МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ УКРАЇНИ
Бердичівський політехнічний коледж
Контрольна робота
з дисципліни “Проектування автоматизованихінформаційних систем"
(варіант №4)
Виконав:
студент групиПзс-604
Горпини ОлександрОлександрович
Перевірив:
викладач
Куропаткін СергійГаврилович
м. Бердичів 2008 р.
/>Зміст
1. Забезпечувальні підсистеми. Призначення та складзабезпечувальних підсистем
2. Склад і зміст робіт на стадіяхвпровадження, експлуатації і супроводження проекту ІС
3. Показники оцінки ефективності і вибір варіантіворганізації процесів обробки даних
Список використаної літератури
/>/>1. Забезпечувальніпідсистеми. Призначення та склад забезпечувальних підсистем
Компонент (підсистема) ІС — це її частина, щовиділена за зазначеною ознакою або сукупністю ознак і розглядається як однеціле. Компоненти комп'ютерної ІС за своїм призначенням передусім поділяються назабезпечуючи і функціональні. Забезпечуючи містять у собі організаційне,методичне, технічне, математичне, програмне, інформаційне, лінгвістичне,правове та ергономічне забезпечення.
До організаційного забезпечення належитьсукупність документів, що описують технологію функціонування ІС, методи виборуі застосування користувачами технологічних прийомів для і одержання конкретнихрезультатів при функціонуванні ІС.
Для забезпечення функціонування комп'ютерноїІС необхідно мати ряд ресурсів і обов'язково предмети праці, засоби праці іпрацю (труд). Роль перших в ІС належить інформації (інформаційне забезпечення),яка відіграє також роль продукту праці. За особами праці є різні технічнізасоби ІС, які виконують функції технічного забезпечення. Таку саму функціюпевною мірою виконують засоби математичного і програмного забезпечення. Що ж досамої праці, то, природно, кадри спеціалістів також потрібні будь-якій ІС.
Інформаційне забезпечення містить у собі нелише інформаційні ресурси як предмет праці та інформацію як продукт праці, а йзасоби і методи ведення усієї інформаційної бази — об'єкта управління.
Отже, до інформаційного забезпечення належатьтакож методи класифікації і кодування інформації, способи організаціїнормативно-довідкової інформації, побудови банків даних, зокрема побудови іведення інформаційної бази і т. ін.
Технічне забезпечення об'єднує сукупність усіхтехнічних засобів, використовуваних при функціонуванні комп'ютерної ІС.
До математичного забезпечення віднесеносукупність математичних методів, моделей і алгоритмів розв'язування задач, якізастосовуються в ІС; моделі та алгоритми, що входять до цього забезпечення якінструмент подальшої розробки програмних засобів. Моделі системи управління таоб'єкта автоматизації належать звичайно до організаційного забезпечення.
Програмне забезпечення являє собою сукупністьпрограм на носіях даних і програмних документів, які призначені для відлагодження,функціонування і перевірки робото здатності ІС.
Лінгвістичне забезпечення містить сукупністьзасобів і правил формалізації природної мови, які використовуються приспілкуванні користувачів та експлуатаційного персоналу ІС з комплексом засобівавтоматизації при функціонуванні ІС.
До правового забезпечення належить сукупністьправових норм, які регламентують правові відносини при функціонуванні ІС таюридичний статус результатів такого функціонування.
Методичне забезпечення містить у собісукупність документів, які описують технологію функціонування ІС, методи виборуі застосування користувачами технологічних прийомів для одержання конкретнихрезультатів при функціонуванні ІС.
Ергономічне забезпечення ІС являє собоюсукупність засобів і методів, які створюють найсприятливіші умови праці людинив ІС, умови для взаємодії людини і ЕОМ.
Функціональний підхід до структури ІС даєзмогу виділити підсистеми (компоненти) при різному визначенні поняття «функціяуправління». Найбільшого поширення набуло створення функціональнихпідсистем за ознакою управління об'єктами (елементами) виробничого процесу і заознакою стадій управління.
Так, у першому випадку формуютьсяфункціональні підсистеми, наприклад, управління технічною підготовкоювиробництва, Основним виробництвом, допоміжним виробництвом, матеріальнимиресурсами, трудовими ресурсами і т. ін.
В інформаційних системах органівзагальнодержавного управління і невиробничої сфери така структура пов'язана зфункціями, які виконуються установами. Наприклад, в автоматизованій системідержавної статистики (АСДС) передбачені функціональні підсистеми статистикипромисловості, сільського господарства, капітального будівництва і т. ін. Уфункціональній структурі АСДС неначе повторюється склад функціональнихпідрозділів Міністерства статистики України.
У другому випадку з позицій стадій управліннявиділяються функціональні підсистеми прогнозування, перспективного плануванняоперативного управління, бухгалтерського обліку і т. ін.
Перелік таких функціональних підсистем урізних ІС неоднаковий. Певною мірою це пояснюється відсутністю єдиного поглядуна склад функцій управління в народному господарстві.
Що ж до призначення будь-якої функціональноїпідсистеми ІС, то воно єдине — розв'язання економічних задач прийняттяуправлінських рішень, що базується на результатах обробки даних.
Задача в комп'ютерній ІС або задача обробкиданих визначається як функція чи її частина, що являє собою формалізованусукупність автоматичних дій, виконання яких приводить до результатів заданоговиду. Наприклад, задачею в АСУП може бути нарахування відрядної заробітноїплати бригаді, облік розрахунків з постачальниками сировини, облік валютнихоперацій і т. ін.
/>/>2. Склад ізміст робіт на стадіях впровадження, експлуатації і супроводження проекту ІС
Подальшим розвитком інформаційних систем векономіці країни є створення АСУ на основі ідеології автоматизованих банківданих. Це другий етап створення ІС, який розпочався 1972 року, коли вперше доплану на восьму п'ятирічку було внесено питання розвитку економіки і створенняАСУ. Розширилися технічна та програмна бази АСУ, що позначилося наурізноманітненні варіантів їх побудови з орієнтуванням на окремі класи та. моделіЕОМ, включаючи мін — та мікрокомп'ютери. Зросла також багатоваріантність ІС узв'язку зі збільшенням кількості технологічних режимів експлуатації ЕОМ тавсього комплексу технічних засобів, зокрема почалося запровадження діалоговогорежиму та режиму телеобробки даних.
Проте відмінність інформаційних систем другогопокоління (1972-1986 рр), які в іноземній літературі називались управлінськими(адміністративними) інформаційними системами, від ІС першого покоління (див.рис.3) полягає в тому, що перші мали спільне інформаційне забезпечення усіхзадач — базу даних. Організація єдиної бази даних стала можливою лише завдякитому, що були створені спеціальні програмні продукти — системи правління базамиданих (СУБД). Основне призначення СУБД створення та підтримка в актуальномустані бази даних, а також зв'язок її з програмами розв'язування економічнихзадач (прикладні програми користувачів).
У середині 80-х років був нагромадженийзначний досвід створення та використання інформаційних систем організаційногоуправління. Так, 1988 року функціонувало близько 6000 АСУ різних рівнів тапроблемної орієнтації, у тому числі 2600 АСУ підприємств і об'єднань — АСУП. Створенозначну кількість автоматизованих систем управління технологічними процесами (АСУТП), систем автоматизованого проектування конструкцій та технологій (САПР).
Економічна ефективність багатьох діючих АСУдуже значна. Середнє значення річного економічного ефекту АСУ становило 640 тис.крб., а коефіцієнт економічної ефективності капітальних вкладень досягав 0,88.
Крім прямого економічного ефекту впровадженняАСУ мало великий вплив на зміну характеру діяльності управлінського персоналу. Підвищиласьоперативність, наукова обґрунтованість та об'єктивність сприйманихуправлінських рішень; виникла можливість розв'язувати принципово новіекономічні задачі, які до впровадження ІС не розв'язувалися апаратом управління;збільшився час на творчу роботу працівників за рахунок скорочення обсягіввиконання рутинних операцій вручну; у результаті автоматизації процесівінформаційного обслуговування підвищилася інформованість управлінськогоперсоналу.
Проте докорінних змін у поліпшенні якостіуправління об'єктами господарювання не відбулося. Досвід функціонування ІСпершого і другого поколінь виявив у них низку серйозних недоліків.
1. Значна кількість функцій управлінняекономікою, що стосується неструктурованих і слабо структурованих процедур,залишилась без комп'ютерної підтримки. По суті в АСУ вирішені задачі щодожорстких детермінованих алгоритмів, які не притаманні керівним структурам.
2. Стандартний набір економічних задач іпідсистем АСУ не забезпечив її необхідної гнучкості, через що модифікація тарозширення функціонального складу системи пов'язані зі значними трудовитратами.
3. Чітка централізація обробки інформації вдіючих АСУ не давала змоги здійснювати процеси оперативного управління ірегулювання в реальному масштабі часу.
4. Недостатня кількість оптимізацій них задачу складі АСУ 5% у середньому) пояснюється незацікавленістю користувачів узастосуванні оптимізацій них методів; відсутністю надійної та вигідноїінформації для використання оптимізацій них розрахунків неможливістю танедоцільністю впровадження локальних оптимізаційних задач.
5. В АСУ, як правило, відсутні замкненікомплекси задач управління (планування, обліку, аналізу, регулювання). Різнітипи АСУ (АСУП, САПР, АСУ ТП) діяли на об'єктах господарювання автономно, безвзаємозв'язку.
6. Системи не забезпечували оперативноївзаємодії з ЕОМ керівників різних рівнів. Пакетний режим функціонування АСУ (якосновний) не давав змоги створювати системи підтримки прийняття управлінськихрішень, що передбачають можливість вибору альтернативного рішення.
7. Упровадження систем не супроводжувалосянеобхідною перебудовою організаційних структур управління в умовах використанняавтоматизованої обробки даних.
Зазначені недоліки ІС першого і другогопоколінь спонукали до пошуків сучасніших форм та методів їх проектування,розробки концептуальної основи ІС нового покоління.
Тому наступний етап створення інформаційнихсистем (по-% вся приблизно із середини 80-х років) характеризується створеннямінтегрованих систем. Це багаторівневі ієрархічні автоматизовані системиуправління, які забезпечують комплексну автоматизацію останнього на усіх рівнях.
Складність функціонування таких великихсоціально-економічних систем, як народне господарство України, зумовлюєнеможливість реалізації процесу управління з допомогою однієї або кількохлокальних АСУ. З цією метою потрібний комплекс (груп) АСУ, кожна з яких забезпечуєвирішення своїх функціональних задач управління. При цьому йдеться не простопро об'єднання і зв'язок локальних АСУ між собою, а про забезпеченняінформаційного діалогу між ними та доступу однієї АСУ до інформаційних базінших АСУ.
Отже, інтегрована автоматизована системауправління (ІАСУ) доки розглядатися як ієрархічно організований комплексорганізаційних методів, технічних, програмних, алгоритмічних і інформаційнихзасобів, які мають модульну структуру і забезпечують наскрізне узгодженеуправління матеріальними та інформаційними потоками об'єкта управління.
Центральним поняттям в інтегрованих АСУ єпоняття "інтеграція". Інтеграцію (рис.4) можна визначити як спосіборганізації окремих компонентів в одну систему, що забезпечує узгоджену і цілеспрямовануїх взаємодію, зумовлюючи велику ефективність функціонування усієї системи. Інтеграціюв АСУ можна розглядати в кількох аспектах: функціональному, організаційному,інформаційному, програмному, технічному, економічному. (див. рис).
Інтеграція — спосіб організації окремихкомпонентів в одну систему, яка забезпечує узгоджену і цілеспрямовану їхвзаємодію.
Функціональна — єдність цілей та узгодженістькритеріїв і процедур виконання господарських і технологічних функцій длядосягнення поставленої мети.
Організація — раціональної взаємодії персоналууправління на різних рівнях ієрархії ІАСУ
Інформаційна — єдиний комплексний підхід достворення і ведення іБ усієї системи і її компонентів на основі одного ТП зборуі обробки інформації.
Програмна — використання узгодженого івзаємопов'язаного комплексу моделей, алгоритмів і програм для забезпеченняспільного функціонування ІАСУ
Технічна — використання єдиного КТС, АРМ,спеціальних і локальних мереж ЕОМ, об'єднаних в одну розподілену ОМ
Економічна — забезпечення цілеспрямованого іузгодженого функціонування усіх компонентів ІАСУ
Функціональна інтеграція забезпечує єдністьцілей та узгодження критеріїв і процедур виконання виробничо-господарських татехнологічних функцій, спрямованих на досягнення поставленої мети. Основоюфункціональної інтеграції є оптимізація функціональної структури всієї системи,декомпозиція системи на локальні частини (підсистеми), формалізований описфункцій кожної підсистеми та протоколи взаємодії підсистем.
Організаційна інтеграція полягає в організаціїраціональної взаємодії персоналу управління на різних рівнях ієрархії ІАСУ ірізних локальних її підсистем, що зумовлює узгодження дій персоналу в напрямкудосягнення поставлених цілей та погодженість управлінських рішень.
Інформаційна інтеграція передбачає єдинийкомплексний підхід до створення й ведення інформаційної бази усієї системи таїї компонентів на основі одного технологічного процесу збору, зберігання,передачі та обробки інформації, який забезпечує узгоджені інформаційні взаємодіївсіх локальних АСУ та підсистем ІАСУ.
Програмна інтеграція міститься у використанніузгодженого та взаємопов’язаного комплексу моделей, алгоритмів і програм длязабезпечення спільного функціонування всіх компонентів ІАСУ.
Технічна інтеграція — це використання єдиногокомплексу сумісних обчислювальних засобів, автоматизованих робочих місцьспеціалістів та локальних мереж ЕОМ, об'єднаних в одну розподіленуобчислювальну систему, яка забезпечує автоматизовану реалізацію всіхкомпонентів ІАСУ.
Економічна інтеграція є узагальнюючимкомплексним показником інтеграції системи і полягає в забезпеченніцілеспрямованого та узгодженого функціонування усіх компонентів ІАСУ длядосягнення найбільшої ефективності функціонування усієї системи.
Сучасний етап розробки інформаційних систем векономіці країни характеризується створенням ІС нового покоління, до якихналежать експертні системи, системи підтримки прийняття рішень,інформаційно-пошукові системи, системи зі штучним інтелектом.
Основою створення таких систем є децентралізаціяструктурної мають перспективні та поточні плани розвитку країни, ведуть ІАСУ таорганізація розподільної обробки інформації.
Технічною передумовою створення таких систем єзначне поширення персональних ЕОМ. Ці машини характеризуються низькою вартістю,невеликими габаритами, підвищеною надійністю, простотою в обслуговуванні таексплуатації, що дає змогу наблизити їх до місць виникнення та використанняінформації, поділити їх за окремими сферами функціональної діяльності.
Організаційною передумовою виникнення такихсистем стали процеси децентралізації управління, що відбуваються в країні.
Структурно вони реалізуються у вигляді мережобчислювальних машин або мереж автоматизованих робочих місць.
/> 3. Показники оцінки ефективності івибір варіантів організації процесів обробки даних
На сучасних ПЕОМ найчастіше використовуєтьсятретій варіант введення атрибутів у формат з розподільниками (розподільникомпри наборі на клавіатурі є натискання клавіші «Enter», а символ,визначений програмою).
Для контролю переносу інформації на машиннийносій використовується кілька методів. Серед них такі:
1. метод верифікації;
2. візуальний метод;
3. програмний метод.
У літературі можна зустріти назву ще методу — розрахункового,або так званого методу контролю за контрольними підсумками. Цей метод єрізновидом програмного методу контролю, а виділення його як окремого методупояснюється тим, що до недавнього часу цей метод був найпоширенішим на ЕОМ типуЄС або СМ, та історією виникнення й застосування цього методу ще наперфораційній обчислювальній техніці.
Метод верифікації — це метод повторного наборуінформації на клавіатурі та автоматичного порівняння інформації, яка повторнонабирається, з тією, яка вже була набрана раніше, за допомогою технічногопристрою або спеціальної програми. Наприклад, який дає змогу апаратновиконувати контроль методом верифікації.
Після контролю методом верифікації намашинному носії міститься вивірена інформація. Зміни до масиву на машинномуносії вносяться у процесі контролю.
Візуальний контроль може виконуватись у двохваріантах.
1. Зміст масиву на машинному носіїроздруковується на папері за допомогою ЕОМ або спеціального пристрою, а потімпо рядках звіряється оператором зі змістом первинного документа. Подальшекоригування масиву на машинному носії на підставі виявлених помилок залежитьвід виду носія, програм обробки даних та використовуваних технічних пристроїв.
2. За наявності дисплея на пристрої, деготується інформація на машинному носії, інформація в процесі набору наклавіатурі висвічується на ньому. Зміст рядка на екрані оператор порівнює зізмістом первинного документа. У разі відсутності розбіжностей подається командазаписати інформацію на машинний носій (командою може бути натискання конкретноїклавіші або вибір деякого пункту із запропонованого на екрані «меню» роботи).Коли виявлено помилки, неправильні символи коригуються, і лише після цього подаєтьсякоманда на запис інформації.
Програмний метод контролю потребуєзастосування спеціальних програм контролю даних. Ці програми виконуютьконтрольні дії з інформацією. Найпоширенішими серед них є такі:
перевірка наявності окремих кодів у довідникахна машинних носіях;
розрахунок і порівняння залежностей міжокремими атрибутами або рядками;
перевірка діапазонів зміни атрибутів.
Наприклад, можна програмно перевірити, чиправильний номер місяця. Діапазон зміни таких номерів — від 1 до 12. Якщо намашинному носії буде номер місяця 13, то це — помилка. Проте, коли номер місяцябуде 10, то це лише означає, що номер відповідає можливому значенню, а чиправильний він — невідомо.
Такий метод контролю не придатний дляперевірки значення абсолютно всіх атрибутів, тому він завжди використовується вкомбінації з іншими методами контролю.
Розрахунковий метод контролю дає змогурозрахувати і порівняти залежності між окремими атрибутами або рядками. Здебільшоговін потребує виконання додаткових дій для підготовки інформації до набору її наклавіатурі. Такі додаткові дії виконуються за допомогою калькулятора: підраховуєтьсяпідсумок всіх цифрових атрибутів рядка або стовпця документа. Розрахованийпідсумок записується як окремий атрибут документа (звичайно, у кінець рядка абона вільне праве поле документа) і, як решта атрибутів, переноситься на машиннийносій.
Сформований масив контролюється за допомогоюспеціальної програми, що розраховує подібний контрольний підсумок для введеноїінформації, порівнює його з тим підсумком, який був розрахований накалькуляторі і набраний на клавіатурі як звичайний атрибут. Якщо виявляютьсярозбіжності в контрольних підсумках, то це означає наявність деякої помилки. Помилковийрядок друкується на папері. У процесі контролю можуть друкуватися всіперевірені рядки, тоді помилкові рядки будуть відмічені спеціальною позначкоюабо символом.
Після контролю на ЕОМ оператор на підставіроздрукованих повідомлень відшукує документи, за якими виявлені помилки. Цідокументи порівнюються з роздрукованою інформацією. Рядки, де виявлені помилки,коригуються за допомогою спеціальних програм, і знову контролюються. Такийциклічний процес контролю і коригування повторюється, допоки на машинному носіїлишатимуться помилки.
Зауважимо, що не завжди застосування якогосьодного методу контролю дає змогу виправити всі наявні помилки, тому дляконтролю можна застосувати підряд кілька методів. Застосовуючи кілька методівпо черзі для одного й того самого масиву, зменшують кількість помилок, що вньому лишилися.
Коли підготовлено машинні носії інформації,починаються обчислення на ЕОМ. Такі розрахунки виконуються автоматично задопомогою раніше створених програм. Під час обчислень можливі перериванняпроцесу обробки, які пов'язані з тим, що потрібно вибрати подальший режимроботи або прийняти те чи інше управлінське рішення. Процес обробки інформаціїна ЕОМ закінчується формуванням носіїв інформації або її відображенням — наекрані чи папері.
Друкування результатів обробки можнаорганізувати по-різному. Це залежить від обсягів даних, які друкуються,особливостей використовуваних друкуючих пристроїв, побудови програмногозабезпечення.
Традиційний варіант — це формування ідрукування документів у процесі обробки. Він придатний для невеликих обсягівінформації за наявності високонадійних друкуючих пристроїв. Дуже часто постаєпотреба передрукувати окремі сторінки відомостей через помилки друкуючогопристрою. Якщо при цьому друкування відбувається разом з обробкою, то будевитрачено багато часу і паперу для передруковування всього обсягу відомостей. Наприклад,на великих промислових підприємствах оборотна відомість за матеріалами можемістити кілька сотень сторінок.
За великих обсягів інформації бажанодрукування виокремлювати як самостійну технологічну операцію, а програмне забезпеченнячи файли для друкування будувати так, або друкування могло розпочатися здовільної сторінки і закінчитися, коли надруковано довільну кількість сторінок.
У програмах друкування бажано передбачитидіалог з оператором для уточнення параметрів друкування, таких як номерпочаткової сторінки, кількість сторінок, які потрібно надрукувати, або номеростанньої сторінки, яка друкується.
Можливі ситуації (за наявності різних ЕОМ),коли обчислення за алгоритмом виконується на одній ЕОМ, а друкування — на іншій.У такому разі до технологічного процесу вводять додатково операцію копіюванняпідготовлених машинограм з одного носія на інший і операцію передачі файлів длядрукування на інші ЕОМ. Програмне забезпечення для друкування обов'язково маєформувати файли для друку.
Роздруковані результати можуть розмножуватисяза допомогою ЕОМ (повторний друк), або за допомогою ксерокопіювальної техніки.
Після обчислень можуть виконуватись операціїкопіювання результату на різні машинні носії (здебільшого змінні). Обов'язковокопіюються нагромаджувальні масиви і масиви перехідних залишків. У випадкахпсування інформації на основі таких копій і змісту оперативних масивів можнавідновити втрачені дані. Наприклад, залишки матеріалів на складі на кінецьмісяця можна відновити при пошкодженні на основі копії про залишки матеріалівна початок місяця та масиву (на основі первинних документів), де відображенийрух матеріалів на складі за місяць.
На цьому етапі знімають копії з масивів зоперативними даними. Спосіб знімання копій залежить від способу підготовкимасиву. Якщо масив готувався на такому носії як, наприклад, магнітна стрічкаабо дискета (знімні машинні носії), то з нього знімається копія на жорсткиймагнітний диск. Якщо масив готувався на жорсткому магнітному диску, то з ньогознімається копія на будь-який знімний машинний носій.
Якщо інформація обробляється централізовано,то результати друкування обов'язково передаються в ті підрозділи організації,де вони використовуватимуться. Передаватися можуть документи та машинні носії. Інформаціяможе передаватися окремими масивами по каналах зв'язку, якщо ЕОМ поєднані вмережу.
/>/>Списоквикористаної літератури
1. "Проектування інформаційних систем". Посібник. За ред. В.С. Пономаренка.ВЦ «Академія». 2001 р.
2. "Інформаційнісистеми і технології в економіці". Посібник. За ред. В.С. Пономаренка. ВЦ«Академія». 2002 р.
3. «Проэктирование экономических информационных систем».Підручник. Г.Н. Смирнова, А.А. Сорокін, Ю.Ф. Тельнов. 2002 р.
4. Конспект лекцій.