ЗМІСТ
Вступ
1. Постановказадачі проектування програмної системи
2. Опис предметної області
3. Огляд методів реалізації програмної системи
3.1 Огляд моделі процесів
3.2 Формування платежів інших банків та імпорт дат підтвердження
3.3 Обґрунтування вибору засобів реалізації
4. Опис програмної реалізації
4.1 Структура програмної системи
4.2 Опис бази даних
4.3Алгоритми методів
5. Методика роботи користувача з програмною системою
5.1 Інсталяція та системні вимоги
5.2 Сценарії роботи користувача з системою
6. Економіко-організаційна частина
6.1 Розрахунок трудомісткості розробки і впровадження програмногопродукту (ПП)
6.2 Кошторис витрат на розробку й впровадження програмного продукту (ПП)
6.2.1 Витрати на оплату праці
6.2.2 Відрахування на соціальні потреби
6.2.3 Матеріальні витрати
6.2.4 Витрати на спеціальне устаткування
6.2.5 Витрати на службові відрядження
6.2.6 Експериментально — виробничі витрати
6.2.7 Накладні витрати
6.2.8 Прибуток
6.2.9 Загальні витрати
6.2.10 Податок на додану вартість
6.2.11 Повна вартість роботи
6.3 Визначення економічного ефекту від застосування програмного продукту
6.4 Техніко-економічне обґрунтування інвестиційних об’єктів
7. Охорона праці
7.1 Загальні характеристики робочого приміщення
7.2 Мікроклімат робочої зони
7.3 Освітлення робочого місця користувача ЕОМ
7.4 Виробничий шум
7.5 Випромінювання ВДТ
7.6 Електробезпека
7.7 Пожежна безпека
Висновки
ВСТУП
Становлення і розвиток економіки України неможливі безстворення ефективної фінансово-грошової системи. Невід'ємною складовою цієїсистеми є валютно-фінансова підсистема, яка охоплює діяльність на територіїУкраїни резидентів та нерезидентів, пов'язану з рухом валютних цінностей убудь-якій формі. Використання валютних цінностей в Україні потребує певноїрегламентації та регулювання з боку уряду та Національного банку України. Узв'язку з цим зростає роль національного валютного законодавства у визначенніпорядку обігу іноземної валюти на території України з урахуванням необхідностізабезпечення пріоритету грошової одиниці України, захисту її купівельноїспроможності та врегулювання інших факторів, які впливають на конвертованістьнаціональної грошової одиниці.
Валютна політика передбачає заходи, спрямовані назабезпечення макроекономічної стабільності та створення умов довіри внутрішньоїекономіки й іноземного бізнесу до національної валюти, стимулювання розвиткуекспорту, повернення в країну заробленої іноземної валюти, забезпеченнястабільного функціонування національної валютної системи, сприяннязбалансованості платіжного балансу, гармонізації інтересів експортерів таімпортерів.
Складовими валютної політики в узагальненому виглядіє:
• Валютне регулювання;
• Валютний контроль;
• Міжнародне валютне співробітництво та участь уміжнародних валютно-фінансових організаціях.
Згідно з чинним законодавством України Національнийбанк є головним органом валютного контролю, який забезпечує виконанняуповноваженими банками та уповноваженими фінансово-кредитними установамифункцій щодо здійснення валютного контролю та регламентує відповідальність запорушення валютного законодавства України.
Державні органи (Державна податкова адміністрація,Міністерство зв'язку та Державний митний комітет України) також мають визначенізаконодавством функції у сфері валютного контролю.
Державна податкова адміністрація України здійснюєфінансовий контроль за валютними операціями, що провадяться резидентами інерезидентами на території України.
Міністерство зв'язку України контролює дотриманняправил поштових переказів та перевезення валютних цінностей через митний кордонУкраїни.
Державний митний комітет України здійснює контроль задотриманням правил переміщення валютних цінностей через митний кордон України.
Обов’язком банків та фінансово-кредитних установ єзвітність перед вищеописаними органами відповідно до законодавства, що є дужетрудоємким процесом. Тому автоматизація процесу валютного контролю єактуальною, що дозволяє економити час, кошти та уникнути помилок.
1.Постановка задачі ПРОЕКТУВАННЯПРОГРАМНОЇ СИСТЕМИ
В загальному підсистема «Валютний контроль» являєсобою інструментарій для створення і ведення баз даних експортно-імпортнихдоговорів та контролю за дотриманням термінів їх завершення. Підсистемапризначена для:
• автоматизації процесів веденняекспортно-імпортних договорів;
• автоматичного формування звітів, необхіднихдля обслуговування договорів зовнішньої економічної діяльності(ЗЕД);
• автоматизація контролю за операціями купівлііноземної валюти;
• відстеження фактів порушення законодавчовстановлених строків завершення експортно-імпортних операцій;
• відстеження фактів наявності штрафних санкцій.
Підсистема має наступні можливості:
• введення та коригування інформації законтрактами;
• ведення реєстру підтверджуючих документів;
• ведення реєстру платежів;
• контроль операцій купівлі іноземної валюти;
• підготовка файлу-реєстру в ДПА;
• контроль на наявність штрафних санкцій;
• автоматичний контроль виконання термінівоперацій;
• виконання запитів про стан операцій;
• підготовка файлів і форм звітності для НБУ;
• підготовка інформації та форм звітності дляподаткових інспекцій;
• автоматичне формування запитів за ЗЕД,переданих на контроль в інші банки.
Користувачами продукту є співробітники операційнихвідділів, валютних підрозділів і керівництво банку в рамках ОДБ ProFIX/BANK чиавтономної підсистеми.
Постановка задачі:розробити програмне забезпечення для автоматизації процесу ведення валютногоконтроль за митними деклараціями інших банків.
Мета – автоматизуватироботу ведення контролю по деклараціям, суми яких погашені в різних банках. Врамках даної задачі потрібно забезпечити формування платежів за вантажнимимитними деклараціями (ВМД), переданих на контроль в інші банки в двох режимах:при ручному формуванні звіту «Відповідь» за імпортно-експортними ВМД та врезультаті імпорту EXCEL файлу з сумами ВМД, переданих під контроль до іншогобанку; автоматичне квитування дати ВМД, обробку файлу імпорту з перевіркою накоректність; автоматичне формування запитів за ВМД за певний період та інше.
Вхідноюінформацією є дані по контрактам, файли імпорту ВМД інших банків.
Вихіднаінформація: платежі, документи, експортні файли для інших банків.
Основначастина процесів оброки повинна вестись на боці бази даних. Це обґрунтовуєтьсятим, що сервер на якому встановлена СКБД в рази потужніший ніж комп’ютерипрацівників, а також уникаємо необхідності постійного обміну інформацією міжклієнтською частиною та базою даних, що прискорює роботу системи.
2. ОПИС ПРЕДМЕТНОЇ ОБЛАСТІ
Перехіднезалежної України до ринкової економіки з багатоманітністю форм власності ігосподарювання, лібералізація зовнішньоекономічної діяльності і наданнясуб’єктам підприємництва права самостійного виходу на зовнішній ринок обумовилистановлення нових суспільних відносин, зокрема в сфері валютного регулювання,які потребують належного їх правового регулювання. За роки ринкових перетвореньстворено фактично новий інститут фінансового права, норми якого принциповопо-новому регулюють відносини у сфері використання іноземної валюти вгосподарському обігу.
Валютнерегулювання в Україні є одним з необхідних елементів ринкової економіки, якийзабезпечує вирішення проблеми надійності грошової системи України шляхомзапровадження політики гнучкого валютного курсу, що визначається взаємодієюринкових сил, вільних від адміністративних обмежень [1]. Здійснення ефективноївалютної політики урівноважує торговий баланс, сприяє зростаннюконкурентоспроможності українських товарів, рентабельності підприємств,накопичено валютних резервів Національного банку України.
Зазначимо, щорозвиток валютного обігу в Україні забезпечується за допомогою державноговпливу на валютні відносини з боку спеціально уповноважених органів з різнимправовим статусом та повноваженнями, тому на практиці виникають труднощі узастосуванні валютного законодавства та валютного контролю. Нині слаборозвинені механізми взаємодії таких органів державного управління в сферівалютного регулювання, що послаблює позиції держави на валютному ринку ігальмує процес інтеграції в міжнародну систему господарських зв’язків.
На підставі аналізу положеньчинного валютного законодавства до державних контролюючих суб’єктів валютногоконтролю, які мають статус державного органу, слід віднести наступні органивалютного контролю. По-перше, Національний банк України, який є головниморганом валютного контролю, що здійснює контроль за виконанням правилрегулювання валютних операцій на території України з усіх питань, не віднесенихДекретом Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання івалютного контролю» від 19.02.1993 р. [2] до компетенції інших державнихорганів та забезпечує виконання уповноваженими банками функцій щодо здійсненнявалютного контролю згідно з цим Декретом та іншими актами валютногозаконодавства України. По друге, органи державної податкової служби України,які здійснюють контроль за валютними операціями, що проводяться резидентами інерезидентами на території України. По-третє, Державна митна служба України,яка здійснює контроль за додержанням правил переміщення валютних цінностейчерез митний кордон України. По-четверте, Міністерство транспорту та зв’язкуУкраїни, що здійснює контроль за додержанням правил поштових переказів тапересилання валютних цінностей через митний кордон України.
До контролюючих суб’єктів, щоздійснюють валютний контроль, які не є органами державної влади, відповідно донормативних приписів ч.2 ст.13 вказаного вище Декрету належать уповноваженібанки, фінансові установи та національний оператор поштового зв’язку, якіотримали від Національного банку України генеральні ліцензії на здійсненнявалютних операцій. Вони здійснюють контроль за валютними операціями, щопроводяться резидентами і нерезидентами через ці установи.
Можна сказати, що валютнийконтроль це врегульована нормами права діяльність спеціально уповноваженихконтролюючих суб’єктів (органів та агентів валютного контролю), що проводитьсяшляхом застосування закріплених законом методів з метою забезпечення дотриманнявалютного законодавства при здійсненні валютних операцій підконтрольнимисуб’єктами (резидентами та нерезидентами) [3]. Об’єктом валютного контролю євалютні операції, що здійснюються підконтрольними суб’єктами. Його метою є забезпеченнядотримання валютного законодавства при здійсненні валютних операцій йогопідконтрольними суб’єктами.
Системавалютного контролю являє собою, одна з основних цілей якого, проведення всіхдокументів які відносяться до експортно-імпортних операцій клієнтів банків, асаме:
• контрактів — договір зовнішньоекономічної діяльності або будь-який інший документ, що маєсилу договору і свідчить про укладення угоди між сторонами, з одного боку — резидент, з іншого — нерезидент;
• підтверджуючихдокументів — акт, вантажна митна декларація або інший документ, що підтверджуєпоставку товару або виконання зобов'язань за контрактом;
• платежів(платіжне доручення) — заяву клієнта на переказ валютних коштів, в якомувказуються всі реквізити, необхідні для здійснення платежу.
Другою метою, неменш важливою, є контроль наявності всіх необхідних документів, наявності таправильності реквізитів існуючих документів, а так же контроль своєчасногонадання послуг, товарів та оплати цих послуг і товарів клієнтами банку та їхпартнерами відповідно до умов контракту.
Щеодним важливим та необхідним функціоналом валютного контролю є звітність провалютні операції клієнтів банку перед ДПІ — Державною Податковою Інспекцією.
Автоматизаціяпроцесу обслуговування експортно-імпортних операцій клієнтів банку дозволяє:
• скоротити часобслуговування товарних операцій клієнтів;
• залучатимінімально необхідну кількість фахівців до операцій валютного контролю;
• спроститипроцес контролю термінів по товарних операціях;
• забезпечитизбір, зберігання та повторне використання одного разу введених даних поопераціях;
•скоротити час на контроль, підготовку та обробку кореспонденції з іншимибанками за експортно-імпортними операціями клієнтів;
•спростити підготовку даних для формування звітності в НБУ і податковуінспекцію;
•забезпечити управління паперовим архівом документів за експортно-імпортнимиопераціями клієнтів.
Опишемодеяку термінологію для уникнення подальших незручностей при описі дипломноїроботи.
Валюта контракту- будь-яка валюта, в якій встановлюється ціна товару.
Валюта платежу — будь-яка валюта, в якій здійснюється, згідно з умовами контракту, оплататовару.
Вантажна митнадекларація (ВМД) — заява, що містить інформацію про товари, інших предметах ітранспортні засоби, а також мета їх переміщення через митний кордон України;ВМД видаються клієнту відповідним митним органом.
Журнал всіхнадходжень у валюті — реєстр всіх валютних платежів, зарахованих на поточнийрахунок клієнта Банку.
Журналвідправлених платежів — реєстр всіх списаних валютних платежів з поточногорахунку клієнтам Банку.
Імпорт — купівляукраїнським суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності товарів з ввезенням абобез ввезення їх на територію України.
Квитовка — процедура встановлення відповідності між оплатою і підтверджуючим документом. Квитовка виконується вручну абоавтоматично.
Контракт — договір зовнішньоекономічної діяльності або будь-який інший документ, що маєсилу договору і свідчить про укладення угоди між сторонами, з одного боку — резидент, з іншого — нерезидент.
Контрольнийтермін — перший день після закінчення встановленого законодавством строкурозрахунку (90 днів) за експортною, імпортною та лізинговою операцією абостроку, встановленого відповідно до раніше отриманих за цією операцієюліцензій.
Курс (крос-курс)- передбачені договором, умови перерахунку валюти ціни у валюту платежу (курс,зафіксований казначейством Банку або вказаний на платіжному дорученні).
Нерезиденти — юридичні особи та суб'єкти господарської діяльності, які не мають статусуюридичної особи (філії, представництва тощо) з місцезнаходженням за межамиУкраїни, які утворені та здійснюють свою діяльність відповідно до законодавстваіншої країни.
Платіж (платіжнедоручення) — заяву клієнта на переказ валютних коштів, в якому вказуються всіреквізити, необхідні для здійснення платежу.
Підтверджуючийдокумент (ПД) — акт, ВМД або інший документ, що підтверджує поставку товару абовиконання зобов'язань за контрактом.
Реєстр ВМД — реєстр вивізних або ввізних вантажних митних декларацій, на підставі якихпродукція, що імпортується (експортується, передається в лізинг) перетнуламитний кордон України; реєстр ВМД отримує банк від відповідного митного органу;реєстр має номер і дату.
Резиденти — юридичні особи та суб'єкти господарської діяльності, які не мають статусуюридичної особи (філії, представництва тощо), які утворені та здійснюють своюдіяльність відповідно до законодавства України і з місцем розташування на їїтериторії.
Вільна сума контракту (платежу, ПД) — сумаконтракту (платежу, ПД), на яку, можливо, виконані операції.
Список ВМД в електронному вигляді — списокВМД, отриманий від клієнта у вигляді файлу.
Сума квитовки — це часткова або повна сума з оплати і з підтверджуючого документа, на якувстановлено відповідність (квитовка) між ними.
Товар — будь-якапродукція, послуги, роботи, права інтелектуальної власності та інші немайновіправа, призначені для продажу (оплатної передачі).
Експорт — продажтоварів українським суб'єктом зовнішньо-економічної діяльності нерезиденту звивозом товару або без вивезення через митний кордон України.
Експортно-імпортніоперації — міжнародні розрахунки, в процесі яких регулюються платежі за грошовимивимогами і зобов'язаннями, які виникають у підприємства у зв'язку з експортомабо імпортом товарів і послуг.
3. ОГЛЯД МЕТОДІВ РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОГРАМНОЇСИСТЕМИ
3.1 Огляд моделі процесів
У випадках, коли суми ВМД повинні враховуватися врізних банках, у програмі Валютний контроль передбачено обмін запитами тавідповідями між ними за цими ВМД за такою схемою (рисунок 3.1):
/>
Рисунок 3.1 –Схема обміну даними між банками
Послідовність підтвердження (квитовки) часткових сумтаких ВМД наступна:
1.ВМД квитується частковими сумами «своїх»платежів, що надходять з САБ ISBA.
2. Вручну квитуються часткові суми «своїх» і«чужих» ВМД. Для «чужих» ВМД заповнюється реквізит МФОоригіналу ПД.
3. За «чужим» ВМД формуються запити іншимбанкам з реєстрацією сум запиту, дати запиту.
4. Імпортуються відповіді від інших банків зреєстрацією сум відповідей дати відповіді.
5. Імпортуються запити від інших банків. Операціясупроводжується: формуванням відповідей по сумах «своїх» ВМД, щопередаються на контроль іншим банкам; моделюванням платежів інших банків на цісуми.
3.2 Формування платежів інших банків та імпорт датпідтвердження
Необхідно ввести новий об'єкт обліку — платежі іншихбанків з наступними можливостями:
1) Перегляд списку платежів з відбором по фільтру
2) Формування нового платежу в наступних режимах:
• ручним відбором ПД з установкою на них сум, контрольованихіншими банками;
• через імпорт файлу запиту від іншого банку, щомістить список ПД і контрольовані суми.
3) Редагування наступних реквізитів:
• сум, контрольованих іншими банками (на рівніпов'язаних ПД), з коригуванням вільних сум цих ПД;
• дати платежу та коментарів до платежу.
4) Видалення раніше сформованого платежу зкоригуванням вільних сум пов'язаних ПД.
Процес імпорту запитів по імпортним(експортним) ВМДповинно проходити описаним далі способом. Назви стовпців повинні відповідати наведеним уструктурі файлу без урахування регістру літер (таблиця 3.1).
Таблиця 3.1. Структура файлу запитів по ВМДnumber date currency agreement_type amount_uah amount_currency 6 значний номер ВМД
Дата ВМД
(ДД.ММ.РРРР) Код валюти Характер документу Сума, грн. Сума, яка передається на контроль (в валюті ВМД)
Наявність всіх стовпців, а також їхзаповнення обов'язкове. Операція повинна пройтиза наступною схемою:
1) вводятьсяреквізити клієнта (внутрішній код), МФО банку-одержувача відповіді і вказуєтьсяфайл з даними для завантаження;
2) до обробкифайлу імпорту висуваємо наступні вимоги: порядок стовпчиків у файлі імпортузначення не має; стовпці, назва яких не відповідає вище описаним вимогам,ігноруються; рядки, що йдуть вище рядків з назвами стовпців ігноруються;останнім інформаційним рядком вважається рядок, що йде перед рядком, в якомувсі стовпці заповнені порожніми значеннями;
3) призавантаженні файлу виробляються наступні перевірки: структурифайлу (наявність всіх стовпців); вміст файлу (формат даних і заповненнястовпчиків); наявності дублів в файлі (за сукупністю параметрів number; date;currency; agreement_type; amount_uah);
4) якщо зарезультатами перевірки були знайдені помилки / дублі, імпортований файлвідкривається в Excel, помилкові поля виділяються кольором заливки. Загальні помилки, які не можна виділитизаливанням (відсутність колонок), пишуться вище рядки з заголовком (назвамиколонок);
5) привідсутності помилок за результатами перевірки відбувається пошук ВМД в системіза параметрами, що містяться у файлі. Пошук проводитьсяпо серед ПД клієнта, чий радикал був введений користувачем. Тип ПД визначається за видом відповіді(імпортні / експортні ПД). Якщо ВМДз даними реквізитами не знайдена, вся процедура завантаження скасовується,імпортований файл відкривається в Excel, незнайдені ВМД виділяється кольоромзаливки.
Якщо всі ВМД з даними реквізитамизнайдені, то:
1) якщо вільна сума однієї або декількохВМД менше суми amount_currency, яка передається на контроль, то вся процедуразавантаження скасовується, імпортований файл відкривається в Excel, рядки такихВМД доповнюються новою колонкою Вільна сума за ПД зі значеннями вільних сум тавиділяється кольором заливки;
2) формується платіж іншого банку. Сформованийплатіж буде додано до списку вікна Відповіді по імпортних (експортних) ВМД і наце рядок встановлюється курсор (тобто вона стає поточної);
3) у таблицюзв'язків записуються рядки зв'язку між сформованим платежем і ВМД зімпортованого файлу. Поле Сума увалюті ПД в рядках цих зв'язків заповнюється значеннями з колонкиAmount_currency файлу. Зв'язок зконтрактом не встановлюється.
Для підтвердження ВМД вводиться реквізит «Датапідтвердження ВМД», оригінали яких знаходяться в інших банках, на зв'язку ПД — Платіж зі зміною схеми розрахунку і подання прострочень за такими ВМД.Заповнення реквізиту виконується в наступних режимах:
1) вручну у списку пов'язаних платежів на картці ПД;
2) через імпорт файлів з відповідями за ВМД з іншихбанків.
При цьому імпорт нових EXCEL-файлів (структура файлу втаблиці 3.2) супроводжується реалізацією наступних функцій:
1) контроль коректності структури файлу;
2) локалізація реквізитів імпорту;
3) відбраковування дублюючих рядків файлу;
4) формування EXCEL-файлу з маркірованими кольоромпомилками за структурою файлу і складом реквізитів;
5) пошук в базі EIO-Calyon ВМД та зв'язків ПД-Платіж зтими ж ключовими реквізитами, що і в рядках файлу;
6) заповнення реквізитів знайдених зв'язків ПД-Платіжреквізитами з файлу.
Таблиця 3.2. Структура файлу відповідей по ВМДradical type number date currency
amount_
uah
amount_
currency
confirmation_
date 6-значний номер клієнта банку Тип ВМД 6- зн-ий номер ВМД Дата ВМД
Валюта ВМД,
формат — число Сума ВМД в гривні Сума, яка передається на контроль Дата підтвержденгя ВМД, формат ДД.ММ.РРРР
3.3 Обґрунтування вибору засобів реалізації
Клієнтська частина системи реалізована на мові ObjectPaschal в середовищі Delphi7. Delphi — це інтегрованесередовище швидкої розробкипрограмного забезпечення для роботи під MicrosoftWindows [4]. Воно підтримує розробкуWindows-доатків на мові програмуванняDelphi, яка є наступницею мови Object Pascal. Такий вибір пояснюється тим, що в даному середовищі дуже легкоорганізувати зв'язок між клієнтом та сервером СКБД. Крім того системавикористовує деякі модулі банківської системи ProFIX/Bank яка реалізована втому ж середовищі. Також було використано додаткові CX компоненти, які значнополегшують представлення даних, та надає системі сучасного дизайну.
Для ведення бази даних використовується такий СКБДсервер як Informix. СКБД Informix виділяєтьсявисокою надійністю та швидкістю роботи, вбудованими засобами відновлення післявідмов, наявністю засобів реплікації даних і можливістю створення розподіленихсистем [5]. Підтримуються майже всі відомі серверні платформи: IBM AIX,GNU/Linux (RISC та i86), HP UX, SGI Irix, Solaris, Windows NT (NT, 2000), MacOS [6].
4. ОПИС ПРОГРАМНОЇ РЕАЛІЗАЦІЇ
4.1Структура програмної системи
На рисунку 4.1 приведено загальну схемуроботи підсистема «Валютнийконтроль» з банківською системою, встановленою в банку.
/>
Рисунок 4.1 – схема роботи підсистеми«Валютного контроль» з системою банку
Передбачається наступна схема роботи:
1. Підсистема «Валютний контроль» працює у складі АБСProFIX/Bank, при цьому використовується наявна в АБС ProFIX / Bank інформація:реєстр клієнтів, інформація про штрафні санкції, електронний реєстр ВМД,довідники (звітність, довідник банків-нерезидентів).
2. З АБС Банку (ISBA, IBIS) в підсистему передаютьсядані про реальні платежах (експортних та імпортних). Передбачається файловийобмін.
3. Відклієнтів у підсистему може імпортуватися інформація про підтверджуючихдокументах. Передбачається файловий обмін.
Якщо банк використовує АБС(автоматизована банківська система) відмінну в АБС ProFIX Bank, то паралельнойому встановлюються певні модулі останньої для коректної роботи підсистеми«Валютний контроль». Це пов’язано з специфічним веденням деяких реквізитів поклієнтам, документам, звітності та інше.
4.2 Опис бази даних
Дуже важливою складовою проектуваннясистеми є проектування інформаційного забезпечення або іншими словамипроектування і реалізація бази даних. Можна виділити наступні етапи впроектуванні бази даних [7]:
1. Концептуальне проектування.
2. Визначеннявимог до операційної обстановці, в якій буде функціонувати інформаційнасистема.
3. Інформаційно-логічнепроектування БД.
4. Вибірсистеми керування базами даних (СКБД) та інших інструментальних програмнихзасобів.
5. Фізичне проектування БД.
В загальномубаза даних складається з 22 таблиць. Концептуальна модель основних елементів бази данихвиглядає наступним чином (рисунок 4.2):
/>
Рисунок 4.2 – Концептуальна модель БД
В наведених таблицях значено більше полів, але намодулі показуємо лише основні, для того, щоб не перевантажувати схему і невтрачати розуміння моделі.
Опишемо докладніше наведені в моделі таблицівідповідно вказавши опис полів, обов’язковість їх заповнення та принеобхідності додаткові відомості.
Таблиця «Платіж» — містить дані та реквізити платежів(таблиця 4.1).
Таблиця 4.1. Структура таблиці «Платіж»Опис Обо-вість Коментар Власник платежу (клієнт банку). Так У списку виводиться внутрішній код клієнта і його найменування, у фільтрі також передбачається можливість фільтрації за даними параметрами клієнта Тип операції Так Експорт/Імпорт. Номер платіжного документу Ні
Таблиця 4.1. (продовження)Опис Обо-вість Коментар Дата платіжного документу Ні дата проводки (дата фактичного зачислення/списання) Так При введенні, за замовчуванням значення встановлюється рівним поточної дати опер. дня Сума платежу Так Валюта Так Призначення платежу Ні Контрагент Обов'язковість заповнення для імпортних платежів визначається настроюванням перевірки наявності штрафних санкцій. Для експортних платежів (наприклад, платежі інших банків) заповнення необов'язково завжди. Рахунок контрагенту Ні Країна банку к-та Ні МФО банку, в якому був проведений платіж Ні Заповнюється тільки у випадку, якщо платіж був проведений іншим банком, або був зарахований на рахунок в іншому банку. Заповнення «своїм» МФО не допускається. При ручному додавання експортного платежу з картки ПД заповнення обов’язкове. Вільна сума платежу по контрактам Так Розраховується автоматично Вільна сума платежу по ПД Так Розраховується автоматично Признак необхідності валютного контролю Так Ознака встановлюється, якщо платіж підлягає валютному контролю і знімається, якщо платіж не підлягає валютному контролю. Параметр заповнюється при імпорті, може бути змінений вручну.
Таблиця «Контракт» містить дані та реквізитиконтрактів (таблиця 4.2).
Таблиця 4.2. Структура таблиці «Платіж»Опис Обо-вість Коментар Власник контракту Так У списку виводиться внутрішній код (радикал) клієнта і його найменування Тип операції Так Експорт/Імпорт Номер контракту Так Дата контракту Так Дата закінчення контракту Ні Сума контракту Ні Валюта контракту Ні Вільна сума контракту по платежам Ні Розраховується автоматично Контрагент Ні Країна контрагента Ні Код т-ної групи Ні Параметри, які заполоняються тільки для імпортних контрактів Причина купівлі валюти Ні Заповнюється відповідно довідникам НБУ KOD_70_2.DBF Ціль перерахування Ні Дата закінчення дії акту цінової експертизи Ні Параметри, які заполоняються тільки для експортних контрактів Ціль прибуття Ні Причина для продажу валюти Ні
В таблиці «Підтверджуючі документи»зберігаються параметри ПД (таблиця 4.3).
Таблиця «Зв'язок Платіж-Контракт» — містить дані якіхарактеризують зв'язок між певними контрактами та платежами (таблиця 4.4).
Таблиця 4.3. Структура таблиці «Підтверджуючі документи»Опис Обо-вість Коментар
Власник контракту
(клієнт банку). Так У списку виводиться внутрішній код клієнта і його найменування, у фільтрі також передбачається можливість фільтрації за даними параметрами клієнта Тип операції Так Експорт/Імпорт Вид документу ПД Так Відповідні значення довідника «Види ПД» Номер ПД Так Номер митниці Так Обов'язковий для заповнення тільки для ВМД, у яких заповнений параметр 13 (МФО банку, в якому знаходиться ВМД) Дата ПД Так Валюта ПД Так Сума (вартість) в валюті ПД Так Якщо введена сума в нац. валюті (параметр 10), то розраховується на підставі суми в нац. валюті і курсу. Курс Так За замовчуванням підставляється курс НБУ на дату рівну датою ПД Контрагент Ні Карїна контрагента Ні МФО банку Ні Вільна сума ПД по платежам Ні Розраховується автоматично Дата підтвердження ВМД Ні Для декларацій інших банків заповнюється вручну, для інших — датою квитовки з ВМД Параметри, які заполоняються тільки для експортних контрактів Контрольний строк Так Контрольний строк в днях Контрольна дата ПД Так Контрольна дата ПД, розраховується автоматично, на основі дати ПД та контрольного строку. Відзнака зняття з контролю Ні Якщо встановлено, то значить інформація по ПД була включена до звіту для ДПА
Таблиця 4.4. Структура таблиці «Зв'язокПлатіж-контракт»Опис Обо-вість Коментар Ідентифікатор платежу. Так Ідентифікатор контракту Так Валюта платежу Такі Якщо валюта не вказана, заповняємо з платежу Валюта Контракту Так Якщо валюта не вказана, заповняємо з контракту Сума квитовкі у валюті платежу Одне з полів має бути обов’язково заповненим. Сума квитовкі у валюті контракту Крос-курс валюти Так Якщо валюти контракту і платежу співпадають, то крос-курс дорівнює 1, якщо відрізняються — за замовчуванням розраховується крос-курс валюти платежу до валюти контракту за курсами НБУ цих валют на дату платежу Ознака передоплати НІ Номер сеансу автоматичної квитовкі Ні Дата та час останньої зміни зв'язку Проставляється автоматично системою Кількість днів прострочення Ні
В таблиці «Зв'язок Платіж-ПД» міститься дані якіхарактеризують зв'язки між певними підтверджуючими документами та платежами. Їїструктура дуже схожа на таблицю зв’язків між платежами та контрактами тому небудемо її окремо показувати.
4.2 Алгоритми методів
Загальна суть валютного контролюполягає в своєчасному забезпеченні товару грошима і оплати за реалізацію товарув імпортно-експортних операціях. Схематично процеси можна зобразити наступнимчином (рисунок 4.3):
/>
Рисунок 4.3 – Загальна логіка основнихпроцесів
На рисунку 4.3 зображені процесиімпортних та експортних операцій. Не автоматизовані процеси не мають фонуклітинок, автоматизовані мають суцільний фон, на пів автоматизовані – фон вкосу лінію.
При веденні імпортних операцій банкиотримую платежі та далі ведуть контроль своєчасного підтвердження цих коштів щоявляє собою перетин кордону України певного товару. При порушеннях система ведесебе відповідно до обраного режиму. Звітність може бути або повністюавтоматизована або ж на пів автоматизована.
В експортних операціях ведетьсяконтроль погашення вивезених за кордон товарів за аналогічними діями щодозвітності.
Однією з проблем є погашення боргу врізних банках. Тому було розроблено алгоритм ведення валютного контролю заплатежами інших банків. Розглянемо алгоритм формування платежів інших банків(рисунок_4.4).
На першому етапі вирішуємо, який методформування будемо використовувати, ручний чи автоматичний. При ручному режиміпідбір потрібних ВМД робиться руками і суми, які передані на контроль до іншихбанків також вводяться руками. При автоматичному режимі передаємо потрібнийфайл на обробку.
/>
Рисунок 4.4 – Алгоритм процесуформування платежів інших банків
Далі файл проходить перевірку накоректність заповнення (цілісність даних, відповідність їх щодо типу). Якщофайл не проходить перевірку, система видає копію файлу з підсвіченими кольором проблемнимизонами та коментарями.
Користувач має виправити помилки ізапустити обробку спочатку. Якщо перевірка пройдена успішно, вводимо дані щодобанку та клієнта. Система перевіряє потрібні нам ВМД на наявність в базі даних.Якщо виявлено невідповідності знову формується файл з маркованими помилками.
При вдалому проходженні ідентифікаціїсистема формує платіж іншого банку та а автоматичному режимі відправляє даномубанку запит на підтвердження даного платежу.
5. МЕТОДИКАРОБОТИ КОРИСТУВАЧА З ПРОГРАМНОЮ СИСТЕМОЮ
5.1 Інсталяція та системні вимоги
Для запуску системи потрібно матидоступ до серверу з про інстальованою СКБД Informix9 тавище. Якщо планується локальна робота то потрібно установити дану СКБД накомп’ютері користувача. Далі на комп’ютері, де буде встановлюватись клієнтськачастина внести певні зміни до реєстру, а саме виправити значення параметрів«1252» по наступним шляхам [8]:
[HKEY_LOCAL_MACHINE\SYSTEM\ControlSet001\Control\Nls\CodePage]
[HKEY_LOCAL_MACHINE\SYSTEM\ControlSet002\Control\Nls\CodePage]
...
[HKEY_LOCAL_MACHINE\SYSTEM\ControlSetnnn\Control\Nls\CodePage]
Тобто по всіх гілках значення рядковоготипу параметру «1252» повинно бути рівним «c_1251.nls»(«1252»=«c_1251.nls»).
Також потрібно встановити модуль ProFIX/Bank(потрібен для деяких функцій системи). Для можливості генерування звітів в Wordдокументи потрібно проінсталювати VBA SDK 6.4 (підтримка VBA 6.4 від Microsoft).Після чого перезавантажуємо ПК.
5.2 Сценарії роботи користувача зсистемою
Після запуску системи користувачповинен пройти авторизацію в системі. При тестуванні використовувавсякористувач з назвою «odadm» з однойменним паролем. При успішній авторизаціїкористувач потрапляє до головного вікна системи «Валютний контроль» (рисунок5.1):
/>
Рисунок 5.1 – Головне вікно програми
Вгорі ми бачимо меню, під якимзнаходиться панель керування таблицями. Вона є загальної для всіх реєстрів, іпрацює з таблицею, яка знаходиться в активному стані. Одночасно ми маємоможливість відкрити реєстри різних типів (платежів, контрактів, підтверджуючихдокументів та інше) що спрошує роботу в системі (рисунок 5.2).
Для того, щоб сформувати платежі поВМД, які передані на контроль до інших банків потрібно перейти по меню«Отчеты\Ответы по Импортным (Экспортным) ГТД». Таким чином ми потрапимо довідображення таблиці платежів інших банків. Далі, якщо формування буде йти вавтоматичному режимі в результаті імпорту файлів «Запитів» потрібно вибратипункт в контекстному меню «Импорт запросив по ГТД». (рисунок 5.3).
/>
Рисунок 5.2 –Робота з багатьма реєстрами
/>
Рисунок 5.3 – Імпорт файлу запиту(відповіді)
Далі в діалоговому вікні ми повиннівибрати потрібен нам файл. Якщо файл не проходить якусь з перевірок (структурафайл, цілісність даних, типу даних та інше), то система видає нам аналогічнийфайл де вказує на помилки (рисунок 5.4).
/>
/>Рисунок 5.4 – Файли з помилками
Якщо файл пройде перевірку, системазапропонує нам ввести параметри клієнта, який є власником ВМД та параметрибанку, в якому знаходяться оригінали цих ВМД (рисунок 5.5).
/>
Рисунок 5.5 – Запитінформації по ВМД
При успішному імпорті створюється записв таблиці. Для остаточного формування платежу ми маємо відкрити даний платіж(рисунок 5.6). В ньому відображаються зв’язки з ВМД, які були вказані в файліімпорті.
/>
Рисунок 5.6 – Платіж по ВМД
Користувач повинен натиснути на кнопку«Зберегти».Тоді буде сформовано файл звіт, який буде локально збережений накомп’ютері а також буде сформовано електронний лист банку, в якому фактично оплаченідані ВМД.
При ручному режимі формування платежівінших банків на таблиці платежів (рисунок 5.3) натискаємо кнопку «Insert» або жвідповідну кнопку в навігаторі. Отримаємо пусту форму, де спочатку ми повинніруками заповнити дані про клієнта та банк. Далі на таблиці ВМД при натисканніклавіші «Insert» вставляється порожній рядок. Вказавши в полі «Номер ВМД»відповідний номер при умові, що ця ВМД належить даному клієнту та знаходиться вбанку, який ми вказали дана ВМД додасться до списку ВМД даного платежу (рисунок5.7).
/>
Рисунок 5.7 – Ручний режим створенняплатежу інших банків
Після того як ми внесемо всі необхідніпо клавіші «Створити звіт» ми створюємо аналогічний звіт та лист як і приавтоматичному режмі.
При вище описаних діях в системістворюється зв’язки між платежем та ПД. Наглядно можемо побачити це з рисунку5.6. В другому рядку маємо ПД з номером 6 та сумою 24563. Якщо відкрити цей ПД(шлях меню «ПД/Експортні ПД») то ми побачимо зв'язок з цим платежем та оплатуна цю суму (рисунок 5.8).
Процес імпорті відповідей від банкудуже схожий на імпорт запитів. Якщо файл проходить всі перевірки, то назв’язках «Платіж-ПД» проставляється дата підтвердження даного платежу. (поле«Дата підтвердження ВМД» з рисунку 5.8). При цьому система видасть повідомленняз кількістю опрацьованих зв’язків (рисунок 5.9).
/>
Рисунок 5.8 – ПД по ВМД переданій наконтроль в інший банк
/>
Рисунок 5.9 – Успішне завершенняімпорту відповідей від банку
6. ЕКОНОМІКО-ОРГАНІЗАЦІЙНА ЧАСТИНА
Востанні роки в Україні і в світі значно розвинувся ринок програмних продуктів(ПП), що створило конкурентне середовище, в якому мусять діяти розробникипрограмного забезпечення. В цих умовах величезного значення набуваєнеобхідність визначення конкурентоспроможності ПП, що розробляється,техніко-економічного обґрунтування доцільності розробки та ефективності їхвикористання.
Длявирішення цих завдань необхідно зробити:
–аналіз ринку та визначення конкурентоспроможності ПП;
– розрахунок трудомісткості тасобівартості розробки і впровадження ПП;
–визначення економічної ефективності.
Дляоцінки економічних показників ПП необхідно насамперед визначити трудомісткістьта вартість його розробки і впровадження.
6.1Розрахунок трудомісткості розробки і впровадження програмного продукту (ПП)
Передтим як безпосередньо приступити до розрахунку трудомісткості даного програмногопродукту за темою «Ведення валютного контролю за митнимидеклараціями інших банків», необхідно підготувати вихідні дані, що приведені втаблиці 6.1.
Трудомісткістьрозробки та впровадження програмного продукту (ПП) за темою «Веденнявалютного контролю за митними деклараціями інших банків»визначається для таких стадій розробки :
– технічне завдання (ТЗ);
– ескізний проект (ЕП);
– технічний проект (ТП);
– робочий проект (РП);
– впровадження (Вп).
Таблиця 6.1.Вихідні дані№ п/п Найменування Значення 1
Кількість макетів (наборів даних) вхідної інформації,
у тому числі:
— змінної інформації (ЗІ) — m
— банк даних (БД) — p
9
8
1 2 Кількість різновидів форм вихідної інформації 3 3 Ступінь новизни групи задач «Г» 4 Складність алгоритму 2 5 Складність контролю вхідної та вихідної інформації 12/22 6 Мова програмування Object Pascal+ SPL 7 Використання стандартних модулів 40% 8 Програмний продукт Не cтандартний
Трудомісткістьрозробки та впровадження програмного продукту (ПП) за темою «Веденнявалютного контролю за митними деклараціями інших банків»визначається для таких стадій розробки :
– технічне завдання (ТЗ);
– ескізний проект (ЕП);
– технічний проект (ТП);
– робочий проект (РП);
– впровадження (Вп).
Всіці стадії мають місце тільки при розробці дуже великих і складних ПП [9]. Уданому випадку деякі стадії можуть бути відсутні, а саме може бути відсутньоюстадія «Ескізний проект» (ЕП), тоді трудомісткість цієї стадії (ТЕП)враховується в трудомісткості Т’ТП за формулою :
/>, (6.1)
де ТЕП– трудомісткість для стадії ескізний проект, люд.-дні;
ТТП– трудомісткість для стадії технічний проект, люд.-дні.
Далі,стадії «Технічний проект» (ТП) і «Робочий проект» (РП) можуть об'єднуватися втехнікоробочий проект (ТРП), тоді його трудомісткість складає:
/>, (6.2)
де ТРП– трудомісткість для стадії робочий проект проект, люд.-дні.
Трудомісткістьрозробки ПП розраховується на основі типових норм часу на програмування.
Длястадій “Технічне завдання” (ТЗ) та ”Ескізний проект” (ЕП) трудомісткість улюдино-днях визначається в залежності від типу задачі та ступеню новизни заданими.
Дляекономічних задач на стадіях «Технічний проект» (ТП), «Робочий проект» (РП) та«Впровадження» (Вп) трудомісткість може бути розрахована в залежності відкількості форм вхідної та вихідної інформації за формулою (6.3) як дляпідстадії постановки задачі, так і для підстадії розробки програм.
/>, (6.3)
деk – кількість макетів вхідної інформації (згідно вихідних даних за таблицею6.1);
l– кількість різноманітних форм вихідної інформації (згідновихідних даних за таблицею 6.1);
a,b,c– коефіцієнти, значення яких визначаються.
Визначитизагальну трудомісткість для економічних задач на стадіях «Технічний проект»(ТП), «Робочий проект» (РП) та «Впровадження» (Вп) можна за формулою:
/> (6.4)
Такимчином, для стадії «Технічний проект» (ТП) трудомісткість складає:
1)для постановки задачі за формулою (6.3)
/> люд.-дні;
2)для розробки програм за формулою (6.3)
/> люд.-дні
3)загальна трудомісткість за формулою (6.4);
/> люд.-дні
Длястадії «Робочий проект» (РП) трудомісткість складає:
1)для постановки задачі за формулою (6.3)
/> люд.-дні;
2)для розробки програм за формулою (6.3)
/> люд.-дні;
3)загальна трудомісткість за формулою (6.4)
/> люд.-дні;
Длястадії «Впровадження» (Вп) трудомісткість складає:
1)для постановки задачі за формулою (6.3)
/> люд.-дні;
3)для розробки програм за формулою (6.3)
/> люд.-дні;
3)загальна трудомісткість за формулою (6.4)
/> люд.-дні.
Нормичасу, що наведені у вище, розраховані для групи задач ступеню новизни «Г» привикористанні змінної інформації (ЗІ). Для визначення трудомісткості ПП з іншимихарактеристиками потрібно використати поправочні коефіцієнти.
Так,при використанні інформації різних видів поправочний коефіцієнт для визначеннятрудомісткості робіт розраховується за формулою:
/> (6.5)
деК1, К2, К3 – поправочні коефіцієнти (таблиці6.2 та 6.3 відповідно для стадій “Технічний проект” та “Робочий проект”);
m,n, p – кількість наборів даних відповідно ЗІ, НДІ, БД(згідно вхідних даних з таблиці 6.1).
Таблиця6.2. Поправочні коефіцієнти для розрахунку трудомісткості робіт Кп настадії “Технічний проект”Вид використаної інформації Ступінь новизни Г ЗІ (m) 0.50 БД (p) 1.25
Таблиця6.3. Поправочні коефіцієнти для розрахунку трудомісткості робіт Кп настадії “Робочий проект”Вид використаної інформації Група складності алгоритму Ступінь новизни В ЗІ 2 0.58 БД 2 0.20
Такимчином, поправочний коефіцієнт для визначення трудомісткості робіт Кп відповіднона стадії “Технічний проект” (ТП) та “Робочий проект” (РП) за формулою (6.5)складає:
1) на стадії “Технічний проект” (ТП)
/>
2) на стадії “Робочий проект” (РП)
/>
Нормичасу на розробку стадій “Робочий проект” та “Впровадження” розраховані прискладності контролю вхідної інформації – 12 і вихідної – 22. В інших випадкахнеобхідно користуватися поправочним коефіцієнтом Кск (таблиця 6.4).
Таблиця6.4. Поправочні коефіцієнти, які враховують складність контролю вхідної тавихідної інформації КскСкладність контролю Складність контролю вихідної інформації вхідної інформації 21 22 11 1.16 1.07 12 1.08 1.00
Такимчином, при розробці даного програмного продукту (ПП) за темою «Ведення валютного контролю замитними деклараціями інших банків» на стадіях “Робочий проект” (РП) та впровадження “Впровадження” (Вп)поправочний коефіцієнт, який враховує складність контролю вхідної і вихідноїінформації буде становити Kск = 1.
Привикористанні мов програмування низького рівня, норми часу для стадії „Робочийпроект” (РП) потрібно скоригувати з урахуванням коефіцієнта Км, у розглядаємомувипадку Км. = 1.
Коли при розробці ПП використовуються стандартні модулі і(або) пакети прикладних програм, типові програми, норми часу коригують задопомогою коефіцієнта Кст, значення якого залежить від процентного відношеннявикористаних пакетів і програм, і для стадій «Робочий проект» (РП) та «Впровадження» (Вп) приведений в таблиці 6.5.
Таблиця6.5. Поправочні коефіцієнти при використанні типових проектних рішень, типовихпрограм та стандартних модулів на стадіях “Робочий проект” та “Впровадження”Ступінь використання ППП, типових програм, стандартних модулів
Кст 60 % та вище 0.5 40… 60 % 0.6 25...40 % 0.7 20...25 % 0.8
Длярозробляємого програмногопродукту (ПП) за темою «Ведення валютного контролю за митними деклараціями інших банків» на стадіях “Робочий проект” (РП) тавпровадження “Впровадження” (Вп) необхідно ввести поправочний коефіцієнт Кст = 0,7 привикористанні типових програм і стандартних модулів із ступенем використання ПП40%.
Прирозробці стандартного ПП норму часу слід коректувати за допомогою коефіцієнта Кст.п.В данному випадку Кст.п = 1.
Всізазначені вище коефіцієнти для розрахунку трудомісткості розробки ПП на стадіях«Технічний проект», «Робочий проект» та «Впровадження» заносимо в таблицю 6.6.
Загальнаскоригована трудомісткість розробки ПП з врахуванням всіх поправочнихкоефіцієнтів може бути визначена за формулою:
Т0= Тр۰Кп۰Кск۰Км۰Кст۰Кст.п(6.6)
Розрахунокзагальної скоригованої трудомісткості розробки програмного продукту (ПП) за темою «Ведення валютного контролюза митними деклараціями інших банків» з врахуванням всіх поправочних коефіцієнтів на всіх стадіяхпроектування за формулою (6.6) приводиться в таблиці 6.6. Відповідно в таблиці6.6 приводиться і розрахунок загальної трудомісткості з урахуванням об’єднання стадійрозробки за формулами (6.1) та (6.2).
Загальнакількість людей, що приймають участь у розробці програмного продукту (ПП) затемою «Ведення валютного контролю за митними деклараціями інших банків»становить 5 фахівців: керівник роботи; головний спеціаліст; програміст;тестувальник; спеціаліст з впровадження програмного продукту.
Тривалістьрозробки програмного продукту (ПП) можна визначити за формулою (6.7), при цьомунеобхідно враховувати, що вона повинна складати не більше ніж півроку:
/>, (6.7)
деТ’0– загальна трудомісткості з урахуванням об’єднання стадійрозробки, люд.-дні;
R – загальна кількість працівників, що приймає участь у розробці ПП накожній відповідній стадії розробки, люд.;
250днів – кількість робочих днів в одному році.
Таблиця6.6. Розрахунок трудомісткості розробки ПП групи задач «Планування та контрольвиконання робіт» Стадії розробки Разом Найменування ТЗ ЕП Технічний проект(ТП) Робочий проект (РП) Впровадження (Вп) постановка задачі розробка програм постановка задачі розробка програм постановка задачі розробка програм
Коефіцієнти у формулі (6.3)
a - - 17,01 8,19 8,10 31,99 9,16 7,12 - b - - 0,56 0,59 0,54 0,44 0,43 0,43 - c - - 0,49 0,19 0,52 0,49 0,43 0,43 - Трудомісткість, люд.-дні 35 57 127,24 230,47 67,16 517 у т.ч. постановка задачі 22,75 39,9 90,35 - 46,97 - 37,79 - розробка програм 12,25 17,1 - 36,89 - 183,5 - 29,37 Поправочні коефіцієнти на:
види інформації КП - - 0,58 0,54 -
складність контролю інформації КСК - - - 1,0 1,0
мову програмування КМ - - - 1,0 -
використання стандартних модулів КСТ - - - 0,7 0,7 /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> />
Таблиця6.6. (продовження) Стадії розробки Разом Найменування ТЗ ЕП Технічний проект(ТП) Робочий проект (РП) Впровадження (Вп) постановка задачі розробка програм постановка задачі розробка програм постановка задачі розробка програм
розробку не стандартних ПП КСТ.П 1 1 1 1 1 Скоригована трудомісткість, люд.-дні 35 57
127,24*0,58=
73,76 230,47*0,54*0,7=87,12 47,32 300
Трудомісткість з урахуванням об’єднання стадій розробки T’0 35
Т’ТП = 57+73,76=130,76 87,12 47,32 300 35
Т’ТРП = 0,85*130,76+87,12=198,27 47,32 281 Кількість працівників R 2 4 3 Тривалість розробки, років 0,07 0,198 0,06 0,33 /> /> /> /> /> /> /> /> /> />
6.2 Кошторис витрат на розробку й впровадженняпрограмного продукту (ПП)
Кошторисрозробляється виконавцем роботи на основі нормативів трудомісткості розробки йвпровадження програмного продукту й затверджується замовником робіт, щозабезпечує фінансування. Витрати, що включаються у собівартість ПП, групуютьсявідповідно до їх економічного змісту за нижченаведеними статтями [10].
6.2.1Витрати на оплату праці
До цієї статтіналежать витрати на виплату основної та додаткової заробітної плати виконавців,обчислені згідно із системами оплати праці, які прийняті в організації,включаючи всі види матеріальних та грошових доплат.
Основназаробітна плата розраховується на основі даних про трудомісткість робіт,розрахованих в попередньому пункті 6.1 та посадових окладів основнихвиконавців. Інформацію про трудомісткість окремих стадій зводять до таблиці6.7.
Заробітнуплату визначають, виходячи з місячних окладів, враховуючи тривалість умовногомісяця (25,4 днів – при 6-ти денному робочому тижні, 21,1 днів – при 5-тиденному робочому тижні). Результати розрахунків основної заробітної плати виконавцівзводять у таблиці 6.8. Розрахунок ведеться при умові 5-ти денному робочомутижні.
Таблиця 6.7 — Трудомісткість виконання робіт Стадія Кіл-ть праців-ників, люд Трудомісткість, людино-дні
Всього,
люд.-дні Керівник роботи Головний спеціаліст Інженер-програміст Інженер-тестувальник Інженер-впровадник ТЗ 2 35/2=17,5 35/2=17,5 - - - 35 ТРП 4 198/4=49,5 198/4=49,5 198/4=49,5 198/4=49,5 - 198 Вп 3 47/3=15,67 47/3=15,67 - - 47/3=15,67 47 Разом 82,7 82,7 49,5 49,5 15,7 281
Таблиця6.8 — Основна заробітна плата виконавцівПосада
Місячний оклад,
грн
Денна заробітна плата,
грн
Трудоміст-кість,
людино-дні Основна заробітна плата, грн Керівник роботи 4000 4000/21,1= 189,57 82,7 189,57*82,7 = =15694 Головний спеціаліст 3500 3500/21,1=165,88 82,7 165,88*82,7=13718,28 Інженер-програміст 3300 3300/21,1 = 156,4 49,5 156,4*49,5==7741,8 Інженер-тестувальник 3000 3000/21,1 = 142,18 49,5 142,18*49,5==7037,9 Інженер-впровадник 2500 2500/21,1 = 118,48 15,7 118,48*15,72==1862,5 Всього 46054,5
Додатковазаробітна плата (оплата відпусток, премії, одноразові заохочення тощо)розраховується згідно з нормативом, який встановлює підприємство (для даногопідприємства він складає 30% від основної заробітної плати):
Вдод.=0,3*Восн.= 0,3*46170,58= 13816,34 грн. (6.8)
Сума основної та додаткової заробітної плати складаєвитрати по статті “Заробітна плата” або фонд оплати праці:
Вз.п.=Вдоп. + Восн.= 46054,5 + 13816,34=59870,84 грн. (6.9)
6.2.2Відрахування на соціальні потреби
Доцієї статті належать витрати, здійснювані у порядку та розмірах, передбаченихзаконодавством України, при цьому загальні витрати на страхування становлять36,86% від фонду оплати праці:
Взаг.страх..=0,3686*Вз.п..= 0,3686*59870,84= 22068,4 грн. (6.10)
Утому числі:
1)на обов'язкове державне пенсійне страхування – 33,2%:
Впенс.страх.=0,332*Вз.п = 0,332*59870,84=19877,1 грн. (6.11)
2)на страхування від тимчасової втрати працездатності – 1,4%:
Ввтр.прац..=0,014*Вз.п. = 0,014*59870,84=838,2 грн. (6.12)
3)на страхування на випадок безробіття — 1,6%:
Вбезр.=0,016*Вз.п. = 0,016*59870,84=957,9 грн. (6.13)
4)на страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань – 0,66%:
Внещ.= 0,0066*Вз.п. = 0,0066*59870,84=395,4 грн. (6.14)
6.2.3Матеріальні витрати
Доцієї статті ставляться витрати, на папір, канцелярські товари й інші матеріали.Ці витрати для розглядає мого випадку становлять 5% від основної заробітноїплати. Отже,
Вмат.=0,05*Восн.= 0,05*46054,5=2302,7 грн. (6.15)
6.2.4Витрати на спеціальне устаткування
Уцій статті розраховуються витрати на придбання машин, приладів та іншогообладнання, яке необхідне тільки для даної роботи. В розглядаємому випадку цівитрати не передбачені.
6.2.5Витрати на службові відрядження
Складаютьсяз фактичних витрат на відрядження штатних працівників, зайнятих розробкою ПП:витрат на проїзд до місця відрядження і назад, витрат на проживання в готелі,добові витрати, які розраховуються за кожний день перебування у відрядженні,враховуючи час перебування в дорозі. В розглядаємому випадку ці витрати непередбачені.
6.2.6Експериментально — виробничі витрати
Враховують оплату машинного часу, пов’язаного зпідготовкою та налагодженням програм. Витрати розраховуються, виходячи зкількості годин машинного часу, необхідного для виконання потрібного обсягуобчислювальних робіт по темі та вартості однієї машинної години.
Кількістьгодин машинного часу, пов’язаного з підготовкою та налагодженням програм, дляекономічних задач розраховується за формулою:
/> (6.16)
деk – кількість макетів вхідної інформації (згідно вихідних даних за таблицею6.1);
l– кількість різноманітних форм вихідної інформації (згідновихідних даних за таблицею 6.1);
a,b,c– коефіцієнти, значення яких визначаються згідно таблиці6.9.
Таблиця 6.9. Коефіцієнти для розрахунку роботи ЕОМ під часналагодження й впровадження програмиЗавдання Коефіцієнти а b c Ведення валютного контролю за митними деклараціями інших банків 6, 19 0,91 0,58
Тоді
Тр.маш= 6, 19۰90,91۰30,58=17,81*1,58*1,82=86,45 маш-годин/рік
Длявизначення вартості однієї машинної години, при її невідомому значенні, можнаскористатися відношенням загальних експлуатаційних витрат, пов’язаних з роботоюна обчислюваній машині (комп’ютері), до кількості годин роботи на цій машині заповний період розробки програмного продукту:
/> (6.17)
деВріч – загальнорічні експлуатаційні витрати, пов’язані зексплуатацією (використанням) обчислюваної техніки (комп’ютера), грн./рік;
Троб.– кількість годин роботи на обчислюваніймашині (комп’ютері) за повний період розробки даного програмного продукту,годин/рік (ця величина дорівнює тривалості розробки, що визначена впопередньому пункті 6.1).
Тобтоз попереднього пункту 6.1 загальна тривалість розробки даного програмногопродукту склала Троб.= 0,33 років або Троб. = 0,33 років۰12 міс/рік۰21,1 день/міс۰8 год/день ≈ 668,5год./рік.
Річніексплуатаційні витрати, пов’язані з експлуатацією (використанням) обчислюваноїтехніки (комп’ютера) включають в себе витрати електроенергії, амортизаційнівідрахування, заробітну плату персоналу, що обслуговують обчислювальну техніку(комп’ютери) та накладні витрати:
Вріч = Вел.ен. + Вам + Вз.п.+ Ввідр +Внак (6.18)
деВел.ен – витрати електричної енергії, пов’язані з роботою наобчислювальній техніці (комп’ютері), грн./рік;
Вам – амортизаційні відрахування, пов’язані з експлуатацією обчислюваноїтехніки (комп’ютера), грн./рік;
Вз.п. – заробітна плата персоналу, що обслуговує дану обчислювальну техніку(комп’ютер), грн./рік;
Ввідр — відрахування у позабюджетні фонди соціальногострахування від заробітної плати обслуговуючого персоналу, грн./рік;
Внак – накладні витрати, пов’язані з експлуатацією та обслуговуваннямобчислюваної техніки (комп’ютера), грн./рік.
Витратиелектричної енергії, пов’язані з роботою на даному комп’ютері, розраховуються взалежності від потужності цього комп’ютера, вартості електроенергії такількості годин роботи за комп’ютером.
Нехайпотужність одного комп’ютера, за яким працює розробник даного програмногопродукту, становить в середньому 250 Вт. Кількість годин роботи за комп’ютеромдорівнює (відповідає) загальній тривалості розробки даного програмного продуктуТроб, год/рік… Враховуючи тариф однієї кВт۰год електроенергії (на сьогодні, приймаємо Цел.ен =24,36 коп/кВт۰год), можна визначити загальні витрати електричної енергії,пов’язані з роботою на комп’ютері для розробки даного програмного продукту зіспіввідношення:
Вел.ен = W۰10-3 ۰ Tроб۰ Цел.ен ۰10-2 (6.19)
деW – потужність одного (даного) комп’ютера, Вт;
Цел.ен – тариф (вартість) однієї кВт۰годелектроенергії, коп./кВт۰год.
Такимчином, загальні витрати електричної енергії, пов’язані з роботою на даномукомп’ютері:
Вел.ен = 250۰10-3 ۰ 668,5 ۰24,36۰10-2 = 40,71 грн/рік
Амортизаційнівідрахування, пов’язані з експлуатацією обчислювальної техніки (комп’ютера)визначаються згідно встановлених законодавством нормативів. Нормаамортизаційних відрахувань для обчислювальної техніки становить 15% на квартал(на = 15%), або на = 47,8% за рік. Тоді
/> (6.20)
дена – норма амортизаційних відрахувань на обчислювальнутехніку, %;
Ккомп – капітальні витрати на придбання комп’ютера, грн.
/> грн./рік
Приексплуатації обчислювальної техніки (комп’ютера) можуть виникати різноманітніситуації виходу її з ладу. Для розв’язання таких проблем необхідно найнятикваліфіковану людину, що буде обслуговувати дану обчислювальну техніку(комп’ютер), під час виконання та впровадження програмного продукту, щорозробляється. Оптимальним припускається розрахунок заробітної плати однієїтакої людини при її зайнятості не більше ніж 10 годин на місяць на кожнийкомп’ютер. Нехай місячний оклад кваліфікованого інженера по обслуговуваннюданого комп’ютера не перевищує 2500 грн./міс, тоді враховуючи тривалістьумовного місяця при 5-ти денному робочому тижні, що становить 21,1 дня, йогоосновна заробітна плата складає:
/> грн./рік
Крімзаробітної плати обслуговуючого персоналу, необхідно врахувати і відрахування упозабюджетні фонди соціального страхування, рівного 36,86% від фонду оплатипраці. Тобто
/> (6.21)
денвідр. – норма відрахувань у позабюджетні фонди соціальногострахування, %.
/> грн./рік
Накладнівитрати по обслуговуванню обчислювальної техніки (комп’ютерів) охоплюютьвитрати на комунальні послуги (на опалення, воду), оренду приміщення, заробітнуплату управлінського персоналу та ін.) і можуть розраховуватись згіднонормативам, встановленим підприємством у відсотках до заробітної плати звідрахуваннями, які можуть становити від 50 до 100 %.
Нехайдля існуючого підприємства по обслуговуванню обчислювальної техніки(комп’ютерів) величина накладних витрат становить ннак = 70% від заробітноїплати обслуговуючого їх персоналу, тоді
/> (6.22)
деннак – норма накладних витрат, пов’язаних з обслуговуваннямобчислювальної техніки, %.
/> грн./рік
Отже,річні експлуатаційні витрати, пов’язані з експлуатацією (використанням)обчислюваної техніки (комп’ютера) за формулою (6.18):
Вріч = 40,71 + 1434 + 586,5 + 216,18 + 561,9 = 2839,3 грн./рік
Вартістьоднієї машинної години за формулою (6.17), становить:
/> грн./годину
Результатирозрахунків оформляються у вигляді таблиці 6.10.
Таблиця6.10. Витрати на оплату машинного часуРоботи, які вико-нуються на ЕОМ
Тривалість виконання робіт Тр.маш, год/рік Вартість однієї машино-години, грн./год. Сума витрат, грн. Валютний контроль 86,45 4,25 86,45۰4,25= 367,4 Разом 367,4
6.2.7Накладні витрати
Накладнівитрати охоплюють витрати на оплату праці керуючого персоналу з нарахуваннями,оплату службових відряджень, консультаційно-інформаційні витрати, ремонт ітехобслуговування інших основних фондів, крім персональних комп'ютерів, орендуприміщення й ін. Ці витрати розраховуються відповідно до нормативів,установленим підприємством у відсотках до заробітної плати. У розглядаємомувипадку накладні витрати складають 70% від фонду оплати праці:
Внак= 0,70*Вз.п. = 0,70*59870,84 =41909,6 грн. (6.23)
6.2.8Прибуток
Прибутоквизначається у відсотках від суми витрат і для розробленого програмногопродукту становить 10%:
Вприб=0,1*(Вз.п. + Взаг.страх. + Вмат +Ввир. + Внак) (6.24)
Тоді:
Вприб=0,1* (59870,84 + 22068,4 + 2302,7 + 367,4 + 41909,6 ) =126518,94*0,1= 12651,9 грн.
Податокна прибуток (25% від прибутку) по формулі (15):
Вприб.под.= 0,25*Вприб =12651,9 *0,25=3162,97 грн. (6.25)
6.2.9Загальні витрати
Обчислюютьсяяк сума всіх витрат і прибутку. Результати розрахунку наведені в таблиці 6.11.
6.2.10Податок на додану вартість (ПДВ)
ПДВобчислюється в розмірі 20% від загальних витрат. Якщо робота фінансується здержавного бюджету, то ПДВ не нараховується. Результати розрахунку наведені втаблиці 6.11.
6.2.11Повна вартість роботи
Повнавартість роботи обчислюється як сума загальних витрат і ПДВ. Результатирозрахунку наведені в таблиці 6.11.
Підсумкипо всіх розрахунках зводяться до кошторису (таблиця 6.11).
Таблиця 6.11. Кошторис вартості роботиСтаття витрат Норматив Сума, грн Відсоток вартості статті %
1. Заробітна плата, всього
-у тому числі основна
— додаткова 59870,84 35,85 46054,5 13816,34
2. Відрахування в соціальні фонди у тому числі:
— на обов'язкове пенсійне страхування
— на соціальне страхування
— на страхування на випадок безробіття
— на нещасний випадок
36,86%
33,2%
1,4%
1,6%
0,66%
22068,4
19877,1
838,2
957,9
395,4 13,2
Таблиця6.11. (продовження)Стаття витрат Норматив Сума, грн Відсоток вартості статті % 3. Матеріали 5% 2302,7 1,37 4. Спеціальне устаткування Витрати не передбачені - 5. Відрядження Витрати не передбачені - 6. Експериментально — виробничі витрати 367, 4 0,21 7. Накладні витрати 70% від п. 1 41909,6 25,1 7а. Сума витрат 126518,94
8. Прибуток
— у тому числі податок на прибуток 10% від п. 7а 12651,9 7,57 25% від п. 8 3162,97 9. Загальні витрати 139170,84 10. ПДВ 20% від п. 9 27834,2 16,66 11. Повна вартість робіт, виконана власними силами 167005 100 12. Договірна ціна 167005
6.3 Визначення економічного ефекту від застосуванняпрограмного продукту
Річнийекономічний ефект від реалізації програмного продукту становить
/>, (6.18)
деЕ1 – річна економія від функціонування ПП;
Ен – нормативний коефіцієнт ефективності капіталовкладень (дляпрограмного забезпечення дорівнює 0,33).
К – обсяг інвестицій, пов'язаних зі створенням і впровадженням ПП.
Сумаінвестицій складається з витрат на розробку та впровадження ПП і вартостіпридбання й монтажу технічних засобів, необхідних для впровадження ПП. Якщонеобхідно придбання таких технічних засобів, то для оцінки їхньої вартості складаєтьсяокремий кошторис. Але при створенні даного ПП, такі витрати не передбачені,тобто в даній роботі передбачена тільки перша складова річної економії.
Економіявитрат праці на рішення завдань із застосуванням ПП становить:
/>, (6.19)
деm- кількість типів завдань, які вирішує даний ПП; C1i і C2i — витрати на рішення i-го типу завдань без ПП і з використанням ПП; Qi — кількість завдань i-го типу, які зважуються на протязі року.
Узагальному випадку значення С складаються з витрат на оплату праці користувачівПП і оплати машинного часу по формулі (6.20).
/>, (6.20)
деTji — витрати машинного часу на рішення завдань з використанням ПП,годин;
смч-вартість однієї години роботина ЕОМ.
Втаблиці 6.17 наведені вхідні дані для розрахунку економічного ефекту(розрахунок ведеться для п'ятиденного робочого тижня з 8-годинним робочимднем).
Таблиця6.12. Дані для розрахунку економічного ефектуЗавдання, які виконує ПП Робота, зроблена з використанням ПП
T, годин Оклад, грн/міс
сгрн/година 1 Ведення валютного контролю 4 2000 11.84
Вартість однієї години роботи на ЕОМ см.п.6.2.6.
смч=4,25грн.
Витрати на рішення задачі з використанням ПП
С1=(4*4,25)*1,2= 17*1,2= 20,4 грн/год.
Річна економія від використання ПП:
Е1=С1*(Q1-Q 2)=20,4* ( 14 000- 4 000) = 204000 грн/рік
Річний економічний ефект складе:
Ер= 204000 -0,33*167005= 148888 грн. 6.4 Техніко-економічне обґрунтування інвестиційних об’єктів
Основнимджерелом інвестицій є позиковий капітал, тому для отримання необхідних кредитівдетальне техніко-економічне обґрунтування інвестиційних проектів, щоб запевнитиінвесторів у майбутній прибутковості створюваного підприємства і своєчасномуповерненні кредиту та із відсотками. Оскільки здійснення інвестиційного проектувимагає певного часу (для великих проектів – кілька років), потрібен розрахунокгрошових потоків та прибутку на весь час до повного погашення кредиту зурахуванням часу вкладення інвестицій та отримання доходів.
ВУкраїні техніко-економічне обґрунтування інвестиційних проектів проводиться заміжнародними методиками (наприклад Методикою UNIDO – United Nations IndustrialDevelopment Organization) та галузевими методиками, згідно з якою для проектів,що здійснюються за 1...2 роки, а потім мають сталі показники доходів та витратпротягом усього періоду функціонування, критерії розраховуються як середнізначення для одного року експлуатації без дисконтування, а капіталовкладенняприводяться до одного року за допомогою коефіцієнта дисконтування. Якщо проектиздійснюються за строк більший, ніж два роки, то критерії для таких проектіввизначаються для розрахункового періоду, який дорівнює періоду будівництваоб'єкта плюс ще декілька років нормальної експлуатації, протягом яких повиненбути погашений кредит та відсотки за нього, із дисконтуванням усіх грошовихпотоків. При цьому до експлуатаційних витрат амортизаційні відрахуваннявключаються тільки тоді, коли в сумарних витратах капіталовкладеннявраховуються не повністю (К або Кt), а частково — (ЕК).
Наоснові поняття економічного ефекту побудований ряд критеріїв економічноїефективності капіталовкладень. Нижче, наведений перелік основних критеріївефективності та розрахункові формули для цих критеріїв.
1.Інтегральний дисконтований прибуток (інтегральний ефект) Пдс — перевищення суми доходів над витратами (включаючи непрямі витрати таінвестиції) на протязі розрахункового періоду, приведені до року початкупроекту.
/>, (6.21)
деЗt = Kt + Вt — приведені витрати (зведенівитрати),
Вt — експлуатаційні витрати без амортизаційних відрахувань,
Е– норматив дисконтування.
2.Внутрішня норма рентабельності е, при якій Пдс = 0 — норма прибутку,при якому дисконтована сума доходів і витрат, включаючи інвестиції,перетворюється на нуль.
/>, (6.21)
3.Період повернення капіталу Тп — час, за який інвестиціїповертаються через прибуток і можуть бути використані для нових вкладень(термін, через який Пдс дорівнюватиме 0).
/>, (6.22)
4.Зведені (приведені) витрати З — витратна складова ефекту, яку інодізручно використовувати для зіставлення ефективності декількох варіантівінвестиційного проекту за умови ідентичності результату (доходів).
Рішенняпро ефективність інвестицій приймається на основі аналізу розрахунків одногоабо кількох критеріїв залежно від характеру вирішуваної проблеми. Причому, вважаєморозроблення програмного продукту за власний кошт, без взяття кредиту в банку.Через громіздкість розрахунків, для визначення наведених критеріїв ефективностікористуються розрахунковою програмою в EXCEL, а результати розрахунківприводять в таблиці 6.13.
Таблиця6.13. Критерії ефективності програмного продукту1.1 Дисконтований прибуток 195612,7476 1.2 Те ж наростаючим підсумком -911754,1653 1.3 Прибуток від операції 436072,2012 1.4. Балансовий прибуток (прибуток від операції — амортизаційні відрахування, + залишкова вартість), Пб, грн.. 273422,8281 1.5. Податок на прибуток, Нп, грн. 110836,4683 1.6. Чистий прибуток, П, грн.. 162586,3598 1.7. Чистий прибуток, що залишається в розпорядженні підприємства після плати за кредит і погашення кредиту, грн. 162586,3598 1.8. Чистий прибуток, що залишається в розпорядженні підприємства після плати за кредит і погашення кредиту з урахуванням залишкової вартості й аморт. відрахувань -63,01326453 1.9. Інтегральний дисконтований чистий прибуток, Пдс, грн. 104628,1017 1.11. Сума дисконтованого річного прибутку, Пдр, грн. 77192,05753 1.11.1. балансова чиста -185652,7604 1.12. Дисконтована середньорічна рентабельність інвестицій (коефіцієнт дисконтов. прибутку), Rід: 1.12.1. по балансовому прибутку 1,179503985 1.12.2. по чистому прибутку -0,21610055 1.13. Загальна рентабельність по доходах, Rе 2,085723845 1.14. Середньорічна рентабельн. по прибутку, Rр: 1,495949468
Наступнатаблиця 6.14 містить результати розрахунків впливу зміни доходів на грошовіпотоки та критерії ефективності.
Таблиця6.14. Вплив зміни доходів на грошові потоки та критерії ефективностіНайменування показників Доходи по відношенню до очікуваних в долях одиниць 0,7 0,75 0,8 0,85 0,9 0,95 1 ГРОШОВІ ПОТОКИ Капіталовкладення, грн. у базових цінах, Кб 167005 167005 167005 167005 167005 167005 167005 у розрахункових цінах, Кр 167416,9 167416,9 167416,9 167416,9 167416,9 167416,9 167416,9 дисконтовані, Кдс 165843,2 165843,2 165843,2 165843,2 165843,2 165843,2 165843,2 Одержання кредиту, грн. 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00 Плата за кредит і погашення кредиту, усього, млн.дол. у тому числі: 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00 Плата за кредит 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00 погашення кредиту 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00 КРИТЕРІЇ ЕФЕКТИВНОСТІ Інтегральний дисконтований чистий прибуток, Пдс, млн.дол. 67834,99 73967,2 80099,4 86231,5 92363,73 98495,9 104628,1 Інтегральний дисконтований чистий прибуток, Пдс, млн.дол. 67834,99 73967,2 80099,4 86231,5 92363,73 98495,9 104628,1 Сума поточного річного чистого прибутку, грн. -39996,37 -33340,8 -26685,3 -20029,7 -13374,1 -6718,6 -63,0 Сума дисконтованого річного чистого прибутку, Пдр, грн. -72631,93 -66499,7 -60367,6 -54235,4 -48103,2 -41971,0 -35838,8 Дисконтована середньорічна рентабельність інвестицій, Rід -0,4380 -0,401 -0,364 -0,327 -0,290 -0,253 -0,216 Загальна рентабельність по доходах, Rе 1,8134 1,859 1,904 1,950 1,995 2,040 2,086 Середньорічна рентабельність по прибутку, Rр 0,6711 0,707 0,744 0,780 0,817 0,853 0,890 Внутрішня норма рентабельності, е 0,3851 0,4160488 0,4458158 0,4743155 0,5015009 0,5472771 0,5716139 Норматив дисконтування номінальний, Ен 1,1200 1,120 1,120 1,120 1,120 1,120 1,120 реальний, Ер 1,08738 1,08738 1,08738 1,08738 1,08738 1,08738 1,08738 Період повернення капіталу, Тп, років 26,32251 25,447674 24,572843 23,722278 22,917745 22,113213 21,30868
Нарисунку 6.1 показано вплив зміни доходів на критерії ефективності.
/>
Рисунок6.1 – Вплив зміни доходів на критерії ефективності
Розрахункивпливу зміни витрат на грошові потоки та критерії ефективності представлені втаблиці 6.15
Таблиця6.15. Вплив зміни витрат на грошові потоки та критерії ефективностіНайменування показників Витрати в частках від очікуваних 1 1,05 1,1 1,15 1,2 1,25 1,3 ГРОШОВІ ПОТОКИ Капіталовкладення, грн. у базових цінах, Кб 167005 167005 167005 167005 167005 167005 167005 у розрахункових цінах, Кр 167416,879 167416,88 167416,88 167416,88 167416,88 167416,88 167416,88 дисконтовані, Кдс 165843,227 165843,23 165843,23 165843,23 165843,23 165843,23 165843,23 Одержання кредиту, грн. 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00 Плата за кредит і погашення кредиту, усього, млн.дол. у тому числі: 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00 Плата за кредит 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00 погашення кредиту 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00 КРИТЕРІЇ ЕФЕКТИВНОСТІ Інтегральний дисконтований чистий прибуток, Пдс, млн.дол. 104628,102 104059,9 103491,7 102923,5 102355,2 101787,0 101218,8 Сума поточного річного чистого прибутку, грн. -63,013265 -729,30 -1395,6 -2061,9 -2728,2 -3394,4 -4060,7 Сума дисконтованого річного чистого прибутку, Пдр, грн. -35838,813 -36407,0 -36975,2 -37543,5 -38111,7 -38679,9 -39248,1 Дисконтована середньорічна рентабельність інвестицій, Rід -0,2161 -0,220 -0,223 -0,226 -0,230 -0,233 -0,237 Загальна рентабельність по доходах, Rе 2,0857 2,077 2,069 2,061 2,053 2,045 2,037 Середньорічна рентабельність по прибутку, Rр 0,8895 0,882 0,874 0,867 0,859 0,852 0,844 Внутрішня норма рентабельності, е 0,5716 0,57450238 0,57740123 0,56030425 0,56316563 0,56603727 0,56891924 Норматив дисконтування номінальний, Ен 1,1200 1,120 1,120 1,120 1,120 1,120 1,120 реальний, Ер 1,08738 1,08738 1,08738 1,08738 1,08738 1,08738 1,08738 Період повернення капіталу, Тп, років 21,3086802 21,3609808 21,413452 21,4660949 21,5189101 21,5718986 21,6250613
Всвою чергу вплив зміни витрат на критерії ефективності проілюстровано нарисунку 6.2.
/>
Рис.6.2 – Вплив зміни витрат на критерії ефективності
Внаступній таблиці 6.16 представлені розрахунки впливу зміни капіталовкладень нагрошові потоки та критерії ефективності.
Таблиця6.16. Вплив зміни капіталовкладень на грошові потоки та критерії ефективностіНайменування показників Капіталовкладення в частках від очікуваних 1 1,05 1,1 1,15 1,2 1,25 1,3 1,35 ГРОШОВІ ПОТОКИ Капіталовкладення, грн. у базових цінах, Кб 167005 175355,25 183705,5 192055,75 200406 208756,25 217106,5 225456,8 у розрахункових цінах, Кр 167416,9 175787,7 184159 192529 200900,3 209271,1 217641,9 226012,8 дисконтовані, Кдс 165843,2 174135,4 182428 190720 199011,9 207304,0 215596,2 223888,4 Одержання кредиту, грн. 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 Плата за кредит і погашення кредиту, усього, млн.дол. у тому числі: 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 Плата за кредит 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 погашення кредиту 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 КРИТЕРІЇ ЕФЕКТИВНОСТІ Інтегральний дисконтований чистий прибуток, Пдс, млн.дол. 104628,1 96335,9 88043,8 79751,6 71459,5 63167,3 54875,1 46582,97 Сума поточного річного чистого прибутку, грн. -63,0133 -15731,3 -31399,6 -47067,9 -62736,2 -78404,5 -94072,7 -109741 Сума дисконтованого річного чистого прибутку, Пдр, грн. -35838,8 -50338,8 -64838,7 -79338,7 -93838,6 -108338,6 -122838,6 -137339 Дисконтована середньорічна рентабельність інвестицій, Rід -0,2161 -0,289 -0,355 -0,416 -0,472 -0,523 -0,570 -0,61342 Загальна рентабельність по доходах, Rе 2,0857 1,994 1,910 1,833 1,761 1,696 1,634 1,577498
Таблиця6.16. (продовження)Найменування показників Капіталовкладення в частках від очікуваних 1 1,05 1,1 1,15 1,2 1,25 1,3 1,35 Середньорічна рентабельність по прибутку, Rр 0,8895 0,807 0,732 0,662 0,598 0,538 0,483 0,431817 Внутрішня норма рентабельності, е 0,5716 0,5288293 0,4602076 0,4266018 0,3887967 0,3473148 0,3026712 0,275247 Норматив дисконтування номінальний, Ен 1,1200 1,120 1,120 1,120 1,120 1,120 1,120 1,12 реальний, Ер 1,08738 1,08738 1,08738 1,08738 1,08738 1,08738 1,08738 1,087379 Період повернення капіталу, Тп, років 21,30868 22,396598 23,484516 24,622452 25,805431 26,98841 28,171388 29,35437
Нарисунку 6.3 продемонстрована залежність критеріїв ефективності програмногопродукту від зміни капіталовкладень.
/>
Рисунок6.3 – Вплив зміни капіталовкладень на критерії ефективності
Розрахункивпливу зміни ставки податку на прибуток на грошові потоки та критеріїефективності представлені в таблиці 6.17.
Таблиця6.17. Вплив зміни ставки податку на прибуток на грошові потоки та критеріїефективностіНайменування показників Ставка податку на прибуток 0,15 0,2 0,25 0,3 0,35 0,4 0,45 ГРОШОВІ ПОТОКИ Капіталовкладення, грн. у базових цінах, Кб 167005 167005 167005 167005 167005 167005 167005 у розрахункових цінах, Кр 167416,9 167416,88 167416,88 167416,88 167416,88 167416,88 167416,88 дисконтовані, Кдс 165843,2 165843,23 165843,23 165843,23 165843,23 165843,23 165843,23 Одержання кредиту, грн. 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00 Плата за кредит і погашення кредиту, усього 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00 Плата за кредит 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00 погашення кредиту 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00 КРИТЕРІЇ ЕФЕКТИВНОСТІ Інтегральний дисконтований чистий прибуток, Пдс, млн.дол. 141022 122825,0 104628,1 86431,17 68234,24 50037,31 31840,38 Сума поточного річного чистого прибутку, грн. Сума дисконтованого річного чистого прибутку, Пдр, грн. 555,0453 -17641,9 -35838,8 -54035,7 -72232,7 -90429,6 -108626,5 Дисконтована середньорічна рентабельність інвестицій, Rід 0,0033 -0,106 -0,216 -0,326 -0,436 -0,545 -0,655 Загальна рентабельність по доходах, Rе 2,0857 2,086 2,086 2,086 2,086 2,086 2,086 Середньорічна рентабельність по прибутку, Rр 1,1321 1,011 0,890 0,768 0,647 0,526 0,404 Внутрішня норма рентабельності, е 0,7441 0,6688356 0,5716139 0,492599 0,412012 0,330089 0,267026 Норматив дисконтування номінальний, Ен 1,1200 1,120 1,120 1,120 1,120 1,120 1,120 реальний, Ер 1,08738 1,08738 1,08738 1,08738 1,08738 1,08738 1,08738 Період повернення капіталу, Тп, років 18,758 19,950634 21,30868 22,88611 24,76794 27,07695 29,80579
Впливставки податку на прибуток на критерії ефективності програмного продукту можнапобачити на рисунку 6.4.
/>
Рисунок6.4 – Вплив зміни ставки податку на прибуток на критерії ефективності
Втаблиці 6.18 представлені розрахунки впливу зміни темпів інфляції на грошовіпотоки та критерії ефективності.
Таблиця6.18. Вплив зміни темпів інфляції на грошові потоки та критерії ефективностіНайменування показників Річний індекс інфляції 1,03 1,04 1,05 1,06 1,07 1,08 1,09 ГРОШОВІ ПОТОКИ Капіталовкладення в будівництво, грн. у базових цінах, Кб 167005 167005 167005 167005 167005 167005 167005 у розрахункових цінах, Кр 167416,879 167551,7 167685,4 167817,9 167949,3 168079,5 168208,659 дисконтовані, Кдс 165843,227 165976,8 166109,2 166240,5 166370,6 166499,6 166627,565 Одержання кредиту, грн. 0,00 0,00 0,00 0,000 0,000 0,000 Плата за кредит і погашення кредиту, усього, млн.дол. у тому числі: 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00 0,000 Плата за кредит 0,000 0,000 0,00 0,000 0,000 0,000 погашення кредиту 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00 0,000 КРИТЕРІЇ ЕФЕКТИВНОСТІ Інтегральний дисконтований чистий прибуток, Пдс, млн.дол. 104628,102 108983,3 113395,7 117865,9 122394,24 126981,17 131627,138 Сума поточного річного чистого прибутку, грн. Сума дисконтованого річного чистого прибутку, Пдр, грн. -35838,8 -31584 -27270 -22898 -18467 -13977 -9427 Дисконтована середньорічна рентабельність інвестицій, Rід -0,2161006 -0,190 -0,164 -0,138 -0,111 -0,084 -0,057 Загальна рентабельність по доходах, Rе 2,08572384 2,116 2,147 2,178 2,209 2,241 2,273 Середньорічна рентабельність по прибутку, Rр 0,88954159 0,919 0,948 0,978 1,008 1,039 1,070 Внутрішня норма рентабельності, е 0,57161386 0,5963777 0,6011635 0,625923 0,63071339 0,65546927 0,660263543 Норматив дисконтування номінальний, Ен 1,12 1,131 1,142 1,153 1,163 1,174 1,185 реальний, Ер 1,08737864 1,087 1,087 1,087 1,087 1,087 1,087 Період повернення капіталу, Тп, років 21,3086802 21,118078 20,93508 20,75959 20,5892323 20,4238309 20,26320323
Нарисунку 6.5 показана протилежна динаміка зміни інтегрального дисконтованогоприбутку в залежності від зміни темпів інфляції.
/>
Рисунок6.5 – Вплив зміни темпів інфляції на критерії ефективності
Розрахункипо впливу зміни нормативу дисконтування на грошові потоки та критеріїефективності знаходяться в таблиці 6.19.
Таблиця6.19. Вплив зміни нормативу дисконтування на грошові потоки та критеріїефективності.Найменування показників Норматив дисконтування 0,1 0,11 0,12 0,13 0,14 0,15 0,16 ГРОШОВІ ПОТОКИ Капіталовкладення, грн. у базових цінах, Кб 167005 167005 167005 167005 167005 167005 167005 у розрахункових цінах, Кр 167416,9 167416,88 167416,88 167416,88 167416,88 167416,88 167416,88 дисконтовані, Кдс 166092,4 165967,22 165843,23 165720,43 165598,79 165478,31 165358,96 Одержання кредиту, грн. 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00 Плата за кредит і погашення кредиту, усього, млн.дол. у тому числі: 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00 0,000 Плата за кредит 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00 погашення кредиту 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00 0,000 КРИТЕРІЇ ЕФЕКТИВНОСТІ Інтегральний дисконтований чистий прибуток, Пдс, млн.дол. 112831 108667,5 104628,1 100707,9 96902,0 93206,2 89616,06 Сума поточного річного чистого прибутку, грн. Сума дисконтованого річного чистого прибутку, Пдр, грн. -30839,57 -33380,0 -35838,8 -38219,4 -40524,8 -42758,3 -44922,5 Дисконтована середньорічна рентабельність інвестицій, Rід -0,1857 -0,201 -0,216 -0,231 -0,245 -0,258 -0,272 Загальна рентабельність по доходах, Rе 2,1430 2,114 2,086 2,058 2,031 2,005 1,980 Середньорічна рентабельність по прибутку, Rр 0,8883 0,889 0,890 0,890 0,891 0,891 0,892 Внутрішня норма рентабельності, е 0,5716 0,5716139 0,5716139 0,5716139 0,5716139 0,5716139 0,5716139 Норматив дисконтування номінальний, Ен 1,1000 1,110 1,120 1,130 1,140 1,150 1,160 реальний, Ер 1,06796 1,07767 1,08738 1,09709 1,10680 1,11650 1,12621 Період повернення капіталу, Тп, років 20,95779 21,131593 21,30868 21,488354 21,670613 21,855455 22,042877
Рисунок6.6 демонструє вплив зміни нормативу дисконтування на критерії ефективності
/>
Рисунок6.6 – Вплив зміни нормативу дисконтування на критерії ефективності
Отже,підбивши підсумки цього розділу, можна зробити висновок, що даний програмнийпродукт є економічно вигідним і придбання його є економічно обґрунтованим.
7. ОХОРОНА ПРАЦІ
У даному розділі розглядаються умови праці в офісному приміщенні.Згідно ДНАОП 0.00-1.31-99 («Правила безпечної експлуатаціїелектроустановок споживачів») і ДСанПіН 3.3.2.007-98 («Державнісанітарні правила і норми роботи з візуальними дисплейними терміналамиелектронно-обчислювальних машин») неприпустиме розміщення приміщень дляроботи з ЕОМ у підвалах або на цокольних поверхах.
7.1 Загальні характеристики робочого приміщення
Дане приміщення перебуває на 3 поверсі 7 поверховогоблочного будинку, з вікнами розташованими з однієї сторони й орієнтованими напівдень. Стіни приміщення пофарбовані жовтою фарбою, стеля пофарбована у білікольори, підлогу з ламінату світлих кольорів.
Стіни, стеля, підлога приміщень де розміщені ЕОМ,виготовлені з матеріалів, дозволених для оздоблення приміщень органами державногосанітарно-епідеміологічного нагляду.
Обслуговування, ремонт та налагодження ЕОМ, вузлів таблоків ЕОМ виконується в окремому приміщенні (майстерні).
Заземлені конструкції, що знаходяться в приміщеннях(батареї опалення, водопровідні труби, кабелі із заземленим відкритим екраномтощо), надійно захищені діелектричними щитками або сітками від випадковогодотику. У приміщеннях з ЕОМ щоденно проводиться вологе прибирання. Такожзабороняється розташування вибухонебезпечних приміщень категорії А и Б (ОНТП 24-86- «Визначеннякатегорії приміщень та будівель з вибухопожежної та пожежної небезпеки») івиробництв із мокрими технологічними процесами поруч із приміщенням, у якомуперебувають ЕОМ, а також над цим приміщенням або ж під ним. Таким чином,досліджуване приміщення відповідає зазначеним вище умовам.
Робоче місце перебуває приблизно на відстані 3 метрів від вікна, світло з віконного отвору падає на робочу поверхню праворуч і недостатньоосвітлює робочу зону, тому використовується комбіноване освітлення, щозадовольняє нормам охорони праці (рисунок 7.1).
/>
Рисунок 7.1 – Схема розташування робочих місць
Характер роботи у приміщенні:
– програмування — 90%;
– робота з текстовими даними — 10%.
Ця робота виконується сидячи, не має потреби уфізичному навантаженні, а тому й ставиться до категорії робіт “Легка — Іа”.Робочий день триває 8 годин на добу з врахуванням обідньої перерви тривалістю 1година.
У приміщенні перебуває наступне устаткування (таблиця7.1):
Таблиця 7.1. Устаткування в приміщенні1. ПК (2 штуки) Процесор Intel(R) Pentium4 (R) CPU 2.80 GHz Оперативна пам’ять 2Х1 Gb DDR2-1066 Материнська плата ASUS A7PG54-0G Жорсткий диск 320 GB WD Відео плата RADEON ATI X1900 Клавіатура USB A4 Маніпулятор USB A4 Монітор 19’’ Samsung 940N 2. Принтер HP 2600n 3. Кондиціонер 1хFudjutsu
У приміщенні працює 2 людини. Геометричні параметриприміщення наведені в таблиці 7.2.
Таблиця 7.2. Геометричні параметри приміщенняПараметр Позначення Величина Глибина, м А 6 Ширина, м В 3 Висота, м Н 2,50
Площа, м2 S 18
Об’єм, м3 V 45
Ці показники для приміщення розраховуються поформулах:
S’=S/N (м2/ люд.);
V’=V/N (м3/ люд.),
де V — загальний об’єм приміщення;
S — загальна площа приміщення;
N — кількість працівників;
S', V' — відповідно об’єм і площа, які доводяться наодну людину.
Таким чином, оскільки в приміщенні працює 2 людини,то:
S’=18/2=9 (м2/ люд.);
V’=45/2=22.5 (м3/ люд.).
Вимоги, яким повинні задовольняти робочі приміщення,приведенні в ДНАОП 0.00-1.31-99 і ДСанПіН 3.3.2.007-98:
– обсяг приміщення не менше 20 м3 на людину;
– площа приміщення не менш 6 м2 на людину.
Отже норми по площі й обсягу на 2 людини дотримані.
Порівняння фактичних і нормативниххарактеристик робочого місця наведено в таблиці 7.3.
Таблиця 7.3. Порівняння характеристик робочого місця Норматив Фактичне Висота робочої поверхні 680-800 мм 690 мм Глибина робочої поверхні 800-1000мм 890мм Висота сидіння над рівнем підлоги 400-500 мм 450 – 500 мм Висота спинки стільця 300+/- 20 мм 550 мм Регулювання нахилу спинки крісла 1-30° 1-35° Глибина сидіння 400 мм і більше 460 мм Висота простору для ніг 600 мм і більше 690 мм Ширина простору для ніг 500 мм і більше 590 мм Глибина простору для ніг 650 мм і більше 760 мм Відстань від екрана до очей 600-700 мм 660 мм
Робоче місце де перебуває ЕОМ оснащене комп'ютернимстолом з підставкою під монітор і висувну стільницю для клавіатури, а такожспеціальним відділенням для системного блоку. Стілець — крісло має м'якуобшивку, спинку з регульованим кутом нахилу й можливість зміни висоти сидіннятакож підлокітники довжиною 470 мм і шириною 40 мм, з висотою над сидінням 230 мм, і відстанню між ними 500 мм, що повністю відповідає нормативним вимогам і створює максимально комфортні умови роботи з ЕОМ.
Монітор19“ Samsung 940N має розмір 1280х1024 крапок і забезпечує частоту відновленняекрану 75 Гц. Для рідкокристалічного монітору це максимум. Отож із цьогослідує, що монітор і відеокарта забезпечують безпечне нормативне значеннячастоти для роботи з монітором. Маніпулятор оптичний з роликом для зручності, аклавіатура A4 стандартна.
Зтаблиці 7.3 видно, що характеристики робочого місця відповідають нормативнимвимогам у всьому (ДНАОП 0.00-1.32-99 і ДСанПіН 3.3. 2-007-98).
7.2 Мікроклімат робочої зони
Мікроклімат робочих приміщень — це клімат внутрішньогосередовища цих приміщень, що визначається діючої на організм людини з'єднаннямтемператури, вологості, швидкості переміщення повітря.
У таблиці 7.4. наведені значення оптимальних,допустимих і фактичних параметрів для температури повітря, відносної вологостій швидкості руху повітряних мас у теплий період року (червень) і в холоднийперіод року (листопад).
Таблиця 7.4. Параметри температуриПеріод
Температура повітря, toC Вологість повітря, φ, % Швидкість руху повітря, V, м/с нормо-на фактична нормо-на фактична нормо-на фактична Холодний 22-24 18-22 40-60 30-55 На період проведення аналізу приміщення, тобто накінець листопада, температура становила 24°С, а відносна вологість – 45%,швидкість повітря 0,1 м/с. Ці параметри задовольняють вимогам до робочого місцяна холодний період року для 2 розряду робіт (ДСН 3.3.6.042-99 «Мікрокліматвиробничих приміщень»).
У повітрі забруднення не має, малі забруднення людьми,папером, пилом. Всі зазначені речовини не перевищують середньодобової норми.
Згідно ДСанПіН 3.3. 2-007-98 кількість іонів в 1 дм3:n+ = 1800, n- = 4000. Для нормалізації іонного состава повітря застосовуєтьсяприродна вентиляція приміщення.
Розрахунок системи кондиціонування. У кімнатівстановлений 1 кондиціонер настінної спліт-системи Fudjitsu, потужністюохолодження 3 кВт.
Проведемо аналіз потужності за охолодженням зурахуванням необхідної продуктивності за обсягом повітря, що подається вприміщення. Для розрахунку потужності охолодження необхідно врахувати всітеплопритоки й тепловиділення в приміщенні в найбільш несприятливі погодніумови.
Розрахунок продуктивності кондиціонера в робочихприміщеннях можна провести за кількістю працюючих у приміщенні з урахуваннямнормативних вимог (ДСанПіН 3.3.2.007-98).
Потужність (точніше, потужність охолодження) єосновною характеристикою будь-якого кондиціонера. Від цієї величини залежитьплоща, на яку він розрахований.
Розрахуємо надлишки явного тепла.
Спочатку потрібно розрахувати теплопритоки.
Розрахунок будемо проводити за формулою:
/> (7.1)
У розрахунках враховується тепло, що виділяєтьсялюдьми й електроприладами. Вважається, що в спокійному стані людина виділяє 0,1кВт тепла; комп'ютер або копіювальний апарат — 0,3 кВт; для інших приладівможна вважати, що вони виділяють кількість тепла, що рівняється 1/3 паспортноїпотужності. Додавши всі виділення тепла й теплопритоки, ми одержимо потрібнупотужність охолодження.
Тому що вікно у кімнаті виходить на північ (величина qстановить 30 Вт/м. куб.), то загальна величина тепло приплива будеобчислюватися:
/> кВт
Кондиціонер повинен мати охолоджувальну потужність неменше:
/> (7.2)
У нашому випадку:
/> кВт
У такий спосіб бачимо, що потужності кондиціонера Fudjitsuдосить для забезпечення належного охолодження в приміщенні.
7.3 Освітлення робочого місця користувача ЕОМ
Роботи, які виконуються відносять до II групи (lmin=0,15.,3),необхідна норма згідно ДБН В.2.5-28-2006 («Природне та штучне освiтлення»)КПО-1,5 %, світловий коефіцієнт i — 0,143. 0,166, E=300 лк [11].
Природне освітлення. В нашому приміщенні маємо бічнеосвітлення. Характеристика вікна:
L=1.0 м;
W=1.5 м;
S=Lx=1,5 м2.
Розрахуємо відношення h/s і зрівняємо його зісвітловим коефіцієнтом який приймемо 1/7.
1,5/18 = 0.083
Освітленість не достатня. Потрібно використовуватиштучне освітлення.
Штучне освітлення. У приміщенні встановлено 6світильників Philips Pentura TMS122 +GMS122R1xTL5-14W/830
За паспортним даними потужність якого 108(54х2) Вт.
Розрахунок зроблений у програмі DiaLux 3.1.5.2(рисунок7.2).
/>
Рисунок 7.2 – Розрахунок в DiaLux 3.1.5.2
Відповідно до нормативу ДНАОП 0.00-1.31-99освітленість повинна перебувати в межах 300-500 Лк. З вище наведеної схемирозподілу освітленості в приміщенні бачимо, що все в нормі.
Світильники змонтовані на висоті 2,5 м.
7.4 Виробничий шум
Приміщення перебуває в будинку, розмещенному надостатній відстані від гучної вулиці й поблизу немає гучних об'єктів.
Згідно ДСанПіН 3.3. 2-007-98, ДСН 3.3. 6-037-99 рівеньшуму не повинен переважати 50 дБА.
Основним джерелом шуму в досліджуваному приміщенні є:
– робота принтеру HP 2600n=52 дБА, n=1, t=2хв;
– жорсткий диск, DVD-RW L=40 дБА n=1, n=2хв;
– кондиціонери Fudjitsu L=28 дБА, n=1, t=5хв.
Шум у приміщенні ділиться по походженню на механічний(робота принтеру) і аеродинамічний (робота кулерів у ПК).
Розрахунок загального шуму в кімнаті:
/>, (7.3)
де Li – рівень звуку і-го джерела;
ti – час роботи за зміну і-го джерела;
Т – часроботи (8 годин);
LEKB =46,26 дБА
Рівень шуму на робочому місці в момент роботи принтеруне перевищує 50дБА, відповідно до його документації. DVD-RW ставиться до класувисокошвидкісних і створює шум до 40 дБА, що також у нормі.
Адже загальний шум LEKB =46,26 дБА неперевищує допустиме значення 50 дБА.
7.5 Випромінювання ВДТ
Електромагнітне випромінювання є невід'ємною частиноювсіх електроприладів, особливо ПК. Відповідно до ДСанПіН 3.3. 2.007-98,припустима інтенсивність потоку енергії 10Вт/м2, а напруженістьелектромагнітного поля по електричній складовій на відстані 50см. від екрана –10 В/м [12].
Рівень інтенсивності потоку сучасних комп'ютерів неперевищує 1Вт/м2.
Застосування останніх моделей комп'ютера, що маютьмаленький рівень ЕМВ дозволило значно знизити рівень випромінювання.
7.6 Електробезпека
Дане приміщення відноситься до категорії приміщень безпідвищеної електричної небезпеки, оскільки в ньому відсутні наступні фактори:
– відносна вологість повітря більше 75%;
– температура повітря більше 35 С;
– наявність струмопровідного пилу;
– наявність струмопровідних статей;
– наявність хімічно агресивного й біологічногосередовища, що може стати причиною руйнування ізоляції;
– можливість одночасного доторкання до заземленихметалевих конструкцій і струмопровідних частин.
Живлення до приміщення підведено від загальногорозподільного щитка. У приміщенні використовується одна фаза трифазної мережінапругою 220 В и частотою 50 Гц. Споживачами електроенергії є п’ятьперсональних комп'ютерів, кондиціонер, принтер. освітлювальні прилади.
Електромережа виконана за допомогою трьох провідників- фазового, нульового, захісного провідника, які проведені по підлозі поруч зістінами приміщення, у гнучких металевих рукавах з відводами до чотирьох групрозеток.
Використання нульового робочого провідника якнульового захисного провідника забороняється, а також не припустиме підключенняцих провідників на щитку до одного контактного затискача.
Розетки монтуються на негорючих пластинах і маютьсучасну трьох фазну конструкцію, захисний контакт виконаний у вигляді бічнихконтактів, які взаємодіють першими, при включені вилки в розетку йвідключаються останніми при витягуванні вилки з розетки, які відповідає умовам ДНАОП0.00-1.31-99, п.2.3.10.
Для сприятливих умов роботи всі елементиелектроприладів й устаткування виконані відповідно до умов технікиелектробезпеки, мають необхідне ізоляційне покриття (подвійна ізоляція) івластивості, що виключає можливість поразки електричним струмом при підключенній експлуатації встаткування.
7.7 Пожежна безпека
Дане приміщення, згідно НАПББ 07.005-86 та ОНТП 24-86,відноситься до категорії В, тому що містить тверді горючі речовини, пил іволокна:
- меблі;
- комп’ютерна техніка,обладнана пластмасами приблизно на 22%;
- паркет;
- паперові документи й т.п.
Робочі зони приміщення згідно з ДНАОП 6.00-1ю32-01відносяться до класу П-ІІа – простір у приміщенні, у якому знаходяться твердігорючі речовини та матеріали (пожежонебезпечні).
Можливими причинами виникнення пожежі в приміщенніможуть бути коротке замикання або перевантаження електромережі, несправністьелектроустаткування, порушення умов техніки пожежної безпеки (використаннявідкритого вогню, побутових обігрівачів, паління й т.п.).
Як спосіб гасіння пожежі згідно вимогам ISO0394-77,використовується вогнегасник ОУ-3 у кількості – 2 шт. Згідно ППБУ-95 на кожні 20 м2 приміщення необхідно встановити 2 вогнегасники. Дане приміщення має площа – 18 м2, їхня кількість відповідає нормі.
Також у приміщенні проводиться періодичний огляд ЕОМна предмет деяких несправностей.
Висновки.
Після проведення аналізу умов праці в розглянутомуприміщенні були отримані наступні результати:
– площа й обсяг, що приходяться на одного працюючого,задовольняють нормативним показникам;
– показники мікроклімату відповідають нормативнимвимогам;
– установлено відповідність розглянутого приміщеннявимогам електробезпечності;
– розрахункове значення Есер вище нормативного, що задовольняє вимогамосвітлення приміщень;
– рівень шуму не перевищує нормативних 50 дБА;
– офіс, у якому проходить дипломне проектування, згідноОПТП 20-86 відноситься до категорії В, класу П-IIа ПУЭ 76/87 попожежонебезпеці. Для запобігання пожежі в офісі встановлено один кондиціонер,один приймально-контрольний пожежний прилад та 3 вогнегасники..
Отжедане приміщення задовольняє ДНАОП 0.00.1.31-99 “Правила охорони праці на часексплуатації ЕОМ”, а також відповідає ДСанПіН 3.3.2-007-98 “Державні санітарніправила й норми роботи з візуальними дисплейними терміналами ЕОМ”.
ВИСНОВКИ
Результатомданої дипломної роботи є система валютного контрою за митними деклараціямиінших банків. Даний програмний продукт дає можливість автоматизувати процесведення контролю по імпортно-експортним деклараціям, суми яких погашені врізних банках. В рамках даної роботи реалізовано формування платежів за вантажнимимитними деклараціями, переданими на контроль в інші банки в двох режимах: приручному формуванні звітів за ВМД та в результаті імпорту EXCEL файлу з сумамицих ВМД; автоматичне квитування дат декларацій, обробку файлів імпорту зперевіркою на коректність; автоматичне формування запитів за ВМД за певнийперіод; автоматизовано процес відправки файлів запитів до інших банків.
Буврозроблений зручний, зрозумілий інтерфейс з можливістю налаштування кольорівдля більш комфортнішого користування системою.
Таким чином, розроблена системавідповідає поставленій задачі та підтримує всі необхідні функції.