах програмування;
–   створювати графічні, інтерфейсні об'єкти (компоненти) для застосувань,написаних на інших мовах програмування;
–   створювати не тільки Windows застосування, але і WEB застосування.
Microsoft Visual Basic.NET може створюватизастосування для роботи з різними СУБД – від «найстародавніших» донайсучасніших. Він має вбудовані об'єкти для роботи з СУБД і не вимагаєдодаткових, сторонніх розробок.
Отже, можна зробити такий висновок: дана мовапрограмування повністю задовольняє вимогам розробки в своїйбагатофункціональності, простоті інтерфейсу і написання програмного коду,якістю розроблених програм і систем, інтеграцією під будь-яку операційнусистему і, найголовніше, величезними і різними видами допомоги в написанніпрограм.
Автоматизована система контролю формування івиконання замовлення розроблена під систему Windows і не вимагаєвисокошвидкісних персональних комп'ютерів, розрахована і доступна в придбанніяк для великих, так і малих підприємств.
Мінімальні вимоги до технічного забезпечення:
–   операційна система Windows 2000 і вище;
–   процесор не менше 2000 Гц;
–   ОЗУ не менше 1 Гб;
–   вінчестер не менше 100 Гб.
1.4 Рішення з математичного забезпечення
Оскільки одним із завдань відділу збуту є підтримказв'язку з клієнтом і своєчасної доставки замовлення споживачеві, організаціяповинна враховувати мінімізувати витрати на доставку замовлення, тобто вирішитиряд задач:
–   скільки замовлень може доставити один транспорт;
–   яким чином доставити замовлення, щоб витрати на пальне булимінімальними;
–   яким чином доставити декілька замовлень, щоб витрати на пальне булимінімальними;
–   встановити такі об'єми перевезень до кожного споживача, щоб сумарнівитрати на перевезення були мінімальними;
–   встановити такі об'єми перевезень до кожного споживача, щоб потребивсіх споживачів були б задоволені.
Вирішити ці задачі можна за допомогою рішення транспортнихзадач. Розглянемо докладніше такі задачі, — що вони є, і як їх розв'язувати.
1.4.1 Змістовна постановка транспортні задачі
Є m пунктів виробництва однорідної абовзаємозамінної продукції. Кожний з пунктів виробництва позначимо через, /> де i= 1...,m. Через /> позначатимемо обсяг продукції,вироблюваної в пункті />. І нехай є n пунктів споживання(призначення) даної продукції, кожний з яких позначатимемо, де j=1...,n, ачерез /> позначатимемо|значити|об'єм|обсяг| споживання|вжиток| (попиту) продукції в пункті />. Вартість перевезенняодиниці продукції від i-го виробника до j-го споживача складає (i=1...,m,j=1...,n). Передбачається, що транспортні витрати на перевезення між будь-якоюпарою пунктів пропорційні об'єму продукту, що перевозиться.
Потрібно встановити такі об'єми перевезень /> від кожноговиробника до кожного споживача, щоб сумарні витрати на перевезення булимінімальними і потреби всіх споживачів були б задоволені (якщо тільки об'ємможливих постачань покриває загальний об'єм споживання).
1.4.2 Формальна модель транспортної задачі
Математична модель задачі:
/>
Z з| (1) є сумарними транспортними витратами.
Задача (1) — (4) є задачею лінійного програмування іназивається транспортною задачею лінійного програмування (ТЗЛП). До моделівигляду (1) -(4) може привести завдання, за своїм змістом ніяк не пов'язана зтранспортом і плануванням перевезень. У таких випадках говорять, що дана задачаможе бути сформульована в термінах транспортнї задачі.
1.4.3 Метод потенціалів
Один з методів рішення транспортних задач є методпотенціалів. Метод потенціалів — один з найчастіше використовуваних методіврішення ТЗЛП. Цей метод являється реалізацією модифікованого симплекс-метода вумовах транспортної задачі.

1.4.3.1 Схема алгоритму
Схема алгоритму методу потенціалів така:
–   знайти початкове допустиме розв'язування;.
–   виділити з числа небазисних змінних що вводяться в базис. Якщо всінебазисні змінні задовольняють умові оптимальності (симплекс — методу),закінчити обчислення|; інакше перейти до наступного пункту.
–   вибрати що виводиться з базису змінну (використовуючи умовудопустимості) з числа змінних поточного базису; потім знайти нове базиснерішення. Повернутися до попереднього пункту.
Далі транспортну задача задаватимемо таблицею:
Таблица 1.8 – Вид транспортної задачі
/>
/> …
/>  
 x11
 x12 …
 x1n
/>
/>
/> …
/>
 x21
 x22 …
 x2n
/> … … … …
/>
/> …
/>
 />
 /> …
 />
/>
/>
/> …
/>
/>
Вартості перевезень одиниці продукції задані в лівихверхніх кутках відповідних кліток і задані в гривнях. Об'єми виробництва івеличини попиту представлені в кількостях виробів.
Кількість рядків таблиці дорівнює числу виробників,а кількість стовпців — числу споживачів. Кожна клітина цієї таблиці відповідаєпевній парі виробник i — споживач j. Кожному маршруту i, j відповідають вартість/> перевезенняодиниці продукції і об'єм перевезень (кількість продукції) />.
У даній задачі умова балансу виконується, томувводити фіктивні пункти немає необхідності..
Розв'язання ЗЛП симплекс-методом починається здеякого допустимого базисного рішення (ДБР). У методі потенціаліввикористовуються наступні способи знаходження початкового ДБР:
–   метод північно-західного кута;
–   метод найменшої вартості;
–   метод Фогеля.
1.4.3.2 Метод північно-західного кута
Схема алгоритму така.
Надаємо змінній /> (розташованій упівнічно-західному кутку транспортної таблиці) максимальне значення, щодопускається обмеженнями на попит і обсяг виробництва:
/>
Якщо />, то виробник 1 повністювикористав свої можливості і далі його можна не враховувати, а потреба 1-госпоживача тепер буде рівна: /> ;
Якщо />, то 1-йспоживач повністю задовольнив свою потребу в продукції і його можна далі невраховувати, а виробник 1 тепер має в своєму розпорядженні лише /> одиниці продукції;
Якщо />, то ізрозгляду можна виключити і споживача і виробника. В цьому випадку виключається(«вибуває з|із| гри») тільки один з них: або виробник, або споживач,а споживачеві (виробникові), що залишився, приписується нульовий попит (об'ємвиробництва).
Після встановлення об'єму перевезень по маршруту(1,1) ми маємо справу з новою задачею, у якій сумарне число виробників іспоживачів на 1 менше, ніж у вихідній задачі. У північно-західну клітинутаблиці нової задачі, отриманої уявним викреслюванням першого стовпця абопершого рядка старої таблиці, знову поміщаємо максимально можливий об'ємперевезень (він може опинитися і нульовим). Продовжуючи цей процес, прийдемо дорішення задачі, оскільки
/>
1.4.3.3 Метод найменшої вартості
Метод північно-західного кута не обов'язково дає «добре»початкове рішення для транспортної задачі. Розглянемо метод найменшої вартості,що забезпечує отримання початкового рішення шляхом вибору «дешевих»маршрутів.
Схема алгоритму така.
Вибирається змінна, якій відповідає найменшавартість у всій таблиці, і їй надається, як можно більше значення. (Якщо такихзмінних декілька, то береться будь-яка з них.). Викреслюється відповіднийстовпець або рядок (оскільки дане обмеження задачі виконане). Якщо обмеження постовпцю і рядку виконуються одночасно, то, як і в методі північно-західногокута, викреслюється або стовпець, або рядок. Обчислюється нове значення попитуабо об'єму виробництва для невикресленого рядка або стовпця.
Після встановлення об'єму перевезень по маршруту,визначеному в пункті 1, ми маємо справу з новою задачею, в якій сумарне числовиробникїв і споживачів на 1 менше, ніж в вихідній задачі. Далі процесповторюється при можливо більшому значенні тієї змінної, якій відповідаємінімальна вартість серед невикреслених (це значення може опинитися інульовим). Процедура завершується, коли залишається один рядок і один стовпець.
1.4.3.4 Метод Фогеля
Цей метод є евристичним і зазвичай приводить докращого початкового рішення, ніж два описаних вище. Насправді цей метод частодає оптимальне або близьке до оптимального початкове рішення.
Схема алгоритму така. Обчислити штраф для кожногорядка (стовпця), віднімаючи найменший елемент цього рядка (стовпця) знаступного за ним по величині елементу того ж рядка (стовпця). Відзначити рядокабо стовпець з найбільшим штрафом, а якщо таких декілька — вибрати серед нихбудь-який рядок або будь-який стовпець. У відміченому рядку або стовпці вибратизмінну з найнижчою вартістю і надати їй найбільше можливе значення.Скоректувати об'єм виробництва і попит і викреслити рядок або стовпець,відповідні виконаному обмеженню. Якщо обмеження по рядку і стовпцю виконуютьсяодночасно, то викреслити або рядок, або стовпець, а стовпці (рядку), щозалишився, приписати нульовий попит (об'єм виробництва). Рядок (або стовпець) знульовим об'ємом виробництва (або попитом) не використовується в подальшихобчисленнях. Якщо невикресленим залишається в точності один рядок або одинстовпець, то закінчити обчислення. Якщо залишається невикресленою тільки одинрядок (стовпець) із позитивним об'ємом виробництва (попитом), знайти базиснізмінні в цьому рядку (стовпцю), використовуючи метод найменшої вартості. Якщовсім невикресленим рядкам і стовпцям відповідають нульові об'єми виробництва івеличини попиту, знайти нульові базисні змінні, використовуючи метод найменшоївартості. В інших випадках обчислити нові значення штрафів для невикресленихрядків і стовпців і перейти до пункту 2. (Слід зазначити, що рядки і стовпці знульовими значеннями об'єму виробництва і попиту не повинні використовуватисяпри обчисленні цих штрафів.)

1.4.3.5 Приклад рішеннязадачі
Для ілюстрації рішень транспортних задач, розглянемоприклад рішення цих задач із застосуванням методу потенціалів із способомзнаходження початкового ДБР методом найменшої вартості.
Транспортна задача представлена у вигляді таблиці:
Таблица 1.9 – Умови транспортної задачі  2  5  3  0    10  3  4  1  4  20  2  6  5  2  20 5 25 10 10
Розв'язування:
1. Виберемо змінну, якій відповідає мінімальнавартість. Такою є змінна Х14 (C14=0). Відповідні значення попиту і об'ємувиробництва визначають Х14=10, тобто і по рядку, і по стовпцю обмеженнявиконуються одночасно. Викреслювати можна або рядок 1 або стовпець 4,викреслимо рядок 1. Після цього об'єм виробництва в стовпці 4 залишаєтьсярівним нулю. 10  10  ¾  20  20  5  25  10  10

2. Тепер серед елементів, що залишилися, мінімальнавартість відповідає X23. Отримуємо X23=10. Викреслюємо 3-й стовпець.  10  10  ¾  10  20  10  20 5  25  10  10  ¾
3. Далі найменша вартість відповідає X31 і X34.Виберемо X34. І отримаємо X34=0. Викреслюємо 4-й стовпець.  10  10  ¾  10  20  10  20  20 5  25  10  10  ¾  0  ¾
4. Серед змінних, що залишилися, найменша вартістьвідповідає X31. Викреслюємо 1-й стовпець.  10  10  ¾  10  20  10 5  0  20  20  15 5  25  10  10  ¾  ¾  0  ¾
5. Далі викреслюємо 2-й рядок, оскільки найменшавартість відповідає X22.  10  10  ¾  10  10  20  10  ¾  5  0  20  20  15 5  25  10  10  ¾  15  ¾  ¾
6. X32=15. Оскільки залишається тільки один стовпецьі лише один рядок, процес закінчується.  10  10  ¾  10  10  20  10  ¾ 5  15  0  20  20  15  0 +5  25  10  10  ¾  15  ¾  ¾  ¾
В результаті отримано наступне базисне рішення:  10  10  10  10  20 5  15  0  20  5  25  10  10
Базисні змінні приймають значення: X14=10, X22=10,X23=10, X31=5, X32=15, X34=0. Решта змінних – небазисні. Сумарні транспортнівитрати, відповідні цьому рішенню, рівні 10 * 0 + 10 * 4 + 10 * 1 + 5 * 2 + 15* 6 + 0 * 2 = 150 од. вартості. Якщо вирішити задачу з використанням методупівнічно-західного кута, то можна побачити, що отриманий результат цим методом гіршеза результат, отриманий при рішенні задачі з використанням методу найменшоївартості в розглянутому прикладі.

/>1.5 Опис програмногозабезпечення
/>/>1.5.1 Вибір інструментів розробки
У даному проекті ми використовуватимемо середовищерозробки Borland Delphi 7. Ця мова програмування на сьгодняшній час вжедекілька застаріла, але для програмування застосувань, що працюють з MS Accessвона дуже зручна. Borland Delphi 7 – розвинена об'єктно-орієнтована мова, щодозволяє розробляти скільки завгодно складні і, в той же час, ефективнопрацюючі системи. До того ж у розробника найбільший досвід програмування самена цих «старих» мовах програмування.
/>/>1.5.1 Форми та модулі програми
Структура розроблюємого програмного забезпеченнянаведена на рис. 1.7.
Програмна частина дипломного проекту складається з7-и форм, 1 модуль коду і 3-и модулів класу. Форми використовуються длявведення даних користувачем. Модулі коду містять глобальні типи і змінніпроекту, а також загальні процедури і функції. У модулях класів реалізованіпрограмні об'єкти, які використовуються при обробці подій форм.
/>
Рисунок 1.7 – Структура Delphi-проекта

/>/>/>1.5.2 Описмодулів і класів системи
Модули форм містять процедури обробки таких подій:
–   Form_Load – завантаження форми;
–   Form_Resize – зміна розмірів форми;
–   Form_Unload – вивантаження форми;
–   Form_KeyPress – обробка клавіатури на полях редагування;
–   Form_KeyDown — обробка клавіатури на полях редагування;
–   sst_Click – обработка щиглика миші на вкладках;
–   lvwGroup_GotFocus – фокус на переліку;
–   lvwGroup_LostFocus – перелік втратив фокус;
–   lvwGroup_ItemClick – щиглика миші на переліку;
–   lvwGroup_KeyDown – клавіатура на переліку;
–   txtGroup_GotFocus – поле редагування отримує фокус;
–   txtGroup_LostFocus– поле редагування втрачає фокус;
–   txtGroup_KeyDown– клавіатура на поле редагування.
При обробці ціх подій викликаються відповідні методикласів.
Модулі коду містять наступні глобальні процедури і функції:
–   MsgErr() – повідомлення про помилку;
–   CenterForm(frm) – центрирвання форми;
–   SetColumnsWidth(lvw) – установка ширини стовпчиків переліку;
–   CheckNullDate(vDate) sFormat – перевірка дати;
–   IdToKey(nId) sKey – перведення числового ключа таблиці БД у текстовийключ колекції;
–   KeyToId(sKey) nId – зворотне переведення;
–   NotChanged(vCurr(), vPrev()) bNotChange – перевірка змін у запису БД;
–   EmptyFields(txt()) bEmpty – перевірка пустого текстового поля;
–   SetInitials(sSurn, sName, sPatr) sInitName – установка початковогозначення;
–   SetFieldFocus(ctrl, shp, fra, oList) – установка фокуса на поле;
–   SetCtrlFocus(ctrl, shp, fra) – установка фокуса на поле редагування;
–   ListGotFocus(lvw, shp, fra, oList) – обробка фокуса на вкладці;
–   ListItemClick(lvw, itm, oList) — обробка щиглика на переліку;
–   ListKeyDown(lvw, KeyCode, oList) – обробка клавіатури на перліку;
–   CtrlKeyDown(ctrl, lvw, KeyCode, oList, xlvw, ylvw) – обробка клавіатурина поле редагування;
–   lvwLinkKeyDown(lvwLink, lvw, KeyCode, oList, oListLink, xlvw, ylvw) –обробка клавіатури на списку зв’язку.
Основні класи системи:
–   clsDB – клас База Даних;
–   clsDBTable – клас Таблиця Бази даних;
–   clsList – клас Список;
–   clsLinkList – клас Список Зв’язку.
Методи класа База даних:
–   Init(sDBFile) – ініцализація (відкриття БД);
–   Term – завершення (закриття БД);
–   GetData(sQuery) rs – отримання данни за SQL-запитом;
–   PutData(sQuery) – зміна даних в БД за SQL-запитом;
–   FieldType(sTable, sField) nType – визначення типа поля БД.
Методи класа Таблиця Бази даних:
–   Init(oDB, sTable, sFieldList) – ініцализація об’єкта Таблиця;
–   GetRecord(nId) vField – отримання запису за ключем;
–   GetRecordOn(sQuery) vRecord – отримання запису за запитом;
–   UpdateRecord(nId, vField()) – зміна запису;
–   InsertRecord(vField()) nId – додавання запису;
–   DeleteRecord(nId) – видалення запису;
–   GetList(sWhere="") vRecordField – заповнення списку таблицею;
–   GetListOn(sQuery) vRecordField – заповнення списку за запитом.
Методи класа Список:
–   Init(lvw,ctr(),chk,oDB,sTable,sFieldList,sWhere="") –заповнення списку;
–   GetRecord – отримання поточного запису;
–   PutRecord – занесення поточного запису у БД;
–   UpdateRecord – оновлення поточного запису у БД;
–   InsertRecord – додавання поточного запису у БД;
–   DeleteRecord – видалення поточного запису;
–   NewRecord – новий запис;
–   EditRecord – перехід у режим редагування.
Методи класа Список З’вязку:
–   Init(lvw, oDB, sLinkTable, sMainId, sLinkId, sSourceTable,sSourceField) – ініцализація об’єкта;
–   GetList(nMainId) – отримання списка за ключем.
/>/>1.5.3 Схема обробки дій користувача
Всі вкладки форм програми мають однакове призначення– виборку і вивід даних з відповідних таблиць БД. Тому вони мають однаковуструктуру і практично однаковий набір елементів.
Розглянемо форму frmMain.frm – головну формупрограми.
До глобальних перемінніх рівня модуля: відносятьсятексти запитів БД — gSQLCmd, стан форми — gFormState.
Перемінна стану форми gFormState може приймати однез трьох значень:
–   stateView– перегляд;
–   stateEdit– редагування;
–   stateAdd– додавання запису.
При завантаженні форми в список завантажуються назвивсіх посад. Перемінна стану форми встановлюється в значення Перегляд. Припереміщенні курсора за списком в полях форми відображаються всі поля запису.Користувач, натиснувши на кнопку на панелі інструментів головної форми, можевиконати одну з відповідних дій:
–   видалення запису;
–   перехід в режим редагування;
–   перехід в режим додавання.
При видаленні запису програма вимагає підтвердженнявидалення. Якщо користувач підтверджує видалення, виконується SQL – запитвидалення вказаного запису в БД, запис також віддаляється із списку і курсорпереходить на наступний запис.
При переході в режим редагування перемінна стануформи встановлюється в значення Редагування. При переході в режим додаванняперемінна стану встановлюється в значення Додавання, а поля форми очищаються.
Після введення або зміни даних користувач моженатиснути на одну з кнопок на панелі інструментів (OK або Відміна) і тим самимзанести нові дані в базу даних або відмінити всі зміни на формі. У разідодавання або зміни виконується відповідний SQL — запит (INSERTабо UPDATE) і зміни відображаються в списку. Убудь-якому випадку курсор повертається на список і стан форми встановлюється взначення Перегляд.
Далі форма чекає подальших дій користувача – натисненнявідповідної кнопки на панелі інструментів.
Оброблювані події форми frmMain.frm:
–   Form_Load– завантаження форми. Завантажується списокрахунків за фільтрами, ініціалізуються перемінні;
–   InitData– ініціалізація перемінних форми. Викликається призавантаженні форми;
–   FillItem– заповнення полів форми даними з БД. Викликаєтьсяпри завантаженні форми і при переміщенні курсора в списку;
–   ClearItem– очищення полий форми для додавання нового запису.Викликається при переході в режим додавання запису;
–   BeginAddEdit– перехід форми в режим додавання або редагування;
–   DeleteItem– видалення запису;
–   CompleteEdit– завершення редагування. Залежно від стану формивиконується метод UpdateItem або AddItem;
–   CancelEdit– відміна редагування;
–   AddItem– додавання нового запису. Виконується SQL – запитвставки запису (INSERT) іззначеннями полий, введеними в полях форми. Додається рядок в списку рахунків,цей рядок стає поточним, форма переходить в режим перегляду;
–   UpdateItem– зміна запису. Виконується SQL – запит оновленнязапису (UPDATE) іззначеннями полий, введеними в полях форми. Змінюється рядок в списку рахунків,цей рядок стає поточним, форма переходить в режим перегляду;
–   EnableItem– перехід форми в режим додавання або редагування;
–   doUpdate– перехід форми в режим перегляду;
–   doInsert– додавання рядка даних;
–   doDelete– видалення рядка даних;
–   doSearchColumn– пошук у стовпчику;
–   doSearchMore- пошук далі;
–   doSortColumn– сортування за даними стовпчика;
–   doSortQuery– сортування за запитом;
–   datValidate– перевірка даних;
–   datError– повідомлення про помилку;
–   grdDblClick– обробка стовпчика таблиці;
–   grdHeadClick– обробка заголовка таблиці;
Структура модулів інших дочірніх форм аналогічнаструктурі описаної вище форми frmAcnts.frm.
Робота зі всіма формами здійснюється однаково –обробники подій форми визивають параметризовані функції роботи з БД танастроювання таблиць форми. Такий уніфікований підхід дозволяє користувачевішвидко звикнути до програми, а програмістові – мінімізувати кількість помилок ітому швидко розробити програму.

2. Технологічний розділ
2.1 Керівництво користувача
2.1.1 Введення
Програма управління замовленнямиу малому бізнесі «Сметы» призначена для автоматизаціїведення даних про замовлення на ремонтні роботи. Програма має простій і зручнийінтерфейс, інтуїтивно зрозумілий користувачеві. Програма дозволяє значноскоротити терміни виконання операцій пошуку та вводу потрібних даних.
2.1.2 Головна форма
Після запуску програми користувачем буде завантаженаголовна форма програми. Головна форма складається з таких частин:
–   головне меню;
–   панель інструментів;
–   список замовлень;
–   форма вводу нових замовлень.
/>
Рисунок 2.1 – Головна форма програми
 
2.1.2.1 Список замовлень
При запуску додатка з бази даних автоматичнозагружаються всі замовлення і відображаються в таблиці. Таблиця складається знаступних семи полів:
–   «Заказ» – найменування замовника;
–   "№" – порядковий номер замовлення;
–   «Дата» – дата замовлення;
–   "% инж.расх." – відсоток інженерних робіт;
–   «Услуги» – кошторис за послуги;
–   «Материалы» – кошторис за матеріали;
–   «Примечания» – примітка до замовлення.
З цього списку можна потрапити у форму, у якій будедокладно описані всі надані послуги, а також придбані матеріали по даномузамовленню. Для цього в головному меню «Данные» необхідно вибратипункт «Сметы».
У цьому вікні можна побачити які ремонтні послугивходять у замовлення, а також використовувані для цього матеріали. Також уцьому вікні можна редагувати усі послуги та матеріали для поточного замовлення.
2.1.2.2 Форма вводу нових замовлень
Для введення нового замовлення необхідноскористатися формою, розташованої праворуч від списку замовлень. Ця формаприведена на рис. 2.2.
/>
Рисунок 2.2 – Форма для вводу новогозамовлення

Для введення нового замовлення необхідно на панеліінструментів натиснути кнопку «Создание новой строки списка». Потім вочищені поля форми вводу увести всі необхідні дані про замовлення.
2.1.2.2 Панель інструментів
Панель інструментів служить для швидкого доступу доосновних функцій програми. Панель інструментів зображена на рис. 2.3.
/>
Рисунок 2.3 – Панель інструментів
Ця панель складається з таких кнопок як:
–   «Закрытие формы» — за допомогою цієї кнопки можна закритипрограму;
–   «Создание новой строки списка» — ця кнопка створює новустроку списка. Це може бути нове замовлення, послуга, матеріал, тощо;
–   «Удаление текущей строки списка» — видаляє поточний рядок втаблиці (замовлення, послуга, матеріал, тощо);
–   «Сохранение текущих данных» — зберігає введенні дані в базуданих;
–   «Отмена изменений» — скасовує введені зміни.
2.1.3 Головне меню
Головне меню є системою навігації для роботи з даноюпрограмою (див рис. 2.4).
/>
Рисунок 2.4 – Головне меню програми
Меню «Данные» містить наступні пункти:
–   «Сметы» – відкриває форму кошторисів даного замовлення;
–   «Печать» – відкриває форму печатки кошторисів даногозамовлення;
–   «Справочники» – відкриває форму довідників;
–   «Війти» – здійснює вихід із програмы.
Меню "?" — містить пункт меню інформаціїпро програму.
2.1.4 Меню «Данные»
Меню «Данные» наведено на рис. 2.5.
/>
Рисунок 2.5 – Меню «Данные»
2.1.4.1 Пункт меню «Сметы»
При виборі цього пункту на екрані з'явитьсяформа, зображена на рис 2.6.
/>
Рисунок 2.6 – Вкладка «Услуги» форми«Сметы»

За замовчуванням форма відкривається на вкладці «Услуги», уякій розташований список послуг і розміщена форма введення нової послуги. В ційвкладці можна додавати нові послуги, відаляти поточні, зберігати абоскасовувати зміни.
Форма «Сметы» складається з наступнихполів:
–   «Наименование» – найменування послуги, що входить узамовлення;
–   «Кол-во» – кількісне значення наданої послуги;
–   «Ед.изм.» – одиниця виміру, наданої послуги;
–   «Цена» – ціна однієї одиниці виміру, наданої послуги;
–   «Стоимость» – загальна вартість наданої послуги.
Якщо перейти на вкладку «Материалы», то наєкрані з'явиться форма, зображена на рис. 2.7.
/>
Рисунок 2.7 – Вкладка «Материалы»форми «Сметы»
Через дану форму також можна здійснювати додавання івидалення матеріалів, необхідних для виконання ремонтних робіт. Також можназберігати чи скасовувати зміни.
Форма «Материалы» складається з наступнихполів:
–   «Наименование» – найменування материалів, що входить узамовлення;
–   «Кол-во» – кількісне значення необхідного матеріалу;
–   «Ед.изм.» – одиниця виміру необхідного матеріалу;
–   «Цена» – ціна однієї одиниці виміру необхідного матеріалу;
–   «Стоимость» – загальна вартість необхідного матеріалу.
2.1.4.2 Пункт меню «Печать»
Даний пункт меню призначений для висновку на печаткупоточного замовлення. Для цього необхідно в списку замовлень виділити необхіднийвам замовлення, за допомогою чи клавіатури миші й у меню «Данные»вибрати пункт «Печать». Після цього на екрані з'явиться форма дляпечатки документа, зображена на рис. 2.8.
/>
Рисунок 2.8 – Форма печатки кошторису
Ця форма складається з двох частин:
–   панелі інструментів;
–   тіла документу, готового до друку.
Панель інструментів наглядно зображена на рис. 2.9.
/>
Рисунок 2.9 – Панель інструментів форми друкудокументів
В свою чергу панель інструментів форми друкудокументів розділяється на такі группи:
–   кнопки управління масштабом;
–   кнопки навігації по документу;
–   кнопки друку;
–   кнопки зберігання та відкриття документу;
–   кнопка закриття форми для друку.
Кнопки управління масштабом можуть виставити масштабтак, шоб сторінка вміщувалася на екрані цілком, можуть на 10 відсотків, або поширині сторінці.
Кнопки навігації по документу дозволяють:
–   перейти на першу сторінку;
–   перейти на попередню сторінку;
–   перейти на наступну сторінку;
–   перейти на останню сторінку.
Кнопки друку необхідні для:
–   миттєвого друку всього документа;
–   друку документу з попередніми настроюваннями принтера.
Кнопки зберігання та відкриття документу дозволяють:
–   зберегти даний документ на жорсткий диск;
–   загрузити з диска назад в програму.
Кнопка закриття форми для друку закріває форму длядруку.
2.1.4.3 Пункт меню «Справочники»
При виборі даного пункту меню на екрані з'явитьсяформа довідників програми, зображена на рис. 2.10.
/>
Рисунок 2.10 – Довідник послуги

За замовчуванням відкривається довідник «Услуги»в вкладці «Услуги». У даній вкладці ми можемо додавати послуги, якинедавно з'явилися. Наприклад, якщо фірма при своєму розвиток починає робити усебільше і більше послуг. Також можна редагувати поточні послуги у випадку якщоціни на неї виросли. Чи ми можемо видалити неактуальні послуги, які ніколи небули використані і ніколи не будуть, чи можливо послуги, помилково заведені.
Довідник «Услуги» складається з наступнихполів:
–   «Наименование» – найменування послуги;
–   «Ед.изм.» – одиниця виміру послуги;
–   «Цена» – ціна однієї одиниці виміру послуги.
Якщо перейти на вкладку матеріали, то форма приймевигляд, зображений на рис. 2.11.
/>
Рисунок 2.11 – Довідник матеріали
Робота з довідником матеріали аналогічна роботі іздовідником послуги.
Довідник «Материалы» складається знаступних полів:
–   «Наименование» – найменування материала;
–   «Ед.изм.» – одиниця виміру матеріалу;
«Цена» – ціна однієї одиниці виміруматеріалу.

2.1.4.4 Пункт меню «Вихід»
При виборі цього пункту відбувається вихід ізпрограми.
2.1.5 Меню "?"
Меню "?" містить в собі единий пункт «Опрограмме».
Натиснувши на цей пункт меню, користувач отримаєкороткий опис про назву, версію програми, та особи, якій належить авторськеправо користування цією програмою.
2.2 Обробка помилок
Якщо в фомі ввести невізні дані, то програмапопередить нас про це.
Наприклад, в довіднику послуг в числовому полі «Цена»ввести не число «20», а слово «двадцать» як показано нарис. 2.12, то програма повідомить користувача про те, що він помилився івідобразить на екрані повідомлення, зображене на рис. 2.13
/>
Рисунок 2.12 – Навмиста помилка користувача приредагуванні довідника послуг

/>
Рисунок 2.13 – Повідомлення про помилку користувачапри редагуванні довідника послуг

/>/>/>/>/>/>/>/>/>/>/>/>/>/>/>/>/>/>3. Техніко-економічний розділ
/>/>/>/>/>/>/>/>/>/>/>/>/>/>/>/>/>3.1 Загальні положення
В результаті застосування нового ПС користувач можепонести значні капітальні витрати на придбання і освоєння ПС, доукомплектованіяЕОМ новими технічними засобами і поповнення оборотних коштів. Проте, якщопридбане ПС буде достатньою мірою ефективніший базового, то додатковікапітальні витрати швидко окупляться. Ефект може бути досягнутий за рахунокскорочення об'єму ПС (зменшення кількості машинних команд, кількості рядків ітак далі), зниження трудомісткості підготовки даних, обробки інформації,аналізу результатів, зменшення витрат машинного часу і матеріалів.
Для визначення економічного ефектувід використання нового ПС у споживача необхідно порівняти витрати по всіхосновних статтях кошторису витрат на експлуатацію нового ПС (витрати на заробітнуплату з нарахуваннями, матеріали, машинний час) з витратами по відповіднихстаттях базового варіанту. При порівнянні базового і нового варіантів якекономічний ефект виступатиме загальна економія всіх видів ресурсів щодобазового варіанту. При цьому створення нового ПС виявиться економічно доцільнимлише в тому випадку, якщо всі капітальні витрати окупляться за рахунокотримуваної економії в найближчих 1-2 року.
Абсолютна величина економічного ефекту безспівставлення з витратами на його отримання не дозволяє однозначно оцінити,наскільки вдалим виявився відповідний іноваційний проект. Таку оцінку даютьпоказники економічної ефективності (прибутковості) проекту.
При використанні іновацій підприємство-споживачотримує певний економічний ефект, що зазвичай виражається економією витрат навиконання виробничих та управлінських функцій. За умов обгрунтування поліпшенняспіввідношення ціна-якість у нової продукції в порівнянням з базовим варіантомпідприємство-виробник може встановити певну добавку до ціни іноваційноїпродукції.
Зміст техніко-економічного обгрунтування розробкипрограмного продукту полягає в наступному:
–   розрахунок трудомісткості та тривалості розробки;
–   визначення величини капітальних витрат розробника та максимальної цінипродажу програмного продукту;
–   розрахунок поточних витрат реалізації та мінімальної ціни продажу;
–   розрахунок річної економії споживача програмного продукту та остаточневстановлення ціни продажу програмного продукту;
–   визначення показників економічної ефективності проекту.
В даному проекті розроблено програмний продукт, щомає наступні переваги перед аналогами:
–   зменшується час рішення одної задачі в середньому з 10 до 3 год/од.
/>/>/>3.2 Вихідні дані для розрахунку
Вихідні дані для розрахунку економічної ефективностіпроекту наведено в таблиці 3.1.
Таблиця 3.1 – Вихідні дані для розрахункуефективностіПозначення Найменування показника Значення Вм Вартість ПЕОМ, грн 6000 Тсл Плановий строк служби ПЕОМ, років 4 Nп Кількість розроблюваних проектів, од./рік 4 Зо Посадовий оклад інженера-програміста, грн/міс 1700 Кд Коефіціент додаткової заробітної плати 0,3 Кс Коефіціент відрахувань до страхових фондів 0,369 Кн Коефіціент накладних витрат організації 0,4 Рн Норматив рентабельності організації-розробника 0,35 Ппдв Ставка податку на додану вартість, % 20 Пп Потенційна ємність ринку для нової програми, од. 100 На Норма амортизації, % 25 Вт Витрати на тиражування програми, грн/од. 25 Ка Коефіціент витрат на адаптацію програми, грн/од. 0,08
П1 Плановий обсяг продажу програми в 1-му році, од. 9
П2 Плановий обсяг продажу в 2-му році, од. 5
П3 Плановий обсяг продажу в 3-му році, од. 15 Пс Середній плановий річний обсяг продажу, од. 25 Цб Ціна продажу базової програми-аналога, грн 5000 Nз Кількість задач, що вирішуються протягом року, од. 200 tзб Витрати машинного часу на вирішення задачі базовою програмою, годин/од. 4 tзн Витрати машинного часу на вирішення задачі новою програмою, годин/од. 2 Ен Нормативний коефіціент ефективності 0,2 Де Доля ефекту споживача – добавка до ціни 0,25 Тпр Термін реалізації проекту, років 3
/>/>/>/> 
3.3 Визначення трудомісткості та тривалості розробки програми
Серед чинників, що визначають величину витрат нарозробку програмного додатку, одним з основних є тривалість розробки. Її можнавизначити за формулою:
/> (3.1)
де Т – суммарні трудовитрати;
Nр – кількість виконавців.
Загальна трудомісткість розробки складається зтрудомісткості виконання окремих етапів роботи: вивчення предметної області таформулювання постановки задачі, складання алгоритму й схеми рішення задачі,розробка й налагодження програми, підготовка документації.
Трудозатрати по окремих етапах всіх видів визначеніза допомогою експертої оцінки. Розрахунок трудозатрат зведено до таблиці 3.2.

Таблиця 3.2 — Розрахунок трудових затратЕтапи робіт Позначення
Трудо-витрати
(чол-дн) Вивчення предметної області та формулювання постановки задачі Тпз 20 Розробка алгоритму рішення задачі Та 20 Складання схеми програми Тс 10 Розробка програми Тп 40 Налагодження програми Те 20 Оформлення документації Тд 10 РАЗОМ 120
Розробку програми виконує один інженер-програміст.Отже, тривалість розробки складає 120 робочих днів. З урахуванням середньоїкількості робочих днів у місяці ( 22 дні ) тривалість розробки складе:
Тр = 50 / 22 = 5,45 (міс)
/>/>/>/>3.4 Розрахуноквитрат на розробку програми
Розрахунок витрат на розробку програмного продукту,тобто суми капітальних витрат, оформлюється документом – кошторис витрат поформі таблиці 3.3.
Таблиця 3.3 – Кошторис витрат на проектуванняНайменування статей витрат Сума, грн. Обгрунтування Спеціальне обладнання 513,75 з розрахунку Розходні матеріали 154,13 30% ст.1 Зарплата проектувальників 12054,55 з розрахунку Відрахування до фондів соціального страхування 4448,12 36.9% ст.3 Усього прямих витрат 17179,67 ст.1 + ст.2 + ст.3 + ст.3 Накладні витрати 6868,22 40% ст.5 Усього, кошторисна вартість проекту 24037,89 ст.5 + ст.6

Витрати, пов’язані з придбанням ПЕОМ (спеціальнеобладнання) можна розрахувати за формулою:
Sоб = Вм+Sтм+Sпз+Sд+Sпл,         (3.2)
де
Вм – прейскурантна вартість ПЕОМ;
Sтм – витрати на транспортування, монтаж та налаштуванняПЕОМ;
Sпз – вартість загальносистемного програмногозабезпечення;
Sд – вартість допоміжного офісного обладнання;
Sпл – вартість додаткової виробничої площі длявстановлення ПЕОМ.
З урахуванням вихідних даних та прийнятихрозрахункових коефіціентах
Sтм = 0,02 · Вм; Sтм = 0,02 · 6000 = 120 (грн);
Sпз = 0,2 · Вм; Sпз = 0,2 · 6000 = 1200 (грн) ;
Sд = 0,15 · Вм; Sд = 0,15 · 6000 = 900 (грн) .
Потреби в додатковій виробничій площі немає. Такимчином, загальна сума витрат на спеціальне обладнання становить:
Sоб = 6000 + 120 + 1200 + 900 = 8220 (грн)
З урахуванням кількості розроблюваних проектів таприйнятого строку служби ПЕОМ (Тсл=4роки) вартість спеціального обладнання, щовключається до кошторису витрат складе:

/>
/>
Вартість розходних матеріалів, необхідних на часрозробки проекту:
Sрм = 0,3· sоб;    (3.4)
Sрм = 0,3 · 513,75 = 154,13 (грн) ;
Заробітна плата працівників визначається, виходячи зкількості виконавців, діючих посадових окладів та кількості місяців участівиконавців у розробці проекту, за формулою:
Sз = Зо · (1+Кд) · Тр, (3.5)
де Зо – місячний посадовий оклад виконавця;
Кд – коефіціент урахування додаткової заробітноїплати (щорічна тарифна відпустка, доплати та премії);
Тр – тривалість розробки, міс.
Таким чином, витрати по заробітній платіінженера-програміста складуть:
Sз = 1700 · (1+ 0,3) ·5,45 = 12054,54 (грн)
Відрахування до фондів соціального страхування – цефактично податок на фонд заробітної плати, що сплачується до Пенсійного фонду,фонду зайнятості та фондів страхування від загальних та професійних захворюваньта виробничого травматизму. Нормативи цих відрахувань встановлюються централізованона державному рівні.
Отже, сума відрахувань до фондів соціальногострахування складе:
Sc = Sз · Кс; (3.6)
Sс = 12054,54· 0,369 = 4448,12 (грн)
Загальна сума прямих витрат становить:
Sпр = Sоб + Sрм + Sз + Sс; (3.7)
Sпр = 513,75 + 154,13 + 12054,54 + 4448,12 =24038,77 (грн)
Накладні витрати враховують загальногосподарчівитрати по забезпеченню проведення роботи: витрати на опалення, електроенергію,амортизацію або аренду приміщень, зарплату адміністративного персоналу та інше.Вони визначаються в процентах від суми прямих витрат по даному проекту:
Sн = Кн · Sпр; (3.8)
Sн = 0,4 · 24038,77 = 9615,50 (грн)
Загальна кошторисна вартість проекту – сума прямих інакладних витрат представляє собою суму капітальних вкладень (або інвестицій) вновий проект:
К = Sпр + Sн; (3.9)
К = 24038,77 + 9615,50 = 33654,27 (грн)

При продажу розробленої програми в одному екземплярівідпускна ціна формується з урахуванням нормативного рівня рентабельностіпродукції, що задає мінімально допустиме значення прибутку підприємства.
Таким чином:
Пн = Рн · К; (3.10)
Цв = К + Пн; (3.11)
де Пн – нормативний прибуток;
Рн – нормативна рентабельність продукції;
Цв – максимальна відпускна ціна програмногопродукту.
Пн = 0,35 · 24038,77 = 8413,57 (грн)
Цв = 24038,77 + 8413,57 = 32452,34(грн)
Максимально можлива ціна продажу програмногопродукту з урахуванням податку на додану вартість (ПДВ):
Цmax = (1+Ппдв/100) · Цв (3.12)
Цmax = 1,2 · 32452,34 = 38924,80 (грн)
/>/>3.5 Розрахунок поточних витрат реалізації тамінімальної ціни продажу програми
Специфікою вироблення та реалізації програмнихпродуктів є те, що зазвичай розроблена програма реалізується багатьом споживачам.Поточні витрати на тиражування програми набагато менші за первинні витрати наїї розробку, тому і ціна продажу може бути встановлена набагато нижчою замаксимальну ціну, розраховану вище.
При розрахунку ціни реалізації треба врахуватипостійні витрати, що не залежать від обсягу продажу (амортизація капітальнихвкладень та реклама продукції), та змінні витрати, пропорційні обсягу продажу,– витрати на тиражування й адаптацію програмного продукту до вимог конкретнихспоживачів, представницькі витрати. При розрахунку минимального значення цінипродажу програмного продукту витрати на рекламу та представницькі розходи невраховуємо.
Річна сума амортизаційних відрахувань обчислюєтьсяза нормою амортизації від загальної суми капітальних вкладень:
/>/>
Витрати на тиражування включають вартість машиннихносіїв інформації та витрати на розмноження програмної документації і дляодного акту продажу становлять Вт=25 грн/од.
Витрати на адаптацію програмного продукту до вимогспоживачів – це витрати на вдосконалювання програмного продукту. За експертнимиоцінками вони можуть сягати до 40% від витрат на розробку програмного продукту.Залежно від особливостей програмного продукту ці витрати можуть бути відсутні.
При збільшенні обсягів продажу зменшуєтьсярізноманітность додаткових вимог споживачів і величина витрат на адаптаціюпрограми. Враховуючи ступінь уніфікації розробленої програми встановимосередній рівень адаптаційних витрат на рівні 5%.

Витрати на адаптацію програмного продукту можнавизначити так:
Ва = Ка · (Sз + Sс) · (1 + Кн), (3.14)
де Ка – коефіціент витрат з адаптації програми;
Sз – витрати по заробітній платі при розробці проекту;
Sс – відповідні відрахування до страхових фондів;
Кн – коефіціент накладних витраторганізації-розробника.
Ва = 0,08 · (12054,55+4448,12) · (1+0,4) = 1848,29(грн/од)
Загальна сума змінних витрат складе:
Вз = Вт + Ва; (3.15)
Вз = 25,00 + 1848,29 = 1873,29 (грн/од)
Мінімальна відпускна ціна програмного продукту зурахуванням отримання нормативного прибутку розраховується за формулою:
Цвmin = (Ав/П + Вт + Ва) · (1 + Рн),(3.16)
де Ав – річна сума постійних витрат (сума амортизації);
П – річний обсяг продажу;
Вт – витрати на тиражування;
Ва – витрати на адаптацію програмного продукту;
Рн – нормативна рентабельність продукції.
При середньому річному обсязі продажу Пс=15од.мінімальна відпускна ціна складе:

Цвmin = (6009.70/15 + 25 + 1848,30) · 1,4 = 3183,52(грн)
Мінімальна ціна продажу програмного продукту зурахуванням податку на додану вартість (ПДВ):
Цмін = (1+Ппдв/100) · Цвмін; (3.17)
де Ппдв – ставка податку на додану вартість;
Цмін = 1,2 · 3183,52 = 3820,22 (грн.),
Ціна продажу програмного продукту перебуває в такихмежах:
Цmin
3820,22 грн
Для визначення обсягу продажу, що забезпечуєрентабельну діяльність, побудуємо графік досягнення беззбитковості – схему, щопоказує вплив на прибуток обсягів реалізації програмного продукту, ціни,постійних і змінних витрат (рис.3.1). За допомогою цього графіка можна знайтитак звану точку беззбитковості. Точка беззбитковості показує кількістьпрограмного продукту, який необхідно продати, щоб загальний виторг відреалізації (без ПДВ) рівнявся загальним витратам. Очевидно, що при цьому обсязіпродажів буде, нарешті, досягнута беззбитковість виробництва й подальшезбільшення обсягу реалізації приведе до появи прибутку.

/>
Рисунок 3.1 – Графік досягнення беззбитковості
Таким чином, навіть при мінімальній відпускній цініпрограми річний продаж 6 одиниць програмного продукту вже приносить певний прибуток.
Для успішного впровадження програмного продукту наринок і досягнення запланованого обсягу продажу необхідно ретельно сплануватирекламну кампанію, що дало б можливість довідатися про існування розробленогопрограмного продукту і його перевагах всім потенційним споживачам.
У нашому випадку кількість потенційних споживачівневелике й розміщати рекламу в засобах масової інформації економічнонедоцільно. Прийнято рішення про розміщення рекламної інформації на основнихтематичних форумах і порталах в мережі Internet. При цьому річні витрати нарозміщення реклами в глобальній мережі складуть:
Зри = Зпр + М · Зпм, (3.18)
де Зпр – витрати на первинне розміщення реклами;
Зпм – плата за щомісячну підтримку рекламнихповідмлень;
М – кількість місяців підтримки.

Зри = 500 + 4 · 100 = 900 (грн/рік)
Крім цього, планується організувати пряму адреснурекламу для потенційних споживачів програмного продукту. Ємність ринку збуту –100 споживачів. Витрати на виготовлення індивідуальних рекламних матеріалів таїх доставку складуть 45 грн/од. Планується на протязі трьох років реалізаціїпроекту охватити адресною рекламою по 30 споживачів на рік, що складеЗра=45·30=1350 грн/рік.
Таким чином загальні щорічні витрати на рекламустановлять:
Зр = Зри +Зра;    (3.19)
Зр = 900 + 1350 = 2150 (грн/рік)
При визначенні показників економічної ефективностіпроекту отриману суму потрібно буде врахувати як додаткові постійні річнівитрати з реалізації програмного продукту.
/>/>3.6 Економія у споживача програмного продукту
Користувач запропонованої програми отримуєекономічний ефект за рахунок скорочення часу вирішення задач в порівнянні звикористанням базового варіанту програми. Проведемо розрахунки, вважаючи, щоціна нової програми співпадає з ціною базової Цн = Цб = 5000 грн.
Річний економічний ефект можна розрахувати якрізницю приведених витрат при використанні базової та нової програми:
Ер = Впрб – Впрн (3.20)

Приведені витрати визначаються за формулою:
Впр = Спр + Ен · Кпр, (3.21)
де Спр – приведені річні експлуатаційні витрати,пов’язані з вирішенням задач;
Кпр – сума приведених капітальних вкладень;
Ен – нормативний коефіціент економічноїефективності.
Для базового варіанту загальну суму капітальнихвкладень визначається витратами на придбання ПЕОМ. В такому разі увідповідності з розрахунками пункта 3.4 Кб = Sоб = 8220 грн.
Для нового варіанта загальна сума капіталовкладеньдодатково включає ціну придбання нової програми: Кн = Sоб + Цн = 8220+2000 =10220 грн.
Величина приведених капіталовкладень в розрахункуприведених витрат визначається з урахуванням долі часу вирішення задач, щорозглядаються, в річному корисному фонді часу роботи ПЕОМ:
/>
де Ткор – річний корисний фонд часу роботи ПЕОМ;
Тм – машинний час вирішення даних задач протягомроку.
Річний корисний фонд часу роботи ПЕОМ розраховуєтьсяза формулою:
Ткор = Тзаг · Тз · Nз · (1 – Пп/100), (3.23)

де Тзаг – загальний річний фонд часу роботи ПЕОМ(робочих днів);
Тз – тривалість робочої зміни;
Nз – кількість робочих змін на день;
Пп – процент планових простоїв ПЕОМ.
При 5-денному робочому тижні та роботі в одну змінуотримаємо:
Ткор = 250 · 8 · 1 · (1 – 5/100) = 1900 годин/рік
Машинний час за рік для вирішення задач звикористанням базової та нової програми:
Тм = Nз · tз, (3.24)
де Nз – кількість задач, що вирішуються за рік;
tз – машинний час вирішення одної задачі.
Отже, для базового і нового варіантів маємо:
Тмб = 200 · 4 = 800 (год/рік); Тмн = 200 · 2 = 400год/рік.
Відповідне значення приведених капітальних вкладень:
Кпрб = (400/1900) · 8220 = 3461,05 (грн) ;
Кпрн = (200/1900) · 12220 = 2572,63 (грн).
Аналогічним чином визначаються приведені річніексплуатаційні витрати при використанні ПЕОМ з урахуванням долі використаннякорисного машинного часу:
Спр = С · Тм/Ткор, (3.25)

де С – загальна річна сума експлуатаційних витрат.
С = Ав + Sз + Sм + Sр ,
де Ав – амортизаційні відрахування;
Sз – витрати по заробітній платі спеціаліста;
Sм – вартість спожитої електроенергії та розходнихматеріалов;
Sр – річні витрати на ремонт ПЕОМ.
Сума амортизаційних відрахувань визначається занормою амортизації:
Ав = К · На/100 ;          (3.26)
Авб = 8220 · 25/100 = 2055,00 (грн) ;
Авн = 12220 · 25/100 = 3055,00 (грн).
Річні витрати по заробітній платі користувача ПЕОМрозрахуємо в припущенні, що умови оплати праці у споживачів і розробниківпрограмного продукту тотожні, за формулою:
Sз = 12 · Зо · (1+Кд) · (1+Кс), (3.27)
де Зо – посадовий оклад спеціаліста;
Кд – коефіціент, що враховує додаткову заробітнуплату;
Кс – коефіціент відрахувань до фондів соціальногострахування.
Sз = 12 · 1700 · (1 + 0,3) · (1 + 0,369) = 36305,88(грн).
Вартість спожитої електроенергії, розходних матеріалівта річні витрати на ремонт ПЕОМ розрахуємо за укрупненимим нормативами ввідсотках від вартості ПЕОМ:

Sм = 0,03 · Вм; (3.28)
Sм = 0,03 · 6000 = 180 (грн);
Sр = 0,08 · Вм; (3.29)
Sм = 0,08 · 6000 = 480 (грн).
Загальна сума річних витрат з експлуатації ПЕОМ:
Сб = 2055,00 + 36305,88 + 180 + 480 = 39020,88(грн);
Сн = 3055,00 + 36305,88 + 180 + 480 = 40020,88(грн).
Приведені експлуатаційні витрати:
Спрб = 39020,88 · 800/1900 = 16429,85 (грн);
Спрн = 40020,88 · 400/1900 = 8425,45 (грн).
Сумарні приведені витрати:
Впрб = 16429,85,03 + 0,2 · 3461,05 = 17122,05(грн)
Впрн = 8425,45 + 0,2 · 2572,63 = 8939,97 (грн).
Річний економічний ефект у споживача нової програми:
Ер = 17122,05 – 8939,97 = 8182,08 (грн)
З урахуванням річної економії споживача ціну продажунової програми встановимо за наступним співвідношенням:
Ц = Цб + 0,25 · Ер; (3.30)
Ц = 5000 + 0,25 · 8182,08 = 7045,02 (грн)

Остаточне значення ціни продажу нової програмивстановимо на рівні Ц=6000 грн.
/>/>3.7 Розрахунок економічної ефективності проекту
Економічна ефективність інвестиційних проектівхарактерізується системою показників, що відображають співвідношення фінансовихвитрат і результатів. В умовах високого рівня інфляції, характерного дляУкраїни, різночасові фінансові показники доцільно приводити к одному моментучасу (першому року реалізації проекту) шляхом дисконтування. Норма дисконтурозраховується за формулою:
r = a + b + c ,(3.31)
де а – облікова ставка НБУ;
b – коефіціент врахування ризиків;
c – плановий рівень інфляції.
r = 0,12 + 0,04 + 0,14 = 0,3
Для розрахунку показників економічної ефективностіпотрібно скласти план грошових потоків (див. табл. 3.4).
Сума виторгу від продажу програмного продуктурозраховується з урахуванням планового обсягу продажу та визначеною ціноюпродажу Ц=3000 грн.
Таблиця 3.4 – План грошових потоківПоказник Значення, грн 0-й рік 1-й рік 2-й рік 3-й рік Плановий обсяг продажу, од. 5 15 25 Виторг від продажу 30000 90000 150000 ПДВ (20%) 5000 15000 25000 Виторг від продажу без ПДВ 25000 75000 125000 Витрати на тиражування 125 375 625 Витрати на адаптацію 9241,50 27724,50 46207.50 Витрати на рекламу 2150 2150 2150 Амортизаційні відрахування 6009.69 6009.69 6009.69 Прибуток від реалізації 7373.81 38640.82 69907.82 Податок на прибуток (25%) 1843.45 9660.20 17476.96 Чистий прибуток 5530.35 28980.61 52430.87 Сума капітальних вкладень 24038.77 Грошовий потік -24038.8 11540.05 34990.31 58440.56 Коефіціент дисконтування 1 0.769 0.592 Поточна дисконтована вартість -24038.8 11540.05038 26915.63 34580.21 Чиста дисконтована вартість -24038.8 -12498.71644 14416.91 48997.13
Сума грошового потока або поточна вартістьвизначається як різниця між фінансовим результатом поточного року Рt (чистийприбуток+амортизаційні відрахування) та поточними витратами Bt .
Поточна дисконтована вартість (ПДС) – це поточнавартість, приведена до начала першого року реалізації проекту за допомогоюкоефіціенту дисконтування КДt, тобто річний економічний ефект зурахуванням інфляції:
ПДСt = (Рt – Bt) ·КДt ;  (3.32)
КДt = 1/(1+r)t (3.33)
Чиста дисконтована вартість – це сума показників ПДСнаростаючим підсумком з першого до поточного року реалізації проекту, тобтосума грошей (з урахуванням інфляції), отриманих по даний рік включно. ПоказникЧДС за останній рік відображає всю суму грошей від реалізації проекту.
Індекс прибутковості – це відносний показник, щохарактерізує рівень доходів, отриманих на одну гривню інвестицій за весь строкреалізації проекту:

/>
/>
Середня рентабельність проекту – це аналогічнийпоказник, що відображає середньорічний рівень ефективності проекту:
РП = ІП / Тпр, (3.35)
де Тпр – строк реалізації проекту.
РП = 3,36/ 3 = 1,12
Термін окупності інвестицій – це строк, за якийкапітальні вкладення погашаються кумулятивним доходом, тобто строк, за якийотримані від проекту реальні (з урахуванням інфляції) гроші перекриваютьвложену суму інвестицій:
/>
де t – останній рік, в якому чиста дисконтованавартість залишається від’ємною.
Якщо в останньому році реалізації проекту ЧДСТ

/>
Основні техніко-економічні показники проекту зведенів таблицю 3.5 .
Таблиця 3.5 – Техніко-економічні показники проектуНайменування показника Значення Разові витрати на обладнання, грн 8220 Доля вартості обладнання в кошторисі проекту, грн 513,75 Загальна сума капітальних вкладень, грн 24038,77
Постійні витрати екплуатації, грн :
— амортизаційні відрахування;
— витрати на рекламу
18028,27
2150,00
Змінні витрати експлуатації, грн/од :
— тиражування програми;
— адаптація програми
25,00
1648,30 Точка беззбитковості продажу, од/рік 6 Ціна базової програми-аналога, грн 5000,00 Річний економічний ефект у споживача, грн 8182,08 Встановлена ціна продажу програми, грн 6000,00 Термін реалізації проекту, років 3 Плановий обсяг продажу за 3 роки, од. 45 Чиста дисконтована вартість (при r = 30%), грн 48997.13 Індекс прибутковості 3,36 Середня рентабельність проекту 1,12 Термін окупності, років 1,47
Показник чистої приведеної вартості ЧПС >0,індекс прибутковості проекту ІП > 1, це свідчить про те, що проектекономічно ефективний, його розробка і впровадження є економічно доцільними.Інвестиції, вкладені в проект окупаються за 0,85 року, а кожна вкладена гривнящорічно приносить 2,06 грн .

/>/>3.8 Висновки
Розробкою даного проекту займеться один виконавець.
Розробка буде вестися впродовж 120 днів.
Сумарні витрати на виконання проекту складають24039,77 грн.
Вартість виставленого на ринок ПЗ складає 6000 грн.
Сума прибутку від кожної установки ПЗ складає1932.04 грн.

Висновки
В наш час навіть зовсім маленькі організації потребуютьвикористання комп'ютеризованих систем автоматизації, що дозволяють ефективноуправляти виробничим процесом. У будь-якій організації, як великій, так імаленькій, виникає проблема такої організації управління даними, яказабезпечила б найбільш ефективну роботу.
У даному проекті розроблена автоматизована підсистемауправління замовленнями у малому бізнесі для приватного підприємства.Розроблені база даних та програма дозволяють зручно та швидко формуватидокументи для обслуговання замовлень клієнтів. Функції підсистеми орієнтованіна конкретну організацію і задовольняють поставленим вимогам.
Основні характеристики розробленого автоматизованої підсистеми:
–   система дозволяє значно скоротити терміни виконання операцій обслугованняпокупців;
–   програма значно зменшила кількість помилок при обслугованні клієнтів;
–   програма не вимагає від користувача ніяких специфічних знань з областікомп'ютерів;
–   програма, розроблена в дипломному проекті, використовує СУБД MS Accessі працює в операційній системі Windows XP, при її реалізації використовувалосявізуальне середовище розробки Borland Delphi 7.
В результат виконаної роботи було автоматизованодеякі операціїї відділу ремонтних робіт. Стало можливим зниження навантаженняна службовців, зайнятих в роботі по формуванню замовлень. Також завдяки зниженнюнавантаження на службовців в них з'явився час для обслуговування додатковихклієнтів. Значно зменшилася кількість помилок, що припускалися, при проведенністандартних операцій оперативного обліку.
Даний продукт є засобом поліпшення економічноїефективності підприємства, оскільки його впровадження приведе до швидкоїокупності витрат на розробку програмного продукту. Програмне забезпечення,розроблене в рамках даного проекту може буде дороблене і використоватися вінших відділах підприємства, а також впроваджено в подібні приватніпідприємства.

Перелік посилань
1.        Вильям Дж. Стивенсон. Управление производством /Пер. с англ.- М.: ООО «Издательство „Лаборатория базовых знаний“,ЗАО „Издательство Бином“, 1998. – 928 с.
2.        Цыгичко В.Н. Руководителю – о принятии решений. –2-е изд, испр. И доп. – М.: ИНФРАб 1996. – 272 с.
3.        Системный анализ и структуры управления (Книгавосьмая). Под общей редакцией проф. В.Г.Шорина. М.: Знание, 1975.-290с.
4.        Гиг Дж., ван. Прикладная общая теория систем. Пер.с англ. – М.: Мир, 1981.- 336с.
5.        Лямец В.И., Тевяшев А.Д. Системный анализ. Вводныйкурс.: Уч. Пособие. – Харьков: ХТУРЭ, 1998.-252 с.
6.        Береза А. М. Основи створення інформаційних систем: [Навчальний посібник] / A. М. Береза. – Київ: Видавництво КНЕУ, 1998. – 205с.
7.        Курс экономической теории: [Учебное пособие / подобщ. ред. М. Н. Чепурина]. – Киров, 1995. – 566с.
8.        Системный анализ и структуры управления: [Подобщей редакцией проф. В.Г.Шорина]. – М.: Знание, 1975. – 290с.
9.        Фаулер М. UML. Основы. Второе издание / М.Фаулер, К.Скотт.– М.: Изд-во МАИ, 2002. – 712 с.
10.      Кватрани Т. Rational Rose 2000 и UML. Визуальноемоделирование / Т. Кватрани. – М.: ДМК Пресс, 2001. – 176 с.
11.      Оптнер С. Л. Системный анализ для решения деловых ипромышленных проблем / С. Л. Оптнер: пер. с англ. – М.: „Советское радио“,1969. – 216 с.
12.      Громова Н. Б. Методы исследования операций вмоделировании организационно-экономических задач / Н. Б. Громова, Э. В. Минько,В. И. Прохоров. – М.: Изд-во МАИ, 1992. – 239 с.
13.      Кремер, Н. Ш. Исследование операций в экономике:[Учебное пособие для вузов] / Н.Ш. Кремер, Б.А. Путко, И.М. Тришин, М.Н.Фридман; под ред. проф. Н.Ш. Кремера. – М.: Банки и биржи, ЮНИТИ, 1997. – 538с.
14.      Таха Х. Введение в исследование операций / Х. Таха.– М.: Мир, 1985. – 264 с.
15.      Экономико-математические методы и прикладные модели: [Учеб. пособие для вузов / под ред. В. В. Федосеева]. – М.: ЮНИТИ, 2000. –652 с.
16.      Ермаков С.М. Статистическое моделирование / С. М.Ермаков, Г. А. Михайлов: – М.: Наука, 1982. – 381 с.
17.      Документация. Отчеты всфере науки и техники. Структура и правила оформления: ДСТУ 3008–95. – Киев:Госстандарт Украины, 1995. – 38 с. – (Государственный стандарт Украины).

Додаток
До пояснювальної записки дипломного проекту „Розробкаавтоматизованого робочого місця управління замовленнями у малому бізнесі (ПП“Сігма»)"
Вихідний код програми
Public Class frmГлавная
Inherits System.Windows.Forms.Form
Private Готов As Boolean = False
Private ТаблицаЗаказчиков As DataTable
Private КликПоЯчейке As Boolean
Private Активный As Integer
Private Меню As Ultrik.MenuStyle.AMenu
Private imПросрочен, imНеПросрочен As Image
Private ТекстАнализа As String
Private Sub frmГлавная_Load(ByVal sender As Object, ByVal e As System.EventArgs) Handles MyBase.Load
Try
РазукраситьИнтерфейс()
БД.Подключение = ПодключениеБД
БД.Подключение.Open()
Me.IsMdiContainer = True
Reload()
Анализировать()
tmrАнализ.Start()
pic.Image = Сервис.ВзятьРисунокИзРесурса(_Рисунок.Главная)
Catch ex As Exception
Err.Raise(Err.Number, ex.Source, ex.ToString, Err.HelpFile, Err.HelpContext)
End Try
End Sub
Public Function Анализировать() As Integer
Try
БД.SQLЗапрос = «select * from Справочник_заказа where Дата_поставки
БД.ВыполнитьЗапросВ_Таблицу()
If БД.Таблица.Rows.Count > 0 Then
picПросрочен.Image = Сервис.ВзятьРисунокИзРесурса(_Рисунок.ГлавнаяДоставкаПросрочена)
ТекстАнализа = «Просрочена доставка заказа»
Else
picПросрочен.Image = Сервис.ВзятьРисунокИзРесурса(_Рисунок.ГлавнаяДоставкаНеПросрочена)
ТекстАнализа = «Нет просроченных заказов»
End If
Return БД.Таблица.Rows.Count
Catch ex As Exception
Err.Raise(Err.Number, ex.Source, ex.ToString, Err.HelpFile, Err.HelpContext)
End Try
End Function
Private Sub РазукраситьИнтерфейс()
Try
УстановитьЦветВыделения(Me)
Catch ex As Exception
Err.Raise(Err.Number, ex.Source, ex.ToString, Err.HelpFile, Err.HelpContext)
End Try
End Sub
Public Sub Reload()
Try
ОбновитьСписок()
Catch ex As Exception
Err.Raise(Err.Number, ex.Source, ex.ToString, Err.HelpFile, Err.HelpContext)
End Try
End Sub
Private Sub ОбновитьСписок()
Dim t As DataTable
Dim Данные As DataRow()
Try
t = New DataTable
ТаблицаЗаказчиков = New DataTable
t.Columns.Add(New DataColumn(«ФИО», "".GetType))
БД.SQLЗапрос = «select Код_покупателя, ФИО from Справочник_заказчиков»
БД.ВыполнитьЗапросВ_Таблицу()
t = БД.Таблица
ТаблицаЗаказчиков = t.Clone
Данные = t.Select("", «ФИО ASC»)
For Each r As DataRow In Данные
ТаблицаЗаказчиков.ImportRow(r)
Next
t = New DataTable
t.Columns.Add(New DataColumn(«ФИО», "".GetType))
For Each Строка As DataRow In ТаблицаЗаказчиков.Rows
t.Rows.Add(New Object() {Строка(«ФИО»)})
Next
dtgЗаказчики.DataSource = t
If ТаблицаЗаказчиков.Rows.Count = 0 Then
Готов = False
Exit Sub
End If
УстановитьСтиль()
УстановитьКлюч()
Выделить()
Catch ex As Exception
Err.Raise(Err.Number, ex.Source, ex.ToString, Err.HelpFile, Err.HelpContext)
End Try
End Sub
Private Sub Выделить()
Try
If Активный > ТаблицаЗаказчиков.Rows.Count — 1 And Активный > 0 Then Активный = 0
dtgЗаказчики.Select(Активный)
dtgЗаказчики.CurrentRowIndex = Активный
Catch ex As Exception
Err.Raise(Err.Number, ex.Source, ex.ToString, Err.HelpFile, Err.HelpContext)
End Try
End Sub
Private Sub УстановитьСтиль()
Try
Стиль = New Ultrik.DGStyle.СтильТаблицы(dtgЗаказчики)
Стиль.Стиль_Установить(Ultrik.DGStyle.СтильТаблицы.ТипСтиля.Label, «ФИО»)
Стиль.Стиль_Ширина(grpButton.Width — 10, «ФИО»)
Стиль.TableStyle.RowHeadersVisible = False
Стиль.TableStyle.AlternatingBackColor = Color.Gainsboro
Стиль.TableStyle.LinkColor = Color.DarkSlateBlue
Стиль.TableStyle.BackColor = Color.Silver
Catch ex As Exception
Err.Raise(Err.Number, ex.Source, ex.ToString, Err.HelpFile, Err.HelpContext)
End Try
End Sub
Private Sub ПоказатьЗаказчика(ByVal пТипОткрытия As _ТипОткрытия)
Dim f As frmЗаказчик
Try
Select Case пТипОткрытия
Case _ТипОткрытия.Добавить
f = New frmЗаказчик
f.ФИО = ""
f.Адресс = ""
f.Телефон = ""
f.ТипОткрытия = пТипОткрытия
Case _ТипОткрытия.Изменить
БД.SQLЗапрос = «select * from Справочник_заказчиков where Код_покупателя = » & КлючЗаказчика
БД.ВыполнитьЗапросВ_Таблицу()
Dim t As DataTable = БД.Таблица
f = New frmЗаказчик
f.ТипОткрытия = пТипОткрытия
f.ФИО = t.Rows(0)(«ФИО»).ToString
f.Адресс = t.Rows(0)(«Адресс»).ToString
f.Телефон = t.Rows(0)(«Телефон»).ToString
f.ТипОткрытия = пТипОткрытия
f.КодЗаказчика = КлючЗаказчика
End Select
f.ShowDialog()
ОбновитьСписок()
Catch ex As Exception
Err.Raise(Err.Number, ex.Source, ex.ToString, Err.HelpFile, Err.HelpContext)
End Try
End Sub
Private Function УстановитьКлюч() As Integer
Dim Cell As DataGridCell
Try
Cell.ColumnNumber = 0
Cell.RowNumber = dtgЗаказчики.CurrentRowIndex
КлючЗаказчика = CInt(ТаблицаЗаказчиков.Select(«ФИО = '» & dtgЗаказчики.Item(Cell).ToString & "'")(0)(«Код_покупателя»))
If КликПоЯчейке And Готов Then Активный = dtgЗаказчики.CurrentRowIndex
КликПоЯчейке = False
Catch ex As Exception
Err.Raise(Err.Number, ex.Source, ex.ToString, Err.HelpFile, Err.HelpContext)
End Try
End Function
Private Sub ПоказатьЗаказы()
Try
If ТаблицаЗаказчиков.Rows.Count > 0 Then
fЗаказы = New frmЗаказы
fЗаказы.MdiParent = Me
fЗаказы.Show()
End If
Catch ex As Exception
Err.Raise(Err.Number, ex.Source, ex.ToString, Err.HelpFile, Err.HelpContext)
End Try
End Sub
Private Sub Найти()
Dim ФИО As String
Dim r As DataRow()
Try
r = ТаблицаЗаказчиков.Select(«ФИО like '*» & txtЗаказчик.Text & "*'")
If r.Length 0 Then ФИО = r(0)(«ФИО»).ToString
For i As Integer = 0 To ТаблицаЗаказчиков.Rows.Count — 1
If ФИО = ТаблицаЗаказчиков.Rows(i)(«ФИО»).ToString Then
Активный = i
ОбновитьСписок()
Exit For
End If
Next
Catch ex As Exception
Err.Raise(Err.Number, ex.Source, ex.ToString, Err.HelpFile, Err.HelpContext)
End Try
End Sub
Private Sub mmnuFileExit_Click(ByVal sender As System.Object, ByVal e As System.EventArgs) Handles mmnuFileExit.Click
Close()
End Sub
Private Sub mmnuСправочникТовара_Click(ByVal sender As System.Object, ByVal e As System.EventArgs) Handles mmnuСправочникТовара.Click
Try
ПоказатьСправочник(_Форма.Уценка)
Catch ex As Exception
Err.Raise(Err.Number, ex.Source, ex.ToString, Err.HelpFile, Err.HelpContext)
End Try
End Sub
Private Sub ПоказатьСправочник(ByVal пФорма As _Форма, Optional ByVal пТипЗаказчика As _ТипЗаказчика = _ТипЗаказчика.Все)
Try
fОбщий = New frmОбщий(True)
fОбщий.Форма = пФорма
fОбщий.ТипЗаказчика = пТипЗаказчика
fОбщий.MdiParent = Me
fОбщий.Show()
Catch ex As Exception
Err.Raise(Err.Number, ex.Source, ex.ToString, Err.HelpFile, Err.HelpContext)
End Try
End Sub
Private Sub mmnuСправочникИзмерений_Click(ByVal sender As System.Object, ByVal e As System.EventArgs) Handles mmnuСправочникИзмерений.Click
Try
ПоказатьСправочник(_Форма.Измерение)
Catch ex As Exception
Err.Raise(Err.Number, ex.Source, ex.ToString, Err.HelpFile, Err.HelpContext)
End Try
End Sub
Private Sub mmnuСправочникПоставщиков_Click(ByVal sender As System.Object, ByVal e As System.EventArgs) Handles mmnuСправочникПоставщиков.Click
Try
ПоказатьСправочник(_Форма.Поставщик)
Catch ex As Exception
Err.Raise(Err.Number, ex.Source, ex.ToString, Err.HelpFile, Err.HelpContext)
End Try
End Sub
Private Sub mmnuСправочникЗаказчков_Click(ByVal sender As System.Object, ByVal e As System.EventArgs) Handles mmnuСправочникЗаказчков.Click
Try
ПоказатьСправочник(_Форма.Заказчик)
Catch ex As Exception
Err.Raise(Err.Number, ex.Source, ex.ToString, Err.HelpFile, Err.HelpContext)
End Try
End Sub
Private Sub mmnuСписокЗаказа_Click(ByVal sender As System.Object, ByVal e As System.EventArgs) Handles mmnuСписокЗаказа.Click
Try
ПоказатьЗаказы()
Catch ex As Exception
Err.Raise(Err.Number, ex.Source, ex.ToString, Err.HelpFile, Err.HelpContext)
End Try
End Sub
Private Sub mmnuСписокЗаказа_DrawItem(ByVal sender As Object, ByVal e As System.Windows.Forms.DrawItemEventArgs) Handles mmnuСписокЗаказа.DrawItem
' Dim TempIcon As New Icon(Application.StartupPath & "\IconMenu\Список заказов.ico")
Dim Ic As New Icon(Сервис.ВзятьStreamИзРесурса(_Рисунок.МенюСписокЗаказов), 20, 20)
Try
Меню.DrawItems(e, mmnuСписокЗаказа, Ic)
Catch ex As Exception
Err.Raise(Err.Number, ex.Source, ex.ToString, Err.HelpFile, Err.HelpContext)
End Try
End Sub
Private Sub mmnuСписокЗаказа_MeasureItem(ByVal sender As Object, ByVal e As System.Windows.Forms.MeasureItemEventArgs) Handles mmnuСписокЗаказа.MeasureItem
Try
Меню.MeasureItems(e, mmnuСписокЗаказа)
Catch ex As Exception
Err.Raise(Err.Number, ex.Source, ex.ToString, Err.HelpFile, Err.HelpContext)
End Try
End Sub
Private Sub mmnuFileExit_DrawItem(ByVal sender As Object, ByVal e As System.Windows.Forms.DrawItemEventArgs) Handles mmnuFileExit.DrawItem
' Dim TempIcon As New Icon(Application.StartupPath & "\IconMenu\Выход.ico")
Dim Ic As New Icon(Сервис.ВзятьStreamИзРесурса(_Рисунок.МенюВыход), 20, 20)
Try
Меню.DrawItems(e, mmnuFileExit, Ic)
Catch ex As Exception
Err.Raise(Err.Number, ex.Source, ex.ToString, Err.HelpFile, Err.HelpContext)
End Try
End Sub
Private Sub mmnuFileExit_MeasureItem(ByVal sender As Object, ByVal e As System.Windows.Forms.MeasureItemEventArgs) Handles mmnuFileExit.MeasureItem
Try
Меню.MeasureItems(e, mmnuFileExit)
Catch ex As Exception
Err.Raise(Err.Number, ex.Source, ex.ToString, Err.HelpFile, Err.HelpContext)
End Try
End Sub
Private Sub mmnuСправочникЗаказчков_DrawItem(ByVal sender As Object, ByVal e As System.Windows.Forms.DrawItemEventArgs) Handles mmnuСправочникЗаказчков.DrawItem
' Dim TempIcon As New Icon(Application.StartupPath & "\IconMenu\Список заказчиков.ico")
Dim Ic As New Icon(Сервис.ВзятьStreamИзРесурса(_Рисунок.МенюСписокЗаказчиков), 20, 20)
Try
Меню.DrawItems(e, mmnuСправочникЗаказчков, Ic)
Catch ex As Exception
Err.Raise(Err.Number, ex.Source, ex.ToString, Err.HelpFile, Err.HelpContext)
End Try
End Sub
Private Sub mmnuСправочникЗаказчков_MeasureItem(ByVal sender As Object, ByVal e As System.Windows.Forms.MeasureItemEventArgs) Handles mmnuСправочникЗаказчков.MeasureItem
Try
Меню.MeasureItems(e, mmnuСправочникЗаказчков)
Catch ex As Exception
Err.Raise(Err.Number, ex.Source, ex.ToString, Err.HelpFile, Err.HelpContext)
End Try
End Sub
Private Sub mmnuСправочникТовара_DrawItem(ByVal sender As Object, ByVal e As System.Windows.Forms.DrawItemEventArgs) Handles mmnuСправочникТовара.DrawItem
' Dim TempIcon As New Icon(Application.StartupPath & "\IconMenu\Товар.ico")
Dim Ic As New Icon(Сервис.ВзятьStreamИзРесурса(_Рисунок.МенюТовар), 20, 20)
Try
Меню.DrawItems(e, mmnuСправочникТовара, Ic)
Catch ex As Exception
Err.Raise(Err.Number, ex.Source, ex.ToString, Err.HelpFile, Err.HelpContext)
End Try
End Sub
Private Sub mmnuСправочникТовара_MeasureItem(ByVal sender As Object, ByVal e As System.Windows.Forms.MeasureItemEventArgs) Handles mmnuСправочникТовара.MeasureItem
Try
Меню.MeasureItems(e, mmnuСправочникТовара)
Catch ex As Exception
Err.Raise(Err.Number, ex.Source, ex.ToString, Err.HelpFile, Err.HelpContext)
End Try
End Sub
Private Sub mmnuСправочникИзмерений_DrawItem(ByVal sender As Object, ByVal e As System.Windows.Forms.DrawItemEventArgs) Handles mmnuСправочникИзмерений.DrawItem
' Dim TempIcon As New Icon(Application.StartupPath & "\IconMenu\Единицы измерения.ico")
Dim Ic As New Icon(Сервис.ВзятьStreamИзРесурса(_Рисунок.МенюЕдиницыИзмерения), 20, 20)
Try
Меню.DrawItems(e, mmnuСправочникИзмерений, Ic)
Catch ex As Exception
Err.Raise(Err.Number, ex.Source, ex.ToString, Err.HelpFile, Err.HelpContext)
End Try
End Sub
Private Sub mmnuСправочникИзмерений_MeasureItem(ByVal sender As Object, ByVal e As System.Windows.Forms.MeasureItemEventArgs) Handles mmnuСправочникИзмерений.MeasureItem
Try
Меню.MeasureItems(e, mmnuСправочникИзмерений)
Catch ex As Exception
Err.Raise(Err.Number, ex.Source, ex.ToString, Err.HelpFile, Err.HelpContext)
End Try
End Sub
Private Sub mmnuСправочникПоставщиков_DrawItem(ByVal sender As Object, ByVal e As System.Windows.Forms.DrawItemEventArgs) Handles mmnuСправочникПоставщиков.DrawItem
' Dim TempIcon As New Icon(Application.StartupPath & "\IconMenu\Поставщики.ico")
Dim Ic As New Icon(Сервис.ВзятьStreamИзРесурса(_Рисунок.МенюПоставщики), 20, 20)
Try
Меню.DrawItems(e, mmnuСправочникПоставщиков, Ic)
Catch ex As Exception
Err.Raise(Err.Number, ex.Source, ex.ToString, Err.HelpFile, Err.HelpContext)
End Try
End Sub
Private Sub mmnuСправочникПоставщиков_MeasureItem(ByVal sender As Object, ByVal e As System.Windows.Forms.MeasureItemEventArgs) Handles mmnuСправочникПоставщиков.MeasureItem
Try
Меню.MeasureItems(e, mmnuСправочникПоставщиков)
Catch ex As Exception
Err.Raise(Err.Number, ex.Source, ex.ToString, Err.HelpFile, Err.HelpContext)
End Try
End Sub
Private Sub mmnuОПрограмме_DrawItem(ByVal sender As Object, ByVal e As System.Windows.Forms.DrawItemEventArgs) Handles mmnuОПрограмме.DrawItem
' Dim TempIcon As New Icon(Application.StartupPath & "\IconMenu\О программе.ico")
Dim Ic As New Icon(Сервис.ВзятьStreamИзРесурса(_Рисунок.МенюОпрограмме), 20, 20)
Try
Меню.DrawItems(e, mmnuОПрограмме, Ic)
Catch ex As Exception
Err.Raise(Err.Number, ex.Source, ex.ToString, Err.HelpFile, Err.HelpContext)
End Try
End Sub
Private Sub mmnuОПрограмме_MeasureItem(ByVal sender As Object, ByVal e As System.Windows.Forms.MeasureItemEventArgs) Handles mmnuОПрограмме.MeasureItem
Try
Меню.MeasureItems(e, mmnuОПрограмме)
Catch ex As Exception
Err.Raise(Err.Number, ex.Source, ex.ToString, Err.HelpFile, Err.HelpContext)
End Try
End Sub