Моделювання задач масового обслуговування ЕОМ

Міністерствоосвіти і науки України
Рубіжанськийполітехнічний коледж ім. О. Є. Порай-Кошиці
Луганськогонаціонального педагогічного університету
іменіТараса Шевченка
Курсовий проект
зпредмету « Технічне обслуговування ЕОМ»
КП.5.05010201.4.11.01.00

 Виконав студент: гр. ___КД05___
 ________Шеремет О.В.._______
 Дата _________________________
 Керівник роботи
 ____Днепровський О.Ю.______
 Дата _______________________

2009рік

Міністерствоосвіти і науки України
Рубіжанськийполітехнічний коледж ім. О. Є. Порай-Кошиці
Луганськогонаціонального педагогічного університету
іменіТараса Шевченка

Відділення:економічне
ЗатвердженоСпеціальність 5.050102501
ЗАВДАННЯ
длякурсового проектування
Студента___ курсу групи___________________________________________
____________________________________________________________
Темакурсового проекту:_______________________________________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________
____________________________________________________________
Курсовий проектвиконано в такому обсязі
Вступ
1. Теоретичначастина:
Опис теоретичнихпитань по задачах масового обслуговування;
Побудова моделі задачімасового обслуговування;
2. Опис конкретногопристрою та засобів з його обслуговування
Історія розвиткуцифрового пристрою (ЦП)
Опис складових ЦП
Технічні тапрограмні засоби обслуговування ЦП
3. Розрахунокнадійності цифрового вбудованого контролеру
4. Економічнийрозрахунок таобґрунтування конфігурацій ЕОМ
Висновок
Перелік використаних джерел
Керівниккурсового проекту ____________________
Дата видачі «___»_________________200__р.
Дата закінчення
Курсового проекту«___»_________________200__р.

Зміст
Вступ
1. Моделювання задач масовогообслуговування
1.1  Опис теоретичних питань по задачах масовогообслуговування
1.1.1  Класифікація систем масового обслуговування
1.1.2 Задачі аналізу одноканальнихсистем масового обслуговування
1.1.2.1 Задача аналізудетермінованої системи
1.1.2.2 Задача аналізу розімкнутоїсистеми з очікуванням (потоки вимог Пуасоновські)
1.1.2.3 Задача аналізу замкнутоїсистеми з очікуванням (потоки вимог Пуасоновські)
1.2 Дослідження моделі обслуговування ЕОМз комбінованим відновленням після відмов однотипних Тезів
1.2.1 Метод побудови моделі
1.2.2 Програма
1.2.3 Опис програми ..
2.  Технічні та програмні засобиобслуговування і експлуатації жорсткого диску
2.1  Технічний опис HDD IDE AT
2.1.1  Магнітні диски
2.1.2 Двигун шпінделя
2.1.3 Рідинний підшипник
2.1.4 Магнітні головки
2.1.5 Позиціонування
2.1.6 Канал зчитування/запису
2.1.7 Електронні компонентивінчестера
2.2  Зберігання інформації
2.2.1 Розділи або Partitions .....
2.2.2 MBR
2.3  Класифікаціянесправностей жорстких дисків
2.3.1 Логічні несправності
2.3.2 Несправності електроніки диска
2.3.3 Руйнуванняслужбовоїінформації диска
3. Розрахунок надійностівбудованого контролера
3.1 Надійність систем. Поняттянадійності
3.2 Кількісніхарактеристики безвідмовності .
3.2.1Напрацювання на відмову
3.3 Постанова математичної моделірозрахунку
3.4 Розрахунок надійності вбудованогоконтролеру
4. Складання конфігурації ломпютерадля придбання додаткового по причині розширення фірми
4.1 Завдання
4.2 Аналізнеобхідноїконфігурації
4.3 Склад конфігурації
4.4 Вибір відповідної конфігурації
Висновок
Літератіра

Вступ
У першомурозділі курсового проекту з предмету технічне обслуговування ЕОМ я розглянувзадачі масового обслуговування ЕОМ та модель для імітації виробничої діяльностіВЦ.
Задачімасового обслуговування умовно ділять на:
а) задачіаналізу;
б) задачісинтезу.
Задачі аналізувикористовують оцінку ефективності функціонування системи масовогообслуговування при незмінних, наперед заданих вхідних характеристиках системи;структури системи; дисципліни обслуговування; потоках вимог та законіврозподілу часу їх обслуговування.
Задачі синтезунаправлені на пошук оптимальних параметрів системи масового обслуговування.Систему масового обслуговування в загальному випадку можна представити яксукупність послідовно зв’язаних між собою вхідних потоків вимог наобслуговування черг, каналів обслуговування та вихідних потоків вимог. імітації виробничої діяльно ВЦ при планово-попереджувальному обслуговуванні. Модель для виробничої діяльності ВЦ розглядаєнаступне питання: «Розробка моделі для експлуатованого парку ЕОМ.
У другому розділі ярозглянув обслуговування та експлуатацію жорстких дисків. Жорсткий диск – одна зосновних частин ПК призначена для зберігання інформації.Маричніпринтери.На мою думку жорсткий диск – це найважливіша частинакомп’тера, так як саме головне, що знаходиться в ПК – це інформація. Тому, припошкодженні та виходу з ладу жорсткого диску вся інформація може втратися. Щобцього не сталося, в цьому розділі я описав, як можна попередити поломкужорсткого диску, його обслугогвування, та перші симптоми несправностей.
У третьому розділі я зробив розрахуємо надійність вбудованого контролеразгідно варіанту. При розрахунку надійності враховується:
- відмови елементів є незалежними і випадковимиподіями;
- враховуються тільки елементи, що входять взавдання;
- вірогідність безвідмовної роботи підкоряєтьсяекспоненціальному закону розподілу;
- умови експлуатації елементів враховується приблизноза допомогою коефіцієнтів;
- враховуються катастрофічні відмови.
У четвертомурозділі я склав конфігурацію комп’ютера для роботи з відео. Комп’ютер дляроботи з відео призначений для обробки відео, а саме для кодування, зміниформату, редагівання та збереження відеофільмів. При виборі ПК сліддотримуватись таких вимог:
- відповідністьапаратних засобів;
- надійність;
- ергономічність.
Можливість роботикомп’ютера в складі локальної комп’ютерної мережі, можливо скласти наступнівимоги до конфігурації:
- високашвидкість роботи процесора;
- достатнійоб’єм пам’яті;
- окрема відеокарта;
-  об’ємнакопичувача на жорстких дисках більшесереднього;
- наявністьпишучого приводу DVD+-RW дисків (враховуючи відмову відвиробництва гнучких дисків);
- вартість програмногозабезпечення при складанні конфігурації не враховується.

1. Моделюваннязадач масового обслуговування
1.1  Опис теоретичних питань по задачах масовогообслуговування
 
Задачімасового обслуговування умовно ділять на
- задачі аналізу;
- задачі синтезу;
Задачі аналізувикористовують оцінку ефективності функціонування системи масовогообслуговування при незмінних, наперед заданих вхідних характеристиках системи;структури системи; дисципліни обслуговування; потоках вимог та законіврозподілу часу їх обслуговування.
Задачі синтезунаправлені на пошук оптимальних параметрів системи масового обслуговування.Систему масового обслуговування в загальному випадку можна представити яксукупність послідовно зв’язаних між собою вхідних потоків вимог на обслуговуваннячерг, каналів обслуговування та вихідних потоків вимог.
Схеми системиобслуговування приведені на рисунку 1.1:
/>

Вхідні потоки               Черга                   Канал Вихідні потоки
                                       обслуговування
Рисунок 1.1 — Схеми системи обслуговування

Випадкових характервхідного потоку вимог, а також час обслуговування каналів, призводить доутворення випадкового процесу, котрого потрібно дослідити.
1.1.1 Класифікація системмасового обслуговування
Якщодосліджені чи задані потоки вхідних вимог, механізм (число каналівобслуговування, час обслуговування та ін.) та дисципліна обслуговування, то цедає базис для побудови математичної моделі системи.
В задачаханалізу систем масового обслуговування в якості основних показниківфункціонування системи можуть бути використані:
1) ймовірність простою P0каналу обслуговування;
2) ймовірність того, що всистемі знаходяться n вимог (ймовірність Pn):
3) середнє число вимог, щознаходяться в системі
 (Nсист = />);
середнє число вимог, що знаходяться в черзі
/>, де
         Nk– число каналів обслуговування.
4) Середній час очікування вчерзі Tчерг.
Длярозімкнутої системи
 />, де

         /> — цеінтенсивність надходження потоковимог в систему.
         Длязамкнутої системи:
/>, де
         m –число вимог, що потребують обслуговування.
5) середній час очікуваннявимог в системі Tсист;
6) середнє число вільнихканалів обслуговування:
/>
7) середнє число зайнятихканалів обслуговування: />
1.1.2 Задачіаналізу одноканальних систем масового обслуговування
Як видно зприведеної класифікації систем масового обслуговування, є велика кількістьрізновидностей. Обмежимось системами масового обслуговування які найбільш частозустрічаються.
- детерміновані одноканальні
- одноканальні розімкнуті з найпростішимпотоком надходження вимог до системи
- одноканальні замкнуті(потік вимог Пуассоновський) – з очікуванням.
Усі ці системиможуть бути досліджені аналітичними методами, побудованими на основіпредставлення процесу формування системи як марковського процесу з неперервнімчасом та детермінованим станом.

1.1.2.1 Задачааналізу детермінованої системи
а) Постановказадачі.
Нехайдосліджується виробничий процес, в котрому надходження вимог відбувається черезрівні проміжки часу.
Таким чином: />, тобтоінтенсивність потоку надходження вимог />, котра дорівнює />також є const, іобслуговування проводиться через рівні проміжки часу /> (інтенсивність обслуговування /> також єconst). Є один канал обслуговування, та вважається, що />, (інакше черга буде безкінечнозростати)
Вважаємотакож, що на початок обслуговування в системі уже знаходиться n вимог, інеобхідно визначити, через який час черга зникне:
/> - називаєтьсякоефіцієнтом використання.
Черга будебезкінечно зростати, якщо />, якщо він дорівнює одиниці, точерга буде мати постійну довжину. Схематично робота системи масовогообслуговування що розглядається представляється наступним чином (рисунок 1.2):
/>         />                                                                                 />/> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> />

вхідний потіквимог     черга         канал вихідний потік вимог
                                                         обслуговування
Рисунок 1.2

Покиобслуговується черга з n вимог, протягом часу />знову поступає на обслуговування /> перших вимог
/>
Аналогічнопоки будуть обслуговуватися />вимог протягом часу /> додатково надійдуть наобслуговування /> вимог.
/>,
 цевідбувається до тих пір, поки не буде виконуватись рівність />, після чого чергазникне.
Весь процесфункціонування системи масового обслуговування можна представити в аналітичномувигляді.
Час, черезкотрий черга зникне, можна навіть представити у вигляді:
/>
б) Дослідженняматематичної моделі.
Для обчисленнячасу, через який черга зникне необхідно розкрити математичну модель, а саме:
/>
/>

В моделівикористана формула суми геометричної прогресії. Чим ближче інтенсивністьпотоку /> доінтенсивності обслуговування />, тим через більший проміжок часузникне черга. Якщо величиною />можна знехтувати для спрощення,тоді можемо записати, що />
1.1.2.2 Задачааналізу розімкнутої системи з очікуванням (потоки вимог Пуасоновські)
а) Постановказадачі.
Нехай данадеяка система масового обслуговування, для котрої справедливі наступнігіпотези:
1) ймовірність надходженнявимог не залежить від прийнятого початку відліку часу, а залежить тільки відчасу періоду спостереження (потік стаціонарний)
2) не надходять до систему іне покидають її одночасно 2 чи більше вимог (потік стаціонарний)
3) надходження однієї вимогине залежить від надходження іншої (відсутність післядії). Відомі такожінтенсивність />надходження потоків вимог (середнєчисло обслуговування за одиницю часу — />). Потрібно визначити основніхарактеристики системи, а саме:
- P – ймовірність простоюканалу обслуговування
- /> — ймовірність того, що в системізнаходяться n-вимог
- /> - середнє число вимог, щознаходяться в системі
- /> - середнє число вимог, щознаходяться в черзі
- /> - середній час очікування вимог всистемі.
Потік вимог,що володіє якостями стаціонарності, ординарності та відсутністю післядії,називають простішим. В нашій задачі потік вимог простіший. Основним поняттямпри аналізі процесу системи масового обслуговування є стан системи. Знаючи стансистеми можна передбачити у ймовірностному сенсі її поведінку. Простіший потік– це стаціонарний Пуасоновський потік. Якщо всі потоки подій, що переводятьсистему із одного стану до іншого являються Пуасоновськими, то для цих системиймовірність стану описується за допомогою систем звичайних диференційнихрівнянь. В більшості задач не прикладного характеру заміна неПуасоновськогопотоку подій Пуасоновським з тими ж інтенсивностями призводить до отриманнярішення, котре мало відрізняються від істинного, а іноді і зовсім невідрізняється. В якості критерію відмінності реального стаціонарного потоку відПуасоновського можна розглядати близькість математичного очікування числадисперсій подій, що надходять на визначеній ділянці часу в реальному потоці.
Існуєвизначений математичний прийом, що значно полегшує вивід диференційногорівняння для ймовірностного стану. Спочатку будується розмічений граф стану зпоказом можливих переходів. Це полегшує дослідження та робить його більшнаглядним. Граф стану, на котрому проставлені не тільки стрілки переходів, алей інтенсивність відповідних потоків подій називають розміченим.
Закреслиморозмічений граф стану одноканальної розімкнутої системи масового обслуговуванняз очікуванням (рисунок 1.3):
/>/>/>/>/>/>         />                />                 />                />                />                />
/>/>/>/>/>                                               ........
/>
S0  
Sn+1  
Sn  
Sn-1  
S1            />                />                 />                />                />                />
Рисунок 1.3
Якщо складенийрозмічений граф стану, то для побудови математичної моделі, тобто для складаннясистеми звичайних диференційних рівнянь рекомендується використовувати наступніправила:
— Похідна /> ймовірностіперебування системі у стані n дорівнює алгебраїчній сумі наступних величин:число величин цієї суми дорівнює числу стрілок на графі стану системи, що з’єднуєстан n з іншими станами.
— Якщо стрілканаправлена в стан n, то відповідна величина береться зі знаком “+”.
— Якщо стрілканаправлена зі стану n – то зі знаком “-“.
— Кожнавеличина суми дорівнює добутку ймовірностей того стану, з котрого направленастрілка на інтенсивність потоку подій, що переводять систему по даній стрілці.
Увідповідності з розміченим графом стану, використовуючи даний стан, запишемосистему звичайних диференційних рівнянь ймовірностей стану таким чином:
/>;
/>
б) Дослідженняматематичної моделі.
Обмежемсядослідженням режиму роботи що встановився замкнутої одноканальної системи.Тоді:
/> (n=0,1,...)
Дійсно,замість системи диференційних рівнянь отримуємо систему алгебраїчних рівнянь:
/>
/>
/>
Використовуючиотриману систему алгебраїчних рівнянь легко виразити ймовірності стану системиу вигляді квадратної рекурентної формули. З першого рівняння визначаєтьсяймовірність присутності однієї вимоги в системі.
/>
Із другогорівняння ймовірність присутності двох вимог в системі:
/>
І в результатіотримуємо:
/>
Аналогічнопроводиться перетворення для />
/>
/>
І врештісумуємо отримані значення /> та знаходимо суму:
/>
/>
/>
Використовуючиформулу геометричної прогресії отримуємо:
/>
і при /> />, сума:
/>
Звідки мимаємо:
1) ймовірність простою каналуобслуговування: />
2) знаходимо ймовірністьтого, що в системі знаходиться />вимог:
/>
3) середнє число вимог, щознаходяться в системі:
/>
/>
Остання дужкає похідною від наступного виразу:
/>             />,
тобто цейвираз дорівнює: />
В результатіотримуємо: />
4) Далі знаходимо середнєчисло вимог, що знаходяться в черзі:
/>
5) Знаходимо середній часочікування вимоги в системі, котрий можливо визначити, знаючи середнє числовимог, що знаходяться в системі:
/>
1.1.2.3 Задачааналізу замкнутої системи з очікуванням (потоки вимог Пуасоновські)
а) Постановказадачі.
Нехайдосліджується деяка система масового обслуговування з обмеженою кількістю вимогв системі, тобто вимоги, що обслуговуються, знову повертаються в системуобслуговування. Інтенсивність надходження однієї вимоги в систему відома ідорівнює />.Інтенсивність обслуговування також відома та дорівнює />. Число вимог, що потребуютьобслуговування. дорівнює />. Необхідно визначити основніхарактеристики системи, а саме – ймовірність того, що в системі є />вимог — />. Ймовірністьпростою каналу обслуговування -/>.Середнє число вимог, щознаходяться в черзі — />. Середнє число вимог, щознаходяться в системі -/>. Середній час очікування в черзі- />.Середній час очікування вимоги в системі — />.
Стан системибудемо пов’язувати з числом вимог, що знаходяться в системі. При цьому можливідва стани:
1) число вимог, що поступилив систему, дорівнює нулю />, тобто канали обслуговуванняпростоюють.
2) число вимог, що поступилив систему />.
Закреслиморозмічений граф стану одноканальної замкнутої системи масового обслуговування зочікуванням(рисунок 1.4):
 /> />           />  />                           />
/>

 />      />               />       /> /> /> 
Рисунок 1.4
б) Побудоваматематичної моделі.
Увідповідності до розміченого графа стану та використовуючи правило Колмагорова,запишемо систему диференційних рівнянь для ймовірності стану:
/>;
/>
/>
 
Обмежемсядослідженням режиму роботи системи, що встановився. Тоді:
/>, />
і замістьсистеми звичайних диференційних рівнянь ми отримуємо систему алгебраїчнихрівнянь:

/>
/>
Для /> неважкоотримати рекурентну формулу:
/>; при />
/>; при />
/>
/>;
Ймовірністьтого, що в системі знаходиться />вимог, складе:
/>
 
Використовуючирівність:
/>
можна отримативираз для />.
Ймовірністьпростою каналу обслуговування />буде дорівнювати:
/>
Середнє числовимог, що знаходяться в черзі, дорівнює:
/>
Середній часочікування вимоги в черзі:
/>
Середній часочікування вимоги в черзі:
/>.
Як можнапомітити, визначення основних характеристик одноканальних систем масовогообслуговування вимагає великої обчислювальної роботи, в зв’язку з чим всірозрахунки робляться на комп’ютері.
1.2 Побудовамоделей задач масового обслуговування (на прикладі роботи обчислювальногоцентру (ОЦ))
1.2.1 Модель дляімітації виробничої діяльності ОЦ
1.2.1.1 Завдання
Розробити модельдля імітації виробничої діяльності ОЦ при планово-запобіжному обслуговуванніексплуатованого парку ЕОМ. По отриманій моделі оцінити розподіл випадковоюзмінною „число машин знаходяться на позаплановому ремонті“.
ОЦ має в своємускладі парк ЕОМ, що забезпечує середню продуктивність і що базується на ЕОМ IBMPC з ЦП типу 386SX і 386DX. Окрім: цього на ОЦ використовуються як мережнісервери машини типу 486DX і Pentium, підтримуючі локальні сіті, в якихздійснюється складна цифрова обробка великих цифрових масивів інформації, окрімцього, розв'язуються задачі розробки кольорових зображень.
На ОЦ прийнятопланово-профілактичне обслуговування. ОЦ з невеликим парком ЕОМ і тому ремонтомЕОМ займається всього один радіо механік ( в термінах СМО — ремонтник). Цеозначає: що одночасно можна виконувати обслуговування тільки однієї ЕОМ. ВсіЕОМ повинні регулярно проходити профілактичний огляду. Число ЕОМ що піддаєтьсящоденному огляду згідно графіка, розподілено рівномірно і складає від 2 до 6.Час, необхідний для огляду і обслуговування кожної ЕОМ приблизно розподілено вінтервалі від 1, 5 до 2, 5 ч. За цей час необхідно перевірити саму ЕОМ, а такожтакі зовнішні пристрої як кольорові струменеві принтери, потребуючі в зміні абозаправці картриджів фарбником. Декілька ЕОМ мають як зовнішні пристроїкольорові плоттери (графічні пристрої), у яких достатньо складнийпрофілактичний огляд.
Робочий деньремонтника триває 8 ч, але можлива і багатозмінна робота.
В деяких випадкахпрофілактичний огляд уривається для усунення раптових відмов мережних серверів,що працюють у три зміни, т. е 24 ч в доба. В цьому випадку поточнапрофілактична робота припиняється, і ремонтник починає без затримки ремонтусерверу. Проте, машина-сервер, потребуюча в ремонті, не може витіснити іншумашину-сервер, вже що стоїть на позаплановому ремонті.
Розподіл часу міжнадходженнями машин-серверів є пуассоновським з середнім інтервалом рівним 48ч. Якщо ремонтник відсутній у момент надходження ЕОМ ці ЕОМ повинні чекати до8ч ранку. Час їх обслуговування розподілено по експоненті з середнім значення в25 ч. Необхідно побудувати GPSS-модель для імітації виробничої діяльності ОЦ.По отриманій моделі необхідно оцінити розподіл випадкової змінної „числомашин-серверів, що знаходяться на позаплановому ремонті“. Виконати прогінмоделі, що імітує роботу ОЦ в течії 25 днів, враховуючи проміжну інформаціюпісля закінчення кожних п'яти днів. Для спрощення можна вважати, що ремонтникпрацює 8 ч в день без перерви, і не враховувати вихідні. Це аналогічно тому, щоОЦ працює 7 днів в тиждень.
1.2.1.2 Методпобудови моделі
Розглянемо сегмент планового огляду ЕОМ(рисунок 1.5). Транзакти, підлягаючі плановому огляду, є користувачамиобслуговуючого приладу (ремонтник), яким не дозволено його захоплення. ЦіЕВМ-транзакти проходять через перший сегмент моделі щодня з 8 ч ранку.ЕОМ-транзакт входить в цей сегмент. Після цього транзакт поступає в блок SPLIT,породжувати необхідне число транзактов, ЕОМ, що є, заплановані на цей день дляогляду. Ці ЕВМ-транзакти проходять потім через послідовність блоківSEIZE-ADVANCE-RELEASE і покидають модель.
/>
Рисунок 1.5 — Перший сегмент
Сегмент»позапланового ремонту" ЕОМ — сервери, потребуючий в позаплановомуремонті, рухаються в модель в своєму власному сегменті. Використовування нимиприладу імітується простою послідовністю блоків PREEMPT-ADVANCE- RETURN. БлокPREEMPT підтверджує пріоритет обслуговування ЕОМ — серверу (в блоці в полі В непотрібен PR) (рисунок 1.6 )
/>
Рисунок 1.6 –Другий сегмент
Сегмент«почало і закінчення» робочого дня ОЦ. Для того, щоб організуватизавершення поточного дня роботи ОЦ після закінчення кожного 8-ми ч дня і йогопочатку в 8 ч ранки, використовується спеціальний сегмент. Транзакти — диспетчер входить в цей сегмент кожні 24 ч (починаючи з кінцем першого робочогодня), Цей транзакт, має в моделі вищий пріоритет, потім негайно поступає вPREEMPT, має в полі В символу PR. Диспетчеру, таким чином, дозволенозахоплювати прилад-ремонтник незалежно від того, ким є поточний користувач(якщо він є). Далі, через 16 ч, диспетчер звільняє прилад-ремонтник, дозволяючизакінчити раніше перервану роботу (за наявності такої). (рисунок 1.7).

/>
Рисунок 1.7 — Третій сегмент
Сегмент«збір даних для непрацюючих ЕОМ — серверів. Для збору даних, що дозволяютьоцінити розподіл числа непрацюючих ЕОМ — приладів, використовується цей окремийсегмент. (рисунок 1.8)
/>
Рисунок 1.8 — Четвертий сегмент
Для цієї метивикористовується зважені таблиці, які дозволяють вводити в них в один і той жемомент часу спостережувані випадкові величини. Для цієї мети включаються дваблоки — TABULATE, але якщо введення в таблицю випадкове (значення величин ³2), то цей підхід не годний.В цьому випадку використовується необов'язковий елемент операнд, званий ваговимчинником, означаючий число раз, яке величина, що підлягає табуляції, повиннавводиться в таблицю. Це дозволяє призначати різну вагу різним спостережуванимвеличинам.
Сегмент»проміжна видача" і закінчення моделювання в кінці днявикористовується послідовність GENERATE-TERMINATE (рисунок 1.9).
/>
Рисунок 1.9 — Сегмент таймеру
Розглянемотаблицю розподілу (Таблиця 1.1.)
Таблиця 1.1Оператори GPSS Призначення Транзакти:  1-ий сегмент ЕОМ, призначена для планового профілактичного огляду  2-ий сегмент ЕОМ-сервер, потребуюча в позаплановому ремонті  3-ий сегмент Диспетчер, що відкриває в 8 ранку ОЦ и закриваючий його через 8 ч  4-ий сегмент Спостерігач, що стежить за вмістом черги для оцінки розподілу числа несправних ЕОМ -серверів: Р1 — параметр, в який заносяться відмітки часу Р2 — параметр, в який заноситься довжину черги  5-ий сегмент Транзакт, забезпечуючий проміжну видачу результатів Прилади:  BAY R Ремонтник Функції:  JQBS Описує рівномірне розподіл от 1 до 3; одержану величину можна інтерпретувати як число, на 1 менше числа ЕОМ, що прибувають щодня на плановий огляд  XPDIS Експоненціальна функція розподіли Черги:  TRUBIL ЕОМ — сервери яких коштують несправні Таблиці:  LENTH Таблиця, в яку заносять число несправних ЕОМ — серверів

В таблиці 1.1 заодиницю часу вибрано 1 хвилину.
Розглянемопрограму моделі, складену на мові GPSS.
XPDIS FUNCTIONRN1, C24
 0, 0/. 1. 104/.2. 222/. 3. 355/. 4. 509/. 5. 69/. 6. 915/. 7, 1. 2
, 75, 1. 38/. 8,1. 6/. 84, 1. 85/. 88, 2. 12/. 9, 2. 3/. 92, 2. 52/. 94, 2. 81
 . 95, 2. 99/.96, 3. 2/. 97, 3. 5/. 98, 3. 9/. 99, 4. 6/. 995, 5. 3/. 998, 6. 2
 . 999, 7/. 9998,8
 JOBS FUNCTIONRN1, C2
0, 1/1, 4
 LENTH TABLE P2.0, 1, W6
* MODEL SEGMENT 1
1 GENERATE 1440,1, 2
2 SPLIT FN$JOBS,NEXT1
3 NEXT1 SEIZE BAY
4 ADVANCE 120, 30
5 RELEASE BAY
6 TERMINATE
 * MODEL SEGMENT2
7 GENERATE 2880,FN$XPDIS, 2
8 QUEUE TRUBL
9 PREEMPT BAY
10 ADVANCE 150,FN$XPDIS
11 RETURN BAY
12 DEPART TRUBL
13 TERMINATE
 * MODEL SEGMENT3
14 GENERATE 1400,481, 3
15 PREEMPT BAY,PR
16 ADVANCE 960
17 RETURN BAY
18 TERMINATE
 * MODEL SEGMENT4
19 TRANSFER, 1,1, 2, F
20 WATCH MARK 1
21 ASSIGN 2,0$TRUBL
22 TEST NE MP1, 0
23 TERMINATELENTH, MP1
24 TRANSFER,WATCH
 * MODEL SEGMENT5
25 TRANSFER 7200.. 6241
26 TERMINATE 1
 * CONTROL
 START 5, 1, 1
 END
1.2.1.3 Логікароботи моделі
В моделі передбачається,що якийсь час, рівне одиниці, відповідає 8 ч ранки першого дня моделювання.Потім, перша (по рахунку) ЕОМ виділена диспетчером для планового огляду,входить в модель, вийшовши з GENERANE. Далі, кожна наступна перша ЕОМ,поступатиме в модель через 24 ч. ( блок 1, де операнд А=1440 ед. брешемо., т. ечислу хвилин в 24 ч. Перша поява 5 диспетчера на ОЦ відбудеться у момент часу,рівний 481(блок 14). Це відповідає закінченню восьмої години. Другий раздиспетчер з'явиться через 24 години.
Транзакт забезпечуючипроміжну видачу: вперше з'явиться в час, рівний 6241, виходячи з блоку 25. Цечисло відповідає кінцю 8-ої години п'ятого дня моделювання. ( 24 х 4 = 96 ч, 96+ 8 = 104. 104 х 60 =6240, 6240 + 1 = 6241 ч). Наступний транзакт з'явитьсячерез п'ять днів.
Блок 19 дозволяєвести моделювання до часу в 35041, що відповідає 25 дням плюс 8 ч, виражених вхвилинах.
Пріоритетна схемапредставлена в таблиці 1.2.
Таблиця 1.2Сегмент моделі Інтерпретація транзактов Рівень приоритету. 3 Диспетчер 3 1 ЕОМ, що прибувають на плановий огляд 2 2 Еом-сервер, що поступає на ремонт 2 4 Транзакт, спостерігаючий за чергою 1 5 Транзакти, забезпечуючі видачу на друк
 
1.2.1.4Результати моделювання
Отриманастатистика черги Еом-серверів на ремонт показує, що на кінець 25 дня середнєочікування складає 595 одиниць часу, або близько 19 ч. В середньому 0,221ЕОМ-сервер чекають обслуговування, і одночасно більш найбільший час 4 машинизнаходяться в очікуванні. За 25 днів на позаплановий ремонт поступило 13 машин.. Таблична інформація указує, що 83% часу це були ЕОМ -сервери, чекаючіпозапланового ремонту, 12% часу в очікуванні знаходилася одна машина, 4% — двімашини, і лише 0,52% і 0,05% часу одночасно чекали три і чотири машини. Длязручності результати зведені в таблиці 1.3.
Таблиця 1.3Число чекаючих ЕОМ  Час очікування в %  0 машин 83  1 машина 12  2 машини 4  3 машини 0, 52  4 машини 0, 05

2. Обслуговуванняжорстких дисків
2.1 Загальначастина
2.1.1 Оглядсучасних типів жорстких дисків
В сучасних обчислювальнихкомплексах все частіше і частіше надають найбільшу увагу засобам накопиченняінформації, а саме — накопичувачам на жорстких магнітних дисках (або як їх щеназивають „Вінчестери”).
Стандартний BIOSпідтримує 2 накопичувачі на жорстких дисках (HDD), що підключаються до одногоконтролера (HDC). В XT типи дисків визначає BIOS контролера, в AT типизадаються в Setup і зберігаються в CMOS. Відповідність типів фізичнимпараметрам залежить від версії BIOS. Тип 47 (User type) дозволяє задати нестандартніпараметри. При використовуванні дисків ESDI або SCSI в полі типу указуєтьсяNone.
Стандартнаадресація даних на диску – тривимірна: циліндр — головка – сектор (CHS).
Обмеженнястандартного BIOS (Normal disk) — 504 Мбайт: 1024 циліндри *16 головок * 63сектори * 512 байт.
Обмеженнярозширеного BIOS (Lange disk) – 7,88 Гбайт: 1024 циліндри * 256 головок * 63сектори * 512 байт.
Для IDE – дисківмісткістю до 7,88 Гбайт може використовуватися лінійна адресація інформації надиску через логічну адресу блоку LBA (Logical Block Addressing) Mode,підтримувана новими версіями BIOS. Режим LBA підтримується не всіма моделямивеликих IDE – дисків. Деякі IDE – диски великої місткості допускають їхконфігурування у вигляді 2-х фізичних пристроїв (Master і Slave) половиноюмісткості для забезпечення сумісності із старими версіями BIOS. При цьому на їхIDE – шлейф другий фізичний пристрій підключати не можна.
SCSI – дискивикористовує LBA як внутрішню систему адресації, 32-бітова адреса логічногоблоку (сектор в 512 байт) допускає місткість диска до 2 терабайт. SCSI-BIOSзвичайно емулює тривимірну адресацію для сумісності із стандартними Ос.
Вибір режимуадресації великого диска в BIOS Setup повинен здійснюється з обліком зурахуванням можливостей вживаних ОС. Через специфікації LBA і Large Disk Mode,що не встояли, можлива несумісність дисків, розмічених на різних версіях BIOS.
За 14 років, щопройшли після появи перших жорстких дисків в персональних комп'ютерах, їхпараметри зрадилися самі радикальним чином. Нижче перераховані самі вражаючіприклади.
 Максимальнамісткість збільшилася з 10 Мбайт для накопичувачів 5,25" повної висоти в1982г. До 10 Гбайт і більш для накопичувачів навіть меншого розміру (формату3,5" половинної висоти).
Швидкістьпередачі даних зросла з 85- 102 кбит/с в комп'ютері IBM XT в 1983г. До більшніж 10 Мбіт/с в самих швидкодійних сучасних системах.
Середній часпошуку (average seek time) зменшився з 85 мс (накопичувач комп'ютера IBM XT,1983г.) до менш ніж 8 мс в самих швидкодійних накопичувачах.
В 1982г.Накопичувач місткістю 10 М коштував близько 1500 доларів (150 доларів замегабайт), а зараз «питома вартість» дисків складає менше 25 центівза мегабайт.
Сьогодні, коли накомп'ютерному ринку з'явилася така безліч фірм-виробників дуже складно зробитивибір. Продукція наступних фірм займає провідне місце на ринку.
Seagate.Вінчестери Seagate в даний час багато кого лякають своєю низькою надійністю.Проте, Seagate — перший виробник, хто став використовувати рідинні підшипники всвоїх IDE-моделях, довівши швидкість обертання шпинделя до 7200 оборотів вхвилину. Тобто, як і якийсь час тому назад при випуску Seagate Medalist Pro, — це одні з найшвидших дисків.
Western Digital.Фірма Western Digital, не так давно підірвавши свою репутацію випуском великоїкількості дисків з помилками в Firmware, що приводило до їх передчасноїзагибелі, в даний час випускає цілком добротні і середні в доброму значенніцього слова вінчестери. І хоча нові моделі вже давно не випускалися, фірмапродовжує розвивати свою лінійку. Головне, через що в даний час диски WDкористуються попитом — це їх біс проблемна робота при частоті шини 83/133 Мгц.
Quantum.КомпаніяQuantum за останній час випустила декілька серій жорстких дисків (Fireball ST,SE і EL), безперервно збільшуючи густину запису. Це приводить до неухильногозростання продуктивності і тому, що на ринку присутній по декілька моделейжорстких дисків цієї фірми. Причому, останні моделі серії EL, хоча і маютьшвидкість обертання шпинделя 5400, по швидкості наближаються до лідерів з 7200оборотами шпинделя в хвилину завдяки дуже високій густині запису. В цій новійсерії фірма Quantum також переробила дизайн корпусу, який став значно акуратнішим.
Maxtor.Якийсьчас тому назад, жорсткі диски фірми Maxtor були одними з найпопулярніших іодними з найшвидших. Правда, потім вони практично зникли з нашого ринку, протетепер знову почали на нього повертатися «швидкими і безшумними», якбуло сказане в рекламі Maxtor на Комтеке. Дійсно, нові моделі цих вінчестерів,наприклад, Maxtor 90840D6, показують непогані результати.
IBM.Придбаваючивсе велику популярність жорсткі диски фірми IBM, що проводяться одним зпідрозділів голубого гіганта, з моменту їх появи на нашому ринку весь часзнаходяться на «передньому краю». Високі швидкісні показники як істарої лінії DHEA (Hercules+), так і нових DTTA (Titan), забезпечуютьсязастосуванням в них нових технологій. В останніх вінчестерах від IBM встановлюютьсяGMR-головки (наступне покоління магниторезистивных головок) і деякі з нихволодіють швидкістю обертання шпинделя 7200 оборотів в хвилину. Не дивлячись нате, що серія DHEA (Deskstar 5, 8) проводиться в Угорщині, вінчестери від IBMвважаються також одними з найнадійніших. До речі, нові диски серії Titan(Deskstar 14, 16) почали виготовлятися безпосередньо в Японії. Єдинанеприємність, яка може зустрітися при використовуванні IBM DTTA-371440 — 14-гігабайтного монстра, першого IDE-диска з такими тактико-технічнимипоказниками, це нерозуміння його операційною системою. Річ у тому, що існуючимиверсіями DOS і Windows не підтримуються жорсткі диски більше 8,4 Гбайт. Тому,для його використовування треба ставити або Disk Manager, або Windows 98. Втім,це не так і жахливо.
Fujitsu. Представленіна ринку моделі вінчестерів IDE фірми Fujitsu не відрізняються особливоюновизною, а отже і швидкістю, але заслужено зарекомендували себе достатньостабільною і надійною роботою. Останнім часом цей виробник зосередився намагнітооптичних накопичувачах, тому модельний ряд IDE-жорстких дисків давно необновляється. Проте, дуже багато хто використовує диски Fujitsu через низькийвідсоток браку і щодо високої надійності.
2.1.2 Призначенняі область застосування
Під накопичувачемінформації розуміється сам пристрій запису, зберігання і відтворенняінформації, а носій інформації – це предмет, на який проводиться записінформації. Накопичувач на жорстких магнітних дисках призначений для тривалогозберігання, читання, записи даних. Жорсткий диск є одним з важливих частинперсонального комп'ютера. Існування сучасних персональних ЕОМ без вінчестеранеможливо представити. Область застосування накопичувача надзвичайно широка.
2.1.3 Технічніхарактеристики
Особливістьконструкції у винчестерных НМД є нероздільне конструктивне виконання основнихвзаємодіючих вузлів: блоку магнітних головок з механізмом позиціонування імагнітного диска. Така конструкція забезпечує високу точність позиціонування імалі (0,5 мкм) зазори між поверхнею циліндра і головкою. Весь блок розміщуєтьсяв корпусі, що герметизується, з фільтрацією повітря до частинок не більше 0,3мкм.
Що випускаються вданий час винчестерні НМД мають малі габарити, широкий діапазон об'єму,швидкість обміну і вартість, можуть практично задовольнити запити будь-якоїсистеми.
Розробленіспочатку для крупних ЕОМ, останніми роками ці НМД сталі популярними як ВЗП дляміні — ЕОМ. Цьому неабиякою мірою сприяло зменшення габаритних розмірівпристроїв при збереженні високих технологічних параметрів.
Розглянемопараметри, яки характеризують накопичувачі на жорстких магнітних дисках.Швидкодію накопичувачів можна оцінити по декількох параметрах.
Середній часпошуку. Під середнім часом пошуку (вимірюється в мілісекундах) розумієтьсясередньостатистичний час, протягом якого магнітні головки (конкретного типуносіїв) переміщаються з одного циліндра на іншій. Як середній час пошуку впаспортних даних накопичувача часто указують часовий інтервал, необхідний дляпереміщення магнітних головок на відстань, рівну одній третині ширини зонизапису даних на диску. Середній час пошуку залежить, головним чином, відконструкції механізму приводу головок.
Середній часдоступу. Відмінність від середнього часу пошуку полягає в тому, що враховуєтьсязапізнювання (середній час) при переміщенні магнітної головки до шуканогосектора на доріжці. Величина запізнювання рівна половині періоду обертаннядиска. Таким чином, середній час доступу рівно сумі середнього часу пошуку ічасу запізнювання. Із зростанням швидкості обертання дисків не тількизменшується запізнювання, але і зростає швидкість передачі даних.
Швидкістьпередачі даних.Швидкість передачі даних є інтегральною характеристикоюпри оцінці загальної продуктивності комп'ютера і залежить від характеристикелементів конструкції термоблоку накопичувача і параметрів контролера.
Час безвідмовноїроботи.В описах накопичувачів указується такий параметр, яксередньостатистичний час між збоями, характеризуюче надійність
пристрої.Значення цього параметра звичайно коливається від 20 000 до 50000 ч., але можескладати і 1млн ч. Ці значення є розрахунковими з відомою вірогідністю, а дляотримання статистично достовірних даних про надійність пристрою необхіднопротестувати групу однакових накопичувачів і підрахувати кількість відмов зачас, як мінімум в два рази перевищуюче очікуване значення середньостатистичногочасу між збоями. Цей показник далеко не завжди відповідає реальній надійностіпристрою.
Місткістьнакопичувача.В даний час більшість фірм виробників IDE- і SCSI- накопичувачівуказує в паспортних даних форматовану місткість, оскільки жорсткі магнітнідиски випускаються тими, що вже відформатували. Ця величина відрізняється віднеформатованої місткості накопичувача. Як правило, об'єм пам'яті вимірюється вдвійкових одиницях, а місткість накопичувача – в десяткових або в двійковиходиницях.
Вартістьнакопичувачів.Відношення місткість/вартість накопичувачів продовжуєзнижуватися у міру розвитку технології створення магнітних дисків.
2.1.4 Описструктурної схеми
2.1.4.1 Фізичнийпринцип роботи пристрою
Роботанакопичувачів на жорстких і гнучких магнітних дисках ґрунтується на томузагальновідомому факті, що при пропусканні через провідник електричного струмунавкруги нього утворюється магнітне поле. Це поле впливає на що опинилося вньому феромагнітну речовину (носій). При зміні напрямі струму полярністьмагнітного поля також змінюється. Справедливо і зворотне твердження: при дії напровідник змінного магнітного поля в ньому виникає електричний струм. При змініполярності магнітного поля змінюється і напрям електричного струму. Завдякитакій взаємній «симетрії» електричного струму і магнітного поляз'являється можливість записувати дані на магнітні носії, потім їх прочитувати.
Головказапису/відтворення в будь-якому дисковому накопичувачі складається з U –образного сердечника з феромагнітного матеріалу і намотаної на ньому обмотки,по якій може протікати електричний струм. При пропусканні струму через обмоткув сердечнику (магнітопроводі) головці створюється магнітне поле. Приперемиканні напряму протікаючого струму полярність поля також змінюється.
Магнітне поле,наведене в сердечнику, частково розповсюджується в оточуюче простір дякуючинаявності зазора «пропиляного» в підставі букви U. Якщо поблизузазора розташовується інший феромагнетик (робочий шар носія), те магнітне полелокалізується в ньому, оскільки подібні речовини володіють меншим магнітнимопором, ніж повітря. Магнітний потік, перетинаючий зазор, замикається черезносій, що приводить до поляризации його магнітних частинок (доменів) у напрямідії поля. Напрям поля і, отже, залишкова намагніченість носія залежить відполярність електричного струму в обмотці головки. Жорсткі магнітні дискизвичайно робляться на алюмінієвій або скляній підкладці, на який наноситься шарферомагнітного матеріалу. Робочий шар, в основному, складається з окислу залізаз різними добавками. Магнітні поля, створювані окремими доменами на чистомудиску орієнтовані випадковим чином і взаємно компенсуються на будь-комускільки-небудь протяжній (макроскопічному) ділянці поверхні диска, тому йогозалишкова намагніченість рівна нулю. Якщо ділянка поверхні диска припроходженні поблизу зазора головки піддається дія, домени шикуються в певномунапрямі, і їх магнітні поля більше не компенсують один одного.
В результаті уцієї ділянки диска з'являється залишкова намагніченість, яку можна згодомзнайти. Виражаючись науковою мовою, залишковий магнітний потік, формованийданою ділянкою поверхні диска, стає відмінним від нуля.
Зі всього вищесказаногоможна зробити висновок: в результаті протікання змінного струму імпульсноїформи в обмотці головки запису/відтворення на диску, що обертається,утворюється послідовність ділянок з різної по знаку (напряму) залишковоїнамагніченості. Найважливішими з погляду подальшого відтворення записаноїінформації виявляються ті зони, в яких відбувається зміна напряму залишковогомагнітного поля, або просто зони зміни знака (flux transition). При записікожного біта на диску формується послідовність ділянок з різною намагніченістю,і, відповідно, певним розташуванням зон зміни знака. Ділянка доріжки запису, наякій може бути записаний одна зона зміни знака називається осередком переходів(transition сеll) або просто бітовим осередком. Геометричні розміри такогоосередку залежать від тактової частоти сигналу запису і швидкості, з якоюпереміщаються один щодо одного головка і поверхня диска. При записі окремихбітів даних або груп в осередках формується характерний «узор» із зонзміни знака, залежний від способу зберігання інформації. Це зв'язано з тим, щов процесі перенесення даних на магнітний носій кожний біт (або група бітів) задопомогою спеціального кодуючого пристрою перетвориться в серію електричнихсигналів, що не є точною копією послідовності імпульсів.
При відтвореннізаписаних даних мають значення зони переходу між ділянками поверхні диска зрізною залишковою намагніченістю. Зв'язаний це з тим, що по законахелектромагнітної індукції ЕДС в контурі (в даному випадку — в обмотці головки)виникає тільки при зміні магнітного потоку, що перетинає контур. Це означає, щопри русі головки уздовж ділянки з постійною намагніченістю напруги на їївиходах не буде. Оскільки сигнал запису представляє з себе прямокутні імпульси,та напруга на виході головки запису/відтворення матиме вид короткихрізнополярних викидів, що виникають в ті моменти, коли вона перетинає зонузміни знака. Полярність цих викидів залежить від того, в якому напряміміняється намагніченість — від умовно позитивного рівня до негативного абонавпаки. Амплітуда сигналу, що поступає з головки пі прочитуванні, дуже мала,тому питання про шуми і перешкоди стоїть вельми гостро. Для його посиленнявикористовуються високочутливі пристрої, що входять до складу дисководів. Післяпосилення сигнал поступає на декодуючі схема, які призначені для відновленняданих, ідентичного тому, що поступав на накопичувач при проведенні запису.
2.1.4.2 Оглядфізичних методів зберігання інформації на магнітних носіях
На сьогоднішнійдень застосовують досить широкий спектр методів зберігання інформації намагнітних дисках, деякі методи морально застаріли, але дотепер використовуютьсяв сполучи з IBM PC XT.
Метод MFM(Modified Frequency Modulation — модифікована частотна модуляція)використовується для запису на гнучкі диски, а також — в ранніх вінчестерах дляPC XT. при використовуванні цього методу на одну доріжку вінчестера записується17 секторів по 512 байт кожний.
Метод RLL (RunLength Limited — обмежена довжина серії) використовує більш щільну упаковкуданих при записі, підвищуючи об'єм інформації на доріжці приблизно на 50%.Кодування проводиться так, щоб довжина серії нулів не виходила за межі заданихпараметрів; звичайно мінімум рівний двом, а максимум — семи. Відповідно, метод частопозначається як RLL (2,7), а доріжку записується до 27 секторів.
Метод ARLL(Advanced RLL — поліпшений RLL) — подальший розвиток RLL у бік підвищеннягустини упаковки. Звичайно застосовується з параметрами (1,7) і (3,9), а доріжкузаписується 34 і більш сектори. Більшість сучасних вінчестерів використовує методиRLL або ARLL.
Метод ZBR (ZonedBit Recording — зоновий запис бітів) — метод упаковки даних на доріжках диска.На відміну від перерахованих вище методів фізичного запису, ZBR є більшвисокорівневим методом і використовується в комбінації з одним з них, завдякитому, що лінійна швидкість поверхні щодо головки на зовнішніх циліндрах вище,ніж на внутрішніх, біти на зовнішніх циліндрах записуються з більшою частотою(отже — густиною), ніж всередині. Звичайно на поверхні організовується додесятка і більш зон, усередині яких густина запису однакова.
Привикористовуванні ZBR геометрія диска стає неоднорідною зовнішні циліндри містятьбільше секторів, ніж внутрішні; по цьому на таких дисках використовується такзвана умовна, або логічна геометрія, коли адреси логічних секторів перетворятьсяу фізичні внутрішнім контролером диска за допомогою спеціальних таблиць.
Перемиканнярежиму накопичувача здійснюється перемичкою, причому першим логічним диском єMASTER. Інтерфейс IDE AT підтримує тільки програмне уведення-виведення звикористанням апаратного переривання IRQ14. Фізично інтерфейс реалізований увигляді плоского 40-контактного кабелю, довжини, що рекомендується, 50 см.
2.1.4.3Структурна схема пристрою
Призначенняскладових частин. Принцип роботи
жорсткийдиск інформація пристрій

/>
Рисунок 2.1 — Структурна схема НЖМД IDE AT.
INDEX — сигналвиробляється схемою управління двигуна шпінделя за один оборот диска;
START — дозвіл назапуск двигуна шпінделя;
HD0-HDn — двійковий код вибору головки прочитування/запису;
RDDATARLL — данічитання RLL;
WRDATARLL — данізаписи RLL;
WF — сигналвиробляється схемою запису при помилці;
WCLK — синхроімпульсизаписуваних даних;
WRDATA — данізаписи в коді NRZ;
LATE, EARLY — сигнали управління режимом предкомпенсации;
DRUN — вихіддетектора поля синхронізації;
RCLK — синхроімпульси прочитуваних даних;
RDDATA — прочитувані дані в коді NRZ:
RDGATE — строб читання;
WRGATE — стробзапису;
MALE-строб адресиуправляючого мікропроцесора;
MRE — стобчитання управляючого мікропроцесора:
MWE — стоб записиуправляючого мікропроцесора;
DO-D7 — внутрішняшина даних накопичувача;
MCINT — сигналпереривання від однокристального мікроконтролера;
/ОЄ — стробчитання для буферного ОЗУ;
/WE — стробзапису для буферного ОЗУ;
HDO-HD15, НАО-НА2/CS0 /CSI /HIOW /HIOR /IOCS16, IRQ14, RESET — інтерфейсні сигнали.
Схема управліннядвигуном шпинделя.Двигун шпинделя НЖМД IDE AT як правило трифазний, цезабезпечує більш стабільну швидкість обертання, що особливо важливо припідвищеній густині запису. З цієї ж причини у таких двигунів, як правило, тридатчики Холу, що дозволяє мікросхемі управління двигуном шпінделя точнішепідстроювати швидкість обертання диска. Більш високі вимоги до схеми управліннядвигуном шпінделя зв'язані не тільки з підвищеною густиною запису НЖМД IDE AT,але і з тим, що такі НЖМД мають малі габарити, в них застосовують 3-х дюймовідиски, через це механічна система шпиндель-магнитні диски має невеликуінерційність, що з одного боку, дозволяє більш швидше розкручувати і зупинятимагнітні диски, але з іншою така механічна система сильніше схильна детонації.В більшості накопичувачів, з соленойдным приводом магнітних головок, длязабезпечення зворотного зв'язку мікросхеми управління двигуном шпінделя і самимдвигуном шпінделя замість датчиків Холу використовується вбудована сервіснаінформація вона використовується не тільки для позиціонування магнітнихголовок, але і для стабілізації швидкості обертання двигуна шпінделя. В такихНЖМД при подачі живлячої напруги двигун шпінделя розкручується у форсованомурежимі без аналізу швидкості обертання магнітних дисків. Після цього спеціальнасхема, з формату сервісної інформації, виділяє импульсы-сервометки, якіподаються на мікросхему управління двигуном шпінделя, по цих імпульсах івідбувається подальша стабілізація швидкості обертання. Відмітною особливістютаких накопичувачів є наявність всього трьох провідників (фаз управління), щойдуть до двигуна шпінделя. В перших моделях НЖМД IDE AT швидкість обертаннямагнітних дисків складала, як правило 16,6 мс в сучасних моделях НЖМД, призастосуванні високопродуктивних однокристальних контролерів, для підвищенняшвидкості обміну, швидкість обертання значно збільшена і досягає 8 мс в 1Гбайтних моделях.
Практично у всіхмоделях НЖМД IDE AT дозвіл на запуск двигуна подається з управляючогомікропроцесора, після його ініціалізації, тому двигун шпінделя може зупинятисяпри появі інтерфейсного сигналу RESET, більш в деяких накопичувачах фірмиSeagate запуск двигуна шпінделя проводиться тільки після повної внутрішньоїдіагностики накопичувача.
Схема управлінняпозиціонуванням. В НЖМД IDE AT застосовують систему позиціонування, як зкроковим двигуном, так і з соленоидным приводом (звуковою котушкою), причомуостаннім часом система позиціонування з соленоидным приводом практично повністювитіснила систему позиціонування з кроковим двигуном. Це зв'язаний, перш завсе, з такою характеристикою НЖМД, як середній час доступу. Другою причиною євсе густина запису, що збільшується, за рахунок збільшення кількості циліндрівна робочій поверхні і як наслідок зменшення відстані між двома сусіднімидоріжками. В сучасних НЖМД застосовують системи збалансованого ротаційногопозиціонування, які більш надійні і займають значно менше місця в порівнянні злінійними, що використовуються на перших моделях НЖМД. В накопичувачах зсоленоидным двигуном, для розміщення сервісної інформації (необхідної дляпозиціонування магнітних головок) використовується два типи СІ:
СІ на окремій(виділеної) поверхні (dedicated surfase);
Вбудована СІ(embedded).
Остання у своючергу підрозділяється на СІ розташовану між секторами і СІ вбудовану у формат.До першої відносяться такі моделі, в яких кількість сервометок на доріжці точновідповідає кількості секторів накопичувача і розташовані вони строго міжсекторами. Причому кількість сервоміток на доріжці міняється відповідно дозонного розподілу. В більш сучасних накопичувачах використовується СІ вбудованау формат. При цьому кількість сервометок на всіх доріжках однаково і рівно. Втаких накопичувачах формат не прив'язаний до сервометкам і доріжку можнавідформатувати на різну кількість секторів. Причому коли зустрічаєтьсясервометка, фізичний формат уривається (навіть якщо зустрічається поле даних) іпродовжується тільки після її ідентифікації.
По-перше НЖМД IDЕАТ з кроковим двигуном використовувалося звичайне фазове управління кроковимдвигуном яке полягає в тому, що для переміщення на задану доріжку до фазкрокового двигуна необхідно прикласти послідовно дискретні напруги, при цьомувал двигуна провернеться на заданим кут. Ніякого зворотного зв'язку проположення головок така система не мала і місткості накопичувачів які використовувалитакий принцип позиціонування не перевищувала 40 Мбайт.
В більш пізніхНЖМД з кроковим двигуном сталі використовувати широтно-імпульсне фазовеуправління. В таких накопичувачах застосовується вбудований сервоформат і томувони займають проміжне положення між накопичувачами з кроковим двигуном інакопичувачами з соленоидным приводом. Ідея широтно-імпульсного фазовогоуправління полягає в наступному: після переміщення магнітних головок на заданудоріжку відбувається підстроювання крокового двигуна на максимальну амплітудуліченої сервісної інформації і лише після цього відбувається прочитування абозапис даних. Для переміщення магнітних головок на один циліндр управляючиймікропроцесор подає на контролер ШИФУ код m, що приводить до переміщення МГприблизно на один циліндр, після цього мікропроцесор прочитує код n з схемивиділення сервометок і порівнює цей код з еталонним значенням. Принеспівпаданні коду (унаслідок зсуву з доріжки) проводиться коректування коду mі процес повторюється.
Системиуправління з соленоидным двигуном (звуковою катушкою) є найскладнішими, алезавдяки появі однокристальних сервомодуляторов стало можливим використовуваннясоленоидного приводу в недорогих, масових моделях НЖМД. В даний час практичновсі виробники накопичувачів сталі використовувати саме соленоидный двигун длясистем позиціонування.
Принцип побудовисистеми з виділеною сервоповерхностью полягає в наступному: При виготовленнігермоблока накопичувача на одну з поверхонь (звичайно це сама нижня поверхняпакету дисків) записується спеціальна сервісна інформація. Магнітна головка,яка працює тільки на читання, постійно прочитує сервісну інформацію. СІпосилена і відфільтрована поступає в серводемодулятор, де розшифровується іпотім визначається дійсне положення блоку магнітних головок. На підставіотриманої інформації подається дія на пристрій управління соленоидным двигуном.Таким чином здійснюється стеження за допомогою пристрою тонкого регулювання.Інша задача системи позиціонування полягає в створенні струмового імпульсу, укожному конкретному випадку при переході за межі доріжки. Ініціатором такогоімпульсу є управляючий мікропроцесор, який указує сервоконтроллеру номернеобхідної доріжки. На підставі цього сервоконтроллер передає код необхідногострумового імпульсу в схему управління позиціонуванням, де за допомогою ЦАПформується його точна величина.
Для переміщенняна задану доріжку схема управління позиціонуванням повинна сформувати струмовийімпульс. Після переміщення включається система тонкого регулювання, для точногопідстроювання на доріжку.
 В залежності віддовгі переміщення вводиться поняття класу позиціонування по яких формуютьсяструмові імпульси переміщення. Чим більше класів позиціонування у накопичувачатим швидше накопичувач знаходить потрібну доріжку. В сучасних накопичувачахкількість класів позиціонування рівно кількості серводорожек накопичувача — прицьому кожній довжині переміщення відповідає свій певний струмовий імпульс.
Абсолютно іншимспособом розміщується сервоинформация при використовуванні принципу «Embeddedservo». При виготовленні гермоблока сервісна інформація записується на кожнійробочій поверхні — мітками. Як стандартне виконання широко застосовуєтьсяформат «микро-магнум».
Сервосистемапрацює подібно системі з виділеною сервоповерхностью. Відмінності полягають втому. що сервісна інформація, що знаходиться між секторами, виділяється зпотоку даних накопичувача і поступає порціями. Тому після переміщення нанеобхідний циліндр ( навіть при перемиканні головки) необхідно пропустити декількасекторів для точного підстроювання на доріжку. При виконанні операціїзапису/читання, для того, щоб не була затерта сервометка. сигнал запису в каналпоступає від сервоконтроллера тільки після того. як повністю лічена іідентифікована сервометка. При її читанні сервоконтроллер формує секторніімпульси SEC/DR UN які поступають на однокристальний мікроконтролер.
Каналпрочитування/запису. Важливою особливістю сучасних HDD є застосуваннязонно-секційного запису (ZBR), при якому весь дисковий простір розбивається назони і в кожній зоні записується певна кількість секторів на доріжку. Кількістьзон на 3-х дюймових магнітних дисках може досягати 20, а кількість секторів взонах, залежно від місткості, коливається від 90- 140 в найпершій зоні і плавнозменшується до останньої, де може досягати 40 — 70. Такий метод ще називаютьметодом з постійною густиною запису. Природно що канал прочитування/записутакого накопичувача повинен працювати: на різних частотах, при цьому першазона працює на найвищій частоті і забезпечує найбільшу швидкість прочитуванняданих. Для корекції частотної характеристики каналу в таких накопичувачахвикористовують перебудовувані цифрові фільтри. В НЖМД IDE AT застосовуютьпроцесори читання даних з АРУ, підтримуючі кодування RI.L. Як комутаторипопередніх підсилювачів читання/запису для феритових МГ застосовують добре щозарекомендували себе мікросхеми 32R117, 32R510, 32R4610, для тонкопленочных МГ- 32R520, 32R522, 32R2020 і ін.
Сепаратор даних іпредкомпенсация запису. Сепаратора даних і схему предкомпенсации записи дужечасто роблять на одному кристалі, хоча між собою вони практично не зв'язані іфункционнруют абсолютно роздільно. Основне призначення сепаратора даних полягаєв очищенні цифрового сигналу від шумів при читанні і виділенні сигналівсинхронізації RCLK.
Однокристальниймікроконтролер. Однокристальний мікроконтролер є найскладнішим елементом НЖМД IDEAT і є визначаючим в швидкості обміну даними між НЖМД і HOST.
Мікроконтролермає чотири порти, за допомогою яких він підключається до HOST, локальному мікропроцесору,RAM буферу і каналу обміну даними з НЖМД. Мікроконтролер є кінцевим автоматомкерованим з боку локального мікропроцесора, з боку HOST доступні тількистандартні регістри файлу завдання. Програмування однокристального мікроконтролерапроводитися на етапі ініціалізації з боку локального мікропроцесора при цьомувідбувається настройка на один з трьох методів кодування MFM, RLL або NRZ.вибирається режим CRC або ЕСС, встановлюється режим гнучкого або жорсткогорозбиття на сектори (гнучким режим використовується в НЖМД IDE AT іззонно-секційним записом).
Контролеруправління НЖМД є найскладнішою частиною однокристального мікроконтролера і єкінцевим автоматом, що виконує функції: — пошук адресного маркера: — читаннясектора: — читання всіх секторів на доріжці: — запис сектора: — запис всіхсекторів на доріжці: — запис ідентифікатора: — форматування одного сектора; — форматування доріжки. Управління контролером НЖМД здійснюється за допомогоюрегістрів управління, доступних з боку локального мікропроцесора.
Інтерфейс IDE AT.Організація інтерфейсу IDE AT.
Термін IDE(Imbedded Drive Electronics) — визначає будь-який інтерфейс системного рівня,абревіатура AT означає, що системою є комп'ютер IBM AT або сумісний з ним.Інтерфейс IDE був прекладен в 1988 р. для користувачів комп'ютерів IBM PC/XT іAT. Відмітною особливістю цього інтерфейсу є реалізація функцій контролера наплатні НЖМД. Не дивлячись на широке використовування цього інтерфейсу вкомп'ютерах IBM AT, стандартизован він тільки в 1990 р. під назвою АТА (ANSIХЗТ9.2/90-143). В даному додатку описуються основні команди інтерфейсу АТА,окрім них стандарт АТА містить ряд додаткових команд використовуються не всімаHDD: — мультисекторные команди передачі даних Read Multiple, Write Multiple,Set Multiple: — команди передачі даних в режимі DMA Read DMA, Write DMA: — енергозберігаючі команди (Power Mode) — Sleep, Idle, Standby, Idle lmnaediate.Standby Immediate: — команди настройки режимів роботи накопичувача (SetFeatures). Платня, яка включається між системною шиною комп'ютера і НЖМД,виконує функції дешифратора базових адрес контролера і формувача інтерфейснихсигналів. В стандарті IDE AT можуть бути підключений два НЖМД, MASTER і SLAVE.
2.2 Спеціальначастина
Для підвищення надійностіроботи електронно-обчислювальної апаратури і запобігання розповсюдження помилкив обчислювальному процесі системи забезпечуються системами контролю ідіагностики.
2.2.1 Схемаконтролю призначена для виявлення факту помилки і місця помилки.
Схема контролюдіагностики – для з'ясування причини помилки і виправлення помилки.
В сучасних ЕОМіснують комплексні системи контролю і діагностики, які виконують вказаніфункції. Для огляду цих систем контролю відрекомендуємо їх виді чотирьохрівнів: логічного, функціонального, системного і призначеного для користувача.Кожному рівню відповідають свої методи і засоби контролю.
На логічномурівні використовуються наступні методи контролю:
- Звикористанням надмірних кодів.
- Контрольпо паритету (контроль з перевіркою парності).
- Контрольза кодом Хеммінга.
- Циклічнийконтроль.
- Контрольз використанням схемної (апаратної) надмірності.
- Контрольпо збігу
- Контрольдублюванням
- Контрольз використанням мажоритарної логіки.
- Контрольз використанням особливостей вихідного коду.
Контроль налогічному рівні виконується апаратним способом.
Достоїнства:
- Безперервностежить за обчислювальним процесом не знижуючи швидкодії.
- Не займаємашинний час.
- Незменшує область пам'яті для користувача.
Недолік:
- Витрати нареалізацію, тобто надмірність ваги, габаритів і вартості.
Нафункціональному рівні використовуються програмні методи контролю. Це абоконтрольні команди в робочій програмі, або контрольні програми в робочій Ос,або спеціальні тест мониторние Ос. Програмні методи контролю не вимагаютьвитрат устаткування, але займають пам'ять для зберігання контрольних програм іприводять до витрат машинного часу.
На системномурівні використовуються контроль за допомогою можливостей Ос:
- системирезервування дисків;
- системизахисту пам'яті від несанкціонованого доступу;
- контрользвернення до неіснуючого елемента пам'яті.
Для МПУ насистемному рівні використовуються охоронні таймери або охоронні процесори.
На призначеномудля користувача рівні використовуються наступні методи контролю:
- Методподвійного рахунку з порівнянням результатів.
- Реверсивнийконтроль. Полягає в тому, що за наслідками роботи програми визначаютьсяпочаткові дані, які порівнюються з даними.
- Контрольза допомогою усіченого алгоритму.
2.2.2 Описструктурної схеми контролю. Принцип роботи
Для контролю шиниданих вінчестера використовується схема контролю за кодом Хеммінга.
Код Хеммінга — ценадмірний корегуючий код, що має наступні особливості:
1) застосовуєтьсяпри паралельній передачі інформації (наприклад між ОЗУ (пристрій, що оперативнезапам'ятовує) і мікропроцесором, ОЗУ і накопичувачем на жорстких магнітнихдисках);
2) не тількизнаходить, але і виправляє помилку (код Хеммінга виправляє тільки одиночнупомилку, а у разі багатократної помилки дозволяє лише зафіксувати її);
3) має здатність,що високу знаходить;
4) має декількаконтрольних розрядів на одне слово інформації (на 8 біт – 4 контрольні розряди,на 16 біт – і вони упроваджуються в інформаційне слово.
Алгоритмкодування. По заданому числу інформаційних розрядів (n) визначається зтаблиці 1 число контрольних (k) розрядів.
 Визначаютьсяпозиції контрольних розрядів в кодованому слові, т. е. контрольні розряди вкодованому слові займають позиції рівні ступеням двійки (20, 21, 22, 23, 24).
Будуєтьсярозрядна сітка вихідного регістра.
Визначаєтьсязміст контрольних розрядів за наступними правилами:
Значення першогорозряду визначається як сума по модулю 2 тих інформаційних розрядів в двійковомукоді номерів, яких одиниця присутня в першому розряді.
Значення другогорозряду визначається як сума по модулю 2 тих інформаційних розрядів вдвійковому коді номерів, яких одиниця присутня в другому розряді.
Значення третьогорозряду визначається як сума по модулю 2 тих інформаційних розрядів вдвійковому коді номерів, яких одиниця присутня в третьому розряді.
Значеннячетвертого розряду визначається як сума по модулю 2 тих інформаційних розрядівв двійковому коді номерів, яких одиниця присутня в четвертому розряді.
Значення п'ятогорозряду визначається як сума по модулю 2 тих інформаційних розрядів в двійковомукоді номерів, яких одиниця присутня в п'ятому розряді.
При кодуванніінформаційного слова 1,2,4,8,16 розряди не враховуються.
Алгоритмдекодування.
Прийняте двійковечисло записується у вхідний регістр розрядністю n+k.
Визначаєтьсяпарність контрольних груп (по формулах таблиці 3). При підрахунку ознакпарності враховуються всі розряди, включаючи 1,2,4,8,16. Отримані ознакипарності є розрядами корегуючого числа, причому перший контрольний розрядутворює молодший розряд корегуючого числа.
Виконуєтьсяаналіз отриманого корегуючого числа. Якщо корегуюче число рівно нулю — помилкинемає, якщо не рівно нулю, то двійковий код корегуючого числа є номеромпомилкового розряду, але якщо двійковий код корегуючого числа більшемаксимального номера розряду — помилка в декількох розрядах.
/>
Вхідний регістрпредставляє з себе буфер і призначений в основному для підтримки логічнихрівнів напруги в заданих межах.
Блок суматорів помодулю 2 є кодуючим пристроєм, перетворююче інформаційне слово в корегуюче поалгоритмах описаних вище. Містить п'ять суматорів по модулю 2 здійснюючоїфункції описані в таблиці 2.
Вихідний регістрокрім буферних функцій також виконує об'єднання контрольних розрядів іінформаційних розрядів відповідно до розрядної сітки .
2.2.3Разработкафункціональної схеми вузла контролю.
Проектованийпристрій призначається для передачі шістнадцяти бітової інформації шини данихнакопичувача на жорстких магнітних дисках. Виходячи з цього вхідний регістртакож повинен мати розрядність 16 біт. З виходів вхідного регістра інформаціяповинна поступати на кодуюче пристрій з метою отримання корегуючого слова і навихідний регістр без зміни відповідно до розрядної сітки.
Кодуючий пристрійє набором з 5 суматорів по модулю 2, кожний з яких здійснює функцію отриманнясвого контрольного розряду.
Перший суматор помодулю 2 виконує функцію отримання першого контрольного розряду по формулі зтаблиці 3:
1кр=3рÅ5рÅ7рÅ9рÅ11рÅ13рÅ15рÅ17рÅ19рÅ21р              (2.1.)
для цього на йоговходи подаються відповідні розряди. Вихідний контрольний розряд поступає наперший розряд вихідного регістра відповідно до розрядної сітки.
Другий суматор помодулю 2 виконує функцію отримання другого контрольного розряду по формулі зтаблиці 3:
2кр=3рÅ6рÅ7рÅ10рÅ11рÅ14рÅ15рÅ18рÅ19р            (2.2.)
для цього на йоговходи подаються відповідні розряди. Вихідний контрольний розряд поступає надругий розряд вихідного регістра відповідно до розрядної сітки.
         Третійсуматор по модулю 2 виконує функцію отримання третього контрольного розряду поформулі з таблиці 3:
3кр=5рÅ6рÅ7рÅ12рÅ13рÅ14рÅ15рÅ20рÅ21р            (2.3.)
для цього на йоговходи подаються відповідні розряди. Вихідний контрольний розряд поступає начетвертий розряд вихідного регістра відповідно до розрядної сітки.
         Четвертийсуматор по модулю 2 виконує функцію отримання четвертого контрольного розрядупо формулі з таблиці 3:
4кр=9рÅ10рÅ11рÅ12рÅ13рÅ14рÅ15р                                   (2.4.)
для цього на йоговходи подаються відповідні розряди. Вихідний контрольний розряд поступає навосьмий розряд вихідного регістра відповідно до розрядної сітки.
         П'ятийсуматор по модулю 2 виконує функцію отримання п'ятого контрольного розряду поформулі з таблиці 3:
5кр=17рÅ18рÅ19рÅ20рÅ21р                                           (2.5.)
для цього на йоговходи подаються відповідні розряди. Вихідний контрольний розряд поступає нашістнадцятий розряд вихідного регістра відповідно до розрядної сітки.
Розрядністьвихідного регістра відповідно до таблиці 1 буде 21 біт: 16 інформаційнихрозрядів + 5 контрольних.
Після вихідногорегістра інформація через зону перешкод поступає на декодуюче пристрій.
Представлена нарисунку 2.2 функціональна схема вузла кодування повністю відповідає вищерозглянутому опису принципу роботи.

/>
2.2.4 Вибір іопис елементної бази
Вибір елементноїбази визначається системою елементів закладених в базовому пристрої. Базовимпристроєм є НЖМД, тому як елементна база вибираємо мікросхеми К555 серії.
Достоїнства:
Функціональнаповнота
Серія добреосвоєна в серійному виробництві
Має високуздатність навантаження
Має стандартнийрівень сигналів і легко стикується з іншими серіями
Має не високувартість
ІМС серії К555 –це набір напівпровідникових логічних схем ТТЛШ.
ІМС зберігаютьсвої параметри при дії наступних зовнішніх умов:
Температура від–10 до +70 °З
 Атмосферний тисквід 15мм до 3 атмосфер
Вогкість повітрядо 98% при t=40 °З
 Вібрації вдіапазоні то 5 до 200 Гц
Багатократніудари з прискоренням до 35g
Лінійнінавантаження до 150g
Теплові удари від–10 до +70 °З
 Основні технічніхарактеристики ІМС К555
Напруга живленнято джерела постійного струму +5В±5%
Значення логічної‘1’ U1³2.4В
Значеннялогічного ‘0’ U0£ 0.4В
Середній часзатримки на один логічний елемент t зд.ср » 18нс
Гарантійненапрацювання на відмову Тср. = 100000 ч
Споживанапотужність Р» 2мВт
ІМС маютьпластмасовий корпус із стрижньовими висновками. Причому загальний дрітподається на висновок 7,8 або 12 залежно від ступеня інтеграції мікросхеми.Живлення подається на 14,16 або 24 висновок.
2.2.5 Розробкапринципової схеми вузла контролю.
В якості вхідногошістнадцяти розрядного регістра, в слідстві того, що такі регістри відсутні в555 серії ІМС, використовуватиму два вісім розрядні регістри К555ИР2.
Оскільки суматорипо модулю 2 відсутні у вибраній 555 серії ІМС, то замість їх доведетьсявикористовувати логічні елементи «що виключає або». Але в 555 серії ІМСвідсутні многовходовые логічні елементи «що виключає або», томунеобхідно використовувати двухвходовые елементи К555ЛП5, побудовані пірамідою.
Як вихіднийрегістр також візьму три вісім розрядні регістри К555ИР2. Причому в третьомувикористовуватимуться тільки перші п'ять розрядів. В регістрах К555ИР2використовується вхід інверсний (активний по низькому рівню вхідного сигналу)дозволу прочитування ER, але необхідно щоб інформація з регістрів прочитуваласяпостійно, тому входи всіх регістрів ER з'єднується із загальним дротом.
На рисунку 2.2приведена електрична принципова схема вузла кодування за кодом Хеммінга.
Примітка до принциповоїсхеми:
Висновки 12мікросхем DD 1,DD 2,DD 12,DD 13,DD 14 і висновки 7 мікросхем DD 3 – DD 11сполучені із загальним дротом.
Висновки 24мікросхем DD 1,DD 2,DD 12,DD 13,DD 14 і висновки 14 мікросхем DD 3 – DD 11сполучені з шиною живлення +5 В.
2.2.6 Розрахунокшвидкодії схеми
Швидкодієюназивається затримка вихідного сигналу щодо вхідного. Затримка обумовленаінерційністю логічних елементів. Кожний елемент затримує сигнал на час t зд.ср,яке розраховується по формулі (2.1)
t зд.ср = (tзд.01 + t зд.10)/2 (2.1)
 де t зд.01 – часперемикання логічного елемента із стану «0» в стан «1»; t зд.10 — часперемикання логічного елемента із стану «1» в стан «0». Загальна швидкодіясхеми визначається як затримка послідовно сполучених елементів і розраховуєтьсяпо формулі (2.2)

t зд.общ = Nåi=1 t зд.ср i×n (2.2)
де t зд.ср i –час затримки i-го елемента; N – число типів елементів; n – число однотипнихелементів. В даній схемі затримка розраховуватиметься по формулі (2.3)
t зд.общ = 2 tзд.ср ир 22 + 4t зд.ср лп5 (2.3)
t зд.ср ир 22 =(10+10)/2=10 нс.
t зд.ср лп5 =(45+50)/2=47,5 нс.
t зд.общ = 2×10+4*47,5=210 нс.
2.2.7 Розрахунокспоживаної потужності
Споживаючапотужність всієї схеми контролю рівна сумі потужностей споживання всіх корпусівІМС реалізовуючих схему і розраховується по формулі (2.4)
Р потр. = N?i=1 Рпотр.i × n (2.4)
де Р потр.i –потужність споживання i-й ІМС; n – число однотипних ІМС; N – число типів ІМС. Вданій схемі потужність споживання розраховується по формулі (2.5)
Р потр. =5 Рпотр.ир22 + 9Р потр.лп5 (2.5)
Р потр. ир22 = 2мВт
Р потр. лп5 = 12мВт
 Р потр.=4×2+9*12=123 мВт

2.3.1Профілактичне обслуговування накопичувача
2.3.1.1 Форматуваннядиска
Форматуваннядиска є важливою частиною підготовки диска до роботи, оскільки диск до роботи,який не відформован, не готовий. Суть форматування полягає в розбитті диска насектори і доріжки.
Повнеформатування жорсткого диска складається з трьох етапів. Перший етапназивається фізичним форматуванням, або форматування низького рівня. Другийетап називається організацією розділів, а третій логічним форматуванням, абоформатування високого рівня.
Форматуваннянизького рівня проводиться по доріжках. Звичайно контроллер виконує його дляконкретної доріжки і іноді для всього накопичувача. Деякі програми дозволяютьтакож проводити форматування для певного діапазону доріжок. Це означає, що вониповторюють команду контроллеру форматувати одну доріжку для кожної головки доформатування вказаного діапазону циліндрів.
Деякі жорсткідиски поставляються вже із записаним форматом низького рівня. Такі накопичувачіпоставляються з відповідним контроллером.
Після провидінняфізичного форматування проводиться організація розділів. Вона полягає врозділенні диска на розділи, в яких можна берегти файли інформації. Приорганізації розділів створюється три основні секції: головний завантажувальнийзапис (таблиця розділів), середня частина і діагностичний циліндр.
Після проведенняформатування низького рівня і організації розділів диск готовий до проведенняформатування високого рівня. В процесі логічного форматування Ос створює своюорганізацію в дисковому томі. В DOS це здійснює команда FORMAT. Вона розбиваєлогічний том DOS на чотири області: завантажувальна секція, таблиці розміщенняфайлів, кореневий каталог і область даних, в якій зберігаються файли.

2.3.1.2Резервування інформації.
Існує три видирезервування: повне резервування, инкрементальное резервування і диференціальнерезервування.
Повнерезервування полягає в копіюванні всієї інформації з жорсткого диска на деякийносій для безпечного зберігання. Для регулярного створіння повних резервнихкопій використовують стрічковий накопичувач. Всякий раз, коли програма проситьDOS відкрити файл і дати дозвіл на прочитування і запис інформації в цей файл,DOS встановлює для файлу прапорець, що показує, що це зроблено. Прапорцемслужить один біт в байті атрибутів, береженому в елементі каталогу для кожногофайлу. Цей біт називається архівним. Багато програм резервування застосовуютьцей біт при виборі файлів для резервування.
Інкрементне резервуванняполягає у виконанні одній з таких програм і копіювання на резервний носій всіхфайлів, у яких включений архівний біт, після цього біти скидаються. Недолікомцього виду резервування є те, що резервується багато файлів, які програмивідкривали тільки для перегляду вмісту файлів, але не змінювали його. У разівеликих файлів бази даних незабаром можуть з'явитися багатократні копії одних ітих же даних. Тому оптимальне инкрементальное резервування припускає активнуучасть користувача в процесі резервування, тобто коли програма показує списоквсіх файлів зі встановленим архівним бітом, користувач може вибрати які з нихрезервувати і які ігнорувати. Головна гідність инкрементального резервуванняполягає в тому, що в процесі резервування бере участь мінімум байтів. Завдякискороченню тривалості резервування можна проводити частіше.
Ідеядефференциального резервування полягає в тому, щоб час від часу проводити повнерезервування. Потім при новому резервуванні копіювати тільки ті файли, якізмінилися після останнього повного резервування. В дефференциальном підходісочитается простота повного резервування і часткова економія инкрементальногорезервування. При кожному створінні резерву зберігаються всі файли, якізмінилися після останнього повного резервування, а не просто останньогорезервування.
2.3.2 Захист відвірусів
Комп'ютернийвірус – це невелика програма, яка приписує себе в кінець виконуваних файлів,драйверів, або поселяються в завантажувальному (ВООТ) секторі диска. Призапуску заражених програм і драйверів спочатку відбувається виконання вірусу, авже потім управління передається самій програмі. Якщо ж вірус поселився взавантажувальному секторі, то його активізація відбувається у моментзавантаження операційної системи з такого диска. В той момент, коли управлінняналежить вірусу, звичайно виконуються різні неприємні для користувача, аленеобхідні для продовження для продовження життя даного вірусу дії. Цезнаходження і зараження інших програм, псування даних і т.д. Вірус можезалишитися в пам'яті резидентний і продовжувати шкодити до перезавантаженнякомп'ютера. Після закінчення роботи вірусу управління передається зараженійпрограмі, яка звичайно працює “ як ні в чому не було ”, маскуючи тим самимнаявність в системі вірусу. На жаль, дуже часто вірус виявляється надто пізно,коли більшість програм вже заражена. В цих випадках втрати від шкідливих дійвірусу можуть бути великий.
2.3.2.1 Проявивірусів
Сильнеуповільнення роботи комп'ютера.
Несподівана появана екрані сторонніх фраз.
Поява різних відеоефектів.
Генерація різнихзвуків.
Деякі програмиперестають працювати, а інші ведуть дуже дивно.
На дискахз'являються велика кількість зіпсованих файлів даних, текстових файлів.
Разом рушитьсявся файлова система на одному з дисків.
Операційнасистема несподівано перестає бачити вінчестер.
Довільнозмінюється довжина окремих файлів.
2.3.2.2Профілактичні заходи
Всі важливіпрограми і дані необхідно мати зовні комп'ютера. Це дозволить у разі псуваннявірусом або через збої в роботі устаткування швидко відновити втраченуінформацію.
Результати своєїпоточної роботи рекомендується зберігати на дискетах не рідше разу на тиждень,тоді втрати від вірусів і збоїв в роботі устаткування будуть не так великі.
Будь-які програмиі драйвери, які ви збираєтеся використовувати на комп'ютері перед першимзапуском, обов'язково необхідно перевірити на наявність вірусівпрограмами-детекторами (ці програми дозволяють перевірити файли наінфікованість їх вірусом), — скажімо, AIDSTEST або Dr.Web. Ці програми постійнообновляються (в них додаються виявлення нових вірусів), тому рекомендуєтьсязавжди мати самі останні версії. Крім того, Dr.Web має в своєму складіевристичний аналізатор, що дозволяє знаходити підозрілі ділянки коду,характерні для вірусів, що самомодифікуються.
Якщо програмипоступили до вас у вигляді, що заархівував, то перед перевіркою архів необхіднорозвернути. Але до перевірки не треба запускати які-небудь програми з цьогоархіву.
При постійномуперенесенні на ваш комп'ютер нових файлів рекомендується встановити одну зпрограм-ревізорів, скажемо пакет Adif (ці програми відстежують зміну в системі– зміни на дисках, розподіл пам'яті, включення і відключення драйверів – і припідозрілих діях попереджають користувача). Це якоюсь мірою застрахує від появинових вірусів. Відразу після установки нової програми (особливо невідомогопоходження) необхідно також на деякий час встановити одну з програм-фільтрів(програм, що відстежують поточні операції з диском і пам'яттю і повідомляючихпро те з них, які можуть бути викликаний вірусом). Якщо в перебігу декількохднів ніяких підозрілих дій не виявиться, то програму-фільтр можна відключити.
2.3.3 Характернінесправності і методи їх усунення
2.3.3.1 Збоїданих
Прикладамипоширених помилок користувачів служить стирання файлу COMMAND.COM абокопіювання на нього іншої версії програми; стирання всіх файлів в кореневомукаталозі або помилкове виконання команди FORMAT З:. Типовими індикатораминещасть з даними служать такі повідомлення: “ Можливо, не DOSдиск”, “Поганатаблиця розділів”, “Помилка завантаження з диска” і ін.
Існують наступніспособи усунення подібних несправностей:
· якщокомандою FORMAT З: був реформований жорсткий диск, то потрібен спосіб відмінинаслідків форматування. В DOS починаючи з версією 5 є програма UNDELETE, якавирішує цю проблему;
· якщовидалена правильна версія файлу COMMAND.COM, треба скопіювати файл на жорсткийдиск з оригінального диска DOS;
· привидаленні всіх файлів в кореневому каталозі їх можна відновити з резервнихфайлів;
· якщозавантажитися з диска не можна або на ньому зіпсована таблиця розділів, томожуть допомогти програми Norton Disk Doctor, Disk Tool і Disk Editor з утилітНортона.
2.3.3.2 Апаратнінесправності
Статичне тертя.Полягає в тому, що після виключення комп'ютера головки приклеюються до поверхнідиска. При включенні комп'ютера посилення двигуна не достатньо для зсувуголовок. Якщо звільнити диск, двигун знов обертатиме диски до наступноговиключення.
Несправністьпідшипника шпінделя. Іноді повністю заїдає підшипник шпінделя, і диски необертаються. Єдиним рішенням є відправка накопичувача в спеціалізовану фірму.
Несправностіелектроніки накопичувача. Приблизно 20% апаратних відмов накопичувачівдоводиться на не справності електронних схем, змонтованих на накопичувачі. Накопичувачі головки можуть працювати добре, але електронна схема не забезпечує запис абопрочитування даних. Для діагностики цієї поломки можна замінити електроннуплатню працездатною платнею або аналогічного накопичувача.
Крах головки.Пошкодження через крах головки виникають рідко. При кожному виключенніперсонального комп'ютера головки плавно “приземляються”, але пошкодженнямагнітного покриття поверхні відбувається рідко. Для додаткової зашитінеобхідний паркувати головки, позиціонуючи їх на таке місце, де немає важливихданих.
Відмоваконтролера. Плата контролерів жорстких дисків відмовляє рідко, але наслідкитакої відмови вельми великі. Наприклад, при зверненні до жорсткого дискаперсонального комп'ютера може видати такі повідомлення: “Неправильний накопичувач” « Загальна помилка читання в накопичувачі З ” або “ Накопичувач не готовий ”.Діагностичні програми можуть виправити відмову.

3. Розрахунокнадійності вбудованого контролеру
3.1 Надійність систем. Поняття надійності
Надійністю називають властивість об'єкту зберігати в часі у встановленихмежах значення всіх параметрів, що характеризують здатність виконуватинеобхідні функції в заданих режимах і умовах застосування, технічногообслуговування, ремонтів, зберігання і транспортування. Розширення умовексплуатації, підвищення відповідальності виконуваних радіоелектроннимизасобами (РЕЗ) функцій, їх ускладнення приводить до підвищення вимог донадійності виробів.
Надійність є складною властивістю, і формується такими складовими, якбезвідмовність, довговічність, відновлюваність і сохраняємость. Основним тут євластивість безвідмовності — здатність виробу безперервно зберігатипрацездатний стан протягом часу. Тому найбільш важливим в забезпеченнінадійності РЕЗ є підвищення їх безвідмовності.
Особливістю проблеми надійності є її зв'язок зі всіма етапами “життєвогоциклу” РЕЗ від зародження ідеї створення до списання: при розрахунку іпроектуванні виробу його надійність закладається в проект при виготовленнінадійність забезпечується, при експлуатації — реалізується. Тому проблеманадійності — комплексна проблема і вирішувати її необхідно на всіх етапах ірізними засобами. На етапі проектування виробу визначається його структура,проводиться вибір або розробка елементної бази, тому тут є найбільші можливостізабезпечення необхідного рівня надійності РЕЗ. Основним методом рішення цієїзадачі є розрахунки надійності (в першу чергу — безвідмовності), залежно відструктури об'єкту і характеристик його складників, з подальшою необхідноюкорекцією проекту.

3.2 Кількісні характеристики безвідмовності
3.2.1 Напрацювання на відмову
Безвідмовність (і інші властивості надійності, що становлять) РЕЗвиявляється через випадкові величини, напрацювання до чергової відмови ікількість відмов за заданий час. кількісними характеристиками властивості тутвиступають імовірнісні змінні.
Напрацюванняє тривалість або об'єм роботи об'єкту. для РЕЗ природнечислення напрацювання в одиницях часу, тоді як для інших технічних засобівможуть бути зручніше інші засоби вимірювання (наприклад, напрацюванняавтомобіля — в кілометрах пробігу). Для не відновлюваних і відновлюванихвиробів поняття напрацювання розрізняється, в першому випадку підразумиваєтьсянапрацювання до першої відмови (він же є і останньою відмовою), в другому — міждвома сусідніми в часі відмовами (після кожної відмови проводиться відновленняпрацездатного стану). Математичне очікування випадкового напрацювання Т єхарактеристикою безвідмовності і називається середнім напрацюванням на відмову(між відмовами).
/>(1.1)
У (1.1) через t позначено поточне значення напрацювання, а f(t)щільність вірогідності її розподілу.
Вірогідність безвідмовної роботи — вірогідність того, що в межахзаданого напрацювання t відмова об'єкту не виникає:
/>    (1.2)

Вірогідність протилежної події називається вірогідністю відмовиідоповнює вірогідність безвідмовної праці до одиниці:
q(t)=Вер(TЈ t) =1 — p(t)=F(t).          (1.3)
У (1.2) і (1.3) F(t) є інтегральна функція розподіл випадковогонапрацювання t. Щільність вірогідності f(t) також є показником надійності,званим частотою відмов:
/>         (1.4)
З (1.4) очевидно, що вона характеризує швидкість зменшення вірогідностібезвідмовної роботи в часі.
Інтенсивністю відмов називають умовну щільність вірогідності виникненнявідмови виробу за умови, що до моменту t відмова не виникла:
/>(1.5)
Функції f(t) і l (t) вимірюються в ч-1.
Інтегруючи (1.5), легко отримати:
/>(1.6)
Це вираз, званий основним законом надійності, дозволяє встановититимчасову зміну вірогідності безвідмовної роботи при будь-якому характері зміниінтенсивності відмов в часі. У окремому випадку постійності інтенсивностівідмов l(t)=l=const (1.6) переходить у відоме в теорії вірогідності експоненціальнийрозподіл:
/>        (1.7)
Потік відмов при l (t)=const називається простимі саме вінреалізується для більшості РЕЗ в перебігу періоду нормальної експлуатації відзакінчення прироблення до початку старіння і зносу.
Підставивши вираз щільності вірогідності f(t) експоненціального розподілу(1.7) в (1.1), отримаємо:
T0 =1/l,      (1.8)
тобто при простому потоці відмов середнє напрацювання Т0назадінтенсивності відмов l. З допомогою (1.7) можна показати, що за час середньогонапрацювання, t= Т0, вірогідність безвідмовної роботи виробускладає 1/е. Часто використовують характеристику, звану g — процентним напрацюванням— час, в перебігу якого відмова не наступить з вірогідністю g (%):
/>    (1.9)
Вибір параметра для кількісної оцінки надійності визначаєтьсяпризначенням, режимами роботи виробу, зручністю застосування в розрахунках настадії проектування.

3.2.2 Вірогідність безвідмовної роботи
Вірогідність того, що в межах заданого напрацювання t відмоваоб'єкту не виникає:
/>    (1.10)
Вірогідність протилежної події називається вірогідністю відмовиідоповнює вірогідність безвідмовної праці до одиниці:
q(t)=Вер(TЈ t) =1 — p(t)=F(t).          (1.11)
У (1.10) і (1.11) F(t) є інтегральна функція розподіл випадковогонапрацювання t. Щільність вірогідності f(t) також є показником надійності,званим частотою відмов:
/>         (1.12)
З (1.12) очевидно, що вона характеризує швидкість зменшення вірогідностібезвідмовної роботи в часі.
3.3 Постановаматематичної моделі розрахунку
При розрахункунадійності приймаються наступні допущення:
— відмови елементів єнезалежними і випадковими подіями;
— враховуються тількиелементи, що входять в завдання;
— вірогідність безвідмовноїроботи підкоряється експоненціальному закону розподілу;
— умови експлуатації елементіввраховуються приблизно за допомогою коефіцієнтів;
— враховуються катастрофічнівідмови.
Відповідно доприйнятих допущень в розрахункову схему повинні входити наступні елементи:
— елемент К1, тобто кількістьСІС і БІС;
— елемент К2, тобто кількістьІС малого ступеня інтеграції (МІС);
— елемент К3, тобто кількістьрезисторів;
— елемент К4, тобто кількістьконденсаторів:
— елемент К5, тобто кількістьсвітлодіодів;
— елемент К6 тобто кількістьпаяних з'єднань;
— елемент К7, тобто кількістьроз'ємів.
Відповідно дорозрахункової схеми вірогідність безвідмовної роботи системи визначається як:
/>
де N — кількістьтаких елементів, що використовуються в завданні
 Pi — вірогідність безвідмовної роботи i-го елемента.
Враховуючиекспоненціальний закон відмов, маємо:
/>
де ni — кількістьелементів одного типу, lj- інтенсивність відмов елементів j-го типу. Прічому lj=kl x lj0, де kl — коефіцієнт, що враховуєумови експлуатації, а lj0 — інтенсивність відмов в лабораторних умовах.
Сумарнаінтенсивність відмов елементів одного типу складі

/>
Виходячи з умовексплуатації приймаємо kl=1. Ніяких додаткових поправочних коефіцієнтіввводитися не буде, оскільки всі елементи системи працюють в нормальних умовах,передбачених в ТУ на дані елементи.
Для елементів. щовикористовуються для побудови вбудованого контролеру, прийняті наступніінтенсивності відмов:
Мікросхеми з 14 виводами l1 = 4.5x10-7
Мікросхеми з 16виводами l2 = 4.0x10-7
Мікросхеми з 48виводами l3 = 3.2x10-7
Резисторі l4 = 1.0x10-5
Конденсаторіелектролітичні l5 = 0.1x10-5
Конденсаторікерамічні l6 = 0.04x10-5
Світлодіоди l7 = 0.26x10-5
Паяні з'єднання l8 = 1.0x10-7
Роз'єми з 48виводами l9 = 0.2x10-5
3.4 Розрахунокнадійності вбудованого контролеру
Виходячи з цихзначень можна підрахувати сумарну інтенсивність відмов всіх елементів одноготипу, а потім і для всіх елементів вбудованого контролеру.
/>
/>

Вірогідністьбезвідмовної роботи вбудованого контролеру за Т=1000 годин
/>;
/>
Середній годинанапрацювання на відмову
Тм = 1/lЕобщ
Наша схемавбудованого контролеру включає в свій склад наступні елементи:
Конденсаторіелектролітичні – 4.
Конденсаторікерамічні – 17.
БІС з 14 висновками – 17.
Паяні з'єднання –328.
Роз'єми з 48виводами – 1.
Тоді
lЕобщ.=4*0,1*10-5+17*0,04*10-5+17*4,5*10-7+328*1,0*10-7+1*0,2*10-5=5,325*10-5
Оскільки ВК немає резервних елементів, і вихід з ладу будь-якого з елементів спричинить засобою відмову всього пристрою, то середній час напрацювання на відмовувизначиться як
Тм = 1/2,295*10-5=43572 годин.
Тоді вірогідністьбезвідмовної роботи за восьмигодинну зміну складає:
/>
За період Т=1000годин, вірогідність складає 0, 8441

4. Складання конфігурацій комп’ютера для придбаннянового в замін комп’ютера, що вийшов з ладу
4.1 Завдання
У рекламномувідділу невеликого офісу, вийшов з ладу, по причині фізичного зносу, комп’ютер,на якому працюють в офісі. З метою придбання нового, треба скласти необхіднуконфігурацію сучасного економічного вигідного комп’ютера. Кошти на нову технікуу підприємства обмежені. Виходячи з цього необхідно знайти баланс між ціною таякістю.
4.2 Аналізнеобхідної конфігурації
Комп’ютери, щопрацюють з відео призначені для застосування в якості машин для введення,тимчасового зберігання, редагування необхідної інформації:
— зберігання таробота з інформацією;
— надійність;
— ергономічність.
Враховуючиперераховане вище та можливість роботи комп’ютера в складі локальноїкомп’ютерної мережі, можливо скласти наступні вимоги до конфігурації:
— достатняшвидкість роботи процесора;
— некритичнийоб’єм пам’яті;
— обов’язковаприсутність мережної карти
— середній об’ємнакопичувача на жорстких дисках;
— наявність пишучогоприводу CD дисків
— вартістьпрограмного забезпечення при складанні конфігурації не враховується.

4.3 Складання конфігурації
Для задоволеннявимог до складових комп’ютера, слід запропонувати наступні конфігурації(таблицях 4.1 – 4.3):
Таблиця 4.1 – Перша конфігураціяНайменування складової частини Ціна, дол. AMD ATHLON LE-1600 (AM2) BOX (ADH1600DHBOX) 56,72 CPU COOLER AVC Z9U741L001 на Socket 775, heatpip 10,59 Socket 775: Intel 945GC+ICH7 ASUS P5GC-MX; mATX/ 56,72 DDR II 512Mb 667 MHz PC2-5300 Brand Samsung 14,57 DVD-ROM 16x/48x, LG Black, 21,600 Kb/sec(16xDVD 19,19 HDD: 80.0g 7200 Serial ATA II Samsung 8Mb (NCQ) 53,01 PCIeX: ATI X1550 SAPPHIRE 256MB/128bit/DDR2/TV/D 58,31 ATX Middle Tower KM KOREA Pro Mast, Silver, PSU 37,8 17" TFT, AOC 172S (TN, 8ms, 270/600:1, 150/130 D 219,28 Spk, 2.0, Genius SP-P110 (Beige), 1Wx2, 200-20КГ 5,42 Keyboard, Genius KB-06X (E) PS/2, PS/RS/BIG ENTE 5,31 Mouse, A-4 Tech OP-620(D) PS/2 optical, 650 dpi, 4,23 Mouse Pad Digitex, тканевый верх, резиновая осно 0,8 Всього: 548,77
Таблиця 4.2 –Друга конфігураціяНайменування складової частини Ціна, дол. Intel Pentium dual-core LGA 775 1.8G/1Mb/800 FSB 90,41 Socket 775: Intel G965+ICH8 INTEL DG965SSCK bulk 109,22 DDR II 1 Gb 667 MHz PC2-5300 PQI 24,23 FDD 3,5", Mitsumi Black 7,57 DVD -RW/+RW, NEC SATA (AD-7203S) Lableflash 20x 35,46 HDD:160.0g 7200 Serial ATA II Western Digital 16 73,09 PCIeX: ATI X1650 SAPPHIRE 256MB/128bit/DDR3/TV/D 63,6 ATX Midi Tower Storm 2662-4-SX, PSU 400W (AB POW 54,6 19«TFT, SAMSUNG 920NW (LS19HANKSM) ( 5ms,300/70 231,38 Spk, 2.0, F&D SPS 606 (silver), 2x2.5W, 60-16KHz 15,1 Keyboard, Genius KB-220 USB, Black, Slim, Multim 9,62 Mouse, A-4 Tech BW-26(X5-26D)-(6,5) ( USB+PS/2 7,57 Mouse Pad ПРОБКОВЫЙ „Техас“ 20х23см крупная крош 0,8 Всього: 722,65 /> /> />

Таблиця 4.3 –Третя конфігураціяНайменування складової частини Ціна, дол. AMD PHENOM X4 9500 (AM2) BOX (HD9500WCGDBOX) 236,42 Socket 775: Intel 975X+ICH7R INTEL D975XBX2KR 185,54 DDR II 2 Gb 800 MHz PC2-6400 A-DATA 50,36 FDD 3,5», Mitsumi Silver 8,22 DVD -RW/+RW, LG RTL SuperMulti Double Layer, 20x 71,51 HDD:500.0g 7200 Serial ATA II WD (5000АACS ) 16M 167,52 PCIeX: nVidia 8600GTS PALIT 512MB/128bit/DDR3/TV 208,86 EATX Midi Tower CHIEFTEC AEGIS CH-05B-B-OP, no/P 80,98 19«TFT, SAMSUNG 961BF (LS19PFDQSQ) 398,24 Spk, 2.0, Sven BF-31R (Silver) 2x18W,40-20KHz, д 66,42 Keyboard, Logitech Media 600, USB, RTL (920-0000 32,25 Mouse, A-4 Tech BW-26(X5-26D)-(4,3) USB+PS/2 opt 7,46 Mouse Pad ПРОБКОВЫЙ „Прорезиненный“ тол. 3мм, 20 1,00 Блок питания FSP 500W Blue Storm (AX500-A), Pass 72,78 Всього: 1587,56
Всі конфігураціїскладені на підставі прайс – листу фірми „Информационные технологии” (м.Северодонецьк) від 17.02.2008р.
4.4 Вибірвідповідної конфігурації
Розглянувшизапропоновані конфігурації можливо зробити такі висновки:
- першаконфігурація більш дешева, тобто вона є економічно найвигіднішою і, призначному обмеженню в коштах, можливо придбати саме такий комп’ютер, алескладові, що застосовані при розробці конфігурації, вже зняті з виробництва тапропонуються продавцями лише для заміни в несправних застарілих машинах, абодля незначного підвищення продуктивності таких комп’ютерів.
- Третяконфігурація є найбільш модернізованою, в неї враховані усі тенденції ринкусучасної комп’ютерної техніки, така конфігурація не потребує модифікаціїпротягом наступного ріку – півтора, незначних змін протягом двох – трьох років,та протягом п’яти років вона застаріє. Ця конфігурація потребує вкладеннязначних коштів, що не відповідає умовам завдання;
- Другаконфігурація є достатньо сучасною, та буде справно працювати протягом тривалогочасу, за умовою правильного своєчасного і технічно грамотного обслуговування.Необхідність модифікації чи збільшення продуктивності потребується через рікпівтори, на той час можливо знайдуться кошти на придбання необхідних додатковихпристроїв. Така конфігурація найбільше відповідає умовам завдання по критерію„ціна – якість — економічність”.
На підставізробленого аналізу при несприятливих економічних умовах, слід запропонувати дляпридбання комп’ютер складений на підставі другої конфігурації.
Висновок
У курсовому проекті з предмету “Технічнеобслуговування ЕОМ” ми розглянули такі питання, як:
1) Задачі масовогообслуговування та моделі для імітації виробничої діяльності. Конкретноописували питання: задачі аналізу розімкнутої, замкнутої, багатоканальноїсистеми з очікуванням (потоки вимог Пуасоновські).
2) Обслуговування таексплуатація матричних та струминних принтерів. Конкретно розглядали такіпитання: мови принтеру, пристрої друку текстової і графічної інформації,типовий принтер, гольчаті принтери, дозвіл принтера та інше.
3) Розраховували надійністьвбудованого контролера.
4) Складали конфігураціюофісного персонального компютера, вони призначені для введення, тимчасовогозберігання, редагування необхідної інформації.
 
Література
1. Б.М.Каган, И.Б. Мкртумян Основыэксплуатаций ЭВМ – М.: Энегроатомиздат, 1988 г. — 434 с.
2. В.Н.Ярмольник Контроль и діагностика цифрових узлов ЭВМ – М.: Энегроатомиздат, 1992г. – 236 с.
3. Мюлер С.Модернизация и ремонт ПК, 14-е издание. Пер. с анг. – Издательский дом„Вільямс” – 2003 г. – 1184 с.: ил.
4. Лекції по технічномуобслуговуванні ЕОМ.
5. Ресурсиінтернет